вік: Молодше юнацтво

14 точок Пластового Закону

 

Пластовий закон – це не заборони, а позитивні вказівки, дороговказ пластуна. Закон вимагає від нас активності, щоб ми розвивались та вдосконалювали свій характер. Він торкається внутрішнього життя пластуна. Точки пластового закону повинні бути “провідними лініями” поведінки у життєвій грі. Юнак чи юначка, вступаючи до організації, вирішують зробити цю поведінку частиною свого щоденного життя. У пластовому законі з’ясовані прикмети пластуна, які є переданням давніх лицарських законів, а тепер уже тривалими основами культурного світу, узгоджені з християнською етикою та ідеалами

Пластовий закон та пояснення його точок:

  1. Пластун словний.   (Завжди дотримується даного слова, незважаючи на перепони).
  2. Пластун сумлінний. (Кожне діло, за яке добровільно взявся, виконує якнайкраще).
  3. Пластун точний. (Дотримується визначених меж початку чи кінця якогось заняття або виконання дорученого завдання).
  4. Пластун ощадний. (Без потреби і користі не витрачає ні грошей, ні часу, ні енергії. Якщо щось залишається, зберігає на той час, коли буде потрібно).
  5. Пластун справедливий. (Він без вагання признає і віддає кожному все, що тому належить. У кожному змаганні дотримується засад “чесної гри”).
  6. Пластун увічливий.  (Допомагає у добрій справі, якщо є потреба, уступає, кому слід, першість і гарно поводиться з усіма. Його увічливість не повинна робити враження принизливості, бо це супуеречить лицарським законам).
  7. Пластун братерський і доброзичливий. (Почуває себе братом усіх пластунів, а також інших людей. Він не дошкуляє нікому, не кривдить живих істот. Працює у відповідності до своїх сил для добра, скріплення і розвитку власного народу, без сліпої ненависті до загалу членів іншої національної спільноти).
  8. Пластун зрівноважений. (Не діє ніколи під впливом хвилинних настроїв гніву, розпачу тощо).
  9. Пластун корисний. (Займається тим, що приносить справжню користь собі самому та іншим. Також цінує та шанує працю інших людей).
  10. Пластун слухняний пластовій старшині. (Слухається пластової старшини згідно з обов’язуючими правильниками. Не виконує наказу, який суперечить пластовим законом).
  11. Пластун пильний. ( Ніколи не пропускає нагоди навчитися чи довідатися чогось корисного для розвитку свого духу, своєї працездатності. Спостерігає за довколишнім світом і помічає усі дрібні деталі та зміни, що відбуваються у ньому).
  12. Пластун дбає про своє здоров’я. (Шанує і плекає здоров’я як цінність і передумову своєї працездатності. Не робить нічого, що могло б підірвати його сили або спинити розвиток організму. Він підпрємливий, енергійний і вірить у свої власні сили).
  13. Пластун любить красу і дбає про неї. (Намагається допомагати оточуючій нас красі своїм виглядом, одягом, вчинками, мовою, визнаючи правила доброї поведінки, гарної мови і поширює це знання власним добрим прикладом).
  14. Пластун завжди доброї гадки. (Не розгублюється і не падає у розпач навіть у найважчих ситуаціях. Завжди спокійний, схильний до веселощів).

Притчі

Пластун словний
Бідна жінка знайшла яйце. Дуже зрадівши, вона покликала свого чоловіка і дітей та сказала:
-Наші турботи і бідування скінчилися! Дивіться! Я знайшла оце яйце. Ми його не їстимемо, а занесемо до сусіда, щоб його квочка висиділа нам курчатко, яке стане куркою. Очевидно, і курку не будемо їсти, а розведемо багато курей, щоб мати багато яєць. Але не будемо їсти ні курей, ні яєць, а продамо їх і купимо телицю. Телиця виросте, народить телят і так будемо мати велике стадо. Продамо це стадо і купимо собі поле, потім продамо…, купимо…, продамо…. і купимо…
-Захоплено показуючи руками, які великі поля можна було б купити, вона ненароком випустила яйце, і воно розбилося.
Словність це не лише дотримання обіцянки, але й вкладання в кожне сказане слово змісту. Наші постанови часто є подібні до балачок цієї жінки: “ Зроблю…Налагоджу…Буду…” Минають роки , а ми не робимо нічого.

Пластун сумлінний
Одна княжна на свої уродини отримала від нареченого важку. Округлу посилку. Дуже заінтригована, що там таке, вона швидко відкрила її і знайшла там…гарматний снаряд. Розчарована князівна кинула його на землю.
При падінні зовнішня оболонка снаряда розламалася. А в ній виявився менший снаряд зі срібла. Князівна взяла його в руки і , оглядаючи, випадково сильно натиснула пальцями. Срібна оболонка прорвалася, а всередині виявилася золота коробка.
Цю коробку князівна відкрила дуже легко. Всередині, на червоному оксамиті, лежала обручка, оздоблена прекрасним діамантами, що творили слова: “Люблю тебе”.
Часом люди кидають почату справу, боячись її складності. Але сумлінна робота може принести неочікувані і дуже цінні результати.

Пластун точний
Одного разу старий чоловік, що помирав, покликав до себе трьох своїх синів і сказав:
– Мені недовго лишилося жити і я хотів би наостанок дістати від вас щось на згадку. Йдіть по світу і поверніться за тиждень, нехай кожен з вас принесе мені найцінніший подарунок. Пішли сини у світ. Один потрапив у далекі східні країни і вирішив принести батькові гілку з прекрасними квітами вишні (сакури), бо про їх красу багато говорили. Але треба було чекати два тижні. Другий потрапив на морське узбережжя і вирішив принести батькові найдивовижнішу мушлю, про яку стільки чув, але треба було чекати 10 днів до морського відпливу, щоб побачити дно. Третій же просто мандрував по світі і чув багато новин. Але так і не знайшов чогось надзвичайного. Пройшов тиждень але перші два брати вирішили зачекати, зате принести справді цінні речі. Наймолодший повернувся до батька. Старому було вже дуже тяжко і він втішився поверненням сина. Довго питав про подорож , а коли дізнався, що син не має подарунка , сказав:
– Я ніколи не мандрував по світі, а твої розповіді подарували мені таку можливість. Це дійсно цінний подарунок.
Через кілька днів повернулися двоє братів, але батька вже не застали. Вони принесли свої подарунки, які були дійсно прекрасні, але невчасні… Їх нікому вже було дарувати…
Точність передбачає перш за все вчасність будь-яких дій, так само треба намагатися бути точними в словах, діях і намірах.

Пластун ощадний
Учні хасидського равина жалілися йому, що у світі шириться зло. Вирішивши прогнати всі темні сили, вони попросили у равина поради. Равин порадив їм, щоб вони взяли мітли і попробували очистити свої кімнати від темноти. Розчаровані учні все ж взялися до роботи, але нічого з того не вийшло. Тоді равин порадив своїм учням взяти міцні палиці і бити ними по темноті. Коли ж і це не дало бажаного результату, він порадив їм, щоб ті пішли до своїх кімнат і своїм криком протестували проти темноти. Коли ж і це не допомогло, равин сказав:
-Діти мої, хай кожен із вас запалить у темноті свічку!
Учні пішли до своїх кімнат, запалили свічки. Коли розглянулись довкола, темінь щезла.
Пластун заощаджує час, зусилля, гроші. Важливо ясно розуміти те. що хочеш зробити, щоб не марнувати дарма свого життя на пусті речі.

Пластун справедливий
Були собі чоловік та жінка, які побралися. Він постачав їй усе, вона дбала про дім, виховувала дітей. Діти виросли, одружилися і пішли від них. Так буває завжди.
Але діти вже не потребували їхньої допомоги, жінка перестала посміхатися, почала худнути, зблідла… Вона не могла їсти, не могла ходити. Чоловік сильно занепокоївся і завіз її до лікарні.
Її оглядало багато лікарів, але ніхто не знаходив жодної хвороби.
Останній спеціаліст відвів чоловіка убік й обережно сказав:
-Я думаю, що ваша дружина не хоче більше жити.
Чоловік не сказав ані слова. Пішов, сів біля ложа дружини, взяв її знекровлену руку і впевненим голосом сказав:
-Ти не помреш!
-Чому?-тихо спитала вона.
-Тому що я потребую тебе!-відповів чоловік.
-А чому ти не сказав цього раніше?-заптала жінка. І її очі заблищали.
Від тієї хвилі хвора почала одужувати. Вона знову стала жвавою та веселою. А лікарі і далі визначають її хворобу і питають, які ліки принесли таке швидке зцілення.
Часто ми діємо несправедливо по відношенню до інших через те, що не помічаємо справжньої цінності речей та людей.

Пластун увічливий
Одного разу вітер і сонце посперечалися між собою. Вітер хвалився, що він набагато сильніший ід сонця:
-Я тобі докажу, що я сильніший від тебе. Подивись на цього старенького в плащі. Б’юся з тобою об заклад. Що скоріше за тебе змушу його скинути плащ.
-Гаразд,-мовило сонце,-побачимо.
Сонце заховалося за хмару, залишаючи в ній невелику шпарину, щоб спостерігати за вітром. А вітер дув, дув, піднімаючи велику бурю. А чим сильніше дув вітер. Тим сильніше старий закутувався в свій плащ. Нарешті вітер стомився, почав слабнути і в кінці зовсім стих. Тепер прийшла черга сонця. Воно визирнуло з-за хмари, лагідно посміхнулося до старенького. Через кілька хвилин так пригріло його, що той почав витирати з чола піт, а потім скинув з себе плащ.
Таким чином сонце виграло суперечку з вітром.
Кожен сильний по-своєму. Хтось готовий довести свою правоту кулаками, хтось може збороти інших знаннями. Але найпростіша сила криється в привітному слові і посмішці.

Пластун братерський і доброзичливий
Одного дня селянин, який жив неподалік від обителі. Підійшов до монастирської брами й енергійно застукав у неї своєю мозолистою рукою. Коли воротар відчинив, чоловік, усміхаючись, показав йому великий кетяг соковитого винограду:
-Брате-воротарю,-сказав селянин,-знаєте, кому хочу подарувати цей чудовий виноград?
-Може, настоятелеві або комусь із старших отців монастиря?
-Ні!Вам!
-Мені?!-монах з радості аж почервонів.-Хочете дати його саме мені?!
-Авжеж! Тому що ви зі мною поводилися як приятель і завжди допомагали мені, хочу, щоб ви поласували цим виноградом.
Монах-воротар поклав виноград на тарілку і поставивши її на стіл. Він довго-довго дивився на нього. Який гарний і смачний виноград!
Та ось у нього майнула думка: “Чому не занести цей кетяг настоятелеві, щоб і його втішити?”
Він узяв тарілку з виноградом і поніс до настоятеля.
Настоятель і правда щиро зрадів. Але пригадав собі, що в монастирі живе старий, хворий монах, і подумав: “Занесу йому цей виноград. Нехай і він хоч трохи потішиться”.
І кетяг винограду потрапив до келії хворого монаха. Але недовго він і там протримався. Хворий подумав, що виноград, напевно, сподобається кухареві, який цілий день працює, і передав виноград йому. Але кухар послав його монахові-паламареві, а той поніс його наймолодшому монахові.
І так від монаха. До монаха той виноград знову повернувся до воротаря.
Отак замкнулося коло радості.

Пластун зрівноважений
Якось художник прийшов у гості до своєї приятельки, але застав її всю в сльозах. Вона розповіла йому, що ненавмисне розлила чорнило на хустину, якою вона дуже дорожила. Чим тільки не змивала пляму-нічого не виходило. Художник попросив дати йому цю хустину, а він щось придумає. І дійсно через кілька днів жінка отримала від нього невелику посилку. Коли відкрила її, не повірила своїм очам. Художник, взявши за основу композиції чорнильну пляму, розмалював хустину прекрасним візерунком.
Хустина стала ще кращою, ніж була до того.
Нехай ніякі перешкоди не зможуть зашкодити тобі гідно вийти зі складного становища з посмішкою та хорошим настроєм.

Пластун корисний
Устриця пожалілася сусідці:
-Відчуваю великий біль у моєму єстві.
Сусідка відповіла з гордим вдоволенням:
-Хвала хай буде небесам і морю! Я не відчуваю жодного болю. Я-здорова всередині і зовні. Добре мені!
Рак почув розмову двох устриць і звернувся до тієї, що була здорова і не відчувала болю:
-Так, тобі добре й ти здорова. Але біль, що відчуває твоя сусідка-це перлина неймовірної краси.
Приносити користь завжди приємно, хоч часом і не просто. Але усвідомлення власної корисності компенсує всі труднощі!

Пластун слухняний пластовій старшині
Самуеля Тейлора Колріджа відвідав один шанувальник його поезії. Під час розмови вони торкнулися питання виховання дітей.
-На мою думку,-сказав гість,-дітям треба дати можливість свобідно думати і робити, що вони хочуть, як вони підростуть, навчаться самі приймати правильні рішення. Вважаю, що це є єдиний спосіб. Щоб вони виросли, вповні розкривши свої можливості.
У цей момент Колрідж перервав його:
-Я хочу показати тобі свій розарій,-сказав і вивів гостя з дому на город.
Коли вони прийшли на город, гість подивився і голосно викрикнув:
Але ж тут тільки бур’ян!
-Тут завжди було багато прекрасних троянд,-сказав Колрідж.-Але цього року я вирішив залишити город без втручання, хай росте, як хоче. І ось бачиш результат.
Всюди є свої правила, в Пласті теж. Добрий провідник зробить твоє пластування не лише цікавим, але й допоможе уникнути небезпек.

Пластун пильний
Стародавня перська казка оповідає про чоловіка, що жив однією думкою. Котра його ніколи не покидала,-мати золото, якнайбільше золота.
Це прагнення з’їдало йому мозок, з’їдало і серце. В нього не було жодної іншої думки, жодного іншого бажання. Тільки золото і золото.
Коли той чоловік ішов містом, він нічого не бачив, крім крамниць золотарів. Він був так висліплений золотом, що не бачив багатьох гарних речей. Навіть срібла… не бачив людей, дітей, квітів, блакитного неба.
Одного дня терпець йому урвався, і він, вбігши до ювелірної крамниці, почав хапати все, що було зроблене з золота…
Звичайно, коли він виходив, на нього вже чекала поліція з наручниками. Його спитали:
– Як ти міг думати, що втечеш? Та ж у крамниці було повно людей!
– Повно людей?-здивовано перепитав чоловік.- Я не бачив там нікого. Я бачив тільки золото.
Треба помічати не лише очевидне, але й добре замасковане, але таке цікаве!

Пластун дбає про своє здоров’я
Якось старий вчитель пішов зі своїм учням на прогулянку до лісу. Раптом учитель зупинився і, зацікавившись чотирма рослинами. Перша з них тільки-но почала прорізатися крізь землю, друга вже мала розвинене коріння і пустила назовні красиві листочки, третя виросла у невеликий кущ, а четверта була зрілим деревом.
Вчитель звернувся до свого учня:
-Вирви спочатку першу рослину.
Хлопчина без зусилля вирвав її двома пальцями.
-А тепер вирви другу.
Учень послухався, але тепер це було тяжче.
-А тепер третю.
Хлопець напружив усі свої сили, і лиш тоді зумів витягнути з землі кущ.
-Ну а тепер,- запитав учитель,- чи зможеш дати собі раду з четвертою рослиною?
Коли хлопець міцно схопив обома руками стовбур дерева і спробував витягти його з землі, то лиш ледь затріпотіли листочки.
-Ось так,сину, мається і з нашими поганим звичками. Коли вони ще молоді, ми можемо їх позбавитися, а коли вже старі і глибоко пустили коріння, нічого вже не поможе, незважаючи на наші щирі молитви і старання.
Завжди легше попередити проблему, аніж з нею боротися. Слідкуй за своїм здоров’ям з дитинства, щоб не проводити половину життя в лікарнях.

Пластун любить красу і дбає про неї
Одного дня на пляжі зустрілися Краса і Гидота.
-Скупаймося в морі,- запропонувала Гидота Красі.
Роздягнулися й попливли морем.
Через деякий час Гидота вийшла з води і, не знайшовши свого вбрання, взяла одяг Краси і пішла собі своєю дорогою.
І Краса вийшла з води і, не знайшовши свого одягу, взяла вбрання Гидоти.
Та й вона пішла собі своєю дорогою.
В світі є багато краси. Але так само є потворне, нашвидкуруч замасковане під прекрасне. Треба вміти вирізняти справжню красу і берегти її.

Пластун завжди доброї гадки
Буддійський монах спокійно повертався до свого монастиря в горах. Аж раптом його перестрів дуже голодний ведмідь. Побачивши поживу. Звір понісся на ченця. Переляканий, він кинувся тікати. Та несподівано опинився над прірвою. Отже, постав перед вибором: або кинутися в прірву, або потрапити в пащу ведмедя.
Монах кинувся у прірву, але встиг схопитися рукою за корінь і повис у повітрі. Він трохи оговтався від страху і почав оцінювати своє становище. Поглянув униз і побачив тигра, що з відкритою пащею чекав, коли жертва упаде.
Подивився угору: там ведмідь своєю лапою силкувався досягнути його. Глянув на корінь, чи витримає? І оторопів… Його підгризали дві мишки. Монах ледь не зомлів. Коли ж він оговтався. То побачив недалеко від кореня кущик духмяних суниць. Що рум’яніли на сонці, поширюючи аромат. Вони немов запрошували, щоб їх зірвати!
Монах протягнув руку, зірвав дві, підніс до уст і сказав:
-Які гарні, які солодкі. Які запашні!
В житті буває непросто. Буває важко. Буває дуже важко. Але пластун завжди знайде в кожній ситуації щось приємне і… посміхнеться!

Ігри

Пластун словний
“Ерудит” Пластова словність передбачає точне і доречне використання слів. Адже, не знаючи, що саме обіцяв, важко дотримати слова. Спробуймо перевірити свою обізнаність з різноманіттям мови. Перед учасниками ставиться картка з написаним довгим словом чи виразом. Завдання гравців: протягом визначеного часу (декілька хвилин) скласти з написаних літер нові слова. Кожна літера може використовуватися тільки стільки разів, скільки вона зустрічається в заданому слові. Початкові слова чи фрази можуть стосуватися теми, що вивчається і допомагати запам’ятати певні поняття (наприклад, “Олександр Тисовський” або “Картографія”). Перемагає гравець, що написав найбільше слів. Додаткові точки може отримати той, хто склав найдовше слово.
“Пластовий попсутий телефон” В попсутий телефон грали всі, але має ця гра і незвичайний пластовий варіант. Гравці сідають в ряд. Виховник пошепки каже першому гравцеві якесь слово. Гравець повинен передати його далі, але написати пальцем це слово по буквах на спині сусіда так, щоб той зрозумів це слово та передав його далі таким ж способом.

Пластун сумлінний
“Передай депешу” Для гри треба підібрати уривок тексту, який і виконуватиме роль дуже важливої депеші. В кімнаті залишається тільки виховник і один гравець, всі решта учасники будуть долучатися по одному пізніше. Виховник один раз чітко і виразно зачитує гравцеві текст, після чого запрошується новий учасник. Перший гравець намагається по пам’яті переказати почуте, намагаючись не пропустити деталей. Тоді в кімнату запрошується наступний, який чує від попереднього гравця “оригінальний” виклад тексту. Таким чином ланцюжком всі гравці слухають розповідь попередника. В кінці гри останній гравець переказує усім те, як він запам’ятав депешу, а виховник зачитує перший варіант тексту. Зазвичай різниця цих повідомлень є дуже разючою (особливо якщо брати художній твір з епітетами, порівняннями, власними назвами). Тоді гравці самі оцінюють рівень власної сумлінності, наприклад, силою аплодисментів.

Пластун точний
“Влучний стрілок” Учасники діляться на дві (чи більше) команд і отримують певну кількість предметів на кожного учасника (каштани, м’ячики, газетні кульки тощо). Гравці формують ряди і за сигналом намагаються влучити “снарядами” в ціль (відро, перевернута табуретка тощо), що стоїть на певній віддалі біля кожної команди. Закинувши всі предмети, гравці повинні стати в лаву і голосно вигукнути назву команди чи гуртка. Без останньої умови гра не припиняється і команда противників може наздогнати першунів. Саме точне дотримання інструкцій, що даються лише один раз на початку дасть можливість виграти.
Більшого азарту матиме гра, якщо замість мішені повісити декілька надутих повітряних кульок, а лучити в них міні-списами, зробленими з з’єднаних скотчем шпильок і олівців.

Пластун ощадний
“Чарівний мішечок” Учасникам гри надається для вибору п’ять мішеяків з п’ятдесятьма копійками в кожному. В першому мішечку – просто одна копійка номіналом 50 копійок, у другому – дві копійки номіналом по 25 копійок, у третьому мішечку – п’ять копійок номіналом по 10 копійок, у четвертому – 10 копійок номіналом по 5 копійок та у п’ятому мішечку – одна копійка номіналом у 25 копійок, дві копійки номіналом у 10 копійок та одна копійка номіналом у 5 копійок. Далі їм пропонується у якомога коротший термін вибрати один із мішечків і основним критерієм при виборі повинно бути поняття «Ощадності». Після того, як учасники зроблять свій вибір на користь одного із мішечків, вони повинні обгрунтувати свій вибір. Правильно буде, якщо вони не задумуючись виберуть будь-який із мішечків, адже сума у кожному з них – однакова, але таким чином вони заощадять свій час, оскільки не будуть вдаватись в безглузді дискусії.

Пластун справедливий
“Шкільні задачки” Мабуть, всім добре відомі задачки на поділ яблук чи слив поміж певною кількістю людей. Їх правильне розв’язання вимагає саме справедливого поділу. Чому б не спробувати знайти розв’язок в гуртку, але практично? Гурток отримує пакет з такою кількістю яблук, скільки є гравців. Завдання: поділити яблука порівну, але щоб одне лишилося в пакеті. Гравці не мають ножа чи іншого гострого предмета. За умовою всі яблука вважаються рівними за розміром. Розв’язання: кожен має дістати ціле яблуко, просто один учасник отримає його разом з пакетом.

Пластун увічливий
“Комплімент” Є дві команди, і кожна по черзі називає комплімент для команди супротивників. Перемагає та команда, яка назве більше компліментів.
“Люди до людей” Ця всім відома пластова гра може гарно ілюструвати тему увічливості серед пластунів. Гравці розбиваються на пари один провідник гри не має пари. Називаючи певні частини тіла, провідник примушує гравців вітатися саме таким чином (“рука до руки” або “ніс до носа”). Команда “люди до людей” передбачає швидкої зміни напарника. В той же час провідник намагається знайти пару і собі, тим самим зробивши ведучим іншого.

Пластун братерський і доброзичливий
Завести в гуртку традицію вітати один одного з святами, іменинами, днями народжень тощо, використовувати для цього власноручно зроблені листівки.

Пластун зрівноважений
“Тільки вдвох” Гравці розбиваються на пари і отримують аркуш паперу і ручку. За сигналом вони починають малювати спільний малюнок, разом тримаючи одну ручку. Під час малювання можна ввімкнути легку музику. Про тему малювання гравці наперед не домовляються. Виграє та пара, яка протягом 10 хвилин не промовить жодного слова і намалює найцікавішу картинку. Насправді не так вже й легко мовчи знаходити компроміс, стримуючи свої емоції!
“Останній герой” Всі гравці стають в певну позу (“ластівка”, підняти одну ногу і скласти руки на грудях, дуже щільно зіставити ноги тощо) і за сигналом починають перегони на виживання. Той, хто стане на другу ногу чи оступиться, вибуває з гри. Останнього героя треба гідно привітати.

Пластун корисний
«Пункт призначення» Виховник завчасно готує для гри десять різноманітних предметів, для прикладу: сокира, олівець, окуляри, папір і т.д. А кожен учасник гри озброюється аркушем паперу та ручкою. По черзі виховник кладе на стіл перед учасниками гри один із предметів, а вони повинні на папері записати якомога більше способів застосування даного предмету. Перемагає той, хто зазначить найбільше шляхів застосування усіх десяти предметів.

Пластун слухняний пластовій старшині
“Лабіринт” Ця гра покаже, що завжди треба точно знати свого провідника і підкоряючись лише його наказам, якісно та безпечно робити справу. Одному гравцеві зав’язують очі. На підлозі линвами викладається звивиста доріжка шириною 40 см. Обирається провідник, і лише він буде давати правильні накази, керуючи гравцем так, щоб він пройшов всю доріжку, не ступаючи за її межі. Гравцеві дається можливість протягом 1 хв. прослухати голос провідника, щоб краще його запам’ятати. За сигналом гравець починає йти, намагаючись виокремити з загальних розмов (всі інші гравці можуть говорити, неправильно підказувати) правильні команди. Виступивши за межі доріжки, гравець вибуває з гри.
Можна також побавитись в гру дещо схожу за змістом: є лава та один бунчужний,який надає наказа – правильні та неправильні. Завдання учасників уважно слухати та виконувати лише правильно накази. В разі помилки учасник покидає лаву, доки не залишиться хтось один.

Пластун пильний
“Кім” Перед учасниками розкладають предмети,дається певний час щоб вони запамятала їх,а потім деякі предмети забраються і учасники повинні назвати предмети яких не вистачає.

Пластун дбає про своє здоров’я
“Хто сильніший” Здоров’я означає силу та спритність. Гравці діляться на пари і стають обличчям один до одного впритул ступнями та долонями. За командоб гравці одночасно намагаються штовхати противника так, щоб примусити його відступити ногою назад чи в сторону. Після першого туру можна провести окремо чемпіонат переможців та переможених.
“Вовче коло” Гру бажано переводити на природі. На землі линвою позначається коло, діаметром приблизно у 3 м. У коло стають двоє учасників гри і за командоб намагаються виштовхати один одного за межі кола. Перемагає той, хто першим заставить суперника заступити за межі кола.

Пластун любить красу і дбає про неї
“Творимо красиве” Кожен гравець дістає набір шматочків розрізаної листівки з гарним краєвидом чи картиною (в будь-якому разі щось красиве). За сигналом гравці починають складати малюнки. Хто першим зробить з купки уламків шматочок краси стає переможцем.
Можна також висадити кімнатні квіти у горщики і таким чином прикрасити домівку.

Пластун завжди доброї гадки
“плюс-мінус“ Виховник пропонує якусь ситуацію (можна і зовсім нереальну), а гравці, поділившись на команди “оптимістів” та “песимістів” шукають відповідні наслідки події. Після певного часу команди почергово називають одну точку. Непогано, якщо ведучий наперед продумає кілька додаткових позитивів, щоб в разі більшої винахідливості “песимістів”(і таке буває!) все ж завершити гру на веселій ноті(наприклад, якщо місяць на небі став зеленим то все переплутається, астрономи потраплять в психлікарню, а обличчя закоханих, що гуляють вночі, в світлі зеленуватих променів виглядатимуть просто жахливо, зате зелений колір заспокоїть тих, хто страждає на безсоння, місячна доріжка на воді нагадуватиме про трав’янисте літо, а собаки, не впізнавши місяць, перестануть на нього вити, і всі зможуть спокійно спати.

Ігри для перевірки даної точки

Запропонуйте юнацтву заповнити наступну головоломку точками із Пластового закону:

Писанкарство

Пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, називають писанкою. Назва її походить від слова “писати”, тобто прикрашати орнаментом. Оздоблюються писанки геометричним, рослинним зооморфним (риби, птахи, звірі, людина), пейзажним орнаментами, християнськими символами. Писанка – одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру. Писанка – це символ весни, сонця, повернення природи до життя. Багато народів світу шанували яйце і мали власну атрибутику його возвеличення у багатьох стародавніх народів збереглися перекази, в яких яйце виступає джерелом життя, світла, тепла, навіть зародком усього всесвіту.

Звідки ж пішла традиція оздоблювати яйце в Україні? Досліджуючи матеріали археологічних експедицій з вивченням трипільської культури (V-ІІ тис. до н.е.), вчені побачили на кераміці орнаментальні малюнки, які дуже нагадують орнамент на сучасних українських писанках. Так зображена н малюнку богиня Лада дуже нагадує образ Берегині. Їх поєднують благально піднесену догори руки та інші характерні елементи. На території України писанкарство набуло найбільшого поширення за часів Київської Русі, в Х-ХІІІ ст.

Запроваджуючи християнство на Русі, церква вдало використала язичницькі вірування і народні звичаї, в тому числі й святкування Великодня навесні як пробудження всього живого на землі, що збігалося з християнськими пасхальними святами на честь воскресіння Ісуса Христа. Звичайне куряче яйце недовговічне, тому в Київській Русі майстри майоліки у великій кількості виготовляли керамічні розписані яйця, і це дало змогу багатьох поколінням милуватися ними. Найулюбленішим мотивом був мотивом сосонки – яскраво-зеленої травички, що найперша прокидається після зими і пленяться, сповіщаючи про прихід весни. Улюбленим кольором майстрів був жовтий та світло-зелений на темному, здебільшого коричневому або чорному тлі. Такі писанки можна побачити у Державному музеї історії України.

Татаро-монгольська навала на Русь припиняє діяльність ремісничого цеху, який репродукував українські писанки з глини, що експортувалися в інші країни. У цей період поступово розвивається писанкарство, починається розподіл традицій мистецтва за регіонами. За період ХІІІ до другої половини ХІХ ст. у писанкарстві майже не виникає нових елементів. Найдавніші писанки, виготовлені з курячих яєць, зберігаються в музеях і датовані другою половиною ХІХ – початком ХХ ст. Вони мають характерні ознаки кожного регіону їх виготовлення.

В Україні писанки виконують обрядову, ігрову, декоративну та інші функції. Обрядова функція писанки пов’язана зі святкуванням перших днів Пасхи. Зі свячених писанок починався великодній обід, їх дарували на знак поваги, любові, з побажанням добра. Писанки були своєрідним оберегом у хаті, тому їх намагалися зберегти до наступної весни. Матеріалом для писанки є пташине яйце.

Робота над розписанням писанка завжди починається із молитви, в котрій ще наші предки, очищали думки та серце.
Далі варене чи сире, навіть видуте яєчко протирають слабким розчином оцту і приступають до роботи.
Спершу наше яєчко ділиться смужками. При такому поділі яйця утворюються поля різної форми і величини. Вони становлять основу для розміщення елементів орнаменту. Кожен із таких знаків прийшов до нас із глибини віків, проте більшість із них можна прочитати, бо навіть дуже дивні знаки в своїй основі виражають близькі і зрозумілі нам предмети. Ми, як і наші давні предки, радіємо першим весняним листочкам, зачудовано слухаємо спів жайворонка, милуємося плином ріки. Щоб висловити вічне, наші предки створили символи. Давайте розглянемо найголовніші з них.

Сонце
Життя давніх людей було дуже складним. Важко було пережити холодну зиму, дочекатись нового врожаю. Прихід довгожданої весни сприймався як народження нового сонця, визволення небесного світила від сил темряви. Тому із символом сонця пов’язано все найкраще, що є в людському житті. Серед язичницьких богів Дажбог – сонячний бог – був одним із головних. У християнстві сонце також стало символом Бога, оскільки Бог – це світло.

Хрест
Один із сонячних знаків, символ всесвіту, чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року. Походить від схематичного зображення птаха, в давнину сонце уявлялось птицею, що летить по небу.

У християнстві хрест – символ страждання, смерті й воскресіння, яким церква все починає, благословляє і освячує.

Триріг, або триніг
Один із найстаріших символів сонця, а також знак святого числа “три”.

Свастика, сварга, або ламаний хрест
Знак святого вогню, сонця і вічного руху. Один із найстаріших знаків узагалі. Найперші його зображення знаходять на виробах первісних мисливців, а це близько тридцяти тисяч років тому! За народними уявленнями сварга провіщала добро і захищала від темних сил. Різновиди свастики широко використовуються не лише у писанкарстві, а й у вишивці, кераміці, різьбі по дереву.

Ружа, рожа, розета, зірка
Символізує сонце і вранішню зорю. Містить в собі косий хрест, прямий хрест, а також лівосторонню і правосторонню свастики. В народній символіці – незмінний символ любові. Подарувати писанку з ружею означало освідчитися в коханні.

Безкінечник, або кривулька
Знак однієї з найголовніших стихій – води. Будучи необхідною для всього живого, вода водночас могла бути злою і невблаганною в час весняної повені. Дивуючись силі і невпинності води, і наші предки її знаком позначали вічність.

Змій

Зображення змія – спіраль – дуже подібне до знака води -безкінечника. І це не дивно, оскільки за давніми віруваннями змій був володарем земних вод, богом прадавнього океану – хаосу, з якого постав світ. Змієві приписували безсмертність, мудрість і лікувальну силу.

Грабельки, гребінці, трикутнички з гребінцями
Належать до символів, що пов’язані з водою. Зображають хмари і дощ. Писанки із грабельками писали в посуху, гадаючи, що написавши цей знак, можна викликати довгожданні небесні води.

Олень
Символ достатку, багатства. Існує ще з часів первісних мисливців, коли м’ясо цієї тварини було основною їжею, шкіра була потрібна для пошиття одягу й спорудження житла, а з кісток та рогів виготовляли зброю і прикраси. В народній міфології небесний олень на своїх рогах несе сонце.

Кінь
Символ коня також пов’язаний із поклонінням сонцю. За древніми переказами сонце їде небом на колісниці, запряженій огненними кіньми. В християнстві кінь – образ безстрашного віщуна віри, нестримного, готового до самопожертви.

Птах
Символ зародження життя, родючості, приплоду, достатку, напівземна, напівнебесна істота. Півень вважався провідником Божого сонця й сторожем проти зла, голубки – символом любові, вірності і злагоди. У християнстві птах – символ вознесін-ня до Бога.

Дерево життя, або вазон
За народними віруваннями, посеред раю стоїть велике дерево – Дерево Життя. Воно покриває собою весь рай, має листя й плоди всіх дерев. Саме на ньому знаходяться три брати -Сонце, Місяць і Дощ, або їх християнські заступники – Господь і святі Петро і Павло. Позначає вісь всесвіту, яка з’єднує в собі три світи – підземний, земний і небесний, так звані казкові “три царства”. Символ природи, що вічно оновлюється.

Дерево життя символізує також розвиток роду – батько, мати і дитина. Тому, як правило, дерево має три гілочки. У християнстві – символ Божої мудрості.

Сосонки, смерічки, ялинки
Вважаються символами вічної молодості, здоров’я, росту і безсмертяє

Найдавнішими вважаються крашанки – це писанки одного кольору. Згодом виникли багатоколірні писанки, в яких застосовувались різноманітні природні барвники. Такі фарби, на відміну від сучасних, мали приємні м’які відтінки. Але колір в писанці з’явився не лише заради краси, а й отримав своє символічне значення, походження якого не випадкове.

Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. В писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві.

Червоний колір на писанках мабуть є найбагатозначнішим. Недаремно в народній мові він зблизився з поняттям красивого, слова “красний” – “гарний” стали взаємовідповідними. Червона барва символізує добро, радість життя, для молодих – надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню.

Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай.

Блакитний – небо, повітря, а також здоров’я.

Бурий, коричневий – землю і її приховану життєдайну силу.

Чорний колір – колір ночі, потойбіччя, всього невідомого і таємного. В писанці, будучи тлом, виявляє силу інших кольорів, так само, як в житті темрява дає змогу зрозуміти, що таке світло. Також символізує нескінченність життя людини, продовження буття після смерті.

Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту.

Темні писанки писали на проводи, як вираз поваги до тих, хто відійшов у інший світ.

Впоряд та однострій

1. Вступ.

Шановні учасники! Зараз буде гутірка на тему яка вам напевно найбільш відома в Пласті, яка є дуже важливою лише тому, що використовуєте це на кожній пластовій акції, яка носить представницький чи офіційний характер і завдяки чому ви маєте можливість до вдосконалення власної дисципліни, навчитися відчувати себе важливою деталлю великого механізму, навчитися виконувати і надавати команди. Саме так – це пластовий впоряд, знання якого відкриває великі можливості перед Вами.

Дрот у своїй праці «Життя в Пласті» описав деякі команди впоряду, та вони були не досконалі і їх бракувало. Підручник пластового впоряду був ініційований у 1991 р. Головним Булавним Юнаків ГПБ пл. сен. Петром Содолем, ЛЧ, він доопрацювався протягом наступних років . Згодом станичний станиці Львів (на той час) Микола Музала, V іеніціював процес вдосконалення правильника. Результатом цього став правильник впоряду, котрим зараз користуємося.
Впоряд має дві цілі:

  • плекати естетику
  • творити організм

Наука впоряду дозволяє пластунам плекати дисципліну на двох рівнях:

  • особистому
  • груповому

Впоряд – це прекрасна вправа, що формує в юнака красиву пластику рухів – умовних рефлексів. Крім того, ви вчитеся синтезувати кілька простих рухів у складну поведінку (наприклад команда «на стан відчисли»). Добре виконання таких команд дозволяє нам оперувати цілими комплексами вправ, що розвиває абстрактне мислення, уяву, пам’ять рухів, увагу. Це і є одна з головних ідей занять впорядом. На другому рівні впоряд вчить юнака соціального порядку та співпраці в колективі. Під час занять впорядом юнак плекає довір’я до провідника, почуття цілісності групи. Навчившись слухати, Ви навчитесь керувати самі. Таке відчуття відповідальності плекає співпрацю та соціальну поведінку. Юнак стає членом спільноти, вчиться жити і працювати в суспільній групі. Впоряд може бути приємним заняттям для юнацтва лише тоді, коли в усіх буде задоволення від його правильного виконання. Отже за плідної співпраці Вас зі мною ми зможемо весело провести час з користю для обох сторін.

2.  Однострій.

Пластовий однострій – це майже реальне представлення гасла один за всіх і всі за одного, і людину в пластовому однострої зразу приймають за пластуна і вимагають від неї поведінки згідно із прийнятою пластовою поведінкою. Тому важливо, щоб пластуни в одностроях справді поводилися згідно з пластовими правилами поведінки, хоч самозрозуміло, що Ви й без одностроїв повинні так поводитися. Та коли однострій усім стороннім кричить «це пластун», а поведінка показує щось зовсім інакше, тоді погана поведінка кидає вину не тільки на одиницю, але й на цілу пластову спільноту, бо через однострій усі терплять за промахи одного. Той хто носить курінну хустку, крім того що він отримав привілегії він і отримав завдання бути гідним цієї хустки завжди, незважаючи ні на які обставини. Особливо ваша правильна постава має проявлятися в спілкуванні з іншими пластунами, оскільки далеко не всі дотримуються цієї постави.
З другого боку, однострій також має своє практичне застосування. Його слід носити па всіх пластових заняттях, бо в ньому чи при ньому повинні бути всі потрібні речі для пластуна, як: свисток, олівець, записник, ніж, хустка і т.д.
Однострій повинен віддзеркалювати і свого власника, і організацію, яку він представляє. Тому однострій повинен виглядати, як зовнішнє віддзеркалення внутрішнього пластового світу пластуна і взагалі цілей, які плекає пластова організація. А саме він повинен бути завжди чистим, випрасуваним і впорядкованим згідно з пластовим правильником однострою, бо ж пластун є пильним, чистий та дбає про красу, а організація виховує точних і сумлінних громадян. Неохайний однострій – ознака неохайної людини, а таких у пласті не повинно бути, особливо у нашому курені.
Відзнаки носимо, щоб відмітити нашу приналежність до Пласту (лілейку, шеврон пласту), до гуртка (гурткову відзнаку), до куреня (курінне число, хустку); щоб відзначити наш пластовий ступінь, пластове діловодство; щоб відзначити, що ми в чомусь заслужилися; щоб відзначити наші спеціальні вмілості і щоб засвідчити наші останні табори. Ніяких інших відзнак не носимо.
Що де носити? На правому рукаві носимо відзнаку куреня (13 мм від погона), відзначка гуртка (13 мм від відзначки куреня); на лівому рукаві носимо шеврон пласту (13 мм від погона), пластовий ступінь (по середині між ліктем і погоном); над правим клапаном відзнаки за пройдені табори, на клапані з лівої частини – ВФВ; над лівим клапаном з правої частини відзначення починаючи з найбільшого (за числовим значенням); біля серця носиться маленька лілейка, велика носиться на головному уборі; на лівій кишені носиться відзнаки Гуркових чи курінних діловодів (срібні або золоті смужки).

3. Теоретична частина впоряду.

Кожна команда впоряду складається з двох або трьох під команд:

  • Вказівної (вказує на особу чи відділ, що має виконати наступні команди)
  • Підготовчої (вказує на зміст команди)
  • Виконавчу (вимагає негайного і чіткого виконання команди)

Є 7 команд які виголошуються разом вісі інші виголошуються по складам:

  • ПОЗІР
  • СВОБІДНО
  • СЛАВА
  • СКОБ
  • ВСТАНЬ
  • ВЕРНИСЬ
  • ПРЯМУЙ

Впоряд на місці:
Команди: ПОЗІР, СТРУН-КО, СПО-ЧИНЬ, ЗМІНИ НОГУ, СВОБІДНО, ВПРАВО ГЛЯНЬ, ДО ЗВІТУ ГЛЯНЬ, ПОЧЕСТЬ ДАЙ, ПРЯМО ГЛЯНЬ, ПРАВОРУЧ, ЛІВОРУЧ, ОБЕРНИСЬ, ДО МОЛИТВИ, ПО МОЛИТВІ, СКОБ і СЛАВА, ДО ПРАВОГО(ДО ЛІВОГО) РІВНЯЙСЬ, НА СТАН ВІДЧИСЛИ, РОЗХІД, ВЕРНИСЬ.
Впоряд в русі:
Команди:
ХОДОМ РУШ, НАПРЯМ НН ХОДОМ РУШ, СПОЧИНЬ, СВОБІДНО, НА МІСЦІ ХОДОМ РУШ, СТРУНКО, НА МІСЦІ СТІЙ;
Повороти в русі:
Повороти, які міняють зімкнений лад: ПРАВОРУЧ, ЛІВОРУЧ, ОБЕРНИСЬ.
Повороти, які не міняють зімкнений лад: ВПРАВО\ВЛІВО ЗАХОДЬ, ПРЯМУЙ.
Зміна зімкнених ладів: У ДВОРЯД СТАВАЙ, В ОДНОРЯД СТ АВАЙ, В ОДНОЛАВУ СТАВАЙ, В ДВОЛАВУ СТАВАЙ, ДО ПРАВОГО РІВНЯЙСЬ, У ТРИЛАВУ СТАВАЙ.
Збірки:

І. Організація збірки.
ІІ. Відкриття:

1. ПОЗІР
2. ГУРТОК(КУРІНЬ, ЦІЛІСТЬ) В ОДНОЛАВІ/ДВОЛАВІ ЗБІРКА
3. ДО ПРАВОГО РІВНЯЙСЬ
4. ПРЯМО ГЛЯНЬ
5. СПОЧИНЬ
6. НА СТАН ВІДЧИСЛИ
7. СТРУНКО
8. ГУРТКОВІ ЗВІТ
9. ПЕРШИЙ ГУРТОК ВСІ ПРИСУТНІ
10. ДРУГИЙ…
11. ДО ЗВІТУ ГЛЯНЬ
12. СКОБ! ДРУЖЕ КОМЕНДАНТ, БУНЧУЖНИЙ….
13. ТАБІР СКОБ!
14. СКОБ!
15. ПРЯМО ГЛЯНЬ
16. СПОЧИНЬ
17. ДО МОЛИТВИ
18. ПО МОЛИТВІ
19. ХОРУНЖІ ВНЕСТИ ПРАПОРИ
20. СТРУНКО
21. НА ПРАПОР ГЛЯНЬ
22. ПРЯМО ГЛЯНЬ
23. СПОЧИНЬ
24. СТРУНКО, ПЛАСТОВИЙ ГІМН
25. СПОЧИНЬ
26. ПИСАР, ЗАЧИТАТИ НАКАЗ
27. СТРУНКО
28. СПОЧИНЬ
29. СТРУНКО
30. СПОЧИНЬ
31. ЗВІТ ВИСТУПИ
32. ЗВІТ ВСТУПИ
33. СТРУНКО
34. ДО ЗВІТУ ГЛЯНЬ
35. НАКАЗ, СКОБ
36. ПРЯМО ГЛЯНЬ
37. РОЗХІД або КУРІННІ ПЕРЕБРАТИ ПРОВІД

Програма закриття:
Загальна програма вечірньої збірки є порядком навиворіт від ранішньої; збірка починається звітом, опісля йде спущення прапорів, відтак молитва і заключний звіт. При вечірній збірці немає відчитання наказів. Молитва проводиться на вогниках або ватрі.

Поведінка

 

З давен-давна людей розрізняли по уборі й поведінці. Стара приповідка каже: «яким тебе бачать таким тебе пишуть», бо заки людина відчинить губу, її відразу приділяють до певної категорії на підставі зовнішнього вигляду і її поведінки. Очевидно, кожна людина хоче, щоб про неї її приятелі, знайомі, а то і посторонні люди думали прихильно, бо ж від цього буде залежати зразу і на будуче, відношення тих людей до неї.

На жаль, багато людей серед нас цього не усвідомлює собі, або не хоче признати. Важко сказати, чия тут вина, чи цілої суспільности в якій ця людина виростає, чи батьків, чи таки даної одиниці? Багато з нас стрічається з некультурною поведінкою на денному порядку, але частіше як ні, нам ніяк звертати людям увагу просто тому, щоб їх не вразити чи засоромити. Не знаю, чи це добре чи зле, але так воно є.

КУЛЬТУРНА ПОВЕДІНКА

На університетах не вчать доброї поведінки, тому досить часто люди з докторатами не знають, як і коли сказати «дякую». Людина виносить добре виховання з хати і якщо має обсерваційний хист доповняє його тим, що бачить в окруженні, в якому живе. Людина, яка бажає, щоб її уважали культурною, спостерігає і засвоює те, що вона думає їй бракує.

Ця гутірка, яку написав Куба (Ватага Бурлак) є для тих членів Пласту і їх прихильників, які дивляться, але не бачать, і речі, які вони повинні були зауважити і присвоїти, проходять попри них наче мряка у високих горах.

Пластовий ідеолог О. Тисовський, у своїй книжці  «Життя в   Пласті» начеркнув профіль ідеального пластуна в надії, що такий буде «Новий Люд». Здається, що його книжка надто наголошує пластові чесноти і лишає мало місця для чисто людських прикмет і ми сподіємося, що ця гутірка заповнить цю прогалину.

РЕЧІ ОСНОВНІ

Дякую Прошу Перепрошую

Хто не вживає цих слів в щоденному житті, не може мріяти, щоб його уважали культурною людиною. Але, щоб тебе уважали культурним, вимог є дещо більше і тому в цій гутірці ми стараємось їх начеркнути.

А що це культурна людина? В першу чергу треба відрізнити культурну від цивілізованої. В нашому розумінні культурна людина, це цивілізована особа плюс, а цей плюс складається з етичних і естетичних прикмет, яких цивілізована людина не конче посідає.

ПРО МОВУ І ГУБУ

Треба брати під увагу, що вираз лиця і очей впливає на значення ваших слів, а то і зовсім їх зміняє. Це саме відноситься до тону і сили нашого голосу.

Як маєш щось мудрого сказати, то говори виразно і помірковано, це значить не кричи, навіть як маєш гарний голос і не спішися, хіба що ловиш останній поїзд.

В церкві, театрі і на концертах не розмовляй під час дії, а як мусиш, то шепотом. В товаристві не уживай слів, які можуть вразити присутніх і не перекрикуй співбесідників, але і не шепочи другому на вухо.

Не зближайся за близько до лиця співбесідника, як маєш «плинну» вимову або несвіжий віддих.

Не жуй гуми прилюдно, а зубочистку тримай в зубах тільки в товаристві ковбоїв, але навіть там не їж її на десер.

Як зіваєш, заслони уста, хіба що конче хочеш похвалитися своїми пльомбами. Язик не є до довбання в зубах, ані до цямкання.

Язик показуєш як маєш 5 літ або менше.

ЗА, ПРИ І ПІД СТОЛОМ

Велику частину нашого життя проводимо при столі в присутності других людей і тому наша поведінка там особливо важлива.

На стіл, на якому подають їжу або напитки, не став ніг ані взутих, ані босих, без огляду на якість і ціну взуття і без огляду як недавно ти мив ноги. Не клади теж на стіл:

–              капелюха, навіть як це Федора чи Панама;

–              гребеня або щітки до волосся, навіть як маєш чисту голову;

–             ліктів, коли їж, або думаєш.

За стіл сідаєш тоді, коли господарі тобі скажуть.

За столом не сидиш в шапці чи капелюсі, навіть як ти в корчмі.

За столом не киваєшся на кріслі, навіть як не боїшся, що впадеш.

За столом не горбишся, хіба що маєш сто літ, але і не розлягаєшся як паша в гаремі. Зупи не сьорбай і не дмухай на неї, вона сама вистигне. Не соли страви поки не попробуєш. Починаєш їсти як вже всім подали страву. Як їж, не цямкай і тримай лікті коло себе, а не під носом сусіда.

Не говори з повною губою, навіть як маєш щось мудрого до сказання.

Не наголошуй своїх аргументів ані вилками, ані ложкою, ані ножем, навіть як він тупий.

Як не можеш покусати ликавого м’яса, не випльовуй його на таріль, а дискретно постав його там вилками.  Помимо ликавого м’яса зроби господині комплімент за її кулінарний хист, але не переборщуй.

Не чисть зубів при столі, а як мусиш, заслони уста серветкою або відійди від стола.

Нігтів, які все мусять бути бездоганно чисті, не чисть вилками, хіба що ти щойно виліз з шувару або з печери.

Як мусиш пчихнути, відверни голову від присутніх, закрий рота хусточкою або серветкою і як пчихнеш, вибачся.

Серветку, яку господарі подали до стола, постав собі в подолок і не уживай її замість хусточки до носа. Обтирай нею вуса, бороду, але не піт з чола.

Ніколи не причісуй волосся при столі, хіба що їж обід у фризієра.

Під столом тримай ноги коло себе і не стягай взуття, навіть дискретно і навіть як твої ноги зовсім гарно пахнуть.

Не штуркай ногою сусідки навіть як вона гарна.

Як тобі упаде кусок їдження, піднеси і не старайся підсунути його сусідови.

Не годуй домашнього пса під столом, навіть як м’яса подали до схочу. А передусім не підпирай на столі голови ліктем, навіть як вона велика і тяжка.

В ГОСТИНІ

Ми дуже гостинний народ і ті, що нас гостять роблять всі заходи, щоб нам догодити. Це очевидно вимагає від гостей належного признання під кожним оглядом.

Як тебе запросили на обід чи вечерю, подякуй чемно і як прийдеш принеси або квіти, або помадки, а як господарі мають малі діти, якусь забавку.

Не приводи своєї панни, хіба що вона теж була запрошена.

Не входи з папіроскою чи файкою в зубах і не вітайся з рукою в кишені.

На візиту приходиш в блюзці і в краватці, хіба що господарі зазначили, що це свобідна візита. Навіть як ця візита в городі, не приходи босий, навіть як маєш чисті ноги.

Хоч ти є дуже мудрий, дай нагоду другим дещо сказати.

Якщо, це перша формальна візита не розглядайся по хаті, не приглядайся до образів та інших пам’яток.

Подякуй як встаєш від стола, але не вставай перший, а як мусиш, то вибачся.

Чемно є подякувати за гостину короткою запискою, але не аж два тижні по візиті.

ЩОДЕННА ОДЕЖА

Колись жіноча мода йшла з Парижу, а чоловіча з Лондону. Сьогодні обі моди йдуть з усілля і міняються в гряди годи, але деякі норми залишаються без змін. Одяг все мусить бути чистий, випрасований і не сміє тхнути потом.

Штани носиш на паску або на підтяжках. Шкарпитки повинні бути темнішого кольору як штани. Краватка повинна гармонізуватися з блюзкою і не сміє мати меню з попереднього тижня. Сорочка мусить бути випрасована і чиста. Хусточку до носа носиш в нагрудній кишені блюзки, а як не носиш блюзки, то в задній кишені штанів.

Хустка мусить бути бездоганно чиста і не сміє бути зімнята в кульку.

ВЕЧІРНА ОДЕЖА

Фрак і смокінг, або біла і чорна краватка (метелик), бо до фрака вбирається білу, а до смокінга чорну.

Як ти у фраку, не носиш годинника на руці. Вечірнє убрання не носиш рано, ані в полуднє, хіба що граєш в симфонічній орхестрі. Як обстрижешся свіжо і вбираєш фрак, тоді будеш виглядати   як фризієр.

Навіть як ти не у фраку, не довбаєш в носі!

НА ВУЛИЦІ

Хоч ти певно додумуєшся, що вулиця не є виключно для твого ужитку, хочу потвердити, що воно дійсно так є.

Ідеш правою стороною, хіба що ти в Англії.

Не машеруєш з руками в кишенях і не посвистуєш, хіба що йдеш в товаристві Львівських батярів.

Не плюєш ані на хідник, ані на вулицю, ані під вітер!

Як ти в товаристві жінки, або старшої особи, йдеш по її лівій стороні, хіба що на вулиці болото.

Як штуркнеш когось, перепроси без огляду чи це була твоя вина, чи ні.

Як стрінеш знайомих поздорови, а як вітаєшся, чекай, щоб старший, або як це жінка, перші подали тобі руку.

Як знайомиш людей, представляєш мужчину жінці, а молодих старшим, ніколи навпаки.

Не вітайся з криком і не задержуй прохожих.

Не подаєш руки в рукавичках, хіба що на дворі є холодно і всі є в рукавичках.

ТЕЛЕФОН

Телефон, а особливо мобільний, є відносно новий засіб комунікації і тому етика його вживання ще є в стадії розвитку.

Не дзвониш, навіть до добрих знайомих, перед дев’ятою зранку або по десятій вечора. Як хтось відповість, не питаєш хто він, а відразу кажеш хто ти, але не уживаєш титулів, наприклад: тут інженер або тут пані Галя. Якщо відповідь є на ленті не проси, щоб тобі віддзвонити, навіть як дзвониш зі сусідного села. Подай дату і годину, коли ти дзвонив і скажи, що подзвониш пізніше.

Не руміґай як розмовляєш і не пчихай, ані не кашляй до слухавки, а як вирветься, вибачся.

Якщо до тебе дзвонили, не кінчи розмови, коли тобі вигідно, а чекай поки твій співбесідник це зробить. Якщо в тебе грає радіо або телевізія, стиши голос, твій співбесідник не конче мусить любити «рок енд ролл».

Якщо ти є гордим власником мобільного телефону і хочеш, щоб всі це знали, повісь собі його на шию, радше як маєш бавити присутніх своїми любовними чи родинними справами.

Вилучи це «технічне чудо» як ти є в церкві, ресторані, в театрі чи на засіданні або настав на беззвучне дрижання.

В ТОВАРИСТВІ ЖІНКИ

Ще в печерах якось так прийнялося, що жінки заслуговують на особливу увагу мабуть тому, що вони є більше чутливі і фізично делікатні.

Не вітаєшся з жінкою з папіроскою в зубах, навіть як вона має вуса. Відчиняєш жінці двері і пускаєш її перед собою. В автобусі чи в трамваю відступаєш своє сидженя, навіть як жінка ще не є в тяжі.

Встаєш з крісла як жінка, не твоя, входить в кімнату або підходить до стола в ресторані. Як жінка сідає до столу підсуваєш їй крісло. Ніколи не вітаєшся з жінкою сидячи, хіба що ти спараліжований і не простягаєш до неї руки перший.

Як жінка всідає або висідає з авта відчиняєш жінці двері, а як це завдає тобі забагато труду, то вози жінок фірою.

Помагаєш жінці убрати плащ або футро.

В ГУРТІ

Кожна людина, включно з англійською королевою, поводиться в присутності других людей інакше як на самоті, бо хоче, щоб про неї якнайкраще думали.

Не вітаєшся з рукою в кишені. Не чіхайся ані в потилицю, ані в голову, ані там.

Як тобі припадково відіб’ється, вибачся. Як пчихаєш чи кашляєш, заслони ніс і уста хусточкою, а як не маєш, долонями.

В усі ані в носі не довбай, там золота не знайдеш.

Не обтирай носа рукавом, ані лівим ані правим. Як мусиш видмухати ніс в публичному місці, роби це дискретно і не мельодійно. Вітру не випускай ані голосно ані по тихеньки.

Як розмовляєш з кимсь, дивися йому в очі, а не на звізди, хіба що ти астроном, ані на землю, хіба що ти агроном.

Як розмовляєш на вулиці, не підпирай ані ліхтарні, ані камениці – вони на тебе не впадуть.

ЛИСТУВАННЯ

Думки висловлені усно забуваються, думки висловлені на письмі залишаються, часто на все. Тому добре подумай, заки щось напишеш.

В першу чергу, в правому горішньому куті, подаєш дату, бо все є та можливість, що твій лист перейде в історію і тому, що дата твого листа буде потрібна особі, до якої ти пишеш. Якщо пишеш в Америці, перше подаєш місяць, потім день і рік. В Україні, перше день, а опісля місяць і рік.

Як особа до котрої ти пишеш є тобі близька, починаєш  від «дорогий» або «дорога», а як ні то «шановний/а», або «високоповажаний/а».

Якщо звертаєшся через «Ти», то і «Ти» і всі відмінки цього заіменника мусять бути великою буквою. Це саме відноситься, як звертаєшся через «Ви». В англійській мові, мабуть одинокій, «Я» себто «І» пишеться великою буквою.

Якщо твій лист є відповіддю на листа, що ти його одержав, зазначи це і подякуй. Закінчуй поздоровленням для особи, до якої пишеш і, якщо годиться, її близьких. До осіб, які тобі далекі закінчуєш більш формально «З поважанням» або «З глибокою пошаною», або «З належною пошаною».

Не закінчуй утертою фразою «На тому кінчу», бо ж це наглядне.

Святий Юрій – опікун Пласту

 

Святий Юрій побідоносець родом із Кападокії (в Малій Азії), виріс у глибоко віруючій християнській сім’ї. Його батько був мучеником, коли Юрій був ще дитиною. Його мати мала в Палестині великі добра, псрсїхала з сином у свій край і виховала його по-християнськи.
Поступив па службу в Римське військо, собою гарний, хоробрий в боях. Помітив Юрія імператор Діоклеціян і прийняв його як одного із старших начальників.
Імператор-поганин усе посилював переслідуваня на християн. Св. Юрій, коли довідався про рішення імператора, роздав добра свої бідним, відпустив на волю рабів і з’явився в Сенат. Він сміло виступив проти задумів імператора, виявив себе християном і закликав всіх визнати Христа: «Я раб Христа Бога мого, уповаю на Нього і виступив, щоб свідчити про правду».
Імператор був приголомшений визнанням Юрія, хотів його умовити, щоби не губив своєї молодості і щоб приніс жертви Богам. Від цього Юрій рішуче відмовився, сказавши: „ Нічого в тім моїм житті не ослабить мого бажання служити Богові”. Тоді за наказом імператора, зброєносці стали викидати його з залу, але сталь ставала м’якою, торкаючись його тіла, і він не відчував болю.
У в’язниці руки його закували в кайдани, а груди придавили каменем. Алс на другий день, коли його привели до імператора, св. Юрій сказав: „ Скорше ти змучишся, коли будеш мене мучити, як я змучуся собою”.
Тоді імператор наказав прив’язати його до колеса, а гострі ножі-леза різали його тіло. Юрій голосно кликав Господа і скоро затих, не видавши ні одного стогону. Діоклеціян думав, що Святий Юрій вмср, і наказав зняти його з колісниці, а сам пішов дати вдячну жертву богам.
В той момент навколо потемніло, вдарив грім і чути було голос: „Не бійся, Юрію, я з тобою”. Потім стало ясно і коло ньогоз’явився ангел і коли положив руку на мученика, сказав йому: „Радуйся”.
Так Св. Юрій став здоровим. Коли воїни привели його до імператора, він не вірив думаючи, що перед ним інший чоловік або дух.
Багато тоді увірило в Христа. Два знатних чиновники, Анатолій і Протолеон, почали відкрито визнавати Христа. Їх без суду за наказом імператора засікли мечами до смерті. Навіть дружина Діоклсціяна підтримала Христову віру.
Тоді імператор ще більше наказав мучити Юрія. Скинули його в глибокий рів, засипали погашеним вапном, через три дні відкопали, але він був здоровий і веселий.
Імператор думав, що Юрієві допомагають ворожбити, то ж прикликав ворожбита Афаназія. Піднесли Юрієві дві чаші – одну, що мала його зробити покірним, а другу з отрутою. Та отрута не подіяла. Святий дальше славив Бога. Він сказав: «Яспасаюся тільки коли кличу на поміч Христа, о помочі його сили”.
Діоклеціян спитав Св. Юрія, які ж діла Христові? Святий відповів: „Сліпих уздоровити, прокажених очистити, давати глухим слух, калік уздоровити, виганяти бісів, воскресати мертвих”. Імператор, знаючи, що ворожба ще нікого не воскресила, сказав, щоби хоронити Святого і сказав, щоби Св. Юрій на його очах воскрес із мертвого. На те Святий відповів: „Ти мсне спокушаєш, але задля спасіння народу, який побачить діло Христове, мій Бог сотворить той знак”.
І коли Святого привели до гробниці, він закликав: „Господи, покажи всім, що Ти є єдиний Бог, щоби пізнали Тебе, Всесильного Бога”.
І затряслась земля, отворився гріб, мертвий ожин і вийшов з гробу. Тоді ще більше людей увірило в Христа.
Однак імператор осатанів і наказав посадити Св. Юрія в темницю. Люди хворі з різних місцевостей йшли в тюрму. Св. Юрій уздоровлював їх. Один господар, Глікерій, прийшов до дому здоровий і почав прославляти Бога Христа, а імператор наказав йому відтяти голову.
В останню ніч Св. Юрій безперервно молився, побачив Господа, який його обняв, поцілував і положив на голову вінець, сказавши: „Тримайся, не бійся і будеш царювати зі Мною”.

Ранком імператор запропонував Святому разом правити держаною і піти до святині Аполлона, Св. Юрій пішов. Всі люди думали, що він принесе жертву Аполлонові. Св. Юрій перехрестив божка і сказав: «Ти хочеш прийняти від мене жертву, як Бог?». Диявол, який був в Аполлоні, сказав: «Я не Бог, тільки сей є Бог, якого Ти визнаєш». Ідоли попадали. На Снячого мученика кинулись жерці, зв’язали і вимагали вбити його. Але на цей шум прийшла цариця Александра і кликала: «Бог Юрій, поможи мені, бо Ти один Всесильний”.
Діоклеціян в той же час виніс смертний вирок Св. Юрію і цариці Александрі, яка без спротиву пішла за Святим Юрієм на смерть. Спокійно Св. Юрій приклонив свою голову під меч. Було це 23 квітня 303 року.
Пройде всього 10 літ, як ім’я Святого цар Константин каже написати на хоругвах, додавши „Син Побідний”.
Багато чудес робив Св. Юрій. На його Батьківщині в місті Бейруті було багато поган. Там коло гір було велике озеро, в якім жив величезний змій. Коли виходив з озера, то пожирав людей і люди нічого не могли зробити, від одного його подиху повітря ставало отруйним. Люди мусіли по черзі давати йому дітей в поживу.
Одного разу прийшла черга на царя і він мав дати на пожертву свою дочку. Цар одягнув дочку в найкращий одяг і відправив до озера. Гірко плакала дівчина. Тут з’явився на коні Великомученик Юрій зі списом в руці. Святий, коли побачив змія, перехрестився і сказав: „Во ім’я Отця і сина і Святого Духа” – і пробив змія, а потім сказав дівчині зв’язати змія своїм паском і так вести до міста. Люди почали боятися, а Святий сказав: «Не бійтеся, а уповайте па Господа Ісуса Христа». Потім Святий Юрій убив змія мечем, а люди спалили його за містом. Двадцять тисяч людей охрестили тоді.
Син Святого Володимира, Ярослав Мудрий, здвигнув церкву Св. Юрія у Києві, оснував монастир в честь Св. ІОрія. Отак св. Юрій став прообразом лицарства і патроном боротьби за найвищий ідеал народу – свободу, та символом боротьби проти зла.

Про Пласт

Пласт – українська скаутська організація. Метою Пласту є сприяти всебічному, патріотичному вихованню та самовихованню української молоді на засадах християнської моралі. Будучи неполітичною і позаконфесійною організацією, Пласт виховує молодь на свідомих, відповідальних і повновартісних громадян місцевої, національної та світової спільноти, провідників суспільства.

Пласт був створений у 1911 році, невдовзі після заснування скаутського руху Робертом Бейден-Пауелом в 1907 р., а вже 12 квітня 1912 року у Львові пластуни склали першу Пластову присягу. Серед засновників організації були д-р. Олександр Тисовський, Петро Франко (син Івана Франка) та Іван Чмола. В основі назви “Пласт” лежить відповідник англійського Scout (розвідник), взятий за прикладом пластунів – козаків-розвідників.

Гербом Пласту є трилиста квітка лілії – символ скаутського руху (відомий як Fleur-de-lis) – та тризуб, сплетені в одну гармонійну цілісність.

Для досягнення виховних цілей Пласт застосовує власну унікальну методу виховання, основні принципи якої полягають у добровільності членства в організації, вихованні і навчанні через гру та працю, поступовій програмі занять і випробувань, гуртковій системі самоорганізації, заохоченні ініціативи і самоврядування, пізнанні природи і житті серед природи, підтримці спеціальних зацікавлень і здібностей дітей та молоді.

На відміну від більшості скаутських організацій світу, де членство завершується із досягненням 25-ліття, членство в Пласті є пожиттєвим. Умовний віковий поділ передбачає 4 вікові категорії: новаки (6-12 років), юнаки (12-18 років), старші пластуни (18-35 років) та пластуні-сеніори (від 35 років). Виховна та адміністративна праця в Пласті здійснюється старшими пластунами та пластунами-сеніорами виключно на волонтерських засадах.

Пласт в Україні об’єднує близько 10 тисяч членів різного віку і таким чином є найбільшою скаутською організацією України. На сьогодні 130 осередків Пласту діють у всіх 24 областях України та Автономній республіці Крим. Пласт активно співпрацює з органами державної влади та громадськими організаціями, реалізуючи різноманітні соціальні та виховні програми.Протягом року Пласт в Україні проводить понад 100 виховних таборів різної спеціалізації: спортивні, морські, з повітроплавання, мистецькі, лижні, альпіністичні, археологічні, кінні, екологічні тощо. У таборах пластуни практично закріплюють знання і уміння, здобуті впродовж року на щотижневих заняттях. Серед найбільших заходів, котрі щороку проводяться Пластом на всеукраїнському рівні – інтелектуально-мистецький змаг Орликіада, фестиваль творчості День пластуна, спортивний змаг Спартакіада, передача Вифлеємського вогню місцевим громадам, змагання з пішого мандрівництва “Стежками героїв” та “Осінній рейд”. На місцевому рівні осередками Пласту постійно реалізується безліч акцій соціально-культурного та виховного спрямування.

Окрім України, Пласт офіційно існує у восьми країнах світу: Австралії, Аргентині, Великобританії, Канаді, Німеччині, Польщі, Словаччині та США. Пластові організації із усіх дев’яти країн об’єднані в Конференцію українських пластових організацій, на чолі світового пластового руху стоїть Начальний пластун.