Скаутський метод – 8 обов’язкових елементів у пластуванні

СКАВТСЬКИЙ (ПЛАСТОВИЙ) МЕТОД, який вдосконалювався упродовж десятиліть, включає в себе такі пункти:

  1. Закон і Присяга (Law and promise). Пластовий закон, який включає 14 точок залишається незмінним ось уже 100 років. Його автор, основоположник Пласту, О.Тисовський вважав, що в Законі закладена всю суть Пласту. Пластун словний, сумлінний, точний, ощадний, справедливий, увічливий, братерський і доброзичливий, зрівноважений, корисний, дисциплінований, пильний, дбає про своє здоров’я, любить красу і дбає про неї, завжди доброї гадки. Фактично це виховний ідеал організації – риси характеру, які виховує сам в собі кожен пластун, постійно прагнучи стати кращим. Цікаво, що Пластовому Законі, є вимоги, яких немає в жодній інший скаутській організації світу (наприклад, «пластун точний»), які О.Тисовський включив спеціально для викорінення важливих хиб української ментальності.

У 1930 роках, в доповнення до Закону, у Пласті зявились Три Головні Обовязки, які відтак склали основу пластового обіту (присяги, яку складають всі скаути світу): «Присягаю своєю честю, що робитиму все, що в моїх силах, щоб бути вірним Богові і Україні, допомагати іншим, жити за Пластовим Законом і слухатись пластового проводу». Саме так десятиліттями добровільно присягають десятки тисяч пластунів і пластунк в усьому світу.

  1. Навчання через дію (Learning by doing). Скавтинг відомий тим, що всі основні навики його вихованці отримують не через сухі теоретичні заняття, а у формі веселих, цікавих та корисних ігр. У своєму базовому посібнику «Пластування для хлопців» кожну гутірку (розділ) Бейден Поуел завершує підбіркою спеціально вигаданих чи старанно підібраних забавок, з допомогою яких можна найкраще зрозуміти і засвоїти відповідний матеріал. В значній мірі саме через такий підхід ця книга десятиліттями лідирує в рейтингах світових продаж, займаючи почесне друге місце після «Біблії».

У 1920-х роках навчання через дію було настільки розвинутим, що Пласт практикував окремі так звані «робочі» табори (наприклад, для впорядкування могил українських вояків на г. Маківка чи г. Лисоня). Навіть, таємний Пласт продовжував цю практику – допомагаючи археологу Я.Пастернаку розкопувати княжу столицю Галич. Доведено, що знання і навики найкраще засвоюється через навчання інших. З огляду на це сьогодні в Пласті відновлюються практики, які є звичними в розвинутих організаціях скавтського світу та які застосовувалися в ньому у 20-х роках ХХ століття – тісна взаємодія юнацьких куренів із новацькими гніздами (коли курінь опікується одним гніздом або створює нове).

  1. Гурткова система (Team system). Відповідно до скавтських принципів, пластуни-новаки та пластуни-юнаки свою діяльність здійснюють в малих групах чисельністю 8-10 осіб. В скавтингу такі групи мають назву «patrol», в Пласті звуться гуртками. Кожен гурток обирає собі провід в особі лідера – гурткового провідника та інших діловодів, перелік яких ще свого часу запропонував Бі-Пі: заступника гурткового, писаря, скарбника, господаря тощо. Діяльність гуртків через раду гурткових провідників спрямовують старші пластуни і сеніори – зв’язкові (яким у новосформованих гуртках допомагають впорядники). Два-чотири юнацькі гуртки об`єнуються в більші одиниці – курені (англ. «troop»), а новацькі рої – в гнізда.

Будь-який пластовий курінь стає максимально ефективним лише тоді, коли в ньому запроваджена і діє самоврядна гурткова система – найкращий досвід соціальної взаємодії у юнацькому віці. Коли всі основні рішення, про проведення заходів, прийом нових членів до куреня приймає у демократичний спосіб Рада гурткових (не курінний, зв’язковий чи опікун, а уповноважене своїми гуртками юнацтво). На початку 1960-х років Цьопа Паліїв здійснила перші спроби окремого вишколу для гурткових провідників. Згодом ця ідея навчання для лідерів малих пластових груп відновилась у 1970 році в Канаді у якості тепер відомого і популярного міжнародного табору «Золота Булава». Головна ідея табору – стимулювання успішних Рад гурткових. Перевірити наявність командної роботи в юнацькому курені дуже просто – достатньо глянути на те, хто фактично організовує літній курінний табір.

Богдан Гаврилишин, якось виступаючи на міжнародному скаутському форумі, зауважив, що все життя вчився менеджменту, але найкраще його пізнав саме в своєму пластовому гуртку. Бой-скавти Америки, найпотужніша в скаутському світі організація, за свою столітню історію пройшла кілька етапів акцентування власної кадрово-вишкільної політики: від життя в природі, через індивідуальне лідерство, до «стратегії XXІ століття» – командної співпраці. Посилення і розвиток гурткової (командної) системи в Пласті на всіх рівнях, ось головний методичний виклик організації на даному етапі розвитку.

  1. Чар пластування (Symbolic framework). Пласт це окремий світ, де століття формується новий люд із своєю символічною основю. Вигаданий, ідеальний, часто юнацько-максималістичний світ із своїми Законами і Присягою, як зазначено вище, але також із безліччю інших, переважно незаписаних, традицій. Впоряд (стройова підготовка) з десятками команд, виконання яких відоме лише пластунам і сотні церемоніалів (звичаї), яких з кожним роком стає все більше і більше. Складання присяги, посвята курінного прапора, відкриття і закриття дня чи табору, пластові молитви – все це створена рядом поколінь юнацька субкультура.

Пластовий однострій, дуже схожий до однострою найстаріших скаутських організацій світу, бо створювався і розвивався разом і паралельно з ними. Кожна нашивка, кожен значок, навіть місце їхнього розміщення, мають своє символічне значення. Однострій робить всіх дітей рівними в Пласті, незалежно від соціального стану. Кожен творить себе сам. Той-таки однострій посилює відчуття команди і сприяє соціалізації юнацтва. А є ще десятки пластових пісень всіх періодів його розвитку, сотні співаників (яких щорічно зявляється не менше 10-20), тисячі вечірніх «ватр» біля іскристого вогню у колі найкращих друзів. Анекдоти і прислів’я, які вже пів століття тому були оформленні у повноцінне фольклорне видання «Округлі квадрати». Довершує символічний пластовий ряд окрема мова, більш відома, як «пластове назовництво» (наукові синоніми цього явища – арго, сленг, жаргон). Новій людині в Пласті, навіть, тяжко зрозуміти елементарні побутові речі через це назовництво.

  1. Самовиховання (Personal progression). Часто, незнайомі із скаутингом, вважають Пласт виховною організацією, але це помилкове судження, оскільки організація лише створює умови для самовиховання. Успішними пластунами є лише ті, які постійно працюють над собою. З огляду на вікову психологію організаційна система Пласту включає чотири вікові Улади, кожен із яких має власну програму ступеневих проб (етапів самовиховної програми): Улад Пластунів/нок Новаків/чок (6-11 років), Улад Пластунів/нок Юнаків/чок (12-17 років), Улад Старшого Пластунства (18-35 років) та Улад Пластового Сеніорату (від 30 років). Останніми роками формується фактично ще один Улад – Пташат (3-6 років) кількість якого, наразі, сягає двох сотень діток. Станом на початок 2012 року Пластові Улади в Україні мають такий чисельний стан: УПН – 792; УПЮ – 2942; УСП – 1036, УПС – 283.

Програма розвитку внутрішньої мотивації новацтва складається із 5 проб (на ступені прихильника, а також сильного, красного, обережного і бистрого «орля»), паралельно до яких діє чотирівневий історично-ігровий таборовий комплекс, розроблений в діаспорі видатним психологом Теодосієм Самотулкою. Юнацька програма включає 3 проби (на ступінь «учасника/ці», «розвідувача/чки», «скоба/вірлиці»), яким передує здобуття найпростішої відзнаки «прихильника». Скоби та вірлиці з 1990-х років складають пробу виключно проектним методом, який включає успішну реалізацію 9 звласних задумів. Окрім проб новацтво та юнацтво може додатково обрати додатково ряд «вмілостей» (знання і навики певних спеціалізацій: морської, летунської, спортивної, мистецької тощо). Скоб/вірлиця, що здобуде понад 20 вмілостей і вирізниться взірцевою поставою, може осягнути найвищий ступінь – «гетьманського пластуна/ки скоба/вірлиці».

Головна ціль самовиховання – скаути вміють приймати власні рішення, оскільки це допоможе їм розвиватись та змінюватись. У Пласті ця найвища характеристика особистості називається «самозарадністю» (вміння знаходити без сторонньої допомоги правильний вихід в складних ситуаціях). У рамках третьої юнацької проби є навіть чіткий механізм її перевірки. Кожен кандидат на скоба чи вірлицю випробовує себе здобуваючи вмілість «Три пера». Для цього потрібно із трьома сірниками та ножем прожити в дикому лісі повні три доби, а здобуття їжі і будівництво житла має залишитись непомітними для стороннього людського ока.

  1. Життя в природі (Nature). Справжні скаути рідко збираються в домівці. Основне поле їхньої діяльності – природа, ідеальне середовище для вироблення пластового характеру. Добрі пластуни, навіть, щотижневі сходини намагаються проводити переважно на свіжому повітрі. А щомісячні пізнавальні мандрівки є обов’язковим елементом для гарно розвинутих куренів. Підсумком новацького і юнацького річного самовиховання обов’язково стає літній двотижневий табір. Щорічно в Україні Пласт проводить більше 100 таких таборів (звично по 25-50 осіб), які в переважній більшості випадків відбуваються у наметових умовах.

Особливе захоплення у юнацтва, яке попередньо успішно осягнуло рівень щонайменше першої пластової проби, є більше десятка крайових (всеукраїнських) спеціалізаційних таборів: водний «Дністер», летунський «Чота крилатих», мистецький «Метаморфози», спортивний «Калиновий оберіг», військовий «Легіон», мандрівний «Говерля», велосипедний «Ревор», кінний «Герць» і т.д. Окрім таборів, в усі пори року відбуваються всеукраїнські змагання із пішого мандрівництва: весняні «Стежками Героїв», «Осінній Рейд», зимовий «Снігохід» (ці заходи проводяться за сприяння Федерації спортивного туризму, а перші два щорічно включаються до офіційних річних планів Міністерства освіти).

Пластуни активно плекають всі можливі форми активного відпочинку у природі: на землі (пішки і велосипедом), на воді (водний туризм і вітрильництво), під землею (спелеологію) і під водою (дайвінг), а також в небі (летунське пластування). При цьому у пластунів формується дві важливі якості: екологічне ставлення до природи (часто пластуни дорогою прибирають придорожнє сміття та стоянки «туристів»), а також безмежна любов до рідного краю. Творці Пласту вважали, що справжня любов до Батьківщини можлива лише у тих, хто пізнав її в усіх можливих виявах.

  1. Приклад дорослих (Adult support). Дорослі в Пласті це кілька 5 категорій волонтерів: 1) приятелі, віком від 18 років, які допомагають в рамках Пластприяту; 2) добродії – приятелі, які надають серйозну ресурсну підтримку організації; 3) прихилиники, які, як кандидати в організацію, проходять кваліфікаційний вишкіл і доводять свою ефективність у роботі; 4) дійсні члени – основний актив волонтерів, серед яких більше половини це вже вихованці юнацтва; 4) почесні пластуни – моральні авторитети. Голосувати на пластових зібраннях та бути обраними до керівних органів Пласту мають право тільки дійсні члени.

Дійсні члени та прихильники гуртуються, як зазначалось вище, у двох вікових групах (УСП, УПС) і працюють за власними програмами самовиховання. Старші пластуни розвиваються на підставі проб власних куренів (традиційно це 3 рівня, але буває і 9). А сеніори мають як проби куренів, так і централізовану програму саморозвитку, яка включає три ступені; «працю», «довіру» і «керівництво». Взагалі пластові сеніори це унікальне явище в скавтингу, адже саме в Пласті уперше в світовоій історії організовано подібну структуру скавтмайстрів, які виробили концепцію застосування скаутського самовиховного методу і серед осіб старшого віку ще в 1930 році (в СОСР аналогічне явище розвинулось лише після другої світової війни).

Всі дорослі в Пласті, за винятком кількох одиниць адміністраторів – волонтери. Тобто добровольці, які працюють безкоштовно. Дійсні пластуни розуміють, що їхній особистий приклад говорить у процесі самовиховання юнацтва та новацтва краще, як будь-які слова, а тому вимоги у кадровій політиці організацій є надзвичайно високими. Включно до абсолютної відмови від вживання алкогольних напоїв. Кожен кандидат у кілька етапів обовязково проходить спеціальний вишкіл (здобуває додаткову неформальну освіту). Базово – Кваліфікаційний вишкіл дійсного членства (КВДЧ). Після цього, ті які прагнуть допомагати новацтву і юнацтву у самовихованні – Крайовий, тобто всеукраїнський, вишкіл виховників (КВВ), за програмою відповідно до обраної для роботи вікової групи. Ті, хто планують організовувати табори – їдуть на інструкторські табори «Лісова Школа та «Школа Булавних». Окрім цього діє система підвищення кваліфікаційї: дошкіл виховників, а також Крайовий вишкіл зв’язкових (КВЗ) і Крайовий вишкіл гніздових (КВГ), Крайовий Вишкіл провідників вишколів (КВПВ).

  1. Громадська активність (Community Involvement) Залучення до життя громади. Цей передбачає, що пластун живе в громаді, для громади, разом із громадою. Пластун розуміє це як певне служіння, розвиває в собі співвідповідальність за справи громади. Тісна співпраця осередку Пласту із місцевою громадою.

Стаття написана Олександром Сичем та Юрієм Юзичем з нагоди 100-ліття Пласту та для Ювілейної пластової зустрічі у 2012 році. Оскільки добавився з того часу 8 елемент, його дописав Микола Бігус

Базові основи скаутінгу для юнака

«Кожна дитина має право на пригоди». Беар Грілз.

З чого починається «Пластування для хлопців» Бі-Пі та «Життя в Пласті» Тисовського? З гутірки про чар пластування, про любов до природи та про пригоди з друзями.

Манять до пластування перш за все пригоди, можливість спілкування із друзями, отримані при цьому пережиття.

На жаль, в теперішній пластовій праці виховників про це часто забувається.

Багато юнаків приходять у Пласт із ентузіазмом, запалом, прагненням до мандрування, відкриттів. Але якщо вони цього не віднаходять протягом кількох місяців, то їхній запал зникає і багато із них відпадає.

Пригоди, мандрівки, ігри, інші цікаві заняття на природі здавалося б мали бути невід’ємною основою програми пластового гуртка і куреня.

Але в останнє десятиліття внаслідок глобальних змін в суспільстві, зменшення рухової активності людини, засилля комп’ютерів та інших засобів комунікації тощо все більше спостерігається відірваність від співжиття із природою в пластуванні.

Споглядання показують, що в програмі праці типового куреня чи гуртка дуже мало є мандрівок, практичних занять із табірництва, куховарення, піонірки, орієнтування, самозарадності тощо.

Більшість із розвідувачів, які приїжджають на крайові табори, мають мало практичних навичок життя в природі. В їхньому життєвому досвіді часто був 1-2 таборування.

Деякі «друзі» пояснюють, що практичне пластування все менше на часі, що зараз більш актуальніше є поширення «комп’ютерних» вмілостей тощо. Звісно, що часи змінились, і для життя в суспільстві зараз більш потрібніші інформаційні технології, ніж вміння з піонірки.

Але для виховання особистості, всебічно (фізично, емоційно, розумово, духовно, соціально) розвинутої, спілкування із природою через співжиття, практичні вмілості, мандрівки та таборування є конче потрібне.

Отже, в нас поширилось так зване «теоретичне» пластування, коли здають точки проби та вивчають вмілості (не від знання, а від вміння!).

Що дають пригоди юнаку? Дуже багато.

Це найперше позитивні пережиття, відчуття радості і захоплення, романтика. Це відчуття свободи, самостійності, відповідальності за себе та інших. Пригоди, особливо екстремальні, виробляють сильні риси характеру, гартують волю. Виробляють шляхетність та мужність. Долаючи в пригодах випробування та виклики, перепони, здобуваючи позитивні результати, нові вершини, перемоги юнак стає сильнішим, впевненішим у собі, щасливим в решті решт.

Звісно, що найкращі пригоди – в дикій природі, яка дає молодій людині безліч підстав для пережиття краси, спілкування із тваринами та рослинами.

Варто також зазначити, що в останні роки серед молоді в світі та Україні поширюються різні види активного дозвілля. Люди побільше прагнуть вириватись на лижі, веломандрівки, піші подорожі, мандрування в різні цікаві краєзнавчо-історичні місця.

Отож, друзі зв’язкові, курінні, гурткові! Побільше подорожуйте зі своїм юнацтвом, даруйте їм чар пластування в пригодах та захоплюючому спілкуванні в пластовій «банді», її перемогах, здобутих вершинах, подоланих перешкодах.

«Я любив пригоди і хотів побільше проводити часу із друзями в наших юнацьких затіях. Саме це було в скаутінгу. Тому я і став скаутом» (Беар Грілз).

4.01.11 М. Бігус

Скаутський табір в Іспанії відбувався влітку 2013 року

Buenos dias, chicos!

Цього липня нам пощастило побувати на справжньому іспанському скаутському таборі. Табір проходив у північно-західному регіоні країни – Galicia, який насправді не тільки по назві дуже схожий до нашої Галичини, але й по клімату, рослинності, рельєфу та гостинності мешканців.

Ми будемо розповідати про власні враження від Іспанії на основі однієїтрьохтижневої поїздки та одного табору, тому не варто сприймати усе, якнезаперечні факти. Іспанія – чудова країна зі своїми традиціями та цікавинками. Іспанськіскаути, як і усі Іспанці, також мають свої традиції та цікавинки, часом зовсімнезрозумілі та дивні. Але про все по-черзі.Найперше, що стається, коли Вам на очі потрапляє знайомий скаут-іспанець – це веселі обіймашки та радісні вигуки – ну чисто тобі як ото у нас! Потімпро Вас швидко забувають, але то не біда, адже Ви потрапляєте у веселийгамірливий вир юнацького натовпу.

Пластують, тобто скатують, вони усім кагалом: Novatos (6-11), Rovers (12-14), Rangers (15-16) i Rutas (17-18). Усіма цими дітлахами заправляютьMonitors. Що дивно – у них немає такого чіткого устрою чи то ієрархії, як унас на таборах: будь-хто може збирати будь-кого та проводити з ними якісьзаняття. Новацтво спить у наметах на рівні зі всіма, і це чудова практика длятого, щоб уникнути різкого переходу до наступного уладу. Розпорядок дня якийсь дуже туманний – основні опорні точки програми – цеприйоми їжі (9:00, 14:00, 18:00 (підвечірок) та 22:00). Їли ми багато та добре– кухнею заправляв кухар із 5-ти зіркового канарського готелю. Але от щодивно, у раціоні практично повністю відсутні супи, овочі та чай. Ніякихсалатів, овочевих рагу, помідорів чи огірків до других страв, зате дуже багатосмачного свіжого м’яса. Основні продукти раціону – макарони, картопелька,м’ясо та багааато хліба.

Таборових споруд вони майструють дуже мало: лятрини, лавки для столів,тенти та вішачки для мокрого одягу – у специфіку табору не входило багатов’язати, тому і того досить.Усі діти разом із виховниками надзвичайно товариські та неконфліктні: заувесь час напевно лиш до новацтва хтось там підвищив голос, і ми не бачиливзагалі жодної сварки між учасниками табору. А ось спілкуються іспанцідууже багато часу і у різних вікових групах. А ще надзвичайно гарноспівають. Складається враження, що іспанців без слуху та голосу просто неіснує.

Теренові ігри, видались нам не надто збалансованими, оскільки у них бралиучасть усі учасники: від 7 до 18 років тому старшим було не надто цікаво.Непросто і з місцем для ігор: ліс ріденький а внизу – багато колючої ожини.З 1960-х років влада Іспанії через загрозу малярії планомірно осушувалаболотисті місцевості та річки. В результаті, о чудо! – практично повнавідсутність набридливих комарів. Та найгірше, що могла і зробила дляскаутів їхня верхівка – це категорична заборона використання відкритоговогню у лісах. Тому за увесь табір відбувся лише один, зініційований нами,вогник при свічках.

Найтривалішою та найбільш вражаючою точкою програми була мандрівка по шляху пілігримів. Взагалі в регіоні Galicia, де відбувався табір, існує дуже хороша традиція, що кожен скаут хоча б раз має здійснити подорож шляхом пілігримів. Що ж це таке? Це дорога, яка веде крізь усю Європу до місця поховання апостола Якова – міста Santiago de Compostella. Прочани можуть самі обирати відстань, яку хочуть пройти та спосіб подолання: на своїх двох, на колесах вірного ровера або ж на бравому скакуні. Ми розпочали нашу 110- кілометрову путь від м. Sarria. Шлях увесь дуже гарно облаштований – є де поїсти, поспати, посидіти на будь-який смак. Ще більш захоплюючою подорож робить те, що для зарахування маршруту потрібно збирати печатки. Тому мандрівка набирає духу такого собі квесту. Діти йшли на диво добре, як на тих, хто фактично ніколи не мандрував. Усі-усі добряче понатирали ноги, але, зціпивши зуби, терпіли і не втрачали своєї незмінної життєрадісності та голосистості.

Взагалі мандрівка нам дуже сподобалась. Ми проходили крізь села, ліси, поля і бачили, яке ото воно життя в Іспанії зсередини. І скажемо відверто, що життя досить-таки непогане, хоча самі іспанці багато розповідають про насущні проблеми, такі як криза, безробіття, непутьова влада і т.д. Ну й звісно ж ми їх у таких випадках запрошували в Україну на гостину)).

З цікавих точок програми можна вирізнити бал у останній день: кожен мавнапередодні потурбуватися про те, щоб знайти собі пару, провід забезпечивкілька столів із ласощами, ну й, звісно ж, який бал без танців (щоправда,повільних танців не було зовсім). Крім балу нам добре запам’яталасяперестрілка з 2-метрових рогаток повітряними кульками, повними води,«войнушки» водяними пістолетами та масове обсипання тальком укупальниках.

Це була дуже позитивна подорож із купою чудових знайомств та кориснимдосвідом. Дякуємо іспанцям за гостинність, а вам – що прочитали цей допис.

Із пластовим привітом,

Ромко Козуб

та Христя Борщ

Święto Chorągwi Łódzkiej 13-15.09.2013, Łódź

На запрошення відповідального за міжнародні відносини в Лодзькій окрузі Бартека Щепаняка міні-делегація з України взала участь в Святі Лодзької округи ZHP 14-15 вересня2013р., яке відбувалося в м. Лодзь (http://lodzka.zhp.pl/ ).

Україну представляли Крайова Булавна УПН ст. пл. Оля Фегецин, ПС, референт УПН Львівської округи ст. пл. Володимир Процюк, та член Пластприяту пані Оля Фегецин, таборовий лікар.

Ми були офіційно задіяні у двох елементах програми: в суботу ми брали участь в тереновій грі для старших харцерів: на нашу точку приходили групи і повинні були дізнатисяякнайбільше про Пласт. Перша частина завдання полягала в тому, щоб скласти складанку(розрізані тексти про Пласт українською мовою, взяті з англомовної презентації Пласту) івідтворити отриману інформацію. Друга чатина завдання – задавати питання про Пласт мені,на які я відповідала українською мовою, а учасники намагались перекласти мої відповіді.

Після закінчення нашої точки на тереновій грі для старших, ми могли подивитись, яквиглядала теренова гра для новацтва: ми були долучені до однієї з команд і проходили зними по точках, які були пов’язані з казковими героями польських мультфільмів, які колисьзнімали в Лодзі.

У неділю ми брали участь у фестинах «Кузня успіху», які тривали 1,5 години. Наша точка знову булла пов’язана з міжнародною співпрацею, але була вже більш творчою. Для представлення ми привезли зі Львова фотографії з минулорічної новацької виставки на станиці, найбільшу новацьку хустку та різні символи України. Протягом 1,5 години нашу точку відвідало 65 учасників. Також ми взяли участь в офіційному закритті свята, на якому було 1200 осіб і отримали подяку за участь.

Ми вже давно маємо хороші стосунки із харцерами з Лодзі, вони вже бували на юнацьких таборах (з куренем ч. 101 в Білих Ославах), але харцери зацікавлені у нових зв’язках. Наразі, я сконтактувала харцерів з вінницькими пластунами, які теж хотіли поїхати на це свято, навіть отримали запрошення на візу, але не змогли подати документи в консульство через відсутність вільних місць в черзі.