Соціальна взаємодія Архіви

Протидія насильству – цикл лекцій та відео

Тема насилля є часто замовчуваною у суспільстві, а при несподіваному зіткненні із фактом насильства на жаль не кожен знає як правильно діяти – як з кривдником, так і з жертвою. Пластуни, як провідники суспільства, повинні бути активними носіями інформації із протидії насильству та ширити її своєму оточенню, а також вміти самостійно давати раду при безпосередній необхідності.

Зокрема, у виховній праці з гніздечком, роєм чи гуртком, впорядник може ненароком стати заручником якоїсь ситуації, що стосується зокрема домашнього насилля будь-якого виду і має пряме відношення до вихованця чи вихованки. У даному випадку виховник повинен буде якимось чином відреагувати на поведінку вихованця чи вихованки, вміти проговорити за необхідності ситуацію разом з цілим гуртком/роєм, або ж навіть вдатись до радикальних дій.

Необхідність підготовки такої гутірки та її поширення серед пластового кола виникла внаслідок пошуку вирішення подібних ситуацій за запитом зв’язкових у форматі супервізійної зустрічі.

Що варто знати і як діяти – далі у pdf-лекціях, або ж у форматі відео на YouTube від освітнього центру “Safety Park“!

“Херасмент та газлайтинг. Як розпізнати та протидіяти”
– 📝 лекція-pdf
– 🎥 відео-лекція
“Домашнє насильство: як вберегти себе та як реагувати на ситуації інших”
– 📝 лекція-pdf
– 🎥 відео-лекція
“Види насильства над дитиною, наслідки, супроводження дитини-жертви насилля”
– 📝 лекція-pdf
– 🎥 відео-лекція
“Алгоритм реагування на факти насильства”
– 📝 лекція-pdf
– 🎥 відео-лекція
“Психологія злочинця. Особистість злочинця та його тактики ”
– 📝 лекція-pdf
– 🎥 відео-лекція

Для загального відома, існує психологічна служба Пласту “Здоровий глузд“. На волонтерських засадах пластуни та пластунки із відповідною фаховою освітою можуть допомогти із будь-яким тематичним запитом кожного пластуна! Всі деталі за посиланням, а конкретні запити можна надсилати через Facebook, або ж на пошту psp.gluzd@gmail.com.

Юридична відповідальність братчика та сестрички

методичний-проект-1

Структура Пласту та станиці Львів

Друзі та подруги, у цій відео-гутірці намагаюсь розвіяти міф, який ви мабуть чули не один раз: “Структуру Пласту придумали такою складною, щоб його ніхто не міг розформувати!”

Нижче у корисних посиланнях знайдете також презентацію та посилання на інтерактивне онлайн-опитування для перевірки засвоєння матеріалу.

Основи командотворення

У даній гутірці є 2 основні блоки: обговорення 5-ти вад команди та пропозиція 5-ти елементів, які можуть зробити її ефективною. До кожної вади у презетації (лінк прикріплений нижче) подано цитату з книги Патріка Ленсіоні “5 вад у роботі команди”, зміст якої і лежить в основі гутірки. Перед проведенням гутірки рекомендовано прочитати саму книжку – буде корисною для особистого саморозвитку!

P.S. гутірка та презентація є розробкою к.ч.26 ім. Олени Пчілки, тому має відповідне оформлення. Також у презентації використано візуалізацію еленментів командної співпраці куреня.

Особисті кордони

Особисті кордони — особистий простір, який кожна людина особисто розподіляє. Що є комфортно для тебе, може бути дискомфортним для іншої людини, бо кожен з нас індивідуальний і має свій особистий простір.

Щоби легше і краще розділити свій простір, варто використати таку собі візуальну інструкцію, «circles of relationships» — кола спілкування, кола стосунків — це може допомогти запобігти сексуальному домаганню, фізичному, психологічному насильству просто тому, що дає зрозуміти, що відбувається щось неправильне. Під час теорії потрібно разом із юнацтвом(кожен у власному записнику) малювати ті самі кола безпеки і дискутувати що там повинно бути.

Тепер, рухаючись від центру разом із юнацтвом малюємо перше коло.

Я, мій особистий простір

Отже, фіолетове перше і найголовніше коло — це ми самі. Наше тіло належить тільки нам, і тільки ми самі можемо вирішувати, хто може перебувати близько до нас, торкатися. І ніхто не повинен робити це без дозволу. Якщо хто-небудь з будь-якого оточення заподіює нам дискомфорт (не важливо — дідусь посадив на коліна або мамина подруга вимагає «поцілувати тітку в щічку»), ми не повинні соромитися сказати про це — і сказати «ні», «стоп».

Сім’я

Це коло нашої сім’ї і тих, кого ми любимо(варто згадати про партнера у стосунках). Повага, довіра і любов — ось за цими ознаками ми визначаємо, хто відноситься до цього кола, хто найбільш близький нам. Але потрібно пам’ятати, що навіть з тими, кого ми любимо, ми не повинні нехтувати своїм особистим простором і також самі повинні поважати простір наших близьких.

Друзі

Це «far away hug» — оточення. Коло наших друзів і тих, з ким нам подобається спілкуватися. Дружба дуже важлива і включає в себе багато речей. Наприклад, спільні ігри, розмови, веселощі та іноді дружні обійми. Дружба завжди ґрунтується на довірі, повазі. І такі прояви, як обійми, повинні бути засновані на взаємній згоді. До цього кола відносяться і усі пластуни.

Знайомі

Коло знайомих («wave circle», тобто ті, кому ми махаємо рукою при зустрічі, з ким знайомі поверхово і не дуже близько). Це можуть бути діти в шкільному автобусі, у дворі, спортивній команді, це можуть бути друзі батьків. Обговоріть з юнацтвом соціальні норми, різні типи знайомих і також правила безпеки. Різницю між близькими і просто знайомими людьми. Дистанція у відносинах, яку і вони і ми повинні поважати.

Професійна допомога

Ці люди можуть допомогти нам, коли нам це необхідно, але вони не наші друзі. Це вчителі, вихователі, поліцейські, пожежники, медсестри та лікарі. Обговоріть з дитиною, в яких ситуаціях, у кого шукати допомоги. Необхідно підкреслити, що у цих людей є розпізнавальні знаки, уніформа, посвідчення і що вони допомагають в разі небезпеки.

Незнайомці

Ми не знаємо цих людей (навіть якщо вони кажуть, що знають нас, — це не важливо.) Не всі чужі люди погані, але оскільки ми незнайомі, то не знаємо, погана людина перед нами чи хороша. Ми не довіряємо незнайомцям. Ми не розмовляємо з ними, нічого не розповідаємо про себе чи близьких. Не відповідаємо на запитання. Ніколи, ніколи не йдемо нікуди з ними і не сідаємо в машину. Ми не беремо цукерки, не йдемо «шукати песика» і не допомагаємо знайти вулицю, тому що дорослі ніколи не повинні просити допомоги у тих, хто молодші і слабші за них. Пластун “братерський та доброзичливий”, але варто зазначити, що незнайомці можуть зловживати довірою.

Після розфарбування даної схеми варто моделювати випадки де особистий простір порушується і розбирати як ми можемо порушити чийсь простір.

Також, варто наголосити, щоб вони не боялись говорити коли їм не подобається як до них відносяться. Проаналізувати як можна пояснити дорослим(батькам, вчителям, виховникам тощо) коли їм некомфортно та порушується особистий простір.

Фінанси в гуртку: грамотність, рух грошей, заробіток

Дана гутірка орієнтована перш за все на виховників, оскільки була сформована для програми КВВ №172 у Львові, але для юнацтва ознайомлення буде не менш корисним та цікавим.

Кожен тематичний пункт плану гутірки про фінанси включає:

перелік міфів про труднощі, пов’язані з ним;
відкрите запитання до виховника;
стислий перелік відповідей на запитання;
пораду для виховника, яку він може використати в гуркових цілях;
#casestudy (наочний приклад) як це працює у к.ч. 26 ім. Олени Пчілки;

Додатковий бонус – “Поради для ефективного управліннями власними фінансами”, який стосується першого пункту плану гутірки – у розділі “Матеріали для гутірки”.

Весь виклад матеріалу поданий у вигляді інтерактивної презентації у розділі “Корисні посилання”

Що я знаю про емоції і чому вони важливі?

Вступ:

Чи задумуємося ми над тим, що нам безперервно говорить/нашіптує наш внутрішній голос?
Як відрізнити емоцію, почуття, афект, настрій і переживання?
Для чого нам висловлювати і розуміти емоцію?
Які бувають емоції, звідки вони беруться, які їх властивості?
Чи вмію я оцінити свій емоційний стан і відчути чужий?

Такими питаннями і багатьма іншими можна запросити юнацтво до теми сходин “Що я знаю про емоції і чому вони важливі?”. Важливо їх поставити риторично і не очікувати миттєвоих, а тим більше однозначних відповідей. Мета цих запитань – познайомити слухачів з темою, зацікавити до сприйняття інформації, дати можливість проаналізувати власний рівень обізнаності.

Гра:

Для того, щоб подолати бар’єр “ой, я нічо не розумію”, “це все дуже складно”, “я ще замала/ий для такого” – граємо разом в гру, яка наблизить до досить складної теми, але водночас і покаже, що це – про нас усіх, про те, що ми переживаємо щосекунди хочемо ми цього чи ні.

Суть гри: виховник заздалегіть готує окремі папірчики, на кожному з яких написано назву якоїсь емоції – на приклад “зніяковілість”. Чим більше папаірців – тим краще. Тоді, в залежності від кількості аудиторії, можна по-різному зорганізувати процес: поділитись на команди і позмагатись в часі, або ж просто в довільному колі подемонструвати один одному і повідгадувати емоції. Важливий момент – виховник також бере участь, а не лише модерує.

Бесіда:

Після гри тема сходин стане ближчою і цікавішою – важливо втримати ці моменти і плавно перейти до бесіди, яка розкриє основну суть. Умовно її можна поділити на 2 частини:

а) Все про емоції;

б) Все про емоційний інтелект.

Інформацію рекомендую взяти зі сторінок Вікіпедії – там дуже гарно описано основні речі, все чітко структуровано і доступною для розуміння мовою.

Практичні поради для проведення бесіди:

! Перед тим, як ділитись інформацією з юнацтвом – перечитайте спершу самі, підготуйтесь, щоб не читати з листка, а пояснити своїми словами + мати собі просто опрний матеріал.

!Візуалізуйте те, про що говорите – так краще сприймається інформація, краще концентрація

!Не полінуйтесь – підготуйте роздаткові матеріали для юнацтва (хай хоч роздруковані статті з Вікіпедії – самі навряд загуглять, а так хоч перечитають, раз надруковано – шось підкреслять)

Підведення підсумків:

Після бесіди не забудьте підвести підсумки, поцікавитись, на скільки юнацтво зрозуміло окремі речі, дати відповіді на запитання, поділитись досвідом.

Для кращого закріплення матеріалу, щоб зрозуміти його прикладність – кожен сам для себе може пройти тест на рівень свого емоційного інтелекту, якщо часу достатньо – то й інші (посилання на тести прикріплені до допису). Як показує практика – юнацтво дуже любить такий вид активності.

Якщо часу достатньо – можна разом переглянути діснеївський мультфільм, який дуже пасує до теми сходин – “Думками навиворіт”. Можна просто порекомендувати переглянути мультик вдома.

(В основі сюжету Райлі — звичайна 11-річна школярка, її поведінку визначають п’ять базових емоцій: Радість, Печаль, Страх, Гнів і Відраза. Емоції живуть у свідомості дівчинки і кожного дня допомагають їй справлятися з проблемами, керуючи усіма її вчинками. Вони знаходяться в мозковому центрі Райлі, де стоїть пульт керування її діями. Також тут накопичуються всі спогади дівчинки за день. Вони виглядають як невеликі скляні кульки різних кольорів, що позначають емоцію, з якою пов’язано той чи інший спогад. В кінці дня всі вони відправляються в спеціальне сховище).

Чому ця гутірка важлива і цікава? Навіщо її проводити?

Загалом тему емоцій дуже важливо піднімати і обговорювати з юнацтвом регулярно, оскільки у віці 11-18 років у хлопців і дівчат відбувається дуже багато змін в цій площині. Такі сходини (серія сходин) могли б всебічно розвинути юнацтво, познайомити краще з самим собою, допомогти справитись із поточними віковими проблемами і т.д.

Правила поведінки в соціальних мережах

Вступ

Сьогодні важко уявити повсякденне життя без інтернету та інформаційних технологій. Кожен другий є користувачем різних соціальних мереж. З одного боку, вони полегшують процес комунікації та спілкування, сприяють швидкому обміну інформації, але з іншого, на жаль, стали певним культом і почали частково заміняти живе спілкування. Середньостатистичний підліток значну частину свого вільного часу проводить в інтернеті. Віртуально знайомляться, спілкуються, створюють непорозуміння і їх вирішують, при цьому часом забуваючи, що за ними слідкують сотні знайомих і не дуже людей, які не завжди вникатимуть в суть справи.

Розуміння поняття «Негативна поведінка в соціальних мережах»

Як і в реальному житті, так і в віртуальному світі повинні бути певні правила спілкування та поведінки. Часто, пишучи і викладаючи в інтернет якусь інформацію, ми ніколи не наважились би озвучити її вголос дивлячись комусь в очі.
Етикет спілкування вважає вживання ненормативної лексики в повсякденному мовленні результатом недостатнього виховання. Аналогічну паралель ми можемо провести і для віртуального спілкування.
Варто також звертати особливу увагу на фото та відеозаписи і як вони можуть бути по трактовані.

Вправа 1. Дискусія на тему прикладів таких дій. Хто зустрічав в мережах на сторінках друзів інформацію, дописи чи фотографії, які їх неприємно вразили. Яку частину життя взагалі варто виставляти на показ?

Особливості юнацького мислення та їхнє поводження в соцмережах.

Кожен сучасний підліток намагається по всілякому виділитись з маси, показати всіма можливими способами, що він не такий як всі. Це абсолютно зрозуміле бажання, але не завжди методи виділяння є оправданими і не виходять за межі розумного. Деякі звертають до себе увагу крикливим зовнішнім виглядом, деякі викличною поведінкою і незрозумілими вчинками. Не оминає це виділяння й віртуального життя. Але виділятись можна позитивно, коли є речі дійсно гідні уваги, а є випадки, коли як то кажуть, «нема чим похвалитись». В другому варіанті юнацтво починає придумувати речі, які деколи виходять за норми дозволеного. І цим, автоматично, стає таким самим, як і всі решта.
Те, що ми робимо, чи кажемо в юному віці, може негативно відбитись на нас в майбутньому. І в силу нашого нерозуміння цього зараз, будемо довго шкодувати про це потім.

Вправа 2. Перегляд з юнацтвом опублікованих в інтернеті різних способів самовираження: малюнки, графіка, прикраси ручної роботи, спортивні осяги з однієї сторони і приклади просто викличної поведінки з іншої.

Чому таке поводження є неприпустимим для пластунів і просто для вихованих людей?

Викладаючи в соціальних мережах інформацію, яка може принижувати чиюсь гідність, людина, перш за все, принижує власну гідність. Це створює відповідну репутацію. Варто пам`ятати, що вся інформація, яка потрапляє в інтернет, залишається там назавжди. Змінити чи видалити її звідти часто потім буває неможливо. А той хто володіє інформацією, володіє світом. Згодом, коли ми закінчимо ВНЗ, будем проходити співбесіди, подавати резюме в різноманітні установи, все, що знають про нас інші, може бути використано проти нас, а двічі справити перше враження ми не зможемо.
Беручи приклади з реального життя, я дуже часто змінювала свою думку про людей, познайомившись з ними особисто. До того, володіла про них лише інформацією з інтернету. Дуже часто, створений образ абсолютно не співпадав з реальним.
А якщо говорити про пластунів, то таке поводження для них є абсолютно неприпустимим. Перш за все треба пам’ятати про першу точку Пластового Закону – пластун словний. Складаючи присягу, ми обіцяли дотримуватись Пластового Закону. Компрометуючи себе, ми компрометуємо честь організації, до якої належимо. Також пластун братерський і доброзичливий, ввічливий і завжди доброї гадки. Кожна з цих точок є однаково важливою. Винятків у цьому Законі немає.

Вправа 3. Кожен по колу пише на листочку точку пластового закону ,яку вважає, що треба покращити тому, хто праворуч і передає йому, аналогічно робимо для друга ліворуч. Виховники також роздають кожному таку записку. Згодом, кожен перегляне отримане і матиме змогу порівняти те як він сам себе сприймає і як його сприймають оточуючі.

Як цьому запобігти ?

Перш за все виховник повинен бути прикладом для свого юнацтва. Він не може докоряти чи осуджувати за те, чого не дотримується сам. Юнацтво помічає набагато більше, ніж ми можемо собі уявити. У них не буде мотивації розвиватись в кращу сторону, якщо виховник не заохочуватиме до цього.
Тим більше, профілактика, завжди набагато краща, ніж вже вирішення проблеми, яка сталась. Якщо це молодше юнацтво, їм потрібно з самого початку пояснити, чому потрібно дотримуватись правил віртуального спілкування, адже зараз діти стають активними користувачами ще з раннього шкільного віку. А якщо це старше юнацтво, з ними потрібно постійно проводити виховні розмови на цю тему. З досвіду скажу, що розмови один на один теж є дуже помічними. Варто питати, що саме керує юнацтвом і які в нього думки на цю тему. Також можна провести дебати, або навіть дискусію. Дуже важливо спонукати абсолютно кожного до висловлення власних думок.