Пластовий гурток та курінь

Микола Бігус

Пластовий гурток та курінь

(стаття, підготовлена для пластового хендбуку)

Гурток як  сім’я, патруль, команда, “банда”, мала група.

Історія розвитку людства – підказка, чому з’явився гурток і курінь в Пласті. Сім’я як гурток. Родина (рід, плем’я) як об’єднання сімей. Терміни із англійської – troop як загін кінних воїнів (лицарів).

 Виживання людства – через організованість в групи, через кооперацію, конкуренцію та обмін досвідом.

Скаутинг як квінтесенція досягнень природного способу еволюційного стрибка людства через самоорганізацію в малі та більші групи, творення спільнот.

 

Сім’я. Це одне із найчастіших слів, які ми кажемо і чуємо. Одне із найважливіших понять в житті. Це простір дорослішання, опісля – створення власної сім’ї як перебрання вічної естафети.

Сім + я – так часто нам пояснювали дорослі. Або сім осіб (я). Останніх 100 років психологи називають це ідеальною кількістю малої групи.

Це тато, мама, і діти. Колись сім’ї були багатодітними. Зараз в багатьох країнах, які розуміють важливість багатодітних сімей, відроджується ця традиція (або й зберігалась завжди). Наприклад, Ізраїль. 

Що дає багатодітна сім’я? Для батьків – це радість від дітей та підтримка в господарстві. Для дітей – це веселість, пригоди, ігри з братами та сестрами, можливість вчитися в старших за себе, взаємопідтримка, братерство. Брат за брата чи сестру. Виховання навичок життя в гурті.

А давайте подивимося на сім’ю як на гурток.

Батько як гуртковий провідник, мати – як заступник гурткового. Діти – як члени гуртка.

Інколи може бути, що мати стає гуртковою, а тато заступником (тобто хто є реальним лідером). Але найчастіше, батьки працюють в тісній кооперації та взаємодовірі.

На жаль, інколи є лиш один хтось із них… 🙁

Ціль гурткового та заступника – допомогти членам свого гуртка зростати, ставати кращими, подорослішати, стати самостійними.

Опісля – створити свої гуртки (сім’ї).

Це природній шлях розвитку людства як виду.

Отже, подивіться на свій пластовий гурток як сім’ю – ставтесь до його членів як до братів чи сестер. І ви отримаєте чимало радості, пригод, задоволення від цього.

Засновник скаутингу Бі-Бі, наголошував, що скаути звертаються один до одного – “брате, сестро”. Ми в Пласті також кажемо – друже, подруго!

 

Гурток як Патруль (Patrol). Це не просто мала група друзів, які класно проводять час. Це група із важливим завданням. Патрулювати – це охороняти, досліджувати, захищати, спостерігати, виявляти.

З англійської – patrol – особа або група людей, які відправляються для спостереження за територією, особливо загін охоронців або поліції.

Засновник скаутингу Бі-Бі вибрав саме сферу розвідки (scouting), щоб на її легенді придумати найкращий дитячо-молодіжний виховний рух в світі.

Для хлопців, та й для дівчат у віці 12-15 років, які є періодом романтизму, героїзму, гуртування у свої “band” по зацікавленнях для класного часопроведення, – ідея розвідництва дуже цікава саме як пізнання та дослідження незвіданих просторів, відкриття чогось нового, певна втаємниченість, епічність, ризикованість.

Також в Patrol присутня Ідея піонерства (pioneering) як першопрохідства, новаторства. “Develop or be the first to use or apply (a new method, area of knowledge, or activity)” –  Відгомін до першовідкривачів, захоплених можливістю пізнати нові простори та краї, які підкорювали незвідані простори Америки, Африки, Азії та Антарктиди.

Отже, бути гуртком – це мати свої особливі завдання (проект, справу) та їх втілювати. Протягом років вони можуть змінюватися, але важливо бути корисними для оточуючого світу, творити добрі справи і в цьому знаходити радість та пригоди з друзями.

 

Гурток як команда (team). Саме команда може чогось досягати та перемагати. Якщо гурток не стає командою, то не знати йому смаку успіху. Тому, друже/подруго, прагни створити команду зі свого гуртка або стати її частиною.

Команда – це кожен на своєму місці знає що має робити в потрібний час і в потрібному місці. Це злагодженість. Це тренованість та підготовка. Це витривалість на довгий забіг, запобіжник проти невдач.

Це лідер, який має авторитет, за яким ідуть інші до перемог.

Довідка. Що цікаво, що в англійській мові, team має багато спільного із такими поняттями як кінна упряжка, запрягати, кінний екіпаж. Це є ілюстрація, що таке команда. Кожен на своєму місці, всі – погонич, його помічник, коні, члени екіпажу – всі знають, що мають робити, як мчати, щоб досягнути цілі.

 

Гурток як “банда”. 

З англійської – to band – збиратися, об’єднувати, скріпляти обручами, зв’язувати. Іменник – стійка, тісна група, ватага, загін.

Один за всіх – всі за одного. Якщо один в біді – всі на поміч.

Це співставлення своїх інтересів з інтересами групи.

Це взаємодовіра, що на членів своєї “банди” можна покластися. 

Це братерство. В козаків це називалось “товариство”, “братство”, а його члени – “товариші” або “братчики”. І до нього могли належати лише ті, хто пройшли разом випробування, труднощі, бойові дії, пізнали один одного як в радощах, так і в хвилі небезпеки.

Але важливо всім дотримуватися спільних правил, кодексу честі (як пластового закону, так і суто внутрішніх, гуртових). Тоді гуртковий дух буде на висоті.

 

Гурток є малою групою. Трішки науки (психологія). Якщо ти роздивишся всюди, проаналізуєш різні сфери життєдіяльності, то помітиш, що переважно найефективніші справи роблять групи кількістю 4-8 осіб. Колись психологи помітили цю особливість, вивели формулу найефективнішої малої групи – 7±2. 

Загалом, мала група згідно класичного підходу – це від 3 до 15 осіб.

Зараз в еру ІТ, роботизації та комп’ютеризації часто переходять на менші команди за чисельністю, як мінімальні групи для проектної діяльності (4-5 осіб).

Фактично, єдиною стійкою групою, яка має спільну ціль, інтереси, певні правила, спільне часопроведення, може стати командою є саме мала група.

Прочитай детальніше в різних джерелах про малу групу, про групову динаміку, групові ролі – це допоможе тобі глибше пізнати, яким має бути твій гурток та курінь.

 

Скаутинг – це гра юнаків під проводом юнаків, в якій старші брати можуть дати своїм молодшим браттям здорове оточення і заохочувати їх до здорової діяльності, такої, що помагає їм розкривати свої громадянські чесноти” Байден Поуел.

 

А тепер поговоримо про курінь.

Кожен пластун, юнак чи юначка, починає свій шлях пластування із свого гуртка, своєї “банди”. Стає спочатку “сірим вовком”, або “швидкою сойкою”.

Але потім в нього чи в неї (тобто в тебе) з’являється нова прив’язаність (ідентичність) – ти стаєш вже частинкою Данилок чи Степанівен, тобто куреня. 

 

В скаутингу застосовується назва troop (з англійської – загін війська, в давнину  – мінімальний самостійний підрозділ кавалерії; це ще й прив’язка до лицарів, які воювали як кінні воїни).

Курінь – це назва із козацької традиції. Це була основна структурна одиниця на Січі, до одного із них належав козак. Курінь первинно був терміном на означення хати, великої та просторої, де перебували козаки, разом як брати′ їли за довгим столом, коли перебували на Січі. А в ширшому значенні – це невибагливе житло із відкритим вогнем (курна хата, де куриться вогонь).

 

Курінь є об’єднання кількох малих груп для кращого пластування, ігор, змагань, виконання завдань.

Курінь як загін (troop) – це мобільність, маневреність, самодостатність (самостійність), підвищена ефективність (сила). Це  як ефективна група для проектної діяльності, коли є внутрішня конкуренція, і в результаті виграють всі.

Курінь став в скаутингу наріжним каменем, навколо якого побудована вся структура. Це центр Пласту як організації. Бо саме в ньому досягаються основні цілі пластового самовиховання, може реалізуватися скаутський метод із 8-ми елементів.

Якщо малювати структуру Пласту, то треба починати із великого кола в центрі із написом – КУРІНЬ, меншими кружечками в ньому – гуртками. А вже навколо – станиця, округа, край.

 

Гурток – це базова самовиховна одиниця, в якій зростає особистість, юнак чи юначка, через взаємодію з іншими, своїми друзями (братами чи сестрами) як сім’я, патруль, команда, маленька банда.

Курінь – це базова організаційна одиниця Пласту, яка складається із кількох гуртків (2-5), на чолі із Радою гурткових провідників, яким допомагає зв’язковий/ва як головний/на виховник/ця, що є носієм пластової ідеї та традиції, знань, вмінь та навичок, є прикладом для наслідування. В скаутингу – це scoutmaster, тобто майстер (митець) зі скаутингу.

Зв’язковому можуть допомагати інші дорослі пластуни, як впорядники окремих гуртків, яким треба підтримка на етапі започаткування, або як інструктори для здобуття вмілостей та більшого пізнання спеціалізацій (Кадра виховників куреня).

Також з 2019 року відроджується інститут опікунів куренів (див. Правильник УПЮ).

 

Про роль зв’язкового можемо коротко почерпнути із сайту для скаутських лідерів Boy scouts of America https://troopleader.org/scoutmaster/

“The Scoutmaster is the adult responsible for working directly with the Scouts providing direction, coaching, and support. 

The Scoutmaster has three basic roles: 

– providing the the junior leaders with the tools and skills so they can run the troop

– making sure the rules of the BSA and chartered partner are followed

– being a good mentor and positive role model

 

Адаптований переклад може бути такий:

” Зв’язковий – це дорослий виховник (волонтер), відповідальний за роботу безпосередньо із пластунами для унапрямлення відповідно до цілей, цінностей, індивідуального та групового вишколу та підтримки.

 

у Зв’язкового є три основні ролі:

– забезпечення юнацьких провідників інструментами та навичками, щоб вони могли провадити куренем;

– дотримання правил Пласту, законодавства України та безпеки;

– бути хорошим наставником і позитивним прикладом для наслідування.

 

Рада гурткових на чолі із курінним – це є основа сильного куреня. Як це працює – читай далі.

 

Курінь – від створення до ефективного функціонування

Діяльність в УПЮ треба починати із прицілом на курінь, а не гурток. Це є важливо як для юнацтва, так і виховників.

Це потрібно для сталого та ефективного розвитку, для збереження пластової традиції, особливо в малих осередках.

 

Цикл життєдіяльності куреня 4-6 років. Це зміна одного покоління, це має бути і орієнтир для терміну виконання обов’язків зв’язкового.

Звідки це береться?

Якщо в курені одночасно набрані нові гуртки, коли юнацтву 12-13 років, то час їхнього пластування, до закінчення школи, до 18 років – 4-6 років.

Це найкраща ситуація, коли в курені є 3-4 гуртки приблизно одного віку, тоді “troop” (загін) буде ще той! Це буде захопливий міжгуртковий змаг протягом року, це буде потужний курінний табір, де можна стільки всього зробити, стільки пригод пережити!

Якщо у вас 1-2 гуртки в курені – то постарайтесь подбати, щоб за півроку-рік в курені було 3-4, а то й п’ять гуртків!

 

Як це працює, дає відповідь Гурткова система (Patrol system) як ефективний інструмент для юнацьких провідників у Великій грі під назвою Пласт. Вона дає змогу старшому та досвідченішому юнацтву себе розвивати як лідери, проявити себе з найкращої сторони, розкрити свої здібності, розвинути чимало навичок.

 

Основні елементи гурткової системи:

  • Ключова ідея гурткової системи – це покласти справжню відповідальність на якомога більшу кількість пластунів
  • Гурткова система заохочує плекати громадянські чесноти, навички командної взаємодії та формує характер та лідерські якості.
  • Рада гурткових провідників реально керує куренем
  • Гурткові провідники провадять гуртками. Їм у цьому допомагають заступники.
  • Гурткові провідники для гуртків прихильників – по можливості розвідувачі/скоби. Призначаються зв’язковим/вою з числа досвідченіших старших юнаків/чок. Для них це найкращий вишкіл з лідерства та вміння формувати команду.
  • На етапі 2 проби (14+ років) гурток вже зрілий як команда, сім’я, банда, тому може обирати собі нового провідника зі свого складу (перший провідник вже стає віку 18+, тому переходить у старші пластуни, залишається для них моральним авторитетом). 

Якщо новим гуртком від моменту створення починає займатись дорослий впорядник, то йому слід так підготувати гурток, щоб юнаки пошвидше могли стати самостійними і серед них виріс лідер, який може стати гуртковим провідником.

  • Нові гурткові провідники проходять вишкіл гурткових провідників (це може бути внутрішній вишкіл в курені чи на терені станиці, або крайовий – Школа провідників гуртків). Це або розвідувачі для нових гуртків молодших юнаків. Або провідники гуртків на етапі 2 проби.
  • Зв’язковий постійно (раз чи два на місяць)  проводить дошколи РГ, на яких гурткові провідники отримують нову порцію знань чи вмінь для передачі на гурткових сходинах своїм “вовченятам”, “гірським орлам” чи “стрибучим сойкам”.
  • В курені триває міжгуртковий змаг з циклічністю зазвичай півроку. Це визначення кращого гуртка за певними критеріями, які придумує рада гурткових. Наприклад, якість проведення сходин, активність гуртка в “житті в природі”, добрі діла тощо. Найкраще міжгуртковий змаг відбувається між гуртками одного віку/поконіння.
  • Сходини гуртка прихильників готує і проводить гуртковий провідник з числа старших юнаків/впорядник, який може залучати для допомоги когось із КВ як інструктора. На етапі 2 проби в гуртку провадить новий гуртковий провідник, який підключає до планування і проведення сходин членів свого гуртка.
  • Сходини куреня відбуваються у форматі сходин гуртків, де відбувається праця по гуртках, міжгуртковий змаг, загальнокурінна акція, забава, ігри.
  • Зв’язковий може призначати при потребі впорядника гуртка для допомоги гуртковому провіднику новоствореного гуртка, або у випадку, коли немає старшого юнацтва, яке може вести нові гуртки. Завдання впорядника – якомога швидше допомогти гуртку стати на ноги, стати самостійним (підготувати до першої проби).

“Вічний гурток” – це один із варіантів розвитку гурткової системи, при якому колись створений гурток зберігає тяглість довше ніж час одночасного перебування одного покоління в юнацтві – 4-6 років. Коли в гуртку є старше юнацтво (зазвичай 2-4 у віці 15-16 років), то тоді в гурток вони залучають нових членів, молодших за себе на кілька років (це може бути 4-6 осіб або й більше, бо хтось може і відійти). Активно із ними працюють як досвідчені наставники, щоб підготувати їх до першої проби. Коли вже старшим юнакам по 17-18 років, молодші вже підростають, стають готовими до самостійного пластування і складають пластову присягу за підсумком першої проби. І так їм передається естафета цього гуртка – традиції, символіка, зокрема прапорець, честь. В деяких куренях така традиція існує, навіть в скороченому вигляді, що принаймні хтось один із старших юнаків свого гуртка зберігає його назву і традиції і набирає новий склад.

“Тимчасові гуртки прихильників” – гуртки, які можуть формуватись в куренях, де є “вічні гуртки”, для того, щоб дати новоприбулим юнакам первинний пластовий вишкіл, пізнати добре Пласт і захотіти пластувати самим. Для них зв’язковий підшукує впорядника, щоб протягом кількох місяців чи й півроку міг їх підготувати. Опісля ці юнаки вибирають собі один із існуючих гуртків в курені або й можуть зорганізуватись і створити свій постійний гурток.

Для дотримання безпеки під час сходин та іншої діяльності зв’язковий забезпечує присутність когось із членів КВ (це є або впорядник цього гуртка, якщо немає старшого юнацтва, або хтось інший).

 

Як створити юнацький курінь

Є такі шляхи (назви “умовні”):

1). Модель Філіпса. Детальніше описана у його брошурі “Гурткова система”. На певному терені проводиться презентація Пласту для юнацтва. Це здійснює підготовлений майбутній зв’язковий/ва.

Обираються по певних зовнішнім критеріям найздібніші, доросліші юнаки/чки (14-15 років) чисельністю 8-12 осіб. Формується перший старший гурток, основа майбутньої першої Ради гурткових.

Далі для них інтенсивний вишкіл по вимогах першої проби. За три місяці – півроку (інколи й рік, залежно, як із таборуванням вийшло) , коли вони виконали вимоги “скобиного крила”, наступає наступний етап – формування молодших гуртків. Якщо є багато таких старших, то вони можуть як гуртковий та заступник, парами зайнятися створенням нових гуртків.

Якщо частина відійшла в процесі вишколу, тоді поодинці.

Ці новоспечені гурткові провідники формують свої гуртки на основі того списку, який був на початку, або на основі своєї школи, вулиці, двору, тобто там, де можна знайти трохи молодших за себе юнаків/чок, які готові пластувати (орієнтовно 12 років).

Цей етап – це формування самостійних гуртків, які за кілька перших сходин мають пройти вишкіл по вимогах на прихильника. Коли більшість із них стали ними, то можна перейти до наступного кроку – проведення установчої курінної ради, на якій сформувати з цих гуртків курінь, обрати патрона, кольори, хустку та ін.

2). Модель “брунькування”. Це коли є сильний курінь, в ньому є сильний гурток розвідувачів/чок, які знаходять майбутнього зв’язкового/ву нового куреня (або він/вона їх знаходить). Це може бути той, хто колись був їхнім гуртковим провідником чи впорядником, хто приклався до початку їхнього пластування і залишився пластовим авторитетом на все життя. Ця модель подібна до першої, але вже є старший гурток  із вишколом і відразу може приступати до формування нових молодших гуртків.

По цій схемі чимало нових куренів сформувалось, наприклад Купчинці – Хмельницькі, Хмельницькі – Вишневецькі.

3). Модель “тріщини”. Не дуже прийнятна модель. Це коли є великий курінь, більше 5 гуртків, і тоді механічно домовляються про створення двох нових куренів по 3 і 2(3) гуртки. Така ситуація може бути через назрівання конфліктів серед лідерів. Краще її уникати і розвивати Пласт через створення нових куренів по другій моделі “брунькування”.

4). Модель “парника”. На певному терені майбутній зв’язковий знаходить кількох дорослих пластунів, і разом із ними як впорядниками створює новий курінь на кілька гуртків (найчастіше віку 12-13 років). За кожним гуртком є закріпений впорядник, який кілька років працює на те, щоб помогти юнакам виконати вимоги на першу пробу, стати самостійнішими, пізнати пластові ідеали та цінності, плекати свій характер. Чому парник – бо юнацтво кілька років знаходиться під опікою впорядників, бо нема ще старшого юнацтва, на яке може опертися зв’язковий, щоб була сильна Рада гурткових, яка далі змогла б провадити куренем.

Ця модель найбільш енергозатратна для зв’язкового та впорядників.

Якщо інших варіантів немає, то тоді від такої моделі треба пошвидше перейти на вишкіл гурткових цих гуртків, щоб і в такій ситуації закласти паростки росту провідників, на яких можна опертися за рік, два.

 

Слід зазначити, що засновник скаутського руху, Байден Пауел, будучи інструктором-вишкільником в британській армії, успішно застосовував модель “гурткової системи” для швидкого вишколу сотень новобранців і формування з них боєздатних підрозділів в Індії і Південній Африці. Зокрема, він спочатку відбирав тямущих, здібніших хлопців, готував із них командирів відділень (патрулів), опісля доручав їм вишколювати свої відділи. Оцю модель подвійного навчання особового складу через командирів груп (сержантів) Бі-Пі успішно переніс в скаутинг. (детальніше читайте в книзі “Вовк, який ніколи не спить” (біографічні історія про Бі-Пі)

 

Гуртковий провідник і його заступник. Лідер і команда. Командне лідерство. Гурток та курінь як унікальні винаходи скаутингу, в яких може плекатись лідерство. Слово до гурткових Бі-Пі

Лицар на полі бою був би мало ефективним без своєї ватаги зброєносця та слуг.

Так і лідер саме з командою може найбільше себе проявити, досягти результатів, перемоги.

 

В “Пластуванні для хлопців” читаємо на ст. 23: “Кожний лицар мав із собою малий загін: щитоносця-джуру й кількох зброєносців – так само, як наш гуртковий має свого заступника (заступника гурткового) і чотирьох чи п’ятьох пластунів. Дружина лицаря йшла звичайно за ним у вогонь і в воду, всі несли ту саму ідею, що їх провідник, а саме: Честь була для них святою

Що потрібно знати про команду.

Що це мала група. 6-8 осіб ідеально для зрілого гуртка. Але загалом психологія визначає межі малої групи від 3 до 15.

Ідея малої групи – це одне із чудових досягнень ХХ століття, хоча її застосували поодиноко і раніше.

І одним із найраніших успішних застосувань стали патрулі в скаутингу, запропоновані Байденом Пауелом, які він запозичив із своєї військової практики.

А поєднання в одному курені кількох гуртків на чолі з Радою гурткових створило той вічний двигун скаутингу, коли народжуються традиції та великі справи, які передаються із покоління в покоління.

Гурткова система є свого роду унікальним продуктом скаутингу. Рекомендовано для глибшого розуміння прочитати одноіменну книгу Роланда Філіпса, а також “слово до гурткових” Бі-Пі.

 

Заступник лідера. Для вдалого провадження командою лідеру варто визначити собі заступника. Це і надійний помічник у різних дрібних справах, це і той, на кого можна залишити групу в час відсутності. А в разі потреби діяти двома меншими групами, заступник стає командиром однієї з них.

Assistant patrol leader є дуже важливим у вишкільній моделі скаутингу, писали Бі-Пі та Роланд Філіпс. Без нього не могло б відбутися повноцінне формування провідників.

Одне із базових правил провідника – готуй собі заміну (зокрема через заступника). Але це не означає, що треба всі справи скидати на нього. Навпаки, на початку своїм завзяттям та працею показувати приклад, щоб іншим хотілось йти за тобою, боротись за тебе. І вже потім шляхом делегування завдань, певних обов’язків розвивати заступника.

В ієрархічних структурах провідник групи зазвичай більше зорієнтований назовні в своїй активності. Заступник – всередину.

Тому в пластовій традиції є така особливість, що заступник дбає за книгу гуртка (куреня), за точкування як суддя. А провідник – представляє назовні, зокрема на раді гурткових чи Раді курінних станиці.

 

Але скаутська ідея передбачає, що в гуртку кожен може бути лідером у певний спосіб і в різних ситуаціях. Той краще фотографує і організовує вишкіл з цієї справи. Той взяв на себе фізичну вправність, і щоразу на сходинах проводить заняття.

Інший член гуртка захоплюється інтелектуальними іграми та час від часу влаштовує посиденьки із ними для членів гуртка.

Ідеальна візуальна модель команди – це коло або багатогранний діамант. Кожен має своє місце у ній. Кожен є певним чином важливий для успіху всіх.

Але саме лідер групи є найбільш відповідальним за загальну справу, за провадження гуртка (команди) під час найважливіших випробувань та викликів, за здобуття перемог. За гуртування всіх для спільних цілей.

Він має постійно демонструвати свою здатність лідерства. В іншому випадку буде назрівати ситуація, що або в групі хтось інший визріє на провідника, або група розпадеться та припинить своє існування.

Якщо вожак зграї не здатен її вести на полювання, та здобувати здобич, то новий вовк відразу претендує на цю роль. Інакше зграя загине.

 

СЛОВО ДО ГУРТКОВИХ від Бі-Пі
Я хочу, щоб ви, гурткові, взялися виключно самі до вишколу своїх гуртків, бо ви маєте можливість взяти в руки кожного юнака з вашого гуртка й зробити з нього повноцінну людину. Що з того, коли ви матимете одного-двох прекрасних юнаків, а решта не годитиметься ні до чого? Ви повинні спробувати зробити їх усіх справді вартісними.

Найважливіший крок до цього – це ваш власний приклад, бо те, що ви самі робите, робитимуть також і ваші пластуни.

Покажіть їм, що ви вмієте слухати наказів, – байдуже, чи це усні, друковані, чи писані правила, – і що ви виконаєте їх, не зважаючи на те, чи при тому є ваш scoumaster, чи ні. Покажіть їм, що вмієте здобувати відзнаки проб умілостей, а ваші хлопці без довгого переконування підуть за вами. Але не забувайте, що ви маєте їх вести, а не попихати.

Гуртковий, вишколюючи і ведучи свій гурток, здобуває практику й досвід, бо це хлопець, що може нести відповідальність.

Гуртковий має також, крім вишколювання свого гуртка, вести його, тобто він мусить бути щонайменше такий добрий, як кожний з його пластунів при виконуванні різних своїх завдань. Він ніколи не сміє примушувати хлопця зробити щось таке, чого й сам він не зробив би. І він ніколи не сміє до нікого присікатися, але мусить викликати в кожного захоплення й охоту до праці, підбадьорюючи його радісно в його зусиллях.

На кожному місці в житті треба молодих мужів, яким можна довіряти, що вони візьмуть на себе відповідальність і провідництво. Так то й гуртковий, що провадив свій гурток від успіху до успіху, має всі шанси здобути успіх і в своєму особистому житті, коли піде у світ.

 

Рада гурткових. Основні функції та завдання. Рада гурткових утворилась відразу, як тільки перші скаутські патрулі почали формували troop в певній околиці. Первинно треба було полагоджувати всі спірні питання  між різними гуртками (називалось Рада честі гурткових), а також домовлятися про спільні ігри, мандрівки, змагання. За кілька років народились постійно діючі курені, і тоді вже Рада гурткових (patrol council) набула всіх тих функцій, які є і зараз:

  • планувати та провадити діяльністю куреня при допомозі скаутмайстра (зв’язкового). Зокрема влітку – курінний табір.
  • аналізувати та робити підсумки щодо всіх активностей членів куреня, як окремо, так і гуртками чи змішаними групами.
  • надавати відзначення та перестороги, дбати про справедливість в курені.
  • організовувати постійний вишкіл членів куреня, починаючи із себе (вишкіл і дошкіл гурткових)
  • організовувати міжгуртковий змаг між гуртками в курені.

Раду гурткових формують всі провідники гуртків та провід куреня – курінний, його заступник, писар, скарбник та інші діловоди при потребі.

Що цікаво, що скаутській термінології курінний називається “senior patrol leader”, тобто це кращий із гурткових, який стає курінним.

Якщо курінь невеликий по чисельності (2-3 гуртки), то в РГ можуть брати участь і заступники гурткових.

Рада гурткових – це свого роду топ-менеджмент корпорації, в якій юнаки вчаться всіх базових лідерських компетентностей, soft skills управління – планування, організації проектів, аналізування діяльності, мотивації членів через систему відзначень та пересторог тощо.

Зазвичай РГ збирається раз в місяць, перед курінними сходинами.

Спочатку зв’язковий має навчити юнацтво, як працює цей орган куреня, а далі буде працювати самовідтворюючий двигун, коли старші, досвідченіші юнаки чи юначки будуть передавати молодшим потрібні знання, вміння та традиції.

Зв’язковому лише потрібно підтримувати цей вогонь самоврядування, і бути тим добрим порадником, який завжди готовий допомогти.

Зв’язковий мав би допомагати курінному готувати план проведення Ради гурткових, а на самій збірці давати змогу юнацтву поринути у самоврядування, пряму та відповідальну демократію.

Звісно, він залишає за собою право вето, тобто контроль за дотриманням ідейних засад та цінностей Пласту, засад безпеки життєдіяльності.

 

Вишкіл та дошкіл гурткових. Загальні рекомендації.

Основним інструментом взаємодії з РГ для зв’язкового – це річний вишкіл (на початку пластового року), і періодичний дошкіл гурткових (зазвичай на засіданнях щомісячно або у визначений час).

Мета цього – це постійна, чергова, “смачна” порція нових знань, вмінь, вироблення навичок, здобуття нових компетентностей, які зв’язковий передає гуртковим, щоб ті в свою чергу потім на сходинах передавали юнацтву.

Це так зване подвійне, вторинне навчання (training) дає якнайкраще засвоєння, адже відомо, що найкращий спосіб щось вивчити – це навчати інших.

Тому, друзі та подруги, юнаки та юначки, подбайте, щоб у вас був постійний дошкіл гурткових в курені, щоб ваш зв’язковий дбав за постійний ріст на шляху пластового вироблення, зростання вас як добрих громадян та провідників.

Що вивчати – в першу чергу це зміст першої та другої проби, пластові вмілості та спеціалізації. А також все, що цікавить курінь відповідно до захоплень, хоббі та традицій.

Щоб все було в потрібний час, доцільно, зважено і в міру, то слід застосовувати планування діяльності – на рік, квартально і помісячно.

Якісно, змістовно, захоплююче та весело проведена Рада гурткових – це запорука класних курінних та гурткових сходин.

 

Курінна рада.

На початку пластового року, у вересні, початку жовтня пластові курені зазвичай проводять свої курінні ради.

Найкраща форма проведення – це виїзд кудись в мандрівку, чи десь у певний ліс, традиційне місце, пов’язане із історією куреня чи його патроном.

В курінній раді мали б брати максимально всі члени куреня, зокрема прихильники та неіменовані.

Щорічна рада куреня:

  • Це звіт курінного та його проводу
  • підведення підсумків за річну діяльність, зокрема літнє таборування, здобуті осяги, відзначення (хто де був, першунство, перемога у змаганнях тощо).
  • обрання нового курінного та проводу
  • Випускання з куреня тих, хто виходить із УПЮ
  • Прийняття нових членів, нових гуртків з УПН
  • Прийняття якихось важливих для життя куреня рішень (пошиття прапору, домівка тощо).

Цінним є вироблення куренем своїх традицій та церемоніалів курінної ради, “помазання” курінного на булаву, обряд прийняття нових членів чи випускання старших з УПЮ.

 

Курінний та його провід.

Курінний – це в першу чергу провідник для цілого куреня.

Хороший курінний – це колишній добрий гуртковий.

Найкраще, це коли курінним/ною є найдосвідченіший, найавторитететніший юнак чи юначка в курені, розвідувач/ка чи скоб/вірлиця. Тоді буде добре відбувались і Рада гурткових, і курінь відчуватиме силу, бо матиме сильного лідера, за яким хочеться іти.

Кожен курінний має дбати, щоб виховати собі заміну.

Щоб передати курінь в надійні руки.

Для цього він/вона покликає різних потенційних лідерів на свого заступника/цю курінного/ної.

Найкраще передавати провід в курені, коли курінному вже 17+ років, а новому кандидату – 15+.

Найнебезпечніше, коли старше покоління куреня відходить, іде з УПЮ в УСП, переїжджає навчатись в інші міста, а курінь лишають молодшим юнакам, не досвідченим і непідготовленим провадити Радою гурткових та загалом куренем.

Такий курінь є в загрозі перестати діяти, або тоді зв’язковий та його впорядники змушені будуть тягнути кілька років самі на собі.

 

Зазвичай, курінного обирають всі дійсні члени куреня (заприсяжені, ті, хто сплачують вкладку та мають добру пластову поставу, не мають не виправлених пересторог).

Але є різні традиції по куренях, що і прихильників допускають до вибору.

Тут важливо розуміти, що право вибирати треба здобути своєю працею, а найкращим мірилом цього є твій поступ по пластових ступенях (пробах), зокрема складання пластової присяги.

Термін обрання – раз на рік є найоптимальнішим.

Також найкраще, щоб курінний опісля отримання довіри від членства куреня, запропонував свою команду на заступника, писаря та скарбника, можливо і інших діловодів.

Вдало підібраний заступник – це в майбутньому потенційний провідник.

 

На початковому етапі створення/відновлення куреня може бути дещо по іншому. Юнацтво ще може бути молодшого віку, майже всі прихильники. Проте поступового варто прагнути осягнути саме ці орієнтири.

 

Детальніше про міжгуртковий змаг.

Роланд Філіпс, автор книжечки “Гурткова система”, рекомендує, щоб міжгуртковий змаг тривав перманентно. Один закінчувався, починався новий. Термін найкраще – півроку.

Основна ідея – це створити механізм здорової внутрішньої конкуренції, який гурток кращий у плеканні пластових вартостей, командного духу та здобутті осягів.

Критерії змагу мають бути приблизно доступними для всіх гуртків в курені, не залежно від віку та досвіду. Їх розробляє рада гурткових.

Наприклад:

  • точність. Вчасне проведення сходин, відвідування акцій та заходів
  • Ощадність. Гуртковий заробіток. Хто придумає кращу ідею та здобуде більше коштів спільною працею.
  • Любить красу і дбає про неї. Екологічна активність. Збір сміття, макулатури тощо.
  • Дбає за своє здоров’я. Щоденна руханка, пройдена кількість кілометрів за місяць (це можна фіксувати з допомогою фітнес-браслетів).
  • Допомагати іншим. Реалізація проектів та тему добрих справ, волонтерства для потребуючих.

Щомісяця на сходинах РГ підводяться поточні підсумки та вивішуються результати в табличці в курінній домівці чи на закритій групі куреня у соцмережах.

Символом лідерства у міжгуртковому змазі може бути якийсь перехідний предмет або  курінний тотем – стрічка, емблема, фігурка тощо.

Змагальність – це дуже потужна мотиваційна штука.

 

Гурткові та курінні традиції.

Пластові традиції є міцним фундаментом на основі чого зростає та примножується щось нове.

Традиції допомагають плекати гуртковий дух та ідею куреня як великої банди, що об’єднує різні покоління (яскраві курені – Хмельницькі, Орлики, Степанівни, Ярославни)

Кілька слів про назви гуртків та легенду. Чому краще брати за назву гуртка  тварин (звірів) – тому що легше наслідувати як “тотемну” істоту. В давні часи люди вірили, що уявним предком їхнього племені (роду) був певний звір, або божество у формі якоїсь тварини.

Певним чином такі міфологізовані уявлення дойшли до наших днів, тотемічні образи бачимо на гербах країн і міст, на родових гербах нащадків шляхетних родів.

Тому Байден Поуел рекомендував для назви гуртка вибирати якусь тварину (звіра).

Таку істоту легше наслідувати – відтворити голосом, повадками, побут. Можна виготовити якісь символічні елементи, зокрема гуртковий тотем.

Детальніше прочитай у “Пластування для хлопців”.

Щодо патрона куреня. Якщо створюється новий курінь, то варто шукати якусь місцеву особистість, визначну людину, героїчну постать. Краще, щоб патрон був “близький” – пам’ятник, могила, музей на його честь, пам’ятні дошки, родичі.

Від легенди патрона формуються і інші базові курінні традиції: барви хустки та знамена, емблема, способи вітання тощо.

Сильні курені мають зазвичай сильні курінні традиції. 

Тому, друже та подруго, плекай традиції в своєму курені та гуртку.

 

Поради щодо діяльності куреня протягом року. 

Гурткові сходини.

Як їх проводити, дивись наявну пластову літературу, зокрема на сайті Посібник пластового юнацтва “www.proba.plast.te.ua”, а також книжку Ю. П’ясецького “Сходини юнацького гуртка”.

Сходини – це щотижнева цікава зустріч гуртка з метою щось нове дізнатися,навчитися, погратися, потренуватися, попрактикуватися, пожартувати та обмінятись новинами, що там у кого.

Зазвичай це дві години на відкриття, адміністративні справи, гутірка на визначену тему (до 20 хв), майстерка, інструктаж, ігри, вивчення пісні, впоряд і закриття.

Добре проводити сходини на відкритому повітрі, зокрема під навісом, якщо дощить. 

В холодну пору року – домівка, але і тоді церемоніали, рухливі ігри та впоряд можна провести зовні приміщення.

 

Курінні сходини.

Сходини куреня – це хороша можливість для Ради гурткових повишколювати своє юнацтво.

Традиційно, це відбувається раз в місяць (остання п’ятниця чи якийсь інший день).

Сходини можуть передбачати як спільну діяльність всіх разом (відкриття, спільна гутірка, ігри, майстерка), так і діяльність по гуртках. Наприклад, гурткові проводять гутірки по одній темі, яку домовились на РГ. Також може бути 3-5 точок по ротації, які готують гурткові і гуртки з певною періодичністю рухаються від однієї до іншої.

Або ж після відкриття, гуртки розходяться по різних кутках і працюють по своїй програмі, а спільні точки – це змаг, ігри, співи та впоряд.

Детальніше читай в пластових посібниках.

 

Внутрішньо курінні вишколи. Один раз в квартал варто проводити виїзні вишколи по певних темах чи напрямках, які цікаві членам куреня.

Тривалість 2-3 дні на вихідних (заїзд з п’ятниці вечора, виїзд в неділю з обіду).

На такому вишколі є повноцінних 12-16 годин для навчання, практикування, змагів, закріплюючих ігор тощо.

Тематика може бути як класична – практичне пластування (табірництво, піонірка, куховарення, мандрівництво, картографія, основи самозарадності), так і спеціальних зацікавлень – основи початкової військової підготовки, якийсь спорт, мистецтво, хендмейд та ін.

Вишкіл дає змогу як щось навчити, так і здружити курінь, а гуртковим розвинути свої лідерські якості.

 

Участь у змагах, акціях, заходах Пласту та інших партнерів. Протягом року варто кілька разів з куренем з’їздити на крайову чи окружну акцію, захід, змаг. Це цікаво для знайомства з іншими пластунами, можливість себе показати, здобути перемогу тощо.

Але слід пам’ятати, що це не має бути в шкоду для основної, внутрішньо курінної діяльності.

 

Мандрівки та вилазки “Життя в природі”. Як тільки є нагода, варто гуртками, окремими парами чи трійками вириватись на лоно природи і проводити там корисно час. Такі прогульки, кілька денні мандрівки є дуже корисними для розвитку пластуна, адже на них він може проявити те, що вміє, знає. Зробити добрі діла, прислужитися ближньому. 

Хай ці мандрівні пригоди будуть в твоїй уяві лицарськими мандрами для реалізації другого головного обов’язку пластуна.

 

Курінний табір. Це є кульмінаційна, найважливіша точка річної програми пластування. Чому? Бо саме на таборі вдається узагальнити, систематизувати, закріпити усі знання, вміння та навички, які накопичувались за рік.

Якщо протягом року щотижня відбувались сходини, то це орієнтовно 30-40 сходин по 2 год (60-80 годин). А на таборі ти можеш із своїми друзями проводити по 10-12 активних годин в день, а це 100-140 годин за табір.

На таборі Рада гурткових може вповні проявити своє провідництво.

Завдання зв’язкового – помогти Раді гурткових навчитись планувати та проводити табір.

Курінний стає бунчужним, писар – таборовим писарем, скарбник – інтендантом (обозним).

Кожного дня ввечері варто проводити короткі збірки РГ куреня для обговорення дня, уточнення планування наступного.

Добре підготовлений курінний табір є запорукою потужного розвитку куреня в наступному році.

Детальніше про курінний табір читай “Напрямні по організації та проведенні пластових таборів”.

 

Сучасні інтернет технології в житті куреня та гуртка

Кожному куреню варто створити свою сторінку в соціальних мережах, де висвітлювати діяльність та здобутки. Це буде цікаво як іншим пластунам подивитись, так і батькам, друзям, просто громадянам.

Для внутрішньої комунікації варто спробувати застосувати один із можливих засобів – закрита група, чат в месенджері.

Також варто колишніх членів куреня, які стали вже дорослими, подолучати до публічної сторінки або створити відкриту/закриту групу випускників Гавдид, Ярославен чи Орликів, де члени різних поколінь зможуть знайомитись, шукати співпрацю, чи просто обмінюватись інформацією.

Окремий гурток також може вести свою публічну сторінку, де висвітлювати свою діяльність. Це може бути хорошим інструментом вишколу гурткового писаря.

Але слід пам’ятати, що пластування – це в першу чергу офлайн активність, життя в природі, яскраві емоції, пригоди та виклики, які долаємо разом у гурті друзів.

А інтернет технології є лиш сучасним засобом для комунікації та висвітлення цієї діяльності.

 

Отже, успіхів у пластуванні!

Стаття написана в 2019-2021 роках

Скаутський метод – 8 обов’язкових елементів у пластуванні

СКАВТСЬКИЙ (ПЛАСТОВИЙ) МЕТОД, який вдосконалювався упродовж десятиліть, включає в себе такі пункти:

  1. Закон і Присяга (Law and promise). Пластовий закон, який включає 14 точок залишається незмінним ось уже 100 років. Його автор, основоположник Пласту, О.Тисовський вважав, що в Законі закладена всю суть Пласту. Пластун словний, сумлінний, точний, ощадний, справедливий, увічливий, братерський і доброзичливий, зрівноважений, корисний, дисциплінований, пильний, дбає про своє здоров’я, любить красу і дбає про неї, завжди доброї гадки. Фактично це виховний ідеал організації – риси характеру, які виховує сам в собі кожен пластун, постійно прагнучи стати кращим. Цікаво, що Пластовому Законі, є вимоги, яких немає в жодній інший скаутській організації світу (наприклад, «пластун точний»), які О.Тисовський включив спеціально для викорінення важливих хиб української ментальності.

У 1930 роках, в доповнення до Закону, у Пласті зявились Три Головні Обовязки, які відтак склали основу пластового обіту (присяги, яку складають всі скаути світу): «Присягаю своєю честю, що робитиму все, що в моїх силах, щоб бути вірним Богові і Україні, допомагати іншим, жити за Пластовим Законом і слухатись пластового проводу». Саме так десятиліттями добровільно присягають десятки тисяч пластунів і пластунк в усьому світу.

  1. Навчання через дію (Learning by doing). Скавтинг відомий тим, що всі основні навики його вихованці отримують не через сухі теоретичні заняття, а у формі веселих, цікавих та корисних ігр. У своєму базовому посібнику «Пластування для хлопців» кожну гутірку (розділ) Бейден Поуел завершує підбіркою спеціально вигаданих чи старанно підібраних забавок, з допомогою яких можна найкраще зрозуміти і засвоїти відповідний матеріал. В значній мірі саме через такий підхід ця книга десятиліттями лідирує в рейтингах світових продаж, займаючи почесне друге місце після «Біблії».

У 1920-х роках навчання через дію було настільки розвинутим, що Пласт практикував окремі так звані «робочі» табори (наприклад, для впорядкування могил українських вояків на г. Маківка чи г. Лисоня). Навіть, таємний Пласт продовжував цю практику – допомагаючи археологу Я.Пастернаку розкопувати княжу столицю Галич. Доведено, що знання і навики найкраще засвоюється через навчання інших. З огляду на це сьогодні в Пласті відновлюються практики, які є звичними в розвинутих організаціях скавтського світу та які застосовувалися в ньому у 20-х роках ХХ століття – тісна взаємодія юнацьких куренів із новацькими гніздами (коли курінь опікується одним гніздом або створює нове).

  1. Гурткова система (Team system). Відповідно до скавтських принципів, пластуни-новаки та пластуни-юнаки свою діяльність здійснюють в малих групах чисельністю 8-10 осіб. В скавтингу такі групи мають назву «patrol», в Пласті звуться гуртками. Кожен гурток обирає собі провід в особі лідера – гурткового провідника та інших діловодів, перелік яких ще свого часу запропонував Бі-Пі: заступника гурткового, писаря, скарбника, господаря тощо. Діяльність гуртків через раду гурткових провідників спрямовують старші пластуни і сеніори – зв’язкові (яким у новосформованих гуртках допомагають впорядники). Два-чотири юнацькі гуртки об`єнуються в більші одиниці – курені (англ. «troop»), а новацькі рої – в гнізда.

Будь-який пластовий курінь стає максимально ефективним лише тоді, коли в ньому запроваджена і діє самоврядна гурткова система – найкращий досвід соціальної взаємодії у юнацькому віці. Коли всі основні рішення, про проведення заходів, прийом нових членів до куреня приймає у демократичний спосіб Рада гурткових (не курінний, зв’язковий чи опікун, а уповноважене своїми гуртками юнацтво). На початку 1960-х років Цьопа Паліїв здійснила перші спроби окремого вишколу для гурткових провідників. Згодом ця ідея навчання для лідерів малих пластових груп відновилась у 1970 році в Канаді у якості тепер відомого і популярного міжнародного табору «Золота Булава». Головна ідея табору – стимулювання успішних Рад гурткових. Перевірити наявність командної роботи в юнацькому курені дуже просто – достатньо глянути на те, хто фактично організовує літній курінний табір.

Богдан Гаврилишин, якось виступаючи на міжнародному скаутському форумі, зауважив, що все життя вчився менеджменту, але найкраще його пізнав саме в своєму пластовому гуртку. Бой-скавти Америки, найпотужніша в скаутському світі організація, за свою столітню історію пройшла кілька етапів акцентування власної кадрово-вишкільної політики: від життя в природі, через індивідуальне лідерство, до «стратегії XXІ століття» – командної співпраці. Посилення і розвиток гурткової (командної) системи в Пласті на всіх рівнях, ось головний методичний виклик організації на даному етапі розвитку.

  1. Чар пластування (Symbolic framework). Пласт це окремий світ, де століття формується новий люд із своєю символічною основю. Вигаданий, ідеальний, часто юнацько-максималістичний світ із своїми Законами і Присягою, як зазначено вище, але також із безліччю інших, переважно незаписаних, традицій. Впоряд (стройова підготовка) з десятками команд, виконання яких відоме лише пластунам і сотні церемоніалів (звичаї), яких з кожним роком стає все більше і більше. Складання присяги, посвята курінного прапора, відкриття і закриття дня чи табору, пластові молитви – все це створена рядом поколінь юнацька субкультура.

Пластовий однострій, дуже схожий до однострою найстаріших скаутських організацій світу, бо створювався і розвивався разом і паралельно з ними. Кожна нашивка, кожен значок, навіть місце їхнього розміщення, мають своє символічне значення. Однострій робить всіх дітей рівними в Пласті, незалежно від соціального стану. Кожен творить себе сам. Той-таки однострій посилює відчуття команди і сприяє соціалізації юнацтва. А є ще десятки пластових пісень всіх періодів його розвитку, сотні співаників (яких щорічно зявляється не менше 10-20), тисячі вечірніх «ватр» біля іскристого вогню у колі найкращих друзів. Анекдоти і прислів’я, які вже пів століття тому були оформленні у повноцінне фольклорне видання «Округлі квадрати». Довершує символічний пластовий ряд окрема мова, більш відома, як «пластове назовництво» (наукові синоніми цього явища – арго, сленг, жаргон). Новій людині в Пласті, навіть, тяжко зрозуміти елементарні побутові речі через це назовництво.

  1. Самовиховання (Personal progression). Часто, незнайомі із скаутингом, вважають Пласт виховною організацією, але це помилкове судження, оскільки організація лише створює умови для самовиховання. Успішними пластунами є лише ті, які постійно працюють над собою. З огляду на вікову психологію організаційна система Пласту включає чотири вікові Улади, кожен із яких має власну програму ступеневих проб (етапів самовиховної програми): Улад Пластунів/нок Новаків/чок (6-11 років), Улад Пластунів/нок Юнаків/чок (12-17 років), Улад Старшого Пластунства (18-35 років) та Улад Пластового Сеніорату (від 30 років). Останніми роками формується фактично ще один Улад – Пташат (3-6 років) кількість якого, наразі, сягає двох сотень діток. Станом на початок 2012 року Пластові Улади в Україні мають такий чисельний стан: УПН – 792; УПЮ – 2942; УСП – 1036, УПС – 283.

Програма розвитку внутрішньої мотивації новацтва складається із 5 проб (на ступені прихильника, а також сильного, красного, обережного і бистрого «орля»), паралельно до яких діє чотирівневий історично-ігровий таборовий комплекс, розроблений в діаспорі видатним психологом Теодосієм Самотулкою. Юнацька програма включає 3 проби (на ступінь «учасника/ці», «розвідувача/чки», «скоба/вірлиці»), яким передує здобуття найпростішої відзнаки «прихильника». Скоби та вірлиці з 1990-х років складають пробу виключно проектним методом, який включає успішну реалізацію 9 звласних задумів. Окрім проб новацтво та юнацтво може додатково обрати додатково ряд «вмілостей» (знання і навики певних спеціалізацій: морської, летунської, спортивної, мистецької тощо). Скоб/вірлиця, що здобуде понад 20 вмілостей і вирізниться взірцевою поставою, може осягнути найвищий ступінь – «гетьманського пластуна/ки скоба/вірлиці».

Головна ціль самовиховання – скаути вміють приймати власні рішення, оскільки це допоможе їм розвиватись та змінюватись. У Пласті ця найвища характеристика особистості називається «самозарадністю» (вміння знаходити без сторонньої допомоги правильний вихід в складних ситуаціях). У рамках третьої юнацької проби є навіть чіткий механізм її перевірки. Кожен кандидат на скоба чи вірлицю випробовує себе здобуваючи вмілість «Три пера». Для цього потрібно із трьома сірниками та ножем прожити в дикому лісі повні три доби, а здобуття їжі і будівництво житла має залишитись непомітними для стороннього людського ока.

  1. Життя в природі (Nature). Справжні скаути рідко збираються в домівці. Основне поле їхньої діяльності – природа, ідеальне середовище для вироблення пластового характеру. Добрі пластуни, навіть, щотижневі сходини намагаються проводити переважно на свіжому повітрі. А щомісячні пізнавальні мандрівки є обов’язковим елементом для гарно розвинутих куренів. Підсумком новацького і юнацького річного самовиховання обов’язково стає літній двотижневий табір. Щорічно в Україні Пласт проводить більше 100 таких таборів (звично по 25-50 осіб), які в переважній більшості випадків відбуваються у наметових умовах.

Особливе захоплення у юнацтва, яке попередньо успішно осягнуло рівень щонайменше першої пластової проби, є більше десятка крайових (всеукраїнських) спеціалізаційних таборів: водний «Дністер», летунський «Чота крилатих», мистецький «Метаморфози», спортивний «Калиновий оберіг», військовий «Легіон», мандрівний «Говерля», велосипедний «Ревор», кінний «Герць» і т.д. Окрім таборів, в усі пори року відбуваються всеукраїнські змагання із пішого мандрівництва: весняні «Стежками Героїв», «Осінній Рейд», зимовий «Снігохід» (ці заходи проводяться за сприяння Федерації спортивного туризму, а перші два щорічно включаються до офіційних річних планів Міністерства освіти).

Пластуни активно плекають всі можливі форми активного відпочинку у природі: на землі (пішки і велосипедом), на воді (водний туризм і вітрильництво), під землею (спелеологію) і під водою (дайвінг), а також в небі (летунське пластування). При цьому у пластунів формується дві важливі якості: екологічне ставлення до природи (часто пластуни дорогою прибирають придорожнє сміття та стоянки «туристів»), а також безмежна любов до рідного краю. Творці Пласту вважали, що справжня любов до Батьківщини можлива лише у тих, хто пізнав її в усіх можливих виявах.

  1. Приклад дорослих (Adult support). Дорослі в Пласті це кілька 5 категорій волонтерів: 1) приятелі, віком від 18 років, які допомагають в рамках Пластприяту; 2) добродії – приятелі, які надають серйозну ресурсну підтримку організації; 3) прихилиники, які, як кандидати в організацію, проходять кваліфікаційний вишкіл і доводять свою ефективність у роботі; 4) дійсні члени – основний актив волонтерів, серед яких більше половини це вже вихованці юнацтва; 4) почесні пластуни – моральні авторитети. Голосувати на пластових зібраннях та бути обраними до керівних органів Пласту мають право тільки дійсні члени.

Дійсні члени та прихильники гуртуються, як зазначалось вище, у двох вікових групах (УСП, УПС) і працюють за власними програмами самовиховання. Старші пластуни розвиваються на підставі проб власних куренів (традиційно це 3 рівня, але буває і 9). А сеніори мають як проби куренів, так і централізовану програму саморозвитку, яка включає три ступені; «працю», «довіру» і «керівництво». Взагалі пластові сеніори це унікальне явище в скавтингу, адже саме в Пласті уперше в світовоій історії організовано подібну структуру скавтмайстрів, які виробили концепцію застосування скаутського самовиховного методу і серед осіб старшого віку ще в 1930 році (в СОСР аналогічне явище розвинулось лише після другої світової війни).

Всі дорослі в Пласті, за винятком кількох одиниць адміністраторів – волонтери. Тобто добровольці, які працюють безкоштовно. Дійсні пластуни розуміють, що їхній особистий приклад говорить у процесі самовиховання юнацтва та новацтва краще, як будь-які слова, а тому вимоги у кадровій політиці організацій є надзвичайно високими. Включно до абсолютної відмови від вживання алкогольних напоїв. Кожен кандидат у кілька етапів обовязково проходить спеціальний вишкіл (здобуває додаткову неформальну освіту). Базово – Кваліфікаційний вишкіл дійсного членства (КВДЧ). Після цього, ті які прагнуть допомагати новацтву і юнацтву у самовихованні – Крайовий, тобто всеукраїнський, вишкіл виховників (КВВ), за програмою відповідно до обраної для роботи вікової групи. Ті, хто планують організовувати табори – їдуть на інструкторські табори «Лісова Школа та «Школа Булавних». Окрім цього діє система підвищення кваліфікаційї: дошкіл виховників, а також Крайовий вишкіл зв’язкових (КВЗ) і Крайовий вишкіл гніздових (КВГ), Крайовий Вишкіл провідників вишколів (КВПВ).

  1. Громадська активність (Community Involvement) Залучення до життя громади. Цей передбачає, що пластун живе в громаді, для громади, разом із громадою. Пластун розуміє це як певне служіння, розвиває в собі співвідповідальність за справи громади. Тісна співпраця осередку Пласту із місцевою громадою.

Стаття написана Олександром Сичем та Юрієм Юзичем з нагоди 100-ліття Пласту та для Ювілейної пластової зустрічі у 2012 році. Оскільки добавився з того часу 8 елемент, його дописав Микола Бігус

Вивчення Пластового Закону на сходинах УПЮ

Завантажити проект в форматі PDF можна тут.

Опис проекту: Проект містить підбірку історій для обговорення та ігор до кожної точки Пластового Закону і може реалізовуватися під час року на сходинах або на таборі. Дана розробка розрахована на юнацтво віком 12-14 років.

Актуальність: вивчення Пластового Закону та Головних Обов”язків є важливою основою праці з юнацтвом. Часто виховники відтягують їх вивчення чи подають дуже оглядове представлення точок, мотивуючи це важкістю сприймання у молодших дітей або очевидністю матеріалу. Досвід станиці Київ показав, що після повного року пластування юнацтва, що перейшло з УПН, гуртки досі не лише не знають Закону, але й часом не підозрюють про його існування. Проблемою виховників є відсутність базових матеріалів для доступного пояснення юнакам Пластових правил гри, що на мою думку, повинно стати темою юнацьких сходин вже під час перших місяців пластування. Даний проект розрахований на 14 сходин та передбачає використання 30 хв часу щоразу (гутірка+гра), що дає можливість доповнювати програму відповідними інструктажами, майстеркою, піснями тощо.

Проект був реалізований на сходинах гуртка “Мавки” протягом 2002 року і довів свою ефективність. Всі юначки знають напам’ять весь Пластовий Закон, порядок точок та вміють пояснити своє розуміння кожної з них.

1.Пластун словний / Пластунка словна
Бідна жінка знайшла яйце. Дуже зрадівши, вона покликала свого чоловіка і дітей та сказала:
-Наші турботи і бідування скінчилися! Дивіться! Я знайшла оце яйце. Ми його не їстимемо, а занесемо до сусіда, щоб його квочка висиділа нам курчатко, яке стане куркою. Очевидно, і курку не будемо їсти, а розведемо багато курей, щоб мати багато яєць. Але не будемо їсти ні курей, ні яєць, а продамо їх і купимо телицю. Телиця виросте, народить телят і так будемо мати велике стадо. Продамо це стадо і купимо собі поле, потім продамо…, купимо…, продамо…. і купимо…
-Захоплено показуючи руками, які великі поля можна було б купити, вона ненароком випустила яйце, і воно розбилося.
Словність це не лише дотримання обіцянки, але й вкладання в кожне сказане слово змісту. Наші постанови часто є подібні до балачок цієї жінки: “ Зроблю…Налагоджу…Буду…” Минають роки , а ми не робимо нічого.
“Ерудит” Пластова словність передбачає точне і доречне використання слів. Адже, не знаючи, що саме обіцяв, важко дотримати слова. Спробуймо перевірити свою обізнаність з різноманіттям мови. Перед учасниками ставиться картка з написаним довгим словом чи виразом. Завдання гравців: протягом визначеного часу (декілька хвилин) скласти з написаних літер нові слова. Кожна літера може використовуватися тільки стільки разів, скільки вона зустрічається в заданому слові. Початкові слова чи фрази можуть стосуватися теми, що вивчається і допомагати запам’ятати певні поняття (наприклад, “Олександр Тисовський” або “Картографія”). Перемагає гравець, що написав найбільше слів. Додаткові точки може отримати той, хто склав найдовше слово.
“Пластовий попсутий телефон” В попсутий телефон грали всі, але має ця гра і незвичайний пластовий варіант. Гравці сідають в ряд чи коло на відстані 1-1,5 м один від одного. Виховник пошепки каже першому гравцеві якесь слово. Гравець повинен передати його далі, але дати лиш визначення цього поняття, не використовуючи самого слова. Другий гравець намагається позначити почуте одним терміном і передає його далі. Таким чином гравці 1,3,5 і т.д. кажуть сусідам пояснення до почутого слова, а гравці 2,4,6 і т.д. називають поняття одним словом і передають його. Від того, якими словами учасники користуються залежить успіх передачі слова.

2. Пластун сумлінний / Пластунка сумлінна
Одна княжна на свої уродини отримала від нареченого важку. Округлу посилку. Дуже заінтригована, що там таке, вона швидко відкрила її і знайшла там…гарматний снаряд. Розчарована князівна кинула його на землю. При падінні зовнішня оболонка снаряда розламалася. А в ній виявився менший снаряд зі срібла. Князівна взяла його в руки і , оглядаючи, випадково сильно натиснула пальцями. Срібна оболонка прорвалася, а всередині виявилася золота коробка. Цю коробку князівна відкрила дуже легко. Всередині, на червоному оксамиті, лежала обручка, оздоблена прекрасним діамантами, що творили слова: “Люблю тебе”.
Часом люди кидають почату справу, боячись її складності. Але сумлінна робота може принести неочікувані і дуже цінні результати.
“Передай депешу” Часто нам доводиться виконувати якісь доручення. Зазвичай ми стараємося втілити основні задуми, а деталі лишаються поза увагою. Проте не завжди дрібниці, на які ми не зважаємо, є неважливими. Спробуй своє вміння сумлінно виконувати завдання, враховуючи усі тонкощі. Для гри треба підібрати уривок тексту, який і виконуватиме роль дуже важливої депеші. В кімнаті лишається тільки виховник і один гравець, всі решта учасників будуть долучатися по одному пізніше. Виховник один раз чітко і виразно зачитує гравцеві текст, після чого запрошується новий учасник. Перший гравець намагається по пам’яті переказати почуте, намагаючись не пропустити деталей. Тоді в кімнату запрошується наступний, який чує від попереднього гравця “оригінальний” виклад тексту. Таким чином ланцюжком всі гравці слухають розповідь попередника. В кінці гри останній гравець переказує усім те, як він запам’ятав депешу, а виховник зачитує перший варіант тексту. Зазвичай різниця цих повідомлень є дуже разючою (особливо якщо брати художній твір з епітетами, порівняннями, власними назвами). Тоді гравці самі оцінюють рівень власної сумлінності, наприклад, силою аплодисментів.

3. Пластун точний / Пластунка точна
Одного разу старий чоловік, що помирав, покликав до себе трьох своїх синів і сказав:
– Мені недовго лишилося жити і я хотів би наостанок дістати від вас щось на згадку. Йдіть по світу і поверніться за тиждень, нехай кожен з вас принесе мені найцінніший подарунок. Пішли сини у світ. Один потрапив у далекі східні країни і вирішив принести батькові гілку з прекрасними квітами вишні (сакури), бо про їх красу багато говорили. Але треба було чекати два тижні. Другий потрапив на морське узбережжя і вирішив принести батькові найдивовижнішу мушлю, про яку стільки чув, але треба було чекати 10 днів до морського відпливу, щоб побачити дно. Третій же просто мандрував по світі і чув багато новин. Але так і не знайшов чогось надзвичайного. Пройшов тиждень але перші два брати вирішили зачекати, зате принести справді цінні речі. Наймолодший повернувся до батька. Старому було вже дуже тяжко і він втішився поверненням сина. Довго питав про подорож , а коли дізнався, що син не має подарунка , сказав:

– Я ніколи не мандрував по світі, а твої розповіді подарували мені таку можливість. Це дійсно цінний подарунок.
Через кілька днів повернулися двоє братів, але батька вже не застали. Вони принесли свої подарунки, які були дійсно прекрасні, але невчасні… Їх нікому вже було дарувати…
Точність передбачає перш за все вчасність будь-яких дій, так само треба намагатися бути точними в словах, діях і намірах.
“Дивний зоопарк” Один гравець виходить за двері, а решта задумують якусь тварину та розподіляють по учасниках окремі частини її тіла. Гравець повертається в кімнату і намагається намалювати тварину, керуючись лише поясненням інших гравців. Причому пояснення складаються з відповідей на поставлені питання, що передбачають відповідь “так” або “ні”. Наприклад, описуємо кота: Гравець, що малює: “Розмір голови цієї тварини перебільшує футбольний м’яч?” Гравець “відповідальний” за голову: “Ні”. “Тварина має пазурі?” Гравець, що описує лапи: “Так” І так далі. Навряд чи намальовані тварини будуть дуже схожі на себе, тому їх можна буде помістити лише в дивний зоопарк.
“Влучний стрілок” Учасники діляться на дві (чи більше) команд і отримують певну кількість предметів на кожного учасника (каштани, м’ячики, газетні кульки тощо). Гравці формують ряди і за сигналом намагаються влучити “снарядами” в ціль (відро, перевернута табуретка тощо), що стоїть на певні віддалі біля кожної команди. Закинувши всі предмети, гравці повинні стати в лаву і голосно вигукнути назву команди чи гуртка. Без останньої умови гра не припиняється і команда противників може наздогнати першунів. Саме точне дотримання інструкцій, що даються лише один раз на початку дасть можливість виграти.
Більшого азарту матиме гра, якщо замість мішені повісити декілька надутих повітряних кульок, а лучити в них міні-списами, зробленими з з’єднаних скотчем шпильок і олівців.

4. Пластун ощадний / Пластунка ощадна
Учні хасидського равина жалілися йому, що у світі шириться зло. Вирішивши прогнати всі темні сили, вони попросили у равина поради. Равин порадив їм, щоб вони взяли мітли і попробували очистити свої кімнати від темноти. Розчаровані учні все ж взялися до роботи, але нічого з того не вийшло. Тоді равин порадив своїм учням взяти міцні палиці і бити ними по темноті. Коли ж і це не дало бажаного результату, він порадив їм, щоб ті пішли до своїх кімнат і своїм криком протестували проти темноти. Коли ж і це не допомогло, равин сказав:
-Діти мої, хай кожен із вас запалить у темноті свічку!
Учні пішли до своїх кімнат, запалили свічки. Коли розглянулись довкола, темінь щезла.
Пластун заощаджує час, зусилля, гроші. Важливо ясно розуміти те. що хочеш зробити, щоб не марнувати дарма свого життя на пусті речі.
“Кроки” Гравці діляться на дві команди і мають завдання перейти певну відстань якнайшвидше, але… за допомогою найменшої кількості кроків. Перший учасник робить якнайбільший крок, вся команда підходить за ним. Далі максимально крокує другий учасник і так далі. Кожен крок забиратиме силу команд, тому просто швидке виконання завдання не принесе перемоги. Рахується кількість зроблених кроків.

5. Пластун справедливий / Пластунка справедлива
Були собі чоловік та жінка, які побралися. Він постачав їй усе, вона дбала про дім, виховувала дітей. Діти виросли, одружилися і пішли від них. Так буває завжди. Але діти вже не потребували їхньої допомоги, жінка перестала посміхатися, почала худнути, зблідла… Вона не могла їсти, не могла ходити. Чоловік сильно занепокоївся і завіз її до лікарні. Її оглядало багато лікарів, але ніхто не знаходив жодної хвороби.
Останній спеціаліст відвів чоловіка убік й обережно сказав:
-Я думаю, що ваша дружина не хоче більше жити.
Чоловік не сказав ані слова. Пішов, сів біля ложа дружини, взяв її знекровлену руку і впевненим голосом
сказав:
-Ти не помреш!
-Чому?-тихо спитала вона.
-Тому що я потребую тебе!-відповів чоловік.
-А чому ти не сказав цього раніше?-заптала жінка. І її очі заблищали.
Від тієї хвилі хвора почала одужувати. Вона знову стала жвавою та веселою. А лікарі і далі визначають її хворобу і питають, які ліки принесли таке швидке зцілення.
Часто ми діємо несправедливо по відношенню до інших через те, що не помічаємо справжньої цінності
речей та людей.
“Шкільні задачки” Мабуть, всім добре відомі задачки на поділ яблук чи слив поміж певною кількістю людей. Їх правильне розв’язання вимагає саме справедливого поділу. Чому б не спробувати знайти розв’язок в гуртку, але практично? Гурток отримує пакет з такою кількістю яблук, скільки є гравців.
Завдання: поділити яблука порівну, але щоб одне лишилося в пакеті. Гравці не мають ножа чи іншого гострого предмета. За умовою всі яблука вважаються рівними за розміром.
Розв’язання: кожен має дістати ціле яблуко, просто один учасник отримає його разом з пакетом.

6. Пластун увічливий / Пластунка увічлива
Одного разу вітер і сонце посперечалися між собою. Вітер хвалився, що він набагато сильніший від сонця:
-Я тобі докажу, що я сильніший від тебе. Подивись на цього старенького в плащі. Б’юся з тобою об заклад. Що скоріше за тебе змушу його скинути плащ.
-Гаразд,-мовило сонце,-побачимо.
Сонце заховалося за хмару, залишаючи в ній невелику шпарину, щоб спостерігати за вітром. А вітер дув, дув, піднімаючи велику бурю. А чим сильніше дув вітер. Тим сильніше старий закутувався в свій плащ. Нарешті вітер стомився, почав слабнути і в кінці зовсім стих. Тепер прийшла черга сонця. Воно визирнуло з-за хмари, лагідно посміхнулося до старенького. Через кілька хвилин так пригріло його, що той почав витирати з чола піт, а потім скинув з себе плащ. Таким чином сонце виграло суперечку з вітром.
Кожен сильний по-своєму. Хтось готовий довести свою правоту кулаками, хтось може збороти інших
знаннями. Але найпростіша сила криється в привітному слові і посмішці.
“Енциклопедія вітань” Учасникам пропонується стати авторами нової енциклопедії вітань. Але для цього треба згадати всі існуючі, а можливо, придумати і нові. Всі учасники по колу називають одне існуюче або вигадане привітання. Той, хто не зміг відповісти протягом 5 сек, вибуває з гри, але перед тим вітається з кожним гравцем по-пластовому.
“Люди до людей” Ця всім відома пластова гра може гарно ілюструвати тему увічливості серед пластунів. Гравці розбиваються на пари один провідник гри не має пари. Називаючи певні частини тіла, провідник примушує гравців вітатися саме таким чином (“рука до руки” або “ніс до носа”). Команда “люди до людей” передбачає швидкої зміни напарника. В той же час провідник намагається знайти пару і собі, тим самим зробивши ведучим іншого.

7. Пластун братерський і доброзичливий / Пластунка братерська і доброзичлива
Одного дня селянин, який жив неподалік від обителі. Підійшов до монастирської брами й енергійно застукав у неї своєю мозолистою рукою. Коли воротар відчинив, чоловік, усміхаючись, показав йому великий кетяг соковитого винограду:
-Брате-воротарю,-сказав селянин,-знаєте, кому хочу подарувати цей чудовий виноград?
-Може, настоятелеві або комусь із старших отців монастиря?
-Ні! Вам!
-Мені?!-монах з радості аж почервонів.-Хочете дати його саме мені?!
-Авжеж! Тому що ви зі мною поводилися як приятель і завжди допомагали мені, хочу, щоб ви поласували цим виноградом.
Монах-воротар поклав виноград на тарілку і поставивши її на стіл. Він довго-довго дивився на нього. Який гарний і смачний виноград! Та ось у нього майнула думка: “Чому не занести цей кетяг настоятелеві, щоб і його втішити?” Він узяв тарілку з виноградом і поніс до настоятеля.
Настоятель і правда щиро зрадів. Але пригадав собі, що в монастирі живе старий, хворий монах, і подумав: “Занесу йому цей виноград. Нехай і він хоч трохи потішиться”. І кетяг винограду потрапив до келії хворого монаха. Але недовго він і там протримався. Хворий подумав, що виноград, напевно, сподобається кухареві, який цілий день працює, і передав виноград йому. Але кухар послав його монахові-паламареві, а той поніс його наймолодшому монахові. І так від монаха. До монаха той виноград знову повернувся до воротаря.
Отак замкнулося коло радості.
Бажаючи добра собі, думай і про інших людей. Адже допомагаючи їм ти й сам отримаєш чимале задоволення.
“Побажання навпаки” Братерськість і доброзичливість часом вимагає чималих зусиль, адже обставини бувають найнесподіваніші. Кожен учасник отримує аркуш паперу і ручку. За сигналом ведучого всі мають написати якесь побажання (можна домовитися про однакове наперед), але лівою рукою(шульги пишуть правою). Після написання гравець повинен скласти папірець вчетверо і без допомоги рук покласти його на коліна гравця поруч. Виграє найшвидший гравець, додатково можна оцінити також найлаконічніше, найоригінальніше побажання, найрозбірливіший почерк. Коли всі гравці досконало опанують писання обома руками, можна переходити на ноги!

8. Пластун зрівноважений / Пластунка зрівноважена
Якось художник прийшов у гості до своєї приятельки, але застав її всю в сльозах. Вона розповіла йому, що ненавмисне розлила чорнило на хустину, якою вона дуже дорожила. Чим тільки не змивала пляму- нічого не виходило. Художник попросив дати йому цю хустину, а він щось придумає. І дійсно через кілька днів жінка отримала від нього невелику посилку. Коли відкрила її, не повірила своїм очам. Художник, взявши за основу композиції чорнильну пляму, розмалював хустину прекрасним візерунком. Хустина стала ще кращою, ніж була до того.
Нехай ніякі перешкоди не зможуть зашкодити тобі гідно вийти зі складного становища з посмішкою та хорошим настроєм.
“Тільки вдвох” Гравці розбиваються на пари і отримують аркуш паперу і ручку. За сигналом вони починають малювати спільний малюнок, разом тримаючи одну ручку. Під час малювання можна ввімкнути легку музику. Про тему малювання гравці наперед не домовляються. Виграє та пара, яка протягом 10 хвилин не промовить жодного слова і намалює найцікавішу картинку. Насправді не так вже й легко мовчи знаходити компроміс, стримуючи свої емоції!
“Останній герой” Всі гравці стають в певну позу (“ластівка”, підняти одну ногу і скласти руки на грудях, дуже щільно зіставити ноги тощо) і за сигналом починають перегони на виживання. Той, хто стане на другу ногу чи оступиться, вибуває з гри. Останнього героя треба гідно привітати.

9. Пластун корисний / Пластунка корисна
Устриця пожалілася сусідці:
-Відчуваю великий біль у моєму єстві.
Сусідка відповіла з гордим вдоволенням:
-Хвала хай буде небесам і морю! Я не відчуваю жодного болю. Я-здорова всередині і зовні. Добре мені!
Рак почув розмову двох устриць і звернувся до тієї, що була здорова і не відчувала болю:
-Так, тобі добре й ти здорова. Але біль, що відчуває твоя сусідка-це перлина неймовірної краси.
Приносити користь завжди приємно, хоч часом і не просто. Але усвідомлення власної корисності компенсує всі труднощі!
“Інструкція” Купуючи новий прилад, ми завжди перевіряємо наявність інструкції. Адже, якщо не знаючи, як правильно користуватися річчю, навряд чи можна дістати з неї користь. Уявіть собі, як живеться тим, хто взагалі не знає навіть приблизного призначення предмета! Учасникам пропонується один чи декілька звичних для нас предметів (вішак, тарілка, гребінець тощо), інструкції до використання яких безповоротно втратилися при перевезенні товару в заокеанські краї на продаж. Місцеве населення навіть приблизно не уявляє, що можна з тими речима робити… Завдання учасників: написати якнайдетальнішу інструкцію до використання. Після виконання завдання учасники міняються інструкціями і намагаються продемонструвати, як абориген, точно слідуючи інструкції, користується предметом( наприклад, пояснюючи використання ножа, неодмінно слід зазначити те, що тримати треба за рукоятку лезом від себе і лезом донизу і т.д.) Можна придумати також нові використання для предметів.

10. Пластун слухняний пластовій старшині / Пластунка слухняна пластовій старшині
Самуеля Тейлора Колріджа відвідав один шанувальник його поезії. Під час розмови вони торкнулися питання виховання дітей.
-На мою думку,-сказав гість,-дітям треба дати можливість свобідно думати і робити, що вони хочуть, як вони підростуть, навчаться самі приймати правильні рішення. Вважаю, що це є єдиний спосіб. Щоб вони виросли, вповні розкривши свої можливості.
У цей момент Колрідж перервав його:
-Я хочу показати тобі свій розарій,-сказав і вивів гостя з дому на город.
Коли вони прийшли на город, гість подивився і голосно викрикнув:
Але ж тут тільки бур’ян!
-Тут завжди було багато прекрасних троянд,-сказав Колрідж.-Але цього року я вирішив залишити город без втручання, хай росте, як хоче. І ось бачиш результат.
Всюди є свої правила, в Пласті теж. Добрий провідник зробить твоє пластування не лише цікавим, але й допоможе уникнути небезпек.
“Сліпе” підкорення” Ця гра покаже, що завжди треба точно знати свого провідника і підкоряючись лише його наказам, якісно та безпечно робити справу. Одному гравцеві зав’язують очі. На підлозі линвами викладається звивиста доріжка шириною 40 см. Обирається провідник, і лише він буде давати правильні накази, керуючи гравцем так, щоб він пройшов всю доріжку, не ступаючи за її межі. Гравцеві дається можливість протягом 1 хв. прослухати голос провідника, щоб краще його запам’ятати. За сигналом гравець починає йти, намагаючись виокремити з загальних розмов (всі інші гравці можуть говорити, неправильно підказувати) правильні команди. Виступивши за межі доріжки, гравець вибуває з гри.

11. Пластун пильний / Пластунка пильна
Стародавня перська казка оповідає про чоловіка, що жив однією думкою. Котра його ніколи не покидала,- мати золото, якнайбільше золота. Це прагнення з’їдало йому мозок, з’їдало і серце. В нього не було жодної іншої думки, жодного іншого бажання. Тільки золото і золото.
Коли той чоловік ішов містом, він нічого не бачив, крім крамниць золотарів. Він був так висліплений золотом, що не бачив багатьох гарних речей. Навіть срібла… не бачив людей, дітей, квітів, блакитного неба.
Одного дня терпець йому урвався, і він, вбігши до ювелірної крамниці, почав хапати все, що було зроблене з золота…
Звичайно, коли він виходив, на нього вже чекала поліція з наручниками. Його спитали:
– Як ти міг думати, що втечеш? Та ж у крамниці було повно людей!
– Повно людей?-здивовано перепитав чоловік.- Я не бачив там нікого. Я бачив тільки золото.
Треба помічати не лише очевидне, але й добре замасковане, але таке цікаве!
“Кім “в натурі” Один з гравців стає перед лавою, і всі учасники намагаються якнайдетальніше запам’ятати деталі його зовнішності і одягу. Потім гравець робить деякі зміни(зачесати волосся на інший бік, перечіпити відзначку, перешнурувати черевик…) і пропонує гравцям їх помітити. Перемагає найпильніший.
“Дистанційне малювання” Ведучий заготовлює наперед кілька контурних малюнків на папері в клітинку(лінія може йти лише по клітинці чи навскіс). Кожен учасник дістає чистий аркуш в клітинку і олівець. Ведучий скеровує рух олівців гравців командами типу “один вправо”, “три ліво скіс”. Команди надаються чітко, лише один раз і в досить швидкому темпі. В результаті гравці повинні отримати замкнений контур певного малюнку.

12. Пластун дбає про своє здоров’я / Пластунка дбає про своє здоров’я
Якось старий вчитель пішов зі своїм учням на прогулянку до лісу. Раптом учитель зупинився і, зацікавившись чотирма рослинами. Перша з них тільки-но почала прорізатися крізь землю, друга вже мала розвинене коріння і пустила назовні красиві листочки, третя виросла у невеликий кущ, а четверта була зрілим деревом.
Вчитель звернувся до свого учня:
-Вирви спочатку першу рослину.
Хлопчина без зусилля вирвав її двома пальцями.
-А тепер вирви другу.
Учень послухався, але тепер це було тяжче.
-А тепер третю.
Хлопець напружив усі свої сили, і лиш тоді зумів витягнути з землі кущ.
-Ну а тепер,- запитав учитель,- чи зможеш дати собі раду з четвертою рослиною?
Коли хлопець міцно схопив обома руками стовбур дерева і спробував витягти його з землі, то лиш ледь затріпотіли листочки.
-Ось так,сину, мається і з нашими поганим звичками. Коли вони ще молоді, ми можемо їх позбавитися, а коли вже старі і глибоко пустили коріння, нічого вже не поможе, незважаючи на наші щирі молитви і старання.
Завжди легше попередити проблему, аніж з нею боротися. Слідкуй за своїм здоров’ям з дитинства, щоб не проводити половину життя в лікарнях.
“Хто сильніший” Здоров”я означає силу, спритність і гарний настрій. Гравці діляться на пари і стають обличчям один до одного впритул ступнями та долонями. За командою гравці одночасно намагаються окремо чемпіонат переможців та переможених.

13. Пластун любить красу і дбає про неї / Пластунка любить красу і дбає про неї
Одного дня на пляжі зустрілися Краса і Гидота.
-Скупаймося в морі,- запропонувала Гидота Красі.
Роздягнулися й попливли морем. Через деякий час Гидота вийшла з води і, не знайшовши свого вбрання, взяла одяг Краси і пішла собі своєю дорогою. І Краса вийшла з води і, не знайшовши свого одягу, взяла вбрання Гидоти. Та й вона пішла собі своєю дорогою.
В світі є багато краси. Але так само є потворне, нашвидкуруч замасковане під прекрасне. Треба вміти вирізняти справжню красу і берегти її.
“Творимо красиве” Кожен гравець дістає набір шматочків розрізаної листівки з гарним краєвидом чи картиною (в будь-якому разі щось красиве). За сигналом гравці починають складати малюнки. Хто першим зробить з купки уламків шматочок краси стає переможцем.

14. Пластун завжди доброї гадки / Пластунка завжди доброї гадки
Буддійський монах спокійно повертався до свого монастиря в горах. Аж раптом його перестрів дуже голодний ведмідь. Побачивши поживу. Звір понісся на ченця. Переляканий, він кинувся тікати. Та несподівано опинився над прірвою. Отже, постав перед вибором: або кинутися в прірву, або потрапити в пащу ведмедя. Монах кинувся у прірву, але встиг схопитися рукою за корінь і повис у повітрі. Він трохи оговтався від страху і почав оцінювати своє становище. Поглянув униз і побачив тигра, що з відкритою пащею чекав, коли жертва упаде.
Подивився угору: там ведмідь своєю лапою силкувався досягнути його. Глянув на корінь, чи витримає? І оторопів… Його підгризали дві мишки. Монах ледь не зомлів. Коли ж він оговтався. То побачив недалеко від кореня кущик духмяних суниць. Що рум’яніли на сонці, поширюючи аромат. Вони немов запрошували, щоб їх зірвати!
Монах протягнув руку, зірвав дві, підніс до уст і сказав:
-Які гарні, які солодкі. Які запашні!
В житті буває непросто. Буває важко. Буває дуже важко. Але пластун завжди знайде в кожній ситуації щось приємне і… посміхнеться!
“плюс-мінус“ Виховник пропонує якусь ситуацію (можна і зовсім нереальну), а гравці, поділившись на команди “оптимістів” та “песимістів” шукають відповідні наслідки події. Після певного часу команди почергово називають одну точку. Непогано, якщо ведучий наперед продумає кілька додаткових позитивів, щоб в разі більшої винахідливості “песимістів”(і таке буває!) все ж завершити гру на веселій ноті(наприклад, якщо місяць на небі став зеленим то все переплутається, астрономи потраплять в психлікарню, а обличчя закоханих, що гуляють вночі, в світлі зеленуватих променів виглядатимуть просто жахливо, зате зелений колір заспокоїть тих, хто страждає на безсоння, місячна доріжка на воді нагадуватиме про трав’янисте літо, а собаки, не впізнавши місяць, перестануть на нього вити, і всі зможуть спокійно спати.) І нарешті…
Опрацювавши нарешті всі точки можна досягти їх розуміння, але часто юнакам важко запам’ятати всі точки та ще й по порядку. Дана пісенька допоможе в цьому. На жаль, передати її мелодію наразі неможливо, але і як віршик вона виглядає досить мило!

Про Пластовий Закон
Іван пластун був Словний і знав багато слів
Та до дівчат-пластунок підходити не смів…
СУМЛІННО посміхався і ТОЧНО їм моргав,
А ті не помічали, немов ловили гав.
Ось раз ішов зі сходин, аж тут іде Вона,
Іванові у серце постукала весна!
Навіщо ресторани, ті страви і вино(!!!),
Помислимо ОЩАДНО: ходімо у кіно.
Погодьтесь, СПРАВЕДЛИВО тим шансом скористав,
Підбігши, став на струнко і ВВІЧЛИВО сказав,
Що суто по-БРАТЕРСЬКИ із ЗИЧЕННЯМ ДОБРА
Дано вже на “Титанік” сходити їм пора.
А задля ЗРІВНОВАЖЕННЯ КОРИСТІ і забав,
Цей час прогулянковий давно уже настав.
Виховник дуже радив: “Сідай в останній ряд!”,
Іван СЛУХНЯНИЙ СТАРШОМУ купив квитки назад.
Дівчина ПИЛЬНО глянула й сказала на біду:
“Я ДБАЮ ЗА ЗДОРОВ”Я. З таким-от не піду,
Бо я ЛЮБЛЮ КРАСИВИХ і очі голубі…
До моїх мрій рівнятись далеко ще тобі!”
Іван ледь не заплакав, ледь стриматися зміг,
Нащастя, ДОБРУ ГАДКУ мав, топитись не побіг…
Пройшло чимало років, 5 зим і 3 весни.
З юнацьких одностроїв вже виросли вони.
Хоч кавалерів мала дівчина міліон,
Все ж вибрала Івана, бо знає він Закон!

Використана література:
Б.Ферреро Сорок казок у пустелі/ пер. з італ. Л.Гайдуківський.-Львів: Свічадо,2000.
П. Вортон.Історії та притчі. Для катехитів та вчителів.Пер. з польськ. М.Кивелюк.Львів:Свічадо,1998.

Можливо серед ігор хтось впізнає свої ідеї, але автори мені, на жаль, невідомі, тому точного джерела
назвати не можу.

Впровадження класичної гурткової системи в умовах сучасного пластування-скаутингу

Завантажити проект в форматі PDF можна тут.

Для кого він має бути зреалізований? Для діючих та потенційних зв’язкових
Мета проекту: Дати можливість зв’язковим та потенційним зв’язковим куренів УПЮ отримати необхідні знання для впровадження класичної гурткової системи як моделі для роботи з юнацтвом в сучасних умовах пластування – скаутингу.
Актуальність теми проекту: Станом на сьогодні маємо в Пласті дещо викривлену від класичної скаутської виховну модель. Повернення до КГС як моделі роботи з юнацтвом в Пласті, як допоможе підсилити самовиховання старшого юнацтва, так і дозволить прискорити процес збільшення кількості членів організації без втрати якості виховного та посилити якість самовиховного процесу.
Короткий опис проекту: Даний МП містить інформацію яка потрібна для ведення юнацького куреня за КГС. Проект складається з розділів, кожен з яких має дати відповіді на питання “Чому?” “Як?”, “Кому?”, “Коли?” працювати над тим чи іншим елементом системи.
Інформація про реалізацію проекту: Проект писався паралельно з апробацією всього що в ньому описано. Всі подані матеріали є емпіричним досвідом автора проекту.

Дата, місце і тривалість виконання проекту по етапах:
1 етап (проведення практичних занять): від 29 серпня 2011 року в рамках праці куреня УПЮ ч. 1 ім. Короля Данила, а з жовтня 2014 року – в рамках праці з підготовчим куренем УПЮ ім. князя Романа Мстиславовича. Львів

2 етап (аналіз та збір інформації): від січня 2013 року на основі звітів провідників гуртків та власних спостережень за працею куреня в рамках нової системи. Львів

3 етап (опрацювання та оформлення матеріалу): від січня 2013 року. Львів

Короткий опис виконання проекту: Проект виконувався методом внесення даних спостережень за результатами експериментів, збору статистичних та інших даних від залучених до проекту пластунів, в основному провідників гуртків – юнаків, що ведуть гуртки за класичною гуртковою системою. Після логічного завершення експерименту (етап, коли з діючого куреня створюється новий, та юнаки, які були набрані іншими юнаками, що працювали з гуртками за класичною гуртковою системою, стають учасниками) інформація проаналізувалась, були внесені логічні, граматичні, стилістичні правки, відправлено на розгляд тих, хто теж практикували класичну гурткову систему, враховано та внесено окремі поправки.
Учасники і провід проекту, їх кількість: 1 – автор проекту. Рекомендації надавали: пл. розв. Юрій Мигалик, пл. розв. Дмитро Сунак, ст. пл. гетьм. скоб Роман Лозинський, ст. пл. гетьм. скоб Андрій Лузан, пл. сен. Микола Бігус, пл. сен. Юрій Юзич.
Результати виконання проекту, зауваги: Результати: реалізація проекту на практиці дала можливість підвищити ефективність виховання провідницьких здібностей юнацтва в курені УПЮ, створити нвоий курінь УПЮ, швидко збільшити кількість юнацтва в Пласті без втрати якості виховного процесу, налагодити процеси в співпраці в рамках КВ куреня.

Абревіатури
ДПГ – Дошкіл провідників гуртків
КВ  – Кадра виховників
КГС – Класична Гурткова Система
МП – Методичний проект
МРСК – Мала Рада Скобиного Кругу
РГ – Рада гурткових
УПЮ – Улад пластунів юнаків

Нові терміни
Провідник гуртка – юнак, що склав пластову присягу, має добру пластову поставу, є прикладом наслідування щонайменше в своєму курені, отримав дозвіл зв’язкового на ведення гуртка.
Дошкіл провідників гуртків (ДПГ) – збірка зв’язкового з усіма провідниками гуртків, метою якої є проаналізувати все що відбувалося з гуртками куреня від часу останнього ДПГ, зробити висновки на майбутнє, і, скласти план дій для гуртків на майбутнє.

I. Теоретичний блок

I.1 Що таке КГС?
Класична гурткова система – це скаутська система роботи з юнацтвом 11-17,5 річного віку. В її основі лежить робота в гуртках по 7-9 осіб, що об’єднуються в курені по 2-5 гуртків. Стратегію та контроль якості виховного процесу в курені готує та веде зв’язковий – старший пластун, який має позитивний досвід ведення гуртка та має мінімальну необхідну вишкільну кваліфікацію згідно скаутських норм. Кожен гурток веде провідник гуртка – старший юнак, який вже склав пластову присягу та на думку зв’язкового готовий нести цю місію.

I.2 Порівняння КГС та існуючої системи в Пласті
Після кількарічної роботи за обома схемами, зокрема в ролі зв’язкового, стає зрозуміло що є чотири ключові відмінності, які автоматично тягнуть за собою ряд дрібніших змін.
1. Перша відмінність – людина, яка є прямим провідником гуртка. За КГС гурток веде старший юнак що склав пластову присягу, тоді як в існуючій моделі цим займається старший пластун.
2. Друга, вона не є такою явною як перша, проте, її розуміння є вкрай важливим для коректного впровадження КГС. Це роль зв’язкового в курені. За КГС зв’язковий мусить регулярно та вийнятково якісно виконувати наступне:
• працювати з РГ (щотижня чи раз в два тижні),
• організовувати ДПГ (раз в два тижні),
• знаходити старших людей для гурткових та міжгурткових вилазок за місто,
• знаходити інстуркторів на табори,
• особисто добре знати кожного юнака куреня, слідкувати за його поступом в Пласті, направляти процес його самовиховання через пластову програму,
• складати та аналізувати спільно з провідниками гуртків довгострокові плани діяльності гуртків,
• планувати та впроваджувати роботу з батьками.

Не заперечно що і в існуючій системі зв’язковий міг би (і мав би) робити ці всі речі, що однозначно позитивно б вплинуло на процеси в курені, проте, на зовні та всередині частину цих всіх обов’язків забирають на себе впорядники старші 18 років, а саме – організація мандрівок, міжгурткових та гурткових виїзних акцій, вивчення психологічного портрету юнака, планування діяльності гуртка на рік та аналіз року що пройшов тощо.

Третьою відмінністю є установка зв’язкового щодо цілей для старших юнаків в рамках куреня. За КГС провідник гуртка має забезпечити перехід на ступінь пластуна- учасника (складання пластової присяги) щонайменше 6 юнаків свого гуртка за період до 3 років праці. Далі, юнаки мають йти до наступного пластового ступеня і до моменту здачі другої проби (перед здобуттям чергового юнацького ступеня) спільно зі своїм провідником гуртка та зв’язковим визначитись чи він
а) Працюватиме в Пласті як провідник гуртка,
б) працюватиме як братчик УПН,
в) займатиметсья більше адміністративною та інструкторською роботою в Пласті,
г) займатиметься проектами поза Пластом.В той сам час провідник гуртка, а також братичк УПН, що належить до цього ж куреня має цілитись на те, щоб стати зв’язковим/гніздовим відповідно.

Четверта відмінність полягає в принциповій відмінності у формуванні команди. За КГС команда покликається! Провідника вибирають за кращими якостями. Спершу – зв’язковий вибирає провідника гуртка, потім гуртковий, який бачить хто на що здатний – вибирає в гуртку собі заступника та допомагає обрати посади.
Згідно існуючої моделі маємо принцип демократичний. Де юнаки з-поміж себе вибирають посади, зокрема й провідника – гурткового.

I.3 Чому варто впроваджувати КГС?
Система що працює зараз, була напрацьована під впливом зовнішніх обставин. Люди сеньйорського та старшопластунського віку за кордоном не могли віддавати ролі провідників дітям, що взагалі не знайомі з Пластом, тому займали їх самі. Почала працювати класична “шкільна” модель виховання, де старші вчать молодших. Це призводить до втрати моменту самовиховання, оскільки чим більша різниця у віці, тим
менша площина дотику в знаннях, старші, банально, не порозуміються змолодшими за рахунок великої різниці життєвого досвіду, що містить світогляд, словниковий запас, жарти, стереотипи і т.п.

Що ж відбувається за КГС?
1. За КГС різниця у віці провідника гуртка та інших юнаків цього гуртка не суттєво (4-5 років). Старший юнак значно краще розуміє що відбувається в голові молодшого юнака, адже сам ним нещодавно був, тому йому простіше бути передбачити багато ситуацій на інтуітивному рівні, а також, юнаки з ним будуть більш відкритими, аніж зі старшою людиною, що в рази спрощує доступ до свідомості юнаків, впливу на них.

2. За КГС старший юнак буде менше бавитися в “маму” з юнаками, а більш рішуче діяти, значно менше їм підказувати деталей, спонукаючи їх самих швидко та ефективно шукати відповіді на питання, рішення на виклики. Таким чином, самовиховний ефект стає в рази вищим, аніж у випадку, коли гурток веде доросла людина

3. Ось момент на перший погляд непомітний, але є чиненайбільшою перевагою КГС. За КГС старший юнак проходить колосальний вишкіл плекання характеру, що є ключовим процесом самовиховання – вишкіл провідництва. Йому в руки дають “живий організм”, який складається з різних “клітин”, які невідомо як між собою взаємодіють, невідомо як ростуть, невідомо як вчинять в різних ситуаціях – юнацький гурток. Цитуючи всесвітньо відомого пластуна, друга Богдана Гаврилишина, “Найкращою школою менеджменту для
мене був мій пластовий гурток”

4. Зважаючи на свій юнацький максималізм старший юнак прийме ведення гуртка як гідний виклик і йому легко “намалювати” образ “супер-виховника”, яким він може стати, що більше мотивуватиме його до праці. Шлях, яким йтиме юнак буде тою ланкою, якої завжди бракувало існуючій системі в Пласті – ланкою самовиховання вищого порядку. Які об’єми інформації та з якою швидкістю треба буде навчитись опрацьовувати юному провіднику? Скільки дорослих життєвих викликів він буде змушений приймати та долати? Ті, хто до 18 років опановує мистецтво ведення гуртка на практиці, однозначно є гідними вихованцями Пласту, які тепер готові творити проекти широких масштабів на значно вищому рівні.

5. Оскільки за КГС провідник покликається на противагу демократичній моделі вибору провідника та інших посад в гуртку, можемо мати ситуацію коли люди не найкращим чином підібрані на посади, а також викривлення реальності, оскільки в реальності завжди є хтось, хто тебе кудись покликає, на що ти маєш заслужити своєю відповідною діяльністю. Так, вчителі в школах, запрошують учнів, які на їх суб’єктивну думку є кращими, до участі в олімпіадах, а думка береться на основі спостережень за успіхами конкретної дитини. Так вчитель фізкультури рекомендуватиме на міжшкільні змагання з певного виду спорту тих, хто себе проявили краще, не буде голосування. Так в університеті допомогти з важливою статтею професор попросить студента, який на його суб’єктивну думку є розумним та відпоідальним, тут теж не буде голосування серед студентів. Таким чином, КГС плекає першість, відображаючи більш реальну картину по відношенню до реального світу.

6. За теперішньої моделі часто трапляється що виховник може “приглушувати” ініціативу юнака чи навіть всього гуртка, в той час як будучи єдиним провідником в гуртку, юнак може сповна вправляти свої провідницькі здібності, а інші члени гуртка більш вільно проявляти свої якості, бо нема “старшої людини”, є “трішки старший провідник”. КГС дає можливість втримати юнака, який, можливо, хотів би трохи відійти від Пласту, який багатьом набридає після 15 років, оскільки в цьому віці з’являється маса альтернативних захоплень, обов’язків, загалом життєжвих викликів які потребують енергії та зусиль. Гурток/рій як привід залишитися в Пласті чудово працює. КГС дає можливість збільшувати кількість пластунів у швидшому темпі, оскільки гуртки набираються на кілька років швидше і їх набирає більше людей (бо, зазвичай, до 18 років в гуртку залишається менше людей, аніж їх є в 15-16).

II. Практичний блок

II.1 Як почати вести курінь за КГС
II.1.1 Вступна заввага
В кожної людини є свій погляд на одні й ті ж речі в усіх проявах життя. Так, в Пласті зустрічаємо часто різні непорозуміння через різне трактування одних й тих самих речей. Це не є загрозою яку треба ліквідувати (бо й не вийде, така природа людини – бути унікальною), це потрібно усвідомити та враховувати.
Для нашого випадку з веденням куреня в ролі зв’язкового, можемо використати це знання наступним чином: одна людина, яку команда куреня визнає та слідує як за зв’язковим має в себе в голові чітко сформувати бачення того як працювати з куренем. Коли чітке бачення має одна людина, якій довіряє команда, – це можна вважати хорошою стартовою позицією для успішної роботи з куренем. Далі, все залежить від того наскільки коректний план, наскільки зіграною є команда зв’язковго та від його провідницьких здібностей.
В кожної людини є свій погляд на одні й ті ж речі в усіх проявах життя. Так, в Пласті зустрічаємо часто різні непорозуміння через різне трактування одних й тих самих речей. Це не є загрозою яку треба ліквідувати (бо й не вийде, така природа людини – бути унікальною), це потрібно усвідомити та враховувати.
Перед тобою лежить місія скласти в себе в голові ідеальну картину того, до чого хочеш прийти і за який період часу, а також, як ти це будеш робити. Якщо в зв’язкового немає чіткого бачення стосовно шляху свого ж куреня, такий курінь приречений на занепад або передачу зв’язківства в кращому випадку.

Є три типові точки, в яких може розпочинати свій шлях за КГС майбутній зв’язковий:
1) діючий зв’язковий, що веде курінь УПЮ за існуючою моделлю та хоче перейти на КГС;
2) впорядник старшого гуртка, який відділяється від свого куреня УПЮ і творить новий, беручи на себе роль зв’язкового;
3) пластун, який ще не має гуртка, але з його набором хоче створювати курінь.

Розглянемо як діяти на перших порах зв’язковому залежно від “точки” в якій він знаходиться.

II.1.2 Я веду курінь і хочу перейти на КГС
II.1.2.1 Загальна концепція
Насамперед, маєш усвідомити що цей процес потребує кількамісячної підготовчої роботи для того щоб бути якісним. Ідеальний час підготовки – 1 навчальний рік. Термін може бути коротшим, але не рекомендую його робити коротшим за 6-7 місяців.
Протягом цього періоду підготовки зв’язковий має досягнути розуміння в КВ процесу переходу на КГС, підготувати юнаків ідейно та теоретично до того що вони отримають скоро цілком іншу роль в Пласті, яка є вкрай важливою, важкою, та, водночас, дуже класною. Станом на завершення підготовки потрібно набрати гуртки/рої спільно з юнаками. Далі – ретельно планувати з ними перші десять сходин, перші та другі курінні
сходини, Раду гуртка, іменування прихильниками, заглиблюючись в найдрібніші деталі, аналізуючи все й помагаючи зробити правильні висновки. Паралельно, потрібно по-новому працювати з Радою гурткових, в яку мають входити провідники гуртків, братчики роїв, а також решта старшого юнацтва, якщо ще залишились люди без виховних посад в цьому гуртку. Братчики роїв беруть участь в Раді з двох причин: а) щоб не втратити контакт з життям куреня, б) щоб планувати спільні заходу рою та гуртків/куреня. Не рекомендується давати провіднику гуртка посаду курінного якщо він цього року завершує школу та поступає у вищий навчальний заклад. Всі інші посади можуть обіймати провідники гуртків за браком інших старших юнаків у курені. Якщо є інші старші юнаки, краще їм доручати посади в Раді гурткових.
Протягом першого року роботи потрібно досягти наступного:
• новонабрані юнаки стали прихильниками Пласту;
• більше 90% новонабраних гуртків відбули курінний табір, щонайменше 75%
– пройшли вишкіл курінного табору;
• РГ навчилась працювати в новому форматі (див. IV.2.2);
• кожен гурток отримав число (що включає успішну установчу Раду гуртка, відповідне рішення в протоколі Ради гурткових, наявність назви, прапорця, сильветки, кличу, гасло, пісні тощо);
• нові гуртки успішно ведуть гурткові діловодства;
• гурток налічує щонайменше 7 активних членів (тобто від гуртка традиційно на заходах присутні щонайменше 7 юнаків);
• батьки юнаків з нових гуртків знають та довіряють провіднику гуртка, знають з яких питань звертатись до нього, а з яких до зв’язкового (див. ІІ.2.6, IV.2.4);
Наступний рік з половиною зв’язковий ще працює з куренем як зв’язковий, та поступово передає свої повноження одному з провідників гуртків, який найбільш успішно працюватиме зі своїм гуртком, буде визнаним авторитетом для інших провідників гуртків.
Кінцевою ціллю для кодного гуртка має бути стати ядром для нового куреня УПЮ, який працюватиме далі за КГС, при цьому опікуючись мінімум одним гніздом УПН.

II.1.2.2 Перехід на КГС «крок за кроком»
Крок 1. Перегляд кадрів. Для цього виписуєш абсолютно всіх юнаків свого куреня на одному аркуші по гуртках, інструкторів та впорядників на іншому аркуші. Списки мають містити пластовий ступінь та вік людей. Тепер ти маєш гарну картинку з ким тобі працювати далі.

Крок 2. Юнаки, що мають 15+ років, ступінь розвідувача/скоба або учасники які активно здають другу пробу є потенційними кандидатами для того щоб стати новацькими братчиками або провідниками юнацьких гуртків. Виписуєш їх окремим списком. В цьому новому списку на свій суб’єктивний погляд пишеш навпроти кожного юнака коротку характеристику по його пластовій поставі, а також по провідництву та ініціативності.
Юнаки яких ти не можеш відзначити на оцінку “добре” або вище за всіма цими показниками не можуть бути провідниками гуртків в твоєму курені, не рекомендуй їх на новацьких братчиків. Твоїм завдання як зв’язкового є подбати щоб ці юнаки знайшли собі місце в адміністративній чи/і інструкторській ділянках. Це дуже важливий момент, оскільки тобі з ними працювати, тобі за них відповідати і це не те місце, де треба ризикувати, тут має бути відчуття довіри.

Крок 3. Після того, уявляєш що ці всі люди набрали гуртки/рої і починаєш планувати в себе в голові перший пластовий рік з того моменту, як вони набрали гуртки. Глобально різниці в плані немає, типовий річний план можна взяти в традиційному посібнику зв’язкового. Фактично, йдемо по програмі УПЮ, по відзнаці прихильника, першій пробі. Лише додаємо такі елементи як ДПГ.

Крок 4. Тепер тобі треба проконсультуватися з виховниками цих юнаків. Це можна зробити на зустрічі КВ твого куреня, де окрім питання обговорення потенційних кандидатів на провідників гуртків, братчиків також корисно представити свій план по роботі куреня на наступний рік. Найбільше потрібно сконцентруватися на обговоренні слабких та сильних сторін кожного юнака-кандидата на провідника гуртка/братчика. Вартує виписати думки кожного члена КВ по юнаках, оскільки найближчий рік треба буде помагати юнаку розвивати свої силні сторони, та “підтягувати” слабкі.

Крок 5. Зараз ти готовий до дуже важливого етапу – “сіяння зерна” юнакам про те що вони вестимуть свої гуртки орієнтовно через рік (чи менше). На цьому етапі потрібно спланувати спеціальну збірку як мінімум, а як максимум денни (5-6 годин) вишкіл про роль юнацького гуртка, новацького рою в меті Пласту та як на це впливає КГС на відміну від існуючої. Для планування цього вишколу користуєшся даним МП, а також читаєш рекомендовану літературу. Ключові акценти – мета Пласту з точки зору провідника гуртка, провідництво, мистецтво створення умов для самовиховання. Юнаки можуть відреагувати по-різному. Зазвичай, найвідповідальніші скажуть що це зарано та важко, оскільки реально відчувають яка це відповідальність. Частина юнаків відреагує так само як відреагували ті, хто перші висловили свою думку щодо цього приводу. І власне тут потрібно дати чітку мотивацію через розуміння потреби такого кроку заради виконання місії Пласту з однієї сторони та дати масу позитивиних образів того, що отримають юнаки, ставши провідниками гуртків.

Крок 6. Протягом тих місяців що залишилися до курінного табору вартує зробити ще один вишкіл на тему провідництва, саморозвитку (рекомендації по вишколу в окремому розділі) та хоча б одну вилазку на природу, бажано з ночівлею. На цій вилазці потрібно в більш вільному форматі проговорити з юнаками їхнє ставлення до того що їм потрібно буде набирати гуртки. Вкрай важливо розуміти мотивацію юнака, стримуючі та прискорюючі фактори впливів на його рішучість щодо ведення гуртка, адже нав’язати це як обов’язок від якого не можна відмовляися не буде правильно, оскільки є ризик того що юнак таки не готовий евсти гурток і тоді він мучитиме себе, гурток та Раду гурткових, що неодмінно призведе до серйозних проблем для всіх. Як зв’язковий потрібно всети тонку гру з внутрішнім світом юнака, і акуратно його підводити під особисте вольове бажання стати провідником гуртка/братчиком рою.

Крок 7. Базовий вишкіл провідника гуртка. Даний вишкіл має містити теоретичний матеріал по роботі з батьками, безпекою при заняттях з юнацтвом, типові конфліктні ситуації, цілі гуртка на перший рік пластування, структура роботи рада гурткових-КВ в рамках КГС, права та обов’язки. Рекомендую це зробити на курінному таборі або після нього.

Крок 8. Перший ДПГ. Його потрібно провести орієнтовно 7-8 днів до набору гуртків. На цьому дошколі потрібно в деталях проговорити перші гурткові сходини через практичне виконання їх, де зв’язковий виступає в ролі провідника гуртка, а старші юнаки – юнацтва. Звичайно, нема сенсу проводити повні сходини, вартує відпрацювати лише модель. Зупинитись вартує на типових складних моментах які можуть виникнути, такими як бунтування юнаків, прихід батьків, якщо прийшло дуже мало людей, забагато людей тощо. На цьому дошколі потрібно чітко закласти модель перших сходин в голови провідників гуртків. Також тут зв’язковий має презентувати модель та спосіб заповнення записника провідника гуртка, дати завдання заготувати собі такі записники. Записник провідника гуртка має на меті фіксування даних про кожні сходини до їх початку (план), під час них (фіксування присутності, пройдених тем, цікавих ситуацій, результатів по іграх, гутірках, змагах тощо) та після них (аналіз, висновки). Дані зі зошита провідник гуртка потім використовує для формування квартального звіту про діяльність свого гуртка, річного звіту про діяльність свого гуртка (див. ДОДАТОК А).

Крок 9. Набір гуртків. Гуртки можна набирати найрізноманітнішими способами, тут жодних особливостей немає. Завданням зв’язкового є проконтролювати синхронність та якість набору всіма юнаками гуртків/роїв.

Крок 10. Другий ДПГ. Проводиться в той самий день коли й перші сходини завершилися чи наступного дня. Цей дошкіл, як і всі наступні дошколи, складатиметься з двох частин: а) аналіз проведення гурткових сходин що прошйли, перевірки записів у зошитах провідників гуртків; б) плануванням наступних сходин. Зв’язковий має ставитись до провідників гуртків як старший юнак до молодших, як і вони в своєму гуртку до своїх юнаків, вимогливо до завдань та якості та з порадами й підказками.

Крок 11. Протягом першого місяця рекомендується проводити сходини двічі на тиждень. Перші 10 сходин проходять як традиційно в Пласті. Після 8-х сходин можна пробувати змінити частоту дошколів на раз в два тижні, тоді плануватимуться двоє сходин наперід, а потім аналізуватимуться також двоє сходин. Звичайно, вища частота (раз в тиждень) сприяє вищій якості роботи.

Крок 12. Зв’язковий має підготувати та провести з провідниками гуртків спеціальний ДПГ, на якому готується модель Ради гуртка. Після 10 сходин кожен новий гурток має провести Раду гуртка. Це заняття є першою вилазкою за межі проведення типових сходин (домівка та її околиці). Особливістю Ради гуртка за КГС є те, що посада гурткового зберігається за провідником гуртка, що він озвучує на Раді, а також вибір заступника, якого вибирає сам провідник гуртка. Це має бути людина, яка проявила найвищий рівень провідницьких здібностей в гуртку за час перших 10-ти сходин. Якщо провідник гуртка вагається, то можна організувати голосування серед гуртка і його потрібно тоді зробити так щоб хлопці не просто проголосували,а проговорили між собою хто і чому саме так голосує, щоб після ради в хлопців не залишилось жодних образ один на одного. Інші посади в гуртку (писаря, скарбника, господарника) вибираються, як звичайно, через висування кандидатур самими гуртківцями, агітаційними виступами, голосуванням простою більшістю. Рекомендується щоб посаду мав кожен гуртківець, для чого провідник гуртка заздалегідь додумує посади та обов’язки (приклади: хронікар, фотограф, новинар, кухар, сміхун тощо). Провідник гуртка мусить визначитись чи він робить додаткові посади, чи ні. Для юн-ва має бути чітке пояснення що або всі задіяні, або є чітко визначені 5 посад.

Крок 13. До чотирьох місяців юнакування всі юнаки мають скласти відзнаку прихильника. Окремо зазначу про роботу з відзнакою прихильника: всі відзнаки провідник гуртка зберігає в себе і роздає юнакам під час гурткових сходин. Юнаки не знають кому і коли підписуються які точки, а бачать лише результат. Такий формат праці з пробами а) створює певну загадку, що підвищує рівень цікавості, б) зменшує ймовірність знищити, згубити відзнаки, підвищує ймовірність їх наявності на гурткових сходинах, в) дозволяє провіднику гуртка аналізувати стан здачі відзнак в будь-який час і формувати потрібну програму, г) на ДПГ всі провідники гуртків можуть приносити проби для поірвняння.

Крок 14. Зв’язковий організовує спільно з провідниками гуртків спеціальний ДПГ, на якому обговорює а) перевірку пластової готовності юнаків, б) церемоніал для переведення юнаків на ступінь прихильника.
А) Перевірка пластової готовності. Зв’язковий доручає провідникам гуртків організувати протягом наступних двох (чи більше) гурткових сходин перевірку відзнаки прихильника, щоб переконатися що юнаки не забули те чого навчились. Звичайно ж, це має бути у формі пластової гри, а не екзамену.
Б) Церемоніал на ступінь прихильника. На події має бути присутнім весь курінь, адже вручається курінна хустина, число куреня. Цей захід має бути святковим випробуванням, який запам’ятається як сакральне таїнство куреня молодому юнаку та стимулюватиме його і в подальшому розвиватися в та працювати на користь свого куреня як пластової одиниці через працю над собою та виконання доручених йому обов’язків. Збірка по організації цього заходу має мати місце хоча б за два тижні до його планової дати
проведення.

Крок 15. Після іменування прихильками нових гуртків зв’язковий збирає ДПГ, на якій формується план підготовки куреня до курінного табору. За результатми цієї збірки має бути чітко прописаний план що включає: а) орієнтовну легенду та цілі курінного табору, б) блоки гутірок, які проводитимуться протягом пів року розбиті по місяцях, в) список заходів окрім гурткових та курінних сходин які повинні пройти гуртки, сюди варто включати станичні, окружні заходи, а також екскурсії та мандрівки, г) вмілості, які будуть включені в піврічну програму гуртків Зв’язковий повинен націлити провідників гуртків на роботу згідно пластової проби, в цей час в юнаків може з’явитися багато ідей що відхиляються від класичної програми або ж зациклюються на окремих точках програми. Розвиток повинен бути рівномірним.

Крок 16. Продовжуємо проводити ДПГ щодватижні.

Крок 17. Кожні курінні сходини мають бути логічним завершенням блоку знань, який брали провідники гуртків на гурткових сходинах до цих курінних сходин. Курінні сходини є підсумковим змагом-грою попри традиційні пластові церемоніали.

Крок 18. Підготувати та перевести перший курінний табір. На курінному таборі достатньо двох досвідчених пластунів віком 18+ включно зі зв’язковим куреня, якщо присутні всі провідники гуртків. За специфікою – типовий пластовий табір. Відмінність за КГС – особлива роль в розвитку провідницьких здібностей провідників гуртків, за їх підготовкою до табору потрібно дуже ретельно прослідкувати, допомагати на всіх етапах, перевіряти якість, та не робити замість них, допомогти їм отримати задоволення від процесу та похвалити після табору за результат проробленої роботи.

Крок 19. Рада куреня, перша для юнаків нових гуртків. Її рекомендується проводити або в часі курінного табору, або в кінці серпня – на початку вересня після курінного табору. Раду слід ретельно підготувати в надрібніших деталях. Особливу увагу тут слід звернути на традиції куреня, пластові церемоніали. Зв’язковий має наголосити провідникам гуртків на те, що вони мають з сообливим захопленням розповідати своїм юнакам про Раду, що це щось сакральне, дуже важливе і визначальне для долі куреня на найближчий пластовий рік. Щодо вибору проводу на наступний рік, то тут є два варіанти: 1) в курені є ще старші юнаки що не ведуть гуртків/роїв, в цьому випадку вони мають увійти до курінного проводу, це потрібно коректно пояснити молодшим юнакам, що вони не потрапляють в курінний провід, оскільки на даному етапі свого пластування вони не справляться з тими обов’язками які належить виконувати Раді гурткових, 2) в курені відсутні інші старші юнаки, окрім тих які мають гуртки/рої, в цьому випадку можна зробити дублюючі посади – кожен провідник гуртка тримає під своєю опікою якогось молодшого юнака, якого сам або методом
голосування куреня, згідно традицій куреня) або ж повністю вести курінь старшим юнацтвом ще рік. При виборі слід врахувати часову зайнятість старших юнаків та рівень розвитку молодших). Зв’язковий мусить бути в цій ситуації людиною, яка підбадьорить, скажи що “Все буде гаразд”, що постійно їм допомагатиме і т.д., оскільки для старших юнаків це складний етап. Рішення має бути не вимушене, а усвідомлено прийняте кожним старшим юнаком.

Крок 20. Зв’язковий в часі Ради куреня чи одразу після неї проводить стратегічну сесію, на якій спільно з провідниками гуртків а) аналізує рік що пройшов на основі звітів провідників гуртків за річну діяльність (див. ДОДАТОК А), б) планує наступний пластовий рік. На основі річних звітів зв’язковий аналізує як ефективно працюють провідники гуртків.
А) Якщо звіт показує халатну, малоефективну роботу, то потрібно приймати вольове рішення з передачі юнаків що залишились в інший гурток до провідників гуртків, які справляються краще, при цьому заспокоїти юнака, в якого забирають гурток тим що виховництво є не для всіх і одразу запропонувати йому кілька варіантів чим він може займатися ще в Пласті чи суспільстві, при цьому захохотити інших провідників гуртків підтримати його.
Б) В план має входити всебічний (фізичний, інтелектуальний, емоційний, духовний, суспільний-провідницький) розвиток кожного юнака, що накладається з першою пластовою пробою, додатковими вмілостями. Наступний рік ДПГ проходить класично раз в 2 тижні, а гурткові сходини націлені на інтенсивну здачу першої проби

Крок 21. 2-й курінний табір. Як і минулого року, зв’язковий виступає ініціатором першої збірки до курінного табору. На збірку запрошуються всі старші юнаки куреня, не лише провідники гуртків. На ній інформує що це востаннє він ініціює збірку і наступний курінний табір провідники гуртків вже організовуватимуть самотужки. Тепер ролі юнаки ділять між собою самі, в тому числі вибирають в.о. коменданта з-поміж себе. Такі речі як батьківські збори, пошук місця, підготовка документації (юридичні аспекти) також виконують юнаки. Зв’язковий має собі скласти чіткий план контролю (про який не повідомляє юнакам) за виконанням завдань. Критично необхідні для переведенян табору завдання такі як батьківські збори, пошук місця, програма та кошторис, мінімальний необхідний реманент, узгодження табору з проводом Пласту на рівні Станиці/округи/кар зв’язковий допомагає виконувати з власної ініціативи у формі підказок, рекомендацій. Решту завдань можуть помагати виконувати інші виховники куреня та й зв’язковий на запит юнаків, не з власної ініціативи, що робиться для перевірки відповідалтності юнаків.

Крок 22. В кінці пластового року зв’язковий нагадує провідникам гуртків про звіт за рік їх діяльності. На спеціальній зібраній зв’язковим збірці спільно провідники гуртків та зв’язковий аналізують платсовий рік що пройшов. Також на цій збірці зв’язковий остаточно фіксує кандидата на наступного зв’язкового.

Крок 23. Станом на цей час провідники гуртків мають пройти спеціальний вишкіл чи дошкіл провідників гуртків станичного чи вищого рівня, на якому аналізуються й зачіпаються глибше питання мети скаутського руху, мети Пласту, пластової методи, аналіз типових помилок та упіхів сучасних виховників.

Крок 24. Рада куреня після 2-го курінного табору з моменту впровадження КГС. На цій Раді в провід куреня мають увійти молодші юнаки. Якщо в курені залишились старші юнаки які ще не залишають курінь, не набирають своїх гуртків, тоді з числа таких юнаків може бути обраний курінний. тоді його заступником мав би стати юнак який потенційно буде хорошим курінним через рік, рік на посаді заступника може бути чудовою перевіркою. Якщо ж провід повністю з молодших юнаків, тоді потенційний новий зв’язковий робить
перші 3 місяці все з кожним членом ради гурткових, при цьому помагаючи їм самостійно входити в свої ролі на самій раді гурткових. Якщо ж курінний з числа старших юнаків, тоді потенційний зв’язковий не заваджає йому вести курінь своїм авторитетом, а лише помагає виконувати перші 3 місяці діловодства хлопцям на інших посадах.

Крок 25. Одразу після другої Ради куреня з моменту впровадження КГС, зв’язковий проводить ДПГ, на якому планується перший місяць роботи гуртків, а також тема та мета перших курінних сходин. Наступний дошкіл потрібно запланувати після курінних сходин або, за потреби, перед ними.

Крок 26. Останній ДПГ, який проводить зв’язковий. Тут час передавати зв’язківство в руки вибраного раніше на цю роль провідника гуртка. На цьому дошколі діючий зв’язковий дає свої рекомендації як проводити наступні ДПГ:
• не змінювати регулярність (раз в 2 тижні);
• залучати на свої дошколи провідників гуртків іних куренів УПЮ, експертів-інструкторів в ділянках які в планах для впровадження в програму для юнаків;
• завести журнал (щоденник, мемуарник, записник, хроніку) дошколів, який веде новий зв’язковий, куди фіксувати в творчому форматі події, дату, місце, присутніх, рішенняя кщо такі були прйиняті;
• відтепер ДПГ стає повноцінною нарадою КВ куреня, всі інші рекомендації
• щодо проведення КВ можна брати з існуючої пластової літератури.

Крок 27. Орієнтовно в середині січня зв’язковий (якщо зв’язківство ще не передано, якщо передано, то попередній зв’язковий) нагадує ДПГ (а тепер КВ куреня) про те що вони роблять курінний табір самотужки, за потреби, допомагає їм порадами.

Крок 28. Подбати щоб новий зв’язковий перейшов вишкіл зв’язкових і щоб офіційно пластова старшина затвердила зв’язковим нову людину.

Крок 29. Після 3-го курінного табору (як варіант, на черговій Раді куреня) провести останню збірку з провідниками гуртків (тепер впорядниками), на якій спільно з ними намалювати карту подальшого шляху куреня. Карта має містити загальний опис заходів, які має пройти курінь, юнаки окремо аж до часу поки вони самі не стануть провідниками гуртків УПЮ, братчиками роїв УПН. Потрібно намалювати “ідеальну картину”: а) кожен юнак стає провідником гуртка або брачиком рою, б) кожен провідник гуртка створює свій окремий курінь УПЮ, який має при собі мінімум один рій УПН. Цикл має продовжуватись.

Коли приходить настане час готувати наступних провідників гуртків, на практиці зв’язковий має реально оцінити хто підходить, хто не підходить для відповідних ролей (див. критерії відбору в розділі ІІ.2).

II.1.3 Маю свій гурток. Хочу створити курінь за КГС на базі гуртка
II.1.3.1 Передумови
• Ти успішно ведеш гурток щонайменше 4 роки (за умови набору юнаків у віці 11-12 років),
• твої юнаки склали пластову присягу, завершують або вже завершшили другу пластову пробу УПЮ,
• серед твоїх юнаків є щонайменше двоє, в яких дуже добра або вище пластова постава, пластові та позапластові здобутки є вищими, аніж у їх ровесників, в них присутня креативність та наполегливість в роботі,
• їх відмічають як успішних юнаків інші юнаки, інші виховники
• вони користуються високим авторитетом в своєму курені.
• в тебе зарахований крайовий вишкіл виховників УПЮ
• ти найближчим часом (до 6 місяців) пройдеш або вже пройшов крайовий вишкіл зв’язкових.
• твій гурток налічує щонайменше 6 активних юнаків, які готові протягом мінімум одного року бути радою гурткових, краще – двох.

II.1.3.2 Концепція роботи
Концепція роботи не відрізняється від тої, яка є для зв’язкового що впроваджує КГС в існуючому курені (див. розділ ІІ.1.2). Різниця буде описана в особливостях, що подані нижче. Детальні кроки роботи читай з підрозділу вище.

II.1.3.3 Особливості
Особливістю тут є відсутність старшого досвідченого виховника як зв’язкового, старших виховників загалом. Це потрібно компенсовувати постійним саморозвитком як виховника, а також курсом оперативного розвитку відповідних здібностей у провідників гуртків. Це робиться через серії вишколів, тренінгів, дошколів. Твоєю роллю як юного зв’язкового буде, попри все те що описано в розділі вище, дбати про оцей оперативний курс розвитку твоїх провідників гуртків та себе. В поміч потрібно залучати сеньйорів та старших пластунів, що колись вели успішну виховницьку діяльність, професійних інструкторів.

II.1.4 Не маю куреня, гуртка, хочу створити курінь за КГС
II.1.4.1 Передумови
– Ти маєш зарахований КВВ УПЮ,
– ти вже пройшов або пройдеш найближчим часом (в межах 6 місяців) КВЗ
– в тебе є команда старших юнаків і/або старших пластунів (мінімум 3), які готові працювати з гуртками за КГС за твоїм провідництвом

II.1.4.2 Концепція роботи
Стратегічний план роботи такого куреня має складатися з таких етапів:
1) Вишкіл
2) Перші два роки роботи
3) “Нова гілка” в історії куреня

1. Вишкіл
Сюди входить вишкіл твій особистий та твоєї команди. Спершу маєш розуміти які необхідні знання та навики потрібні твоїй команді, та де їх можна отримати. Твоя команда має розуміти що таке класична гурткова система, для цього маєш сам це розуміти щоб впевнено та доступно переказати друзям. Для цього тобі потрібно перечитати літературу по КГС (див. список рекомендованої по КГС літератури), поспілкуватися з тими, хто вже впровадив КГС в своєму курені. Коли маєш сам необхідні знання, формуєш тези, на основі яких спілкуватимешся з командою. В будь-якому випадку тобі потрібно запалити ідеєю роботи за КГС твоїх друзів. Для цього можна використати інформацію з першого рохзділу цього методичного проекту, про переваги КГС. Важливо наголосити що робота за КГС потребуватиме постійної командною роботи для обміну досвідом та взаємопідтримки і в той сам час не обмежує можливості креативного підходу. По розмові зі своїми друзями маєш відчути чи вони готові працювати з тобою за твоєю методикою. В разі коли відчуваєш що готові, говориш з ними про план дій. Якщо хтось вагається, то може в цей момент покинути ряди команди. Всім хто залишився презентуєш план дій, а це: їх особистий вишкіл, набір юнацтва, перший рік праці, другий рік праці, час до “нової гілки” в історії куреня. Важливо дати своїм друзям по команді повну картину плану,давно перевірено що коли вся команда знає куди “пливе корабель”, то кожен на своєму місці зможе виконувати завдання більш цілеспрямовано, а також підказувати й страхувати інших членів команди розуміючи куди і як потрібно “плисти”. До їх особистого вишколу включається: а) література по КГС, б) спеціальний пластовий вишкіл – якщо це особи 17,5+ віку, тоді КВВ УПЮ, якщо ж це старші юнаки, тоді – вишкіл для провідників гуртків (станом на час написання цього методичного проекту такого вишколу немає розроблено, якщо буде, то відправити пластунів на нього, якщо ж ні – провести для них курс провідника гуртка), в) постійна робота над собою як учасників на дошколах виховників/провідників гуртків.

2. Перші два роки роботи
Різні сценарії мають місце залежно від того хто є членами команди – старші юнаки чи старші пластуни.
Якщо це юнаки, тоді курс роботи аналогічний до курсу роботи, описаному двома розділами вище – “Я веду курінь і хочу перейти на КГС”.
Якщо ж це старші пластуни, вони мають пройти КВВ УПЮ, набрати гуртки віком 13-14 років. Їх завданням є за перший рік роботи гуртка виявити найяскравішого лідера в гуртку. Саме цей юнак має стати гуртковим на першій раді гуртка. Другий рік роботи має підтвердити або знівелювати коректність вибору. На цьому етапі зв’язковий спільно з виховником кожного гуртка аналізує хто з юнаків конкретного гуртка може стати провідником гуртка/новацьким братчиком, адміністраторм чи/та інструктором (як зробити цей вибір описано в підрозділі ІІ.1.2.1). В ідеалі, виховник цього гуртка цілиться на те щоб стати зв’язковим нового куреня, зі своїми юнаками в ролях провідників гуртків, новацьких братчиків, інструкторів та адміністраторів.

3. “Нова гілка” в історії куреня
Кінцева ціль – кожен новонабраний гурток стає основою для нового куреня УПЮ. Це є ідеальним випадком. На практиці, скоріш за все, трапиться так, що не всі юнаки залишаться в Пласті. З тих що залишились до того віку, в якому можна починати працювати за КГС, не факт що всі будуть придатні до роботи з дітьми, а комусь краще стати братчиком в рої УПН. Тому, тут треба діяти по ситуації. Якщо кількість гуртків не перевищує 5, потрібно продовжувати працювати за КГС (див. модель роботи в розділі “Я веду курінь і хочу перейти на КГС”) до того часу поки не досягнеш кількості гуртків, що більша 5. Це має бути ціллю для провідників гуртків, виховників, самих гуртків – гурток стає ядром нового куреня зі своїм гніздом УПН.

II.1.4.3 Особливості
Особливістю роботи без стартової команди є низький рівень зіграності. Це може породити багато проблем в перші два роки діяльності. Тому тут зв’язковий мусить дуже добре розуміти мотивацію своїх друзів по команді, якомога швидше вивчити їх характери, звички, вміти попередити конфлікти, запобігти їм. Для цього рекомендую робити заходи окремо від куреня для зростання команди як одного організму. найкраще на неформальних спільних заходах обговорювати найближчі плани роботи з куренем, концентруватися на одному, максимум двома проектами, чітко ділити обов’язки. після кожного проекту дуже важливо збиратися для аналізу того що було. Як зв’язковий маєш бути готовим до чвар всередині групи, тут важливо не винести цього на рівень куреня, а залишити в групі. Це мають розуміти всі члени команди. Також вони мають розуміти що ти як зв’язковий відповідаєш за виховний процес і там де їх думка протирічить твоїй вони не можуть діяти на власний розсуд, а мусять з тобою це проговорити і останнє слово саме за тобою. Значно більше шкоди буде усім, якщо гурток відійде на ранній стадії від куреня. В цьому випадку ніхто нічого не виграє, а лише тимчасово задовільнить свої емоційні амбіції. Воно того не варте. Ці речі треба проговорювати на перших же ж збірках команди і періодично нагадувати, якщо відчувається підхід проблеми в цьому напрямку.

II.2 2. Юнак стає провідником гуртка
II.2.1 Вступні завваги
В цьому розділі розглядаємо “набір провідника гуртка” – те, що має мати кожен провідник гуртка до того як розпочнеться праця з гуртком. До “набору” відноситься література, базовий вишкіл, провідницькі здібності, пластова постава, порозуміння з батьками, ініціативність, регулярний саморозвиток, розуміння навколишніх процесів, активність, ігрова база, комунікабельність. Далі в цьому розділі розглянемо детальніше кожен інструмент – який він, де й коли його взяти, як використовувати.

II.2.2 Література провідника гуртка
Багато цікавої літератури можна знайти за цим посиланням. Мінімальний список літератури, який обов’язково пройти потенційним провідникам гуртків:
• «Пластовий гурток», автораства Євгена-Юрій Пеленського;
• «Гурткова система» , автораства Філіпас Роланда Еразма;
• «Пластова юність Степана Бандери» , автораства Юрія Юзича;
Гутірки «Дєді Юрка», авторства Юрія П’ясецького дожурналу «Юнак» в 1960-х рр. Є сучасне перевидання.
Звичайно ж, зв’язковий і сам має добре розуміти усю літературу з цього списку. Зазвичай, хлопцям не хочеться ґрунтовно читати, а інколи, взагалі читати літературу. Хлопці більш схильні схоплювати інфомрацію на практиці. Для цього рекомендую наступну методику. Потрібно протягом часу підготовки юнака до набору гуртка (з попередніх розділів пам’ятаємо що це рік або, в крайньому випадку, 6-7 місяців) робити періодичні збірки, на яких обговорювати конкретні розділи книжок, які за певний час до збірки давались як “домашнє читання”. Нагадувати про цю збірку рекомендую через соц.мережі, при телефонних дзвінках, які місять й інші теми, так, між іншим. Коли юнак кілька разів почує про це в різних інформаційних полях, ймовірність що він таки прочитає обумовлений розділ зростає. На цій збірці зв’язковий на власний розсуд задає питання про те що саме найбільше зацікавило юнаків в обумовленому розділі, що їм не ясно, що вони дізнались нового для себе, що вони б зробили так само, а що по-іншому і чому і т.д. Якщо таку збірку зробити цікавою, додати до неї різноманітні додаткові елементи – жарти, перегляди відео, співи, запрошувати інших пластунів, то бажання прийти на неї ще раз зросте. Такі збірки можна робити в рамках пластових заходів щоб економити час, та вони не мають перешкоджати плановій роботі гуртків, в яких є юнаки, плановій роботі куреня, здачі третьої проби і ні в якому разі – планованим часом з батьками, навчанню. За ці тонкощі дбає зв’язковий. Коли ці елементи виконані на високому рівні зі сторони зв’язкового – можна піднімати рівень вимогливості до роботи юнаків в цьому напрямку. Не добре вимагати в юнаків результатів, якщо сам не показуєш прикладу в якості роботи. Найкраще такі читання впроваджувати в час пластового року, коли немає інтенсивного навантаження по праці куреня в підготовці до зовнішніх занять. Методики для стимулювання читанню можуть бути найрізноманітнішими, проте результат має бути один – вся література перечитана та усвідомлена, тільки тоді ви з юнаками зможете говорити “однією мовою” на подальших збірках по роботі за КГС.

II.2.3 Базовий вишкіл
Старший юнак який є кандидатом на провідника гуртка має хороший “багаж” пластового досвіду за плечима – більше двох вишкільних таборів пройдено, взято участь не в одному заході станичного рівня, хоча б в двох заходах міжстаничного чи/і крайового рівня, він знає пластову структуру, природньо поучвається в пластвому середовищі, поділяє знає пластові традиції, намагаєтсья плекати пластові цінності в особистому житті. В нього багацько ідей, амбіцій, своє універсальне бачення світу, багато захолень, вже є певні розчарування, схильний до вибору крайнощів у прийнятті рішень. Завданням такого вишколу буде а) допомогти юнаку систематизувати свої знання про Пласт, усвідомити що є метою, а що є засобами і як тими засобами користуватись, де можна проявити креатив, а де дотриматись традицій тощо, б) дати знання які необхідні з точки зору пластуна який не просто самовиховується в середовищі пластунів, а сам сворює групі пластунів самовиховне середовище.
Такий вишкіл зв’язковий може провести силами своєї КВ, якщо хоча б троє людей в ній, в іншому випадку потрібно (і рекомендується) залучати пластунів з КВ інших куренів Станиці, тих хто вже є провідниками гуртків в інших куренях УПЮ.
Вишкіл потрібно провести в дві стадії.
На першій стадії юнакам читаються гутірки про провідництво та ініціативу, мету Пласту, пластову програму загалом. Вишкіл можна вкласти в 6-8 годин інтенсивного тренінгу з іграми. На виході юнак має систематизувати свої знання про Пласт, вміти чітко відрізняти мету Пласту від засобів, розуміти в загальному що є пластовою методикою.
Друга стадія є окремим вишколом, на який рекомендую залучати інструкторів з-поза меж свого куреня. В часі цей вишкіл має проходити ближче до самого набору гуртків, але, якщо виходить, то можна провести й в кінці весни-на початку літа (за 3-4 місяці до набору). Метою вишколу має бути донести до юнаків чіткі відмінності в ролі провідника гуртка в гуртку та рядового члена гуртка. Сюди входять базові поняття про психологію та фізіологію дитини у віці 11-13 років, про юнацький максималізм (про них самих, щоб розуміли що з ними відбувається і як це контролювати), про роботу з батьками як їхніми, так і їх майбутніх юнаків, а також про саморозвиток – що дасть їм праця провідником гуртка, як створити самовиховане середовище і яким воно взагалі має бути для новеньких гуртків. Якщо другий вишкіл проходив не безпосередньо перед набором гуртків, вартує зробити збірку на 1,5-2 години, на якій коротенько нагадати юнакам все що вони проходили на двох вишколах.

II.2.4 Провідницькі здібності
Юнак що стане провідником гуртка має мати провідницькі здібності до того як приступить до роботи зу гуртком. Людина що природньо не викликає бажання “йти за нею”, якою б хорошою вона не була, не зможе якісно вести гурток, оскільки в переломних ситуаціях юнацтво не прийме її волі, або прийме лише на словах, якщо це протирічить її думці. В пластуванні, як і в позапластовому житті, виникають ситуації де потрібно могти міняти думку інших в тих чи інших питаннях, інколи це треба робити різко, якщо вимагає ситуація, в екстримальних ситуаціях потрібен взагалі миттєвий послух провідникові.
Всього цього не може виконати той, хто не має провідницьких здібностей. Тобі як зв’язковому треба пам’ятати що гурток не може бути майданчиком для пробудження провідницьких здібностей, їх в гуртку лише можна розвивати. Тому тут мусить бути селекція ще до набору.
Як перевірити чи юнак має провідницькі здібності? На цю тему є багато різної літератури, від себе скажу кілька ідей, якими сам користувався. Юнак був гуртковим, курінним, заступником курінного, заступником гурткового і добре справлявся зі своєю роллю. Коли юнак щось говорить його думку слухають та поважають хоча б його ровесники та молодші. Юнак природньо володіє харизмою, вміє захопити аудиторією як жартами, так і розумною темою (сюди не входять хлоп’ячі “дурнички”). Юнак усвідомлює що може впливати на інших. Всі ці речі можна проявлялись або ні за час пластування. Якщо не так давно знаєш юнака, тоді потрібно зробити розслідування на цю тематику в його друзів пластунів, друзів по гуртках на крайових таборах, його виховника, його одногуртківців тощо. Також потрібно поговорити з його батьками, дізнатись як в нього з провідництвом на подвір’ї, в школі. Якщо хлопця не поважають в своєму оточенні поза пластом це може бути “червоним прапорцем” для того щоб ставати провідником гуртка, вартує дізнатись чи справді це причиина в тому середовище настільки негативне, чи справа в недостатку провідницьких здібностей в юнака.
Хорошим періодом для перевірки провідництва є рік підготовки юнаків до набору їх гуртків. В цей рік достатньо спостерігати за тим, як вони себе поводять на спеціальних вишколах, як здають свою пробу (зокрема, чи почали здавати третю якщо стали розвідувачами), як себе проявляють на заходах.
Отож, завданням зв’язкового є впевнитись в провідницьких здібностях юнака до того як він розпочне набирати гурток.

II.2.5 Пластова постава
Юнак якого бачиш кандидатом на провідника гуртка має демонструвати дуже добру пластову поставу. В такому віці юнаки часто захоплюються різноманітними дурницями, схильні проявляють агресивнивний стан, впадати в крайнощі тощо, тому пластову поставу не можна в цьому випадку прирівнювати до такого загального поняття як “чемний та сумлінний”, що можна часто спостерігати як оцінку пластової постави. Коли в юнака з’явиться свій гурток і він буде заряджений позитивною мотивацією зробити його “найкращим гуртком в світі”, тоді ці всі юнацькі пустощі відійдуть на задній план і залишиться гурток, він та його особисті дані, з допомогою яких він буде вести гурток до цілі. Завданням зв’язкового є зрозуміти до набору гуртків чи юнак сумлінно та наполегливо ставиться до завдань, які перед ним поставлені, це перевіряється елементарно давши кілька завдань різного пріоритету та різної складності і плюс/мінус один час. Якщо юнак виявляє наполегливість в їх виконанні, з власної ініціативи пересуває кінцеві терміни, грамотно розставляє пріоритет, загалом, відчувається що він переживає за те щоб завдання було виконаним, тоді такого юнака можна вважати сумлінним та наполегливим, навіть якщо він не довів усі завдання до кінця, адже завданням було перевірити його в планово складніших умовах. Якщо ж справився юнак зі складнішим завданням, це вартує відзначити й розраховувати. В цих же ж завданнях потрібно звертати увагу на те як юнак взаємодіє з іншими в частині “братерський і доброзичливий”, “увічливий”, “завжди доброї гадки”.
Стикаючись з різними людьми юнак має демонструвати ці точки пластового закону. І, звичайно ж, протягом періоду серйозногго навантаження перевіряється “зрівноваженість юнака”. Ці всі речі найкраще спостерігаються якраз в часі виконання завдань, можна поцікавитись в батьків, одногуртківців.
В кінці цього підрозділу наголошу, старший юнак все ще формується і пластова постава в 14 точках є ідеалом, а не проміжним пунктом, володіти досконало всіма 14-ма точками непритаманно нікому, це слід враховувати, слід дивитись на скільки юнак прагне до цього ідеалу при виконанні завдань, в повсякденному житті.
Якщо юнак з тих чи інших причин не бажає розвиватися в напрямку точок пластового закону, слід подумати над тим чи справді може він стати првіодником гуртка, адже якщо буде, то з нього молодші хлопці братимуть приклад.

II.2.6 Порозуміння з батьками
В даному випадку йдеться про батьків самого юнака. Зв’язковий, якщо ще не провів, то має провести відповідну розмову з батьками юнака про те що він є кандидатом на провідника гуртка і що це вимагатиме від нього систематичної сумлінної роботи. Юнак має мати чітку домовленість з батьками що він періодично витрачатиме час та зусилля на працю з гуртком, батьки мають розуміти що це включає регулярні гурткові сходини, додаткова вилазка за межі домівки раз в місяць, ретальна підготовка курінного табору, телефонні розмови, зокрема з батьками юнаків. При цьому роль зв’язкового не тільки поінформувати про затрати які понесе юнак, а й про здобутки які він отримає, а це особистий розвиток у провідництві, відвповідальності, комунікабельності, організованості. Також слід наголосити що всі процеси зв’язковий контролюватиме і юридична відвпіодальність за юнаків буде на ньому, щоб батьки не переживали надто. Батьки можуть спробувати відмовити юнака від цього чи навіть різко заборонити. тут роль зв’язкового зіграти пом’якшуючу роль в цьому пиатнні і розібрати в чому ж ральна причина.
Цей пункт може стати на заваді й вартує бути врахованим якщо виясниться що в юнака дуже напружені стосунки з батьками, він не справляється зі своїми домашніми обов’язками.
Аналогічно й у випадку, коли юнак – братчик новацького рою, тут лише, долучається до розмови й гніздовий.

II.2.7 Ініціативність
Як описано в кількох попередніх розділах, зв’язковий з допомогою завдань для юнака протягом року підготовки до набору гуртка перевіряє його. Ініціативність перевіряється в рамках тих самих завдань, а також в період коли їх менше. В часі виконання завдань юнак має подавати свої ідеї щодо вирішення проблем, сміло брати на себе обов’язки без підштовхувань зі сторони. Коли завдань мало, має проявляти ініціативу до праці.
Відсутність ініціативності – суттєва підстава не стати провідником гуртка. Якщо в юнака відсутня ініціатива, зв’язковий має з ним про це поговорити і домовитись про період за який юнак має продемонструвати розвиток в цьому напрямку.

II.2.6 Порозуміння з батьками
В даному випадку йдеться про батьків самого юнака. Зв’язковий, якщо ще не провів, то має провести відповідну розмову з батьками юнака про те що він є кандидатом на провідника гуртка і що це вимагатиме від нього систематичної сумлінної роботи. Юнак має мати чітку домовленість з батьками що він періодично витрачатиме час та зусилля на працю з гуртком, батьки мають розуміти що це включає регулярні гурткові сходини, додаткова вилазка за межі домівки раз в місяць, ретальна підготовка курінного табору, телефонні розмови, зокрема з батьками юнаків. При цьому роль зв’язкового не тільки поінформувати про затрати які понесе юнак, а й про здобутки які він отримає, а це особистий розвиток у провідництві, відвповідальності, комунікабельності, організованості. Також слід наголосити що всі процеси зв’язковий контролюватиме і юридична відвпіодальність за юнаків буде на ньому, щоб батьки не переживали надто. Батьки можуть спробувати відмовити юнака від цього чи навіть різко заборонити. тут роль зв’язкового зіграти пом’якшуючу роль в цьому пиатнні і розібрати в чому ж ральна причина. Цей пункт може стати на заваді й вартує бути врахованим якщо виясниться що в юнака дуже напружені стосунки з батьками, він не справляється зі своїми домашніми обов’язками.
Аналогічно й у випадку, коли юнак – братчик новацького рою, тут лише, долучається до розмови й гніздовий.

II.2.7 Ініціативність
Як описано в кількох попередніх розділах, зв’язковий з допомогою завдань для юнака протягом року підготовки до набору гуртка перевіряє його. Ініціативність перевіряється в рамках тих самих завдань, а також в період коли їх менше. В часі виконання завдань юнак має подавати свої ідеї щодо вирішення проблем, сміло брати на себе обов’язки без підштовхувань зі сторони. Коли завдань мало, має проявляти ініціативу до праці. Відсутність ініціативності – суттєва підстава не стати провідником гуртка. Якщо в юнака відсутня ініціатива, зв’язковий має з ним про це поговорити і домовитись про період за який юнак має продемонструвати розвиток в цьому напрямку.

II.2.8 Регулярний саморозвиток
Провідник гуртка є прикладом для наслідування юнаків свого гуртка. Оскільки в пластовій методі закладено стимулювання до постійного самовдосконалення пластуна, тоI.2.8 Регулярний саморозвиток Провідник гуртка є прикладом для наслідування юнаків свого гуртка. Оскільки в пластовій методі закладено стимулювання до постійного самовдосконалення пластуна, то й сам провідник гуртка має регулярно самомвдосконалюватись. Вище згадувалось про напрямки гармонійного розвитку особистості, а це фізичний, духовний, емоційний, інтелекуальний та суспільно-провідницький. Завданням зв’язкового є переконатись що провідник гуртка розуміє ці напрямки і знає в яких моментах юнаки бачитимуть чи постійно самовдосконалюється провідник гуртка. На прикладі духу – юнак мислить про нематеріальні речі, вірить у вище добро, формує свою думку, творить в ім’я чогось не матеріального, тіла – здоровий спосіб життя (щоденна руханка, заняття хоча б одним видом спорту, не вживання алкоголю, тютюну, інших забрудників нашого організму тощо), емоцій – харизматичність, любов до мистецтва провідника гуртка, інтелект – розвиток себе в якійсь конкретній справі на шляху до повної майсетрності в ньому, заробіток на цій справі грошей чи потенційний заробіток. Загалом, можна навести багато прикладів, головне – впевнитись що провідник гуртка це розуміє і дотримується.
Звичайно ж, це не має бути предметом для постійного вихваляння перед гуртком, це має бути природньо видно. Самовихваляння є дуже негативною рисою, яка навпаки відвертатиме юнаків від провідника гуртка або робитиме з них таких же “хвальків”, що не анйкращим чином відіб’ється на їх житті.
Якщо провідник гуртка самовдосконалюватиметься, той зможе до цього схтиляти юнаків свого гуртка в простішій мірі, це виходитиме для молодого юнака логічним.

II.2.9 Розуміння навколишніх процесів
Попри пластову постау та всі інші “інструменти”, провідник гуртка має “відчувати навколишні процеси”. Що це означає? В світі дуже багато речей відбувається не явно, на перший погляд, не логічно. Багато речей люди роблять емоційно, а не логічно обґрунтовано, багато передумов що спричиняють ті чи інші наші дії не є заздалегідь відомими, в цьому світі існує багато різних прошарків суспільства, в яких на одну і ту ж дію/подію виникає своя думка, своя реакція. Таким чином, багато дій від людей звичайною логікою не передбачиш. Через свій життєвий досвід людина спостерігає різноманітні життєві ситуації і на основі них будує якусь свою модель світу.
Провідник гуртка має розуміти що існують такі “невидимі лінії”, які спричиняють не логічі, на перший погляд, дії і всіляко заставлятии себе а) брати уроки з усіх можоливих ситуацій, збагачувати свій світогляд найрізноматнішими варіантами і будувати в себе в голові логічні зв’язки, мозок людини до цього природньо схильний, головне свідомо цього не блокувати. Провідник гуртка має мати власну позицію щодо навколишніх речей і попри це бути достатньо відкритим щоб приймати нові ідеї, нові моделі, тим самим збагачуючи свої позиції.
Такий навик є дуже корисним, адже як провідник гуртка, старший юнак має не лише вести гурток, а й вберігати його від потенційних небезпек, який молодий юнак не може передбачити. Та й загалом такий навик є дуже крисним в особистому житті що є додатковим аргументом зв’язковому, який говоритиме про необхідність цього навику провіднику гуртка.
Зв’язковий має провести розмову на цю тему з потенційним провідником гуртка та впевнитись що він розуміє про що йдеться і практикує вже або почне парктикувати такий саморозвиток.

II.2.10 Активність
Провідник гуртка має бути активною людиною. Тут не йдеться про те що інтроверт не може бути провідником гуртка, а про те що флегматичнтий стан людини є перепоною для того щоб вести гурток, а йдеться про життєві позиції. Не залежно від темпераменту, кожна людина може мати свою активну позицю стосовно речей. Це зв’язковий чітко бачить по тому як хлопець юнакує. Якщо ж не бачив, то потрібно поцікавитись щодо активності юнака в його друзів-пластунів, які це спостерігали.
Активність є необхідною, оскільки по-іншому з молодими хлопцями, яких набереш до гуртка не справишся без виражання своїх думок в активному стані, без високого бойового духу. Хлопці відчувають силу чи слабкість позиції інших і якщо позиція слабка (пасивна, малоактивна), вони все більше схиляються до того щоб зробити по своєму, навіть можуть почати принципово робити не так як говорить не активна людина.

II.2.11 Ігрова база
Зв’язковий має бути впевнений в тому що провідник гуртка має в себе в голові велитенську базу існуючих ігор, що розвивають, розуміє застосувати ту чи іншу гру до тої чи іншої теми занять, аудиторії, зовнішніх умов. Окремо, провідник гуртка має вміти моделювати свої ігри, мати креативний підхід до ігор, не боятись дещо змінити правила гри зважаючи на обставини тільки щоб макимально точно виконати мету гри, залишивши її цікавою. Ці вміння перевіряєтсья конкретними завданнями по організації та переведенні
ігор з молодшим юнацтвом протягом часу підготовки до набору гуртка. У випадку якщо юнаку бракує креативності чи бази ігор або обох речей, зв’язковий зобов’язаний допомогти не лише літературою та усними нагадуваннями, а демонструванням на особистому прикладі переведення ігор, формування своїх ігор, перевести вишкіл по пластових іграх.

II.2.12 Комунікабельність
Попри такі точки як “братерський і доброзичливий, “завжди доброї гадки” в пластовому законі зв’язковий має бути впевненим що юнак є комунікабельним. Сюди входить вміння спілкуватися з людьми в різних ситуаціях, в колах людей різного статусу в суспільстві, фінансового стану, вміти говорити з людьми з низькими моральними якостями, людьми зі загостреним почуттям справедливості, релігійними фанатиками, старшими, молодшими і при цьому всьому на першому місці тримати свою ціль – дістати певну інфомрацію чи донести її, чи, складніше, добитись чогось врозмові. При цьому відкидаючи власний емоційний аспект і діючи так щоб досягти цілі враховуючи емоційний настрій співрозмовників. Це робиться через спостереження за юнаком в таких ситуаціях, створенням таких ситуацій штучно. Якщо бачиш що юнак не знає як собі порадити, порадь йому відпоівідну літературу, фільми, цитати, покажи приклад сам, організуй відповідні гутірки. Це вартує зробити кілька разів, жо юнаків треба систематично “достукуватись”.
Коли ж юнак і після кількаразової спроби розвинути його в цьому напрямку не дає результатів потрібно визнати що він не може бути провідником гуртка, принаймні найближчий рік.

II.3 Дошкіл провідників гуртків
II.3.1 Вступ
Що собою являє ДПГ? Хто його має проводити? Як часто? Які цілі має викоунвати дошкіл, який результат потрібно досягти? Ці та інші питання спробую роз’яснити в цьому розділі.
ДПГ являє собою збірку провідників гуртків куреня зі зв’язковим та, за потреби, запрошеними інстуркторами, спеціальними гостями. Важливо, щоб кожен гість не був просто слухачем, а щось корисне вносив у дошкіл. За цим має прослідкувати саме зв’язковий.
Дошкіл має на меті проаналізувати пластове життя гуртків що пройшло від останнього дошколу, а також спланувати його до наступного ДПГ. Ключовий наголос робиться на гурткові сходини як найважливішим елементом пластової програми юнака.
В часі ДПГ зв’язковий чітко слідкує за дотрмианням регламенту, перевіряє записи в зошитах провідників гуртків, на запит дає свої поради. Перші два роки роботи зв’язковий має активно слідкувати за регулярністю дошколу, дбати про 100% присутність на ньому провідників гуртків куреня. Натсупні роки пластування провідники гуртків мають відчувати потребу в дошколі самі і вже пропонувати час та місце зв’язковому самоорганізувавшись. Це може настати й швидше, та якщо не натсало за 2 роки, потрібно міняти стратегію роботи з провідниками гуртків, більше розвивати самостійність, усвідомлення своєї ролі в Пласті.
Сам ДПГ не має тривати довше реальних гурткових сходин, а рекомендується вкладатись в 55-60 хвилин. Якщо буде завершеним швидше – це добре, головне досягнути цілей дошколу.
Кожен дошкіл має підготувати:
• аналіз сходини що відбулись від останнього дошколу, висновки прийняті на озброєння провідників гуртків
• теми на сходини до наступного ДПГ
• варіанти занять для сходин до наступного ДПГ
• обмін досвідом між провідниками гуртків
• аналіз інших пластових заходів
• позитивний запал продовжувати діяльність провідника гуртка,
• зв’язкового

II.3.2 Елементи ДПГ
ДПГ має містити наступні елементи: привіт, підготовка матеріалів до праці, обговорення сходин що відбулись, інші заходи, планування тематики наступних двох сходин, обмін новим досвідом, закриття.

II.3.2.1 Привіт
Важливо приємно розпочати збірку. Настрій має бути позитвиним, думки спрямовані на продуктивну працю для блага куреня в цілому, кожного гуртка зокрема, саморозвитку учасників дошколу. Якщо в учасників є певні сторонні думки їх потрібно усунути або штучно, або ж обговоришви. Завданням зв’язкового є побачити ступінь готовності юнаків до продуктивної праці, посприяти максимально спряитливій атмосфері. Можна, за потреби, для досягнення позитвиного настрою виділити до 8-10 хвилин часу через обговорення подій, що турбують юнаків. Не забуваємо й про елемент пластової традиції та дисципліни – відкриваємо ДПГ пластовим гаслом “СКОБ!” в поставі “Стурнко”.

II.3.2.2 Підготовка матеріалів до праці
Дошкіл в своїй суті є дуже серйозним елементом роботи за ДПГ і це має бути зрозуміло всім його учасникам. Маємо підтверджувати своє розуміння важливості процесу діями. Так, розпочати офіційну частину дошколу вартує з присідання в коло, розташування всіх учасників таким чином щоб всі один одного бачили. Далі потрібно витягнути свої пластові записники (зошити провідників гуртків, про які згадувалось в попередньому розділі), відкрити їх на сторінці останнього запису, підготувати ручки. Важливо щоб зв’язковий мав свій записник, в кому в хронологічній послідовності фіксуються плани, точки для контролю, інші питання що стосуються зв’язківства в курені.
Далі – перевіряємо чи всі з моменту останнього дошколу внесли відповідні записи про свої гурткові сходини що відбулись. Також важливо чи провідники гуртків взяли зі собою ручки та чи вони пишуть. Всі ці речі, за умови наявності, свідчать про те що юнак серйозно ставиться до свого обов’язку. Їх відсутність має послужити зв’язковому сигналом тривоги, адже юнак може халатно й до гуртка поставитись якщо банально не може внести записи, принести записник та ручку. На ці речі потрібно наголошувати. В разі повторення в того ж юнака тих самих проблем слід ретельно перевіритий ого парцю як провідника гуртка. Халатний пластун не може бути хорошим провідником (див. розділ ІІ.2). Цей процес може тривати від двох до 5 хвилин.

II.3.2.3 Обговорення сходин що відбулись
Тепер, кожен по черзі розповідає як провів сходини від попереднього ДПГ, а саме:
• як діти сприйняли тему сходин
• які бавились ігри
• які зробив для себе висновки по іграх та тематиці сходин
• чи були здані якісь точки рпроби,в мілості
• кого залучав з інстуркторів і як це відбулось
• які додаткові елементи залучав на сходини (наприклад, для майстерок – дерево, пилки, лобзики, шліфшкурку, фарби та пензлі, для співів – гітари тощо)
• демонстрація фотографій зі сходин (в Інтернеті, на телефонах, ноутбуці тощо)
Тут зв’язковий має відчути рівень ретельності підготовки юнаками своїх сходин, ступінь їх відповідальності. Якщо юнаки халатно готують сходини їм потрібно на це вказати, допомогти організувати якісно наступні. Вказівкою на молоякісну роботу може бути регулярна відсутність інструкторів, майстерок, різноманіття в іграх, відсутність прив’язки толкових висновків тощо. Ні в якому разі не потрібно занижувати самооцінку провідників гуртків, кричучи на них, лише вказувати поля для покращення через приклад в допомозі.
В цьому пункті мусимо витримати регламент, не більше 12 хвилин на всіх. Перший завжди говорить довше, бо нема відчуття підтиску часу. тут роль зв’язкового чітко регулювати регламент, помагати юнакам вкладати інфомрацію у відведений їм час.

II.3.2.4 Інші заходи
Якщо в часі між попереднім та цим ДПГ відбулись заходи, в яких гуртки брали участь, потрібно щоб кожен провідник коротко сказати свою думку в такому ключі: як кожен захід відбився на баченні Пласту його юнацтвом, чи був корисним, що було негативного і хтов цьому винен, як можемо на майбутнє підсилити чи втримати такі плючи від заходу, уникнути мінуси.
Висновки мають закарбуватися в провідників гуртків, якщо потрібно виконати певні дії (листа організаторам, розмова з юнаками, з батьками, з Радою Гурткових тощо), тоді потребу цих дій та кінцеву дату виконання фіксує сообі зв’язковий та юнаки, якщо ними взятий певний обов’язок.
Окремо обговорюються курінні сходини, якщо такі відбулись. Тут аналізуємо чи вийшло на курінних сходинах організувати якісну перевірку знань в цікавій формі, робимо висновки, за потреби, фіксуємо дії які потрібно зробити.
Даний розділ є менш пріоритетним, аніж обговорення сходин, тому йому приділяється до 7 хвилин часу максимум.

II.3.2.5 Планування тематики наступних двох сходин
Зараз ми готуємо чергову пару сходин для кожного гуртка. Визначаємо тематику. Це робиться з огляду на історичні події, українські традиції, потребу у виконанні певних точок пластової програми, заходи вищого рівня, в яких курінь запланував взяти участь. зазвичай рішення про тему прйимається в межах двох хвилин, це не є складним пунктом. Тут важливо щоб кожен висловив свою думку і всі прийняли консенсусом рішення. Якщо є різні варіанти потрібно аргументувати, вказувати актуальність. Мусить бути консенсус.
Далі, дивимось які точки пластової програми покривають наші теми кожні сходини мають давати можлвиість отримати знання, вміння що відпвіодають запиту проби яку здає юнак, вмілостей, ВФВ. І в кінці думаємо як перевірити ступінь засвоєння юнаками інформації, вмінь щоб провідник гуртка знав чи підписувати відповідну точку проби/вмілість/ВФВ.
Інформація обов’язково фіксується в зошитах провідників гуртків, що перевіряється зв’язковим.
Даній частині ми присвячуємо найбільше часу до 15 хвилин, вона є найважливішою складовою ДПГ.

Приклад вибору тематики
Маємо 10 січня. Зараз канікули. Скоро відбувадеться вшанування річниці загиблих під Крутами. Курінь бере в цьому заході участь. Отож, присвячуємо сходини спортивно-патріотичному напрямку. Гутірка про визвольні змагання, зокрема – про Крути, долучаємо патріотичні співи. Бавимося в рухливі ігри, зокрема можемо зіграти в сніжки на дворі, оскільки маємо сніг. Також можна перегнлянути кіно на патріотичну тематику. Обов’язково долучаємо дебати.
Як це накладається з пластовою програмою? Можемо доздати точку зі співами, участь в станичній тереновій грі є точкою в пробі, зачепимо перший головний обов’зок. Як перевірятимемо засвоєння знань? Юнаки зможуть в часі дебат продемонструвати своє розуміння першої точки. Під час заспіву пісень буде видно хто з юнаків засвоїв пісню, стараєтсья співати, потрібно на курінних сходинх повторно заспівати та поглянути, можемо влаштувати й змаг по гуртках. Не забуваємо перевірити знання авторів слів та музики.
(Тут зв’язковий також перевіряє чи дбало фіксують інформацію провідники гуртків).

II.3.2.6 Обмін новим досвідом
Даний елемент ведуть тільки провідники гуртків, зв’язковий хіба їх мотивує та підтримує бесіду, коли йому задають питання.
Тут провідники гуртків у вільному форматі розповідають про новий досвід який отримали і який на їх думку є дуже важливим для подальшої роботи з гуртком. В часі своєї роботи з гуртком кожен провідник гуртка стикається як з типвоими так і з унікальними ситуаціями і по своєму реагує на них, що призводить до певного результату. Чим більшою кількістю ситуацій-дій-результатів діляться провідники гуртків, тим більшою стає їх інфомраційна база, з якої вони потім черпатимуть. Інформація точно відкладеться в них у підсвідомості та в разі потреби мозок провідника гуртка зможе її дістати асоціативним рядом “ситуація-дія-результат”. тут говоримо як про негативний, так і позитивний досвід.
Даному елементу ми приділяємо до 7 хвилин.

Приклади
А. Юнаки привели багато друзів на сходини, які почали надміру бешкетувати та вживати не зовсім цензурну лексику. Провідник гуртка толерантно поставився до цього, після чого юнаки, які не приводили друзів пожалілись на це батькам, а частина собі на наступних сходинах дозволила також “вилазити на голову” провіднику гуртка, оскільки дисципліна була порушена. Висновок – не толерувати таких ситуацій, контролювати кількість нових осіб, пересвідчитись що ті розуміють правила, в разі порушення – людина що привела має понести відвовідальність перед гуртком, хлопці зі-зовні виведені за межі сходин, якщо не розуміють що роблять не так.
Б. На Раді Гуртка, оскільки було багато людей в гуртку, попри посади що згадуються в правильнику УПЮ (гуртковий, суддя, писар, скарбник, господар) було дано нові посади кожному юнаку, які провідник гуртка заготував наперід, роз’яснивши їх обов’язки. На наступних сходинах гуртка кожен юнак вживався в свою роль, це хороша практика.
В. Юнак пропустив багато сходин і просить для себе гутірки щоб здавати пробу, інші юнаки цього не хочуть і сваряться з ним. Що робити? Юнаки спільно обговорюють ситуацію, діляться досвідом зз цього приводу, висувають варіанти. Юнак приймає для себе рішення. Зв’язковий дає пораду в кінці, якщо той висновок до якого дійшли провідники гуртків суттєво різниться з його думкою. Знову ж таки, не категорична форма, а форма поради.

II.3.2.7 Закриття
Самі провідники гуртків підсумовують обрані теми, а також ключові омменти, які викликали найбільший ажіотаж в часі збірки. І закриваємо ДПГ пластовим гаслом “СКОБ!” в поставі “Стурнко”. Закриття триває 2-3 хвилини.

II.4 4. Рада гурткових
Фактично, Рада Гурткових за КГС нічим суттєво не відрізняється від РГ за тої моделі роботи з УПЮ, яка є зараз. Відмінністю є рекомендація брати братчиків УПН, які ще в курені, а також те, що найменше перші два роки молодші юнаки не входять в Раду Гурткових.
До РГ входять зв’язковий, курінні діловоди, провідники гуртків. Рада проходить щонайрідше раз в два тижні, за потреби – раз в тиждень.
При напруженому особистому графіку провідників гуртків (наприклад поступлення, багато позапластових обов’язків) РГ можна проводити після/до/паралельно з дошколом провідників шуртків. проте тоді зв’язковий мусить дуже чітко поставити цілі перед РГ та дошколом, щоб якість кожного збору не впала суттєво. Таке поєднання цих заходів не має стати регулярною практикою, адже в будь-якому випадку знижує якість кожного заходу. Ці заходи мають різні цілі.
На час, коли юнаки гуртків стануть учасниками і зможуть самі вже формувати свою РГ (щонайменше після двох роки пластування), провідники гуртків вже можуть не відвідувати Ради гурткових, на цьому етапі кожен гурток має мати делегата в РГ. Це може бути як член РГ-діловод, так і заступник гурткового чи гуртковий, якщо провідник гуртка вважає що гурток може обрати свого гурткового. Роль зв’язкового залишається тою ж, як і всіх інших діловодів.

II.5 Виклики, які ставить впровадження КГС в умовах сучасного Пласту
II.5.1 Виклик 1 – якість роботи на старті “свіжого” куреня
Під «свіжим» куренем тут мається на увазі курінь з молодим зв’язковим (18-20 років), в якого відсутні впорядники для гуртків, а присутні лише провідники гуртків – юнаки гуртка, в якому він був провідником гуртка, а з 17-17,5 років – впорядником.

Крок вирішення 1.1 – система перевірки занять булавою УПЮ перші 6 місяців роботи куреня

Крок вирішення 1.2 – готові напрацювання по перших 10-ти сходинах.

Крок вирішення 1.3 – деталізована система перевірки перших 10-ти сходин зі сторони зв’язкового (тут мається на увазі не фізичне виконання перевірки кожних сходин зв’язковим, а впровадження в життя системи перевірки цих занять, як варіант – кожні непарні сходини присутній інструктор з числа досвідчених впорядників Станиці).

Крок вирішення 1.4 – моделювання програми двох наступних сходин на дошколі гурткових (наприклад, в тижні 2-му тижні року, в середу, є дошкіл, на якому зв’язковий виконує роль провідника гуртка, а провідники гуртків – юнацтва, за такою основою провідники гуртків переводять сходини зі своїми гуртками в 3-му тижні, а в 4-му тижні – аналогічний підіхд, але з іншою тематикою, який і аналізуватиметься на дошколі в 5-му
тижні і т. д.).

II.5.2 Виклик 2 – юнак втрачає запал працювати з гуртком після кількох місяців роботи

Крок вирішення 2.1 – в першу чергу зв’язковий мусить попереджати такі моменти ще на етапі коли юнак не набрав гурток. За задачу собі не потрібно ставити “кожен юнак має стати провідником гуртка в 15-16”, а “юнак який міг би стати провідником гуртка в 15-16, має мати таку можливість та максимальну людську підтримку й фізичні умови щоб це зробити”.

Крок вирішення 2.2 – завданням зв’язкового є мати свій план спостереження саме за такими моментами, який не має бути явним, але точно 100% ефетивним. Якщо зв’язковий фіксує таку проблему, то відбувається розмова з юнаком, не завжди справа в тому що юнак не придатний до цього і “це не його сфера”, інколи справа може бути в якихось локальних подіях в його житті, які не довзоляють думати про щось інше, тоді потрібно підтримати цього юнака в тяжку хвилю і помогти “повернутись на колію” провідництва в гуртку.

Крок вирішення 2.3 – для попередження таких ситуацій, потрібно виловлювати їх в ще в “зародковій фазі”, що досить прсото зробити отримавши відповідну інфомрацію від РГ, окремих старших юнаків куреня, сигналом буде або пряме звернення щодо зниження активності гуртка молодого провідника гуртка, або його пасивність до справ куреня, з якими до нього звертається РГ. Час від часу потрібно самому задавати питання Раді Гурткових про те, які зараз виклики стоять перед радою гурткових, чи всі старші юнаки допомагають, як справи з молодшими гуртками.

Крок вирішення 2.4 – якщо в ході дослідження виявляється що юнак справді не готовий працювати з гуртком (не цікаво, “не йде”, реально нема часу), то правильним рішенням буде передати цей гурток до іншого гуртка який набраний в той самий час, якщо загальна кількість не перевищує 12-14 осіб. Але це потрібно зробити дуже урочисто за участі всього куреня, щоб гуртки що “зливаються” відчули від цього явище лише ще більше
натхнення до подальшого пластування. Або ж, в терміновому порядку знайти нового провідника гуртка/впорядника гуртка.

Крок вирішення 2.5 – якісні та надихаючі дошколи гурткових можуть попередити втрату охоти вести гурток.

Крок вирішення 2.6 – інколи, проблемою може бути ситуація в сім’ї, дуже важливо співпрацювати з батьками кожного з пврілдників гуртків, щоб вони знали роль свого сина, важливість цієї ролі. Може статись що батьки не дозволять провадити своєму сину такої діяльності, тому розмова має бути до набору гуртка і дуже добре продуманою,а аткож мають бути проміжні розмови після місяця занять, кварталу, половину року, року, 1,5 років. Далі – за потреби.

Крок вирішення 2.7 – якщо ж складеться ситуауція, що юнак не може працювати з гуртком і в курені немає гуртків того ж віку, тоді слід передати гурток до іншого куреня (також мусить бути урочистість). В протилежному випадку, найгірший варіант, гурток слід розпустити, але тут важливо правильно пояснити ситуацію батькам зі завчасним інформуванням про ситуацію що склалась станичний/окружний провід. Такий варіант якщо відбувся, це сигнал, що робота зв’язковою була не доброю і слід проаналізувати спільно зі станичною / окружною / крайовою булавою УПЮ чому так сталось і як виправити сиутацію
щоб вона не повторилась в майбутньому.

II.5.3 Виклик 3 – юнаки “просто пластують з гуртком”, не розуміючи “для чого це все”.
Крок вирішення 3.1 – внутіршня мотивація провідників гуртків буде високою, якщо в них в думках буде закладена потреба досягнути конкретного вимірюваного результату, який задається на ДПГ, результати потрібно закладати як довго, так і короткострокові, щоб давати розвиватись різномасштабному мисленню в юнаків, поступово збільшуючи кількість таких задач по мірі справляння з попередніми, важливо не “перегнути палку” з кількістю та різностроковістю. Опис результату – результат має бути чітко окресленим, визначеним в часі. Важливо досягнути результату. Досягнення обов*язково якісно відсвяткувати. Перше святкування має бути дуже якісним, щоб юнаки відчули момент гордості та радості за свою роботу, цьому посприяють присутні елементи висвітлення анйяскравіших моментів шляху до результату, висвітлення користі, можливість висловитись реалізаторам проекту, подяки тих, кому проект допоміг, слово від
кураторів проекту.

Крок вирішення 3.2 – дуже важливим є проведення періодичних (раз в квартал, з часом – в пів року) ідеологічних гутірок з провідниками гуртків на теми “Мета Пласту”, “Сучасні виклики Пласту” тощо. Важливо не так нав’язувати якісь думки, як дати можливість юнакам висловити свою позицію між собою, обговорити її, зрозуміти хто що і як бачить щоб знати з чим маємо справу. II.5.4 Виклик 4 – праця з батьками дітей, які є провідниками гуртків та які є батьками молодшого юнацтва має зачіпати різні аспекти пластування

Крок вирішення 4.1 – на різно проведені батьківські збори. Для батьких старшого юнацтва їх переводить зв’язковий, для молодшого юнацтва – на збірку приходять окрім зв’язкового провідники гуртків

II.5.5 Виклик 5 – Крайнощі провідників гуртків в підході до здачі проби їх юнаками.
Старші юнаки, зазвичай, слабо відчувають відповідальність за регулярну роботу з гуртками в частині якості. Вони скоріше схильні опускати регулярність, коли в їх житті з’являється щось цікавіше, адже вони ще досить юні. Такими крайнощами є надмірна прискіпливість (“В мене ніхто нічого не здасть, я тому крутий”) або ж надмірна халатність-доброта (“В мене юнаку головне проявити бажання мати підписаною точку, тоді я підпишу і мене будуть любити”). Це пов’язано з природною лінню та типовою підлітковою рисою – шукати відговірки (сленговою мовою молоді – «відмазки») для своїх вчинків, які трактуються як негативні. Адже вищеописані крайнощі задовільняють лінь, оскільки такі крайнощі не потребують особливих зусиль зі сторони провідника гуртка і в нього самого свторюється ілюзія що він хороший провідник гуртка.

Крок вирішення 5.1 – Зв’язковий повинен дотримуватись чіткої стратегії перевірки якості роботи кожного гуртка

Крок вирішення 5.2 – Зв’язковий має пам’ятати що провідник гуртка є його юнаком, який також потребує уваги та опіки і приділяти їх регулярно! Таким чином юнак відчуватиме потребу віддати й своєму гуртку таку ж увагу й матиме приклад як це робити.

Крок вирішення 5.3 – В довгостроковій перспективі халатність провідника гуртка проявляється при змаганнях між гуртками – влаштовуйте змагання між гуртками і гурток який програватиме часто відчує щов чомусь програє, що дасть поштовх для мобілізації і створить енергію, яку можна використати для “наверстання втраченого”.

II.5.6 Виклик 6 – старший юнак просто перестає вести сходини, обманює з причинами.
Крок вирішення 6.1 – Зв’язковий повинен дотримуватись чіткої стратегії перевірки якості роботи кожного гуртка

Крок вирішення 6.2 – Зв’язковий має пам’ятати що провідник гуртка є його юнаком, який також потребує уваги та опіки і приділяти їх регулярно! Таким чином юнак відчуватиме потребу віддати й своєму гуртку таку ж увагу й матиме приклад як це робити.

Крок вирішення 6.3 – В довгостроковій перспективі халатність провідника гуртка проявляється при змаганнях між гуртками – влаштовуйте змагання між гуртками і гурток який програватиме часто відчує щов чомусь програє, що дасть поштовх для мобілізації і створить енергію, яку можна використати для “наверстання втраченого”.

II.5.7 Виклик 7 – провідник гуртка робить все за гурток.
Це є шкідливо пластовій самовиховній моделі, оскільки молодші юнаки тоді не вчаться брати на себе ініціативу і коли прийде час їм самостійно вести гурток, курінь, організовувати заходи вони прсото не орієнтуватимуться як почати, бо чекатимуть що “є хтось хто це завжди почне та змодерує”.

Крок вирішення 7.1 – Зв’язковий повинен в часі року підготовки до набору гуртка попередити кандидатів на провідників гуртків про цю пастуку, пояснити як вона проявляєтсья на прктиці і чим це шкідливо для виховного процесу.

Крок вирішення 7.2 – Зв’язковий має мати свій план перевірки самостійності гуртків, що можна робити на курінних сходинах, мандрівках, таборах, вилазках за місто тощо. Просто потрібно дати азвдання гуртку і впенвитись що провідник гуртка відсутній як помічник.

Крок вирішення 7.3 – Зв’язковий може запровадити “календарні” обов’язки гурткам, про які домовляється з провідником гуртка що той не нагадуватиме про такі обов’язки гурткам. гурток має пам’ятати про цей обов’язок і самотужки визначатись хто, коли і як це зробить.

Крок вирішення 7.4 – Провідник гуртка має включати в пластову програму гутірки що пов’язані з ініціативою, провідництвом, бранням на себе обов’язків (окрім вже існуючих діловодств).

III. Приклад праці за КГС

В цьому розділі опишу як впродовж двох років впроваджував КГС в своєму курені ч. 1 ім. Короля Данила.

III.1 Передумови
Часом старту роботи беремо вереснь 2011-го року, коли новий зв’язковий вирішив апробувати в курені КГС. Юридично КГС стартувала в курені з моменту, коли в курінному звіті з’явилися гуртки, що ведуться за КГС провідниками гуртків без впорядників – осінь 2012 року. Проте, фактично, важливий шмат роботи був проведений протягом року підготовки куреня до старту праці за КГС. Тому стартом роботи куреня за КГС слід вважати час початку підготовки куреня до переходу на КГС – вересень 2011 року.
В цьому розділі подано інфомрацію про стан куреня в 2011 році, про роботу проведену зв’язковим за вересень 2011 – вересень 2012 рр. в напрямку підготовки куреня до переходу на КГС.

III.1.1 Курінь
До переходу на нову систему курінь складався з трьох гуртків УПЮ – двох середнього віку (14-15) та одного молодшого (12-13). В кожного гуртка був свій впорядник (старший пласатун). Кадра виховників куреня складалась з трьох впорядників та одного інстурктора – вихованця нашого ж куреня. Праця з гуртками йшла за існуючою в Пласті схемою: КВ вирішує загальну стратегію руху куреня, готує більшою мірою курінний табір, кожен впоярдник гуртка веде сходини на власний манер, спонукає здавати пластові проби, якщо юнаки не проявляють самі такої активності. Раз в два місяці курінь має мандрівку чи курінний вишкіл чи інший спеціальний захід. Щомісяця (окрім липня та серпня) проходять курінні сходини. Раз в два тижні проходить Рада Гурткових за участі курінного проводу, гурткових, зв’язкового.

III.1.2 Зв’язковий
Осінню 2011-го року, перебравши зв’язківство в курені ім. Короля Данила почав більше читати літератури про скаутську методику. Особливо зацікавила література про “Гурткову систему” Роланда Філіпса, оскільки все решта “вже десь знав, чув, бачив, робив”.
З цієї літератури почерпнув для себе таку думку що гурток може вести не виховник-старший пластун віку 18+, а старший юнак, що навіть точніше виконуватиме мету Пласту.
Люблячи екперементувати з новими ідеями одразу почав малювати модель як би така система наклалась на роботу в моєму курені. Одразу поставив перед собою останній звіт куреня за квартал, окремо виписав старших юнаків, почав думати над тим хто б з них міг стати юнацьким виховником. В процесі з’явилась думка що один юнак буде кращим новацьким виховником. Після того як виписав собі юнаків, почав міркувати над тим, які типові проблеми можуть виникнути при роботі з гуртками в юному віці, думати як їх можна буде подолати, адже якщо книга написана, значить хтось так колись працював і це дало свій результат.
Говорив на цю тему з різними старшими пластунами. Багато цікавих речей дізнався, багато думок “за” та “проти” такої моделі роботи (див. І-й розділ). В кінці дійшов висновку що така модель має право на життя і навіть може стати революцією в історії сучасного Пласту через вищий рівень самовиховання та суттєвий ріст чисельності організації.

III.1.3 Робота з потенційними провідниками гуртків
На Раді куреня 2011 року провів вільну розмову зі старшими юнаками на тему нової ідеї щодо розвитку куреня. Поговорили про те що куреня потрібна “свіжа сила”, проте немає старших пластунів які б набрали зараз гуртки (існуюча система вимагала саме старших пластунів). Тоді розповів юнакам про те що колись в Пласті, а загалом в класичному скаутингу, працює інша модель роботи, де гуртки працюють на чолі з провідником гуртка – тим чамим юнаком, тільки старшим та більш досвідченим. Таким чином можна буде досягти більшої кількості гуртків, людей в курені, отримати “свіжу силу”.
Хлопці, в яких побачив потенційних провідників гуртків з вересня наступного року були здивовані пропозицією, вони не знали що сказати. для них це було неочікуваним. В них була першочергова думка що це страшно, що вони не справляться, проте, відчувалось що вони десь в голові вже уявили себе в цій ролі і це їм давало нову перспективу на Пласт, нову свіжу енергію. Протягом цілого року періодично говорив з хлопцями на цю тему не забагато і не замало, рівно так щоб в голові зародилась думка про те що вони наберуть гуртки і що все буде гаразд. Правильною думкою було не лише періодично говорити на цю тему, а поступово відкривати нові деталі, вказувати, балансувати в діалогах первеаги як для організації в цілому, так і для них самих.

ось що я говорив юнакам свого куреня, коли мотивував їх стати провідниками гуртків:
А) Гурток буде вашою першою футбольною командою, яку особисто ви вестимете на всі її матчі і разом з ними братимете кубки, переживатимете поразки, тренуватиметесь до болі та сміху.
Б) В кожному з юнаків свого гуртка ви зможете побачити самого себе. Чим довше і краще працюватимете з юнаками, тим краще побачите себе збоку – свої сильні та слабкі сторони, таким чином зможете краще вивчити себе.
В) Носитимете сильветку гуртка на кишені однострою
Г) Зробите курінь в рази сильнішим
Ґ) Ви значно швидше здобудете той досвід, який можна здобути тільки будучи лідером скаутської групи – унікальний досвід світового класу
Д) Розвинете свої здібності психолога, менеджера (крута комбінація) і будете мати перевагу в шоколі, а в університеті значну перевагу
Е) Зможете мати свою мробільну групу для пластового заробітку яка за вами піде значно простіше, аніж ваші однолітки
Є) Допоможете Пласту швидше розвинутись
Ж) Добре діло! зробите Бо діти які підуть до ваг в гурток далеко не факт що взагалі би потрапили до Пласту.
З) Матимете крутий проект в третю пробу!
Періодично повторючи ці речі, псотупово відкриваючи юнакам деталі того чому зараз в Пласті така система, а не класична гурткова станом на серпень 2012 року троє юнаків були в повній бойовій готовності набирати осінню юнацькі гуртки та вести їх.
И) Зможете поділитись зі своїми юнаками тим найкращим що і вам дав Пласт.

III.1.4 Офіційна система
На той час в Пласті була присутня така система роботи з гуртками в куренях УПЮ, за якою кожен гурток має мати впоярдника, який є старшим пластуном, що має зарахований крайовий вишкіл виховників.
Проте, якраз в той час в організації почалось активніше обговорення саме класичної гурткової системи для Пласту. МРСК прйиняла відпоідну резолюцію по цьому питанні.
Можна було долучити свій курінь до експерименту і працювати за КГС. Долучив свій курінь до експерименту.
Проте, зазначу, що навіть якби не було прийнято цього правила, настільки був переконаний в потребі спробувтаи цю систему, що в будь-якому випадку би спробував її. Переповнювали різноманітні історичні приклади, коли більшість захищала існуючі моделі, а кращі відкидали лише через лінь і страх передл невідомим, ще не випробуваним.

III.2 2. Перший рік праці
III.2.1 Набір гуртків
На Раді куреня 2012 року остаточно визначились з трьома юнаками (друзі Бандит, Бульба, Вітер) що хлопці набирають гуртки. Хлопцям було по 15-16 років.
Два гуртки були набрані до жовтня місяця. Набір пройшов виключно силами самих юнаків і пройшов успішно. Зі свого боку лише порадив різні моделі можливого набору, наполіг на тому щоб хлопці домовилися зі заучем по виховній роботі в школі, в якиій проводили набір,а також наполіг на тому щоб набирали виключно хлопців одного вікового діапазону: 10,5-11 років. З третім виникли певні проблеми. Юнаку не вдалось домовитись про набір і йому було дуже соромно за це, то він сказав що набрав гурток і веде сходини, та хлопців ще мало. Коли ніхто не прийшов з гуртка на курінні сходини, то вже було ясно що гуртка нема (також не було списків, тай занадто часто пропускались сходини, коли їх хотів перевірити). На той час юнак погано показував себе і як рядовий член куреня, то ж отримав ряд пересторог. Перед третьою пересторогою юнак таки взявся за справу та набрав гурток, налагодив свою парцю в курені як рядовий юнак. З цього взяв висновок що потрібен ретельний контроль вже з моменту набору. В подальшому просив юнаків вести детальні зошити зі записами про кожні сходини (згадувані вище записники провідників гуртків), зберігати хоча б одне фото з кожного заняття гуртка.

III.2.2 Дошкіл провідників гуртків
З періодичністю раз в два тижні ми збиралися з хлопцями на дошкіл провідників гуртків. У випадку коли в когось виникали форс-мажорні обставини і він не брав фізичної участі, намагались зв’язатись по Skype чи телефонній конференції.
Суть таких дошколів була ось в чому.. Спершу ми обговорювали попередні двоє сходин, що вже пройшли – кожен юнак висловлював позитиви та труднощі, свої висновки висловлював, також оголошували ідеї, які впровадили на практиці в ході процесу сходин, а ми про них раніше не говорили. Юнаки демонстрували записи в своїх зошитах провідника гуртка, своєрідний доказ що робота ведеться, фіксація подій. Далі ми планували наступні двоє сходин – обирали тематику, висловлювали ідеї що форми проведення занять, різноманітні варіації можливих ігор.
Кожен собі фіксував ідеї, які йому сподобались в зошиті. Так всі бачили що це не просто обговорення. Коли ніхто нічого не записував, то зі свого боку я прямо питав чому так. Часто юнаки втрачали розуміння потреби фіксувати інформацію, тоді доводилось її нагадувати, підказувати що записати. Передостанній елемент дошколу – питання-обговорення, в часі якого кожен юнак висловлював питання (віталось, коли питання були записані в зошит після якоїсь події з гуртком), при цьому я спершу давав можливість відповісти на це питання іншим юнакам, заохочував доц ього. Коли ж відрповіді ні в кого не було, навіть варіантів, тоді дава свій варіант, питав чи зроузміло чому так і чи є якісь доповнення в когось. для мене було важливо щоб юнаки мене бачили не як старійшину. а як партнера, лише з трохи більшим досвідом.
Останній елемент дошколу – короткий підсумок того що ми пройшли, при чому самі юнаки це озвучували, а також ми визначали дату та місце наступного дошколу.
Також додам що дошкіл не робив надто довгим чи надто коротким, оптимальний час, який для себе визначив – 65 хвилин, при цьому хоча б 10-12 хвилин ми витрачали на веселощі – розмови на вільні теми, жарти тощо, за решту часу треба встигнути заплановані (описані вище) точки.
В кінці першого року роботи провідники гуртків підготували спеціальні статистичні звіти за річну діяльність, про звіти більше в розділі ІІІ.4 “Статистика”.

III.2.3 Рада гурткових
Протягом першого року праці курінний провід складався зі старшого юнака з іншого гуртка (середнього по віку, 3 роки в Пласті), який був курінним та заступника курінного – його одногуртківця, решту посад займали провідники гуртків. Таким чином гуртки були сповна представлені в Раді гурткових, юнаки що перший рік в Пласті не мали додаткових обтяжуючих обов’язків, посади що вимагають більше часу та зусиль для організації роботи куреня – курінний та заступник отримали юнаки що не ведуть гуртків. Також в Раду Гурткових увійшов “новоспечений” новацький виховник, щоправда, з часом його роль ставала все більше незроузмілою для загалу, оскільки кількість заходів що пересікались з новацькими фактично нульова, тому потреба в його участі в Раді гурткових природньо зникла. Можливо, я щось не так робив з боку зв’язкового, це питання вартує окремо дослідити. Дуже важливим позитивним моментом відзначу наявність старших юнаків в Раді гурткових як тих, хто були минулі роки в раді гурткових, таким чином покритий елемент передачі досвіду. З мого боку як зв’язкового важливо було прослідкувати щоб курінний та заступник мали відповідний авторитет в Раді Гурткових та в курені вцілому навіть попри те що молодші. Це потрібно убло робити постійно, оскільки старші хлопці з досвідом постійно вважають що ними ніхто не може керувати якщо молодший, має менше досвіду.

III.2.4 Курінний табір
Курінний табір, що став першим для гуртків за новою системою ми почали планувати з розподілу обов’язків. отож, існуюча Кадра Виховників куреня в складі 4-х осіб (3 впорядники та 1 інструктор) отримали ролі: комендант, нач. програми, фінансист-господарник та суддя-писар. Провідники гуртків отримали наступні ролі: заступник з питань програми-писар, суддя та керівник локальних проектів табору, відповідальний за
легенду та гуртковий етап. Тут важливо розуміти що ролі ми пропонували юнакам вибрати самостійно, наполягали лише на тому щоб заступник з питань програми був хтось з них, а далі (писар, суддя, фінанси, кухня, бунчужний, легенда тощо) запропонували їм вибрати за бажанням та тому “до чого лежить серце”. Юнаки зі “середнього” по віку гуртка розібрали наступні посади: гурткові трьох гуртків, бунчужний, писар, кухар, начальник господарської ділянки. Важливо було балансувати між тим що беруть на себе юнаки, а що старші пластуни. Старші пластуни перекрили питання вкладки, юридичні аспекти організації табору, роботу з батьками, при цьому до кожного елементу долучали когось зі старших юнаків як “глядачів”, щоб ті набирались досвіду спостерігаючи за роботою.
Табір “ХІІІ Стежа” пройшов успішно.

III.2.5 Робота з батьками
Після перших десяти сходин, перед останньою перевіркою на ступінь пластуна-прихильника (згідно відзнаки прихильника) було проведено перші батьківські збори.
Ключовий акцент був на тому що за виховний процес відвпіодають старші люди, які мають відпвіодний практичний досвід та зарахований курс теоретичний курс, а безпосередню роботу з дітьми ведуть старші юнаки які показали себе з найкращої сторони як скаути і мають необхідні щоб вести гурток, така практика є в світовому скаутингу. Жодних нарікань від батьків не було, лише були задані класичні запитання, які задають на будь-яких батьківських зборах виховникам, що свідчить про відсутність різниці для батьків в тому хто
веде сходини їх хлопців.
Попри це, було роздано контакти (електронна скринька, соц. мережевий профіль, мобільний телефон) виховників куреня та повідомлено в яких пиатннях звертатись: коли немає зв’язку з провідником гуртка, коли на думку батьків щось не так відбувається на сходинах з їх дитиною і вони не можуть про це поговорити з провідником гуртка з тої чи іншої причини, коли вони вважають що питання надто складне для розуміння підлітка. При цьому, провідники гуртків були присутніми на сходинах, як і їх батьки, яким в кінці сходин
дали слово.
Далі з батьками достатньо було зустрітись за 2 місяці до курінного табору та безпосередньо перед ним. Збори нічим не відрізняються від класичних пластових батьківських зборів. Лише з часом все більше елемнтів потрібно передавати на організацію провідникам гуртків, при цьому самому завжди бути присутнім та контролювати якість процесу до, під час та після робити обговорення.

III.2.6 Устрій та програма гуртків
Перші пів року гуртки що працювали за КГС не мали свого гуртквого. Всі інші посади були наявними, при чому Рада гуртка проводилась лише після 3-х місяців праці гуртка (можна було трохи швидше). За три місяці праці від гуртків вимагалось отримати число в курені, для чого вони думали гасла, шили сельветки, парпорці, провели Раду Гуртка. Інформацію з Ради гурткових приносив провідник гуртка.
Програма нічим не відрізнялась. Перші 3 місяці – грунтовний курс згідно відзнаки прихильника. Далі – традиції куреня, старт діловодств і початок першої проби, не інтенсивний курс, більший наголос на командні заняття, створення міцного колективу.

III.3 3. Другий рік праці
Другий рік праці відрізнявся від першого наступним:
• Рада гурткових почала складатися лише з членів “середнього” по віку гуртка, провідники гуртків не входили до Ради гурткових, при цьому курінним була та ж людина, що й минулого року, що відіграло дуже позитвину роль;
• Всі провідники гуртків отримали завдання на черговій Раді свого гуртка вибрати гурткового з числа юнаків свого гуртка, попри інші посади;
• Молодші гуртки отримували інформацію з Ради Гурткових через провідників гуртків (які не завжди ходили на Ради Гурткових, проте завжди дізнавались про рішення та до Ради давали свої пропозиції через засоби зв’язку що заохочувалось з боку зв’язкового);
• Курінний табір готували всі старші юнаки без втручання старших виховників, лише комендантом був (формально) старший пластун), на парктці всі аспекти курінного табору зробили старші юнаки (15-17 років);
• Дошколи провідників гуртків стали проводити раз в три тижні, що понизило якість роботи, тому повернулися до двох обов’язкових і якщо не виходило очну зустірч зробити, робили телекоференції або скайп-кофнеренції.
• Курінні сходини. Кожні курінні сходини (раз в місяць) були змагом-перевіркою тих знань та навиків, які були темами місяця для молодших гуртків. точки готували по черзі провідники гуртків та Рада Гурткових.
• Програма – перша проба
Все решта було ідентичним. Як і в кінці першого пластового року, провідники гуртків підготували статистичні звіти про діяльність гуртка (два гуртки з трьох цього разу, один провідник гуртка халатніше поставився до фіксації статистики протягом року і на момент напсиання цього проекту ще не подав свого звіту).

III.4 4. Стан куреня зараз
Станом на вересень 2014 року три гуртки, що були набрані старшими юнаками далі пластують, відбули два курінних табори, залишилисьв своїй більшості тим складом що й був на початку створення гуртка.
На Раді куреня (останні вихідні серпня) до нового проводу куреня увійшли виключно юнаки з трьох гуртків, що працювали вже за КГС
Якщо ознайомитись з додатками (див. ДОДАТОК А), можна буде побачити як саме працювали зі своїми гуртками провідники гуртків (участь в сходинах та інших заняттях, поступ в пробах, кадровий стан тощо).
Порівнюючи ті звіти з часами свого юнакування,а також з тим як сам працював з гуртком як впорядник відзначу що статистика не те що така ж, а краща!

III.5 Плани куреня (куренів) на майбутнє
Зараз курінь має 5 гуртків (2 старших та три що розпочали свій третій пластовий рік).
Двоє юнаків набиратимуть новацькі рої, ще двоє – юнацькі гуртки за тою ж КГС. Таким чином цього року в курені буде 7 гуртків (найтсраший гурток “випускається” з юнацтва перед літом 2015 року). Згідно пластової методики курінь має налічувати 2-5 гуртків, тобто потрібно виводити гуртки в інший курінь або створювати новий. Було прйинято спільне рішення з юнаками іншого старшого гуртка (з якого, власне і виходитимуть двоє новацьких братчиків та двоє юнацьких провідників гуртків) про те що вони стануть основою нового куреня, в якому числитиметься ще два нових гуртки, які будуть набрані до листопада 2014
року. тиками чином в курені Короля Данила до літа буде 4 гуртки, а в новому курені – 3. З вересня 2015 року кожен курінь складатиметься з трьох гуртків.
Зв’язковим залишатимусь в курені Короля Данила поки кандидатові на зв’язкового з числа провідників гуртків не буде зараховано вишкіл виховників УПЮ. Також в планах і вишкіл зв’язкових, перший методичний проект УПЮ. Для інших двох провідників гуртків також завдання на рік – проходження КВВ УПЮ та спробувати вибрати тему для методичного проекту. Провідники гуртків самостійно мають провести курінний табір, до якого долучатимусь хіба рекомендаціями на запит.
В той сам час новим куренем опікуватимусь як зв’язковий повністю. радою гурткових буде старший гурток, двоє провідників гуртків входитимуть в Раду як гурткові і при потребі візьмуть на себе додатковий обов’язок. Ключові посади ради гурткових будуть зайняті хлопцями що не вестимуть гуртків. При цьому один з юнаків вже попередньо виявив готовність бути наступним зв’язковим нового куреня (юнак був успішним курінним протягом двох років в курені Короля Данила). Для цього він братиме участь зі мною в усіх діях зв’язкового щоб навчатись на практиці.
В ідеалі, станом на жовтень 2015 року курінь Короля Данила матиме діючого зв’язкового, а курінь Романа Мстиславовча працюватиме лише з мінімальними рекомендаціями від діючого зв’язкового, а всю головну роботу вже виконуватиме потенційний майбутній зв’язковий (прогноз зміни зв’язківства – до квітня 2016 року, бажаний час – середина лютого 2016 року).

IV. IV. Впровадження КГС як системи

IV.1 1. Вступна заввага
В даному розділі буде описаний метод роботи з куренем та його структурний устрій за КГС, а також буде подано рекомендацій як ввести в Пласт методику “КГС” в цілому враховуючи сучасні умови.

IV.2 2. Устрій куреня та обов’язки структурних одиниць
В ідеалі, структурно курінь має складатися з Кадри виховників, Ради гурткових, гуртків, батьківської ради, опікунської ради.

IV.2.1 1. Кадра виховників
До КВ входять зв’язковий та провідники гуртків. Тісна співпраця йде з інструкторами та братчиками УПН, які юнакують чи юнакували в цьому курені УПЮ.
Завданням КВ є складати глобальний план праці куреня, зокрема співпраці з УПН. План складається на 4 роки. На початку кожної осені КВ має уточняти план праці з деталізацією року що стартує (“пластового року” – від вересня поточного, до вересня наступного року).
КВ також приймає рішення по тому хто з юнаків є кандидатом на братчика УПН, хто на провідника гуртка УПЮ з наступного пластового року і складає план дій щодо перевірки цих юнаків на придатність до цієї справи (див.II.2 для критеріїв). Зв’язковий особисто несе повну відповідальність за курінь перед вищими структурними підрозділами Пласту, тому, в разі потреби може прийняти будь-яке рішення авторитарно в рамках куреня. Даної ситуації слід уникати з точки зору потенційних конфліктів в КВ, та всі члени КВ мають
розуміти це правило і те, що велика відпоідальність дає великі можливості – обов’язко є підставою права.
Також КВ куреня дбає про якісне формування Батьківської Опікунської Рад (див. IV.2.4 та IV.2.5).
В інших аспектах КВ куреня за КГС не відрізняється від КВ куреня за існуючої моделі в Пласті.

IV.2.2 2. Рада Гурткових
До РГ входять курінний провід (курінний, заступник курінного, писар, скарбник, інші, за потреби), зв’язковий, провідники гуртків (з часом, замість провідників гуртків РГ відвідують гурткові з числа членів гуртка). На початку створення куреня, який має працювати за КГС, перші два роки провідники гуртків мають вести паралельно й курінні діловодства, якщо немає старших членів гуртка зі ступенем учасника та вище (виняток, прихильник, який дуже активно здає пробу, та здав її більшу половину, зокрема пройшов успішно вишкіл курінного табору в своєму курені).
Обов’язки РГ за КГС не відрізняються від обов’язків РГ за існуючої моделі в Пласті.
Важливм моментом є поступове делегування обов’язків від діючого зв’язкового до потенційного наступного, чи, навіть, наступних. Для цього зв’язковий передає одному з провідників гуртків інформацію про цілі конкретної РГ, на якій він заступатиме зв’язкового, про що також інформується діючим зв’язковим і курінний. Потім діючий зв’язковий перевіряє результати через звіт провідника гуртка, який пробував себе в ролі зв’язкового на Раді Гурткових. Це один з прикладів як на практиці відбувається підготовка нового потенційного зв’язкового. Більше того. Коли є кілька успішних провіднкиів гуртків, які добре ведуть свої гуртки, є амбітними та розуміють загалом мету Пласту на удмку зв’язкового, можна й по-черговою ротацією «в.о. зв’язкового» зайнятись, коли кожен провідник гуртка протягом певного періоду часу веде РГ під егідою діючого зв’язкового. Добре призначити ряд проектів, які має реалізувати РГ за часу діяльності конкретного провідника гуртка в ролі «в.о. зв’язкового», по цьому можна міряти успішність того чи іншого старшого юнака. Тут важливо щоб виконуючи обво’язки зв’язкового старший юнак чам не почав займатись технічними задачами, а, власне, функціями зв’язкового, за чим має прослідкувати діючий зв’язковий.

IV.2.3 3. Гуртки
Гурток складається з провідника гуртка та юнаків, яких він набрав спільно зі звязковим. Після двох років успішної діяльності, за умови збереження більшості того ж складу гуртка, що й був на початку існування гуртка, гурток вибирає з-поміж себе на черговій Раді гуртка й гурткового, попри решту гурткового проводу.
Обов’язки та суть діяльності гуртка за КГС нічим не відрізняється від роботи гуртка за існуючої моделі в Пласті.

IV.2.4 4. Батьківська Рада
В Батьківську Раду входять всі батьки/опікуни юнаків куреня. При роботі за КГС зв’язковому слід звернути особливу увагу на роботу з батьками та чітко пояснити формат роботи: хто такий зв’язковий, хто є провідники гуртків, інстурктори, з яких питань до кого звертатися. Сама Батьківська Рада, за умови доброї органіазції має допомгати Кадрі Виховників забезпечувати виховний процес через такі інструменти як зворотній зв’язок при індивідуальному контакті з провідниками гуртків, зв’язковим, через підтримку в матеріальних питаннях для забезпечення участі юнаків куреня в пластових заходах. З практичної сторони добре мати список активних батьків, які б займались координацією праці Батьківської Ради.
Робота з батьками за КГС нічим суттєво не відрізняється від роботи з Батьками за існуючої моделі в Пласті.

IV.2.5 5. Опікунська Рада
Опікунська рада – коло людей, які можуть та хочуть допомагати куреню розвиватися. Така Рада покликана для вирішення глобальних питань двох типів:
1) Матеріальних, таких як домівка, сприяння в проведенні заходів, дорогий реманент, органіазція дозволів тощо;
2) Стратегічно-рекомендаційних, таких як підказка зв’язковому сучасних трендів в суспільстві, на локальній території, якій працює курінь.
Важливо розуміти що Опікунська Рада не може приймати ніяких виховних рішень, лише рекомендації т адопомога. Зі свого боку зв’язковий має розуміти важливість цієї Ради та своїми діями не втратити корисні зв’язки для Пласту.
Робота з опікунською Радою за КГС нічим суттєво не відрізняється від роботи з Опікунською Радою за існуючої моделі в Пласті.

IV.3 3. Глобальні рекомендації з впровадження КГС для Пласту
Для впровадження КГС в сучасний Пласт потрібно зробити наступне:
1) Чітко сформувати схему підготовки провідника гуртка (є в даному МП);
2) Сформувати напрямні для проведення ШПГ та Вишколу зв’язкових (Автор проекту цього МП сформує);
3) Забезпечити всі пластові частини цим МП, створити можливість для звернення з поточними питаннями щодо впровадження системи на місці (автор даного МП готовий сформувати команду консультантів, а до моменту створення особисто відповідати на питання (КБ УПЮ за підтримки КПР, КПС);
4) Затвердити на черговій МРСК КГС як систему, яку може обрати для себе будь- який курінь УПЮ краю (МРСК);
5) Забезпечити при КБ УПЮ посаду, діловоди якої протягом 6 років (2 каденції КБ УПЮ за існуючої 3-річної каденції) відслідковуватимуть якість праці гуртків в порівнянні з тою системою яка існувала та звіряючи результат праці за КГС тим, який описаний в меті Пласту (МРСК, КБ УПЮ);
6) Сформувати команду, яка перші два роки дбатиме за якісне проведення ШПГ та вишколів зв’язкових, учасники яких планують працювати за КГС (автор цього МП готовий забезпечити цей процес).

V. Перелік опрацьованої літератури проекту

1) «Посібник зв’язкового», 197-го року випуску, 429 сторінок.
2) «Велика гра», авторства Юрія Старосольського (е-версія)
3) «Пластовий гурток», автораства Євгена-Юрій Пеленського (е-версія);
4) «Гурткова система» , автораства Філіпас Роланда Еразма (е-версія);
5) «Пластова юність Степана Бандери» , автораства Юрія Юзича (е-версія);
6) «Побудова команди», Божени Ковальчук (е-версія)
7) Гутірки «Дєді Юрка», авторства Юрія П’ясецького дожурналу «Юнак» в 1960-х
рр. Є сучасне перевидання.

Настільна гра як дієвий вид ігрової методики

Скачати проект в форматі PDF можна тут.

Мета проекту: Спрощення процесу подання юнацтву складної теоретичної інформації; формування комунікаійних навичок; плекання правил чесної гри.
Актуальність теми проекту: У своїй діяльності стикнувся з тим, що юнацтво важко сприймає та засвоює великий об’єм теоретичної інформації про патрона куреня, історії Пласту й України, а також різного типу гутірок (наприклад зі слідознавства). А виховники не завжди досконало володіють інформацією чи мають достатньо часу для її опанування та опрацювання. Тому розроблення настільних ігор допоможе спростити виховникам процес підготовки до сходин, юнацтву набути та краще вдосконалити свої вміння, знання та навички. Окрім цього урізноманітнити процес виховання та самовиховання.
Короткий опис проекту: Проект полягає в розробці настільних ігор, а також описі методики створення таких забавок для використання іншими пластунами. Ігри стосуватимуться біографії патрона юнацького куреня ( ч.107 ім. Петра Войновського), природознавства (тварини/сліди), історії Пласту.
Інформація про реалізацію проекту: Перша гра була розроблена, наприкінці грудня 2014 р. і випробувана в тому ж місяці на гурткових сходинах «Білих Левів» (к.ч.107). Складалась вона з поля, ігрових карток, фішок та грального кубика. Друга гра, була розроблена як допоміжна (червень-липень 2015 р), для гутірки з Природознавства на «ЛШ» 2015. Всього було 30 пар карт із зображенням тварини/птаха та їхнього сліду. Пізніше цю гру, я також апробував на своєму юнацтві к.ч.107 ім. П.Войновського. Згодом я подумав, що для мого проекту замало двох ігор, тому наважився розробити ще третю гру з історії Пласту. Ця гра була найскладнішою з усіх мною розроблених. Пішло багата часу на збір/пошук інформації та фото, а також на дизайн карт. Дану гру мені допомогли протестувати юнаки і юначки ст..Чернівці, а також к. УСП Ластівки.

 

Розділ 1. Настільна гра – від логіки і математики до творчості і військових баталій.
Ігрова діяльність, як історично сформоване явище, дуже різноманітна і передбачає дитячі ігри з іграшками, настільні ігри, інтелектуальні ігри, рухливі ігри, спортивні тощо. Пласт як організація, що базується на ідеях самовиховання теж застосовує ігрову методику. Граючись особа немов поринає у вигаданий світ зі своїми правилами і бонусами у разі перемоги.
Настільні ігри з різними модифікаціями розвиваються уже багато століть. За цей час ігри почали використовувати у вихованні і зацікавленні дітей.
Якщо коротко описати історію настільних ігор, то вона б виглядала так.
Найдавнішою грою вважається гра давніх єгиптян – сенет, вона за своїми правиламим нагадувала шашки. Пізніше почали з’являтись схожі ігри шашкового типу на арабському Сході (нарди), в Індії (чапаур), у Китаї (Го і Го-Моку).У ХІІст зявились перші гральні карти, уХVIII ст з Азії до Європи потрапляє доміно, а вже у 19 ст зявляється китайська гра маджонг (в якій застосовуються гральні кості) та англійська гра реверсі. Після Великої депресії у США з’являється економічна гра – «Монополія», на основі якої виникли безліч інших ігор. У 1986 в СРСР виникла психологічна гра «Мафія». Мафія знайшла цілком практичнее застосування у повсякденному житті. В США її використовують як засіб перевиховання важких пілітків у християнських таборах; за допомогою «Мафії» японських старшокласників готують до ролі майбутніх присяжних. Сьогодні ж попит на настільні ігри надзвичайно великий, тому видавці пропонують все більше варіацій настільних ігор на будь-який смак, від кулінарних до військових.
Але що ж робить настільні ігри популярними серед дітей? Чому сьогодні доцільно використовувати настільну гру, як засіб для навчання і виховання?
Гра посідає визначене місце у житті дитини, звичайно ж, разом із працею, навчанням, мистецтвом та спортом. Вона забезпечує необхідні емоційні умови для розвитку особистості, задіює аудіо-візуальні та тактильні канали сприйняття. Настільні ігри розвивають уяву, стимулюють творчу активність, вчать взаємодії в команді. Живе спілкування, що відбувається під час гри за одним столом не може замінити комп’ютер. Для виховника гра стає незамінним інструментом виховання, що дає можливість розвивати розумну ініціативу, логіку, створювати атмосферу розкутості, творчості та умови для саморозвитку.
Найголовнішими характеристиками будь-якої гри, зокрема настільної, є добровільна участь, регламентовність та задана послідовність дій гравців.
Виконання правил гри вимагає від дитини певних дій та зусиль. Це підвищує здатність формування вмінь та навиків передбачених грою. Правила організують пізнавальну діяльність дітей: щось роздивитися, подумати, порівняти, знайти спосіб розв’язання поставленого завдання. У грі, крім вищеперечисленого формуються ігрові та реальні стосунки між дітьми. Наприклад, під час гри в учасників інколи виникає бажання «обійти» складні правила чи правила, яких вони не розуміють. Також, таке трапляється коли учасник хоче забезпечити собі «легку перемогу» і свідомо порушує правила. В контексті пластовї методики, ми навчаємо правил чесної гри, що повинно нівелювати спроби «махлювання» і в майбутньому сприяти формуванню відповідальної дорослої особи.
Гра також дозволяє досягти виховнику цілої низки важливих цілей: дидактичних (формування й засвоєння нових знань, умінь, навиків,розширення кругозору); розвивальних (розвиток пам’яті, мови, розумових процесів – аналізу, синтезу, співставлення, творчих здібностей) та виховних (виховання самостійності, дружності, відповідальності, навичок співпраці та інше).
Підсумовуючи варто навести слова Й. Гейзінга: «Гра– це добровільна дія або заняття, яке здійснюється всередині встановлених меж місця і часу за добровільно прийнятими, але абсолютно обов’язковими правилами з метою, яка міститься в ньому самому, і яке супроводжується почуттям напруження і радості, а також свідомістю «інакшого буття», ніж «повсякденного» життя.»

Розділ 2. Розробка настільної гри. Теорія.
Розробити настільну гру, на перший погляд, видається досить простеньким завданням, та це не зовсім так. Адже сам процес займає великий проміжок часу. Потрібно зібрати матеріали, наповнити гру навчально-виховним змістом (цілі і мета), створити приємний і цікавий дизайн, а також випробувати гру на практиці (!) та внести корективи в гру, щоб її можна було повноцінно використовувати в подальшому. Процес створення власних настільних ігор, останнім часом, стає все популярнішим і описати його можна кількома етапами:

  1. Ідея. Якщо у Вас зявилась ідея, то варто її записати, а згодом конкретизувати, яку саме тему буде розкрито у грі (наприклад у грі «Сліди» розкрито тему природознавства/тварин). Створення гри може відбуватись нерівномірно, проте якщо ідея гри приносить Вам задоволення, то й робота над грою не буде складною.
  2. Основні питання, які потрібно вирішити при розробці гри. Після того як у Вас зявилась ідея і Ви визначили її тему, потрібно зрозуміти якою буде гра. У цьому допоможуть наступні пункти:
    1. Перш за все потрібно визначитись із метою Вашої гри. З допомогою настільної гри можна не тільки розважитись, а й сформувати конкретні навики та вміння, які сприятимуть творчості, креативу, самостійності тощо. Засвоєння матеріалу/вмінь відбувається шляхом досягнення ігрової мети. При цьому засвоєння відбувається в цікавій формі, і для юнака чи юначки настає усвідомлення, що він чи вона навчились грати в ту чи іншу гру. Якщо у грі буде відсутня мета, то вона буде сприйматись несерйозно, і буде виглядати штучно, що знизить її ефективність.
    2. Важливим до визначення є цільова група для вашої гри. Пам’ятайте, що вік гравців та їхні зацікавлення впливають, як на на правила, так і на дизайн. Наприклад, для молодшого юнацтва ідеальний дизайн карт повинен бути в світлих, веселих тонах, з малюнками; а правила повинні бути нескладні, щоб у дітей склались певні логічні образи та бачення. У визначенні цільової групи, цілком може допомогти програма УПЮ (юнацькі проби, вмілості).
    3. Врахуйте і наступні пункти:
    ● кількість гравців (гра на одного, двох, на групу до 6 осіб, на групу більше 6 осіб);
    ● час впродовж якого триватиме гра (залежить від мети, жанру гри, правил і поділяється на ігри: до 15 хвилин – дуже швидка гра; 15-30 хв. – швидка; 30-60 хв. – середня; 60-90 хв. – довга; понад 90 хв. – дуже довга);
    ● подумайте чи не втрачатимуть гравці інтерес і чи дійсно мету гри можна буде досягнути;
    ● спосіб взаємодії між гравцями під час гри ( а) конфлікт – гравці грають одне проти одного. Переможець тільки один; б) конкуренція – гравці конкурують одне з одним, але у них схожі цілі. Переможець один, але гравці грають проти гри; в) співробітництво – гравці проти гри, жодної конкуренції. Перемогти можуть тільки всі разом.)
    ● типові ігрові ситуації, які можуть виникати;
    ● якою буде мотивація для гравців, щоб виграти;
    ● яким буде завершення гри і скільки буде переможців.
    На основі цього потрібно підібрати конкретні механіки і механізми, які Ви застосуєте в грі. В подальшому ці механіки доведеться як слід випробувати з гравцями. Пам’ятайте, що одні ігри є легкими та швидкими, мають прості механізми й правила, а інші навпаки – складними і довготривалими. Розпочавши розробку гри дайте відповіді на вищезазначені питання, бо без них буде складно рухатись далі.
  3. Перший прототип гри і його коригування
    Потрібно перевірити основні цілі та структуру вашої гри, а для цього треба створити реальний прототип гри та написати правила. Це необхідно, щоб переконатись чи Ваша концепція працює. Макет можна накреслити від руки на папері чи зробити його у цифровому вигляді та роздрукувати в чорно-білих тонах. Головне тут те, що корективи можна внести у макет швидко і без великих витрат. Гру варто випробувати на собі, при цьому потрібно звертати увагу на працюючі механізми, відсутність балансу між ігровими сторонами, порушення правил чи на інші речі, які можуть негативно вплинути на гру. У випадку непрацюючого механізму, його можна просто «викинути» чи замінити іншим. Правила гри теж можна змінювати у процесі розробки гри та апробації, якщо це покращить ігрову ситуацію.
    Після перших випробувань необхідно внести корективи у правила гри та в макет ігрових карток, ігрового поля тощо. Вже опісля варто подумати над тим, як буде подана ключова інформація, де вона буде розміщена, чи зручно використовувати інформацію під час гри тощо? Маючи більш-менш стійке уявлення про те, як подати інформацію у грі потрібно створити ще один макет. Він не обов ‘язково повинен бути художньо досконалим. Гру потрібно випробувати вдруге, знову самостійно чи в вузькому колі. Подивіться чи все працює, оцініть чи виконуються цілі гри. Другий макет доцільно створювати, якщо у цьому буде потреба, але якщо вдасться зробити з першого разу то цей пунктик можна пропустити.
  4. Тестування гри та створення фінального макету.
    У Вас є правила і макет гри. Тому Ви цілком можете випробувати гру у ширшому колі. Зазвичай, пропонують друзям або родичам, але також залучають й інші групи людей. На цьому етапі важливим є записник, у якому потрібно робити нотатки. Під час випробування треба звертати увагу на дії гравців, неточності у правилах, відсутність деяких правил, час гри, графічне оформлення, механізми в грі… Записуйте все, що може покращити вашу гру. Пропозицій дійсно може бути багато. Особливо зауважте чи гра виконує встановлені Вами цілі чи ні! В пластовому середовищі гру можна випробувати й дистанційно. Для цього Вам потрібно буде кілька примірників Вашої гри з правилами, а також невеликий опитник для гравців, який Вони повинні бути заповнити після гри. Від того наскільки багато тестів ви провели і наскільки різні люди грали у вашу гру залежить якість «на виході». Після внесення останніх коректувань можна стверджувати, що ви завершили створення власної гри.
  5. Вдосконалення гри. На основі Вашої базової розробки, можуть створюватись доповнення та вдосконалення ігрових елементів. Все залежить від доцільності/потреби такого доповнення, а також від Вашого натхнення.

Про тему і механіку у грі.
При створенні гри Вам потрібно обрати тему і створити механіку (тобто принцип за яким гравці будуть в цю гру грати). За темами ігри можна умовно поділити на: абстрактні (шахи, нарди), інші економічні (Монополія, Щурячі перегони), історичні, цивілізаційні, військово-стратегічні, природознавчі тощо. Тут все ніби зрозуміло, обираєте тему, підбираєте її під аудиторію.А от що таке механіка гри? На одному з всесвітньо відомих форумів присвячених настільним іграм Board Game Geek під механікою розуміють правила гри, які пояснюють її загальні чи специфічні функції / аспекти. Механіка – це зв’язок, між кількома ігровими елементами (механізмами), які можуть стати окремою грою. Іншими словами механіка – це принцип на якому базується гра; принцип який пояснює як в цю гру грати.
У грі можна комбінувати різні механіки, а можна придумувати щось оригінальне й нове. З вичерпним переліком механік, можна детально ознайомитись на форумі присвяченому настільним іграм. Зокрема на форумі Board Game Geek виділили 51 вид ігрових механік, а на форумі The Game Crafter – 35 механік. На цих же форумах гравці і розробники розповідають як створювати ігри. Деякі механіки перекладені на російську, що ще більше спрощує розробку (детальніше дивіться посилання в переліку опрацьованої літератури).
Виготовлення і матеріали
Щоб виготовити гру потрібно визначитись з типом паперу (для карт рекомендую шільність паперу не менше 300 г/м2 ), з формою карт і дизайном (тип покриття карт, наприклад, глянець, матовість тощо -вибирайте з точки зору зручності та естетики), з формою ігрового поля (обирайте цупкий папір), типом фішок, коробки для гри та інших додаткових матеріалів. Консультації з графічним дизайнером чи друкарем будуть тільки додатковими плюсом. Саму ж гру можна виготовити або самостійно на власному принтері, або в друкарні з допомогою спецобладнання.

Розділ 3. Розробка гри на практиці.
3.1. Гра про Патрона.
Розпочав я з гри про патрона к. ч. 107 – Петра Войновського. Вже давно поставала потреба подавати біографію патрона цікавіше і легше, оскільки просто слухаючи гутірку складно запам’ятати все. Крім того гутірки про патрона часто перетворюються в суху розповідь його біографії. Отже, за основне джерело було взято мемуари П. Войновського – «Моє найвище щастя», а також ряд інших дотичних джерел. Після аналізу біографії я виділив близько 30 найважливіших дат з його життя та підібрав ілюстрації. На моє переконання, гра повинна була бути простою, тому я одразу ж вирішив використати механіку (принцип) «Кидай і ходи». Гравцеві потрібно кинути шестигранний кубик і пересунити свою ігрову фішку на відповідну кількість кроків. Для того щоб досягнути фінішу потрібно зробити 77 ігрових кроків. Для кращого усвідомлення біографії вирішив додати ще одну ігрову механіку з використанням ігрових карток. Кількість карток відповідає кількості основних подій із життя патрона, а саме 30 подій. Кожна картка має свій порядковий номер, цей номер також написаний в одному з кіл на ігровому полі на яке міг наступити гравець після кидка кубика. Здійснивши хід і потрапивши на коло з номером, гравець повинен виконати завдання з ігрової картки. Кожна картка включала в себе кілька ігрових елементів: 1) опис події з життя Петра Войновського; 2) дата коли ця подія відбулась; 3) кількість кроків, яку може зробити гравець правильно або неправильно виконавши завдання на цій картці; 4) завдання для гравця. Суть завдань на картках. Завдання були підібрані під життєву ситуацію на цій картці. Наприклад, у 1933 р. відбулась мандрівка на козацькій чайці, в якій взяв участь П. Войновський, а завданням до цієї події став опис виряду на одноденну мандрівку. За правильну відповідь гравець пересуває свою фігурку на 2 кроки вперед. Також кілька завдань з карток були пов’язані із фото. Графічно я вирішив оформити всю гру в чорно-білих тонах (для економії коштів), а також оформив правила (детальніше у додатках до проекту). Після створення робочого макету гри, дійшла справа до апробації гри з юнацтвом. І саме на цьому етапі було помічено ряд важливих недоліків гри, які потрібно було виправити. Зокрема, переходи в грі по стрілочках, були нерівномірними. Один гравець міг відірватись від іншого на 8-10 ходів. Оскільки карток всього 30, то коли гравець потрапляв на відповідний круг і відповідав правильно, іншому гравцеві вже не було доцільності відповідати на це ж питання, бо він його вже чув. Також дизайн карт потребував доопрацювання. Вони були односторонніми і юнацтво одразу ж звертало увагу на завдання, не звертаючи своєї уваги на події, що відбулась. Тому я вирішив видозмінити картки. Після апробації з різною кількістю учасників, вирішив, що гру варто проводити для кількості від 2 до 5 людей. Загалом юнацтво весело і з ентузіазмом сприйняло гру. Інвентар: ігрове поле, фото, 30 карток із завданнями, гральний кубик, фігурки для гравців, правила.

1.2. Мемогра «Сліди».
Весною та влітку 2015 я готувався до МВТ «Лісова школа». Як і кожному учаснику мені потрібно було підготувати інструктаж. А оскільки інструктаж був з природознавта, то в процесі підготовки, мені спала на думку ідея створити настільну гру, щоб у легкій і невимушеній формі пояснити теоретичний матеріал про тварин і їхні сліди. Для того, щоб мій гурток зміг запам’ятати сліди тварин, я вирішив застосувати принцип (механіку) «запам’ятовування». В процесі розробки моя гра набула однієї відмінної риси від ігор такого типу, про що далі. Отож, гра складається з 60 карток: 16 пар з птахами і 14 пар з тваринами. Кожна картка в колоді має свою пару, але не просто пару, як в інших іграх з такою ж механікою. На одній карті зображено тварину/птаха, а на іншій їхній слід. Різниця полягає в тому, що для полегшення сприйняття гравцями, у правому кутку картки на зображенні з твариною зображено зменшений слід, а на зображенні зі слідом у правому нижньому куті зображення тварини, якій цей слід належить. Відповідно вся суть гри зводиться до того, щоб правильно підібрати пару тварина – слід (детальніше див. правила в додатку). Найбільші складнощі при створенні гри були з пошуком та обробкою потрібних зображень слідів, які б вмістились на картку. Як я підбирав тварин для гри? Я вирішив зосередитись здебільшого на диких тваринах. Чому? Тому, що сліди диких тварин схожі на сліди домашніх (наприклад, дикого кота – на доманього кота, вовка – на собаку тощо). При застосуванні під час інструктажу на ЛШ зіткнувся з однією важливою проблемою. Кількість карток була завеликою, щоб її можна було ефективно використати і запам’ятати матеріал під час однієї гри. Хоча спочатку мені навпаки здавалось, що кількість замала. Згодом я апробовував цю гру зі своїми друзями; під час курінної мандрівки, а також на ДП 2016. В результаті я мав масу позитивних відгуків, і ще більше порад як покращити гру. Тому на основі пропозицій, я вирішив розділити цю гру на дві групи: «Сліди. Тварини» та «Сліди. Птахи». За результатами пробних ігор, я дійшов висновку, що при перевертанні карт потрібно назвати правильно тварину, щоб взяти собі вгадану пару карт, бо при відсутності такого механізму гра перетвориться в процес простого пошуку пари. А от розуміння, що це за тварина чи птах у гравця не буде. Картки, які є в грі, можна використовувати і як ілюстраційний матеріал, що не вимагає від виховника чи інструктора додаткового пошуку зображень для використання в своїй гутірці. В майбутніх версіях гри я спробую освіжити дизайн і можливо додати до неї невеличку книжечку, де будуть коротко описані тварини, що є в грі (в такому випадку, це вже буде не просто гра, а ще й невелика гутірка-інструкція). Опис кожної тварини можна буде застосувати в грі для другого рівня складності. Інвентар: 60 карт, правила.

1.3. Гра з історії Пласту
Історія Пласту налічує вже більше 100 років і, фактично, кожного року траплялась якась важлива подія в розвитку організації. Подати всі етапи розвитку Пласту я вирішив з допомогою настільної гри. В даному випадку мені пригодилась механіка (принцип) «вікторина», а сама гра сконструйована за прототипом гри “Timеline”. Суть гри полягає в тому, щоб розкласти події з історії в хронологічному порядку. Але оскільки гравець не бачить правильної дати події, а тільки назву то він повинен правильно розташувати свою картку з подією в хронологічному ряді (детальніше див. правила в додатку). Кожна картка складається з кількох основних елементів: фото чи малюнок, який ілюструє подію; назва події; а також рік події на звороті картки. Через те, що в один рік могло відбуватись кілька важливих подій, то на деяких картах присутній ще й місяць коли відбулась та чи інша ситуація. Позначку з точним місяцем можна використати, за бажанням, як ускладнений рівень гри. При створенні своєї гри необов’язково створювати жорсткі правила, адже правила можна розширювати та ускладнювати і таким чином покращувати навики гравців. Під час збору інформації, я зіткнувся з тією проблемою, що в різних пластових джерелах дані про точну дату події могли відрізнятись. Підібрати відповідне фото під подію було складним завданням. Довелось переглядати майже кожен номер журнал «Юнак», «Пластовий шлях» чи інші пластові журнали початку-середини ХХ ст. у пошуках одного фото, яке б відповідало даній події. Також в пошуках інформації звертався за допомогою до Ю. Юзича, Т. Зеня, А. Ребрика. Для деяких карт замість відсутніх фото підбирались інші фото (наприклад: міста, де подія відбулась чи організація, яка була до неї причетна тощо) або й узагалі використовув ілюстрації. Перше тестування, я провів у колі друзів. Одразу ж виявив неточності на картах, граматичні помилки, недоліки під час верстки карт тощо. Складно також було дійти згоди у правилах. Зокрема, думки розділились про те як правильно розкладати часову лінію: в коло, в квадрат по периметру, в лінію чи у дві лінії. Вирішення я знайшов у тому, що гравцям можна запропонувати на вибір будь-який із цих способів. Також, для карт, гравці пропонували зробити одну зі сторін іншого кольору, щоб гравці не плутались і не перевертали карти (датою вверх) до того як поставили їх на стіл. Друге тестування відбулось на сходинах дівочого гуртка. Відгуки були досить позитивними. Третє тестування я провів по завершенні Ради Гурткових к. ч. 107 ім. П.Войновського. Кількість гравців була більшою, ніж дозволено правилами (макс. 8 чол), 9 людей. Навіть при такій кількості учасників гра була цікавою, проте затяжною. Особливо втішили мене позитивні відгуки від випробувань в середовищі куреня УСП “Ластівки” та в середовищі юнацтва на ДП. Інвентар: 102 картки, правила.

Правила настільних ігор.
Настільна гра “Слідами патрона”
Кількість гравців: 2-5 осіб
Інвентар: 1 ігрове поле, 5 фігурок, 30 карток із завданнями, 1 кубик.
Мета гри: дізнатись деталі із біографії П. Войновського і першим досягнути фінішу.
Підготовка до гри: перед грою необхідно розкласти поле, викласти карти із завданнями та обрати для кожного гравця фішку поставивши її на місце початку гри.
Хід гри: Починає гру наймолодший гравець, відповідно після нього хід буде відбуватись по годинниковій стрілці. Коли буде твій хід – кидай кубик. Перемісти свою фішку на стільки кроків вперед, скільки випало на кубику.

Пояснення поля та ігрових карток: Кола з цифрами відповідають карті з номером. Коли гравець стає на таке місце на полі, то витягає відповідну картку з номером. Всі картки лежать подією до верху. Гравець зачитує її вголос для всіх інших та називає дату події, після чого перевертає картку і зачитує ігрове завдання. Кола зі стрілками – вказують куди повинен пересунути свою фішку гравець, який на неї став. Картки із завданнями – з одного боку карти описана життєва ситуація з біографії патрона та дата, з іншого боку описано завдання для гравця та кількість кроків які гравець повинен зробити у разі якщо правильно/неправильно/невідповість на запитання. Літера К означає слово крок, цифра – кількість кроків. Наприклад, на картці написано К2, тоді гравець який правильно виконує завдання на картці може зробити два додаткових ходи з місця на якому зупинився, якщо гравець не виконує завдання (не знає на нього відповіді) або помиляється у відповіді, то робить 2 кроки назад.
Ігрові ситуації. Якщо після того як гравець “А” правильно виконав завдання, наприклад із картки №9, на коло із цим номером стає гравець “Б” він теж виконує це завдання. Якщо гравець “А” випадково повернувся на кілька кроків назад і він знову став на коло з №9, він має повторно виконати завдання. Переможе той, хто першим дійде до фінішу.

Мемогра “Сліди”
Кількість гравців: 2-6 осіб
Інвентар: 60 карток (дві групи карт, одна з птахами, а одна з тваринами).
Мета гри: запам’ятати зображення птахів та тварин, їхні сліди та назви; розвинути логіку та память.
Картки. У кожної картки є своя пара. На одній карті з одного боку зображено тварину чи птаха, а з іншого – сорочка карти. На картіц-парі з одного боку зображений слід тварини, а з іншого та ж сорочка картки. Картка в правому нижньому куті, має зменшене зображення сліду, щоб в процесі гри не заплутатись.
Поділ карт. В колоді всього 60 карток. З них 32 з птахами (16 пар) – Сліди. Птахи, а 28 з тваринами (14 пар) – Сліди. Тварини. Картки з птахами потрібно грати окремо від карток з тваринами.
Хід гри: Колоду карт з птахами (або з тваринами) потрібно розкласти на твердій поверхні сорочкою догори, зображенням донизу. У свій хід гравець повинен відкрити дві картки на свій вибір. Якщо вони збігаються, гравець повинен назвати тварину, яка зображена на картці і слід якої відповідає тварині, після правильної відповіді він забирає їх собі (*відповідь не правильна, картки перевертаються сорочкою догори і наступний гравець робить хід). Якщо картки, які перевернув гравець не збігаються, то він перевертає їх сорочкою доверху і наступний гравець робить хід. Коли картки закінчуються, переможцем оголошується той гравець у якого буде найбільше карт.
ПАМ’ЯТАЙТЕ! Картки з тваринами і картки з птахами варто грати окремо! Грати цілою колодою рекомендовано тільки тим гравцям, які є досвідченими в обох темах! І це збільшує тривалість гри.

Гра з історї Пласту
Кількість гравців: 2-8 чоловік від 8 до 108 років
Час гри: близько 15 хвилин
Мета гри: першим викласти всі свої картки в часовий ряд.
Інвентар: 102 двохсторонніх картки. З однієї сторони – назва та фото історичної події. З іншої – аналогічне зображення, але вже з відповідною датою (рік або рік і місяць).

  1. Підготовка до гри
    1. Всі картки в колоді потрібно розмістити датою до низу.
    2. Колоду потрібно ретельно перемішати і роздати кожному гравцю однакову кількість карток ( для 2-3 гравців – 6 карт кожному; 4-5 гравців – по 5 карт; 6-8 – по 4 карти). Роздавати картки потрібно датою до низу.
    3. Кожен гравець розміщує свої картки перед собою не дивлячись на сторону з датою.
    4. Колоду із рештою карток ставлять збоку на столі датою донизу.
    5. Зверху колоди знімають одну картку, перевертають її датою доверху та ставлять на центр столу – вона стає першою точкою часового ряду, який всі гравці будуть поповнювати своїми картками.
    6. Наймолодший гравець першим починає хід.

Хід гри: Гравці роблять хід за годинниковою стрілкою. Кожен гравець розміщує одну із своїх карток у часовому ряді – справа, зліва чи посередині між картками (спочатку гри картку можна буде ставити тільки справа чи зліва від початкової (першої) картки). Гравець обирає місце для своєї картки на вісі часу відповідно до своїх здогадок стосовно того, коли відбулась подія, яку зображено на картці. Якщо гравець вважає, що подія відбулась раніше, ніж на одній з карток розміщених на столі, то він ставить її зліва, якщо пізніше – справа, якщо в проміжку між уже викладеними подіями – тоді гравець кладе свою картку між 2х (просто розсунувши картки у часовому ряді так, щоб утворилось місце для картки). Картки можна розкладти в кілька способів: в лінію, в дві лінії, в коло, квадратом по периметру. Після того, як гравець помістив картку у часовому ряді він перевертає її датою до верху. Якщо подія дійсно відбулась в такій послідовності, то картка викладена вірно і залишається у часовому ряді. Якщо картка була викладена не вірно, то її скидається у відбій, а гравець бере верхню картку із колоди та ставить її поряд з іншими своїми картками датою вниз. Під час гри може виникнути ситуація, коли гравець додав свою картку до часового ряду, яка відповідно до дати співпадає з раніше викладеною карткою (дві різні події, які відбулись в одному й тому ж році). В такій ситуації картки повинні бути поруч, але їх порядок у часовому ряді може бути довільним.
ДОДАТКОВИЙ РІВЕНЬ У грі крім року можна застосовувати ще й конкретні місяці у яких відбувалась подія. Дану опцію рекомендуємо використовувати як ускладення гри. Якщо в даному раунді тільки один з гравців виклав усі свої картки (а в інших гравців картки залишились), то він стає переможцем! Якщо в даному раунді декілька гравців виклали свою останню картку, то вони беруть по одній додатковій картці з загальної колоди та продовжують гру, доки один з них зробить помилку. При цьому всі решта гравців вибувають із гри.

 

ПЕРЕЛІК ОПРАЦЬОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПРОЕКТУ:

  1. История настольных игр и их первые названия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://hobbygames.ru/istorija-nastolnih-igr-i-ih-pervie-nazvanija
  2. Классификация настольных игр [Електронний ресурс] / Т. Альберда. – Режим доступу: http://www.boardgamer.ru/p-bg-category
  3. Трубицин Д., Классификация настольных игр [Електронний ресурс] / Д. Трубицин, Д.Тэлэри. – Режим доступу: http://www.lki.ru/text.php?id=5739
  4. Классификация настольных игр [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gloriagames.ru/article/klassifikaciya-nastolnyx-igr/
  5. Классификация настольных игр [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://wiki.rpgverse.ru/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D1%85_%D0%B8%D0%B3%D1%80
  6. Классификация настольных игр [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://hobbygames.ru/klassifikacija-nastolnih-igr%20
  7. Словарь настольщика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.boardgamer.ru/slovar-nastolshhika
  8. The Taxonomy of Board Games: Table of Contents and Subscription List [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://boardgamegeek.com/geeklist/54833/taxonomy-board-games-table-contents-and-subscripti
  9. Board Game Mechanics [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://boardgamegeek.com/browse/boardgamemechanic
  10. The Game Crafter [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.thegamecrafter.com/
  11. Механики настольных игр [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tesera.ru/user/oranged/thought/27800/
  12. Салмина Н.Г., Тиханова И.Г. Психолого-педагогическая экспертиза настольных игр // Психологическая наука и образование. 2011. № 2. С. 29–38.
  13. A Brief Crash Course on Game Design: Issues, Processes, and Resources for New Designers [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://boardgamegeek.com/thread/1018707/brief-crash-course-game-design-issues-processes-an
  14. Сабиров М. Как создать настольную игру? [Електронний ресурс] / М. Сабиров. – Режим доступу: http://centrecon.ru/node/682
  15. Смирнов И.А., Настольные экологические игры [Електронний ресурс] / И.А. Смирнов, Е.А. Дунаев, А.В. Цветков. – Режим доступу: http://www.portal-slovo.ru/impressionism/36277.php
  16. Никольская А. О чем говорит увлечение настольными играми? [Електронний ресурс] / А. Никольськая. – Режим доступу: http://www.psychologies.ru/self-knowledge/behavior/o-chem-govorit-uvlechenie-nastolnyimi-igrami/
  17. Hardin А. Is it Really about Theme vs. Mechanics? [Електронний ресурс] / Hardin А. . – Режим доступу: http://www.thegamesjournal.com/articles/ThemeVsMechanics.shtml
  18. Советы разработчикам настольных игр [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://oflex.ru/sovety-razrabotchikam-nastolnykh-igr.html

 

Організація самовиховання особистості

Із сподіванням на співпрацю –

Зоряна Удич, Орл

Тел. (067)7100675

Email: chumazza@gmail.com

Дозвольте запропонувати на ваш розгляд методичні рекомендації для виховників УПЮ щодо організації самовиховання юнацтва.

Дані рекомендації укладені з метою популяризація ідеї самовиховання серед членів Пласту – НСОУ, формування у виховників основних знань, умінь та навичок щодо організації цього процесу для юнацтва, залучення до нього та надання фахової підтримки.

Аргументація актуальності:

Пласт позиціонує себе як організація самовиховного спрямування. Нажаль, аналіз діяльності виховників, програм УПЮ, тематики вишколів виховників та інструкторів, свідчить про недостатню підготовку пластових кадрів і залучення членів організації до усвідомленого самовиховання, розуміння ними змісту цього процесу, сформованість уявлення, вмінь та навичок самовдосконалюватися і допомоги у цьому іншим.

Розв’язання цієї проблеми можливе за рахунок здійснення цілеспрямованої підготовки пластових інструкторів та виховників, які б відповідали вимогам наставника юнацтва у самовихованні. Наразі, така підготовка може здійснюватися за допомогою проведення відповідних дошколів виховників та забезпечення їх відповідними матеріалами.

Апробація:

Методичні рекомендації апробовано на дошколі виховників «Хто, як не ми? Коли, як не зараз?» щодо організації самовиховання юнацтва (19 листопада 2011 р., станиця Тернопіль). Учасниками якого стали 21 виховник з Тернополя, Козови, Вінниці, Острога, Львова, Луцька, Чернівців, Вишгороду. Організатори – курінь УСП «Орликівці».

Опис та зміст рекомендацій:

Удич З. Організація самовиховання особистості: Методичні рекомендації для пластових наставників. – Тернопіль: Прінт-офіс, 2011. – 72, [2] с.

ЗМІСТ

Вступне слово та визначальні поняття 3
Теорія самовиховання особистості (Що до чого?)
1. Людина-Індивід-Особистість-Індивідуальність 5
2. Зміст поняття «самовиховання» 6
3. Мета, завдання, наслідки і види самовиховання 7
4. Умови ефективного самовиховання 8
5. Параметри, рівні і напрямки самовиховного процесу 10
6. Етапи самовиховання 11
7. Самооцінка особистоті 15
8. Методи самовпливу, формули самонавіювання 19
Методика організації самовиховання юнацтва (Як?)
9. Сутність підтримки юнацтва у самовихованні 24
10. Формування мотивації до самовиховання 26
11. Умови успішної організації самовиховання юнацтва 26
12.Управління самовиховним процесом юнацтва 27
13. Функції наставника юнацтва у самовихованні 30
14. Ведення документації 31
Наставник юнацтва у самовихованні (Хто такий і який?)
15. Основні вимоги до особистості наставника 34
16. Цінності та ціннісні орієнтації волонтера-наставника 36
17. Імідж наставника 37
18. Фактор стресу та інших ризиків у виховній діяльності 40
Додаткові матеріали виховникам
19. Ідеологічні основи самовиховання 44
20. Програми самовиховання та рекомендації відомих людей 47
21. Допоміжні матеріали в організації самовиховання юнацтва 51
22. Поради виховникам 60
23. Вислови про особистість, самовиховання та наставників 65
Корисні інтернет-ресурси 69

 

Вступне слово з методичних рекомендацій:

Вступне слово та визначальні поняття 

«Усі перемоги починаються із перемоги над собою»

Народна мудрість

Становлення особистості сильної духом, здоровою тілом, із високим рівнем інтелекту й реалізованими талантами та потенціалом – ось потреба не лише сучасного суспільства, але й самої людини.

Процес самовиховання дозволяє не лише вдосконалюватися, позбуватися комплексів та негативних проявів особистості, а й пізнати себе, сформувати об’єктивну самооцінку, адекватно оцінювати свої можливості, розкрити власний потенціал, розвивати ті риси і якості, котрі необхідні для досягнення поставлених цілей у житті. Це, в свою чергу, сприяє самовираженню, самореалізації, формуванню особистості, яка веде здоровий спосіб життя і є стійкою до депресій, невдач та розчарувань. Така людина зможе досягнути відповідного становища у суспільстві, стати добропорядним громадянином, зразковим сім’янином та плідно працювати на користь громади, суспільства, держави, бути самодостатньою особистістю.

На певному етапі свого розвитку особистість формується під впливом багатьох факторів, особливо цілеспрямованого виховного впливу оточення. Та наступає час, коли особистість усвідомлюючи свою індивідуальність і потреби, починає самовдосконалюватися. Та найчастіше – зупиняється на певному рівні власного розвитку. НАЗАВЖДИ.

Найчастіше ця зупинка зумовлена тим, що людина просто не знає, що таке самовиховання, для чого воно і як ним займатися. На питання «Хто і коли їй має про це розповісти?» відповідь проста. Її суть полягає у тому, що самовихованням можна (і ТРЕБА!) займатися впродовж життя. А залучати до цього процесу потрібно ще у шкільному віці, щоб у процесі становлення особистості молода людина вже отримала досвід самовдосконалення і мала сформовану стійку потребу у постійному самовихованні. Стосовно того, хто ж має це зробити – питання спірне. З одного боку  – це мають бути батьки, а  з іншого – школа. В ідеалі ці дві «установи» мають об’єднати свої зусилля, спрямовані саме на залучення молоді до самовиховання. На жаль, сучасна система освіти та інститут батьківства через низку причин не справляються із цим завданням. Альтернативою є громадські організації. Серед них Пласт – Національна скаутська організація України (надалі – Пласт) посідає визначальне місце, оскільки давно визнана найефективнішим громадським об’єднанням самовиховного спрямування.

У статуті Пласту чітко визначається мета діяльності: «сприяти всебічному, патріотичному вихованню та самовихованню української молоді на засадах християнської моралі». Для реалізації одного із пріоритетного напрямків організації – залучення молоді до самовиховання – здійснюється цілеспрямована спеціальну підготовка виховників юнацтва.

Впродовж 100-літнього досвіду виховної діяльності у Пласті виробилися власні підходи до розв’язання проблеми розвитку особистості. Настав час говорити про їх уніфікацію, визначення пріоритетних напрямів, форм і методів саморозвитку особистості, про поєднання досвіду і теорії.

Дані методичні рекомендації є супровідним матеріалом для вишколів виховників, які започатковує курінь УСП «Орликівці». Їх основною метою є обмін досвідом виховної роботи, забезпечення виховників інформацією щодо процесу самовиховання і специфіки його організації для юнацтва.

Ключовими поняттями, на яких будується подана інформація, є «юнацтво», «виховник», «наставник у самовихованні», «особистість» і «гармонійний розвиток особистості». Вбачаємо за необхідність подати наше бачення їх суті.

Юнацтво – у психолого-педагогічній літературі прийнято вважати, що юнацький вік припадає на період 14-18 років. У Пласті це поняття об’єднує і підлітків від 12 років. Зважаючи на це, мова йтиме про особистість віком 12-18 років.

Виховник – вихователь, який організовує діяльність юнацького гуртка. Його праця у Пласті визначається як виховна діяльність. Зважаючи на це, пластові виховники є непрофесійними педагогами, які здійснюють навчання та виховання, впливаю, таким чином, на розвиток дітей та молоді. Сьогодні їх підготовка передбачає оволодіння основними знання та здобуття досвіду щодо відповідної роботи із юнацтвом, які ґрунтуються на пластових засадах та ідеалах. Процес становлення майбутніх виховників необхідно максимально наблизити до наукового обґрунтування, здобутків педагогіки і психології та поєднати із відповідним досвідом у Пласті. Це, в свою чергу, дасть змогу говорити вже про їх професійну педагогічну діяльність і безпосередню підтримку з боку держави.

Специфіка праці пластового виховника:

1)    виховники у Пласті є волонтерами, тобто виховна робота здійснюється на добровільних засадах, без примусу та відповідної платні, і є незалежною від будь-яких партійних чи конфесійних впливів;

2)     виховник займається із сталою групою – гуртком (до 8 осіб), члени якого є одного віку і однієї статі; відповідно виховниця працює із дівочим гуртком, а виховник – із хлоп’ячим (хоча допускаються і мішані гуртки за умови відсутності необхідної кількості виховників чи юнацтва);

3)     передбачено, що виховник має один гурток, працює із його членами від створення і до переходу всіх його членів до Уладу Старших Пластунів, або закінчення пластування;

4)     у переважаючій більшості виховники – це колишні члени юнацтва, які самі були активними учасниками пластової виховної системи, здобули необхідний рівень знань, вмінь та навичок і вже знайомі з особливостями праці виховників;

5)     перед тим, як розпочати виховну працю, виховник проходить систему обов’язкових вишколів, метою яких є здобути теоретичні знання і розвинути необхідні психолого-педагогічні навички; надалі виховник здобуває своєрідні ступені кваліфікації (перший і другий ступінь Кадри Виховників; контроль та допомогу у реалізації поставлених виховних цілей надають уповноважені на місцях пластові органи (станична пластова старшина, станична пластова рада, осередок праці та ін.);

6)    діяльність виховника щодо організації самовиховання є диференційованою, на що впливають як вік членів його гуртка, так і рівень їх інтелектуального розвитку, сформованість логічного та об’єктивного мислення, наявність у кожного власного ідеалу та мети самовиховання.

Наставник у самовихованні (довірена особа) – спеціаліст, який надає кваліфіковану допомогу і підтримку у самовихованні особистості, допомагає здійснювати контроль за досягненнями у цьому процесі.

Особистістьлюдина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільно значимого та індивідуально неповторного; це людина, яка характеризується із соціально-психологічного підходу: рівнем розвитку психіки, здатністю до засвоєння соціального досвіду, можливістю спілкування з іншими людьми.

Гармонійний розвиток особистості – процес формування особистості, який враховує потреби самої людини, її задатки, потенціал, таланти, а також основні напрямки виховання: фізичний, розумовий, моральний, естетичний.

Надалі тлумачення термінів та понять, які зустрічаються у рекомендаціях, подаємо безпосередньо у тексті.

Звертаємо увагу на те, що ці методичні рекомендації, як і дошкіл виховників, є пілотним проектом куреня старших пластунок «Орликівці». Ми очікуємо на ваші зауваження, побажання та рекомендації, щоб удосконалити роботу з підготовки майбутніх виховників юнацтва і удосконалення роботи вже діючих.

Відомості про автора:

Пластова діяльність:

Дата вступу в Пласт – жовтень 1994 р.

Дата заприсяження (іменування) – 13 липня 1995 р.

Пластовий ступінь – розвідувачка

Станиця – м. Тернопіль

Вишколи:

– вишкільний табір „Золота булава” (1995 р. )

– вишкіл виховників УПЮ № 25 (5 квітня 1997).

Виховна діяльність:

виховниця юнацьких гуртків «Арніка» (1997-1999 рр.), «Дріади» (1998-2000 рр.).

– засновниця і перша зв’язкова куреня УПЮ ч. 58 ім. Катерини Білокур

– ступінь КВ I

Професійна діяльність:

–         освіта: історичний факультет ТНПУ ім. Володимира Гнатюка (1997-2002 рр.)

–         педагогічна діяльність: вчитель історії тернопільської СЗОШ №30 (2000-2008 рр.); викладач кафедри педагогіки та гендерної рівності ТНПУ ім. Володимира Гнатюка (2008 і до сьогодні)

–         захищено кандидатську дисертацію на тему: «Психолого-педагогічна підготовка майбутніх учителів з організації самовиховання старшокласників» (травень 2011 р., Інститут педагогічної освіти та освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України)

Прошу розглянути пропоновані методичні рекомендації на найближчому МРСК і дозволити до використання в Пласті під час дошколів виховників.

У разі зацікавлення є можливість поштового пересилання декількох примірників пропонованих методичних рекомендацій, про що прошу повідомити заздалегідь.

 

Скаутський метод – його основні елементи (до питання основ пластової виховної методики)

Скаутинг — це лікарство, що складається із різних складників, і, поки вони не змішані в правильних пропорціях у відповідності з рецептом, пацієнт не має звинувачувати лікаря у випадку, якщо результати його впливу неуспішні.”

 

Байден Пауел, Джемборі, 1922 р.

Долучившись свого часу як інструктор а згодом як і комендант до проведення вишколів виховників УПЮ, я почав розмірковувати над суттю пластової методики. Адже саме її потрібно якнайкраще подати на КВВ, щоб молодий виховник міг у всеозброєнні здобувати вершин у нелегкій праці з юнацтвом. На свій подив я побачив, що теоретичне розпрацювання цього питання є не надто велике в Пласті.

Звичайно, є «Життя в Пласті», «Велика Гра», «Посібник зв’язкового» і т.д. Але коли я ставив просте питання своїм пластовим друзям – які елементи пластової чи скаутської методики ви знаєте, відповіді були далекі від точного лаконічного викладу, без глибинного розуміння, переважно відповідач застрягав на питанні, а що таке методика взагалі…

На вишколах кандидатам рекомендують читати наперед «Велику Гру», в якій в 3 розділі загалом виділено основні елементи. Але стиль подання тут є розповідним, достатньо розмитим і більшість не виділяє суті із прочитаного.

Проаналізувавши цей текст, а також відповідну статтю Цьопи Паліїв на Пластовий Конгрес 1958 року, порівнявши викладені там тези із матеріалами ВОСРу, харцежів, російських скаутів, я вирішив узагальнити основні елементи скаутської (пластової) виховної методики.

Викладаю думки стисло та тезово.

1. Самовиховання через працю над собою та плекання характеру. Досягається через цілеспрямоване виховання з боку старшого досвідченішого друга та наставника. Самовиховання робить людину самостійною, самозарадною, самосвідомою щодо своїх прав та обов’язків, здатною самою приймати рішення та нести за них відповідальність. Це є найперше передумова доброго громадянина.

2. Гурткова система. Життя в своїй «банді», малій групі. Використання природнього потягу підлітків та юнаків до творення своїх мікро суспільств зі своїми законами, правилами, ідеалами. Відповідно взаємне виховання в гурті. Кожен кожного бачить. Давнє українське „а що люди скажуть” тут закладене. Противага українському індивідуалізму і хуторянству для плекання самоусвідомленої особистості, яка добре знає межу („золоту середину”) між колективізмом та індивідуалізмом.

3. Життя та виховання на лоні природи. Тільки в природі людина змушена завдяки інстинкту самозбереження давати собі раду, ворушити свій розум і волю, щоб задовільнити перші вітальні потреби (їсти, пити, спати, зігрітися, захиститися від стихій та звірів). Природа все розставляє на свої місця, заставляє бачити і сприймати все правдиво. А це плекає самостійність, силу характеру, вольові якості, потяг до найбільшої цінності, даної Богом – свободи.

А в місті все є навпаки. Людина стає гвинтиком в великому годиннику, де не має місця особистості. Людина стає безпечною, оскільки хтось (міліція, швидка допомога, пожежники, політики тощо) дбає за неї. Вона готова лише працювати та задовольняти потреби тіла, а дуже мало душі.

Природа ушляхетнює людину. Навчитися жити в гармонії з нею – одна із цілей Пласту.

4. Гра. Життя як гра. Праця як гра. Гра як основний виховний засіб. Інше сприйняття дійсності. Гра породжує веселий настрій та бадьорість, дає наснагу та оптимізм. Давні лицарі дивились на життя як гру, де колись прийде щасливий чи не дуже кінець, але все одно той самий – смерть, відхід на вічну ватру. Тому вони не турбувались про земне, минуще, тлінне. Таке відсторонене ставлення до світу і життя треба і нам плекати.

5. Навчання та виховання працею, дією. Як колись сказав класик: “праця зробила людину людиною”. Не постійне теотеризування, а вироблення навичок через постійне шліфування знань та вмінь у праці, дії. Добра праця – це свого роду священнодійство, прославляння Творця. Працюючи ми по суті співтворимо з небесним Отцем. Тому працьовитості слід привчати, особливо на сходинах, в мандрівках та таборах.

6. Всебічність виховання. Гармонійний, всесторонній розвиток особистості, пошук її талантів, здібностей, допомога їй у праці над розвитком своїх якостей, розкритті свого я, «пізнанні самого себе». Пошук «сродної праці».

7. Світ юнака. Знання юнацьких особливостей (гумор, відвага, віра у власні сили, бистрість, схильність до зворушень і переживань, довір’я, вірність, прагнення до самостійності, пригод, романтизм та ін.) – це зброя виховника у мистецтві виховання.

8. Система відзнак і символів. Молодь любить яскраве, особливе, те, що виділяє їх, любить колекціонувати, носити певні речі, що відображають її душевні переживання. Однострій, відзначки, проби та ін. – це все створює символічний світ в свідомості молодої людини, який допомагає розвивати добрі моральні та світоглядові цінності.

9. Дисципліна. Саме порядок і дисципліна дозволяють нам творити організацію та певні закони та правила. Всі маємо прагнути до самодисципліни через плекання обмежень та власного характеру. Етична максима пластуна тому звучить так: права треба здобувати працею, обов’язок іде перед правом, праця є основою права. Хто працює найбільше і найліпше — веде. Хто не веде — підпорядковується.

10. Підтримка старших. «Пластування – це гра для юнаків, під проводом юнаків, у якій старші брати можуть дати своїм молодшим браттям здорове оточення і заохотити їх до здорової діяльности, такої що помагає їм розкривати свої громадянські чесноти.» Бі-Пі. Опіка і допомога дорослих необхідна, але вона не має переходити межі слова – сприяти. Виховник в Пласті може показати юнаку Шлях, але йти по ньому він має сам.

11. Прогрес особистості. Система прогресивних програм саморозвитку – три проби, вмілості, спеціалізації.

12. Присяга та закон. Найважніше, що унапрямлює і дає цілісність вище наведеному, створює для нього сутність та мету – це наші світоглядові засади, система плекання характеру та сили волі. З них найперше вірність Богові та Україні. Без цього самовиховання стане егоїзмом та самозахопленням, життя в гурті – кроком до протиставлення суспільству, нації, схильністю до бандитизму. Життя в природі – звичайним туризмом, а то й гірше. Гра може затягнутися і зайти в тупик, дисципліна перетворюється на солдафонщину, а відзначки та символіка – на бутафорію чи музей.

Любов до Бога, а це значить дотримування його заповідей та слідування за ним у всьому, любов до України, а це значить мислення та діяння інтересами України (Української нації) ведуть пластуна до осягнення ним досконалості, мудрості, щастя.

Конкретно любов втілюється згідно другої найважливішої заповіді із Євангелія – „люби ближнього свого як самого себе” в другому Головному обов’язку пластуна – допомагати іншим.

Кожен пластун проходить шлях свого пластування від простого і безтурботного життя в грі, розвагах, мандрівках, спілкуванні в приємному товаристві, через усвідомлення свого покликання до служіння та жертовності в ім’я Правди, Свободи, Краси, Добра.

Система плекання характеру – це Пластовий закон. Це шлях щоденного вдосконалення, «пізнання самого себе».

Людина, котра володітиме такими якостями, які описані вище, природно ставатиме провідником у суспільстві, своєму оточенні, оскільки виділятиметься здатністю давати собі та іншим раду у складних життєвих обставинах через постійну активну працю над самим собою.

Це коротко можна висловити як: служіння, братерство, плекання характеру (праця над самим собою) – відображення трьох головних обов’язків.

 

Ст.пл. Микола Бігус, ОЗО

Гуртковий метод. Витяг з Підручної Книжечки виховників. Поради по лідерству, Бой Скаути Америки

Автор: Білл Хілкорт

Переклад та адаптація: пл. вірл. Софія Каїнська, ст. пл. Марта Томахів

«Гуртковий метод не є ОДНИМ із методів, якими керується скаутинг.  Він є ЄДИНИМ методом». Роланд Філіпс

Візьміть будь-яких 30 хлопців, випустіть їх на вулицю, на дитячий майданчик або спортивну площадку – ви знаєте, що станеться.

[Витяг з Підручної Книжечки виховників. Поради по лідерству, Бой Скаути Америки. Третій посібник, перше видання, 1936 р.]

Коротко, про що далі розповідатиметься: шум багатьох голосів посилювався в обговоренні – і велика група поділилася на кілька менших груп – банд, готових до ігор та пустощів.

Такими є хлопці. Потреба формувати банди є природною для них. Вони просто не можуть жити по-іншому.

Що формує «банду»?

В найпростішому значенні «банда» – це група хлопців, які проводять разом час після школи або після роботи. Чинники, що їх об’єднують, можуть бути різними: вік, сусідство, схожість інтересів. Хлопці блискавично реагують один на одного, один чи кілька лідерів беруть ініціативу в свої руки. Вони займають свою позицію природно, здебільшого без церемоній чи інших формальностей. Банда самоорганізовується, знаходить місце для зустрічей, починає займатися певними справами. Зазвичай вона має певні зацікавленості, такі, як бейсбол, футбол, мандрівки, або, у поганих бандах – крадіжки. Дух банди підсилений вірністю її цінностям. У банді розвивається колективний розум, який у стані виносити схеми та ідеї, непосильні для однієї людини.

Банда є маленьким соціальним організмом, що має своє власне життя, яке далеко виходить за рамки життя кожного її окремого учасника.

Як банда стає гуртком

Якраз саме банда, це природнє утворення, що гуртує хлопців, є найголовнішою одиницею в скаутингу. І хоч вона змінює назву на «гурток», але, по суті, залишається тою самою бандою – невеликою групою хлопців, об’єднаних спільними інтересами, що працюють разом під керівництвом відповідального лідера, яким є гуртковий.

Але скаутський гурток – це дещо більше, ніж звичайна банда на  вулиці, що одного дня – утворюється, а наступного – зникає. Скаутська банда є стабільною та ефективною завдяки піклуванню та розумінню дорослого наставника. Гуртковий організовує заняття згідно зі своїм планом, і відповідно до різних інтересів хлопців. Банда зміцнюється, приймаючи до себе нового хлопця, який згоден жити за їхнім кодексом честі.

І, крім усього, це – суто хлоп’яча банда.

Один, два, три, чотири і навіть п’ять гуртків, кожен під керівництвом свого лідера, формують курінь. Гуртки є робочими одиницями у скаутингу, в той час як курені контролюють та координують їхню роботу, забезпечують лояльність і співпрацю. Іншими словами, курінь не поділяється на гуртки, курінь – сума усіх його гуртків.

Сила скаутської програми для хлопців полягає в тому, що вона може задовольняти їхні бажання і, в той самий час, спрямувати їх у правильне русло. Таємниця в тому, що хлопці все організовують так, як вони цього хочуть. Та причина, чому ми використовуємо Гуртковий метод у Скаутингу, є не лише в тому, що він чудово задовольняє хлоп’ячу натуру і їхні бажання, а й в тому, що він ще й чудово відповідає меті та цілям дорослих лідерів.

Розвиток провідництва

У такій цілі скаутського руху, як гартування характеру, щоб стати добрими громадянами, наголос стоїть не лише на вихованні з хлопця доброго чоловіка, але й ефективного лідера. Тільки завдяки використанню Гурткового методу ми зможемо досягнути цю ціль.

Давайте знову звернемось до слів Кільпатріка: «Хлопець не може зрозуміти того, чого він не випробував на практиці». Єдиним шляхом розвитку лідерських навичок та вмінь у хлопців є дати їм можливість їх практикувати. Гуртковий метод дозволяє  розвиватися, даючи практику організовувати інших – або пан, або пропав. Гуртковий метод дає хлопцям можливість керувати, а це пробуджує в них відповідальність. Цей метод дає кожному з них шанс випробувати себе.

Гурток – «Щаслива сімя!»

Гуртковий метод дає хлопцям можливість жити.

Спосіб формування гуртка – за інтересами хлопців та їхніми бажаннями, вподобаннями – утворює своєрідну «щасливу сім’ю». У звичайній сім’ї кровний зв’язок єднає усіх її членів. У гуртку є представники різних соціальних верств, середовищ, багаті та бідні, і їхнім об’єднувальним фактором є Велика гра.

Чар пластування у хорошому гуртку несвідомо створює у його учасників сильне відчуття вірності та прихильності, чемності та вміння давати, останнє особливо необхідне в житті для найрозумніших, найсильніших, найбільш везучих, щоб не цуралися простягнути руку допомоги менш обдарованим. Цілком природно, якщо розвиток цих почуттів та цінностей правильно стимулюється впорядником, то вони будуть проявлятися і у стосунках з батьками, школою, церквою та суспільством.

Дух банди гуртка, або гуртковий дух, повинен постійно заохочуватися до зростання і вдосконалення, і лише тоді можна буде говорити про повну віддачу членів гуртка. Честь, вихована у скаутському гуртку, буде відображатися у активній життєвій позиції хлопця як громадянина. Гурткові проекти, такі як мандрівки, підготовка таборового спорядження чи заняття із піонірки, надихають на досягнення інших цілей, стимулюють подальший розвиток – таким чином, гурток зсередини мотивує своїх учасників удосконалюватися та рухатися постійно вперед.

Як зробити працю зв’язкового більш ефективною?

Ще однією рисою Гурткового методу є те, що вона зводить до мінімуму роботу дорослого лідера і дає йому можливість працювати більш ефективно.

Найелементарнішим, що повинен розуміти зв’язковий, є те, що його робота полягає не в тому, щоб керувати своїм куренем, а в тому, щоб навчити курінного це робити. Якщо зв’язковий це усвідомить, то не тільки позбавить себе від рутинної зайвої роботи, але й заощадить власний час і насправді наблизить курінь до досягнення мети скаутингу.

Зв’язковий, який вправно використовуватиме вишколених гурткових лідерів, не витрачатиме час на такі дрібниці, як навчання юнаків ПМД чи сигналізації, не перейматиметься тим, чи виконали юнаки домашнє завдання, та їхнім відвідуванням сходин, а зможе зосередитися на подальшому розвитку своїх здібностей, самонавчанні, формулюванні нових ідей та прогресивному розвитку куреня, і, більше того, зможе прямо впливати на розвиток характерів окремих юнаків, спілкуючись із ними тісніше та частіше.

Зв’язковий краще вивчить кожного зі своїх юнаків, якщо спостерігатиме, наскільки вправними лідерами вони можуть бути, і наскільки вони реагують на те, як ними управляють інші. Таке спостереження допоможе визначити, якої саме поради чи типу керівництва потребує той чи інший юнак.

Забезпечення стабільності куреня

Гуртковий метод також допомагає забезпечити стабільність куреня. Існування куреня, який не використовує Гурткового методу, зазвичай залежить від активності  самого зв’язкового. Якщо у курені будуть добре вишколені провідники гуртків, які будуть почувати за собою відповідальність бути лідерами, то вони будуть активно керувати гуртками, забезпечуючи сталість і стабільність куреня навіть тоді, коли зв’язковий буде тимчасово відсутнім чи складе свої обов’язки.

Головна мета Гурткового методу

Ми повинні пам’ятати, що все-таки «Основна мета Гурткового методу, – казав Бейден-Пауелл, – не так у тому, щоб зменшити зобов’язання зв’язкового, як в тому, щоб дати відповідальність юнакам. Адже це – основний засіб розвитку і гартування характеру скаута». Зв’язковий визначає мету, а кілька гуртків змагаються один з одним, щоб скоріше досягти її. Це одночасно підвищує вимоги гуртків до себе та ефективність їхньої діяльності.

У чому особливості Гурткового методу

Звісно, що результати, які очікуються від Гурткового методу не зможуть бути досягнутими, якщо курінь не буде керуватися точними приписами цього методу. Як можна визначити, який курінь керувався Гуртковим методом?

Давайте зробимо невеличке дослідження, спостерігатимемо за трьома куренями із різними типами організації та адміністрації. Можливі й інші типи куренів, але нам важливі саме ці для того, щоб чіткіше показати свою точку зору.

Курінь №1 пишається своїми юнаками, які отримали багато відзначень. Зв’язковий – біолог і він любить «наповнювати» юнаків розумними фактами. Він поповнює їхній багаж знань спеціальною інформацією, наприклад, які симптоми паралічу чи сонячного удару, яка різниця між яскраво-червоним дубом та червоним дубом, а також рецептами приготування мисливської тушки, і ці юнаки упускають важливу ціль скаутингу «Навчатися Діючи». Зв’язковий керує куренем, як вчитель великим класом, їхні мандрівки та таборування – то навчання під відкритим небом. Гуртки існують лише для поділу в реєстраційних записах куреня. Гуртковий – тільки звання. Вся уява, ініціатива, відповідальність обмежується обов’язками зв’язкового.  Це призводить до того, що коли курінь перестає ним контролюватися, то перетворюється на неорганізовану юрбу.

Курінь №2, чий зв’язковий пройшов військовий вишкіл, є зразковим куренем для вимаршів, парадів та військового навчання. Під час збірок таких куренів «шпильки» у бік юнаків нерідко звучать. Мандрівки перетворюються на марші, а табори – на вправляння у розкладанні наметів, скаутське навчання стає подібним на точний годинниковий механізм. Такі скаути є вмілими у натягуванні переправ, сигналізації та інших практичних вмілостях. У таких куренях набирають по 8 членів у гурток для ідеальної кількості, та карають, коли є прогалини в ієрархічній структурі вишколів в курені. Зв’язковий розплановує всі програми, проводить усі збірки, проводить інструктажі та дає чіткі безапеляційні розпорядження і накази. Єдина річ, яку він дозволяє вирішувати своїм гуртковим – підсилення дисципліни. Такі гурткові лідери не мають можливості виховувати у собі відповідальність. Курінь – це панівний фактор. Гуртки мають не більше самостійності, ніж загін у команді піхоти.

Курінь №3 поділяє цінності відзначень у скаутингу та важливість достатньої підготовки на скаутських вимаршах, нарадах та з’їздах. Їхній зв’язковий ніколи не є надто помітним. Він завжди залишається в тіні, і забезпечує такий рівень провідництва зі свого боку, який потрібен для кращого розвитку гуртка та духу куреня. Збірки куреня плануються та проводяться самими юнаками через обраних ними лідерів. Той чи інший гурток завжди готує якісь сюрпризи, такі як виступи, ігри, змагання. У таких куренях ніколи немає проблем із дисципліною, тому що дисципліна походить від кожного юнака окремо, не є насадженою згори. Прогрес у розвитку є стабільним, тому що юнаки за власним бажанням практикують скаутську майстерність не лише на скаутських збірках та курінних мандрівках, але й на гурткових сходинах та прогулянках, у яких беруть участь дорослі. Кожен гурток має свій власний спосіб мислення, і йому легко довірити будь-яку справу та бути впевненим, що він виконає її до кінця, керуючись власним лідером.

Перевірка Гурткового методу

Одного разу досвідчений зв’язковий сказав: «Перевірка Гурткового методу полягає у м’якому стільці!»

Аудиторія слухачів була здивована, тому йому довелося детально пояснити свій метод: «Візьміть м’який стілець та поставте у куток кімнати, в якій проводяться курінні сходини. Якщо ви можете сісти у нього одразу ж після відкриття, і сидіти там протягом цілих сходин, не переживаючи за те, як вони пройдуть і пальцем не ворушачи аж до закриття – що ж, ваш курінь керується Гуртковим методом, і ваші юнаки насправді лідери».

Що ж, це і є перевірка Гурткового методу, вище проілюстрованого на курені №3. До такої організації куреня треба прагнути. Якщо ж курінь не використовуватиме Гурткового методу, він не зможе вважатися скаутським куренем, аж поки «Гуртковий метод стане єдиним методом виховання скаутів».

Подаємо дві прості таємниці успіху:

  1. Завжди намагайтеся тримати гурток як єдине ціле, всередині та назовні, в хороші та несприятливі часи, незважаючи ні на що, в перемогах і поразках, в іграх та мандрівках, на час таборування.
  2. Вишколюйте своїх гурткових лідерів відповідно до їхніх посад, покладайте відповідальність на них, і давайте їм змогу практикувати її.

Лише якщо зв’язковий працює за цим принципом, пластуни будуть розуміти і використовувати Гуртковий метод.

Як проводити пластову гутірку

Автор: Павло Палієнко (Посібник звязкового. Торонто–Нью-Йорк, 1970)

У першій мірі провідник гутірки (чи це гуртковий, упорядник, зв’язковий або якийнебудь член гуртка) повинен знати, „що це таке гутірка”.
Гутірка — це спосіб виміни думок, вражень, поглядів і знання в обмеженій групі людей (найменше чотири особи і не більше, ніж число членів гуртка). Гутірка не є виклад або лекція, де викладач подає слухачам дані про певну ділянку, не зважаючи на їхні зауваги і погляди. Гутірка є многостороння розмова між учасниками на певну тему і з певного метою. Усі присутні повинні по черзі взяти активну участь у гутірці на протязі призначеного часу, висловити свої думки, зауваги чи запити та щось додати до суті гутірки.
Коротко — гутірка є виміна думок у гурті на певну тему, а провідник гутірки не є викладачем, а тільки веде гутірку в напрямі призначеної мети і теми.

Мета гутірки

Питання: нащо провадити гутірки, що вони дають, кому з того і яка користь?
При допомозі гутірок виробляється вмілість логічного думання, висловлювання думок чи поглядів, як також виробляється ефектовну комунікацію (взаємнення) між одиницями. Крім того, виробляється вмілість інтенсивно слухати, аналізувати суперечні думки і погляди та відрізняти факти від фантазії. Очевидно, із часом також виробляється вмілість культурно дискутувати.
Гуторення (активна участь у гутірці) дає провідницьке знання юнакам, що мають провідницькі здібності. Вони виробляють умілість передавати, заохочувати, переконувати та (інколи) прямо захоплювати своїми ідеями, думками або метою певного завдання друзів у гуртку, а навіть переконати і схилити на свій бік опонентів. Дальшою метою гутірки є з’єднати думки гуртка, передати гурткові знання чи захопити гурток до дії. Хоча це все можна осягнути писаним словом, але гутірка безмежно більш ефективна тому, що слухачі є наставлені сприймати певні думки і можуть відразу на них реагувати. Тому, що вони сприймають почуту думку майже в той сам час, дуже важливо, щоб думка була ясна і не витворювала подвійного розуміння чи многосторонньої інтерпретації. У випадку двозначности думки не тільки тратиться нагода передати її слухачам, але навіть є небезпека негативної реакції. Думка мусить бути ясна, речення короткі і послідовні. (Методика висловлення думок є окремою темою, і її не будемо тут порушувати.)
Загально кажучи, метою гутірки є виміна думок між одиницями та вироблення ефективної провідницької вмілости взаємнення з іншими.

Роди гутірок

Гутірки поділяються на кілька родів, залежно від даної мети, тематики та методики проведення. Для пластового вжитку обмежимося до таких родів:

  1. Інформативна гутірка — ціль гутірки є поширити поміж членами гуртка знання у певній ділянці, наприклад, про ракети і лети у простори. У такій гутірці розмова спирається на фактах, а не на думках і поглядах одиниць, що їх висловлюють.
  2. Дискусійна гутірка — ціль гутірки є подати суперечні думки на тему, де факти не є знані або не устійнені. Також у випадку філософічної теми проводимо дискусійну гутірку.
  3. Вишкільна гутірка — ціль гутірки є систематичне вироблення певного знання.
  4. Організаційна гутірка — ціль гутірки є подати певну нову думку чи пропозицію щодо діяльности і ефектовно переконати більшість слухачів про її доцільність. Це конечно мусить бути проведене однією гутіркою, щоб тоді винести певну ухвалу.

Підготовка до гутірки

Провідник гутірки є сам гуртковий або призначений член гуртка.
Тема гутірки — усталена, як також завдання або мета гутірки. Найкраще виготовити річний плян і розкласти гутірки так, щоб була, де потрібна, тяглість тем. Такий плян дозволяє добре підготовити тяжчий матеріял або запросити доповідачів для більш технічних тем.
Гуртковий мусить знати зацікавлення членів гуртка та орієнтуватись, як вони будуть реагувати під час гутірки.
Перша гутірка повинна бути підготована на добре знану тему, щоб легко можна втягнути всіх членів до участи. Темою може бути нещодавна цікава подія, що була описана в газетах. У випадку, коли гуртковий не мав нагоди запізнатись краще з усіма членами гуртка або коли є багато нових членів, тоді можна призначити першу гутірку для плянування гутірок і добору різних тем. Таку гутірку треба почати, піддаючи кілька тем, і тоді дати нагоду присутнім висловити свої думки і пропозиції на інші додаткові теми.
Підготовка, звичайно, залежить також від роду гутірки. На деякі інформативні гутірки часом треба дістати сторонніх спеціялістів у ділянці, яку члени гуртка не могли б самі відповідно роз’яснити. У такому випадку також важливо, щоб члени гуртка підготовились загально до цієї теми, щоб могли хоча висловити думки чи доповнити певні деталі. Звичайно, треба пригадати сторонньому доповідачеві, що пластова гутірка не є виклад, навіть про суто технічні справи. Провідник гутірки мусить вичути ситуацію і спрямувати розмову на більш загальну сторінку такої теми.
Для дискусійних гутірок можна в деяких ситуаціях підібрати одиниць, що зможуть оборонити і супротивний погляд.
Час від часу треба проводити спонтанні дискусії без підготовки на суперечні теми, щоб виробляти швидкість реакції в дискусії.
Вишкільні гутірки приготовляємо заздалегідь і чергуємо провідників гутірки, як також конечно мати секретаря для записування важливіших ухвал і висновків та щоб мати тяглість теми.
Організаційні гутірки також готуємо подібно, як вишкільні, тільки всі факти слід подавати коротко, щоб можна було зробити висновок та ухвалу при кінці гутірки.

Завдання провідника гутірки

Провідник гутірки плянує всі деталі на визначену тему і готує відповідні матеріали, як також запрошує спеціялістів-доповідачів. Якщо є незнайомі особи у групі (гуртку), то він їх представляє. Він ясно визначає тему і засяг гутірки; призначає секретаря, який записує учасників гутірки, важливіші висновки та ухвали, щоб пізніше їх можна використати (виконати); старається заохотити всіх членів до активної участи, стримує одиниць, що хочуть домінувати в дискусії; сам бере участь, але не повчає групу; спрямовує дискусію до теми, стримує одиниць, що заходять у подробиці і розтягають дискусію; підсумовує важливіші кроки чи стадії гутірки; стримує емоційних дискутантів; при кінці гутірки підсумовує важливіші висновки та ухвали. Провідник мусить дотримуватись призначеного часу і навіть мусить закрити гутірку, хоч тема і не вичерпана. Така дисципліна є важлива для ділових, успішних гутірок.

Проведення гутірки

Гутірка мусить бути проведена у свобідній атмосфері, щоб одиниці могли висловлювати свої думки хоч і свобідно, але спокійно і неемоційно.
Провідник подає тему і підготовляє слухачів-учасників коротким вступом, згадуючи мету гутірки.
Триматись теми — це найважливіше завдання провідника гутірки, як уже було згадано попередньо.
Треба зацікавити учасників питаннями, а навіть, коли треба, до певної міри провокувати ними. Якщо учасники не звикли до гутірок і мало мають досвіду, провідник має укладати питання так, щоб відповідь не була тільки „так” або „ні”. Наприклад, для відкриття гуторення: „Який твій погляд або досвід у цій ділянці?” Або: „Порадь, про які факти ще нам треба довідатися, щоб краще зрозуміти цю справу?” тощо.
Для унапрямлення дискусії можна поставити таке питання: „До чого ми дійшли у відношенні до нашої мети в цій розмові?” А для осягнення висновку можна запитати: „Якщо ми думаємо провести цю ухвалу в дійсність, які наслідки вона матиме для нашого гуртка?”
У випадку, коли гутірка стає діялогом між двома більш аґресивними учасниками, провідник повинен перервати і запитати третю особу про її погляд на дану тему. Так затягаємо інших до гутірки і обриваємо обмежену розмову дискутантів.
Успіх гутірки полягає в осягненні висновків та ухвал усіма присутніми, навіть і тими, що тільки слухали. Тому провідник мусить упевнитись, що всі зрозуміли суть гутірки, слідкували за дискусією та зробили відповідний висновок. Залежно від роду гутірки, не всі можуть дійти до того самого висновку.
Підсумовуючи висновки гутірки, провідник зможе зорієнтуватись, як більшість зареаґувала на гутірку та чи дозволяє час на додаткові зівваження, щоб суть гутірки була для всіх цілковито ясна.

Оцінка проведення гутріки

Вертаючись до мети гутірки, стверджуємо, що поступ у виховннні пластунів полягає на провіренні їхнього розвитку і вироблення вмілостей. Гутріка є спосіб вироблення вмілости взаємнень з іншими особами, і поступ можжна і треба провірити по певнім часі (6-12 місяців), вертаючись до певної теми, що не мала твердих висновків і була тяжкою для зрозуміння. Пороці та сама тема буде цілковито інакше представлена, якщо зроблено справжній поступ у гуторенні.