Архіви: Заходи

Description.

Таборова програма для таборів першого етапу ЮМПЗ-2002

ст. пл. Ярослав Юрчишин, ОЗО,
виховник та зв’язковий 1-го куреня УПЮів ім. Короля Данила (Львів),
виховник та зв’язковий 75-го куреня УПЮів ім. Героїв Бою під Крутами (Київ),
крайовий комендант УПЮ та голова Крайової пластової ради України

Концепція виховної програми ЮМПЗ
підготована виховним відділом КПС України

Пропонується за основу виховної програми ЮМПЗ взяти сюжет казки
Сірого Орла Ореста “Казка про червоного змія і дев’ять князівен”
(журнал ВОР ч.85 липень-вересень 1990р.)

ЮМПЗ – Ювілейна Міжкрайова Пластова Зустріч, виховний захід ГПБ та КПС України, яка покликана засвідчити єдність всіх пластових організацій у світі та урочисто відсвяткувати 90-ліття Пласту.

Під час проведення ЮМПЗ розгортається рольова гра з елементами театралізації, яка дозволить її учасникам якнайширше познайомитися з культурною спадщиною України, традиціями українського народу, випробувати себе, перевірити свої вміння і отримати нові. Виховні завдання ЮМПЗ вирішуватимуться через систему колективних та індивідуальних творчих завдань та занять, вмілостей, спеціалізаційних програм, змагів, ватр, гутірок. За легендою пластове лицарство з усіх країн з’їжджається до України, щоб перейти випробовування на крайових та мандрівних таборах,  та допомогти святому Юрію перемогти Змія.

Схема представлення матеріалу:

  1. Етапи реалізації ЮМПЗ;
  2. План реалізації виховної програми ЮМПЗ;
  3. Перебіг ЮМПЗ, відповідно до легенди;
  4. Загальна легенда ЮМПЗ;

4.1 Балада про Україну (віршована форма легенди ЮМПЗ)

  • Загальна легенда ЮМПЗ для підтабору новаків і новачок
  1. Етапи реалізації ЮМПЗ

Реалізацію проекту можна розділити на чотири етапи.

Підготовчий етап – Виконання домашніх завдань

  • Через систему інфоромаційних бюлетнів до зголошених учасників довести домашні завдання, які б перегукувалися з легендою ЮМПЗ і її вмілостями.

Тема: Знайомство з Україною

Мета: Виконати запропоновані проекти та почати дослідження вмілостей ЮМПЗ

Спосіб реалізації: Домашні завдання, практичні заняття

План реалізації:

  1. Виховний відділ розробляє перелік завдань до проектів та вмілостей ЮМПЗ;
  2. Юнацтво, зголошене до участі в ЮМПЗ, отримує завдання і опрацьовує теоритичний матеріал;

Примітки:

  • Бланки домашніх завдань мають бути різного кольору;
  • Завдання прості і веселі;
  • Спрямування завдань – зацікавити дізнаватись більше, бо це легко і захоплююче;
  • Теми досліджень:
  • краєзнавство,
  • етнографія,
  • природознавсто,
  • пластовий закон,
  • історія українського лицарства.

І етап – Мандрівні та крайові табори

На І-му етапі ЮМПЗ необхідно:

  • адаптувати юнака до оточення (ігрові програми);
  • створити тимчасовий колектив (ігрові програми);
  • пристосувати юнаків до легенди ЮМПЗ і її рольової гри (ігри, ватри, теренові змаги, спів);
  • закріпити систему пластових цінностей (підготовка лицарського духу) через Пластову Присягу і 14 точок пластового закону (гутірка дня, аналіз дня)

Тема: Творення лицарського духу

Мета: Здобути чесноти пластового закону

Спосіб реалізації: змаги, теренові ігри, тематичні ватри

План реалізації:

  1. Виховний відділ формує та готує проводи таборів І етапу (мандрівних та крайових), розробляє маршрути та виховні програми для мандрівих таборів та точки до виховних програм для крайових таборів, проводить вишколи та дошколи проводів таборів І етапу;
  2. Виховний відділ спільно з проводами таборів формує склад учасників таборів. Виховний відділ контролює переведення таборів І етапу;
  3. По закінченні І-го етапу всі з’їжджаються на загальне місце проведення ЮМПЗ.

Примітки:

Для проведення мандрівних таборів І-го етапу необхідно розробити

  • гутірки;
  • програми ватр;
  • змаги;
  • ігрові програми;
  • теренові ігри;
  • змаги;
  • спів;
  • майстрування та дослідження.

Для проведення крайових таборів І-го етапу необхідно розробити до вже апробованих програм

  • програми деяких ватр;
  • гутірки;
  • спів.

ІІ етап – Стаціонарний табір

На ІІ-му етапі необхідно:

  • адаптувати юнака до табору (гутірки комендантів, екскурсії по території ЮМПЗ, ознайомлення з таборовими книжечками, книжечками вмілостей)
  • підтримувати легенду і дух ЮМПЗ (гутірки комендантів, праця виховників, спеціалізаційні програми, змаги, теренівки, ватри, видовищні програми);
  • стимулювати пізнавальну активність учасників (с-ма активітетів, участь у курінних заняттях, складання вмілостей ЮМПЗ);
  • показати різноманіття культури різних регіонів України (Галичина, Волинь, Поділля, Центральна Україна, Гуцульщина) (фольклорні програми, які дають можливість знайомитися з піснями, строями, народними ремеслами даних регіонів України. Перелік ремесел, для зручності порівняння, для всіх регіонів буде однаковим);

Тема: Вибороти у Змія обладунки святого Юрія;

Мета: Ознайомитися з традиціями та з особливостями побуту різних регіонів України; перевірка своїх вмінь та участь у нових проектах

Спосіб реалізації: вмілості, спеціалізовані програми, міжкурінні змагання, теренові ігри, екскурсійні маршрути, рольові ігри, театралізовані дійства, тематичні ватри;

План реалізації:

  1. Виховний відділ готує програми вишколів та дошколів і проводи таборів та інструкторські ланки для проведення ІІ етапу ЮМПЗ;
  2. Виховний відділ розробляє і переводить програму ІІ етапу ЮМПЗ (див.спосіб реалізації)
  3. Кожного дня учасники виборюють у Змія по частинах обладунки (див.легенду), через переходження програми;
  4. До 23 серпня юнацтво закінчує здачу вмілостей ЮМПЗ;
  5. Кожна вмілість передбачає відповідну відзнаку та відзнаки для переможців (для тих, хто подав найцікавіші матеріали).

Завершальний етап ЮМПЗ

Тема: Перемога над Змієм та відродження України (святкування учасниками 90-ліття Пласту та Дня Незалежності України)

Мета: закріплення учасниками отриманого протягом ЮМПЗ досвіду та емоційне переживання

Спосіб реалізації: останній таборовий змаг, видовищна ватра, театралізовані програми

План реалізації:

  1. Виховний відділ готує і переводить програму останнього таборового змагу, театралізованої програми і відповідає за видовищну програму ватри
  1. План реалізації виховної програми ЮМПЗ

Лютий 2002:

  • праця над виховною програмою ЮМПЗ (впродовж місяця);
  • розробка емблеми ЮМПЗ (до кінця лютого);
  • підготовка пісні ЮМПЗ (до кінця лютого);
  • розсилка анкет-зголошень для старшопластунів та сеньйорів, запрошення для куренів УСП/УПС, запрошення для станиць Львівської, Франківської, Тернопільської, Закарпатської, Рівненської округи щодо підготовки певних етапів і точок програми ЮМПЗ (початок лютого);
  • збір інформації від виховників, куренів, станиць (до середини лютого);
  • опрацювання анкет-зголошень (до кінця лютого);
  • розробка програми вишколів для проводів ЮМПЗ, ланки інструкторів, працівників служб ЮМПЗ (до кінця лютого);
  • розробка вмілостей ЮМПЗ: етнографія, природознавство, знайомства (до кінця лютого);
  • визначення переліку мандрівних таборів, які стануть проектами І етапу ЮМПЗ (до кінця лютого);
  • підготувати перелік необхідної друкованої продукції у відповідності до програми ЮМПЗ (до кінця лютого);

Березень 2002:

  • продовження праці над виховною програмою ЮМПЗ (протягом місяця);
  • підготовка інформації до Бюлетня ЮМПЗ (відповідно до запиту);
  • проведення І етапу вишколу для проводу ЮМПЗ, ланки інстуркторів та працівників служб (середина березня);
  • детальне опрацювання всіх точок виховної програми зустрічі спільно з керівниками оргвідділу та фінансово-господарського відділу КПС (середина березня);
  • виїзд на місце проведення ЮМПЗ та поїздка по екскурсійних маршрутах (протягом місяця);
  • підготовка до друку книжечки учасника проводу ЮМПЗ, книжечки учасника ЮМПЗ, книжечок вмілостей ЮМПЗ тощо (до кінця березня)

Квітень 2002:

  • постійна праця з членами проводу ЮМПЗ, виховними, технічними та фінансово-господарськими службами, інструкторами (протягом місяця);
  • підготовка макетів центральної брами, сцени, макетів необхідних декорацій, костюмів (протягом місяця);
  • нарада працівників виховних служб ЮМПЗ (кінець квітня),

Травень 2002:

  • нарада керівників виховних служб ЮМПЗ (кінець травня);
  • запис музичної заставки ЮМПЗ та пісні ЮМПЗ (початок червня);
  • друк роздаткових матеріалів для проводів таборів І етапу, ІІ етапу, необхідних роздаткових матеріалів для ланки інструкторів і проводу ЮМПЗ (кінець місяця)

Червень 2002:

  • нарада керівників виховних служб ЮМПЗ (кінець червня);
  • другий етап дошколу проводів ЮМПЗ, проводів табоів І та ІІ етапів, ланки інструкторів, працівників служб (в погодженні з оргвідділом КПС) (початок місяця);

Липень 2002:

  • нарада керівників виховних служб ЮМПЗ (кінець липня);
  • третій етап дошколу проводів ЮМПЗ, проводів таборів І та ІІ атепів, ланки інструкторів, працівників служб (в погодженні з оргвідділом) (кінець місяця);
  • перевірка готовності виховних служб ЮМПЗ до початку (вмілості, загально-таборові заходи, ігрові екскурсійні програми, змаги, спеціалізаційні програми, етнографічні програми, сисетма занять за активітетами) (кінець місяця);

Серпень 2002:

10 серпня – заїзд проводу і працівників технічних служб на місце проведення ЮМПЗ; праця по підготовці місця проведення ЮМПЗ;

  • заїзд та реєстрація учасників, розподіл по таборах І етапу, ночівля
І етап ЮМПЗ

11 серпня – виїзд таборів І етапу на маршрути, початок крайових таборів; програма “Легенда ЮМПЗ” (ознайомчий та комунікативний блок);

12 серпня –  програма “Лицарське слово честі – пластова присяга”;

13 серпня – програма “Пластун у своїх ділах” (точки Пластового Закону: словний, сумлінний, точний, ощадний);

14 серпня – програма “Пластун у поведінці супроти інших” (точки Пластового Закону: справедливий, увічливий, братерський і доброзичливий, зрівноважений);

15 серпня – програма “Пластун для добра України і Пласту” (точки Пластового Закону: корисний, слухняний пластовій старшині, пильний, дбає про своє здоров’я);

16 серпня – програма “Пластун для цілого оточення” (точки Пластового Закону: любить красу і дбає про неї, завжди доброї гадки);

17 серпня –  “Хоругва лицарства”;

ІІ етап ЮМПЗ

18 серпня – переїзд мандрівних та крайових таборів І етапу на місце проведення ІІ етапу ЮМПЗ; реєстрація, поселення, відкриття ЮМПЗ; загальнотаборова ватра; введення в легенду ЮМПЗ;

19 серпня – тема дня “Знай історію України” (таборова програма; екскурсійні програми; ватри по гуртках);

20 серпня – тема дня “Шануй свою Віру” (таборова програма, екскурсійні програми, ватри по куренях);

21 серпня – тема дня “Люби рідну мову” (таборова програма, екскурсійні програми, ватри по підтаборах);

22 серпня – тема дня “Пізнай культуру свого народу” (таборова програма,  екскурсійні маршрути, ватри по підтаборах);

23 серпня – тема дня “Пласту – 90 років” (таборова програма, загальнотаборова ватра);

24 серпня – тема дня “Разом відроджуємо Україну” (закриття ЮМПЗ, святкування Дня Незалежності України);

25 серпня – ліквідація табору, від’їзд учасників/ниць.

3. Перебіг ЮМПЗ згідно легенди

Всі учасники ЮМПЗ – славні лицарі-українці, які з’їхалися зі всіх країн світу, щоб допомогти святому Юрію перемогти лютого Змія, який поневолив Україну та відродити свою Батьківщину. Для цього лицарям на першому етапі ЮМПЗ необхідно довести, що їх лицарський дух дозволить їм подолати змія. Долаючи складні (і не дуже) маршрути, лицарі шукають частини хоругви святого Юрія, яку змій пошматував і порозкидав по світу. У цих мандрах учасники неначе заново відкривають для себе рідний край. Знайшовши частини хоругви, курені ЮМПЗ вирушаються у таборове містечко, де мають розгорнутися головні події.

На відкридті ЮМПЗ курені учасників першого етапу виносять і складають частини хоругви святого Юрія.

Далі день за днем курені відвойовують у змія частини обладунків святого Юрія, без яких він не може подолати Змія:

1 день – 18 серпня – ввідна легенда;

2 день – 19 серпня –здобуваємо Шолом пам’яті;

3 день – 20 серпня – здобуваємо Щит перемоги;

4 день – 21 серпня – здобуваємо Пояс істини;

5 день – 22 серпня – здобуваємо Меч духовності;

6 день – 23 серпня – бій Юрія зі Змієм

7 день – 24 серпня

Здобування обладунків відбувається через щоденне переходження програми, але може включати в себе й додаткові елементи до виховної програми ЮМПЗ. Завдання відповідають віку учасників і оцінюються в таборах. Отже, один з куренів, за результатами оцінювання дня, здобуває котрийсь з обладунків святого Юрія.

Коли будуть здобуті всі обладунки, відбувається обряд передачі їх святому Юрію. Юрій одягнутий в обладунки, здобуті лицарями-юнаками, і з хоругвою, зібраною в кінці першого етапу, виїжджає на бій із Змієм. Далі відбувається театралізоване дійство – поборювання змія. Закінчується все видовищною ватрою, яка символізуватиме відродженням України.

4.     Загальна легенда ЮМПЗ

Старі перекази розповідають нам, що у сиву давнину існувала мальовнича країна Україна, яка на весь світ славилася своїми зеленими лісами, синіми озерами, просторими степами та високими горами. Люди, які населяли цей край були працьовитими і мужніми, щирими і розумними. Чутки про багатство краю, лицарську вдачу синів українського народу та майстерність і вроду українських дівчат швидко розлетілася по світу.

Дійшли чутки і до лихого Змія, який захотів завоювати цей багатий край. Але не вдалося йому перемогти синів народу у чесному бою, і задумав він хитрістю та підступом погубити Україну. Знав він, що для того щоб погубити народ, треба знищити його культуру, перекрутити історію (аби наступні покоління не знали правдивої історії своєї Батьківщини), вирвати з серця людей віру в Бога, замінивши його ідолами нових новаторських ідей, знівечити мову. Лише в такий спосіб вдасться поневолити українців та зробити їх своїми рабами.

Триста років відстоювали горді наші прабатьки право бути господарями на своїй землі, право називатися українцями. Сотні, тисячі безіменних героїв поклали голови під блакитним небом на золотих вкраїнських полях, захищаючи Батьківщину. Все здавалося на марне… Із країни із колись золотоверхими містами та чепурними селами, Україна перетворилася на край безнадії, бідності та лиха. Українці терпіли переслідування за свою віру та відданість рідному краю. Люди боялися вслух висловити свою думку, виступити проти змія та його влади, давно вже не посміхалися і не співали веселих українських пісень. На кінець з допомогою чаклунського безчестя попрозкидав Змій славних синів і дочок України по всій планеті.

Змій ликував… Він бачив, як гине український народ.

У палаці Змія працював молодий юнак. Одного разу він почув як Змій говорив:

  • Зло безсмертне! Ніщо і ніхто не зможе мене здолати. Я непереможний, я мудрий і всесильний! Хитрість і підступність – ось моя зброя. Століттями я тяжко працював, стираючи з пам’яті тих батраків їхню історію, поки накінець вдалося забрати у них Шолом пам’яті.

«А й справді, – подумав юнак, – хто забуває минуле, той приречений не мати майбутнього».

  • Ніхто не знає, скільки зусиль я доклав, щоб убити у цих людях віру та забрати в них Щит перемоги, – продовжував Змій.

«Отже, – зрозумів юнак, –  віра дає людям надію на щасливе майбутнє, відганяє страх, дає силу і снагу впевнено крокувати до поставленої мети. Віра – це справді велика сила, адже вона може допомогти моєму народові отримати свободу».

  • А мова? – насміхався пихато Змій, – Яка вона нікчемна і проста. І занадто вже мелодійна, як на мене. Але завдяки їй, я маю Пояс істини!

«Бідний народ, – думав собі юнак. – Людина без мови, як птах без крила, як квітка без тепла, як воїн без зброї. А й справді, слово – це могутня духовна зброя. Його не знищиш, не впіймаєш, не ув’язниш. Слово, як джерельце, що постійно дзюркоче, стрімко біжучи вперед. Мова – це душа народу. Народ без мови, безумовно, приречений».

  • У моїй безцінній колекції моїх здобутків і Меч духовності, який я здобув взявши у полон українську пісню. – Змій намагався пригадати, якусь українську мелодію белькочучи щось собі під ніс. – Вони бунтувались проти мене піснею, кажучи, що вона додає їм сил для боротьби зі мною. Але і цьому я поклав край.

І він зареготав:

  • Нехай згине все, що ще нагадує українцям про те, хто вони такі: вишивка, писанчарство, гончарство, різб’ярство… Залишилося небагато. Коли я викорчую з їх пам’яті і майстерність, тоді ніщо вже їм не нагадає про їх колишню славу. І я накінець буду відчувати себе повновласним володарем на Україні.

Юнак про все почуте розповів одному шанованому і мудрому чоловікові. Зібралась таємна рада. Було вирішено пустити клич по всьому світу, щоб зібралися благородні лицарі-українці та допомогли українському народові здолати Змія, відібравши у нього втрачені колись символи-обереги.

Настав час об’єднатися і всім українцям, що були розкидані по цілому світу. Люди хотіли, щоб Бог дав їм віру у свою перемогу, зміцнив їх сили у боротьбі проти лукавого Змія, просили об’днати усіх українців в одну єдину родину – Україну.

Змій не чекав на такий розвиток подій. Він думав, що знищив цей народ. Та українці виявилися розумнішими за нього, бо народ, який має віру в Бога і віддано служить Йому та своїй державі – НЕПОБОРНИЙ!

PS: Символи-обереги і зараз знаходяться в українській землі. Треба обов’язково віднайти їх. Старі люди кажуть, що як відібрали у Змія Шолом пам’яті, Щит перемоги, Пояс істини і Меч духовності вмить перед ними з’явився у цих обладунках молодий лицар-красень, який дуже був схожий на юнака-слугу, що загинув від рук кровожерного Змія. Сталось іще одне чудо: Бог подарував українцям мир, незалежність і єдність. Тепер потрібно віднайти символи-обереги і повернути українцям віру, історію, мову, пісню, культуру. Нехай кожен відкриє для себе цей край через пізнання її історії, пісенного мелосу та різноманітних народних ремесел, які барвисто прикрашають віночок української спадщини. Лицарі завжди наслідують своїх попередників, підтверджуючи свої чесноти, гідність, мужність. Нехай лихий Змій, який потайки, все одно, деколи робить людям шкоду, знає, що є лицарі на білому світі, які вміють бути вірними Богові і Україні і що нема більше вороття у жахливе минуле.

Відкриваймо планету Україна. Гостинну землю наших дідів та прадідів, щасливий і закоханий у пісню і красу край. Нехай легенда стане дійсністю і підніметься благородний лицарський дух.

4.1 Балада про Україну
(віршована форма легенди ЮМПЗ)
За Остапом Вільшиною

Де квітчасті луги, де шумливі ліси,
Вільна пісня де лине в простори, –
Там жив люд, славний люд, серед праці й краси.
Та занадився Змій всім на горе.
Не квітують луги, не шумлять вже ліси,
Вільну пісню не чуть на просторі, –
Бо позаздривсь лихий, бо позаздрився злий
На багатство і щастя народу.
Він прокравсь уночі до квітучих садів
І підступно ввісні, розкидав по Землі
Славних лицарів вольного люду.
Тільки нарід не вмре поки в серці живе
Рідна мова, пісні та ремесла.
Доки в серці жива щира віра в Христа,
Доки пам’ять віків не скресла
Є надія, що знову відродиться народ,
І Вкраїна перекрасна воскресне.
Розлютивсь хижий Змій і зневіру та тінь
Напустив на людей, що не знали неробства та ліні
Він забрав у них долю, знищив пам’ять про волю.
Полонив всі чесноти народу.
Знелюдніли села, опустіли сади,
Посіріли міста, стихли сріблені дзвони
Гордість зникла з облич і залишила сила.
Та свята та земля, Богом даний той край –
Взявся Юрій Змія долати. Він зібрав цілу рать
Славну лицарську брать, гордих воїв по цілому світу,
Що за рай цей готові стать душею і кров’ю,
Щоб розквітли луги, зашуміли ліси,
Вільна пісня лунала в простори,
Щоб зажив славний люд серед праці й краси
Відродивши чесноти народу.

4.2 Загальна легенда ЮМПЗ для підтабору новаків і новачок

Давно це діялося. Може за наших дідів-прадідів, а може й ще пізніше. Була собі країна, яка славилася на весь світ вишневими садами, високами горами, глибоками морями, співочими птахами, а найбільше своїми синами та доньками. Сини ті були гордими лицарями, що честь народу шанували понад усе, а доньки – прекрасними берегинями, що своєю майстерністю дивували всіх навколо.

Однак з давніх-давен на багатсво і достаток цієї країни, на дружність її людей із заздрістю поглядав лихий Змій. Не давала йому спокою думка, що є народ на світі красивий, мужній, проти якого він безсильний. Задумав він знищити країну Україну. Не зміг він побороти лицарів у чесному бою і вирішив вдатися до чаклунства. Прийшов уночі і з допомогою чаклунського безчестя порозкидав славних синів країни України по всій планеті. Сів святкувати перемогу, бо думав, що тепер і країна пропаде, і лицарі згинуть. Але доньки плекали красу народу і він продовжував жити.

Довго думав підступний Змій і зрозумів, що не переможе того краю, поки не зламає його душі. Дізнався він, що берегинями народної Душі є сім прекрасних князівен: Історія, Віра, Мова, Пісня, Вишивка, Культура, Пам’ять. Збудував лихий величезну темницю і першою ув’язнив Віру народу. Змій висмоктав з неї кров і тоді по всій країні замовкли дзвони в церквах, а люди втратили надію і забули як молитися до Бога.

Другою він ув’язнив князівну Історію. Тоді народ забув про своє походження та про своїх славних героїв, з яких брав приклад і якими пишався.

Та сама доля спіткала князівну Пісню. В цілій країні замовкла музика та спів, не веселився народ на вулицях, не радів на весіллях.

Далі схопив змій князівну Вишивку. Люди перестали одягатися в барвисті народні строї, втратили ремесла, забули стилі і смак народного мистецтва.

Спіткала лиха доля й князівну Культуру. Не знали більше жителі вишневої України, як спілкуватися між собою, почали переймати поганські звички та звичаї.

Змій відібрав у народу князівну Мову. І почали вони говорити засміченою, чужинською та незрозумілою мовою, а свою забули.

Останньою схопив Змій князівну Пам’ять. І незнали більше жителі України хто вони, хто їхні предки та яке їх завдання на цій землі.

Але тільки змій почав наближатися до Душі, перетворилася вона на Веселку та розсипалася сонячними промінчиками, потрапляючи в серця лицарів. І почали творитися дивні дива. Лицарі, які зберігають у своїх серцях частинки душі народу, збираються в дорогу, щоб разом визволити князівен, подолати змія та відродити душу народу.

Тереновий змаг для молодшого юнацтва “Свято Шевченка”

ст. пл. Оля Євстахевич, 
виховниця та зв’язкова 46-го куреня УПЮок ім. М. Богуславки (Київ)

Завантажити проект в форматі PDF можна тут.

Назва: “Свято Шевченка”
Вид заходу: Тереновий змаг для молодшого юнацтва

Мета: в цікавий і доступний спосіб перевести святкування традиційного заходу, уникаючи аналогії з шкільними святкуваннями (декламації віршів і спів хору), поєднати перевірку пластових елементів з перевіркою знань про Кобзаря.

Актуальність теми: Свято Шевченка – традиційний захід станиці Київ, як і кожної станиці, який останнім часом не зацікавлював наше юнацтво через ту ж таки традиційність. Після зими і перед початком весняних
мандрівок та Свята Весни юнацтво потребує руху, а для виховників в той самий час важливо перевірити готовність до початку таборування свого юнацтва (в даній тереновій грі – молодшого).

Інформація про реалізацію проекту: Тереновий змаг “Свято Шевченка” був переведений 9 березня 2002 року в Києві як станичний захід. Участь у змазі взяло 8 збірних команд юнацтва станиці як учасники і 12 старшопластунів як інструктори/помічники інструкторів на точках. Комендант змагу – ст.пл. Оля Євстахевич, бунчужний – ст.пл. Іван Кріпченко. Нагородження переможців (1,2,3 місце команди і 1,2,3 місце в індивідуальноум заліку) відбулось 12 квітня 2002 року на святкуванні 90 – річчя Пласту.

Анотація: Теренова гра передбачає проходження точок, які умовно називаються станціями. Вони є наступними: Географічна, Ономастична, Гра Кіма, Музична, Пластова, Індентифікаційна, Пошукова, Театральна. На кожній учасники мають окремі завдання, коли індивідуальні, коли – для всієї команди. Загальна тривалість змагу: 1,5 – 2 години. Кількість інструкторів: 8 осіб. Кількість команд: максимум – 8, мінімум – 2. Територія для виконання: квартал міста, бажано з великою кількістю архітектурних пам’яток, на які легко орієнтуватися для знаходження точки змагу (центр).

Зміст проекту:
Станції:
• Географічна ( проходження точки командне)– назвати і прочитати якнайбільшу кількість Шевченкової поезії, де б згадувалися географічні назви.
• Ономастична (від лат. onima – ім’я) (здають кожен індивідуально) – назвати чи прочитати (продекламувати) якнайбільшу кількість творів Шевченка (поезія, проза, картини), де згадуються імена.
• Гра Кіма (кожен індивідуально) – на точці юнацькій команді показується картина Шевченка “Катерина”, на яку вони уважно дивляться хвилину, а потім на окремому аркуші описують побачене і здають інструктору.
• Музична (командна, але бали за спів зараховуються при умові, що співає не менше 3-ьох осіб)– заспівати уривок з пісні на слова Т. Шевченка або назвати такі пісні.
• Пластова (командна)– команда юнацтва має назвати ті точки Пластового Закону, на які підібрано уривки з творів Шевченка.
• Ідентифікаційна (командна) – на розгляд юнацтва подаються картки з уривками поезій, два з яких не є Шевченковими, і картки з назвами творів. Потрібно правильно назвати уривки, а також назвати твір і автора не-Шевченкових уривків.
• Пошукова (командна) – “Знайди Шевченка”, букви слова “Шевченко” розкидані на невеликій території точки, зроблені або позначені різнопланово (з паперу, сірників, викладені листям, камінчиками, нашкрябані на землі або присутні на однострої інструктора). На цій точці встановлюється рекорд, в залежності від якого потім точкують команди.
• Театральна (командна) – команда розбивається на 2 частини і одна одній готують “пантоміму” – уривок з твору Шевченка, який друга команда має відгадати.

Проходження станцій відбувається по колу. На кожну точку відводиться 10 хвилин. Перед початком змагу інструктори забирають з собою команди на станцію, і з початком визначеного часу починають переведення точки. Після закінчення 10-ти хвилин інструктор називає місце наступної точки.
Початок і закінчення змагу – традиційний, пластовий (відкриття, молитва, прапор тощо, закриття бажано зробити біля пам’ятника Шевченка і покласти до нього квіти).
Результати змагу (індивідуальні і командні), а також вручення призів переможцям, на мою думку, вартує оголосити пізніше (особливо зважаючи на перевірку завдання станції “Гра Кіма”) і гарним днем для цього може бути день святкування Пластової Присяги 12 квітня.

Матеріали для інструкторів:

На станцію “Пластову” (на “добру гадку” 2 уривка для невеличкого запутування):
1. “… а дівчина при самій дорозі Недалеко коло мене Плоскінь вибирала. Як почула, що я плачу – Прийшла, привітала, Утирала мої сльози та поцілувала…” (Пластун братерський і доброзичливий).
2. “… І не встануть з праведними Злії з домовини; Діла добрих оновляться, Діла злих загинуть.” (Пластун справедливий).
3. “… Увечері посумую, А вранці заплачу. Зійде сонце – утру сльози, Ніхто не побачить…” (Пластун завжди доброї гадки).
4. “… Засне долина. На калині І соловейко задріма. Повіє вітер по долині – Пішла дібровою руна; Руна гуляє – Божа мова, Встануть сердеги працювать, Корови підуть по діброві, Дівчата вийдуть воду брать, І сонце глане – рай та й годі!..” (Пластун любить красу і дбає про неї).
5. “… Там найдете щире серце І слово ласкаве, Там найдете щиру правду, А ще, може, й славу …” (Пластун завжди доброї гадки).

На станцію “Індентифікаційну”:

А хто такий
У чорній киреї
Через базар переходить?
Став; розрива купу
Ляхів мертвих: шука когось.
Нагнувся, два трупи
Невеликих взяв на плечі
І, позад базару,
Через мертвих переступа,
Криється в пожарі
За костьолом.
(“Гайдамаки”)

Отак, ідучи попідтинню
З бенкету п’яний уночі,
Я міркував собі, йдучи,
Поки доплентавсь до хатини.
А в мене діти не кричать,
І жінка не лає,
Тихо, як у раї,
Усюди божа юлагодать –
І в серці і в хаті,
Отож я ліг спати.
А вже підпилий як засне,
То хоч коти гармати,
І усом не моргне.
(“Сон”)

Схаменіться! Будьте люди,
Бо лихо вам буде!
Розкуються незабаром
Заковані люди.
Настане суд, заговорять
І Дніпро і гори!
І потече сторіками
Кров у синє море
Дітей ваших… І не буде
Кому помагати:
Одцурається брат брата
І дитини мати.
(“І мертвим, і живим, і ненародженим”)

Стань і вдивляйся: скільки тих облич
Довкола виду твого, нібі німби,
Так сумовито виграють на дримбу,
Хоч Господа на допомогу клич.
Вдивляється у проруб край світів
Душа твоя, зайшовшись начуванням.
Тонкоголосе щемне віщування
В подобі лиць – без уст, очей і брів.
(Василь Стус)

Рученьки терпнуть, злипаються віченьки…
Боже, чи довго тягти?
З раннього ранку до пізньої ніченьки
Голкою денно верти…
(Павло Грабовський “Швачка”)

Вишкіл гурткових діловодів

ст. пл. вірл. Марія Гоцко,
виховниця та зв’язкова 36-го куреня УПЮок ім. А. Ярославни (Львів)

В проекті міститься теоретична та практична інформація щодо організація та проведення Вишколу гурткових діловодів.

Проект датовано 2001 роком та знаходиться в доступі тут.

«День пам’яті патронів» (на прикладі проведеного заходу «День пам’яті патронів 2015»)

ст. пл. Анна Лотовська, БлиСк,
виховниця та зв’язкова 22-го куреня УПЮок ім. М. Підгірянки (Івано-Франківськ)

Завантажити проект в форматі PDF можна тут.

Вид проекту: Інтелектуально-мистецький, театрально-патріотичний захід для УПЮ, УСП та УПС «День пам’яті патронів»

Для кого він має бути зреалізований? Захід спрямований на залучення до участі юнаків та юначок з куренів УПЮ, а також представників з куренів УСП та УПС.

Мета проекту: Основною метою заходу є формування в учасників почуття патріотизму, вшанування пам’яті патронів пластових куренів УПЮ (УСП).

Актуальність: Сьогодні, як ніколи, ми не можемо забувати тих, хто боровся та поклав життя за нашу країну в минулому, бореться за неї зараз та боротиметься  у майбутньому. Також ми повинні шанувати людей, котрі силою незламної волі, слова, пісні, думки та за через фарби та пензлі прославляли рідний край далеко за її межами, плекали та розповсюджували українські традиції, звичаї від покоління до покоління. Завжди буде актуально вшановувати і не забувати імена тих, кого ми обрали для наслідування, детальніше вивчати та ознайомлюватись з новими та незвіданими віхами їхнього життя та зрозуміти, чим ці люди керувались, за якими принципами жили і чому ми, сучасні українці, повинні їх наслідувати з гідністю.

Короткий опис проекту: Захід проводиться у формі інтелектуально – мистецького змагу між куренями, в якому є 4 конкурси: Конкурс презентацій «Варті наслідування», Інтелектуальний конкурс «Чи знаєш ти?…», Конкурс акустичної пісні «Своє краще», Конкурс віршів «Слухати та чути…». Кожен конкурс так чи інакше розкриває тему патронів пластових куренів.

У рамках заходу також відбувається благодійний ярмарок товарів власного виробництва від членів куренів «В єдності сила».

Інформація про реалізацію проекту: 21 березня 2015 р.Б. у станиці Івано-Франківськ відбувся захід “День пам’яті патронів”. Вже традиційно, 4 рік поспіль, захід організовує к.ч.22 ім. Марійки Підгірянки. Цього року його було приурочено до 134-ї річниці від Дня народження патронеси куреня – Марійки Підгірянки. Символічним стало також і місце проведення – Івано-Франківський академічний обласний театр ляльок ім. Марійки Підгірянки. У заході взяли участь 8 юнацьких куренів станиці Івано-Франківськ, які спробували свої сили у таких конкурсах:

Конкурс віршів “Слухати та чути…”
Конкурс акустичної пісні “Своє краще”
Інтелектуальний конкурс “Чи знаєш ти?…”
Конкурс презентацій “Варті наслідування”

Цьогорічною новинкою став благодійний ярмарок «В єдності сила» зібрані кошти від якого були надіслані вихованцю Калуського Пласту, що втратив ногу під час оборони Донецького аеропорту, Станіславу Стовбану.

У загальному заліку перемогу здобула команда від к.ч. 22 ім. Марійки Підгірянки, які отримали сертифікат на 500 грн. для проведення курінного табору. Друге та третє місце розділили між собою відповідно к.ч.56 ім. Мілени Рудницької та к.ч.70 ім. Ольги Кобилянської.

Інформація про виконання проекту: Інтелектуально-мистецьких захід «День пам’яті патронів» відбувся 21 березня 2015 року у  Івано-Франківському академічному обласному театрі ляльок ім. Марійки Підгірянки.

Вид проекту : станична
Учасники проекту : УПЮ, УСП, УПС
Кількість учасників : орієнтовно 60 осіб
Провід проекту: організатор – ст.пл. Анна Лотовська, БлиСк, технічна підтримка – ст. пл. Микола Мугаль, Богдан  Мороз, ведучі – ст.пл.вірл. Ірина Бережницька,  пл.уч. Станіслав Сеник

Члени журі – пл. сен. пр. Володимир Федорак,СМ, пл. сен. пр. Оксана Румак, БлиСк, ст. пл. Ольга Зень, пл. сен. пр. Андрій Винницький, ВБ

Патрон куреня — це видатна покійна особа з українського минулого, яка відповідає пластовому ідеалові українського громадянина, якій притаманні конкретні риси характеру, корті варті наслідування сучасною молоддю.

ВСТУП

До написання проекту саме про патронів пластових куренів мене надихнула, на мій погляд, велика проблема сьогоднішнього юнацтва – не знання не те щоб патронів інших куренів, а й взагалі визначних постатей в українській історії, які зробили вагомий внесок у світову літературу, живопис, науку і тд. Вже не раз споглядала картину, що діти окрім Тараса Шевченка, Богдана Хмельницького, Івана Франка та Лесі Українки більше й ні про кого не можуть сказати більше, ніж «був\була письменником\цею». Не знаю у чому проблема, але вона безперечно існує і з нею потрібно боротись, і даного роду заходи стануть дуже у нагоді, як кажуть : «Вчимося бавлячись».

  1. ПЛАНУВАННЯ ТА ПІДГОТОВКА ЗАХОДУ. ДОСВІД ПОПЕРЕДНІХ РОКІВ

Усю роботу по плануванню заходу я умовно розділила на три складові: кадрова, творча та організаційна. Перед початком фактичного планування заходу потрібно обрати команду, з якою задум буде втілюватись у життя. Так як захід вже традиційно робить 22 курінь, то цього року було обрано оргкомітет, до якого увійшли усі члени РГ. Чому саме вони? Так як РГ є рушійною силою у курені, і вже за пів року співпраці між собою вони змогли згуртуватись у хорошу та злагоджену команду. Спільна організація такого заходу дасть їм можливість опанувати нові знання, вдосконалити вже здобуті навики, а також закріпити успішний результат спільної праці. Проте, не усі ділянки по організації  змогли взяти на себе юначки. Якось так склалось, що кожного року маємо проблеми з технічним оснащенням, його підключенням та використанням під час заходу, тому одразу було вирішено, що ми будемо запрошувати окрему кваліфіковану людину, котра відповідатиме за технічне оснащення.
Закінчивши з формуванням команди, ми перейшли до підготовки творчої частини, яка заключалась у складанні конкурсної програми. Так, як маємо трирічний досвід проведення заходу, цього року вирішили внести незначні корективи у програмі і замінити деякі конкурси та додати нові (вимоги для виконання завдань подаю у  дод.3)
Перш за все було вирішено замість традиційного театрального конкурсу (конкурсу візаулізації) провести конкурс віршів. Чому саме віршів? Як стало відомо, у нашій станиці є багато талановитих дітей, які пишуть свої авторські вірші, але, нажаль далі їх читань батькам або публікування на своїх сторінках у соціальних мережах справа не йде, тому хотілось дати їм можливість поділитись своєю творчістю зі сцени.
Традиційний інтелектуальний конкурс про життя патронів, безумовно, мав місце бути, проте був дещо модернізований. Попередніх років команда відповідала на запитання про патрона свого куреня, а цього року команди мали підготуватись по біографії усіх патронів, чиї курені були зголошені для участі. Щоб усі учасники були у рівних умовах, за декілька днів до проведення заходу, організатори надсилали командам заздалегідь підготовлені біографії для вивчення. Безпосередньо під час проведення конкурсу, команда обирає число під яким зашифровано блок запитань про патрона (презентації для проведення інтелектуально змагу подаю додатково). Таким чином курені зможуть глибше пізнати життєвий та творчий шлях патронів інших пластових куренів, і відкрити для себе цікаву та корисну інформацію.
Конкурс презентацій залишився у своєму першопочатковому вигляді – команда готує коротку відео презентацію про найосновніші моменти з життя свого патрона, таким чином знайомлячи з ними присутніх у залі.
Конкурс акустичної пісні вже традиційно має на меті представлення своєї курінної пісні, гімн куреня, пісні на слова чи музику патрона або просто авторську пісню про курінь, для куреня чи про патрона.
У ході останніх подій, які переживає наша країна, ми намагаємось бути корисними у будь-яких проявах нашої діяльності, тому цього річ до конкурсної програми додали ще благодійний ярмарок, основною метою якого було зібрати гроші на лікування Станіслава Стовбана, пластуна з м. Калуш (Івано-Франківська обл.), який втратив ногу під час оборони донецького аеропорту.
Після визначення конкурсної програми, між оргкомітетом було розділено хто за який конкурс відповідатиме, обумовлено, що входить в обов’язки кожного та встановлено дедлайни для виконання поточних завдань.

До творчої роботи також відношу пошук ведучих та написання сценарію. За традицією, ведучою цього заходу запрошуємо юначку (або колишню) з 22 куреня, яка обирає собі партнера для проведення. Цього разу ведучими заходу було обрано колишню юначку к.ч. 22, яка зараз є у Кадрі Виховників куреня – Іру Бережницьку, а ведучим юнака з к.ч. 79 – Стаса Сеника. Основним завданням цієї пари є проведення вечора згідно заздалегідь складеного сценарію та задавати настрій заходу. Основна частина сценарію була написана разом з ведучими ще за довго до початку заходу, а у часі планування змінювались деталі, вносились поправки.

Щодо організаційної частини як такої, то найпершим вирішувалось питання з місця проведення заходу. Знайти приміщення для проведення пластових заходів у Івано-Франківську є не дуже складно, і навіть можна дещо вибрати, виходячи з власних побажань, потреб та необхідності у конкретному місце розташуванні. Переважно усі театри, арени та народні будинки знаходяться у центральній частині міста, що є дуже зручним.  З нашого боку розглядалось два варіанти – Обласна філармонія та ляльковий театр. Так як у філармонії на час проведення заходу була запланована вистава, то, відповідно, ми вирішили таки зупинитись у ляльковому театрі. Цей варіант ідеально підходить за декількома одзнаками:

  • місце розташування – центральна частина міста;
  • кількість місць – близько 150, тому зал вдається заповнити більш як на половину юнацтвом, сташопластунами та пластунами сеньйорами;
  • невелика за розмірами сцена, яка цілком достатня для заходу.

Наступним кроком було написання від Пласту – Національної Скаутської Організації України, станиці Івано – Франківськ, офіційного листа-звернення до начальника управління культури Івано-Франківської обласної державної адміністрації Володимиру Федораку (див. у дод. 6) щодо сприяння у проведенні «Дня пам’яті патронів» у ляльковому театрі. Управління культури ОДА завжди намагається сприяти пластунам у проведені такого роду заходів, тому вже за декілька днів після надсилання листа була отримана позитивна відповідь щодо приміщення. Немало важливим пунктом під час планування заходу є формування його кошторису.

У додатку до оголошення було надіслано запит про матеріальну допомогу для проведення заходу у розмірі 500 грн на приз переможцю. У результаті кошти було виділено, щоправда купити пальник не вийшло, так як ціна на нього різко збільшилась, тому змушені були куреню подарувати грошовий сертифікат для проведення курінного табору.

Після зголошення заходу на СПС та вирішення ключових організаційних питань, приступили до етапу інформування куренів. Було розроблено електронне зголошення для куренів https://docs.google.com/forms/d/1xy3K_IJU0R_YIMLe8JKCyK0Q4wqELx7ZdqjjwpVw_aE/viewform?c=0&w=1, заповнивши яке курінь автоматично ставав учасником конкурсної програми згідно обраних конкурсів. Умови конкурсів та систему їх оцінювання протягом двох днів капітани команд та виховники отримали на свої електронні пошти. Також було створено окремо єдину  електронну пошту (pidhirianky22@gmail.com), на яку учасники повинні були надсилати свої виконані завдання до вказаного терміну і у разі необхідності задавати запитання.

Отримавши зголошення та виконані завдання від команд, прийшов час методом жеребкування визначити, у якій послідовності команди виступатимуть на сцені. Послідовність виступів також був надісланий капітанам та виховникам разом з папкою документів для підготовки до інтелектуального змагу.

В останні дні перед проведенням заходу з учасниками були узгодженні технічні моменти (фонове оформлення сцени під час виступу, музичний супровід, використання музичних інструментів, необхідний реквізит для виступів), зібрані на флеш-накопичувач та перевірені фото та відео матеріали, а також капітани команд ще раз підтвердили чи скасували свою участь у заході.

3.ЗАУВАГИ

Щодо зауваг до проведення заходу можу віднести місце проведення благодійного ярмарку. Перш за все, його не слід було робити у приміщенні. Якщо б ярмарок відбувся на вулиці перед театром (а це самий центр міста, багатолюдна вулиця Незалежності, стометрівка), то ймовірність зібрати більшу кількість грошей зростає. Також можна було представити для продажу не лише товари виробництва дітей, а й долучити пластову сувенірну продукцію.

Ще однією проблемою, з якою я зіштовхнулась під час реалізації проекту – ведучі. Нажаль, вони не виправдали моїх сподівань. Ведучі-це серце та душа будь якого заходу і саме від їх злагодженої роботи на 60% залежить успішність проведення заходу. Ймовірною, це все стало наслідком того, що не було з ведучими репетиції, на якій вони б змогли вичитати сценарій, та вникнути у суть заходу.

Також варто відмітити, що деякі курені дуже халатно віднеслись до процесу підготовки конкурсної програми і не були зацікавленими у високих результатах. Відчувалось, що вони беруть участь не з власної волі, а з чийогось примусу. Ба більше, деякі зголошені курені взагалі не прийшли на захід і при цьому не попередили організаторів про зміни, у результаті чого ми були змушені нашвидкуруч змінювати програму, порядок виступів команд та сценарій.

Для вирішення цієї проблеми, мабуть, наступного року потрібно буде оголосити додатковий відбірковий конкурс для команд, а не брати усіх бажаючих, тоді зросте мотивація команд краще готуватись.
Щодо технічних аспектів, то проблема виникла вже безпосередньо перед початком конкурсної програми, а саме поламаний штатив під екран для проектору. Цей момент не був перевірений заздалегідь, тому вийшли зі ситуації підручними засобами, проте таки не вдалось правильно зафіксувати екран від чого постраждало проектоване зображення.

Загалом, якщо проаналізувати результат проведення, то можна сказати, що практично все заплановане вдалось реалізувати і це доволі хороший показник враховуючи, що більша частина обов’язків припала на юнацтво куреня, яке надзвичайно відповідально відносилось до виконання поставлених перед ними завдань.

4. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ

На мою думку, перше за все потрібно розширювати географію проведення заходу. Запрошувати до участі курені з округи, та навіть з краю. Також варто звернути увагу на ті курені, чиї патрони з якихось причин є маловідомі. Адже День пам’яті патронів власне і спрямований на те, щоб курінь розповів про свого патрона та довів, чому саме їхній патрон вартий наслідування!

Оскільки для станиці Івано-Франківськ захід проводився вже вчетверте, то зрозуміло, що деякі конкурси для учасників вже стають не цікаві, та дещо не актуальні, тому для того, щоб все більше і більше зацікавлювати пластунів до участі слід кожного року змінювати конкурси, або, хоча б додавати нові. Наступних років можна додати образотворчий конкурс, або конкурс фотографії на задану тему, яка б стосувалась теми патронів пластових куренів.

Також хотілось, щоб наступних років до участі зголошувались більше куренів УСП та УПС, адже вони також мають своїх патронів та можуть розповісти багато цікавого, і тим самим вкотре нагадати юнацтву, що пластуни віком 18+ теж вшановують пам’ять патронів своїх куренів та пишаються ними.

Дод.2 .ОПИС ЗАВДАННЬ ДЛЯ ЗГОЛОШЕННИХ КОМАНД

Конкурс презентацій «Варті наслідування»

Усім нам відомо, що патрон куреня — це видатна особа з українського минулого, яка відповідає пластовому ідеалові українського громадянина та варта наслідування сучасними українцями. Метою конкурсу ПРЕЗЕНТАЦІЙ є за 1.5 хв показати, які прик­ме­ти  ха­рак­те­ру зро­би­ли йо­го гід­ним нас­лі­ду­ван­ня, за які визначні вчинки чи діяльність курінь обрав саме цю людину за свого патрона. Не потрібно в презентації відображати життєвий шлях патрона від народження аж до останніх днів життя, оберіть найголовніше, найцікавіше, та, можливо, щось невідоме для пересічного глядача.

Готові презентації чекаємо до 15.03 до 22:22 на електронну адресу pidhirianky22@gmail.com . У темі повідомлення вказуйте «Конкурс презентацій. Курінь…». Презентації надіслані пізніше вказаного часу не прийматимуться і автоматично курінь втрачає можливість участі у конкурсі.

Оцінювання:

  1. Інформативність (макс.5)
  2. Розкриття теми конкурсу (макс.5)
  3. Якість презентації (фото\відео файли, читабельність тексту) (макс.5)
  4. Час (макс.5)

Максимальна кількість балів: 20 балів

 

Інтелектуальний конкурс «Чи знаєш ти?…»

Кожен юнак та юначка так чи інакше намагаються протягом свого пластування досконало вивчити біографію патрона свого куреня… Де народився, чим займався, чим прославився, які твори писав і таке інше. Навіть у першій пробі є точка «Знає жит­тє­пис пат­ро­на сво­го ку­ре­ня та прик­ме­ти його ха­рак­те­ру, що зро­би­ли йо­го гід­ним нас­лі­ду­ван­ня». Задайте собі питання : чи цікавились ви коли-небудь життєписом патрона не свого куреня? Якщо ТАК, похвально, якщо НІ, то ми даємо вам можливість виправити цю ситуацію. Метою інтелектуального конкурсу «Чи знаєш ти?…» є ознайомлення членів куренів з найважливішими аспектами життя, діяльності та творчості патронів інших куренів.

Питання для конкурсу формуються лише з патронів тих куренів, що зголосились на інтелектуальний конкурс.

Оцінювання:

  1. Правильна відповідь на питання – 5б.

Загальна кількість запитань для куреня 5. (Максимум 25 балів)

У конкурсі беруть участь 5 осіб з куреня!

10.03 капітани зголошених на конкурс команд отримають усю необхідну інформацію для підготовки.

 

Конкурс акустичної пісні «Своє краще»

Що може бути краще звучання в унісон ваших голосів під супровід гітари чи будь-якого іншого музичного інструменту….Лише вдало підібрана пісня, яка лине з самого серця та від душі. На цьогорічному Дні Пам’яті Патронів ви матимете можливість заспівати своє краще: курінну пісню, гімн куреня, пісню на слова чи музику вашого патрона або просто авторську пісню про курінь, для куреня чи про патрона. Немає обмежень у кількості осіб на сцені та використаного реквізиту, лише обмежуємо вас у часі (до 2.50 хв) та обов’язкове використання бодай одного музичного інструменту на ваш вибір.

Надіслати текст пісні (з зазначеним використанням музичного інструменту) слід до 16.03 до 22:22 на електронну адресу pidhirianky22@gmail.com. У темі повідомлення вказуйте «Конкурс акустичної пісні. Курінь…». Тексти надіслані пізніше вказаного часу не прийматимуться і автоматично курінь втрачає можливість участі у конкурсі.

Кількістю учасників на сцені до 6 осіб.

Оцінювання:

  1. Милозвучність (макс.7)
  2. Використання музичних інструментів та рівень володіння ними (макс.7)
  3. Загальний вигляд (макс.6)

Максимальна кількість балів: 20 балів

 

Конкурс віршів «Слухати та чути…»

 Цього року ми вирішили відійди від традиційного театрального конкурсу, а натомість дати  можливість усім бажаючим взяти участь у конкурсі віршів. Можливо, у вас є улюблений вірш, написаний вашим патроном, або вірш, який  присвячений йому і хочете, щоб його почули усі. Або ж ви і самі непогано пишете авторські вірші і присвятили їх куреню чи безпосередньо патрону і хотіли б поділитись своєю творчістю з іншими…Не забувайте лише про те, що декламування віршів* слід супроводжувати дією на сцені. Кількість осіб на сцені та декламаторів не більше 6 одночасно. Вимога до вірша – до 40 рядків.

Чекаємо на вірші до 16.03 до 22:22 на електронну адресу pidhirianky22@gmail.com. У темі повідомлення вказуйте «Конкурс віршів. Курінь…». Вірші надіслані пізніше вказаного часу не прийматимуться і автоматично курінь втрачає можливість участі у конкурсі. Також просимо у листі вказати хто автор вірша, коротку історію написання, тему, основну сюжетну лінію та хто буде декламувати.

Оцінювання:

  1. Мовленнєва вправність, виразність (макс.6)
  2. Артистизм, емоційність (макс.6)
  3. Дія на сцені (театралізованість) (макс.5)
  4. Інтонаційні засоби виразності відповідно до змісту твору (макс.6)

Максимальна кількість балів: 23 балів

Уточнення: якщо декламаторів більше 2-ох, максимальна оцінка 6 балів ділиться на їх кількість, у сумі за одним критерієм не може вийти більше 6 балів  (Н\д: декламаторів 2, артистизм та  емоційність (якщо все бездоганно) – по 3 б. у сумі = 6 б. )

 

Благодійний ярмарок «В єдності сила»

Наша країна сьогодні переживає не легкий час. Обов’язком всіх пластунів зараз є робити все, що в наших силах, щоб допомогти нашим побратимам, які воюють на Сході та пластунам, які постраждали під час воєнних дій. Тому, перед початком Дня Пам’яті Патронів буде проводитись благодійний ярмарок, метою якого буде зібрання коштів для Станіслава Стовбана, вихованця калуського Пласту, що втратив ногу під час боротьби за донецький аеропорт.   Картка «Приватбанку» 4149 4978 1631 2393 Стовбан Галина Василівна (мама).

Завданням кожного куреня буде підготувати товари власного виробництва для благодійного продажу. Це може бути все, що завгодно: магніти, календарики, браслети і все те, що цікаво буде купити за символічну ціну. За кожен реалізований товар курінь отримує +1 бал до загального результату ДПП. Кількість товарів від куреня не більше 20 одиниць!

Уточнення: стіл для продажу буде один для всіх, товари куренів будуть відрізнятись за кольором цінника і таким чином будуть підраховуватись бали за продажі.

Також на ярмарку буде можливість придбати оригінальний пластовий календар на 2015 рік, виручені кошти з якого будуть перераховані у фонд підтримки пластунів-військовиків. Благодійний внесок за календар – 100 грн.

Молодіжна організація “Пласт – Національна Скаутська Організація України”, р/р 26007433861  в АТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805, ЄДРПОУ 14360127, призначення платежу: “Благодійна допомога на програму підтримки АТО” або Картка ПриватБанку: 5168 7423 4826 4965 (Зелінка Назарій Володимирович)

 

Дод.3 СЦЕНАРІЙ ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДУ

На сцену виходять ведучі

Іра – Доброго дня, шановні пані та панове!

Стас – Ми раді вітати вас на заході «День пам’яті патронів», яка приурочена 134 річниці з дня народження української поетеси та патронеси 22 куреня – Марійки Підгірянки

Іра  – Уже вчетверте 22-курінь організовує акцію, яка присвячується вшануванню пам’яті патронів пластових куренів.

Стас – Вже традиційно можливість представити своїх патронів мають курені не лише уладу пластунів юнаків та юначок, але й улад старшопластунів та пластунок.

Іра – Цього вечора гідами по життю патронів куренів будуть юнак з к.ч. 49 ім. Івана Миколайчука – Стас Сеник.

Стас – Та дівчина, яка живе на два міста – Львів та Івано-Франківськ, та все ж таки її серце буде завжди тут, з рідним 22 куренем– Ірина Бережницька. Ваші оплески!

Іра – Але перед тим, як перейти до перегляду конкурсної програми, яка запланована організаторами, ми хочемо представити людей, які сьогодні вирішуватимуть долю наших учасників. Отож, вітайте наше вельмишановне жюрі:

– Пластунка з великої літери! Своє пластування починала у станиці Луцьк. Випускниця Оксфорду, колишня голова КПСу, а зараз любляча дружина свого коханого чоловіка Тараса, та невтомна матуся сина Богданчика – найкрутішого в світі пацанчика   – Ольга Зень

Наступний член журі –  депутат Івано-Франківської обласної ради з 2006 року, начальник Головного управління туризмом і культури з 2005 року, а зараз начальник культури Івано-Франківької обласної державної адміністраціі. Заслужений працівник культури України з 2009 року. Зараз є членом куреня УСП «Сіроманці».  – Володимир Федорак

Стас -– Один з перших пластунів у Івано- Франківську, володар псевдонімі- Чорний гуцул або Віні, батько сина та дочки, власник Нотаріальної контори. Музикант в душі, автор та композитор пластового альбому ” Давня Ватага”, член куреня Ватага Бурлаків  –Андрій Винницький

Іра – і останній член журі на сьогодні – незмінна очільниця станиці Івано-Франківськ ось вже втретє, колишня виховниця новацтва, а зараз активна виховниця пташат. Неодноразовий комендант станичних таборів для новацтва та пташат, директор  Дитячо-юнацького пластового центру м. Івано-Франківська, любляча мама та кохана дружина, членкиня куреня УСП «БлиСкавки» – Оксана Румак

Стас – Ну і прийшов час нагадати усім присутнім конкурсну програму Дня Пам’яті Патронів.

Іра – Отже, цього року до участі у заході зголосились 9 команд, з  них 8 представників юнацьких куренів та 1 курінь УСП.

Стас – Усі вони змагатимуться у таких конкурсах:

Конкурс презентацій «Варті наслідування».

Іра –  Інтелектуальний конкурс «Чи знаєш ти?…»

Стас – Конкурс акустичної пісні «Своє краще»

Іра – Цього річна новинка заходу, яка прийшла на заміну вже традиційному театральному конкурсу або конкурсу інсталяцій.  Конкурс віршів «Слухати та чути…».

Стас – Також однією з новинок заходу був благодійний ярмарок перед початком заходу. Дуже дякуємо усім, хто долучився і придбав маленькі пам’ятні сувеніри, які власноруч робили учасники заходу.

Іра – Усі вилучені кошти від їх продажу підуть на допомогу Станіславу Стовбану, вихованцю калуського Пласту, що втратив ногу під час боротьби за донецький аеропорт.

Стас – а кошти з продажу пластових календарів на 2015 рік будуть перераховані у фонд підтримки пластунів-військовиків, які зараз воюють у зоні АТО.

 

Стас – ось і закінчили з офіційною частиною і можемо переходити безпосередньо до перегляду конкурсної програми.

Іра – І справі, не будемо затягувати вечір балачками і одразу запрошуємо на сцену команду, якій пощасливилось відкривати захід. Хлопці з цього куреня є дуууже популярні серед дівчат у станиці Івано-Франківськ, і впевнена, що їх підтримка сьогодні дуже допоможе хлопцям перемогти. Це курінь, чиїм патроном є геніальний український актор – Іван Миколайчук. Хлопці хочуть представити ваші увазі свій авторський вірш.

Стас – Якось хлопці з куреня вирішили написати вірш про свого патрона. Довго думали, нічого не могли придумати… Але якось на збірку прийшов один із учасників куреня і сказав, що він зможе написати.

Іра – За його словами, він разом із своєю сестрою писали цей вірш майже цілу ніч. Прийшовши на збірку, він приніс свої рукописи і сказав:

– Хлопці, чекаю вашого рішення. Надіюся, він вам сподобається!

Стас – Можемо зробити висновок, що хлопцям сподобалось, тай нам також сподобається. Отож, слухайте та чуйте!

Виступ команди з віршем. Ведучі йдуть за куліси.

Ведучі виходять.

Стас – Подякуємо хлопцям за такий чудовий та та змістовний вірш. А зараз маємо нагоду послухати пісню від куреня, точніше гімн куреня, який написали Ростик Ходоровський та Денис Жарков.

 Ведучі йдуть за куліси. Пісня.

Ведучі виходять.

Іра –  Дякуємо хлопцям за подаровані емоції! А зараз ми запрошуємо вас прийняти участь у інтелектуальному змазі. Зараз у вас є можливість обрати патрона для конкурсу. Усі вони заховані у цифрах. Оберіть цифру від 1 до 9.

Йде інтелектуальний змаг, питання-відповідь по життю вибраного патрона.(А.Лотовська)

Стас – Під гучні оплески проводжаємо зі сцени к.ч. 49 ім. Івана Миколайчука і передивляємось їхню презентацю. Чому ж, на їхню думку, Іван Миколайчук вартий наслідування.

Курінь та ведучі йдуть зі сцени, презентація.

Ведучі виходять.

Іра – Стас, скажи, що ти згаєш про Мілену Рудницькі?

Стас – Нуууу, знаю, що вона була журналістка, письменниця, громадсько-політична діячка та навіть була вчителької середніх класів.

Іра – Молодець, все правильно сказав ……Ми запрошуємо на сцену для участі у першому конкурсі к.ч. 56 ім. Мілени Рудницької.

Стас – Декламуватиме вірш Валентина Кондрат, вона власне і є автором вірша.

Коротко про історія написання: “Коли потрібно вчити історію – приходить муз”

Іра – Отож, під ваші гучні овації, к.ч. 56 ім. Мілени Рудницької на сцені!

Виступ команди з віршем. Ведучі йдуть за куліси.

Ведучі виходять.

Стас – Це був прекрасний вірш від Валі та від 56 куреня, а зараз вони виконають для вас свою авторську пісню, звичайно, лише під ваші гучні оплески.

Ведучі йдуть за куліси. Пісня.

Ведучі виходять.

Іра– Дякуємо за таку душевну пісню….її можна слухати і слухати, проте зараз настав час для інтелектуального конкурсу, тому займайте свої місця для змагу. Ви маєте обрати число від 1 до 10, але вже число …. Вже було обране вашими попередниками.

Йде інтелектуальний змаг, питання-відповідь по життю обраного патрона .(А.Лотовська)

Стас– Все, дівчата зробили все ,що від них залежить. Тепер їхня доля в руках нашого жюррі.

Іра – А поки вони займають свої місця у залі, ми переглядаємо відео від куреня. Увага на екран.

Презентація. Ведучі йдть зі сцени

Ведучі виходять.

Стас – Іра, я давно хотів тебе запитати….Ти вже трохи часу живеш у Львові і, не знаю, чула ти чи ні, але у нас в станиці є курінь, який має таку дуже довгу назву…..Знаєш про який йде мова?

Іра – Можна підказку?

Стас – так, це курінь з непарним числом J

Іра – ооо, ти мені дуже допоміг…. Припускаю, що ще може бути СКОРОПАДСЬКИЙ, тому що має найбільше букв…

Стас – Ох, ця дівоча логіка….в принципі так, ти вгадала, але хлопці звітують ось  ТАК :  99 курінь  ім. Його Світлості Ясновельможного Пана Гетьмана Всієї України генерала-лейтенанта Павла Петровича Скоропадського.

Іра – ого, тепер знатиму. Як ви вже зрозуміли , зараз на сцені к.ч. 99 ім. Павла Скоропадського. І одразу пропонуємо вашій увазі «Своє краще» – курінну пісню від Скоропадських під супровід гітари

Ведучі йдуть зі сцени. Акустична пісня

Ведучі виходять на сцену

Стас – Дякуємо хлопцям за подаровані емоції. І тепер прийшла черга взяти участь у інтелектуальному змазі. Прошу займайте свої місця і ми розпочинаємо. Процедура обрання патрона не змінилась J Обирайте число від одного до одинадцяти

Йде інтелектуальний змаг, питання-відповідь по життю обраного патрона (А.Лотовська)

Іра – Ваш зірковий час завершився, просимо зайняти свої місця в залі та чекати на результати. А ми тим часом передивляємось відео від Скоропадських.

Презентація. Ведучі йдть зі сцени

Ведучі виходять на сцену

Іра – А ми рухаємось далі і наступними на цю сцену вийде к.ч. 59 ім. Степана Ленкавського для представлення свого вірша .

Стас – Хлопці ну дуууже довго вагались, який саме вірш їм обрати, тому дуже сподіваємось, що він таки принесе їм успіх.

Іра – Ваші оплески учасникам.

Ведучі йдуть зі сцени. Представлення вірша

Ведучі виходять на сцену

Іра – Які молодці, хороша робота. Дякуємо за прекрасний виступ і ці оплески звучать лише для вас. І переходимо до інтелектуального конкурсу. А ну подільться, патрона якого куреня чи не хочете зараз відкрити?………Ну що ж, перевіримо вашу інтуїцію.

Йде інтелектуальний змаг, питання-відповідь по життю обраного патрона (А.Лотовська)

Іра – Подякували хлопцям за цікаву гру та дивимось презентацію про С. Ленкавського.

Презетнація .Ведучі виходять на сцену

Іра – Про патрона цього куреня ми вже згадували на початку вечора, так як пам’яті цієї людини приурочений сьогоднішній захід.

Стас –  Думаю всі вже здогадались, що зараз на цю сцену піднімаються власники сьогоднішнього вечора, к.ч. 22 ім. Марійки Підгірянки! І вони вже готові поділитись з вами своїм віршем.

Іра – Для конкурсної програми дівчата  обрали поему «Мати-страдниця», написана Марійкою Підгірянкою у 1919 р.

Стас – Події у творі — це одна зі сторінок життя західноукраїнських вигнанців під час Першої світової війни, коли тисячі галичан померло в концентраційних таборах з голоду і від епідемій. Власне мова йде про ті події, які Марійка Підгірянка переживала сама.

Висуп команди з віршем. Ведучі йдуть за куліси.

Ведучі виходять.

Іра – Дякуємо дівчатам за таке незвичне та цікаве прочитання вірша, впевнені, що пісня також буде особливою. Написала слова та музику юначка 22 куреня Юля Алєйні під час прослуховування різноманітних українських пісень, як пластових, так і естрадних, власне деякі рядки з цієї пісні походять від назв відомих пісень. У цю пісню Юля вклала усі свої почуття до куреня, а на сцені дівчата спробують передати вам усю атмосферу, яка панує у 22 гому

Стас – Дівчата, Сцена ваша, ми уважно слухаємо. Успіху!

Ведучі йдуть зі сцени. Акустична пісня

Стас – і справді, це було неперевершено! Ну і прийшов час трішки перевірити ваші знання біографії патронів інших куренів. ВИ готові?

Іра – у вас ще є який не який але вибір J Обирайте від одного до10.

Йде інтелектуальний змаг, питання-відповідь по життю обраного патрона (А.Лотовська)

Ведучі виходять на сцену

Стас – А ми рухаємось далі запрошуємо на сцену курінь, чиїм патроном є Ольга Кобилянська.

Іра – Як ми знаємо, Ольга Кобилянська перш за все письменниця, а не поетеса, тому серед її творів важко знайти вірші.

Стас – Проте, вірші присвячені їй, чудово характеризують її погляди на життя, діяльність, цінності притаманні їй як особистості, риси характеру та безпосередньо зовнішність…

Іра – Одним із таких віршів, є вірш Івана Яковича Франка “Ользі Кобилянській”… Отож, запрошуємо дівчат під гучні овації.

Висуп команди з віршем. Ведучі йдуть за куліси.

Ведучі виходять.

Іра – Подякуємо к.ч 70 за цей цікавий та трепетний вірш і запрошуємо їх до виконання акустичної пісні.

Стас – Цю пісню багато з вас хто чув, але щоразу вона звучить по новому.

Іра -пісня “7:0”- авторська пісня про курінь від ст.пл.Артема Стойко, ВБ

Ведучі йдуть за куліси. Виконання пісні

Стас  – Дякуємо дівчатам за прекрасну пісню. Але ви далеко не тікайте, тому що ми переходимо традиційно до інтелектуального змагу «Чи знаєш ти?…». Вибір у вас залишився не надто великий, але тим не менше – обирайте

Йде інтелектуальний змаг, питання-відповідь по життю обраного патрона (А.Лотовська)

Іра  – А тепер увага на екран. До вашої уваги курінь представляє відео на тему: «Варті наслідування» , яке покаже нам, чому саме Ольга Кобилянська варта наслідування.

Презентація. Ведучі йдть зі сцени

Ведучі виходять.

Стас –  «Ой водо-водограй, грай для нас, грай…» …Цю пісню та мотив знає кожен справжній українець і підхоплює одразу слова.

Іра– Ця пісня, «Червона рута »і не тільки стали візитівкою Володимира Івасюка та зробили його популярним серед великої кількості людей, не лише українців.

Стас –  Коли ми запитали у хлопців, чому сааме цей вірш вони обрали для конкурсу, відповіли просто, «бо 27мий зацвів».
Іра –  Тому, запрошуємо к.ч 27 ім. Володимира Івасюка і вже з нетерпінням чекаємо на їх «квітучий» вірш.

Іра – дякуємо хлопцям за вірш, досить неочікуваний як від хлоп’ячого куреня, але це класика J

Стас – Далі ми почуємо від хлопців їхню пісню….
Іра– ну як їхню, це пісня їхнього патрона, яка відома нам усім – «Пісня буде поміж нас». Ваші оплески!

Ведучі йдуть за куліси. Виконання пісні

Іра – Молодці, це було справді дуже цікаво, і переходимо до вашого останнього конкурсу на сьогодні – інтелектуальний. Залишилось зовсім мало патронів, але якийсь з них точно буде ваш. Йде інтелектуальний змаг, питання-відповідь по життю обраного патрона (А.Лотовська)

Стас – Дякуємо хлопцям за цікаву гру, займайте свої місця у залі, а ми тим часом передивляємось вашу презентацію.

Презентація. Ведучі йдть зі сцени

Ведучі виходять.

Іра – От і настав час для виступу останньої команди УПЮ, і цими щасливчиками стали хлопці з к.ч 79 ім. Вячеслава Липинського. Вони традиційно гарно готуються до конкурсів, тож сподіваємось, цього року все буде так само.

Стас – В’ячеслав Казимирович Липинський надзвичайно поважав хліб та хліборобську працю. Саме він був засновником Хліборобської Партії України. Хлопці у курені завжди вшановують традиції сім’ї Липинських і саме тому обрали такий вірш

Іра – Отож, Запрошуємо хлопців на сцену під оплески.

Ведучі йдуть зі сцени. Представлення вірша 

Ведучі виходять на сцену

Стас – Ну що ж, хлопці вимагають оплесків. Думаю, вони на це заслужили, тож поплескайте їх як можна голосніше! А поки вони готуються до акустичної пісні ми розкажемо коротку історію її написання .

Іра – Одного вечору Богдан Кирста мив посуд і щось потягнуло його помізкувати про вічне, тобто про курінь.

Стас – Згадував, які є найближчі акції. Потім конкурси на ДПП. Потім знову курінь. Потім вирішив, що було б непогано написати пісню “аля стрілецька”.

Іра – І власне, під час миття посуду до нього прийшло натхнення. А з музикою до цих віршів допоміг Костя Скрентович.

Стас – Отож, запрошуємо хлопців і з нетерпінням ми хочемо почути, що з того вийшло!

Ведучі йдуть зі сцени. Акустична пісня

Іра –  Отож, ми вже від Липинських послухали вірш, почули пісню, тепер прийшов час перевірити, наскільки вони вправні інтелектуально.

Йде інтелектуальний змаг, питання-відповідь по життю обраного патрона (А.Лотовська)

Стас – Дякуємо за таку насичену гру. І до вашої уваги відео про Липинського Презентація. Ведучі йдть зі сцени

Ведучі виходять.

Іра – от і виступили усі заявлені учасники «Дня Пам’яті Патронів»…….проте, зачекай….ні, це ще не всі! Ще є курені УСП, які теж мають що нам продемонструвати.

Стас – І тепер на нашу сцену вийдуть ті, чиї роки у юнацтві уже збігли, але тим не менше жага до пластування не згасла.

Іра – Зараз ви матимете змогу переглянути виступ куреня старшопластунів, а що це буде за курінь, допоможе відгадати коротка презентація про них.
Реклама чоти

Стас – А зараз вітайте на нашій сцені курінь, патрон якого є справжнім патріот своєї держави та вагома постать в історії України.

Іра –Зустрічайте їх, 7 курінь УСП-18 курінь УПС «Чота крилатих», і вірш у їхньому виконанні.

Запрошуємо їх під гучні овації.

Висуп команди з віршем. Ведучі йдуть за куліси.

Ведучі виходять.

Іра  – подякуємо їм оплесками, вони це заслужили. Як ви вже зрозуміли і змогли вивчити до кінця вечора, що зараз буде пісня від куреня. Кожного року Чота демонструє щось цікаве та оригінальне, тож ми з нетерпінням очікуємо на їхнє «краще».

Ведучі йдуть за куліси. Виконання пісні

Стас – це було фантастично! І ми запрошуємо вас взяти участь у останньому конкурсі нашої програми. На жаль, обирати вам немає з чого, тому увага запитання для Вас.

Йде інтелектуальний змаг, питання-відповідь по життю обраного патрона (А.Лотовська)

Іра – дякуємо мужнім хлопцям та прекрасним дівчам за таку яскраву крапку нашого вечора. Проводжаємо їх зі сцени під бурхливі оплески.

Стас – По закінченню відео презентації запрошуємо усіх на невеликий фуршет трішки підкріпитись, а тим часом журі підіб’є результати усіх конкурсів.

Іра – і після цього не забуваємо повернутись до залу. А зараз відео про Євгена Коновальці. Увага на екран.

Перерва на фуршет.

Поверенення в зал, оголошення результатів.

НАГОРОДЖЕННЯ

Нагородження проводить Оксана Румак (голова журі)

Іра – Ось так швидко добіг кінця «День пам’яті патронів». Усі патрони  пластових куренів, безумовно, залишили яскравий слід в нашій український історії, і безперечно усі вони варті наслідування.

Стас – Ми щиро дякуємо усім, хто сьогодні був з нами в цій залі. Також окремо хочемо подякувати нашому журі: (грамоти для журі)

– Володимир Федорак

– Андрій Винницький

– Оксана Румак

– Ольга Зень

Дякуємо за терпіння, розсудливість та справедливість

Іра – Також к.ч.22 ім. Марічки Підгірянки хоче висловити подяку усім тим куреням, які взяли участь у заході і відкрили для нас своїх патронів.

Стас – але це ще не кінець, як ви  могли всі подумали, у нас є ще остання місія на цій сцені, ми хочемо запросити до слова зв’язкову к.ч.22 ім. Марійки Підгірянки, Аню Лотовську.

Слово зв’язкової.

Іра  – після таких теплих і щирих слів ми змушені закінчувати наш вечір.

Стас – Дякуємо, що були з нами і до нових зустрічей.

 

Святкування дня народження гуртка

Мета: Святкування дня народження гуртка.

Місце проведення: ролером + місце святкування (квартира, будинок, тощо)

Тривалість: 2 дні

Місце початку:                                                                  Час:

Вул. Зелена 147                                                                      15:40

Місце завершення прогулянки:                                       Час:

Залежить від місця святкування                                                         13:00

Транспорт: необхідний для добирання учасників з місця проживання до роледрому та звідти до місця проведення заходу і назад додому.

Чисельність: 5 учасників + виховник                                             Вік учасників: 11-13 років

Виряд:

Загальний
Фотоапарат
Лак для нігтів
Засіб для зняття лаку
Вата
Приладдя для приготування торта

Особистий
Спальник
Каремат
Піжама
Картопля – 6 шт.
Хустина

 

 

 

 

 

Меню

Вечеря Сніданок
  • Картопля запечена з салом:

Картопля – 2,4 кг. (по 4 шт. на людину)

Сало – 400г.

  • Салат:

Буряк – 600г.

Картопля – 600г.

Оселедець – 1 пач.

Морква – 700г.

Квашений огірок – 4 шт.

Майонез – 2 пак.

  • Торт (бісквітний з карамеллю):

Цукор – 500г.

Яйце – 8 шт.

Борошно – 100г.

Шоколад – 1 пач.

Масло – 200 г.

Молоко – 0,25 л.
  • Млинці:

Молоко – 0,75л.

Яйце – 1 шт.

Цукор – 200г.

Борошно – 200г.

Варення – 1 бан.

  • Какао:

Какао – 100 г.

Молоко – 2л.

 

 

Харчі, що необхідно купити

Харчі, що необхідно взяти з собою

Назва

Кількість

Вартість

Назва

Кількість
Картопля 3 кг. 15 грн. Цукор 1 кг.
Буряк 600 г. 15 грн. Квашений  огірок 4 шт.
Морква 700 г. 7 грн. Какао 100 г.
Майонез 2 пак. 13 грн. Сало 200 г.
Яйце 9 шт. 13 грн. Сало 200 г.
Борошно 500 г. 7 грн. Сіль 300 г.
Оселедець 1 пач. 25 грн. Перець 1 пак.
Молоко 3 л. 18 грн. Кориця 1 пак.
Масло 200 г. 18грн. Хмелі – сунелі 1 пак.
Шоколад 1 пач. 20 грн. Варення 1 бан.

 

Сума 151 грн.

 

Кошторис:

Призначення

Сума
Транспорт індивідуально
Харчі 151 грн.
Роледром 300 грн.
Сума 451 грн.
Вкладка 5 грн.

 

 

Вкладку розраховано в т.ч. і на виховника. Тобто загальна сума поділена на 6 осіб.

Рамова програма:

1 день

15:40 – 16:00 – добирання до роледрому

16:00 – 17:00 – катання на роликах

17:00 – 18:00 – добирання до місця проведення

18:00 – 20:00 – приготування вечері та торта

20:00 – 21:00 – святкове частування, побажання на наступний рік

21:00 – 22:30 – розмови в тісному колі, ігри

22:30 – 23:00 – «Сіріємо» пліч-о-пліч

23:00 – нічна тиша

2 день

08:00 – 08:10 – вставання

08:10 – 08:30 – руханка, вмивання

08:30 – 09:30 – приготування сніданку

09:30 – 10:00 – катання на роликах

10:00 – 12:00 – перегляд мультфільму + манікюр

12:00 – 13:00 – прибирання

Відповідальні:

 

Відповідальна особа

Предмет відповідальності
Член гуртка «Х» Приготування торта
Член гуртка «Х» Роледром
Член гуртка «Х» Манікюр

Роздаткові матеріали: відсутні

Матеріали: Ноутбук, фотоапарат, підготований мультфільм/фільм для перегляду.

Примітки:

1.       Приготування торта:

Жовтки розтерти з цукром до біла, всипати мелені житні сухарі, борошно, розмішати, додати тертий шоколад і збиті в міцну піну охолоджені білки, обережно перемішати і перекласти у форму, змащену маслом. Пекти при 180-190 С до готовності. Охолоджений торт зверху змастити кремом.

Приготування крему:

В каструлю всипати цукор, додати трохи води і на невеликому вогні карамелізувати до коричневого кольору. Влити воду і розвести, не знімаючи з вогню. Окремо розтопити вершкове масло, влити молоко, додати борошно, довести до кипіння і змішати з карамеллю. Крем трохи охолодити. Намазати торт і розрізати його на шматочки.

2. Ціна на ролером змінюється залежно від часу дня і дня тижня.

 

Дівочі вечорниці

Мета заходу: Розширити знання учнів про календарно-обрядові свята України. Прищеплювати інтерес до історії, культури, традицій і звичаїв українського народу.

цільова аудиторія: 12-13 років

дрес код: вишиванки, стрій.

Програма заходу:

  1. Ритуал запалення свічок. Коли всі зібралися, тоді запалюються багато свічок і виключається світло. тоді в хаті стає тепло і затишно. Хата оздоблена вишиваними рушниками, і теплими шерстяними коцами.
  2. Невелика гутірка, що таке вечорниці. їх історія.

Одним з найулюбленіших зібрань молоді були вечорниці. Починалися вони пізньої осені, найчастіше на Покрову (14 жовтня).  То був час, коли сонце повертало на зиму і природа поступово засинала, коли зібрані були хліб і городина, коли наставали довгі вечори. Бувало, що дівчата починали «засиджувати» вечорниці уже з початку вересня.  Для проведення вечорниць дівочий гурт підшуковував простору, зручну хату самотньої бабусі, вдови або рекрутки. А відтак ішли дівчата до господині і просили дозволу «справляти в їх господі вечорниці». Після взаємної згоди господиню обраної хати молоді люди називали вже «вечернична чи досвітчана мати».

Дівчата намагалися якось віддячувати вечорничній матері за дозвіл збиратися в її господі. Вони зносили продукти: борошно, крупу, зерно, квасолю, а перед великими святами і ковбасу, м’ясо, сало, курей, масло. Крім цього, дівчата гуртом пряли або шили у певні дні для досвітчаної матері, або ж котрогось дня ішли працювати у полі.

Вечорниці були:

  • буденні
  • святкові

Основою буденних вечорниць була робота дівчат за вишиванням, прядінням, шиттям, оскільки саме від їхньої працьовитості залежало і їхнє придане. Та й вранці необхідно показати матері свою роботу. На святкових вечорницях молодь танцювала, співала, тобто розважалася. Святкові вечорниці пов’язувалися з певною подією або ж святом.

В свою чергу святкові вечорниці поділялися на:

  • недільні (по неділях)
  • весільні
  • прощальні
  • празникові (на великі свята)

Буденні вечорниці влаштовувалися по всіх регіонах України переважно так. Як тільки вечоріло, сходилися дівчата до хат вечорничних матерів. Несли різні «примусії» до роботи: веретена, прядки, днища, гребені; по кілька мичок пряжі для прядіння, полотно та нитки для вишивання та шиття; дротики, ключечки та вовну для плетіння тощо.  Зносили дівчата і харч для скромної спільної вечері (якщо таку готували): пшоно, муку, олію, хліб, сало, яйця і т. п. Не забували й про освітлення та опалення.  Ото посходяться усі дівчата, порозсідаються одна побіля одної кругом столу або посеред хати навколо каганця чи то лампи, прилаштованих на діжі (чи стільці), і шиють, вишивають, плетуть. А прясти сідали на лавах та ослонах.  Дівчата прядуть пряжу “(коноплі, льон), вишивають (сорочки, рушники, хусточки) чи плетуть (панчохи, мереживо) дуже старанно, бо вранці треба буде показати матері свою роботу.  Та й самі дівчата знали, що їхнє придане цілком залежить від їхньої працьовитості. Запопадлива до роботи дівчина, поки піде заміж, надбає, бувало, лише сорочок тридцять. А за одну зиму вона могла напрясти, ниток на три сувої полотна по 30 аршин кожен.  За роботою дівчата співають пісень, жартують, а далі заводять мову про свої душевні таємниці, про свою дівочу долю. За співами, розмовами час збігає враз, гуртом робота «охотніше» спориться.

Багато старань докладали дівчата, щоб спекти якнайкраще калиту. Калита — пшеничний прісний корж, мав іще декілька назв, зокрема: «каланта» (Холмщина), «бакала» (Канівщина), «бала» (східна Волинь). Корж пекли великий (подекуди як сито), переваж­но округлий, з діркою посередині. На південному Побужжі калита випікалася із зубчиками по краю і дірочками поміж ними (витискали наперстком), прикрашалася родзинками, цукерками, горіхами.

Як тільки вечеря була готова, спечені балабушки та калита, дівчата кликали парубків:

Слід зазначити, що коли на всіх згаданих вище вечорницях молодь працювала або розважалася, то головною метою. Андріївських сходин було ворожіння. Але про це трішки згодом. Парубоцька та дівоцька громади виступали організаторами зібрань молоді, зокрема вечорниць. У громаді всі мали рівні права, з-поміж себе вибирали старшого (отамана, старшину, старосту, «березу») і старшу («березу»). До обов’язків парубоцького отамана входило: слідкувати за порядком, в тому числі на вечорницях, організовувати складки, домовлятися за музик, наймати приміщення для грища, вирішувати всі суперечки між молоддю тощо. Ватажок мав помічників (підстаросту і скарбника, яких сам призначав), сидів він коло столу на почесному місці і тримав знак влади (ціпок, палицю, гарапник). Отаману корилися всі — і парубки, і дівчата. За непослух, брехню отаман карав, строго стежив за тим, щоб на вечорниці не ходили парубчаки та дівчатка.  З наказу парубоцького отамана розходилися всі додому. Не мали права парубки на вечорницях лихословити, битися чи напиватися або насміхатися з дівчини.  Парубоцтво було хранителем дівочої честі і строго карало блудливих дівчат: виганяли з товариства, вішали у дворі люльку, знімали хвіртку, мазали дьогтем хату тощо. Парубки до своїх дівчат ставилися з особливою повагою як до майбутніх дружин: «любить козак дівчиноньку, зайняти не сміє, ой він її не займає, бо сватати має». Парубоцька етика також вимагала: з дівчиною з іншого села можна було познайомитися тільки через тамтешнього парубка, заручившись її згодою.  Дівоцька громада забезпечувала приміщення для вечорниць і його освітлення, опалення, їжу для спільної вечері. Дівчата тієї чи тієї громади не мали права без відома і згоди старшої, а то і всіх подруг приходити на вечорниці іншого гурту (парубкам вхід був вільний). Старша також не дозволяла залишатися на ніч у вечорничній хаті дівчині, якій ще не виповнилося 18 років, йдучи перший раз на вечорниці, дівчата приносили курку або грудку масла. Поводилися з парубками гарно, не можна було сказати хлопцеві «брешеш».

  1. Вправляння у ліпленні вареників. Дівчатка навчаться робити тісто, ліпити гарні вареники, але передбачені вареники із сюрпризом( перченою картоплею)
  2. Виготовлення плетенки із дріжджового тіста. Плетенка дуже смачна і дівчата повинні її вміти пекти. Виховниця буде допомагати, але основну роботу будуть робити дівчата.
  3. Співи. (див. Додаток)
  4. Дегустація. Все, що напекли, потрібно попробувати, тому всі дружньо сідаємо за стіл і бажає одна одній – смачного!
  5. Ворожіння. Дещо з старовинних ворожінь.

Брали перстень, галузку мірти, ляльку й квітку паперову (квіти з різнокольорового паперу самі дівчата виготовляли осінньо-зимовими довгими вечорами, якими ікони та портрети в кімнатах прикрашали), — і кожну річ під окрему тарілочку клали. Найперше старшій дівчині долю вгадували. Всі за неї пережи вали, бо хотіли знати чи вийде скоро заміж, чи ще буде цей рік дівувати.

Та дівчина, якій вгадували долю, не мала бачити, як дівчата будуть під тарілки фанти підкладати. І, як тільки їх розклали, то запрошували дівчину тарілку вибирати — свою долю вгадати. Кожна дівчина лише одну тарілку вибирала. Хвилювалась, бо вірила: що вибере на свято Андрія, це її й чекає.

Свято Андрія — це і радість, і сум, і потаємна надія… Якщо під тарілкою буде перстень, то вірили, що вже скоро заміж вийде; якщо — квіточка, то ще дівуватиме; якщо мірта, то незабаром її розлука з милим чекає, а коли витягне ляльку, то зраду від коханої людини матиме.

А ще так ворожили: Дівчина свій чобіт скидала та й із заплющеними очима його від себе кидала. Коли кидала, то стояти на одному місці мала. А інші дівчата дивилися, в який бік чобіт носком упав, то з цього боку й буде її наречений шукав.

Або ще так: Вибігали дівчата на подвір’я і навмання біля частини плоту чи паркану ставали, кілки рахували та так промовляли: «Молодець, старець». Останній кілок обов’язково оглядали. Якщо кілок тонень кий і рівненький, то тій дівчині випаде хлопець молоденький; а коли кривий і товстий, то хлопець буде такий; а якщо кілок з товстою корою, то суджений буде багатий, грошовитий та з бородою. Це найвеселіша ворожба. Дівчата одна з одної кепкували, жартували… Вірили — не вірили, а все ж трішки хвилювалися, бо вийти заміж за молодого хлопця всі бажали.

Ще так ворожили:

— Брали чобіт у дівчини, від стіни до порога переставляли і так промовляли: молодець, удовець, буду дівувати, — і як вийде, то таку долю ця дівчина буде мати. Від стінки п’ятеро дівчат одна перед одною наперед ставали і хто перед порогом стане, та перша вийде заміж, а дівчина за нею -другою буде справляти весілля; за другою — третьою…

На аркушах паперу ім’я хлопців писали, потім перемішували їх, у шапку клали і собі «хлопця вибирали».

— Виходили дівчата одна за одною на подвір’я і примовляли:

О Святий, добрий Андрію,

Я лишень на Тебе маю надію!

Дуже хочу знати,

Звідки нареченого маю виглядати?

Так тричі промовляла і з надією на гавкіт собаки чекала. З якої сторони почує гавкіт собаки, то з цієї й буде її наречений.

— Дівчат за дровами посилали, а вони по в’язанці брали і потім їх рахували. Якщо була парна кількість, то бути весіллю.

А ще розповідали, що на дзеркалі долю свою впізнавали. Твер дили, що дзеркало долю віщує, але не кожна дівчина ворожитиме, бо треба бути відважною, не боятися. Але чого не зробиш, якщо хочеш про свою долю дізнатися. У тій ворожбі дівчина має бути тільки сама, щоб нікого не було в кімнаті. Треба сісти перед дзеркалом, а з обох боків свічки засвітити й такі слова говорити:

Я тебе, дзеркало, питаю,

З ким я свою долю злучити маю?

З’єднати з Іванком прошу,

Бо його в серденьку ношу.

Тричі треба так казати. Тоді відвернутися від дзеркала та із заплющеними очима знову промовляти: Святий Андрію, допоможи, Судженого мого покажи! Ворожу на свій вінок, Прошу захисту від зірок! Дай, Боже, шлюбу дочекати, Мене з Іванком звінчати. Відтак зразу різко повернутися і на дзеркало подивитися, але не жахнутися. Адже в дзеркалі може не бути обличчя Івана, а незнайомого пана. Коли за перший раз не вийде, то постарайтеся повторити тричі, але зауважу, якщо не вийде нічого, то наступного року повторіть, — бо це означає, що ваша доля ще десь блукає. Але не журіться, коли доля ще десь блукає, вона обов’язково вас розшукає і люблячі два; серденька з’єднає.

Коли вже дівчата лягали спати, то так робили, щоб мати змогу в сні свого судженого оглядати: під ліжко ставили миску з водою, а зверху треба дощечку положити, (ніби кладка через річку) і так просити:

О дай же, Боже, молодій мені,

Щоб приснився мій суджений в сні.

І Тебе, Святий Андрію,

Я прошу, як умію:

Святий Андрію, допоможи,

Мене сьогодні не залиши!

Ой ти, місточок, та не хилися,

А ти, Іванку, мені приснися.

Перейди річку — биструю воду,

Й веди до шлюбу мене, молоду.

Перед тим, ніж заснути, треба декілька разів так промовляти.

А щоб знати, яку професію буде суджений мати, то треба дівчині піти на город і землю розкопати, в пригорщі набрати, до світлиці принести та її гарно розглядати. Якщо знайдете тріску, то майбутній чоловік буде теслею; якщо залізо чи цвях — буде ковалем, якщо скло — склярем. А якщо земля без домішок, то буде хліборобом. Ниточку чи стебло віднайдете, то суджений буде добрим сім’янином; коли пір’я, то буде вчений чоловік; якщо камінчик, то впевнено йтиме до мети; а коли знайдете вуглинку, то буде нещасливий шлюб.

Ворожать ще так: дівчина насіння коноплі набирає, виходить на подвір’я і так промовляє-співає:

О Святий Андрію, Конопельку сію… Добре заволочу, Бо заміж вийти хочу… А як усе розсіє, то зразу насіннячко збирає, яке розсівала, в світлицю приносила і рахувала. Якщо буде парна кількість зернин, то скоро буде ця дівчина у парі жити. Віднайде її доля — цей єдиний, один!

Та ще: на вулицю дівчата вибігають і першого зустрічного зупиняють, у нього ім’я питають. Вірять, що таке ім’я буде у майбутнього чоловіка.

І досі дівчата на Андрія на підвіконні ставлять у воду гілочку вишні чи яблуні, або гілочку бузкову чи черемхову. Коли розквітне до Різдва, то буде ця дівчина щаслива. Кладуть гілочку у воду і приказують:

Святий Андрію,

Маю на Тебе надію:

Дай, щоб вишня зацвіла,

А мою долю на поріг привела.

Дуже багато різних ворожінь в Україні побутувало, що ніхто не перелічить — не порахує. Свято Андрія пов’язане з дуже багатьма обрядами та ритуалами,  а тепер ми маленьку часточку знаємо.

  1. 22: 00 – розхід.

 

Додаток

Ніч яка місячна, зоряна ясна
Ніч яка місячна, зоряна, ясна,
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, кохана, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Ти не лякайся, що білії ніженьки,
Умочиш в холодну росу,
Я ж тебе, вірна, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Заспіваймо пісню веселеньку

Заспіваймо пісню веселеньку
Про сусідку молоденьку,
Про сусідку заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
Ой сусідко,  сусідко, сусідко,
Позич мені решітко, решітко:
Я си муки потрясу, потрясу,
Завтра вранці принесу, принесу.
Заспіваймо пісню веселеньку
Про венгерку молоденьку,
Про венгерку заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
Ой венгерко, венгерко, венгерко,
Позич мені люстерко, люстерко:
Я си вуса підкручу, підкручу,
Завтра вранці доручу, доручу.
Заспіваймо пісню веселеньку
Про жіночку молоденьку,
Про жіночку заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
Маю жінку молоду, молоду,
Не пущу і по воду, по воду.
Могла би ся втопити, втопити,
Мусив би ся женити, женити
Зеленеє жито, зелене

Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито женці жнуть,
Хорошії гості в хати йдуть.
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене,
Зеленеє жито при межі,
Хорошії гості від душі.
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене,
Зеленеє жито, ще й овес,
Тут зібрався рід наш увесь.

Ой, у вишневому саду

Ой, у вишневому саду
Там соловейко щебетав.
До дому я просилася,
А він мене не відпускав.
Ти милий мій, а я твоя
Пусти мене, зійшла зоря.
Проснеться матінко моя,
Спитає, де гуляла  я
А ти скажи їй в отвіт:
–  Яка була чудова ніч
Весна іде, красу несе,
А в тій красі радіє все
– Мамо моя, ти вже стара,
А я весела, молода.
Я жити хочу, я люблю,
Мамо, не лай доню свою
-Доню моя, не в тому річ
Де ти гуляла цілу ніч.
Чому розплетена коса,
А на очах блищить сльоза
Коса моя розплетена,
Її подруга розплела,
А на очах блищить сльоза,
Бо у розлуці з милим я

Прийняття гуртка в курінь

Мета: прийняття гуртка в курінь.

місце: Стрийський парк, Липова алея, м. Львів

Програма:

14:30 – відкриття

15:00 -15:30 -Офіційна частина, церемонія прийняття

15:30 -16:45 – Пісні під гітару, ігри

16:45 – 17:00 – закриття

17:00 – неофіційна частина заходу.

Детальний опис програми:

До відкриття акції запрошується зв’язкова та курінна.

Прийняття гуртка є важливою подією як для самого гуртка, так і для куреня, бо в свою сім’ю вони приймають нових її членів, які будуть разом творити історію цього куреня, розвивати його, і він залишиться назавжди в них в серцях. Ця акція  буде відбуватися у Стрийському парку  посеред  липової алеї. Акція повинна відбуватися без попередження для юначок, які приймаються в курінь. Юначки повинні прийти в Стрийський парк в одностроях для проведення позапланових сходин.

На прийнятті повинні бути присутні всі виховники куреня, зв’язкова, та старші пластунки, вихідці з цього ж куреня(по-можливості). Вони  утворюють коло, всередині якого буде знаходитися гурток. Церемоніал розпочнеться словами СКОБ!

Далі  виховниця виголосить промову, що зобов’язується любити своїх юначок, плідно трудитись задля того, щоби її гурток був успішним.

А юначки в свою чергу хором промовляють: «обіцяємо, що будемо любити та поважати свою подругу-виховницю, добре вчитись, гарно пластувати, цвісти і пахнути як квітки!»

Тоді виховниця вручає сильветку гуртка та число куреня і як подаруночок – кулон у вигляді маргаритки.

Потім усі разом сідають в довільному порядку на галявині та співають пісень, грають в комунікативні ігри.

Закриття, фрукти, сік і приємне спілкування.

Ігри

Гра “Таємничий незнайомець”

Один з юнаків загадує з числа присутніх Таємного незнайомця. Інші ж, використовуючи підказки, повинні відгадати, хто ховається під іменем Таємного незнайомця. Наприклад, юнак, загадавши когось, дає першу підказку: “У нього сірі очі”. Якщо хтось здогадався – просто починає посміхатися. Тим часом, дається все більше і більше підказок про загадкового Незнайомця (чи має він домашніх тварин, про сім’ю, риси характеру і тощо) і так до тих пір, поки не з¢являться посмішки на обличчях всіх юнаків.

Ця гра розвиває в юнаків спостережливість та уважність один до одного, а також почуття власної гідності.

Обговорення:

  • Після якої підказки ви здогадались, хто був Таємничим незнайомцем?
  • Чи важко було довго тримати свою відповідь у таємниці?
  • Чи хотіли б ви побути в ролі Таємничого незнайомця?

Гра “Корабель серед скель”

Гра вчить юнаків під час спілкування опиратися на власну інтуїцію та довіряти своєму партнеру.

Всі учасники гри, тримаючись за руки, стають в колі. Так утворюється Берег, всередині якого знаходиться небезпечне море зі скелями (їх роблять за допомогою кількох стільчиків). Один з юнаків грає роль Корабля, який із зав’язаними очима повинен дістатися “неушкодженим” до Гавані (цю роль виконує юнак, який стоїть в колі разом з усіма). Ще один гравець – це Капітан, який буде керувати за допомогою слів своїм Кораблем. Завдання виховника в цій нелегкій грі: створити помірної складності перешкоди (скелі). Взагалі, можна дозволити Кораблю і Капітану попередньо визначати, скільки “скель” вони хотіли б оминути.

Коли Корабель досягне кінцевої точки свого маршруту, Гавань радісно кричить: “Ти досяг своєї мети!”, і міцно його обіймає. За один раз “відправляти у плавання” можна не більше двох-трьох юнаків.

Обговорення:

  • Чи почував ти себе безпечно зі своїм Капітаном?
  • Що в наступний раз твоєму Капітану краще зробити інакше?
  • Що було найважчим для тебе, як для Капітана?
  • Як ти почувався, коли був Кораблем?

Гра “Прошепочи ім’я”

Гра допоможе “задіяти” навіть самих скромних юнаків, так як в ній потрібно себе вести тихо і непомітно.

Учасники гри вільно рухаються по кімнаті, при цьому підходять до різних юнаків і шепочуть їм на вушко своє ім’я (2-3 хв.). Підходити потрібно в першу чергу до малознайомих. Після того, юнацтву потрібно вже буде шепотіти ім’я не своє, а того, до кого підійшли.

Коли уже всі добре знають один одного, можна використовувати інші варіанти гри, наприклад: “Прошепотіти іншому на вушко найрадіснішу подію, яку  пережили вчора”, “…що цікавеньке ви робили на цих вихідних” і т.д.

Обговорення:

  • Чи взнали ви, як кого звати?
  • Чиє ім’я вам було найбільш складно запам’ятати?
  • Чиє ім’я вам сподобалось найбільше?

Гра “Передай маску”

Юнацтво любить грати в ігри, де можна поводити себе спонтанно, виявити своє почуття гумору. Отож, надаємо їм таку можливість.

Всі учасники гри сідають в коло. Перший гравець надає своєму обличчю особливого виразу, повільно повертає голову до свого сусіда зліва, щоб він зміг краще роздивитися. Сусід повинен в точності повторити цей вираз на своєму обличчі, а далі – повільно повертає голову вліво, змінюючи при цьому вираз обличчя на новий. Так само діють і всі інші учасники гри: спочатку учасники в точності повторюють вираз обличчя свого сусіда справа, потім придумують власний вираз обличчя (може бути комічним або погрозливим, страшним або смішним).

Природнича прогулька з гуртком

Місце проведення: Брюховичі (біля Львова)

Цільова аудиторія: 12-13 років, група з 6 -8 чол.

Мета заходу: Весело провести час серед трав. дерев, і комашок. Навчитися розрізняти рослини, які оточують нас.  Опанувати навики розпалювання вогню.

Час: початок вересня.

Програма:

9: 00 – Зустріч на зупинці біля готелю Львів(сідаємо на маршрутне таксі №8, на пл.Я.  Осьмомисла)

9:00-10:00 – доїзд до місця дислокації(лісок, галявина)

10:00-11:00 – розміщення на галявині

11:00–12:00 – розповіді про проведене літо «Коло довіри».

12:00-15:00 – Пікнік.

15:00-15:30 – Гутірка про рослинність України.

15:30-18:00 – ігри( фрізбі, волейбол, бадмінтон)

18:00-19:00 – Прибирання території за собою

19:00-20:00 – доїзд до Львова.

 

Виряд:

  • рюкзачок,
  • зручний одяг і взуття,
  • куртка на вечір,
  • банани -2шт.
  • яблука -2 шт
  • вода або сік,
  • печиво,
  • коцик, спортивний інвентар, ножик, сірники

Гутірка:

Рослинність України різноманітна. На рівнинній частині вона поширена за широтними зонами, в горах — за висотними поясами. На території країни рослинність істотно змінена господарською діяльністю людини. Тепер тут налічується більш як 25 тис. видів рослин. Рослинність лісів, степів, луків і боліт дуже багата. В Українських Карпатах поширені рослини понад 2000, а в Криму — 2300 видів.

Загальна площа лісів в Україні — близько 10 млн гектарів, що становить приблизно 14% її території. Найбільшою є лісистість в Українських Карпатах (40,5%) і Кримських горах (32%). Лісистість природних зон рівнинної частини закономірно зменшується з півночі на південь від 26,1% (зона мішаних лісів) до 12,5 (Лісостеп) і 3,8% (Степ). У лісах переважають молоді та середньовікові дерева, поширені такі породи, як сосна, ялина, бук, дуб. Вони займають близько 90 % лісопокритої площі. Крім того, є насадження граба, липи, клена, берези, тополі, вільхи тощо. Соснові (борові) ліси займають великі площі на Поліссі, а також у долинах річок Лісостепу і Степу. Вони ростуть на дерново-підзолистих піщаних ґрунтах, бідних на гумус та поживні речовини. На кращих ґрунтах поширені дубово-соснові ліси.

У лісах України трапляються два види ялини — звичайна, або європейська, і гірська. На окремі ділянки ялини європейської можна натрапити в західних областях та на Чернігівщині. Великі площі ялина займає в Українських Карпатах.

Ялина (смерека) біла поширена в Карпатах, окремих районах Передкарпаття. В карпатських лісах трапляється також модрина. Подекуди в Українських Карпатах і Кримських горах збереглися поодинокі дерева і невеличкі насадження реліктового тису ягідного. На території України поширений бук європейський і кримський. Бук європейський є однією з головних порід лісів Українських Карпат і західних районів Волині, Поділля і Придністров’я. На схід від лінії Володимир-Волинський—Кременець—Кам’янець-Подільський він зникає. Бук кримський поширений у Кримських горах на висотах від 500 до 1300 м.

У лісах України росте дуб звичайний. Він поширений в усіх природних зонах рівнинної частини країни, в горах до висоти 900 м. Дуб скельний росте в Карпатах і Кримських горах, а також на заході лісостепової зони. Граб входить до складу дубових, дубово-букових і букових лісів, утворюючи в них другий ярус. На сході він доходить до лінії Гомель (Білорусь)— Ромни — Полтава — Кременчук. У Криму поширені граб кавказький та граб східний. У лісах трапляються в’яз і берест. Вони проникають далеко на південь у степові байрачні ліси і заплави річок. На узліссях байрачних лісів росте дрібнолистий берест — карагач. Типовою породою для України є липа серцелиста, а в Карпатах і західних областях — липа широколиста, в придніпровських лісах — липа срібляста, в Кримських горах — липа кримська. Ясен звичайний трапляється в усіх лісових районах України. Росте клен кількох видів (явір, гостролистий, польовий і татарський). Клен гостролистий поширений скрізь, явір — у Карпатах і західному Лісостепу, клени польовий і татарський — в лісостепових і байрачних степових лісах.

Майже в усіх типах лісів України як домішка трапляється береза бородавчаста. На вирубках, згарищах, по схилах балок і ярів вона часто утворює чисті насадження. Поширені в Україні біла і чорна тополі, осика, вільха.

Степова рослинність в первісному вигляді до цього часу збереглася тільки на схилах балок, у передгір’ях Криму, на піщаних косах Азово-Чорноморського узбережжя, островах. Ділянки цілинних степів охороняються в заповідниках. У поширенні степової рослинності простежується певна закономірність: в лісостеповій зоні на безлісих територіях у минулому розвивались лучні степи на глибоких чорноземах. У типовій степовій зоні на півночі була поширена різнотравно-типчаково-ковилова рослинність на звичайних чорноземах, на півдні — типчаково-ковилова на чорноземах південних і темно-каштанових ґрунтах, вздовж Азово-Чорноморського узбережжя — полиново-злакова рослинність на каштанових солонцюватих ґрунтах.

Лучні степи поділяються на рівнинні та гірські (кримські). В їх травостої переважають злаки — ковила, типчак, тонконіг вузьколистий; з різнотрав’я — конюшина, гадючник, маренка, шавлія лучна тощо; з ефемерів та ефемероїдів — незабудка, переломник, крупка.

Різнотравно-типчаково-ковилові степи мають густий трав’яний покрив, що складається з ковили, тонконога, стоколосу, вики конюшної, горицвіту весняного, молочаю степового, шавлії, астрагалу, в минулому займали простори Причорноморської низовини. У трав’яному покриві типчаково-ковилових степів переважають посухостійкі злаки: типчак, ковила українська, келерія, з різнотрав’я — кахрис, ферула, будяк, пижмо тощо. У травостоях полиново-злакових степів переважають посухостійкі (ксерофітні) дернинні злаки (типчак, ковила, житняк), полини, кермек тощо.

Невеликими ділянками в Кримських горах трапляються напівсаванні степи. В цих степах до злаків домішуються субтропічні види, поширені також люцерна, пирій повзучий, горошок та ін.

Луки залежно від умов розміщення поділяються на заплавні, суходільні, низинні, гірські. На заплавних луках поширені зарості лози, трави з вівсяниці, мітлиці, келерії, а також конюшина, жовтець, щавель, деревій тощо. На суходільних луках ростуть мітлиця, пахучий колосок, костриця, кульбаба, волошки. Низинні луки приурочені до знижень на вододілах, терасах, долинах, тому вони тривалий час обводнені. В їх трав’яному покриві переважають вівсяниця червона, тимофіївка лучна, осока звичайна, конюшина лучна і біла. Луки використовуються як сіножаті. Гірські луки поширені в Українських Карпатах. У травостої гірських луків поширені вівсяниця, білоус, конюшина, лядвенець. В субальпійському поясі сформувались луки з білоуса, тимофіївки, осоки вічнозеленої, вівсяниці.

Болотна рослинність розвивається в зниженнях з надмірним зволоженням. Болота займають близько 2% території України. Найбільше поширення вони дістали на Поліссі. Болота мають значні запаси торфу. За розміщенням розрізняють болота заплавні, низинні, долинні, притерасні, старих річищ, схилові. Найбільш поширені низинні болота. В їх рослинному покриві переважають трав’яні і трав’яно-мохові угруповання. Поширені осока, очерет, рогіз, тростяниця, хвощ, лепеха та ін. З дерев — вільха чорна, менше — сосна, береза, верба, чагарники з верби і берези.
Багато боліт осушено. Меліоровані болота використовуються як сіножаті, на них вирощують технічні, кормові та зернові культури.

Отже, ми дізналися про те, що нас оточує, ліси, поля, луки – все це потрібно берегти, тому що навколишній світ потребує людського захисту, а хто як не ми пластуни, повинні захищати, любити і розширювати природні ресурси.

Похід у музей одностроїв м. Львів

Похід у музей одностроїв

(захід поза сходинами)

Мета: Корисне проведення часу, дістати знання про розвиток та формування українського військового однострою у різних часових відтинках, та у різних український організаціях.

 

План:

– Збірка на площі Ринок, Львів (музей знаходиться саме там)

– Відвідини музею, ознайомлення з українськими військовими одностроями. (1 год)

– Підсумок відвідин музею (10 хв)

 

Виряд:  Хороший настрій)

Вечір пам’яті героїв Листопадового чину

Мета: Надати або освіжити знання юнаків про те, що таке Листпадовий чин, та про історичних осіб пов’язаних із ним.

Попередні приготування: знайти місце проведення вечору, знайти матеріали для гутірки.

План:

  • Збірка на місці проведення заходу.
  • Відкриття(20 хв)
  • Гутірка про Листопадовий чин (1 год)
  • Інтелетуальний змаг (по темі гутірки) ( 30 хв)
  • Перегляд документального фільму про Листопадовий чин (40 хв)
  • Співи(40 хв)
  • Закриття( 15 хв)