Історія шоколаду:
Напій з плодів дерева какао з’явився близько 3000 років тому. Передбачається, що першими придумали його індіанці-альмекі, цивілізація яких існувала в II столітті до н. е.. на території південно-східної Мексики, Гондурасу і Гватемали. У I столітті н. е.. на зміну цивілізації альмеків прийшла цивілізація майя. Заселивши півострів Юкатан Центральної Америки, індіанці-майя виявили тут дерева какао і, як і альмекі, розбивши плантації цієї рослини, стали готувати напій з його насіння. Вважаючи какао божественним даром, майя молилися і приносили жертви богу какао Ек Чуахе. Какао-боби використовувалися також як особливої валюти.
У XII-XIV століттях на території сучасної Мексики існувало держава ацтеків. Підкоривши сусідні племена, ацтеки стягували з них данину, до якої входили і какао-боби, що використовувалися для приготування напою, а також в якості розмінної монети. У ацтеків були особливі одиниці виміру зерен какао-дерева. Один мішок вміщав у себе близько 24 тисяч какао-бобів, що дорівнювало 3 ксіпуіпілісам. У палац знаменитого імператора ацтеків Монтесуми щоденно доставлялося близько 40 тисяч мішків зерен какао-дерева.
Для імператора Монтесуми готували шоколадний напій наступним способом: обсмажені какао – боби розтирали з зернами кукурудзи молочної, а потім змішували з медом, ваніллю і соком агави.
Збереглася давня легенда про мексиканського садівника на ім’я Кветцалькоатля, якого боги наділили талантом розбивати прекрасні сади. Одного разу Кветцалькоатля виростив непоказне деревце, яке назвав какао. Насіння його плодів, схожі за формою на огірки, були гіркими на смак. Зато приготований з них напій вселяв бадьорість і розвіював тугу. І люди стали цінувати какао на вагу золота. Кветцалькоатля розбагатів і, розбещений багатством, загордився себе рівним всемогутнім богам. За це боги покарали його, позбавивши розуму. У нападі люті садівник безжально знищив всі рослини, крім одного. Цим рослиною виявилося дерево какао.
В 1519 році конкістадор Ернан Кортес завоював частину Мексики і її столицю Теночтітлан. Іспанця зацікавили величезні запаси сушених какао-бобів, виявлені ним у коморах палацу царя Монтесуми.
Хоча гіркий напій із зерен какао-дерева не припав до смаку іспанцям, вони гідно оцінили його аромат і тонізуючий ефект.
Повернувшись до Іспанії, конкістадор в надії умилостивити короля, до якого вже дійшли чутки про творених ним безчинства, привіз йому в подарунок какао-боби і рецепт приготування напою. Королівської подружжю чоколатль (Перейменований в шоколад) дуже сподобався, і цей напій швидко увійшов у моду в іспанської знаті. У шоколад стали додавати тростинний цукор, корицю і мускатний горіх, завдяки чому напій став набагато смачніше.
Існує думка, що першим європейцем, що спробували шоколад, був Христофор Колумб.
У 1502 році жителі острова Гайана пригостили знаменитого мандрівника гарячим напоєм з какао-бобів. Але Колумбу не сподобався гарячий гіркий напій, приправлений невідомими пахучими травами.
Слід зазначити, що какао-боби коштували в той час дуже дорого. Їх використовували в якості валюти. Наприклад, за 100 зерен какао можна було купити раба. Шоколад вважали панацеєю від багатьох хвороб і використовували як ліки. Проте використовували шоколад і в злочинних цілях. Віддає гіркотою смак і сильний аромат шоколаду добре маскували присмак отрути.
Спочатку напій з какао-бобів був визнаний виключно чоловічим напоєм, так як він був дуже міцним і гірким. Але англійці в 1700 році здогадалися додати в шоколад молоко, що зробило напій більш легким і смачним. З тих пір шоколадний напій полюбили жінки і діти.
Із – за того що обсяги постачань какао – бобів були недостатніми, іспанці приховували від інших держав секрет насіння какао. Лише у XVII столітті решта населення Європи дізналося таємницю чудового напою.
Католицька церква забороняла їсти під час посту всі, що доставляло насолоду. Тому довгий час точилися суперечки про те, чи можна пити шоколад під час посту. У 1569 році єпископи Мексики влаштували з цього приводу спеціальне зібрання, на якому постановили відправити до Ватикану батька Джероламо де Сан-Вінченцо, щоб суперечка дозволив сам Папа Римський. Папа Пій V виявився в деякій розгубленості. Він ніколи не пробував шоколаду і навіть не знав, що це таке. Джероламо підніс йому чашечку какао. Папа сьорбнув напій, скривився і виголосив історичну фразу: “Шоколад посту не порушує, не може ж така гидота приносити комусь задоволення “.
Італійці першими винайшли ліцензію на виробництво шоколаду. У Нідерландах какао-боби були контрабандним товаром, а імператор Священної Римської імперії (XVI століття) Карл V хотів навіть запровадити монополію на зерна какао.
Але основний внесок у поширення шоколаду в Європі внесла Ганна Австрійська, дочка іспанського короля Філіпа III і дружина французького короля Людовика XIII. У 1616 році вона привезла до Парижа ящик какао-бобів, і незабаром шоколад став популярним у всій Європі. Але, незважаючи на свою популярність, шоколад залишався дуже дорогим. Насолодитися цим дивним напоєм довгий час могли дозволити собі тільки аристократи.
З плином часу кількість плантацій какао значно збільшилася, налагодилося промислове виробництво шоколаду, завдяки чому цей продукт став доступним і широким масам населення. У 1659 році француз Давид Шайу відкрив першу в світі шоколадну фабрику, а в середині XVIII століття у Франції з’явилися перші кондитерські, де відвідувачам пропонували улюблений напій; До 1798 році в Парижі налічувалося вже близько 500 таких закладів. А в Англії знамениті Шоколадні будинку (Chocolate Houses) стали популярнішими чайних і кавових салонів.
До початку XIX століття шоколад вживали виключно в рідкому вигляді, поки швейцарець Франсуа Луї Кайе не створив у 1819 році першу в світі плитку твердого шоколаду. У 1820 році недалеко від містечка Віві була побудована фабрика з виробництва шоколаду.
Незабаром шоколадні фабрики стали відкриватися по всій Європі. Технології виготовлення твердого шоколаду постійно вдосконалювалися. У рецептуру твердого шоколаду стали додавати горіхи, цукати, різні солодощі, вино і навіть пиво.
У 1875 році швейцарець Даніель Петер змішав какао-масу зі згущеним молоком. Так з’явився молочний шоколад, або, як його називали, швейцарський шоколад. Тоді ж Рудольф Ліндт розробив машини для вальцювання какао-маси, в результаті чого з шоколадної маси віддалялася зайва волога, і вона ставала густий і ніжною.
Що стосується Росії, то перші фабрики з виробництва шоколаду були відкриті в Москві приблизно в той же час, що і в інших європейських містах, – у середині XIX століття. Проте виробництво плиткового шоколаду в нашій країні контролювали в основному іноземці, так як вітчизняних фахівців у той час було мало. Найбільшими підприємствами тоді були німецька фірма “Ейнем” (Згодом “Червоний Жовтень”) і французька сімейна компанія “А. Сіу і К°”. З вітчизняних підприємств найбільш відомою була фабрика “Бабаєвська”, заснована Олексієм Івановичем Абрикосовим.
Сьогодні світове виробництво шоколаду і шоколадних виробів складає більше 4 мільйонів тонн, найбільшими виробниками та споживачами є США, Великобританія, Франція, Німеччина, Швейцарія і Японія. Так, наприклад, споживання шоколаду в Швейцарії становить 19, в США- 13, а в Росії – 4 кілограми на душу населення в рік.
Цікаві факти:
Вживання 25 г шоколаду три рази на місяць продовжує життя майже на рік. Але якщо вживати занадто багато шоколаду, можна підвищити ризик розвитку серцевих захворювань через високий вміст в ньому жирів.
Какао і шоколад містять антисептичні речовини, що перешкоджають утворенню зубного нальоту.
Дві цукерки у день знижують артеріальний тиск.
У 30 г шоколаду або какао міститься 10% денної норми заліза. Також шоколад містить вітаміни A, B, C, D і E, кальцій, калій та натрій.
20 мг кофеїну містить середня плитка шоколаду. Це в 5 разів менше, ніж у чашці кави.
15% жінок у світі їдять шоколад щодня.
В епоху Відродження шоколадом лікували подагру, гарячку і застуду.
У шоколаді міститься фенамін – речовина, що створює відчуття закоханості.
Найбільше шоколаду їдять у Швейцарії, де на кожного жителя припадає понад 10 кг солодких ласощів в рік.
Темний шоколад знижує кров’яний тиск. Для позитивного ефекту достатньо всього 2 цукерок з темного шоколаду на день.
Самим колорійним вважається молочний шоколад з добавками. Найменше калорій у гіркому темному шоколаді.
Більше 500 добавок використовується як доповнення до шоколаду. Найбільш популярні з них – горіхи і родзинки. Більше половини всього обсягу ароматизаторів – полуниця і ванілін.
Масло какао тане при температурі в 97 градусів за Фаренгейтом (приблизно 36,1 градус за Цельсієм). Це температура людського тіла. Саме тому шоколад тане в роті.
Шоколад вважається відмінним джерелом енергії для організму. Тільки подумайте: невеликий шматочок шоколаду (1х1 см) дає стільки енергії, скільки потрібно для того, щоб пройти 50 метрів. Щоб пройти 1,5 км буде потрібно з’їсти 30 таких шматочків, а для кругосвітньої подорожі – 875 000 шматочків.
