Description.
Що таке Героїзм? Із цим словом у молоді виринають образи супергероїв, популярні в масовій молодіжній культурі, присутні в рекламі, на одязі, обгортках їжі.
Але для пластуна це слово має зовсім інший зміст. В першу чергу – це Великий Чин, творення добра для інших в ім’я правди, справедливості, любові, шляхом служіння, а якщо треба – самопожертви. Continue reading “Традиція вшанування українських героїв в Пласті”
Пласт і пластуни за 100 років історії не раз потрапляли в складні перепитії – перша і друга великі світові війни, заборона на території Польщі, діяльність в підпіллі, в таборах біженців, на чужині. І попри це знаходились можливості для пластування, як особистого так і колективно.
І зараз в умовах карантину та інших обмежувальних заходів, які можуть затягнутись на кілька місяців (а може і більше), варто звичний ритм і підхід до пластування перебудувати, як цілій організації, осередкам, так і кожному пластуну зокрема. Continue reading “Самостійне пластування в умовах карантину та інших обмежувальних заходів”
Скаутінг і заснування Пласту.
Народження скаутінгу відбулось в ті яскраві часи світової історії, коли великі країни цього світу потребували віднайдення свіжого бачення виховання своєї еліти, в контексті модерних теорій «нової люду, надлюдини». Continue reading “Сучасні пластуни – продовження славних козацьких традицій”
Що таке ідейні основи Пласту? Це фундамент, на якому стоїть організація. Без них втрачається суть, місія, призначення.
В цій статті розкриваються ідеї, які лежать в основі скаутингу та пластування, заховані в різних речах, формах, текстах, але які допитливому пластунові дають відповіді на різні питання чому і навіщо постав та існує наш рух. Continue reading “Пластові символи та традиції, що нагадують про ідейні основи Пласту”
Проект на здобуття І ступеня КВ УПЮ
Вступ
При проводженні занять з юнацтвом і юнацьким гуртком зокрема дороговказом для впорядника/впорядниці завжди має слугувати правильник УПЮ. Там описані система юнацького самоврядування, повноваження діловодів, правила щодо юнацького однострою, види та формати занять гуртка і т.д. Але в процесі занять впорядник/впорядниця поступово усвідомлює, що правильник УПЮ не є вичерпним джерелом інформації для занять юнацтвом, томущо зіштовхується з багатьма дрібними моментами, проблемами в масштабах гуртка, які він не регулює або описання цих моментів є досить поверхневим і лишає багато простору для невизначеності. Мова йде в першу чергу про дисципліну і організаційні процеси на/до сходин/-ах.
Апелювання до пластового закону та індивідуальні усні директиви впорядника/впорядниці в кожній ситуації не є виходом з ситуації, оскільки не дають можливості юнацтву на самоврядування і містять в собі багато суб’єктивізму.
На мою думку, існує 3 виходи для усунення цієї невизначеності при виникненні такого роду моментів:
Звісно, що третій варіант є найбільш оптимальним через свою комплексність, але в даному проекті я зосереджусь на системі гурткових правил, які є найбільш близьким і важливим елементом в діяльності гуртка особисто для мене.
Дефініція “Системи гурткових правил”
Це прописані в електронному або електронному вигляді документ з прописаними правилами, що регулюють проблемні ситуації, що регулярно виникають в процесі діяльності гуртка та спрямовані на їх вирішення. Дані правила передбачають заохочувальні завдання (НЕ покарання, оскільки їх в Пласті немає і ці завдання дійсно є заохоченням до виправлення юнаком/-чкою власної поведінки, комунікації тощо), що містять в собі виховний момент. До речі, дані правила можуть поширюватись і на впорядника/-цю і навіть краще якщо так буде (щоб мотивувати юнацтво, показуючи приклад).
Усі члени гуртка повинні мати доступ до цього документу. Дані правила поширюються на юнаків конкретного гуртка (хоча може бути так, що члени гуртка займають посади в курінному проводі і починають використовувати цей інструмент на рівні куреня, впровадивши його через раду гурткових).
Процес провадження системи гурткових правил
Гуртковий провід (головний орган юнацького самоврядування на рівні гуртка) в процесі організації роботи гуртка може зіштовхуватися з однотипними проблеми комунікаційного/організаційного характеру (запізнення, наявність одностроїв на сходинах і т.д.), які повторюються постійно.
Впорядник/-ця може наштовхнути/мотивувати гуртковий провід до впровадження системи гурткових правил за допомогою гутірки, обговорення на збірці тощо, АЛЕ ключовим моментом є те, що розробкою цих правил має займатися саме юнацтво (впорядник/-ця виконує лише дорадчу роль в цьому процесі і втручається у крайніх випадках).
В моєму розумінні мають бути наступні етапи цієї процедури:
Впровадження даних правил в ідеалі має бути проговорено з усіма членами гуртка (наприклад якщо хтось був відсутній на обговоренні та прийнятті правил), а також зазначити дату початку дії правил. За їх виконанням має слідкувати гуртковий суддя або делегована людини у разі його/її відсутності.
Приклад системи правил в моєму гуртку (“Пантери” в курені ч. 93 ім. Св. Ап. Андрія Первозваного)
Примітки та висновки
Після впровадження даних правил основні проблеми із запізненням, комунікацією до сходин та одностроями на гурткових акціях була вирішена і випадки застосування заохочувальних завдань за порушення правил мали поодинокий характер (якщо конкретизувати, то за пластовий рік було всього 5 випадків запізнень, 2 випадки недопущення до сходин через відсутність однострою і 1 випадок недопущення до сходин через невідповідальну комунікацію.. Важливим моментом є те, що дані правила розповсюджуються і на мене як впорядника разом із заохочувальними завданнями у разі їх порушення, що показує нашу з юнаками рівність перед встановленими правилами. Система даних правил знайшла підтримку черед усіх членів гуртка, оскільки була обговорена попередньо з ними і юнаки відповідально ставилися до виконання правил навіть без контролю гурткового судді, що свідчить про зростання власної відповідальності.
Варто зазначити, що в моєму гуртку в комбінації з даними правилами функціонує і гурткове точкування, яке доповнює ці правила і підвищує рівень дисципліни та ефективності роботи під час занять, проте воно додалося вже пізніше, а ключову роль зіграло саме впровадження цих правил.
Розробка такого документу дає юнацтву досвід впровадження законодавчих ініціатив, включаючи роботу з документами, процесом їх впровадження у дію, що може знадобитися їм у майбутньому.
Даний документ може бути трансформований у більш комплексний документ – статут гуртка (куди до правил можуть додатися інформація про гурткове гасло, пісню, опис традицій і т.д.), але це вже трохи інша тема ☺
Розвиток НПВ в Україні передбачає активне методичне дослідження його застосування в освітній діяльності. На прикладі Пласту аналізуються та описуються різні практичні форми НПВ, які можна застосовувати у вихованні української молоді. Стаття не претендує на вичерпність і даний перелік можна продовжувати і розширювати Continue reading “Практичні форми національно-патріотичного виховання за досвідом Пласту”
Про елементи козацького виховання як частини народної системи формування та розвитку особистості в українському народові, або що можна зараз використати у неформальній освіті та національно-патріотичному вихованні.
В Пласті елементи козацької традиції присутні наскрізними нитками – від назви організацїі та її членів (дивіться статтю Петра Франка “Пластуни”, так і до багатьох елементів назовництва, патронів куренів, проявів дитячого самоврядування, способів таборувань. легенд таборів, окремих спеціалізацій).
Тож давайте подивимось, що можна ще запроваджувати у діяльності куренів, пластових заходах із елементів козацької спадщини, що дійшли до нас
Ці рекомендації написані для впорядників і зв’язкових,
але в значній мірі корисно прочитати юнакам, які приступили до етапу ІІ проби.
Тепер вони готові до самостійнішого планування,
усвідомленої діяльності і відповідальності за результат.
Сама назва етапу – Скобиний хват – це вже велика характеристика, яким він має бути.
Хват – хапати, пробувати, здобувати, отже практика, дія, активність.
ПРОГРАМА УПЮ
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОГРАМИ ДІЯЛЬНОСТІ ГУРТКА ПРИХИЛЬНИКІВ НА ЕТАПІ “СКОБИНОГО КРИЛА”.
Пам’ятайте мету Пласту, що все, що робите, має сприяти всебічному (фізичному, емоційному,
розумовому, духовному, соціальному) розвитку та самовихованню особистості, формування стійких
патріотичних почуттів і патріотичної самосвідомості, української ідентичності, плеканню сильного характеру свідомого, відповідального, повновартісного громадянина на основі пластового закону, християнських засад, націлюванні пластуна на добрі справи (служіння), зокрема через провідництво в громаді, країні, державі.
Коли юнак/чка були іменовані пластуном/кою-прихильником/цею, в нього/неї наступає новий цікавий етап пластування, який можна охарактеризувати трьома ключовими словами, що прагне типовий підліток:
– Пригоди
– Друзі, які творять свою маленьку «банду»
– Радість, веселість, неймовірні пережиття і щасливі миті. Continue reading “Рекомендації щодо програми діяльності гуртка прихильників на етапі “Cкобиного крила””
СКАВТСЬКИЙ (ПЛАСТОВИЙ) МЕТОД, який вдосконалювався упродовж десятиліть, включає в себе такі пункти:
У 1930 роках, в доповнення до Закону, у Пласті зявились Три Головні Обовязки, які відтак склали основу пластового обіту (присяги, яку складають всі скаути світу): «Присягаю своєю честю, що робитиму все, що в моїх силах, щоб бути вірним Богові і Україні, допомагати іншим, жити за Пластовим Законом і слухатись пластового проводу». Саме так десятиліттями добровільно присягають десятки тисяч пластунів і пластунк в усьому світу.
У 1920-х роках навчання через дію було настільки розвинутим, що Пласт практикував окремі так звані «робочі» табори (наприклад, для впорядкування могил українських вояків на г. Маківка чи г. Лисоня). Навіть, таємний Пласт продовжував цю практику – допомагаючи археологу Я.Пастернаку розкопувати княжу столицю Галич. Доведено, що знання і навики найкраще засвоюється через навчання інших. З огляду на це сьогодні в Пласті відновлюються практики, які є звичними в розвинутих організаціях скавтського світу та які застосовувалися в ньому у 20-х роках ХХ століття – тісна взаємодія юнацьких куренів із новацькими гніздами (коли курінь опікується одним гніздом або створює нове).
Будь-який пластовий курінь стає максимально ефективним лише тоді, коли в ньому запроваджена і діє самоврядна гурткова система – найкращий досвід соціальної взаємодії у юнацькому віці. Коли всі основні рішення, про проведення заходів, прийом нових членів до куреня приймає у демократичний спосіб Рада гурткових (не курінний, зв’язковий чи опікун, а уповноважене своїми гуртками юнацтво). На початку 1960-х років Цьопа Паліїв здійснила перші спроби окремого вишколу для гурткових провідників. Згодом ця ідея навчання для лідерів малих пластових груп відновилась у 1970 році в Канаді у якості тепер відомого і популярного міжнародного табору «Золота Булава». Головна ідея табору – стимулювання успішних Рад гурткових. Перевірити наявність командної роботи в юнацькому курені дуже просто – достатньо глянути на те, хто фактично організовує літній курінний табір.
Богдан Гаврилишин, якось виступаючи на міжнародному скаутському форумі, зауважив, що все життя вчився менеджменту, але найкраще його пізнав саме в своєму пластовому гуртку. Бой-скавти Америки, найпотужніша в скаутському світі організація, за свою столітню історію пройшла кілька етапів акцентування власної кадрово-вишкільної політики: від життя в природі, через індивідуальне лідерство, до «стратегії XXІ століття» – командної співпраці. Посилення і розвиток гурткової (командної) системи в Пласті на всіх рівнях, ось головний методичний виклик організації на даному етапі розвитку.
Пластовий однострій, дуже схожий до однострою найстаріших скаутських організацій світу, бо створювався і розвивався разом і паралельно з ними. Кожна нашивка, кожен значок, навіть місце їхнього розміщення, мають своє символічне значення. Однострій робить всіх дітей рівними в Пласті, незалежно від соціального стану. Кожен творить себе сам. Той-таки однострій посилює відчуття команди і сприяє соціалізації юнацтва. А є ще десятки пластових пісень всіх періодів його розвитку, сотні співаників (яких щорічно зявляється не менше 10-20), тисячі вечірніх «ватр» біля іскристого вогню у колі найкращих друзів. Анекдоти і прислів’я, які вже пів століття тому були оформленні у повноцінне фольклорне видання «Округлі квадрати». Довершує символічний пластовий ряд окрема мова, більш відома, як «пластове назовництво» (наукові синоніми цього явища – арго, сленг, жаргон). Новій людині в Пласті, навіть, тяжко зрозуміти елементарні побутові речі через це назовництво.
Програма розвитку внутрішньої мотивації новацтва складається із 5 проб (на ступені прихильника, а також сильного, красного, обережного і бистрого «орля»), паралельно до яких діє чотирівневий історично-ігровий таборовий комплекс, розроблений в діаспорі видатним психологом Теодосієм Самотулкою. Юнацька програма включає 3 проби (на ступінь «учасника/ці», «розвідувача/чки», «скоба/вірлиці»), яким передує здобуття найпростішої відзнаки «прихильника». Скоби та вірлиці з 1990-х років складають пробу виключно проектним методом, який включає успішну реалізацію 9 звласних задумів. Окрім проб новацтво та юнацтво може додатково обрати додатково ряд «вмілостей» (знання і навики певних спеціалізацій: морської, летунської, спортивної, мистецької тощо). Скоб/вірлиця, що здобуде понад 20 вмілостей і вирізниться взірцевою поставою, може осягнути найвищий ступінь – «гетьманського пластуна/ки скоба/вірлиці».
Головна ціль самовиховання – скаути вміють приймати власні рішення, оскільки це допоможе їм розвиватись та змінюватись. У Пласті ця найвища характеристика особистості називається «самозарадністю» (вміння знаходити без сторонньої допомоги правильний вихід в складних ситуаціях). У рамках третьої юнацької проби є навіть чіткий механізм її перевірки. Кожен кандидат на скоба чи вірлицю випробовує себе здобуваючи вмілість «Три пера». Для цього потрібно із трьома сірниками та ножем прожити в дикому лісі повні три доби, а здобуття їжі і будівництво житла має залишитись непомітними для стороннього людського ока.
Особливе захоплення у юнацтва, яке попередньо успішно осягнуло рівень щонайменше першої пластової проби, є більше десятка крайових (всеукраїнських) спеціалізаційних таборів: водний «Дністер», летунський «Чота крилатих», мистецький «Метаморфози», спортивний «Калиновий оберіг», військовий «Легіон», мандрівний «Говерля», велосипедний «Ревор», кінний «Герць» і т.д. Окрім таборів, в усі пори року відбуваються всеукраїнські змагання із пішого мандрівництва: весняні «Стежками Героїв», «Осінній Рейд», зимовий «Снігохід» (ці заходи проводяться за сприяння Федерації спортивного туризму, а перші два щорічно включаються до офіційних річних планів Міністерства освіти).
Пластуни активно плекають всі можливі форми активного відпочинку у природі: на землі (пішки і велосипедом), на воді (водний туризм і вітрильництво), під землею (спелеологію) і під водою (дайвінг), а також в небі (летунське пластування). При цьому у пластунів формується дві важливі якості: екологічне ставлення до природи (часто пластуни дорогою прибирають придорожнє сміття та стоянки «туристів»), а також безмежна любов до рідного краю. Творці Пласту вважали, що справжня любов до Батьківщини можлива лише у тих, хто пізнав її в усіх можливих виявах.
Дійсні члени та прихильники гуртуються, як зазначалось вище, у двох вікових групах (УСП, УПС) і працюють за власними програмами самовиховання. Старші пластуни розвиваються на підставі проб власних куренів (традиційно це 3 рівня, але буває і 9). А сеніори мають як проби куренів, так і централізовану програму саморозвитку, яка включає три ступені; «працю», «довіру» і «керівництво». Взагалі пластові сеніори це унікальне явище в скавтингу, адже саме в Пласті уперше в світовоій історії організовано подібну структуру скавтмайстрів, які виробили концепцію застосування скаутського самовиховного методу і серед осіб старшого віку ще в 1930 році (в СОСР аналогічне явище розвинулось лише після другої світової війни).
Всі дорослі в Пласті, за винятком кількох одиниць адміністраторів – волонтери. Тобто добровольці, які працюють безкоштовно. Дійсні пластуни розуміють, що їхній особистий приклад говорить у процесі самовиховання юнацтва та новацтва краще, як будь-які слова, а тому вимоги у кадровій політиці організацій є надзвичайно високими. Включно до абсолютної відмови від вживання алкогольних напоїв. Кожен кандидат у кілька етапів обовязково проходить спеціальний вишкіл (здобуває додаткову неформальну освіту). Базово – Кваліфікаційний вишкіл дійсного членства (КВДЧ). Після цього, ті які прагнуть допомагати новацтву і юнацтву у самовихованні – Крайовий, тобто всеукраїнський, вишкіл виховників (КВВ), за програмою відповідно до обраної для роботи вікової групи. Ті, хто планують організовувати табори – їдуть на інструкторські табори «Лісова Школа та «Школа Булавних». Окрім цього діє система підвищення кваліфікаційї: дошкіл виховників, а також Крайовий вишкіл зв’язкових (КВЗ) і Крайовий вишкіл гніздових (КВГ), Крайовий Вишкіл провідників вишколів (КВПВ).
Стаття написана Олександром Сичем та Юрієм Юзичем з нагоди 100-ліття Пласту та для Ювілейної пластової зустрічі у 2012 році. Оскільки добавився з того часу 8 елемент, його дописав Микола Бігус
