Із сподіванням на співпрацю –
Зоряна Удич, Орл
Тел. (067)7100675
Email: chumazza@gmail.com
Дозвольте запропонувати на ваш розгляд методичні рекомендації для виховників УПЮ щодо організації самовиховання юнацтва.
Дані рекомендації укладені з метою популяризація ідеї самовиховання серед членів Пласту – НСОУ, формування у виховників основних знань, умінь та навичок щодо організації цього процесу для юнацтва, залучення до нього та надання фахової підтримки.
Аргументація актуальності:
Пласт позиціонує себе як організація самовиховного спрямування. Нажаль, аналіз діяльності виховників, програм УПЮ, тематики вишколів виховників та інструкторів, свідчить про недостатню підготовку пластових кадрів і залучення членів організації до усвідомленого самовиховання, розуміння ними змісту цього процесу, сформованість уявлення, вмінь та навичок самовдосконалюватися і допомоги у цьому іншим.
Розв’язання цієї проблеми можливе за рахунок здійснення цілеспрямованої підготовки пластових інструкторів та виховників, які б відповідали вимогам наставника юнацтва у самовихованні. Наразі, така підготовка може здійснюватися за допомогою проведення відповідних дошколів виховників та забезпечення їх відповідними матеріалами.
Апробація:
Методичні рекомендації апробовано на дошколі виховників «Хто, як не ми? Коли, як не зараз?» щодо організації самовиховання юнацтва (19 листопада 2011 р., станиця Тернопіль). Учасниками якого стали 21 виховник з Тернополя, Козови, Вінниці, Острога, Львова, Луцька, Чернівців, Вишгороду. Організатори – курінь УСП «Орликівці».
Опис та зміст рекомендацій:
Удич З. Організація самовиховання особистості: Методичні рекомендації для пластових наставників. – Тернопіль: Прінт-офіс, 2011. – 72, [2] с.
ЗМІСТ
| Вступне слово та визначальні поняття |
3 |
| Теорія самовиховання особистості (Що до чого?) |
|
| 1. Людина-Індивід-Особистість-Індивідуальність |
5 |
| 2. Зміст поняття «самовиховання» |
6 |
| 3. Мета, завдання, наслідки і види самовиховання |
7 |
| 4. Умови ефективного самовиховання |
8 |
| 5. Параметри, рівні і напрямки самовиховного процесу |
10 |
| 6. Етапи самовиховання |
11 |
| 7. Самооцінка особистоті |
15 |
| 8. Методи самовпливу, формули самонавіювання |
19 |
| Методика організації самовиховання юнацтва (Як?) |
|
| 9. Сутність підтримки юнацтва у самовихованні |
24 |
| 10. Формування мотивації до самовиховання |
26 |
| 11. Умови успішної організації самовиховання юнацтва |
26 |
| 12.Управління самовиховним процесом юнацтва |
27 |
| 13. Функції наставника юнацтва у самовихованні |
30 |
| 14. Ведення документації |
31 |
| Наставник юнацтва у самовихованні (Хто такий і який?) |
|
| 15. Основні вимоги до особистості наставника |
34 |
| 16. Цінності та ціннісні орієнтації волонтера-наставника |
36 |
| 17. Імідж наставника |
37 |
| 18. Фактор стресу та інших ризиків у виховній діяльності |
40 |
| Додаткові матеріали виховникам |
|
| 19. Ідеологічні основи самовиховання |
44 |
| 20. Програми самовиховання та рекомендації відомих людей |
47 |
| 21. Допоміжні матеріали в організації самовиховання юнацтва |
51 |
| 22. Поради виховникам |
60 |
| 23. Вислови про особистість, самовиховання та наставників |
65 |
| Корисні інтернет-ресурси |
69 |
Вступне слово з методичних рекомендацій:
Вступне слово та визначальні поняття
«Усі перемоги починаються із перемоги над собою»
Народна мудрість
Становлення особистості сильної духом, здоровою тілом, із високим рівнем інтелекту й реалізованими талантами та потенціалом – ось потреба не лише сучасного суспільства, але й самої людини.
Процес самовиховання дозволяє не лише вдосконалюватися, позбуватися комплексів та негативних проявів особистості, а й пізнати себе, сформувати об’єктивну самооцінку, адекватно оцінювати свої можливості, розкрити власний потенціал, розвивати ті риси і якості, котрі необхідні для досягнення поставлених цілей у житті. Це, в свою чергу, сприяє самовираженню, самореалізації, формуванню особистості, яка веде здоровий спосіб життя і є стійкою до депресій, невдач та розчарувань. Така людина зможе досягнути відповідного становища у суспільстві, стати добропорядним громадянином, зразковим сім’янином та плідно працювати на користь громади, суспільства, держави, бути самодостатньою особистістю.
На певному етапі свого розвитку особистість формується під впливом багатьох факторів, особливо цілеспрямованого виховного впливу оточення. Та наступає час, коли особистість усвідомлюючи свою індивідуальність і потреби, починає самовдосконалюватися. Та найчастіше – зупиняється на певному рівні власного розвитку. НАЗАВЖДИ.
Найчастіше ця зупинка зумовлена тим, що людина просто не знає, що таке самовиховання, для чого воно і як ним займатися. На питання «Хто і коли їй має про це розповісти?» відповідь проста. Її суть полягає у тому, що самовихованням можна (і ТРЕБА!) займатися впродовж життя. А залучати до цього процесу потрібно ще у шкільному віці, щоб у процесі становлення особистості молода людина вже отримала досвід самовдосконалення і мала сформовану стійку потребу у постійному самовихованні. Стосовно того, хто ж має це зробити – питання спірне. З одного боку – це мають бути батьки, а з іншого – школа. В ідеалі ці дві «установи» мають об’єднати свої зусилля, спрямовані саме на залучення молоді до самовиховання. На жаль, сучасна система освіти та інститут батьківства через низку причин не справляються із цим завданням. Альтернативою є громадські організації. Серед них Пласт – Національна скаутська організація України (надалі – Пласт) посідає визначальне місце, оскільки давно визнана найефективнішим громадським об’єднанням самовиховного спрямування.
У статуті Пласту чітко визначається мета діяльності: «сприяти всебічному, патріотичному вихованню та самовихованню української молоді на засадах християнської моралі». Для реалізації одного із пріоритетного напрямків організації – залучення молоді до самовиховання – здійснюється цілеспрямована спеціальну підготовка виховників юнацтва.
Впродовж 100-літнього досвіду виховної діяльності у Пласті виробилися власні підходи до розв’язання проблеми розвитку особистості. Настав час говорити про їх уніфікацію, визначення пріоритетних напрямів, форм і методів саморозвитку особистості, про поєднання досвіду і теорії.
Дані методичні рекомендації є супровідним матеріалом для вишколів виховників, які започатковує курінь УСП «Орликівці». Їх основною метою є обмін досвідом виховної роботи, забезпечення виховників інформацією щодо процесу самовиховання і специфіки його організації для юнацтва.
Ключовими поняттями, на яких будується подана інформація, є «юнацтво», «виховник», «наставник у самовихованні», «особистість» і «гармонійний розвиток особистості». Вбачаємо за необхідність подати наше бачення їх суті.
– Юнацтво – у психолого-педагогічній літературі прийнято вважати, що юнацький вік припадає на період 14-18 років. У Пласті це поняття об’єднує і підлітків від 12 років. Зважаючи на це, мова йтиме про особистість віком 12-18 років.
– Виховник – вихователь, який організовує діяльність юнацького гуртка. Його праця у Пласті визначається як виховна діяльність. Зважаючи на це, пластові виховники є непрофесійними педагогами, які здійснюють навчання та виховання, впливаю, таким чином, на розвиток дітей та молоді. Сьогодні їх підготовка передбачає оволодіння основними знання та здобуття досвіду щодо відповідної роботи із юнацтвом, які ґрунтуються на пластових засадах та ідеалах. Процес становлення майбутніх виховників необхідно максимально наблизити до наукового обґрунтування, здобутків педагогіки і психології та поєднати із відповідним досвідом у Пласті. Це, в свою чергу, дасть змогу говорити вже про їх професійну педагогічну діяльність і безпосередню підтримку з боку держави.
Специфіка праці пластового виховника:
1) виховники у Пласті є волонтерами, тобто виховна робота здійснюється на добровільних засадах, без примусу та відповідної платні, і є незалежною від будь-яких партійних чи конфесійних впливів;
2) виховник займається із сталою групою – гуртком (до 8 осіб), члени якого є одного віку і однієї статі; відповідно виховниця працює із дівочим гуртком, а виховник – із хлоп’ячим (хоча допускаються і мішані гуртки за умови відсутності необхідної кількості виховників чи юнацтва);
3) передбачено, що виховник має один гурток, працює із його членами від створення і до переходу всіх його членів до Уладу Старших Пластунів, або закінчення пластування;
4) у переважаючій більшості виховники – це колишні члени юнацтва, які самі були активними учасниками пластової виховної системи, здобули необхідний рівень знань, вмінь та навичок і вже знайомі з особливостями праці виховників;
5) перед тим, як розпочати виховну працю, виховник проходить систему обов’язкових вишколів, метою яких є здобути теоретичні знання і розвинути необхідні психолого-педагогічні навички; надалі виховник здобуває своєрідні ступені кваліфікації (перший і другий ступінь Кадри Виховників; контроль та допомогу у реалізації поставлених виховних цілей надають уповноважені на місцях пластові органи (станична пластова старшина, станична пластова рада, осередок праці та ін.);
6) діяльність виховника щодо організації самовиховання є диференційованою, на що впливають як вік членів його гуртка, так і рівень їх інтелектуального розвитку, сформованість логічного та об’єктивного мислення, наявність у кожного власного ідеалу та мети самовиховання.
– Наставник у самовихованні (довірена особа) – спеціаліст, який надає кваліфіковану допомогу і підтримку у самовихованні особистості, допомагає здійснювати контроль за досягненнями у цьому процесі.
– Особистість – людина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільно значимого та індивідуально неповторного; це людина, яка характеризується із соціально-психологічного підходу: рівнем розвитку психіки, здатністю до засвоєння соціального досвіду, можливістю спілкування з іншими людьми.
– Гармонійний розвиток особистості – процес формування особистості, який враховує потреби самої людини, її задатки, потенціал, таланти, а також основні напрямки виховання: фізичний, розумовий, моральний, естетичний.
Надалі тлумачення термінів та понять, які зустрічаються у рекомендаціях, подаємо безпосередньо у тексті.
Звертаємо увагу на те, що ці методичні рекомендації, як і дошкіл виховників, є пілотним проектом куреня старших пластунок «Орликівці». Ми очікуємо на ваші зауваження, побажання та рекомендації, щоб удосконалити роботу з підготовки майбутніх виховників юнацтва і удосконалення роботи вже діючих.
Відомості про автора:
Пластова діяльність:
Дата вступу в Пласт – жовтень 1994 р.
Дата заприсяження (іменування) – 13 липня 1995 р.
Пластовий ступінь – розвідувачка
Станиця – м. Тернопіль
Вишколи:
– вишкільний табір „Золота булава” (1995 р. )
– вишкіл виховників УПЮ № 25 (5 квітня 1997).
Виховна діяльність:
– виховниця юнацьких гуртків «Арніка» (1997-1999 рр.), «Дріади» (1998-2000 рр.).
– засновниця і перша зв’язкова куреня УПЮ ч. 58 ім. Катерини Білокур
– ступінь КВ I
Професійна діяльність:
– освіта: історичний факультет ТНПУ ім. Володимира Гнатюка (1997-2002 рр.)
– педагогічна діяльність: вчитель історії тернопільської СЗОШ №30 (2000-2008 рр.); викладач кафедри педагогіки та гендерної рівності ТНПУ ім. Володимира Гнатюка (2008 і до сьогодні)
– захищено кандидатську дисертацію на тему: «Психолого-педагогічна підготовка майбутніх учителів з організації самовиховання старшокласників» (травень 2011 р., Інститут педагогічної освіти та освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України)
Прошу розглянути пропоновані методичні рекомендації на найближчому МРСК і дозволити до використання в Пласті під час дошколів виховників.
У разі зацікавлення є можливість поштового пересилання декількох примірників пропонованих методичних рекомендацій, про що прошу повідомити заздалегідь.
