Організація водної мандрівки для старшого юнацтва

Морське пластування є однією з ділянок пластової самовиховної програми для пластунів, які хочуть вправлятися у заняттях на воді; це є добра нагода та можливість виявити зацікавлення юнацтва до водних ділянок, зрозуміння значення Чорного моря для України. Життя в природі (на таборах і мандрівках) обов’язково включає в себе заняття на воді – навіть, якщо це просто точка плавання на здачу юнацьких проб. Тому так важливо є навчати юнацтво безпечно поводитись на воді і користати з приємностей і радощів, що їх приносять такі заняття.
Завданням морського пластування в Уладі Пластунів Юнаків є дати старшому юнацтву (розвідувачам та скобам) цікавий зміст його пластових занять і цим захопити його до подальшої самовиховної діяльності. Окрім цього морське пластування має дати змогу пластовому юнацтву набути знання, потрібне у заняттях, пов’язаних із водою та навчити його безпечної поведінки на воді.

1. Особливості водного мандрівництва

Мандрівка – це не тільки гарний спосіб проведення часу, але й чудовий виховний засіб. На мандрівці в повній мірі проявляються характер і особистість людини. Тут можна навчитися і навчати співжити, співпрацювати, разом переборювати труднощі.  Мандрівки бувають різного типу, якщо говорити про їх середовище то їх можна поділити на: водні, туристичні, спелеологічні, гірські, повітряні, веломандрівки… Майже у всіх видах мандрівництва, крім водного, людина бореться в першу чергу з собою (з власною втомою, наприклад). У водному ж мандрівництві людина постає в боротьбі зі стихією і плата за людську помилку (непідготовленість) може настати моментально. Саме у водному мандрівництві технічна та психологічна підготовка виходить на перший план навіть у мандрівках найменших категорій складності. Тому, щоб проводити водні мандрівки в якості інструктора треба бути готовим самому – а значить, потрібно постійно тренуватись та вчитись, особливо – моделювати критичні ситуації, щоб запам’ятати як швидко з них виходити. Без досвідченого інструктора – водну мандрівку краще не проводити.
Не в останню чергу при плануванні водної мандрівки треба враховувати безпечність плавзасобів, їх відповідність запланованому маршруту та технічній підготовці учасників.

Водні мандрівки за складністю та своїми особливостями бувають різними, в залежності від:
– тривалості;
– сезонних та погодних умов;
– на якій воді (рухомій чи стоячій) відбувається мандрівка

Отож, враховуючи ці фактори водні мандрівки бувають різних видів, наприклад – сплави по річках, мандрівка озерами, вітрильне мандрівництво, морський каякінг та ін.
Далі мова йтиме про сплави по річках, адже в Україні саме цей вид водного мандрівництва є поширеним і досить популярним (є і гірські і рівнинні річки, що підходить для учасників різного рівня підготовки). Відповідно можна спланувати мандрівку враховуючи різні фактори: вік учасників, кількість необхідних днів, навички у водному мандрівництві, доступні види плавзасобів.

2. Річки України

Україна має досить густу річкову систему та значну кількість річок, придатних для проведення водних мандрівок. Усього річок із довжиною понад 100 км в Україні 123, а великих рік (довжина понад 500 км) – 14. Усі річки України відносяться до одного кліматичного типу – переважно снігового  живлення з весняною повінню. Однак, через різноманітність ландшафтів, ріки різних регіонів України сильно відрізняються між собою за похилом русла, характером течії, наявністю та складністю перешкод, сезонним режимом тощо, що дозволяє поділити їх на три групи – ріки низовин, ріки височин, ріки Карпатського регіону.

До першої групи – річки низовин – належать річки Придніпровської, Поліської низовин та Полтавської рівнини. Це такі річки, як  Дніпро з його правою притокою р.Прип’ять (яка, в свою чергу, приймає праві притоки – річки Стир, Стохід та інш.) та лівими притоками – Десна з Сеймом та Остром, Сула, Псел, Ворскла, а також річки басейну Сіверського Донця. Похил русла не перевищує кількох сантиметрів на кілометр, течія слабка, її швидкість не перевищує 2-4 км/год. На цих річках можливе проведення водних походів до I категорії складності.  Їх проходження доступне для початківців, а маршрути по них рекомендовано для самостійної розробки, через що вони не включені до переліку класифікованих маршрутів. Для більшості перерахованих річок рекомендується сплав на байдарках, каное, SUP, хоча не виключається і сплав на надувних човнах та розбірних надувних катамаранах. Сезонність сплаву – з березня до листопада включно.

Друга група річок – річки височин. До них віднесено річки, що  протікають в межах Волинської, Придніпровської, Подільської та Передкарпатської височин.  Це праві притоки Прип’яті (Горинь, Случ, Тетерів, Уж), права притока Дніпра – річка Рось, річки басейну Південного Бугу, у т.ч., Бужок, Гірський Та Гнилий Тікич, Синюха, Уманка, а також верхів’я р.Дністер та її ліві притоки – Збруч, Смотрич, Жванець, Жванчик тощо. Русла цих річок перетинають виходи різних за стійкістю гірських порід, через що в них утворюються численні пороги та перекати. Похил русел цих річок значно більший  – від 0,4 до 1 м/км русла. Річки цієї групи дають можливість проводити водні мандрівки до 2-3 категорії складності. Найбільш складними тут є пороги р.Південний Буг в її нижній частині, такі, як Червоні ворота (Нижній Мігійський) нижче с.Мігія та Гард біля м. Вознесенськ. Рекомендований період сплаву – з березня до листопада включно. На р. Південний Буг щорічно проводяться змагання з техніки водного туризму на трасах біля с. Соколець (траса 2-3 категорії складності) та на Мігійському порозі (траса 3 категорії складності). Маршрути по зазначених річках проходять в зоні інтенсивної господарської діяльності. Тому до природних перешкод під час їх проходження додаються також обноси гребель, проводки через загати, тощо. Для проходження маршрутів рекомендовано каное, байдарки, і  катамарани, але їх слід ретельно готувати, забезпечуючи стійкість до розривів.

Нарешті, до третьої групи належать гірські річки Карпатського регіону. Це добре освоєні річки басейнів Дністра: Чорний Черемош, Черемош, Білий Черемош, Прут, Стрий, а також Тиса та річки її басейну  в Закарпатті –Ріка, Латориця. До них в останній час додано низку малих річок: притоків р.Черемош, таких як Пробійна, Бистрець; приток р. Стрий; верхів’я р. Прут. Це стало можливим за рахунок розвитку нових видів плавзасобів, придатних для проходження малих річок (наприклад каяк). Гірські річки Карпат відрізняє висока потужність потоку, стрімка течія, що досягає 10-15 км/год, могутні пороги та затяжні шивери. Похил русла в верхів’ях до 10 м/км (Прут, Білий Черемош). Живлення – переважно атмосферними водами з весняною повінню під час танення снігу та дощовими паводками. Тривалі або рясні дощі можуть викликати паводок о будь-якій порі року. Рівень води впродовж сезону сплаву змінюється у значних межах, залежить від кількості снігу в горах, дощів та температури повітря. Найкращий час для проходження річок Карпат з кінця квітня  до першої декади травня, під час повені, коли танення снігів найбільш інтенсивне. Це стосується, в першу чергу, р. Прут та малих приток, які взагалі придатні для проходження лише на протязі кількох днів весни.
Річки Карпат можна долати на каяках, байдарках, катамаранах, плотах. В залежності від сезону та виду суден маршрути на річках Карпат класифікуються до IV категорії складності з елементами V к.с. З огляду на характер перешкод, їхня категорійність видається дещо заниженою, але це питання потребує подальшого вивчення та обгрунтовування. Річки Карпат можуть бути прекрасним полігоном для міжсезонної підготовки до мандрівок найвищих категорій складності. Маршрути по річках Карпат можна рекомендувати тільки групам, що мають досвід мандрівок не нижче III категорії складності. До цих груп висуваються вимоги володіння прийомами веслування, відчалювання та причалювання до берега, вміння взаємодіяти на бурхливій воді, мати навички організації рятувальних робіт. Проходження такої перешкоди, як поріг Прикарпатський на р.Прут можливо рекомендувати лише групам з досвідом участі у водних походах IV категорії складності, а проходження водоспаду Пробій (висота падіння води понад 8 м) бажано здійснювати лише під час змагань в умовах існування надійної страховки рятувальних служб.

 

3. Організація та підготовка водної мандрівки

а. Організація категорійної мандрівки.

Залежно від технічної складності, кількості природних перешкод, протяжності, тривалості спортивні туристичні водні походи поділяються на категорійні – з І до VI категорії  Основними показниками, що визначають категорію складності походу є вид, кількість, різноманіття та категорія складності подоланих на маршруті перешкод. Категорія складності перешкод визначається тим, який рівень кваліфікації та технічної майстерності потрібний для його безпечного подолання.

Категорія складності річки Елементи, що характеризують дану категорію складності
I (Легка) Перекат, бистрина, невисокі вали, не потрібний вибір лінії руху і розвідки. Швидкість течії до 2м\с
II (Простa) Вали, нескладна шіивера, поріг, притиск, швидкість води і ухил невеликі. Лінію руху видно з води. Швидкість течії 2-2,5 м\с
III (Середня) Локальний поріг з спокійною ділянкою на виході, шивера, окремі камені в руслі, завали. Лінію руху видно з води. Швидкість течії -2,5 – 3 м\с.
IV (Складна) Протяжна шивера або поріг з великою кількістю каміння і зливами. У кінці перешкоди є досить протяжні відносно спокійні ділянки річки. Бажана розвідка, елементи страховки, лінію руху з води не видно або вона неявно виражена.Швидкість течії -2,5 – 3 м\с.
V (Важка) Технічно важкий протяжний поріг або шивера на ділянках з великим ухилом і витратою води, великі “бочки” і вали, складна лінія руху. Перешкоди слідують одна за одною. В кінці перешкоди коротка ділянка швидкотоку, де можливе швартування. Каньйон з перешкодами 2Б-3А к.т. Сильний притиск. Обов’язкова розвідка і страховка, можлива аварійна ситуація. Швидкість течії 3-3,5 м\с. Нахил 30 – 50 м/км. при видатку води від 10 до 60 м3\с.*
VI (Надважка) Небезпечний складний каскад перешкод або каньйон з набором найнебезпечніших перешкод. Окремі перешкоди переходять з однієї в іншу, швартування і страховка ускладнені або неможливі. Небезпечна локальна перешкода на ділянках з високим похилом і витратою води. Проходиться після ретельної розвідки і з страховкою. Долається на межі можливості суден. Швидкість течії – 3,5 – 4 м\с. Нахил 50 – 60 м/км. при видатку води від 10 до 100 м3\с.
VI (Небезпечна) Важкопрохідна для будь-якого класу суден. Раніше не пройдена або поодинокі випадки проходження, вкрай небезпечна для життя членів екіпажів (завали, водоспади, водоскиди, ущелини). Характерна для маршрутів – першопроходжень VI к.с. Швидкість течії – вище 4 м\с. Використання примусової чалки та складних технічних видів страхування. Нахил від 40 м\км до водоспадного, при видатку води більш 30 м3

Для того, щоб вашим водним мандрівкам була надана категорія потрібно їх заявляти в МКК (маршрутно-кваліфікаційну комісію), представництво якої мало б бути в кожному регіоні Україні. Варто заявляти мандрівки ще й з точки зору безпеки, оскільки, якщо мандрівка категорійна, то про приблизне місце вашого перебування будуть знати рятувальні служби, які зможуть допомогти вам у складній ситуації.

При віднесенні того чи іншого маршруту до певної категорії (ступеню)  складності за основу беруться три показники: тривалість, протяжність та технічна складність.
Тривалість  походу розуміється як мінімальний час у днях,  необхідний для проходження маршруту підготовленою групою. Кількість днювань повинна бути у межах 20% від загальної тривалості походу. Зменшення тривалості походів проти зазначеної у Правилах може бути дозволено МКК у виняткових вмотивованих випадках.
Протяжність походу розуміється як найменша допустима довжина залікового маршруту даної категорії складності. Протяжність може бути зменшена лише у виняткових вмотивованих випадках,  при значній технічній складності, але, як правило, не більше ніж на 25%. Збільшення протяжності маршруту при незмінному характері перешкод не може бути підставою для підвищення категорії складності походу.
Технічна складність маршруту визначається характером, кількістю та різноманітністю перешкод. Характер перешкод визначається рівнем кваліфікації та технічної майстерності учасників, які необхідні для гарантованого безпечного подолання даної перешкоди. Маршрутам кожної категорії складності відповідає свій рівень трудності типових для них перешкод. Маршрути більш високих категорій складності містять більш складні у подоланні перешкоди, ніж маршрути попередньої категорії складності. При оцінці маршрутів у першу чергу враховуються такі перешкоди, які дають туристам технічний досвід, необхідний для забезпечення безпеки у подальших походах.

Водні походи за одним й тим самим маршрутом з використанням різних класів суден (байдарки і надувні судна) оцінюються у різних випадках по різному. У Переліку по кожному водному маршруту зазначено для якого класу суден проведено його класифікацію. Якщо в описі маршруту у Переліку зазначено не всі класи суден, то це означає, що для тих класів суден, які не згадані,  маршрут мало зручний або його оцінка викликає сумніви.
Водні походи з одночасним використанням декількох класів суден класифікується: для керівника  – за найвищою категорією складності для суден, що беруть участь у поході; для учасників – за тим класом суден, на якому  здійснює похід даний учасник.
Маршрути походів повинні бути безперервними. Розривом маршруту вважається перебування групи у населеному пункті більше двох діб, якщо воно не викликане необхідністю, а також використання на маршруті транспорту, що не відповідає даному виду туризму. Як виняток може допускатися короткотерміновий розрив маршруту з використанням транспорту в межах даного району. У випадку виникнення  сумнівів до проведення походу щодо правильності визначення оцінки складності маршруту, в маршрутних документах може бути зазначена подвійна оцінка, на приклад, III – IV к.с. разом із записом, що остаточна оцінка складності буде проведена після розгляду звіту про проведений похід. У такому випадку до групи висуваються вимоги, що відповідають вимогам до походу вищої складності із зазначених у маршрутних документах.
Спортивні походи, які проводяться за межами України, повинні відповідати вимогам Правил проведення змагань туристських спортивних походів, що діють в Україні і здійснюватись із дотриманням вимог законодавства країн, у межах яких вони проводяться.

б. Формування складу групи та розподіл обов’язків

Тільки для спортивних походів група може підбиратися під маршрут. Наприклад коли похід заявлений на участь в чемпіонаті, або коли потрібен саме спортивний результат. У всіх інших випадках слід маршрут підбирати під групу. Ідеальний варіант підбору, коли маршрут для найслабшого  учасника проходить до межі його можливостей, але не «ламає», а найсильнішому учаснику маршрут ще цікавий. Можна визнати оптимальною за складом таку групу, де основна кількість учасників (ядро групи) має приблизно однаковий рівень підготовки і, крім того, вони об’єднані спільними інтересами поза рамками походу. (наприклад юнацький гурток, де всі приблизно одного віку) Керівник повинен володіти таким рівнем підготовки, щоб на маршруті бути також і неформальним лідером групи. Якщо в мандрівку залучаються «випадкові» по відношенню до ядра групи особи, їх необхідно ознайомити з «правилами гри», прийнятими в групі і взяти з них зобов’язання ці правила виконувати.
Керівник мандрівки – несе повну відповідальність (в тому числі кримінальну) за безпеку учасників, організацію та проведення мандрівки в цілому. Він повинен мати достатню підготовку, в першу чергу тактичну і технічну, щоб зуміти організувати безпечне проходження маршруту. Керівник також повинен вміти вирішувати питання психологічної напруженості в поході.
Відповідальний за харчування – особа, що має достатній рівень підготовки. Зобов’язаний вміти скласти раціон харчування, повністю відповідний тактиці проходження маршруту. Лікар – найбільш підготовлена у питаннях медицини людина. Зобов’язаний знати  призначення і дозування всіх медикаментів, що знаходяться у похідній аптечці. Присутність лікаря у водній мандрівці, як і на таборі є обов’язковою.
Ремонтник – людина, що відповідає за спорядження (конкретний тип спорядження, який використовується у мандрівці) та вміє його доглядати та ремонтувати, особливо у похідних умовах.  У більшості водних походів доцільніше мати ремнабір для кожної конкретної моделі суден.
Фотограф – бажано мати в групі два фотографа, що йдуть на різних суднах.
Решта обов’язків визначаються виходячи з особливостей завдань, що стоять в поході і бажань групи (відеооператор, фінансист, спеціаліст з топозйомка, збирач фольклору, ботанік, рибалка і т.д.)

Важливе значення в оргнізації водної мандрівки займає саме вибір виду мандрівки. Основний критерії вибору мандрівки – вік учасників, та їх навики в водному мандрівництві. Слід звернути увагу, що тема і вид мандрівки має бути цікава для всіх її учасників. Важливу увагу потрібно приділити тому що ти хочеш навчити (виплекати) у учасників походу. За віком ми обираємо тематику мандрівки, а за технічними навичками рівень її складності.  

в. Особистий та груповий виряд.

Особистий спорядження.
В першу чергу, на що варто звернути увагу – це те, що речі повинні м
ати малу вагу при достатній міцності, бути надійними, бути практичними.

– Чим забезпечити особисту безпеку?
Наявність захисного шолома не завадить у будь-якому випадку. Вимоги до захисного шолома – він повинен прикривати від ударів всі життєво важливі зони голови, пом’якшувати силу удару, не тонути і його конструкція не повинна мати парусність у воді. Як приклад такої парусності та її негативного впливу можна привести звичайну будівельну каску, часто використовується в скелелазінні. Так ось, при стрибку у воду в такій касці з застебнутим підбородним ременем ви ризикуєте травмувати шийні хребці. Відповідно, подібна парусність – перешкода при проходженні водних перешкод або при знаходженні туриста в воді поза судном. Зараз доступні шоломи, спеціально розроблені для туристів-водників. Якщо немає можливості використовувати їх, гідна заміна – хокейний шолом.
Рятувальний жилет потрібно вибрати такий, щоб підтримував на плаву на будь-якої води, що є на маршруті.
До засобів захисту та безпеки відносяться також і різні види гідрокостюмів у відповідності до температури води вони повинні мати певну товщину. (для гірських річок)
Каска, спаска та жилет – основні засоби безпеки на сплавах гірськими річками.
На спокійних водоймах (1 к.складності) та у теплу пору року (коли вода та повітря достатньо тепле для того, щоб купатись) достатньо мати лише рятувальний жилет. Рятувальний жилет повинен бути обов’язково!!

– Що одягнути?
Ділимо весь одяг на частини: для сплаву, для берега, для сну.
Одяг для сплаву повинен швидко сохнути. Цей одяг навіть у намоклому вигляді повинен дозволяти учаснику мандрівки з відомою часткою комфорту знаходитися в ній кілька годин поспіль, у тому числі і на березі (обід, організація страховки тощо). Наприклад, чи годяться для сплаву звичайні джинси? Так, але вони довго сохнуть. Намокнувши, починають натирати шкіру. Отже, варто пошукати інший варіант. І в такому плані слід проаналізувати усі елементи одягу. Визначити все, що буде на вас при сплаві (від шкарпеток до футболки). Слід врахувати і різні варіанти погоди.
Одяг для берега. Це змінний комплект сухого одягу для перебування на стоянках, в транспорті і т.п. Він розраховується виходячи з необхідності повного переодягання в сухий одяг по закінченню сплавного дня. Крім того, повинен враховувати можливість роботи під дощем і захист від вітру і прохолоди ввечері (біля багаття). Досвід каже, що у літніх мандрівках цей змінний комплект частенько доживав недоторканим до лазні або використовувався тільки для сну. Як правило, в ясну погоду все сушиться на собі, але іноді лиє такий дощ, що сушитися немає сенсу, тільки приготувати вечерю і спати. Цей же досвід також підтверджує, що змінний комплект в походах необхідний, він виручав не один раз, не давав захворіти і робив життя комфортнішим.
Що стосується одягу для сну, то це особиста справа кожного. Хороший варіант – термобілизна, вовняні рейтузи.  Якщо одяг дуже добре вбирає воду – замучитесь сушити в похідних умовах. 

– Що взути?
Ділимо на частини: для пішої частини маршруту, для сплаву, для берега під час сплаву. Підхід той же, що і з одягом – аналіз відповідності умов експлуатації. Якщо маршрут містить пішу частину і дорожні умови вимагають взуття з жорсткою підошвою, таке взуття повинне бути обов’язково. Рюкзак у водній мандрівці не найлегший, і нам’яти ноги в «мокасинах» можна за кілька годин так, що відходити доведеться тиждень.
Якщо взуття для берега повинне швидко сохнути, то взуття для сплаву може бути мокрим і не вимагати сушіння протягом всього походу. Тут варіантів багато – від неопренових тапок до гумових чобіт з коротким халявою чи босоніжок.
Всі інші елементи виряду не відрізняються від спорядження для інших видів мандрівок: приладдя для їжі, каремат, спальник, намет, засоби гігієни та особиста аптечка і тд.

Групове спрядження
Щодо групового спорядження, то окрім плавзасобів варто забезпечити:

  • ремнабір до кожного з плавзасобів (Клей гумовий швидкосохнучий, гума для шкури,  тонка гума, голка (товста з великим вушком), нитки капронові товсті, наждачний папір, спирт (для знежирення), плоскогубці, стропи для ремонту та ін.)
  • запасні весла,
  • компас, годинник, карта, лоція річки
  • ручки, блокноти
  • речі на кухню (казанки, сковорідка, дощечки, ножі, засоби для миття посуду, сірники, сухий спирт, гачки для казанків і т.д.),
  • примус (по можливості і на всяк випадок)
  • пилки, сокири  
  • тенти, церату для польової бані
  • линви
  • загальна аптечка
  • фото-, відеотехніка
  • ін.

Упакування і транспортування речей.
Все залежить від виду плавзасобу і кількості місця для розташування ваших речей. Якщо у мандрівці є машина супроводу  – машина що привозить спорядження, і супроводжує вас всю мандрівку, заїжджаючи на місця ночівлі – то речі, як і всі продукти, можуть їхати у машині. Якщо ви сплавляєтесь на катамарані – то там є моживість прив’язати цілий рюкзак до каркасу. Якщо ж це каное, чи байдарка, то повний набитий рюкзак навряд чи вміститься – краще мати спаковані речі у менші ємкості.
Основне завдання у будь якій водній мандрівці забезпечити речі від води. Найлегший спосіб – пакування в поліетиленові кульки. Але якщо є можливість, то краще брати гермомішки, чи більший баул. Кількість гермомішків визначається кількістю порожнин куди їх можна запакувати на плавзасобі.


Для прив’язування речей до плавзасобу бажано мати метрів п’ятнадцять-двадцять линви 2,5-3,5 мм. Якщо не витратите її в особистих цілях, то витратите, наприклад, на будівництво лазні. Непогана річ – гумки. Можна ущільнити горловину гермухи, закріпити сидіння в байдарці і т.п.

г. Харчування у водній мандрівці.

Їжа.
Вода забирає багато енергії, тому калорійність їжі має бути розрахована приблизно 4000 Ккал/добу для однієї людини.

Харчування має бути повноцінне. Сніданок повинен бути ситним, таким щоб “тримати” на довго. Молочна каша не завжди підійде, оскільки вийшовши на воду зразу буде відчутний голод. Обід – перекус, який може містити канапки, солодке, салат, напій. Вечеря – основний прийом їжі, який може складатися як з першого та другого, так і лише з другого. Важливе місце в харчуванні на воді мають солодощі, оскільки вони дуже калорійні та містять в собі багато енергії.
Дуже зручно підготувати у мандрівку перекуси з сухофруктів/горіхів/насіння та роздати кожному на плавзасіб перед  виходом на воду.

Напої.
Раціонально підібрані і правильно приготовані напої мають велику перевагу перед звичайною питною водою: вони краще втамовують спрагу і зменшують потребу в рідині. У тривалих подорожах звичайна вода підкисляється вишневим, журавлинним або іншим екстрактом (1 – 2 чайні ложки на флягу води). Відмінно втамовує спрагу чай – чорний, і особливо зелений, який збільшує слиновиділення і усуває сухість в роті.

Підготовка продуктів перед мандрівкою.
Передпохідна обробка продуктів проводиться для кращої ізоляції їх від навколишнього середовища, а в окремих випадках і для того, щоб зменшити вагу продуктів і прискорити приготування їжі на вогнищі. Як можна підготувати продукти перед мандрівкою:

  • напівкопчену і копчену ковбасу щоб уникнути заплесневенія змастити рослинним жиром і загорнути в пергамент;
  • чай, кава, какао перекласти в жерстяні легкі коробки з кришками, що щільно закриваються, або пересипати в пластикові пляшки від мінеральної води.
  • сіль підсушити і упакувати в ті ж пластикові пляшки (зручно використовувати 0,5л)
  • сипкі продукти (крупи, макарони і тд.) теж пересипати в пластикові пляшки. Щоб зорієнтуватися в їх кількості в одній пляшці (для подальшого приготування і визначення потрібної кількості на прийом їжі) записуйте вагу на пляшці при пересипанні. Наприклад в 1,5л пляшку вміщається 1,2 кг гречки і т.д.
  • сублімоване м’ясо можна замінити сушеним м’ясом власного приготування, використовуючи фарш яловичого м’яса з додаванням жирної свинини (100 г свинини на 1 кг яловичини). Фарш рівномірно перемішують, солять, а потім сушать в духовці при температурі 70 – 80° протягом 12 годин.

д. Безпека у водній мандрівці.

Основні причини виникнення небезпеки в мандрівці:

  • погана технічна, фізична і моральна підготовка учасників і недисциплінованість учасників,
  • недостатній досвід керівника,
  • слабке вивчення району та умов майбутнього подорожі,
  • погана розробка маршруту,
  • невміле подолання перешкод,
  • зневага страховкою,
  • недооцінка труднощів і небезпек і переоцінка власних сил і можливостей,
  • ослаблення уваги на «легких» ділянках,
  • перевтома,
  • незнання прийомів надання долікарської допомоги,
  • раптова зміна погоди,
  • отруйні рослини та плазуни.

Попередні заходи попередження небезпеки:

  • перевірка спорядження,
  • рятувальних засобів.

Заходи попередження небезпеки в подорожі:

  • регулярний огляд плавзасобів, рятувальних засобів та іншого спорядження
  • своєчасний ремонт спорядження
  • Відпрацювання прийомів використання рятувальних засобів на першому порозі.
  • Суворе дотримання порядку руху,
  • попередній огляд серйозних перешкод,
  • організація страховки при подоланні природних і штучних перешкод.

Підготовка інструкторів по сноубордингу

Завантажити проект в форматі PDF можна тут.

Уклали:
ст.пл.скоб-обс. Андрій Кутинський, ВБ
ст.пл.скоб Станіслав Провальний, ВБ

Редактор:
ст.пл. Наталя Драпак

І. ВСТУП

Ціль: знайомство, перевірка спорядження, одягу, пояснення правил поведінки на схилі,
розминка

Знайомство з учнями:
• Поясніть правила школи і розкажіть про місця для зустрічі;
• Дізнайтеся якомога більше інформації про учнів (про стан здоров’я протипоказання – якщо є
– і їх уміння кататися);
• Виходячи з групою на схил, зверніть увагу на безпеку і організацію;
• Виберіть рівний, підготовлений схил без ухилу, бажано огороджений (подалі від місць
посадки та висадки з підйомника).

Рекомендації:
– Якщо при знайомстві з’ясувалося що в групі вже є учні, що відвідували перший урок відразу ж
запропонуйте перший раз їм позайматися окремо від початківців (перше заняття не вимагає
повторного відвідування) або приєднатися до вас через урок;
– Всі пояснення і знайомство бажано провести у вигляді бесіди на шляху до місця заняття.

Перевірка спорядження:
1. Сноуборд:
• Довжина сноуборду, коли ви ставите його вертикально повинна бути від підборіддя до
носа, для початківців трохи менше.
2. Кріплення:
• Кут розвороту кріплень;
• Ширина між ними;
• Стійка.
3. Стійка:
• REGULAR – ліва нога попереду;
• GOOFY – права нога попереду.

Є кілька тестів щоб вибрати стійку. Задня нога – це та нога, на якій людина стоїть коли тримає
баланс, та якою б’є по м’ячу під час гри у футбол і т.д.

Рекомендації:
співпрацюйте з працівниками прокату, найкраще проінструктувати клієнта про вибір спорядження
ще до того, як він отримає його у прокаті.

4. Черевики:
• Перевірте, чи правильно вони зав’язані;
• Чи правильно заправлені язики;
• Зверніть увагу на штанини штанів і комбінезонів – вони повинні бути поверх  черевиків.
5. Одяг:
• Перевірте у всіх відповідність одягу до погодних умов, а також наявність рукавиць.

Рекомендації:
під час перевірки спорядження поясніть основні терміни необхідні для заняття, використовуйте
робочий час ефективно.

Термінологія (пояснити і показати):
• Ніс, талія і хвіст сноуборду;
• Передній кант;
• Задній кант;
• Ковзаюча поверхня.

Як правильно тримати, носити і класти сноуборд (пояснити і показати):
• Переносити сноуборд потрібно під рукою, ковзаючою поверхнею до себе;
• Ремінець безпеки повинен бути обгорнутий навколо зап’ястя (пояснювати тільки тоді коли є
ремінець безпеки);
• Класти сноуборд на сніг потрібно тільки кріпленнями вниз;
• Щоб уникнути обмерзання, сноуборд кладіть на сніг тільки після того як він охолоне;
• Ніколи не встромляйте сноуборд в сніг.

Рекомендації:
співпрацюйте з працівниками прокату, які краще усього проінструктують клієнта про вибір
спорядження ще до того як він отримає його в прокаті.

Розминка
Розминка повинна бути ефективною, ненудною і в міру швидкою.

Активні вправи без сноуборду:
1. Ходьба, біг (на місці, по колу, вгору по схилу);
2. Стрибки;
3. Розминка всіх суглобів;
4. Вправи розтягування;
5. Вправи на рівновагу і координацію;
6. Ігри, естафети, змагання.

Рекомендації:
враховуйте рівень підготовки групи, індивідуальні особливості клієнта (вік, фізичні можливості а
також погодні умови.

 

II. ЗВИКАННЯ ДО СПОРЯДЖЕННЯ (ВПРАВИ З ОДНІЄЮ ЗАКРІПЛЕНОЮ НОГОЮ)

Ціль: навчити користуватися спорядженням і елементарним рухам на сноуборді.

Схил: рівний підготовлений / без нахилу (для економії часу розминку проводите відразу ж на
цьому схилі).

Безпека: виберіть місце з невеликою кількістю тих хто катається, розставте групу вільно, так
щоб учні не заважали один одному виконувати вправи і не заважали займатися іншим
групам. Дисципліна і правильне розташування групи – запорука спільної безпеки.

1. Вправи з однією закріпленою ногою на місці:
1. Поясніть, як застібати кріплення;
2. Дайте всім можливість застебнути кріплення (якщо потрібно допомогти допоможіть);
3. Стоячи на вільній нозі посувайте сноуборд вперед назад;
4. Зробіть крок вперед назад через сноуборд з постановкою сноуборда на кант;
5. Підніміть і опустіть сноуборд;
6. Зробіть захвати сноуборду (Grabs);
7. Зробіть розвороти на 360* навколо вільної ноги в одну і в іншу сторони.

Рекомендації:
стежте за правильним виконанням ваших вказівок, всі повинні вас бачити і чути.

2. Вправи з однією пристебнутою ногою в русі:
1. Scooter (вісімка);
2. Ходьба вгору по схилу.
III. ВПРАВИ З ОДНІЄЮ ЗАКРІПЛЕНОЮ НОГОЮ В СПУСКУ ПРЯМО ПО ЛІНІЇ СХИЛУ

Ціль: вироблення балансу і рівноваги в спуску прямоб навчання необхідним навичкам
володіння сноубордом з одною закріпленою ногою (набуті навички допоможуть підніматися
на підйомниках).

Схил: пологий, оброблений, з викатом.

Безпека: виберіть місце з невеликою кількістю тих, хто катається.

УВАГА! Не вибирайте напрямок руху в скупчення людей, не заважайте займатися іншим
групам.

Опис основної стійки:
• Стійка на сноуборді розслаблена і пряма;
• Бедра, коліна і гомілкостопи злегка зігнуті, вага розподілена рівномірно на обох ногах;
• Руки злегка зігнуті в ліктях – трохи в сторони від корпусу;
• Бедра і плечі злегка розвернуті в напрямку руху – позиція «+»;
• Дивіться вперед.

Поясніть, продемонструйте і зробіть спуск прямо з однією закріпленою ногою:
1. В основній стійці;
2. З вертикальною роботою;
3. З нахилами вперед, назад, з торканням рукою носа, хвоста сноуборда;
4. Поперемінно торкаючись до переднього і заднього канта;
5. Піднімаючи і опускаючи задню ногу;
6. Із зупинкою j-turn на викаті;
7. З легкою перекантовкою з переднього на задній кант під стабільним корпусом;
8. Зробіть півповороту з однією пристебнутою ногою на викоті в обидві сторони;
9. Підкидаючи рукавичку або грудку снігу.

Рекомендації:
Виконуючи основну стійку, будьте розкуті. Всі перераховані вправи на баланс і рівновагу виконуйте з
основної стійки.
Врахуйте, що клієнти і учні зі слабкими координаційними здібностями потребують більше часу для
навчання.

 

IV. ВПРАВИ НА МІСЦІ З ДВОМА ПРИСТІБНУТИМИ НОГАМИ

Ціль: навчання техніці вставання, падіння, перевороту і елементарним рухам на місці з двома
пристебнутими ногами.

Схил: рівний, підготовлений, без нахилу.

Безпека: виберіть місце з невеликою кількістю тих, хто катається, розставте групу вільно так,
щоб люди не заважали один одному виконувати вправи і займатися іншим групам.

Вправи на місці:
1. Сидячи пристебнути сноуборд. показати, як вставати і перевертатися. Дати спробувати.
2. Зробіть легкі стрибки на місці.
3. Доторкніться поперемінно носа, хвоста сноуборду.
4. Ковзаєте на місці, піднімаючи ніс і хвіст сноуборду.
5. Зробіть легкі стрибки з невеликими розворотами в різні боки.
6. Зробіть кілька разів перекантовування з переднього на задній кант (з допомогою
партнера і самостійно).
7. Поясніть і покажіть техніку падіння.

Техніка вставання на bасkside:
• Підтягніть сноуборд до себе, поставте на задній кант. Витягніть вперед-вниз передню /
задню руку, намагаючись дотягнутися до хвоста / носка сноуборду, задньою рукою
відштовхніться і встаньте (зберігаючи рівновагу), прийміть основну стійку.

Переворот на снігу:
• Зігніть передню ногу, підніміть її вгору і переверніться (будьте уважними не зачепіть
інших учнів).

Техніка вставання на frontside:
• Поставте сноуборд на передній кант, зігніть ноги в колінах, відштовхніться руками і
встаньте (зберігаючи рівновагу), займіть основну стійку.

Техніка падіння:
1. Техніка рівномірного падіння на frontside необхідно присісти (знизити центр ваги;
рівномірно розподілити вагу на зігнуті руки і коліна при зіткненні зі снігом руки
притиснути до корпусу, видихнути, повернути голову в бік ноги випрямити.
2. Техніка падіння на backside необхідно присісти і знизити центр ваги) і розподілити вагу
тіла на сідниці і спину, підборіддя притиснути грудей. Ми ніколи не ставимо руки під
корпус (якщо падіння відбудеться на швидкості то можна зробити перекид це допоможе
погасити інерцію).

 

V. ЗІСКОВЗУВАННЯ ПО ЛІНІЇ ПАДІННЯ СХИЛУ
Ціль: контроль швидкості, зупинка.

Схил: підготовлений із середнім нахилом.

Безпека: широке місце, край траси (і якомога менше тих хто катається).
Опис руху:
3. основної стійки (бедра і плечі паралельно сноуборду) зменшуємо кут закантовки –
ковзаємо по лінії падіння схилу збільшуємо кут закантовки – зупиняємося.

Рекомендації:
для демонстрації зісковзування після пояснення підніміться вище по схилу і трохи в бік від групи
зробіть зісковзування з зупинкою близько групи (щоб всі бачили зупинку) Навчання виконується
спочатку на задньому канті а потім на передньому.

Поясніть, продемонструйте зісковзування з зупинкою і зробіть наступні вправи:
1. Зісковзування по лінії ската з допомогою партнера (інструктора) зупинка;
2. Те ж саме без допомоги партнера;
3. Зісковзування по лінії ската – зупинка, продовжите рух і повторіть зупинку;
4. Зісковзування по лінії падіння схилу, по черзі змінюючи швидкість
(повільно – швидко повільно – швидко);
5. Зісковзування по команді і по голосу і візуальним командам).

Проблеми та їх вирішення
• Не виходить почати рух – повторіть вправи на місці (виберіть більш крутий схил);
• Погляд вниз під час руху • зупиніть, скорегуйте основну стійку продовжите
зісковзування, нагадавши, що потрібно дивитися тільки вперед в напрямку руху;
• Якщо сноуборд розвертається носом або хвостом до лінії схилу – зупиніть, скорегуйте
стійку, перерозподіліть вагу, продовжіть зісковзування.

 

VI. БОКОВЕ ЗІСКОВЗУВАННЯ
Ціль: контроль швидкості і напряму руху, зміна напрямку в русі

Схил: підготовлений із середнім нахилом.

Безпека: виберіть широку ділянку траси що переглядається.

УВАГА! Щоб уникнути зіткнення, перед початком руху переконайтеся у відсутності людей,
що катаються, тих хто не контролює свій спуск і не вибирайте напрямок руху в скупчення
людей.

Опис руху:
• Проковзуємо по лінії падіння схилу в основній стійці «+»;
• Для зміни напряму переносимо вагу (злегка розвернувши плечі зі стегнами у бік руху);
• Для зупинки повертаємося в основну стійку, одночасно збільшуючи кут закантовки;
• Проковзуємо і дивимося у напрямку руху.

Поясніть, продемонструйте бокове проковзування і зробіть наступні вправи:
1. Проковзування по лінії падіння схилу, перенесіть вагу тіла, перейдіть у бокове
проковзування зупиніться;
2. Зробіть ту ж саму вправу в іншу сторону;
3. Зробіть бокове зісковзування в одну, потім в іншу сторони;
4. Зробіть бокове зісковзування «на ціль».

Рекомендації:
навчання виконується спочатку на задньому канті, а потім на передньому.

Проблеми та їх вирішення
• Перенесли вагу, а сноуборд рухається в протилежному напрямку – необхідно переносити
вагу тіла по діагоналі;
• Занадто швидке бокове зісковзування – перерозподіліть вагу більш рівномірно і одночасно
збільшіть кут закантовки;
• Верхній кант занадто сильно зарізали в сніг – знизити тиск на верхній кант – прийняти
більш розслаблену стійку, і одночасно зменшити кут закантовки;
• Учні дивляться вниз – зупиніться, повторіть основну стійку і продовжите рух. нагадуючи
щоб вони дивилися вперед, піднявши голову.

 

VII. НАВЧАННЯ КОРИСТУВАННЯ ПІДЙОМНИКОМ
Користування підйомником для більшості початківців – серйозне випробування і СТРЕС.
Інструктор повинен підготувати учнів до цього важливого моменту, особливо якщо схил не
обладнаний крісельними або гондольними підйомниками.

Ціль: оволодіння підйомниками для найбільш зручного та швидкого навчання.

Cхил: рівний, підготовлений без нахилу.

Безпека: на підйомниках типу Т-bar інструктор піднімається останнім і допомагає сісти
іншим. На крісельних підйомниках інструктор піднімається першим і допомагає при висадці з
підйомника, організовує збір групи.

Опис процесу:
1. Закріпіть передню ногу.
2. Перед початком руху вільна задня нога ставиться перед переднім або заднім кантом на
сніг, потім візьміть штангу підйомника Т-bar і заведіть її під передню ногу,
3. Ставимо задню ногу між кріпленнями і пробуємо утримати рівновагу на двох ногах.
4. Не можна сідати на ручку підйомника Т-bar.
5. Розслабтеся і дозвольте витягу тягнути вас.
6. У випадку падіння необхідно швидко залишити лінію підйому.

Необхідні підготовчі вправи перед підйомом на канатно-буксирувальних підйомниках -Scooter:
• Тягніть-пересувайте клієнта на рівному пологому місці (симулюючи рухи на підйомнику з допомогою лижної палиці або штанги підйомника типу Т-bar);
• Навчіть способу виходу з підйомника;
• Підйом на підйомнику.

Рекомендації:
– Поясніть і продемонструйте, як підніматися на підйомнику;
– Поясніть правила поведінки та заходи безпеки, яких необхідно дотримуватися на
підйомниках даного типу;
– Поясніть значення інформаційних таблиць, діючих для даного типу підйомника;
– Співпраця з персоналом допоможе швидше і безпечніше освоїти техніку підйому;
– Для клієнта буде набагато простіше підніматися в перший раз. якщо ви допоможете при
посадці і будете супроводжувати його деякий час.
VIII. ПОВОРОТИ З ПРОКОВЗУВАННЯМ ТА З ПЕРЕНЕСЕННЯМ ВАГИ ТІЛА

Ціль: навчити зв’язаним поворотам з проковзуванням з перенесенням ваги тіла.

Схил: рівний широкий, підготовлений.

Безпека: виберіть широку ділянку траси, що проглядається.

УВАГА! Щоб уникнути зіткнення перед початком руху переконайтеся у відсутності, тих що
катаються та тих, хто не контролює свій спуск. Пропустіть їх. Не вибирайте напрямок руху в
скупчення людей.

Опис руху:
• У траверсі з основної стійки, згинаючи гомілковостопні і колінні суглоби переносимо
вагу тіла по діагоналі на передню ногу;
• Ковзаємо до лінії падіння схилу, міняємо кант;
• Зробіть поворот з проковзуванням, плавно поверніться у вихідне положення з
відповідною даному схилу ангуляцією.

Поворот зі проковзуванням та перенесенням ваги тіла – прогресивний шлях
Поясніть, продемонструйте поворот і зробіть наступні вправи:
1. На місці, з основної стійки переносимо вагу на передню ногу, повертаємося в
основну стійку;
2. У русі, проковзаємо в Fakie перенесіть вагу тіла на передню ногу поміняйте кант,
зробіть поворот зі проковзуванням з відповідною даному схилу ангуляцією
зупиніться;
3. Одиночний поворот (за допомогою партнера);
4. Одиночний поворот (самостійно);
5. Пов’язані повороти;
6. Елементи з технічної програми.

Рекомендації:
відпрацьовуйте всі перераховані вправи в обидва боки.

Поворот зі проковзуванням та перенесенням ваги тіла – стандартний шлях
Поясніть, продемонструйте поворот і зробіть наступні вправи:
1. Півповорот з поступовим збільшенням радіусу;
2. Гірлянду;
3. Одиночний поворот (за допомогою партнера);
4. Одиночний поворот (самостійно);
5. Пов’язані повороти;
6. Елементи з технічної програми.

Рекомендації:
відпрацьовуйте всі перераховані вправи в обидва боки.

Проблеми та їх вирішення:
• Ротація в повороті – неправильно переноситься вага тіла повторіть перенесення ваги
тіла на місці (переносити необхідно більше по діагоналі), зробіть вправи з технічної
програми з контролем стійки;
• Нахили тіла в поворотах – зробіть вправи з технічної програми і повторіть вправи на
місці;
• При перенесенні ваги тіла стегно йде вперед:
– Розгорніть ще більше переднє коліно;
– Тримайте позицію «+».

 

IX. ПОВОРОТ З ПРОКОВЗУВАННЯМ З РОЗВАНТАЖЕННЯМ ВГОРУ
Ціль: навчити зв’язним поворотам з проковзуванням з розвантаженням вгору.
Схил: підготовлений, із середнім нахилом.
Безпека: виберіть широку, що добре проглядається ділянку траси.
УВАГА! Щоб уникнути зіткнення перед початком руху переконайтеся у відсутності тих. хто
катається, та не контролюючих свій спуск. Пропустіть їх. Не вибирайте напрямок руху в
скупчення людей.

Опис руху:
• У траверсі (з низькою основною стійкою) переносимо вагу тіла по діагоналі на передню
ногу одночасно з вертикальною роботою (виконуємо активне розгинання ніг);
• Ковзаємо до лінії падіння схилу, міняємо кант;
• Зробіть поворот з проковзуванням поступово згинаючи ноги, повертаємося у вихідне
положення з відповідною даному схилу ангуляцією.

Поясніть, продемонструйте поворот і зробіть наступні вправи:
1. На місці з основної стійки зробіть вертикальну роботу (розгинання в гомілкостопах,
колінах і стегнах), поверніться у вихідне положення;
2. Повторіть кілька разів вертикальну роботу під час бокового проковзування;
3. Півповороту – з поступовим збільшенням радіуса, рух починаємо у високій стійці;
4. Гірлянда;
5. Півтора повороту;
6. Пов’язані повороти;
7. Елементи з технічної програми;
8. Пов’язані повороти зі зміною схилу швидкості, радіуса.

Рекомендації:
відпрацьовуйте всі перераховані вправи в обидва боки.

Проблеми та їх вирішення:
• Ротація в повороті – неправильно переноситься вага тіла – повторіть перенесення ваги
тіла на місці (переносити необхідно більше по діагоналі) зробіть вправи з технічної
програми з контролем стійки;
• Мало демонстрована вертикальна робота – повторити вправи на місці, повторіть
гірлянду з великою вертикальною роботою (з розгинанням в гомілкостопах. колінах і
стегнах) і контролем стійки;
• Нахили тіла під час поворотів – зробіть вправи з технічної програми;
• Неправильний таймінг в повороті – зробіть повороти за інструктором;
• Занадто швидка вертикальна робота – зробіть півповороту. поступово збільшуйте
створюваний тиск.

 

X. ПОВОРОТ З ПРОКОВЗУВАННЯМ З РОЗВАНТАЖЕННЯМ ВНИЗ

Ціль: навчити зв’язним поворотам з проковзуванням з розвантаженням вниз.

Схил: середній, підготовлений.

Безпека: виберіть широкий, що проглядається ділянку траси.

УВАГА! Щоб уникнути зіткнення перед початком руху переконайтеся у відсутності тих що
катаються, та не контролюючих свій спуск. Пропустіть їх. Не вибирайте напрямок руху в скупчення
людей.

Опис руху:
• У траверсі (з основної стійки) переносимо вагу тіла по діагоналі на передню ногу
одночасно з вертикальною роботою (виконуємо активне згинання ніг);
• Ковзаємо до лінії падіння схилу міняємо кант;
• Зробіть поворот з проковзуванням, поступово розгинаючи ноги повертаємося у
вихідне положення з відповідною даному схилу ангуляцією.

Поясніть, продемонструйте поворот і зробіть наступні вправи:
1. На місці – з основної стійки зробіть вертикальну роботу (згинання в гомілкостопах,
колінах і стегнах) – поверніться у вихідне положення;
2. Повторіть кілька разів вертикальну роботу під час бокового проковзування;
3. Півповороту – з поступовим збільшенням радіуса, рух починаємо в низькій стійці;
4. Гірлянда;
5. Півтора повороту;
6. Пов’язані повороти;
7. Елементи з технічної програми;
8. Пов’язані повороти зі зміною схилу, швидкості, радіуса.

Рекомендації:
відпрацьовуйте всі перераховані вправи в обидві сторони.

Проблеми та їх вирішення:
• Ротація в повороті – неправильно переноситься вага тіла – повторіть перенесення ваги тіла
на місці, (переносити необхідно більше по діагоналі) зробіть вправи з технічної програми з
контролем стійки.
• Мало демонстрована вертикальна робота – повторити вправи на місці: повторіть гірлянду з
великою вертикальною роботою (зі згинанням в гомілкостопах колінах і стегнах) і
контролем стійки.
• Нахили тіла під час поворотів – зробіть вправи з технічної програми.
• Неправильний таймінг в повороті – зробіть повороти за інструктором.
• Занадто швидка вертикальна робота – зробіть півповороту, поступово збільшуйте
створюваний тиск.

 

XI. ТЕХНІЧНА ПРОГРАМА

Ціль: поліпшення і стабілізація навичок катання і техніки.

Схил: повинен відповідати рівню катання.

Безпека: УВАГА! Щоб уникнути зіткнення перед початком руху переконайтеся у відсутностітих, що катаються, та не контролюючих свій спуск. Пропустіть їх.

Рекомендації:
всі виконувані вправи повинні сприяти виправленню помилок. Можливо, для їх виправлення
необхідно буде виконати комплекс з декількох вправ (імпровізуйте)

Вправи для виправлення помилок без використання підручних засобів:
• Вправи на місці – симуляція руху за допомогою партнера.
• Відпрацювання правильної стійки на місці і в русі (позиція).
• Вправи на місці і в русі на баланс – нахили назад, вперед висока, низька стійки.
• Зробіть спуск, поставте передню руку на переднє коліно.
• Зробіть те ж саме, тримайте задню руку за спиною.
• Зробіть те ж саме, тримайте обидві руки за спиною.
• Зробіть спуск, руки тримаєте на колінах-коліна зігнути, низька стійка.
• Зробіть те ж саме, тримайте руки на стегнах – контролюйте баланс і стійку.
• Зробіть спуск, руки схрестивши, тримайте на грудях – контролюйте баланс і стійку.
• Зробіть спуск, руки тримаєте за головою – правильна стійка.
• Зробіть спуск, задня рука за спиною, передня рука при повороті кладеться на переднє
коліно.
• Повторіть вправу зі зміною схилу, швидкості, радіуса повороту, стану снігу.
• Зробіть півповороту гірлянду, півтора повороту.
• Зробіть вправи на місці – імітація правильної стійки.
• Корекція стійки під час руху.
• Зробіть карвінговий поворот без ануляції.

Вправи для виправлення помилок з використанням підручних засобів:
1. Вправи з древками:
• На місці – імітуючи правильну стійку.
• Спуск в низькій стійці з древком в руках
• Спуск в базовій стійці древка попереду корпусу
• Те ж саме древка над головою.
• Те ж саме, древка за головою.
• Те ж саме древка за спиною
• Те ж саме, древка під колінами.
• Те ж саме, древка під переднім коліном.
• Те ж саме зі зміною схилу, швидкості, радіуса повороту, стану снігу,
• Те ж саме слідом за викладачем.

2. Вправи з мотузкою:
• Спуск в базовій стійці, мотузка перед собою.
• У спуску мотузку передаємо між ногами.
• Спуск в базовій стійці мотузка за спиною.
• Спуск з мотузкою під переднім кріпленням.

 

XIII. ФРІСТАЙЛ

Ціль: навчання базовим елементам фрістайлу.

Схил: рівний підготовлений.

Безпека: наявність захисту ОБОВ’ЯЗКОВО.

Рекомендації:
всі вправи відпрацьовуються спочатку на МІСЦІ потім під час руху.

1. FAKIE:
• Повороти виконуються також, як і повороти в своїй стійці

2. ПРЯМИЙ СТРИБОК:
• Спробуйте на місці, стрибок з двох ніг.
• Стрибок під час траверсу.
• Стрибок під час руху по прямій
• Те ж саме зі стрибком через рукавичку або будь-який предмет.

3. OLLIE:
• Пояснення та демонстрація.
• Ковзання на сноуборді вперед назад з підніманням носа й хвоста.
• Стрибки з носка на хвіст сноуборду
• Стрибок під час руху по прямій.
• Стрибок під час руху в траверсі
• Стрибок через бар’єр

4. NOLLIE (спробуйте на місці за допомогою партнера):
• Пояснення та демонстрація.
• Ковзання на сноуборді вперед назад з підніманням носа й хвоста.
• Стрибки з хвоста на ніс сноуборду.
• Стрибок під час руху по прямій.
• Стрибок під час руху в траверсі.
• Стрибок через бар’єр.

5. СТРИБОК НА 180 ГРАДУСІВ НА СХИЛІ:
• Пояснення та демонстрація.
• На місці – стрибки на 180 градусів.
• Стрибок на 180 градусів під час траверсу.
• Те ж саме з іншого канта.
• Стрибки на 180 градусів у пов’язаних поворотах.

6. ПОВОРОТ ЧЕРЕЗ НІС І ХВІСТ СНОУБОРДУ:
• Пояснення та демонстрація.
• Спробуйте на місці – перенести вагу, зробити поворот навколо носа й хвоста сноуборду.
• Те ж саме в русі.

7. NOSEWHEELIE:
• Пояснення та демонстрація.
• Спробуйте на місці за допомогою партнера.
• Nosewheelie під час руху.
• Nosewheelie руками під час руху торкатися снігу або сноуборду.

8. TAILWHEELIE:
• Пояснення та демонстрація.
• Спробуйте на місці за допомогою партнера.
• Tailwheelie під час руху.
• Tailwheelie руками під час руху торкатися снігу або сноуборду.

 

 

2. ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ
2.1. БЕЗПЕКА В ГОРАХ
10 правил FIS:
1. Кожен повинен кататися так, щоб не піддавати небезпеці себе та не заважати
іншим людям.
2. Кожен повинен кататись відповідно до своїх можливостей (відповідні крутизна та
підготовленість схилів, погодні умови).
3. Той, що знаходиться вище по схилу, несе відповідальність у разі зіткнення з
нижнім.
4. На трасі можна обганяти лижників та сноубордистів з будь-якої сторони при умові
дотримання безпечної дистанції при обгоні.
5. Перед тим, як вийти на схил і почати рух чи при траверсуванні схилу слід
оглянути трасу вверх і вниз для забезпечення безпеки маневрування.
6. Не зупинятися у вузьких та непроглядних місцях, перегинах. У випадках падіння
спробуйте встати і піти на край траси.
7. Підніматися вверх по схилу можна тільки по краю траси. В туман підніматися
пішки вгору заборонено.
8. Кожен повинен дотримуватися правил катання, які помічені на плакатах та
інформаційних бордах. Не заходити на небезпечні місця, позначені маркувальними
прапорцями.
9. Кожна людина зобов’язана надати першу медичну допомогу.
10. Свідки нещасного випадку повинні дати письмові свідчення.

Кольори маркування трас:
– Зелений – найлегша, для початківців (до 5⁰);
– Синя – легка (5-10⁰);
– Червона – траса середньої складності (10-25⁰);
– Чорна (від 25⁰).

Правила безпеки в горах:
1. Необхідно виконувати розпорядження адміністрації готелів, інструкторів, КПП.
2. Заборонено знаходитись на трасі, де є знаки заборони їзди чи сходу лавин.
3. За поганої погоди уникати катання на непідготовлених трасах або поодинці.
4. Не кататись на трасах, складність яких не відповідає Вашому рівню.
5. Уникати катання під крутими сніжними полями, не кататись по цирках.
6. В умовах лавинної небезпеки підозрювані ділянки проходити по одному і
виставляти оглядачів.
7. В разі сходу лавини набрати швидкість і вийти в сторону.

Фактори, що можуть призвести до сходу лавин:
• Зливовий снігопад при сильному вітрі;
• Глибокий сніг на крутому схилі;
• Наявність сніжних карнизі зверху схилу;
• Сповзання сніжних грудок по поверхні;
• Лункі звуки при виїзді на сніг;
• Тріщини на сніжній дошці;
• Різке підвищення температури;
• Сходження лавин, обрив карнизів на сусідніх схилах.

2.2. Методика навчання
Розподіл людей за сприйманням навчальної інформації:
• Кінестетик;
• Візуал;
• Аудіал.

Методи навчання:
1. словесні (розповідь, пояснення, бесіда, аналіз, обговорення і т.д.);
2. показові (правильний в методичному відношенні показ вправ і елементів техніки,
демонстрація, кінофотоматеріали, плакати, макети);
3. практичні (вправи в цілому і по частинах, ігрові та у формі змагань).

Фактори, які впливають на засвоєння матеріалу:
І. Зовнішні фактори:
• інструктор;
• погодні умови;
• спорядження;
• рельєф траси;
• стан снігу.

ІІ. Внутрішні фактори учня:
• сила;
• витривалість;
• вік;
• швидкість;
• координація;
• стать;
• швидкість координації.

Головні завдання інструктора при навчанні:
• покращити фізичні можливості учня (витримка, сила, спритність, баланс);
• покращити технічні навички учня;
• створення дружнього мікроклімату в групі;
• забезпечити безпеку клієнтів, навчити безпечному катанню;
• інструктор візуально повинен кататись краще, ніж учні;
• інструктор повинен вибрати оптимальний схил для катання, темп, кількість вправ;
• інструктор повинен вчити по одній методиці, добре володіти матеріалом
• обов’язково позитивно корегувати помилки;
• інструктор несе відповідальність за своїх учнів;
• інструктор повинен добре володіти матеріалом про схили.

Принципи навчання:
• від відомого до невідомого;
• від загального до особистого;
• від простого до складного;
• не виконувати занадто довго чи занадто мало одну вправу;
• перед кожним заняттям робити розминку;
• ускладнювати вправи поступово, навчати згідно методики;
• повороти робити (тренувати) в обидві сторони;
• ускладнювати завдання з допомогою схилу, радіуса, швидкості, ритму;
• корегувати головні помилки (не більше двох);
• різноманітність рухів та вправ у навчанні.

Фактори, що допомагають навчанню:
• спорядження;
• правильно підібраний схил;
• підйомник;
• оптимальна швидкість руху;
• правильно постановка ніг;
• вішки будь-якої форми;
• організаційні форми навчання;
• невеликі групи;
• корегування помилок;
• правильна демонстрація рухів;
• психологічна допомога.

Фактори, що заважають навчанню:
• погана погода;
• незручна холодна одежа;
• погано підготовлені схили;
• втома, страх;
• нудні заняття;
• пасивність інструктора.

Помилки, що часто зустрічаються серед клієнтів:
• вага на задній нозі;
• ротація корпуса (закидання тіла, задньої ноги);
• скутість;
• опущені руки;
• погляд донизу;
• відсутність вертикальної роботи.

Форми організації групових занять:
1. інструктор перший, учні за ним;
2. інструктор ззаду, група попереду;
3. інструктор стоїть знизу, група спускається по одному;
4. інструктор стоїть всередині кола;
5. інструктор слідкує знизу, група ділиться на дві колони;
6. інструктор знаходиться посередині траси.

Фази навчання:
1. навчання;
2. вдосконалення;
3. автоматизація рухів;
4. переучування.

Ціль занять:
1. покращити техніку;
2. покращити здоров’я;
3. розуміння учнем того, що він робить;
4. задоволення від катання, відпочинок;
5. спортивний фактор;
6. радість від швидкості;
7. природний фактор;
8. соціальний фактор.

2.3. Дитяча школа
Функції дитячого інструктора:
1. охороняти і не випускати з поля зору;
2. опікувати; займатись піклуванням та вихованням;
3. піклуватись;
4. вчити;
5. забезпечувати фізіологічні потреби;
6. навчити катанню, одночасно розвиваючи вміння дітей та їх здібності;
7. створювати на заняттях цікаву та веселу атмосферу.

Навчання дітей:
1. дотримуватись техніки безпеки, перед заняттям перевірити спорядження, зупинятись з
групою в безпечному місці на схилі, контролювати кількість дітей;
2. заняття проводити в ігровій формі;
3. пояснювати матеріал в простій формі, не застосовувати термінологію;
4. часто змінювати ритм заняття;
5. позитивне доброзичливе спілкування;
6. нетерпимість недопустима;
7. на підйомнику кооперуватись з дорослими;
8. контролювати час заняття;
9. скорочувати заняття у випадку поганих погодніх умов.

Основні принципи навчання дітей:
• Діти – це не маленькі люди!
• Інструктор повинен вміти перевтілюватись;
• Діти рухливі – вчинки спонтанні;
• Рухи, координація, сміливість – кращі, ніж в дорослих;
• Навчати через інтерес;
• Діти наслідують дорослих;
• Увага і концентрація дуже коротка;
• Заняття проводити в ігровій формі а не гратися;
• Дитині важлива особистість інструктора;
• Хвалити всіх однаково;
• Бути винахідником;
• Дисципліна;
• Контакт з батьками (обмінятися номерами телефонів).

 

Рекомендації з комплектування дитячих груп:
a) по віку:
• 9-10 років – до 10 чоловік;
• 5-7 років – до 3 чоловік.

b) за рівнем підготовки:
• початківці;
• катаються;
• спортсмени.

Безпека дітей:
• Правильний розділ по групах (не більше 5 в групі);
• Слідкувати за потребами дітей;
• Контролювати одяг;
• Контролювати спорядження;
• Контролювати час;
• Вибрати безпечну ділянку на трасі схилу;
• Робити перерви в навчанні;
• Враховувати погодні умови;
• Безпечні, зручні підйомники;
• Контролювати кількість дітей в групі.
! при травмі ні в якому випадку інструктор не звозить дитину !

 

3. ВМІЛОСТІ
“СНОУБОРДИЗМ І” (Перша проба)
І. Здобуде вмілість «Перша допомога-1».

ІІ. Має такі теоретичні знання:
1. знає історію сноуборда/сноубордизму;
2. розкаже про одяг сноубордиста;
3. знає види сноубордів та стилі катання;
4. знає будову і структуру сноуборда;
5. знає види кріплень і ботів;
6. зможе вибрати спорядження для сноуборду під свої фізичні параметри;
7. вміє провести руханку/розминку перед катанням;
8. знає правила техніки безпеки при пересуванні на підйомнику та вміє ним
користуватись.

ІІІ. На рівнині, а також на пологому схилі з контрвикатом, виконає такі технічні елементи з
однією прищіпленою до дошки ногою:

Мета: вправляння в основній рівновазі на місці без сноуборда, рух на сноуборді, виконання
вправ на місці, спуск прямо, баланс під час спуску, ковзання.
1.вправи на місці:
• порухає сноуборд вперед-назад;
• зробить крок вперед, назад, із постановкою сноуборду на кант;
• поперемінно підніме ніс, хвіст сноуборду;
• зробить повороти на місці навколо носа, хвоста сноуборда;
2. вправи в русі:
• ходить, ковзає по колу;
• ковзає вперед, відштовхуючись вільною ногою (“Самокат”);
3. спуск по прямій (схил з контрвикатом):
• спуститься по прямій;
• спуститься по прямій з вертикальною роботою;
• спуститься по прямій, присідаючи вперед, назад, поперемінно торкаючись носа й
хвоста сноуборда;
• спуститься по прямій, балансуючи вправо, вліво, торкаючись переднього та заднього
канта;
• зробить поворот j-turn із зупинкою;
• спуститься по прямій з підкиданням сніжки чи то рукавиці.

ІV. 1. На рівнині виконає такі технічні елементи з двома прищіпленими до дошки ногами:
• встане backside;
• зробить переворот на снігу;
• встане frontside;
2. продемонструє техніки падіння:
• покаже техніку рівномірного падіння на frontside;
• покаже техніку падіння на backside.

V. На схилі середньої стрімкості виконає такі технічні елементи:
1. зісковзування по лінії падіння схилу:
Мета: контрольоване зісковзування по лінії падіння схилу; регулювання швидкості.
• повільно і швидко зісковзуватиметься по лінії падіння схилу;
• зупиниться і рухатиметься після зупинки;
• зісковзуватиметься по команді (за голосом, за поданим візуальним знаком).
2. бічне зісковзування:
Мета: контрольоване бічне зісковзування з переносенням ваги тіла, зміна напряму.
• здійснить бічні зісковзування із зупинкою;
• здійснить пов’язані бічні зісковзування;
• продемонструє бічне зісковзування «на ціль».
3. поворот з перенесенням ваги тіла.

 

“СНОУБОРДИЗМ ІІ” (Друга проба)
І. Має вмілості “Сноубордизм 1” та “Перша допомога-2”.

ІІ. Має (побажано) власне спорядження для сноуборду.

ІІІ. Має такі теоретичні знання:
1. знає правила безпеки в горах, а також правила поведінки на схилах;
2. знає зовнішні та механічні характеристики сноуборда;
3. вміє встановити кріплення в залежності від стилю катання, і знає, які параметри
враховувати при встановленні;
4. знає, як доглядати за спорядженням для сноуборду між катанням/в період міжсезоння. Вміє
“напарафінити” “ковзку” поверхню сноуборда.

ІV. На схилі середньої стрімкості виконає такі технічні елементи:
1. поворот з просковзуванням та перенесенням ваги тіла:
• пояснить основні принципи повороту та продемонструє його без сноуборда;
• покаже елементи повороту з допомогою вправи “гірлянда”;
• продемонструє одиночні повороти;
• покаже зв’язані повороти;
2. поворот з просковзуванням та розвантаженням догори:
• пояснить основні принципи повороту та продемонструє його без сноуборда;
• покаже елементи повороту з допомогою вправи “гірлянда”;
• продемонструє одиночні повороти;
• покаже зв’язані повороти;
3. один з двох поворотів (на вибір):
а) поворот з просковзуванням та розвантаженням донизу;
б) базові карвінгові повороти.
• пояснить основні принципи повороту та продемонструє його без сноуборда;
• покаже елементи повороту з допомогою вправи “гірлянда”;
• продемонструє одиночні повороти;
• покаже зв’язані повороти;
4. виконає базові елементи фрістайлу (хоча б 3 з 8):
• FAKIE;
• СТРИБОК ПРЯМО;
• OLLIE/NOLLIE;
• СТРИБОК з поворотом на 180 градусів на СХИЛІ;
• ПОВОРОТ через ніс сноуборда (з переднього на передній кант);
• ПОВОРОТ через хвіст сноуборда (з переднього на передній кант);
• NOSEWHEELIE;
• TAILWHEELIE.

 

“ІНСТРУКТОР ПО СНОУБОРДУ ІІІ” (Третя проба)
І. Здобуде вмілість «Сноубордизм 2».

ІІ. Відбуде вишкіл ШІС (“Школа інструкторів сноубордизму”) чи
інші курси «Асоціації гірськолижних та сноуборд-інструкторів»
(ISIA).

ІІІ. Зможе прочитати гутірки на теми:
• «Сніг та лавини»;
• «Спорядження для сноуборду».

IV. Має такі практичні навики:
1. Зможе на місці продемонструвати вправи з однією прищіпленою до дошки ногою:
• порухає сноуборд вперед-назад;
• зробить крок вперед, назад, із постановкою сноуборда на кант;
• поперемінно підніме ніс, хвіст сноуборда;
• зробить повороти на місці навколо носа, хвоста сноуборда:
2. Зможе в русі продемонструвати вправи з однією прищіпленою до дошки ногою:
• ходить, ковзає по колу;
• ковзає вперед, відштовхуючись вільною ногою (“Самокат”);
3. Зможе продемонструвати вправу з однією прищіпленою до дошки ногою – спуск по
прямій, і пояснить їхню необхідність при їзді:
• спуститься по прямій;
• спуститься по прямій з вертикальною роботою;
• спуститься по прямій, присідаючи вперед, назад, поперемінно торкаючись носа
й хвоста сноуборда;
• спуститься по прямій, балансуючи вправо, вліво, торкаючись переднього та
заднього канта;
• зробить поворот j-turn із зупинкою;
• спуститься по прямій з підкиданням сніжки чи то рукавиці.
4. Зможе пояснити особливості основної та базової стійок та виправить їх за наявності
помилок;
5. Зможе пояснити та продемонструвати зісковзування із зупинкою і провести такі
вправи з учнем:
• зісковзування по лінії схилу із зупинкою з допомогою партнера;
• зісковзування по лінії схилу із зупинкою без допомоги партнера;
• зісковзування по лінії схилу із зупинкою, продовженням руху і повторною
зупинкою;
• зісковзування по лінії падіння схилу із поперемінною швидкістю (повільно –
швидко – повільно – швидко);
• зісковзування по команді (за голосом, за поданим візуальним знаком).
6. Знає, які існують можливі проблеми при виконанні цих вправ, та як їх вирішити;
7. Зможе пояснити, продемонструвати бокове просковзування і провести такі вправи з
учнем:
• просковзування по лінії падіння схилу, перенесення ваги тіла, перехід у бокове
просковзування, зупинка;
• та ж вправу, лише в інший бік;
• бокове зісковзування в один, потім в інший бік;
• бокове зісковзування «на ціль».
8. Знає, які існують можливі проблеми при виконанні цих вправ, та як їх вирішити;
9. Зможе пояснити, продемонструвати поворот з просковзуванням та з перенесенням
ваги тіла та провести такі вправи з учнем:
• півповорот з поступовим збільшенням радіусу;
• “гірлянда”;
• одиночний поворот (з допомогою партнера);
• одиночний поворот (без допомоги партнера);
• зв’язані повороти.