Рівень: Курінні

Інтелектуальний змаг для гуртка

Мета заходу: сприяти розвитку пізнавальних інтересів, уваги, пам’яті, швидкості реакції, ерудиції, логічного мислення, вміння працювати в команді, вихованню дисциплінованості, відповідальності, толерантності, ввічливості.

Результат заходу: юнацтво взяло участь у одному з 3-ох пластових заходах.

Наочний матеріал: плакат – ігрове поле, сигнальні картки.

Умови змагу: Є 10 різних категорій, в кожній з яких є по 5 питань. Кожна категорія має свій відповідний колір. За правильну відповідь на питання з кожної категорії команда отримує від 10 до 50 балів, відповідно до номеру питання в цій категорії (1 питання – 10 балів, 2 питання – 20 балів і т.д.). Карточки з кількістю балів ведучий віддає команді, яка дала правильну відповідь. В кінці гри всі отримані бали додаються. За побажанням виховника – можна підготувати призи для команди переможців. Нижче подані усі категорії та запитання до них, правильні відповіді подані в дужках.

Правила проведення змагу:

  1. Кожна команда грає за своїм ігровим столиком.
  2. Команда, що правильно відповіла на питання обирає тему.
  3. Сигнальну картку капітан команди має право підняти після слова ведучого «час».
  4. Кожна команда має право відповідати тільки один раз.
  5. Питання ведучим зачитується один раз.
  6. Час для обдумування варіанту відповіді – до 1 хвилини.
  7. Якщо прозвучала підказка, бали не зараховуються, а запитання знімається.
  8. За кожну правильну відповідь нараховується бали відповідно до системи оцінювання..
  9. Якщо правильної відповіді на запитання не прозвучало, то воно переноситься на наступну гру (або правильну відповідь озвучує ведучий).
  10. Переможцем визнається команда, яка за результатами гри матиме більшу кількість балів.

Примітка: Змаг орієнтований на молодше юнацтво, яке здає першу пробу.

 

Корисні посилання для проведення змагу:

Правила проведення змагу

Запитання для змагу

Роздатковий матеріал для команд

Авторський сценарій вертепу від к.ч. 26 ім. Олени Пчілки

За основу сценарію вертепу взято класичний розвиток подій, протистояння добра і зла, окремі слова трьох Царів, Ангела, Звіздаря, Смерті.
Проте, загальна концепція вертепу і його постановка – авторські: у сюжеті прослідковується сатиричне висміювання неосвіченості та ліні (у словах Ірода та Чорта), на противагу розуму і начитаності (у словах пастушків-колядників та Ангела, Смерті).
Також, із поваги до національних меншин та наміром уникнути їх висміювання у діалогах вертепу, серед ролей навмисне не появляється жид/жидівка/циган. Більше на цю тему можна прочитати у цій публікації у співавторстві о. Бориса Ґудзяка, о.Юрія Щурка та Мирослава Мариновича : http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/12/19/65501/

Тривалість дійства: 10 хв. Відео виступу можна глянути тут: https://youtu.be/RQTQq8hYKtc
Кількість дійових осіб: 10 (можуть грати лише хлопці/лише дівчата, або у перемішку)

Скачати текст сценарію можна тут: Сценарій вертепу від к.ч.26 ім. Олени Пчілки

гурток “Зозульки” (к.ч. 26 ім. Олени Пчілки) завітав вертепом

до ст.пл. Іванки Герус, КВ та ст.пл.гетьм.вірл. Олі Герус,ЧоК

Успіхів із постановкою! Дозвольте юнацтву проявити свій креатив та імпровізацію, що стосується самих слів ролей чи костюму. Також рекомендуємо заздалегіть формувати маршрут з адрес, куди плануєте завітати, із приблизними годинами. Ми вертепували впродовж 8 січня і встиги завітати із нашим дійством до 16-ти домівок!

Вишкіл вогняного шоу

Провід

комендант: ст.пл.скоб Роман Задорожний, ОХ
бунчужний: пл.розв. Сергій Баглай
писар: ст.пл. прих. Мудрий Павло,ОХ

Учасники вишколу

Ілона Кащук пл.уч. 8096 822-33-23 с.г. “Фурії”/ Хмельницький
Анна Вержак пл.уч. 80954727487 Підг. к. ім. І. Вільде/ Чернівці
Степан Фарат пл.розв. 80934382582 Підг. к. ім. М. Палідовича-Карпатського/ Миколаїв
Ігор Радченко ст. пл.прих. 80661903424 ст. Нікополь
Юрій Скрипець пл.розв. 80935253911 Підг. к. ім. М. Палідовича-Карпатського/ Миколаїв
Артем Шевчик пл.прих. 80963971924 к.ч.85 ім. В.Ґерети/ Козова
Арсен Матяш пл.прих. 80976115968 к.ч.85 ім. В.Ґерети/ Козова
Ярослав Капустинський пл.прих. 80984677988 к.ч.29 ім. Юрія Старосольського/Тернопіль
Валентин Хома пл.прих. 80962643371 к.ч.29 ім. Юрія Старосольського

Програма вишколу:

11:00 Збір в станиці, реєстрація
11:30 Відкриття вишколу
12:00 Знайомство з вогненним шоу, історія, чар вогню
12:35 Гра
12:50 Обладнання, яке використовується у вогняному шоу
13:15 Гра
13:30 Тренування
14:10 Гра
14:25 Мистецтво театру: музика, заробіток, створення театрів, колективів
15:00 Перекуска
15:30 Фотографування вогняного шоу
16:00 Тренування
16:45 Техніка безпеки
17:10 Тренування з запаленими поями
17:30 Опитник
18:10 Вихід на місце виступу
18:35 Тренувальні виступи
19:30 Закриття
20:00 Розхід\Роз’їзд

Мистецтво, що підкорило вогонь

Вогонь – одна з чотирьох базових стихій, чи не найбільше зних манив людину, чарував, ніколи не давав спокою. Недарма ця стихія вважалась такою, що очищує, оберігає, дає нове життя і перероджує. Чи не у кожній язичницькій міфології у тій чи іншій формі бог вогню чи блискавки займає почесне місце серед очільників пантеону. Та й християнські обряди, звичаї і вірування не позбавлені ритуалів та легенд, пов’язаних із вогнем – у кожній церкві горять свічки, у середні віки саме через вогонь «очищали» тіла єретиків, а біблійна біблійний пророк Ілля був одним із найбільш шанованих простим людом християнських святих.

Попри всі намагання, приборкати вогонь нікому так до кінця і не вдалось. Проте така досконала і небезпечна стихія дала народження одному із найкрасивіших та найекстремальніших видів мистецтва – фаєршоу. Тих, хто підкорює вогонь – виконують різноманітні трюки з вогнем, а також використовують його у реалізаціях творчих ідей називають фаєрфайтерами.

Зародилось це мистецтво на узбережжях Тихого океану, ймовірно, у Новій Зеландії. Мужчини племен Маорі здавна виконували щось схоже на танець по-різному крутячи камінці на мотузках, таким чином тренуючи силу та вправність.

На початку ХХ століття австралійські бродячі цирки запозичили у них ці трюки, здогадавшись замість мотузка використовувати тонкий ланцюжок,а замість камінця – тканину, просочену гасом. Тканину підпалювали і під бій барабанів та бубнів розважали публіку танцями з вогнем. Культура «вогненного шоу» широко використовувалась рухом хіпі, пізніше її запозичили реконструктори та рольовики. Зараз саме вони найчастіше виконують трюки з вогнем, хоча мистецтво фаєршоу стало самостійним і зараз існують цілі «вогняні театри» та клуби.

Не варто забувати і про вклад у культуру «вогненного шоу» і південноамериканських індіанців – ті здавна жонглювали короткими тонкими паличками, підпаленими з обох боків. Також своєрідними «фаєрщиками» були середньовічні європейські «ковтачі вогню». Думаю, зайве пояснювати, що вони робили із запаленими факелами – назва говорить сама за себе.

Сучасні фаєршоу набагато видовищніші, ніж раніше – адже фаєрщики значно розширили свій «арсенал». Тепер вони використовують не лише звичайні пої (гніт, прикріплений на ланцюжку), а і «стаффи» – металеві палиці, до кожного кінця яких прикріплений гніт, «віяла» – декілька металевих лозин, що жорстко скріплені в одному кінці, кожен з яких в іншому кінці увінчаний невеликим гнітом, «кігті» – металеві лозини, що кріпляться безпосередньо до пальців, та багато, багато іншого (про це ще піде мова далі).

Це мистецтво є дуже видовищним, і, як не дивно, не дуже небезпечним, адже, по-перше, фаєрщики спершу довго відпрацьовують рухи із незапаленими інструментами, по-друге, шанс підпалити на собі одежу чи волосся дуже малий, якщо дотримуватись елементарних правил безпеки – збирати волосся у хвіст, чи пов’язувати косинкою, одягати вузький одяг із натуральних тканин, що закриває руки по кісточки та ноги по щиколотки, бажано темний, бо, на відміну від перспективи підпалити себе, перспектива забруднитись кіптявою дуже реальна.

Втім, не варто забувати, що фаєршоу перестає бути небезпечним лише за умов дотримання правил безпеки. Вони є доволі простими, тож не варто ними нехтувати. Наймасштабнішою подією для українських фаєрщиків є «Київський фестиваль вогню», що відбувається щороку у червні.

Усі небайдужі до магії вогню запрошуються поспостерігати за виступами та батлами, взяти участь у майстер-класах. Окрім, власне, виступів із вогнем у програмі передбачені також театральні та циркові номери, конкурс інсталяцій, фотографій, ярмарок.

Проте не завжди виступи фаєрщиків є санкціонованими – іноді вони проводяться зовсім без підтримки держави. Навіть такі широкомасштабні шоу, як «Київський фестиваль вогню» підтримують, в основному, приватні спонсори, а не державні структури. Менші ж виступи часто закінчуються проблемами із правоохоронними органами. Тому, якщо ви надумали чудового літнього вечора підзаробити, покрутивши пої чи помахавши віялами, подбайте про те, щоб поблизу не було жодних дерев’яних будівель та легкозаймистих речовин, застерігайте роззяв які зберуться на вас подивитися, щоб вони тримались на безпечній відстані.

ЯКІ ІНСТРУМЕНТИ ПОТРІБНІ ДЛЯ «ВОГНЯНОГО ТАНЦЮ»?

Найбільш поширене обладнання, вживане у “вогненному шоу” з прадавніх часів, — пій (скор. від poitoa — на мові маорі — «кулька в мішку на мотузочку»). Пої бувають декількох видів, розрізняються перш за все за типом використання («тренувальні» — для відробітку нових елементів і «бойові» — для виступів), по вигляду («вогненні» — пій просочується керосином і підпалюється, і «світлові» — пій світиться завдяки світлодіодним елементам або хімічним джерелам світла). Пої складаються з ґноту (який просочується в горючій речовині), ланцюга (тонкого, міцного і гнучкого ланцюжка) і петель, що надягаються на пальці. Вдеяких випадках замість петель використовуються спеціальні рукоятки. Існуютьтакож різновиди поїв, в яких на кінцях ланцюга прикріплений не один, а декілька ґнотів.

Комета – один великий ґніт на довгому ланцюжку (один великий пій).

Стафф, жердина (staff) — як правило металева труба (зрідка 6 — дерев’яна палиця), до кожного кінця якої прикріплений ґніт.

Девілстік (devilstick) — назва не має нічого спільного з дияволом і походить від грецького слова devil, яке означає «перекидати». Одне з найскладніших оснащень — зовні нагадує невеликий стафф, але в рух приводиться не гронами рук, а парою спеціальних паличок.

Віяла (fans) — декілька металевих лозин, що жорстко скріплені в одному кінці, кожен з яких в іншому кінці увінчаний невеликим ґнітом.

Даблстаффи, дабли (double staff, doubles) — два коротких стаффи. Кігті, або «вогненні пальці» — металеві лозини з ґнітом на кінцях, які, на відміну від віял, не скріпляються жорстко один з одним, а за допомогою спеціальних насадок або рукавичок кріпляться на пальцях.

Факели — двома факелами можна крутити в руках, а трьома і більше – жонглювати.

Видування вогню — виприскування з роту керосину крізь полум’я факела. В результаті в повітрі утворюється велика вогненна куля.

Вогненна скакалка (skip rope) – це скакалка, яка горить. Можна стрибати через неї поодинці, крутити нею, можна зробити мотузок довшим так, щоб двоє тримали і крутили, а третій стрибав, здійснюючи різні акробатичні трюки.

Обруч (hoop) – металевий обруч з 6-8 ґнотом. Можна крутити на тілі або на руках, підкидати в повітря. При невеликій вазі можна жонглювати або крутити декількома обручами одночасно

ТЕАТР ВОГНЮ

Театр Вогню – це театр, що спеціалізується на створенні вогняного шоу, або фаєр шоу – тобто постановок з використанням відкритого вогню. Найчастіше вистави відбуваються на відкритому просторі – на вулиці, площі, в парку і т. п. з тієї причини, що сценічна робота з вогнем накладає високі технологічні вимоги до сцени (негорючий матеріал сцени, відсутність дорогої апаратури та пожежної сигналізації над сценою, розмір сцени). Крім того, театр Вогню – досить молодий напрямок, і велика частина подібних театрів – це стихійні групи одиноких любителів поїв, “крутильників вогню”, які вирішили заробити грошей. На даний момент деякі групи вже існують досить довго, щоб заробити хорошу репутацію і почати цілеспрямовано вивчати сценографію, хореографію, драматургію і використовувати їх у своїх постановках. Головною особливістю театрів вогню слід вважати те, що їх, по суті, не можна класифікувати як “театр”, а, скоріше, як “перфоманс-група”. Подібна діяльність в англомовній термінології іменується “performance art”. Лише унікальні одиниці з них дійсно створюють драматичні спектаклі з яскраво вираженим сюжетом, персонажами,зав’язкою, розвитком та кульмінацією.

БІЛЬШЕ ПРО ВОЛОДІННЯ ІНСТРУМЕНТАМИ ФАЄРЩИКА

Пої – вид жонглювання кульками на мотузках, які тримають в руках і крутять у різних напрямах, схоже на жонглювання булавами (художня гімнастика). Вони походять від традиційного мистецтва народу маорі, Нова Зеландія, де пої є одним з елементів національного мистецтва капа хака (маорі Kapa Haka) (слово «пої» означає на мові маорі – «куля»). Народ маорі до цього дня зберігає традиції виконання пої. Такі виконання часто є обов’язковою частиною державних церемоній, святкових і громадських виступів. На даний момент мистецтво пої пішло далеко від оригінальної культури 8 маорі. У колах жонглерів зародилася ціла субкультура пої, що перетворила кручення поїв у хобі, тренування або шоу. Пій вважаються однією з форм жонглювання і пойстери стоять в одному ряду з жонглерами, крутильниками жердин та їм подібними. Крім того, пої увійшли в технічний арсенал цирків і вуличних театрів. Багато хто вважає, що вогненні пої – це максимум можливостей для пойстера. Вони складаються з ланцюга і кевларових (базальтових, азбестових, вуглеволоконних) «ґнотів», які вимочуються в горючі рідини (рідкий парафін, гас, солярка) і підпалюються. Пойстер, який працює з вогнем, повинен бути достатньо компетентний, щоб не піддати ризику ані глядачів, ні себе. Існує безліч видів вогняних поїв. Найпростіший – це пої з двома ґнотами. Є кілька видів ґнотів, що розрізняються за часом і яскравістю горіння:

Акордеони (Accordian). Досить популярні, оскільки їх простіше всього зробити самому, і вони досить яскраво горять. Але недолік в тому, що в центрі болтом можна затягнути туго, а в кутах щільність складання буде менша. Можна прошити кути дротом, але все одно виходить недостатньо щільно. Результат – не дуже великий час горіння, тому що паливо в них просто не утримується.

Роли (Rolls). Теж досить популярні. Їх можна зробити абсолютно різних розмірів, збільшуючи площу (взявши стропу ширшу) або обсяг. Перше – для розміру полум’я, друге – для часу горіння.

Monkey fist. Це такий великий вузол – мавпячий кулак. В’яжеться з мотузки. При їх виготовленні всередину потрібно вставляти який-небудь сердечник, тому такі ґноти завжди досить важкі. Але теж добре вбирають і добре горять.

Клубок. В основному з азбесту – беруть азбестову мотузку, роблять клубок і обмотують зверху сіткою з дроту.

Кафедрального типу. Один такий ґніт робиться з двох вузьких кевларових смужок. Дуже добре вбирають паливо і менше його розбризкують, так як у них менше щелин.

Moonblaze. Виготовляються за типом Кафедрального, але з більшої кількості стрічок і через це більше вбирають палива, менше розбризкують і довше горять.

Death Star. За описом – горять спочатку дуже яскраво, потім як звичайні кафедрали. Виготовляються за типом мунблейзів, але іншим за кутом складання.

Ізис (Isis). Вважається одним з найкращих ґнотів. Через те, що він складається з шнура, має відносно малу вагу, багато вбирає, має велику площу горіння і надходження кисню всередину й мало бризкається. Використовується для фітіля на стаффі і як ґніт для поїв.

Комети. Ґноти, які дають найбільше вогню, але і менше всього горять. Якщо їх зробити дуже великими, то їх стає складно крутити через розмір та вагу. Для деяких поїв використовуються по кілька ґнітей, які називаються «шашлики». Також є варіація поїв – вогненні змії (у російському варіанті також часто іменовані вогняними косами) (fire snakes) – коли замість ґніту використовується кевларова (азбестова, керамічна і т. д.) мотузка. Робота з такими поями виглядає майже так само, як робота з прапорами, але є один маленький нюанс, їх не можна зупиняти і не крутити, так як вогонь йде вгору до рук, якщо Ви їх зупинили, то покладіть на землю. Виготовляються безліччю способів починаючи від прив’язування азбестової мотузки до ланцюга, закінчуючи складним плетінням. Більшість пойстерів, як професіоналів, так і любителів воліє робити власні пої. Найпростіший варіант тренувальних поїв – це всього лише пара шкарпеток і пара тенісних м’ячиків. Більш складніші пої робляться з самих різних матеріалів.

Мотузки мало важать, їх легше купити, але ланцюг набагато міцніший, і завдяки спеціальним карабінам не 10 перекручуються і не заплутуються при крученні. Карабіни для ланцюгів також використовують для швидкої заміни ґнотів і для зняття ручок. Частина досвідчених пойстерів додає обважнювачі на ручку, для виконання різних трюків типу кидків. В інтернет- магазинах можна придбати безліч різних ґнотів і ручок. Таким чином, створення власних поїв обмежується тільки вашою фантазією.

Обертання жердини – це величезна гілка мистецтва жонглювання. Так само як і пойстери, крутильники жердин (стаффери) використовують один або дві жердини. Починати крутити держаки значно складніше і небезпечніше ніж пої, але все більше людей віддає перевагу трюкам з жердиною. Велика кількість схожих технік може бути взятою з бойових мистецтв типу bojutsu.

Контактний Стафф. Варто зауважити, що технік обертання стаффа декілька. Дві найбільш популярних техніки це – «спінова» (він анг. Spin – обертання, обертати, крутити) і «контактна» техніка. Спін – класика обертання жердини, яка найчастіше властива цирковим артистам і полягає в тому, що «стаффер» у процесі виконання номеру не випускає жердину (держаки) з рук (виняток – підкидання у повітря). Контактна техніка, у свою чергу, має на увазі під собою те, що артист намагається, навпаки, тримати стафф в руках найменший час, і полягає це в тому, що стафф контактує безпосередньо з тілом людини, наприклад з шиєю, торсом, зап’ястями, ліктями, плечами і т. д. Простіше кажучи, стаффер плавно «катає» жердину по тілу,використовуючи відцентрову силу стаффа. Для такої техніки стафф повинен виготовлятися специфічном чином: рекомендується використовуватися легший каркас (саму жердину, трубку) і більш важкі наконечники (ґноти). Така жердина також може відрізнитися від оригінальної («спінової») довжиною – спіновий стафф, своєю максимальною довжиною не повинен перевищувати відстань від землі до плеча стаффера, в той час як довжина 11 контактного Стаффа повинна бути не менше відстані від землі до плеча, тобто та довжина яка в спіновому стаффі є максимальною, у контактному буде мінімальною. У плані безпеки контактний стафф набагато небезпечніший від спінового, адже артист часто втрачає стафф з поля зору і орієнтується тільки по відчуттях (приклад – стафф знаходиться на спині). Частіше за все через помилки страждає шкіра шиї, рук від плеча до ліктя, спина від опіків, так що рекомендується використовувати засоби захисту від опіків пріоритетно на цих ділянках шкіри. Не рекомендується видувати полум’я з контактного шеста безпосередньо перед виступом, тому що від гасу рукоятка жердини стає більш слизькою (або іншого палива), що може призвести до опіків. Рекомендується тренуватися і вчитися крутити контактний стафф в тонкому одязі з рукавами, так як рукави оберігають від опіків на руках, а товщина одягу безпосередньо позначається на тому, наскільки добре ви відчуваєте стафф. Також варто звернути увагу на залежність матеріалу з якого зроблений одяг і рукоятка стаффа (її обмотка), наприклад, якщо кращі синтетичні тканини (що, до речі саме по собі не рекомендується, адже вони менш вогнетривкі, ніж натуральні тканини) то, виходячи з того, що стафферу завжди хочеться домогтися максимальнї єдності рукоятки Стаффа з одягом, треба використовувати гумові обмотки, або якщо одяг натуральний (бавовна, шерсть) то шкіряні. Крутити контактний стафф без обмотки (з металевою рукояткою) не рекомендуються.

Фаєр-шоу – навчання без мук

Ти ніколи не тирмав поїв чи стафа в руках, але тобі дуже, ну дуже хочеться навчитися? Насправді, навчитися красивому мистецтву фаєршоу не дуже складно, якщо уникнути певних типових лоя новачків помилок. Якщо кілька разів «обпектись» (в переносному значенні) на початку, можна розгубити весь запал (знову ж таки, в переносному значенні) до занять фаєршоу. Щоб цього не трапилось, варто знати, як починати вчитися. Повір на слово – теорія іноді не менш корисна, ніж практика.

Із яким інструментом ти не хотів би виступати надалі – почни з поїв, а не зразу хапайтесь за стаф чи віяла. Вони дають достатню свободу рухів і з ними найпростіше освоїти базові елементи, які потім використаєте і в роботі з нішим реквізитом. До того ж, робота, наприклад, з роуп-дартом, вимагає певної фізичної підготовки, і якщо ви хочете навчитись працювати з вогнем «вже і зараз», роуп-дартом ви навряд чи оволодієте.

Інша помилка, якої часто припускаються новачки – одразу починати тренуватись із «бойовим» реквізитом. Бойові пої досить важкі, і отримавши кілька разів по чолі чи інших тендітних місцях, можна втратити будь-яке бажання займатись далі. Але навіть найзапальніші початківці починають переживати, як би не вдаритись, замість того, щоб думати, як би правильно відпрацювати елемент. До того ж, гніт часто роблять зі скловати, і якещо ви не хочете, щоб після кожного заняття тіло нестерпно свербіло – спробуйте все ж взяти довгі шкарпетки, в носки яких заштовхаєте тенісні м’ячики, або мішечки з крупою (манна, пшенична або пшоняна каша найкраще підійдуть для цієї шляхетної мети).

Якщо тренувальні пої у вас вже готові, і ви сповнені рішучості навчитись із ними поводитись, у вас є кілька варіантів, як це зробити:

1) Із мережі Інтернет легко можна скачати відеоуроки. Їх безліч як на youtube, так і vkontakte. Обирайте відео більш-менш нормальної якості, краще англомовне (заодно можна покращити свій рівень англійської). Можна просто стягнути відео і спробувати повторити те, що роблять люди там, але це надзвичайно важко, і лише найнастирнішим і найпедантичнішим радимо займатись таким чином.

2) Знайти когось, хто покаже вам базові елементи наживо. Таких людей також можна відшукати через інтернет, але краще робити це через особисті знайомства, оскільки переважно уроки у досвідчених фаєрщиків коштують, м’яко кажучи, недешево. Після осягнення базових елементів вчитись по відео стає набагато простіше, адже подумки вже можна «розкласти» те, що робить майстер фаєршоу на екрані на простіші елементи.

Взагалі, є три рівні майстерності фаєрщика – на першому людина оволодіває базовими елементами, на другому – починає виступати синхронно з кимось, на третьому – це вже постановки цілих перформенсів. Якщо ви все-таки хочете перейти на інший реквізит, в принципі, буде достатньо володіти поями на першому рівні.

Корисні поради і маленькі секрети для тих, хто починає займатись фаєром:

1) Якщо ви працюєте з віялами чи стафом без обмотки, вам буде набагато зручніше крутити в рукавичках – ви не стиратимете шкіру.

2) Часто на гноти керосин просто наливають. Це неекономно, краще використовувати ємність для замочування.

3) Навчання піде значно краще, якщо ви стежитимете за своєю фізичною формою – банальна зарядка з вправами на розтяжку щоранку набагато покращує координацію рухів.

4) Звісно, ця істина дуже проста, проте про неї часто забувають — реквізит прослужить вам куди довше, якщо ви з ним бережно поводитиметесь. Слідкуйте, щоб гніт не бруднився, навіть досягнувши рівня, коли ви перестали бити себе по всьому, по чому можна, не тренуйтесь із “бойовим” реквізитом — від ударів і падінь, які неминучі, коли ви відпрацьовуєте нові елементи, він оббивається.

ТЕХНІКА ОБЕРТАННЯ ПОЯМИ

Airwrap – елемент, а точніше, сімейство елементів обертання поїв, коли ланцюжки зчіплюються між собою, прокручуються в такому стані деякий час, а потім знову розчіплюються. Compound Circles – техніка обертання поями, коли не тільки пої обертаються в руках, але і самі руки роблять кругові рухи. Поєднуючись, ці обертання утворюють дуже красиві візерунки.

Антіспін (antispin) – техніка обертання поями, коли пойстер робить великі кола прямими руками, причому пої і руки обертаються в протилежних напрямках. Як правило, використовується в елементах «квітка» і «фонтан»

Метелик (butterfly) – базовий елемент обертання поями.

Вісімка (weave) – базовий елемент обертання поями.

Врап (wrap) – родина елементів обертання поями, так чи інакше пов’язаних із зупинкою намотування одного або обох поїв на руку, ногу, іншу частину тіла або сторонній предмет. Найчастіше використовується для зміни напрямку обертання.

Видування вогню (firebreathing) – набравши в рот гас, з силою плюнути ним на палаючий смолоскип. Утвориться велика вогняне хмара.

Ізолювання (isolation) – техніка обертання поями, коли центр обертання знаходиться не близько кистей рук, а зміщується до середини ланцюга. Ефектно виглядає як з вогнями, так і з середини, але вимагає великої вправності.

Гіперлуп (hyperloop) – елемент обертання поями з серії airwrap’ов, коли пої, зчепившись прокручуються між руками, а потім розчіплюються з іншого боку.

Колесо (buzzsaw), Кроссер (crosser) – елементи обертання поями.

Млин (windmill) – базовий елемент обертання поями.

Пятибітка (пятибітна вісімка, 5 beat weave) – елемент обертання поями, різновид вісімки.

Фонтан (fountain) – елемент обертання поями.

Квітка (flower) – елемент обертання поями з серії Compound Circles.

Крокуючий метелик (thread the needle) – елемент обертання поями, різновид метелика.

Штопор (corkscrew) – елемент обертання поями. Інша назва – горизонтальний млин.

Спорядження

Девілстік (від грец. Devil – перекидати і англ. Stick – палиця) – палиця з ґнотами на кінцях, яку можна крутити і підкидати двома іншими паличками що менші.

Діаболо (diabolo) – предмет для маніпулювання, що нагадує велику котушку або іграшку йо-йо. У руках дві палички, між якими натягнута мотузка. Цією мотузкою діаболо можна підкидати, ловити, крутити й робити багато інших трюків.

Віяла (fire fans) – конструкція, за формою аналогічна звичайному віялу. За зовнішній стороні кріпиться кілька ґнотів (або один довгий ґніт). В основному віяла крутять дівчата на виступах. На покрутах зустрічається досить рідко.

Мотузки (fire snakes) – пої з коротким ланцюгом і довгими ґнотами, зробленими з кевларової або азбестової мотузки.

Вертлюг (swivel) – свого роду шарнір, який кріпиться до ланцюга, щоб та не закручувалася при обертанні пої.

Замочка – ємність з пальним, в яку опускаються пої і просочуються паливом. Як правило, представляє собою розрізану каністру або невеликий тазик чи відерце.

Карабін – пристрій, призначений для швидкого з’єднання елементів конструкції поїв. Звичайний туристичний карабін, тільки меншого розміру. Рекомендується використовувати карабіни з фіксатором, а інакше вони можуть зчепитися під час обертання поїв. Як це не дивно, трапляється досить часто.

Кафедральний (cathedrals) – різновид ґнотів для поїв.

Glow poi – пої, у яких замість ґноту прикріплені кулі або палички, що світяться в темряві.

Monkey Fist – великий вузол, сплетений особливим чином з товстої мотузки.

Люверси – заклепки з отворами. Прилаштовується до петель, щоб забезпечити кріплення ланцюга.

Метеор (meteor) – довга мотузка або ланцюг з двома ґнотами на кінцях. Її можна крутити як пої або як жердину.

Шкарпетки (sock poi) – тренувальні пої, зроблені з пари довгих шкарпеток. Зазвичай всередину кладуться тенісні м’ячики або мішечки з крупою.

Пальчики (fire fingers) – вісім або десять невеликих прутиків з ґнотами. Схожі на віяла, але не закріплені нерухомо, а надягають на пальці. Бувають двох видів: або кожен пальчик одягається окремо, або всі прироблені до рукавички.

Комети – пої особливої конструкції з ВЕЛИЧЕЗНИМ полум’ям.

Патисони – різновид ґнотів для поїв.

Завіси (finger straps) – дві петлі зі шкіри або міцної стрічки, які кріпляться до ланцюга, щоб за них можна було тримати пої і крутити їх. Одягаються на пальці.

Піропоі (піротехнічні пої) – пої, у яких замість ґнотів до кінців ланцюжків прилаштовується піротехнічні фонтани. При крученні з них на всі боки красиво розлітаються різнокольорові іскри.

Роли (rolled heads) – різновид ґнотів для поїв.

Треники – див. Тренувальні пої.

Тренувальні пої (practice poi) – пої, у яких замість ґнотів прироблені тенісні м’ячики або мішечки з крупою. Використовуються для тренування та вивчення нових елементів. Часто до м’ячика прив’язуються стрічки, які красиво майорять у повітрі при крученні.

Факел (torch) – невелика палиця, палаючи, з одного кінця. Природно, горить не сама палиця, а ґніт, намотаний на цей кінець. Часто використовується як джерело світла. Два факела можна крутити в руках, а трьома і більше — жонглювати.

Ґніт (wick) – палаючий елемент конструкції різних предметів для маніпулювання. Просочується паливом і підпалюється.

Шашлик (multiple poi heads) – різновид поїв. У шашлику на ланцюгу не один ґніт, а кілька

Жердина/стаф (staff) – палиця з ґнотами на кінцях, яку можна крутити в руках.

Шплінт – металева шпилька, яку іноді використовують при виготовленні ґнотів.

ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ І БЕЗПЕКИ

1) Звісно, палаюче волосся та одяг виглядають дуже ефектно, проте щоб уберегти себе від небажаних «спецефектів», вам слід завчити, як «Отче наш» – одяг – з натуральних тканин, щольно прилягає до тіла, волосся, навіть не дуже довге – зібране, можна навіть під косинку. Щодо волосся, до речі, – загорання безпосередньо від вогню – це не найгірше, що може з Вами трапитись. Як правило, в таких випадках Ви відбудетесь легким переляком і зіпсованою зачіскою. Воно також може заплутатись в ланцюгу, і тоді наслідки будуть набагато плачевнішими – без опіків не обійдеться.

2) Перед тим, як ви запалюєте пої, їх слід ретельно струсити. Якщо Ви цього не зробите, існує небезпека, що вже горючі залишки керосину попадуть на глядачів

3) Якщо тебе приваблює техніка дихання вогнем, не варто забувати, що керосин токсичний. Тому брізери часто використовують замість керосину звичайний спирт — він теж токсичний, але наслідки менш плачевні. Якщо Ти дихаєш вогнем, у жодному разі не можна цього робити проти вітру. Після “плювка” обов*язково витирай рот від керосину.

4) До посудини, в якій замочуватимете пої, в жодному разфі не можна підходити з відкритим вогнем. Посудина повинна знаходитись поза зоною, в яку будь-яким чином може потрапити відкритий вогонь — в процесі виконання трюків, наприклад. Варто пам*ятати, що замочка може не тільки загорітись, а й просто перевернутись, тому бажано, щоб хтось за нею стежив. Не варто також залишати біля неї свої речі (на випадок, якщо її хтось таки переверне).

5) Завжди заздалегідь готуйте вологу ганчірку для гасіння реквізиту. Кладіть її на поліетиленовий пакет, щоб вона не забруднилась об землю, адже бруд псує реквізит.

6) Якщо ви крутите в приміщенні (тут не йдеться про фаєршоу локального масштабу у власній увартирі — таким краще взагалі не захоплюватись, а про фестивалі, корпоративи і т. п.), обов*язково треба віджиматти гніт сухими серветками.

7) Прибирайте за собою сміття після закінчення виступу. Переважна більшість “відходів” – легкозаймисті, тому не полінуйтесь донести їх до сміттєвого контейнера — можливо саме ця проста дія допоможе запобігти пожежі.

8) Перевірка поїв перед виступом повинна стати вашою залізною звичкою. Перевірити слід гвинти, кільця, ланцюг, петлі, всі кріплення. Неперевірений інвентар не можна використовувати.

9) Якщо Ви крутите не в рукавичках, не давайте свій інвентар першому-ліпшому. Якщо ви крутите, наприклад, віяла, дуже часто трапляється, що руки стерті в кров і ви можете заразитись чим завгодно. Слідкуйте, щоб бруд і керосин не потрапляли на кільця, а краще – мийте їх після кожного використання.

Речі, які потрібно з собою взяти:

1. Реквізит (Стаф / пої/ віяла і т.д.)

2. Паливо

3. Замочка

4. Ганчірка для гасіння реквізиту

5. Пляшка води

6. Сірники / запальничка

7. Камера / фотоапарат (якщо є)

8. Аптечка

У багатьох фаєрщиків такий список висить на дверях. Слід завжди звірятись із ним перед виходом, після цього можна почуватись спокійно, адже знаєш, що нічого не забув.

В АПТЕЧЦІ МАТИ:

• Лідокаїн (краще спрей) – хороше знеболювальне. При сильних опіках без нього не обійтись.

• Пантенол – не лише знеболить місце опіку, а й пришвидшить загоєння.

• Бинти

• Ватні тампони.

• Бактерицидний пластир

• Знезаражуючий засіб – найкраще використовувати перекись водню.

Також добре мати з собою розчин фурациліну – при перев’язці варто змочити ним бинти, щоб вони не прилипли до рани.

При дотриманні всіх правил безпеки підпалити себе, насправді, досить важко. Проте, якщо раптом на Вас загорівся одяг – головне – не панікуйте. Від того, що Ви бігатимете з гучними криками «горю» полум’я тільки пошириться. Ляжте на землю, щоб збити вогонь. Якщо поруч із вами є асистент, чи ваші друзі, вони зорієнтуються і заллють місце загорання водою чи зібють його мокрою ганчіркою. Якщо діяти спокійно і оперативно, найвірогідніше, обійдеться без серйозних наслідків. Проте, якщо Ви все ж обпеклися, діяти слід так:

1) Охолодити місце опіку, щоб руйнування тканин від гарячої температури не продовжувалось. Найкраще – промити місце опіку холодною водою. Якщо до рани прилипли шматки одежі, їх у жодному разі не можна відривати – це повинен зробити лікар. Якщо на місці опіку зявились пухирі, їх у жодному разі не можна проколювати. Це не пришвидшить процес одужання, а збільшить ризик зараження.

2) Після охолодження місце опіку треба забризкати лідокаїном, через кілька хвилин – пантенолом.

3) Щоб опік швидше і безболісніше гоївся, можна ставити компреси із розчином фурациліну, або «Спасателем».

Варто пам’ятати — гас — токсична речовина. Якщо гас потрапляє в дихальні шляхи, може розпочатись гостре отруєння організму, є небезпека, що почнеться задишка, блювота, відбувається зниження вмісту цукру в крові (що, в свою чергу, призводить до запаморочення), при сильному отруєнні можливі незворотні зміни в тканинах печінки, порушення серцевих ритмів.

Якщо такі отруєння часті, розвивається анемія, змінюються структури кісткового мозку.

Тому, якими б видовищними і красивими не видавались виступи брізерів (тих, хто “плює” вогнем), краще гарно потренуватись з водою, а не з гасом. До того ж, керосин дуже шкідливий для зубів — звичайна пломба “розлазиться” після чотирьох-п*яти “плювків”, зубна емаль витримує такі “удари долі” трішки краще, але зловживати не варто.

У деяких людей на гас може розвинутись алергічна реакція, тому перш, ніж перший раз дихати вогнем протестуйте ділянку шкіри на зап*ясті або згині ліктя — для цього туди слід нанести невелику кількість керосину. Якщо на шкірі з*явились опіки, набряки, висип, краще навіть не починати “дихати вогнем”, адже слизова рота набагато чутливіша, ніж шкіра на руках.

Контакти клубів:

1. http://vkontakte.ru/club16074890 – Тернопіль

2. http://vkontakte.ru/club7278047 – Київ

3. http://www.fireart.com.ua/ – Київ

4. http://protynochi.com/ – Київ

5. http://fireart.com.ua/ru/shkola-ognennogo-iskusstva.html – Київ

6. http://www.fireshow.com.ua/index.php — Харків

7. http://vkontakte.ru/club2405068 — Kiev Fire Fest

8. http://www.firefest.info/ — Kiev Fire Fest

9. http://www.shadowsoffire.cv.ua/ – Чернівці

Про Вишкіл Вогняного Шоу “Фенікс”

З Пластового Порталу

28 листопада в Тернополі відбувався Вишкіл Вогняного Шоу “Фенікс”

Якось та й бувало, що ми уявляли себе чи великим Прометеєм, чи крутим супер героєм, який володіє стихією вогню, чи навіть самим Гаррі Поттером. Ось і чудова нагода навчитися, а можливо і втілити свою уяву в реальному житті 😉 28 листопада в станиці Тернопіль відбувся феєричний вишкіл вогняного шоу «Фенікс».

Розпочалося все зі звичайнісінького цирку. Учасники понапихавши в довгі шкарпетки тенісні м’ячики почали виконувати з ними небезпечні трюки та акробатичні танці.

Оцінивши все це дійство висококваліфіковані інструктори зразу взялися не за голову, а за працю. Через декілька годин пластуни навчилися вимальовувати шкарпетками в повітрі «вогняного мителика», «вісімку», «трибітну вісімку», «пилу» і, звичайно, власного творіння трюки.

Аби дати якихось перспектив цим старанним розмахуванням, організатори заходу надали корисні контакти з клубами, які займаються вогняним шоу в різних містах та місця, де можна придбати обладнання для нього, адже все таки мали надію, що хтось таки й стане в майбутньому справжнім фаєрщиком.

На вишколі учасники також ознайомилися з історією, видами знарядь (стафом, поями, кометою, віялом і ін.), фотографуванням і чарами вогняного шоу.

І ось, нарешті, можна було сховати шкарпетки в сумку або ж одіти їх назад на ноги і взяти в руки справжні запалені пої. Ось тут то й почали замічатися тремтіння рук, переляканий погляд і бажання втікти, але провід не надавав такої можливості. Найбільше переживалося за пташок, адже спочатку їх відлякували просто запахом шкарпеток, а тепер є вірогідність, що їх зажарять і подадуть на вечерю коменданту.

Та ні, все вийшло просто чудово! Таких позитивних емоцій годі було й очікувати! Вражень безліч! Учасники щасливі, комендант ситий, сусіди в шоці, а я просто хочу ще 😉

Автор новини: Ірина Боцюк

 

З Тернопільської газети “20 хвилин”

Навчать, як підкорити вогонь, пластуни у Тернополі 28 листопада, на вишколі вогняного шоу “Фенікс”.

Учасникам вишколу розкажуть про те, як користуватися різними знаряддями вогняного шоу. А кваліфіковані інструктори навчать базових елементів фаєршоу.

У програму вишколу входить навчання вогняного шоу з такими знаряддями, як пої, стаф, віяло, – розповідає організатор заходу Роман Задорожний.

Також учасників навчать, як тренуватися самостійно. Причому не купуючи ніякого обладнання, а використовуючи підручні матеріали. Також інструктори розкажуть про те, як заробити собі ім’я у цьому напрямку, про перспективи розвитку “фаєрщика”. Також, за словами Романа, учасники вишколу спробують разом поставити вогняне шоу, щоб учасники отримали можливість першого публічного виступу.

Також цікавим для учасників вишколу будуть корисні контакти з клубами, які займаються вогняним шоу в різних містах, – розповідає Роман. – А також контакти людей, які виготовляють і продають обладнання для вогняного шоу.

Автор новини: Віталій Дерех 

Змаг і ватра до Дня пластової присяги

ст. пл. Юрій Козачинський, 
виховник гуртка “Скіфські орли” (Кіровоград)

Завантажити проект в форматі PDF можна тут.

Вид проекту: змаг і ватра
Для кого він має бути зреалізований: Проект розрахований на: пл. прих. – учасники, Пл. розв та пл. учасн. – інструктори, співорганізатори.
МЕТА:
— святкування 91-ї річниці Пластової Присяги;
— перевірка знань пл. прих. з історії пласту;
— залучення пл. учасн. та розв. до організації станичного заходу;
— проведення національного виховання.
Анотація: Даний захід є станичного рівня і приурочений до дев’яносто першої річниці Пластової Присяги. Він складається з двох частин: змаг і ватра. Змаг містить 8 точок, які спрямовані на розвиток знань, умінь і навичок різного плану: історія Пласту, тренування пам’яті, логічного мислення,
сенсорики та акторства.
Тема ватри – „Україна сучасна”. Учасники ватри були поділені на групи за допомогою гри, що було необхідним при розробці проектів. У вступі ведучий подав тему ватри, обгрунтував її мету і підвів до основної
частини. Протягом ватри лунали пісні, які логічно розкривали підтеми– Україна минула, сучасна та майбутня — і доповнювали виступи учасників ватри з цих проблем. На завершення учасники по групах розробляли проекти змін до системи освіти та культури.
Інформація про реалізацію проекту: Міжгуртковий змаг проводився по місту. Учасниками змагу були
пл.прих. та неіменовані. Пл.розв. були інструкторами на точках, які вони готували згідно із заданими умовами. Переможці змагу були визначені перед ватрою.
Ватра почалася з гри на поділ, що необхідно було для подальшого проведення ватри. До проведення ватри були залученні двоє пл. розв., що були образами України минулої та майбутньої (тексти звернень готували
самі). Учасники ватри створювали проекти змін до системи освіти та культури ( творча робота майбутніх провідників нації).

ЗМАГ
1. Про кого йде мова?
а) До війни був пластуном. Потім зголосився до УСС. У 1918 р. марширував вулицями Єлизавету (Кіровоград). Для нас він є першим, хто приніс Ідею Пласту на наші терени. ( Ю.Гончар – Гончаренко ).
б) Він вважав, що школа несе навчальну, але не виховну функцію. Він став головою ліквідаційної комісії організації, яку сам створив, змінивши таким чином зовнішню форму й залишивши суть. Його книга перевидавалася неодноразово і залишається основною для пластуна. (Дрот )
в) Життєвий вишкіл дістав у Пласті, де його знали, як гарного спортовця. Мав ступінь скоба. Він був єдиним генералом УПА, що носив це звання за життя. (Р. Шухевич )

2. Знайдіть помилку та вставте потрібні слова в текст Обіту.
В пожежах всесвітніх, у лунах кривавих,
Під громом гармат, у важкій боротьбі,
На лицарську честь і на предківську славу
……………складаю такі.
Плекатиму духа і силу і тіла,
Щоб вольним мій нарід й могутнім зростав,
Щоб в думах журливих невольнича туга замовкла,
А гордо щоб …..наш лунав.
Красу я і щастя по всій Україні ширитиму
Власний забуду свій труд,
Щоб випрямив спини і чола розхмарив,
Щоб зір зняв до неба відроджений люд.
Я праці й невдачі, всі злидні й негоди
……………Великої Гри,
З життям поборюсь, як з трудами у полі,
Мину обережно зрадливі яри.
А летом крил скоба під хмари полину
І скоро огляну всю землю свою,
Промірю тернисті шляхи України,
До щастя країну свою поведу.

3. Фото на тему „ Ніщо нам лихо ні тривоги”
Зобразити застиглу картинку на вищезгадану тему.

4. Розкладіть події відповідно до дат
1911 – виникнення перших пластових гуртків.
1912 – перша Пластова Присяга
1918 – початки пласту в Єлисаветі
1921 – видання „ Життя в Пласті”
1928 – заборона Пласту на Волині
1989 – відновлення Пласту в Україні
1996 – відновлення Пласту в Кіровограді

5. Сенсорна гра “Відзначка”
Учасники із зав’язаними очима. Їм передаються різні відзначки (ступенів, відзначення тощо). Завданням є на дотик взнати їх та запам’ятати.

6. Розшифруйте напис
П Т В С Л
О Д І И У                                  П л а с т у д е в ’ я н о с т о
О _ _ К Я                                  о д и н р і к
Е Р _ Н Т
С О Н Д А

7. Гра Моргана
Дається фотокартка, яка розглядається протягом 1 хв. Дається завдання описати її. Ведучий дає хибні підказки.

8. Гра “Повернення в минуле”
Ведучий розповідає про його мандри в минуле. Учасникам слід визначити, чого не було в той час.

ВАТРА
1. Гра “Мозаїка”
На терені заховані 2 розрізані карти України. Учасникам необхідно їх знайти та скласти до купи. Відповідно до карт, учасники діляться на 2 групи.
2. Відкриття ватри
3. Вступ ведучого
Сьогодні ми зібралися, щоб відсвяткувати 91-у річницю першої Пластової Присяги. Всі ми тут присутні є пластунами або майбутніми пластунами. На щастя слово “ пластун ” не вживається в минулому часі.
Тому то для кожного з нас дороговказом в житті є, і завжди залишається, Три Головні Обов’язки, першим з яких є: Вірність Богу та Україні.
Ми ніколи не ставимо одне вище іншого, але для кращого розуміння говоримо про них окремо. Тому сьогодні темою нашої ватри буде: Україна Сучасна.
Україна – це наша Земля, наші Води, наше Повітря. Україна – це цілість поколінь минулих та майбутніх, де на їх межі з’являється Україна Сучасна. Якою ж є вона — Україна? Якою ми отримали її від наших
попередників? Нехай про це розповість пісня…
4. Пісня “Добрий вечір, мій друже”
Добрий вечір, мій друже, зі святом вітаю,
Помагай тобі Боже на многі літа,
Тільки що побажати тобі, я не знаю,
Що за свято як в хаті велика біда.

Пересохла криниця, загинули квіти,
Дим пливе над землею, мов чорна змія,
Я не хочу побачити похорон світу,
Я не хочу почути, як плаче земля.

Переїхав бульдозер козацькі могили,
Тихо спить твоє серце під батьком Дніпром,
Та не тільки тебе, пів Руси затопили
Ті хто правив народом гумовим кийком.

Добрий вечір, мій друже, послухай що скажу,
Ми не вірили в смерть, а вона біля нас,
То ж віддай свою душу за матінку нашу,
Україно чекай, вже надходить твій час.

Хай лелека спокій летить над землею,
Хай у горах лунають козацькі пісні,
Хай Великий Кобзар усміхнеться на небі,
Хай живуть собі в щасті всі діти твої.

Добрий вечір, мій друже, зі святом вітаю
Помагай тобі Боже на многі літа,
Від всієї душі я тобі побажаю,
Щоб на нашій землі не ходила біда.

5. Ведучий :
Отаку от ми маємо Україну після багаторічних панувань загарбників та власних запроданців – знищені степи, розриті могили, із затопленими землями – понівечену та поневолену. І як кілька століть тому, так і сьогодні ми мусимо вести боротьбу за те, щоб бути господарями на своїй землі. У багатовіковій боротьбі ми набули величезний досвід, але не завжди користаємося тим, і тому, час від часу, набиваємо ті ж шишки на тому ж місці. А Україна Минулого дивиться з сумом на своїх “ нерозумних діток ”. Дивиться та хоче звернутися до нас. Нехай зараз ми почуєм її голос…
6. Україна Минулого
О, слухайте, нерозумні діти! Звертаюсь до вас вже вкотре, може, хоч цього разу мене почують всі. Так, бували в мене ті, хто розуміли і чули мене, але ж як їм було важко! Чи ж могли вони самі захистити від ворога. Як багато разів я, Україна, падала на стільки ж і вставала. Вчать зараз мою історію, та що з того. Бачу усюди багато мудрагелів, та мало людей, здатних змінити моє становище на краще.
Хочете знати, чому так часто бувала в неволі? Я вам розкажу. Коли вороги наступають з усіх сторін, коли допомоги чекати нізвідки, коли треба об’єднатися для захисту рідної землі, ви боретеся між собою. Невже не
можна забути свої особисті амбіції та особисті образи та разом дати відсіч загарбникам?
Чула я, що кажуть: “ Історія – то вчителька життя”. Так воно є, та погані в неї учні. Так – так! Не враховуєте ви попередніх помилок, а наступаєте на одні й ті ж граблі.
Та я терпляча. Навчилась-бо цього за довгі століття рабства. Лиш вірую, що почуєте мене і мої молитви. Тоді об’єднаєтеся з Божою ласкою супроти недругів і разом творитимете мою будущину. Бо лише об’єднавшись, ви є сила, здатна іти в темних ночах століть, в бурях світових війн та потрясінь.
7. Пісня “ Нація Ісламу ”.
8.Ведучий
Ми часто кличем пророків, але не завжди пізнаємо їх. Інколи відвертаємося від них, інколи розпинаємо. А потім, зрозумівши, що зробили помилку, нарікаємо не себе: “ От, якби ми могли знати майбутнє.” А пророки, то ж і є голос майбутнього, голос України Майбутньої. Не через пророків, а через нас самих скаже вона до нас своє слово…
9. Україна Майбутнього
Україно! Нині ти стоїш на роздоріжжі власних сподівань та мрій. За довгі століття ти багато чого побачила: і війни, і мир, і радості, й горе – усе було на твоєму шляху. Але ти вистояла, вистоїш і тепер.
У важкому шляху тебе завжди підтримають вірні сини й дочки, які вибороли для тебе незалежність, які не залишають тебе і в час невдач, і розпачу.
Українці! Ви не повинні забувати про майбутнє. Подумайте про власних дітей і про свою старість. Все, що ви зробите гарного тепер, обов’язково повернеться до вас завтра.

Українці! Знайте. Лише будучи творцями своєї культури, дбаючи і розвиваючи її, ви зможете зайняти своє місце серед інших націй. І лише дбаючи про підростаюче покоління, ви підготуєте собі гідну заміну, яка
продовжить Ідею України.
Я не думаю, я знаю, що Україну обов’язково чекає чисте майбутнє з дитячим сміхом і яскравим сонцем.
10. Пісня “ Дивнеє племя ”
Дивнеє плем’я на берегах Понту,
Не зрозуміти його нам до стонту.
Люди – легенди, варвари з мітів,
Дивний народ, що кличеться Скіти.

Воїни наші таке повідають,
Сотнями скитів в битвах вбивають,
Топлячи села в варварській крові,
А зі степів ідуть тисячі нові.

Віру дідів на грошу не міняють,
Храми богів від чужинців ховають,
Так повелося від батька до сина,
Дивний народ, що зветься Русини.

Ворог трима на воді їх і хлібі,
Вони юродиві кажуть: „Спаси Бі”,
В шинку своїм мідяки пропивають,
П’яні чужинські пісні ховають.

Можна орать ними наче волами,
Ницеє племя, що зветься хохлами.

Але радіти ми ще не будем,
вісті страшні носять наші іуди,
Що завелися між ними чужинці,
Дивні якісь на ім’я українці.
11. Ведучий
Ми щойно чули пісню, яка є зв’язком між всіма часами, чули голоси України Минулої та Майбутньої. Ми багато чуємо й говоримо, а чи багато ми робимо? Чи є ми, українці сучасного, творцями культури? …
12. Завдання по групах
1- а –проект заходів для покращення системи культури.
2- а – проект заходів (змін) до системи освіти.
13. Ведучий
1. Незалежно від того, гарні чи погані, реальні чи нереальні, досконалі чи недосконалі ці проекти, вони залишаться лише проектами, якщо ми пластуни, творці України Сучасної, не виконаємо свого завдання – не станемо провідниками своєї нації. А цю місію, ми мусимо виконати, щоб в Україні настало Велике Завтра, що з часом стане Великим Сьогодні.
14. Пісня “ Задивляюсь у твої зіниці”
15.Ведучий
Україна – це цілість поколінь минулих та майбутніх, де на їх межі є Україна Сучасна. І як і 91 рік тому, для нас, українських пластунів, дороговказом є Вірність Богу й Україні. Іскра…

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Тисовський О. „Життя в Пласті”
2. Сич О. „Нарис з історії Пласту”
3. „Легіон. Книжечка таборовика ”
4. Ващенко О. „Виховання волі і характеру”
5. Співаник ВК
6. Старосольський Ю. „Велика Гра”

Вишкіл гурткових діловодів

ст. пл. вірл. Марія Гоцко,
виховниця та зв’язкова 36-го куреня УПЮок ім. А. Ярославни (Львів)

В проекті міститься теоретична та практична інформація щодо організація та проведення Вишколу гурткових діловодів.

Проект датовано 2001 роком та знаходиться в доступі тут.

Дівочі вечорниці

Мета заходу: Розширити знання учнів про календарно-обрядові свята України. Прищеплювати інтерес до історії, культури, традицій і звичаїв українського народу.

цільова аудиторія: 12-13 років

дрес код: вишиванки, стрій.

Програма заходу:

  1. Ритуал запалення свічок. Коли всі зібралися, тоді запалюються багато свічок і виключається світло. тоді в хаті стає тепло і затишно. Хата оздоблена вишиваними рушниками, і теплими шерстяними коцами.
  2. Невелика гутірка, що таке вечорниці. їх історія.

Одним з найулюбленіших зібрань молоді були вечорниці. Починалися вони пізньої осені, найчастіше на Покрову (14 жовтня).  То був час, коли сонце повертало на зиму і природа поступово засинала, коли зібрані були хліб і городина, коли наставали довгі вечори. Бувало, що дівчата починали «засиджувати» вечорниці уже з початку вересня.  Для проведення вечорниць дівочий гурт підшуковував простору, зручну хату самотньої бабусі, вдови або рекрутки. А відтак ішли дівчата до господині і просили дозволу «справляти в їх господі вечорниці». Після взаємної згоди господиню обраної хати молоді люди називали вже «вечернична чи досвітчана мати».

Дівчата намагалися якось віддячувати вечорничній матері за дозвіл збиратися в її господі. Вони зносили продукти: борошно, крупу, зерно, квасолю, а перед великими святами і ковбасу, м’ясо, сало, курей, масло. Крім цього, дівчата гуртом пряли або шили у певні дні для досвітчаної матері, або ж котрогось дня ішли працювати у полі.

Вечорниці були:

  • буденні
  • святкові

Основою буденних вечорниць була робота дівчат за вишиванням, прядінням, шиттям, оскільки саме від їхньої працьовитості залежало і їхнє придане. Та й вранці необхідно показати матері свою роботу. На святкових вечорницях молодь танцювала, співала, тобто розважалася. Святкові вечорниці пов’язувалися з певною подією або ж святом.

В свою чергу святкові вечорниці поділялися на:

  • недільні (по неділях)
  • весільні
  • прощальні
  • празникові (на великі свята)

Буденні вечорниці влаштовувалися по всіх регіонах України переважно так. Як тільки вечоріло, сходилися дівчата до хат вечорничних матерів. Несли різні «примусії» до роботи: веретена, прядки, днища, гребені; по кілька мичок пряжі для прядіння, полотно та нитки для вишивання та шиття; дротики, ключечки та вовну для плетіння тощо.  Зносили дівчата і харч для скромної спільної вечері (якщо таку готували): пшоно, муку, олію, хліб, сало, яйця і т. п. Не забували й про освітлення та опалення.  Ото посходяться усі дівчата, порозсідаються одна побіля одної кругом столу або посеред хати навколо каганця чи то лампи, прилаштованих на діжі (чи стільці), і шиють, вишивають, плетуть. А прясти сідали на лавах та ослонах.  Дівчата прядуть пряжу “(коноплі, льон), вишивають (сорочки, рушники, хусточки) чи плетуть (панчохи, мереживо) дуже старанно, бо вранці треба буде показати матері свою роботу.  Та й самі дівчата знали, що їхнє придане цілком залежить від їхньої працьовитості. Запопадлива до роботи дівчина, поки піде заміж, надбає, бувало, лише сорочок тридцять. А за одну зиму вона могла напрясти, ниток на три сувої полотна по 30 аршин кожен.  За роботою дівчата співають пісень, жартують, а далі заводять мову про свої душевні таємниці, про свою дівочу долю. За співами, розмовами час збігає враз, гуртом робота «охотніше» спориться.

Багато старань докладали дівчата, щоб спекти якнайкраще калиту. Калита — пшеничний прісний корж, мав іще декілька назв, зокрема: «каланта» (Холмщина), «бакала» (Канівщина), «бала» (східна Волинь). Корж пекли великий (подекуди як сито), переваж­но округлий, з діркою посередині. На південному Побужжі калита випікалася із зубчиками по краю і дірочками поміж ними (витискали наперстком), прикрашалася родзинками, цукерками, горіхами.

Як тільки вечеря була готова, спечені балабушки та калита, дівчата кликали парубків:

Слід зазначити, що коли на всіх згаданих вище вечорницях молодь працювала або розважалася, то головною метою. Андріївських сходин було ворожіння. Але про це трішки згодом. Парубоцька та дівоцька громади виступали організаторами зібрань молоді, зокрема вечорниць. У громаді всі мали рівні права, з-поміж себе вибирали старшого (отамана, старшину, старосту, «березу») і старшу («березу»). До обов’язків парубоцького отамана входило: слідкувати за порядком, в тому числі на вечорницях, організовувати складки, домовлятися за музик, наймати приміщення для грища, вирішувати всі суперечки між молоддю тощо. Ватажок мав помічників (підстаросту і скарбника, яких сам призначав), сидів він коло столу на почесному місці і тримав знак влади (ціпок, палицю, гарапник). Отаману корилися всі — і парубки, і дівчата. За непослух, брехню отаман карав, строго стежив за тим, щоб на вечорниці не ходили парубчаки та дівчатка.  З наказу парубоцького отамана розходилися всі додому. Не мали права парубки на вечорницях лихословити, битися чи напиватися або насміхатися з дівчини.  Парубоцтво було хранителем дівочої честі і строго карало блудливих дівчат: виганяли з товариства, вішали у дворі люльку, знімали хвіртку, мазали дьогтем хату тощо. Парубки до своїх дівчат ставилися з особливою повагою як до майбутніх дружин: «любить козак дівчиноньку, зайняти не сміє, ой він її не займає, бо сватати має». Парубоцька етика також вимагала: з дівчиною з іншого села можна було познайомитися тільки через тамтешнього парубка, заручившись її згодою.  Дівоцька громада забезпечувала приміщення для вечорниць і його освітлення, опалення, їжу для спільної вечері. Дівчата тієї чи тієї громади не мали права без відома і згоди старшої, а то і всіх подруг приходити на вечорниці іншого гурту (парубкам вхід був вільний). Старша також не дозволяла залишатися на ніч у вечорничній хаті дівчині, якій ще не виповнилося 18 років, йдучи перший раз на вечорниці, дівчата приносили курку або грудку масла. Поводилися з парубками гарно, не можна було сказати хлопцеві «брешеш».

  1. Вправляння у ліпленні вареників. Дівчатка навчаться робити тісто, ліпити гарні вареники, але передбачені вареники із сюрпризом( перченою картоплею)
  2. Виготовлення плетенки із дріжджового тіста. Плетенка дуже смачна і дівчата повинні її вміти пекти. Виховниця буде допомагати, але основну роботу будуть робити дівчата.
  3. Співи. (див. Додаток)
  4. Дегустація. Все, що напекли, потрібно попробувати, тому всі дружньо сідаємо за стіл і бажає одна одній – смачного!
  5. Ворожіння. Дещо з старовинних ворожінь.

Брали перстень, галузку мірти, ляльку й квітку паперову (квіти з різнокольорового паперу самі дівчата виготовляли осінньо-зимовими довгими вечорами, якими ікони та портрети в кімнатах прикрашали), — і кожну річ під окрему тарілочку клали. Найперше старшій дівчині долю вгадували. Всі за неї пережи вали, бо хотіли знати чи вийде скоро заміж, чи ще буде цей рік дівувати.

Та дівчина, якій вгадували долю, не мала бачити, як дівчата будуть під тарілки фанти підкладати. І, як тільки їх розклали, то запрошували дівчину тарілку вибирати — свою долю вгадати. Кожна дівчина лише одну тарілку вибирала. Хвилювалась, бо вірила: що вибере на свято Андрія, це її й чекає.

Свято Андрія — це і радість, і сум, і потаємна надія… Якщо під тарілкою буде перстень, то вірили, що вже скоро заміж вийде; якщо — квіточка, то ще дівуватиме; якщо мірта, то незабаром її розлука з милим чекає, а коли витягне ляльку, то зраду від коханої людини матиме.

А ще так ворожили: Дівчина свій чобіт скидала та й із заплющеними очима його від себе кидала. Коли кидала, то стояти на одному місці мала. А інші дівчата дивилися, в який бік чобіт носком упав, то з цього боку й буде її наречений шукав.

Або ще так: Вибігали дівчата на подвір’я і навмання біля частини плоту чи паркану ставали, кілки рахували та так промовляли: «Молодець, старець». Останній кілок обов’язково оглядали. Якщо кілок тонень кий і рівненький, то тій дівчині випаде хлопець молоденький; а коли кривий і товстий, то хлопець буде такий; а якщо кілок з товстою корою, то суджений буде багатий, грошовитий та з бородою. Це найвеселіша ворожба. Дівчата одна з одної кепкували, жартували… Вірили — не вірили, а все ж трішки хвилювалися, бо вийти заміж за молодого хлопця всі бажали.

Ще так ворожили:

— Брали чобіт у дівчини, від стіни до порога переставляли і так промовляли: молодець, удовець, буду дівувати, — і як вийде, то таку долю ця дівчина буде мати. Від стінки п’ятеро дівчат одна перед одною наперед ставали і хто перед порогом стане, та перша вийде заміж, а дівчина за нею -другою буде справляти весілля; за другою — третьою…

На аркушах паперу ім’я хлопців писали, потім перемішували їх, у шапку клали і собі «хлопця вибирали».

— Виходили дівчата одна за одною на подвір’я і примовляли:

О Святий, добрий Андрію,

Я лишень на Тебе маю надію!

Дуже хочу знати,

Звідки нареченого маю виглядати?

Так тричі промовляла і з надією на гавкіт собаки чекала. З якої сторони почує гавкіт собаки, то з цієї й буде її наречений.

— Дівчат за дровами посилали, а вони по в’язанці брали і потім їх рахували. Якщо була парна кількість, то бути весіллю.

А ще розповідали, що на дзеркалі долю свою впізнавали. Твер дили, що дзеркало долю віщує, але не кожна дівчина ворожитиме, бо треба бути відважною, не боятися. Але чого не зробиш, якщо хочеш про свою долю дізнатися. У тій ворожбі дівчина має бути тільки сама, щоб нікого не було в кімнаті. Треба сісти перед дзеркалом, а з обох боків свічки засвітити й такі слова говорити:

Я тебе, дзеркало, питаю,

З ким я свою долю злучити маю?

З’єднати з Іванком прошу,

Бо його в серденьку ношу.

Тричі треба так казати. Тоді відвернутися від дзеркала та із заплющеними очима знову промовляти: Святий Андрію, допоможи, Судженого мого покажи! Ворожу на свій вінок, Прошу захисту від зірок! Дай, Боже, шлюбу дочекати, Мене з Іванком звінчати. Відтак зразу різко повернутися і на дзеркало подивитися, але не жахнутися. Адже в дзеркалі може не бути обличчя Івана, а незнайомого пана. Коли за перший раз не вийде, то постарайтеся повторити тричі, але зауважу, якщо не вийде нічого, то наступного року повторіть, — бо це означає, що ваша доля ще десь блукає. Але не журіться, коли доля ще десь блукає, вона обов’язково вас розшукає і люблячі два; серденька з’єднає.

Коли вже дівчата лягали спати, то так робили, щоб мати змогу в сні свого судженого оглядати: під ліжко ставили миску з водою, а зверху треба дощечку положити, (ніби кладка через річку) і так просити:

О дай же, Боже, молодій мені,

Щоб приснився мій суджений в сні.

І Тебе, Святий Андрію,

Я прошу, як умію:

Святий Андрію, допоможи,

Мене сьогодні не залиши!

Ой ти, місточок, та не хилися,

А ти, Іванку, мені приснися.

Перейди річку — биструю воду,

Й веди до шлюбу мене, молоду.

Перед тим, ніж заснути, треба декілька разів так промовляти.

А щоб знати, яку професію буде суджений мати, то треба дівчині піти на город і землю розкопати, в пригорщі набрати, до світлиці принести та її гарно розглядати. Якщо знайдете тріску, то майбутній чоловік буде теслею; якщо залізо чи цвях — буде ковалем, якщо скло — склярем. А якщо земля без домішок, то буде хліборобом. Ниточку чи стебло віднайдете, то суджений буде добрим сім’янином; коли пір’я, то буде вчений чоловік; якщо камінчик, то впевнено йтиме до мети; а коли знайдете вуглинку, то буде нещасливий шлюб.

Ворожать ще так: дівчина насіння коноплі набирає, виходить на подвір’я і так промовляє-співає:

О Святий Андрію, Конопельку сію… Добре заволочу, Бо заміж вийти хочу… А як усе розсіє, то зразу насіннячко збирає, яке розсівала, в світлицю приносила і рахувала. Якщо буде парна кількість зернин, то скоро буде ця дівчина у парі жити. Віднайде її доля — цей єдиний, один!

Та ще: на вулицю дівчата вибігають і першого зустрічного зупиняють, у нього ім’я питають. Вірять, що таке ім’я буде у майбутнього чоловіка.

І досі дівчата на Андрія на підвіконні ставлять у воду гілочку вишні чи яблуні, або гілочку бузкову чи черемхову. Коли розквітне до Різдва, то буде ця дівчина щаслива. Кладуть гілочку у воду і приказують:

Святий Андрію,

Маю на Тебе надію:

Дай, щоб вишня зацвіла,

А мою долю на поріг привела.

Дуже багато різних ворожінь в Україні побутувало, що ніхто не перелічить — не порахує. Свято Андрія пов’язане з дуже багатьма обрядами та ритуалами,  а тепер ми маленьку часточку знаємо.

  1. 22: 00 – розхід.

 

Додаток

Ніч яка місячна, зоряна ясна
Ніч яка місячна, зоряна, ясна,
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, кохана, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Ти не лякайся, що білії ніженьки,
Умочиш в холодну росу,
Я ж тебе, вірна, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Заспіваймо пісню веселеньку

Заспіваймо пісню веселеньку
Про сусідку молоденьку,
Про сусідку заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
Ой сусідко,  сусідко, сусідко,
Позич мені решітко, решітко:
Я си муки потрясу, потрясу,
Завтра вранці принесу, принесу.
Заспіваймо пісню веселеньку
Про венгерку молоденьку,
Про венгерку заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
Ой венгерко, венгерко, венгерко,
Позич мені люстерко, люстерко:
Я си вуса підкручу, підкручу,
Завтра вранці доручу, доручу.
Заспіваймо пісню веселеньку
Про жіночку молоденьку,
Про жіночку заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
Маю жінку молоду, молоду,
Не пущу і по воду, по воду.
Могла би ся втопити, втопити,
Мусив би ся женити, женити
Зеленеє жито, зелене

Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито женці жнуть,
Хорошії гості в хати йдуть.
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене,
Зеленеє жито при межі,
Хорошії гості від душі.
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене,
Зеленеє жито, ще й овес,
Тут зібрався рід наш увесь.

Ой, у вишневому саду

Ой, у вишневому саду
Там соловейко щебетав.
До дому я просилася,
А він мене не відпускав.
Ти милий мій, а я твоя
Пусти мене, зійшла зоря.
Проснеться матінко моя,
Спитає, де гуляла  я
А ти скажи їй в отвіт:
–  Яка була чудова ніч
Весна іде, красу несе,
А в тій красі радіє все
– Мамо моя, ти вже стара,
А я весела, молода.
Я жити хочу, я люблю,
Мамо, не лай доню свою
-Доню моя, не в тому річ
Де ти гуляла цілу ніч.
Чому розплетена коса,
А на очах блищить сльоза
Коса моя розплетена,
Її подруга розплела,
А на очах блищить сльоза,
Бо у розлуці з милим я

Шевченківські дні

Дана акція проводилась протягом 2012-2013 років у Львові, організаторами виступили 15 курінь ім. Павла Полуботка. Даний проект зібрав чимало позитивних відгуків. Цим досвідом ділись і з Вами, дорогі читачі “Пластової Банки”

Мета: навчити молодше юнацтво пам’ятати та шанувати великих українців, вшанувати пам’ять Тараса Григоровича Шевченка.

Деталі: акція розрахована на 2-2,5 години, для дітей віком від 11до 15 років. Оптимальна к-ть учасників 15 – 25 осіб.

Необхідні матеріали для проведення літ. вечору: тепле приміщення, ноутбук, проектор, колонки,  попередньо підготовлена презентація(пропонуємо наш варіант в додатку), фільм, біографія, музичний інструмент (побажано бандура).

Попередні завдання для учасників вечору: вивчити улюблену поезію Шевченка.

Дрес -код: вишиванка або український стрій.

Короткий опис програми:

  1. Реєстрація

  2. Вступ (діалог).
    Оцінювання рівня знань по біографії поета. Хто що знає про Тараса Шевченка?

  3. Біографія. Цікаві відомості.

  • В його честь по світу стоїть понад 600 памятників

  • Кобзар перекладено на 140 мов

  • За творами  поета знято фільми: Назар Стодоля, Заповіт, Коліївщина, Лілея, Наймичка, Прометей та інші.

  • Гора на Кавказі – Шевченків пік 4200м.

  1. Декламування поезій. Кобзар.

  2. Музичний виступ та вивчення пісні «Думи мої…» під акомпанемент бандури.

  3. Вікторина : запитання – відповіді

  • Роки життя Т.Шевченка ? – 1814-1861

  • В кого Тарас був козачком? – пана Енгельгарта
    Коли викупили шевченка з неволі? – 22.04.1838

  • Хто викупив і за яку ціну? – Жуковський, Брюлов, за 2500 карбованців

  • Перша поява Кобзаря? – 1840

  • В якій поезії Шевченка є послання дітям? – «І мертвим, і живим, ….»
    Які ти знаєш твори поета? – …

  • Де поставлені пам’ятники Шевченку за межами України? – Торонто, Вашингтон, Палермо, Москва, Петербург, Варшава, Тбілісі, Париж…

  • Ким являється Тарас Шевченко для тебе?

  1. Фільм

  1. Конкурс цитат (більше цитат тут)
    Зачитуються цитати або афоризми з Кобзаря. Команда, яка відгадає назву твору з якого взята ця цитата здобуває 1 бал. Команда з найбільшою кількістю балів перемагає.

  1. Нагородження

 При формуванні даної рекомендації, не переслідував мети, зробити ідеальну акцію. Радше хотів подати “кістяк”,  який кожен з Вас зможе підлаштувати під потреби вашого юнацтва. Ця акція може бути як і гурткового, міжгурткового рівня, так і курінного чи міжкурінного. Гарного вечора!

Додаток: презентація в PowerPoint Тарас Шевченко.

Спеціально для “Пластової Банки” 

пл. розв. Андрій Аврамкін

Перегляд фільму-притчі “Цирк метелика”

Ціль перегляду: Даний фільм може бути ілюстрацією для юнацтва точки “Завжди доброї гадки”. Головний герой фільму Нік Вуйчіч є народженим без рук та ніг. Після перегляду фільму можна також розібрати історію актора. Деталі про долю Ніка Вуйчіча є тут.

Опис фільму: Власник невеликого цирку гастролює зі своєю трупою по збанкрутілій “великою депресією” американської провінції, радуючи і піднімаючи настрій простих людей в цей важкий час.
Під час своєї подорожі, він відвідує ярмарковий балаган, де виявляє людини без кінцівок, якого там експлуатують в якості живого експоната шоу-виродків.
В результаті ця людина стає частиною мандрівної трупи циркових артистів. Пізніше, за допомогою своїх нових друзів, він знаходить віру в себе, і робить те, про що раніше не смів навіть мріяти …

Рік випуску: 2009

Країна: США

Жанр: Короткометражний, драма, притча

Тривалість: 00:22:35

У фільмі знімалися: Нік Вуйчич (Вілл), Едуардо Верстігуі (Мендес), Даг Джонс (Отто), Метт Аллмен (Джордж), Коннор Розен (Семмі), Лексі Перл (Ганна), Марк Аттберрі (Халей), Кірк Бовілл (Джиммі ), Боб Йеркс (Поппі), Діон Слідер (Фатхер).

 

Перегляд фільму “Диявол носить Prada”

Переглядаєте з гуртком фільм, а потім можна проаналізувати його з точки зору ситуативного лідерства. Нижче поданий аналіз. Аналогічно можна робити з іншими фільмами.

“Диявол носить Prada”, як ілюстрація ситуаційного лідерства

Більшість з нас звикли бачити те, що знаходиться на поверхні. Ми сприймаємо інформацію через призму сформовних стереотипів, іноді навіть не усвідомлюючи, скільки глибоких та цікавих речей пропускаємо повз себе. Справжніх лідерів вирізняє саме їхній талант дивитися на стандартні речі під іншим кутом зору, бачити те, що недоступно для інших, та робити неординарні управлінські висновки. Пропонуємо нову, неочікувану точку зору на сюжет стрічки.

Лідер – це той, хто є функцією соціального контексту і через реалізацію власної вигоди сприяє розвиткові оточуючих (А. Менегетті)

Якщо звернутися до підручників, то така методика називається “теорією ситуаційного лідерства Херсі Бланшера” – вона була формалізована у 70-ті роки минулого століття. Модель ситуаційного лідерства відрізняється від класичних теорій лідерства, які доводять, що стиль лідерства у його носія не змінюється. Конкретний стиль лідерства, наприклад, авторитарний чи демократичний, є для нас застиглою “маскою”, яку людина не може самостійно змінити.

Однак прихильники ситуаційного лідерства стверджують, що стиль лідерства можна й треба змінювати, оскільки це лише “маска”. Тому керівник може застосовувати будь-який стиль взаємодії в залежності від людини, особливо якщо треба цю людину виховати. Відповідно, існує чотири стилі управління: авторитарний, наставництво, демократичний, делегування. Вони  відрізняються один від одного практично лише ступенем деталізації та рівнем емоцій, які керівник відчуває до свого підлеглого.

Зрілість та її рівні

Рівень зрілості ми розуміємо як здатність (наявність характеристик, знань, навичок) і готовність (не просто бажання, а прямі дії) людини приймати рішення та брати відповідальність за їх прийняття.  Цей показник завжди розглядається відносно результату. Рівень зрілості у людини може змінюватися від низького до високого, тому ми можемо сміливо вкладати зусилля в розвиток людей. Перехід з одного рівня зрілості на інший можливий після проходження через внутрішню кризу цінностей, коли життя ставить людину перед вибором – переглянути багаж цінностей і відмовитися від нефункціональних для розвитку у конкретний момент.

Однак необхідно розуміти, в яких саме ситуаціях і яким чином це правильно робити. У процесі виховування ми повинні враховувати і той факт, що люди іноді “скочуються” вниз за рівнем зрілості. Відповідно, людина з високим рівнем зрілості – це готова й спроможна особистість. У 60-ті роки було проведено дослідження у великих корпораціях, результати якого продемонстрували розподіл за рівнем зрілості серед працівників компаній.

70% – “діти”, низький рівень зрілості. Люди, які не спроможні й не готові діяти. Їх ще називають “синіми комірцями”, або “програмними” (task oriented). Коли мені керівники кажуть, що навчання “не працює”, я згодна з ними – воно “не працює” для програмних людей, не готових ці знання використовувати. Найбільш адекватний для них спосіб взаємодії – чіткий, а головне, покроковий інструктаж. Я хочу звернути вашу увагу на те, що рівень зрілості не залежить від інтелекту, назви посади й віку. Людина, обтяжена регаліями, виявляє цілковиту відсутність бажання застосовувати нові, відмінні від  стандартної “програми”, закладеної в їхній мозок, знання й навички – це типовий приклад, який нерідко трапляється у нашій бізнес-реальності.

20% – “підлітки”, хочуть та готові діяти (task solving), проте не мають достатніх знань та навичок. Їх ще називають “задачними”. Саме вони є золотим фондом кадрового резерву компанії, саме в них треба “вливати” знання, складати для них плани розвитку і розвивати. Найкращий стиль взаємодії з ними – наставництво і коучинг.

7 % – “юнаки”, готові й здатні брати на себе відповідальність за виконувані дії. Потребують самоутвердження за рахунок влади, професіоналізму. Також їх називають “проблемними”, через те що саме вони вирішують проблеми. З ними немає потреби визначати кроки для виконання цілей. Необхідно лише поставити їм цілі, а спосіб досягнення вони оберуть самі. Найнебезпечніша категорія, тому що схильні до “зіркової” хвороби. Небезпека цього захворювання – повне нерозуміння людиною того, що вона неадекватна. Саме “зіркова” хвороба не дозволяє проблемним зробити найсерйозніший якісний стрибок у їхньому житті і стати лідерами, здатними створювати системи.

2% – “дорослі”, візіонери. Вони створюють системи, не потребують “цілепокладання” та емоційної підтримки. Самі шукають і знаходять способи досягнення мети – стратегію.

Усі ці категорії відрізняються, головним чином, кількістю стереотипів, які обмежують розвиток і самореалізацію людини. Чим менша залежність від стереотипів, тим менше емоцій – мозок працює краще. І, відповідно, тим кращий результат: особистий і робочий.

Отже, після невеликої порції теорії пропонуємо короткий аналіз ролей та стилю управління головних героїв фільму “Диявол носить Prada”: Міранди, Андреа, Найджела та Емілі.

Диявол носить Prada [уривок 1] from Vladimir Liannoy on Vimeo.

Енді Сакс, молода випускниця Northwestern University, приїжджає до Нью-Йорка, щоб зробити кар’єру репортера, але тимчасово влаштовується на роботу молодшої асистентки владної та вимогливої Міранди Прістлі – головного редактора відомого журналу мод “Подіум” (англ. Runway). Її роль блискуче зіграла Меріл Стріп. Енді готова виконувати ексцентричні й глузливі завдання свого боса, тому що знає: якщо зможе протриматися у неї хоча б рік, то для неї будуть відкриті усі двері і вона стане, нарешті, журналістом – чого так прагне.

Диявол носить Prada [уривок 3] from Vladimir Liannoy on Vimeo.

Розглянемо модель ситуаційного лідерства на прикладі Міранди. Що робить Міранда для того, щоб виховати людей? Логіка індустріального суспільства працювала таким чином: менеджеру ставили цілі, контролювали і давали зворотний зв’язок (який часто був негативним). Потім керівник дивувався, чому менеджер саботує виконання задач. На жаль, інструмент зворотного зв’язку досить часто не працює, і тоді керівник починає певним чином стимулювати й підштовхувати. Підхід до управління в XXI столітті кардинально змінюється – він переходить в іншу парадигму, від логіки “сказав-зробив-проконтролював-відзвітувався” до виховання самодостатніх ініціативних людей, які можуть брати на себе відповідальність і самостійно приймати рішення. Саме це й робила Міранда – вона “виловлювала” розумних і створювала умови для їхнього зростання. Ніякої деталізації поставлених завдань – думайте самостійно і не втомлюйте запитаннями.

Сюжет другий: перший урок від Міранди

Диявол носить Prada [уривок 2] from Vladimir Liannoy on Vimeo.

Міранда розкладає по поличках походження голубого светру Андреа, для якої це стає першим уроком зі світу моди. Міранда – майстер створення кризи цінностей у своїх підлеглих.

Сюжет третій: перша криза

 

Диявол носить Prada [уривок 4] from Vladimir Liannoy on Vimeo.

Згадайте результати дослідження, про які йшлося вище. Якщо говорити про рівень зрілості Андреа, то на початку фільму вона – програмна, тобто не спроможна і не готова виконувати поставлені задачі. Коли трапляється перша криза – Андреа думає, що їй поставили задач, складнішу за ту, яку вона може виконати. Але насправді вона лише думає, що це неможливо виконати. Пізніше вона приймає поради Найджела і починає вчитися, в результаті чого стає задачною – хоче й готова рости та розвиватися в “Подіумі”. Коли Андреа успішно вирішує ситуацію з книгою про Гаррі Поттера, вона стає проблемною, відчуваючи, що спроможна протистояти будь-якому виклику й вирішити будь-яку задачу.

Сюжет четвертий: намалювати казковий світ, надихнути

 

Диявол носить Prada [уривок 5] from Vladimir Liannoy on Vimeo.

Найджел – ідеальний приклад такого стилю управління, як наставництво. Він розповідає легендарну історію “Подіуму”, демонструючи, яким чарівним може бути майбутнє Андреа: “Ти потрапила у казковий світ. Перед тобою розкриваються шалені можливості. Мільйони дівчат прагнуть потрапити на твоє місце!”. Найджел малює Світле бачення з великої літери і надихає дівчину. До речі, сам Найджел за рівнем зрілості є проблемним. Його зрілість дуже висока. Особливо це підтверджується в сюжеті примирення, коли Міранда не відпускає його у “вільне плавання”. Він успішно “уникає” зіркової” хвороби, а це означає, що у нього є шанс зростати, як Міранда.

Сюжет п’ятий: вплив на цілу індустрію моди

 

Диявол носить Prada [уривок 6] from Vladimir Liannoy on Vimeo.

У російському Forbes з’явилася стаття про якості лідера, які приваблюють “бізнес-ангелів”, або іншими словами – інвесторів. Отже, було виявлено чотири найголовніші якості:

  1. Має чітке бачення майбутнього.
  2. Надихає, веде і цим самим виховує людей.
  3. Будує і організовує процеси.
  4. Розвиває організацію.

Міранда мала усі чотири якості лідера. Більше того, вона розвивала не просто компанію, а цілу галузь. Це зовсім інший масштаб. Яскрава ілюстрація такого масштабу – перегляд дизайнерських колекцій. Якщо Міранда кивне головою, це означає, що колекція – чудова, якщо стисне губи, то колекція – жахлива, і тоді модельєр пропав (а це шалені гроші). Міранда вирішувала усе, від її думки залежало майбутнє дизайнерів. За час своєї роботи у “Подіумі” вона відкрила багато талантів, давши їм квиток у світле майбутнє fashion-бізнесу.

Нещодавно дуже популярною була логіка, яка стверджувала, що лідерські якості даються від природи, тому якщо у людини немає харизми і лідерського потенціалу, вона не може стати лідером. Сьогодні ми виходимо з цього смислового поля і вже говоримо про “лідерство розуму”. Для лідера, за пірамідою Маслою, найкритичнішим є саме останній рівень – потреба самореалізації. Саме цим і жила Міранда. Її власні цілі відповідали контексту цілої галузі. Саме такою є самореалізована людина, її лідерські якості виявляються саме у цьому. Отже, людина може не бути керівником формально, але вона може бути лідером, тому що самореалізується. Компанії не потрібна та людина, яка не може самореалізуватися і розкрити свій талант.

 

Сюжет шостий: стиль управління Емілі

 

Диявол носить Prada [уривок 7] from Vladimir Liannoy on Vimeo.

Єхидна старша асистентка Емілі Чартон – програмна і не задачна. Вона виконує команди, живе й працює за інструкцією. Стиль ефективної взаємодії з такою людиною – це максимальна деталізація завдань, а головне, відсутність емоцій. Часто керівники звертають мою увагу на те, що до кінця робочого дня  вони “вичавлені, як лимони”, не розуміючи того, що вони вже на повну поділилися емоціями з таким персонами, як Емілі. Проте їм не варто чекати винагороди у вигляді професійного зростання своїх підлеглих.

 

Сюжет сьомий: момент істини

 

Диявол носить Prada [уривок 8] from Vladimir Liannoy on Vimeo.

“Ти можеш виходити за межі дозволено і самостійно приймати рішення” – Міранда не має жодних сумнівів, що Андреа остаточно перетворилася з провінціалки, яка прагне стати журналістом газети, на акулу модного бізнесу. Андреа розуміє: якщо вона хоче зробити хорошу кар’єру, їй часто доведеться поступатися своїми принципами і “йти по головах”, адже на її місці, за словами Міранди Прістлі, “хочуть бути абсолютно усі”. Момент, коли Андреа розкриває свої цінності, супроводжується словами: “Я не така як Ви, і не хочу усього цього”. Це демонструє ті цінності, від яких Андреа не готова відмовитися навіть на користь можливості бути у колі ти, хто вирішує долі модельного світу.

Андреа не захотіла формальної влади, тому відмовилася від неї, залишивши Міранду, “Подіум” і цілий світ моди. Вона почала кар’єру журналістки у Нью-Йорку з нуля.

Правильний чи неправильний вибір зробила Андреа – відкрите питання. Важливо відповісти для себе про критерії такого вибору. Цим критерієм є тільки поклик Буття для людини, її таланту, її повної і гармонійної самореалізації.

Повністю фільм можна переглянути тут.

Автор: Ярослава Лоянич, лідер HR-напрямку Києво-Могилянської Бізнес школи [kmbs]

за матеріалами обговорення фільму “Диявол носить Prada” (The Devil Wears Prada), комедійної драми за однойменною книгою Лорен Вайсбергер [kmbs, 17 лютого 2010 року]

Перегляд фільму The Soviet Story

Радянська історія (англ. The Soviet Story) — латвійський документальний фільм про історичні події у Радянському Союзі перед початком, протягом і після Другої світової війни, Голодомор, злочинну суть комунізму, прояви нацизму в сучасній Росії. Автори фільму зосередилися на злочинах радянського режиму і співпрацю СРСР з нацистською Німеччиною і намагаються довести за допомогою документальних кадрів схожість обидвох режимів. Декілька провідних істориків, політиків виступали експертами у фільмі. Стрічка отримала як схвальну, так і критичну реакцію експертів, але викликала значне невдоволення та критику з боку Росії. Фільм був спонсорований Європейським парламентом, вийшов англійською мовою, а також був перекладений на півтора десятки мов, отримавши таким чином широкий міжнародний резонанс. Фільм дубльований українською мовою.


Після фільму провести обговорення. Звернути увагу на такі питання: схожість і відмінність ідеологічної основи двох режимів; методи дії двох режимів; цілі Сталіна і Гітлера; застерегти юнацтво від малювання свастик, нацистського вітання, оскільки це не забавки, а ознаки і характерні  риси тоталітарного людовбивчого режиму; застерегти молодь від ультраправих рухів, вказати на несумісність ідеології цих рухів  і пластових цінностей.