Рівень: Станичні

ст. пл. Костянтин Яковчук-Бесараб, =V=

виховник та зв’язковий в 9-му курені УПЮів ім. В. Стуса (Луцьк),
голова Крайової пластової старшини України, станичний Луцька.

Завантажити проект в форматі PDF можна тут.

Тема проекту: Пластова Різдвяна Свічечка в станиці Мюнхен. Відродженння втрачених традицій.
Мета: Пласт в Мюнхені існує від закінчення Другої Світової Війни, але церемоніал Різдвяної свічечки втратив свою послідовність настільки, що навіть старші пластуни не памятають, щоб щось таке колись відбувалося, хоч і не заперечують, що про це вже чули, і воно моголо реально існувати та відбуватися в пластових колах, але не зі їх памяті.
Перша мета – відродити добру пластову традицію серед пластунів Баварії.
Інша, і головніша мета – за допомогою церемоніалу згуртувати юнацтво, і ціле українство навколо Різдвяного Дива, поінформувати, як відбувається Свічечка в іншик країнах поселення, продемонструвати, що цим звичаєм Пласт єднає всіх нас навколо України, де б ми не були, де б ми не жили, і де б ми не народилися.
Цільова група: Юнацтво, старшопластунство та сенйорат.
Ділянки програми УПЮ: Пластова Ідея, Пластове побратимство, українознавство.

Короткий опис: Різдвяна Свічечка – давній пластовий церемоніал, його витоки губляться у важких повоєнних роках еміграції українців. Ця традиція в Пласті перегукується із скаутським звичаєм передачі Вогню Світла із Вифлиєму, і Символом Віри в Бога, та надії на кращу долю для України, вона стала символом єдності українців всіх країн та континентів, згуртованих навколо Ідеї та Віри.
Наразі важко сказати, де вперше почалася ця традиція. Канада або США – зараз визначити важко, але тепер це вже не відіграє ролі. Головне, що такий звичай обєднує всіх пластунів світу. Мюнхенські пластуни вже давніше втратили цей звичай. Тепер вони мали нагоду його собі повернути.

Інформація про проект
Дата і місце виконання проекту: 3.01.2004, Мюнхен, парафіяльна заля Церкви Пресвятої Богородиці
та Святого Апостола Андрія Первозванного.
Тривалість виконання проекту: 1 година 30 хвилин.
Короткий опис виконання проекту: Бажано, щоб була напівтемінь, і головними джерелами світла були
лілейка із свічок, викладена на землі, і, при потребі, додаткові свічки в різних кінцях залу, які мають за мету дати тільки трохи світла учасникам дійства; щоб було видно як і куди заходити, де сідати і т.д.
Атмосферу варто зробити таємничою – про це дбають самі організатори.
Крісла та столи викладено півколом. Таким чином всі мають нагоду бачити модератора. Стіл із Колачем, Дідухом, свічками та рушником знаходиться трохи подалі. Він не повинен привертати до себе уваги аж поки не буде внесено Вифлиємського Вогню.

Сценарій (схематично)
– в центрі залу стіл, ньому дідух, колач, три свічки на рушничкові
– за столом лелійка, викладена з свічок

1. Вступ:
Модератор:
Офіційна особа (5 хв.)

2. Внесення вогню: (5 хв.)
новак
юнак
старшопластун

3. Розповідь священника.
Звідки береться Вифлеємський вогонь? (20 хв.)

4. Розповідь: Як святкується Свічечка
– традиції святкування (10 хв.)
– як святкують в Канаді (10 хв.)
– як святкують в Україні (10 хв.)

5. Церемоніал (10 хв.):
запалення свічечки

6. Спільна знимка
7. Пригощення

Учасники і провід проекту
Патронування і приготування проекту:
пл.сен. Оля Ткаченко (дозвіл на проведення)
ст.пл. Борис Франкевич (справи матеріального забезпечення)
ст.пл. Костя Яковчук – Бесараб (розробка сценарію, розподілення ролей)
Модератор: пл. уч. Лаура Гарабач
Новачка: Дануся Ковальчук
Юначка: пл.уч. Оксана Щурко
Старшопластун: ст.пл. Орест Куцан, =V=
Глядачі: ~~~ 40 осіб.

Результати виконання проекту: Про результати можна довго говорити. Українське товариство для молоді, відродження давньої пластової традиції в одному з найстарших пластових осередків діаспори, поінформування про українські різдвяні звичаї, релігійне виховання, нова імпреза для новацтва та юнацтва … Але найголовніше – пластова Іскра, пластовий Дух. Того вечора він був з нами. І багато з присутніх відчули себе поєднаними з україною по-новому. Принаймні, мені так видавалося.

Сценарій
Модератор: СКОБ! Як приємно бачити всіх Вас саме сьогодні, коли до Різдва залишаються лічені години! А чи маєте ви вдома Вифлиємський Вогонь? Ні? Нічого! Сьогодні ми цю ситуацію виправимо! Але чому ми сьогодні зібралися? З якої нагоди? Так – з нагоди Пластової Свічечки.
Голова КПС Німеччини хотіла нас привітати.І ми не змогли їй відмовити!

Офіційна Особа: (Це просте привітальне слово в контексті наближення Різдва, подяки всім за продуктивну працю протягом року, що минув тощо. )

Модератор: Що є вогонь для нас, українців? Вогонь – символ духовної енергії; багатства, щастя, сімейного добробуту; сонця; зв’язку з небесним світом; очищення від зла; Бога.
За легендою, Вифлиємський вогонь миру запалюється сам в одному із храмів Вифлиєму, і тим, хто вірить, не пече руки. Він наділений зцілюючими властивостями. Цей вогонь з року в рік в усі кінці світу передають скаути.
Ми отримали наш від німецьких скаутів. Такий Вогонь мусить бути в кожній хаті на Різдво. І він мусить бути з нами сьогодні.
Прошу внести Вогонь!
(Відповідальні особи вносять Вогонь)

Модератор: Вогонь є символом Божественного Світла, правди, добра. Глибоко символічним і промовистим є той факт, що українці називали оселю, її частину саме “світлина”, “світлиця”, дітей – Світлана. У фольклорі, літературі світло символізувало божественність, розум, щастя, правду.
«І розвіє тьму неволі, світ правди засвітить
І помоляться на волі невольничі діти»
Т.Г. Шевченко.
Поняття добра, правди, порядності пов’язувалися із цим символом. Але Вифлиємський Вогонь це щось зовсім особливе, хоч і багато в чому схоже.
Чи правда, отче Вікторе?

Розповідь отця Віктора
Справді, Вифлиємський Вогонь – це щось особливе. Багато засобів масової інформації слідкують за його передачею. Але чи не втрачається його першочергове покликання, невідомо. Бо він існує для того, щоб на Святвечір всі мали засвічену ним лампадку, як символ віри в Бога. Але чи всі можуть мати сімю? Чи всі можуть мати господу, в якій буде накрито стіл, на ньому – 12 страв, під скатертиною – перевесло, на куті – дідух? Повірте мені, далеко не всі. І цей Вогонь покликаний нагадати нам про тих, хто Різдво святкуватиме сам. І не тільки нагадати, але й мотивувати до дії, до християнського, пластового чину.
Можна закрити на це очі. Можна забути. Але не на довго. Бо ви не знаєте, в яких обставинах життя святкуватимете наступне Різдво. Пластуни діаспори перебрали цю традицію, бо часто і вони були не в змозі святкувати із родиною, в Україні, із спільною молитвою українською мовою. Тримаючи в руках Вогонь, ми повинні про них памятати.
Чи всі, хто бере участь в передачі вогню, усвідомлюють, що вони роблять, і яким буде результат? Зрозуміло, що ні. Але я хотів би розповісти одну коротеньку притчу. Один чоловік мав сина. Вони важко працювали на землі. І щонеділі ходили до церкви.
Якось син сказав батькові: «Тату! Я тебе дуже поважаю, і тільки тому ходжу щонеділі з тобою до церкви. Я не розумію причини, чому ти вважаєш, що чиниш правильно, але це справа твоя. Значно більше мене цікавить, чому я, не відчуваючи нічого, мушу щоразу там бути.»
Нічого не відповів батько. Лише наступного разу, коли вони працювали на полі, неподалік від річки, попросив сина принести води в кошику з лози, яким зазвичай збирали картоплю.
Син здивувався батьковому проханню, але все ж таки пішов. Він зачерпав кошиком воду, але не міг донести навіть половини дороги – вода виливалася. Нарешті йому не вистачило терпіння. Він повернувся ні з чим. Сказав батькові, що той дав йому неможливе завдання.
Батько погодився, але звернув синові увагу на стан кошика – кошик був зовсім чистий. «Навіть те, що не може затриматись в твоїй дущі, але є добрим, впливає на неї позитивно» – відповів батько.
Бажаю вам, отже, усвідомлення того, що ви робите!
(закінчується роздачею церковного хліба із медом)

Модератор: Дякуємо за цікаву розповідь. Думаю, багато з нас дізналися для себе багато нового. Але зараз мене цікавить трохи інше. Як можна прочитати із багатьох пластових книг, Різвяна чи Пластова Свічечка є традиційним церемоніалом. Хто пояснить, як так сталося, що ми його ніколи не святкували?
Хотілося б дізнатися, хто і коли започаткував цю традицію, і як її святкують в різних країнах.

Розповідь про традиції святкування в Канаді.
Канада – одна з країн, де, ймовірно, і було започатковану традицію Різдвяної Свічечки. Традиція ця виникла у 50их роках минулого століття, і поширилася серед пластунів світу досить швидко. В Канаді, зрозуміло, є багато пластунів, і достатня кількість станиць, тому про те, як святкують в кожній станиці, розповісти неможливо.
Треба, однак, перед тим, як почати розповідь, змалювати в загальному, як утворювались українські громади на теренах еміграції.
Як правило, люди, коли обживалися, і знаходили сякий – такий заробіток, творили церковну громаду, і зводили свою церкву. Далі, при церкві, активізувався молодіжний рух, організовувалися недільні та українські школи.

Тому церква в країнах поселення відіграє таку важливу роль в українському житті. Тому все, що українське, тримається купи.

Чим є Пластова Свічечка?
Якась частина пластунів вважає цей пластовий церемоніал прекрасною можливістю неформально, “в сімейній атмосфері” обговорити минулий рік, побалакати про плани на майбутнє, згадати пластунів в усьому світі, і відчути себе частиною великої пластової сімї.
Хтось проводить це свято в аспекті памяті предків, цілості розкиданого по світу українства та подяки пластунам, які пластували до нас, і передали нам високу Ідею, склавши свої голови в боротьбі за нашу державність.
То яка ж насправді канадійська Пластова Свічечка?
Це завжди таємниця, в якому б то форматі вона не проводилась. Вона кожного року інакша, бо щороку її готують інші люди. Завжди мусять бути національні строї, імпрези, радість – скоро Різдво! Але є одна особливість, одна традиція, яка передається з року в рік – смакування церковного хліба із медом. Це – глибока символіка, бо Хліб – тіло Христове, тобто Церква. А мед символізує кропітку і важку працю, але добрий результат, а також мудрість та життєвий досвід.
Це саме пластова традиція, але в останні роки вона отримала значне розповсюдження і поза пластовими колами.
Бо добре починання не потребує реклами.

Розповідь про традиції святкування в Україні.
“Свічечку” кожна пластова одиниця в Україні святкує теж по – різному. Спільним є завжди те, що ми маємо зараз теж (погляньте на стіл):
Хліб – символ добробуту, здоров’я та багатства.Здавна народ України славився своєю гостинністю, бо “веселий гість – дому радість”. Споконвіку на столі, застеленому вишитим рушником, лежав хліб, а поруч нього сіль, які завжди для українців були святинею.
Хліб – найвиразніший, найпопулярніший атрибут слов’янського харчування. “Хліб – усьому голова”, “Хліб та вода – козацька їда”. Крихти й уламки хліба ніколи не викидали, а віддавали птиці чи худобі. За гріх вважалося не доїсти шматок хліба, а якщо такий шматок падав на землю, годилося підняти його, почистити від пилу, поцілувати й доїсти. Хліб – один з найдавніших і найважливіших символів української обрядовості. Він супроводжував людину від народження до самої смерті. В честь новонародженого нерідко випікалася хлібина, яку потрібно було зїсти «за здоровя», весільний коровай – обрядовий хліб, колач – хліб для дорогих гостей, всього охопити неможливо. Навіть в час посту дітям та старим людям, які немогли постити, пекли «зозульки» – пісні хлібчики.
Хліб в Україні-Русі в давнину мав надзвичайну шану й вважався святим. Люди вірили, що з хлібом у домі присутні добрі душі – Лада, що хліб-урожай посилає сонце, а на нивах в житі, у снопах живуть святі душі.
Ікона – символ віри в Бога. Традиційно кожна хата мала куток із образами, де повинна була завжди палахкотіти лампадка.
Саме ікони робили прості селянські хати храмами духовності. Вишитий рушник – символ долі, життєвої дороги. В українській народній творчості він оспіваний не раз і не два. Рушник – те, що отримувала дівчина в посаг, а також те, що давали мандрівникам в дорогу. Традиційність і давнє походження візерунків втратило своє перше значення з приходом Християнства, але добре збереглось в народній традиції.
Важливими були також кольори.
Дідух (Сніп-Дідух, Дідух-рай, Дід, Коляда) – символ урожаю, добробуту, багатства, безсмертного предка, зачинателя роду. У давнину слово “старий” означало, як не дивно, сильну, міцну людину. Слово “діди” асоціювалося із непізнаваною давниною.
Сніп-Дідух – це місце перебування духів дідів-прадідів, опікунів чи “покровителів” свого дому. Український народ у ті далекі часи вірив, що всі духи (душі) померлих – це святі душі, вони є благодійниками роду та родини; улітку вони перебувають на нивах та серед худоби; сприяють урожаю, охороняють його від непогоди, від граду та посухи.
Духи-люди вселяються в останній почесний “сніп-Дідух” або “Рай” і переселяються до господаря в клуню.
Свічка – символ вогню, сонця; життя, тепла і любові до Бога; добровільної жертви, молитви. Має глибоку символіку й матеріал, з якого робили свічі. Віск символізував чистоту і відсутність скверни у людей, що його
приносять. Це був знак каяття, готовності служити Богові.
Цікаво, що “Святовечірня свічка” використовувалась як засіб народної медицини.

Всі атрибути – символи, які бачимо на столі, добре доповнюють одне одного. І для багатьох із нас вони є символами України, а інколи і єдиними згадками про неї. Але не варто думати про сумне. Нас багато.
Так, Україну знають тільки як «Чорнобиль», «Динамо», і «Шевченко». Але ЗНАЮТЬ. Так, всі канадійці вважають, що «юкіз» танцюють тільки гопак, і харчуються тільки варениками та борщем. Нехай, але вони й
самі не проти скуштувати українських страв. Ми, українці – сила, бо за стільки років не загубили своєї ідентичності, свого самоусвідомлення. В цьому є велика заслуга Пласту. І так мусить йти далі.
Цього року Пласт в Україні допоміг багатьом громадам отримати Вифлиємський Вогонь. Він палахкотітиме як в Києві, в золотоверхому Михайлівському соборі, так і у Львові, в соборі Святого Юра, і в Ужгороді, і в Полтаві, і в Рівному, і в Луцьку, і в Косові, і в Острозі, рівно, як і в менших містечках та селах.

Модератор: Отак! Дякую! Ви ще не заснули? Прошу всіх встати і затримати дихання: зараз відбудеться те, на що ми всі чекали.
Троє осіб підходять до Вифлиємського Вогню, по черзі запалюють від нього сірник, і запалюють свічку, промовляючи:
Новак: Запалюю цю свічку за всіх пластунів світу, за тих, кого я знаю, і за тих, кого не знаю, але ще познайомлюсь.
Юнак: Я запалюю цю свічку за всіх пластунів, котрі боролись за українську державність, і склали свої голови, передавши нам високу Ідею.
Старшопластун: Запалюю цю свічку за всіх українців світу, котрі не мають змоги жити в Україні, але не забули, що вони – українці.

Модератор: Подивіться на вогонь свічок. Уявіть, що зараз в усьому світі українські пластуни святкують, як і ми, Різдвяну свічечку, і дивляться на вогонь. Ми далеко одні від одних, але ми є одна велика родина.

Отче Наш!
(Співається молитва)
Кінець офіційної частини

Далі відбувається запалення і роздавання свічок із Вифлиємським Вогнем, та пригощення.

Перелік виряду

• стіл,
• дідух,
• колач,
• три свічки
• вишитий рушник,
• 100 штук свічок (в маленьких коробках з алюмінію) – з них викладеться пластова лілейка.
• пригощення – пісне, бо до Різдва – лічені дні,
• чай або кава,
• чайник,
• стільці – по одному на глядача,
• папка для модератора – щоб орієнтуватися в сценарії.
• В залі панує напівтемрява.
• Таким чином світло від свічок зробить добру атмосферу феєрії.

 

Використані джерела:

1. http://www.ukrlife.org/main/evshan
2. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етногр. нарис: У 2 т. Мюнхен, 1958;
3. http://etno.iatp.org.ua/book2/lecture20.html
4. http://www.kolyadka.h1.ru/

ст. пл. Ірина Остапйовська,
виховниця та зв’язкова в 48-му курені УПЮок ім. С. Стецько (Луцьк)

Завантажити проект в форматі PDF можна тут.

ТЕМА: Свято Весни – зв’язок древніх слов’янських вірувань із сучасністю.
МЕТА: Ознайомити учасників табору із віруваннями давніх слов’ян, прослідкувати та формуванням сучасного релігійного українського світогляду, допомогти краще зрозуміти роль наполегливого та цілеспрямованого самовиховання у формуванні Людини. Сприяти набуто нових та вдосконаленню вже існуючих знань та навичок практичного пластування. Підготувати молодше юнацтво та старшопластунів прихильників до літніх таборів.
АКТУАЛЬНІСТЬ: В наш час дуже важливо нагадані, що українці, як нація виникли не з проголошенням Акту Про Державну Незалежність і, навіть, не із впровадженням християнства Володимиром Великим. Ми маємо багатющу багатовікову культурну спадщину, котра пройшла випробовування часом, відшліфувавши найкращі свої риси, тепер лише треба їх не розгубити, а помітити і опанувати, щоб потім використовувати в повсякденному житті. У час духовних та екологічних катаклізмів важливо нагадати про те, що людина, як і
рослини, тварини, водойми, є Божим творінням частиною Природи; слід наголосити, що для того, щоб робити світ кращим, треба почати з себе: “вбити дракона”, тобто якусь свою ваду. Корисно показані, як ідея торжества добра над злом, світла над темрявою пройшла через віки не змінюючи своєї суті.
У нашій станині є дуже багато пластунів, котрі ще не були на таборах, тому, крім набуття теоретичних та духовно-ідеологічних знань, вони мають здобути також і практичні вміння (а це найкраще робити з допомогою свого виховника чи інструктора, котрий добре знає юнацтво і, відповідно, підбирає спосіб подачі
матеріалу).
ПРОГРАМА: Табір розрахований на І – І І проби, юнаки матимуть змогу прослухати інструктажі зі співу, природознавства та самоврядності, табірний і піонірки, впоряду, слов’янської етимології, пластової ідеології та здати відповідні точки проб та вмілостей УПЮ.
КОНСТРУКТИВНІ ЗАУВАЖЕННЯ: Детальніший опис окремих частин проекту, розроблених мною, тобто виряду (особистого та харчової вкладки), легенди табору і його градації, змагу, ватер, програми подаю у додатках. Опис відзначки, теренівки та однієї із ватер подаю із вказанням авторів.

КОРОТКО ПРО ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ:
Свято Весни станиці Луцьк “Світовир” проходило 1-4 травня у Звірівському лісництві поблизу с. Арматнів Ківерцівського району Волинської області, посеред мішаною лісу на мальовничому озерному півострівці. Кількість учасників СВ коливалась в межах 23-26 осіб (з них 7 – провід ) із Луцька, Млинова, Рівного. Програма табору складалась із 9-ти годин інструктажів та гутірок (співу, природознавства та самоврядності, табірництва і піонірки, впоряду, слов’янської етимології), змагу і теренівки, трьох ватр (вступної – “Хто я в Пласті?”, представлення “Духи Волинських Лісів” і кінцевої – “Лицарі Колись і Сьогодні або Не Мечем Єдиним?”), сполохів, двох загальних алярмів (навчального, де пояснювалась користь подібного роду дій та важливість бути пильним і готовим у будь-який момент дня чи ночі; урочистого, на ньому відбулося іменування і заприсяження) і одного курінного куреня ч.9 ім. Василя Стуса.
За легендою табору, все почалось із створення Світу (упорядкування та облаштування табору). Першобог (його на таборі немає, але він , безперечно є. Юнацтву не акцентується уваги на імені божества) створив весь світ та перших слов’янських богів (провід табору), учасники табору (іменовані – духи лісу, прихильники – потерчата) повинні допомогти богам розвинути, зберегти та покращити світ, разом з тим вони прагнуть перейти на вищий щабель у світові ієрархії, тобто здають точки. До кінця табору плавно міняється “епоха” і учасники перетворюються у лицарів, а провід у людські чесноти.
Назва “Світовир” означає безкінечне змішання протилежностей, постійне чергування світла й тіні, успіхів та невдач, боротьбу добра із злом; вічність душі та безкінечність часу.
Перша половина табору має природо-екологічне, а друга морально-етичне спрямування.
На таборі було заприсяжено пл. прихильників Мізюка Віктора, Шиманського Дениса. Єкименко Ганну, Мельник Вікторію та ст. пл. прих. Пуньку Ірину; іменовано розвідувачами пл. учасників Остапйовського Сашка та Шулика Романа.
В кінці СВ “Світовир” учасники та провід отримали посвідки та відзначки (дизайн відзначки розробила ст. пл. Ірина Пунька. На жаль, неможливо подати її у друкованому варіанті).
До опису також додавалися характеристики коменданта та інструкторів (вони, разом із відзначкою-зразком були переслані мною до КБ УПЮ для захисту проекту).

ДОДАТОК 1. ГРАДАЦІЯ ТАБОРУ
Провід – слов’янські боги
Комендант – Сварог
Бунчужний – Перун
Писар – Дана
Інтендант – Берегиня
Інструктори та виховники – Велес, Лада, Леля
Іменоване юнацтво – духи лісу
Неіменоване юнацтво – потерчата

Поділ на гуртки:
У і в’язку із тим, що в станиці юнацтво різні проби УПЮ, то гуртки формувались залежно віл того, яку пробу дають учасники табору. Всього на СВ було три дівочі гуртки: “Чортенята”, “Нявки” і “Химери” – та один хлоп’ячий гурток “Піссссс”.

ДОДАТОК 2. РАМОВА ПРОГРАМА
01.05.03.
8:20 – 8:52 – збір на залізничному вокзалі
8:52 – 9:50 – доїзд до Арматнова
9:50 – 11:30 – добирання до місця табору
11:30 – 16:15 – розтаборування та перекуска
16:15 – 16:30 – відкриття
16:30 – 18:30 – гутірки по ротації: спів, етимологія
18:30-20:00-вечеря
20:00 – 20:15 – підготовка до ватри
20:15-22:45 – ватра
22:45 – 23:00 – підготовка до сну
23:00 – нічна тиша…

02.05.03
8:00- вставання
8:00-8:30 – ранковий туалет, прибирання наметів
8:30-8:45 – руханка
8:45-9:00 – відкриття
9:00-9:45 – сніданок
9:45-13:00 – гутірки по ротації: впоряд, піонірка, природознавство
13:00-16-30 – змаг
16:30-17:45 – впорядкування території
17:45-18:30 – підготовка до ватри
(17:00-17:20 – сполох)
18:30-20:00 – вечеря
20:00- 20:15 – закриття
20:15-22:45 – ватра
22:45-23:00 – підготовка до сну
23:00 – нічна тиша…

03.05.03
8:00- вставання
8:00-8:30 – ранковий туалет, прибирання наметів
8:30-8:45 – руханка
8:45-9:00 – відкриття
9:00-10:15 – сніданок
10:15-13:00 – теренова гра
13:00-14:30 – обід
14:30-17:30 – гутірки по ротації: впоряд, самозарадність, природознавство
17:30-18:00 – година виховника
18:00-18:30 – підготовка до ватри
18:30-20:00 – вечеря
20:00-20:15 – закриття
20:15-22:45 – ватра
22:45-23:00 – підготовка до сну
23:00-нічна тиша…

04.05.03
7:00 – вставання
7:00-7:15 – ранковий туалет, прибираний наметів
7:15-7:30 – руханка
7:30-7:45 – відкриття
7:45-8:30 – сніданок
8:30-11:10 – складання табору
11:10-11:55 – обід
11:55-12:15 – закриття табору
12:15-13:30 – вихід до станції
13:30-14:30 – доїзд до Луцька

ДОДАТОК 3. ВИРЯД
Гуртковий виряд (на п’ять осіб):
1. Намет (із двома цератами);
2. Пилка, сокира, лопатка;
3. 25 м линви для таборових робіт;
4. Карта Волинської області.

Особистий виряд:
1. Повний однострій;
2. Індекс проби;
3. Наплічник, спальник, килимок;
4. Мандрівні черевики, взуття (спортивне та для відпочинку);
5. Дощовик, куртка-вітрівка;
6. Теплий светр;
7. Змінна білизна, кілька пар шкарпеток (з них принаймні одні – плетені);
8. Кілька пар штанів\шортів, футболки;
9. Накриття на голову;
10.Приладдя для їжі (миска\менашка, горнятко, ложка);
11. Гігієнічне приладдя (мило, рушник, зубна паста і щітка, туалетний папір,
тощо);
12. Особиста аптечка;
13. Приладдя для догляду за взуттям;
14. Ніж, компас, годинник, сірники (забезпечені від намокання), записник і ручка;
15. 5 м линви;
16. Ліхтарик із запасними батарейками;
17. Шматки кольорової тканини, стрічки, кольорові нитки;
18. Ремонтний набір.

Що ще:
19. Кольорові олівці;
20. Фотоапарат;
21. Сонцезахисні окуляри;
22. Співаник, молитовник.

Харчовий виряд
1. Хліб – 1 буханець;
2. Картопля – 0,5 кг;
3. Варення – 0,5 л;
4. Цибуля, морква – 1-2 шт.;
5. Печиво – 0,3 кг

ДОДАТОК 4. МЕНЮ
(3 урахуванням вимог норм харчування та наявних фінансових можливостей)
1-й день
вечеря: макарони з кількою, чай і канапками.

2-й день
сніданок: “картопля по-домашньому”, компот і печивом.
обід: ячна каша з тушківкою, суп рисовий, чай з печивом (теренівка).
вечеря: макарони з кількою, компот з канапками.

3-й день
сніданок: солодкі макарони, чай з печивом.
обід: гречана каша з тушківкою, суп , чай з канапками.
вечеря: “картопля по-домашньому”, компот J печивом.

4-й день
сніданок: ячна каша з тушківкою, чай з печивом.
обід: гречана каша з сардинами, компот із печивом.

ДОДАТОК 5. ВАТРИ
Вступна – “Хто я в Пласті?” (автор – ст. пл. Юлія Куманська)
ТЕМА: Привабливість Пласту для сучасної молоді. Розуміння свого місця у Пласті.
МЕТА: Показати юнацтву все різноманіття пластування. Допомогти зрозуміти важливість не лише знання, але й виконання Трьох Головних Обов’язків і 14-ти точок Пластового Закону.
ПОПЕРЕДНЄ ЗАВДАННЯ: Учасники повинні були до ватри підготувати творики, малюнки, вірші, одним словом, мистецьки відобразити, чому саме вони зараз є пластунами.
ПРОГРАМА:’
1. Розповіді учасників (25)
2. Гра про пластову таємницю (5)
3. Пластові пісні (30)
4. Аналіз минулого дня ( найяскравіші враження) (15)
5. Організаційні моменти (“Сіріли”, молитва , слово коменданта) (15)
(Надалі: час точок подасться у хвилинах, останні дві із них – стандартні для всіх ватер).

КОРОТКИЙ ОПИС:
Ватра розпочинається із розповідей юнацтва про своє бачення Пласту та власне місце у ньому, котрі перемішуються пластовими піснями. Посеред ватри починається гра про пластову таємницю: ведучий роздає монетки і просить нікому не казані ні за яких умов про те, що в руці. Далі ватра продовжується попереднім чином. За тридцять хвилин до кінця ватри, ведучий пояснює значення гри та аналізує, те як кожен проявив себе. Потім кожен розказує, що саме йому найбільше запам’яталось. Ведучий та комендант підбивають підсумки дня.
КІНЕЦЬ ВАТРИ

Представлення “Духи Волинських Лісів”
ТЕМА: Представлення гуртків
МЕТА: Познайомити юнацтво між собою спонукати до творчого пошуку
ПОПЕРЕДНЄ ЗАВДАННЯ: Кожен гурток мав скласти легенду свого виникнення, пояснити назву, скласти гурткове гасло, виготовити та пояснити тотем і представити кожного члена гуртка
ПРОГРАМА:
1. Представлений гуртків (20)
2. Гра “Переспівки” (15)
3. Гра” Кіт у Мішку” (15)
4. Інтерактивна мінігутірка “Екологія. Колись і тепер, душа і природа” (20)
5. Аналіз дня (найяскравіші враження) (10)
6. Організаційні моменти (“Сіріли “, молитва , слово коменданта) (10)
ОПИС ПРОВЕДЕННЯ:
За півтора дні спільного облаштування нашого світу, тобто території славного табору “Світовир” Духи Лісу та Потерчата всі шли перезнайомитись між собою по гуртках. Тепер час покачати і розказати про себе всьому табору: хто ви, звідки та чому тут? Пояснити значення свого тотему.
(Гуртки розповідають про себе. Далі гра “Переспівки “)
Українці здавна славились тим, що гарно співали. Отже давайте виявимо, який гурток знає найбільше пісень, в котрих надуються природні об’єкти (рослини, тварини, гори, річки тощо …). Треба проспівані мінімум один куплет, необов’язково перший, або приспів пісні. Розпочинаємо.
(Після цього інтерактивна мінігутірка, тобто суміш гутірки із доповненнями із коментарями юнацтва. Подаю основні положення гутірки.)
Ще паші предки помітили, що лише людина, котра живе в гармонії із собою та оточенням є по-справжньому щасливою. Вони намагались не засмічувати довкілля, господарювати таким чином, щоб не школити довкіллю, бо вважали себе частиною Природи, а ліси, поля, озера – продовженням своєї душі. Чиста душа – душа вічна.
На жаль, сьогодні люди забули про це . Ми бачимо до чого призвело подібне недбальство.
Ви її самі можете навести не один приклад.
Екологія – наука про чистоту. Але чи можна говорити про щось глобальне, коли бруд накопичується в нас самих. Це не лише токсини та шлаки, це, перш лі все, – забруднені душі. Втрата людьми моральних орієнтирів. Як же і цим боротись? Чи може Пласт допомогти у цьому?
(Хочу відмітити, що, коли юнаки навели недостатню кількість приклади та аргументів їх треба доповнити, кожен пункт потрібно вкінці, узагальнювати, робити висновки.)
Наші предки були досить високоцивілізованими людьми і розуміли, що силою всього не дістанеш. А, коли у тебе є якась непотрібна річ, а в твого друга є те, що тобі хочеться, то можна спробувати помінятись. Так з’явився бартерний обмін. Але, що робити, коли друг не хоче мінятись? Треба вигадати якусь цінність, яку захочуть всі. Так з’явилися гроші.
Здасться всі проблеми зникли, але – ні: ніхто не бере вашою товару, треба розказати, що ваша сокира будь-кому замінить рятувальний жилет, чи цим решетом можна вичерпати Дніпро. Так з’явилася реклама. Отож давньослов’янський базар. Торгують двоє племен, які не знають мови одне одного. Вони мають по-черзі продати богам (тобто старшині) товар своїх опонентів. Боги погано вчились у школі, тому не знають обох мов, єдиний спосіб спілкування жести. Всі учасники діляться на дві рівні команди ( я ділила юнаків за місцем їх сидіння на ватрі ) і загадують один одному якийсь каверзний товар. Маєте дві хвилини на підготовку.
Виграє те плем’я, котре швидше продасть свій товар. Чи є питання ? Час пішов.
(Команди продають товар сусідів. Для виявлення переможців такі рекламні кампанії проводимо тричі, змінюючи склади команд.)
Наш базар закінчує свої торги. Боги задоволені покупками, тепер треба знайти хороших рекламних агентів, щоб продати їх.
На завершення, було б цікаво дізнатись, які враження залишив цей день у мешканців “Світовиру”.
(Після цього традиційні слово коменданта, молитва та “Сіріли” )
КІНЕЦЬ ВАТРИ

Кінцева – “Лицарі Колись і Сьогодні або Не Мечем Єдиним?”
ТЕМА: Розуміння суті лицарства сучасною молоддю
МЕТА: Утвердити у юнацтва розуміння того , що основні постулати лицарського кодексу честі (чесність, благородство, захист скривджених, тощо) є актуальними й сьогодні. Наштовхнути на роздуми про основні пріоритетні риси сучасного лицаря та сьогоденне трактування цього феномену
ПОПЕРЕДНЄ ЗАВДАННЯ: Кожен гурток перетворюється в лицарський орден зі своїм кодексом, історією, гасло. Також юнацтво проінформоване про лицарський турнір, завдання котрого для них, поки що, невідомі
ПРОГРАМА:
1. Представлення орденів (15)
2. Лицарський турнір (20)
• представлення магістра
• опис перемоги над найжахливішим драконом у житті
• Символ Єдності”
3. Пісні, що ілюструють тему ( про Батьківщину (“Україно”, “Не Журіться, Юні Друзі”, “Гей Стенами …”, “Писаний Камінь”), козацькі, стрілецькі, повстанські (В Чорне Море …”, “Там під Львівським Замком”, “Не Сміє Бути в Нас Страху”), про любов (“Веселонька”, “Повітруля”, “Коли до Губ Твоїх …”)) (10)
4. Дискусія про те, яким повинен бути лицар (особливо, сучасний), аналіз феномену лицарства в контексті його історичного значення й виражений у різні періоди й у різних культурах (самураї, руські витязі, східноєвропейські ордени, козаки тощо) та впливу па подальший розвиток суспільства (27)
5. Аналіз дня (найяскравіші враженим) (10)
6. Організаційні моменти (“Сіріли”, молитва, слово коменданта) (8)
ОПИС ПРОВЕДЕННЯ: (Я не вказую конкретно де, коли і яку пісню вставляти. Думаю, що найкраще їх
використовувати для заповнення naуз, котрі виникають підчас ватри та для ілюстрації окремих частин дискусії. Тоді залежно від характеру, я підбирала відповідну пісню)
Час іде – все змінюється, але, на жаль, лишаються зло, несправедливість, біль. Так само є люди, котрим небайдужа доля близьких, ті, хто прагне допомогти утвердженню справедливості. Спочатку це були поодинокі особистості (яскравим прикладом є святий Юрій), пізніше люди зрозуміли, що боротися зі злом краще гуртом; гак з’явились лицарські ордени.
Ось і наш “Світовир” продовжує рух; речі та поняття осучаснюють свої імена, не змінюючи суті, залишають лише добре та вічне. Потерчата й Духи Лісу стали лицарями-змієборцями та об’єднались в ордени. Увага! На таборі з’явився Дракон надзвичайно нехороше створіння (котре потрібно “навернути на шлях істинний”). А
оскільки ми цивілізовані люди, що люблять красу (та природу у тому числі) та дбають про неї, для перевиховання цієї потвори (Дракон draconus vulgarus, все-таки, занесений до Надчервоної Книги) та перемоги над злом організовано всесвітній лицарський турнір. Як ви вже зрозуміли сьогодні Дракон це – я. Тепер черга представитись учасникам турніру. (Гуртки no-черзі представляють себе). Моє Драконство надзвичайно втішене бачити достойних противників. Турнір імені Перемоги наді Мною урочисто оголошую відкритим. Але кожен орден має свого провідника-магістра – най-най-достойнішого лицаря. Його вибір нелегка справа, тому давайте намалюємо портрет сучасного лицаря-звитяжця. Для цього кожен достойний змієборець по-черзі назве одну рису і пояснить її важливість.

(Учасникам називають риси; це вже є початком дискусії. Хочу зауважити, що я вважаю ш краще не виділяти дискусію, як окремий елемент ватри. З власного досвіду (паю, що серйозна інформація подана впереміш b певними розважальними чи художніми елементами засвоюється та опрацьовується краще. Такі “ліричні відступи” дають змогу обміркувати сказане, а найзагальнішим опонентам трохи заспокоїтись).
Виходячи зі сказаного, кожен орден повинен вибрані магістра, котрий пізніше повинен буде представити себе і пояснити, чому саме він представляє орден, тобто: мальовниче описати перемогу над власним Драконом (хочу відмітити, що сучасні Дракони не завжди дихають вогнем. Часто це – якісь вади, страхи). Моє Драконство вже починає помаленьку вагатись, але… Прошу до слова першого магістра.
(Магістри представляють себе )
Тепер наступне завдання. Великі лицарі, опишіть перемогу над найстрашнішим Драконом. Поки магістри вибирають найяскравішу свою перемогу, Moє Драконство думає, що лицарі це – нероби та позбавлені спадщини (або просто скривджені долею) шукачі пригод. Чомусь мені так імпонує ця думка. Бачу є незгодні; користуйтесь ексклюзивним правом нашого турніру – переконуйте!
(Продовження дискусії про роль лицарів у суспільстві, та історичні й соціально-політичні аспекти його на різних етапах розвитку )
Зараз почнеться найжахливіша для Мого Драконства хвилина: славні магістри розповідатимуть про перемоги над моїми родичами – жах. Побачимо, чи переконають мене їх аргументи.
(Розповіді магістрів свої про перемоги)
Мене майже переконали. Як бачу, потрібно змінювані профіль діяльності. Хоча, до мого зору були представлені лише одинокі представники славних орденів “Світовиру”. Думаю, що мінятись не варто – “Один у полі не воїн”. Тепер ваше завдання РАЗОМ продемонструвати, що ви є справді одним цілим. Зобразіть мімікою і а жестами Символ Єдності. Час, час, час 30 секунд.
(…)
Час пройшов. Перший символ!
(Гуртки демонструють свої проекти)
Можу привітати вас – мене перекопали. Таборового Дракона знищено, як бридку потвору, тобто витравлено зло із душі. А тепер мені цікаво, яких, все-таки, людей можна названі справжніми лицарями, З конкретними прикладами попрошу.
(Дискусія триває)
На цій мажорній ноті ми завершуємо наш турнір. Давайте визначимо переможця, Дракона не пропонувати, назвіть найдостойніших лицарів, потім проголосуємо древнім способом: хто збере найбільше овацій, той і виграв!

(Учасники називають претендентів. Проходить голосування. Після нього переможця вітають та нагороджують лицарським вінком)
Я складаю із себе обов’язки дракона. Давайте тепер згадаємо день, котрий вже доходить до кінця. Чим він запам’ятався?
(Проходить обговорення. Кожен no-черзі висловлює свою думку. Після того
проходить організаційна частіша)
КІНЕЦЬ ВАТРИ

ЗАУВАЖЕННЯ:
(Поради для кращого та результативнішого проведення ватри та подолання труднощів, що можуть виникнути. Я подаю опис ” підводних камінчиків”, що були па “Світовирі”, та власні, застосовані на таборі, способи їх ліквідації.) Хочу відмітити, що під час проведення дискусії, ведучий (в даному випадку
Дракон), повинен слідкувати та тим, щоб юнацтво не захоплювалось негативними елементами середньовічного лицарства. Потрібно наголошувати на позитивних моментах, особливо шпачкам: дуже часто вони вважають себе скривдженими:
лицарі – чоловіки – треба показати, що лицарськість це стан душі, тобто притаманна всім незалежно від статі. Треба наголошувані на традиціях українських лицарів ( руських князів, козаків, стрільців та повстанців ), зв’язок лицарства з Пластом – св. Юрій. Варто тернути увагу на те, що лицар це зовсім не здоровенний середньовічний хлопака, озброєний до зубів в об ладунках на величезній товстій конці, а високоморальна благородна людина , тобто феномен лицарства є цілком сучасним і не залежить від зовнішнього вигляду.
Корекцію ходу дискусії потрібно проводити ненав’язливо, час від часу вставляючи відповідні ремарки.

ДОДАТОК 6.ТЕРЕНОВА ГРА
(автори ст. пл. Іра Пунька і ст. пл. Олеся Корець )
Усі учасники діляться на дві команди: Потерчата (у них є три життя – сірники), що ховаються і втікають, та Духи Лісу, котрі їх ловлять та щоразу забирають одне життя. Серед лісу є нейтральна земля, де можуть перепочити потерчата, там сидить бог-суддя він слідкує, щоб одночасно не було більш, ніж одне потерча, котре може перепочивати 2-3 хвилини. Зловлені та позбавлені всіх життів, потерчата повертаються у табір.
Перед початком гри усім учасникам покатують межі терену та пояснюють систему свистків:
• за першим свистком вибігають Потерчата;
• через п’ять хвилин – другий свисток сигналізує вихід Духів Лісу;
• два довгі свистки – кінець теренівки ( обов’язкове повернення у табір)
• свистки подає лише бунчужний, лише у випадку необхідності допомоги чи втрати шляху, учасник подає свистками алярм.
Якщо до кінця гри Духи Лісу зловлять всіх потерчат, вони перемогли, інакше перемогли Потерчата.

ДОДАТОК 7. ВЕЛИКИЙ ТЕРЕНОВИЙ ЗМАГ
Всіх учасників розбиваю на гри рівноцінні команди. Вони отримують маршрутні картки, на яких вказані (азимути та кількості кроків ) точки. На початку гри інструктори розводять команди по стартових позиціях, шаг починається зі свистком бунчужного, ним і завершується.
Змаг умовно можна поділити на дві частини: власне змаг та практичне завдання, що включає у себе побудову повної похідної кухні та приготування обіду. Перед змагом кожна із команд виділяє по два учасника, котрі
прикрашатимуть якусь із таборових споруд (це також точка змагу). Далі, згідно маршрутних карток, проходять точки.

Точки змагу
ВАТРИ. Учасники повинні збудувати і назвати щонайбільше видів ватер, за кожну ватру вони отримують по одному балу. ЗВИЧАЇ. Потрібно художньо зобразити котрийсь із язичницьких обрядів. П’ятибальна система оцінювання.
КАРТИННА ГАЛЕРЕЯ. На малюнку зображені 15 захованих предметів, пов’язаних із Пластом. За кожну річ юнаки отримують по одному балу.
ДЕКОРАЦІЯ ТАБОРОВИХ СПОРУД.
Оцінки команд інструктори записують у маршрутні карти. Після змагу команди повертаються па табір, де отримують харчі, начиння та інструменти для побудови кухні. Обід готують спільно всі команди. Це пояснюється такими факторами: у станиці небагато юнацтва, котре мало досвід таборування, табір проходив у лісництві, тобто велика кількість кухонь не сприяла б місцевій природі. Якість виконаного завдання оцінює провід. Результати підбиваються за маршрутними картками та оцінкою оформлення споруд.

ЛІТЕРАТУРА:
1. Олександер Тисовський. Життя в Пласті
2. Бейден-Пауел. Пластування для хлопців
3. О. Бондарук. Міфи народів світу
4. В.А. Чабаненко. Савур-Могила
5. Пластовий довідник
6.О.М. Таланчук, Ф.С. Кислий. Героїчний епос українського народу
7. І.Я. Коцан. Шкільний туризм
8. М. Л. Кун. Міфи і легенди стародавньої Греції
9. С. Могтлевська. Ця книжка для вас, дівчатка!

ст. пл. Микола Музала, =V=,
виховник та зв’язковий в 23-му курені УПЮів ім. С. Бандери (Львів),
станичний Львова, головний булавний УПЮ

Завантажити проект в форматі PDF можна тут.

Вид проекту: програма заходу;
Мета: відзначення Дня заснування Пласту;
Короткий опис: у всіх осередках Пласту кожного року відзначається офіційна дата заснування Пласту – 12 квітня 1912 року. Оскільки Пласт був створений у Львові, то святкування Дня заснування Пласту у Львові має особливе значення. Саме у Львові є найбільше місць пов’язаних із зародженням та існуванням Пласту: на подвір’ї Львівської академічної гімназії 12 квітня 1912 року прийняв присягу перший пластовий гурток, на Личаківському кладовищі похований засновник Пласту д-р. Олександр Тисовський та інші пластуни, багато з яких пластували у довоєнному Пласті, головний собор УГКЦ, окрім того, що є резиденцією кардинала Любомира Гузара, має ім’я патрона Пласту св. Юрія. Зважаючи на це, програма святкувань Дня заснування Пласту у Львові є традиційним впродовж декількох років: Служба Божа в соборі св. Юра, урочиста збірка на
подвір’ї Львівської академічної гімназії, покладання вінків до могили д-р. Олександра Тисовського та могил пластунів, похованих на Личаківському кладовищі.
Інформація про реалізацію проекту: реалізований 12 квітня 2003 року у Львові.

План заходів 12 квітня 2003 року
на відзначення 91-річчя Першої пластової присяги у Львові

11.00-13.00 – Служба Божа в соборі св. Юра
13.00-13.30 – шикування колони для урочистого маршу до Львівської академічної гімназії
13.00-14.00 – урочистий марш до Львівської академічної гімназії за маршрутом пл. Св. Юра – вул. Карпінського – вул. Архітекторська.
14.00-15.30 – урочиста збірка на подвір’ї Львівської академічної гімназії.
15.30-16.30 – урочистий марш до Личаківського кладовища за маршрутом: вул. Степана Бандери – вул. Коперніка – пр. Свободи – пл. Галицька – вул. Пекарська – Личаківський цвинтар.
16.30-17.30 – урочиста збірка на меморіалі воїнам УГА з покладанням вінків до могил д-р О. Тисовського, пол. Д.Вітовського, М. Галущинського та пластунів похованих на Личаківському кладовищі.

Попередня підготовка
1. Станична старшина не пізніше ніж за місяць повинна затвердити план заходів.
2. На розгляд Станичної Старшини необхідно подати перелік необхідних засобів для успішного переведення всіх точок програми ( вінки, прапори, буклети тощо).
3. Коли буде затверджений план заходів про них необхідно попередити всі державні установи та організації, які мають відношення до проведення запланованих заходів (в даному випадку отця-пароха собору св. Юра,
дирекцію Львівської академічної гімназії, дирекцію Личаківського кладовища, міську владу).

Детальний опис всіх точок програми

Служба Божа в соборі св. Юра
Заплановано: збірка юнацтва призначена на 10.30, шикування юнацтва по куренях та організований вхід до собору св. Юра. 11.00-13.00 – Служба Божа.
Проведено: звичайно, вже вкотре юнацтво не зібралось в 10.30, але попри це на початок Служби Божої в 11.00 більшість юнацьких куренів станиці вже стояла в соборі, тому під час її проведення не створювався зайвий шум. Остаточно з парохом собору не було домовлено про точну тривалість Служби Божої, бо до останнього часу не було відомо хто ж буде її відправляти, тому замість запланованих двох годин Служба Божа тривала одну годину і на 12.15 вже все юнацтво було на подвір’ї собору. Через те, що з міською владою було домовлено, що урочистий марш від собору св. Юра до Львівської академічної гімназії почнеться о 13.30, то ДАІ та міліції ще не було.
Тому для ефектнішого вигляду колони пластунів всім куреням було рекомендовано залишити верхній одяг в пластовій домівці на вул.Шептицьких,16. Деякі курені використали цей вільний час для вправляння у впоряді в найближчому парку. В 13.00 всі курені були вишикувані в триряд. Загальна кількість пластунів близько 350.
Рекомендації: Звичайно, попередньо необхідно узгодити з парохом церкви час початку Служби Божої та участь в ній великої кількості пластунів ( в даному випадку 500-600 ). Найкраще, як це прийнято, написати офіційного листа на його ім’я.
Обов’язково обумовити скільки саме часу буде тривати Служба Божа ( чи молебен).
Збірку юнацтва необхідно призначати не менше ніж за півгодини до Служби Божої для того, щоб в церкві ще не було людей і було достатньо місця для розміщення пластунів організованими лавами. Новацтво може не брати участі в Службі Божій, оскільки дітям важко вистояти дві години.

Шикування колони для урочистого маршу до Львівської академічної гімназії
Заплановано: після закінчення Служби Божої 13.00-13.30 на подвір’ї собору св.Юра пластуни шикуються в триряд ( оскільки саме таке шикування найкраще для похідних колон) в такій послідовності:
Державний прапор – хоругва станиці – новацтво – юнацькі курені за номерами ( перед куренем стоїть хорунжий з курінним прапором чи знаменом, збоку куреня стоїть курінний чи людина, яка повинна слідкувати за куренем під час маршу) – осередки УСП та УПС під проводом осередкових.

Проведено: новацтво, яке не брало участі у Службі Божій на початок шикування колдони вже стояло у триряді на визначеному для них місці. Колона була вишикувана вже о 13.00 і затримка була тільки через ДАІ.
Рекомендації: через велику кількість пластунів , які беруть участь в традиційному відзначенні Дня заснування Пласту у Львові, процес шикування колони для урочистого маршу займає багато часу, але саме від успішного шикування залежить перебіг урочистого маршу, який і привертає найбільше уваги ЗМІ та громадськості, і саме за його перебігом оцінюється якість переведення всіх урочистостей цього дня.

Урочистий марш до Львівської академічної гімназії
за маршрутом пл. Св. Юра – вул. Карпінського – вул. Архітекторська
Заплановано: вибрано найкоротший шлях, який б не перешкоджав дорожньому руху.
Проведено: марш відбувся згідно запланованого.
Рекомендації: Для маршу такої кількості людей організованими лавами обов’язкова присутність ДАІ та міліції, тому вимарш можна розпочати тільки тоді, коли будуть присутні ці служби. Більший ефект від урочистого маршу є тоді, коли вся колона співає. Але у попередніх роках кожен курінь співав якусь свою пісню і це приносило більше шкоди. Тому збором курінних станиці Львів був прийнятий перелік пісень, які б мали співати пластуни під час урочистого маршу, всі курінні мали подбати про те, щоб весь курінь ці пісні. Через велику кількість людей, що беруть участь в цих урочистостях, колона розтягується на велику відстань, тому далеко не всім чути, що співають інші. Для запобігання цьому, рекомендовано. щоб вздовж колони через кожні 10-15 м йшов старший пластун, який б контролював, що саме і як співає юнацтво.

Урочиста збірка на подвір’ї Львівської академічної гімназії
Заплановано: цілість шикується на подвір’ї гімназії для урочистої збірки, що включає в себе традиційне пластове відкриття офіційних заходів ( з врахуванням новацьких церемоніалів), вітальне слово найповажніших гостей, проведення новацьких іменувань та складання новацької обіцянки, юнацькі заприсяження та іменування.

Шикування на збірці в гімназії
(відповідно до плану подвір’я ЛАГ)
1 – головний вхід через коридори ЛАГ
2 – великі ворота
Б – бунчужний
К – комендант
ХВ – чотири хорунжих з великим прапором
х – хорунжі з прапором на держаку та хоругвою
Н – новацтво
Ю – юнацтво
Всі курені поступово заходять на подвір’я гімназії і відразу шикуються в чотири- чи п’ятилаві (залежно від кількості присутніх членів куреня), тому на момент відкриття всі вишикувані і немає необхідності скликати збірку

Відкриття:
Струнко!
До правого рівняйсь!
Прямо глянь!

• Звіт
До звіту глянь!
звіт станичному…
Цілість „Готуйсь! СКОБ!”
Прямо глянь!

• Молитва
До молитви!
Новацька ранкова молитва!
„Отче наш”!
По молитві!
Струнко!
Хорунжі винести прапор!
чотири хорунжі (ХВ) вносять прапор на місце відзначене на малюнку великим прапором
На прапор глянь!
Прямо глянь!
Спочинь!
Хорунжі(ХВ) розгортають прапор

• Гімн
Струнко!
Новацька пісня ( гімн жовтодзюбів)!
Гімн Пласту!
Спочинь!

• Вітальне слово
Пластун сеньйор чи представник влади або церкви вітають присутніх

Іменування
• Новаки
Новацькі церемоніали, які переводить референт УПН станиці
На честь новаків тричі пластове „Слава”!!!
Спочинь!

• Заприсяження
До присяги виступити…
Цілість, до присяги!
присягу переводить …
Пластовий обіт!
По присязі!
На честь новозаприсяженого юнацтва тричі пластове „СКОБ”!
Спочинь!

• Розвідувачі
Виступити…
Струнко!
іменування переводить …
На честь новоіменованих розвідувачів тричі пластове СКОБ”!
Спочинь!

• Скоби та вірлиці
Виступити…
Струнко!
іменування переводить Предсідник/ця Скобиного Кругу чи Крайовий референт УПЮ.
На честь новоіменованих скобів та вірлиць тричі пластове „СКОБ”! Тричі пластове „Слава”!
Спочинь!
Хорунжі скласти прапор!
хорунжі (ХВ) складають прапор
Струнко!
На прапор глянь!
Винести прапор!
Прямо глянь!
Спочинь!

Проведено: збірка проведена згідно запланованого, за винятком відсутності новацької молитви та новацької пісні через помилку бунчужного та метушню бунчужного через те, що попередньо не було визначено підбунчужних для допомоги бунчужному.
Рекомендації: для зменшення метушні бунчужному необхідно мати під рукою одного або декількох підбунчужних, які б виконували його доручення, і це б позбавило його необхідності сходити з визначеного місця. В гімназії недоцільно переводити традиційне закриття офіційних пластових заходів, щоб позбавитись
повторів – це закриття можна перевести на кладовищі

Урочистий марш до Личаківського кладовища за маршрутом: вул.Степана Бандери – вул. Коперніка – пр. Свободи – пл. Галицька – вул. Пекарська – Личаківський цвинтар.
Заплановано: урочистий марш від Львівської академічної гімназії до Личаківського кладовища, де похований засновник Пласту д-р. Олександер Тисовський та близько 30 пластунів. Маршрут ходу проходить через головні вулиці Львова для реклами Пласту у місті.
Проведено: через похорони у Львові загиблого журналіста Олександра Кривенка були внесені суттєві поправки до проведення урочистого маршу. Для зменшення кількості пластунів, які б брали участь в марші, з кожного куреня було вибрано 5-6 осіб в найкращих одностроях ( деякі курені зголосились в повному складі).
Загальна кількість такої колони склала 120 осіб.
Перед кладовищем урочистий марш був зупинений ДАІ, яка супроводжувала колону, щоб пластуни не пересіклися з людьми, які брали участь у похороні. Але попри все це, о 16.00 колона пластунів дійшла до пантеону УГА на Личаківському кладовищі, де і похований д-р. Олександер Тисовський.
Рекомендації: оскільки маршрут урочистого маршу проходить по центру міста, його має можливість побачити велика кількість людей, тому, як і попередній марш, цю частину програми треба провести на найвищому рівні.
Для маршу такої кількості людей організованими лавами обов’язкова присутність ДАІ та міліції, тому вимарш можна розпочати тільки тоді, коли будуть присутні ці служби. Більший ефект від урочистого маршу є тоді, коли вся колона співає. Але у попередніх роках кожен курінь співав якусь свою пісню, тому це приносило більше шкоди, ніж користі. Тому збором курінних станиці Львів був прийнятий перелік пісень, які б мали співати пластуни, і всі курінні мали подбати про те, щоб весь курінь знав слова цих пісень. Через велику кількість людей, що беруть участь в цих урочистостях, колона розтягується на велику відстань, тому далеко не всім чути, що співають інші. Для запобігання цьому, рекомендовано. щоб вздовж колони через кожні 10-15 м йшов старший пластун, який б контролював, що саме і як співає юнацтво.
Маршрут урочистого маршу треба складати так, щоб як можна менше пересікати трамвайні колії та великі перехрестя – це зменшує ймовірність зміни маршруту міською владою.

Урочиста збірка на меморіалі воїнам УГА з покладанням вінків до могил д-р О. Тисовського, пол. Д.Вітовського, М. Галущинського та пластунів похованих на Личаківському кладовищі.
Заплановано: на кладовище заходить організована колона в трилаві, яка розташовується на площі перед колоною із архистратигом Михаїлом, тому немає потреби скликати збірку.

• Звіт
Струнко!
До правого рівняйсь!
Прямо глянь!
До звіту глянь!
Спочинь!

• Молитва
До молитви!
„Царю небесний”!
По молитві!

• Гімн
Хорунжі внести прапор!
Струнко!
На прапор глянь!
хорунжі виносять прапор
Прямо глянь!
Спочинь!
хорунжі розвертають прапор
Струнко!
Гімн закарпатських пластунів!
Спочинь!

• Покладання вінків
Струнко!
Внести вінки!
Почесть дай!
вносяться вінки…
Прямо глянь!
Спочинь!
хорунжі згортають прапор
Струнко!
Хорунжі винести прапор!
На прапор глянь!
хорунжі виносять прапор
Прямо глянь!
Спочинь!
Курінні перебрати провід!

Проведено: не було покладено великих вінків до могил через їх відсутність. Також не було внесення та винесення прапора через його відсутність.

Рекомендації: попередньо забезпечити чотири великих вінка, які б мали бути покладені до місць заховань засновника Пласту д-р. Олександра Тисовського, полковника Дмитра Вітовського, Михайла Галущинського та центральної плити пантеону УГА.

Закінчення

Заплановано: на пропозицію осередку УПС вся цілість ділиться на три групи, які трьома різними маршрутами, кожен з яких проходить повз могили пластунів, похованих на Личаківському кладовищі. Біля кожної з могил група, під проводом під бунчужного, зупиняється, сеньйор розповідає про пластуна, що тут
похований. Після цього всі відмовляють молитву, кладуть вінок та ставлять запалену лампадку. Таким чином будуть пошановані всі пластуни (близько 30 могил) поховані в різних місцях Личаківського кладовища.

Проведено: одна з колон під проводом сенсора свій маршрут проходила більше двох годин і не знайшла всіх передбачених в плані маршруту могил пластунів.

ст. пл. Анна Лотовська, БлиСк,
виховниця та зв’язкова 22-го куреня УПЮок ім. М. Підгірянки (Івано-Франківськ)

Завантажити проект в форматі PDF можна тут.

Вид проекту: Інтелектуально-мистецький, театрально-патріотичний захід для УПЮ, УСП та УПС «День пам’яті патронів»

Для кого він має бути зреалізований? Захід спрямований на залучення до участі юнаків та юначок з куренів УПЮ, а також представників з куренів УСП та УПС.

Мета проекту: Основною метою заходу є формування в учасників почуття патріотизму, вшанування пам’яті патронів пластових куренів УПЮ (УСП).

Актуальність: Сьогодні, як ніколи, ми не можемо забувати тих, хто боровся та поклав життя за нашу країну в минулому, бореться за неї зараз та боротиметься  у майбутньому. Також ми повинні шанувати людей, котрі силою незламної волі, слова, пісні, думки та за через фарби та пензлі прославляли рідний край далеко за її межами, плекали та розповсюджували українські традиції, звичаї від покоління до покоління. Завжди буде актуально вшановувати і не забувати імена тих, кого ми обрали для наслідування, детальніше вивчати та ознайомлюватись з новими та незвіданими віхами їхнього життя та зрозуміти, чим ці люди керувались, за якими принципами жили і чому ми, сучасні українці, повинні їх наслідувати з гідністю.

Короткий опис проекту: Захід проводиться у формі інтелектуально – мистецького змагу між куренями, в якому є 4 конкурси: Конкурс презентацій «Варті наслідування», Інтелектуальний конкурс «Чи знаєш ти?…», Конкурс акустичної пісні «Своє краще», Конкурс віршів «Слухати та чути…». Кожен конкурс так чи інакше розкриває тему патронів пластових куренів.

У рамках заходу також відбувається благодійний ярмарок товарів власного виробництва від членів куренів «В єдності сила».

Інформація про реалізацію проекту: 21 березня 2015 р.Б. у станиці Івано-Франківськ відбувся захід “День пам’яті патронів”. Вже традиційно, 4 рік поспіль, захід організовує к.ч.22 ім. Марійки Підгірянки. Цього року його було приурочено до 134-ї річниці від Дня народження патронеси куреня – Марійки Підгірянки. Символічним стало також і місце проведення – Івано-Франківський академічний обласний театр ляльок ім. Марійки Підгірянки. У заході взяли участь 8 юнацьких куренів станиці Івано-Франківськ, які спробували свої сили у таких конкурсах:

Конкурс віршів “Слухати та чути…”
Конкурс акустичної пісні “Своє краще”
Інтелектуальний конкурс “Чи знаєш ти?…”
Конкурс презентацій “Варті наслідування”

Цьогорічною новинкою став благодійний ярмарок «В єдності сила» зібрані кошти від якого були надіслані вихованцю Калуського Пласту, що втратив ногу під час оборони Донецького аеропорту, Станіславу Стовбану.

У загальному заліку перемогу здобула команда від к.ч. 22 ім. Марійки Підгірянки, які отримали сертифікат на 500 грн. для проведення курінного табору. Друге та третє місце розділили між собою відповідно к.ч.56 ім. Мілени Рудницької та к.ч.70 ім. Ольги Кобилянської.

Інформація про виконання проекту: Інтелектуально-мистецьких захід «День пам’яті патронів» відбувся 21 березня 2015 року у  Івано-Франківському академічному обласному театрі ляльок ім. Марійки Підгірянки.

Вид проекту : станична
Учасники проекту : УПЮ, УСП, УПС
Кількість учасників : орієнтовно 60 осіб
Провід проекту: організатор – ст.пл. Анна Лотовська, БлиСк, технічна підтримка – ст. пл. Микола Мугаль, Богдан  Мороз, ведучі – ст.пл.вірл. Ірина Бережницька,  пл.уч. Станіслав Сеник

Члени журі – пл. сен. пр. Володимир Федорак,СМ, пл. сен. пр. Оксана Румак, БлиСк, ст. пл. Ольга Зень, пл. сен. пр. Андрій Винницький, ВБ

Патрон куреня — це видатна покійна особа з українського минулого, яка відповідає пластовому ідеалові українського громадянина, якій притаманні конкретні риси характеру, корті варті наслідування сучасною молоддю.

ВСТУП

До написання проекту саме про патронів пластових куренів мене надихнула, на мій погляд, велика проблема сьогоднішнього юнацтва – не знання не те щоб патронів інших куренів, а й взагалі визначних постатей в українській історії, які зробили вагомий внесок у світову літературу, живопис, науку і тд. Вже не раз споглядала картину, що діти окрім Тараса Шевченка, Богдана Хмельницького, Івана Франка та Лесі Українки більше й ні про кого не можуть сказати більше, ніж «був\була письменником\цею». Не знаю у чому проблема, але вона безперечно існує і з нею потрібно боротись, і даного роду заходи стануть дуже у нагоді, як кажуть : «Вчимося бавлячись».

1. ПЛАНУВАННЯ ТА ПІДГОТОВКА ЗАХОДУ. ДОСВІД ПОПЕРЕДНІХ РОКІВ

Усю роботу по плануванню заходу я умовно розділила на три складові: кадрова, творча та організаційна. Перед початком фактичного планування заходу потрібно обрати команду, з якою задум буде втілюватись у життя. Так як захід вже традиційно робить 22 курінь, то цього року було обрано оргкомітет, до якого увійшли усі члени РГ. Чому саме вони? Так як РГ є рушійною силою у курені, і вже за пів року співпраці між собою вони змогли згуртуватись у хорошу та злагоджену команду. Спільна організація такого заходу дасть їм можливість опанувати нові знання, вдосконалити вже здобуті навики, а також закріпити успішний результат спільної праці. Проте, не усі ділянки по організації  змогли взяти на себе юначки. Якось так склалось, що кожного року маємо проблеми з технічним оснащенням, його підключенням та використанням під час заходу, тому одразу було вирішено, що ми будемо запрошувати окрему кваліфіковану людину, котра відповідатиме за технічне оснащення.
Закінчивши з формуванням команди, ми перейшли до підготовки творчої частини, яка заключалась у складанні конкурсної програми. Так, як маємо трирічний досвід проведення заходу, цього року вирішили внести незначні корективи у програмі і замінити деякі конкурси та додати нові (вимоги для виконання завдань подаю у  дод.3)
Перш за все було вирішено замість традиційного театрального конкурсу (конкурсу візаулізації) провести конкурс віршів. Чому саме віршів? Як стало відомо, у нашій станиці є багато талановитих дітей, які пишуть свої авторські вірші, але, нажаль далі їх читань батькам або публікування на своїх сторінках у соціальних мережах справа не йде, тому хотілось дати їм можливість поділитись своєю творчістю зі сцени.
Традиційний інтелектуальний конкурс про життя патронів, безумовно, мав місце бути, проте був дещо модернізований. Попередніх років команда відповідала на запитання про патрона свого куреня, а цього року команди мали підготуватись по біографії усіх патронів, чиї курені були зголошені для участі. Щоб усі учасники були у рівних умовах, за декілька днів до проведення заходу, організатори надсилали командам заздалегідь підготовлені біографії для вивчення. Безпосередньо під час проведення конкурсу, команда обирає число під яким зашифровано блок запитань про патрона (презентації для проведення інтелектуально змагу подаю додатково). Таким чином курені зможуть глибше пізнати життєвий та творчий шлях патронів інших пластових куренів, і відкрити для себе цікаву та корисну інформацію.
Конкурс презентацій залишився у своєму першопочатковому вигляді – команда готує коротку відео презентацію про найосновніші моменти з життя свого патрона, таким чином знайомлячи з ними присутніх у залі.
Конкурс акустичної пісні вже традиційно має на меті представлення своєї курінної пісні, гімн куреня, пісні на слова чи музику патрона або просто авторську пісню про курінь, для куреня чи про патрона.
У ході останніх подій, які переживає наша країна, ми намагаємось бути корисними у будь-яких проявах нашої діяльності, тому цього річ до конкурсної програми додали ще благодійний ярмарок, основною метою якого було зібрати гроші на лікування Станіслава Стовбана, пластуна з м. Калуш (Івано-Франківська обл.), який втратив ногу під час оборони донецького аеропорту.
Після визначення конкурсної програми, між оргкомітетом було розділено хто за який конкурс відповідатиме, обумовлено, що входить в обов’язки кожного та встановлено дедлайни для виконання поточних завдань.

До творчої роботи також відношу пошук ведучих та написання сценарію. За традицією, ведучою цього заходу запрошуємо юначку (або колишню) з 22 куреня, яка обирає собі партнера для проведення. Цього разу ведучими заходу було обрано колишню юначку к.ч. 22, яка зараз є у Кадрі Виховників куреня – Іру Бережницьку, а ведучим юнака з к.ч. 79 – Стаса Сеника. Основним завданням цієї пари є проведення вечора згідно заздалегідь складеного сценарію та задавати настрій заходу. Основна частина сценарію була написана разом з ведучими ще за довго до початку заходу, а у часі планування змінювались деталі, вносились поправки.

Щодо організаційної частини як такої, то найпершим вирішувалось питання з місця проведення заходу. Знайти приміщення для проведення пластових заходів у Івано-Франківську є не дуже складно, і навіть можна дещо вибрати, виходячи з власних побажань, потреб та необхідності у конкретному місце розташуванні. Переважно усі театри, арени та народні будинки знаходяться у центральній частині міста, що є дуже зручним.  З нашого боку розглядалось два варіанти – Обласна філармонія та ляльковий театр. Так як у філармонії на час проведення заходу була запланована вистава, то, відповідно, ми вирішили таки зупинитись у ляльковому театрі. Цей варіант ідеально підходить за декількома одзнаками:

• місце розташування – центральна частина міста;
• кількість місць – близько 150, тому зал вдається заповнити більш як на половину юнацтвом, сташопластунами та пластунами сеньйорами;
• невелика за розмірами сцена, яка цілком достатня для заходу.

Наступним кроком було написання від Пласту – Національної Скаутської Організації України, станиці Івано – Франківськ, офіційного листа-звернення до начальника управління культури Івано-Франківської обласної державної адміністрації Володимиру Федораку (див. у дод. 6) щодо сприяння у проведенні «Дня пам’яті патронів» у ляльковому театрі. Управління культури ОДА завжди намагається сприяти пластунам у проведені такого роду заходів, тому вже за декілька днів після надсилання листа була отримана позитивна відповідь щодо приміщення. Немало важливим пунктом під час планування заходу є формування його кошторису.

У додатку до оголошення було надіслано запит про матеріальну допомогу для проведення заходу у розмірі 500 грн на приз переможцю. У результаті кошти було виділено, щоправда купити пальник не вийшло, так як ціна на нього різко збільшилась, тому змушені були куреню подарувати грошовий сертифікат для проведення курінного табору.

Після зголошення заходу на СПС та вирішення ключових організаційних питань, приступили до етапу інформування куренів. Було розроблено електронне зголошення для куренів https://docs.google.com/forms/d/1xy3K_IJU0R_YIMLe8JKCyK0Q4wqELx7ZdqjjwpVw_aE/viewform?c=0&w=1, заповнивши яке курінь автоматично ставав учасником конкурсної програми згідно обраних конкурсів. Умови конкурсів та систему їх оцінювання протягом двох днів капітани команд та виховники отримали на свої електронні пошти. Також було створено окремо єдину  електронну пошту (pidhirianky22@gmail.com), на яку учасники повинні були надсилати свої виконані завдання до вказаного терміну і у разі необхідності задавати запитання.

Отримавши зголошення та виконані завдання від команд, прийшов час методом жеребкування визначити, у якій послідовності команди виступатимуть на сцені. Послідовність виступів також був надісланий капітанам та виховникам разом з папкою документів для підготовки до інтелектуального змагу.

В останні дні перед проведенням заходу з учасниками були узгодженні технічні моменти (фонове оформлення сцени під час виступу, музичний супровід, використання музичних інструментів, необхідний реквізит для виступів), зібрані на флеш-накопичувач та перевірені фото та відео матеріали, а також капітани команд ще раз підтвердили чи скасували свою участь у заході.

3.ЗАУВАГИ

Щодо зауваг до проведення заходу можу віднести місце проведення благодійного ярмарку. Перш за все, його не слід було робити у приміщенні. Якщо б ярмарок відбувся на вулиці перед театром (а це самий центр міста, багатолюдна вулиця Незалежності, стометрівка), то ймовірність зібрати більшу кількість грошей зростає. Також можна було представити для продажу не лише товари виробництва дітей, а й долучити пластову сувенірну продукцію.

Ще однією проблемою, з якою я зіштовхнулась під час реалізації проекту – ведучі. Нажаль, вони не виправдали моїх сподівань. Ведучі-це серце та душа будь якого заходу і саме від їх злагодженої роботи на 60% залежить успішність проведення заходу. Ймовірною, це все стало наслідком того, що не було з ведучими репетиції, на якій вони б змогли вичитати сценарій, та вникнути у суть заходу.

Також варто відмітити, що деякі курені дуже халатно віднеслись до процесу підготовки конкурсної програми і не були зацікавленими у високих результатах. Відчувалось, що вони беруть участь не з власної волі, а з чийогось примусу. Ба більше, деякі зголошені курені взагалі не прийшли на захід і при цьому не попередили організаторів про зміни, у результаті чого ми були змушені нашвидкуруч змінювати програму, порядок виступів команд та сценарій.

Для вирішення цієї проблеми, мабуть, наступного року потрібно буде оголосити додатковий відбірковий конкурс для команд, а не брати усіх бажаючих, тоді зросте мотивація команд краще готуватись.
Щодо технічних аспектів, то проблема виникла вже безпосередньо перед початком конкурсної програми, а саме поламаний штатив під екран для проектору. Цей момент не був перевірений заздалегідь, тому вийшли зі ситуації підручними засобами, проте таки не вдалось правильно зафіксувати екран від чого постраждало проектоване зображення.

Загалом, якщо проаналізувати результат проведення, то можна сказати, що практично все заплановане вдалось реалізувати і це доволі хороший показник враховуючи, що більша частина обов’язків припала на юнацтво куреня, яке надзвичайно відповідально відносилось до виконання поставлених перед ними завдань.

4. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ

На мою думку, перше за все потрібно розширювати географію проведення заходу. Запрошувати до участі курені з округи, та навіть з краю. Також варто звернути увагу на ті курені, чиї патрони з якихось причин є маловідомі. Адже День пам’яті патронів власне і спрямований на те, щоб курінь розповів про свого патрона та довів, чому саме їхній патрон вартий наслідування!

Оскільки для станиці Івано-Франківськ захід проводився вже вчетверте, то зрозуміло, що деякі конкурси для учасників вже стають не цікаві, та дещо не актуальні, тому для того, щоб все більше і більше зацікавлювати пластунів до участі слід кожного року змінювати конкурси, або, хоча б додавати нові. Наступних років можна додати образотворчий конкурс, або конкурс фотографії на задану тему, яка б стосувалась теми патронів пластових куренів.

Також хотілось, щоб наступних років до участі зголошувались більше куренів УСП та УПС, адже вони також мають своїх патронів та можуть розповісти багато цікавого, і тим самим вкотре нагадати юнацтву, що пластуни віком 18+ теж вшановують пам’ять патронів своїх куренів та пишаються ними.

Дод.2 .ОПИС ЗАВДАННЬ ДЛЯ ЗГОЛОШЕННИХ КОМАНД

Конкурс презентацій «Варті наслідування»

Усім нам відомо, що патрон куреня — це видатна особа з українського минулого, яка відповідає пластовому ідеалові українського громадянина та варта наслідування сучасними українцями. Метою конкурсу ПРЕЗЕНТАЦІЙ є за 1.5 хв показати, які прик­ме­ти  ха­рак­те­ру зро­би­ли йо­го гід­ним нас­лі­ду­ван­ня, за які визначні вчинки чи діяльність курінь обрав саме цю людину за свого патрона. Не потрібно в презентації відображати життєвий шлях патрона від народження аж до останніх днів життя, оберіть найголовніше, найцікавіше, та, можливо, щось невідоме для пересічного глядача.

Готові презентації чекаємо до 15.03 до 22:22 на електронну адресу pidhirianky22@gmail.com . У темі повідомлення вказуйте «Конкурс презентацій. Курінь…». Презентації надіслані пізніше вказаного часу не прийматимуться і автоматично курінь втрачає можливість участі у конкурсі.

Оцінювання:

1. Інформативність (макс.5)
2. Розкриття теми конкурсу (макс.5)
3. Якість презентації (фото\відео файли, читабельність тексту) (макс.5)
4. Час (макс.5)

Максимальна кількість балів: 20 балів

 

Інтелектуальний конкурс «Чи знаєш ти?…»

Кожен юнак та юначка так чи інакше намагаються протягом свого пластування досконало вивчити біографію патрона свого куреня… Де народився, чим займався, чим прославився, які твори писав і таке інше. Навіть у першій пробі є точка «Знає жит­тє­пис пат­ро­на сво­го ку­ре­ня та прик­ме­ти його ха­рак­те­ру, що зро­би­ли йо­го гід­ним нас­лі­ду­ван­ня». Задайте собі питання : чи цікавились ви коли-небудь життєписом патрона не свого куреня? Якщо ТАК, похвально, якщо НІ, то ми даємо вам можливість виправити цю ситуацію. Метою інтелектуального конкурсу «Чи знаєш ти?…» є ознайомлення членів куренів з найважливішими аспектами життя, діяльності та творчості патронів інших куренів.

Питання для конкурсу формуються лише з патронів тих куренів, що зголосились на інтелектуальний конкурс.

Оцінювання:

1. Правильна відповідь на питання – 5б.

Загальна кількість запитань для куреня 5. (Максимум 25 балів)

У конкурсі беруть участь 5 осіб з куреня!

10.03 капітани зголошених на конкурс команд отримають усю необхідну інформацію для підготовки.

 

Конкурс акустичної пісні «Своє краще»

Що може бути краще звучання в унісон ваших голосів під супровід гітари чи будь-якого іншого музичного інструменту….Лише вдало підібрана пісня, яка лине з самого серця та від душі. На цьогорічному Дні Пам’яті Патронів ви матимете можливість заспівати своє краще: курінну пісню, гімн куреня, пісню на слова чи музику вашого патрона або просто авторську пісню про курінь, для куреня чи про патрона. Немає обмежень у кількості осіб на сцені та використаного реквізиту, лише обмежуємо вас у часі (до 2.50 хв) та обов’язкове використання бодай одного музичного інструменту на ваш вибір.

Надіслати текст пісні (з зазначеним використанням музичного інструменту) слід до 16.03 до 22:22 на електронну адресу pidhirianky22@gmail.com. У темі повідомлення вказуйте «Конкурс акустичної пісні. Курінь…». Тексти надіслані пізніше вказаного часу не прийматимуться і автоматично курінь втрачає можливість участі у конкурсі.

Кількістю учасників на сцені до 6 осіб.

Оцінювання:

1. Милозвучність (макс.7)
2. Використання музичних інструментів та рівень володіння ними (макс.7)
3. Загальний вигляд (макс.6)

Максимальна кількість балів: 20 балів

 

Конкурс віршів «Слухати та чути…»

 Цього року ми вирішили відійди від традиційного театрального конкурсу, а натомість дати  можливість усім бажаючим взяти участь у конкурсі віршів. Можливо, у вас є улюблений вірш, написаний вашим патроном, або вірш, який  присвячений йому і хочете, щоб його почули усі. Або ж ви і самі непогано пишете авторські вірші і присвятили їх куреню чи безпосередньо патрону і хотіли б поділитись своєю творчістю з іншими…Не забувайте лише про те, що декламування віршів* слід супроводжувати дією на сцені. Кількість осіб на сцені та декламаторів не більше 6 одночасно. Вимога до вірша – до 40 рядків.

Чекаємо на вірші до 16.03 до 22:22 на електронну адресу pidhirianky22@gmail.com. У темі повідомлення вказуйте «Конкурс віршів. Курінь…». Вірші надіслані пізніше вказаного часу не прийматимуться і автоматично курінь втрачає можливість участі у конкурсі. Також просимо у листі вказати хто автор вірша, коротку історію написання, тему, основну сюжетну лінію та хто буде декламувати.

Оцінювання:

1. Мовленнєва вправність, виразність (макс.6)
2. Артистизм, емоційність (макс.6)
3. Дія на сцені (театралізованість) (макс.5)
4. Інтонаційні засоби виразності відповідно до змісту твору (макс.6)

Максимальна кількість балів: 23 балів

Уточнення: якщо декламаторів більше 2-ох, максимальна оцінка 6 балів ділиться на їх кількість, у сумі за одним критерієм не може вийти більше 6 балів  (Н\д: декламаторів 2, артистизм та  емоційність (якщо все бездоганно) – по 3 б. у сумі = 6 б. )

 

Благодійний ярмарок «В єдності сила»

Наша країна сьогодні переживає не легкий час. Обов’язком всіх пластунів зараз є робити все, що в наших силах, щоб допомогти нашим побратимам, які воюють на Сході та пластунам, які постраждали під час воєнних дій. Тому, перед початком Дня Пам’яті Патронів буде проводитись благодійний ярмарок, метою якого буде зібрання коштів для Станіслава Стовбана, вихованця калуського Пласту, що втратив ногу під час боротьби за донецький аеропорт.   Картка «Приватбанку» 4149 4978 1631 2393 Стовбан Галина Василівна (мама).

Завданням кожного куреня буде підготувати товари власного виробництва для благодійного продажу. Це може бути все, що завгодно: магніти, календарики, браслети і все те, що цікаво буде купити за символічну ціну. За кожен реалізований товар курінь отримує +1 бал до загального результату ДПП. Кількість товарів від куреня не більше 20 одиниць!

Уточнення: стіл для продажу буде один для всіх, товари куренів будуть відрізнятись за кольором цінника і таким чином будуть підраховуватись бали за продажі.

Також на ярмарку буде можливість придбати оригінальний пластовий календар на 2015 рік, виручені кошти з якого будуть перераховані у фонд підтримки пластунів-військовиків. Благодійний внесок за календар – 100 грн.

Молодіжна організація “Пласт – Національна Скаутська Організація України”, р/р 26007433861  в АТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805, ЄДРПОУ 14360127, призначення платежу: “Благодійна допомога на програму підтримки АТО” або Картка ПриватБанку: 5168 7423 4826 4965 (Зелінка Назарій Володимирович)

 

Дод.3 СЦЕНАРІЙ ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДУ

На сцену виходять ведучі

Іра – Доброго дня, шановні пані та панове!

Стас – Ми раді вітати вас на заході «День пам’яті патронів», яка приурочена 134 річниці з дня народження української поетеси та патронеси 22 куреня – Марійки Підгірянки

Іра  – Уже вчетверте 22-курінь організовує акцію, яка присвячується вшануванню пам’яті патронів пластових куренів.

Стас – Вже традиційно можливість представити своїх патронів мають курені не лише уладу пластунів юнаків та юначок, але й улад старшопластунів та пластунок.

Іра – Цього вечора гідами по життю патронів куренів будуть юнак з к.ч. 49 ім. Івана Миколайчука – Стас Сеник.

Стас – Та дівчина, яка живе на два міста – Львів та Івано-Франківськ, та все ж таки її серце буде завжди тут, з рідним 22 куренем– Ірина Бережницька. Ваші оплески!

Іра – Але перед тим, як перейти до перегляду конкурсної програми, яка запланована організаторами, ми хочемо представити людей, які сьогодні вирішуватимуть долю наших учасників. Отож, вітайте наше вельмишановне жюрі:

– Пластунка з великої літери! Своє пластування починала у станиці Луцьк. Випускниця Оксфорду, колишня голова КПСу, а зараз любляча дружина свого коханого чоловіка Тараса, та невтомна матуся сина Богданчика – найкрутішого в світі пацанчика   – Ольга Зень

Наступний член журі –  депутат Івано-Франківської обласної ради з 2006 року, начальник Головного управління туризмом і культури з 2005 року, а зараз начальник культури Івано-Франківької обласної державної адміністраціі. Заслужений працівник культури України з 2009 року. Зараз є членом куреня УСП «Сіроманці».  – Володимир Федорак

Стас -– Один з перших пластунів у Івано- Франківську, володар псевдонімі- Чорний гуцул або Віні, батько сина та дочки, власник Нотаріальної контори. Музикант в душі, автор та композитор пластового альбому ” Давня Ватага”, член куреня Ватага Бурлаків  –Андрій Винницький

Іра – і останній член журі на сьогодні – незмінна очільниця станиці Івано-Франківськ ось вже втретє, колишня виховниця новацтва, а зараз активна виховниця пташат. Неодноразовий комендант станичних таборів для новацтва та пташат, директор  Дитячо-юнацького пластового центру м. Івано-Франківська, любляча мама та кохана дружина, членкиня куреня УСП «БлиСкавки» – Оксана Румак

Стас – Ну і прийшов час нагадати усім присутнім конкурсну програму Дня Пам’яті Патронів.

Іра – Отже, цього року до участі у заході зголосились 9 команд, з  них 8 представників юнацьких куренів та 1 курінь УСП.

Стас – Усі вони змагатимуться у таких конкурсах:

Конкурс презентацій «Варті наслідування».

Іра –  Інтелектуальний конкурс «Чи знаєш ти?…»

Стас – Конкурс акустичної пісні «Своє краще»

Іра – Цього річна новинка заходу, яка прийшла на заміну вже традиційному театральному конкурсу або конкурсу інсталяцій.  Конкурс віршів «Слухати та чути…».

Стас – Також однією з новинок заходу був благодійний ярмарок перед початком заходу. Дуже дякуємо усім, хто долучився і придбав маленькі пам’ятні сувеніри, які власноруч робили учасники заходу.

Іра – Усі вилучені кошти від їх продажу підуть на допомогу Станіславу Стовбану, вихованцю калуського Пласту, що втратив ногу під час боротьби за донецький аеропорт.

Стас – а кошти з продажу пластових календарів на 2015 рік будуть перераховані у фонд підтримки пластунів-військовиків, які зараз воюють у зоні АТО.

 

Стас – ось і закінчили з офіційною частиною і можемо переходити безпосередньо до перегляду конкурсної програми.

Іра – І справі, не будемо затягувати вечір балачками і одразу запрошуємо на сцену команду, якій пощасливилось відкривати захід. Хлопці з цього куреня є дуууже популярні серед дівчат у станиці Івано-Франківськ, і впевнена, що їх підтримка сьогодні дуже допоможе хлопцям перемогти. Це курінь, чиїм патроном є геніальний український актор – Іван Миколайчук. Хлопці хочуть представити ваші увазі свій авторський вірш.

Стас – Якось хлопці з куреня вирішили написати вірш про свого патрона. Довго думали, нічого не могли придумати… Але якось на збірку прийшов один із учасників куреня і сказав, що він зможе написати.

Іра – За його словами, він разом із своєю сестрою писали цей вірш майже цілу ніч. Прийшовши на збірку, він приніс свої рукописи і сказав:

– Хлопці, чекаю вашого рішення. Надіюся, він вам сподобається!

Стас – Можемо зробити висновок, що хлопцям сподобалось, тай нам також сподобається. Отож, слухайте та чуйте!

Виступ команди з віршем. Ведучі йдуть за куліси.

Ведучі виходять.

Стас – Подякуємо хлопцям за такий чудовий та та змістовний вірш. А зараз маємо нагоду послухати пісню від куреня, точніше гімн куреня, який написали Ростик Ходоровський та Денис Жарков.

 Ведучі йдуть за куліси. Пісня.

Ведучі виходять.

Іра –  Дякуємо хлопцям за подаровані емоції! А зараз ми запрошуємо вас прийняти участь у інтелектуальному змазі. Зараз у вас є можливість обрати патрона для конкурсу. Усі вони заховані у цифрах. Оберіть цифру від 1 до 9.

Йде інтелектуальний змаг, питання-відповідь по життю вибраного патрона.(А.Лотовська)

Стас – Під гучні оплески проводжаємо зі сцени к.ч. 49 ім. Івана Миколайчука і передивляємось їхню презентацю. Чому ж, на їхню думку, Іван Миколайчук вартий наслідування.

Курінь та ведучі йдуть зі сцени, презентація.

Ведучі виходять.

Іра – Стас, скажи, що ти згаєш про Мілену Рудницькі?

Стас – Нуууу, знаю, що вона була журналістка, письменниця, громадсько-політична діячка та навіть була вчителької середніх класів.

Іра – Молодець, все правильно сказав ……Ми запрошуємо на сцену для участі у першому конкурсі к.ч. 56 ім. Мілени Рудницької.

Стас – Декламуватиме вірш Валентина Кондрат, вона власне і є автором вірша.

Коротко про історія написання: “Коли потрібно вчити історію – приходить муз”

Іра – Отож, під ваші гучні овації, к.ч. 56 ім. Мілени Рудницької на сцені!

Виступ команди з віршем. Ведучі йдуть за куліси.

Ведучі виходять.

Стас – Це був прекрасний вірш від Валі та від 56 куреня, а зараз вони виконають для вас свою авторську пісню, звичайно, лише під ваші гучні оплески.

Ведучі йдуть за куліси. Пісня.

Ведучі виходять.

Іра– Дякуємо за таку душевну пісню….її можна слухати і слухати, проте зараз настав час для інтелектуального конкурсу, тому займайте свої місця для змагу. Ви маєте обрати число від 1 до 10, але вже число …. Вже було обране вашими попередниками.

Йде інтелектуальний змаг, питання-відповідь по життю обраного патрона .(А.Лотовська)

Стас– Все, дівчата зробили все ,що від них залежить. Тепер їхня доля в руках нашого жюррі.

Іра – А поки вони займають свої місця у залі, ми переглядаємо відео від куреня. Увага на екран.

Презентація. Ведучі йдть зі сцени

Ведучі виходять.

Стас – Іра, я давно хотів тебе запитати….Ти вже трохи часу живеш у Львові і, не знаю, чула ти чи ні, але у нас в станиці є курінь, який має таку дуже довгу назву…..Знаєш про який йде мова?

Іра – Можна підказку?

Стас – так, це курінь з непарним числом J

Іра – ооо, ти мені дуже допоміг…. Припускаю, що ще може бути СКОРОПАДСЬКИЙ, тому що має найбільше букв…

Стас – Ох, ця дівоча логіка….в принципі так, ти вгадала, але хлопці звітують ось  ТАК :  99 курінь  ім. Його Світлості Ясновельможного Пана Гетьмана Всієї України генерала-лейтенанта Павла Петровича Скоропадського.

Іра – ого, тепер знатиму. Як ви вже зрозуміли , зараз на сцені к.ч. 99 ім. Павла Скоропадського. І одразу пропонуємо вашій увазі «Своє краще» – курінну пісню від Скоропадських під супровід гітари

Ведучі йдуть зі сцени. Акустична пісня

Ведучі виходять на сцену

Стас – Дякуємо хлопцям за подаровані емоції. І тепер прийшла черга взяти участь у інтелектуальному змазі. Прошу займайте свої місця і ми розпочинаємо. Процедура обрання патрона не змінилась J Обирайте число від одного до одинадцяти

Йде інтелектуальний змаг, питання-відповідь по життю обраного патрона (А.Лотовська)

Іра – Ваш зірковий час завершився, просимо зайняти свої місця в залі та чекати на результати. А ми тим часом передивляємось відео від Скоропадських.

Презентація. Ведучі йдть зі сцени

Ведучі виходять на сцену

Іра – А ми рухаємось далі і наступними на цю сцену вийде к.ч. 59 ім. Степана Ленкавського для представлення свого вірша .

Стас – Хлопці ну дуууже довго вагались, який саме вірш їм обрати, тому дуже сподіваємось, що він таки принесе їм успіх.

Іра – Ваші оплески учасникам.

Ведучі йдуть зі сцени. Представлення вірша

Ведучі виходять на сцену

Іра – Які молодці, хороша робота. Дякуємо за прекрасний виступ і ці оплески звучать лише для вас. І переходимо до інтелектуального конкурсу. А ну подільться, патрона якого куреня чи не хочете зараз відкрити?………Ну що ж, перевіримо вашу інтуїцію.

Йде інтелектуальний змаг, питання-відповідь по життю обраного патрона (А.Лотовська)

Іра – Подякували хлопцям за цікаву гру та дивимось презентацію про С. Ленкавського.

Презетнація .Ведучі виходять на сцену

Іра – Про патрона цього куреня ми вже згадували на початку вечора, так як пам’яті цієї людини приурочений сьогоднішній захід.

Стас –  Думаю всі вже здогадались, що зараз на цю сцену піднімаються власники сьогоднішнього вечора, к.ч. 22 ім. Марійки Підгірянки! І вони вже готові поділитись з вами своїм віршем.

Іра – Для конкурсної програми дівчата  обрали поему «Мати-страдниця», написана Марійкою Підгірянкою у 1919 р.

Стас – Події у творі — це одна зі сторінок життя західноукраїнських вигнанців під час Першої світової війни, коли тисячі галичан померло в концентраційних таборах з голоду і від епідемій. Власне мова йде про ті події, які Марійка Підгірянка переживала сама.

Висуп команди з віршем. Ведучі йдуть за куліси.

Ведучі виходять.

Іра – Дякуємо дівчатам за таке незвичне та цікаве прочитання вірша, впевнені, що пісня також буде особливою. Написала слова та музику юначка 22 куреня Юля Алєйні під час прослуховування різноманітних українських пісень, як пластових, так і естрадних, власне деякі рядки з цієї пісні походять від назв відомих пісень. У цю пісню Юля вклала усі свої почуття до куреня, а на сцені дівчата спробують передати вам усю атмосферу, яка панує у 22 гому

Стас – Дівчата, Сцена ваша, ми уважно слухаємо. Успіху!

Ведучі йдуть зі сцени. Акустична пісня

Стас – і справді, це було неперевершено! Ну і прийшов час трішки перевірити ваші знання біографії патронів інших куренів. ВИ готові?

Іра – у вас ще є який не який але вибір J Обирайте від одного до10.

Йде інтелектуальний змаг, питання-відповідь по життю обраного патрона (А.Лотовська)

Ведучі виходять на сцену

Стас – А ми рухаємось далі запрошуємо на сцену курінь, чиїм патроном є Ольга Кобилянська.

Іра – Як ми знаємо, Ольга Кобилянська перш за все письменниця, а не поетеса, тому серед її творів важко знайти вірші.

Стас – Проте, вірші присвячені їй, чудово характеризують її погляди на життя, діяльність, цінності притаманні їй як особистості, риси характеру та безпосередньо зовнішність…

Іра – Одним із таких віршів, є вірш Івана Яковича Франка “Ользі Кобилянській”… Отож, запрошуємо дівчат під гучні овації.

Висуп команди з віршем. Ведучі йдуть за куліси.

Ведучі виходять.

Іра – Подякуємо к.ч 70 за цей цікавий та трепетний вірш і запрошуємо їх до виконання акустичної пісні.

Стас – Цю пісню багато з вас хто чув, але щоразу вона звучить по новому.

Іра -пісня “7:0”- авторська пісня про курінь від ст.пл.Артема Стойко, ВБ

Ведучі йдуть за куліси. Виконання пісні

Стас  – Дякуємо дівчатам за прекрасну пісню. Але ви далеко не тікайте, тому що ми переходимо традиційно до інтелектуального змагу «Чи знаєш ти?…». Вибір у вас залишився не надто великий, але тим не менше – обирайте

Йде інтелектуальний змаг, питання-відповідь по життю обраного патрона (А.Лотовська)

Іра  – А тепер увага на екран. До вашої уваги курінь представляє відео на тему: «Варті наслідування» , яке покаже нам, чому саме Ольга Кобилянська варта наслідування.

Презентація. Ведучі йдть зі сцени

Ведучі виходять.

Стас –  «Ой водо-водограй, грай для нас, грай…» …Цю пісню та мотив знає кожен справжній українець і підхоплює одразу слова.

Іра– Ця пісня, «Червона рута »і не тільки стали візитівкою Володимира Івасюка та зробили його популярним серед великої кількості людей, не лише українців.

Стас –  Коли ми запитали у хлопців, чому сааме цей вірш вони обрали для конкурсу, відповіли просто, «бо 27мий зацвів».
Іра –  Тому, запрошуємо к.ч 27 ім. Володимира Івасюка і вже з нетерпінням чекаємо на їх «квітучий» вірш.

Іра – дякуємо хлопцям за вірш, досить неочікуваний як від хлоп’ячого куреня, але це класика J

Стас – Далі ми почуємо від хлопців їхню пісню….
Іра– ну як їхню, це пісня їхнього патрона, яка відома нам усім – «Пісня буде поміж нас». Ваші оплески!

Ведучі йдуть за куліси. Виконання пісні

Іра – Молодці, це було справді дуже цікаво, і переходимо до вашого останнього конкурсу на сьогодні – інтелектуальний. Залишилось зовсім мало патронів, але якийсь з них точно буде ваш. Йде інтелектуальний змаг, питання-відповідь по життю обраного патрона (А.Лотовська)

Стас – Дякуємо хлопцям за цікаву гру, займайте свої місця у залі, а ми тим часом передивляємось вашу презентацію.

Презентація. Ведучі йдть зі сцени

Ведучі виходять.

Іра – От і настав час для виступу останньої команди УПЮ, і цими щасливчиками стали хлопці з к.ч 79 ім. Вячеслава Липинського. Вони традиційно гарно готуються до конкурсів, тож сподіваємось, цього року все буде так само.

Стас – В’ячеслав Казимирович Липинський надзвичайно поважав хліб та хліборобську працю. Саме він був засновником Хліборобської Партії України. Хлопці у курені завжди вшановують традиції сім’ї Липинських і саме тому обрали такий вірш

Іра – Отож, Запрошуємо хлопців на сцену під оплески.

Ведучі йдуть зі сцени. Представлення вірша 

Ведучі виходять на сцену

Стас – Ну що ж, хлопці вимагають оплесків. Думаю, вони на це заслужили, тож поплескайте їх як можна голосніше! А поки вони готуються до акустичної пісні ми розкажемо коротку історію її написання .

Іра – Одного вечору Богдан Кирста мив посуд і щось потягнуло його помізкувати про вічне, тобто про курінь.

Стас – Згадував, які є найближчі акції. Потім конкурси на ДПП. Потім знову курінь. Потім вирішив, що було б непогано написати пісню “аля стрілецька”.

Іра – І власне, під час миття посуду до нього прийшло натхнення. А з музикою до цих віршів допоміг Костя Скрентович.

Стас – Отож, запрошуємо хлопців і з нетерпінням ми хочемо почути, що з того вийшло!

Ведучі йдуть зі сцени. Акустична пісня

Іра –  Отож, ми вже від Липинських послухали вірш, почули пісню, тепер прийшов час перевірити, наскільки вони вправні інтелектуально.

Йде інтелектуальний змаг, питання-відповідь по життю обраного патрона (А.Лотовська)

Стас – Дякуємо за таку насичену гру. І до вашої уваги відео про Липинського Презентація. Ведучі йдть зі сцени

Ведучі виходять.

Іра – от і виступили усі заявлені учасники «Дня Пам’яті Патронів»…….проте, зачекай….ні, це ще не всі! Ще є курені УСП, які теж мають що нам продемонструвати.

Стас – І тепер на нашу сцену вийдуть ті, чиї роки у юнацтві уже збігли, але тим не менше жага до пластування не згасла.

Іра – Зараз ви матимете змогу переглянути виступ куреня старшопластунів, а що це буде за курінь, допоможе відгадати коротка презентація про них.
Реклама чоти

Стас – А зараз вітайте на нашій сцені курінь, патрон якого є справжнім патріот своєї держави та вагома постать в історії України.

Іра –Зустрічайте їх, 7 курінь УСП-18 курінь УПС «Чота крилатих», і вірш у їхньому виконанні.

Запрошуємо їх під гучні овації.

Висуп команди з віршем. Ведучі йдуть за куліси.

Ведучі виходять.

Іра  – подякуємо їм оплесками, вони це заслужили. Як ви вже зрозуміли і змогли вивчити до кінця вечора, що зараз буде пісня від куреня. Кожного року Чота демонструє щось цікаве та оригінальне, тож ми з нетерпінням очікуємо на їхнє «краще».

Ведучі йдуть за куліси. Виконання пісні

Стас – це було фантастично! І ми запрошуємо вас взяти участь у останньому конкурсі нашої програми. На жаль, обирати вам немає з чого, тому увага запитання для Вас.

Йде інтелектуальний змаг, питання-відповідь по життю обраного патрона (А.Лотовська)

Іра – дякуємо мужнім хлопцям та прекрасним дівчам за таку яскраву крапку нашого вечора. Проводжаємо їх зі сцени під бурхливі оплески.

Стас – По закінченню відео презентації запрошуємо усіх на невеликий фуршет трішки підкріпитись, а тим часом журі підіб’є результати усіх конкурсів.

Іра – і після цього не забуваємо повернутись до залу. А зараз відео про Євгена Коновальці. Увага на екран.

Перерва на фуршет.

Поверенення в зал, оголошення результатів.

НАГОРОДЖЕННЯ

Нагородження проводить Оксана Румак (голова журі)

Іра – Ось так швидко добіг кінця «День пам’яті патронів». Усі патрони  пластових куренів, безумовно, залишили яскравий слід в нашій український історії, і безперечно усі вони варті наслідування.

Стас – Ми щиро дякуємо усім, хто сьогодні був з нами в цій залі. Також окремо хочемо подякувати нашому журі: (грамоти для журі)

– Володимир Федорак

– Андрій Винницький

– Оксана Румак

– Ольга Зень

Дякуємо за терпіння, розсудливість та справедливість

Іра – Також к.ч.22 ім. Марічки Підгірянки хоче висловити подяку усім тим куреням, які взяли участь у заході і відкрили для нас своїх патронів.

Стас – але це ще не кінець, як ви  могли всі подумали, у нас є ще остання місія на цій сцені, ми хочемо запросити до слова зв’язкову к.ч.22 ім. Марійки Підгірянки, Аню Лотовську.

Слово зв’язкової.

Іра  – після таких теплих і щирих слів ми змушені закінчувати наш вечір.

Стас – Дякуємо, що були з нами і до нових зустрічей.

 

Мета: розвиток і плекання свідомого патріотизму у юнатва на прикладі подій бою під Крутами у 1918 році.

Актуальність: На сьогодні як на державному, так і на громадському рівні не існує чітко сформованої програми пропагандистської діяльності щодо виховання у підростаючого покоління потріотичного духу. Тому дана акція є однією із найактуальніших, та заповнює свою виховну та інформаційну нішу. Одним з основних методів виховання в пласті є подання прикладу (зокрема власний приклад виховника, тощо). Власне акція презентує юнацтву героїчний вчинок людей їхнього ж віку.

Частини програми:
– теренівка
– інсценізація бою
– покладання вінків
– вечір української пісні
– голодування

Методичка:

Додатки:

 

Вид: літературний вечір для станиці.

Мета: Вшанування пам’яті Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка, шляхом проведення мистецького і інтелектуального літературного вечора.

Анотація: Літературний вечір розрахований на 3 години. Місце проведення – зал зі сценою та звуковою апаратурою, кнопками брейн-рингів, бажано з забезпеченням світлових ефектів. Вечір розрахований на станицю Київ, кількість учасників залежить від приміщення і вчасної подачі зголошень.
Дозвілля вечора можна згрупувати у дві частини : «Серйозно» і «Весело». Тобто деякі точки програми присвячені пам’яті Шевченка, власне його життю, творчості. Решта точок— тематичні ігри та забави( не забуваймо, що більшість присутніх –діти )
Дух вечора—це те, на що мають іти усі сили організаторів. В повітрі мають витати слова «Шевченко», «поезія» і «класна була імпреза!», тобто необхідно прослідкувати, щоб усі виступи, так би мовити, не відходили від теми, а наштовхували на думки про величне. Для цього необхідно ввести процедуру зголошення на акцію. До зголошення має бути доданий окреслений в загальних рисах сценарій.
Також організатори подбають про роздатковий матеріал —книжечки учасникам. В них — найважливіші моменти про життя Т.Шевченка, назви найвідоміших поезій, зображення картин і взагалі коротке пояснення, хто такий Шевченко і чим же він видатний (для новацтва).

Старшина акції:

• Комендант
• Бунчужний
• Писар
• Ведучі

План проведення:

1. Відкриття (15хв)
2. Перегляд короткометражного ролику про Тараса Шевченка(15 хв)
3. Гра з залом «Шевченківська вікторина» (10хв)
4. Імпрези роїв, куренів (20хв)
5. Перерва (30хв)
6. Конкурс читців (20хв)
7. Гра з залом «Крокодил» (20 хв)
8. Імпрези роїв, куренів (20хв)
9. Прибирання (10 хв)
10. Закриття (20хв)

Уточнення щодо плану проведення:

3) Шевченківська вікторина.
Запитання (і відповіді):

1. Дата народження (9.03.1814)
2. Дата смерті (10.03.1861)
3. Як звали батька Тараса Григоровича Шевченка? 😉
4. Коли померли батьки Поета (Мати-20.08.1823, Батько-21.03.1825)
5. Назвіть братів і сестер Шевченка (2 брати і 5 сестер: Катерина, Марія, Микита, Ярина, Марія, Йосип, Марія)
6. Скільки запросив Енгельгардт за кріпака Т.Шевченка? (2500крб)
7. Коли відбулася лотерея? (16 квітня 1838)
8. Де вчився Шевченко після викупу? (З 1838р. Шевченко став учнем К.Брюллова в академії художеств)
9. 9.Як називалася 1 збірка Шевченка? Коли вона вийшла? (Кобзар, 1840)
10. 10.На якому році життя помер Шевченко і де його було поховано? (На 48р. життя в Петербурзі. Поховано було в Петербурзі на Смоленському кладовищі. Перепоховали в Каневі 10.05.1861 на Чернечій горі).

5) В перерві учасників пригощають солодким частуванням (це ж все-таки свято). В цей час лунає музика
(не тільки на слова Шевченка,а й проста українська).
Перерва — такий собі умовний ярмарок розваг. Тобто певна частина частується, решті пропонується долучитись до декількох невеличких ігор, розваг, нагородою в яких є маленькі заохочувальні призи (значки, фенечки, цукерки). Це для того, щоб зменшити навантаження на святковий стіл, жвавої «циркуляції» учасників залою, що сприятиме їхньому спілкуванню. Розваги такого типу:

• Гра «Розгардіяш у вірші»: двом учасникам даються листочки зі словами одного уривку з поезії Шевченка. Треба ці слова скласти докупи. Хто швидше, той і переміг.
• Вчимо пісню. Учасникам пропонується вивчити і заспівати пісню на вірші Т.Шевченка. Репертуар досить широкий — пісні «Кому Вниз», «Сад» та ін. Для цього потрібен музичний інструмент (гітара, фортепіано), інструктор і текст пісні (пісень), який може бути поміщений у книжечку заходу.
• Гра «Картки». На столі лежать невеликі, однакові картки. З однієї сторони на картці уривок(1 речення) поезії Шевченка (напр. «Як умру, то поховайте…»), з іншої сторони картка порожня. До кожної картки є пара. Тобто парою вищезгаданої картки є картка з написом «…мене на могилі, серед степу…». Таких пар — приблизно 6-7. Усі картки перевертаються білою стороною догори. Учасники по колу перевертають по дві, дивляться коротко, і перевертають назад. Суть – добрати пару. У кого їх виявиться більше — той і переміг.

6) Зголошені особи (до 10 чол.) по черзі читають поезію Кобзаря (один виступ – 3хв.) Жюрі визначає переможців. Переможці (1,2,3 місця) отримують заохочувальні подарунки: “Кобзар”(1м), Аудіодиск гурту “Кому вниZ” (2м), аудіодиск гурту “Сад” (3м).

7) Гра «Крокодил»: з присутніх обираються добровольці – 6 осіб. Діляться на дві рівні команди. Обрані від кожної команди витягують запропоновані їм назви поезій Шевченка з капелюха організаторів і мають показати їх без слів. Обмеження – 3 хвилини для однієї людини. Чия команда зрозуміла, тій і плюсик. Якщо після 3 хв жодна з команд не здогадується про що йшла мова — правильної відповіді очікують від залу. Той, хто відповість з залу отримує невеличкий приз (напр. пару шкарпеток, цукерки). На черзі наступний з команди, хто показує і т.д.

8)’ Імпрези роїв, куренів. Команди, що зголосилися представляють свої імпрези, які тривають максимум 10хв, але не менш, ніж 5хв. У імпрезах бажане музичне оформлення, світлові ефекти та ін.

9) Пластун любить красу та дбає про неї! Учасники свята прибирають приміщення, в якому провели літературний вечір.

10) На закритті зачитуються переможці теренового змагу (якщо такий буде передбачений) і переможці конкурсу читців.

Автори: Михася Марченко, Андрій Лузан