Скаутінг і заснування Пласту.
Народження скаутінгу відбулось в ті яскраві часи світової історії, коли великі країни цього світу потребували віднайдення свіжого бачення виховання своєї еліти, в контексті модерних теорій «нової люду, надлюдини».
Першість у цій справі продемонструвала звісно Англія, як лідер тодішнього світу, відчуваючи в конкуренції подих Німеччини та інших країн, які набирали обертів.
Чому скаутінг як унікальна виховна система «справжніх мужів», «добрих громадян», народилась саме тоді? Тому що світ ввійшов в еру посиленого урбанізму, різкого занепаду традиційних схем формування еліти. Велике зростання робітничого люду, міського населення, яке потребувало чітких державницьких ідеологічних схем, зокрема в умовах утвердження модерних націй, потребувало свого переусвідомлення в новій якості зумовило такий успіх скаутінгу відразу після появи.
Аристократія остаточно втрачала контроль над суспільством, вона не здатна була вже давати тих «кращих», які б могли гідно ставати на чолі різних суспільних інститутів.
Окрім того, за 100 років посиленої індустріалізації суспільство так далеко відділилось від природовідповідного існування, що нове покоління, виростаючи без здорового, природного оточення, у фізичній праці на свіжому повітрі, ставало все більше кволішим, хворобливішим, слабшим. Тому так легко була сприйнята ідея виховання на природі, центрова в скаутінгу.
Як і багато що в цьому світі, скаутінг завдячує своїй появі війні. Англо-бурське протистояння на півдні Африки загалом спричинилось до багато чого нового. Але це інша історія. Отож, англійський офіцер, лорд Байден-Пауел, керуючи обороною гарнізону в оточеному місті Мейфкінгу, застосував в цілях розвідки, зв’язку, посильних, помічників-ад’ютантів молодих юнаків. Він побачив багато запалу, енергії, романтизму, віри в їхніх серцях.
Після кількох років, осмислюючи ідеї, як прислужитись своїй Батьківщині, маючи багаторічний досвід військового, бачачи стан своєї країни, Бі-Пі, як прийнято його називати серед скаутів, висунув ідею – успіх країни залежить від доброго виховання її громадян. І запропонував нову методику неформального виховання, побудовану на таких засадах: виховання в малій групі, життя в природі, навчання дією, самовиховання та ін.
Таку назву було взято не випадково – в тодішньому суспільстві були популярними книги про піонерів, мандрівників, відкривачів нових земель. «Scout» – означає розвідник.
В Україні ще з кінця 19 століття ширились ідеї громадського виховання молоді через молодечі спільноти, які займались спортом, військовими виправами, відроджували народні традиції. З’явились «Соколи» як прояв загальнослов’янського спортивно-фізкультурного руху, потім «Січі», які ставили за ціль відродження козацьких традицій, продовжуючи ширити спорт і фізкультуру серед мас молоді.
І ось настав час для Пласту. Попередники створили хороший грунт, посіявши серед загалу молоді ідеї організованого українського життя на ідеях патріотизму.
Популярна ідея козацького виховання, яка живилась масовим зацікавленням старовиною, була схрещена із новою ідеєю скаутінгу як неформального громадянського виховання.
До заснування Пласту приклались чільні діячі Січі та Соколу, зокрема Кирило Трильовський, які дали йому назву, назовництво, ідейні засади.
Відомості про пластунів як спеціальних козацьких підрозділів на Кубані, що займались розвідкою та спеціальними операціями, овіяні легендами після останніх війн з Туреччиною та Японією, дійшли і на Західну Україну, викликали велике захолення та зацікавлення, адже несли в собі давній дух козацької вольниці.
Ідея нового лицарства в скаутінгу.
Скаутінг пропонує взяти на прапор виховання своїх громадян ідею нового лицарства. Нового тому, що наступили новітні часи, часи великих зрушень, модернізації, боротьби націй і народів, де великі спільноти по новому відчули себе реально існуючими. Лицарства – тому що перевірені часом ідеали честі і слави, служіння, вірності Богові, сюзерену (замість короля постала нація) стали потрібні тепер для виховання еліти молодих національних спільнот.
Вироблена послідовниками пост класичної філософії ідея «нового люду, нової чи радше надлюдини» була грамотно пристосована у скаутінгу в поєднанні із лицарськими чеснотами.
Тепер полем битви «воїнів в під штанях та підколінках» стали вулиці міст та сіл, де вони могли чинити добрі діла, несучи свої скаутські ідеали в світ.
Патроном Лицарства в усі часи був св. Юрій, який уособлював уявлення про праведне і жертовне служіння в імя захисту потребуючих, свого народу від лютих ворогів.
Шанувався він і на Україні, увібравши в себе вірування в давніх богів війни, зокрема і серед козацтва. «Нам поможе святий Юрій, ще й Пречиста Мати, турка звоювати…» – співається в народній пісні.
Тому природно, що Пласт як і скаутінг легко взяли цього святого за патрона свого руху.
Скаути, пластуни – спільність і відмінність в історії.
За смисловим навантаженням ці два слова мають багато спільного. «Розвідники, вивідувачі, шпигуни». Але більшу передісторію мають другі – Пластунський курінь на Січі був ще від початків існування, а деякі автори вказують, що можливо пластуни були одними із перших, хто її засновували, будучи в авангарді козацького руху на початку ХVI століття.
Навіть припускають, що відомі бродники, берладники та інші «бурлаки» та здобичники темних часів після занепаду Київської Русі були пластунами.
Справжня слава до пластунів прийшла вже в нові часи, коли вони вийшли на арену війської історії російських прикордонних воєн XIX століття.
Чорноморці, як стали називати запорожців після переселення із Січі на Кубань, почали охороняти кордон Кавказької лінії.
І тут найкраще прислужились ті, хто вічно шугав по плавнях та заплавах, полював та рибалив, жив і днював серед дикої природи. Які однакого знали як нехитру військову науку, так і мистецтво виживання серед найнепривітніших умов.
Також варто згадати і про справжню козацьку військову розвідку, яка успішно діяла в міжнародних та внутрішніх справах спочатку Запорізької Січі, потім Гетьманщини. Легендарні походи Сагайдачного, чудеса розвідки за Хмельницького – це лише деякі приклади з нашого славного минулого.
Тому термін «пластуни», «Пласт» так легко були прийнята як назви нового молодіжного руху, нової організації, яка видала зі своїх лав чимало новітніх лицарів, як військовиків, так і багатьох цивільних професій та зацікавлень.
Козацько-лицарське виховання – велика складова виховної системи Пласту.
Загалом можна сказати, що весь Пласт пронизаний ідеєю лицарства, мілітарними та козацькими елементами.
Про назву та патрона організації вже було сказано.
Інша символіка в тому ж дусі. Трилиста лілея – символ лицарства, колір пластунів-юнаків – основної складової частини організації – малиновий.
Козацький хрест, який майорів на знаменах, прапорах, хоругвах козацьких, також використовується у пластовій символіці (залізний хрест за геройський чин, відзнака таборів, заходів).
Більшість патронів пластових куренів є козацькими ватажками чи українськими вояками різних часів. На них мають рівнятись та брати за приклад їхній життєвий шлях члени тих куренів.
Назовництво практично повністю взято з козацтва – старшина, бунчужний, осавул, обозний, писар, суддя, хорунжий, курінь – це лише наповний перелік.
Багато із козацького життя та побуту взято і до основ пластового таборування. Це різні практичні заняття, зокрема рухливі ігри, елементи піонірки, знання із природознавства, самозарадності, орієнтування, мандрівництва.
Козацька історична прив’язка, вивчення бойових мистецтв, традицій, звичаїв, способу життя вивчають та популяризують спеціальні всеукраїнські пластові табори, такі як кінно-спортивний «Герць», військово-патріотичний «Легіон», спортивно-вишкільний «Калиновий оберіг», Морський «На хвилях Чорного моря», козацько-спортивний «Джура» та ін.
Багато і місцевих таборів в свою програму включають елементи козацької традиції, зокрема ті, які носять ім’я відомих козаків. Найперше можна загадати славний курінь ім. Зеновія Богдана Михайловича Хмельницького із Львова, який від часу заснування дуже багато зробив для популяризації козацької ідеї в Пласті. Під час кількох своїх таборів вони будували січ – обгороджену частоколом споруду. Проводили заняття із гопака, маскування, розвідки, бавились в теренові ігри «козаки-татари», писали навіть нові козацькі пісні.
На честь відомого українського гетьмана, послідовника І.Мазепи Пилипа Орлика проводиться щорічний мистецько-інтелектуальний конкурс «Орликіада».
До Свята Українського козацтва, Дня створення УПА, 14 жовтня, проводиться всеукраїнська пластова спартакіада в Івано-Франківську.
На честь Святого Юрія, покровителя середньовічних лицарів та козаків, проводяться найбільші таборові збори весною, які так і називаються – Свято Весни. На них пластуни готуються до таборового сезону.
Щодо елементів власне козацької педагогіки, то образно можна сказати, що пластова виховна методика – це козацька педагогіка плюс скаутінг.
Найперше варто згадати, про перший головний обов’язок пластуна – вірність Богові та Україні. Козаки у всі часи боролись під гаслом захисту «віри та вітчизни».
Другий пластовий обов’язок – допомога іншим – це вияв ідеї служіння лицарів-козаків потребуючим, захисту тих, хто в небезпеці.
Уявлення про кращі риси шляхетності, честі козацької, відображені в пластовому законі, обов’язок дотримання якого є для кожного пластуна головним. Він є основа ідейних засад. Тут і цікаво згадати, що найкращих козаків, які осягнули мудрість і істину, називали характерниками, а власне характер є основною ціллю виховного і самовиховного впливу в організації.
Ідея інституту джур як системи підготовки молодих воїнів, відображена в Пласті в гуртку, де старший за віком та досвідом виховник, організовує працю молодих жовтодзюбів, які вчаться пластової науки. Кожен поважний козак, якщо він до того надався, набирав собі кількох молодих хлопців, які служили йому, вчились при ньому всього козацького мистецтва, переймали в нього всі хитрощі та премудрості. Коли вони доростали до готовності стати дійсними козаками, переходили випробування боєм, Дніпром, порогами і тоді ставали братчиками-товаришами.
Козаки завжди вміли діяти малими групами, проявляючи індивідуальну ініціативу та винахідливість. Спосіб ведення війни різко відрізнявся від загальноєвропейських правил, де воювали великими шикованими групами, які однаково стріляли та рухались, солдат був елементом великого механізму. Кожен козак був універсальним воїном – міг воювати пішо чи кінно, взятись за артилерію, чи піти в морський похід.
Статус в тодішньому суспільстві лицаря-запорожця чи реєстрового козака був особливий. Вони виконували як військову, так і адміністративну функцію. Сотенно-полкова система показала свою ефективність та унікальність.
Отже, козак міг не тільки по полях гуляти, але й братись до державного управління, господарського життя.
Тут ми говоримо про елітарність. Адже після занепаду дружинно-щляхетської руської провідної верстви, саме козацтво витворило нову національну еліту.
Те саме робив і Пласт від початків свого заснування, плекаючи Бандер, Шухевичів, Зарицьких, Сорок, Коссаків, Біласів і Данилишиних, творячи нову українську провідну верству 20-40 років ХХ століття.
Те саме завдання стоїть і перед пластовою організацією і зараз.
Поряд із вихованням добрих громадян, плекання провідників – особлива, специфічна функція скаутінгу.
Інші елементи пластової методики, такі як самовиховання, життя в природі, система відзнак і символів, ідея гри, навчання працею, система відзнак і символів, ієрархія та дисципліна – всі вони гармонійно виходять як із скаутінгу, так і ідей козацького виховання.
Насамкінець, аналізуючи елементи козацтва в Пласті, для ілюстрації варто згадати і про те, що багато хто в цій організації, за прикладом запорожців носять чуби та чуприни, дехто також бере активну участь в рухові військово-історичної реконструкції, займаючись саме епохою героїчної Хмельниччини.
Пласт як скаутська виховна організація, що ставить собі за ціль виховання добрих громадян та провідників українського суспільства, є свого роду кузнею, де гартуються «новітні лицарі», які мають таки створити нову українську еліту, що відродить Україну до творчого і повноцінного державного життя.
24.06.2010
Надруковано в газета «Освіта», спецвипуску по козацькій педагогіці. 2010 рік, під назвою «Козацька педагогіка і Пласт».