Пластовий гурток та курінь

Микола Бігус

Пластовий гурток та курінь

(стаття, підготовлена для пластового хендбуку)

Гурток як  сім’я, патруль, команда, “банда”, мала група.

Історія розвитку людства – підказка, чому з’явився гурток і курінь в Пласті. Сім’я як гурток. Родина (рід, плем’я) як об’єднання сімей. Терміни із англійської – troop як загін кінних воїнів (лицарів).

 Виживання людства – через організованість в групи, через кооперацію, конкуренцію та обмін досвідом.

Скаутинг як квінтесенція досягнень природного способу еволюційного стрибка людства через самоорганізацію в малі та більші групи, творення спільнот.

 

Сім’я. Це одне із найчастіших слів, які ми кажемо і чуємо. Одне із найважливіших понять в житті. Це простір дорослішання, опісля – створення власної сім’ї як перебрання вічної естафети.

Сім + я – так часто нам пояснювали дорослі. Або сім осіб (я). Останніх 100 років психологи називають це ідеальною кількістю малої групи.

Це тато, мама, і діти. Колись сім’ї були багатодітними. Зараз в багатьох країнах, які розуміють важливість багатодітних сімей, відроджується ця традиція (або й зберігалась завжди). Наприклад, Ізраїль. 

Що дає багатодітна сім’я? Для батьків – це радість від дітей та підтримка в господарстві. Для дітей – це веселість, пригоди, ігри з братами та сестрами, можливість вчитися в старших за себе, взаємопідтримка, братерство. Брат за брата чи сестру. Виховання навичок життя в гурті.

А давайте подивимося на сім’ю як на гурток.

Батько як гуртковий провідник, мати – як заступник гурткового. Діти – як члени гуртка.

Інколи може бути, що мати стає гуртковою, а тато заступником (тобто хто є реальним лідером). Але найчастіше, батьки працюють в тісній кооперації та взаємодовірі.

На жаль, інколи є лиш один хтось із них… 🙁

Ціль гурткового та заступника – допомогти членам свого гуртка зростати, ставати кращими, подорослішати, стати самостійними.

Опісля – створити свої гуртки (сім’ї).

Це природній шлях розвитку людства як виду.

Отже, подивіться на свій пластовий гурток як сім’ю – ставтесь до його членів як до братів чи сестер. І ви отримаєте чимало радості, пригод, задоволення від цього.

Засновник скаутингу Бі-Бі, наголошував, що скаути звертаються один до одного – “брате, сестро”. Ми в Пласті також кажемо – друже, подруго!

 

Гурток як Патруль (Patrol). Це не просто мала група друзів, які класно проводять час. Це група із важливим завданням. Патрулювати – це охороняти, досліджувати, захищати, спостерігати, виявляти.

З англійської – patrol – особа або група людей, які відправляються для спостереження за територією, особливо загін охоронців або поліції.

Засновник скаутингу Бі-Бі вибрав саме сферу розвідки (scouting), щоб на її легенді придумати найкращий дитячо-молодіжний виховний рух в світі.

Для хлопців, та й для дівчат у віці 12-15 років, які є періодом романтизму, героїзму, гуртування у свої “band” по зацікавленнях для класного часопроведення, – ідея розвідництва дуже цікава саме як пізнання та дослідження незвіданих просторів, відкриття чогось нового, певна втаємниченість, епічність, ризикованість.

Також в Patrol присутня Ідея піонерства (pioneering) як першопрохідства, новаторства. “Develop or be the first to use or apply (a new method, area of knowledge, or activity)” –  Відгомін до першовідкривачів, захоплених можливістю пізнати нові простори та краї, які підкорювали незвідані простори Америки, Африки, Азії та Антарктиди.

Отже, бути гуртком – це мати свої особливі завдання (проект, справу) та їх втілювати. Протягом років вони можуть змінюватися, але важливо бути корисними для оточуючого світу, творити добрі справи і в цьому знаходити радість та пригоди з друзями.

 

Гурток як команда (team). Саме команда може чогось досягати та перемагати. Якщо гурток не стає командою, то не знати йому смаку успіху. Тому, друже/подруго, прагни створити команду зі свого гуртка або стати її частиною.

Команда – це кожен на своєму місці знає що має робити в потрібний час і в потрібному місці. Це злагодженість. Це тренованість та підготовка. Це витривалість на довгий забіг, запобіжник проти невдач.

Це лідер, який має авторитет, за яким ідуть інші до перемог.

Довідка. Що цікаво, що в англійській мові, team має багато спільного із такими поняттями як кінна упряжка, запрягати, кінний екіпаж. Це є ілюстрація, що таке команда. Кожен на своєму місці, всі – погонич, його помічник, коні, члени екіпажу – всі знають, що мають робити, як мчати, щоб досягнути цілі.

 

Гурток як “банда”. 

З англійської – to band – збиратися, об’єднувати, скріпляти обручами, зв’язувати. Іменник – стійка, тісна група, ватага, загін.

Один за всіх – всі за одного. Якщо один в біді – всі на поміч.

Це співставлення своїх інтересів з інтересами групи.

Це взаємодовіра, що на членів своєї “банди” можна покластися. 

Це братерство. В козаків це називалось “товариство”, “братство”, а його члени – “товариші” або “братчики”. І до нього могли належати лише ті, хто пройшли разом випробування, труднощі, бойові дії, пізнали один одного як в радощах, так і в хвилі небезпеки.

Але важливо всім дотримуватися спільних правил, кодексу честі (як пластового закону, так і суто внутрішніх, гуртових). Тоді гуртковий дух буде на висоті.

 

Гурток є малою групою. Трішки науки (психологія). Якщо ти роздивишся всюди, проаналізуєш різні сфери життєдіяльності, то помітиш, що переважно найефективніші справи роблять групи кількістю 4-8 осіб. Колись психологи помітили цю особливість, вивели формулу найефективнішої малої групи – 7±2. 

Загалом, мала група згідно класичного підходу – це від 3 до 15 осіб.

Зараз в еру ІТ, роботизації та комп’ютеризації часто переходять на менші команди за чисельністю, як мінімальні групи для проектної діяльності (4-5 осіб).

Фактично, єдиною стійкою групою, яка має спільну ціль, інтереси, певні правила, спільне часопроведення, може стати командою є саме мала група.

Прочитай детальніше в різних джерелах про малу групу, про групову динаміку, групові ролі – це допоможе тобі глибше пізнати, яким має бути твій гурток та курінь.

 

Скаутинг – це гра юнаків під проводом юнаків, в якій старші брати можуть дати своїм молодшим браттям здорове оточення і заохочувати їх до здорової діяльності, такої, що помагає їм розкривати свої громадянські чесноти” Байден Поуел.

 

А тепер поговоримо про курінь.

Кожен пластун, юнак чи юначка, починає свій шлях пластування із свого гуртка, своєї “банди”. Стає спочатку “сірим вовком”, або “швидкою сойкою”.

Але потім в нього чи в неї (тобто в тебе) з’являється нова прив’язаність (ідентичність) – ти стаєш вже частинкою Данилок чи Степанівен, тобто куреня. 

 

В скаутингу застосовується назва troop (з англійської – загін війська, в давнину  – мінімальний самостійний підрозділ кавалерії; це ще й прив’язка до лицарів, які воювали як кінні воїни).

Курінь – це назва із козацької традиції. Це була основна структурна одиниця на Січі, до одного із них належав козак. Курінь первинно був терміном на означення хати, великої та просторої, де перебували козаки, разом як брати′ їли за довгим столом, коли перебували на Січі. А в ширшому значенні – це невибагливе житло із відкритим вогнем (курна хата, де куриться вогонь).

 

Курінь є об’єднання кількох малих груп для кращого пластування, ігор, змагань, виконання завдань.

Курінь як загін (troop) – це мобільність, маневреність, самодостатність (самостійність), підвищена ефективність (сила). Це  як ефективна група для проектної діяльності, коли є внутрішня конкуренція, і в результаті виграють всі.

Курінь став в скаутингу наріжним каменем, навколо якого побудована вся структура. Це центр Пласту як організації. Бо саме в ньому досягаються основні цілі пластового самовиховання, може реалізуватися скаутський метод із 8-ми елементів.

Якщо малювати структуру Пласту, то треба починати із великого кола в центрі із написом – КУРІНЬ, меншими кружечками в ньому – гуртками. А вже навколо – станиця, округа, край.

 

Гурток – це базова самовиховна одиниця, в якій зростає особистість, юнак чи юначка, через взаємодію з іншими, своїми друзями (братами чи сестрами) як сім’я, патруль, команда, маленька банда.

Курінь – це базова організаційна одиниця Пласту, яка складається із кількох гуртків (2-5), на чолі із Радою гурткових провідників, яким допомагає зв’язковий/ва як головний/на виховник/ця, що є носієм пластової ідеї та традиції, знань, вмінь та навичок, є прикладом для наслідування. В скаутингу – це scoutmaster, тобто майстер (митець) зі скаутингу.

Зв’язковому можуть допомагати інші дорослі пластуни, як впорядники окремих гуртків, яким треба підтримка на етапі започаткування, або як інструктори для здобуття вмілостей та більшого пізнання спеціалізацій (Кадра виховників куреня).

Також з 2019 року відроджується інститут опікунів куренів (див. Правильник УПЮ).

 

Про роль зв’язкового можемо коротко почерпнути із сайту для скаутських лідерів Boy scouts of America https://troopleader.org/scoutmaster/

“The Scoutmaster is the adult responsible for working directly with the Scouts providing direction, coaching, and support. 

The Scoutmaster has three basic roles: 

– providing the the junior leaders with the tools and skills so they can run the troop

– making sure the rules of the BSA and chartered partner are followed

– being a good mentor and positive role model

 

Адаптований переклад може бути такий:

” Зв’язковий – це дорослий виховник (волонтер), відповідальний за роботу безпосередньо із пластунами для унапрямлення відповідно до цілей, цінностей, індивідуального та групового вишколу та підтримки.

 

у Зв’язкового є три основні ролі:

– забезпечення юнацьких провідників інструментами та навичками, щоб вони могли провадити куренем;

– дотримання правил Пласту, законодавства України та безпеки;

– бути хорошим наставником і позитивним прикладом для наслідування.

 

Рада гурткових на чолі із курінним – це є основа сильного куреня. Як це працює – читай далі.

 

Курінь – від створення до ефективного функціонування

Діяльність в УПЮ треба починати із прицілом на курінь, а не гурток. Це є важливо як для юнацтва, так і виховників.

Це потрібно для сталого та ефективного розвитку, для збереження пластової традиції, особливо в малих осередках.

 

Цикл життєдіяльності куреня 4-6 років. Це зміна одного покоління, це має бути і орієнтир для терміну виконання обов’язків зв’язкового.

Звідки це береться?

Якщо в курені одночасно набрані нові гуртки, коли юнацтву 12-13 років, то час їхнього пластування, до закінчення школи, до 18 років – 4-6 років.

Це найкраща ситуація, коли в курені є 3-4 гуртки приблизно одного віку, тоді “troop” (загін) буде ще той! Це буде захопливий міжгуртковий змаг протягом року, це буде потужний курінний табір, де можна стільки всього зробити, стільки пригод пережити!

Якщо у вас 1-2 гуртки в курені – то постарайтесь подбати, щоб за півроку-рік в курені було 3-4, а то й п’ять гуртків!

 

Як це працює, дає відповідь Гурткова система (Patrol system) як ефективний інструмент для юнацьких провідників у Великій грі під назвою Пласт. Вона дає змогу старшому та досвідченішому юнацтву себе розвивати як лідери, проявити себе з найкращої сторони, розкрити свої здібності, розвинути чимало навичок.

 

Основні елементи гурткової системи:

  • Ключова ідея гурткової системи – це покласти справжню відповідальність на якомога більшу кількість пластунів
  • Гурткова система заохочує плекати громадянські чесноти, навички командної взаємодії та формує характер та лідерські якості.
  • Рада гурткових провідників реально керує куренем
  • Гурткові провідники провадять гуртками. Їм у цьому допомагають заступники.
  • Гурткові провідники для гуртків прихильників – по можливості розвідувачі/скоби. Призначаються зв’язковим/вою з числа досвідченіших старших юнаків/чок. Для них це найкращий вишкіл з лідерства та вміння формувати команду.
  • На етапі 2 проби (14+ років) гурток вже зрілий як команда, сім’я, банда, тому може обирати собі нового провідника зі свого складу (перший провідник вже стає віку 18+, тому переходить у старші пластуни, залишається для них моральним авторитетом). 

Якщо новим гуртком від моменту створення починає займатись дорослий впорядник, то йому слід так підготувати гурток, щоб юнаки пошвидше могли стати самостійними і серед них виріс лідер, який може стати гуртковим провідником.

  • Нові гурткові провідники проходять вишкіл гурткових провідників (це може бути внутрішній вишкіл в курені чи на терені станиці, або крайовий – Школа провідників гуртків). Це або розвідувачі для нових гуртків молодших юнаків. Або провідники гуртків на етапі 2 проби.
  • Зв’язковий постійно (раз чи два на місяць)  проводить дошколи РГ, на яких гурткові провідники отримують нову порцію знань чи вмінь для передачі на гурткових сходинах своїм “вовченятам”, “гірським орлам” чи “стрибучим сойкам”.
  • В курені триває міжгуртковий змаг з циклічністю зазвичай півроку. Це визначення кращого гуртка за певними критеріями, які придумує рада гурткових. Наприклад, якість проведення сходин, активність гуртка в “житті в природі”, добрі діла тощо. Найкраще міжгуртковий змаг відбувається між гуртками одного віку/поконіння.
  • Сходини гуртка прихильників готує і проводить гуртковий провідник з числа старших юнаків/впорядник, який може залучати для допомоги когось із КВ як інструктора. На етапі 2 проби в гуртку провадить новий гуртковий провідник, який підключає до планування і проведення сходин членів свого гуртка.
  • Сходини куреня відбуваються у форматі сходин гуртків, де відбувається праця по гуртках, міжгуртковий змаг, загальнокурінна акція, забава, ігри.
  • Зв’язковий може призначати при потребі впорядника гуртка для допомоги гуртковому провіднику новоствореного гуртка, або у випадку, коли немає старшого юнацтва, яке може вести нові гуртки. Завдання впорядника – якомога швидше допомогти гуртку стати на ноги, стати самостійним (підготувати до першої проби).

“Вічний гурток” – це один із варіантів розвитку гурткової системи, при якому колись створений гурток зберігає тяглість довше ніж час одночасного перебування одного покоління в юнацтві – 4-6 років. Коли в гуртку є старше юнацтво (зазвичай 2-4 у віці 15-16 років), то тоді в гурток вони залучають нових членів, молодших за себе на кілька років (це може бути 4-6 осіб або й більше, бо хтось може і відійти). Активно із ними працюють як досвідчені наставники, щоб підготувати їх до першої проби. Коли вже старшим юнакам по 17-18 років, молодші вже підростають, стають готовими до самостійного пластування і складають пластову присягу за підсумком першої проби. І так їм передається естафета цього гуртка – традиції, символіка, зокрема прапорець, честь. В деяких куренях така традиція існує, навіть в скороченому вигляді, що принаймні хтось один із старших юнаків свого гуртка зберігає його назву і традиції і набирає новий склад.

“Тимчасові гуртки прихильників” – гуртки, які можуть формуватись в куренях, де є “вічні гуртки”, для того, щоб дати новоприбулим юнакам первинний пластовий вишкіл, пізнати добре Пласт і захотіти пластувати самим. Для них зв’язковий підшукує впорядника, щоб протягом кількох місяців чи й півроку міг їх підготувати. Опісля ці юнаки вибирають собі один із існуючих гуртків в курені або й можуть зорганізуватись і створити свій постійний гурток.

Для дотримання безпеки під час сходин та іншої діяльності зв’язковий забезпечує присутність когось із членів КВ (це є або впорядник цього гуртка, якщо немає старшого юнацтва, або хтось інший).

 

Як створити юнацький курінь

Є такі шляхи (назви “умовні”):

1). Модель Філіпса. Детальніше описана у його брошурі “Гурткова система”. На певному терені проводиться презентація Пласту для юнацтва. Це здійснює підготовлений майбутній зв’язковий/ва.

Обираються по певних зовнішнім критеріям найздібніші, доросліші юнаки/чки (14-15 років) чисельністю 8-12 осіб. Формується перший старший гурток, основа майбутньої першої Ради гурткових.

Далі для них інтенсивний вишкіл по вимогах першої проби. За три місяці – півроку (інколи й рік, залежно, як із таборуванням вийшло) , коли вони виконали вимоги “скобиного крила”, наступає наступний етап – формування молодших гуртків. Якщо є багато таких старших, то вони можуть як гуртковий та заступник, парами зайнятися створенням нових гуртків.

Якщо частина відійшла в процесі вишколу, тоді поодинці.

Ці новоспечені гурткові провідники формують свої гуртки на основі того списку, який був на початку, або на основі своєї школи, вулиці, двору, тобто там, де можна знайти трохи молодших за себе юнаків/чок, які готові пластувати (орієнтовно 12 років).

Цей етап – це формування самостійних гуртків, які за кілька перших сходин мають пройти вишкіл по вимогах на прихильника. Коли більшість із них стали ними, то можна перейти до наступного кроку – проведення установчої курінної ради, на якій сформувати з цих гуртків курінь, обрати патрона, кольори, хустку та ін.

2). Модель “брунькування”. Це коли є сильний курінь, в ньому є сильний гурток розвідувачів/чок, які знаходять майбутнього зв’язкового/ву нового куреня (або він/вона їх знаходить). Це може бути той, хто колись був їхнім гуртковим провідником чи впорядником, хто приклався до початку їхнього пластування і залишився пластовим авторитетом на все життя. Ця модель подібна до першої, але вже є старший гурток  із вишколом і відразу може приступати до формування нових молодших гуртків.

По цій схемі чимало нових куренів сформувалось, наприклад Купчинці – Хмельницькі, Хмельницькі – Вишневецькі.

3). Модель “тріщини”. Не дуже прийнятна модель. Це коли є великий курінь, більше 5 гуртків, і тоді механічно домовляються про створення двох нових куренів по 3 і 2(3) гуртки. Така ситуація може бути через назрівання конфліктів серед лідерів. Краще її уникати і розвивати Пласт через створення нових куренів по другій моделі “брунькування”.

4). Модель “парника”. На певному терені майбутній зв’язковий знаходить кількох дорослих пластунів, і разом із ними як впорядниками створює новий курінь на кілька гуртків (найчастіше віку 12-13 років). За кожним гуртком є закріпений впорядник, який кілька років працює на те, щоб помогти юнакам виконати вимоги на першу пробу, стати самостійнішими, пізнати пластові ідеали та цінності, плекати свій характер. Чому парник – бо юнацтво кілька років знаходиться під опікою впорядників, бо нема ще старшого юнацтва, на яке може опертися зв’язковий, щоб була сильна Рада гурткових, яка далі змогла б провадити куренем.

Ця модель найбільш енергозатратна для зв’язкового та впорядників.

Якщо інших варіантів немає, то тоді від такої моделі треба пошвидше перейти на вишкіл гурткових цих гуртків, щоб і в такій ситуації закласти паростки росту провідників, на яких можна опертися за рік, два.

 

Слід зазначити, що засновник скаутського руху, Байден Пауел, будучи інструктором-вишкільником в британській армії, успішно застосовував модель “гурткової системи” для швидкого вишколу сотень новобранців і формування з них боєздатних підрозділів в Індії і Південній Африці. Зокрема, він спочатку відбирав тямущих, здібніших хлопців, готував із них командирів відділень (патрулів), опісля доручав їм вишколювати свої відділи. Оцю модель подвійного навчання особового складу через командирів груп (сержантів) Бі-Пі успішно переніс в скаутинг. (детальніше читайте в книзі “Вовк, який ніколи не спить” (біографічні історія про Бі-Пі)

 

Гуртковий провідник і його заступник. Лідер і команда. Командне лідерство. Гурток та курінь як унікальні винаходи скаутингу, в яких може плекатись лідерство. Слово до гурткових Бі-Пі

Лицар на полі бою був би мало ефективним без своєї ватаги зброєносця та слуг.

Так і лідер саме з командою може найбільше себе проявити, досягти результатів, перемоги.

 

В “Пластуванні для хлопців” читаємо на ст. 23: “Кожний лицар мав із собою малий загін: щитоносця-джуру й кількох зброєносців – так само, як наш гуртковий має свого заступника (заступника гурткового) і чотирьох чи п’ятьох пластунів. Дружина лицаря йшла звичайно за ним у вогонь і в воду, всі несли ту саму ідею, що їх провідник, а саме: Честь була для них святою

Що потрібно знати про команду.

Що це мала група. 6-8 осіб ідеально для зрілого гуртка. Але загалом психологія визначає межі малої групи від 3 до 15.

Ідея малої групи – це одне із чудових досягнень ХХ століття, хоча її застосували поодиноко і раніше.

І одним із найраніших успішних застосувань стали патрулі в скаутингу, запропоновані Байденом Пауелом, які він запозичив із своєї військової практики.

А поєднання в одному курені кількох гуртків на чолі з Радою гурткових створило той вічний двигун скаутингу, коли народжуються традиції та великі справи, які передаються із покоління в покоління.

Гурткова система є свого роду унікальним продуктом скаутингу. Рекомендовано для глибшого розуміння прочитати одноіменну книгу Роланда Філіпса, а також “слово до гурткових” Бі-Пі.

 

Заступник лідера. Для вдалого провадження командою лідеру варто визначити собі заступника. Це і надійний помічник у різних дрібних справах, це і той, на кого можна залишити групу в час відсутності. А в разі потреби діяти двома меншими групами, заступник стає командиром однієї з них.

Assistant patrol leader є дуже важливим у вишкільній моделі скаутингу, писали Бі-Пі та Роланд Філіпс. Без нього не могло б відбутися повноцінне формування провідників.

Одне із базових правил провідника – готуй собі заміну (зокрема через заступника). Але це не означає, що треба всі справи скидати на нього. Навпаки, на початку своїм завзяттям та працею показувати приклад, щоб іншим хотілось йти за тобою, боротись за тебе. І вже потім шляхом делегування завдань, певних обов’язків розвивати заступника.

В ієрархічних структурах провідник групи зазвичай більше зорієнтований назовні в своїй активності. Заступник – всередину.

Тому в пластовій традиції є така особливість, що заступник дбає за книгу гуртка (куреня), за точкування як суддя. А провідник – представляє назовні, зокрема на раді гурткових чи Раді курінних станиці.

 

Але скаутська ідея передбачає, що в гуртку кожен може бути лідером у певний спосіб і в різних ситуаціях. Той краще фотографує і організовує вишкіл з цієї справи. Той взяв на себе фізичну вправність, і щоразу на сходинах проводить заняття.

Інший член гуртка захоплюється інтелектуальними іграми та час від часу влаштовує посиденьки із ними для членів гуртка.

Ідеальна візуальна модель команди – це коло або багатогранний діамант. Кожен має своє місце у ній. Кожен є певним чином важливий для успіху всіх.

Але саме лідер групи є найбільш відповідальним за загальну справу, за провадження гуртка (команди) під час найважливіших випробувань та викликів, за здобуття перемог. За гуртування всіх для спільних цілей.

Він має постійно демонструвати свою здатність лідерства. В іншому випадку буде назрівати ситуація, що або в групі хтось інший визріє на провідника, або група розпадеться та припинить своє існування.

Якщо вожак зграї не здатен її вести на полювання, та здобувати здобич, то новий вовк відразу претендує на цю роль. Інакше зграя загине.

 

СЛОВО ДО ГУРТКОВИХ від Бі-Пі
Я хочу, щоб ви, гурткові, взялися виключно самі до вишколу своїх гуртків, бо ви маєте можливість взяти в руки кожного юнака з вашого гуртка й зробити з нього повноцінну людину. Що з того, коли ви матимете одного-двох прекрасних юнаків, а решта не годитиметься ні до чого? Ви повинні спробувати зробити їх усіх справді вартісними.

Найважливіший крок до цього – це ваш власний приклад, бо те, що ви самі робите, робитимуть також і ваші пластуни.

Покажіть їм, що ви вмієте слухати наказів, – байдуже, чи це усні, друковані, чи писані правила, – і що ви виконаєте їх, не зважаючи на те, чи при тому є ваш scoumaster, чи ні. Покажіть їм, що вмієте здобувати відзнаки проб умілостей, а ваші хлопці без довгого переконування підуть за вами. Але не забувайте, що ви маєте їх вести, а не попихати.

Гуртковий, вишколюючи і ведучи свій гурток, здобуває практику й досвід, бо це хлопець, що може нести відповідальність.

Гуртковий має також, крім вишколювання свого гуртка, вести його, тобто він мусить бути щонайменше такий добрий, як кожний з його пластунів при виконуванні різних своїх завдань. Він ніколи не сміє примушувати хлопця зробити щось таке, чого й сам він не зробив би. І він ніколи не сміє до нікого присікатися, але мусить викликати в кожного захоплення й охоту до праці, підбадьорюючи його радісно в його зусиллях.

На кожному місці в житті треба молодих мужів, яким можна довіряти, що вони візьмуть на себе відповідальність і провідництво. Так то й гуртковий, що провадив свій гурток від успіху до успіху, має всі шанси здобути успіх і в своєму особистому житті, коли піде у світ.

 

Рада гурткових. Основні функції та завдання. Рада гурткових утворилась відразу, як тільки перші скаутські патрулі почали формували troop в певній околиці. Первинно треба було полагоджувати всі спірні питання  між різними гуртками (називалось Рада честі гурткових), а також домовлятися про спільні ігри, мандрівки, змагання. За кілька років народились постійно діючі курені, і тоді вже Рада гурткових (patrol council) набула всіх тих функцій, які є і зараз:

  • планувати та провадити діяльністю куреня при допомозі скаутмайстра (зв’язкового). Зокрема влітку – курінний табір.
  • аналізувати та робити підсумки щодо всіх активностей членів куреня, як окремо, так і гуртками чи змішаними групами.
  • надавати відзначення та перестороги, дбати про справедливість в курені.
  • організовувати постійний вишкіл членів куреня, починаючи із себе (вишкіл і дошкіл гурткових)
  • організовувати міжгуртковий змаг між гуртками в курені.

Раду гурткових формують всі провідники гуртків та провід куреня – курінний, його заступник, писар, скарбник та інші діловоди при потребі.

Що цікаво, що скаутській термінології курінний називається “senior patrol leader”, тобто це кращий із гурткових, який стає курінним.

Якщо курінь невеликий по чисельності (2-3 гуртки), то в РГ можуть брати участь і заступники гурткових.

Рада гурткових – це свого роду топ-менеджмент корпорації, в якій юнаки вчаться всіх базових лідерських компетентностей, soft skills управління – планування, організації проектів, аналізування діяльності, мотивації членів через систему відзначень та пересторог тощо.

Зазвичай РГ збирається раз в місяць, перед курінними сходинами.

Спочатку зв’язковий має навчити юнацтво, як працює цей орган куреня, а далі буде працювати самовідтворюючий двигун, коли старші, досвідченіші юнаки чи юначки будуть передавати молодшим потрібні знання, вміння та традиції.

Зв’язковому лише потрібно підтримувати цей вогонь самоврядування, і бути тим добрим порадником, який завжди готовий допомогти.

Зв’язковий мав би допомагати курінному готувати план проведення Ради гурткових, а на самій збірці давати змогу юнацтву поринути у самоврядування, пряму та відповідальну демократію.

Звісно, він залишає за собою право вето, тобто контроль за дотриманням ідейних засад та цінностей Пласту, засад безпеки життєдіяльності.

 

Вишкіл та дошкіл гурткових. Загальні рекомендації.

Основним інструментом взаємодії з РГ для зв’язкового – це річний вишкіл (на початку пластового року), і періодичний дошкіл гурткових (зазвичай на засіданнях щомісячно або у визначений час).

Мета цього – це постійна, чергова, “смачна” порція нових знань, вмінь, вироблення навичок, здобуття нових компетентностей, які зв’язковий передає гуртковим, щоб ті в свою чергу потім на сходинах передавали юнацтву.

Це так зване подвійне, вторинне навчання (training) дає якнайкраще засвоєння, адже відомо, що найкращий спосіб щось вивчити – це навчати інших.

Тому, друзі та подруги, юнаки та юначки, подбайте, щоб у вас був постійний дошкіл гурткових в курені, щоб ваш зв’язковий дбав за постійний ріст на шляху пластового вироблення, зростання вас як добрих громадян та провідників.

Що вивчати – в першу чергу це зміст першої та другої проби, пластові вмілості та спеціалізації. А також все, що цікавить курінь відповідно до захоплень, хоббі та традицій.

Щоб все було в потрібний час, доцільно, зважено і в міру, то слід застосовувати планування діяльності – на рік, квартально і помісячно.

Якісно, змістовно, захоплююче та весело проведена Рада гурткових – це запорука класних курінних та гурткових сходин.

 

Курінна рада.

На початку пластового року, у вересні, початку жовтня пластові курені зазвичай проводять свої курінні ради.

Найкраща форма проведення – це виїзд кудись в мандрівку, чи десь у певний ліс, традиційне місце, пов’язане із історією куреня чи його патроном.

В курінній раді мали б брати максимально всі члени куреня, зокрема прихильники та неіменовані.

Щорічна рада куреня:

  • Це звіт курінного та його проводу
  • підведення підсумків за річну діяльність, зокрема літнє таборування, здобуті осяги, відзначення (хто де був, першунство, перемога у змаганнях тощо).
  • обрання нового курінного та проводу
  • Випускання з куреня тих, хто виходить із УПЮ
  • Прийняття нових членів, нових гуртків з УПН
  • Прийняття якихось важливих для життя куреня рішень (пошиття прапору, домівка тощо).

Цінним є вироблення куренем своїх традицій та церемоніалів курінної ради, “помазання” курінного на булаву, обряд прийняття нових членів чи випускання старших з УПЮ.

 

Курінний та його провід.

Курінний – це в першу чергу провідник для цілого куреня.

Хороший курінний – це колишній добрий гуртковий.

Найкраще, це коли курінним/ною є найдосвідченіший, найавторитететніший юнак чи юначка в курені, розвідувач/ка чи скоб/вірлиця. Тоді буде добре відбувались і Рада гурткових, і курінь відчуватиме силу, бо матиме сильного лідера, за яким хочеться іти.

Кожен курінний має дбати, щоб виховати собі заміну.

Щоб передати курінь в надійні руки.

Для цього він/вона покликає різних потенційних лідерів на свого заступника/цю курінного/ної.

Найкраще передавати провід в курені, коли курінному вже 17+ років, а новому кандидату – 15+.

Найнебезпечніше, коли старше покоління куреня відходить, іде з УПЮ в УСП, переїжджає навчатись в інші міста, а курінь лишають молодшим юнакам, не досвідченим і непідготовленим провадити Радою гурткових та загалом куренем.

Такий курінь є в загрозі перестати діяти, або тоді зв’язковий та його впорядники змушені будуть тягнути кілька років самі на собі.

 

Зазвичай, курінного обирають всі дійсні члени куреня (заприсяжені, ті, хто сплачують вкладку та мають добру пластову поставу, не мають не виправлених пересторог).

Але є різні традиції по куренях, що і прихильників допускають до вибору.

Тут важливо розуміти, що право вибирати треба здобути своєю працею, а найкращим мірилом цього є твій поступ по пластових ступенях (пробах), зокрема складання пластової присяги.

Термін обрання – раз на рік є найоптимальнішим.

Також найкраще, щоб курінний опісля отримання довіри від членства куреня, запропонував свою команду на заступника, писаря та скарбника, можливо і інших діловодів.

Вдало підібраний заступник – це в майбутньому потенційний провідник.

 

На початковому етапі створення/відновлення куреня може бути дещо по іншому. Юнацтво ще може бути молодшого віку, майже всі прихильники. Проте поступового варто прагнути осягнути саме ці орієнтири.

 

Детальніше про міжгуртковий змаг.

Роланд Філіпс, автор книжечки “Гурткова система”, рекомендує, щоб міжгуртковий змаг тривав перманентно. Один закінчувався, починався новий. Термін найкраще – півроку.

Основна ідея – це створити механізм здорової внутрішньої конкуренції, який гурток кращий у плеканні пластових вартостей, командного духу та здобутті осягів.

Критерії змагу мають бути приблизно доступними для всіх гуртків в курені, не залежно від віку та досвіду. Їх розробляє рада гурткових.

Наприклад:

  • точність. Вчасне проведення сходин, відвідування акцій та заходів
  • Ощадність. Гуртковий заробіток. Хто придумає кращу ідею та здобуде більше коштів спільною працею.
  • Любить красу і дбає про неї. Екологічна активність. Збір сміття, макулатури тощо.
  • Дбає за своє здоров’я. Щоденна руханка, пройдена кількість кілометрів за місяць (це можна фіксувати з допомогою фітнес-браслетів).
  • Допомагати іншим. Реалізація проектів та тему добрих справ, волонтерства для потребуючих.

Щомісяця на сходинах РГ підводяться поточні підсумки та вивішуються результати в табличці в курінній домівці чи на закритій групі куреня у соцмережах.

Символом лідерства у міжгуртковому змазі може бути якийсь перехідний предмет або  курінний тотем – стрічка, емблема, фігурка тощо.

Змагальність – це дуже потужна мотиваційна штука.

 

Гурткові та курінні традиції.

Пластові традиції є міцним фундаментом на основі чого зростає та примножується щось нове.

Традиції допомагають плекати гуртковий дух та ідею куреня як великої банди, що об’єднує різні покоління (яскраві курені – Хмельницькі, Орлики, Степанівни, Ярославни)

Кілька слів про назви гуртків та легенду. Чому краще брати за назву гуртка  тварин (звірів) – тому що легше наслідувати як “тотемну” істоту. В давні часи люди вірили, що уявним предком їхнього племені (роду) був певний звір, або божество у формі якоїсь тварини.

Певним чином такі міфологізовані уявлення дойшли до наших днів, тотемічні образи бачимо на гербах країн і міст, на родових гербах нащадків шляхетних родів.

Тому Байден Поуел рекомендував для назви гуртка вибирати якусь тварину (звіра).

Таку істоту легше наслідувати – відтворити голосом, повадками, побут. Можна виготовити якісь символічні елементи, зокрема гуртковий тотем.

Детальніше прочитай у “Пластування для хлопців”.

Щодо патрона куреня. Якщо створюється новий курінь, то варто шукати якусь місцеву особистість, визначну людину, героїчну постать. Краще, щоб патрон був “близький” – пам’ятник, могила, музей на його честь, пам’ятні дошки, родичі.

Від легенди патрона формуються і інші базові курінні традиції: барви хустки та знамена, емблема, способи вітання тощо.

Сильні курені мають зазвичай сильні курінні традиції. 

Тому, друже та подруго, плекай традиції в своєму курені та гуртку.

 

Поради щодо діяльності куреня протягом року. 

Гурткові сходини.

Як їх проводити, дивись наявну пластову літературу, зокрема на сайті Посібник пластового юнацтва “www.proba.plast.te.ua”, а також книжку Ю. П’ясецького “Сходини юнацького гуртка”.

Сходини – це щотижнева цікава зустріч гуртка з метою щось нове дізнатися,навчитися, погратися, потренуватися, попрактикуватися, пожартувати та обмінятись новинами, що там у кого.

Зазвичай це дві години на відкриття, адміністративні справи, гутірка на визначену тему (до 20 хв), майстерка, інструктаж, ігри, вивчення пісні, впоряд і закриття.

Добре проводити сходини на відкритому повітрі, зокрема під навісом, якщо дощить. 

В холодну пору року – домівка, але і тоді церемоніали, рухливі ігри та впоряд можна провести зовні приміщення.

 

Курінні сходини.

Сходини куреня – це хороша можливість для Ради гурткових повишколювати своє юнацтво.

Традиційно, це відбувається раз в місяць (остання п’ятниця чи якийсь інший день).

Сходини можуть передбачати як спільну діяльність всіх разом (відкриття, спільна гутірка, ігри, майстерка), так і діяльність по гуртках. Наприклад, гурткові проводять гутірки по одній темі, яку домовились на РГ. Також може бути 3-5 точок по ротації, які готують гурткові і гуртки з певною періодичністю рухаються від однієї до іншої.

Або ж після відкриття, гуртки розходяться по різних кутках і працюють по своїй програмі, а спільні точки – це змаг, ігри, співи та впоряд.

Детальніше читай в пластових посібниках.

 

Внутрішньо курінні вишколи. Один раз в квартал варто проводити виїзні вишколи по певних темах чи напрямках, які цікаві членам куреня.

Тривалість 2-3 дні на вихідних (заїзд з п’ятниці вечора, виїзд в неділю з обіду).

На такому вишколі є повноцінних 12-16 годин для навчання, практикування, змагів, закріплюючих ігор тощо.

Тематика може бути як класична – практичне пластування (табірництво, піонірка, куховарення, мандрівництво, картографія, основи самозарадності), так і спеціальних зацікавлень – основи початкової військової підготовки, якийсь спорт, мистецтво, хендмейд та ін.

Вишкіл дає змогу як щось навчити, так і здружити курінь, а гуртковим розвинути свої лідерські якості.

 

Участь у змагах, акціях, заходах Пласту та інших партнерів. Протягом року варто кілька разів з куренем з’їздити на крайову чи окружну акцію, захід, змаг. Це цікаво для знайомства з іншими пластунами, можливість себе показати, здобути перемогу тощо.

Але слід пам’ятати, що це не має бути в шкоду для основної, внутрішньо курінної діяльності.

 

Мандрівки та вилазки “Життя в природі”. Як тільки є нагода, варто гуртками, окремими парами чи трійками вириватись на лоно природи і проводити там корисно час. Такі прогульки, кілька денні мандрівки є дуже корисними для розвитку пластуна, адже на них він може проявити те, що вміє, знає. Зробити добрі діла, прислужитися ближньому. 

Хай ці мандрівні пригоди будуть в твоїй уяві лицарськими мандрами для реалізації другого головного обов’язку пластуна.

 

Курінний табір. Це є кульмінаційна, найважливіша точка річної програми пластування. Чому? Бо саме на таборі вдається узагальнити, систематизувати, закріпити усі знання, вміння та навички, які накопичувались за рік.

Якщо протягом року щотижня відбувались сходини, то це орієнтовно 30-40 сходин по 2 год (60-80 годин). А на таборі ти можеш із своїми друзями проводити по 10-12 активних годин в день, а це 100-140 годин за табір.

На таборі Рада гурткових може вповні проявити своє провідництво.

Завдання зв’язкового – помогти Раді гурткових навчитись планувати та проводити табір.

Курінний стає бунчужним, писар – таборовим писарем, скарбник – інтендантом (обозним).

Кожного дня ввечері варто проводити короткі збірки РГ куреня для обговорення дня, уточнення планування наступного.

Добре підготовлений курінний табір є запорукою потужного розвитку куреня в наступному році.

Детальніше про курінний табір читай “Напрямні по організації та проведенні пластових таборів”.

 

Сучасні інтернет технології в житті куреня та гуртка

Кожному куреню варто створити свою сторінку в соціальних мережах, де висвітлювати діяльність та здобутки. Це буде цікаво як іншим пластунам подивитись, так і батькам, друзям, просто громадянам.

Для внутрішньої комунікації варто спробувати застосувати один із можливих засобів – закрита група, чат в месенджері.

Також варто колишніх членів куреня, які стали вже дорослими, подолучати до публічної сторінки або створити відкриту/закриту групу випускників Гавдид, Ярославен чи Орликів, де члени різних поколінь зможуть знайомитись, шукати співпрацю, чи просто обмінюватись інформацією.

Окремий гурток також може вести свою публічну сторінку, де висвітлювати свою діяльність. Це може бути хорошим інструментом вишколу гурткового писаря.

Але слід пам’ятати, що пластування – це в першу чергу офлайн активність, життя в природі, яскраві емоції, пригоди та виклики, які долаємо разом у гурті друзів.

А інтернет технології є лиш сучасним засобом для комунікації та висвітлення цієї діяльності.

 

Отже, успіхів у пластуванні!

Стаття написана в 2019-2021 роках

Що дасть Пласту посилення гурткової системи (patrol system) в куренях

Посилення гурткової системи в куренях – це шлях до чисельного зростання Пласту та ефективний вишкіл із провідництва для юнацтва без втрати якості виховної праці. Чому – дальше у статті. Continue reading “Що дасть Пласту посилення гурткової системи (patrol system) в куренях”

Проведення Батьківської Ради

Завантажити проект в форматі PDF можна тут.

Додатки – в кінці тексту.

Мета проекту: Створити модель оптимальної «Батьківської Ради»
Актуальність теми проекту: Допомогти КВ юнацьких куренів організувати «Батьківську Раду» на якій налагоджується робота між батьками юнацтва і КВ куреня.
Короткий опис проекту: Проект складається з 3 частин: підготовка, проведення, та зразки додаткових матеріалів для проведення Великої та Малої Батьківських Рад. На основі детального опису всіх трьох етапів виховники зможуть з легкістю налагодити співпрацю з батьками та провести ефективну Батьківську Раду.
Інформація про реалізацію проекту: Методичний проект розроблений на прикладі Батьківських Рад к. ч. 36 ім. Анни Ярославни та підготовчого куреня ім. Марії Приймаченко

 

РОЗДІЛ 1. Роль та значення проведення Батьківської Ради

 1.1.        Важливість проведення Батьківської Ради

Співпраця з батьками юнацтва є надзвичайно важливою, оскільки формування особистості дитини відбувається саме в сім’ї, а на пластових заняттях ми можемо лише спрямовувати юнацтво у правильному напрямку. Виховнику потрібно налагодити дружні відносини з батьками, щоб не виникало всіляких непорозумінь. Спілкування з батьками дає можливість виховнику краще пізнати своє юнацтво, їхні слабкі і сильні сторони, гарні та навпаки шкідливі звички.

Ми вже знаємо, що співпраця з батьками є важливою, але як же її налагодити? Найефективніший спосіб – це зустрічі батьків з Кадрою Виховників куреня.

         Як назвати ці «батьківські зустрічі»?

Варіант № 1«Батьківські сходини» – не надто добрий варіант, бо складається враження, що виховники ставляться до батьків, як до дітей.

Варіант №2 «Батьківські збори» – також поганий варіант, бо не треба порівнювати школу і ПЛАСТ, оскільки це два зовсім різних підходи до виховання дітей.

Варіант №  3 «Батьківська Рада» – оптимальний варіант, оскільки «Рада» передбачає, що виховники і батьки є на рівних, у них є спільні обговорення і показує, що виховники чекають порад від батьків.

         Як часто проводити Батьківські Ради?

           Найкраще Батьківські Ради проводити два рази в році.     Мала Батьківська Рада – це зустріч виховника з батьками його гуртка. Велика Батьківська Рада – це зустріч зв’язкового та усіх виховників з усіма батьками юнацтва куреня.

1.2. Різновиди Батьківських Рад

Велика Батьківська Рада

Велику Батьківську Раду найкраще проводити на початку календарного року – в кінці січня, а не на початку пластового року, бо у  цій Раді вже зможуть брати участь батьки гуртків, які розпочали свою діяльність у вересні. Так як курінний табір Кадра Виховників починає готувати, зазвичай, взимку, то станом на кінець січня вже є основна інформація про нього. А на Батьківській Раді важливо розповісти основну інформацію про курінний табір, а саме: вкладку, коменданта, місце та дати, щоб батьки спланували собі спільну з дітьми літню відпустку.

Мала Батьківська Рада

         Коли найкраще проводити Малу Батьківську Раду?

Найкраще її проводити в перед таборовий період – кінець травня (або кінець червня). В тісному колі батьки зможуть запитати виховника про все, що їх цікавить у зв’язку з таборовим літом. Потрібно приділити увагу гуртковому табору – розповісти батькам де і як він відбуватиметься, адже на гуртковому є значно менша кількість виховників і батьки хвилюються за своїх дітей. Також варто ще раз обговорити курінний та крайові табори.

Гурток – це найменша і найважливіша одиниця Пласту. На таких Радах варто в загальному обговорити адміністративні питання, а основну увагу приділити власне юнацтво – їхнім переживанням, враженням, розчаруванням. Розпитати в батьків те, чим з ними діляться діти після різного типу акцій, що їм більше подобається, що менше.

На першій в житті гуртка Малій Раді варто провести знайомство з слабкими і сильними сторонами, гарними та навпаки шкідливими звичками свого юнацтва. Пропоную інтерактивний варіант заповнення «гурткового дерева» (див. додаток №1). Варто підібрати формат так,  щоб він тематично підходив вашому гуртку. Також, покажіть батькам як виглядає пластовий однострій та як правильно пакувати наплечник.

 

РОЗДІЛ 2. ПІДГОТОВКА ДО БАТЬКІВСЬКОЇ РАДИ

 2.1. Організаційна частина підготовки Батьківської Ради

Дати і тривалість

           Як вже зазначалось вище – Велику Батьківську Раду найкраще проводити на початку календарного року – в кінці січня (після 20-го числа).

Насамперед потрібно визначити час проведення Батьківської Ради.  Найкраще це робити в кінці робочого тижня  –  в четвер або в  п’ятницю о 19:00 чи 20:00 годині і тривати вона повинна не довше години, включно з запитаннями батьків.

На Батьківську Раду батьків потрібно запросити, тому наступний крок – це підготовка запрошення. Пропоную друкований варіант (див. додаток №2).  Передати їх батькам потрібно за 2 тижні до Ради, щоб вони могли спланувати свій час.

В більшості випадків батьки з виховниками знайомляться саме на Батьківській Раді, тому потрібно підготувати бейджики де буде вказане ім’я виховника та назва гуртка, щоб батьки змогли зорієнтуватись хто виховник їхньої дитини. (див. додаток №3).  Та окрім того не забудьте представитись всіма членами Кадри Виховників на  початку Батьківської Ради, коротко розповісти де вчитесь чи працюєте та виховником якого гуртка ви є.

Програма

Найважчою частиною підготовки Батьківської Ради є саме написання програми. Перед тим як почати планувати Батьківську Раду потрібно скласти план питань які будуть обговорюватися, наприклад:

  1. Привітання;
  2. Звіт за минулий курінний табір;
  3. Звіт за річну діяльність куреня;
  4. Обговорення цьогорічного курінного табору;
  5. Обговорення плану діяльності куреня на наступний рік та роздача календариків;
  6. Обговорення крайових таборів;
  7. Подяки батькам;
  8. Індивідуальна «5-ти хвилинка» з виховником.

Наступним кроком є призначення відповідальних за підготовку кожного з пунктів плану. Звітувати за минулий курінний табір має комендант, аналогічно і презентувати майбутній табір повинен комендант саме того курінного, таким чином батьки знають, що виховники мають достовірну інформацію про ці заходи.

Що стосується звіту за річну діяльність, то найкраще щоб цю інформацію надав діючий зв’язковий куреня, оскільки він найбільш ознайомлений з усією діяльністю куреня. Те саме стосується і плану праці на рік.

Розповідати батькам про крайові табори найкраще виховнику який має найбільший стаж відвідування різноманітних таборів, оскільки він може поділитися власним досвідом.

Подяки батькам за їхню активну діяльність та допомогу пластовому куреню найкраще вручати або зв’язковому, або виховнику юнака.

 

2.2. Детальний опис підготовки кожного елементу програми Батьківської Ради

  1. Привітання

Щоб батьки знали, хто виховує їхніх дітей вартує на початку сходин коротко представити всіх членів Кадри Виховників.

  1. Звіт за минулий курінний табір

           Для якісного звіту за курінний табір коменданту найкраще підготувати презентацію, в якій буде подана вся необхідна інформація, розповісти чого діти навчилися нового і показати фотографії (див. додаток №4).

  1. Звіт за річну діяльність

Щоб прозвітувати за річну діяльність також варто підготувати презентацію з фотографіями про те, в чому діти брали участь і обов’язково вказати ті акції де перемагали J Розповісти чого нового навчилися і в чому себе спробували. Це демонструє батькам, що збірки і сходини під час року не проходять даремно, а діти дістають великий багаж знань та можуть себе реалізувати в різних сферах.
4. Річний план праці.

Також потрібно проінформувати батьків чим діти займатимуться наступного року. Пропоную роздати батькам курінний календар в якому вже вказані основні пластові акції, таким чином батьки будуть заздалегідь планувати свій спільний час з дітьми (див. додаток №5).

  1. Курінний табір

Обов’язково потрібно розповісти основні відомості про наступний курінний табір:

–  дати, щоб батьки спланували собі спільну з дітьми літню відпустку;

– вкладка, щоб батьки знали на що розраховувати;

– коменданта – відповідальну особу з Кадри Виховників;

– місце.

Також важливо вказати чим цей табір відрізнятиметься від усіх попередніх (див. додаток №6).

  1. Крайові табори

           Щороку в курені є юнацтво яке вперше їде на крайові табори. Не забудьте розповісти батькам про всі види і спеціалізації крайових таборів і порадьте в якому віці куди варто їхати, а також розкажіть про спеціалізовані вишколи (див. додаток №7).

  1. Подяки батькам

Не забувайте дякувати батькам за будь-яку допомогу у пластовому житті куреня: за прикручену розетку на домівці, за допомогу в довезенні реманенту на курінний, за терпіння батькам курінного (курінної) – це надзвичайно важливо в подальшій співпраці батьків та Кадри Виховників (див. додаток №8).

  1. Індивідуальна «5-ти хвилинка» з виховником.

По завершенню Батьківської Ради виховник може зібрати в колі батьків свого гуртка і дати відповіді на запитання, поспілкуватись, та ще раз уточнити чи все було зрозуміло. Це важливо, оскільки в тісному колі батьки стають більш відкрити і зможуть запитати те, що не змогли сказати на загал.

ДОДАТКИ ЗНАХОДЯТЬСЯ ТУТ

Електронні курінні книги

Вчора на вишколі курінних діловодів в Тернополі показував юнацтву станиці, як можна перенести свою фізичну курінну книгу в 21 століття через прості елементи від Google. Я це зробив приблизно рік тому для зручності організації роботи свого юнацького куреня, і зараз вирішив поділитись тим, що напрацював, отримати якийсь фідбек.

P.S. форму здачі проби я позичив в Яреми Духа, за що одразу і подякую )

http://goo.gl/A4vlvc

За посиланням побачите майже всі звичні елементи книги куреня. Це і база даних юнацтва, яку просто можна скачати як pdf і докріпити до звіту, це і книга судді, де можна відмічати присутність юнацтва і вести точкування, це і книга протоколів і каса куреня.
Можете поділитись думками, і поділитись посиланням зі своїм юнацтвом.

Сергій Корольчук

Як проводити пластову гутірку

Автор: Павло Палієнко (Посібник звязкового. Торонто–Нью-Йорк, 1970)

У першій мірі провідник гутірки (чи це гуртковий, упорядник, зв’язковий або якийнебудь член гуртка) повинен знати, „що це таке гутірка”.
Гутірка — це спосіб виміни думок, вражень, поглядів і знання в обмеженій групі людей (найменше чотири особи і не більше, ніж число членів гуртка). Гутірка не є виклад або лекція, де викладач подає слухачам дані про певну ділянку, не зважаючи на їхні зауваги і погляди. Гутірка є многостороння розмова між учасниками на певну тему і з певного метою. Усі присутні повинні по черзі взяти активну участь у гутірці на протязі призначеного часу, висловити свої думки, зауваги чи запити та щось додати до суті гутірки.
Коротко — гутірка є виміна думок у гурті на певну тему, а провідник гутірки не є викладачем, а тільки веде гутірку в напрямі призначеної мети і теми.

Мета гутірки

Питання: нащо провадити гутірки, що вони дають, кому з того і яка користь?
При допомозі гутірок виробляється вмілість логічного думання, висловлювання думок чи поглядів, як також виробляється ефектовну комунікацію (взаємнення) між одиницями. Крім того, виробляється вмілість інтенсивно слухати, аналізувати суперечні думки і погляди та відрізняти факти від фантазії. Очевидно, із часом також виробляється вмілість культурно дискутувати.
Гуторення (активна участь у гутірці) дає провідницьке знання юнакам, що мають провідницькі здібності. Вони виробляють умілість передавати, заохочувати, переконувати та (інколи) прямо захоплювати своїми ідеями, думками або метою певного завдання друзів у гуртку, а навіть переконати і схилити на свій бік опонентів. Дальшою метою гутірки є з’єднати думки гуртка, передати гурткові знання чи захопити гурток до дії. Хоча це все можна осягнути писаним словом, але гутірка безмежно більш ефективна тому, що слухачі є наставлені сприймати певні думки і можуть відразу на них реагувати. Тому, що вони сприймають почуту думку майже в той сам час, дуже важливо, щоб думка була ясна і не витворювала подвійного розуміння чи многосторонньої інтерпретації. У випадку двозначности думки не тільки тратиться нагода передати її слухачам, але навіть є небезпека негативної реакції. Думка мусить бути ясна, речення короткі і послідовні. (Методика висловлення думок є окремою темою, і її не будемо тут порушувати.)
Загально кажучи, метою гутірки є виміна думок між одиницями та вироблення ефективної провідницької вмілости взаємнення з іншими.

Роди гутірок

Гутірки поділяються на кілька родів, залежно від даної мети, тематики та методики проведення. Для пластового вжитку обмежимося до таких родів:

  1. Інформативна гутірка — ціль гутірки є поширити поміж членами гуртка знання у певній ділянці, наприклад, про ракети і лети у простори. У такій гутірці розмова спирається на фактах, а не на думках і поглядах одиниць, що їх висловлюють.
  2. Дискусійна гутірка — ціль гутірки є подати суперечні думки на тему, де факти не є знані або не устійнені. Також у випадку філософічної теми проводимо дискусійну гутірку.
  3. Вишкільна гутірка — ціль гутірки є систематичне вироблення певного знання.
  4. Організаційна гутірка — ціль гутірки є подати певну нову думку чи пропозицію щодо діяльности і ефектовно переконати більшість слухачів про її доцільність. Це конечно мусить бути проведене однією гутіркою, щоб тоді винести певну ухвалу.

Підготовка до гутірки

Провідник гутірки є сам гуртковий або призначений член гуртка.
Тема гутірки — усталена, як також завдання або мета гутірки. Найкраще виготовити річний плян і розкласти гутірки так, щоб була, де потрібна, тяглість тем. Такий плян дозволяє добре підготовити тяжчий матеріял або запросити доповідачів для більш технічних тем.
Гуртковий мусить знати зацікавлення членів гуртка та орієнтуватись, як вони будуть реагувати під час гутірки.
Перша гутірка повинна бути підготована на добре знану тему, щоб легко можна втягнути всіх членів до участи. Темою може бути нещодавна цікава подія, що була описана в газетах. У випадку, коли гуртковий не мав нагоди запізнатись краще з усіма членами гуртка або коли є багато нових членів, тоді можна призначити першу гутірку для плянування гутірок і добору різних тем. Таку гутірку треба почати, піддаючи кілька тем, і тоді дати нагоду присутнім висловити свої думки і пропозиції на інші додаткові теми.
Підготовка, звичайно, залежить також від роду гутірки. На деякі інформативні гутірки часом треба дістати сторонніх спеціялістів у ділянці, яку члени гуртка не могли б самі відповідно роз’яснити. У такому випадку також важливо, щоб члени гуртка підготовились загально до цієї теми, щоб могли хоча висловити думки чи доповнити певні деталі. Звичайно, треба пригадати сторонньому доповідачеві, що пластова гутірка не є виклад, навіть про суто технічні справи. Провідник гутірки мусить вичути ситуацію і спрямувати розмову на більш загальну сторінку такої теми.
Для дискусійних гутірок можна в деяких ситуаціях підібрати одиниць, що зможуть оборонити і супротивний погляд.
Час від часу треба проводити спонтанні дискусії без підготовки на суперечні теми, щоб виробляти швидкість реакції в дискусії.
Вишкільні гутірки приготовляємо заздалегідь і чергуємо провідників гутірки, як також конечно мати секретаря для записування важливіших ухвал і висновків та щоб мати тяглість теми.
Організаційні гутірки також готуємо подібно, як вишкільні, тільки всі факти слід подавати коротко, щоб можна було зробити висновок та ухвалу при кінці гутірки.

Завдання провідника гутірки

Провідник гутірки плянує всі деталі на визначену тему і готує відповідні матеріали, як також запрошує спеціялістів-доповідачів. Якщо є незнайомі особи у групі (гуртку), то він їх представляє. Він ясно визначає тему і засяг гутірки; призначає секретаря, який записує учасників гутірки, важливіші висновки та ухвали, щоб пізніше їх можна використати (виконати); старається заохотити всіх членів до активної участи, стримує одиниць, що хочуть домінувати в дискусії; сам бере участь, але не повчає групу; спрямовує дискусію до теми, стримує одиниць, що заходять у подробиці і розтягають дискусію; підсумовує важливіші кроки чи стадії гутірки; стримує емоційних дискутантів; при кінці гутірки підсумовує важливіші висновки та ухвали. Провідник мусить дотримуватись призначеного часу і навіть мусить закрити гутірку, хоч тема і не вичерпана. Така дисципліна є важлива для ділових, успішних гутірок.

Проведення гутірки

Гутірка мусить бути проведена у свобідній атмосфері, щоб одиниці могли висловлювати свої думки хоч і свобідно, але спокійно і неемоційно.
Провідник подає тему і підготовляє слухачів-учасників коротким вступом, згадуючи мету гутірки.
Триматись теми — це найважливіше завдання провідника гутірки, як уже було згадано попередньо.
Треба зацікавити учасників питаннями, а навіть, коли треба, до певної міри провокувати ними. Якщо учасники не звикли до гутірок і мало мають досвіду, провідник має укладати питання так, щоб відповідь не була тільки „так” або „ні”. Наприклад, для відкриття гуторення: „Який твій погляд або досвід у цій ділянці?” Або: „Порадь, про які факти ще нам треба довідатися, щоб краще зрозуміти цю справу?” тощо.
Для унапрямлення дискусії можна поставити таке питання: „До чого ми дійшли у відношенні до нашої мети в цій розмові?” А для осягнення висновку можна запитати: „Якщо ми думаємо провести цю ухвалу в дійсність, які наслідки вона матиме для нашого гуртка?”
У випадку, коли гутірка стає діялогом між двома більш аґресивними учасниками, провідник повинен перервати і запитати третю особу про її погляд на дану тему. Так затягаємо інших до гутірки і обриваємо обмежену розмову дискутантів.
Успіх гутірки полягає в осягненні висновків та ухвал усіма присутніми, навіть і тими, що тільки слухали. Тому провідник мусить упевнитись, що всі зрозуміли суть гутірки, слідкували за дискусією та зробили відповідний висновок. Залежно від роду гутірки, не всі можуть дійти до того самого висновку.
Підсумовуючи висновки гутірки, провідник зможе зорієнтуватись, як більшість зареаґувала на гутірку та чи дозволяє час на додаткові зівваження, щоб суть гутірки була для всіх цілковито ясна.

Оцінка проведення гутріки

Вертаючись до мети гутірки, стверджуємо, що поступ у виховннні пластунів полягає на провіренні їхнього розвитку і вироблення вмілостей. Гутріка є спосіб вироблення вмілости взаємнень з іншими особами, і поступ можжна і треба провірити по певнім часі (6-12 місяців), вертаючись до певної теми, що не мала твердих висновків і була тяжкою для зрозуміння. Пороці та сама тема буде цілковито інакше представлена, якщо зроблено справжній поступ у гуторенні.