Архіви: Думка впорядника

Description.

Презентація Пласту в дитячих оздоровчих таборах


Завантажити проект в форматі PDF можна тут.

Мета проекту: ознайомлення з Пластом, скаутськими традиціями, популяризація Пласту серед дітей та молоді, які знаходяться в ДОТ, а також надання можливості пластовому юнацтву спробувати себе в якості інструкторів.
 
Актуальність теми проекту: Пласт – одна з найчисельніших організацій українського скаутингу, зі своєю столітньою історією вона допомагає вихованню й самовихованню нового покоління фізично, інтелектуально, духовно розвинених,  культурних киян, дієвих українських патріотів.  Пласт є дуже цікавим місцем спілкування й самовиховання для усіх дітей, і до нього варто приходити якнайраніше, щоб належно загартовуватися й навчатися змалку. Але багато хто плутає пластунів з іншими дитячими організаціями не усвідомлюючи наскільки вона відрізняється від інших своєю унікальною системою виховання. Дослідження сучасного стану діяльності дитячих організацій та оздоровчих таборів свідчать про недостатню обізнаність нашого підростаючого покоління і бажання дізнатись більше, поринути в саму середину і спробувати свої сили. А також унікальна можливість пластовому юнацтву спробувати себе в якості інструкторів. Цей проект розрахований саме на це.
 
Короткий опис проекту: Проект складається з теоретичної та практичної частини.

Інструктори готують, як теоретичні гутірки про Пласт і світовий скаутинг, так і різні пластові ігри.

Збірка, вихід з табору, інструктаж з ТБ, мандрівка, підготовка точок / теренова гра, рухливі ігри, підготовка до обіду, обід, гутірки, теренівка: смуга перешкод або туристична смуга, згортання точок / рухливі ігри, повернення до табору, показ відеороликів про Пласт.
Інформація про реалізацію проекту: 1. Цей проект вже був апробований спочатку на міжстаничному заході «Відкриття пластового року» в м. Слов’янську 30.09.2012р.

(http://www.plast.org.ua/news?newsid=8496), де були  присутні діти зацікавлені Пластом.

2. А другий раз 18-19.07.2013 під час таборування «Школи успіху» на базі оздоровчого табору «Джерело» в м. Бучі. (http://www.plast.org.ua/news?newsid=9918). Результатом стало те, що керівники табору запросили нашу команду приїхати ще на дві зміни цього літа (3-4.08.2013 та 17-18.08.2013) і приїжджати наступного року. А також запропонували подальшу співпрацю не тільки з цим ДОТ «Джерело», а й протягом навчального року з дітьми, які навчаються в гімназії м. Києва.

3. Третій раз під час таборування на базі ІV Обласного відкритого наметового містечка «ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ» 22-25.08.2013 р.

(http://www.plast.org.ua/news?newsid=10029). Результатом стало те, що керівники табору запросили нашу команду приїхати наступного року.

Інформація про виконання проекту

• дата, місце і тривалість виконання проекту по етапах

Дата: 18-19.07.2013 р.Б.

Місце: під час таборування «Школи успіху» на базі оздоровчого табору «Джерело» в м. Бучі Київській обл.

Виконання проекту по етапах:

  • 1 етап – підготовка (червень – липень 2013 р.Б.)
  • 2 етап – проведення (18-19.07.2013 р.Б.)
  • 3 етап – звітування (вересень 2013 р.Б.) 

• опис виконання проекту

І етап: підготовка

На етапі підготовки були проведенні наступні дії:

Ще в травні поступила пропозиція від КПС провести презентацію Пласту для «Школи успіху» фонду братів Кличко. Одразу ж погодились, бо вже уявляли, що можна провести, які точки запропонувати. В червні почалась підготовка: переговори з фондом, складання самої програми, уточнення усіх моментів (для кого проводимо, для якої кількості дітей, якого віку, місце проведення, умови табору, погодження з дирекцією табору і т.п.)

  • розроблені гутірки та практичні точки програми;
  • розроблена програма;
  • підібрано команду інструкторів;
  • проведено попередній вишкіл (21-23.06.13) цих інструкторів для реалізації цього проекту;
  • уточнено і змінено програму відповідно до умов табору та вимог керівництва. Тож, подаємо 3 програми, для можливого варіювання.

 

ІІ етап: проведення

Презентація проводилась відповідно до 2 програми розробленої на етапі підготовки:

 

18.07.2013 р.Б.

1000-1300     Робота на точках.

1500-1730     Проведення ігор «Знайомство з Пластом».

Перекус. (Приготування сосисок на вогні).

 

19.07.2013 р.Б.

1000-1300     Робота на точках.

1500-1630     Проведення ігор «Знайомство з Пластом».

Перекус. (Приготування сосисок на вогні).

 

ІІІ етап: звітування

 

Після проведення презентації, в період вересень 2013 р.Б. відбулося звітування, була розміщена новина на Пластовому порталі http://www.plast.org.ua/news?newsid=9918

• учасники і провід проекту, їх кількість

Учасники – 150 дітей віком 11-16р.

Інструктори на точках:

  1. ст. пл. Рябокінь Руслан – (Київ),
  2. ст.пл. Шелудешева Марина (Слов’янськ),
  3. ст.пл.прих. Шерстюк Михайло (Краматорськ),
  4. пл. учасниця Павленко Валерія (Слов’янськ),
  5. пл.прих. Махмудов Арсен (Слов’янськ),
  6. пл.прих. Неманкін Артем (Слов’янськ),
  7. пл. новачка Шелудешева Оксана (Слов’янськ).

 

Провід складався з 4 осіб:

комендант: ст. пл. Рябокінь Руслан,

заступник коменданта з програми: ст.пл. Шелудешева Марина,

бунчужний: ст.пл.прих. Шерстюк Михайло,

писар: пл. учасниця Павленко Валерія.

• результати виконання проекту

Головним завданням даного проекту було ознайомлення з Пластом, скаутськими традиціями, популяризація Пласту серед дітей та молоді, які знаходяться в ДОТ. Також одним із завдань було надання можливості пластовому юнацтву спробувати себе в якості інструкторів.

Результатом стало те, що керівники табору запросили нашу команду приїхати ще на дві зміни цього літа і приїжджати наступного року. А також запропонували подальшу співпрацю не тільки з цим ДОТ «Джерело», а й протягом навчального року з дітьми, які навчаються в гімназії м. Києва.

• зауваги.

Зауваження щодо проведення проекту. Велика кількість учасників: 150 всього за 2 дні, 75 в один день, в кожній групі по 17-18 осіб, які приходили на точку. Обмеження в часі: не вистачало часу, щоб насолодитись проходженням етапу. Вихователі груп не допомагали у організації та налаштування належної поведінки дітей на точках. Тільки в деяких групах (4-ро з 9-ти) намагались допомогти при страхуванні. Показ відеороликів та фільму про Пласт не вдалось провести під час вечірньої програми, бо виникли технічні проблеми з пректором. Але ми вийшли з положення, розказуючи протягом 2-ох днів всім, хто зацікавився все, про що питались.

 

 Методичні рекомендації для реалізації проектів такого типу

Кожен проект такого напрямку потребує ретельної підготовки та кваліфікованих інструкторів. При можливості, потрібно залучати людей, які мають певний досвід або ж професійно займаються спортивним туризмом. Варто проводити вишколи або гутірки перед реалізацією проекту з майбутніми інструкторами, неодноразово наголошуючи, що перш за все це безпека. Перед виходом на точку з кожним юнаком провести детальний інструктаж з ТБ і перевірку їх знань, по можливості приїхати на 1-2 дні раніше на місце проведення для облаштування і провести «репетицію», опробувати всі точки самостійно, з юнацтвом.

Зауважимо, що під час проведення рухливих ігор термінологію використовуємо виключно загальноприйняту, бо діти не розуміють пластових термінів.

Місце проведення презентації має велике значення, воно має бути обране таким чином, щоб були дерева та відповідний рельєф для найкращого облаштування траси, теренових ігор, рухливих ігор і т.п.

А також не менш важливе перебування інструкторів в комфортних умовах: намети мають бути розташовані не далеко від туалету, умивальників, домовитись за гігієну та харчування з керівництвом табору.

Також треба враховувати завчасне проходження медкомісії і оформлення санітарних книжок та мед.довідок для юнацтва, бо таборовий лікар не допустить до роботи з дітьми.

Керівнику презентації необхідно заздалегідь погодити всі організаційні питання з керівництвом табору, щоб протягом проведення не виникало зайвих питань чи непорозумінь.

Цей проект може проводити команда в будь якому складі: УПЮ та УСП/УПС, чи просто УСП/УПС, але при належній спеціальній підготовці. Також можна провести і для дітей віком від 6 до 11 років, т.б. майбутнього новацтва, але з урахуванням вікових особливостей. Можна окремо проводити для дорослих, трошки змінивши підхід і теоретичну частину, як ми це зробили на «Чумацькому шляху» в Юріївці, де учасниками стали молодь (18-35р.).

Програма змінюється відповідно до можливостей та вимог самого оздоровчого табору, узгоджується з керівниками. Точки прогарами можуть корегуватись вже на місці. Треба бути готовим до змін і оперативно приймати рішення.

 

Зауваження щодо проведення проекту. Велика кількість учасників: 150 всього за 2 дні, 75 в один день, в кожній групі по 17-18 осіб, які приходили на точку. Обмеження в часі: не вистачало часу, щоб насолодитись проходженням етапу. Вихователі груп не допомагали у організації та налаштування належної поведінки дітей на точках. Тільки в деяких групах (4-ро з 9-ти) намагались допомогти при страхуванні. Показ відеороликів та фільму про Пласт не вдалось провести під час вечірньої програми, бо виникли технічні проблеми з пректором. Але ми вийшли з положення, розказуючи протягом 2-ох днів всім, хто зацікавився все, про що питались.

Загальні зауваги. По всім презентаціям, які ми провели, можу сказати, що точки програми можуть бути різноманітні, треба тільки враховувати вікову категорію, місцевість і побажання керівництва оздоровчих таборів.

 

Матеріали до проведення презентації

• детальний виклад методів подання цієї інформації учасникам

Нами були використані загально-педагогічні методи навчання при попередній підготовці інструкторів до реалізації цього проекту:

Словесні методи, до яких відносяться розповідь, лекція, бесіда та ін.

Наочні методи навчання є достатньо важливими для учасників вишколу, це є візуальне сприймання дійсності. Особливістю наочних методів навчання є те, що вони в тій або іншій мірі, сполучаються зі словесними методами. Тісний взаємозв’язок слова і наочності випливає з того, що діалектичний шлях пізнання об’єктивної реальності припускає застосування в єдності живого споглядання, абстрактного мислення і практики. 

Практичні методи навчання охоплюють надто широкий діапазон різноманітних видів діяльності учасників, застосовуючи такі прийоми: постановка завдання, планування його виконання, оперативного стимулювання, регулювання і контролю, аналізу підсумків практичної роботи, виявлення причин недоліків, корегування навчання для повного досягнення мети.

 

Індуктивні і дедуктивні методи навчання:

Інструктор ставить перед учасниками проблемні завдання, що вимагають самостійних міркувань до висновків і узагальнень. Учасники самостійно міркують над фактами і роблять висновки і узагальнення.

Репродуктивні і проблемно-пошукові методи навчання: їх застосовували за зразком раніше або щойно придбаних знань. Репродуктивні вправи особливо ефективно сприяють відпрацьовуванню практичних вмінь і навиків.

 

Методичні рекомендації по проведенню рухливих ігор.

70 дітей діляться на 5 груп по 14 осіб. В кожній групі є відповідальний за проведення – це юнак/ка. Ігри проходять по колу: 1 група протягом 12 хв. грає в 1 чи 2 гри, потім переходять до наступного інструктора (пластуна). Таким чином кожна група дітей пройде 5 точок рухливих ігор, де вивчить та пограє загалом в 10-20 ігор.

Підготовка до проведення гри починається з її вибору. Вибір гри насамперед залежить від завдання визначеного перед заняттям. Визначаючи його, враховуються вікові особливості учасників, їх розвиток, фізична підготовка, кількість гравців та умови проведення гри. При цьому враховується склад групи, місце проведення. Для кожної гри існує оптимальна кількість учасників.

Суттєво впливає на вибір гри місце проведення. Не можна провести гру, для якої немає необхідного інвентаря.

Інструктор повинен не тільки вибрати гру, але і попередньо проаналізувати її, тобто продумати весь процес гри, передбачити, які моменти гри можуть викликати у гравців той чи інший настрій, не чесну поведінку тощо. Необхідно заздалегідь продумати, яким чином запобігти тим чи іншим небажаним явищем.

Ігри можуть проводитися у приміщенні і на повітрі. В усіх випадках необхідно підготувати місце для гри, залучаючи до цього і самих гравців.

Ігри на повітрі мають велике оздоровче значення. Майданчик для гри повинен бути відповідним чином підготовленим: його слід вирівняти, прибрати сторонні предмети.

Для проведення рухливих ігор в якості інвентарю можуть використовуватись прапорці, кольорові пов`язки або жилети, м`ячі різних розмірів, гімнастичні палиці, кеглі, обручі, скакалки, канати та ін.

Ігровий інвентар повинен відповідати таким вимогам:

  • він повинен бути безпечним при використанні – без гострих кутів, виступаючих гвіздків тощо;
  • повинен за вагою і розміром відповідати силі гравців;
  • повинен бути барвистим і яскравим, добре помітним (привабливим);
  • стан інвентарю повинен відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, він повинен протиратися перед грою;
  • у відповідності з правилами гри і з врахуванням числа гравців інвентар повинен бути у достатній кількості;
  • інвентар повинен зберігатися в спеціально відведеному місці, бажано поряд з місцем проведення ігор.

Інвентар роздається учасникам або розставляється тільки після пояснення гри, оскільки передчасна його видача (особливо м`ячів) буде відволікати увагу гравців. Це роблять самі учасники гри, а вчитель слідкує, щоб вони виконували завдання швидко, точно і організовано.

Розмітка майданчика проводиться перед поясненням гри. До цієї роботи необхідно залучати гравців. Нескладну розмітку можна проводити одночасно з розповіддю про зміст гри. Для ігор, які часто проводяться, доцільно зробити постійну розмітку. Межі майданчика повинні бути чіткими, добре помітними, з ясно окресленими лініями. Не можна розмічати майданчик канавками, кілочками, планками, які виступають, та іншими способами, що можуть спричинити травмування гравців.

При визначенні меж майданчика необхідно пам`ятати про техніку безпеки, тому вони повинні бути віддалині не менш, ніж три метри, від стіни або інших сторонніх предметів, об які гравці можуть травмуватися. Особливо це важливо при проведенні ігор з використанням бігу на швидкість і пробіжок, в яких велика група забігає за межі майданчика.

Організація учасників передбачає їх розташування та місце інструктора під час пояснення гри, виділення ведучих, капітанів та помічників, поділ гравців на команди. Починаючи пояснювати гру, інструктор повинен розташувати гравців таким чином, щоб вони добре його бачили і чули. Учитель у свою чергу повинен добре бачити своїх гравців. Розташовувати учасників при поясненні гри у тому шикуванні, в якому вона буде проводитися. Це дозволяє відразу ж після інструктажу почати гру, не відволікаючи уваги учнів від її змісту і правил додатковими перестановками, після яких іноді доводиться знову починати поясненнями. Це достатньо часто відбувається при проведенні ігор з молодими школярами.

Є декілька способів шикування гравців під час пояснення рухливих ігор. Зауважимо, що термінологію використовуємо виключно загальноприйняту, бо діти не розуміють пластових термінів.

  • У шеренгу.
  • Коловий (гравці стають в коло, а інструктор – на лінії кола, між учасниками).
  • У дві шеренги, одна навпроти іншої (інструктор розташовується на фланзі між шеренгами).
  • У дві (або більше) колони (інструктор розташовується перед колонами, в яких найнижчі гравці стоять на першому місці).
  • Врозсип, коли учасники розташовуються довільно в межах того майданчика, на якому вони будуть грати, а під час пояснення гри вони повинні наблизитися до однієї з меж майданчика, де перебуває керівник.

При будь-якому поясненні гри інструктор повинен керуватися загальними методичними правилами:

  • не можна шикувати групу обличчям до яскравого джерела освітлення, оскільки гравці будуть погано бачити вчителя і погано сприймати його пояснення;
  • якщо гравців не можна поставити в необхідне вихідне положення перед поясненням гри, тоді їх шикують таким способом, щоб було зручно перемістити їх до початку гри, витративши на це мінімум часу.

Під час проведення рухливих ігор інструктор постійно стикається з необхідністю вишикувати учниківв в шеренгу, коло, колони, змінювати шикування,переходячи з одного в інші. Тому інструктору необхідно навчитися робити все це правильно і швидко.

Успіх гри в значній мірі залежить від її пояснення. Для того, щоб гравці добре засвоїли зміст і правила гри, інструктору перед грою самому необхідно з`ясувати всі навіть незначні їх аспекти. До пояснення гри висуваються наступні вимоги:

  • розповідь повинна бути короткою, оскільки тривале пояснення погано сприймається гравцями. Виключенням можуть бути ігри, що проводяться з дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку, які можна пояснити в казковій, захоплюючій формі;
  • розповідь повинна бути логічною, послідовною, в наступному порядку: назва гри, ролі гравців і місця їх розташування, хід гри, розучування речитативу (за необхідності), мета гри, її правила, фінал і результат гри;
  • розповідь повинна бути динамічною. Пояснювати гру потрібно спокійним голосом, іноді підвищуючи чи понижуючи його, щоб звернути увагу учнів на різноманітні моменту змісту гри. Недопустимим при поясненні є монотонний і млявий голос;
  • розповідь повинна бути дохідливою для учнів: необхідно враховувати їх словниковий запас, не вживати незнайомих слів, а якщо вони вводяться, тоді необхідно пояснювати їх значення;
  • необхідно враховувати настрій гравців. Якщо їх увага до розповіді послаблюється, тоді необхідно її скоротити;
  • розповідь доцільна тоді, коли гра проводиться вперше, надалі можна нагадувати лише основні моменти гри і її правила;
  • для кращого засвоєння гравцями змісту гри рекомендується розповідь супроводжувати демонстрацією, яка може бути лише фрагментарна;
  • після пояснення гри необхідно з`ясувати, чи всі учасники зрозуміли зміст і правила гри. На можливі додаткові питання необхідно голосно відповідати, звертаючись до всіх гравців, оскільки деякі з них соромляться задавати питання;
  • доцільно також підкреслити, що мова вчителя, перш за все, повинна бути грамотна і зважена.

Роль ведучого найбільш відповідальна, вимагає самостійних ініціативних рішень і дій перед всім колективом гравців. Активність ведучого, його винахідливість часто визначають весь хід гри. Бажано, щоб у ролі ведучого побувало якомога більше гравців. Існує кілька способів визначення ведучого, а застосовують їх залежно від умов занять, характеру гри та кількості гравців. Інструктор може призначити ведучим одного з гравців на свій розсуд, коротко обґрунтувавши свій вибір. Ведучого також можуть обрати самі гравці. Однак для цього необхідно, щоб вони добре знали один одного, інакше їхній вибір не завжди буде вдалим.

Можна призначити ведучого за результатами попередніх ігор. Цей вибір стимулює учасників домагатися кращих результатів. Часто застосовують жеребкування у вигляді лічби. Ролі ведучого можуть бути різноманітні і сприяти формуванню організаторських навичок та активності.

У командних іграх та естафетах змагаються між собою дві і більше команд, а розподіл гравців на команди може здійснюватися інструктором одним із наступним способом:

  • за допомогою розрахунків;
  • фігурним маршируванням;
  • за вказівкою керівника;
  • за вибором капітанів, які по черзі добирають собі гравців.

Усі способи розподілу на команди треба запроваджувати відповідно до характеру й умов проведення гри, а також складу гравців. У складних іграх із великою кількістю гравців необхідно залучати суддів-помічників, вони лічать очки або час, спостерігають за порядком і станом місця для гри.

Помічники і судді призначаються з учнів, звільнених за станом здоров`я від виконання фізичних вправ середньої та великої інтенсивності, для яких фізичне навантаження цієї гри протипоказане. Якщо таких учасників немає, то помічників та суддів призначають із числа гравців.

Керівництво грою, безперечно, найважчий і водночас вирішальний момент у роботі інструктора, бо тільки це може забезпечити досягнення запланованого результату. Керівництво грою включає декілька обов`язкових елементів:

  • спостереження за діями учасників, гравців;
  • усунення помилок;
  • припинення проявів індивідуалізму, грубого ставлення до гравців;
  • показ правильних індивідуальних і колективних дій;
  • регулювання навантажень;
  • стимулювання необхідного рівня змагальної активності у продовж усієї гри.

Спрямовуючи ігрову діяльність, вчитель допомагає вибрати спосіб вирішення ігрової задачі, домагаючись активності, самостійності і творчої ініціативи гравців. В окремих випадках він може включитися в гру сам, демонструючи, як краще діяти в тому чи іншому випадку.

Важливо своєчасно виправляти помилки. Краще це робити під час спеціальної перерви, а гравцям в цей час залишатися на своїх місцях. Пояснювати помилку потрібно стисло, демонструючи правильні дії. Коли цих прийомів не достатньо, застосовують спеціальні вправи, окремо аналізують ту чи іншу ситуацію і пояснюють спеціальні дії.

Відповідальним моментом у керівництві рухливими іграми є дозування фізичного навантаження, визначення якого є складнішим, ніж у фізичних вправах, не пов`язаних з ігровими діями. Ігрова діяльність своєю емоційністю захоплює дітей, і вони не відчувають втоми. Щоб уникнути перевтомлення учнів, необхідно своєчасно припинити гру або змінити її інтенсивність і характер навантаження.

Регулюючи фізичне навантаження в грі, інструктор може використовувати різноманітні прийоми: зменшувати або збільшувати час, відведений на гру; змінювати кількість повторень гри, розміри майданчика і довжину дистанції, яку пробігають гравці; корегувати вагу і кількість предметів, ускладнювати чи спрощувати правила гри й перешкоди, вводити короткочасні паузи для відпочинку або уточнення чи аналізу помилок.

Закінчення гри має бути своєчасним (коли гравці отримали достатнє фізичне й емоційне навантаження). Передчасне або раптове закінчення гри викликає незадоволення в учнів. Щоб уникнути цього, педагог повинен укластися в час відведений для гри.

Після закінчення гри необхідно підбити підсумки. При повідомленні результатів слід вказати командам і окремим гравцям на допущенні помилки та негативні й позитивні моменти в їхній поведінці. Бажано відзначити кращих ведучих, капітанів, суддів.

Як уже зазначалося, рухливі ігри використовуються для розв`язання освітніх, виховних та оздоровчих завдань відповідно до вимог програми. Залежно від завдань і характеру гри, її фізичного та емоційного навантаження, складу учнів вона може бути включена в усі частини уроку.

Підбір ігор для презентації Пласту визначається програмою. Однак можна використовувати найрізноманітніші рухливі ігри, вигадані самостійно чи взяті з інших джерел, якщо вони сприяють вирішенню поставлених завдань. Щоб вдало підібрати гру й провести її на хорошому рівні, важливо враховувати інтереси дітей, їхні фізичні можливості, особливості психічного розвитку.

Молодий шкільний вік (1-4 класи) характеризується достатнім розвитком серцево-судинної й дихальної систем. Це дає змогу проводити ігри зі значною інтенсивністю дій. Однак, незважаючи на велику рухливість, діти швидко втомлюються, увага їхня нестійка. Тому під час ігор важливі короткі перерви для відпочинку.

У дітей у цьому віці переважає предметно-образне мислення, тому рухливі ігри в основному мають бути сюжетного характеру, щоб учасники могли виявити артистизм і творчу активність.

Порівняно слабкий розвиток м`язової системи (особливо черевного пресу й спини) не допускає ігор з активним єдиноборством, перенесенням і передаванням одне одному важких предметів. Водночас хлопчикам 4 класу не протипоказані ігри з короткочасним силовим напруженням (перетягування, виштовхування).

Характер рухових ігор у молодших школярів різноманітний, але переважають колективні ігри з ведучим, командні ігри без вступу в безпосереднє зіткнення з суперником.

Головний зміст ігор – рухи, що сприяють удосконаленню й збагаченню рухового досвіду: ігри з бігом, стрибками, вивертанням, метанням у ціль і на дальність, подоланням незначних перешкод, які потребують переважного виявлення спритності й швидкості без великого тривалого напруження.

У молодшому шкільному віці діти вже можуть стримуватися, підкорятися в іграх загальним правилам поведінки, оцінювати вчинки інших. Тобто, вони вже мають певний досвід спілкування й спільної діяльності в колективі однолітків. Однак у дітей цього віку ще недостатньо розвинута здатність до розумового аналізу, незважаючи на те, що багато які з них уже повинні відповідально ставитися до своїх вчинків, приховувати переживання, виявляти почуття товариськості.

Особливості фізичного і психологічного розвитку дітей цього віку визначають методику організації рухливих ігор. Діти краще зберігають у пам`яті наочно-образне пояснення ігор, не люблять довго перебувати поза грою, коли вона ще не закінчена. Тому захвалених дітей учитель не повинен виводити із гри надовго, а ведучих призначає сам.

Середній шкільний вік (5-7 класи) характерний зростаючою стійкістю організму до виявлення фізичних зусиль. Інтенсивно зростають функціональні можливості, зникають неекономні рухи, які потребують надмірної затрати сил, що дає змогу дітям брати участь в іграх з більшою інтенсивністю й відносною тривалістю рухових дій.

У цьому віці міцніє кістково-зв`язуючий апарат, продовжує розвиватися м`язова система. Діти, особливо хлопчики, люблять ігри, де розвивається переважно сила. Хлопчики мають перевагу над дівчатками в іграх із бігом на швидкість, з метанням на дальність і в ціль.

Тому в ряді ігор дівчатка не можуть вступати в єдиноборство з хлопчиками. Їм більше подобаються ігри з ритмічними рухами, елементами рівноваги, хоча в більшості командних ігор дівчатка й хлопчики грають разом.

Сюжети рухливих ігор для дітей середнього шкільного віку символічні, і вони розуміють їхню умовність, але діють відповідно до правил із повною віддачею сил.

У цьому віці формується й зміцнюється вольова сфера, яскравіше виявляються такі якості, як сміливість, самостійність, рішучість та ініціативність. Діти можуть зосередитися на декількох умовах гри , здійснювати контроль над виконанням цілої групи правил. Тому можна використовувати командні ігри, де учасники вступають у безпосереднє зіткнення з суперником.

Організовуючи ігри, учитель повинен прагнути розвивати самостійність дітей, нерідко надаючи їм право самостійно обирати ведучих, розподілятися по командах, визначати план дій у грі. Водночас діти не завжди правильно розбираються у якому співвідношенні знаходяться самостійність і дисциплінованість, активність і витримка, сміливість і обережність. Рухливі ігри з великим фізичним і психічним навантаженням часто викликають спалахи різкості, нетерплячості. Учитель повинен пам`ятати про це, не допускаючи надмірного збудження й напруження.

Підлітковий вік (8-9 класи) умовно називають так, тому що в дітей 13-15 років спостерігається особливо інтенсивний розвиток і перебудова всього організму. По силенно росте кісткова система, у зв`язку з чим діти особливо додають у зрості. Продовжує і розвиватися і м`язова система, хоча вона ще відстає від загального росту тіла. Хлопчиків цього віку особливо захоплюють ігри з елементами силової боротьби.

Після великих фізичних навантажень пульс у цьому віці порівняно швидко відновляється, і це свідчить про те, що серцево-судинна система добре пристосовується до ігор відносно з тривалими руховими діями безперервного характеру.

Ускладнення розумової діяльності, продиктоване віком і умовами навчання, визначає  й поведінку дітей. Логічніше мислення дає змогу виявляти в іграх усе більшу самостійність, здатність до узагальнень і абстрактного мислення. Розвиненіша пам`ять і здатність до виявлення стійкої уваги дають змогу запам`ятовувати численні правила ігор, найдоцільніші ігрові прийоми та дії. Як правило, підлітки вже мають досвід участі в спортивних змаганнях і багатьох рухливих іграх, тому в складних за формою і змістом іграх вони вміло використовують раніше набуті рухові вміння та навички, що нерідко виявляється в нових поєднаннях і комбінаціях. У цьому віці активно розвивається почуття обов`язку, колективізму й дружби.

До 14-15 років закінчується розвиток рухового аналізатора, що сприяє поліпшенню координації, точності й економічності рухів. Тому значне місце в іграх відводиться виявленню спритності, швидкісно-силових якостей.

Отже, головний зміст рухливих ігор у 9 класах складають дії з м`ячем, стрибками, з лазіння й пере лазіння, метання в ціль, опір силою, орієнтування в просторі, подолання перешкод. Багато ігор характеризується яскраво вираженим змагальним началом, містять елементи спортивної техніки і тактики. У рухливих іграх для окремих гравців або груп нерідко встановлюються особливі ролі (капітан команди, нападаючий, захисник і т.д.). у зв`язку з тим, що дівчата поступаються хлопцям в іграх, які вимагають виявлення швидкісно-силових якостей, уміння діяти з м`ячем, складні командні ігри краще проводити роздільно. Якщо ж ігри проводяться спільно, гравці завжди бувають зацікавлені в тому, щоб до складу кожної команди входила однакова кількість хлопчиків і дівчаток.

У підлітковому віці в основному закінчується формування характеру, але разом із тим фізіологічна перебудова організму ускладнює діяльність нервової системи, що нерідко виражається у неврівноваженості, загостренні почуття самолюбства та ін.. тому керувати іграми треба з особливим тактом, витримкою, умінням, поєднуючи всі ці якості з вимогливістю, умінням уникати конфліктних ситуацій.

У роботі зі старшими школярами можна використовувати ігри для учнів попередньої вікової групи. Однак вони мають бути ускладнені щодо підвищення вимог до точності виконання різноманітних технічних прийомів. Старшокласники можуть широко застосовувати різні ігри,ігрові вправи сюжетно-конфліктного характеру без зіткнення та із зіткненням із суперником. Застосовуються також естафети , у яких дії виконуються в парах (передачі, що застосовуються в спортивних іграх, перенесення товариша, «тачка» , «гусінь» та інші), спортивні ігри з дещо зміненими правилами.

У педагогічній практиці відомо, що справжній організатор і вихователь повинен намагатися скоротити дистанцію у стосунках між собою і дітьми. Інструментом, що допомагає вирішити це, є гра.

 

Основні точки програми, які проводились з 10.00 до 13.00:

1. Переправа (паралельні перила)

2. Намети

3. Знайди і вгадай слово

4. «Прохід крізь стіну»

5. Переправа (верхня)

6. Переправа (метелик)

7. Переправа (трикутник)

_______________________________________________________

Методичні вказівки до проведення точок:

1. Переправа (паралельна)

Обладнання: линва 20 м x10 мм, 2 карабіни, 1 страхувальна система

Опис: між двома деревами, що знаходяться на різних берегах річки, натягуються дві паралельні між собою мотузки. Нижня мотузка використовується у якості опори, по якій учасники переходять на протилежний берег, використовуючи самострахування так само, як при переправі по колод – “вусом” за верхню мотузку (рис.1). Рухатись по мотузці дуже складно, як би вона не була натягнута. Досвідчені спортсмени для забезпечення стійкості роблять кроки, не втрачаючи контакту з мотузкою, – ковзаючи ногами по ній.

Рис. 1. Переправа по мотузці з перилами: 1 – основна мотузка, 2 – перила, 3 – петля із ковзаючим карабіном (“вус”), 4 – командна страховка, 5 – драбинка для підйому

2 варіант. Переправа по паралельних перилах.

На місцевості, де відсутні схили достатньої крутизни, для імітації траверсу схилу використовують переправу по паралельних перилах. Це ускладнений елемент переправи по мотузці з перилами (див. вище “Переправи над водою”).

При переправі по паралельних перилах мотузки натягають таким чином, щоб відстань між ними була приблизно 1,5 м. Оскільки при траверсі схилу завжди є пункти проміжної страховки, то паралельні перила навішують між чотирма і більше деревами (див. рис. 2). Як правило, цей етап завжди готується інструкторами, командам залишається тільки виконати правильні дії при подоланні етапу, хоча інколи командам пропонується організувати самонаведення верхньої перильної мотузки. Це можливо здійснити наступним чином: в стороні від перил закріплюється мотузка, за яку тримається руками учасник, регулюючи таким чином свою рівновагу. Звичайно цей учасник обов’язково повинен бути на командній страховці.

Рис. 2. Схема наведення паралельних перил

Прикріпивши за допомогою вуса з карабіном до верхньої мотузки і тримаючись за неї двома руками, учасники змагань йдуть по нижній боком. Підійшовши до опори, необхідно без втрати страховки перейти на наступний проліт. Для цього спочатку необхідно пристебнути інший вус карабіном до верхньої мотузки за опорою (проліт “б”), лише потім відстібнути перший вус (проліт “а”). Якщо всі мотузки закріплені жорстко, то одночасно на всьому етапі можуть знаходитись декілька учасників – по одному на проліт. Але при цьому не треба порушувати вимогу “один учасник на мотузці”, тобто прикріплюватися до наступної мотузки можна тільки тоді, як її звільнив попередній учасник команди. Переправа цим способом можлива при досить сильному натягу мотузки як верхньої, так і нижньої.

2. Намети

Обладнання: 2 однакових намети

Опис: 14 осіб діляться на 2 команди. Кожна отримує 1 намет, який треба на швидкість розставити правильно і так само його зібрати.

3. Знайди і вгадай слово

Обладнання: маленькі папірці, на яких написано слово «Пласт», тонкі линви

Опис: натягується горизонтально линва між деревами майже паралельно, на відстані 40-50 см. одна від одної висотою до 40см, утворюється ніби драбинка під якою треба буде лізти по-пластунськи на животі, не торкаючись тулубом линв. 2-ий варіант треба йти переступаючи линву, але все це відбувається із зав’язаними очима. З команди на кожну літеру обирається окрема людина, поки він іде, вся команда має підказувати куди ступати ногою, щоб не зачепити або як краще пролізти, щоб не доторкнутись, потім має звернути увагу на підбирання папірця з літерою.

4. «Прохід крізь стіну»

Обладнання: линва 10-15 м.

Опис:   натягується вертикально линва між двома деревами майже паралельно, на відстані 40-50 см. одна від одної висотою до 1,5 м., утворюється ніби драбинка. Команді необхідно переправитись через умовну стіну, намагаючись якомога менше доторкнутись до линв. Вони можуть проповзати під низом, перелізати допомагаючи один одному, переправляючи через самий верх та ін.

5. Переправа (верхня)

Обладнання: линва 20 м x10 мм, 3 карабіни, 1 страхувальна система

Опис:

Під час переправи потрібно активно використовувати транспортну допоміжну мотузку, іноді закільцьовану між берегами. Безперервно працюючи нею, можна прискорити переправу. За вимогами безпеки на робочій мотузці може знаходитися лише одна людина чи відповідний вантаж.

У більшості випадків перший і останній учасник повинні бути найсильнішими в групі. Вантаж бажано переправляти, коли в початку і кінці переправи знаходяться не менше двох учасників. Допомога при причепленні і відчепленні необхідна навіть для досвідчених туристів – це економить сили і час.

Необхідно контролювати довжину “вуса” для прикріплення до суддівської мотузки, оскільки він часто в середині робочої мотузки, де прогин максимальний, починає гальмувати рух.

На не дуже крутій переправі рухатися потрібно головою вперед, енергійно підтягуючись на руках і допомагаючи ногами, які спираються на мотузку. При крутій переправі використовують додаткову страховку чи організовується рух ногами вперед (при спуску).

При облаштуванні навісної переправи над робочою мотузкою, по якій переправляються команда, навішують додаткову інструкторську страхувальну мотузку (рис. 7).

Рис. 7. Навісна переправа через річку 1 – допоміжна мотузка, 2 – супроводжуюча мотузка, 3 6.

6. Переправа (метелик)

Обладнання: линва 3 шт. по 20 м x10 мм, 2 карабіни, 4 страхувальних системи

Опис: Виконується 1 учасником, 2-є старують, страхувальна линва зверху.
7. Переправа (трикутник)

Опис:  Виконується 2 учасниками, а 2-є стоять на страховці, підтримуючи виконавців за спину. Техніка виконання: приставними кроками боком, тримаючись за плечі один одного, одночасно пересуваються в один бік. Головне тримати рівновагу і не хитатись, не розкачувати линву. Спину тримати прямо, не прогинатись.

• перелік виряду, необхідний для виконання проекту і участі в ньому

  •       линви – 10 шт
  •       карабіни – 10 шт
  •       намети – 2 шт
  •       Особистий виряд

Точки (пункти-завдання) квесту:

Назва                                 Відповідальні

1. Переправа (верхня) – Рябокінь Руслан, Шелудешева Марина (Слов’янськ)

2. Знайди і вгадай слово – Павленко Валерія (Слов’янськ)

3. «Збери Україну» – Анісімова Зоя (Слов’янськ)

4.1. «Знавець грошей» – Клюсько Юлія (Слов’янськ)

4.2. «Прохід крізь стіну» – Швидкий Богдан (Слов’янськ)

5.  Підпишіть всі області України – Крутова Елеонора (Авдїївка)

6. Гра «Цікавий футбол» – Неманкін Артем (Слов’янськ)

7.1. Вікторина – Крутова Валентина (Авдїївка)

7.2. «Пограємо?» – Крутова Валентина (Авдїївка)

8. «Подружня пара» – Гетьманенко Тетяна (Краматорськ)

9. «Гусеничка» – Добродумова Вікторія (Краматорськ)

 

Методичні вказівки до проведення завдань:

1. Переправа (верхня)

Інструктори: Рябокінь Руслан, Шелудешева Марина (Слов’янськ)

Обладнання: линва 20 м x10 мм, 2 карабіни, 1 страхувальна система.

Опис: Під час переправи потрібно активно використовувати транспортну допоміжну мотузку, іноді закільцьовану між берегами. Безперервно працюючи нею, можна прискорити переправу. За вимогами безпеки на робочій мотузці може знаходитися лише одна людина чи відповідний вантаж.

У більшості випадків перший і останній учасник повинні бути найсильнішими в групі. Вантаж бажано переправляти, коли в початку і кінці переправи знаходяться не менше двох учасників. Допомога при причепленні і відчепленні необхідна навіть для досвідчених туристів – це економить сили і час.

На не дуже крутій переправі рухатися потрібно головою вперед, енергійно підтягуючись на руках і допомагаючи ногами, які спираються на мотузку. При крутій переправі використовують додаткову страховку чи організовується рух ногами вперед (при спуску).

При облаштуванні навісної переправи над робочою мотузкою, по якій переправляються команда, навішують додаткову інструкторську страхувальну мотузку (рис. 1).

 

Рис. 7. Навісна переправа через річку 1 – допоміжна мотузка, 2 – супроводжуюча мотузка, 3 6.

2. Знайди і вгадай слово

Інструктори: Павленко Валерія (Слов’янськ)

Обладнання: маленькі папірці 5 на 5 см, на яких написано по 1 літері слово «Пласт», тонкі линви до 30 м загальною довжиною (можуть бути шматки).

Опис: натягується горизонтально линва між деревами майже паралельно, на відстані 40-50 см. одна від одної висотою до 40 см, утворюється ніби драбинка під якою треба буде лізти по-пластунськи на животі, не торкаючись тулубом линв. 2-ий варіант треба йти переступаючи линву, але все це відбувається із зав’язаними очима. З команди на кожну літеру обирається окрема людина, поки він іде, вся команда має підказувати куди ступати ногою, щоб не зачепити або як краще пролізти, щоб не доторкнутись, потім має звернути увагу на підбирання папірця з літерою.

3. «Збери Україну»

Інструктор: Анісімова Зоя (Слов’янськ)

Обладнання: пазл України, кожна область окремо + герби цих областей.

Опис: Учасники на швидкість мають зібрати пазли так, щоб утворилась Україна.

Мета: виявити знання з географії України.

4.1. «Знавець грошей»

Інструктор:  Клюсько Юлія (Слов’янськ)

Назвіть зобра­ження державних діячів й діячів культури і мистецтва на гривнях — національній валюті України.  Чому саме ці люди уособлюють сьо­годні Україну?

*  Відповіді:

1. Володи­мир Великий,

2. Ярослав Мудрий,

5. Богдан Хмельницький,

10. Іван Мазепа,

20. Іван Франко,

50. Михайло Грушевський,

100. Тарас Шев­ченко,

200. Леся Українка,

500. Григорій Сковорода

Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Богдан Хмель­ницький, Іван Мазепа і Михайло Грушевський — це ті політичні і державні діячі, яких об’єднувала палка любов до Батьківщини.

Тарас Шев­ченко, Леся Українка, Іван Франко, Григорій Сковорода — видатні письменники.

 

4.2. «Прохід крізь стіну»
Інструктор:  Швидкий Богдан (Слов’янськ)

Обладнання: линва 15 м. x6 мм

Опис:   натягується вертикально линва між двома деревами майже паралельно, на відстані 40-50 см. о
дна від одної висотою до 1,5 м., утворюється ніби драбинка. Команді необхідно переправитись через умовну стіну, намагаючись якомога менше доторкнутись до линв. Вони можуть проповзати під низом, перелізати допомагаючи один одному, переправляючи через самий верх та ін., але і кожен учасник з команди має пройти іншим шляхом.

 

5. Підпишіть всі області України.

Інструктор: Крутова Елеонора (Авдїївка)

Обладнання: ксерокопія з контурної карти України, кількість карт відповідно кількості команд.

Опис: Учасники на швидкість мають підписати всі області.

Мета: виявити знання з географії.

 

6. Гра «Цікавий футбол»

Інструктор: Неманкін Артем (Слов’янськ)

Обладнання: м’яч

Опис: гравці стають в коло нахилившись, ноги на ширині плечей, ступні торкаються ступней сусіда. Руками штовхають м’яч, намагаючись забити його будь кому між ногами, але кожен охороняє свої «ворота» руками, відштовхуючи м’яч іншому. Якщо все ж таки гол забитий, то прибирається 1 рука, потім якщо цьому гравцю забивають ще гол, той гравець стає іншим боком (задом до всіх) і грає так само, нахилившись вперед. Якщо цьому гравцю ще раз забивають. То він виходить з гри. Коло поступово звужується, грають доти, поки не залишиться 1 переможець.

 

7.1. Вікторина:

Інструктор: Крутова Валентина (Авдїївка)

Обладнання: чисті листки та окремо питання надруковані на аркуші А4, кількість відповідно кількості команд, годинник або секундомір.

Опис: інструктор засікає час, максимально 7 хв. на всі відповіді. Команда пише всі знайомі відповіді на чистий листочок, підписує його і по закінченні часу віддає інструктору на перевірку.

Питання:

1. Яка дата проголошення незалежності України?
2.В якому році і коли було прийнято конституцію суверенної України?
3. Існує малий герб України. Що означає цей символ та коли він був затверджений?
5. Назвіть автора трьохтомника “Історія запорозьких козаків”?
6.В якому році і коли суверенна Україна ввела свою грошову одиницю? Як вона називається?
7. Ми, українці, гордо називаємо себе козаками. Що означає слово козак?
8. Чиє ім’я носить головний корабель (фрегат)Військово-Морських Сил України?
10. Як називається найбільша гірська система в Україні, де вона пролягає та яка її довжина?
11. Назвіть символи державності України.
12. Скільки гетьманів правило в Україні понад двісті років? Назвіть першого и останнього гетьманів України?
13. Про яке місто йде мова? «Одне з найбільших і найстаріших міст Європи. Розташоване у середній течії Дніпра, в північній Наддніпрянщині. Політичний, соціально-економічний, транспортний та освітньо-науковий центр країни».
14. В Україні, на території кургану, поблизу с. Нововасилівка Миколаївської області знайдено найдавнішу скульптуру, яка датується V-ІV ст. до н.е. Як називається ця скульптура?
15. Назвіть літературний твір Т.Г.Шевченка, який найбільше разів перекладався и читається на 147 мовах народів світу?
16. Про кого йдеться мова? Українські боксери, обидва – чемпіони світу з боксу у важкій вазі (перші чемпіони світу з боксу у важкій вазі з усього колишнього СРСР), але ніколи не були противниками на рингу. Спільний професійний дебют відбувся 16 листопада 1996 року в Гамбурзі (Німеччина), в якому кожен з братів нокаутував суперника.
17. Назвіть ім’я українського політичного і громадського діяча який став автором першої в світі Конституції, як вона називалась і коли була затверджена?
19. Назвіть свято, яке символізувало об’єднання України? Як зараз називається це свято?
20. Про кого йдеться мова “Український стронґмен, володар титулів «Найсильніша людина України» та «Найсильніша людина світу» (2004). Член збірної України, яка виборола титул «Найсильніша нація світу» у 2003 та 2004 роках. Заслужений Майстер спорту України.
21. Адміністративна одиниця України, розташована між 44°23’ і 46°15’ північної широти та між 32°29’ і 36°39’ східної довготи. На заході і півдні омивається водами Чорного, на сході — Азовського морів. Дайте правильну назву цій адміністративній одиниці України.
22. Ми, українці, можемо пишатися тим, що на території нашої держави знаходиться географічний центр Європи. У якому місті знаходиться географічний центр Європи?
23. Назвіть єдину інженерну споруду, яка до 1985 року сполучала Лівобережну та Правобережну частину Херсонщини.
Відповіді до краєзнавчої вікторини присвяченої Дню Незалежності України

1. 24 серпня 1991 року Україна здобула незалежність
2. 28 червня 1996 року Україна отримала Конституцію – основний державний документ.
3. Малий герб Україні був затверджений 19 лютого 1992 року. Національний символ українців часів визвольних змагань ХХ століття. Тризуб визначався як знак княжої держави Володимира Великого і малий Державний герб України.
5. Яворницький Дмитро Іванович автор трьохтомника «Історія запорозьких козаків».
6. Гривня – національна валюта незалежної України. В обіг гривня ввійшла згідно з Указом Президента України Леоніда Кучми «Про грошову реформу в Україні» від 25 серпня 1996. Грошова реформа в Україні проводилася 2—16 вересня 1996 року, і з того часу гривня є грошовою одиницею України.
7. Слово козак у перекладі із турецького означає воїн, рицар.
8. «Гетьман Сагайдачний» – головний корабель України носить назву в честь відомого козака Петра Сагайдачного.
10. Найбільша гірська система в Україні – Карпати. Займають територію Закарпатської, частково Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Довжина Карпат приблизно 1500 км.
11. Символами державності України є: Державний Прапор України, Державний Герб України, Державний Гімн України.
12. Україною понад двісті років правило 66 гетьманів. Першим гетьманом був Дмитро Вишневецький, останній гетьман – Кирило Розумовський.
13. Київ.
14. Ця скульптура носить назву «кам’яна, або скіфська баба».
15. «Кобзар».
16. Брати Кличко Володимир і Віталій.
17. Пилип Орлик. Конституція була затверджена в 1710 році а називалась «Конституції прав і свобод Війська Запорізького».
19. День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві. І в час Незалежності України це свято носить назву Дня Соборності.
20. Василь Вірастюк.
21. Автономна Республіка Крим.
22. село Ділове, недалеко від міста Рахів, Закарпатської області.
23. Гребля Каховської ГЕС

 

7.2. «Пограємо?»

Інструктор: Крутова Валентина (Авдїївка)

Обладнання:стрічки або тонкі линви, годинник або секундомір

Опис: інструктор засікає час, максимально 5 хв.

1. Всі тримаються за мотузку двома руками. Їх завдання зробити вузол, не відриваючи рук.

2. Всі тримаються за мотузку двома руками. Їх завдання, з заплющеними очима, утворювати геометричні фігури, які називає ведуча.

 

8. «Подружня пара»

Інструктор: Гетьманенко Тетяна (м. Краматорськ)
Обладнання: тонкі линви  12 шт. по 1,5 м.

Опис: грає 12 людей з команди (решта може підказувати), які діляться на пари.

Кожній людині зв’язуються руки линвою, довжина якої 150 см, але одній горизонтально, а іншій вертикально, при чому руки одного перед грудьми іншого.

 

9. «Гусеничка»

Інструктор: Добродумова Вікторія (м. Краматорськ)
Опис: Команда сідає в колону по одному так, щоб руки попереднього стояли на носках заднього. Так, вони мають пройти певну відстань, не розірвавши колони, якщо ланцюжок розривається, все починається спочатку.
ПЕРЕЛІК ОПРАЦЬОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПРОЕКТУ

1.     Курилова В.И. Туризм Учебное пособие для студентов педагогических институтов по специальностям № 2114 «Физическое воспитание» и № 2115 «Начальное военное обучение и физическое воспитание». – М.: Просвещение, 1988. – 224 с.

2.  Бочелюк В.Й., Бочелюк В.В. Дозвіллєзнавство Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 208 с.

3.     Квартальнов В.А. Туризм М.: Финансы и статистика, 2002. – 320 с.

4.     Грабовський Ю.А., Скалій О.В., Скалій Т.В. Спортивний туризм Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2009. – 304 с.

5.     Сокол Т.Г. Основи туристичної діяльності Підручник / Під ред. доктора пед. наук, проф. Орлова В. Ф. – К.: Грамота, 2004. – 327 с.

6.     Жуков М.Н. Подвижные игры, М.: ИЦ Академия, 2000. — 160 с.

7.     Былеева Л.В., Коротков И.М. – Подвижные игры, М: 1982 г.

8.     Коротков И.М. – Подвижные игры в школе, М: 1979 г.

9.     Коротков И.М. – Подвижные игры для детей. М: 1978 г.

10. Яковлев В.Г., Ратников В.П. -Подвижные игры, Пр.: 1977 г.

Ресурси:

1.     http://tourlib.net/lib.htm
2.     http://teacher.at.ua/publ/rukhlivi_igri/43-1-0-4620
3.     http://scoutdruzynovym.wordpress.com/2010/06/22/ruhlyviigry/
4.     http://fizkultschool-402008.narod.ru/podvizhnye_igry.html
5.     http://mlschool.at.ua/publ/vchiteljam/rukhlivi_igri/2-1-0-25
6.     http://kuncevo.ucoz.ru/load/uroki/fizkultura/rukhlivi_igri/50-1-0-1372
7.     http://www.plast.org.ua/about/plast/

8.     http://www.plast.org.ua/?pageid=1085

9.     http://global-tour.in.ua/yak-pravilno-rozvesti-vognishhe-v-poxodi/

http://www.slideshare.net/ysp200997/metod-7145325

Використання соціальних мереж та сервісів Google в діловеденні та роботі куреня

Завантажити проект в форматі PDF можна тут.

Мета проекту: Описати можливості використання сучасних інтернет-технологій для полегшення роботи та діловедення юнацького куреня/гуртка

Актуальність теми проекту: Інформаційні технології все глибше проникають в повсякденне життя людей, відповідно, і в життя пластунів та Пласту в цілому. На даний час практично не залишилось галузей праці, які б не використовували переваги електронного спілкування та ведення документації. Оскільки Пласт має на меті всебічний розвиток особистості та підготовку дітей до різних викликів життя, то навички роботи з інтернет-технологіями є корисними та актуальний

Короткий опис проекту: В даному проекті розглядаються можливості використання сервісів Google та деяких соціальних мереж в роботі юнацького куреня.

 

РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ
1.1. Вступ
Історія появи соціальних мереж розпочинається 1995 року, коли з’явилась перша соціальна мережа в Інтернеті – classmates.com. Після того раз на кілька років з’являлись все нові і нові сервіси, котрі пропонували щось своє. Так в 2004 році з’явилась найбільша в наш час соціальна мережа Facebook. Хоч вона не є найпопулярнішою на терені країн СНД, але є найбільшою, за кількістю користувачів, в світі. В 2006 році було зареєстровано доменне ім’я vkontakte.ru, що ознаменувало започаткування найбільшої на теренах деяких республік колишнього СРСР (Україна, Росія, Білорусь, Казахстан) соціальної мережі.
Оскільки функціонал цих найбільших соціальних мереж в Україні є дуже схожий, особливо для наших потреб, то надалі розглядатимемо Facebook.
Зареєструвавшись в fb вам відкривається багато можливостей, наприклад знаходити друзів, ділитись з друзями своїми зацікавленнями, онлайн-ігри, знаходити та створювати групи та публічні сторінки за зацікавленнями та багато іншого. Свою увагу зосередимо на останньому пункті.

1.2. Сторінки і групи в facebook
Перш за все розглянемо публічні сторінки. Їх використовують політики, організації, різні бізнес-структури для того, щоб швидко доносити інформацію про свою діяльність до зацікавлених користувачів. На відміну від приватних сторінок, публічні за замовчуванням відображаються для всіх користувачів Інтернету. Може виникнути питання «А для чого, наприклад, політику створювати таку публічну сторінку, а не налаштувати свою, так, щоб вона відображалась всім користувачам Інтернету? », відповідь буде простою: приватна сторінка в fb має ліміт друзів 5000, тому якщо ви хочете, щоб за вашою діяльністю, чи діяльністю вашої організації слідкувало більше ніж 5000 зацікавлених потрібно створювати публічну сторінку, або групу, про які мова піде далі. Всі пости, що розміщуються на сторінці автоматично попадають на Головну (стрічку новин) користувачів, що вподобали її.
Щоб створити сторінку в fb потрібно зробити ось такі кроки:
1. Перейти на facebook.com/pages/create
2. Вибрати категорію сторінки. Всього доступно 6 категорій (рис 1.1)

3. Вибрати спеціалізацію з меню, що випадає (рис. 1.2), а також заповнити потрібні поля
Рисунок 1.2 – Вибір спеціалізації

4. Поставити відмітку в полі «Я погоджуюся з умовами сторінок Facebook»
5. Натиснути кнопку «Для початку»

Сторінки в facebook виступають як офіційні представники когось або чогось, тоді як групи використовуються щоб об’єднати людей з певними інтересами і дати їм платформу для дискусій. На відмінно від сторінок, групи дозволяють при їх створенні зробити групу загальнодоступною, щоб всі бажаючи могли до неї долучитись, долучатись тільки з дозволу адміністратора, або зробити її приватною (таємною) для вступу тільки по запрошеннях. Як і зі сторінками, все, що розміщується в групі автоматично попадає на Головну користувачів, що в неї входять.

Щоб створити групу необхідно виконати ось такі кроки:
1. На вашій головній сторінці зліва знайти розділ «СПІЛЬНОТИ». Останнім видимим пунктом буде «Створити спільноту». Потрібно натиснути на цей пункт
2. Після натискання з’явиться меню створення спільности (рис. 1.3), де потрібно вказати базові налаштування (назва, учасники, конфіденційність).

3. Натиснути кнопку «Створити»

Для прикладу, хтось з вас може бути фанатом котрогось музичного гурту і бути підписаним на їх офіційну сторінку, щоб дізнаватись останні новини про їх діяльність (вихід нових альбомів, концерти, зміни складу і т.і.), але одночасно бути членом групи таких же фанів як ви, щоб мати можливість обговорити дані події з ними, поділитись своїм баченням.

1.3. Створення групового чату

Дуже корисною можливістю в fb є використання групового чату. Також можна за допомогою кількох маніпуляцій створити чат з учасниками групи.

Щоб створити груповий чат тільки з тими людьми, з котрими визараз хочете щось обговорити необхідно:
1. Під час чату з котримось із ваших друзів у верхньому правому кутку натиснути
2. В меню, що відкрилось вибрати «Додати друга до чату…»
3. Ввести ім’я друга, котрого хочете додати до чату і натиснути кнопку «Готово»

Щоб створити чат зі всіма учасниками групи потрібно (може бути доступне не всім учасникам групи):
1. Перейти на головну сторінку групи
2. В верхньому правому кутку натиснути
3. В меню вибрати опцію «Надіслати повідомлення»
4. Виберіть кого з учасників групи ви хочете додати в діалог або натисніть «Виділити всі»
5. Натисніть «Почати спілкування»

1.4. Висновки
Під час розгляду даного розділу ми розглянули основні можливості соціальних мереж на прикладі facebook, а саме приватні та публічні сторінки а також груповий чат. Опанувавши ази використання цих сервісів можна частину роботи куреня інтегрувати в соціальні мережі, що значно пришвидшить і полегшить її.

 

РОЗДІЛ 2. GMAIL, ГРУПИ GOOGLE
2.1. Вступ

Google – американська корпорація заснована 1998 року. Вона посідає одне з провідних місць серед усіх Інтернет-корпорацій світу. Щодня опрацьовує більше мільярда пошукових запитів користувачів. Швидкий ріст Google з моменту його заснування призвів до виникнення великої кількості продукції, незв’язаної безпосередньо з головним продуктом компанії — пошуковою системою. Google має такі онлайн-продукти як поштовий сервіс Gmail, соціальні інструменти Google+ та Google Buzz. У компанії є також і десктопні продукти, такі як браузер Google Chrome, програма для роботи з фото Picasa і програма обміну миттєвими повідомленнями Google Talk. Крім того Google веде розробку мобільної операційної системи Android, яка використовується великою кількістю смартфонів, а також операційною системою Google Chrome OS, яку вже тепер можна скачати на офіційному сайті Google. В даній гутірці ми розглянемо 3 сервіси, котрі будуть найбільш корисні в нашій з вами щоденній роботі. 2.2. Gmail Цей сервіс був запущений 1 квітня 2004 року і тепер є одним з найбільших поштових серверів в світі. Зараз сервіс пропонує для зберігання 15 гігабайт простору (на кінець 2013 року) на своїх серверах, і це число постійно збільшується. В порівняння з іншими схожими сервісами GMAIL має багато особливостей. Розглянемо декотрі з них:
–  Перегляд обговорень. Основна інновація в Gmail — це метод категоризації повідомлень, який в Google називають «Conversation View». На відміну від звичайних поштових сервісів, Gmail відстежує окремі «обговорення» — початкове повідомлення з ланцюжком відповідей на нього.
– Автозбереження. При редагуванні повідомлень кілька разів на хвилину виконується автоматичне збереження «чорнової» копії, для запобігання втраті даних у разі виключення живлення або інших збоїв.
–  Розвинений список контактів. Для кожного співрозмовника можуть задаватися фотографія, адреси і телефони. Адреса електронної пошти автоматично підставляється в рядок «кому» по імені користувача, набраного навіть частково.
– «Гарячі клавіші». Прискорюють роботу з додатком. Використання гарячих клавіш в web-додатках — рідкісна практика, і їх підтримка стала передовим кроком для Google. Щоб їх використовувати необхідно ввімкнути дану опцію. (таблиця в додатках).
– Мітки замість папок. Листи не заносяться в папки, а діляться по категоріях, які користувач може доповнювати і змінювати. Ефективність цього механізму така ж, як і традиційного з папками.
– Пошук по вмісту листів і прикріплених файлів. Дозволяє швидко знаходити потрібний лист за ключовими словами, що надзвичайно важливе при великому доступному обсязі пошти.
– Відміна відправки листа. Якщо ви випадково відправили незавершений лист, або зрозуміли, шо відправили не тому адресату ви можете відмінити його відправку протягом 10 секунд.
– Категорії повідомлень. Це одне з останніх нововведень. Gmail упорядковує ваші повідомлення за категоріями, як-от “Реклама”, “Соцмережі” й “Оновлення”. Ці категорії можна використовувати як вкладки в папці “Вхідні” або як мітки. Так ви зможете зосередитися тільки на важливих листах або переглядати повідомлення конкретного типу. Основних є 5 категорії (основні, реклама, соцмережі, оновлення, форуми), котрі з них будуть відображатись можна вибрати в налаштуваннях Зайшовши на свою скриньку mail.google.com, ви побачите список листів як на рис. 2.1.

Нові повідомлення підсвічуються та виділяються жирним. Щоб відкрити повідомлення достатньо просто натиснути на ньому лівою кнопкою миші. За замовчуванням відповіді на листи групуються в «розмови», що дозволяє зберігати всі відповіді на повідомлення в одному потоці. Це, в свою чергу, впливає на зручність, оскільки легше відслідкувати певну окрему розмову, а також візуально зменшує місце, що займає ціла розмова. Нове повідомлення в розмові виглядає як на рис. 2.2. Варто зазначити, що кількість відповідей вказується в дужках справа від імені відправника листа.

Щоб створити новий лист необхідно натиснути на кнопці «НАПИСАТИ» зліва зверху, що зображена на рис. 2.3.

Після натискання кнопки відкриється нове вікно справа знизу. Воно зображене на рис. 2.4.

Щоб згорнути вікно з повідомленням необхідно натиснути на , а щоб розгорнути на весь екран – , також використовуючи останню кнопку можна відкрити вікно повідомлення в новому вікні браузера натиснувши при цьому Shift. В полі «Кому» вказуємо електронну адресу отримувача, при цьому, ввівши перших кілька літер імені людини, за умови, що ви вже контактували з нею, використовуючи Gmail, ви можете вибрати її електронну адресу зі списку, що випав. Можна вибрати багато людей, яким ви надсилаєте цей лист. В такому випадку рекомендується використовувати «Приховану копію», тобто надсилаючи лист багатьом користувачам вони будуть бачити у полі отримувача тільки свою електронну адресу. В полі «Тема» ми вказуємо тему повідомлення. Це може бути довільне слово чи фраза, яка окреслює загальну тему повідомлення. Наприклад, якщо ви надсилаєте курінний піврічний звіт, то в темі варто вказати «Піврічний звіт N куреня». Це полегшує отримувачу роботу з листом, оскільки він зразу може зрозуміти чого саме стосується лист, а також запобігає відправленню листа в скриньку Спаму, тобто створює додаткову гарантію того, що лист буде доставлено і прочитано отримувачем. Після того, як ви написали текст вашого листа ви можете його форматувати – надати потрібного зовнішнього вигляду виділяючи основне, наприклад. Для цього використовується панель інструментів, яку можна викликати натиснувши на кнопку . Після цього отримаємо панель зображену на рис. 2.5.

Іконки на даній панелі практично ідентичні за виглядом з іконками в MS Word, що спрощує роботу і дозволяє використовувати їх інтуїтивно. Щоб додати до листа файл необхідно натиснути на кнопку . Після натискання отримаємо панель зображену на рис. 2.6.

Зліва на право: – додати з Google Drive, – додати фото, – додати посилання, – додати смайл, – додати запрошення. Окрім цього додати документи в лист можна просто претягнувши їх в лист з папки на вашому ПК. Щоб надіслати повідомлення необхідно натиснути кнопку «НАДІСЛАТИ». Якщо ви закриєте вікно редагування повідомлення без надсилання, то лист збережеться в папці «Чернетки». Щоб такого не сталось потрібно користуватись натомість кнопкою . Також в вас є можливість налаштовувати інтерфейс вашої скриньки так, як вам потрібно, зокрема кількість листів, що відображаються на сторінці, вигляд міток, тему, фото профайлу, ввімкнути чи вимкнути фільтрування, розміщення різних додатків і багато іншого.

2.3. Групи Google

Google Groups дозволяють групам людей легко залишатись на зв’язку. Є кілька типів і призначень груп. Наприклад, група може бути інтернет-форумом для обговорення різноманітних тем. Ви можете відправити повідомлення для всіх в групі з однією адресою. Або ви можете запросити групу на подію, або поділитись з нею документами. Групи можна по-різному налаштовати, в залежності від мети групи. Найбільш поширеними є такі типи груп: списки адрес електронної пошти, Web і Q&A форуми і спільні поштові скриньки. Найбільш поширеним та найбільш практичними в діяльності пластового куреня чи гуртка є, власне, списки електронних адрес. Щоб створити і налаштувати групу необхідно виконати наступні дії:
1. На головній сторінці Груп Google, зліва вверху, натиснути кнопку «Створити Групу» (рис. 2.7);
2. На отриманій сторінці (рис. 2.8) потрібно ввести:
–  назву і опис групи;
– бажану електронну адресу;
– опис групи;
– тип групи;
– основні налаштування.

Для того, щоб розділити які завдання певні члени групи можуть виконувати, можна призначити їм ролі. Кожна роль дає певні дозволи. При створенні групи встановлюється три ролі з дозволами, представленим нижче. Ви можете змінити ці ролі для вашої групи або навіть створити нові. За замовчуванням існує 3 ролі:
–   член групи;
–  менеджер групи;
– власник групи.
Члени групи можуть створювати теми, надсилати, читати та відповідати на повідомлення. Менеджери групи можуть окрім можливостей описаних вище також редагувати ролі, додавати чи видаляти користувачів. Власник групи має такі ж можливості як і менеджер, але також є творцем групи. Окрім базових прав ви можете налаштувати і ніші, такі як додавання дописів, членство в групі, а також доступ. Детальний перелік прав і можливостей можна знайти в додатку А. Щоб створити чи змінити якусь роль необхідно виконати такі кроки:
1. перейти на головну сторінку вашої групи;
2. зліва на сторінці вибрати пункт Ролі;
3. щоб змінити налаштування якоїсь ролі натисніть на ній, щоб створити нову – натисніть кнопку «Створити».
Після того, як ви створили групу настав час додати до неї користувачів. Зробити це можна двома способами: запросити їх, або додати без запрошення. Зробити це можна наступним чином:
1. перейти на головну сторінку групи;
2. зверху справа вибрати «Керувати» (рис. 2.9);
3. справа в меню вибрати один з двох пунктів: «Запросити учасників» або «Додати учасників»
4. на отриманій сторінці ввести адреси електронної пошти користувачів, який необхідно запросити/додати, а також ввести привітальне повідомлення.
5. Натиснути «Додати»/«Запросити».
Списки електронних адрес працюють наступним чином: для кожного списку є окрема виділена електронна адреса на яку будь-який член групи може надіслати лист, після чого його отримають всі інші члени групи, які, в свою чергу, можуть переглядати і відповідати на повідомлення.

РОЗДІЛ 3. ДИСК GOOGLE, GOOGLE КАЛЕНДАР

3.1 Диск Google

Диск Google (англ. Google Drive) — сховище даних, яке належить компанії Google Inc., що дозволяє користувачам зберігати свої дані на серверах у хмарі і ділитися ними з іншими користувачами в Інтернеті. Для початку ознайомимось із поняттям «хмарний сервіс». Хмарний сервіс – це сервіс, котрий будується на основі хмарних обчислень, що являє собою модель забезпечення повсюдного та зручного доступу на вимогу через мережу до спільного пулу обчислювальних ресурсів, що підлягають налаштуванню (наприклад, до комунікаційних мереж,серверів, засобів збереження даних, прикладних програм та сервісів). Останнім часом подібних сховищ стає все більше і більше. Для нас, користувачів, це дуже добре, адже розробники конкурують між собою і кожен старається зробити своє дітище якомога привабливішим. Google Drive — ще один хмарний сервіс, який стрімко увірвався і наполегливо завойовує своїх прихильників з поміж великої кількості конкурентів. Давайте детальніше з ним познайомимось. Google Диск — єдиний простір для зберігання ваших файлів і роботи з ними. Він дозволяє працювати над документами одночасно з іншими користувачами – наприклад, готувати спільний проект з гуртком, планувати будь-які події або вести облік витрат і доходів в курені. За допомогою цього сервісу ви можете завантажити до “хмари” і мати постійний доступ до будь-яких ваших файлів, у тому числі відеороликів, фотографій, PDF, текстових документів та інших – всього 30 типів – з будь-якого вашого пристрою. Google Диск має такі можливості:
– Створювати файли і спільно працювати над ними. Разом з іншими користувачами ви можете редагувати документи, презентації і таблиці в режимі реального часу. Також можна залишати коментарі і відповідати на них стосовно файлів будь-якого типу (PDF, зображення, відео, тощо). Якщо інші користувачі коментують загальний документ, ви отримаєте про це повідомлення.
– Захистити ваші файли і забезпечити доступ до них звідусіль, у тому числі з мобільного пристрою. Всі потрібні файли будь-якого формату будуть завжди у вас під рукою – вдома, на збірці чи на відпочинку, незалежно від того, з якого пристрою ви працюєте. Google Диск можна встановити на комп’ютер, а для мобільних пристроїв ви можете завантажити додаток Google Диск.
– Легко знаходити потрібні файли. Ви можете задати пошук за ключовими словами і фільтрувати результати за типом файлу, за його власником та іншими критеріям. Google Диск навіть «читає» текст в відсканованих документах. Наприклад, якщо ви завантажили стару газетну вирізку, то зможете шукати за словами тексту самої статті. Крім цього, ми інтегрували в Google Диск є технологія розпізнавання зображень. Вона працює так: якщо ви “перетягуєте” в нього фотографії з вашої поїздки до Львову, то при введенні пошукового запиту [Львів] вони з’являються в результатах.
– 15 Гб дискового простору під ваші потреби. Але варто пам’ятати, • що 15 Гб — це об’єднаний простір, і якщо Ви їх повністю використаєте для файлів на диску, то місця для пошти Вам не залишиться. Аналогічна ситуація і з фотографіями на Google+. Тому завжди потрібно слідкувати за цим і своєчасно підчищати все те, що вже не потрібно.
Список основних характеристик сервісу:
– Максимальний розмір файлу — 10 Гб.
– Програми для Windows та Mac OS з можливістю створення папки для синхронізації файлів.
– Можливість синхронізувати лише деякі папки, а не весь диск.
– Android додаток для доступу до диску. Також підтримується можливість робити окремі файли доступними в офф-лайн.
– Доступ до файлів з можливістю їх завантаження в браузерній версії сервісу.
– Доступ до фото та відео з Google+.
– Зручний пошук.
– Можливість відкривати більше 30 типів файлів у веб-інтерфейсі, включаючи документи MS Office та OpenOffice, відео, Adobe Photoshop, Adobe Illustrator, AutoCAD, SVG, PDF, TTF і багато інших.
– Можливість спільного редагування файлів з іншими користувачами в режимі реального часу.
– Зберігання на протязі 30 днів старих версій файлів, які були змінені в сервісі, та можливість повернення до них у будь-який час.
Отож, розглянемо детальніше інтерфейс (рис. 3.1).

Загалом вікно можна поділити на 4 частини (лініями на рис. 3.1):
1. Меню (крайня ліва частина);
2. Список документів і каталогів (центральна);
3. Активність (крайня ліва).

Розпочнемо з Меню. Найперше, що ми можемо помітити, це велика червона кнопка «Створити». Тут можна здогадатись, що вона існує, щоб створити новий файл. Для створення довільного файлу достатньо просто натиснути на неї, після чого з’явиться список можливих типів файлів. Вибираємо один з перелічених і одразу ж після цього відкривається редактор файлів прямо в вікні браузера.
Також біля кнопки «Створити» є кнопка із стрілочкою. Вона служить для того, щоб завантажити необхідні файли з вашого комп’ютера на диск.
Мій диск – цей пункт меню позначає документи, що належать даному користувачу, тобто всі документи, котрі ви створили, чи завантажили з комп’ютера самостійно на ваш диск.
Відкриті для мене – тут можна знайти документи, до котрих вам надали доступ інші користувачі (про це згодом).
Із зірочкою – тут знаходяться документи, котрі ви відмітили зірочкою.
Останні – останні редаговані документи.
Кошик – видалені документи.
Розглянемо детальніше список документів і каталогів (рис. 3.2).

Дану частину інтерфейсу також умовно можна розділити на 3 частини: назва файлу, чи каталогу, власник (той, хто створив файл), дата змінення/створення. В третій частині вікна («Активність») знаходяться відомості про роботу з файлами, наприклад посилання на останні створені чи редаговані документи.
Важливою особливістю є те, що ви можете ділитись своїми документами саме з тими людьми, з якими захочете і обмежити доступ для небажаних осіб. Це робиться завдяки механізму спільного доступу до файлів, що також дозволяє редагувати їх в режимі онлайн з іншими користувачами. Для того, щоб поділитись документом необхідно відкрити його, після чого в верхньому лівому кутку знайти кнопку «Спільний доступ»/«Надати доступ» з маленьким зображенням колодки. Після цього на вашому екрані з’явиться вікно з політикою доступу до даного файлу, де ви можете вибрати типу доступу, а також вибрати людей, котрі зможуть переглядати, редагувати файли, та інше (рис. 3.3). Якщо котрийсь інший користувач надав вам доступ до файлу, то вони з’являться в вас в пункті меню «Відкриті для мене».

 

3.1.1 Google –форми

Одним з найбільш поширених засобів диску Google є Google-форми. Вони дозволяють швидко, зручно і безкоштовно створювати форми для онлайн-зголошень та опитувань різного роду. Щоб створити Google-форму необхідно пройти такі кроки:
1. Заходимо на drive.google.com і натискаємо кнопку «Створити»;
2. В переліку доступних об’єктів для створення знаходимо «Google Форми». Отримаємо сторінку як на рис. 3.4;

1. Відкрити диск Google;
2. Назва та компактні елементи керування;
3. «Перемістити до папки…»;
4. Надсилання форми;
5. Меню;
6. Налаштування форми;
7. Назва форми;
8. Редагування запитання;
9. Додавання нового елементу;
10. Налаштування сторінки підтвердження;

Для того, щоб назвати нашу форму необхідно лівою кнопкою миші натиснути на написі «Форма без назви» (рис. 3.4: 2, 7) і ввести бажану назву. Після введення назви курсор автоматично перекине на рядок, в якому можна ввести опис форми (додаткову інформацію), тут часто розміщують короткі відомості про захід чи подію, для якої створене зголошення, або якісь додаткові відомості, які необхідно знати людині, що заповнює. Щоб визначити розташування вашої форми на вашому диску можна натиснути на кнопці (3) і в спливаючому вікні вибрати місце розташування форми. Для вибору теми достатньо натиснути кнопку «Змінити тему» з меню (5) і вибрати доступну зі списку.
Якщо ви хочете переглянути вашу готову форму, то це можна зробити наступним чином: вибрати вкладку «Вигляд» і в ній пункт «Опублікована форма», після чого в новій вкладці відкриється ваша форма готова для заповнення.
У вкладці «Відповіді» можна ввімкнути або вимкнути прийняття відповідей (Прийняття відповідей/Відповіді не приймаються), переглянути статистику відповідей (Підсумок відповідей), переглянути відповіді (Переглянути відповіді), змінити таблицю, в яку будуть записуватись відповіді (Змінити місце призначення для відповідей), а також видалити всі відповіді. Також частина цих функцій доступна в меню.
Перейдемо до «Налаштування форми». Тут є 3 пункти, які можна зробити активними. Якщо поставити відмітку біля «Показувати панель перебігу внизу сторінок форм», то внизу сторінки буде відображатись статусбар, в якому буде зазначено на скільки відсотків заповнена форма. Також можна заборонити одному і тому ж користувачу заповнювати форму. Для цього використовується обліковий запис Google. При переході на сторінку для заповнення форми, при активній опції «Користувач може заповнити форму лише раз», перед її заповненням система попросить ввійти Вас в свій обліковий запис. Також можна зробити так, щоб питання виводились в випадковому порядку. Для цього слід активувати опцію «Перемішати запитання».
При редагуванні питання (рис. 3.5) існує кілька полів: назва запитання, пояснення, тип запитання, а також 2 опції: перейти до сторінки за відповіддю та обов’язкове запитання. Окрім цього в правому верхньому кутку є 3 кнопки (зліва на право): редагувати (запитання), копіювати, видалити.

В полі «Назва запитання» вводиться, власне, запитання, на яке ви хочете отримати відповідь, наприклад ім’я та прізвище, дата народження і таке інше.
В пояснення можна вписати роз’яснення чи уточнення ваших питань. Наприклад, в якому вигляді ви хочете бачити номер телефону того, хто заповнює, або які саме дані ви хочете отримати (наприклад примітка «тільки крайові табори» в питанні «Відвідані табори»). Існує кілька типів запитань, які можна використовувати в формах Google (вигляд кожного з них та можливості можна роздивитись тут):
– Текст;
– Текст абзацу;
– Множинний вибір;
– Прапорці;
– Виберіть зі списку;
– Шкала;
– Сітка;
– Дата;
– Час;

Опція «Перейти до сторінки за відповіддю», якщо вона активована, дозволяє вам розділити на групи користувачів, що заповнюють форму відповідно до того, яку відповідь вони дали в цьому запитанні. Наприклад, ви хочете розділити людей на групи за тим, в якому гуртку вони юнакують і щоб далі вони відповідали на запитання вже відповідно до свого гуртка, при цьому, для кожного гуртка запитання можуть бути різні після переходу.
Також важливим є вміння використовувати додаткові можливості макету: заголовок розділу, розрив сторінки, зображення, відео. Якщо ви хочете розділити вашу форму на логічні розділи, то вам варто скористатись таким елементом як «Заголовок розділу». Вставивши цей елемент ви отримуєте 2 поля, в першому з яких ви вказуєте назву вашого розділу, а під ним підзаголовок, або текст-пояснення (рис. 3.6).

Розрив сторінки використовується для поділу форми на кілька сторінок для зручності, або якщо ви хочете розділити користувачів залежно від відповідей на різні групи. При цьому, додаючи розрив сторінки, вам необхідно ввести назву нової сторінки, а також ви можете ввести опис до неї.
Додати до форми зображення ви можете з кількох різних джерел: завантажити з ПК, зробити знімок з веб-камери, вставити з іншого ресурсу за допомогою посилання (URL), вставити з альбомів в Google+, вставити з вашого Google диску чи просто скористатись пошуком в Google і вставити безпосередньо з нього. Після вибору зображення необхідно ввести назве до нього, а також можна ввести текст-підказку, який буде відображатись при наведенні курсора мишки на зображення.
Підключити відео до своєї форми ви можете використовуючи Youtube. Для цього ви можете скористатись пошуком при додаванні відео, або, якщо ви маєте посилання (URL), його можна вставити в відповідне поле. Після цього необхідно ввести назву до відео, а також можна вказати напис, що буде відображатись під відео в полі «Субтитри». Останнім при редагуванні форми є розділ, в якому доступно 3 опції: показувати посилання для повторного заповнення, опублікувати результати форми та відображати загальнодоступне посилання на ці дані, дозволити респондентам змінювати відповіді після надсилання, а також доступне поле, в якому можна ввести повідомлення, що буде відображатись на сторінці, якщо користувач заповнив форму. Зробивши першу опцію активною, після заповнення форми буде відображатись сторінка, на якій буде посилання, перейшовши за яким він знову зможе заповнити форму. Якщо активна друга опція (опублікувати результати), то будь-хто, хто заповнив форму, чи має посилання на результати може їх переглянути. Також тут є кнопка «Надіслати форму», за допомогою якої ви можете поділитись посиланням на готову форму за допомогою соціальних мереж, або електронної пошти. Також ви можете скопіювати звичайне посилання (URL) на готову форму. В такому випадку доступні 2 формати посилань: повне і коротке. Різницю між ними можна побачити на прикладі посилання для нашої форми: – повне: https://docs.google.com/forms/d/1Rua3o_qA5DwEVY4sr3qf-KjdnmwPmcwHrG1cd7LLszI/viewform?usp=send_form ; – коротке: http://goo.gl/forms/3Uj3RqQbhr . Окрім цього, при натисканні кнопки «Вставити» можна отримати HTML-код, що можна використати для вставлення вашої форми на веб-сторінку. Також тут можна задати розміри форми, що буде відображатись на веб-сторінці. Результати заповнення форми можна переглянути в 2 різних виглядах: аналітичному (рис. 3.7) і табличному (рис. 3.8).

Використання такої аналітики є зручним при аналізі даних з заповненої форми, коли вам потрібно зведену інформацію і кожна окрема відповідь вас не так цікавить як загальний результат по якомусь конкретному запитанню.
Окрім цього в такому вигляді дані будуть відображатись для користувачів, що заповнили форму, якщо ви зробити активною опцію «Опублікувати результати». Якщо ж вас цікавить не зведена інформація, а кожна відповідь окремо (наприклад вам необхідно дізнатись номери телефонів всіх учасників, які зголосились на акцію через вашу форму), то зручніше користуватись табличним представленням даних.

В такому випадку всі дані, які передали в форму користувачі відображаються у вигляді звичайної таблиці Excel, яку також можна завантажити на ваш комп’ютер, чи надіслати комусь електронною поштою. Посилання на форму: goo.gl/forms/Z7xk8CkLEy

 

3.1.2 Google таблиці

Таблиці є дуже корисним інструментом у вмілих руках. З їх допомогою можна вести різного роду документацію, проводити аналіз даних та створювати аналітичні матеріали (графіки, наприклад), тому розглянемо детальніше як працювати з таблицями на Google диску. Для того, щоб зробити це створимо електронну таблицю і введемо деякі дані. Припустимо, що в нас є курінь, який складається з 2 гуртків по 5 людей. Припустимо, що нам потрібно прослідкувати здачу вкладки в курені за останніх місяці. Для зручності обрахунків припустимо, що місячна вкладка становить 10 грн особи на місяць і випадковим чином заповнимо табличку. В результаті таблиця буде мати такий вигляд:

Тепер визначимо, скільки кожен юнак здав вкладки за 4 місяці. Для цього, навпроти кожного юнака (Юнак 1 – Юнак 10) виділяємо 4 клітинки, що відповідають здачі вкладки за кожен місяць (B – E) і натискаємо значок суми (Σ), який можна знайти справа зверху на панелі. В випадаючому меню вибираємо SUM і спостерігаємо за результатом. Якщо все зроблено правильно, то ви отримаєте в стовпці «Загалом зібрано» числа, що відповідають сумі всіх чисел в рядку. Зробим те ж саме тепер для стовпця «Зібрано загалом». Для цього виділимо клітинки, що відповідають сумі зібраних грошей з 1 юнака за весь період і зробимо ту саме операцію сумування. В також випадку в стрічці «Загалом» ми отримаємо суму вкладки зібраної за 4 місяці з всього гуртка. Можна помітити, що не всі сумлінно здають вкладку. Порахуємо скільки залишилось здати кожному з юнаків ще вкладки. Для цього від суми в 40 грн (4*10 грн – сумарна вкладка за 4 місяці) віднімемо суму, яку вже здав кожен юнак. Для цього зробимо наступне:
– в останньому стовпці («Залишилось зібрати») в першому рядку, що навпроти Юнак 1, введемо знак =;
– тепер введемо «40-»;
– після цього клікнемо на першій клітинці стовпця «Загалом зібрано», що відповідає сумі, яку здав Юнак 1 за 4 місяці.
В результаті в нашій клітинці з’явиться формула «=40-F3». Після того, як ми натиснемо клавішу Enter в нашій клітинці замість формули з’явиться число (в даном випадку 0) (рис. 3.10) , що було автоматично пораховане. Для того, щоб не вводити ту саму формулу кілька разів клікнемо на клітинці, яку перед цим заповнили (там де 0), можна помітити правому нижньому кутку клітинки квадратик. Навівши кусор на цей квдратик він (курсор) змінить свою форму на хрестик. Тепер, натиснувши і не відпускаючи ліву кнопку миші, потягнемо мишку вниз і до останньої клітинки стовпця, що знаходиться в рядку зі словом «Загалом». Тепер в таблиці навпроти кожного юнака в стовпці «Залишилось здати» стоїться число, що означає, скільки грошей загалом йому залишилось здати, щоб покрити вкладку за 4 місяці. Таким ином можна вводити і копіювати будь-які формули.

Тепер давайте відсортуємо юнаків Гуртка 1, залежно від того, скільки кожен з них здав вкладки за 4 місяці. Для цього виділимо в таблиці рядки 3-7, що відповідають кожному окремому юнаку. Тепер натиснемо праву клавішу і вибираємо «Сортувати діапазон…», після чого з’явиться діалогове вікно (рис. 3.11). Вибираємо стовпець, за яким будемо сортувати (в нашому випадку F) і вказуємо «А-Я», що означає від меншого до більшого (рис. 3.12).

 

Часом виникає потреба переглянути тільки певні окремі рядки. В нашому випадку окремий рядок відповідає певному юнаку, що є в гуртку. Виділимо мишкою перший стовпець (рядки 2-7) і натиснемо на кнопку справа зверху, після чого біля слова Юнак в верхній кіинці з’явиться квадратик зі стрілочкою натиснувши на який отримаємо діалогове вікно (рис. 3.13).

Знявши відмітки біля полів (Юнак 1 – Юнак -5), тобто біля кількох з них, наприклад, біля Юнак 2 і Юнак 4 і натиснувши «ОК» отримаємо таблицю без цих двох полів. Повернути їх можна натиснувши на ту саму стрілочку і поставивши відмітки там, де вони були. Сортування таким чином можна проводити для будь-якого не пустого стовпця. Посилання на таблицю: goo.gl/xGYAhu

 

3.2 Google календар

Google Calendar – безкоштовний веб-застосунок для тайм-менеджменту розроблений Google. Інтерфейс (рис. 3.4) дозволяє користувачам переглядати, додавати, та перетягувати події з однієї дати на іншу, без перезавантаження сторінки. Має різні режими перегляду, такі як денний, тижневий, місячний, та порядок денний. Також можна змусити календар показувати кілька днів одразу, і налаштувати їх кількість.

Події зберігаються онлайн. Це означає, що календар можна переглядати з з будь-якого місця, обладнаного доступом до мережі Інтернет. Це також означає, що дані не будуть втрачені, навіть якщо зламається жорсткий диск. Програма може імпортувати файли календаря Microsoft Outlook (.csv) та файли програми iCalendar (.ics, де факто відкритого стандарту календаря). Можна додавати, та обмінюватись багатьма календарями з різними рівнями прав доступу. Це спрощує співпрацю та обмін розкладами між групами. Також до імпортування у персональний календар доступні календарі з національними святами різних країн, погодою тощо.

Щоб змінити вигляд календаря можна скористатись панеллю, що зображена на рис. 3.5.

Рисунок 3.15 – Панель перемикання між виглядами календаря Щоб створити подію в календарі можна скористатись кнопкою «Створити», що розташована справа зверху, або натиснувши на клітинку в робочому полі. Після цього отримаємо вікно в якому можна ввечти назву події та календар в якому ви хочете її опублікувати (рис. 3.6).

При виборі пункту «Змінити подію» (рис. 3.7) отримуємо можливість редагувати її як забажаємо, а саме: додати місце чи запросити гостей, змінити її клір в календарі, додати СМС-нагадування, прикріпити документ, а також багато іншого.

Додати свій номер телефону, щоб вам могли приходити СМС-нагадування від Google-календаря можна дуже просто:
1. Переходимо на www.google.com;
2. Заходимо в свій акаунт (в правому верхньому куті є блакитна кнопка «Увійти»);
3. Після входу клікаємо на Вашому круглому фото в верхньому правому кутку (там де була кнопка «Увійти») і отримуємо вікно, як на рис. 3.8;

4. В цьому діалоговому вікні натискаємо на «Обліковий запис», після чого отримуємо сторінку як на рис 3.9;

5. Справа знаходимо кнопку «Редагувати» і натискаємо її, отримуємо сторінку як на рис. 3. 10;

6. Внизу можна помітити поле «Телефон». Вибираємо редагувати і вводимо свій номер. Після цього потірбно підтвердити свій номер. Для цього натискаємо посилання «Підтвердити зараз» біля поля з номером телефону. На ваш номер прийде СМС з шістьма цифрами, які потрібно ввести в поле, що з’явилось.

 

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
Популярними методами представлення посилань (URL) останнім часом стали скорочені посилання та QR-коди. Останні особливо корисні при використанні різних мобільних пристроїв (смартфонів, планшетів), оскільки дозволяють зробивши фото перейти прямо за посиланням. Для цього використовуються спеціальні додатки – QR-рідери. Щоб отримати QR-код вам необхідно мати посилання і програму, що генерує код. Окрім цього в інтернеті є багато ресурсів, що дозволяють зробити це онлайн. В своїй роботі я використовував оцей www.the-qrcode-generator.com/. Окрім цього дуже зручно використовувати скорочені посилання, що дозволяє в рази скоротити посилання, а також зробити його легшим для сприйняття. Популярними є bitly.com і goo.gl. Вони є безкоштовними і дуже легкими в користуванні.

 

ПРИМІТКИ
Цей дошкіл розрахований на дітей віком від 14 років. Оскільки він частково стосується сучасних технологій, комп’ютерної техніки та мережі Інтернет, то для його найкращого проведення з найбільшою віддачею для дітей найкраще було б, якби кожен з учасників дошколу мав змогу користуватись ПК з доступом до мережі Інтернет. Якщо такої можливості нема, то забезпечити хоча б 1 ПК для 2-3 дітей, щоб вони могли працювати в групі. Як практичну частину дошколу доцільно пройти на практиці описане в теорії в гутірках, а саме:
– до першого розділу:
0. зареєстуватись в facebook;
1. створити сторінку/групу, налаштувати її зовнішній вигляд, додати до неї учасників дошколу чи свого гуртка;
2. створити груповий чат для 3+ осіб.
– до другого розділу:
0. створити акаунт в Gmail;
1. надіслати листа на задану електронну адресу з прикріпленим файлом та відформатованим текстом;
2. створити Google-групу до якої додати учасників вишколу, або свій курінь/гурток, визначити ролі для кожного члена групи.
– до третього розділу:
3. завантажити файл на диск Google;
4. створити файл на диску Google засобами web;
5. створити опитування та переглянути його результати;
6. для одного з файлів налаштувати спільний доступ так, щоб його могли переглядати всі, хто отримав посилання;
7. створити подію в Google-календарі, налаштувати нагадування для неї;
8. вислати на задану електронну адресу лист з прикріпленим файлом з диску Google, посиланням на опитування та запрошенням на подію.
Також, як роздатковий матеріал можна використати таблички наведені в додатках, в саме: дозволи ролей в Google groups (дод. А), гарячі клавіші Gmail, Google drive та calendar, що знаходяться в дод. Б, В і Г відповідно.
Окрім цього можна зацікавити самостійно досліджувати різні можливості в інтернеті розповівши коротко про інші сервіси. Про деякі з них можна прочитати тут http://goo.gl/Il4hNU (нижче QR-код з адресою сторінки).

 

ДОДАТКИ ТА ДОПОВНЕННЯ ДО ЗМІСТОВОЇ ЧАСТИНИ

 

Проведення Батьківської Ради

Завантажити проект в форматі PDF можна тут.

Додатки – в кінці тексту.

Мета проекту: Створити модель оптимальної «Батьківської Ради»
Актуальність теми проекту: Допомогти КВ юнацьких куренів організувати «Батьківську Раду» на якій налагоджується робота між батьками юнацтва і КВ куреня.
Короткий опис проекту: Проект складається з 3 частин: підготовка, проведення, та зразки додаткових матеріалів для проведення Великої та Малої Батьківських Рад. На основі детального опису всіх трьох етапів виховники зможуть з легкістю налагодити співпрацю з батьками та провести ефективну Батьківську Раду.
Інформація про реалізацію проекту: Методичний проект розроблений на прикладі Батьківських Рад к. ч. 36 ім. Анни Ярославни та підготовчого куреня ім. Марії Приймаченко

 

РОЗДІЛ 1. Роль та значення проведення Батьківської Ради

 1.1.        Важливість проведення Батьківської Ради

Співпраця з батьками юнацтва є надзвичайно важливою, оскільки формування особистості дитини відбувається саме в сім’ї, а на пластових заняттях ми можемо лише спрямовувати юнацтво у правильному напрямку. Виховнику потрібно налагодити дружні відносини з батьками, щоб не виникало всіляких непорозумінь. Спілкування з батьками дає можливість виховнику краще пізнати своє юнацтво, їхні слабкі і сильні сторони, гарні та навпаки шкідливі звички.

Ми вже знаємо, що співпраця з батьками є важливою, але як же її налагодити? Найефективніший спосіб – це зустрічі батьків з Кадрою Виховників куреня.

         Як назвати ці «батьківські зустрічі»?

Варіант № 1«Батьківські сходини» – не надто добрий варіант, бо складається враження, що виховники ставляться до батьків, як до дітей.

Варіант №2 «Батьківські збори» – також поганий варіант, бо не треба порівнювати школу і ПЛАСТ, оскільки це два зовсім різних підходи до виховання дітей.

Варіант №  3 «Батьківська Рада» – оптимальний варіант, оскільки «Рада» передбачає, що виховники і батьки є на рівних, у них є спільні обговорення і показує, що виховники чекають порад від батьків.

         Як часто проводити Батьківські Ради?

           Найкраще Батьківські Ради проводити два рази в році.     Мала Батьківська Рада – це зустріч виховника з батьками його гуртка. Велика Батьківська Рада – це зустріч зв’язкового та усіх виховників з усіма батьками юнацтва куреня.

1.2. Різновиди Батьківських Рад

Велика Батьківська Рада

Велику Батьківську Раду найкраще проводити на початку календарного року – в кінці січня, а не на початку пластового року, бо у  цій Раді вже зможуть брати участь батьки гуртків, які розпочали свою діяльність у вересні. Так як курінний табір Кадра Виховників починає готувати, зазвичай, взимку, то станом на кінець січня вже є основна інформація про нього. А на Батьківській Раді важливо розповісти основну інформацію про курінний табір, а саме: вкладку, коменданта, місце та дати, щоб батьки спланували собі спільну з дітьми літню відпустку.

Мала Батьківська Рада

         Коли найкраще проводити Малу Батьківську Раду?

Найкраще її проводити в перед таборовий період – кінець травня (або кінець червня). В тісному колі батьки зможуть запитати виховника про все, що їх цікавить у зв’язку з таборовим літом. Потрібно приділити увагу гуртковому табору – розповісти батькам де і як він відбуватиметься, адже на гуртковому є значно менша кількість виховників і батьки хвилюються за своїх дітей. Також варто ще раз обговорити курінний та крайові табори.

Гурток – це найменша і найважливіша одиниця Пласту. На таких Радах варто в загальному обговорити адміністративні питання, а основну увагу приділити власне юнацтво – їхнім переживанням, враженням, розчаруванням. Розпитати в батьків те, чим з ними діляться діти після різного типу акцій, що їм більше подобається, що менше.

На першій в житті гуртка Малій Раді варто провести знайомство з слабкими і сильними сторонами, гарними та навпаки шкідливими звичками свого юнацтва. Пропоную інтерактивний варіант заповнення «гурткового дерева» (див. додаток №1). Варто підібрати формат так,  щоб він тематично підходив вашому гуртку. Також, покажіть батькам як виглядає пластовий однострій та як правильно пакувати наплечник.

 

РОЗДІЛ 2. ПІДГОТОВКА ДО БАТЬКІВСЬКОЇ РАДИ

 2.1. Організаційна частина підготовки Батьківської Ради

Дати і тривалість

           Як вже зазначалось вище – Велику Батьківську Раду найкраще проводити на початку календарного року – в кінці січня (після 20-го числа).

Насамперед потрібно визначити час проведення Батьківської Ради.  Найкраще це робити в кінці робочого тижня  –  в четвер або в  п’ятницю о 19:00 чи 20:00 годині і тривати вона повинна не довше години, включно з запитаннями батьків.

На Батьківську Раду батьків потрібно запросити, тому наступний крок – це підготовка запрошення. Пропоную друкований варіант (див. додаток №2).  Передати їх батькам потрібно за 2 тижні до Ради, щоб вони могли спланувати свій час.

В більшості випадків батьки з виховниками знайомляться саме на Батьківській Раді, тому потрібно підготувати бейджики де буде вказане ім’я виховника та назва гуртка, щоб батьки змогли зорієнтуватись хто виховник їхньої дитини. (див. додаток №3).  Та окрім того не забудьте представитись всіма членами Кадри Виховників на  початку Батьківської Ради, коротко розповісти де вчитесь чи працюєте та виховником якого гуртка ви є.

Програма

Найважчою частиною підготовки Батьківської Ради є саме написання програми. Перед тим як почати планувати Батьківську Раду потрібно скласти план питань які будуть обговорюватися, наприклад:

  1. Привітання;
  2. Звіт за минулий курінний табір;
  3. Звіт за річну діяльність куреня;
  4. Обговорення цьогорічного курінного табору;
  5. Обговорення плану діяльності куреня на наступний рік та роздача календариків;
  6. Обговорення крайових таборів;
  7. Подяки батькам;
  8. Індивідуальна «5-ти хвилинка» з виховником.

Наступним кроком є призначення відповідальних за підготовку кожного з пунктів плану. Звітувати за минулий курінний табір має комендант, аналогічно і презентувати майбутній табір повинен комендант саме того курінного, таким чином батьки знають, що виховники мають достовірну інформацію про ці заходи.

Що стосується звіту за річну діяльність, то найкраще щоб цю інформацію надав діючий зв’язковий куреня, оскільки він найбільш ознайомлений з усією діяльністю куреня. Те саме стосується і плану праці на рік.

Розповідати батькам про крайові табори найкраще виховнику який має найбільший стаж відвідування різноманітних таборів, оскільки він може поділитися власним досвідом.

Подяки батькам за їхню активну діяльність та допомогу пластовому куреню найкраще вручати або зв’язковому, або виховнику юнака.

 

2.2. Детальний опис підготовки кожного елементу програми Батьківської Ради

  1. Привітання

Щоб батьки знали, хто виховує їхніх дітей вартує на початку сходин коротко представити всіх членів Кадри Виховників.

  1. Звіт за минулий курінний табір

           Для якісного звіту за курінний табір коменданту найкраще підготувати презентацію, в якій буде подана вся необхідна інформація, розповісти чого діти навчилися нового і показати фотографії (див. додаток №4).

  1. Звіт за річну діяльність

Щоб прозвітувати за річну діяльність також варто підготувати презентацію з фотографіями про те, в чому діти брали участь і обов’язково вказати ті акції де перемагали J Розповісти чого нового навчилися і в чому себе спробували. Це демонструє батькам, що збірки і сходини під час року не проходять даремно, а діти дістають великий багаж знань та можуть себе реалізувати в різних сферах.
4. Річний план праці.

Також потрібно проінформувати батьків чим діти займатимуться наступного року. Пропоную роздати батькам курінний календар в якому вже вказані основні пластові акції, таким чином батьки будуть заздалегідь планувати свій спільний час з дітьми (див. додаток №5).

  1. Курінний табір

Обов’язково потрібно розповісти основні відомості про наступний курінний табір:

–  дати, щоб батьки спланували собі спільну з дітьми літню відпустку;

– вкладка, щоб батьки знали на що розраховувати;

– коменданта – відповідальну особу з Кадри Виховників;

– місце.

Також важливо вказати чим цей табір відрізнятиметься від усіх попередніх (див. додаток №6).

  1. Крайові табори

           Щороку в курені є юнацтво яке вперше їде на крайові табори. Не забудьте розповісти батькам про всі види і спеціалізації крайових таборів і порадьте в якому віці куди варто їхати, а також розкажіть про спеціалізовані вишколи (див. додаток №7).

  1. Подяки батькам

Не забувайте дякувати батькам за будь-яку допомогу у пластовому житті куреня: за прикручену розетку на домівці, за допомогу в довезенні реманенту на курінний, за терпіння батькам курінного (курінної) – це надзвичайно важливо в подальшій співпраці батьків та Кадри Виховників (див. додаток №8).

  1. Індивідуальна «5-ти хвилинка» з виховником.

По завершенню Батьківської Ради виховник може зібрати в колі батьків свого гуртка і дати відповіді на запитання, поспілкуватись, та ще раз уточнити чи все було зрозуміло. Це важливо, оскільки в тісному колі батьки стають більш відкрити і зможуть запитати те, що не змогли сказати на загал.

ДОДАТКИ ЗНАХОДЯТЬСЯ ТУТ

Підготовка інструкторів по сноубордингу

Завантажити проект в форматі PDF можна тут.

Уклали:
ст.пл.скоб-обс. Андрій Кутинський, ВБ
ст.пл.скоб Станіслав Провальний, ВБ

Редактор:
ст.пл. Наталя Драпак

І. ВСТУП

Ціль: знайомство, перевірка спорядження, одягу, пояснення правил поведінки на схилі,
розминка

Знайомство з учнями:
• Поясніть правила школи і розкажіть про місця для зустрічі;
• Дізнайтеся якомога більше інформації про учнів (про стан здоров’я протипоказання – якщо є
– і їх уміння кататися);
• Виходячи з групою на схил, зверніть увагу на безпеку і організацію;
• Виберіть рівний, підготовлений схил без ухилу, бажано огороджений (подалі від місць
посадки та висадки з підйомника).

Рекомендації:
– Якщо при знайомстві з’ясувалося що в групі вже є учні, що відвідували перший урок відразу ж
запропонуйте перший раз їм позайматися окремо від початківців (перше заняття не вимагає
повторного відвідування) або приєднатися до вас через урок;
– Всі пояснення і знайомство бажано провести у вигляді бесіди на шляху до місця заняття.

Перевірка спорядження:
1. Сноуборд:
• Довжина сноуборду, коли ви ставите його вертикально повинна бути від підборіддя до
носа, для початківців трохи менше.
2. Кріплення:
• Кут розвороту кріплень;
• Ширина між ними;
• Стійка.
3. Стійка:
• REGULAR – ліва нога попереду;
• GOOFY – права нога попереду.

Є кілька тестів щоб вибрати стійку. Задня нога – це та нога, на якій людина стоїть коли тримає
баланс, та якою б’є по м’ячу під час гри у футбол і т.д.

Рекомендації:
співпрацюйте з працівниками прокату, найкраще проінструктувати клієнта про вибір спорядження
ще до того, як він отримає його у прокаті.

4. Черевики:
• Перевірте, чи правильно вони зав’язані;
• Чи правильно заправлені язики;
• Зверніть увагу на штанини штанів і комбінезонів – вони повинні бути поверх  черевиків.
5. Одяг:
• Перевірте у всіх відповідність одягу до погодних умов, а також наявність рукавиць.

Рекомендації:
під час перевірки спорядження поясніть основні терміни необхідні для заняття, використовуйте
робочий час ефективно.

Термінологія (пояснити і показати):
• Ніс, талія і хвіст сноуборду;
• Передній кант;
• Задній кант;
• Ковзаюча поверхня.

Як правильно тримати, носити і класти сноуборд (пояснити і показати):
• Переносити сноуборд потрібно під рукою, ковзаючою поверхнею до себе;
• Ремінець безпеки повинен бути обгорнутий навколо зап’ястя (пояснювати тільки тоді коли є
ремінець безпеки);
• Класти сноуборд на сніг потрібно тільки кріпленнями вниз;
• Щоб уникнути обмерзання, сноуборд кладіть на сніг тільки після того як він охолоне;
• Ніколи не встромляйте сноуборд в сніг.

Рекомендації:
співпрацюйте з працівниками прокату, які краще усього проінструктують клієнта про вибір
спорядження ще до того як він отримає його в прокаті.

Розминка
Розминка повинна бути ефективною, ненудною і в міру швидкою.

Активні вправи без сноуборду:
1. Ходьба, біг (на місці, по колу, вгору по схилу);
2. Стрибки;
3. Розминка всіх суглобів;
4. Вправи розтягування;
5. Вправи на рівновагу і координацію;
6. Ігри, естафети, змагання.

Рекомендації:
враховуйте рівень підготовки групи, індивідуальні особливості клієнта (вік, фізичні можливості а
також погодні умови.

 

II. ЗВИКАННЯ ДО СПОРЯДЖЕННЯ (ВПРАВИ З ОДНІЄЮ ЗАКРІПЛЕНОЮ НОГОЮ)

Ціль: навчити користуватися спорядженням і елементарним рухам на сноуборді.

Схил: рівний підготовлений / без нахилу (для економії часу розминку проводите відразу ж на
цьому схилі).

Безпека: виберіть місце з невеликою кількістю тих хто катається, розставте групу вільно, так
щоб учні не заважали один одному виконувати вправи і не заважали займатися іншим
групам. Дисципліна і правильне розташування групи – запорука спільної безпеки.

1. Вправи з однією закріпленою ногою на місці:
1. Поясніть, як застібати кріплення;
2. Дайте всім можливість застебнути кріплення (якщо потрібно допомогти допоможіть);
3. Стоячи на вільній нозі посувайте сноуборд вперед назад;
4. Зробіть крок вперед назад через сноуборд з постановкою сноуборда на кант;
5. Підніміть і опустіть сноуборд;
6. Зробіть захвати сноуборду (Grabs);
7. Зробіть розвороти на 360* навколо вільної ноги в одну і в іншу сторони.

Рекомендації:
стежте за правильним виконанням ваших вказівок, всі повинні вас бачити і чути.

2. Вправи з однією пристебнутою ногою в русі:
1. Scooter (вісімка);
2. Ходьба вгору по схилу.
III. ВПРАВИ З ОДНІЄЮ ЗАКРІПЛЕНОЮ НОГОЮ В СПУСКУ ПРЯМО ПО ЛІНІЇ СХИЛУ

Ціль: вироблення балансу і рівноваги в спуску прямоб навчання необхідним навичкам
володіння сноубордом з одною закріпленою ногою (набуті навички допоможуть підніматися
на підйомниках).

Схил: пологий, оброблений, з викатом.

Безпека: виберіть місце з невеликою кількістю тих, хто катається.

УВАГА! Не вибирайте напрямок руху в скупчення людей, не заважайте займатися іншим
групам.

Опис основної стійки:
• Стійка на сноуборді розслаблена і пряма;
• Бедра, коліна і гомілкостопи злегка зігнуті, вага розподілена рівномірно на обох ногах;
• Руки злегка зігнуті в ліктях – трохи в сторони від корпусу;
• Бедра і плечі злегка розвернуті в напрямку руху – позиція «+»;
• Дивіться вперед.

Поясніть, продемонструйте і зробіть спуск прямо з однією закріпленою ногою:
1. В основній стійці;
2. З вертикальною роботою;
3. З нахилами вперед, назад, з торканням рукою носа, хвоста сноуборда;
4. Поперемінно торкаючись до переднього і заднього канта;
5. Піднімаючи і опускаючи задню ногу;
6. Із зупинкою j-turn на викаті;
7. З легкою перекантовкою з переднього на задній кант під стабільним корпусом;
8. Зробіть півповороту з однією пристебнутою ногою на викоті в обидві сторони;
9. Підкидаючи рукавичку або грудку снігу.

Рекомендації:
Виконуючи основну стійку, будьте розкуті. Всі перераховані вправи на баланс і рівновагу виконуйте з
основної стійки.
Врахуйте, що клієнти і учні зі слабкими координаційними здібностями потребують більше часу для
навчання.

 

IV. ВПРАВИ НА МІСЦІ З ДВОМА ПРИСТІБНУТИМИ НОГАМИ

Ціль: навчання техніці вставання, падіння, перевороту і елементарним рухам на місці з двома
пристебнутими ногами.

Схил: рівний, підготовлений, без нахилу.

Безпека: виберіть місце з невеликою кількістю тих, хто катається, розставте групу вільно так,
щоб люди не заважали один одному виконувати вправи і займатися іншим групам.

Вправи на місці:
1. Сидячи пристебнути сноуборд. показати, як вставати і перевертатися. Дати спробувати.
2. Зробіть легкі стрибки на місці.
3. Доторкніться поперемінно носа, хвоста сноуборду.
4. Ковзаєте на місці, піднімаючи ніс і хвіст сноуборду.
5. Зробіть легкі стрибки з невеликими розворотами в різні боки.
6. Зробіть кілька разів перекантовування з переднього на задній кант (з допомогою
партнера і самостійно).
7. Поясніть і покажіть техніку падіння.

Техніка вставання на bасkside:
• Підтягніть сноуборд до себе, поставте на задній кант. Витягніть вперед-вниз передню /
задню руку, намагаючись дотягнутися до хвоста / носка сноуборду, задньою рукою
відштовхніться і встаньте (зберігаючи рівновагу), прийміть основну стійку.

Переворот на снігу:
• Зігніть передню ногу, підніміть її вгору і переверніться (будьте уважними не зачепіть
інших учнів).

Техніка вставання на frontside:
• Поставте сноуборд на передній кант, зігніть ноги в колінах, відштовхніться руками і
встаньте (зберігаючи рівновагу), займіть основну стійку.

Техніка падіння:
1. Техніка рівномірного падіння на frontside необхідно присісти (знизити центр ваги;
рівномірно розподілити вагу на зігнуті руки і коліна при зіткненні зі снігом руки
притиснути до корпусу, видихнути, повернути голову в бік ноги випрямити.
2. Техніка падіння на backside необхідно присісти і знизити центр ваги) і розподілити вагу
тіла на сідниці і спину, підборіддя притиснути грудей. Ми ніколи не ставимо руки під
корпус (якщо падіння відбудеться на швидкості то можна зробити перекид це допоможе
погасити інерцію).

 

V. ЗІСКОВЗУВАННЯ ПО ЛІНІЇ ПАДІННЯ СХИЛУ
Ціль: контроль швидкості, зупинка.

Схил: підготовлений із середнім нахилом.

Безпека: широке місце, край траси (і якомога менше тих хто катається).
Опис руху:
3. основної стійки (бедра і плечі паралельно сноуборду) зменшуємо кут закантовки –
ковзаємо по лінії падіння схилу збільшуємо кут закантовки – зупиняємося.

Рекомендації:
для демонстрації зісковзування після пояснення підніміться вище по схилу і трохи в бік від групи
зробіть зісковзування з зупинкою близько групи (щоб всі бачили зупинку) Навчання виконується
спочатку на задньому канті а потім на передньому.

Поясніть, продемонструйте зісковзування з зупинкою і зробіть наступні вправи:
1. Зісковзування по лінії ската з допомогою партнера (інструктора) зупинка;
2. Те ж саме без допомоги партнера;
3. Зісковзування по лінії ската – зупинка, продовжите рух і повторіть зупинку;
4. Зісковзування по лінії падіння схилу, по черзі змінюючи швидкість
(повільно – швидко повільно – швидко);
5. Зісковзування по команді і по голосу і візуальним командам).

Проблеми та їх вирішення
• Не виходить почати рух – повторіть вправи на місці (виберіть більш крутий схил);
• Погляд вниз під час руху • зупиніть, скорегуйте основну стійку продовжите
зісковзування, нагадавши, що потрібно дивитися тільки вперед в напрямку руху;
• Якщо сноуборд розвертається носом або хвостом до лінії схилу – зупиніть, скорегуйте
стійку, перерозподіліть вагу, продовжіть зісковзування.

 

VI. БОКОВЕ ЗІСКОВЗУВАННЯ
Ціль: контроль швидкості і напряму руху, зміна напрямку в русі

Схил: підготовлений із середнім нахилом.

Безпека: виберіть широку ділянку траси що переглядається.

УВАГА! Щоб уникнути зіткнення, перед початком руху переконайтеся у відсутності людей,
що катаються, тих хто не контролює свій спуск і не вибирайте напрямок руху в скупчення
людей.

Опис руху:
• Проковзуємо по лінії падіння схилу в основній стійці «+»;
• Для зміни напряму переносимо вагу (злегка розвернувши плечі зі стегнами у бік руху);
• Для зупинки повертаємося в основну стійку, одночасно збільшуючи кут закантовки;
• Проковзуємо і дивимося у напрямку руху.

Поясніть, продемонструйте бокове проковзування і зробіть наступні вправи:
1. Проковзування по лінії падіння схилу, перенесіть вагу тіла, перейдіть у бокове
проковзування зупиніться;
2. Зробіть ту ж саму вправу в іншу сторону;
3. Зробіть бокове зісковзування в одну, потім в іншу сторони;
4. Зробіть бокове зісковзування «на ціль».

Рекомендації:
навчання виконується спочатку на задньому канті, а потім на передньому.

Проблеми та їх вирішення
• Перенесли вагу, а сноуборд рухається в протилежному напрямку – необхідно переносити
вагу тіла по діагоналі;
• Занадто швидке бокове зісковзування – перерозподіліть вагу більш рівномірно і одночасно
збільшіть кут закантовки;
• Верхній кант занадто сильно зарізали в сніг – знизити тиск на верхній кант – прийняти
більш розслаблену стійку, і одночасно зменшити кут закантовки;
• Учні дивляться вниз – зупиніться, повторіть основну стійку і продовжите рух. нагадуючи
щоб вони дивилися вперед, піднявши голову.

 

VII. НАВЧАННЯ КОРИСТУВАННЯ ПІДЙОМНИКОМ
Користування підйомником для більшості початківців – серйозне випробування і СТРЕС.
Інструктор повинен підготувати учнів до цього важливого моменту, особливо якщо схил не
обладнаний крісельними або гондольними підйомниками.

Ціль: оволодіння підйомниками для найбільш зручного та швидкого навчання.

Cхил: рівний, підготовлений без нахилу.

Безпека: на підйомниках типу Т-bar інструктор піднімається останнім і допомагає сісти
іншим. На крісельних підйомниках інструктор піднімається першим і допомагає при висадці з
підйомника, організовує збір групи.

Опис процесу:
1. Закріпіть передню ногу.
2. Перед початком руху вільна задня нога ставиться перед переднім або заднім кантом на
сніг, потім візьміть штангу підйомника Т-bar і заведіть її під передню ногу,
3. Ставимо задню ногу між кріпленнями і пробуємо утримати рівновагу на двох ногах.
4. Не можна сідати на ручку підйомника Т-bar.
5. Розслабтеся і дозвольте витягу тягнути вас.
6. У випадку падіння необхідно швидко залишити лінію підйому.

Необхідні підготовчі вправи перед підйомом на канатно-буксирувальних підйомниках -Scooter:
• Тягніть-пересувайте клієнта на рівному пологому місці (симулюючи рухи на підйомнику з допомогою лижної палиці або штанги підйомника типу Т-bar);
• Навчіть способу виходу з підйомника;
• Підйом на підйомнику.

Рекомендації:
– Поясніть і продемонструйте, як підніматися на підйомнику;
– Поясніть правила поведінки та заходи безпеки, яких необхідно дотримуватися на
підйомниках даного типу;
– Поясніть значення інформаційних таблиць, діючих для даного типу підйомника;
– Співпраця з персоналом допоможе швидше і безпечніше освоїти техніку підйому;
– Для клієнта буде набагато простіше підніматися в перший раз. якщо ви допоможете при
посадці і будете супроводжувати його деякий час.
VIII. ПОВОРОТИ З ПРОКОВЗУВАННЯМ ТА З ПЕРЕНЕСЕННЯМ ВАГИ ТІЛА

Ціль: навчити зв’язаним поворотам з проковзуванням з перенесенням ваги тіла.

Схил: рівний широкий, підготовлений.

Безпека: виберіть широку ділянку траси, що проглядається.

УВАГА! Щоб уникнути зіткнення перед початком руху переконайтеся у відсутності, тих що
катаються та тих, хто не контролює свій спуск. Пропустіть їх. Не вибирайте напрямок руху в
скупчення людей.

Опис руху:
• У траверсі з основної стійки, згинаючи гомілковостопні і колінні суглоби переносимо
вагу тіла по діагоналі на передню ногу;
• Ковзаємо до лінії падіння схилу, міняємо кант;
• Зробіть поворот з проковзуванням, плавно поверніться у вихідне положення з
відповідною даному схилу ангуляцією.

Поворот зі проковзуванням та перенесенням ваги тіла – прогресивний шлях
Поясніть, продемонструйте поворот і зробіть наступні вправи:
1. На місці, з основної стійки переносимо вагу на передню ногу, повертаємося в
основну стійку;
2. У русі, проковзаємо в Fakie перенесіть вагу тіла на передню ногу поміняйте кант,
зробіть поворот зі проковзуванням з відповідною даному схилу ангуляцією
зупиніться;
3. Одиночний поворот (за допомогою партнера);
4. Одиночний поворот (самостійно);
5. Пов’язані повороти;
6. Елементи з технічної програми.

Рекомендації:
відпрацьовуйте всі перераховані вправи в обидва боки.

Поворот зі проковзуванням та перенесенням ваги тіла – стандартний шлях
Поясніть, продемонструйте поворот і зробіть наступні вправи:
1. Півповорот з поступовим збільшенням радіусу;
2. Гірлянду;
3. Одиночний поворот (за допомогою партнера);
4. Одиночний поворот (самостійно);
5. Пов’язані повороти;
6. Елементи з технічної програми.

Рекомендації:
відпрацьовуйте всі перераховані вправи в обидва боки.

Проблеми та їх вирішення:
• Ротація в повороті – неправильно переноситься вага тіла повторіть перенесення ваги
тіла на місці (переносити необхідно більше по діагоналі), зробіть вправи з технічної
програми з контролем стійки;
• Нахили тіла в поворотах – зробіть вправи з технічної програми і повторіть вправи на
місці;
• При перенесенні ваги тіла стегно йде вперед:
– Розгорніть ще більше переднє коліно;
– Тримайте позицію «+».

 

IX. ПОВОРОТ З ПРОКОВЗУВАННЯМ З РОЗВАНТАЖЕННЯМ ВГОРУ
Ціль: навчити зв’язним поворотам з проковзуванням з розвантаженням вгору.
Схил: підготовлений, із середнім нахилом.
Безпека: виберіть широку, що добре проглядається ділянку траси.
УВАГА! Щоб уникнути зіткнення перед початком руху переконайтеся у відсутності тих. хто
катається, та не контролюючих свій спуск. Пропустіть їх. Не вибирайте напрямок руху в
скупчення людей.

Опис руху:
• У траверсі (з низькою основною стійкою) переносимо вагу тіла по діагоналі на передню
ногу одночасно з вертикальною роботою (виконуємо активне розгинання ніг);
• Ковзаємо до лінії падіння схилу, міняємо кант;
• Зробіть поворот з проковзуванням поступово згинаючи ноги, повертаємося у вихідне
положення з відповідною даному схилу ангуляцією.

Поясніть, продемонструйте поворот і зробіть наступні вправи:
1. На місці з основної стійки зробіть вертикальну роботу (розгинання в гомілкостопах,
колінах і стегнах), поверніться у вихідне положення;
2. Повторіть кілька разів вертикальну роботу під час бокового проковзування;
3. Півповороту – з поступовим збільшенням радіуса, рух починаємо у високій стійці;
4. Гірлянда;
5. Півтора повороту;
6. Пов’язані повороти;
7. Елементи з технічної програми;
8. Пов’язані повороти зі зміною схилу швидкості, радіуса.

Рекомендації:
відпрацьовуйте всі перераховані вправи в обидва боки.

Проблеми та їх вирішення:
• Ротація в повороті – неправильно переноситься вага тіла – повторіть перенесення ваги
тіла на місці (переносити необхідно більше по діагоналі) зробіть вправи з технічної
програми з контролем стійки;
• Мало демонстрована вертикальна робота – повторити вправи на місці, повторіть
гірлянду з великою вертикальною роботою (з розгинанням в гомілкостопах. колінах і
стегнах) і контролем стійки;
• Нахили тіла під час поворотів – зробіть вправи з технічної програми;
• Неправильний таймінг в повороті – зробіть повороти за інструктором;
• Занадто швидка вертикальна робота – зробіть півповороту. поступово збільшуйте
створюваний тиск.

 

X. ПОВОРОТ З ПРОКОВЗУВАННЯМ З РОЗВАНТАЖЕННЯМ ВНИЗ

Ціль: навчити зв’язним поворотам з проковзуванням з розвантаженням вниз.

Схил: середній, підготовлений.

Безпека: виберіть широкий, що проглядається ділянку траси.

УВАГА! Щоб уникнути зіткнення перед початком руху переконайтеся у відсутності тих що
катаються, та не контролюючих свій спуск. Пропустіть їх. Не вибирайте напрямок руху в скупчення
людей.

Опис руху:
• У траверсі (з основної стійки) переносимо вагу тіла по діагоналі на передню ногу
одночасно з вертикальною роботою (виконуємо активне згинання ніг);
• Ковзаємо до лінії падіння схилу міняємо кант;
• Зробіть поворот з проковзуванням, поступово розгинаючи ноги повертаємося у
вихідне положення з відповідною даному схилу ангуляцією.

Поясніть, продемонструйте поворот і зробіть наступні вправи:
1. На місці – з основної стійки зробіть вертикальну роботу (згинання в гомілкостопах,
колінах і стегнах) – поверніться у вихідне положення;
2. Повторіть кілька разів вертикальну роботу під час бокового проковзування;
3. Півповороту – з поступовим збільшенням радіуса, рух починаємо в низькій стійці;
4. Гірлянда;
5. Півтора повороту;
6. Пов’язані повороти;
7. Елементи з технічної програми;
8. Пов’язані повороти зі зміною схилу, швидкості, радіуса.

Рекомендації:
відпрацьовуйте всі перераховані вправи в обидві сторони.

Проблеми та їх вирішення:
• Ротація в повороті – неправильно переноситься вага тіла – повторіть перенесення ваги тіла
на місці, (переносити необхідно більше по діагоналі) зробіть вправи з технічної програми з
контролем стійки.
• Мало демонстрована вертикальна робота – повторити вправи на місці: повторіть гірлянду з
великою вертикальною роботою (зі згинанням в гомілкостопах колінах і стегнах) і
контролем стійки.
• Нахили тіла під час поворотів – зробіть вправи з технічної програми.
• Неправильний таймінг в повороті – зробіть повороти за інструктором.
• Занадто швидка вертикальна робота – зробіть півповороту, поступово збільшуйте
створюваний тиск.

 

XI. ТЕХНІЧНА ПРОГРАМА

Ціль: поліпшення і стабілізація навичок катання і техніки.

Схил: повинен відповідати рівню катання.

Безпека: УВАГА! Щоб уникнути зіткнення перед початком руху переконайтеся у відсутностітих, що катаються, та не контролюючих свій спуск. Пропустіть їх.

Рекомендації:
всі виконувані вправи повинні сприяти виправленню помилок. Можливо, для їх виправлення
необхідно буде виконати комплекс з декількох вправ (імпровізуйте)

Вправи для виправлення помилок без використання підручних засобів:
• Вправи на місці – симуляція руху за допомогою партнера.
• Відпрацювання правильної стійки на місці і в русі (позиція).
• Вправи на місці і в русі на баланс – нахили назад, вперед висока, низька стійки.
• Зробіть спуск, поставте передню руку на переднє коліно.
• Зробіть те ж саме, тримайте задню руку за спиною.
• Зробіть те ж саме, тримайте обидві руки за спиною.
• Зробіть спуск, руки тримаєте на колінах-коліна зігнути, низька стійка.
• Зробіть те ж саме, тримайте руки на стегнах – контролюйте баланс і стійку.
• Зробіть спуск, руки схрестивши, тримайте на грудях – контролюйте баланс і стійку.
• Зробіть спуск, руки тримаєте за головою – правильна стійка.
• Зробіть спуск, задня рука за спиною, передня рука при повороті кладеться на переднє
коліно.
• Повторіть вправу зі зміною схилу, швидкості, радіуса повороту, стану снігу.
• Зробіть півповороту гірлянду, півтора повороту.
• Зробіть вправи на місці – імітація правильної стійки.
• Корекція стійки під час руху.
• Зробіть карвінговий поворот без ануляції.

Вправи для виправлення помилок з використанням підручних засобів:
1. Вправи з древками:
• На місці – імітуючи правильну стійку.
• Спуск в низькій стійці з древком в руках
• Спуск в базовій стійці древка попереду корпусу
• Те ж саме древка над головою.
• Те ж саме, древка за головою.
• Те ж саме древка за спиною
• Те ж саме, древка під колінами.
• Те ж саме, древка під переднім коліном.
• Те ж саме зі зміною схилу, швидкості, радіуса повороту, стану снігу,
• Те ж саме слідом за викладачем.

2. Вправи з мотузкою:
• Спуск в базовій стійці, мотузка перед собою.
• У спуску мотузку передаємо між ногами.
• Спуск в базовій стійці мотузка за спиною.
• Спуск з мотузкою під переднім кріпленням.

 

XIII. ФРІСТАЙЛ

Ціль: навчання базовим елементам фрістайлу.

Схил: рівний підготовлений.

Безпека: наявність захисту ОБОВ’ЯЗКОВО.

Рекомендації:
всі вправи відпрацьовуються спочатку на МІСЦІ потім під час руху.

1. FAKIE:
• Повороти виконуються також, як і повороти в своїй стійці

2. ПРЯМИЙ СТРИБОК:
• Спробуйте на місці, стрибок з двох ніг.
• Стрибок під час траверсу.
• Стрибок під час руху по прямій
• Те ж саме зі стрибком через рукавичку або будь-який предмет.

3. OLLIE:
• Пояснення та демонстрація.
• Ковзання на сноуборді вперед назад з підніманням носа й хвоста.
• Стрибки з носка на хвіст сноуборду
• Стрибок під час руху по прямій.
• Стрибок під час руху в траверсі
• Стрибок через бар’єр

4. NOLLIE (спробуйте на місці за допомогою партнера):
• Пояснення та демонстрація.
• Ковзання на сноуборді вперед назад з підніманням носа й хвоста.
• Стрибки з хвоста на ніс сноуборду.
• Стрибок під час руху по прямій.
• Стрибок під час руху в траверсі.
• Стрибок через бар’єр.

5. СТРИБОК НА 180 ГРАДУСІВ НА СХИЛІ:
• Пояснення та демонстрація.
• На місці – стрибки на 180 градусів.
• Стрибок на 180 градусів під час траверсу.
• Те ж саме з іншого канта.
• Стрибки на 180 градусів у пов’язаних поворотах.

6. ПОВОРОТ ЧЕРЕЗ НІС І ХВІСТ СНОУБОРДУ:
• Пояснення та демонстрація.
• Спробуйте на місці – перенести вагу, зробити поворот навколо носа й хвоста сноуборду.
• Те ж саме в русі.

7. NOSEWHEELIE:
• Пояснення та демонстрація.
• Спробуйте на місці за допомогою партнера.
• Nosewheelie під час руху.
• Nosewheelie руками під час руху торкатися снігу або сноуборду.

8. TAILWHEELIE:
• Пояснення та демонстрація.
• Спробуйте на місці за допомогою партнера.
• Tailwheelie під час руху.
• Tailwheelie руками під час руху торкатися снігу або сноуборду.

 

 

2. ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ
2.1. БЕЗПЕКА В ГОРАХ
10 правил FIS:
1. Кожен повинен кататися так, щоб не піддавати небезпеці себе та не заважати
іншим людям.
2. Кожен повинен кататись відповідно до своїх можливостей (відповідні крутизна та
підготовленість схилів, погодні умови).
3. Той, що знаходиться вище по схилу, несе відповідальність у разі зіткнення з
нижнім.
4. На трасі можна обганяти лижників та сноубордистів з будь-якої сторони при умові
дотримання безпечної дистанції при обгоні.
5. Перед тим, як вийти на схил і почати рух чи при траверсуванні схилу слід
оглянути трасу вверх і вниз для забезпечення безпеки маневрування.
6. Не зупинятися у вузьких та непроглядних місцях, перегинах. У випадках падіння
спробуйте встати і піти на край траси.
7. Підніматися вверх по схилу можна тільки по краю траси. В туман підніматися
пішки вгору заборонено.
8. Кожен повинен дотримуватися правил катання, які помічені на плакатах та
інформаційних бордах. Не заходити на небезпечні місця, позначені маркувальними
прапорцями.
9. Кожна людина зобов’язана надати першу медичну допомогу.
10. Свідки нещасного випадку повинні дати письмові свідчення.

Кольори маркування трас:
– Зелений – найлегша, для початківців (до 5⁰);
– Синя – легка (5-10⁰);
– Червона – траса середньої складності (10-25⁰);
– Чорна (від 25⁰).

Правила безпеки в горах:
1. Необхідно виконувати розпорядження адміністрації готелів, інструкторів, КПП.
2. Заборонено знаходитись на трасі, де є знаки заборони їзди чи сходу лавин.
3. За поганої погоди уникати катання на непідготовлених трасах або поодинці.
4. Не кататись на трасах, складність яких не відповідає Вашому рівню.
5. Уникати катання під крутими сніжними полями, не кататись по цирках.
6. В умовах лавинної небезпеки підозрювані ділянки проходити по одному і
виставляти оглядачів.
7. В разі сходу лавини набрати швидкість і вийти в сторону.

Фактори, що можуть призвести до сходу лавин:
• Зливовий снігопад при сильному вітрі;
• Глибокий сніг на крутому схилі;
• Наявність сніжних карнизі зверху схилу;
• Сповзання сніжних грудок по поверхні;
• Лункі звуки при виїзді на сніг;
• Тріщини на сніжній дошці;
• Різке підвищення температури;
• Сходження лавин, обрив карнизів на сусідніх схилах.

2.2. Методика навчання
Розподіл людей за сприйманням навчальної інформації:
• Кінестетик;
• Візуал;
• Аудіал.

Методи навчання:
1. словесні (розповідь, пояснення, бесіда, аналіз, обговорення і т.д.);
2. показові (правильний в методичному відношенні показ вправ і елементів техніки,
демонстрація, кінофотоматеріали, плакати, макети);
3. практичні (вправи в цілому і по частинах, ігрові та у формі змагань).

Фактори, які впливають на засвоєння матеріалу:
І. Зовнішні фактори:
• інструктор;
• погодні умови;
• спорядження;
• рельєф траси;
• стан снігу.

ІІ. Внутрішні фактори учня:
• сила;
• витривалість;
• вік;
• швидкість;
• координація;
• стать;
• швидкість координації.

Головні завдання інструктора при навчанні:
• покращити фізичні можливості учня (витримка, сила, спритність, баланс);
• покращити технічні навички учня;
• створення дружнього мікроклімату в групі;
• забезпечити безпеку клієнтів, навчити безпечному катанню;
• інструктор візуально повинен кататись краще, ніж учні;
• інструктор повинен вибрати оптимальний схил для катання, темп, кількість вправ;
• інструктор повинен вчити по одній методиці, добре володіти матеріалом
• обов’язково позитивно корегувати помилки;
• інструктор несе відповідальність за своїх учнів;
• інструктор повинен добре володіти матеріалом про схили.

Принципи навчання:
• від відомого до невідомого;
• від загального до особистого;
• від простого до складного;
• не виконувати занадто довго чи занадто мало одну вправу;
• перед кожним заняттям робити розминку;
• ускладнювати вправи поступово, навчати згідно методики;
• повороти робити (тренувати) в обидві сторони;
• ускладнювати завдання з допомогою схилу, радіуса, швидкості, ритму;
• корегувати головні помилки (не більше двох);
• різноманітність рухів та вправ у навчанні.

Фактори, що допомагають навчанню:
• спорядження;
• правильно підібраний схил;
• підйомник;
• оптимальна швидкість руху;
• правильно постановка ніг;
• вішки будь-якої форми;
• організаційні форми навчання;
• невеликі групи;
• корегування помилок;
• правильна демонстрація рухів;
• психологічна допомога.

Фактори, що заважають навчанню:
• погана погода;
• незручна холодна одежа;
• погано підготовлені схили;
• втома, страх;
• нудні заняття;
• пасивність інструктора.

Помилки, що часто зустрічаються серед клієнтів:
• вага на задній нозі;
• ротація корпуса (закидання тіла, задньої ноги);
• скутість;
• опущені руки;
• погляд донизу;
• відсутність вертикальної роботи.

Форми організації групових занять:
1. інструктор перший, учні за ним;
2. інструктор ззаду, група попереду;
3. інструктор стоїть знизу, група спускається по одному;
4. інструктор стоїть всередині кола;
5. інструктор слідкує знизу, група ділиться на дві колони;
6. інструктор знаходиться посередині траси.

Фази навчання:
1. навчання;
2. вдосконалення;
3. автоматизація рухів;
4. переучування.

Ціль занять:
1. покращити техніку;
2. покращити здоров’я;
3. розуміння учнем того, що він робить;
4. задоволення від катання, відпочинок;
5. спортивний фактор;
6. радість від швидкості;
7. природний фактор;
8. соціальний фактор.

2.3. Дитяча школа
Функції дитячого інструктора:
1. охороняти і не випускати з поля зору;
2. опікувати; займатись піклуванням та вихованням;
3. піклуватись;
4. вчити;
5. забезпечувати фізіологічні потреби;
6. навчити катанню, одночасно розвиваючи вміння дітей та їх здібності;
7. створювати на заняттях цікаву та веселу атмосферу.

Навчання дітей:
1. дотримуватись техніки безпеки, перед заняттям перевірити спорядження, зупинятись з
групою в безпечному місці на схилі, контролювати кількість дітей;
2. заняття проводити в ігровій формі;
3. пояснювати матеріал в простій формі, не застосовувати термінологію;
4. часто змінювати ритм заняття;
5. позитивне доброзичливе спілкування;
6. нетерпимість недопустима;
7. на підйомнику кооперуватись з дорослими;
8. контролювати час заняття;
9. скорочувати заняття у випадку поганих погодніх умов.

Основні принципи навчання дітей:
• Діти – це не маленькі люди!
• Інструктор повинен вміти перевтілюватись;
• Діти рухливі – вчинки спонтанні;
• Рухи, координація, сміливість – кращі, ніж в дорослих;
• Навчати через інтерес;
• Діти наслідують дорослих;
• Увага і концентрація дуже коротка;
• Заняття проводити в ігровій формі а не гратися;
• Дитині важлива особистість інструктора;
• Хвалити всіх однаково;
• Бути винахідником;
• Дисципліна;
• Контакт з батьками (обмінятися номерами телефонів).

 

Рекомендації з комплектування дитячих груп:
a) по віку:
• 9-10 років – до 10 чоловік;
• 5-7 років – до 3 чоловік.

b) за рівнем підготовки:
• початківці;
• катаються;
• спортсмени.

Безпека дітей:
• Правильний розділ по групах (не більше 5 в групі);
• Слідкувати за потребами дітей;
• Контролювати одяг;
• Контролювати спорядження;
• Контролювати час;
• Вибрати безпечну ділянку на трасі схилу;
• Робити перерви в навчанні;
• Враховувати погодні умови;
• Безпечні, зручні підйомники;
• Контролювати кількість дітей в групі.
! при травмі ні в якому випадку інструктор не звозить дитину !

 

3. ВМІЛОСТІ
“СНОУБОРДИЗМ І” (Перша проба)
І. Здобуде вмілість «Перша допомога-1».

ІІ. Має такі теоретичні знання:
1. знає історію сноуборда/сноубордизму;
2. розкаже про одяг сноубордиста;
3. знає види сноубордів та стилі катання;
4. знає будову і структуру сноуборда;
5. знає види кріплень і ботів;
6. зможе вибрати спорядження для сноуборду під свої фізичні параметри;
7. вміє провести руханку/розминку перед катанням;
8. знає правила техніки безпеки при пересуванні на підйомнику та вміє ним
користуватись.

ІІІ. На рівнині, а також на пологому схилі з контрвикатом, виконає такі технічні елементи з
однією прищіпленою до дошки ногою:

Мета: вправляння в основній рівновазі на місці без сноуборда, рух на сноуборді, виконання
вправ на місці, спуск прямо, баланс під час спуску, ковзання.
1.вправи на місці:
• порухає сноуборд вперед-назад;
• зробить крок вперед, назад, із постановкою сноуборду на кант;
• поперемінно підніме ніс, хвіст сноуборду;
• зробить повороти на місці навколо носа, хвоста сноуборда;
2. вправи в русі:
• ходить, ковзає по колу;
• ковзає вперед, відштовхуючись вільною ногою (“Самокат”);
3. спуск по прямій (схил з контрвикатом):
• спуститься по прямій;
• спуститься по прямій з вертикальною роботою;
• спуститься по прямій, присідаючи вперед, назад, поперемінно торкаючись носа й
хвоста сноуборда;
• спуститься по прямій, балансуючи вправо, вліво, торкаючись переднього та заднього
канта;
• зробить поворот j-turn із зупинкою;
• спуститься по прямій з підкиданням сніжки чи то рукавиці.

ІV. 1. На рівнині виконає такі технічні елементи з двома прищіпленими до дошки ногами:
• встане backside;
• зробить переворот на снігу;
• встане frontside;
2. продемонструє техніки падіння:
• покаже техніку рівномірного падіння на frontside;
• покаже техніку падіння на backside.

V. На схилі середньої стрімкості виконає такі технічні елементи:
1. зісковзування по лінії падіння схилу:
Мета: контрольоване зісковзування по лінії падіння схилу; регулювання швидкості.
• повільно і швидко зісковзуватиметься по лінії падіння схилу;
• зупиниться і рухатиметься після зупинки;
• зісковзуватиметься по команді (за голосом, за поданим візуальним знаком).
2. бічне зісковзування:
Мета: контрольоване бічне зісковзування з переносенням ваги тіла, зміна напряму.
• здійснить бічні зісковзування із зупинкою;
• здійснить пов’язані бічні зісковзування;
• продемонструє бічне зісковзування «на ціль».
3. поворот з перенесенням ваги тіла.

 

“СНОУБОРДИЗМ ІІ” (Друга проба)
І. Має вмілості “Сноубордизм 1” та “Перша допомога-2”.

ІІ. Має (побажано) власне спорядження для сноуборду.

ІІІ. Має такі теоретичні знання:
1. знає правила безпеки в горах, а також правила поведінки на схилах;
2. знає зовнішні та механічні характеристики сноуборда;
3. вміє встановити кріплення в залежності від стилю катання, і знає, які параметри
враховувати при встановленні;
4. знає, як доглядати за спорядженням для сноуборду між катанням/в період міжсезоння. Вміє
“напарафінити” “ковзку” поверхню сноуборда.

ІV. На схилі середньої стрімкості виконає такі технічні елементи:
1. поворот з просковзуванням та перенесенням ваги тіла:
• пояснить основні принципи повороту та продемонструє його без сноуборда;
• покаже елементи повороту з допомогою вправи “гірлянда”;
• продемонструє одиночні повороти;
• покаже зв’язані повороти;
2. поворот з просковзуванням та розвантаженням догори:
• пояснить основні принципи повороту та продемонструє його без сноуборда;
• покаже елементи повороту з допомогою вправи “гірлянда”;
• продемонструє одиночні повороти;
• покаже зв’язані повороти;
3. один з двох поворотів (на вибір):
а) поворот з просковзуванням та розвантаженням донизу;
б) базові карвінгові повороти.
• пояснить основні принципи повороту та продемонструє його без сноуборда;
• покаже елементи повороту з допомогою вправи “гірлянда”;
• продемонструє одиночні повороти;
• покаже зв’язані повороти;
4. виконає базові елементи фрістайлу (хоча б 3 з 8):
• FAKIE;
• СТРИБОК ПРЯМО;
• OLLIE/NOLLIE;
• СТРИБОК з поворотом на 180 градусів на СХИЛІ;
• ПОВОРОТ через ніс сноуборда (з переднього на передній кант);
• ПОВОРОТ через хвіст сноуборда (з переднього на передній кант);
• NOSEWHEELIE;
• TAILWHEELIE.

 

“ІНСТРУКТОР ПО СНОУБОРДУ ІІІ” (Третя проба)
І. Здобуде вмілість «Сноубордизм 2».

ІІ. Відбуде вишкіл ШІС (“Школа інструкторів сноубордизму”) чи
інші курси «Асоціації гірськолижних та сноуборд-інструкторів»
(ISIA).

ІІІ. Зможе прочитати гутірки на теми:
• «Сніг та лавини»;
• «Спорядження для сноуборду».

IV. Має такі практичні навики:
1. Зможе на місці продемонструвати вправи з однією прищіпленою до дошки ногою:
• порухає сноуборд вперед-назад;
• зробить крок вперед, назад, із постановкою сноуборда на кант;
• поперемінно підніме ніс, хвіст сноуборда;
• зробить повороти на місці навколо носа, хвоста сноуборда:
2. Зможе в русі продемонструвати вправи з однією прищіпленою до дошки ногою:
• ходить, ковзає по колу;
• ковзає вперед, відштовхуючись вільною ногою (“Самокат”);
3. Зможе продемонструвати вправу з однією прищіпленою до дошки ногою – спуск по
прямій, і пояснить їхню необхідність при їзді:
• спуститься по прямій;
• спуститься по прямій з вертикальною роботою;
• спуститься по прямій, присідаючи вперед, назад, поперемінно торкаючись носа
й хвоста сноуборда;
• спуститься по прямій, балансуючи вправо, вліво, торкаючись переднього та
заднього канта;
• зробить поворот j-turn із зупинкою;
• спуститься по прямій з підкиданням сніжки чи то рукавиці.
4. Зможе пояснити особливості основної та базової стійок та виправить їх за наявності
помилок;
5. Зможе пояснити та продемонструвати зісковзування із зупинкою і провести такі
вправи з учнем:
• зісковзування по лінії схилу із зупинкою з допомогою партнера;
• зісковзування по лінії схилу із зупинкою без допомоги партнера;
• зісковзування по лінії схилу із зупинкою, продовженням руху і повторною
зупинкою;
• зісковзування по лінії падіння схилу із поперемінною швидкістю (повільно –
швидко – повільно – швидко);
• зісковзування по команді (за голосом, за поданим візуальним знаком).
6. Знає, які існують можливі проблеми при виконанні цих вправ, та як їх вирішити;
7. Зможе пояснити, продемонструвати бокове просковзування і провести такі вправи з
учнем:
• просковзування по лінії падіння схилу, перенесення ваги тіла, перехід у бокове
просковзування, зупинка;
• та ж вправу, лише в інший бік;
• бокове зісковзування в один, потім в інший бік;
• бокове зісковзування «на ціль».
8. Знає, які існують можливі проблеми при виконанні цих вправ, та як їх вирішити;
9. Зможе пояснити, продемонструвати поворот з просковзуванням та з перенесенням
ваги тіла та провести такі вправи з учнем:
• півповорот з поступовим збільшенням радіусу;
• “гірлянда”;
• одиночний поворот (з допомогою партнера);
• одиночний поворот (без допомоги партнера);
• зв’язані повороти.

Кваліфікаційні тренінги для юнацтва (11-13 рр; 14-16 рр; 17-18 рр.)

 

Завантажити проект в форматі PDF можна тут.

Мета проекту:  розвивати в юнацтва навичок аналізу, вміння працювати в команді і розуміння цінності командної роботи, розбір особистих можливостей та будування планів на майбутнє як пластове так і позапластове життя; допомогти юнацтву розставляти самостійно пріоритети.

Готувати юнацтво до вирішення різноманітних проблем, допомогти визначати своє місце в суспільстві, навчити якісно організовувати проекти, планувати свій час і роботу, допомогти із визначенням свого потенціалу, профорієнтації та мотивувати до особистісного розвитку.

Актуальність теми проекту: пластові проби є «прожитковим мінімумом» для сучасного юнацтва. Для розвитку дітей різного віку потрібно значно більше. Зокрема, тренінги такого характеру сприяють юнацтву у їхньому особистісному рості, дають можливість розібратись у своїх можливостях, способі їх застосування, відкривають бачення подальшого розвитку, проектують пластові навики на їхнє майбутнє життя, дають мотивацію для нових дій.

Короткий опис проекту: в проекті описано пропонований план тренінгів зі змістом гутірок та інтерактивів. Окремо прописано план тренінгів для трьох вікових груп із прикладами презентацій для проведення та ігор для закріплення.

Інформація про реалізацію проекту: проект було успішно зреалізовано тричі протягом двох років в курені імені Анни Ярославни, такі тренінги і надалі регулярно будемо проводити в курені.

Розділ 1. Кваліфікаційні тренінги для юнацтва (11-13 років)

Очікуваний результат: в першу чергу – мотивація юнацтва; розважально-ігрова форма, яка навчить їх аналізувати, зрозуміти свої можливості, свою роль, що впливає на них та на їхній розвиток; розкритт тем, які звернуть їхню увагу на важливі речі, яким вони не надавали раніше належного значення; проведений спільно час, що об’єднає трішки команду куреня, зблизить із Кадрою Виховниць/Виховників;Мета: розвивати в юнацтва навичок аналізу, вміння працювати в команді і розуміння цінності командної роботи, розбір особистих можливостей та будування планів на майбутнє як пластове так і позапластове життя; допомогти юнацтву розставляти самостійно пріоритети;

План:

  • Командність.
  • Особисті фінанси.
  • Організація особистого часу.
  • Зняття обмежень.
  • Цінності.
  • Слідуємо патрону/патронесі куреня
  • Чого я досягнула/досягнув на даному етапі? Яка моя подальша роль? Що ще я можу взяти для себе в Пласті? Що можу віддати Пласту в подальшому?

1.1. Командність

В цьому напрямку намагаємось подати юнацтву основні принципи роботи в команді.  Для того, аби показати важливість командної роботи проводимо паралелі між можливими результатами роботи в групі однодумців та роботи наодинці на прикладі організації пластових заходів.

Визначаємо основні пункти присутні в командній праці:

  • Наявність спільної мети;
  • інтенсивне співробітництво;
  • чітко розподілені рольові відносини, ієрархія та завдання;
  • присутнє невід’ємне лідерство (формальне чи неформальне) [тут, коротко роз’яснюємо значення цих форм лідерства];
  • згуртованість колективу;
  • комунікація;
  • слідування об’єднуючим традиціям (досвіду попередників, курінним традиціям);
  • дотримання усталених в курені (чи іншій групі) усталених методів вироблення колективних рішень;
  • сприятлива атмосфера;

Додаємо до цієї теми пробні завдання роботи в команді із можливістю вирішення єдиної проблемної ситуації разом чи із розподілом ролей в команді та поставленою ціллю.

Для засвоєння та розваги пропонуємо юнацтву пограти в ігри:

  • Скотч http://youtu.be/C4Q_s0_txrQ
  • лабіринт (коли всі разом допомагаємо одній людині з команди пройти певний лабірит, кожен отримує свою роль на певному етапі даного лабіринту)
  • павутинка (заплутуємось тримаючись за руки та розплутуємось із клубочка не розриваючи при цьому рук)
  • коло цифер (всі учасники кола мають полічити до 10-20 із закритими очима, не домовляючись про послідовність. Кожен в колі має назвати якусь із цифер по черзі. При кожній помилці починаємо спочатку. гра на відчуття)
  • Асоціації (вибирається ведучий, який загадує когось із присутніх. Йому по черзі задають питання: “якби це було дерево, то яке?” , “якби квітка/тварина/погода то яка?” Відповідно  ведучий відповідає і завдяки таким асоціаціям гравці вгадують хто це.)
  • “Не смійся” (всі гравці сідають навприсядки в коло, ліву руку всі ставлять на праве коліно лівого сусіда( роблять  собі таку опору). Всіх попереджають що сміятись не можна. Є один ведучий який проводить якусь маніпуляцію з правим сусідом правою рукою (наприклад щипає чи тягне за вухо) – всі по колу мусять повторити. По черзі вибувають ті, хто засміялись + важливо не розвалити коло.)

1.2. Особисті фінанси

В цій темі розкриваємо юнацтву важливість заощадження власних фінансів, можливості для цього, даємо підказки щодо якісного “пластового заробітку”.

Важливо донести до юнацтва багато моментів, які сприятимуть їм у подальшому житті. Зокрема, те, що кошти не беруться нізвідки і що їх бездумна розтрата може привести до втрати багатьох життєвих цінностей. А розумне управління ними може сприяти особистісному успіху та розвитку багатьох дуже корисних життєвих навичок в майбутньому.

Тут, показуємо в малюнках довгий шлях, яким кошти в такому віці потрапляють до рук дітей, якою працею їх заробляють батьки. Тоді на противагу показуємо спосіб їх використання: бездумне викидання на непотрібні та плинні речі, які швидко зникають і не залишають сліду в їхньому житті та на речі чи ресурси, які пригодяться для особистісного розвитку та стануть вкладенням в майбутнє.

Також, пропонуємо їхній увазі різні приклади “пластового заробітку”:

  • вертепи/меланки\щедрування;
  • благодійні ярмарки із рукодільних речей, випічки і т.д.
  • проведення різнорідних майстер-класів;
  • допомога у сфері поширення інформації (за згоди батьків і виховника)
  • інше …

Разом, у фасилітативній формі, проектуємо їхні можливі результати в майбутньому, чим мотивуємо їх до ощадливості та уважності до особистих фінансів. (Це проводимо у формі гри з монетами)

 

1.3. Організація особистого часу

В цій темі можемо подавати різноманітні форми навчань із тайм-менеджменту. Головне, розкрити основні принципи правильного планування свого часу та розставляння пріоритетності завдань і справ. Все обов’язково подаємо із численними малюнками, які добре закарбуються в пам’яті юнацтва і до яких вони асоціативно звертатимуться при плануванні особистого часу.

Такі принципі варто розкрити:

  • поділ завдань на самостійно визначні типи (напр.: невід’ємні складові мого часу; неочікувані завдання;  те, чого хочеться мені; те, про що мене попросили; далекоглядні плани; і т.д… )
  • кольорова розгалужена картинка;
  • розставлені пріоритети (одна-дві-три зірочки, чи щось схоже на власний смак);
  • візуалізація;
  • спроба прогнозувати час на виконання певних завдань і дотримуватись його, при потребі розумно коригувати;
  • інше …

 

Тут, також пропонуємо дітям спробувати користуватись додатками Google Assistant, Google Keep, Trello, Scram Deskom (вдома на стіні;)), та будь чим іншим, що їм буде до вподоби.

Для зручності https://prezi.com/895gc-l5upvf/presentation/?utm_campaign=share&utm_medium=copy

1.4. Зняття обмежень

Тут проводимо з дітьми розвиваючі гри на розкриття власних можливостей.

  • гра “Я тобі розповім”. Юнак/юначка вибирає серед багатьох випадкове значення (зазвичай значення помірно складні, як от “лідерство”, “менеджмент”, “фасилітація”, “фандрайзинг”, “рефлексія” тощо), та отримує декілька ключових слів за допомогою яких він/вона має перед аудиторією розкрити значення слова та пояснити його іншим і собі). Гра допомагає дітям вийти за рамки і вчитись асоціативному мисленню.

1.5. Цінності

В цій темі розкриваємо юнацтву поняття цінностей, їх важливість вміння їх розпізнати та правильно їх розміщувати у свому житті.

  • Основні життєві цінності;
  • Як ми бачимо наші потреби і які вони насправді;
  • Що таке гармонія і як до неї сягнути?
  • Які потреби в нас від суспільства в якому ми виховуємось?
  • Як розставляти пріоритети?
  • + мотиваційні вислови для настрою;)

[Презентація додається] https://prezi.com/dm04ta6reeny/presentation/

 

1.6. Слідуємо патрону/патронесі куреня

Оскільки одним із важливих об’єднуючих факторів в нашій організації є патрон/патронеса нашого юнацького куреня, то пропоную в цій темі виокремити важливі життєві досягнення та принципи цієї постаті, усі гарні риси, які вартують наслідування. Все це подати у малюнках та тезах. Можна у формі складання інфографіки його/її досягнень, внесків в історію, цікавих фактів із відповідними рисунками.

Подати у такій формі, аби змотивувати юнацтво до наслідування позитивних рис цієї особи та почуття гордості від перебування у курені з цим іменем, що сприятливо повпливає як на окремих юнаків/юначок, так і на команду куреня вцілому.

 

1.7. Чого я досягнула/досягнув на даному етапі? Яка моя подальша роль? Що ще я можу взяти для себе в Пласті? Що можу віддати Пласту в подальшому?

         Цей етап тренінгів є швидше завершальною рефлексією, на мою думку, обов’язковою (чи то важливою).

Тут у фасилітативній формі вибудовуємо:

  • великий “корінь” досягнень станом на сьогодні, та велике “деревце” майбутнійх звершень (можна командно, можна особистісно)
  • малюємо сонечко і додаємо промінчики
  • наповнюємо “поливачку” вже осягнутими навиками, якою поливаємо “квітку/вазоночок” потенційних здобутків
  • інше …

Посилання на диск:

https://drive.google.com/open?id=1s9jAEouAeN14KUmxBDQyB-XXhsToyvFuBen-WRwGW1A

 

Розділ 2. Кваліфікаційні тренінги для юнацтва (14-16 років)

Мета: готувати юнацтво до вирішення різноманітних проблем, допомогти працювати в команді і визначати своє місце в суспільстві, навчити якісно організовувати проекти, планувати свій час і роботу, допомогти із визначенням свого потенціалу профорієнтації та мотивувати до особистісного розвитку.

Очікуваний результат: посприяти юнацтву у особистісному рості, у вирішенні власних вікових проблем, відкрити всі можливі потрібні і важливі питання, за якими мало хто з них самостійно звернеться у пошуку; зближення із командою куреня, та допомога у вирішенні різного роду проблемних питань.

План:

  • Конфліктність. Розрив поколінь.
  • Побудова презентації та елементи виступу.
  • Профорієнтація.
  • Управління проектами.
  • Провід: на що це схоже? Яким повинен бути провід?
  • Емоційний інтелект
  • Чого я досягнула/досягнув на даному етапі? Яка моя подальша роль? Що ще я можу взяти для себе в Пласті? Що можу віддати Пласту в подальшому?
  • Співпраця між молодшим та старшим юнацтвом

2.1. Конфліктність. Розрив поколінь

В цій темі пробуємо розкрити суть конфлікту, його негативні та позитивні впливи. Подаємо для ознайомлення основні причини виникнення та способи вирішення.

Тези:

  • конфліктні взаємодії всередині і між поколіннями одночасно можуть руйнувати і зміцнювати взаємозв’язки і відносини;
  • в основі міжпоколінних конфліктів лежить одвічне протистояння світоглядів старшого та молодшого покоління, а обмін думками та баченнями між сторонами породжує неймовірно цікаві, грунтовні та несподівані ідеї;
  • часто конфлікт поколінь породжується найпростішим – різниці у формі подачі того чи іншого бачення, отож, діалог і спокійне розширене обговорення доводять сторони до консенсусу;
  • виникнення конфлікту також часто обумовлене різницею ідеалів, цінностей, потреб, запитів, орієнтацій, цілей.
  • конфлікт – результат неправильного вибору взаємодії із ближнім.

Для опрацювання спільно з юнацтвом такої теми пропоную підготувати низку штучно створених конфліктних ситуацій, та дати можливість кожному особисто або в командах опрацювати їх і знайти способи вирішення.

  • курінна суддя не повідомила вчасно курінь про акцію, оскільки в неї виявились непередбачувані сімейні обставини. Курінна не задоволена такою безвідповідальністю. Курінь не потрапив на акцію. Суддя наполягає на тому, що сімейні проблеми в цей момент були для неї найважливішими.
  • дві юначки на сходинах здавали одну і ту ж точку своїй виховниці. Одній точку було підписано, іншій було сказано допрацювати. Обидві були впевнені у своїй силі, але одна залишилась задоволеною, інша – ображеною. Та що не здала точку звинувачує виховницю у необ’єктивності.
  • Інше …

Також, для кращого розуміння суті конфлікту пропонується всім разом малювати схему “Корабля та айсберга”, на якій спільно визначаємо що наповнює весь об’єм асберга: надводна частина – найочевидніші фактори, підводна – численні непомітні фактори, які і становлять всю сутність конфлікту.

2.2. Профорієнтація

Цю тему пропоную для розбору різних життєвих позицій, для визначення своєї орієнтації юнацтвом та для окреслення свої можливостей;

Такі пункти вартує розглянути:

  • тести на орієнтацію в суспільстві;
  • які запитання варто ставити перед собою аби зрозуміти себе і своє призначення?
  • піраміда Маслоу – чудовий спосіб окреслити основні потреби, та спроектувати їх на себе;
  • цікаві мотивуючі фрази;
  • не забути прив’язати все до перебування юнака/юначки в організації Пласт та дати зрозуміти всі можливості які вона відкриває;

Для зручності https://prezi.com/t4xgqmdluqlc/presentation/

http://prezi.com/t4xgqmdluqlc/?utm_campaign=share&utm_medium=copy&rc=ex0share

Пропоную також, у формі гри кожному уявити і намалювати себе через 15 років і представити те, ким кожен можливо стане за цей час, чого хоче і зможе досягнути, як реалізує себе в пластовому та позапластовому житті, яких цілей та здійснення мрій планує сягнути;

 

2.3. Управління проектами

https://prezi.com/squpifecvt0o/untitled-prezi/?utm_campaign=share&utm_medium=copy

2.4. Провід: на що це схоже? Яким повинен бути провід?

         Тут варто донести до юнацтва роль проводу в курені та в ораганізації проектів.

Також, пропоную зачепити засади доброго провідництва:

  • збереження ненав’язливої дисципліни в команді та чіткої ієрархії;
  • ведення діалогу у кожній сумнівній чи незрозумілій ситуації;
  • хороший провідник – чітко окреслює завдання, долучається до роботи, допомагає, підтримує, розуміє, вникає, цікавиться.
  • команда провідників взаємодіє зі своїми підопічними, працює пліч-о-пліч і водночас на своїй ділянці;
  • провід (провідник) спрямовує, а не наказує.
  • інше …

В цій темі пропоную згадати про те, що Пласт виховує, також, провідників суспільства. В основі пластової методи виховання, системи провідництва в гуртках, куренях та вищих структурних одиницях залишається мета: виховання правильних лідерів та провідників, творців якісних та ефективних команд різного рівня. І це дає змогу юним і старшим пластунам як вчитись цих принципів в середині організації, так і проектувати це на власне життя та на професійну діяльність.

 

2.5. Емоційний інтелект

Неймовірно цікава тема, яку рекомендую розкривати для старшого юнацтва.

Такі складові пропоную розкрити в цьому напрямку:

  • що таке емоційний інтелек і “з чим його їдять”?
  • рівні самоконтролю та розуміння проявів складових емоційного інтелекту;
  • як розвивати свій EQ і як його використовувати собі на користь;
  • шляхи саморозуміння та самоаналізу;
  • складові мотивації – обов’язкові до запам’ятовування;
  • приклади емпатії та пояснення їх виникнення;
  • вміння спілкуватись та керувати своїми емоціями;
  • мотивуючі вислови для настрою..
  • інше …

Для зручності https://prezi.com/pln_ekh3rjrw/eq/

 

2.6. Чого я досягнула/досягнув на даному етапі? Яка моя подальша роль? Що ще я можу взяти для себе в Пласті? Що можу віддати Пласту в подальшому?

Цей етап тренінгів є швидше завершальною рефлексією, на мою думку, обов’язковою (чи то важливою).

Тут у фасилітативній формі вибудовуємо:

  • великий “корінь” досягнень станом на сьогодні, та велике “деревце” майбутнійх звершень (можна командно, можна особистісно)
  • малюємо сонечко і додаємо промінчики
  • наповнюємо “поливачку” вже осягнутими навиками, якою поливаємо “квітку/вазоночок” потенційних здобутків
  • інше …

 

2.7. Співпраця між молодшим та старшим юнацтвом

         Тут дуже важливим є, як на мене, подати старшому юнацтву модель співпраці а не керівництва. Для цього варто говорити про такі моменти:

  • приклади співпраці (взаємодії) різновікових груп;
  • протилежності: робота наодинці (всі негативні аспекти) та робота у команді;
  • позитивні моменти співпраці в курені між молодшим і старшим юнацтвом: передача досвіду, подача прикладу, розвиток, участь та почування важливості кожного;
  • один з вагомих аргументів – можливість внести добру лепту в чиєсь життя своїм взірцем або своїми ділами;
  • якісні “плоди” такого роду співпраці на прикладі стабільного прогресивного розвитку гуртка/куреня: наставництво, кураторство, незначні якісні перепади в щорічній зміні каденцій проводу, плинність спільних цілей, передача досвіду, …;
  • інше …;

Для зручності https://prezi.com/mr1uxwrao0bj/presentation/

 

https://prezi.com/mr1uxwrao0bj/presentation/

 

Посилання на диск:

https://drive.google.com/open?id=1WMbK4uIUOA_kqFCsF4SCc3jjS4iIBSKKZCePmEvy–k

 

 

Розділ 3. Кваліфікаційні тренінги для юнацтва (17-18 років)
(пропонується працювати в цих напрямках і з юнацтвом від 16 років)

Мета: готувати юнацтво до інструкторства, роботи з дітьми, участі у проводі курінного табору, допомогти розбирати проблеми, що виникають на даному етапі пластування, навчити якісно організовувати проекти вищого рівня, планувати свій час і роботу, допомогти із визначенням свого потенціалу профорієнтації та мотивувати до подальшого особистісного розвитку.

Очікуваний результат: відкрити старшому юнацтву можливості до подальшого розвитку в Пласті та в життті загалом, самовираження та застосування своїх вмінь набутих протягом років в юнацтві в дії. Важливим результатом також є якісно підготоване юнацтво до інстуркторства та організації курінного табору, як найважливішої події в житті куреня.

Пропоновані теми для тренінгів:

  • перехід до дорослого життя. Що далі?
  • курені УСП – як бавитись далі?
  • інструкторство
  • Курінний табір
  • Виховництво
  • Моя професія

Тут не подаю жодних внутрішньо курінних матеріалів напрацьованих мною для цієї вікової групи, адже в кожного куреня свої традиції, ідеали та досвід роботи.

 

Окремі пропозиції:

3.1. Перехід до дорослого життя. Що далі?

Важливим є поданий приклад для юнацтва цього віку, зближення з цією віковою групою способом розкриття цікавих “секретів”, передачею неоціненного досвіду. Важливими є відверті розмови з приводу мотивації до подальшої праці з приведеннями власних прикладів. Необхідно показати старшому юнацтву скільки всього ще попереду, наскільки багато є шляхів розвитку і скільки всього можна отримати для себе від роботи з дітьми, від поєднання обраного ними фаху зі своєю пластовою діяльністю, від поширення своїх ідей серед однодумців.

3.2. Курені УСП – як бавитись далі?

Простим способом, через гарні картинки, легенди цікаві розповіді із власного юнакування вартує заохотити старше юнацтво до обрання свого нового середовища та своєї нової сфери зацікавлень. В багатьох куренях це відбувається з раннього віку і буквально “по замовчуванню”) Проте, варто відкрити для старшого юнацтва “усі карти”, всі цікавинки, аби була змога зробити вибір.

3.3. Інструкторство / Курінний табір / Виховництво

В цій сфері все надто особливим є у кожному маленькому середовищі куренів, проте, одна фраза є особисто для мене дуже важливою: “До певного віку ми вчимось отримувати багато від Пласту, а ще ціннішим є вміння віддати згодом в рази більше..”

3.4. Моя професія

Важливим є цікавитись вибором свого юнацтва майбутнього фаху, допомогти в цьому питанні, знову ж, бесідувати на цю тему із використанням власного прикладу, підказувати, як побороти певні труднощі, і одним з головних моментів, у моєму баченні, є розкриття можливостей переплетення свого фаху із пластовою діяльністю, адже, в будь якому віці,  Пласт залишається незамінним середовищем для самореалізації!

Посилання на диск:

https://drive.google.com/open?id=1Rv5wylyV_BHl7cELcUNntxnp4GnZKk2TUSMKzQqi5o8

Розділ 4. Інструкції/примітки:

  • в моєму баченні ці програми мають слугувати своєрідним каркасом, інструкцією, за якою будь-хто із легкістю зможе приготувати подібні інструктажі для свого юнацтва відповідно до вимог, запитів і етапу розвитку куреня;
  • дані тренінги успішно проводимо за напрацьованою інструкцією протягом 2-ох років в курені ч.36 імені Анни Ярославни;
  • в кожному файлі є посилання на деякі пропоновані мною презентації; самих презентацій до кожної теми є більше, проте не надані мною тут презентації є дещо специфічними і по них я надала лише напрямні до кожної теми; при бажанні можу поділитись ними із зацікавленими в цих питаннях особами;
  • всі вікові категорії є умовними і, звісно, вікові групи можна коригувати на власний розсуд і бачення;
  • рекомендую обирати для таких тренінгів першочергово інструкторів/виховників із свого КВ, що сприятиме зміцненню відносин в курені;
  • також, поділюсь, що ми започаткували в своєму курені таку традицію: за проходження таких тренінгів наші юначки отримували маленькі фіолетові гудзички на плечики однострою, що свідчило про (умовно) перехід на новий рівень і сприяло мотивації; (можна використовувати подібні способи відзнак)
  • пробуємо започатковувати також таку традицію: проходження/не проходження тренінгів для старшого юнацтва допускає або не допускає їх до участі у проводі курінного табору; звісно формат, абсолютно не жорсткий, і ми працюємо над своєрідним опитником або пробним проектом перш ніж допускати юнацтво до проводу табору; (все це лише на  стадії розробки)

Настільна гра як дієвий вид ігрової методики

Скачати проект в форматі PDF можна тут.

Мета проекту: Спрощення процесу подання юнацтву складної теоретичної інформації; формування комунікаійних навичок; плекання правил чесної гри.
Актуальність теми проекту: У своїй діяльності стикнувся з тим, що юнацтво важко сприймає та засвоює великий об’єм теоретичної інформації про патрона куреня, історії Пласту й України, а також різного типу гутірок (наприклад зі слідознавства). А виховники не завжди досконало володіють інформацією чи мають достатньо часу для її опанування та опрацювання. Тому розроблення настільних ігор допоможе спростити виховникам процес підготовки до сходин, юнацтву набути та краще вдосконалити свої вміння, знання та навички. Окрім цього урізноманітнити процес виховання та самовиховання.
Короткий опис проекту: Проект полягає в розробці настільних ігор, а також описі методики створення таких забавок для використання іншими пластунами. Ігри стосуватимуться біографії патрона юнацького куреня ( ч.107 ім. Петра Войновського), природознавства (тварини/сліди), історії Пласту.
Інформація про реалізацію проекту: Перша гра була розроблена, наприкінці грудня 2014 р. і випробувана в тому ж місяці на гурткових сходинах «Білих Левів» (к.ч.107). Складалась вона з поля, ігрових карток, фішок та грального кубика. Друга гра, була розроблена як допоміжна (червень-липень 2015 р), для гутірки з Природознавства на «ЛШ» 2015. Всього було 30 пар карт із зображенням тварини/птаха та їхнього сліду. Пізніше цю гру, я також апробував на своєму юнацтві к.ч.107 ім. П.Войновського. Згодом я подумав, що для мого проекту замало двох ігор, тому наважився розробити ще третю гру з історії Пласту. Ця гра була найскладнішою з усіх мною розроблених. Пішло багата часу на збір/пошук інформації та фото, а також на дизайн карт. Дану гру мені допомогли протестувати юнаки і юначки ст..Чернівці, а також к. УСП Ластівки.

 

Розділ 1. Настільна гра – від логіки і математики до творчості і військових баталій.
Ігрова діяльність, як історично сформоване явище, дуже різноманітна і передбачає дитячі ігри з іграшками, настільні ігри, інтелектуальні ігри, рухливі ігри, спортивні тощо. Пласт як організація, що базується на ідеях самовиховання теж застосовує ігрову методику. Граючись особа немов поринає у вигаданий світ зі своїми правилами і бонусами у разі перемоги.
Настільні ігри з різними модифікаціями розвиваються уже багато століть. За цей час ігри почали використовувати у вихованні і зацікавленні дітей.
Якщо коротко описати історію настільних ігор, то вона б виглядала так.
Найдавнішою грою вважається гра давніх єгиптян – сенет, вона за своїми правиламим нагадувала шашки. Пізніше почали з’являтись схожі ігри шашкового типу на арабському Сході (нарди), в Індії (чапаур), у Китаї (Го і Го-Моку).У ХІІст зявились перші гральні карти, уХVIII ст з Азії до Європи потрапляє доміно, а вже у 19 ст зявляється китайська гра маджонг (в якій застосовуються гральні кості) та англійська гра реверсі. Після Великої депресії у США з’являється економічна гра – «Монополія», на основі якої виникли безліч інших ігор. У 1986 в СРСР виникла психологічна гра «Мафія». Мафія знайшла цілком практичнее застосування у повсякденному житті. В США її використовують як засіб перевиховання важких пілітків у християнських таборах; за допомогою «Мафії» японських старшокласників готують до ролі майбутніх присяжних. Сьогодні ж попит на настільні ігри надзвичайно великий, тому видавці пропонують все більше варіацій настільних ігор на будь-який смак, від кулінарних до військових.
Але що ж робить настільні ігри популярними серед дітей? Чому сьогодні доцільно використовувати настільну гру, як засіб для навчання і виховання?
Гра посідає визначене місце у житті дитини, звичайно ж, разом із працею, навчанням, мистецтвом та спортом. Вона забезпечує необхідні емоційні умови для розвитку особистості, задіює аудіо-візуальні та тактильні канали сприйняття. Настільні ігри розвивають уяву, стимулюють творчу активність, вчать взаємодії в команді. Живе спілкування, що відбувається під час гри за одним столом не може замінити комп’ютер. Для виховника гра стає незамінним інструментом виховання, що дає можливість розвивати розумну ініціативу, логіку, створювати атмосферу розкутості, творчості та умови для саморозвитку.
Найголовнішими характеристиками будь-якої гри, зокрема настільної, є добровільна участь, регламентовність та задана послідовність дій гравців.
Виконання правил гри вимагає від дитини певних дій та зусиль. Це підвищує здатність формування вмінь та навиків передбачених грою. Правила організують пізнавальну діяльність дітей: щось роздивитися, подумати, порівняти, знайти спосіб розв’язання поставленого завдання. У грі, крім вищеперечисленого формуються ігрові та реальні стосунки між дітьми. Наприклад, під час гри в учасників інколи виникає бажання «обійти» складні правила чи правила, яких вони не розуміють. Також, таке трапляється коли учасник хоче забезпечити собі «легку перемогу» і свідомо порушує правила. В контексті пластовї методики, ми навчаємо правил чесної гри, що повинно нівелювати спроби «махлювання» і в майбутньому сприяти формуванню відповідальної дорослої особи.
Гра також дозволяє досягти виховнику цілої низки важливих цілей: дидактичних (формування й засвоєння нових знань, умінь, навиків,розширення кругозору); розвивальних (розвиток пам’яті, мови, розумових процесів – аналізу, синтезу, співставлення, творчих здібностей) та виховних (виховання самостійності, дружності, відповідальності, навичок співпраці та інше).
Підсумовуючи варто навести слова Й. Гейзінга: «Гра– це добровільна дія або заняття, яке здійснюється всередині встановлених меж місця і часу за добровільно прийнятими, але абсолютно обов’язковими правилами з метою, яка міститься в ньому самому, і яке супроводжується почуттям напруження і радості, а також свідомістю «інакшого буття», ніж «повсякденного» життя.»

Розділ 2. Розробка настільної гри. Теорія.
Розробити настільну гру, на перший погляд, видається досить простеньким завданням, та це не зовсім так. Адже сам процес займає великий проміжок часу. Потрібно зібрати матеріали, наповнити гру навчально-виховним змістом (цілі і мета), створити приємний і цікавий дизайн, а також випробувати гру на практиці (!) та внести корективи в гру, щоб її можна було повноцінно використовувати в подальшому. Процес створення власних настільних ігор, останнім часом, стає все популярнішим і описати його можна кількома етапами:

  1. Ідея. Якщо у Вас зявилась ідея, то варто її записати, а згодом конкретизувати, яку саме тему буде розкрито у грі (наприклад у грі «Сліди» розкрито тему природознавства/тварин). Створення гри може відбуватись нерівномірно, проте якщо ідея гри приносить Вам задоволення, то й робота над грою не буде складною.
  2. Основні питання, які потрібно вирішити при розробці гри. Після того як у Вас зявилась ідея і Ви визначили її тему, потрібно зрозуміти якою буде гра. У цьому допоможуть наступні пункти:
    1. Перш за все потрібно визначитись із метою Вашої гри. З допомогою настільної гри можна не тільки розважитись, а й сформувати конкретні навики та вміння, які сприятимуть творчості, креативу, самостійності тощо. Засвоєння матеріалу/вмінь відбувається шляхом досягнення ігрової мети. При цьому засвоєння відбувається в цікавій формі, і для юнака чи юначки настає усвідомлення, що він чи вона навчились грати в ту чи іншу гру. Якщо у грі буде відсутня мета, то вона буде сприйматись несерйозно, і буде виглядати штучно, що знизить її ефективність.
    2. Важливим до визначення є цільова група для вашої гри. Пам’ятайте, що вік гравців та їхні зацікавлення впливають, як на на правила, так і на дизайн. Наприклад, для молодшого юнацтва ідеальний дизайн карт повинен бути в світлих, веселих тонах, з малюнками; а правила повинні бути нескладні, щоб у дітей склались певні логічні образи та бачення. У визначенні цільової групи, цілком може допомогти програма УПЮ (юнацькі проби, вмілості).
    3. Врахуйте і наступні пункти:
    ● кількість гравців (гра на одного, двох, на групу до 6 осіб, на групу більше 6 осіб);
    ● час впродовж якого триватиме гра (залежить від мети, жанру гри, правил і поділяється на ігри: до 15 хвилин – дуже швидка гра; 15-30 хв. – швидка; 30-60 хв. – середня; 60-90 хв. – довга; понад 90 хв. – дуже довга);
    ● подумайте чи не втрачатимуть гравці інтерес і чи дійсно мету гри можна буде досягнути;
    ● спосіб взаємодії між гравцями під час гри ( а) конфлікт – гравці грають одне проти одного. Переможець тільки один; б) конкуренція – гравці конкурують одне з одним, але у них схожі цілі. Переможець один, але гравці грають проти гри; в) співробітництво – гравці проти гри, жодної конкуренції. Перемогти можуть тільки всі разом.)
    ● типові ігрові ситуації, які можуть виникати;
    ● якою буде мотивація для гравців, щоб виграти;
    ● яким буде завершення гри і скільки буде переможців.
    На основі цього потрібно підібрати конкретні механіки і механізми, які Ви застосуєте в грі. В подальшому ці механіки доведеться як слід випробувати з гравцями. Пам’ятайте, що одні ігри є легкими та швидкими, мають прості механізми й правила, а інші навпаки – складними і довготривалими. Розпочавши розробку гри дайте відповіді на вищезазначені питання, бо без них буде складно рухатись далі.
  3. Перший прототип гри і його коригування
    Потрібно перевірити основні цілі та структуру вашої гри, а для цього треба створити реальний прототип гри та написати правила. Це необхідно, щоб переконатись чи Ваша концепція працює. Макет можна накреслити від руки на папері чи зробити його у цифровому вигляді та роздрукувати в чорно-білих тонах. Головне тут те, що корективи можна внести у макет швидко і без великих витрат. Гру варто випробувати на собі, при цьому потрібно звертати увагу на працюючі механізми, відсутність балансу між ігровими сторонами, порушення правил чи на інші речі, які можуть негативно вплинути на гру. У випадку непрацюючого механізму, його можна просто «викинути» чи замінити іншим. Правила гри теж можна змінювати у процесі розробки гри та апробації, якщо це покращить ігрову ситуацію.
    Після перших випробувань необхідно внести корективи у правила гри та в макет ігрових карток, ігрового поля тощо. Вже опісля варто подумати над тим, як буде подана ключова інформація, де вона буде розміщена, чи зручно використовувати інформацію під час гри тощо? Маючи більш-менш стійке уявлення про те, як подати інформацію у грі потрібно створити ще один макет. Він не обов ‘язково повинен бути художньо досконалим. Гру потрібно випробувати вдруге, знову самостійно чи в вузькому колі. Подивіться чи все працює, оцініть чи виконуються цілі гри. Другий макет доцільно створювати, якщо у цьому буде потреба, але якщо вдасться зробити з першого разу то цей пунктик можна пропустити.
  4. Тестування гри та створення фінального макету.
    У Вас є правила і макет гри. Тому Ви цілком можете випробувати гру у ширшому колі. Зазвичай, пропонують друзям або родичам, але також залучають й інші групи людей. На цьому етапі важливим є записник, у якому потрібно робити нотатки. Під час випробування треба звертати увагу на дії гравців, неточності у правилах, відсутність деяких правил, час гри, графічне оформлення, механізми в грі… Записуйте все, що може покращити вашу гру. Пропозицій дійсно може бути багато. Особливо зауважте чи гра виконує встановлені Вами цілі чи ні! В пластовому середовищі гру можна випробувати й дистанційно. Для цього Вам потрібно буде кілька примірників Вашої гри з правилами, а також невеликий опитник для гравців, який Вони повинні бути заповнити після гри. Від того наскільки багато тестів ви провели і наскільки різні люди грали у вашу гру залежить якість «на виході». Після внесення останніх коректувань можна стверджувати, що ви завершили створення власної гри.
  5. Вдосконалення гри. На основі Вашої базової розробки, можуть створюватись доповнення та вдосконалення ігрових елементів. Все залежить від доцільності/потреби такого доповнення, а також від Вашого натхнення.

Про тему і механіку у грі.
При створенні гри Вам потрібно обрати тему і створити механіку (тобто принцип за яким гравці будуть в цю гру грати). За темами ігри можна умовно поділити на: абстрактні (шахи, нарди), інші економічні (Монополія, Щурячі перегони), історичні, цивілізаційні, військово-стратегічні, природознавчі тощо. Тут все ніби зрозуміло, обираєте тему, підбираєте її під аудиторію.А от що таке механіка гри? На одному з всесвітньо відомих форумів присвячених настільним іграм Board Game Geek під механікою розуміють правила гри, які пояснюють її загальні чи специфічні функції / аспекти. Механіка – це зв’язок, між кількома ігровими елементами (механізмами), які можуть стати окремою грою. Іншими словами механіка – це принцип на якому базується гра; принцип який пояснює як в цю гру грати.
У грі можна комбінувати різні механіки, а можна придумувати щось оригінальне й нове. З вичерпним переліком механік, можна детально ознайомитись на форумі присвяченому настільним іграм. Зокрема на форумі Board Game Geek виділили 51 вид ігрових механік, а на форумі The Game Crafter – 35 механік. На цих же форумах гравці і розробники розповідають як створювати ігри. Деякі механіки перекладені на російську, що ще більше спрощує розробку (детальніше дивіться посилання в переліку опрацьованої літератури).
Виготовлення і матеріали
Щоб виготовити гру потрібно визначитись з типом паперу (для карт рекомендую шільність паперу не менше 300 г/м2 ), з формою карт і дизайном (тип покриття карт, наприклад, глянець, матовість тощо -вибирайте з точки зору зручності та естетики), з формою ігрового поля (обирайте цупкий папір), типом фішок, коробки для гри та інших додаткових матеріалів. Консультації з графічним дизайнером чи друкарем будуть тільки додатковими плюсом. Саму ж гру можна виготовити або самостійно на власному принтері, або в друкарні з допомогою спецобладнання.

Розділ 3. Розробка гри на практиці.
3.1. Гра про Патрона.
Розпочав я з гри про патрона к. ч. 107 – Петра Войновського. Вже давно поставала потреба подавати біографію патрона цікавіше і легше, оскільки просто слухаючи гутірку складно запам’ятати все. Крім того гутірки про патрона часто перетворюються в суху розповідь його біографії. Отже, за основне джерело було взято мемуари П. Войновського – «Моє найвище щастя», а також ряд інших дотичних джерел. Після аналізу біографії я виділив близько 30 найважливіших дат з його життя та підібрав ілюстрації. На моє переконання, гра повинна була бути простою, тому я одразу ж вирішив використати механіку (принцип) «Кидай і ходи». Гравцеві потрібно кинути шестигранний кубик і пересунити свою ігрову фішку на відповідну кількість кроків. Для того щоб досягнути фінішу потрібно зробити 77 ігрових кроків. Для кращого усвідомлення біографії вирішив додати ще одну ігрову механіку з використанням ігрових карток. Кількість карток відповідає кількості основних подій із життя патрона, а саме 30 подій. Кожна картка має свій порядковий номер, цей номер також написаний в одному з кіл на ігровому полі на яке міг наступити гравець після кидка кубика. Здійснивши хід і потрапивши на коло з номером, гравець повинен виконати завдання з ігрової картки. Кожна картка включала в себе кілька ігрових елементів: 1) опис події з життя Петра Войновського; 2) дата коли ця подія відбулась; 3) кількість кроків, яку може зробити гравець правильно або неправильно виконавши завдання на цій картці; 4) завдання для гравця. Суть завдань на картках. Завдання були підібрані під життєву ситуацію на цій картці. Наприклад, у 1933 р. відбулась мандрівка на козацькій чайці, в якій взяв участь П. Войновський, а завданням до цієї події став опис виряду на одноденну мандрівку. За правильну відповідь гравець пересуває свою фігурку на 2 кроки вперед. Також кілька завдань з карток були пов’язані із фото. Графічно я вирішив оформити всю гру в чорно-білих тонах (для економії коштів), а також оформив правила (детальніше у додатках до проекту). Після створення робочого макету гри, дійшла справа до апробації гри з юнацтвом. І саме на цьому етапі було помічено ряд важливих недоліків гри, які потрібно було виправити. Зокрема, переходи в грі по стрілочках, були нерівномірними. Один гравець міг відірватись від іншого на 8-10 ходів. Оскільки карток всього 30, то коли гравець потрапляв на відповідний круг і відповідав правильно, іншому гравцеві вже не було доцільності відповідати на це ж питання, бо він його вже чув. Також дизайн карт потребував доопрацювання. Вони були односторонніми і юнацтво одразу ж звертало увагу на завдання, не звертаючи своєї уваги на події, що відбулась. Тому я вирішив видозмінити картки. Після апробації з різною кількістю учасників, вирішив, що гру варто проводити для кількості від 2 до 5 людей. Загалом юнацтво весело і з ентузіазмом сприйняло гру. Інвентар: ігрове поле, фото, 30 карток із завданнями, гральний кубик, фігурки для гравців, правила.

1.2. Мемогра «Сліди».
Весною та влітку 2015 я готувався до МВТ «Лісова школа». Як і кожному учаснику мені потрібно було підготувати інструктаж. А оскільки інструктаж був з природознавта, то в процесі підготовки, мені спала на думку ідея створити настільну гру, щоб у легкій і невимушеній формі пояснити теоретичний матеріал про тварин і їхні сліди. Для того, щоб мій гурток зміг запам’ятати сліди тварин, я вирішив застосувати принцип (механіку) «запам’ятовування». В процесі розробки моя гра набула однієї відмінної риси від ігор такого типу, про що далі. Отож, гра складається з 60 карток: 16 пар з птахами і 14 пар з тваринами. Кожна картка в колоді має свою пару, але не просто пару, як в інших іграх з такою ж механікою. На одній карті зображено тварину/птаха, а на іншій їхній слід. Різниця полягає в тому, що для полегшення сприйняття гравцями, у правому кутку картки на зображенні з твариною зображено зменшений слід, а на зображенні зі слідом у правому нижньому куті зображення тварини, якій цей слід належить. Відповідно вся суть гри зводиться до того, щоб правильно підібрати пару тварина – слід (детальніше див. правила в додатку). Найбільші складнощі при створенні гри були з пошуком та обробкою потрібних зображень слідів, які б вмістились на картку. Як я підбирав тварин для гри? Я вирішив зосередитись здебільшого на диких тваринах. Чому? Тому, що сліди диких тварин схожі на сліди домашніх (наприклад, дикого кота – на доманього кота, вовка – на собаку тощо). При застосуванні під час інструктажу на ЛШ зіткнувся з однією важливою проблемою. Кількість карток була завеликою, щоб її можна було ефективно використати і запам’ятати матеріал під час однієї гри. Хоча спочатку мені навпаки здавалось, що кількість замала. Згодом я апробовував цю гру зі своїми друзями; під час курінної мандрівки, а також на ДП 2016. В результаті я мав масу позитивних відгуків, і ще більше порад як покращити гру. Тому на основі пропозицій, я вирішив розділити цю гру на дві групи: «Сліди. Тварини» та «Сліди. Птахи». За результатами пробних ігор, я дійшов висновку, що при перевертанні карт потрібно назвати правильно тварину, щоб взяти собі вгадану пару карт, бо при відсутності такого механізму гра перетвориться в процес простого пошуку пари. А от розуміння, що це за тварина чи птах у гравця не буде. Картки, які є в грі, можна використовувати і як ілюстраційний матеріал, що не вимагає від виховника чи інструктора додаткового пошуку зображень для використання в своїй гутірці. В майбутніх версіях гри я спробую освіжити дизайн і можливо додати до неї невеличку книжечку, де будуть коротко описані тварини, що є в грі (в такому випадку, це вже буде не просто гра, а ще й невелика гутірка-інструкція). Опис кожної тварини можна буде застосувати в грі для другого рівня складності. Інвентар: 60 карт, правила.

1.3. Гра з історії Пласту
Історія Пласту налічує вже більше 100 років і, фактично, кожного року траплялась якась важлива подія в розвитку організації. Подати всі етапи розвитку Пласту я вирішив з допомогою настільної гри. В даному випадку мені пригодилась механіка (принцип) «вікторина», а сама гра сконструйована за прототипом гри “Timеline”. Суть гри полягає в тому, щоб розкласти події з історії в хронологічному порядку. Але оскільки гравець не бачить правильної дати події, а тільки назву то він повинен правильно розташувати свою картку з подією в хронологічному ряді (детальніше див. правила в додатку). Кожна картка складається з кількох основних елементів: фото чи малюнок, який ілюструє подію; назва події; а також рік події на звороті картки. Через те, що в один рік могло відбуватись кілька важливих подій, то на деяких картах присутній ще й місяць коли відбулась та чи інша ситуація. Позначку з точним місяцем можна використати, за бажанням, як ускладнений рівень гри. При створенні своєї гри необов’язково створювати жорсткі правила, адже правила можна розширювати та ускладнювати і таким чином покращувати навики гравців. Під час збору інформації, я зіткнувся з тією проблемою, що в різних пластових джерелах дані про точну дату події могли відрізнятись. Підібрати відповідне фото під подію було складним завданням. Довелось переглядати майже кожен номер журнал «Юнак», «Пластовий шлях» чи інші пластові журнали початку-середини ХХ ст. у пошуках одного фото, яке б відповідало даній події. Також в пошуках інформації звертався за допомогою до Ю. Юзича, Т. Зеня, А. Ребрика. Для деяких карт замість відсутніх фото підбирались інші фото (наприклад: міста, де подія відбулась чи організація, яка була до неї причетна тощо) або й узагалі використовув ілюстрації. Перше тестування, я провів у колі друзів. Одразу ж виявив неточності на картах, граматичні помилки, недоліки під час верстки карт тощо. Складно також було дійти згоди у правилах. Зокрема, думки розділились про те як правильно розкладати часову лінію: в коло, в квадрат по периметру, в лінію чи у дві лінії. Вирішення я знайшов у тому, що гравцям можна запропонувати на вибір будь-який із цих способів. Також, для карт, гравці пропонували зробити одну зі сторін іншого кольору, щоб гравці не плутались і не перевертали карти (датою вверх) до того як поставили їх на стіл. Друге тестування відбулось на сходинах дівочого гуртка. Відгуки були досить позитивними. Третє тестування я провів по завершенні Ради Гурткових к. ч. 107 ім. П.Войновського. Кількість гравців була більшою, ніж дозволено правилами (макс. 8 чол), 9 людей. Навіть при такій кількості учасників гра була цікавою, проте затяжною. Особливо втішили мене позитивні відгуки від випробувань в середовищі куреня УСП “Ластівки” та в середовищі юнацтва на ДП. Інвентар: 102 картки, правила.

Правила настільних ігор.
Настільна гра “Слідами патрона”
Кількість гравців: 2-5 осіб
Інвентар: 1 ігрове поле, 5 фігурок, 30 карток із завданнями, 1 кубик.
Мета гри: дізнатись деталі із біографії П. Войновського і першим досягнути фінішу.
Підготовка до гри: перед грою необхідно розкласти поле, викласти карти із завданнями та обрати для кожного гравця фішку поставивши її на місце початку гри.
Хід гри: Починає гру наймолодший гравець, відповідно після нього хід буде відбуватись по годинниковій стрілці. Коли буде твій хід – кидай кубик. Перемісти свою фішку на стільки кроків вперед, скільки випало на кубику.

Пояснення поля та ігрових карток: Кола з цифрами відповідають карті з номером. Коли гравець стає на таке місце на полі, то витягає відповідну картку з номером. Всі картки лежать подією до верху. Гравець зачитує її вголос для всіх інших та називає дату події, після чого перевертає картку і зачитує ігрове завдання. Кола зі стрілками – вказують куди повинен пересунути свою фішку гравець, який на неї став. Картки із завданнями – з одного боку карти описана життєва ситуація з біографії патрона та дата, з іншого боку описано завдання для гравця та кількість кроків які гравець повинен зробити у разі якщо правильно/неправильно/невідповість на запитання. Літера К означає слово крок, цифра – кількість кроків. Наприклад, на картці написано К2, тоді гравець який правильно виконує завдання на картці може зробити два додаткових ходи з місця на якому зупинився, якщо гравець не виконує завдання (не знає на нього відповіді) або помиляється у відповіді, то робить 2 кроки назад.
Ігрові ситуації. Якщо після того як гравець “А” правильно виконав завдання, наприклад із картки №9, на коло із цим номером стає гравець “Б” він теж виконує це завдання. Якщо гравець “А” випадково повернувся на кілька кроків назад і він знову став на коло з №9, він має повторно виконати завдання. Переможе той, хто першим дійде до фінішу.

Мемогра “Сліди”
Кількість гравців: 2-6 осіб
Інвентар: 60 карток (дві групи карт, одна з птахами, а одна з тваринами).
Мета гри: запам’ятати зображення птахів та тварин, їхні сліди та назви; розвинути логіку та память.
Картки. У кожної картки є своя пара. На одній карті з одного боку зображено тварину чи птаха, а з іншого – сорочка карти. На картіц-парі з одного боку зображений слід тварини, а з іншого та ж сорочка картки. Картка в правому нижньому куті, має зменшене зображення сліду, щоб в процесі гри не заплутатись.
Поділ карт. В колоді всього 60 карток. З них 32 з птахами (16 пар) – Сліди. Птахи, а 28 з тваринами (14 пар) – Сліди. Тварини. Картки з птахами потрібно грати окремо від карток з тваринами.
Хід гри: Колоду карт з птахами (або з тваринами) потрібно розкласти на твердій поверхні сорочкою догори, зображенням донизу. У свій хід гравець повинен відкрити дві картки на свій вибір. Якщо вони збігаються, гравець повинен назвати тварину, яка зображена на картці і слід якої відповідає тварині, після правильної відповіді він забирає їх собі (*відповідь не правильна, картки перевертаються сорочкою догори і наступний гравець робить хід). Якщо картки, які перевернув гравець не збігаються, то він перевертає їх сорочкою доверху і наступний гравець робить хід. Коли картки закінчуються, переможцем оголошується той гравець у якого буде найбільше карт.
ПАМ’ЯТАЙТЕ! Картки з тваринами і картки з птахами варто грати окремо! Грати цілою колодою рекомендовано тільки тим гравцям, які є досвідченими в обох темах! І це збільшує тривалість гри.

Гра з історї Пласту
Кількість гравців: 2-8 чоловік від 8 до 108 років
Час гри: близько 15 хвилин
Мета гри: першим викласти всі свої картки в часовий ряд.
Інвентар: 102 двохсторонніх картки. З однієї сторони – назва та фото історичної події. З іншої – аналогічне зображення, але вже з відповідною датою (рік або рік і місяць).

  1. Підготовка до гри
    1. Всі картки в колоді потрібно розмістити датою до низу.
    2. Колоду потрібно ретельно перемішати і роздати кожному гравцю однакову кількість карток ( для 2-3 гравців – 6 карт кожному; 4-5 гравців – по 5 карт; 6-8 – по 4 карти). Роздавати картки потрібно датою до низу.
    3. Кожен гравець розміщує свої картки перед собою не дивлячись на сторону з датою.
    4. Колоду із рештою карток ставлять збоку на столі датою донизу.
    5. Зверху колоди знімають одну картку, перевертають її датою доверху та ставлять на центр столу – вона стає першою точкою часового ряду, який всі гравці будуть поповнювати своїми картками.
    6. Наймолодший гравець першим починає хід.

Хід гри: Гравці роблять хід за годинниковою стрілкою. Кожен гравець розміщує одну із своїх карток у часовому ряді – справа, зліва чи посередині між картками (спочатку гри картку можна буде ставити тільки справа чи зліва від початкової (першої) картки). Гравець обирає місце для своєї картки на вісі часу відповідно до своїх здогадок стосовно того, коли відбулась подія, яку зображено на картці. Якщо гравець вважає, що подія відбулась раніше, ніж на одній з карток розміщених на столі, то він ставить її зліва, якщо пізніше – справа, якщо в проміжку між уже викладеними подіями – тоді гравець кладе свою картку між 2х (просто розсунувши картки у часовому ряді так, щоб утворилось місце для картки). Картки можна розкладти в кілька способів: в лінію, в дві лінії, в коло, квадратом по периметру. Після того, як гравець помістив картку у часовому ряді він перевертає її датою до верху. Якщо подія дійсно відбулась в такій послідовності, то картка викладена вірно і залишається у часовому ряді. Якщо картка була викладена не вірно, то її скидається у відбій, а гравець бере верхню картку із колоди та ставить її поряд з іншими своїми картками датою вниз. Під час гри може виникнути ситуація, коли гравець додав свою картку до часового ряду, яка відповідно до дати співпадає з раніше викладеною карткою (дві різні події, які відбулись в одному й тому ж році). В такій ситуації картки повинні бути поруч, але їх порядок у часовому ряді може бути довільним.
ДОДАТКОВИЙ РІВЕНЬ У грі крім року можна застосовувати ще й конкретні місяці у яких відбувалась подія. Дану опцію рекомендуємо використовувати як ускладення гри. Якщо в даному раунді тільки один з гравців виклав усі свої картки (а в інших гравців картки залишились), то він стає переможцем! Якщо в даному раунді декілька гравців виклали свою останню картку, то вони беруть по одній додатковій картці з загальної колоди та продовжують гру, доки один з них зробить помилку. При цьому всі решта гравців вибувають із гри.

 

ПЕРЕЛІК ОПРАЦЬОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПРОЕКТУ:

  1. История настольных игр и их первые названия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://hobbygames.ru/istorija-nastolnih-igr-i-ih-pervie-nazvanija
  2. Классификация настольных игр [Електронний ресурс] / Т. Альберда. – Режим доступу: http://www.boardgamer.ru/p-bg-category
  3. Трубицин Д., Классификация настольных игр [Електронний ресурс] / Д. Трубицин, Д.Тэлэри. – Режим доступу: http://www.lki.ru/text.php?id=5739
  4. Классификация настольных игр [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gloriagames.ru/article/klassifikaciya-nastolnyx-igr/
  5. Классификация настольных игр [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://wiki.rpgverse.ru/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D1%85_%D0%B8%D0%B3%D1%80
  6. Классификация настольных игр [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://hobbygames.ru/klassifikacija-nastolnih-igr%20
  7. Словарь настольщика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.boardgamer.ru/slovar-nastolshhika
  8. The Taxonomy of Board Games: Table of Contents and Subscription List [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://boardgamegeek.com/geeklist/54833/taxonomy-board-games-table-contents-and-subscripti
  9. Board Game Mechanics [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://boardgamegeek.com/browse/boardgamemechanic
  10. The Game Crafter [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.thegamecrafter.com/
  11. Механики настольных игр [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tesera.ru/user/oranged/thought/27800/
  12. Салмина Н.Г., Тиханова И.Г. Психолого-педагогическая экспертиза настольных игр // Психологическая наука и образование. 2011. № 2. С. 29–38.
  13. A Brief Crash Course on Game Design: Issues, Processes, and Resources for New Designers [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://boardgamegeek.com/thread/1018707/brief-crash-course-game-design-issues-processes-an
  14. Сабиров М. Как создать настольную игру? [Електронний ресурс] / М. Сабиров. – Режим доступу: http://centrecon.ru/node/682
  15. Смирнов И.А., Настольные экологические игры [Електронний ресурс] / И.А. Смирнов, Е.А. Дунаев, А.В. Цветков. – Режим доступу: http://www.portal-slovo.ru/impressionism/36277.php
  16. Никольская А. О чем говорит увлечение настольными играми? [Електронний ресурс] / А. Никольськая. – Режим доступу: http://www.psychologies.ru/self-knowledge/behavior/o-chem-govorit-uvlechenie-nastolnyimi-igrami/
  17. Hardin А. Is it Really about Theme vs. Mechanics? [Електронний ресурс] / Hardin А. . – Режим доступу: http://www.thegamesjournal.com/articles/ThemeVsMechanics.shtml
  18. Советы разработчикам настольных игр [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://oflex.ru/sovety-razrabotchikam-nastolnykh-igr.html

 

Матеріали з пластового вишколу “Мудрість”

4-6 грудня 12 курінь УСП “Рутенія” та колишні члени Вовчої Ліги проводили вишкіл для старшопластунів – “Мудрість”. Цей вишкіл, – перший з циклу М.Ш.В., – мав теоретичний характер і був присвячений в основному знанням і практикам, що необхідні для планування, організації і проведення проектів, в тому числі пластових.

Ми віримо у принципи “відкритості” і “доступності” інформації, тому вирішили зробити доступними для пластової спільноти відеоматеріали і презентації з вишколу “Мудрість”.

Гутірка “Наради”

Гутірка “Успішний проект”

Гутірка “Тайм Менеджмент”

Майтерка “Кроссфіт”

Майстерка “Пластовий ніж”

Сподіваємося, що інформація стане вам корисною під час підготовки до проведення заходів та таборів.

Woodbadge тренінг, який він і з чим його їдять

Отож, пощастило Наталі Медвідь та Миколі Музалі відсвяткувати новий рік у Німеччині, на скаутському тренінгу.

Спершу трішки про те, що це таке. Система підготовки скаут-лідерів у різних організаціях залежить від багатьох факторів, починаючи від умов, у яких скаутинг у цих країнах розвивався/розвивається закінчуючи рівнем розвитку самої країни і, відповідно, рівнем самосвідомості її громадян. І навіть незалежно від того, чи з гуртками працюють повнолітні лідери, чи старші скаути під наглядом повнолітніх, нижні сходинки тренінгової системи є більш-менш однакові – навчити, показати, звідки і як вчитись самому, допомогти зрозуміти, поділитись досвідом і помилками інших, аби майбутні лідери їх не повторювали. Відмінності проглядаються на вищих рівнях цієї системи, зокрема у такому тренінгу як Wood Badge, який ще називають Gilwell Training.

Wood Badge тренінг був заснований Бейден-Пауелом з метою розвитку в польових умовах лідерських задатків майбутніх керівників груп. Але це було більше 100 років тому… Чи змінилось щось з того часу? Яким є лідер 21 століття? Що для нас лідерство у скаутингу? Чи обмежується воно готовністю і вмінням керівника взяти відповідальність і організувати роботу своєї групи від А до Я – тобто від моменту її формування і допоки останній член не досягне віку переходу в наступну вікову категорію? Це вміння правильно організовувати наметовий табір, чи це все ж дещо більше і ширше поняття? Якого саме лідера і яким способом його розвивати – це справа кожної організації. Кожна країна дійшла до Wood Badge своєю стежиною, своїми падіннями і набиванням ґуль на своєму чолі.

У деяких країнах Wood Badge – це прототип вишколу виховників, який повинні пройти усі, хто хочуть займатись з групами, в інших – абсолютно відокремлений тренінг, який проходять лише бажаючі, що досягли певного рівня знань і досвіду та відбули ряд інших тренінгів; в одних країнах до участі заохочуються молоді скаути віком 20+, в інших – більш зрілі особи; в більшості організацій тренінг триває до півроку, але є й такі, де для досягнення треба відбути ряд тренінгів, що може затягнутись і на 5-8 років.

Темою нашого тренінгу був проектний менеджмент, тож під оцінку і вдосконалення попали пов’язані з цим вміння – спілкування, організаторські задатки, анімація, вирішення конфліктних ситуацій, а також подолання культурного і мовного бар’єрів. Ми проходили тести, кожного дня оцінювали свою діяльність, багато спілкувались з тренерами, а також нас заохочували щиро вказувати іншим на їхні помилки. Деякі моменти були дуже складні психологічно, рятувала лише невелика кількість учасників, що допомогло створити менш-більш теплу і комфортну сімейну обстановку. Дуже цікавим є підхід до досягнення консенсусу: немає голосування, немає погроз чи натиску, рішення повинні прийняти і всі і всіх воно повинно задовольняти. До прикладу, ми мали реалізувати проект в рамках тренінгу, у нас було всього 4 дні для того щоб: спланувати що робити, реалізувати, провести фід бек, відсвяткувати завершення. Якщо ви думаєте, що людям з різних країн, які володіють англійською на різному рівні, мають різні бачення скаутингу та всі є певним чином лідерами було важко, ви праві! Наша команда витратила ніч і день на узгодження того «а що власне будемо робити?» у всіх були настільки різні очікування, вподобання. Не можна ні на кого тиснути, кожен повинен був сказати «ТАК, це мій проект». Але в кожного були свої зауваги і вносячи одні зміни, проект втрачав свою цікавить для іншого учасника і так по колу..постійно. Але ми всі дорослі люди. Зібрались і все таки погодили. Далі реалізація, святкування, поділ на робочі групи – то було легко, у всіх великий досвід організації за плечима.

Другим етапом нашого Wood Badge було повернення додому та виконання домашнього завдання під контролем нашого ментора (наставника). Важливою умовою цього завдання був не масштаб зробленого, але пов’язаність із сферою власного самовдосконалення (може навіть не мати нічого спільного зі скаутингом). Так, до прикладу, серед пропозицій “домашнього завдання” тренери озвучили і покращення рівня англійської мови. Основним було щоб на самому тренінгу ви визначили свої слабкі сторони і по поверненню додому виконали проект, який буде повноцінним викликом.

Після реалізації проекту, на яку відводиться півроку, відбувається третій етап Wood Badge – оцінювання та обговорення проблем, викликів, шляхів їхнього подолання. На ньому також тренери вирішують, чи учасник гідно пройшов тренінг і чи має право носити почесну Gilwell хустку та дерев’яні кісточки і приєднатись до нетаємного, але від того не менш шанованого ордену Wood Badge.

Літнє таборування українців на пластовій оселі Новий Сокіл, США

Літнє таборування на пластовій оселі Новий Сокіл, США.

Якось так вже сталося, що цього року пощастило нам з Любомиром Шимківом та Оленкою Боднарук помандрувати до Америки на юнацький табір за програмою «Україна поруч».  Багато  літаків, багато пересадок і як на диво літак запізнюється на декілька годин до аеропорту Баффало, де нас мали зустріти , бо ніхто ж не очікував, що він запізниться. І тут проявилася відразу пластова «смикалка», Оленка вдягає пластову футболку та просто ходить кругами по аеропорту, не пройшло і 10 хвилин, як її помітили пластунка Ксеня Козак, яка і завезла нас на табір.

Перш за все не можна не оцінити територію оселі Нового Соколу. Окреме приміщення для адміністрації табору (про неї згодом), територія з будиночками-бараками  для новацтва, територія для юнацького табору, повноцінна кухня на якій готували «пані з кухні» з великим приміщенням їдальні та великий басейн. Відразу між нами почалися розмови чому такого табору немає в Україні. Познайомились зі старшиною табору, поселилися в модернізовані намети (намети стоять на дерев’яних піддонах, щоб не замокали під час дощу), та й почали знайомитися з місцевими правилами і таборовими традиціями. Десь так почалося наше таборування в США на оселі Новий Сокіл.

Легенда.

Цього року легендою табору була тема підпільних рухів в Україні, а саме: підпільний Пласт, церква, УПА і десидентський рух, звідси і назва табору «З Підпілля до Перемоги».  Наші американські друзі часом знають історію України краще ніж ми тут. Варто відзначити, що табір жив легендою, всі імпрези, теренові ігри, заняття були пов’язані з легендою. Виключенням не стала і таборова пісня, яка під струни двох гітар та декількагодинної репетиції гучно лунала з вуст юнацтва. Дивиною для нас стало хрещення табору – це певний церемоніал на якому відбувається власне представлення табору для всіх таборовиків Нового Соколу: новацьків, пташат, адміністрації, паням в кухні. До нього дуже ретельно готується все юнацтво і старшина, адже це фактично візитна картка табору, де всі бажаючі можуть на власні очі побачити чим живе юнацький табір. Легенда табору себе дуже добре виправдала і завдяки ній юнацтво змогло більше дізнатися правдивої історії України.

Кухня.

Перш за все варто сказати, що на американських таборах діти не готують  собі їсти, їм харчування забезпечують пані з кухні (переважно це мами і навіть декілька татів учасників) , які працюють на повністю обладнаній всім необхідним  кухні  та кожного дня придумують щось смачне для табору. Думаю ні для кого не є таємницею як і чим харчуються американці, тому як на диво на  перший обід ми мали вареники і  вже понадіялися, що тут буде справжня українська кухня, проте так ми думали тільки до вечеріJ. Отут ми відчули всю екзотику американської кухні: хот-доги, гамбургери, піца, лазанья, мексиканські тако, їжа насправді дуже смачна проте для нас вона була трохи незвичною і через декілька днів ми зрозуміли, що нам потрібно більше бігати та частіше плавати в басейні, навіть почали зароджуватися ідеї зробити турнік та бруси:)

Адміністрація табору.

Адміністрація – це фактично орган який забезпечує всі табори оселі, їх якісне функціонування. Люди які працюють в ній не є жителями юнацького чи новацького табору і вони фактично не помітні, проте виконують дуже важливу місію. Структура всього табору побудовна так, що комендант і вся його команда відповідає фактично за програму табору, а адміністрація за домовленості з владою штату, дозволи, організаційні моменти і фінанси. Наприклад:  На завтра запланована мандрівка, завдання коменданта скласти програму і меню, а зранку просто підійти до кухні, там взяти всі харчі, тоді до адміністрації – там вже чекає автобус і всі необхідні документи. Також адміністрація займається поштою, але не табровою, а справжньою. Учасникам таборів суворо заборонено користуватися телефонами впродовж всього табору, а в умовах того, що американський табір триває рівно три тижні(!) так довго без контакту з батьками дітям є тяжко, тому вони спілкуються паперовими листами, батьки висилають дітям посилки з додатковими светрами і іграшками.  Думаю такий досвід було б корисно впроваджувати і на українських таборах.

Зрештою табір « З підпілля до перемоги» став для нас візиткою американського пластування, бо ж інакшого ми не бачили. Для учасників ми були чимсь неймовірним – ми приїхали з самої України, з того краю про який вони так багато чули,  але ніколи на свої очі не бачили. Вони нам показали той Пласт, яким його придумали в Україні вже більш ніж століття тому, а ми їм показували пластування таким, яким воно стало в Україні в умовах прогресу, розвитку і щоденного вжитку.

Пластовий табір в Великій Британії липень 2015

Українці на «Верховині»

Наші пригоди почались 21 липня 2015 року, коли ми поїхали на табір «Верховина», який відбувався у Великій Британії. А почалось все з потягу, на якому ми їхали зі Слов’янська до Києва. За півгодини до виходу новачка Оксана Шелудешева перелила на себе чашку з чаєм і дуже сильно опеклась. Першими на допомогу прийшли військові, які їхали з нами у вагоні. Опік був настільки сильним, що довелось давати обезболююче і приймати рішення: чи викликати швидку і їхати в лікарню, але ж тоді вся група залишиться без супроводу і не зможе летіти, або ж їхати додому і лікувати своїми силами, тільки щоб не підвести групу. Нічого… ми впорались. По прильоту на табір робили перев’язки протягом 6 днів і все загоїлось. Це були перші такі випробування перед початком табору. Ми мали ще 2 дні до офіційного відкриття і тому мали час на підготовку та невеличке знайомство з місцевістю.  В перший день ми мали можливість трохи проїхатись узбережжям Ірландського моря, яке всі бачили вперше в житті. Неймовірні краєвиди та цікава архітектура міста нас причарували.

На другий день мали честь поставити  шатра для учасників. Для нас це було вперше, хоч і маємо багаторічний досвід пластування, бо такі брезентові намети бачила мабуть, тільки я в далекі 90-і. Діти звикли до маленьких наметів з дугами, які легко ставляться вдвох. А тут нас чекали великі дерев’яні кілки та молотки. Нам це так сподобалось, що ми відбирали один у одного молоток, щоб забити кілок в землю. Це був дуже цікавий досвід для нашого юнацтва.

В неділю вже розпочався табір. На відкритті було присутньо багато гостей, батьків учасників.

Кожного дня було щось цікаве, незважаючи на дощовий тиждень. Я керманич програми новацького під табору більшу частину часу я проводила з новацтвом, хоч і читала деякі гутірки для юнаків у вільний час. Наступне випробування, з яким мені довелось зіштовхнутись, це мовний бар’єр. В перші дні діти не хотіли говорити українською мовою, через це трошки не розуміли чого я від них хочу і були не зовсім слухняними. Але мандрівки і цікаві зняття допомогли нам знайти спільну мову і вже на 3 день ми вже розуміли одне одного з півслова.

Незабутньою пригодою для новаків стала канатна траса, де малеча вдосталь налазилась на гарній висоті, незважаючи на дощ.

Великою приємністю став для нас басейн, де ми мали можливість не тільки поплавати, а й пограти в різні ігри.

Ввечері слов’янські пластуни провели тематичну ватру, на якій поговорили на серйозні теми: війна на Україні, як живеться слов’янцям, зокрема пластунам після війни, вивчили області України та пограли в ігри. Ми показали відео про зруйноване і відновлене наше місто, відеоролик, який був зроблений силами школярів Слов’янська і виграв 1 місце в Україні на конкурсі «Відкривай Україну» та інші фільми, де показані немальовничі місця України.

Кожного дня ми пізнавали навколишній світ: вивчали природу, тварин, птахів, рослинність, милувались краєвидами, підкоряли вершини уельських гір.

Настав час першої ватри, на якій учасники продемонстрували свої здібності в народних танках, яких навчила бунчужна сестричка Ханя. А також відбулось урочисте переведення 3 новаків в юнацтво.

Розпочався другий тиждень таборування. Всі вже настільки здружились, що здавалось, що ми вже тут все життя.

Однією з пригод, як запам’ятається усім та боровикам назавжди став напад новацтва на юнацький під табір. З самого ранку новаки готувались до цієї події. Перед цим вони мали гутірки з планування, картографії, малювання шкіців, розробляли план нападу і викрадення хусток. Кожен мав своє завдання: попасти непомітно на під табір юнаків, залізти в шатро і знайти там юнацьку хустку. В цей час юнаки мали свою програму: хтось слухав гутірку біля їдальні, а хтось ставив браму на своєму підтаборі.

Новаки розуміли всю небезпеку цієї місії. Якби хтось їх помітив або впіймав, то вони би стали заручниками і потім мали би відкуплятись від юнаків. Але всі підійшли до цього завдання дуже серйозно. Кожен зробив собі маскування, слухався вказівок виховників і викнали це завдання на відмінно.

Пластова старшина була в курсі наших витівок і підіграла нам: Сливка зробив алярм в одностроях, я тільки новаки виконали місію викрадення і юнацтво було дуже розгублене. Вони не могли збагнути, хто ж міг поцупити їхні хустки. Але потім вони помітили, як діти виходять дружньо співаючи і пританцьовуючи з хустками в руках. Новацький під табір прийшов до юнаків з вимогою обміняти їхні хустки за 2 дні допомоги. Юнаки мали кожного ранку приходити 2 дні підряд і прибирати в новацьких бараках, застеляти їхні ліжка, проводити руханки. Юнацво, звичайно, образилось на таку витівку малих, але їм нічого не довелось, я погодитись, щоб отримати свої хустки назад і наступного рабу бути більш пильними і уважними та ретельніше охороняти свій під табір від непрошених гостей.

Ще один веселий і незабутній день для новаків був, коли ми всі поїхали до Грінвудського парку. Цілий день ми катались на різних атракціонах, грали в ігри, мандрували і неймовірно провели час.

Так, промайнули 2 веселі тижні, табір добіг до кінця, мали прощальну ватру, де учасники показували свої танцювальні виступи, співали і бавились. Учасниця зі Слов’янська Шелудешева Оксана подарувала усім неймовірний ліричний танок.

Після роз’їзду всіх учасників команда з України лишилась ще н 3 дні в Уельсі, щоб допомогти в згортанні табору та трошки більше пізнати казкову країну.

Підкорення Сноудину, екскурсії музеями, замками, купання в морі – все це залишиться в нашій пам’яті надовго. За прекрасний відпочинок дякуємо пластунам з Великобританії, зокрема коменданту табору Яремі Кучинськму.

Ще одним сюрпризом для нас був відпочинок у Лондоні, де ми познайомились з найвідомішими місцями. Ввечері відвідали спортивний комплекс, де могли позайматись на тренажерах, пограти у волейбол та поплавати в басейні, ще й погрітись у сауні.

Наступний день був дощовим, але не менш цікавим. Ми взяли екскурсію містом на «Бігбусі» (двоповерховий екскурсійний автобус), поплавали на кораблі по Темзі і побачили багато цікавого. Ввечері зустрічались з пластунами станиці Лондон, які познайомили нас з китайською кухнею та показали китайський квартал, а також зробили нам веселу нічну екскурсію містом.

Нас радо приймала українська католицька церква, де ми жили ці дні. Щиро дякуємо за організацію нашого перебування в столиці станичному Денису Оугрину.

 

ст. пл. Шелудешева Марина, ЧМаки (станична ст. Слов’янськ)