Фотографія автора

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОГРАМИ ДІЯЛЬНОСТІ ГУРТКА УЧАСНИКІВ НА ЕТАПІ ІІ ПРОБИ – “СКОБИНОГО ХВАТУ”

друга проба, програма УПЮ, скобиний хват

Ці рекомендації написані для впорядників і зв’язкових, 

але  в значній мірі корисно прочитати юнакам, які приступили до етапу ІІ проби.

Тепер вони готові до самостійнішого планування, 

усвідомленої діяльності і відповідальності за результат.

Сама назва етапу – Скобиний хват – це вже велика характеристика, яким він має бути.

Хватхапати, пробувати, здобувати, отже практика, дія, активність.

Для юнака чи юначки це певно золотий період пластування в УПЮ. Чому:

  • Він/вона вже дійсний член організації, з лілейкою, з правами і обов’язками (хоч на рівні юнацького самоврядування).
  • Якщо на етапі першої проби юнак/чка ще переважно не виділявся/лась з гуртка, то на етапі другої проби він/вона вже можуть себе проявити індивідуально в пластовому житті поряд із подальшою активністю з гуртком.
  • Можливість спробувати себе в різних ролях як в гуртку, так вже і в курені. Завдяки своїм вартостям і якостям юнак/чка можуть претендувати на лідерство в гуртку і бути обраним його провідником, або ввійти і в курінний провід. 
  • Це вже можливість брати участь у всіх пропозиціях і активностях в організації (заходи, акції, проекти, змагання, вишколи)
  • Це можливість їздити на різні крайові табори, зокрема спеціалізаційні
  • І це ще зазвичай не час випускного року, ЗНО, репетиторів тощо (якщо він наступає в 13-14 років).
  • Але все це дуже кльово, коли це разом із своїм гуртком і в курені.

Традиційно в Пласті перший етап програми УПЮ називають “знання”, другий – “вміння та навички”, третій – “бути провідником і навчати інших”.

 

Отже, “Скобиний хват” – це здобуття протягом 1-2 років найрізноманітніших пластових вмінь і навичок, щоб бути компетентним, завжди приготованим, самозарадним в житті.

Програма 2 етапу опирається на зміст першого, але якраз іде акцент, що пластові знання потрібно розвивати через здобуття відповідних вмінь та навичок, а також поглиблюючи їх та проявляючи значну самостійність як особисту, так і гуртком як командою.

 

Скільки оптимально має тривати шлях скобиного хвату? На нашу думку, краще більше ніж менше. Спішити стати розвідувачем/розвідувачкою не варто.

Якщо програму першої проби реально осягнути за рік, то програму другої проби варто планувати із розрахунку 1,5-2 роки, якщо тобі 13-14 років.

В книзі “Перша, друга, третя проба” Василя Кархута (1929 рік), в якій фактично вперше було описано зміст та методику проб, автор пише, що для першої достатньо 12 сходин, дві мандрівки. А вже на другу – відбути юнацький табір, мінімум півроку і багато практики.

 

Чому варто більше часу виділити на другу пробу? Щоб максимально спробувати, здобути, вишколитись, позмагатись.

І що важливо – РАЗОМ ІЗ СВОЇМ ГУРТКОМ.

 

Гурток – твоя команда. Чому так важливо разом з гуртком бути на етапі ІІ проби? Бо гурток – це банда, твоя лицарська ватага, як зазначав Бі-Пі. За 1-2 роки спільного пластування група підлітків цілком може вирости в команду, де відбулось внутрішнє структурування, формування неформального лідера, різних ролей, готовності взаємодіяти разом, спільно працювати та боротися, і як підсумок – досягати перемог.

 

Як би шлях гуртка не починався – чи його створював гуртковий провідник з числа старшого юнацтва чи дорослий впорядник – на етапі скобиного хвату він чи вона мають повністю передати всю повноту влади та відповідальності за своє майбутнє гуртку, перед тим підготувавши їх до самоврядування. Звісно, роль впорядника присутня і надалі, але він переходить в статус віддаленого друга, який виконав свою місію, але до якого завжди можна сходити по пораду. попити разом чаю і поділитись своїми успіхами чи труднощами.

 

Саме на етапі ІІ проби можливе максимальне розкриття можливостей юнацького самоврядування через гурткову раду, вибір діловодів, діяльність Ради гурткових тощо.

Чому? Бо за 1-2 роки “скобиного крила” юнаки вже “опірились”, здобули базові навички взаємодії в гурті, зрозуміли що таке Пласт, пізнали його правила гри, навчились підпорядковуватись і бачили приклад провідництва, щоб вже самому провадити.

Їхній вибір гурткового провідника тепер буде усвідомленим і відповідальним. Тепер вони будуть обирати не “крайнього” як це часто буває в новоспеченому гуртку 11-12 років, коли через кілька сходин вже намагаються провести вибори.

Вони будуть обирати гурткового ПРОВІДНИКА.

 

Гурток на етапі ІІ проби і впорядник.

Як уже було сказано, впорядник має відійти дещо в сторону, дати змогу повністю себе проявляти провіднику гуртка, якого усвідомлено і відповідально обирають на гуртковій раді.

Якщо впорядник (гуртковий провідник з числа старшого юнацтва) успішно підготував гурток на етапі першої проби, то він може бути спокійний, що поточний гуртковий провідник зможе самостійно проводити сходини, дбати за дотримання плану діяльності і участі гуртка у житті куреня.

Завдання впорядника (гуртковий провідник з числа старшого юнацтва переходить в статус впорядника після виходу з УПЮ) більше спостерігати, аналізувати і індивідуально працювати із гуртковим провідником, а також із кожним із членів гуртка індивідуально за потреби.

Форми такої роботи – це індивідуальні бесіди із обговоренням що і як, ненав’язливі питання, чи треба щось допомогти, де порадити.

Слід пам’ятати вікову психологію, які зміни відбуваються у віці 13-15 років. Авторитет дорослих падає, юнаки орієнтуються на лідерів із свого оточення, є прагнення бути в опозиції до старших.

Тому впоряднику варто сміливо дати змогу гуртку побути своєю маленькою “бандою”.

 

Гурткова ідентичність закладається ще на першому етапі, а свого розквіту може досягти під час “Скобиного хвату”. Друга проба – це як було сказано на початку – золотий вік пластування, де можна максимально всього почерпнути в юнацтві і вже себе проявити в пласті і здобути слави.

Є приклади, коли такі гуртки вигравали все у році – і Осінній рейд, і “Спартакіаду”, і “Стежки героїв” і були кращими на крайових таборах, на які їхали цілістю. 

Елементами розвитку гурткової ідентичності є символіка, яку треба з пошаною застосовувати у пластовому житті – гуртковий прапорець, тотем, сильветки, гурткові худі чи футболки.

Гурток може розвинути свій спосіб вітання, власні псевда, якісь жести тощо.

Для ілюстрації своєї діяльності гуртки раніше робили стенди в домівках, а зараз ведуть сторінки у соцмережах.

Місце для гурткової ради, так зване “своє лігво” – це дуже важлива річ в ідентичності.

 

Розвиток окремої особистості пластуна-учасника.

Попри акцент на гуртку як команді пластовому виховнику (зв’язковому та впоряднику) слід пам’ятати, що його завданням є сприяти особистісному розвитку кожного пластуна. 

Є відома класична формула – сильні особистості зростають у сильних командах (в нашому випадку – гуртках).

Гурток є тою унікальною опцією Пласту, який сприяє розвитку кожного свого члена. 

Спрацьовує ідея референтної групи, до якої хоче належати юнак/чка, мати спільне часопроведення, пригоди, пережиття, бути справжніми друзями.

І в такому спілкуванні, взаємодії зростають особистості.

Самотній юнак-пластун переважно не може сформувати сильний характер без взаємодії з кимось, з ким він може гратись, співпрацювати, конкурувати, спільно боротись проти зовнішніх викликів.

В скаутингу досягнутий ідеал золотої середини між індивідуалізмом і колективізмом – плекаються сильні особистості з характером в сильних командах.

ПЛАНУВАННЯ ПРОГРАМИ ГУРТКА НА ЕТАПІ СКОБИНОГО ХВАТУ.

Проаналізуємо існуючу програму “Скобиного хвату”, як її можна розкласти по часу у Програмі діяльності гуртка на етапі другої проби.

Як і під час першого етапу слід розрізняти вимоги змісту другої проби і загалом програму пластової діяльності гуртка та індивідуальну активність пластуна-учасника зокрема.

Як тільки більшість з гуртка стали учасниками (напр. 4 з 6 чи 5 – 8) варто провести гурткову раду із плануванням своєї діяльності на етапі “Скобиного хвату”.

Модель подібна до планування шляху “Скобиного крила”:

  • аналізуємо зміст другої проби
  • проводимо генерування ідей, що кому з гуртка цікаво в найближчий рік-два, які захоплення та прагнення. Зокрема чи є можливість всім разом чи більшістю займатись якоюсь однією справою чи діяльністю (ходити на тренування, майстрування, проектування тощо).
  • Враховуємо планування куреня і місцевого осередку, загальний пластовий календар

Акцент треба робити на практичності, безпосередній особистій і груповій участі в тій чи іншій активності. Варто максимально брати із усього, що є доступне (знання, вміння, навички, досвід, емоції, пригоди), але з іншого боку – віддавати своєю корисною працею для Пласту, місцевої громади та ближніх, а також і для України.

 

Поряд із змістом другої проби, який треба поступового осягати за 1-2 роки, рекомендуємо приділити гуртком увагу таким справам:

  • придумати і вести гуртком якесь тривале добре діло. Наприклад допомога військовому ветерану, який цього потребує, опіка над тваринами, ініціативи по сортуванню сміття тощо
  • Спільний проект всім гуртком. Це може перегукуватись із першим пунктом, або ж бути окремою ініціативою. Зокрема добре було, щоб це могло бути пов’язано із пластовим заробітком.
  • Пластовий заробіток. Є традиційні можливості – вертеп та інші форми колядування, ініціативи типу пластового печива, гурткові тимчасові підзаробітки, майстрування гуртком простих виробів під опікою когось із дорослих (батьків когось із членів гуртка).
  • спільно відвідувати якийсь курс чи програму навчань, корисних для пластової діяльності та особистісного саморозвитку – спортивні тренування, мистецькі заняття, цікава наука (робототехніка, створення БПЛА) тощо
  • Участь гуртком у командних змаганнях по тематиках, які стосуються пластової програми – творчо-мистецькі конкурси (“Орликіада” чи “День Пластуна”), змагання із мандрівництва та орієнтування, тактичної підготовки чи стрільби тощо.
  • участь чи організація гуртком пластових акцій чи заходів на національно-патріотичну, державницьку тематику – День захисника України, Листопадовий чин, День ЗСУ, День соборності, День Героїв Крут, День героїв небесної сотні, Свято Героїв, День конституції, День незалежності тощо. 
  • Гурткові мандрівки для вивчення знань та здобуття вмінь “життя в природі” так і просто для насолоди і цікавого проведення часу, пізнання нових місцевостей і пригод. Мандрівки точно є корисні раз в місяць хоч на один день, а раз на квартал – на 2-3 дні з ночівлею в польових умовах чи деінде.
  • Спеціалізовані пластові вишколи по тих тематиках, які цікаві членам гуртка. Може бути і диференціація, що частина на одні, а частина інші відвідує. А потім в гуртку взаємонавчання і обмін знаннями та вміннями.
  • курінний табір. Якщо на етапі першої проби прихильники ще не знають, що це таке, то на етапі “Скобиного хвату” курінний табір – це неймовірна можливість для гуртка дуже багато навчитись, здобути, розвинутись, себе проявити. Зазвичай, більшість куренів орієнтуються в програмі курінного табору на першу пробу, бо більшість учасників прихильники. Але якщо є гурток учасників принаймні один – то варто для них і зокрема і їм як залученим до пранування продумувати програму курінного табору, відповідно до змісту і рівня ІІ проби.
  • Один крайовий табір спільно усім гуртком по можливості за час “Скобиного хвату”. Це буде незабутня пригода, випробування, що сприятиме розвитку гуртка і кожному зокрема через команду. Ціль – стати кращим гуртком на такому таборі. Зараз все більше крайових таборів застосовують таку модель, де взяти участь можуть цілі гуртки. На інші крайові табори за цей період вже хай кожен сам собі чи парами за своїми вподобаннями їде.
  • курс першої домедичної допомоги. Пройти гуртком це і легше, і приємніше і цікаво.

Олександр Тисовський особливо рекомендує розвивати “ручну вправність” на етапі ІІ проби (ст. 437-439 “Життя в Пласті”). Починаючи із виробів з допомогою свого пластового ножа – пластові палиці, гуртковий тотем тощо, і далі з допомогою вже інших інструментів – лук і стріли, вішачки, рамки, шпаківні, дерев’яні моделі будиночків, моделювання кораблів, літаків з двигунами, радіотехніка та радіоаматорство, вироби зі шкіри та мосяжництво, вишивання, квітникарство та багато іншого.

Також Дрот нагадує про важливість плекати фізичну вправність. Спільні заняття гуртком є дуже помічними для тих, хто сам лінується. Здобути ВФВ- це був би хороший виклик для всього гуртка.

 

Форми проведення сходин і збірок гуртком на етапі ІІ проби

Класичну форму проведення сходин можна доповнювати такими елементами:

  • якщо є можливість, сходини збільшувати у тривалості, розширюючи якийсь центральний елемент, наприклад дискусію, майстерку чи інструктаж, який передбачає здобуття нових знань. На такий центральний елемент може виділятись і до 1 години часу при збереженні достатнього часу і на інші елементи.
  • Готувати сходини можуть по черзі члени гуртка, поосібно або парами, і з тим, що структура може бути геть різноманітна, важливо, щоб була дотримана ідея всебічності, зокрема, щоб була фізична активність, яскраві емоції, інтелектуальна та ручна праця, розмови і розмірковування про важливе, молитва і церемоніали в кінці і на початку.
  • Запрошення знакових, важливих і цікавих осіб на сходини для здобуття унікального життєвого досвіду, знань чи вражень. Навіть проста невимушена розмова із такими людьми може переходити від однієї діяльності до іншої, і за час спілкування дати юнацтву дуже багато.
  • змінювати місце проведення сходин, зокрема вибирати нестантартні і особливі місця: в когось з членів гуртка на горищі чи іншому “потаємному” місці, в офісі корпорації когось із батьків у відповідному офіційному дрес-коді, десь за містом у лісничівці тощо. Така постійна новизна може постійно привносити певний драйв і зацікавлення членам гуртка.
  • Сходини можна проводити із використанням лише мови жестів, або спілкуючись в інший особливий спосіб без використання української мови. Або з метою вивчення англійської чи інших мов – гутірку або й всі сходини.

 

Допомога тим з гуртка, хто ще не дотягнув першу пробу. Якщо деякі члени гуртка прихильників вже склали присягу і стали учасниками, то варто в першу чергу подбати, щоб всі інші підтягнулись за ними. Це може бути хорошим вишколом  – допомогти своїм друзям також виконати вимоги першої проби і скласти присягу. Це зміцнює стосунки, сприяє розвитку гуртка як команди.

Варто поставити чіткі дедлайни – 3 місяці чи максимум півроку, щоб і інші члени гуртка підтягнулись за лідерами. 

 

Аналіз змісту ІІ проби і скільки треба часу щоб її осягнути.

Якщо проаналізуємо зміст ІІ проби з точки зору форм реалізації окремих точок, то можемо викласти це наступним чином:

Дискусії в групі:

  • Дискусія “три головні обов’язки – чи розумію їх і готовий жити за ними кожного дня”
  • Дискусія “пластовий закон як мій особистий дороговказ”
  • Дискусія “Чому я належу до Пласту”

Бесіди із капеланом:

  • Світові релігії, загальні засади, основне з історії, спільне і відмінне.
  • Християнство на українських землях. Чому Пласт на християнських засадах
  • Релігійна приналежність пластунів. Церковний обряд і його розуміння. Основні релігійні свята

Гутірки:

  • Що ми знаємо про національну символіку, зокрема про її історію
  • Що варто читати із україномовної друкованої та електронної преси, останніх новинок книжок
  • Які права, обов’язки та свободи людини і громадянина згідно Конституції України. Як ними користуватись?
  • Успішність у навчанні  – як цього досягнути?
  • Які уроки можемо почерпнути із столітньої історії Пласту 
  • Українська пісенна творчість – чому варто знати багато пісень різних епох та спрямування. 
  • Сучасні екологічні виклики і загрози для України і регіону нашого проживання. Що ми як гурток можемо зробити, що покращити природу навколо нас.

Презентації в гуртку:

  • структура Пласту, керівні органи в України і світі, їхні відзнаки. Хто є провідниками в осередку, окрузі і краї.
  • Що таке теренова гра, її види, особливості проведення
  • Що таке гутірка як форма обговорення та взаємного навчання і пізнання. Як проводити гутірку
  • основні природоохоронні об’єкти України та області, найпоширеніші рослини і тварини. основні сліди тварин, як їх читати.

Реалізація проектів:

  • на національно-релігійну тематику разом із гуртком чи іншими членами куреня
  • спрямований на соціальну, суспільну користь, реалізація другого головного обов’язку пластуна.
  • на громадянську (національно-патріотичну) тематику

Реалізація окремих завдань:

  • організація теренової гри
  • проведення гутірок для інших
  • Серія сходин для членів свого гуртка (це може бути об’єднано однією тематикою)
  • Організація команди від гуртка чи куреня на станичний/окружний/крайовий змаг, вишкіл, захід чи гру
  • організація для членів свого гуртка чи куреня прогулянку, екскурсію
  • організація для членів гуртка чи куреня дві мандрівки з ночівлею
  • успішне участь в окружному/крайовому таборі
  • успішне відбуття курсу першої домедичної допомоги визнаного організатора
  • успішне складання кошторису та фінансового звіту з одного з організованих пластових заходів куреня, до якого мав/ла відношення
  • Проведення руханки для членів свого гуртка чи куреня

Практичне пластування (все можна поступово вивчати, продемонструвати під час СВ чи курінного табору):

  • успішна участь у лисячому бігові
  • будівництво вогнища (ватри), запалення його з двох сірників, затирання слідів вогню
  • приготування обіду із двох страв
  • вивчення піонірки, зокрема принаймні 10 вузлів і 2 вязань, демонстрація їх застосування
  • будівництво таборової споруди разом із гуртком чи членами куреня
  • будівництво польової кухні і її облашування

Самостійне опрацювання:

  • історія Пласту у шести етапах
  • Географія та основні факти і дані про свою область та місцевість. Знає як користуватись основними видами транспорту. Знає як добратись в означене місце
  • Навчиться користуватись засобами підвищення ефективності (офіс, календар та ін), як планувати свій час
  • вивчає одну іноземну мову на достатньому рівні (B1)

Діловодства у Пласті:

  • обов’язки гурткового провідника або члена курінного проводу протягом 6 міс

 

Що виходить:

  • теоретичні заняття, одне на сходини (дискусії, гутірки, бесіди, презентації) – 17
  • 10 окремих конкретних завдань та 3 проекти, на які може бути потрібно різна кількість часу для різних за здібностями і спроможностями юнаків. 
  • Групу завдань практичного пластування можна реалізувати на СВ або таборі, але для вивчення цих знань, розвитку вмінь і навичок потрібно один або серію вишколів і чимало практики.
  • Мінімальний термін визначає ціль – виконання діловодства мінімум півроку плюс ще впливає на мінімальну тривалість етапу – участь у окружному/крайовому таборі.

 

Отже, якщо поєднати зміст другої проби із переліченим вище всім, чим можна займатись на цьому етапі пластування, то тривалість “Скобиного хвату” може тривати від 1 до 2 років.

Як вже було наголошено на початку, юнацтву варто приділити другій пробі більше часу, заглибитись в деталі та практику, спробувати багато з того, що пропонує пласт – бо це золотий час пластування в юнацтві.

ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО ОКРЕМІ СФЕРИ ДІЯЛЬНОСТІ ГУРТКА

Мандрівництво. На цьому етапі мандрівки мають стати природною і звичною формою пластування для гуртка. При першій нагоді юнаки мали б хотіти піти в нові простори та цікаві місця.

Мандрівка з ночівлею – це комплексний вишкільний засіб, який плекає команду, сприяє виробленню навичок життя в природі (практичного пластування). А якщо мандрівка із цілями – це це може бути як ціла спецоперація із цікавою місією.

Окрім самостійних гурткових мандрівок варто брати участь і у курінних, коли гуртки можуть змагатись між собою в орієнтуванні, підходженні, пошуку об’єктів на місцевості, тереновій грі тощо.

А ще можна і пробувати свої сили у різних змаганнях із мандрівництва (Осінній, Весняний рейди, Снігохід, Стежками Героїв та ін).

 

Тематичні вишколи. За підсумком планування гурток визначає, що варто провести у формі тематичних вишколів для себе окремо, в рамках діяльності куреня УПЮ або взяти участь у таких заходах на рівні станиці/округи чи деінде.

Детальніше про вузько тематичні вишколи, які гурток проводить для себе. Оптимальна тривалість два дні з ночівлею (по факту один повний і неділя до обіду). Це десь 12-16 годин занять. Програму таких вишколів варто будувати довкола однієї основної і можливо однієї додаткової теми.

Вишколи, в яких багато тем по 1-2 години мало ефективні, хіба як ознайомчі.

Вишколи варто проводити максимально практично, із глибоким зануренням в зміст навчання учасників.

Наприклад, якщо вишкіл стосується стрільби з лука, то програма може передбачати:

  • історія лука, зокрема на території України
  • виготовлення лука і стріл, сагайдака та напальчника
  • Тренування техніки стрільби зі спортивного луку на різних дистанціях
  • практика зі стрільби з луку із створених учасниками луків
  • Підсумкове змагання зі стрільби зі спортивного лука
  • Виконання вимог вмілості “Лучник”

 

Спеціалізація. З другого етапу програми УПЮ пластуни учасники все більше можуть долучатись до активностей тої чи іншої спеціалізації, пробувати себе, шукати, що цікавіше, більше лежить до душі, є “сродною” діяльністю.

Кожна спеціалізація розробляє свій календар заходів протягом року, який можна знайти на їхніх  інформаційних ресурсах. 

Влітку, а також зимою “лещетарство і сноубординг” проводять свої спеціалізовані табори. 

Гурток має собі вирішити, чи цікавить його якась спеціалізація, якщо так, то чи всім гуртком починати нею займатись, чи хтось поодинці і це тоді його приватна справа, чи тоді меншими групами, щоб потім обмінюватись досвідом в гуртку.

Якщо весь гурток вирішив позайматись однією спеціалізацією, то варто зголоситись до відповідної референтури щодо виробленння плану діяльності для такого гуртка. Не часто, але в Україні такі випадки були. В інших скаутських організаціях таке часто практикується, але вже для юнацтва переважно з 14-15 років.

Детальніше про спеціалізації можна подивитись на сайті www.spec.plast.org.ua  

 

Два пера. Окремо слід згадати цю вмілість із самозарадності. Здобуття двох пер має бути певним гуртковим викликом на пластову вишколеність. До неї варто кожному члену гуртка готуватись. 

Виконання вимог вмілості може бути як під час курінного табору, так і як окрема мандрівка.

Контроль за здобуттям вмілості і відповідальність має бути на зв’язковому та впоряднику цього гуртка. Для безпеки і для створення всіх умов варто подбати, щоб на кожних трьох-чотирьох юнаків був один екзаменатор вмілості.

Перед власне самим виходом на “два пера” для юнаків варто провести окремий вишкіл із самозарадності із максимальним наближенням до реальних умов.

Тривалість 2-3 дні. Місце – достатньо дика природня місцина із різноманітною флорою і фауною, бажано щоб була і водойма поряд (рибальство, жаби).

Під час вишколу варто, щоб юнацтво гуртком або меншими групами виконало будівництво шелеста (схрону) під опікою екзаменатора, який підкаже що і як краще зробити.

Індивідуально хай кожен спробує собі виготовити максимальну кількість різноманітних знарядь, що передбачені цією вмілістю. Екзаменатори хай дають поради і поправляють якщо щось явно хибне.

За підсумком вишколу для закріплення варто провести певний змаг із застосуванням виробів і демонстрацією вправності по різних завданнях вмілості.

Такий вишкіл можна робити і для кількох гуртків з куреня, де є більшість пластуни-учасники, або й на рівні станиці чи округи для цієї категорії юнацтва.

І також важливо, щоб раніше, на етапі першої проби юнаки здобували вмілість “одне перо”, щоб бути вже підготовленими.

 

Здобуття пластових вмілостей. На етапі ІІ проби їх потрібно здобути п’ять. Справа вмілостей індивідуальна, але гурток може запланувати, щоб підготовку по найпоширеніших вмілостях зробити спільно. 

Впорядник гуртка може підказати і допомогти знайти екзаменаторів по тих чи інших вмілостях. Також, де які є відповідні вишколи чи заходи.

Провідникам пластових осередків варто протягом року організовувати такі форми підготовки і здобуття вмілостей:

  • місяць вмілостей – кожного тижня відбуваються заняття по вмілостях для юнацтва з різних гуртків, за підсумком яких екзаменатори подають звіт, хто виконав вимоги
  • Курс практичного пластування для відповідних вмілостей. Як підготовка до весняно-літніх таборувань.
  • Заохочувати брати участь у “Лізі вмілостей”, яку організовує на крайовому рівні КБ УПЮ
  • вводити референта вмілостей чи інструкторства в осередку, який би гуртував пластових інструкторів, щоб вони могли проводити заняття для гуртків чи цілих куренів протягом року

Перелік актуальних вмілостей, електронну форму зголошення здобуття вмілостей, перелік екзаменаторів вмілостей можна знайти на сайті https://spec.plast.org.ua/vmilosti.

Окремо слід згадати про ПМД. Зараз є ініціатива щодо реформування цієї вмілості, оскільки підходи щодо домедичної допомоги змінились, і Пласту треба йти в ногу з часом. Рекомендуємо курси Мальтійської служби, Червоного хреста, Захисту Патріотів.

Календар пластових і позапластових заходів та змагань

Рекомендуємо кожному гуртку скласти собі такий річний календар, або й на період всього планування другого етапу “Скобиного хвату”.

Подаємо орієнтовний перелік існуючих на тепер цікавих заходів і змагань, які варто взяти собі до плану:

Духовно-релігійні, Історично-ідеологічні: вишкіл із пластової історії “Бляхарська 11”, місцеві ідеологічні вишколи по осередках, пластові реколекції перед Великоднем чи перед Різдвом.

Мандрівництво та орієнтування: Осінній рейд (кін. вересня) Нічні перегони “Терен” (вересень) , Снігохід (поч. лютого), мандрівка “Говерляна” (лютий), Доброволець (кін. лютого, для підготовленіших), Весняний рейд (квітень), Стежками героїв (поч. травня), вишкіл “Контра”  (травень), вишкіл “Слід” (травень), змагання “Трикутник смерті” (поч. червня), Горгани рейс (червень, можна брати участь лише із батьками).

Практичне пластування, “Життя в природі”, самозарадність: екстремальний вишкіл практичного пластування СОС (вересень), змаг-зустріч “Лисоня” (поч. жовтня), Вишкіл з піонірки “Бастіон” (кін.травня-поч.червня)

Рекомендуємо підписатись на сторінку:

https://www.facebook.com/plasthandbook/ – сторінка “Підручна книжечка” пластуна.

Спортивні та військово-патріотичні заходи та змаги: Крайова та окружні Спрартакіади (вересень-листопад), змаг “Повстанська ватра” (жовтень), “Листопадовий чин” (поч. листопада, Львів, Бережани та ін.ЗхУкр осередки), ВП спартакіада “Експльозія” (поч. грудня), Заходи до дня Дня героїв Крут (кін. січня, традиційно великі заходи відбуваються на станції Крути, на Тернопільщині), Вишкіл “Триангула”, (лютий-березень, Харків), МПШ (Молодь пам’ятає Шухевича, поч. березня, Львів), кубок з футболу ім. Охримовича (кін. березня), Кубок Комтура (змаг із ВФВ, травень), Свято Героїв (кін. травня, Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль)

Творчо-мистецькі заходи: День Пластуна (жовтень, Львів), Орликіада (листопад, Харків, змінюється місце)

Про різні заходи для УПЮ можна подивитись тут http://www.upu.plast.org.ua/zakhody/zgoloshenya/

 

Гурткові проекти

Навчити гурток проектного менеджементу і вміння організовувати проекти як команда – це одне із тих завдань впорядника, який їх готував на першу пробу, або зв’язкового. 

Самі юнаки інтуїтивно чи десь назовні будуть довго йти до здобуття цих умінь.

Ці знання і потрібні, щоб потім на етапі третьої проби бути вже підготованим і мати досвід реалізації проектів.

Для гуртка варто провести маленький вишкіл про проекти, а далі дати їм змогу придумати ідею і пройти всі етапи планування і реалізації, як передбачає класичний підхід.

В рік варто, щоб гурток пластунів-учасників реалізовував 1-2 проекти, але суттєві, із успішним завершенням, щоб було відчуття успіху і привнесення користі у цей світ.

 

Організація заходів на рівні куреня, станиці

Гурток як команда може і сам ініціювати нові заходи, вишколи, акції на рівні свого куреня чи й станиці. Це є виявом його зростання, готовності проявити себе та бути корисним. Зв’язковому та впорядникам варто допомагати таким ініціативам, але так, щоб їх розвинути, а не часом погасити.

Зазвичай, комендантом такої ініціативи має стати хтось із КВ куреня.

Також практикується міжгурткова співпраця в організації різних пластових заходів, що також є виявом кооперації, налагодженням дружніх звязків між різними пластунами і це сприяє творенню однієї великої пластової родини.

Важливо, щоб такі зовнішні заходи не були обтяжливими і не були дуже часто, щоб не перешкоджати базовому зростанню юнацтва по вимогах проб і внутрішньому вишколу та діяльності в гуртку. 

Оптимально, що гурток раз в півроку чи квартал щось ініціює і проводить, не частіше.

 

Підготовка до курінного табору. Табір куреня – це важливий підсумковий захід в річній діяльності, і для гуртка 2 проби – чудова можливість як пройти новий практичний вишкіл, так і вже себе проявити, зокрема для підготовки молодших членів куреня. Наголошуємо, що важливим є обов’язково передбачити окрему програму для такого гуртка, якщо табір в основному націлений на прихильників.

Цільова підготовка до курінного табору для другопробників може передбачати:

  • цільові збірки із заняттями по практичному пластуванню, щоб підтягнути знання та вміння, зокрема по табірництву, піонірці, куховаренню;
  • Залучення пластунів-учасників поряд із розвідувачами до планування програми табору;
  • доручення пластунам-учасникам готувати певні заняття для прихильників: інструктажі по простих темах, теренову гру, спортивні ігри, ватру тощо;
  • Підготовка курінного спорядження – перегляд, ремонт, пакування – учасників варто залучати як уже досвідченіших;
  • Підготовка терену табору завчасно, а також виїзд у формі квартер’єрів (передової групи на початку табору).
  • на самому таборі – включення окремих пластунів-учасників в булаву табору для виконання тимчасових діловодств.

 

Участь у крайових таборах. Досвід участі цілим гуртком. Як уже згадувалось, на етапі ІІ проби з’являється змога брати участь у крайових таборах. 

Юнак/юначка собі вирішує, що їй до вподоби і планує участь у крайових таборах на кілька років вперед.

Рекомендуємо спробувати взяти участь принаймні в одному крайовому таборі усім гуртком. 

Хороші крайові табори суттєво добавляють кожному пластуну у його вишколеності, досвідченості. Ще кілька місяців після літа часто пластуни люблять обговорювати пригоди, які трапились із ними під час таборів.

Впорядник як досвідчений пластун має допомогти розібратись із наявним переліком, які переваги участі в тому чи іншому таборі, розповісти про свій особистий досвід таборування, і підказати як готуватися. За цим юнаки точно можуть прийти до нього, бо в них бути така потреба.

 

Кінцева перевірка юнаків відповідності вимогах ІІ проби. Олександр Тисовський рекомендував застосовувати кінцеву перевірку. Юнак чи юначка подають в Раду гурткових (курінному) зголошення на перевірку вимогам ІІ проби, яку затверджує зв’язковий. 

Знову ж таки, було б добре, щоб гурток всім складом підготувався і зміг одночасно пройти таке підсумкове випробування/перевірку. Це і легше перевести, ніж для кожного індивідуально.

Курінний провід планує, коли, де, як провести цю перевірку. Ідеально було, щоб наявні розвідувачі/чки і скоби/вірлиці з куреня її проводили під контролем зв’язкового/вої.

Багато вимог ІІ проби передбачають активність протягом тривалого часу, тому така кінцева перевірка має передбачати зріз:

  • сформованості ідейних засад та цінностей, характеру та сили волі
  • наявності пластових практичних знань, вмінь та навичок

Якщо провести інтенсивну перевірку, то це можна зреалізувати за кілька годин. Час – під час “Свята весни”, під час курінного табору або й як окремий захід.

Добре є розвинути на рівні куреня свої традиції випробувань та кінцевої перевірки як на першу, так і на другу пробу.

 

Іменування розвідувачем/розвідувачкою відбувається під час масових пластових заходів або під час спеціально організованих куренем подій як внутрішній захід. Іменування здійснює зв’язковий або за його дорученням інший поважний пластун. Дуже бажано під час іменування вручати нашивку розвідувача, а учасника – відпорювати як видимий знак зміни статусу в Пласті.

 

Підсумки.

Сподіваємось, що дані рекомендації допоможуть пластовим впорядникам та зв’язковим, а також юнацьким провідникам у пластовій праці для сприяння юнацтву на шляху “Скобиного хвату”. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *