Осучаснення діловодських книг УПЮ та їхній вплив на виховний процес юнацтва

Повна версія в форматі PDF з додатками доступні тут

ВСТУП

Пласт як організація виглядає міні-моделлю українського суспільства та держави: в ньому свої закони та правила, своєрідні стосунки між людьми, це гра в дорослість. Саме це допомагає адаптувати дітей до дорослого життя і привчати до його складностей ще змалку. Уділення відповідальності за планування праці куреня, вирішення дисциплінарних питань, ведення протоколів, чи відповідальність за кошти/майно — все це є не лише полегшенням зв’язковому, який/а несе безпосередню відповідальність перед крайовим проводом за функціонування куреня, а й дає розуміння самому члену проводу, що він/вона є частиною великого механізму, який дозволяє в майбутньому «пробитися» по драбині тієї системи вгору і вже далі більш ефективно та організовано планувати та виконувати інше, більш серйозне діловодство.

Діловодства допомагають дитині вибрати потрібне їй заняття за своїми вподобаннями. Виховний момент діловодства полягає в тому, що дитина бере на себе відповідальність керувати невеликою (в межах гуртка), а потім більшою (в межах куреня) групою людей, тож це потребує порядку та структурованості. Сама організація процесу прийняття рішень проводом дозволяє зв’язковому та іншим діловодам нижчого рівня бачити тих, хто дійсно може повести за собою людей, демонструвати пластові успіхи, а в майбутньому – стати дійсно провідником суспільства.

Діловодські книги в УПЮ є нероздільним від самого діловодства атрибутом і інструментом виконання діловодства і відповідно самовиховання членів проводу куреня УПЮ. В Пласті, особливо діаспорному, побудовано все так, аби показати загалом дитині, що таке поняття, як бюрократія існує, але не варто дитину цим переобтяжувати. Саме тому, в «Пластовому довіднику» зразки наказів/протоколів та інших бланків дуже скорочені. Реалії нашої української держави демонструють, що від радянського стилю ведення діловодства, від бюрократії ми відійдемо ще не скоро. В будь-якому випадку громадянин має знати, як треба писати заяву, листа, клопотання і в якому стилі має бути воно написане. Саме в цьому полягає грамотність та власна структурованість думок, аби чітко та по суті викласти в документі все те, про що ти думаєш написати, але мовою документа.

Цей методичний проект покликаний показати зразки та описати механізм внутрішнього документообігу куреня, продемонструвати механізми зацікавлення до виконання діловодств в УПЮ, дати певні поради щодо навчання цього дітей.

 

РОЗДІЛ 1. ВАЖЛИВІСТЬ ВЕДЕННЯ
ДІЛОВОДСЬКИХ КНИГ ЮНАЦТВОМ

  1. Пояснення юнакові/чці

Найосновніша функція виховника/зв’язкового в даному випадку — пояснити дитині, для чого взагалі вести діловодство. Це питання буде звучати найчастіше і без відповіді на це питання, переконливе аргументування дитині — діловодство не буде вестися.

Пояснень може бути багато. Наприклад, змоделювати ситуацію: дитина є директором підприємства і мусить когось з цього підприємства звільнити. Не можна звільнити людину, не вказавши причини. І не можна звільнити людини без формального документу, бо її не приймуть на іншу роботу. Що для цього треба? Скласти наказ на звільнення, у якому чітко писатиме, за що звільняють людину і ставлять відповідні відмітки в її документах на працю (трудова книжка). Після того, як ту людину приймуть на роботу, відкриють її послужний список і трудову книжку, побачать, що її вигнали за несумлінність до роботи і подумають, приймати її, чи ні. Ось так, один папірчик, один документ (в даному випадку наказ директора підприємства може вирішити всю подальшу долю працівника.

Також, слід пояснити, що формальні відносини в колективі, на відміну від неформальних становлять чіткий порядок всередині організації. Затверджені формальні вимоги означають чітке функціонування внутрішньоорганізаційного механізму, тобто, якщо ти хочеш щось отримати, ти маєш зробити те, те і те. У неформальному середовищі, де не існує правил, не буде і гарантованого результату, тільки на рівні домовленостей, що обмежується довірою і браком відповідальності за сказане і обіцяне.

Для того, аби пояснювати такі речі новому члену проводу, має бути налагоджений чіткий механізм функціонування курінного проводу, механізм прийняття рішень та доведення їх до членства куреня.

Важливою опцією також є пояснення важливості внутрішнього документообігу. В цьому закладено декілька змістів: перший — документи потрібні для історії куреня та ведення курінного архіву; другий — це допомагає діловоду звітувати за ведену ділянку; третій — правильно ведена книга є зразком для майбутнього проводу та діловода, який прийде на зміну уступаючому; четвертий — привчає дитину до порядку та грамотності.

Схема документообігу в моєму розумінні виглядає так:

Ключовим є рівноцінне розуміння потрібності цього, як у виховника, так і у юнацтва, оскільки «немає поганих учнів, є погані вчителі», тобто, якщо виховник не зможе пояснити потрібності цього юнакові чи юначці — нічого не вийде, виховник повинен скеровувати та поверхнево допомагати, рекомендувати дитині, як правильно укласти той, чи інший документ: чи це подання на відзначення, чи подання на пересторогу.

Діти мають відчувати себе дорослими, бо з кожним роком вони саме такими і стають. Дивлячись на своїх батьків, їм також хочеться накладати резолюції на документи, підписувати гербові бланки, реєструвати документи, підшивати чеки і звітувати за діяльність. Саме прагнення стати дорослим і рівним з дорослими має керувати юнацтвом в процесі виконання діловодства, аби стати реально продуктивним.

Крім того, діловодство — це не лише ведення документації, це реальне управління процесами всередині куреня, вирішення проблем членства, відповідь на виклики, які дає відповідальність за долю куреня.

Якщо наведені аргументи не діють на юнацтво, слід проаналізувати власну віру у власні слова. Якщо ви самі не вірите у те, що кажете, то і діти вам не повірять.

 

  • Пояснення молодому/дій виховнику/ці

Виховник чи виховниця завжди є і мають бути безпосереднім авторитетом для свого юнацтва, вони старші брати/сестри, вони перейшли вже в свій час програму УПЮ і мають гідно та доступно пояснити, для чого вести своє діловодство. Такі пояснення потребують неабиякої витримки та наполегливості.

У випадку, якщо виховник прийшов до УСП/УПС, тільки набрав гурток, то може виникнути надмірне формалізування процесів (або навпаки), оскільки людина вже працювала на роботі, знає про внутрішніх документообіг не за чутками, але не слід все міряти по тій роботі, де виховник/ця працював.

Звичайно, система управління куренем/гуртком потребує постійного удосконалення. Сьогодні є сотні онлайн-ресурсів для управління малими підприємствами та групами, але створення документів та внутрішньої бюрократії (не варто боятися такого слова) переслідує кілька цілей: навчити юнака/чку грамотно і послідовно викладати свою думку в формальних документах; навчити порядку у веденні документації; навчити зберігати всі документи в одному місці для оперативного реагування на запити від членів групи; навчитися чесно і прозоро працювати в групі, щоб ні в кого не було зауважень щодо нехтування обов’язками.

Колись я в юнацтві був на різних посадах (курінний писар, курінний суддя) і сам створював документи, якими регламентував порядок в курені в межах своїх обов’язків. Я створив окремий орган в курінному проводі – Курінну канцелярію, до якої входили писарі гуртків і відповідно я їм розписував накази, які вони мали виконувати, вели курінний архів, писали документи, створювали відзначки, посвідки тощо. З цим можна ознайомитися в додатку ч.1. Це все робилося, бо мені особисто це було цікаво. В цьому мені ніхто не допомагав. Виховник не вимагав такого скурпульозного ведення книг, створення окремих бланків тощо. Тому я вирішив сам себе зацікавити. Так в принципі виховник і має робити, себто не заважати юнаку розвиватися самому. Однак, виховник чи виховниця мають підігрівати інтерес до таких речей, вимагати ведення наказів, протоколів та інших документів, які мають складати історію виховної частини.

Порада особисто від мене  для молодих виховників — це власноруч перевірити зручність курінних книг, спробувати самому їх вести, а вже потім радити юнацтву робити це. Бо без розуміння виховника чи виховниці не зрозуміє і юнак.

 

РОЗДІЛ 2.  ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ
ДІЛОВОДСЬКИХ КНИГ УПЮ

Практичне використання діловодських книг УПЮ стане можливим лише тоді, коли вона буде створена власними руками. Кожен бачить свою діловодську книгу по-своєму. В 90-х роках, на початках Пласту, діловодські книги писалися в зошитах в клітинку, пізніше, з ЗСА пластуни діаспори привезли зразки діловодських книг, які велися тоді в Пласті в ЗСА. Фактично, вони нічим не різнилися, оскільки комп’ютерна техніка тоді не була в широкому доступі, тому всі накази, списки куренів тощо виконувалися або від руки, або на друкарській машинці.

Нещодавно мені на очі потрапила курінна книга 59-го куреня ім. С. Ленкавського, яка велася і ведеться з 1995 року. В ніц вже підшиті віддруковані бланки картотеки юнацтва, які і дотепер є в книзі гуртка. Через більш ніж 20 років, ми відкриваємо цю книгу і маємо чітке уявлення про те, хто був членом куреня, в якому ступені, які вмілості мав тощо і можемо собі уявити, наскільки сумлінно чи несумлінно діловод ставився до цих документів як історичних (в майбутньому) джерел.

Перша курінна книга 3-го куреня ім. Івана Виговського (мого юнацького куреня) почала вестися 3 серпня 1990 року, як пише на першій сторінці цього зошита. Фактично, в цій книзі був тільки реєстр людей, які в тому курені були, але як історична цінність тепер ця книга є безцінною.

Пласт еволюціонує і тепер рідко коли можна побачити паперову книгу, молодь переходить в електронні носії і всі книги редагуються в Інтернеті і можна «розшарювати» доступ до документів. Проте, без уміння складати документи, не можна ними послуговуватися навіть в електронних мережах, бо це лише інструмент поширення, а не укладання документу.

Пропоную вам ряд практичних робіт, які ви можете вживати на вишколах діловодів в своїх гуртках/куренях/станицях, аби хоч якось зберегти діловодські книги, які сьогодні є на межі вимирання. Думаю, вам і дітям буде цікаво.

2.1. ПРАКТИЧНА РОБОТА Ч.1

Технічна підготовка

Для того, аби вести діловодську книгу, слід мати певну технічну підготовку для початку роботи: 1. Грамотно писати і викладати думку; 2. Вміло послуговуватися інструментами, які допоможуть відобразити написане.

Для того, аби грамотно писати, слід вчитися добре в школі, а от, щоб правильно користуватися текстовими редакторами, слід не лише вміти просто вводити текст, але й форматувати його.

Перед початком роботи, пропоную ознайомитися з Правильником графічного стилю Пласту, який регламентує технічні вимоги до документів та різного роду поліграфічної та рекламної продукції Пласту, тож там можна знайти і вимоги до форматування документів.

  1. Для початку, слід створити на своєму комп’ютері папку, в якій ви будете розбудовувати своє діловодство, зберігати документи тощо. Для цього слід натиснути правою кнопкою миші (ПКМ) і  в розділі «Створити» обрати «Нова папка».

    Рис. 1. Створення папки
  2. Після цього, слід її правильно назвати. Назву слід обирати, залежно від діловодства. Оскільки створення документів я буду демонструвати на прикладі книги писаря, то назвемо її «Курінна канцелярія».
  3. Після того, як ми назвали нашу папку, слід знову натиснути ПКМ і знайти в розділі «Створити» – «Документ Microsoft Office Word» (чи документ іншого текстового редактора (OpenOfiice тощо).

    Рис. 2. Створення документу Microsoft Word
  4. Після вдалого створення документу, нам слід встановити шрифти, які передбачені Правильником графічного стилю Пласту та є одним з основних інструментів в укладанні документів. Для цього, потрібно завантажити два шрифта: 1. Myriad Pro (шрифт основного тексту); 2. Plast Lisovskyy Medium (шрифт заголовка). Ці шрифти знаходяться тут. Після завантаження їх слід перенести до папки C://Windows/Fonts (відкриваємо Локальний диск (С:), знаходимо папку Windows, в папці Windows знаходимо папку Fonts і переносимо туди всі файли зі шрифтами, таким чином вони автоматично встановляться).

    Рис.3. Вигляд папки Fonts на Локальному диску (С:)
  5. Після пророблених маніпуляцій, відкриваємо документ Microsoft Office Word, який ми створити в пункті 3.
  6. Стандартно, після створення нового документу, Word виставляє стандартно шрифт Calibri, розмір – 11 пт. Для того, щоб це змінити, слід у верхній вкладці Шрифт на Панелі інструментів натиснути на випадаючий список і обрати потрібний шрифт, залежно від потреби. Виберемо шрифт для заголовків Plast.

    Рис. 4. Обирання заголовкового шрифта Plast
  7. Після обрання  заголовкового шрифта, слід обрати його розмір. За правилами   діловедення, заголовок не може бути більшим від основного тексту ніж 2 пт. Тому для заголовка обираємо розмір в 16 пт. Для цього у сусідньому віконечку справа обираємо розмір 16.

    Рис. 5. Вибір розміру заголовкового шрифта
  8. Наступний кроком є форматування заголовка, тобто вирівнювання його в той чи інший бік. Раджу вирівнювати його по центру (слід натиснути Ctrl+E), але це залежить від необхідності. Напишемо декілька слів, наприклад «Заява на членство в Пласті» (рис.6). (у випадку цього шрифта раджу користуватися лише великими буквами, принаймні мені так підходить. Для цього слід натиснути CapsLock — авт.). Натискаємо Enter і переходимо до наступного рядка.
  9. Наступним кроком буде обрання шрифта основного тексту. Для цього способом, поданим в пункті 6, слід обрати серед всіх шрифтів Myriad Pro і поставити розмір в 14 пт (рис.5). Після цього вирівнюємо його по ширині (Ctrl+J).
  10. Визначаємо також абзацний відступ. Якщо ми поставимо його сталим, то при натисканні клавіші Enter (перехід до наступного рядка), в нас постійно буде з’являтися абзацний відступ, який ми встановимо. Спочатку, слід відкрити вкладку «Абзац» на верхній панелі інструментів та проставити всі показники по нулях, окрім: міжрядковий інтервал – Ординарний, абзацний відступ – 1,25 см. (рис.7)
    Рис. 6. Написання заголовку документа

     

    Рис. 7. Визначення абзацного відступу
  11. Після цього вводимо текст. Я обрав Пластову присягу як зразок.

    Рис. 8. Введення основного тексту після форматування
  12. Документ і ваші знання готові до подальшої роботи.

2.2. ПРАКТИЧНА РОБОТА Ч.2

Створення книги

Створення діловодської книги — це  питання креативу кожного окремого діловода. По діловодській книзі, як і по однострою, можна чітко прочитати дитину: чи вона сумлінно ставиться до виконання обов’язків; чи розуміє вона частину своєї влади та відповідальності; чи здатна вона до порядку в своїй голові та в самому веденні документів.

В цій практичній роботі я розповім, як з допомогою графічного редактора створити свою унікальну обкладинку діловодської книги за допомогою графічного редактора Adobe Photoshop. Саме в цій програмі створюються безліч картинок, вона зручна у експлуатації та функціонуванні.

Для початку, слід встановити в себе програму Adobe Photoshop CS5 (не ранішу версію, бо зараз всі файли йдуть від цієї програми і вище). Файл інсталяції можна знайти на будь-якому торрент-трекері, чи сайті з програмами. Навіть на самому сайті Adobe можна завантажити пробну версію, яку щоправда треба зарєструвати. Приклад буду показувати на програмі версії CS6. Будемо вважати, що ця програма у вас вже є, тому стаємо до роботи.

  1. Відкриваємо Adobe Photoshop, натискаємо вкладку «Файл» – Створити (або Ctrl+N). Після цього відкриється контекстне меню. У вікні створення документу треба проставити розмір (21х29 см) і роздільну здатність  (від 150 пікс/дюйм до 300).  Колірний режим – RGB, фон – прозорий. Тиснемо ОК.

    Рис. 9. Вікно створення нового файлу
  2. З лівого боку на панелі інструментів слід вибрати інструмент «Прямокутник», вибрати білий колір і на всю площину фону накреслити білий прямокутник (рис.10).
  3. Відкриваємо Правильник графічного стилю Пласту в програмі Adobe Acrobat Reader DC (програма для перегляду PDF-файлів). Відкриваємо 8 сторінку. Заходимо у вкладку «Редагування» і обираємо інструмент «Зробити знімок» (рис.11).
  4. Виділяємо потрібну область знімку (в цьому випадку логотипу Пласту зелений справа внизу) і тиснемо Ctrl+С.
  5. Вставляємо скопійований малюнок в наш файл в Photoshop за допомогою клавіші Ctrl+V.
    Рис. 10. Створення білого прямокутника

     

    Рис. 11. Вибір інструмента «Зробити знімок»

     

    Рис. 12. Вставлення скопійованого зображення в файл Photoshop
  6. Після цього розтягуємо зображення, затиснувши ЛКМ (ліва кнопка миші) один з кутиків вставленого зображення і тягнучи його по діагоналі вниз до потрібного розміру (рис.13). Для того, щоб пропорції зображення збереглися, слід затиснути клавішу Shift і тримати.

    Рис. 13. Зміна розміру вставленого зображення
  7. Наступним кроком є створення тексту. Для цього вибираємо інструмент «Текст» (велика буква Т) і клацаємо один раз на нашій площині. Після цього, обираємо шрифт Plast.
  8. Для того, щоб нам вибрати колір тексту, слід взяти інструмент «Піпетка» (6 інструмент на панелі зверху) і натиснути на зелений колір на логотипі. Таким чином, воно визначить колір тексту і вже текст, який ми напишемо буде в ідентичному кольорі з логотипом.
  9. Після цього пишемо назву нашого куреня, але оскільки текст задовгий, переносимо його в різні рядки (рис.14).
  10. Заходимо у вкладку «Вікно» і обираємо пункт «Символ». Після цього, справа з’являється вікно зміни символів, де є віконце зміни розміру і біля нього справа віконце зміни міжрядкового інтервалу. З допомогою цих інструментів слід зробити так, але всі рядки по ширині були однаковими. Для цього можемо збільшувати або зменшувати розмір шрифта (рис.15).
    Рис. 14. Введення тексту в текстове поле

    Рис. 15. Вигляд напису після зміни розміру шрифта
  11. Наступним кроком, обираємо інструмент «Прямокутник» і малюємо його посередині нашої робочої поверхні (рис. 16).

    Рис. 16. Створення прямокутника для головного напису
  12. З допомогою інструмента «Текст», створюємо напис «Книга курінного судді», або іншого діловода, якого потрібно. Шрифт – Plast, колір напису – жовтий. Розмір рядків підлаштовуємо по ширині, як описано в п.10. (рис.17)

    Рис. 17. Написання заголовку книги

З допомогою таких простих навиків знання Adobe Photoshop, вмілого оперування шрифтами та простими фігурами, можна створити свою унікальну обкладинку книги.

2.3. ПРАКТИЧНА РОБОТА Ч.3

Створення документа

В цій практичній роботі, ми будемо розглядати те, як правильно складати пластові документи з погляду української мови, посилань на нормативні пластові документи. Вміння лаконічно і грамотно укладати документи допоможе дитині в майбутньому уникнути незручностей на роботі при написанні різного роду листів, заяв, при веденні офіційної переписки з органами державної влади, підприємствами тощо.

Посадова особа, яка здійснює написання документа повинна вільно і грамотно володіти українською мовою, а у випадках, коли вона сумнівається, саме виховник чи виховниця повинні в цьому допомагати і всіляко акцентувати на важливості такого документообігу в курені/гуртку.

  1. Відкриваємо створений в нашій папці Документ Microsoft Word.
  2. Слідкуємо, щоб всі розміри шрифта, міжрядкові інтервали тощо були виставлені, як в практичній роботі ч.1.
  3. Для початку, слід визначити адресата листа/заяви, себто до кого ми адресуємо цього листа. Для цього, текст має бути вирівняний вліво (Ctrl+L). При введенні адреси слідкуємо, щоб рядки не були задовгими, тож слід переносити текст в інший рядок з допомогою клавіші Enter. Спочатку в адресі листа пишемо посаду, пластовий ступінь, ім’я та прізвище (курінь в випадку УСП/УПС) в родовому відмінку однини, наприклад «Голові Крайової пластової ради України ст. пл. гетьм. вірл. Ользі Герус, ЧоК».
  4. Виділяємо написане і пересуваємо інструментом у вигляді піскового годинничка на лінійці документу вправо. Слід проконтролювати, щоб рядки не переносилися в інший рядок. (рис.18)
  5. В наступному рядку посередині, слід вказати звернення до адресата через «друже» чи «подруго», назвати ім’я адресата (рис.20).

    Рис. 18. Написання адреси листа
  6. Наступний крок – це викладення суті листа чи прохання. Текст слід починати писати з абзацу через два рядки після адреси.
  7. Для того, щоб в тексті листа зробити посилання на якийсь документ, то це слід робити з самого початку, аби вже в першому реченні пояснити зміст звернення і його обґрунтування з погляду пластового законодавства. Слід вживати такі слова, як «Відповідно до…», «Згідно з…» і після цього посилання на документ, наприклад «Відповідно до Правильника УПЮ ч.1, п. 2.4.2 звертаються з проханням…». (рис.19).

    Рис. 19. Зразок формулювання прохання з посиланням на документ
  8. Після першого абзацу, залежно від змісту документу, слід більш детально пояснити своє прохання.
  9. В передостанньому абзаці можна уточнити наявність додатків до листа, наприклад: «В додатку: характеристика кандидата, нагородний лист» тощо.
  10. Останній абзац чи останнє речення, виходячи з культури складання звернень, слід завірити адресата в подальшій співпраці чи/та повазі.

    Рис. 20. Зразок формулювання основного тексту документа
  11. Завершувати документ за пластовою традицією слід пластовим гаслом СКОБ! (для цього раджу користуватися шрифтом Plast), датою та місцем написання документу (формулювання Дано 1 грудня 2016 р.Б. в місті Львові) та підписом. Якщо підписантів більше, ніж один, то слід в наступному рядку написати «Підписали:» і внизу зазначити підписантів. З лівого боку рядка пишеться посада, з правого боку — пл. ступінь, ім’я та прізвище, курінь в називному відмінку. Між посадою і ім’ям слід залишити місце для підпису, яке можна зробити клавішею Tab.

    Рис. 21. Прикінцеві реквізити документа
  12. Зберігати документ слід в двох форматах .doc та .pdf. Для того, щоб зберегти, слід зайти у вкладку «Файл» і натиснути «Зберегти як…» і обрати формат зберігання (рис.22). В форматі .pdf слід зберігати для того, щоб при пересиланні електронною поштою листа, чи при видруку з іншого комп’ютера всі налаштування документу (шрифти, відступи тощо) збереглися.

    Рис. 22. Зберігання документу в форматі PDF

2.4. ПРАКТИЧНА РОБОТА Ч.4

Створення наказу

Наказ як документ в Пласті зустрічається лише в кількох випадках: в УПЮ — документ для відкриття дня на таборі, сходин чи заходів; в УСП/УПС як офіційний документ від керівного органу, в якому організація виносить офіційне рішення щодо якогось об’єкту документу (дозвіл на проведення табору, офіційне призначення працівника). Оскільки накази в контексті цього проекту — це компетенція УПЮ, будемо розглядати, як укласти наказ на відкриття сходин.

Наказ складається з «шапки», тобто заголовкових реквізитів (назва документу, нумерація, заголовок, який пояснює короткий зміст наказу, наприклад: «Наказ ч.3 про відкриття 3-го дня табору», точок наказу, та прикінцевих реквізитів (СКОБ!, дата та місце написання наказу, підписи відповідальних осіб).

  1. Для написання заголовкових реквізитів, слід вирівняти текст по центру (Ctrl+E), вибрати напівжирний стиль (Ctrl+B) та великими літерами написати слово НАКАЗ. Біля цього також слід зазначити нумерацію наказу (детальніше в практичній роботі ч.6 про створення реєстру). В наступному рядку з великої літери слід написати заголовок, який пояснює короткий зміст наказу (Про відкриття сходин гуртка, Про відкриття 3-го дня табору тощо).
  2. В наступному рядку (текст слід вирівняти по ширині без абзацних відступів), слід почати основний текст наказу з першої точки (Т.ч.1). Перша точка слугує для загального привітання учасників заходу, чи ідейної цитати.
  3. Друга точка наказу слугує для уточнення правил поведінки на заході чи іншої технічної інформації.
  4. Третя точка наказу повідомляє загалу про програму сходин (дня на таборі) з детальним вказанням часових меж та назви точок програми. Також, може бути повідомлена лише рамова програма дня, щоб не відкривати учасникам сходин (табору) всіх секретів, які підготував виховник чи юнак для учасників сходин (рис.23)

    Рис. 23. Заголовкові реквізити та перші три точки наказу
  5. Четверта точка наказу призначена для повідомлення про провід сходин (табору) — на таборі це особливо актуально, оскільки він може змінюватися через призначення тимчасового наказного проводу. В цій точці або окремій можуть теж бути відомості про хорунжих дня, чергових дня тощо. Окремою точкою (якщо це стосується табору), слід зазначати прибулих і вибулих з табору, якщо такі були (детальніше про це в зразку таборового наказу в книзі табору УПЮ).
  6. Останньою точкою вказується чисельний стан заходу, в якому слід здійснювати такий поділ, як провід (комендант, заступники), булава (бунчужний, інструктори, вишкіл бунчужних), учасники (булавні), гості з зазначенням точної кількості присутніх на заході. В кінці точки слід зазначити підсумок всіх присутніх словом РАЗОМ чи ВСЬОГО (рис.24).
  7. В прикінцевих реквізитах, слід вказувати пластове гасло СКОБ!, дату та місце написання наказу, та підписантів, якими є виховник (зв’язковий, комендант) та писар, який складає наказ (рис.25). Після укладення наказу, він має бути підписаний всіма підписантами в двох екземплярах (один в книзі табору, інший в архіві куреня/гуртка наприклад).
    Рис. 24. Останні точки наказу

    Рис. 25. Прикінцеві реквізити наказу

2.5. ПРАКТИЧНА РОБОТА Ч.5

Створення протоколу

  Протокол — це один з найважливіший діловодських документів, оскільки саме в цьому документі зберігається хроніка прийнятих рішень, деталі обговорень різного роду зборів, підсумки голосувань тощо.

Протоколи можуть вестися на всіх видах збірок (сходини Ради гурткових, збірка курінного проводу, збірка проводу табору, збірка організаторів вишколу тощо). Протокол особливо є важливим документом для тих осіб, які були відсутніми на збірці, щоб могти опосередковано приймати участь в обговоренні прийнятих рішень та бути в курсі всіх обговорених справ.

Є різні стилі написання протоколу:

  • Констатаційний — це вид написання протоколу, в якому констатуються лише обговорені і прийняті рішення, наприклад:
    Слухали: пл. прих. Івана Петренка з доповіддю про інвентаризацію майна табору.

Вирішили: прийняти звіт пл. прих. Івана Петренка та доручити йому провести інвентаризацію майна куреня. Проведення перепису майна табору вважати виконаним на оцінку «добре».

  • Описовий — вид написання протоколу, який зумовлює детальний опис обговорень. Такий протокол складається переважно після заходу, відтворюється з нотаток, які писар писав на заході чи збірці. Такий спосіб не є дуже точний, адже може містити суб’єктивність писаря, бо не все можна чітко відтворити з пам’яті, проте такий стиль передає атмосферу, яка царювала на збірці. Наприклад:
  1. Питання курінної вкладки

З доповіддю про питання збору курінної вкладки виступив пл. розв. Василь Терещенко, який розповів про те, що вкладка збирається не дуже вдало, адже члени куреня нехтують збірки для збору вкладки, таким чином зриваючи здачу квартальних внесків в станицю. Зв’язковий ст. пл. скоб Іван Геращенко висловив своє невдоволення через ці обставини та запропонував Василеві допомогу від Кадри виховників в зборі вкладки.

  • Стенографічний — вид написання протоколу, в якому чітко фіксуються слова, сказані кожним з присутніх. Для цього може вестися диктофонний запис і потім після збірки писар розшифровує записи і переносить їх на папір. Наприклад:

Василь Терещенко: Ситуація, що склалася зі збором вкладки є дуже плачевною, що раз гірше збираються гроші в гуртках. Скоро прийде час здачі квартальних внесків, а ми не зможемо зібрати потрібну суму і доведеться вкладати свої власні кошти.

Іван Геращенко: така поведінка юнацтва є неприпустимою. Пропоную, щоб виховник твого гуртка допоміг тобі в зборі вкладок, бо зривати термін здачі внесків на станицю є недопустимим. Але загалом ти молодець, що стараєшся змобілізувати своїх побратимів в курені.

 

В принципі, кожен писар може обирати той стиль, який йому подобається. Коли я писав чи пишу протоколи, то найзручнішим для мене є описовий стиль, оскільки все залежить від тієї цільової аудиторії, яка це буде читати. Якщо всіх цікавлять лише прийняті рішення, то достатньо констатаційного способу. У випадку куреня УСП, то тим, кого не було, цікаво почитати, яка була атмосфера на збірці і про що радилися. Тому, кожен писар в праві обирати собі ближчий йому стиль, в залежності від потреби.

В цій практичній роботі ми розглянемо загальні реквізити, які потрібно враховувати при написанні протоколу. Ці відомості потрібні для архіву та для тих, хто буде читати цей протокол.

Як і в наказі, в протоколі мають бути заголовкові та прикінцеві реквізити, однак крім того, має бути ще список присутніх на збірці,  кількість присутніх та список питань порядку денного. При детальному розписуванні обговорення питань, слід  також писати заголовок обговорюваного питання відповідно до його місця та числа в порядку денному.

  1. В заголовкових відомостях слід великими буквами напівжирним стилем написати слово ПРОТОКОЛ (це означає вид документу) та його число в реєстрі документів. В наступному рядку слід написати вид збірки, про яку пишеться протокол.
  2. Наступним пунктом є зазначення списку присутніх із зазначенням пл. ступенів, імен та прізвище та з зазначенням посад. Рекомендую зазначати їх по вищості посади. В кінці цього пункту можна написати кількість присутніх на збірці осіб.
  3. Після зазначення списку присутніх, можна написати і список відсутніх на збірці з можливим зазначенням причини відсутності, яку слід вияснити заздалегідь (рис.26).
  4. Якщо на збірці присутні гості, то це слід написати окремим пунктом із зазначенням пл. ступеня, ім’я, прізвища та посади (якщо є).
  5. Після списку присутніх/відсутніх, слід написати список питань до обговорення. Назви питань слід формулювати лаконічно та коротко не перевищуючи один рядок документу (рис.27).

    Рис. 26. Початкові реквізити протоколу
  6. Далі слідує обговорення питань, зазначених в порядку денному, відповідно до обраного стилю написання.
  7. Прикінцеві реквізити такі ж, як в наказі, однак крім курінного/ої та писаря, протокол скріплює також зв’язковий/а (рис.28).
    Рис. 27. Зразок порядку денного та обговорення питання

    Рис. 28. Зразок прикінцевих відомостей протоколу

2.6. ПРАКТИЧНА РОБОТА Ч.6

Створення е-реєстру

Електронні реєстри з допомогою онлайн (Google Таблиці) чи офлайн-ресурсів (Microsoft Excel) є дуже зручними до складання, зберігання різного роду даних, експлуатації та функціонування. Списки чи реєстри допомагають нам на меншій кількості місця в горизонтальному чи вертикальному порядку погрупувати велику кількість потрібних даних. Наприклад, картотеку юнацтва, яку ми звикли бачити  у вигляді файлу Word можна зробити на більшу кількість людей за допомогою таблиць Excel. Праця з електронними таблицями в детальнішому викладі розміщена в методичному проекті ст. пл. Тараса Липового, ПМ «Використання соціальних мереж  та сервісів Google в діловеденні та роботі куреня».

В цій практичній роботі ми розглянемо створення електронного реєстру курінних/гурткових документів, що в принципі пояснить принципи роботи з онлайн-таблицями, що дозволить згодом створювати і інші реєстри, такі як список членства куреня, чи картотека юнацтва.

  1. Для початку роботи з таблицею, нам потрібно її створити. Для того заходимо на Google Drive (диск зберігання даних пошти Gmail), натискаємо «Створити» і обираємо «Таблицю».
  2. Після цього, нам відкривається інтерфейс таблиці, який ми можемо використовувати для створення нашого реєстру. Для початку нам слід визначитися з назвами колонок, в які ми будемо вносити дані.
  3. В моєму розумінні, для реєстру документів перше, що нам потрібно – це нумерація, для того, щоб потім цей чи інший документ можна було знайти в архіві. Це дуже зручно в користуванні. Уточню, що номер документу, який ви складаєте має бути такий самий, як номер в реєстрі. Спочатку, нам слід визначитися з способом нумерації. Їх є сотні тисяч, бо кожне відомство визначає їх самостійно. Найпростіший, який мені припав до душі — це порядковий номер документу / рік, в якому було укладено документ, наприклад: 1/2016, де 1 — це перший документ, написаний і зареєстрований в 2016 році, а 2016 – це рік. Таким чином буде легше звітувати писарю, чи іншому діловоду, який зазначатиме, що за звітний період (2016 рік) було видано 1 документ, з них 1 протокол і 0 листів (рис.29).
  4. Після цього, слід визначитися з призначенням документу. Я рекомендую два види призначення документу: Зов (зовнішній — для інших ніж курінні пластових органів) і Вн (внутрішній — для внутрішнього користування в курені).

    Рис. 29. Зразок реєстру курінних/гурткових документів
  5. Наступна колонка має відповідати за вид документу (лист, протокол, заява тощо).
  6. Ці три колонки є найважливішими в цій таблиці, особливо для навігації. Тому слід їх закріпити, щоб при пересуванні в інші колонки, ці залишалися непорушними і разом з цим пересуванням пересувалися і вони. Для того, слід використати вкладку «Вигляд» – «Закріпити» і вибрати потрібну кількість стовпців чи рядків (рис.30).

    Рис. 30. Закріплення стовпців та рядків таблиці
  7. Наступний стовпець має відповідати за короткий зміст документу (про відкриття сходин, надання 1-го відзначення УПЮ тощо).
  8. Наступні два стовпці мають бути використані для дати і місця написання документу.
  9. Біля цього стовпця, мають бути зазначені підписанти документу.
  10. Наступний стовпець має зазначати, для кого цей документ призначений. У випадку такого документу, як лист/звернення/заява, має бути зазначений адресат (курінний/а, зв’язковий/а чи інша посадова особа).
  11. Наступні чотири стовпці – це «В архіві» (чи екземпляр є в архіві, слід написати «Так» чи «Ні»), «Пропечатано» (це у випадку офіційних пластових документів, чи поставлена печатка, яка зумовлює юридичну силу документа), «Статус» (пункт, в якому прослідковується актуальне знаходження документу – розіслано, вручено тощо), «Додатки» (в якому зазначаються номер додатків та короткий їх зміст).
  12. Загалом, такий документ як реєстр є дуже зручним у використанні, особливо, коли діловедення куреня/ради гурткових здійснюється в онлайні. Доступ до такої папки і до таких документів може здійснюватися з різних ґаджетів (планшетів, смартфонів тощо).Також, дуже просто такий електронний документ давати на перевірку виховнику чи зв’язковому через електронну пошту просто надавши йому чи їй доступ до редагування, перегляду чи коментування.

ВИСНОВКИ

Осучаснення діловодських книг в УПЮ — це продиктований необхідністю крок, який має здійснюватися постійно, зважаючи на те, що цим фактично ніхто не займався крім окремих людей чи діловодів. Цей методичний проект показує лише певні рекомендації до того, як виховнику/ці пояснити дитині, для чого і як вести своє діловодство.

Електронізація діловодських книг, як і нашого життя є невпинним процесом, вони диктують нам постійну оптимізацію та спрощення процесів. Однак, крім цілі ефективного менеджменту в курені, діловодства мають на меті ще навчити дитину складати ці документи, розуміти стиль написання та потрібність застосування цього в дорослому житті.

Цей методичний проект написаний у вигляді практичних робіт, які може робити як виховник/ця і зв’язковий/а та радити до використання своєму юнацтву.

Саме ведення діловодств в Пласті допомагає дітям самим будувати своє міні-суспільство зі своїми міні-органами влади. Це також дає розуміння, що це не лише велика відповідальність, але і велика праця. Також, це дає розуміння формальних відносин між керівництвом та підлеглими, розуміти їхню цінність не лише за допомогою дружніх та договірних відносин. З кожним разом, життя дає розуміти, що формальні стосунки – це саме те, на що можна покластися, зважаючи на недосконалу природу людини, яка може зраджувати. Діловодство має навчити дітей скурпульозно підходити до написання документів, вчитуватися в їхній зміст, шукати помилки, бо в дорослому житті від однієї помилки може залежати кар’єра, чи навіть життя.

Щиро раджу всім виховникам та виховницям не відходити від традиційних методів застосування пластових діловодств УПЮ, а навіть, якщо ви не знайшли відповіді на свої питання, то включати креатив і видумувати щось своє.

Календарно-тематичне планування гутірок в УПЮ

В проекті описано процес календарно-тематичного планування гутірок для проведення сходин пластових гуртків. Матеріал оформлено в таблиці та в доступному викладі.

Завантажити проект в форматі PDF можна тут.

Вивчення Пластового Закону на сходинах УПЮ

Завантажити проект в форматі PDF можна тут.

Опис проекту: Проект містить підбірку історій для обговорення та ігор до кожної точки Пластового Закону і може реалізовуватися під час року на сходинах або на таборі. Дана розробка розрахована на юнацтво віком 12-14 років.

Актуальність: вивчення Пластового Закону та Головних Обов”язків є важливою основою праці з юнацтвом. Часто виховники відтягують їх вивчення чи подають дуже оглядове представлення точок, мотивуючи це важкістю сприймання у молодших дітей або очевидністю матеріалу. Досвід станиці Київ показав, що після повного року пластування юнацтва, що перейшло з УПН, гуртки досі не лише не знають Закону, але й часом не підозрюють про його існування. Проблемою виховників є відсутність базових матеріалів для доступного пояснення юнакам Пластових правил гри, що на мою думку, повинно стати темою юнацьких сходин вже під час перших місяців пластування. Даний проект розрахований на 14 сходин та передбачає використання 30 хв часу щоразу (гутірка+гра), що дає можливість доповнювати програму відповідними інструктажами, майстеркою, піснями тощо.

Проект був реалізований на сходинах гуртка “Мавки” протягом 2002 року і довів свою ефективність. Всі юначки знають напам’ять весь Пластовий Закон, порядок точок та вміють пояснити своє розуміння кожної з них.

1.Пластун словний / Пластунка словна
Бідна жінка знайшла яйце. Дуже зрадівши, вона покликала свого чоловіка і дітей та сказала:
-Наші турботи і бідування скінчилися! Дивіться! Я знайшла оце яйце. Ми його не їстимемо, а занесемо до сусіда, щоб його квочка висиділа нам курчатко, яке стане куркою. Очевидно, і курку не будемо їсти, а розведемо багато курей, щоб мати багато яєць. Але не будемо їсти ні курей, ні яєць, а продамо їх і купимо телицю. Телиця виросте, народить телят і так будемо мати велике стадо. Продамо це стадо і купимо собі поле, потім продамо…, купимо…, продамо…. і купимо…
-Захоплено показуючи руками, які великі поля можна було б купити, вона ненароком випустила яйце, і воно розбилося.
Словність це не лише дотримання обіцянки, але й вкладання в кожне сказане слово змісту. Наші постанови часто є подібні до балачок цієї жінки: “ Зроблю…Налагоджу…Буду…” Минають роки , а ми не робимо нічого.
“Ерудит” Пластова словність передбачає точне і доречне використання слів. Адже, не знаючи, що саме обіцяв, важко дотримати слова. Спробуймо перевірити свою обізнаність з різноманіттям мови. Перед учасниками ставиться картка з написаним довгим словом чи виразом. Завдання гравців: протягом визначеного часу (декілька хвилин) скласти з написаних літер нові слова. Кожна літера може використовуватися тільки стільки разів, скільки вона зустрічається в заданому слові. Початкові слова чи фрази можуть стосуватися теми, що вивчається і допомагати запам’ятати певні поняття (наприклад, “Олександр Тисовський” або “Картографія”). Перемагає гравець, що написав найбільше слів. Додаткові точки може отримати той, хто склав найдовше слово.
“Пластовий попсутий телефон” В попсутий телефон грали всі, але має ця гра і незвичайний пластовий варіант. Гравці сідають в ряд чи коло на відстані 1-1,5 м один від одного. Виховник пошепки каже першому гравцеві якесь слово. Гравець повинен передати його далі, але дати лиш визначення цього поняття, не використовуючи самого слова. Другий гравець намагається позначити почуте одним терміном і передає його далі. Таким чином гравці 1,3,5 і т.д. кажуть сусідам пояснення до почутого слова, а гравці 2,4,6 і т.д. називають поняття одним словом і передають його. Від того, якими словами учасники користуються залежить успіх передачі слова.

2. Пластун сумлінний / Пластунка сумлінна
Одна княжна на свої уродини отримала від нареченого важку. Округлу посилку. Дуже заінтригована, що там таке, вона швидко відкрила її і знайшла там…гарматний снаряд. Розчарована князівна кинула його на землю. При падінні зовнішня оболонка снаряда розламалася. А в ній виявився менший снаряд зі срібла. Князівна взяла його в руки і , оглядаючи, випадково сильно натиснула пальцями. Срібна оболонка прорвалася, а всередині виявилася золота коробка. Цю коробку князівна відкрила дуже легко. Всередині, на червоному оксамиті, лежала обручка, оздоблена прекрасним діамантами, що творили слова: “Люблю тебе”.
Часом люди кидають почату справу, боячись її складності. Але сумлінна робота може принести неочікувані і дуже цінні результати.
“Передай депешу” Часто нам доводиться виконувати якісь доручення. Зазвичай ми стараємося втілити основні задуми, а деталі лишаються поза увагою. Проте не завжди дрібниці, на які ми не зважаємо, є неважливими. Спробуй своє вміння сумлінно виконувати завдання, враховуючи усі тонкощі. Для гри треба підібрати уривок тексту, який і виконуватиме роль дуже важливої депеші. В кімнаті лишається тільки виховник і один гравець, всі решта учасників будуть долучатися по одному пізніше. Виховник один раз чітко і виразно зачитує гравцеві текст, після чого запрошується новий учасник. Перший гравець намагається по пам’яті переказати почуте, намагаючись не пропустити деталей. Тоді в кімнату запрошується наступний, який чує від попереднього гравця “оригінальний” виклад тексту. Таким чином ланцюжком всі гравці слухають розповідь попередника. В кінці гри останній гравець переказує усім те, як він запам’ятав депешу, а виховник зачитує перший варіант тексту. Зазвичай різниця цих повідомлень є дуже разючою (особливо якщо брати художній твір з епітетами, порівняннями, власними назвами). Тоді гравці самі оцінюють рівень власної сумлінності, наприклад, силою аплодисментів.

3. Пластун точний / Пластунка точна
Одного разу старий чоловік, що помирав, покликав до себе трьох своїх синів і сказав:
– Мені недовго лишилося жити і я хотів би наостанок дістати від вас щось на згадку. Йдіть по світу і поверніться за тиждень, нехай кожен з вас принесе мені найцінніший подарунок. Пішли сини у світ. Один потрапив у далекі східні країни і вирішив принести батькові гілку з прекрасними квітами вишні (сакури), бо про їх красу багато говорили. Але треба було чекати два тижні. Другий потрапив на морське узбережжя і вирішив принести батькові найдивовижнішу мушлю, про яку стільки чув, але треба було чекати 10 днів до морського відпливу, щоб побачити дно. Третій же просто мандрував по світі і чув багато новин. Але так і не знайшов чогось надзвичайного. Пройшов тиждень але перші два брати вирішили зачекати, зате принести справді цінні речі. Наймолодший повернувся до батька. Старому було вже дуже тяжко і він втішився поверненням сина. Довго питав про подорож , а коли дізнався, що син не має подарунка , сказав:

– Я ніколи не мандрував по світі, а твої розповіді подарували мені таку можливість. Це дійсно цінний подарунок.
Через кілька днів повернулися двоє братів, але батька вже не застали. Вони принесли свої подарунки, які були дійсно прекрасні, але невчасні… Їх нікому вже було дарувати…
Точність передбачає перш за все вчасність будь-яких дій, так само треба намагатися бути точними в словах, діях і намірах.
“Дивний зоопарк” Один гравець виходить за двері, а решта задумують якусь тварину та розподіляють по учасниках окремі частини її тіла. Гравець повертається в кімнату і намагається намалювати тварину, керуючись лише поясненням інших гравців. Причому пояснення складаються з відповідей на поставлені питання, що передбачають відповідь “так” або “ні”. Наприклад, описуємо кота: Гравець, що малює: “Розмір голови цієї тварини перебільшує футбольний м’яч?” Гравець “відповідальний” за голову: “Ні”. “Тварина має пазурі?” Гравець, що описує лапи: “Так” І так далі. Навряд чи намальовані тварини будуть дуже схожі на себе, тому їх можна буде помістити лише в дивний зоопарк.
“Влучний стрілок” Учасники діляться на дві (чи більше) команд і отримують певну кількість предметів на кожного учасника (каштани, м’ячики, газетні кульки тощо). Гравці формують ряди і за сигналом намагаються влучити “снарядами” в ціль (відро, перевернута табуретка тощо), що стоїть на певні віддалі біля кожної команди. Закинувши всі предмети, гравці повинні стати в лаву і голосно вигукнути назву команди чи гуртка. Без останньої умови гра не припиняється і команда противників може наздогнати першунів. Саме точне дотримання інструкцій, що даються лише один раз на початку дасть можливість виграти.
Більшого азарту матиме гра, якщо замість мішені повісити декілька надутих повітряних кульок, а лучити в них міні-списами, зробленими з з’єднаних скотчем шпильок і олівців.

4. Пластун ощадний / Пластунка ощадна
Учні хасидського равина жалілися йому, що у світі шириться зло. Вирішивши прогнати всі темні сили, вони попросили у равина поради. Равин порадив їм, щоб вони взяли мітли і попробували очистити свої кімнати від темноти. Розчаровані учні все ж взялися до роботи, але нічого з того не вийшло. Тоді равин порадив своїм учням взяти міцні палиці і бити ними по темноті. Коли ж і це не дало бажаного результату, він порадив їм, щоб ті пішли до своїх кімнат і своїм криком протестували проти темноти. Коли ж і це не допомогло, равин сказав:
-Діти мої, хай кожен із вас запалить у темноті свічку!
Учні пішли до своїх кімнат, запалили свічки. Коли розглянулись довкола, темінь щезла.
Пластун заощаджує час, зусилля, гроші. Важливо ясно розуміти те. що хочеш зробити, щоб не марнувати дарма свого життя на пусті речі.
“Кроки” Гравці діляться на дві команди і мають завдання перейти певну відстань якнайшвидше, але… за допомогою найменшої кількості кроків. Перший учасник робить якнайбільший крок, вся команда підходить за ним. Далі максимально крокує другий учасник і так далі. Кожен крок забиратиме силу команд, тому просто швидке виконання завдання не принесе перемоги. Рахується кількість зроблених кроків.

5. Пластун справедливий / Пластунка справедлива
Були собі чоловік та жінка, які побралися. Він постачав їй усе, вона дбала про дім, виховувала дітей. Діти виросли, одружилися і пішли від них. Так буває завжди. Але діти вже не потребували їхньої допомоги, жінка перестала посміхатися, почала худнути, зблідла… Вона не могла їсти, не могла ходити. Чоловік сильно занепокоївся і завіз її до лікарні. Її оглядало багато лікарів, але ніхто не знаходив жодної хвороби.
Останній спеціаліст відвів чоловіка убік й обережно сказав:
-Я думаю, що ваша дружина не хоче більше жити.
Чоловік не сказав ані слова. Пішов, сів біля ложа дружини, взяв її знекровлену руку і впевненим голосом
сказав:
-Ти не помреш!
-Чому?-тихо спитала вона.
-Тому що я потребую тебе!-відповів чоловік.
-А чому ти не сказав цього раніше?-заптала жінка. І її очі заблищали.
Від тієї хвилі хвора почала одужувати. Вона знову стала жвавою та веселою. А лікарі і далі визначають її хворобу і питають, які ліки принесли таке швидке зцілення.
Часто ми діємо несправедливо по відношенню до інших через те, що не помічаємо справжньої цінності
речей та людей.
“Шкільні задачки” Мабуть, всім добре відомі задачки на поділ яблук чи слив поміж певною кількістю людей. Їх правильне розв’язання вимагає саме справедливого поділу. Чому б не спробувати знайти розв’язок в гуртку, але практично? Гурток отримує пакет з такою кількістю яблук, скільки є гравців.
Завдання: поділити яблука порівну, але щоб одне лишилося в пакеті. Гравці не мають ножа чи іншого гострого предмета. За умовою всі яблука вважаються рівними за розміром.
Розв’язання: кожен має дістати ціле яблуко, просто один учасник отримає його разом з пакетом.

6. Пластун увічливий / Пластунка увічлива
Одного разу вітер і сонце посперечалися між собою. Вітер хвалився, що він набагато сильніший від сонця:
-Я тобі докажу, що я сильніший від тебе. Подивись на цього старенького в плащі. Б’юся з тобою об заклад. Що скоріше за тебе змушу його скинути плащ.
-Гаразд,-мовило сонце,-побачимо.
Сонце заховалося за хмару, залишаючи в ній невелику шпарину, щоб спостерігати за вітром. А вітер дув, дув, піднімаючи велику бурю. А чим сильніше дув вітер. Тим сильніше старий закутувався в свій плащ. Нарешті вітер стомився, почав слабнути і в кінці зовсім стих. Тепер прийшла черга сонця. Воно визирнуло з-за хмари, лагідно посміхнулося до старенького. Через кілька хвилин так пригріло його, що той почав витирати з чола піт, а потім скинув з себе плащ. Таким чином сонце виграло суперечку з вітром.
Кожен сильний по-своєму. Хтось готовий довести свою правоту кулаками, хтось може збороти інших
знаннями. Але найпростіша сила криється в привітному слові і посмішці.
“Енциклопедія вітань” Учасникам пропонується стати авторами нової енциклопедії вітань. Але для цього треба згадати всі існуючі, а можливо, придумати і нові. Всі учасники по колу називають одне існуюче або вигадане привітання. Той, хто не зміг відповісти протягом 5 сек, вибуває з гри, але перед тим вітається з кожним гравцем по-пластовому.
“Люди до людей” Ця всім відома пластова гра може гарно ілюструвати тему увічливості серед пластунів. Гравці розбиваються на пари один провідник гри не має пари. Називаючи певні частини тіла, провідник примушує гравців вітатися саме таким чином (“рука до руки” або “ніс до носа”). Команда “люди до людей” передбачає швидкої зміни напарника. В той же час провідник намагається знайти пару і собі, тим самим зробивши ведучим іншого.

7. Пластун братерський і доброзичливий / Пластунка братерська і доброзичлива
Одного дня селянин, який жив неподалік від обителі. Підійшов до монастирської брами й енергійно застукав у неї своєю мозолистою рукою. Коли воротар відчинив, чоловік, усміхаючись, показав йому великий кетяг соковитого винограду:
-Брате-воротарю,-сказав селянин,-знаєте, кому хочу подарувати цей чудовий виноград?
-Може, настоятелеві або комусь із старших отців монастиря?
-Ні! Вам!
-Мені?!-монах з радості аж почервонів.-Хочете дати його саме мені?!
-Авжеж! Тому що ви зі мною поводилися як приятель і завжди допомагали мені, хочу, щоб ви поласували цим виноградом.
Монах-воротар поклав виноград на тарілку і поставивши її на стіл. Він довго-довго дивився на нього. Який гарний і смачний виноград! Та ось у нього майнула думка: “Чому не занести цей кетяг настоятелеві, щоб і його втішити?” Він узяв тарілку з виноградом і поніс до настоятеля.
Настоятель і правда щиро зрадів. Але пригадав собі, що в монастирі живе старий, хворий монах, і подумав: “Занесу йому цей виноград. Нехай і він хоч трохи потішиться”. І кетяг винограду потрапив до келії хворого монаха. Але недовго він і там протримався. Хворий подумав, що виноград, напевно, сподобається кухареві, який цілий день працює, і передав виноград йому. Але кухар послав його монахові-паламареві, а той поніс його наймолодшому монахові. І так від монаха. До монаха той виноград знову повернувся до воротаря.
Отак замкнулося коло радості.
Бажаючи добра собі, думай і про інших людей. Адже допомагаючи їм ти й сам отримаєш чимале задоволення.
“Побажання навпаки” Братерськість і доброзичливість часом вимагає чималих зусиль, адже обставини бувають найнесподіваніші. Кожен учасник отримує аркуш паперу і ручку. За сигналом ведучого всі мають написати якесь побажання (можна домовитися про однакове наперед), але лівою рукою(шульги пишуть правою). Після написання гравець повинен скласти папірець вчетверо і без допомоги рук покласти його на коліна гравця поруч. Виграє найшвидший гравець, додатково можна оцінити також найлаконічніше, найоригінальніше побажання, найрозбірливіший почерк. Коли всі гравці досконало опанують писання обома руками, можна переходити на ноги!

8. Пластун зрівноважений / Пластунка зрівноважена
Якось художник прийшов у гості до своєї приятельки, але застав її всю в сльозах. Вона розповіла йому, що ненавмисне розлила чорнило на хустину, якою вона дуже дорожила. Чим тільки не змивала пляму- нічого не виходило. Художник попросив дати йому цю хустину, а він щось придумає. І дійсно через кілька днів жінка отримала від нього невелику посилку. Коли відкрила її, не повірила своїм очам. Художник, взявши за основу композиції чорнильну пляму, розмалював хустину прекрасним візерунком. Хустина стала ще кращою, ніж була до того.
Нехай ніякі перешкоди не зможуть зашкодити тобі гідно вийти зі складного становища з посмішкою та хорошим настроєм.
“Тільки вдвох” Гравці розбиваються на пари і отримують аркуш паперу і ручку. За сигналом вони починають малювати спільний малюнок, разом тримаючи одну ручку. Під час малювання можна ввімкнути легку музику. Про тему малювання гравці наперед не домовляються. Виграє та пара, яка протягом 10 хвилин не промовить жодного слова і намалює найцікавішу картинку. Насправді не так вже й легко мовчи знаходити компроміс, стримуючи свої емоції!
“Останній герой” Всі гравці стають в певну позу (“ластівка”, підняти одну ногу і скласти руки на грудях, дуже щільно зіставити ноги тощо) і за сигналом починають перегони на виживання. Той, хто стане на другу ногу чи оступиться, вибуває з гри. Останнього героя треба гідно привітати.

9. Пластун корисний / Пластунка корисна
Устриця пожалілася сусідці:
-Відчуваю великий біль у моєму єстві.
Сусідка відповіла з гордим вдоволенням:
-Хвала хай буде небесам і морю! Я не відчуваю жодного болю. Я-здорова всередині і зовні. Добре мені!
Рак почув розмову двох устриць і звернувся до тієї, що була здорова і не відчувала болю:
-Так, тобі добре й ти здорова. Але біль, що відчуває твоя сусідка-це перлина неймовірної краси.
Приносити користь завжди приємно, хоч часом і не просто. Але усвідомлення власної корисності компенсує всі труднощі!
“Інструкція” Купуючи новий прилад, ми завжди перевіряємо наявність інструкції. Адже, якщо не знаючи, як правильно користуватися річчю, навряд чи можна дістати з неї користь. Уявіть собі, як живеться тим, хто взагалі не знає навіть приблизного призначення предмета! Учасникам пропонується один чи декілька звичних для нас предметів (вішак, тарілка, гребінець тощо), інструкції до використання яких безповоротно втратилися при перевезенні товару в заокеанські краї на продаж. Місцеве населення навіть приблизно не уявляє, що можна з тими речима робити… Завдання учасників: написати якнайдетальнішу інструкцію до використання. Після виконання завдання учасники міняються інструкціями і намагаються продемонструвати, як абориген, точно слідуючи інструкції, користується предметом( наприклад, пояснюючи використання ножа, неодмінно слід зазначити те, що тримати треба за рукоятку лезом від себе і лезом донизу і т.д.) Можна придумати також нові використання для предметів.

10. Пластун слухняний пластовій старшині / Пластунка слухняна пластовій старшині
Самуеля Тейлора Колріджа відвідав один шанувальник його поезії. Під час розмови вони торкнулися питання виховання дітей.
-На мою думку,-сказав гість,-дітям треба дати можливість свобідно думати і робити, що вони хочуть, як вони підростуть, навчаться самі приймати правильні рішення. Вважаю, що це є єдиний спосіб. Щоб вони виросли, вповні розкривши свої можливості.
У цей момент Колрідж перервав його:
-Я хочу показати тобі свій розарій,-сказав і вивів гостя з дому на город.
Коли вони прийшли на город, гість подивився і голосно викрикнув:
Але ж тут тільки бур’ян!
-Тут завжди було багато прекрасних троянд,-сказав Колрідж.-Але цього року я вирішив залишити город без втручання, хай росте, як хоче. І ось бачиш результат.
Всюди є свої правила, в Пласті теж. Добрий провідник зробить твоє пластування не лише цікавим, але й допоможе уникнути небезпек.
“Сліпе” підкорення” Ця гра покаже, що завжди треба точно знати свого провідника і підкоряючись лише його наказам, якісно та безпечно робити справу. Одному гравцеві зав’язують очі. На підлозі линвами викладається звивиста доріжка шириною 40 см. Обирається провідник, і лише він буде давати правильні накази, керуючи гравцем так, щоб він пройшов всю доріжку, не ступаючи за її межі. Гравцеві дається можливість протягом 1 хв. прослухати голос провідника, щоб краще його запам’ятати. За сигналом гравець починає йти, намагаючись виокремити з загальних розмов (всі інші гравці можуть говорити, неправильно підказувати) правильні команди. Виступивши за межі доріжки, гравець вибуває з гри.

11. Пластун пильний / Пластунка пильна
Стародавня перська казка оповідає про чоловіка, що жив однією думкою. Котра його ніколи не покидала,- мати золото, якнайбільше золота. Це прагнення з’їдало йому мозок, з’їдало і серце. В нього не було жодної іншої думки, жодного іншого бажання. Тільки золото і золото.
Коли той чоловік ішов містом, він нічого не бачив, крім крамниць золотарів. Він був так висліплений золотом, що не бачив багатьох гарних речей. Навіть срібла… не бачив людей, дітей, квітів, блакитного неба.
Одного дня терпець йому урвався, і він, вбігши до ювелірної крамниці, почав хапати все, що було зроблене з золота…
Звичайно, коли він виходив, на нього вже чекала поліція з наручниками. Його спитали:
– Як ти міг думати, що втечеш? Та ж у крамниці було повно людей!
– Повно людей?-здивовано перепитав чоловік.- Я не бачив там нікого. Я бачив тільки золото.
Треба помічати не лише очевидне, але й добре замасковане, але таке цікаве!
“Кім “в натурі” Один з гравців стає перед лавою, і всі учасники намагаються якнайдетальніше запам’ятати деталі його зовнішності і одягу. Потім гравець робить деякі зміни(зачесати волосся на інший бік, перечіпити відзначку, перешнурувати черевик…) і пропонує гравцям їх помітити. Перемагає найпильніший.
“Дистанційне малювання” Ведучий заготовлює наперед кілька контурних малюнків на папері в клітинку(лінія може йти лише по клітинці чи навскіс). Кожен учасник дістає чистий аркуш в клітинку і олівець. Ведучий скеровує рух олівців гравців командами типу “один вправо”, “три ліво скіс”. Команди надаються чітко, лише один раз і в досить швидкому темпі. В результаті гравці повинні отримати замкнений контур певного малюнку.

12. Пластун дбає про своє здоров’я / Пластунка дбає про своє здоров’я
Якось старий вчитель пішов зі своїм учням на прогулянку до лісу. Раптом учитель зупинився і, зацікавившись чотирма рослинами. Перша з них тільки-но почала прорізатися крізь землю, друга вже мала розвинене коріння і пустила назовні красиві листочки, третя виросла у невеликий кущ, а четверта була зрілим деревом.
Вчитель звернувся до свого учня:
-Вирви спочатку першу рослину.
Хлопчина без зусилля вирвав її двома пальцями.
-А тепер вирви другу.
Учень послухався, але тепер це було тяжче.
-А тепер третю.
Хлопець напружив усі свої сили, і лиш тоді зумів витягнути з землі кущ.
-Ну а тепер,- запитав учитель,- чи зможеш дати собі раду з четвертою рослиною?
Коли хлопець міцно схопив обома руками стовбур дерева і спробував витягти його з землі, то лиш ледь затріпотіли листочки.
-Ось так,сину, мається і з нашими поганим звичками. Коли вони ще молоді, ми можемо їх позбавитися, а коли вже старі і глибоко пустили коріння, нічого вже не поможе, незважаючи на наші щирі молитви і старання.
Завжди легше попередити проблему, аніж з нею боротися. Слідкуй за своїм здоров’ям з дитинства, щоб не проводити половину життя в лікарнях.
“Хто сильніший” Здоров”я означає силу, спритність і гарний настрій. Гравці діляться на пари і стають обличчям один до одного впритул ступнями та долонями. За командою гравці одночасно намагаються окремо чемпіонат переможців та переможених.

13. Пластун любить красу і дбає про неї / Пластунка любить красу і дбає про неї
Одного дня на пляжі зустрілися Краса і Гидота.
-Скупаймося в морі,- запропонувала Гидота Красі.
Роздягнулися й попливли морем. Через деякий час Гидота вийшла з води і, не знайшовши свого вбрання, взяла одяг Краси і пішла собі своєю дорогою. І Краса вийшла з води і, не знайшовши свого одягу, взяла вбрання Гидоти. Та й вона пішла собі своєю дорогою.
В світі є багато краси. Але так само є потворне, нашвидкуруч замасковане під прекрасне. Треба вміти вирізняти справжню красу і берегти її.
“Творимо красиве” Кожен гравець дістає набір шматочків розрізаної листівки з гарним краєвидом чи картиною (в будь-якому разі щось красиве). За сигналом гравці починають складати малюнки. Хто першим зробить з купки уламків шматочок краси стає переможцем.

14. Пластун завжди доброї гадки / Пластунка завжди доброї гадки
Буддійський монах спокійно повертався до свого монастиря в горах. Аж раптом його перестрів дуже голодний ведмідь. Побачивши поживу. Звір понісся на ченця. Переляканий, він кинувся тікати. Та несподівано опинився над прірвою. Отже, постав перед вибором: або кинутися в прірву, або потрапити в пащу ведмедя. Монах кинувся у прірву, але встиг схопитися рукою за корінь і повис у повітрі. Він трохи оговтався від страху і почав оцінювати своє становище. Поглянув униз і побачив тигра, що з відкритою пащею чекав, коли жертва упаде.
Подивився угору: там ведмідь своєю лапою силкувався досягнути його. Глянув на корінь, чи витримає? І оторопів… Його підгризали дві мишки. Монах ледь не зомлів. Коли ж він оговтався. То побачив недалеко від кореня кущик духмяних суниць. Що рум’яніли на сонці, поширюючи аромат. Вони немов запрошували, щоб їх зірвати!
Монах протягнув руку, зірвав дві, підніс до уст і сказав:
-Які гарні, які солодкі. Які запашні!
В житті буває непросто. Буває важко. Буває дуже важко. Але пластун завжди знайде в кожній ситуації щось приємне і… посміхнеться!
“плюс-мінус“ Виховник пропонує якусь ситуацію (можна і зовсім нереальну), а гравці, поділившись на команди “оптимістів” та “песимістів” шукають відповідні наслідки події. Після певного часу команди почергово називають одну точку. Непогано, якщо ведучий наперед продумає кілька додаткових позитивів, щоб в разі більшої винахідливості “песимістів”(і таке буває!) все ж завершити гру на веселій ноті(наприклад, якщо місяць на небі став зеленим то все переплутається, астрономи потраплять в психлікарню, а обличчя закоханих, що гуляють вночі, в світлі зеленуватих променів виглядатимуть просто жахливо, зате зелений колір заспокоїть тих, хто страждає на безсоння, місячна доріжка на воді нагадуватиме про трав’янисте літо, а собаки, не впізнавши місяць, перестануть на нього вити, і всі зможуть спокійно спати.) І нарешті…
Опрацювавши нарешті всі точки можна досягти їх розуміння, але часто юнакам важко запам’ятати всі точки та ще й по порядку. Дана пісенька допоможе в цьому. На жаль, передати її мелодію наразі неможливо, але і як віршик вона виглядає досить мило!

Про Пластовий Закон
Іван пластун був Словний і знав багато слів
Та до дівчат-пластунок підходити не смів…
СУМЛІННО посміхався і ТОЧНО їм моргав,
А ті не помічали, немов ловили гав.
Ось раз ішов зі сходин, аж тут іде Вона,
Іванові у серце постукала весна!
Навіщо ресторани, ті страви і вино(!!!),
Помислимо ОЩАДНО: ходімо у кіно.
Погодьтесь, СПРАВЕДЛИВО тим шансом скористав,
Підбігши, став на струнко і ВВІЧЛИВО сказав,
Що суто по-БРАТЕРСЬКИ із ЗИЧЕННЯМ ДОБРА
Дано вже на “Титанік” сходити їм пора.
А задля ЗРІВНОВАЖЕННЯ КОРИСТІ і забав,
Цей час прогулянковий давно уже настав.
Виховник дуже радив: “Сідай в останній ряд!”,
Іван СЛУХНЯНИЙ СТАРШОМУ купив квитки назад.
Дівчина ПИЛЬНО глянула й сказала на біду:
“Я ДБАЮ ЗА ЗДОРОВ”Я. З таким-от не піду,
Бо я ЛЮБЛЮ КРАСИВИХ і очі голубі…
До моїх мрій рівнятись далеко ще тобі!”
Іван ледь не заплакав, ледь стриматися зміг,
Нащастя, ДОБРУ ГАДКУ мав, топитись не побіг…
Пройшло чимало років, 5 зим і 3 весни.
З юнацьких одностроїв вже виросли вони.
Хоч кавалерів мала дівчина міліон,
Все ж вибрала Івана, бо знає він Закон!

Використана література:
Б.Ферреро Сорок казок у пустелі/ пер. з італ. Л.Гайдуківський.-Львів: Свічадо,2000.
П. Вортон.Історії та притчі. Для катехитів та вчителів.Пер. з польськ. М.Кивелюк.Львів:Свічадо,1998.

Можливо серед ігор хтось впізнає свої ідеї, але автори мені, на жаль, невідомі, тому точного джерела
назвати не можу.

Гутірка про природознавство написана від руки

В проекті дуже цікаво розповідається про природу та взаємодію з нею, а ще — це один з небагатьох методичних проектів, писаних від руки.

Проект датований 1998 роком та знаходиться у доступі тут.

Методика проведення мотиваційних заходів для третьопробників/ць з метою підвищення якості здачі Третьої проби

Завантажити проект в форматі PDF можна тут.

Вид проекту: вишколи та дошколи
Для кого він має бути зреалізований? Для третьопробників та старшого юнацтва
Мета проекту: формування методологічної основи для проведення мотиваційних заходів для третьопробників/ць з метою підвищення якості здачі Третьої проби
Актуальність теми проекту: Щороку десятки потенційних третьопробників/ць та їх виховники стикаються із проблемою невмотивованості старшого юнацтва до здачі Третьої проби. Відсутність мотивації має декілька причин, серед яких, зокрема, є:
–  необізнаність юнацтва щодо планування та проведення заходів;
–  стереотипізація образу скоба/вірлиці, як таких, що є абсолютним ідеалом вихованця Пласту (умовно: «відкрию пробу і на мене одразу впаде «скеля пластової відповідальності»», а не «здам пробу, здобуду певні якості, які належить мати скобу/вірлиці і тоді зможу відповідати ступеню»), що часто викликає невпевненість у юнака/юначки щодо своїх сил;
–  відсутність належного прикладу здачі Третьої проби (наприклад, якщо виховник та активні старші пластуни станиці не скоби/вірлиці або не наголошують на необхідності здачі проби) тощо.
Також спостерігається багато прикладів, коли невмотивованість впливає на те, що хвилинне бажання здобути ступінь скоба/вірлиці перетворюється або у неякісну, формальну здачу проби («підписати проект»), або ж у ігнорування здачі – наприклад, завчасний перехід юнацтва у старші пластуни.
Для того, щоб у перспективі звести нанівець подібні та інші проблеми, що виникають під час здачі Третьої проби УПЮ, актуальним є створення методологічної основи для проведення мотиваційних заходів для третьопробників/ць краю. Даний проект є спробою упорядкувати рекомендації щодо проведення таких заходів.
Короткий опис проекту: в основі проекту лежать висновки щодо проведення двох вишколів та двох
6 дошколів (в часі моєї каденції референта 3 проби в Києві) для третьопробників станиці Київ. Останні включають гутірки з детального планування проектів, управління командою, етапів здачі Третьої проби, обговорення основних проблем, що виникають під час здачі тощо. Враховуючи висновки з проведених заходів, матеріали до гутірок, результати опитника старшого юнацтва краю щодо здачі 3 проби, буде описано схеми мотиваційних заходів для третьопробників/ць та надано практичні рекомендації щодо їх проведення.
Інформація про реалізацію проекту: методичний проект розроблено на основі вишколів проектного менеджменту «Лабораторія проектів» та плану роботи референта 3 проби станиці Київ.

Дата, місце і тривалість виконання проекту по етапах:
1 етап – проведення вишколів «Лабораторія проектів», зустрічей з третьопробниками станиці Київ; Жовтень 2015 – травень 2016 (Київ)

2 етап – робота з сайтом для третьопробників http://3proba.sitegist.net/ та проведення он-лайн опитника «Третя Проба: опитник старшого юнацтва»; Робота із сайтом – від жовтня 2015, проведення опитника 13-18 липня 2016 (Київ)

3 етап – опрацювання та оформлення зібраного матеріалу. Червень – липень 2016 (Київ)

Короткий опис виконання проекту:
Проект виконувався у різних формах протягом 10 місяців через: 1) проведення вишколів і дошколів для старшого юнацтва та третьопробників станиці Київ; 2) супроводження третьопробників у якості референта (зустрічі третьопробників станиці, індивідуальні зустрічі-консультації з приводу планування здачі проби та робота із сайтом Третьої проби); 3) виявлення причин демотивації юнацтва щодо здачі Третьої проби через проведення опитника «Третя Проба: опитник старшого юнацтва».

Учасники і провід проекту, їх кількість:
1) вишколи «Лабораторія проектів»: провід – 3 (ст. пл. Андрій Чеберяк, ЛЧ – автор ідеї вишколів, ст. пл. скоб Тарас Степанюк, ОЗО, ст. пл. вірл. Анастасія Бондаренко), учасників (за 2 вишколи) – 34
2) робота станичного референта 3 проби – 9 третьопробників, координатор – ст. пл. гетьм. вірл. Марта Свистун, Ті
3) опитник – 82 респонденти

Результати виконання проекту, зауваги: результати проекту є корисними та вартими практичного втілення за умови адаптування запропонованої схеми проведення мотиваційного заходу для старшого юнацтва під поточні потреби окремої станиці.

Даний проект покликаний допомогти КВ УПЮ відповісти на такі два питання:
1) Хто такий третьопробник?
2) Що з ним робити?
Зрозуміло, що ці питання є дискусійними та охоплюють доволі широке коло діяльності пластових виховників. Тому важливо розуміти, що проект є порадою до підвищення рівня здачі 3 проби і кількості третьопробників зокрема, а не безапеляційними вказівками до дії. Оскільки «юнак – це велика загадка», то і абсолютно універсального підходу до роботи з ним/нею не може бути. Втім, можна створити певні орієнтири-напрямні. І тут нам допоможуть:
1) опитник старшого юнацтва краю, питання якого стосувались 3 проби та можливих проблем, що можуть виникати протягом її здачі – для відповіді на 1 питання;
2) висновки та результати двох вишколів проектного менеджменту «Лабораторія проектів»,
3) висновки та результати опікування ділянкою референта 3 проби станиці Київ протягом 1-ої каденції – для відповіді на 2 питання.

РОЗДІЛ 1. ХТО ТАКИЙ ТРЕТЬОПРОБНИК?
Здається, що відповідь є очевидною.
Відповідь 1. Це юнак чи юначка віком 15-18 років, що здає 3 пробу УПЮ, яка складається з 9 проектів. Частина з них є внутрішніми, спрямованими на розвиток організації, частина зовнішніми – соціальними, спрямованими на розвиток громади. Такою була б теоретична відповідь. Але вона є неповною.

Практична ж, більш повна, відповідь 2 виглядатиме приблизно наступним чином: це підліток віком від 15 до 18 років, який/яка окрім втілення 9 вище згаданих проектів, наразі готується до вступу у вищий навчальний заклад або вчиться на першому курсі університету, має додаткові позанавчальні та позапластові активності. За таких умов, наш підліток, а важливо пам’ятати, що як правило, третьопробники – проактивні і хочуть встигнути все на світі, часто стикається із надмірним навантаженням, як фізичного, так і емоційного характеру. І… вигорає. Так, звісно, лишається та менша частка «пластових титанів» – підлітків, що витримують таке навантаження та здобувають ступінь скоба/вірлиці в умовах дуже обмеженого часу та фізично-емоційного тиску. Але чи є такі випробування дійсно необхідними? Напрошується ще одна очевидна відповідь – ні. Та поки система реформується і ровер-скаутинг стукається у пластові двері, мусимо зрозуміти ЩО і з КИМ робити за даних умов, коли 3 пробу треба відкрити та здати до 18 років (в окремих випадках, що лише ще раз свідчать про необхідність реформування системи – 19 років).

Відповідь 3 – словами старшого юнацтва. Її ми зможемо дати не одразу, а лише проаналізувавши відповіді он-лайн опитника «Третя проба». Отже, занурюємось.

Опитник мав наступну структуру:
1 блок «Загальні дані»: вік, стать, станиця, пластовий ступінь.
2 блок «Поточний стан справ», в якому можна було обрати три варіанти відповіді: я в процесі здачі 3 проби, я планую здавати 3 пробу, я не планую здавати 3 пробу або написати свій варіант відповіді.
В залежності від відповідей у 2 блоці, юнака чи юначку «перекидувало» на потрібний наступний блок питань. Діючі третьопробники (22 з 82 респондентів) надалі уточнювали: кількість виконаних проектів, найважчі та найлегші завдання, що виникають під час здачі 3 проби. Юнацтво, що лише планує здавати 3 пробу (37/82) – пояснювали причини, що стають їм на заваді до того, щоб стати третьопробниками. Решта респондентів (18 – не планують здавати 3 пробу, 5 – відповіді категорії «інше» (наприклад, вже маю відкриту пробу, але ще не у процесі здачі)) та усі вище згадані без винятків пояснювали власну мотивацію або її відсутність до здачі 3 проби.
Так ми отримали список факторів, які, на думку юнацтва, заважають здачі 3 проби. Їх можна упорядкувати у такі групи:
1) Навчання: 11 клас, ЗНО, вступ у ВНЗ
2) Брак часу (тотальний ☺ )
3) Відсутність підтримки з боку КВ: прискіпливість виховника до точок у 1-2 пробах, що значно затримує юнака/юначку у пластовому розвитку, відсутність підтримки виховника чи КВ куреня щодо здачі 3 проби
4) Невміння знайти команду для реалізації власних ідей
5) Бюрократія: «відкрити пробу – це важко і довго», проекти довго підтверджують
6) Невміння структурувати свої думки для опису проекту
7) Відсутність віри у важливість 3 проби: ця проба нічого не вирішує, нема перспектив, нема загальної цілі – здаю пробу і що далі?, ступінь скоба нічого не дає, Третя проба втратила свій ідейний сенс тощо
8) Вимоги 3 проби – застарілі: скоб/вірл – це минуле століття
9) Людський фактор: розчарування у тому, кого вже іменували, оскільки вони не гідні звання скоба/вірлиці, «халява»/блат, «нулячі» гетьманські
10) 3 проба – зависока планка: я не гідна звання вірлиці Окрім цього, була запропонована форма для додаткових думок, порад, серед яких:
1) Бракує справедливості і об’єктивної думки в оцінюванні проектів/проб у третьопробників. В багатьох випадках оцінка є несправедливою;
2) Треба поміняти «старовинні» проби на більш сучасні і практичні
3) Можливо Крайова Булава 3 проби організовувала «двіжі» між третьопробниками, і тоді разом ми б могли один одного наштовхувати на те, що все-таки потрібна та проба; непогано було б зробити якусь кооперацію третьопробників, вишколи, тренінги чи просто збірки для них
4) За час здачі Третьої проби, ми набуваємо величезного досвіду, тому варто мотивувати молодше юнацтво до здачі. Адже саме завдяки цьому, вони стануть більш прошареними в Пласті.
І як підсумок завваг-порад від юнацтва можна навести наступну цитату з опитника: «Надзвичайно складно, насправді, комбінувати навчання в 11 класі з активним життям в Пласті, зокрема здачею Третьої проби. Ти повинен жертвувати чимось одним – адекватна думка підказує, що це має бути Пласт, адже на даному етапі життя безпосередньо вирішується твоє майбутнє. На превеликий жаль, той третьопробник, який доклав зусиль до навчання і вступив до омріяного вузу, найімовірніше, втратить можливість здати пробу у встановлений термін і здобути ступінь скоба/вірлиці, адже десять місяців просто вилітають. На мою думку, КБ УПЮ цей нюанс варто почати брати до уваги, адже кожен хоче здобути чогось і у навчанні, особистому житті, і в Пласті, тож чому б не дати юнакам та юначкам такої можливості?»

То ж, хто такий третьопробник? Враховуючи усе вище зазначене, можемо сказати, що це надзвичайно стійкий до стресу «великий комбінатор». І комбінує він/вона, як на свій вік, багацько: навчання та вступ в університет, Пласт, особисті зацікавлення. Часто це відбувається в умовах відсутності підтримки від виховників та «друзів»-пластунів. Частина із вище згаданих проблем має системний характер та стосується саме функціонування станичних булав 3 проби, крайової булави 3 проби, а саме – бюрократичний процес відкриття проби та підтвердження проектів, відсутність об’єктивності в оцінюванні рівня проектів, блат. Повторюся, що ці проблеми стосується системи пластового виховання загалом. Даний ж проект більш покликаний допомогти розібратись із другою частиною проблем, що вказує юнацтво – брак відповідних вмінь. Судячи із відповідей опитника, юнацтво критично потребує вишколів та дошколів, що включали б гутірки з: управління часом, побудови команди та управління нею, постановки цілей та завдань проектів тощо, а також творили середовище, в якому юнаки та юначки зможуть знаходити однодумців для втілення власних ідей. Потребує юнацтво також й уваги з боку КВ УПЮ, її підтримки. Тому переходимо до питання 2 – що з третьопробником робити?

РОЗДІЛ 2. ЩО З ТРЕТЬОПРОБНИКОМ РОБИТИ?
Як не дивно, але – приділяти час. Найефективніше це робити у форматах: індивідуальних зустрічей, організації вишколів та дошколів третьопробників станиці/краю. Таку роботу може координувати станичний референт 3 проби. Але ніхто не відміняв і звичайну щотижневу працю виховників у гуртках. Так, третьопробникам вже не потрібно проходити теренівку на точку, але їм вкрай потрібна моральна підтримка і добрий приклад виховника, якого вони знають вже не один рік.

2.1. Індивідуальні зустрічі
Індивідуальні зустрічі з третьопробниками має проводити станичний референт 3 проби за потреби, а також щонайменше як раз на два місяці, враховуючи, що загальні зустрічі усіх третьопробників станиці будуть проводитись щонайменше як раз на квартал. Найкраще, аби загальні зустрічі поєднували приємне з корисним та мали 1) дошкільну частину (див. 2.2. Дошколи), 2) частину програми, присвячену спілкуванню третьопробників між собою, коли можна обговорити усі проблемні питання.
Протягом індивідуальної зустрічі (якщо тривалий час про таку зустріч важко домовитись вживу, «витягуйте» юнацтво по Skype) референт має дізнатись все про поточний стан справ із пробою. І йдеться не тільки про кількість виконаних проектів та плани на проекти майбутні. Важливо також поговорити про моральний стан третьопробника і його мотивацію до роботи, допомогти спланувати час, який необхідно приділити на майбутні проекти, згенерувати ідеї для нових проектів, якщо зрозуміло, що більшість вже виконаних є однотипними (наприклад, вже є більше 3-ьох вишколів). За потреби – поділитись контактами можливих кураторів проектів. Врешті, опісля такої зустрічі у юнака/юначки має з’явитись відчуття підтримки, яка ось тут, зовсім поруч.
Варто додати, що індивідуальні зустрічі можливо проводити у станицях, де кількість третьопробників не перевищує приблизно 15. Адже розуміємо, що референт 3 проби залишається волонтером і також має обмежений часовий ресурс. То ж, за наявності в станиці більше 15 третьопробників, індивідуальні зустрічі можуть бути замінені щоквартальними дошколами. Або також можливий варіант із розширенням булави 3 проби станиці до кількох діловодів, що зможуть бути кураторами більшої кількості третьопробників.

2.2. Дошколи
Щоквартальні станичні дошколи (можуть тривати від кількох годин до одного дня) для третьопробників допомагають вирішити проблему браку спілкування між ними, а також є допоміжною чарівною паличкою для станичного референта 3 проби, оскільки протягом дошколу є можливість пояснити через гутірку або дискусію ті речі, які є для третьопробників загальноважливими (і які немає сенсу повторювати кожному індивідуально (!) ):
–  Як працювати із сайтом 3 проби, а зокрема – навчитись правильно оформлювати проект, структурувати свої думки та висновки щодо його виконання;
–  З’ясувати спільні інтереси третьопробників станиці. На основі таких інтересів часто можуть з’являтись ідеї для акцій, що було б цікаво організовувати вже командою. Наприклад, можна дати час, аби кожен з третьопробників виписав 10 тих справ, які він/вона любить робити найбільше на фліпчарт. Вже на другому-третьому третьопробнику з’являться збіги в інтересах, які можна використовувати як трамплін для співпраці;
–  Розібрати приклади слабких та сильних проектів на 3 пробу, їх ознаки;
–  Обговорити риси/прикмети характеру скобів/вірлиць, сформувати через дискусію ціннісний орієнтир третьопробника.
На таку зустріч можна запросити когось з пластунів, що вже мають певний авторитет у суспільстві для підтримки мотивації юнацтва. Пластун/пластунка можуть ще раз наголосити, які саме вміння дав їм Пласт і як вони їх використовують щодня, досягаючи успіху в професійній/громадській діяльності. Таким «мотиватором» може бути не тільки пластун, а й будь-яка інша проактивна людина, що за характером своєї праці, способом мислення, близька до пластових цінностей.
Необхідно також пам’ятати, що третьопробники – це й досі юнацтво, якому потрібен змаг. Добре під час дошколів виділяти час на презентацію вже втілених юнацтвом проектів. Тоді у кожного є можливість: 1) проговорити вголос власні досягнення (і відчути себе трошки супергероєм), 2) порівняти свої здобутки з роботою інших, побачити нові ідеї, знайти для себе мотивацію у здоровій конкуренції.
І звісно, не забуваємо переключати увагу між заняттями за допомогою кількох 5-10-хвилинних ігор. Вони не займатимуть багато часу, але розряджатимуть атмосферу дошколу.

2.3. Вишколи
Найбільш концентрованою подачею корисної інформації для старшого юнацтва і третьопробників зокрема є вишколи. В даному випадку піде мова про вишколи проектного менеджменту «Лабораторія проектів». Дані вишколи присвячені усім нюансам планування та реалізації проекту від моменту появи ідеї до написання посту подяки на Facebook.
Перед тим, як піде мова про планування програми такого вишколу, необхідно сказати, що якщо станиці бракує ресурсу для організації індивідуальних зустрічей та дошколів для третьопробників, то вишколи раз на півроку – це вже те, без чого «велосипед не поїде». За умови відсутності стабільної роботи референта 3 проби з третьопробниками станиці, у вишкіл необхідно включити вище згадану програму дошколів, жертвуючи тим часом програми, що можна виділити конкретно на нюанси проектного менеджменту (організацію вишколів може ініціювати референт УПЮ станиці).

Найкраще, аби і перший (осінній), і другий (весняний) вишкіл тривав 2 дні. Також враховуємо, що одним й тим самим учасникам бажано бути присутніми на обох блоках (і осінньому, і весняному). Варто шукати спікерів-фахівців зі своїх ділянок, що працюють проектними менеджерами, фандрейзерами, менеджерами з управління ризиками тощо. Наголошую, що спікери не обов’язково мусять бути пластунами, але обов’язково фахівцями (!).

Перший вишкіл може бути присвячений основам проектного менеджменту, а саме таким темам, як:
1) Ключові складові проекту
2) Планування проекту
3) Календарний план проекту та його структура
4) Методи мотивації проектної команди
5) Бюджет проекту
6) Управління ризиками
7) Фандрейзинг
8) Програмне забезпечення для проектів
9) Пластові нюанси реалізації проектів (зголошення, звіти)

Другий вишкіл може охоплювати дотичні теми до проектного менеджменту, так звані, soft skills:
1) Скетчінг – візуалізація ідей
2) Управління командою
3) Презентація проекту назовні
4) Цілепокладання
5) Ораторське мистецтво
6) Проведення переговорів
7) Тайм-менеджмент.

Варто наголосити, що цей орієнтовний список тем може і має, по-перше, доповнюватись в залежності від потреб окремої станиці. По-друге, він відноситься лише до першого блоку вишколу – теоретичного.
Третьопробник не має відчувати себе знову, мов у школі. Наша мета – дати йому/їй поштовх до активного саморозвитку, праці. Тому окрім теоретичного блоку вишколу, має бути ще два: практичний та мотиваційний.

Практичний блок має включати вправи на закріплення теоретичного матеріалу. Наприклад:
1) У перший день вишколу поділити учасників по гуртках і дати час до другого дня вишколу підготувати презентацію власного гурткового проекту (звісно, що опісля гутірки про презентації, яка пояснюватиме, як правильно таку презентацію скласти). На початку другого дня гуртки по черзі представляють свої проекти. Після виступу кожного гуртка проводиться голосування руками «Чи пішли б ви на таку акцію? Чи приєднались б до такого проекту?». Гурток-переможець отримує смачний приз 
2) За гутіркою по управлінню командою мають йти рухливі або творчі вправи/ігри на команду роботу. Тут може підійти гра на озвучення мультфільмів: мультик включається на проекторі без звуку. Завдання гуртка – озвучити відео, задіявши без винятку всіх членів команди.
3) Окрім таких завдань, як завдання (1-2) від проводу, варто попросити інструкторів вже під час гутірок давати час на практичний блок. Адже важливо пам’ятати, що без застосування, будь-які знання не затримуються у голові надовго.

Мотиваційний блок включає у себе все, що стосується зворотного зв’язку про учасника від інших учасників. Наприклад, у кінці вишколу до спини кожного учасника прикріплюється листочок А4. Далі учасники мають написати на спинах решти що йому сподобалось у цій людині, за що він/вона може подякувати цьому учаснику. І хоча частинку мотивації учасники будуть отримувати від кожного інструктора, кожної гутірки, важливо закінчити весь вишкіл на високій, дружній ноті. Обійми після розходу ніхто не відміняв 
Окрім цих трьох блоків, також пам’ятаймо про рефлексію. В кінці кожного дня важливо обговорити плюси та мінуси проведеного часу, учасники мають поділитись своїми емоціями. Рефлексію також можна візуалізувати. Наприклад, кожен учасник може вирізати з паперу своє личко/фігурку і в кінці дня прикріплювати на скотч до ватману «Я – сьогодні», на якому буде намальовано ландшафт «гори-річка-ліс-…». Під час обрання свого «місця перебування» на ватмані учасник пояснює свої переживання, вибір «місцевості» на сьогодні, ділиться враженнями. Ландшафт можна обрати будь-який: від міської площі до морського пляжу.

2.4. Реалізація проектів
І хоча референт 3 проби станиці може зробити багато (допомагати втілювати план здачі проби, організовувати дошколи та вишколи), проконтролювати якість втілення кожного з 9 проектів усіх кандидатів в скоби/вірлиці – неможливо фізично. Тому тут ми точково зупинимось на ролі кураторів проектів.

Не секрет, що інколи куратора шукають навіть після організованої акції, аби тільки «підписати проект». Яким був цей проект, наскільки багато зусиль третьопробник доклав до його реалізації, куратору невідомо, але чого б «не зробити дитині послугу»? «Там цих проектів цілих 9, пару «халявних» нічого не змінять, людина ж хороша». І це одна з основних причин того, що рівень 3 проб на краї падає, а «скоби вже не ті» на думку того ж старшого юнацтва (див. Розділ 1, Додаток 3). Бо лише за добросовісного підходу старших пластунів до кураторства, наші скоби та вірлиці будуть такими, яких нам захочеться ставити у приклад.
Друзі та подруги куратори, ми не просто підписуємо точку. Ми беремо участь у становленні характеру, формуванні особистості підлітка, що включає і формування його/її ціннісних орієнтирів, переконань, і здобуття конкретних навичок (управління, самозарадності, планування тощо), що необхідні для продуктивного професійного та соціального розвитку надалі. Тому беручись за кураторство проекту 3 проби, важливо розуміти, що кожен з цих проектів може позначитись на особистому розвитку розвідувача як дуже позитивно, так і дуже негативно. Усе залежить від рівня внутрішньої відповідальності, тактовності та чесності конкретного куратора.

(!) Третьопробник має стати повноцінним членом команди, бачити у своєму кураторі приклад і/або отримувати достатньо підтримки/порад, аби проектну команду очолити. Ні в якому разі третьопробник – це не «пластовий раб», «кур’єр для кави» чи просто єдина людина в команді, яка має зробити всю нудну «чорну» роботу. Бо таке ставлення (а воно існує) до третьопробників, їх не тільки демотивує, а й ніяк не розвиває. Водночас акцент мусить бути саме на тому, аби були помітні зміни у поступі підлітка до і після втілення проекту. Вони можуть бути і не глобального характеру, але присутні.

Наприклад, «до проекту я не вмів/вміла користуватись Google Docs, а тепер я знаю, як їх правильно використовувати для того, щоб спланувати роботу над власною ділянкою».
Аби цей поступ був, куратор має разом із третьопробником:
1) спланувати проект,
2) простежити за виконанням ділянки третьопробника у проекті,
3) провести роботу над помилками (проаналізувати результати проекту) за принципом «бургера»  : це в тебе вийшло добре – оце можна було б зробити краще (саме так, а не «оце все було погано») – це в тебе вийшло добре.
Окрім цього важливо, аби сам проект був покликаний вирішити певну проблему за схемою:
Бачу проблему -> Розумію, які кроки необхідно втілити для її вирішення -> Реалізую ці кроки -> Аналізую результати

Причому це може бути проблема як зовнішнього характеру (наприклад, необхідність облаштувати дитячі майданчики у власному районі), так і внутрішнього, особиста (наприклад, страх перед публічними виступами). У другому випадку необхідно придумати проект, що ставив би третьопробника в такі умови, коли він був би змушений працювати над власними зонами розвитку, долати внутрішні виклики. Це може бути: організація клубу дебатів або музичних вечорів, де третьопробник може бути не тільки проектним менеджером, а й модератором процесу, що автоматично означає, хай короткотривалі, але публічні виступи перед певною аудиторією. Якщо у проекті можна поєднати задачі, що стосуються як внутрішніх, так і зовнішніх викликів, то рахуйте, що = перемога!
Окрім цього, проект може бути пов’язаний із особистими зацікавленнями або обраною майбутньою професією розвідувача. І врешті, розв’язувати ту проблему, яка його/її дійсно турбує, цікавить, а її розв’язання – мотивує та розвиває.

То ж, друзі та подруги куратори проектів на 3 пробу, референти по роботі з юнацтвом, зв’язкові та виховники, тільки за умови розуміння СПІЛЬНОЇ відповідальності за результат виховання пластового юнацтва, якість Третіх проб буде зростати. Вмотивування третьопробників є комплексною та важливою працею, а КВ УПЮ куренів, станиці, краю має постійно «тримати руку на пульсі». Через 3 пробу УПЮ юнацтво може навчитись не тільки втілювати власні ідеї у вигляді проектів, а й отримувати від цього моральне задоволення, відчувати власний поступ, знаходити мотивацію до саморозвитку через позитивні зміни у суспільстві.
9 проектів – це чудово, але важливо пам’ятати, що проекти – це лише інструмент (!), який ми використовуємо, аби допомагати становленню комплексних особистостей. І акцент завжди має бути не на формальному підписанні проекту, а на навичках-вміннях-якостях-переконаннях, що третьопробник здобуває під час його виконання, акцент – на різниці між людиною «до» і «після» проведеної праці.
На цьому дякую за приділений час на прочитання проекту та бажаю усім нам наснаги у подальшій роботі з «великими комбінаторами». ☺

ПЕРЕЛІК ОПРАЦЬОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПРОЕКТУ:

1. Ворфоломєєва І. В. ПЕДАГОГІЧНА РЕФЛЕКСІЯ І ПРАКТИКА: МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ [Електронний ресурс] / І. В. Ворфоломєєва – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Nvmdpu/texts/articles/2008/08_02vivprp.pdf.
2. Палієнко В та ін. Посібник зв’язкового [Текст] / В. Палієнко. — Торонто—Нью-Йорк: Гомін України, 1970. — 171 с.
3. Презентація ст. пл. гетьм. вірл. Марти Свистун, Ті для Форуму зв’язкових у Львові «Третя проба». – 12 с.

Впровадження класичної гурткової системи в умовах сучасного пластування-скаутингу

Завантажити проект в форматі PDF можна тут.

Для кого він має бути зреалізований? Для діючих та потенційних зв’язкових
Мета проекту: Дати можливість зв’язковим та потенційним зв’язковим куренів УПЮ отримати необхідні знання для впровадження класичної гурткової системи як моделі для роботи з юнацтвом в сучасних умовах пластування – скаутингу.
Актуальність теми проекту: Станом на сьогодні маємо в Пласті дещо викривлену від класичної скаутської виховну модель. Повернення до КГС як моделі роботи з юнацтвом в Пласті, як допоможе підсилити самовиховання старшого юнацтва, так і дозволить прискорити процес збільшення кількості членів організації без втрати якості виховного та посилити якість самовиховного процесу.
Короткий опис проекту: Даний МП містить інформацію яка потрібна для ведення юнацького куреня за КГС. Проект складається з розділів, кожен з яких має дати відповіді на питання “Чому?” “Як?”, “Кому?”, “Коли?” працювати над тим чи іншим елементом системи.
Інформація про реалізацію проекту: Проект писався паралельно з апробацією всього що в ньому описано. Всі подані матеріали є емпіричним досвідом автора проекту.

Дата, місце і тривалість виконання проекту по етапах:
1 етап (проведення практичних занять): від 29 серпня 2011 року в рамках праці куреня УПЮ ч. 1 ім. Короля Данила, а з жовтня 2014 року – в рамках праці з підготовчим куренем УПЮ ім. князя Романа Мстиславовича. Львів

2 етап (аналіз та збір інформації): від січня 2013 року на основі звітів провідників гуртків та власних спостережень за працею куреня в рамках нової системи. Львів

3 етап (опрацювання та оформлення матеріалу): від січня 2013 року. Львів

Короткий опис виконання проекту: Проект виконувався методом внесення даних спостережень за результатами експериментів, збору статистичних та інших даних від залучених до проекту пластунів, в основному провідників гуртків – юнаків, що ведуть гуртки за класичною гуртковою системою. Після логічного завершення експерименту (етап, коли з діючого куреня створюється новий, та юнаки, які були набрані іншими юнаками, що працювали з гуртками за класичною гуртковою системою, стають учасниками) інформація проаналізувалась, були внесені логічні, граматичні, стилістичні правки, відправлено на розгляд тих, хто теж практикували класичну гурткову систему, враховано та внесено окремі поправки.
Учасники і провід проекту, їх кількість: 1 – автор проекту. Рекомендації надавали: пл. розв. Юрій Мигалик, пл. розв. Дмитро Сунак, ст. пл. гетьм. скоб Роман Лозинський, ст. пл. гетьм. скоб Андрій Лузан, пл. сен. Микола Бігус, пл. сен. Юрій Юзич.
Результати виконання проекту, зауваги: Результати: реалізація проекту на практиці дала можливість підвищити ефективність виховання провідницьких здібностей юнацтва в курені УПЮ, створити нвоий курінь УПЮ, швидко збільшити кількість юнацтва в Пласті без втрати якості виховного процесу, налагодити процеси в співпраці в рамках КВ куреня.

Абревіатури
ДПГ – Дошкіл провідників гуртків
КВ  – Кадра виховників
КГС – Класична Гурткова Система
МП – Методичний проект
МРСК – Мала Рада Скобиного Кругу
РГ – Рада гурткових
УПЮ – Улад пластунів юнаків

Нові терміни
Провідник гуртка – юнак, що склав пластову присягу, має добру пластову поставу, є прикладом наслідування щонайменше в своєму курені, отримав дозвіл зв’язкового на ведення гуртка.
Дошкіл провідників гуртків (ДПГ) – збірка зв’язкового з усіма провідниками гуртків, метою якої є проаналізувати все що відбувалося з гуртками куреня від часу останнього ДПГ, зробити висновки на майбутнє, і, скласти план дій для гуртків на майбутнє.

I. Теоретичний блок

I.1 Що таке КГС?
Класична гурткова система – це скаутська система роботи з юнацтвом 11-17,5 річного віку. В її основі лежить робота в гуртках по 7-9 осіб, що об’єднуються в курені по 2-5 гуртків. Стратегію та контроль якості виховного процесу в курені готує та веде зв’язковий – старший пластун, який має позитивний досвід ведення гуртка та має мінімальну необхідну вишкільну кваліфікацію згідно скаутських норм. Кожен гурток веде провідник гуртка – старший юнак, який вже склав пластову присягу та на думку зв’язкового готовий нести цю місію.

I.2 Порівняння КГС та існуючої системи в Пласті
Після кількарічної роботи за обома схемами, зокрема в ролі зв’язкового, стає зрозуміло що є чотири ключові відмінності, які автоматично тягнуть за собою ряд дрібніших змін.
1. Перша відмінність – людина, яка є прямим провідником гуртка. За КГС гурток веде старший юнак що склав пластову присягу, тоді як в існуючій моделі цим займається старший пластун.
2. Друга, вона не є такою явною як перша, проте, її розуміння є вкрай важливим для коректного впровадження КГС. Це роль зв’язкового в курені. За КГС зв’язковий мусить регулярно та вийнятково якісно виконувати наступне:
• працювати з РГ (щотижня чи раз в два тижні),
• організовувати ДПГ (раз в два тижні),
• знаходити старших людей для гурткових та міжгурткових вилазок за місто,
• знаходити інстуркторів на табори,
• особисто добре знати кожного юнака куреня, слідкувати за його поступом в Пласті, направляти процес його самовиховання через пластову програму,
• складати та аналізувати спільно з провідниками гуртків довгострокові плани діяльності гуртків,
• планувати та впроваджувати роботу з батьками.

Не заперечно що і в існуючій системі зв’язковий міг би (і мав би) робити ці всі речі, що однозначно позитивно б вплинуло на процеси в курені, проте, на зовні та всередині частину цих всіх обов’язків забирають на себе впорядники старші 18 років, а саме – організація мандрівок, міжгурткових та гурткових виїзних акцій, вивчення психологічного портрету юнака, планування діяльності гуртка на рік та аналіз року що пройшов тощо.

Третьою відмінністю є установка зв’язкового щодо цілей для старших юнаків в рамках куреня. За КГС провідник гуртка має забезпечити перехід на ступінь пластуна- учасника (складання пластової присяги) щонайменше 6 юнаків свого гуртка за період до 3 років праці. Далі, юнаки мають йти до наступного пластового ступеня і до моменту здачі другої проби (перед здобуттям чергового юнацького ступеня) спільно зі своїм провідником гуртка та зв’язковим визначитись чи він
а) Працюватиме в Пласті як провідник гуртка,
б) працюватиме як братчик УПН,
в) займатиметсья більше адміністративною та інструкторською роботою в Пласті,
г) займатиметься проектами поза Пластом.В той сам час провідник гуртка, а також братичк УПН, що належить до цього ж куреня має цілитись на те, щоб стати зв’язковим/гніздовим відповідно.

Четверта відмінність полягає в принциповій відмінності у формуванні команди. За КГС команда покликається! Провідника вибирають за кращими якостями. Спершу – зв’язковий вибирає провідника гуртка, потім гуртковий, який бачить хто на що здатний – вибирає в гуртку собі заступника та допомагає обрати посади.
Згідно існуючої моделі маємо принцип демократичний. Де юнаки з-поміж себе вибирають посади, зокрема й провідника – гурткового.

I.3 Чому варто впроваджувати КГС?
Система що працює зараз, була напрацьована під впливом зовнішніх обставин. Люди сеньйорського та старшопластунського віку за кордоном не могли віддавати ролі провідників дітям, що взагалі не знайомі з Пластом, тому займали їх самі. Почала працювати класична “шкільна” модель виховання, де старші вчать молодших. Це призводить до втрати моменту самовиховання, оскільки чим більша різниця у віці, тим
менша площина дотику в знаннях, старші, банально, не порозуміються змолодшими за рахунок великої різниці життєвого досвіду, що містить світогляд, словниковий запас, жарти, стереотипи і т.п.

Що ж відбувається за КГС?
1. За КГС різниця у віці провідника гуртка та інших юнаків цього гуртка не суттєво (4-5 років). Старший юнак значно краще розуміє що відбувається в голові молодшого юнака, адже сам ним нещодавно був, тому йому простіше бути передбачити багато ситуацій на інтуітивному рівні, а також, юнаки з ним будуть більш відкритими, аніж зі старшою людиною, що в рази спрощує доступ до свідомості юнаків, впливу на них.

2. За КГС старший юнак буде менше бавитися в “маму” з юнаками, а більш рішуче діяти, значно менше їм підказувати деталей, спонукаючи їх самих швидко та ефективно шукати відповіді на питання, рішення на виклики. Таким чином, самовиховний ефект стає в рази вищим, аніж у випадку, коли гурток веде доросла людина

3. Ось момент на перший погляд непомітний, але є чиненайбільшою перевагою КГС. За КГС старший юнак проходить колосальний вишкіл плекання характеру, що є ключовим процесом самовиховання – вишкіл провідництва. Йому в руки дають “живий організм”, який складається з різних “клітин”, які невідомо як між собою взаємодіють, невідомо як ростуть, невідомо як вчинять в різних ситуаціях – юнацький гурток. Цитуючи всесвітньо відомого пластуна, друга Богдана Гаврилишина, “Найкращою школою менеджменту для
мене був мій пластовий гурток”

4. Зважаючи на свій юнацький максималізм старший юнак прийме ведення гуртка як гідний виклик і йому легко “намалювати” образ “супер-виховника”, яким він може стати, що більше мотивуватиме його до праці. Шлях, яким йтиме юнак буде тою ланкою, якої завжди бракувало існуючій системі в Пласті – ланкою самовиховання вищого порядку. Які об’єми інформації та з якою швидкістю треба буде навчитись опрацьовувати юному провіднику? Скільки дорослих життєвих викликів він буде змушений приймати та долати? Ті, хто до 18 років опановує мистецтво ведення гуртка на практиці, однозначно є гідними вихованцями Пласту, які тепер готові творити проекти широких масштабів на значно вищому рівні.

5. Оскільки за КГС провідник покликається на противагу демократичній моделі вибору провідника та інших посад в гуртку, можемо мати ситуацію коли люди не найкращим чином підібрані на посади, а також викривлення реальності, оскільки в реальності завжди є хтось, хто тебе кудись покликає, на що ти маєш заслужити своєю відповідною діяльністю. Так, вчителі в школах, запрошують учнів, які на їх суб’єктивну думку є кращими, до участі в олімпіадах, а думка береться на основі спостережень за успіхами конкретної дитини. Так вчитель фізкультури рекомендуватиме на міжшкільні змагання з певного виду спорту тих, хто себе проявили краще, не буде голосування. Так в університеті допомогти з важливою статтею професор попросить студента, який на його суб’єктивну думку є розумним та відпоідальним, тут теж не буде голосування серед студентів. Таким чином, КГС плекає першість, відображаючи більш реальну картину по відношенню до реального світу.

6. За теперішньої моделі часто трапляється що виховник може “приглушувати” ініціативу юнака чи навіть всього гуртка, в той час як будучи єдиним провідником в гуртку, юнак може сповна вправляти свої провідницькі здібності, а інші члени гуртка більш вільно проявляти свої якості, бо нема “старшої людини”, є “трішки старший провідник”. КГС дає можливість втримати юнака, який, можливо, хотів би трохи відійти від Пласту, який багатьом набридає після 15 років, оскільки в цьому віці з’являється маса альтернативних захоплень, обов’язків, загалом життєжвих викликів які потребують енергії та зусиль. Гурток/рій як привід залишитися в Пласті чудово працює. КГС дає можливість збільшувати кількість пластунів у швидшому темпі, оскільки гуртки набираються на кілька років швидше і їх набирає більше людей (бо, зазвичай, до 18 років в гуртку залишається менше людей, аніж їх є в 15-16).

II. Практичний блок

II.1 Як почати вести курінь за КГС
II.1.1 Вступна заввага
В кожної людини є свій погляд на одні й ті ж речі в усіх проявах життя. Так, в Пласті зустрічаємо часто різні непорозуміння через різне трактування одних й тих самих речей. Це не є загрозою яку треба ліквідувати (бо й не вийде, така природа людини – бути унікальною), це потрібно усвідомити та враховувати.
Для нашого випадку з веденням куреня в ролі зв’язкового, можемо використати це знання наступним чином: одна людина, яку команда куреня визнає та слідує як за зв’язковим має в себе в голові чітко сформувати бачення того як працювати з куренем. Коли чітке бачення має одна людина, якій довіряє команда, – це можна вважати хорошою стартовою позицією для успішної роботи з куренем. Далі, все залежить від того наскільки коректний план, наскільки зіграною є команда зв’язковго та від його провідницьких здібностей.
В кожної людини є свій погляд на одні й ті ж речі в усіх проявах життя. Так, в Пласті зустрічаємо часто різні непорозуміння через різне трактування одних й тих самих речей. Це не є загрозою яку треба ліквідувати (бо й не вийде, така природа людини – бути унікальною), це потрібно усвідомити та враховувати.
Перед тобою лежить місія скласти в себе в голові ідеальну картину того, до чого хочеш прийти і за який період часу, а також, як ти це будеш робити. Якщо в зв’язкового немає чіткого бачення стосовно шляху свого ж куреня, такий курінь приречений на занепад або передачу зв’язківства в кращому випадку.

Є три типові точки, в яких може розпочинати свій шлях за КГС майбутній зв’язковий:
1) діючий зв’язковий, що веде курінь УПЮ за існуючою моделлю та хоче перейти на КГС;
2) впорядник старшого гуртка, який відділяється від свого куреня УПЮ і творить новий, беручи на себе роль зв’язкового;
3) пластун, який ще не має гуртка, але з його набором хоче створювати курінь.

Розглянемо як діяти на перших порах зв’язковому залежно від “точки” в якій він знаходиться.

II.1.2 Я веду курінь і хочу перейти на КГС
II.1.2.1 Загальна концепція
Насамперед, маєш усвідомити що цей процес потребує кількамісячної підготовчої роботи для того щоб бути якісним. Ідеальний час підготовки – 1 навчальний рік. Термін може бути коротшим, але не рекомендую його робити коротшим за 6-7 місяців.
Протягом цього періоду підготовки зв’язковий має досягнути розуміння в КВ процесу переходу на КГС, підготувати юнаків ідейно та теоретично до того що вони отримають скоро цілком іншу роль в Пласті, яка є вкрай важливою, важкою, та, водночас, дуже класною. Станом на завершення підготовки потрібно набрати гуртки/рої спільно з юнаками. Далі – ретельно планувати з ними перші десять сходин, перші та другі курінні
сходини, Раду гуртка, іменування прихильниками, заглиблюючись в найдрібніші деталі, аналізуючи все й помагаючи зробити правильні висновки. Паралельно, потрібно по-новому працювати з Радою гурткових, в яку мають входити провідники гуртків, братчики роїв, а також решта старшого юнацтва, якщо ще залишились люди без виховних посад в цьому гуртку. Братчики роїв беруть участь в Раді з двох причин: а) щоб не втратити контакт з життям куреня, б) щоб планувати спільні заходу рою та гуртків/куреня. Не рекомендується давати провіднику гуртка посаду курінного якщо він цього року завершує школу та поступає у вищий навчальний заклад. Всі інші посади можуть обіймати провідники гуртків за браком інших старших юнаків у курені. Якщо є інші старші юнаки, краще їм доручати посади в Раді гурткових.
Протягом першого року роботи потрібно досягти наступного:
• новонабрані юнаки стали прихильниками Пласту;
• більше 90% новонабраних гуртків відбули курінний табір, щонайменше 75%
– пройшли вишкіл курінного табору;
• РГ навчилась працювати в новому форматі (див. IV.2.2);
• кожен гурток отримав число (що включає успішну установчу Раду гуртка, відповідне рішення в протоколі Ради гурткових, наявність назви, прапорця, сильветки, кличу, гасло, пісні тощо);
• нові гуртки успішно ведуть гурткові діловодства;
• гурток налічує щонайменше 7 активних членів (тобто від гуртка традиційно на заходах присутні щонайменше 7 юнаків);
• батьки юнаків з нових гуртків знають та довіряють провіднику гуртка, знають з яких питань звертатись до нього, а з яких до зв’язкового (див. ІІ.2.6, IV.2.4);
Наступний рік з половиною зв’язковий ще працює з куренем як зв’язковий, та поступово передає свої повноження одному з провідників гуртків, який найбільш успішно працюватиме зі своїм гуртком, буде визнаним авторитетом для інших провідників гуртків.
Кінцевою ціллю для кодного гуртка має бути стати ядром для нового куреня УПЮ, який працюватиме далі за КГС, при цьому опікуючись мінімум одним гніздом УПН.

II.1.2.2 Перехід на КГС «крок за кроком»
Крок 1. Перегляд кадрів. Для цього виписуєш абсолютно всіх юнаків свого куреня на одному аркуші по гуртках, інструкторів та впорядників на іншому аркуші. Списки мають містити пластовий ступінь та вік людей. Тепер ти маєш гарну картинку з ким тобі працювати далі.

Крок 2. Юнаки, що мають 15+ років, ступінь розвідувача/скоба або учасники які активно здають другу пробу є потенційними кандидатами для того щоб стати новацькими братчиками або провідниками юнацьких гуртків. Виписуєш їх окремим списком. В цьому новому списку на свій суб’єктивний погляд пишеш навпроти кожного юнака коротку характеристику по його пластовій поставі, а також по провідництву та ініціативності.
Юнаки яких ти не можеш відзначити на оцінку “добре” або вище за всіма цими показниками не можуть бути провідниками гуртків в твоєму курені, не рекомендуй їх на новацьких братчиків. Твоїм завдання як зв’язкового є подбати щоб ці юнаки знайшли собі місце в адміністративній чи/і інструкторській ділянках. Це дуже важливий момент, оскільки тобі з ними працювати, тобі за них відповідати і це не те місце, де треба ризикувати, тут має бути відчуття довіри.

Крок 3. Після того, уявляєш що ці всі люди набрали гуртки/рої і починаєш планувати в себе в голові перший пластовий рік з того моменту, як вони набрали гуртки. Глобально різниці в плані немає, типовий річний план можна взяти в традиційному посібнику зв’язкового. Фактично, йдемо по програмі УПЮ, по відзнаці прихильника, першій пробі. Лише додаємо такі елементи як ДПГ.

Крок 4. Тепер тобі треба проконсультуватися з виховниками цих юнаків. Це можна зробити на зустрічі КВ твого куреня, де окрім питання обговорення потенційних кандидатів на провідників гуртків, братчиків також корисно представити свій план по роботі куреня на наступний рік. Найбільше потрібно сконцентруватися на обговоренні слабких та сильних сторін кожного юнака-кандидата на провідника гуртка/братчика. Вартує виписати думки кожного члена КВ по юнаках, оскільки найближчий рік треба буде помагати юнаку розвивати свої силні сторони, та “підтягувати” слабкі.

Крок 5. Зараз ти готовий до дуже важливого етапу – “сіяння зерна” юнакам про те що вони вестимуть свої гуртки орієнтовно через рік (чи менше). На цьому етапі потрібно спланувати спеціальну збірку як мінімум, а як максимум денни (5-6 годин) вишкіл про роль юнацького гуртка, новацького рою в меті Пласту та як на це впливає КГС на відміну від існуючої. Для планування цього вишколу користуєшся даним МП, а також читаєш рекомендовану літературу. Ключові акценти – мета Пласту з точки зору провідника гуртка, провідництво, мистецтво створення умов для самовиховання. Юнаки можуть відреагувати по-різному. Зазвичай, найвідповідальніші скажуть що це зарано та важко, оскільки реально відчувають яка це відповідальність. Частина юнаків відреагує так само як відреагували ті, хто перші висловили свою думку щодо цього приводу. І власне тут потрібно дати чітку мотивацію через розуміння потреби такого кроку заради виконання місії Пласту з однієї сторони та дати масу позитивиних образів того, що отримають юнаки, ставши провідниками гуртків.

Крок 6. Протягом тих місяців що залишилися до курінного табору вартує зробити ще один вишкіл на тему провідництва, саморозвитку (рекомендації по вишколу в окремому розділі) та хоча б одну вилазку на природу, бажано з ночівлею. На цій вилазці потрібно в більш вільному форматі проговорити з юнаками їхнє ставлення до того що їм потрібно буде набирати гуртки. Вкрай важливо розуміти мотивацію юнака, стримуючі та прискорюючі фактори впливів на його рішучість щодо ведення гуртка, адже нав’язати це як обов’язок від якого не можна відмовляися не буде правильно, оскільки є ризик того що юнак таки не готовий евсти гурток і тоді він мучитиме себе, гурток та Раду гурткових, що неодмінно призведе до серйозних проблем для всіх. Як зв’язковий потрібно всети тонку гру з внутрішнім світом юнака, і акуратно його підводити під особисте вольове бажання стати провідником гуртка/братчиком рою.

Крок 7. Базовий вишкіл провідника гуртка. Даний вишкіл має містити теоретичний матеріал по роботі з батьками, безпекою при заняттях з юнацтвом, типові конфліктні ситуації, цілі гуртка на перший рік пластування, структура роботи рада гурткових-КВ в рамках КГС, права та обов’язки. Рекомендую це зробити на курінному таборі або після нього.

Крок 8. Перший ДПГ. Його потрібно провести орієнтовно 7-8 днів до набору гуртків. На цьому дошколі потрібно в деталях проговорити перші гурткові сходини через практичне виконання їх, де зв’язковий виступає в ролі провідника гуртка, а старші юнаки – юнацтва. Звичайно, нема сенсу проводити повні сходини, вартує відпрацювати лише модель. Зупинитись вартує на типових складних моментах які можуть виникнути, такими як бунтування юнаків, прихід батьків, якщо прийшло дуже мало людей, забагато людей тощо. На цьому дошколі потрібно чітко закласти модель перших сходин в голови провідників гуртків. Також тут зв’язковий має презентувати модель та спосіб заповнення записника провідника гуртка, дати завдання заготувати собі такі записники. Записник провідника гуртка має на меті фіксування даних про кожні сходини до їх початку (план), під час них (фіксування присутності, пройдених тем, цікавих ситуацій, результатів по іграх, гутірках, змагах тощо) та після них (аналіз, висновки). Дані зі зошита провідник гуртка потім використовує для формування квартального звіту про діяльність свого гуртка, річного звіту про діяльність свого гуртка (див. ДОДАТОК А).

Крок 9. Набір гуртків. Гуртки можна набирати найрізноманітнішими способами, тут жодних особливостей немає. Завданням зв’язкового є проконтролювати синхронність та якість набору всіма юнаками гуртків/роїв.

Крок 10. Другий ДПГ. Проводиться в той самий день коли й перші сходини завершилися чи наступного дня. Цей дошкіл, як і всі наступні дошколи, складатиметься з двох частин: а) аналіз проведення гурткових сходин що прошйли, перевірки записів у зошитах провідників гуртків; б) плануванням наступних сходин. Зв’язковий має ставитись до провідників гуртків як старший юнак до молодших, як і вони в своєму гуртку до своїх юнаків, вимогливо до завдань та якості та з порадами й підказками.

Крок 11. Протягом першого місяця рекомендується проводити сходини двічі на тиждень. Перші 10 сходин проходять як традиційно в Пласті. Після 8-х сходин можна пробувати змінити частоту дошколів на раз в два тижні, тоді плануватимуться двоє сходин наперід, а потім аналізуватимуться також двоє сходин. Звичайно, вища частота (раз в тиждень) сприяє вищій якості роботи.

Крок 12. Зв’язковий має підготувати та провести з провідниками гуртків спеціальний ДПГ, на якому готується модель Ради гуртка. Після 10 сходин кожен новий гурток має провести Раду гуртка. Це заняття є першою вилазкою за межі проведення типових сходин (домівка та її околиці). Особливістю Ради гуртка за КГС є те, що посада гурткового зберігається за провідником гуртка, що він озвучує на Раді, а також вибір заступника, якого вибирає сам провідник гуртка. Це має бути людина, яка проявила найвищий рівень провідницьких здібностей в гуртку за час перших 10-ти сходин. Якщо провідник гуртка вагається, то можна організувати голосування серед гуртка і його потрібно тоді зробити так щоб хлопці не просто проголосували,а проговорили між собою хто і чому саме так голосує, щоб після ради в хлопців не залишилось жодних образ один на одного. Інші посади в гуртку (писаря, скарбника, господарника) вибираються, як звичайно, через висування кандидатур самими гуртківцями, агітаційними виступами, голосуванням простою більшістю. Рекомендується щоб посаду мав кожен гуртківець, для чого провідник гуртка заздалегідь додумує посади та обов’язки (приклади: хронікар, фотограф, новинар, кухар, сміхун тощо). Провідник гуртка мусить визначитись чи він робить додаткові посади, чи ні. Для юн-ва має бути чітке пояснення що або всі задіяні, або є чітко визначені 5 посад.

Крок 13. До чотирьох місяців юнакування всі юнаки мають скласти відзнаку прихильника. Окремо зазначу про роботу з відзнакою прихильника: всі відзнаки провідник гуртка зберігає в себе і роздає юнакам під час гурткових сходин. Юнаки не знають кому і коли підписуються які точки, а бачать лише результат. Такий формат праці з пробами а) створює певну загадку, що підвищує рівень цікавості, б) зменшує ймовірність знищити, згубити відзнаки, підвищує ймовірність їх наявності на гурткових сходинах, в) дозволяє провіднику гуртка аналізувати стан здачі відзнак в будь-який час і формувати потрібну програму, г) на ДПГ всі провідники гуртків можуть приносити проби для поірвняння.

Крок 14. Зв’язковий організовує спільно з провідниками гуртків спеціальний ДПГ, на якому обговорює а) перевірку пластової готовності юнаків, б) церемоніал для переведення юнаків на ступінь прихильника.
А) Перевірка пластової готовності. Зв’язковий доручає провідникам гуртків організувати протягом наступних двох (чи більше) гурткових сходин перевірку відзнаки прихильника, щоб переконатися що юнаки не забули те чого навчились. Звичайно ж, це має бути у формі пластової гри, а не екзамену.
Б) Церемоніал на ступінь прихильника. На події має бути присутнім весь курінь, адже вручається курінна хустина, число куреня. Цей захід має бути святковим випробуванням, який запам’ятається як сакральне таїнство куреня молодому юнаку та стимулюватиме його і в подальшому розвиватися в та працювати на користь свого куреня як пластової одиниці через працю над собою та виконання доручених йому обов’язків. Збірка по організації цього заходу має мати місце хоча б за два тижні до його планової дати
проведення.

Крок 15. Після іменування прихильками нових гуртків зв’язковий збирає ДПГ, на якій формується план підготовки куреня до курінного табору. За результатми цієї збірки має бути чітко прописаний план що включає: а) орієнтовну легенду та цілі курінного табору, б) блоки гутірок, які проводитимуться протягом пів року розбиті по місяцях, в) список заходів окрім гурткових та курінних сходин які повинні пройти гуртки, сюди варто включати станичні, окружні заходи, а також екскурсії та мандрівки, г) вмілості, які будуть включені в піврічну програму гуртків Зв’язковий повинен націлити провідників гуртків на роботу згідно пластової проби, в цей час в юнаків може з’явитися багато ідей що відхиляються від класичної програми або ж зациклюються на окремих точках програми. Розвиток повинен бути рівномірним.

Крок 16. Продовжуємо проводити ДПГ щодватижні.

Крок 17. Кожні курінні сходини мають бути логічним завершенням блоку знань, який брали провідники гуртків на гурткових сходинах до цих курінних сходин. Курінні сходини є підсумковим змагом-грою попри традиційні пластові церемоніали.

Крок 18. Підготувати та перевести перший курінний табір. На курінному таборі достатньо двох досвідчених пластунів віком 18+ включно зі зв’язковим куреня, якщо присутні всі провідники гуртків. За специфікою – типовий пластовий табір. Відмінність за КГС – особлива роль в розвитку провідницьких здібностей провідників гуртків, за їх підготовкою до табору потрібно дуже ретельно прослідкувати, допомагати на всіх етапах, перевіряти якість, та не робити замість них, допомогти їм отримати задоволення від процесу та похвалити після табору за результат проробленої роботи.

Крок 19. Рада куреня, перша для юнаків нових гуртків. Її рекомендується проводити або в часі курінного табору, або в кінці серпня – на початку вересня після курінного табору. Раду слід ретельно підготувати в надрібніших деталях. Особливу увагу тут слід звернути на традиції куреня, пластові церемоніали. Зв’язковий має наголосити провідникам гуртків на те, що вони мають з сообливим захопленням розповідати своїм юнакам про Раду, що це щось сакральне, дуже важливе і визначальне для долі куреня на найближчий пластовий рік. Щодо вибору проводу на наступний рік, то тут є два варіанти: 1) в курені є ще старші юнаки що не ведуть гуртків/роїв, в цьому випадку вони мають увійти до курінного проводу, це потрібно коректно пояснити молодшим юнакам, що вони не потрапляють в курінний провід, оскільки на даному етапі свого пластування вони не справляться з тими обов’язками які належить виконувати Раді гурткових, 2) в курені відсутні інші старші юнаки, окрім тих які мають гуртки/рої, в цьому випадку можна зробити дублюючі посади – кожен провідник гуртка тримає під своєю опікою якогось молодшого юнака, якого сам або методом
голосування куреня, згідно традицій куреня) або ж повністю вести курінь старшим юнацтвом ще рік. При виборі слід врахувати часову зайнятість старших юнаків та рівень розвитку молодших). Зв’язковий мусить бути в цій ситуації людиною, яка підбадьорить, скажи що “Все буде гаразд”, що постійно їм допомагатиме і т.д., оскільки для старших юнаків це складний етап. Рішення має бути не вимушене, а усвідомлено прийняте кожним старшим юнаком.

Крок 20. Зв’язковий в часі Ради куреня чи одразу після неї проводить стратегічну сесію, на якій спільно з провідниками гуртків а) аналізує рік що пройшов на основі звітів провідників гуртків за річну діяльність (див. ДОДАТОК А), б) планує наступний пластовий рік. На основі річних звітів зв’язковий аналізує як ефективно працюють провідники гуртків.
А) Якщо звіт показує халатну, малоефективну роботу, то потрібно приймати вольове рішення з передачі юнаків що залишились в інший гурток до провідників гуртків, які справляються краще, при цьому заспокоїти юнака, в якого забирають гурток тим що виховництво є не для всіх і одразу запропонувати йому кілька варіантів чим він може займатися ще в Пласті чи суспільстві, при цьому захохотити інших провідників гуртків підтримати його.
Б) В план має входити всебічний (фізичний, інтелектуальний, емоційний, духовний, суспільний-провідницький) розвиток кожного юнака, що накладається з першою пластовою пробою, додатковими вмілостями. Наступний рік ДПГ проходить класично раз в 2 тижні, а гурткові сходини націлені на інтенсивну здачу першої проби

Крок 21. 2-й курінний табір. Як і минулого року, зв’язковий виступає ініціатором першої збірки до курінного табору. На збірку запрошуються всі старші юнаки куреня, не лише провідники гуртків. На ній інформує що це востаннє він ініціює збірку і наступний курінний табір провідники гуртків вже організовуватимуть самотужки. Тепер ролі юнаки ділять між собою самі, в тому числі вибирають в.о. коменданта з-поміж себе. Такі речі як батьківські збори, пошук місця, підготовка документації (юридичні аспекти) також виконують юнаки. Зв’язковий має собі скласти чіткий план контролю (про який не повідомляє юнакам) за виконанням завдань. Критично необхідні для переведенян табору завдання такі як батьківські збори, пошук місця, програма та кошторис, мінімальний необхідний реманент, узгодження табору з проводом Пласту на рівні Станиці/округи/кар зв’язковий допомагає виконувати з власної ініціативи у формі підказок, рекомендацій. Решту завдань можуть помагати виконувати інші виховники куреня та й зв’язковий на запит юнаків, не з власної ініціативи, що робиться для перевірки відповідалтності юнаків.

Крок 22. В кінці пластового року зв’язковий нагадує провідникам гуртків про звіт за рік їх діяльності. На спеціальній зібраній зв’язковим збірці спільно провідники гуртків та зв’язковий аналізують платсовий рік що пройшов. Також на цій збірці зв’язковий остаточно фіксує кандидата на наступного зв’язкового.

Крок 23. Станом на цей час провідники гуртків мають пройти спеціальний вишкіл чи дошкіл провідників гуртків станичного чи вищого рівня, на якому аналізуються й зачіпаються глибше питання мети скаутського руху, мети Пласту, пластової методи, аналіз типових помилок та упіхів сучасних виховників.

Крок 24. Рада куреня після 2-го курінного табору з моменту впровадження КГС. На цій Раді в провід куреня мають увійти молодші юнаки. Якщо в курені залишились старші юнаки які ще не залишають курінь, не набирають своїх гуртків, тоді з числа таких юнаків може бути обраний курінний. тоді його заступником мав би стати юнак який потенційно буде хорошим курінним через рік, рік на посаді заступника може бути чудовою перевіркою. Якщо ж провід повністю з молодших юнаків, тоді потенційний новий зв’язковий робить
перші 3 місяці все з кожним членом ради гурткових, при цьому помагаючи їм самостійно входити в свої ролі на самій раді гурткових. Якщо ж курінний з числа старших юнаків, тоді потенційний зв’язковий не заваджає йому вести курінь своїм авторитетом, а лише помагає виконувати перші 3 місяці діловодства хлопцям на інших посадах.

Крок 25. Одразу після другої Ради куреня з моменту впровадження КГС, зв’язковий проводить ДПГ, на якому планується перший місяць роботи гуртків, а також тема та мета перших курінних сходин. Наступний дошкіл потрібно запланувати після курінних сходин або, за потреби, перед ними.

Крок 26. Останній ДПГ, який проводить зв’язковий. Тут час передавати зв’язківство в руки вибраного раніше на цю роль провідника гуртка. На цьому дошколі діючий зв’язковий дає свої рекомендації як проводити наступні ДПГ:
• не змінювати регулярність (раз в 2 тижні);
• залучати на свої дошколи провідників гуртків іних куренів УПЮ, експертів-інструкторів в ділянках які в планах для впровадження в програму для юнаків;
• завести журнал (щоденник, мемуарник, записник, хроніку) дошколів, який веде новий зв’язковий, куди фіксувати в творчому форматі події, дату, місце, присутніх, рішенняя кщо такі були прйиняті;
• відтепер ДПГ стає повноцінною нарадою КВ куреня, всі інші рекомендації
• щодо проведення КВ можна брати з існуючої пластової літератури.

Крок 27. Орієнтовно в середині січня зв’язковий (якщо зв’язківство ще не передано, якщо передано, то попередній зв’язковий) нагадує ДПГ (а тепер КВ куреня) про те що вони роблять курінний табір самотужки, за потреби, допомагає їм порадами.

Крок 28. Подбати щоб новий зв’язковий перейшов вишкіл зв’язкових і щоб офіційно пластова старшина затвердила зв’язковим нову людину.

Крок 29. Після 3-го курінного табору (як варіант, на черговій Раді куреня) провести останню збірку з провідниками гуртків (тепер впорядниками), на якій спільно з ними намалювати карту подальшого шляху куреня. Карта має містити загальний опис заходів, які має пройти курінь, юнаки окремо аж до часу поки вони самі не стануть провідниками гуртків УПЮ, братчиками роїв УПН. Потрібно намалювати “ідеальну картину”: а) кожен юнак стає провідником гуртка або брачиком рою, б) кожен провідник гуртка створює свій окремий курінь УПЮ, який має при собі мінімум один рій УПН. Цикл має продовжуватись.

Коли приходить настане час готувати наступних провідників гуртків, на практиці зв’язковий має реально оцінити хто підходить, хто не підходить для відповідних ролей (див. критерії відбору в розділі ІІ.2).

II.1.3 Маю свій гурток. Хочу створити курінь за КГС на базі гуртка
II.1.3.1 Передумови
• Ти успішно ведеш гурток щонайменше 4 роки (за умови набору юнаків у віці 11-12 років),
• твої юнаки склали пластову присягу, завершують або вже завершшили другу пластову пробу УПЮ,
• серед твоїх юнаків є щонайменше двоє, в яких дуже добра або вище пластова постава, пластові та позапластові здобутки є вищими, аніж у їх ровесників, в них присутня креативність та наполегливість в роботі,
• їх відмічають як успішних юнаків інші юнаки, інші виховники
• вони користуються високим авторитетом в своєму курені.
• в тебе зарахований крайовий вишкіл виховників УПЮ
• ти найближчим часом (до 6 місяців) пройдеш або вже пройшов крайовий вишкіл зв’язкових.
• твій гурток налічує щонайменше 6 активних юнаків, які готові протягом мінімум одного року бути радою гурткових, краще – двох.

II.1.3.2 Концепція роботи
Концепція роботи не відрізняється від тої, яка є для зв’язкового що впроваджує КГС в існуючому курені (див. розділ ІІ.1.2). Різниця буде описана в особливостях, що подані нижче. Детальні кроки роботи читай з підрозділу вище.

II.1.3.3 Особливості
Особливістю тут є відсутність старшого досвідченого виховника як зв’язкового, старших виховників загалом. Це потрібно компенсовувати постійним саморозвитком як виховника, а також курсом оперативного розвитку відповідних здібностей у провідників гуртків. Це робиться через серії вишколів, тренінгів, дошколів. Твоєю роллю як юного зв’язкового буде, попри все те що описано в розділі вище, дбати про оцей оперативний курс розвитку твоїх провідників гуртків та себе. В поміч потрібно залучати сеньйорів та старших пластунів, що колись вели успішну виховницьку діяльність, професійних інструкторів.

II.1.4 Не маю куреня, гуртка, хочу створити курінь за КГС
II.1.4.1 Передумови
– Ти маєш зарахований КВВ УПЮ,
– ти вже пройшов або пройдеш найближчим часом (в межах 6 місяців) КВЗ
– в тебе є команда старших юнаків і/або старших пластунів (мінімум 3), які готові працювати з гуртками за КГС за твоїм провідництвом

II.1.4.2 Концепція роботи
Стратегічний план роботи такого куреня має складатися з таких етапів:
1) Вишкіл
2) Перші два роки роботи
3) “Нова гілка” в історії куреня

1. Вишкіл
Сюди входить вишкіл твій особистий та твоєї команди. Спершу маєш розуміти які необхідні знання та навики потрібні твоїй команді, та де їх можна отримати. Твоя команда має розуміти що таке класична гурткова система, для цього маєш сам це розуміти щоб впевнено та доступно переказати друзям. Для цього тобі потрібно перечитати літературу по КГС (див. список рекомендованої по КГС літератури), поспілкуватися з тими, хто вже впровадив КГС в своєму курені. Коли маєш сам необхідні знання, формуєш тези, на основі яких спілкуватимешся з командою. В будь-якому випадку тобі потрібно запалити ідеєю роботи за КГС твоїх друзів. Для цього можна використати інформацію з першого рохзділу цього методичного проекту, про переваги КГС. Важливо наголосити що робота за КГС потребуватиме постійної командною роботи для обміну досвідом та взаємопідтримки і в той сам час не обмежує можливості креативного підходу. По розмові зі своїми друзями маєш відчути чи вони готові працювати з тобою за твоєю методикою. В разі коли відчуваєш що готові, говориш з ними про план дій. Якщо хтось вагається, то може в цей момент покинути ряди команди. Всім хто залишився презентуєш план дій, а це: їх особистий вишкіл, набір юнацтва, перший рік праці, другий рік праці, час до “нової гілки” в історії куреня. Важливо дати своїм друзям по команді повну картину плану,давно перевірено що коли вся команда знає куди “пливе корабель”, то кожен на своєму місці зможе виконувати завдання більш цілеспрямовано, а також підказувати й страхувати інших членів команди розуміючи куди і як потрібно “плисти”. До їх особистого вишколу включається: а) література по КГС, б) спеціальний пластовий вишкіл – якщо це особи 17,5+ віку, тоді КВВ УПЮ, якщо ж це старші юнаки, тоді – вишкіл для провідників гуртків (станом на час написання цього методичного проекту такого вишколу немає розроблено, якщо буде, то відправити пластунів на нього, якщо ж ні – провести для них курс провідника гуртка), в) постійна робота над собою як учасників на дошколах виховників/провідників гуртків.

2. Перші два роки роботи
Різні сценарії мають місце залежно від того хто є членами команди – старші юнаки чи старші пластуни.
Якщо це юнаки, тоді курс роботи аналогічний до курсу роботи, описаному двома розділами вище – “Я веду курінь і хочу перейти на КГС”.
Якщо ж це старші пластуни, вони мають пройти КВВ УПЮ, набрати гуртки віком 13-14 років. Їх завданням є за перший рік роботи гуртка виявити найяскравішого лідера в гуртку. Саме цей юнак має стати гуртковим на першій раді гуртка. Другий рік роботи має підтвердити або знівелювати коректність вибору. На цьому етапі зв’язковий спільно з виховником кожного гуртка аналізує хто з юнаків конкретного гуртка може стати провідником гуртка/новацьким братчиком, адміністраторм чи/та інструктором (як зробити цей вибір описано в підрозділі ІІ.1.2.1). В ідеалі, виховник цього гуртка цілиться на те щоб стати зв’язковим нового куреня, зі своїми юнаками в ролях провідників гуртків, новацьких братчиків, інструкторів та адміністраторів.

3. “Нова гілка” в історії куреня
Кінцева ціль – кожен новонабраний гурток стає основою для нового куреня УПЮ. Це є ідеальним випадком. На практиці, скоріш за все, трапиться так, що не всі юнаки залишаться в Пласті. З тих що залишились до того віку, в якому можна починати працювати за КГС, не факт що всі будуть придатні до роботи з дітьми, а комусь краще стати братчиком в рої УПН. Тому, тут треба діяти по ситуації. Якщо кількість гуртків не перевищує 5, потрібно продовжувати працювати за КГС (див. модель роботи в розділі “Я веду курінь і хочу перейти на КГС”) до того часу поки не досягнеш кількості гуртків, що більша 5. Це має бути ціллю для провідників гуртків, виховників, самих гуртків – гурток стає ядром нового куреня зі своїм гніздом УПН.

II.1.4.3 Особливості
Особливістю роботи без стартової команди є низький рівень зіграності. Це може породити багато проблем в перші два роки діяльності. Тому тут зв’язковий мусить дуже добре розуміти мотивацію своїх друзів по команді, якомога швидше вивчити їх характери, звички, вміти попередити конфлікти, запобігти їм. Для цього рекомендую робити заходи окремо від куреня для зростання команди як одного організму. найкраще на неформальних спільних заходах обговорювати найближчі плани роботи з куренем, концентруватися на одному, максимум двома проектами, чітко ділити обов’язки. після кожного проекту дуже важливо збиратися для аналізу того що було. Як зв’язковий маєш бути готовим до чвар всередині групи, тут важливо не винести цього на рівень куреня, а залишити в групі. Це мають розуміти всі члени команди. Також вони мають розуміти що ти як зв’язковий відповідаєш за виховний процес і там де їх думка протирічить твоїй вони не можуть діяти на власний розсуд, а мусять з тобою це проговорити і останнє слово саме за тобою. Значно більше шкоди буде усім, якщо гурток відійде на ранній стадії від куреня. В цьому випадку ніхто нічого не виграє, а лише тимчасово задовільнить свої емоційні амбіції. Воно того не варте. Ці речі треба проговорювати на перших же ж збірках команди і періодично нагадувати, якщо відчувається підхід проблеми в цьому напрямку.

II.2 2. Юнак стає провідником гуртка
II.2.1 Вступні завваги
В цьому розділі розглядаємо “набір провідника гуртка” – те, що має мати кожен провідник гуртка до того як розпочнеться праця з гуртком. До “набору” відноситься література, базовий вишкіл, провідницькі здібності, пластова постава, порозуміння з батьками, ініціативність, регулярний саморозвиток, розуміння навколишніх процесів, активність, ігрова база, комунікабельність. Далі в цьому розділі розглянемо детальніше кожен інструмент – який він, де й коли його взяти, як використовувати.

II.2.2 Література провідника гуртка
Багато цікавої літератури можна знайти за цим посиланням. Мінімальний список літератури, який обов’язково пройти потенційним провідникам гуртків:
• «Пластовий гурток», автораства Євгена-Юрій Пеленського;
• «Гурткова система» , автораства Філіпас Роланда Еразма;
• «Пластова юність Степана Бандери» , автораства Юрія Юзича;
Гутірки «Дєді Юрка», авторства Юрія П’ясецького дожурналу «Юнак» в 1960-х рр. Є сучасне перевидання.
Звичайно ж, зв’язковий і сам має добре розуміти усю літературу з цього списку. Зазвичай, хлопцям не хочеться ґрунтовно читати, а інколи, взагалі читати літературу. Хлопці більш схильні схоплювати інфомрацію на практиці. Для цього рекомендую наступну методику. Потрібно протягом часу підготовки юнака до набору гуртка (з попередніх розділів пам’ятаємо що це рік або, в крайньому випадку, 6-7 місяців) робити періодичні збірки, на яких обговорювати конкретні розділи книжок, які за певний час до збірки давались як “домашнє читання”. Нагадувати про цю збірку рекомендую через соц.мережі, при телефонних дзвінках, які місять й інші теми, так, між іншим. Коли юнак кілька разів почує про це в різних інформаційних полях, ймовірність що він таки прочитає обумовлений розділ зростає. На цій збірці зв’язковий на власний розсуд задає питання про те що саме найбільше зацікавило юнаків в обумовленому розділі, що їм не ясно, що вони дізнались нового для себе, що вони б зробили так само, а що по-іншому і чому і т.д. Якщо таку збірку зробити цікавою, додати до неї різноманітні додаткові елементи – жарти, перегляди відео, співи, запрошувати інших пластунів, то бажання прийти на неї ще раз зросте. Такі збірки можна робити в рамках пластових заходів щоб економити час, та вони не мають перешкоджати плановій роботі гуртків, в яких є юнаки, плановій роботі куреня, здачі третьої проби і ні в якому разі – планованим часом з батьками, навчанню. За ці тонкощі дбає зв’язковий. Коли ці елементи виконані на високому рівні зі сторони зв’язкового – можна піднімати рівень вимогливості до роботи юнаків в цьому напрямку. Не добре вимагати в юнаків результатів, якщо сам не показуєш прикладу в якості роботи. Найкраще такі читання впроваджувати в час пластового року, коли немає інтенсивного навантаження по праці куреня в підготовці до зовнішніх занять. Методики для стимулювання читанню можуть бути найрізноманітнішими, проте результат має бути один – вся література перечитана та усвідомлена, тільки тоді ви з юнаками зможете говорити “однією мовою” на подальших збірках по роботі за КГС.

II.2.3 Базовий вишкіл
Старший юнак який є кандидатом на провідника гуртка має хороший “багаж” пластового досвіду за плечима – більше двох вишкільних таборів пройдено, взято участь не в одному заході станичного рівня, хоча б в двох заходах міжстаничного чи/і крайового рівня, він знає пластову структуру, природньо поучвається в пластвому середовищі, поділяє знає пластові традиції, намагаєтсья плекати пластові цінності в особистому житті. В нього багацько ідей, амбіцій, своє універсальне бачення світу, багато захолень, вже є певні розчарування, схильний до вибору крайнощів у прийнятті рішень. Завданням такого вишколу буде а) допомогти юнаку систематизувати свої знання про Пласт, усвідомити що є метою, а що є засобами і як тими засобами користуватись, де можна проявити креатив, а де дотриматись традицій тощо, б) дати знання які необхідні з точки зору пластуна який не просто самовиховується в середовищі пластунів, а сам сворює групі пластунів самовиховне середовище.
Такий вишкіл зв’язковий може провести силами своєї КВ, якщо хоча б троє людей в ній, в іншому випадку потрібно (і рекомендується) залучати пластунів з КВ інших куренів Станиці, тих хто вже є провідниками гуртків в інших куренях УПЮ.
Вишкіл потрібно провести в дві стадії.
На першій стадії юнакам читаються гутірки про провідництво та ініціативу, мету Пласту, пластову програму загалом. Вишкіл можна вкласти в 6-8 годин інтенсивного тренінгу з іграми. На виході юнак має систематизувати свої знання про Пласт, вміти чітко відрізняти мету Пласту від засобів, розуміти в загальному що є пластовою методикою.
Друга стадія є окремим вишколом, на який рекомендую залучати інструкторів з-поза меж свого куреня. В часі цей вишкіл має проходити ближче до самого набору гуртків, але, якщо виходить, то можна провести й в кінці весни-на початку літа (за 3-4 місяці до набору). Метою вишколу має бути донести до юнаків чіткі відмінності в ролі провідника гуртка в гуртку та рядового члена гуртка. Сюди входять базові поняття про психологію та фізіологію дитини у віці 11-13 років, про юнацький максималізм (про них самих, щоб розуміли що з ними відбувається і як це контролювати), про роботу з батьками як їхніми, так і їх майбутніх юнаків, а також про саморозвиток – що дасть їм праця провідником гуртка, як створити самовиховане середовище і яким воно взагалі має бути для новеньких гуртків. Якщо другий вишкіл проходив не безпосередньо перед набором гуртків, вартує зробити збірку на 1,5-2 години, на якій коротенько нагадати юнакам все що вони проходили на двох вишколах.

II.2.4 Провідницькі здібності
Юнак що стане провідником гуртка має мати провідницькі здібності до того як приступить до роботи зу гуртком. Людина що природньо не викликає бажання “йти за нею”, якою б хорошою вона не була, не зможе якісно вести гурток, оскільки в переломних ситуаціях юнацтво не прийме її волі, або прийме лише на словах, якщо це протирічить її думці. В пластуванні, як і в позапластовому житті, виникають ситуації де потрібно могти міняти думку інших в тих чи інших питаннях, інколи це треба робити різко, якщо вимагає ситуація, в екстримальних ситуаціях потрібен взагалі миттєвий послух провідникові.
Всього цього не може виконати той, хто не має провідницьких здібностей. Тобі як зв’язковому треба пам’ятати що гурток не може бути майданчиком для пробудження провідницьких здібностей, їх в гуртку лише можна розвивати. Тому тут мусить бути селекція ще до набору.
Як перевірити чи юнак має провідницькі здібності? На цю тему є багато різної літератури, від себе скажу кілька ідей, якими сам користувався. Юнак був гуртковим, курінним, заступником курінного, заступником гурткового і добре справлявся зі своєю роллю. Коли юнак щось говорить його думку слухають та поважають хоча б його ровесники та молодші. Юнак природньо володіє харизмою, вміє захопити аудиторією як жартами, так і розумною темою (сюди не входять хлоп’ячі “дурнички”). Юнак усвідомлює що може впливати на інших. Всі ці речі можна проявлялись або ні за час пластування. Якщо не так давно знаєш юнака, тоді потрібно зробити розслідування на цю тематику в його друзів пластунів, друзів по гуртках на крайових таборах, його виховника, його одногуртківців тощо. Також потрібно поговорити з його батьками, дізнатись як в нього з провідництвом на подвір’ї, в школі. Якщо хлопця не поважають в своєму оточенні поза пластом це може бути “червоним прапорцем” для того щоб ставати провідником гуртка, вартує дізнатись чи справді це причиина в тому середовище настільки негативне, чи справа в недостатку провідницьких здібностей в юнака.
Хорошим періодом для перевірки провідництва є рік підготовки юнаків до набору їх гуртків. В цей рік достатньо спостерігати за тим, як вони себе поводять на спеціальних вишколах, як здають свою пробу (зокрема, чи почали здавати третю якщо стали розвідувачами), як себе проявляють на заходах.
Отож, завданням зв’язкового є впевнитись в провідницьких здібностях юнака до того як він розпочне набирати гурток.

II.2.5 Пластова постава
Юнак якого бачиш кандидатом на провідника гуртка має демонструвати дуже добру пластову поставу. В такому віці юнаки часто захоплюються різноманітними дурницями, схильні проявляють агресивнивний стан, впадати в крайнощі тощо, тому пластову поставу не можна в цьому випадку прирівнювати до такого загального поняття як “чемний та сумлінний”, що можна часто спостерігати як оцінку пластової постави. Коли в юнака з’явиться свій гурток і він буде заряджений позитивною мотивацією зробити його “найкращим гуртком в світі”, тоді ці всі юнацькі пустощі відійдуть на задній план і залишиться гурток, він та його особисті дані, з допомогою яких він буде вести гурток до цілі. Завданням зв’язкового є зрозуміти до набору гуртків чи юнак сумлінно та наполегливо ставиться до завдань, які перед ним поставлені, це перевіряється елементарно давши кілька завдань різного пріоритету та різної складності і плюс/мінус один час. Якщо юнак виявляє наполегливість в їх виконанні, з власної ініціативи пересуває кінцеві терміни, грамотно розставляє пріоритет, загалом, відчувається що він переживає за те щоб завдання було виконаним, тоді такого юнака можна вважати сумлінним та наполегливим, навіть якщо він не довів усі завдання до кінця, адже завданням було перевірити його в планово складніших умовах. Якщо ж справився юнак зі складнішим завданням, це вартує відзначити й розраховувати. В цих же ж завданнях потрібно звертати увагу на те як юнак взаємодіє з іншими в частині “братерський і доброзичливий”, “увічливий”, “завжди доброї гадки”.
Стикаючись з різними людьми юнак має демонструвати ці точки пластового закону. І, звичайно ж, протягом періоду серйозногго навантаження перевіряється “зрівноваженість юнака”. Ці всі речі найкраще спостерігаються якраз в часі виконання завдань, можна поцікавитись в батьків, одногуртківців.
В кінці цього підрозділу наголошу, старший юнак все ще формується і пластова постава в 14 точках є ідеалом, а не проміжним пунктом, володіти досконало всіма 14-ма точками непритаманно нікому, це слід враховувати, слід дивитись на скільки юнак прагне до цього ідеалу при виконанні завдань, в повсякденному житті.
Якщо юнак з тих чи інших причин не бажає розвиватися в напрямку точок пластового закону, слід подумати над тим чи справді може він стати првіодником гуртка, адже якщо буде, то з нього молодші хлопці братимуть приклад.

II.2.6 Порозуміння з батьками
В даному випадку йдеться про батьків самого юнака. Зв’язковий, якщо ще не провів, то має провести відповідну розмову з батьками юнака про те що він є кандидатом на провідника гуртка і що це вимагатиме від нього систематичної сумлінної роботи. Юнак має мати чітку домовленість з батьками що він періодично витрачатиме час та зусилля на працю з гуртком, батьки мають розуміти що це включає регулярні гурткові сходини, додаткова вилазка за межі домівки раз в місяць, ретальна підготовка курінного табору, телефонні розмови, зокрема з батьками юнаків. При цьому роль зв’язкового не тільки поінформувати про затрати які понесе юнак, а й про здобутки які він отримає, а це особистий розвиток у провідництві, відвповідальності, комунікабельності, організованості. Також слід наголосити що всі процеси зв’язковий контролюватиме і юридична відвпіодальність за юнаків буде на ньому, щоб батьки не переживали надто. Батьки можуть спробувати відмовити юнака від цього чи навіть різко заборонити. тут роль зв’язкового зіграти пом’якшуючу роль в цьому пиатнні і розібрати в чому ж ральна причина.
Цей пункт може стати на заваді й вартує бути врахованим якщо виясниться що в юнака дуже напружені стосунки з батьками, він не справляється зі своїми домашніми обов’язками.
Аналогічно й у випадку, коли юнак – братчик новацького рою, тут лише, долучається до розмови й гніздовий.

II.2.7 Ініціативність
Як описано в кількох попередніх розділах, зв’язковий з допомогою завдань для юнака протягом року підготовки до набору гуртка перевіряє його. Ініціативність перевіряється в рамках тих самих завдань, а також в період коли їх менше. В часі виконання завдань юнак має подавати свої ідеї щодо вирішення проблем, сміло брати на себе обов’язки без підштовхувань зі сторони. Коли завдань мало, має проявляти ініціативу до праці.
Відсутність ініціативності – суттєва підстава не стати провідником гуртка. Якщо в юнака відсутня ініціатива, зв’язковий має з ним про це поговорити і домовитись про період за який юнак має продемонструвати розвиток в цьому напрямку.

II.2.6 Порозуміння з батьками
В даному випадку йдеться про батьків самого юнака. Зв’язковий, якщо ще не провів, то має провести відповідну розмову з батьками юнака про те що він є кандидатом на провідника гуртка і що це вимагатиме від нього систематичної сумлінної роботи. Юнак має мати чітку домовленість з батьками що він періодично витрачатиме час та зусилля на працю з гуртком, батьки мають розуміти що це включає регулярні гурткові сходини, додаткова вилазка за межі домівки раз в місяць, ретальна підготовка курінного табору, телефонні розмови, зокрема з батьками юнаків. При цьому роль зв’язкового не тільки поінформувати про затрати які понесе юнак, а й про здобутки які він отримає, а це особистий розвиток у провідництві, відвповідальності, комунікабельності, організованості. Також слід наголосити що всі процеси зв’язковий контролюватиме і юридична відвпіодальність за юнаків буде на ньому, щоб батьки не переживали надто. Батьки можуть спробувати відмовити юнака від цього чи навіть різко заборонити. тут роль зв’язкового зіграти пом’якшуючу роль в цьому пиатнні і розібрати в чому ж ральна причина. Цей пункт може стати на заваді й вартує бути врахованим якщо виясниться що в юнака дуже напружені стосунки з батьками, він не справляється зі своїми домашніми обов’язками.
Аналогічно й у випадку, коли юнак – братчик новацького рою, тут лише, долучається до розмови й гніздовий.

II.2.7 Ініціативність
Як описано в кількох попередніх розділах, зв’язковий з допомогою завдань для юнака протягом року підготовки до набору гуртка перевіряє його. Ініціативність перевіряється в рамках тих самих завдань, а також в період коли їх менше. В часі виконання завдань юнак має подавати свої ідеї щодо вирішення проблем, сміло брати на себе обов’язки без підштовхувань зі сторони. Коли завдань мало, має проявляти ініціативу до праці. Відсутність ініціативності – суттєва підстава не стати провідником гуртка. Якщо в юнака відсутня ініціатива, зв’язковий має з ним про це поговорити і домовитись про період за який юнак має продемонструвати розвиток в цьому напрямку.

II.2.8 Регулярний саморозвиток
Провідник гуртка є прикладом для наслідування юнаків свого гуртка. Оскільки в пластовій методі закладено стимулювання до постійного самовдосконалення пластуна, тоI.2.8 Регулярний саморозвиток Провідник гуртка є прикладом для наслідування юнаків свого гуртка. Оскільки в пластовій методі закладено стимулювання до постійного самовдосконалення пластуна, то й сам провідник гуртка має регулярно самомвдосконалюватись. Вище згадувалось про напрямки гармонійного розвитку особистості, а це фізичний, духовний, емоційний, інтелекуальний та суспільно-провідницький. Завданням зв’язкового є переконатись що провідник гуртка розуміє ці напрямки і знає в яких моментах юнаки бачитимуть чи постійно самовдосконалюється провідник гуртка. На прикладі духу – юнак мислить про нематеріальні речі, вірить у вище добро, формує свою думку, творить в ім’я чогось не матеріального, тіла – здоровий спосіб життя (щоденна руханка, заняття хоча б одним видом спорту, не вживання алкоголю, тютюну, інших забрудників нашого організму тощо), емоцій – харизматичність, любов до мистецтва провідника гуртка, інтелект – розвиток себе в якійсь конкретній справі на шляху до повної майсетрності в ньому, заробіток на цій справі грошей чи потенційний заробіток. Загалом, можна навести багато прикладів, головне – впевнитись що провідник гуртка це розуміє і дотримується.
Звичайно ж, це не має бути предметом для постійного вихваляння перед гуртком, це має бути природньо видно. Самовихваляння є дуже негативною рисою, яка навпаки відвертатиме юнаків від провідника гуртка або робитиме з них таких же “хвальків”, що не анйкращим чином відіб’ється на їх житті.
Якщо провідник гуртка самовдосконалюватиметься, той зможе до цього схтиляти юнаків свого гуртка в простішій мірі, це виходитиме для молодого юнака логічним.

II.2.9 Розуміння навколишніх процесів
Попри пластову постау та всі інші “інструменти”, провідник гуртка має “відчувати навколишні процеси”. Що це означає? В світі дуже багато речей відбувається не явно, на перший погляд, не логічно. Багато речей люди роблять емоційно, а не логічно обґрунтовано, багато передумов що спричиняють ті чи інші наші дії не є заздалегідь відомими, в цьому світі існує багато різних прошарків суспільства, в яких на одну і ту ж дію/подію виникає своя думка, своя реакція. Таким чином, багато дій від людей звичайною логікою не передбачиш. Через свій життєвий досвід людина спостерігає різноманітні життєві ситуації і на основі них будує якусь свою модель світу.
Провідник гуртка має розуміти що існують такі “невидимі лінії”, які спричиняють не логічі, на перший погляд, дії і всіляко заставлятии себе а) брати уроки з усіх можоливих ситуацій, збагачувати свій світогляд найрізноматнішими варіантами і будувати в себе в голові логічні зв’язки, мозок людини до цього природньо схильний, головне свідомо цього не блокувати. Провідник гуртка має мати власну позицію щодо навколишніх речей і попри це бути достатньо відкритим щоб приймати нові ідеї, нові моделі, тим самим збагачуючи свої позиції.
Такий навик є дуже корисним, адже як провідник гуртка, старший юнак має не лише вести гурток, а й вберігати його від потенційних небезпек, який молодий юнак не може передбачити. Та й загалом такий навик є дуже крисним в особистому житті що є додатковим аргументом зв’язковому, який говоритиме про необхідність цього навику провіднику гуртка.
Зв’язковий має провести розмову на цю тему з потенційним провідником гуртка та впевнитись що він розуміє про що йдеться і практикує вже або почне парктикувати такий саморозвиток.

II.2.10 Активність
Провідник гуртка має бути активною людиною. Тут не йдеться про те що інтроверт не може бути провідником гуртка, а про те що флегматичнтий стан людини є перепоною для того щоб вести гурток, а йдеться про життєві позиції. Не залежно від темпераменту, кожна людина може мати свою активну позицю стосовно речей. Це зв’язковий чітко бачить по тому як хлопець юнакує. Якщо ж не бачив, то потрібно поцікавитись щодо активності юнака в його друзів-пластунів, які це спостерігали.
Активність є необхідною, оскільки по-іншому з молодими хлопцями, яких набереш до гуртка не справишся без виражання своїх думок в активному стані, без високого бойового духу. Хлопці відчувають силу чи слабкість позиції інших і якщо позиція слабка (пасивна, малоактивна), вони все більше схиляються до того щоб зробити по своєму, навіть можуть почати принципово робити не так як говорить не активна людина.

II.2.11 Ігрова база
Зв’язковий має бути впевнений в тому що провідник гуртка має в себе в голові велитенську базу існуючих ігор, що розвивають, розуміє застосувати ту чи іншу гру до тої чи іншої теми занять, аудиторії, зовнішніх умов. Окремо, провідник гуртка має вміти моделювати свої ігри, мати креативний підхід до ігор, не боятись дещо змінити правила гри зважаючи на обставини тільки щоб макимально точно виконати мету гри, залишивши її цікавою. Ці вміння перевіряєтсья конкретними завданнями по організації та переведенні
ігор з молодшим юнацтвом протягом часу підготовки до набору гуртка. У випадку якщо юнаку бракує креативності чи бази ігор або обох речей, зв’язковий зобов’язаний допомогти не лише літературою та усними нагадуваннями, а демонструванням на особистому прикладі переведення ігор, формування своїх ігор, перевести вишкіл по пластових іграх.

II.2.12 Комунікабельність
Попри такі точки як “братерський і доброзичливий, “завжди доброї гадки” в пластовому законі зв’язковий має бути впевненим що юнак є комунікабельним. Сюди входить вміння спілкуватися з людьми в різних ситуаціях, в колах людей різного статусу в суспільстві, фінансового стану, вміти говорити з людьми з низькими моральними якостями, людьми зі загостреним почуттям справедливості, релігійними фанатиками, старшими, молодшими і при цьому всьому на першому місці тримати свою ціль – дістати певну інфомрацію чи донести її, чи, складніше, добитись чогось врозмові. При цьому відкидаючи власний емоційний аспект і діючи так щоб досягти цілі враховуючи емоційний настрій співрозмовників. Це робиться через спостереження за юнаком в таких ситуаціях, створенням таких ситуацій штучно. Якщо бачиш що юнак не знає як собі порадити, порадь йому відпоівідну літературу, фільми, цитати, покажи приклад сам, організуй відповідні гутірки. Це вартує зробити кілька разів, жо юнаків треба систематично “достукуватись”.
Коли ж юнак і після кількаразової спроби розвинути його в цьому напрямку не дає результатів потрібно визнати що він не може бути провідником гуртка, принаймні найближчий рік.

II.3 Дошкіл провідників гуртків
II.3.1 Вступ
Що собою являє ДПГ? Хто його має проводити? Як часто? Які цілі має викоунвати дошкіл, який результат потрібно досягти? Ці та інші питання спробую роз’яснити в цьому розділі.
ДПГ являє собою збірку провідників гуртків куреня зі зв’язковим та, за потреби, запрошеними інстуркторами, спеціальними гостями. Важливо, щоб кожен гість не був просто слухачем, а щось корисне вносив у дошкіл. За цим має прослідкувати саме зв’язковий.
Дошкіл має на меті проаналізувати пластове життя гуртків що пройшло від останнього дошколу, а також спланувати його до наступного ДПГ. Ключовий наголос робиться на гурткові сходини як найважливішим елементом пластової програми юнака.
В часі ДПГ зв’язковий чітко слідкує за дотрмианням регламенту, перевіряє записи в зошитах провідників гуртків, на запит дає свої поради. Перші два роки роботи зв’язковий має активно слідкувати за регулярністю дошколу, дбати про 100% присутність на ньому провідників гуртків куреня. Натсупні роки пластування провідники гуртків мають відчувати потребу в дошколі самі і вже пропонувати час та місце зв’язковому самоорганізувавшись. Це може настати й швидше, та якщо не натсало за 2 роки, потрібно міняти стратегію роботи з провідниками гуртків, більше розвивати самостійність, усвідомлення своєї ролі в Пласті.
Сам ДПГ не має тривати довше реальних гурткових сходин, а рекомендується вкладатись в 55-60 хвилин. Якщо буде завершеним швидше – це добре, головне досягнути цілей дошколу.
Кожен дошкіл має підготувати:
• аналіз сходини що відбулись від останнього дошколу, висновки прийняті на озброєння провідників гуртків
• теми на сходини до наступного ДПГ
• варіанти занять для сходин до наступного ДПГ
• обмін досвідом між провідниками гуртків
• аналіз інших пластових заходів
• позитивний запал продовжувати діяльність провідника гуртка,
• зв’язкового

II.3.2 Елементи ДПГ
ДПГ має містити наступні елементи: привіт, підготовка матеріалів до праці, обговорення сходин що відбулись, інші заходи, планування тематики наступних двох сходин, обмін новим досвідом, закриття.

II.3.2.1 Привіт
Важливо приємно розпочати збірку. Настрій має бути позитвиним, думки спрямовані на продуктивну працю для блага куреня в цілому, кожного гуртка зокрема, саморозвитку учасників дошколу. Якщо в учасників є певні сторонні думки їх потрібно усунути або штучно, або ж обговоришви. Завданням зв’язкового є побачити ступінь готовності юнаків до продуктивної праці, посприяти максимально спряитливій атмосфері. Можна, за потреби, для досягнення позитвиного настрою виділити до 8-10 хвилин часу через обговорення подій, що турбують юнаків. Не забуваємо й про елемент пластової традиції та дисципліни – відкриваємо ДПГ пластовим гаслом “СКОБ!” в поставі “Стурнко”.

II.3.2.2 Підготовка матеріалів до праці
Дошкіл в своїй суті є дуже серйозним елементом роботи за ДПГ і це має бути зрозуміло всім його учасникам. Маємо підтверджувати своє розуміння важливості процесу діями. Так, розпочати офіційну частину дошколу вартує з присідання в коло, розташування всіх учасників таким чином щоб всі один одного бачили. Далі потрібно витягнути свої пластові записники (зошити провідників гуртків, про які згадувалось в попередньому розділі), відкрити їх на сторінці останнього запису, підготувати ручки. Важливо щоб зв’язковий мав свій записник, в кому в хронологічній послідовності фіксуються плани, точки для контролю, інші питання що стосуються зв’язківства в курені.
Далі – перевіряємо чи всі з моменту останнього дошколу внесли відповідні записи про свої гурткові сходини що відбулись. Також важливо чи провідники гуртків взяли зі собою ручки та чи вони пишуть. Всі ці речі, за умови наявності, свідчать про те що юнак серйозно ставиться до свого обов’язку. Їх відсутність має послужити зв’язковому сигналом тривоги, адже юнак може халатно й до гуртка поставитись якщо банально не може внести записи, принести записник та ручку. На ці речі потрібно наголошувати. В разі повторення в того ж юнака тих самих проблем слід ретельно перевіритий ого парцю як провідника гуртка. Халатний пластун не може бути хорошим провідником (див. розділ ІІ.2). Цей процес може тривати від двох до 5 хвилин.

II.3.2.3 Обговорення сходин що відбулись
Тепер, кожен по черзі розповідає як провів сходини від попереднього ДПГ, а саме:
• як діти сприйняли тему сходин
• які бавились ігри
• які зробив для себе висновки по іграх та тематиці сходин
• чи були здані якісь точки рпроби,в мілості
• кого залучав з інстуркторів і як це відбулось
• які додаткові елементи залучав на сходини (наприклад, для майстерок – дерево, пилки, лобзики, шліфшкурку, фарби та пензлі, для співів – гітари тощо)
• демонстрація фотографій зі сходин (в Інтернеті, на телефонах, ноутбуці тощо)
Тут зв’язковий має відчути рівень ретельності підготовки юнаками своїх сходин, ступінь їх відповідальності. Якщо юнаки халатно готують сходини їм потрібно на це вказати, допомогти організувати якісно наступні. Вказівкою на молоякісну роботу може бути регулярна відсутність інструкторів, майстерок, різноманіття в іграх, відсутність прив’язки толкових висновків тощо. Ні в якому разі не потрібно занижувати самооцінку провідників гуртків, кричучи на них, лише вказувати поля для покращення через приклад в допомозі.
В цьому пункті мусимо витримати регламент, не більше 12 хвилин на всіх. Перший завжди говорить довше, бо нема відчуття підтиску часу. тут роль зв’язкового чітко регулювати регламент, помагати юнакам вкладати інфомрацію у відведений їм час.

II.3.2.4 Інші заходи
Якщо в часі між попереднім та цим ДПГ відбулись заходи, в яких гуртки брали участь, потрібно щоб кожен провідник коротко сказати свою думку в такому ключі: як кожен захід відбився на баченні Пласту його юнацтвом, чи був корисним, що було негативного і хтов цьому винен, як можемо на майбутнє підсилити чи втримати такі плючи від заходу, уникнути мінуси.
Висновки мають закарбуватися в провідників гуртків, якщо потрібно виконати певні дії (листа організаторам, розмова з юнаками, з батьками, з Радою Гурткових тощо), тоді потребу цих дій та кінцеву дату виконання фіксує сообі зв’язковий та юнаки, якщо ними взятий певний обов’язок.
Окремо обговорюються курінні сходини, якщо такі відбулись. Тут аналізуємо чи вийшло на курінних сходинах організувати якісну перевірку знань в цікавій формі, робимо висновки, за потреби, фіксуємо дії які потрібно зробити.
Даний розділ є менш пріоритетним, аніж обговорення сходин, тому йому приділяється до 7 хвилин часу максимум.

II.3.2.5 Планування тематики наступних двох сходин
Зараз ми готуємо чергову пару сходин для кожного гуртка. Визначаємо тематику. Це робиться з огляду на історичні події, українські традиції, потребу у виконанні певних точок пластової програми, заходи вищого рівня, в яких курінь запланував взяти участь. зазвичай рішення про тему прйимається в межах двох хвилин, це не є складним пунктом. Тут важливо щоб кожен висловив свою думку і всі прийняли консенсусом рішення. Якщо є різні варіанти потрібно аргументувати, вказувати актуальність. Мусить бути консенсус.
Далі, дивимось які точки пластової програми покривають наші теми кожні сходини мають давати можлвиість отримати знання, вміння що відпвіодають запиту проби яку здає юнак, вмілостей, ВФВ. І в кінці думаємо як перевірити ступінь засвоєння юнаками інформації, вмінь щоб провідник гуртка знав чи підписувати відповідну точку проби/вмілість/ВФВ.
Інформація обов’язково фіксується в зошитах провідників гуртків, що перевіряється зв’язковим.
Даній частині ми присвячуємо найбільше часу до 15 хвилин, вона є найважливішою складовою ДПГ.

Приклад вибору тематики
Маємо 10 січня. Зараз канікули. Скоро відбувадеться вшанування річниці загиблих під Крутами. Курінь бере в цьому заході участь. Отож, присвячуємо сходини спортивно-патріотичному напрямку. Гутірка про визвольні змагання, зокрема – про Крути, долучаємо патріотичні співи. Бавимося в рухливі ігри, зокрема можемо зіграти в сніжки на дворі, оскільки маємо сніг. Також можна перегнлянути кіно на патріотичну тематику. Обов’язково долучаємо дебати.
Як це накладається з пластовою програмою? Можемо доздати точку зі співами, участь в станичній тереновій грі є точкою в пробі, зачепимо перший головний обов’зок. Як перевірятимемо засвоєння знань? Юнаки зможуть в часі дебат продемонструвати своє розуміння першої точки. Під час заспіву пісень буде видно хто з юнаків засвоїв пісню, стараєтсья співати, потрібно на курінних сходинх повторно заспівати та поглянути, можемо влаштувати й змаг по гуртках. Не забуваємо перевірити знання авторів слів та музики.
(Тут зв’язковий також перевіряє чи дбало фіксують інформацію провідники гуртків).

II.3.2.6 Обмін новим досвідом
Даний елемент ведуть тільки провідники гуртків, зв’язковий хіба їх мотивує та підтримує бесіду, коли йому задають питання.
Тут провідники гуртків у вільному форматі розповідають про новий досвід який отримали і який на їх думку є дуже важливим для подальшої роботи з гуртком. В часі своєї роботи з гуртком кожен провідник гуртка стикається як з типвоими так і з унікальними ситуаціями і по своєму реагує на них, що призводить до певного результату. Чим більшою кількістю ситуацій-дій-результатів діляться провідники гуртків, тим більшою стає їх інфомраційна база, з якої вони потім черпатимуть. Інформація точно відкладеться в них у підсвідомості та в разі потреби мозок провідника гуртка зможе її дістати асоціативним рядом “ситуація-дія-результат”. тут говоримо як про негативний, так і позитивний досвід.
Даному елементу ми приділяємо до 7 хвилин.

Приклади
А. Юнаки привели багато друзів на сходини, які почали надміру бешкетувати та вживати не зовсім цензурну лексику. Провідник гуртка толерантно поставився до цього, після чого юнаки, які не приводили друзів пожалілись на це батькам, а частина собі на наступних сходинах дозволила також “вилазити на голову” провіднику гуртка, оскільки дисципліна була порушена. Висновок – не толерувати таких ситуацій, контролювати кількість нових осіб, пересвідчитись що ті розуміють правила, в разі порушення – людина що привела має понести відвовідальність перед гуртком, хлопці зі-зовні виведені за межі сходин, якщо не розуміють що роблять не так.
Б. На Раді Гуртка, оскільки було багато людей в гуртку, попри посади що згадуються в правильнику УПЮ (гуртковий, суддя, писар, скарбник, господар) було дано нові посади кожному юнаку, які провідник гуртка заготував наперід, роз’яснивши їх обов’язки. На наступних сходинах гуртка кожен юнак вживався в свою роль, це хороша практика.
В. Юнак пропустив багато сходин і просить для себе гутірки щоб здавати пробу, інші юнаки цього не хочуть і сваряться з ним. Що робити? Юнаки спільно обговорюють ситуацію, діляться досвідом зз цього приводу, висувають варіанти. Юнак приймає для себе рішення. Зв’язковий дає пораду в кінці, якщо той висновок до якого дійшли провідники гуртків суттєво різниться з його думкою. Знову ж таки, не категорична форма, а форма поради.

II.3.2.7 Закриття
Самі провідники гуртків підсумовують обрані теми, а також ключові омменти, які викликали найбільший ажіотаж в часі збірки. І закриваємо ДПГ пластовим гаслом “СКОБ!” в поставі “Стурнко”. Закриття триває 2-3 хвилини.

II.4 4. Рада гурткових
Фактично, Рада Гурткових за КГС нічим суттєво не відрізняється від РГ за тої моделі роботи з УПЮ, яка є зараз. Відмінністю є рекомендація брати братчиків УПН, які ще в курені, а також те, що найменше перші два роки молодші юнаки не входять в Раду Гурткових.
До РГ входять зв’язковий, курінні діловоди, провідники гуртків. Рада проходить щонайрідше раз в два тижні, за потреби – раз в тиждень.
При напруженому особистому графіку провідників гуртків (наприклад поступлення, багато позапластових обов’язків) РГ можна проводити після/до/паралельно з дошколом провідників шуртків. проте тоді зв’язковий мусить дуже чітко поставити цілі перед РГ та дошколом, щоб якість кожного збору не впала суттєво. Таке поєднання цих заходів не має стати регулярною практикою, адже в будь-якому випадку знижує якість кожного заходу. Ці заходи мають різні цілі.
На час, коли юнаки гуртків стануть учасниками і зможуть самі вже формувати свою РГ (щонайменше після двох роки пластування), провідники гуртків вже можуть не відвідувати Ради гурткових, на цьому етапі кожен гурток має мати делегата в РГ. Це може бути як член РГ-діловод, так і заступник гурткового чи гуртковий, якщо провідник гуртка вважає що гурток може обрати свого гурткового. Роль зв’язкового залишається тою ж, як і всіх інших діловодів.

II.5 Виклики, які ставить впровадження КГС в умовах сучасного Пласту
II.5.1 Виклик 1 – якість роботи на старті “свіжого” куреня
Під «свіжим» куренем тут мається на увазі курінь з молодим зв’язковим (18-20 років), в якого відсутні впорядники для гуртків, а присутні лише провідники гуртків – юнаки гуртка, в якому він був провідником гуртка, а з 17-17,5 років – впорядником.

Крок вирішення 1.1 – система перевірки занять булавою УПЮ перші 6 місяців роботи куреня

Крок вирішення 1.2 – готові напрацювання по перших 10-ти сходинах.

Крок вирішення 1.3 – деталізована система перевірки перших 10-ти сходин зі сторони зв’язкового (тут мається на увазі не фізичне виконання перевірки кожних сходин зв’язковим, а впровадження в життя системи перевірки цих занять, як варіант – кожні непарні сходини присутній інструктор з числа досвідчених впорядників Станиці).

Крок вирішення 1.4 – моделювання програми двох наступних сходин на дошколі гурткових (наприклад, в тижні 2-му тижні року, в середу, є дошкіл, на якому зв’язковий виконує роль провідника гуртка, а провідники гуртків – юнацтва, за такою основою провідники гуртків переводять сходини зі своїми гуртками в 3-му тижні, а в 4-му тижні – аналогічний підіхд, але з іншою тематикою, який і аналізуватиметься на дошколі в 5-му
тижні і т. д.).

II.5.2 Виклик 2 – юнак втрачає запал працювати з гуртком після кількох місяців роботи

Крок вирішення 2.1 – в першу чергу зв’язковий мусить попереджати такі моменти ще на етапі коли юнак не набрав гурток. За задачу собі не потрібно ставити “кожен юнак має стати провідником гуртка в 15-16”, а “юнак який міг би стати провідником гуртка в 15-16, має мати таку можливість та максимальну людську підтримку й фізичні умови щоб це зробити”.

Крок вирішення 2.2 – завданням зв’язкового є мати свій план спостереження саме за такими моментами, який не має бути явним, але точно 100% ефетивним. Якщо зв’язковий фіксує таку проблему, то відбувається розмова з юнаком, не завжди справа в тому що юнак не придатний до цього і “це не його сфера”, інколи справа може бути в якихось локальних подіях в його житті, які не довзоляють думати про щось інше, тоді потрібно підтримати цього юнака в тяжку хвилю і помогти “повернутись на колію” провідництва в гуртку.

Крок вирішення 2.3 – для попередження таких ситуацій, потрібно виловлювати їх в ще в “зародковій фазі”, що досить прсото зробити отримавши відповідну інфомрацію від РГ, окремих старших юнаків куреня, сигналом буде або пряме звернення щодо зниження активності гуртка молодого провідника гуртка, або його пасивність до справ куреня, з якими до нього звертається РГ. Час від часу потрібно самому задавати питання Раді Гурткових про те, які зараз виклики стоять перед радою гурткових, чи всі старші юнаки допомагають, як справи з молодшими гуртками.

Крок вирішення 2.4 – якщо в ході дослідження виявляється що юнак справді не готовий працювати з гуртком (не цікаво, “не йде”, реально нема часу), то правильним рішенням буде передати цей гурток до іншого гуртка який набраний в той самий час, якщо загальна кількість не перевищує 12-14 осіб. Але це потрібно зробити дуже урочисто за участі всього куреня, щоб гуртки що “зливаються” відчули від цього явище лише ще більше
натхнення до подальшого пластування. Або ж, в терміновому порядку знайти нового провідника гуртка/впорядника гуртка.

Крок вирішення 2.5 – якісні та надихаючі дошколи гурткових можуть попередити втрату охоти вести гурток.

Крок вирішення 2.6 – інколи, проблемою може бути ситуація в сім’ї, дуже важливо співпрацювати з батьками кожного з пврілдників гуртків, щоб вони знали роль свого сина, важливість цієї ролі. Може статись що батьки не дозволять провадити своєму сину такої діяльності, тому розмова має бути до набору гуртка і дуже добре продуманою,а аткож мають бути проміжні розмови після місяця занять, кварталу, половину року, року, 1,5 років. Далі – за потреби.

Крок вирішення 2.7 – якщо ж складеться ситуауція, що юнак не може працювати з гуртком і в курені немає гуртків того ж віку, тоді слід передати гурток до іншого куреня (також мусить бути урочистість). В протилежному випадку, найгірший варіант, гурток слід розпустити, але тут важливо правильно пояснити ситуацію батькам зі завчасним інформуванням про ситуацію що склалась станичний/окружний провід. Такий варіант якщо відбувся, це сигнал, що робота зв’язковою була не доброю і слід проаналізувати спільно зі станичною / окружною / крайовою булавою УПЮ чому так сталось і як виправити сиутацію
щоб вона не повторилась в майбутньому.

II.5.3 Виклик 3 – юнаки “просто пластують з гуртком”, не розуміючи “для чого це все”.
Крок вирішення 3.1 – внутіршня мотивація провідників гуртків буде високою, якщо в них в думках буде закладена потреба досягнути конкретного вимірюваного результату, який задається на ДПГ, результати потрібно закладати як довго, так і короткострокові, щоб давати розвиватись різномасштабному мисленню в юнаків, поступово збільшуючи кількість таких задач по мірі справляння з попередніми, важливо не “перегнути палку” з кількістю та різностроковістю. Опис результату – результат має бути чітко окресленим, визначеним в часі. Важливо досягнути результату. Досягнення обов*язково якісно відсвяткувати. Перше святкування має бути дуже якісним, щоб юнаки відчули момент гордості та радості за свою роботу, цьому посприяють присутні елементи висвітлення анйяскравіших моментів шляху до результату, висвітлення користі, можливість висловитись реалізаторам проекту, подяки тих, кому проект допоміг, слово від
кураторів проекту.

Крок вирішення 3.2 – дуже важливим є проведення періодичних (раз в квартал, з часом – в пів року) ідеологічних гутірок з провідниками гуртків на теми “Мета Пласту”, “Сучасні виклики Пласту” тощо. Важливо не так нав’язувати якісь думки, як дати можливість юнакам висловити свою позицію між собою, обговорити її, зрозуміти хто що і як бачить щоб знати з чим маємо справу. II.5.4 Виклик 4 – праця з батьками дітей, які є провідниками гуртків та які є батьками молодшого юнацтва має зачіпати різні аспекти пластування

Крок вирішення 4.1 – на різно проведені батьківські збори. Для батьких старшого юнацтва їх переводить зв’язковий, для молодшого юнацтва – на збірку приходять окрім зв’язкового провідники гуртків

II.5.5 Виклик 5 – Крайнощі провідників гуртків в підході до здачі проби їх юнаками.
Старші юнаки, зазвичай, слабо відчувають відповідальність за регулярну роботу з гуртками в частині якості. Вони скоріше схильні опускати регулярність, коли в їх житті з’являється щось цікавіше, адже вони ще досить юні. Такими крайнощами є надмірна прискіпливість (“В мене ніхто нічого не здасть, я тому крутий”) або ж надмірна халатність-доброта (“В мене юнаку головне проявити бажання мати підписаною точку, тоді я підпишу і мене будуть любити”). Це пов’язано з природною лінню та типовою підлітковою рисою – шукати відговірки (сленговою мовою молоді – «відмазки») для своїх вчинків, які трактуються як негативні. Адже вищеописані крайнощі задовільняють лінь, оскільки такі крайнощі не потребують особливих зусиль зі сторони провідника гуртка і в нього самого свторюється ілюзія що він хороший провідник гуртка.

Крок вирішення 5.1 – Зв’язковий повинен дотримуватись чіткої стратегії перевірки якості роботи кожного гуртка

Крок вирішення 5.2 – Зв’язковий має пам’ятати що провідник гуртка є його юнаком, який також потребує уваги та опіки і приділяти їх регулярно! Таким чином юнак відчуватиме потребу віддати й своєму гуртку таку ж увагу й матиме приклад як це робити.

Крок вирішення 5.3 – В довгостроковій перспективі халатність провідника гуртка проявляється при змаганнях між гуртками – влаштовуйте змагання між гуртками і гурток який програватиме часто відчує щов чомусь програє, що дасть поштовх для мобілізації і створить енергію, яку можна використати для “наверстання втраченого”.

II.5.6 Виклик 6 – старший юнак просто перестає вести сходини, обманює з причинами.
Крок вирішення 6.1 – Зв’язковий повинен дотримуватись чіткої стратегії перевірки якості роботи кожного гуртка

Крок вирішення 6.2 – Зв’язковий має пам’ятати що провідник гуртка є його юнаком, який також потребує уваги та опіки і приділяти їх регулярно! Таким чином юнак відчуватиме потребу віддати й своєму гуртку таку ж увагу й матиме приклад як це робити.

Крок вирішення 6.3 – В довгостроковій перспективі халатність провідника гуртка проявляється при змаганнях між гуртками – влаштовуйте змагання між гуртками і гурток який програватиме часто відчує щов чомусь програє, що дасть поштовх для мобілізації і створить енергію, яку можна використати для “наверстання втраченого”.

II.5.7 Виклик 7 – провідник гуртка робить все за гурток.
Це є шкідливо пластовій самовиховній моделі, оскільки молодші юнаки тоді не вчаться брати на себе ініціативу і коли прийде час їм самостійно вести гурток, курінь, організовувати заходи вони прсото не орієнтуватимуться як почати, бо чекатимуть що “є хтось хто це завжди почне та змодерує”.

Крок вирішення 7.1 – Зв’язковий повинен в часі року підготовки до набору гуртка попередити кандидатів на провідників гуртків про цю пастуку, пояснити як вона проявляєтсья на прктиці і чим це шкідливо для виховного процесу.

Крок вирішення 7.2 – Зв’язковий має мати свій план перевірки самостійності гуртків, що можна робити на курінних сходинах, мандрівках, таборах, вилазках за місто тощо. Просто потрібно дати азвдання гуртку і впенвитись що провідник гуртка відсутній як помічник.

Крок вирішення 7.3 – Зв’язковий може запровадити “календарні” обов’язки гурткам, про які домовляється з провідником гуртка що той не нагадуватиме про такі обов’язки гурткам. гурток має пам’ятати про цей обов’язок і самотужки визначатись хто, коли і як це зробить.

Крок вирішення 7.4 – Провідник гуртка має включати в пластову програму гутірки що пов’язані з ініціативою, провідництвом, бранням на себе обов’язків (окрім вже існуючих діловодств).

III. Приклад праці за КГС

В цьому розділі опишу як впродовж двох років впроваджував КГС в своєму курені ч. 1 ім. Короля Данила.

III.1 Передумови
Часом старту роботи беремо вереснь 2011-го року, коли новий зв’язковий вирішив апробувати в курені КГС. Юридично КГС стартувала в курені з моменту, коли в курінному звіті з’явилися гуртки, що ведуться за КГС провідниками гуртків без впорядників – осінь 2012 року. Проте, фактично, важливий шмат роботи був проведений протягом року підготовки куреня до старту праці за КГС. Тому стартом роботи куреня за КГС слід вважати час початку підготовки куреня до переходу на КГС – вересень 2011 року.
В цьому розділі подано інфомрацію про стан куреня в 2011 році, про роботу проведену зв’язковим за вересень 2011 – вересень 2012 рр. в напрямку підготовки куреня до переходу на КГС.

III.1.1 Курінь
До переходу на нову систему курінь складався з трьох гуртків УПЮ – двох середнього віку (14-15) та одного молодшого (12-13). В кожного гуртка був свій впорядник (старший пласатун). Кадра виховників куреня складалась з трьох впорядників та одного інстурктора – вихованця нашого ж куреня. Праця з гуртками йшла за існуючою в Пласті схемою: КВ вирішує загальну стратегію руху куреня, готує більшою мірою курінний табір, кожен впоярдник гуртка веде сходини на власний манер, спонукає здавати пластові проби, якщо юнаки не проявляють самі такої активності. Раз в два місяці курінь має мандрівку чи курінний вишкіл чи інший спеціальний захід. Щомісяця (окрім липня та серпня) проходять курінні сходини. Раз в два тижні проходить Рада Гурткових за участі курінного проводу, гурткових, зв’язкового.

III.1.2 Зв’язковий
Осінню 2011-го року, перебравши зв’язківство в курені ім. Короля Данила почав більше читати літератури про скаутську методику. Особливо зацікавила література про “Гурткову систему” Роланда Філіпса, оскільки все решта “вже десь знав, чув, бачив, робив”.
З цієї літератури почерпнув для себе таку думку що гурток може вести не виховник-старший пластун віку 18+, а старший юнак, що навіть точніше виконуватиме мету Пласту.
Люблячи екперементувати з новими ідеями одразу почав малювати модель як би така система наклалась на роботу в моєму курені. Одразу поставив перед собою останній звіт куреня за квартал, окремо виписав старших юнаків, почав думати над тим хто б з них міг стати юнацьким виховником. В процесі з’явилась думка що один юнак буде кращим новацьким виховником. Після того як виписав собі юнаків, почав міркувати над тим, які типові проблеми можуть виникнути при роботі з гуртками в юному віці, думати як їх можна буде подолати, адже якщо книга написана, значить хтось так колись працював і це дало свій результат.
Говорив на цю тему з різними старшими пластунами. Багато цікавих речей дізнався, багато думок “за” та “проти” такої моделі роботи (див. І-й розділ). В кінці дійшов висновку що така модель має право на життя і навіть може стати революцією в історії сучасного Пласту через вищий рівень самовиховання та суттєвий ріст чисельності організації.

III.1.3 Робота з потенційними провідниками гуртків
На Раді куреня 2011 року провів вільну розмову зі старшими юнаками на тему нової ідеї щодо розвитку куреня. Поговорили про те що куреня потрібна “свіжа сила”, проте немає старших пластунів які б набрали зараз гуртки (існуюча система вимагала саме старших пластунів). Тоді розповів юнакам про те що колись в Пласті, а загалом в класичному скаутингу, працює інша модель роботи, де гуртки працюють на чолі з провідником гуртка – тим чамим юнаком, тільки старшим та більш досвідченим. Таким чином можна буде досягти більшої кількості гуртків, людей в курені, отримати “свіжу силу”.
Хлопці, в яких побачив потенційних провідників гуртків з вересня наступного року були здивовані пропозицією, вони не знали що сказати. для них це було неочікуваним. В них була першочергова думка що це страшно, що вони не справляться, проте, відчувалось що вони десь в голові вже уявили себе в цій ролі і це їм давало нову перспективу на Пласт, нову свіжу енергію. Протягом цілого року періодично говорив з хлопцями на цю тему не забагато і не замало, рівно так щоб в голові зародилась думка про те що вони наберуть гуртки і що все буде гаразд. Правильною думкою було не лише періодично говорити на цю тему, а поступово відкривати нові деталі, вказувати, балансувати в діалогах первеаги як для організації в цілому, так і для них самих.

ось що я говорив юнакам свого куреня, коли мотивував їх стати провідниками гуртків:
А) Гурток буде вашою першою футбольною командою, яку особисто ви вестимете на всі її матчі і разом з ними братимете кубки, переживатимете поразки, тренуватиметесь до болі та сміху.
Б) В кожному з юнаків свого гуртка ви зможете побачити самого себе. Чим довше і краще працюватимете з юнаками, тим краще побачите себе збоку – свої сильні та слабкі сторони, таким чином зможете краще вивчити себе.
В) Носитимете сильветку гуртка на кишені однострою
Г) Зробите курінь в рази сильнішим
Ґ) Ви значно швидше здобудете той досвід, який можна здобути тільки будучи лідером скаутської групи – унікальний досвід світового класу
Д) Розвинете свої здібності психолога, менеджера (крута комбінація) і будете мати перевагу в шоколі, а в університеті значну перевагу
Е) Зможете мати свою мробільну групу для пластового заробітку яка за вами піде значно простіше, аніж ваші однолітки
Є) Допоможете Пласту швидше розвинутись
Ж) Добре діло! зробите Бо діти які підуть до ваг в гурток далеко не факт що взагалі би потрапили до Пласту.
З) Матимете крутий проект в третю пробу!
Періодично повторючи ці речі, псотупово відкриваючи юнакам деталі того чому зараз в Пласті така система, а не класична гурткова станом на серпень 2012 року троє юнаків були в повній бойовій готовності набирати осінню юнацькі гуртки та вести їх.
И) Зможете поділитись зі своїми юнаками тим найкращим що і вам дав Пласт.

III.1.4 Офіційна система
На той час в Пласті була присутня така система роботи з гуртками в куренях УПЮ, за якою кожен гурток має мати впоярдника, який є старшим пластуном, що має зарахований крайовий вишкіл виховників.
Проте, якраз в той час в організації почалось активніше обговорення саме класичної гурткової системи для Пласту. МРСК прйиняла відпоідну резолюцію по цьому питанні.
Можна було долучити свій курінь до експерименту і працювати за КГС. Долучив свій курінь до експерименту.
Проте, зазначу, що навіть якби не було прийнято цього правила, настільки був переконаний в потребі спробувтаи цю систему, що в будь-якому випадку би спробував її. Переповнювали різноманітні історичні приклади, коли більшість захищала існуючі моделі, а кращі відкидали лише через лінь і страх передл невідомим, ще не випробуваним.

III.2 2. Перший рік праці
III.2.1 Набір гуртків
На Раді куреня 2012 року остаточно визначились з трьома юнаками (друзі Бандит, Бульба, Вітер) що хлопці набирають гуртки. Хлопцям було по 15-16 років.
Два гуртки були набрані до жовтня місяця. Набір пройшов виключно силами самих юнаків і пройшов успішно. Зі свого боку лише порадив різні моделі можливого набору, наполіг на тому щоб хлопці домовилися зі заучем по виховній роботі в школі, в якиій проводили набір,а також наполіг на тому щоб набирали виключно хлопців одного вікового діапазону: 10,5-11 років. З третім виникли певні проблеми. Юнаку не вдалось домовитись про набір і йому було дуже соромно за це, то він сказав що набрав гурток і веде сходини, та хлопців ще мало. Коли ніхто не прийшов з гуртка на курінні сходини, то вже було ясно що гуртка нема (також не було списків, тай занадто часто пропускались сходини, коли їх хотів перевірити). На той час юнак погано показував себе і як рядовий член куреня, то ж отримав ряд пересторог. Перед третьою пересторогою юнак таки взявся за справу та набрав гурток, налагодив свою парцю в курені як рядовий юнак. З цього взяв висновок що потрібен ретельний контроль вже з моменту набору. В подальшому просив юнаків вести детальні зошити зі записами про кожні сходини (згадувані вище записники провідників гуртків), зберігати хоча б одне фото з кожного заняття гуртка.

III.2.2 Дошкіл провідників гуртків
З періодичністю раз в два тижні ми збиралися з хлопцями на дошкіл провідників гуртків. У випадку коли в когось виникали форс-мажорні обставини і він не брав фізичної участі, намагались зв’язатись по Skype чи телефонній конференції.
Суть таких дошколів була ось в чому.. Спершу ми обговорювали попередні двоє сходин, що вже пройшли – кожен юнак висловлював позитиви та труднощі, свої висновки висловлював, також оголошували ідеї, які впровадили на практиці в ході процесу сходин, а ми про них раніше не говорили. Юнаки демонстрували записи в своїх зошитах провідника гуртка, своєрідний доказ що робота ведеться, фіксація подій. Далі ми планували наступні двоє сходин – обирали тематику, висловлювали ідеї що форми проведення занять, різноманітні варіації можливих ігор.
Кожен собі фіксував ідеї, які йому сподобались в зошиті. Так всі бачили що це не просто обговорення. Коли ніхто нічого не записував, то зі свого боку я прямо питав чому так. Часто юнаки втрачали розуміння потреби фіксувати інформацію, тоді доводилось її нагадувати, підказувати що записати. Передостанній елемент дошколу – питання-обговорення, в часі якого кожен юнак висловлював питання (віталось, коли питання були записані в зошит після якоїсь події з гуртком), при цьому я спершу давав можливість відповісти на це питання іншим юнакам, заохочував доц ього. Коли ж відрповіді ні в кого не було, навіть варіантів, тоді дава свій варіант, питав чи зроузміло чому так і чи є якісь доповнення в когось. для мене було важливо щоб юнаки мене бачили не як старійшину. а як партнера, лише з трохи більшим досвідом.
Останній елемент дошколу – короткий підсумок того що ми пройшли, при чому самі юнаки це озвучували, а також ми визначали дату та місце наступного дошколу.
Також додам що дошкіл не робив надто довгим чи надто коротким, оптимальний час, який для себе визначив – 65 хвилин, при цьому хоча б 10-12 хвилин ми витрачали на веселощі – розмови на вільні теми, жарти тощо, за решту часу треба встигнути заплановані (описані вище) точки.
В кінці першого року роботи провідники гуртків підготували спеціальні статистичні звіти за річну діяльність, про звіти більше в розділі ІІІ.4 “Статистика”.

III.2.3 Рада гурткових
Протягом першого року праці курінний провід складався зі старшого юнака з іншого гуртка (середнього по віку, 3 роки в Пласті), який був курінним та заступника курінного – його одногуртківця, решту посад займали провідники гуртків. Таким чином гуртки були сповна представлені в Раді гурткових, юнаки що перший рік в Пласті не мали додаткових обтяжуючих обов’язків, посади що вимагають більше часу та зусиль для організації роботи куреня – курінний та заступник отримали юнаки що не ведуть гуртків. Також в Раду Гурткових увійшов “новоспечений” новацький виховник, щоправда, з часом його роль ставала все більше незроузмілою для загалу, оскільки кількість заходів що пересікались з новацькими фактично нульова, тому потреба в його участі в Раді гурткових природньо зникла. Можливо, я щось не так робив з боку зв’язкового, це питання вартує окремо дослідити. Дуже важливим позитивним моментом відзначу наявність старших юнаків в Раді гурткових як тих, хто були минулі роки в раді гурткових, таким чином покритий елемент передачі досвіду. З мого боку як зв’язкового важливо було прослідкувати щоб курінний та заступник мали відповідний авторитет в Раді Гурткових та в курені вцілому навіть попри те що молодші. Це потрібно убло робити постійно, оскільки старші хлопці з досвідом постійно вважають що ними ніхто не може керувати якщо молодший, має менше досвіду.

III.2.4 Курінний табір
Курінний табір, що став першим для гуртків за новою системою ми почали планувати з розподілу обов’язків. отож, існуюча Кадра Виховників куреня в складі 4-х осіб (3 впорядники та 1 інструктор) отримали ролі: комендант, нач. програми, фінансист-господарник та суддя-писар. Провідники гуртків отримали наступні ролі: заступник з питань програми-писар, суддя та керівник локальних проектів табору, відповідальний за
легенду та гуртковий етап. Тут важливо розуміти що ролі ми пропонували юнакам вибрати самостійно, наполягали лише на тому щоб заступник з питань програми був хтось з них, а далі (писар, суддя, фінанси, кухня, бунчужний, легенда тощо) запропонували їм вибрати за бажанням та тому “до чого лежить серце”. Юнаки зі “середнього” по віку гуртка розібрали наступні посади: гурткові трьох гуртків, бунчужний, писар, кухар, начальник господарської ділянки. Важливо було балансувати між тим що беруть на себе юнаки, а що старші пластуни. Старші пластуни перекрили питання вкладки, юридичні аспекти організації табору, роботу з батьками, при цьому до кожного елементу долучали когось зі старших юнаків як “глядачів”, щоб ті набирались досвіду спостерігаючи за роботою.
Табір “ХІІІ Стежа” пройшов успішно.

III.2.5 Робота з батьками
Після перших десяти сходин, перед останньою перевіркою на ступінь пластуна-прихильника (згідно відзнаки прихильника) було проведено перші батьківські збори.
Ключовий акцент був на тому що за виховний процес відвпіодають старші люди, які мають відпвіодний практичний досвід та зарахований курс теоретичний курс, а безпосередню роботу з дітьми ведуть старші юнаки які показали себе з найкращої сторони як скаути і мають необхідні щоб вести гурток, така практика є в світовому скаутингу. Жодних нарікань від батьків не було, лише були задані класичні запитання, які задають на будь-яких батьківських зборах виховникам, що свідчить про відсутність різниці для батьків в тому хто
веде сходини їх хлопців.
Попри це, було роздано контакти (електронна скринька, соц. мережевий профіль, мобільний телефон) виховників куреня та повідомлено в яких пиатннях звертатись: коли немає зв’язку з провідником гуртка, коли на думку батьків щось не так відбувається на сходинах з їх дитиною і вони не можуть про це поговорити з провідником гуртка з тої чи іншої причини, коли вони вважають що питання надто складне для розуміння підлітка. При цьому, провідники гуртків були присутніми на сходинах, як і їх батьки, яким в кінці сходин
дали слово.
Далі з батьками достатньо було зустрітись за 2 місяці до курінного табору та безпосередньо перед ним. Збори нічим не відрізняються від класичних пластових батьківських зборів. Лише з часом все більше елемнтів потрібно передавати на організацію провідникам гуртків, при цьому самому завжди бути присутнім та контролювати якість процесу до, під час та після робити обговорення.

III.2.6 Устрій та програма гуртків
Перші пів року гуртки що працювали за КГС не мали свого гуртквого. Всі інші посади були наявними, при чому Рада гуртка проводилась лише після 3-х місяців праці гуртка (можна було трохи швидше). За три місяці праці від гуртків вимагалось отримати число в курені, для чого вони думали гасла, шили сельветки, парпорці, провели Раду Гуртка. Інформацію з Ради гурткових приносив провідник гуртка.
Програма нічим не відрізнялась. Перші 3 місяці – грунтовний курс згідно відзнаки прихильника. Далі – традиції куреня, старт діловодств і початок першої проби, не інтенсивний курс, більший наголос на командні заняття, створення міцного колективу.

III.3 3. Другий рік праці
Другий рік праці відрізнявся від першого наступним:
• Рада гурткових почала складатися лише з членів “середнього” по віку гуртка, провідники гуртків не входили до Ради гурткових, при цьому курінним була та ж людина, що й минулого року, що відіграло дуже позитвину роль;
• Всі провідники гуртків отримали завдання на черговій Раді свого гуртка вибрати гурткового з числа юнаків свого гуртка, попри інші посади;
• Молодші гуртки отримували інформацію з Ради Гурткових через провідників гуртків (які не завжди ходили на Ради Гурткових, проте завжди дізнавались про рішення та до Ради давали свої пропозиції через засоби зв’язку що заохочувалось з боку зв’язкового);
• Курінний табір готували всі старші юнаки без втручання старших виховників, лише комендантом був (формально) старший пластун), на парктці всі аспекти курінного табору зробили старші юнаки (15-17 років);
• Дошколи провідників гуртків стали проводити раз в три тижні, що понизило якість роботи, тому повернулися до двох обов’язкових і якщо не виходило очну зустірч зробити, робили телекоференції або скайп-кофнеренції.
• Курінні сходини. Кожні курінні сходини (раз в місяць) були змагом-перевіркою тих знань та навиків, які були темами місяця для молодших гуртків. точки готували по черзі провідники гуртків та Рада Гурткових.
• Програма – перша проба
Все решта було ідентичним. Як і в кінці першого пластового року, провідники гуртків підготували статистичні звіти про діяльність гуртка (два гуртки з трьох цього разу, один провідник гуртка халатніше поставився до фіксації статистики протягом року і на момент напсиання цього проекту ще не подав свого звіту).

III.4 4. Стан куреня зараз
Станом на вересень 2014 року три гуртки, що були набрані старшими юнаками далі пластують, відбули два курінних табори, залишилисьв своїй більшості тим складом що й був на початку створення гуртка.
На Раді куреня (останні вихідні серпня) до нового проводу куреня увійшли виключно юнаки з трьох гуртків, що працювали вже за КГС
Якщо ознайомитись з додатками (див. ДОДАТОК А), можна буде побачити як саме працювали зі своїми гуртками провідники гуртків (участь в сходинах та інших заняттях, поступ в пробах, кадровий стан тощо).
Порівнюючи ті звіти з часами свого юнакування,а також з тим як сам працював з гуртком як впорядник відзначу що статистика не те що така ж, а краща!

III.5 Плани куреня (куренів) на майбутнє
Зараз курінь має 5 гуртків (2 старших та три що розпочали свій третій пластовий рік).
Двоє юнаків набиратимуть новацькі рої, ще двоє – юнацькі гуртки за тою ж КГС. Таким чином цього року в курені буде 7 гуртків (найтсраший гурток “випускається” з юнацтва перед літом 2015 року). Згідно пластової методики курінь має налічувати 2-5 гуртків, тобто потрібно виводити гуртки в інший курінь або створювати новий. Було прйинято спільне рішення з юнаками іншого старшого гуртка (з якого, власне і виходитимуть двоє новацьких братчиків та двоє юнацьких провідників гуртків) про те що вони стануть основою нового куреня, в якому числитиметься ще два нових гуртки, які будуть набрані до листопада 2014
року. тиками чином в курені Короля Данила до літа буде 4 гуртки, а в новому курені – 3. З вересня 2015 року кожен курінь складатиметься з трьох гуртків.
Зв’язковим залишатимусь в курені Короля Данила поки кандидатові на зв’язкового з числа провідників гуртків не буде зараховано вишкіл виховників УПЮ. Також в планах і вишкіл зв’язкових, перший методичний проект УПЮ. Для інших двох провідників гуртків також завдання на рік – проходження КВВ УПЮ та спробувати вибрати тему для методичного проекту. Провідники гуртків самостійно мають провести курінний табір, до якого долучатимусь хіба рекомендаціями на запит.
В той сам час новим куренем опікуватимусь як зв’язковий повністю. радою гурткових буде старший гурток, двоє провідників гуртків входитимуть в Раду як гурткові і при потребі візьмуть на себе додатковий обов’язок. Ключові посади ради гурткових будуть зайняті хлопцями що не вестимуть гуртків. При цьому один з юнаків вже попередньо виявив готовність бути наступним зв’язковим нового куреня (юнак був успішним курінним протягом двох років в курені Короля Данила). Для цього він братиме участь зі мною в усіх діях зв’язкового щоб навчатись на практиці.
В ідеалі, станом на жовтень 2015 року курінь Короля Данила матиме діючого зв’язкового, а курінь Романа Мстиславовча працюватиме лише з мінімальними рекомендаціями від діючого зв’язкового, а всю головну роботу вже виконуватиме потенційний майбутній зв’язковий (прогноз зміни зв’язківства – до квітня 2016 року, бажаний час – середина лютого 2016 року).

IV. IV. Впровадження КГС як системи

IV.1 1. Вступна заввага
В даному розділі буде описаний метод роботи з куренем та його структурний устрій за КГС, а також буде подано рекомендацій як ввести в Пласт методику “КГС” в цілому враховуючи сучасні умови.

IV.2 2. Устрій куреня та обов’язки структурних одиниць
В ідеалі, структурно курінь має складатися з Кадри виховників, Ради гурткових, гуртків, батьківської ради, опікунської ради.

IV.2.1 1. Кадра виховників
До КВ входять зв’язковий та провідники гуртків. Тісна співпраця йде з інструкторами та братчиками УПН, які юнакують чи юнакували в цьому курені УПЮ.
Завданням КВ є складати глобальний план праці куреня, зокрема співпраці з УПН. План складається на 4 роки. На початку кожної осені КВ має уточняти план праці з деталізацією року що стартує (“пластового року” – від вересня поточного, до вересня наступного року).
КВ також приймає рішення по тому хто з юнаків є кандидатом на братчика УПН, хто на провідника гуртка УПЮ з наступного пластового року і складає план дій щодо перевірки цих юнаків на придатність до цієї справи (див.II.2 для критеріїв). Зв’язковий особисто несе повну відповідальність за курінь перед вищими структурними підрозділами Пласту, тому, в разі потреби може прийняти будь-яке рішення авторитарно в рамках куреня. Даної ситуації слід уникати з точки зору потенційних конфліктів в КВ, та всі члени КВ мають
розуміти це правило і те, що велика відпоідальність дає великі можливості – обов’язко є підставою права.
Також КВ куреня дбає про якісне формування Батьківської Опікунської Рад (див. IV.2.4 та IV.2.5).
В інших аспектах КВ куреня за КГС не відрізняється від КВ куреня за існуючої моделі в Пласті.

IV.2.2 2. Рада Гурткових
До РГ входять курінний провід (курінний, заступник курінного, писар, скарбник, інші, за потреби), зв’язковий, провідники гуртків (з часом, замість провідників гуртків РГ відвідують гурткові з числа членів гуртка). На початку створення куреня, який має працювати за КГС, перші два роки провідники гуртків мають вести паралельно й курінні діловодства, якщо немає старших членів гуртка зі ступенем учасника та вище (виняток, прихильник, який дуже активно здає пробу, та здав її більшу половину, зокрема пройшов успішно вишкіл курінного табору в своєму курені).
Обов’язки РГ за КГС не відрізняються від обов’язків РГ за існуючої моделі в Пласті.
Важливм моментом є поступове делегування обов’язків від діючого зв’язкового до потенційного наступного, чи, навіть, наступних. Для цього зв’язковий передає одному з провідників гуртків інформацію про цілі конкретної РГ, на якій він заступатиме зв’язкового, про що також інформується діючим зв’язковим і курінний. Потім діючий зв’язковий перевіряє результати через звіт провідника гуртка, який пробував себе в ролі зв’язкового на Раді Гурткових. Це один з прикладів як на практиці відбувається підготовка нового потенційного зв’язкового. Більше того. Коли є кілька успішних провіднкиів гуртків, які добре ведуть свої гуртки, є амбітними та розуміють загалом мету Пласту на удмку зв’язкового, можна й по-черговою ротацією «в.о. зв’язкового» зайнятись, коли кожен провідник гуртка протягом певного періоду часу веде РГ під егідою діючого зв’язкового. Добре призначити ряд проектів, які має реалізувати РГ за часу діяльності конкретного провідника гуртка в ролі «в.о. зв’язкового», по цьому можна міряти успішність того чи іншого старшого юнака. Тут важливо щоб виконуючи обво’язки зв’язкового старший юнак чам не почав займатись технічними задачами, а, власне, функціями зв’язкового, за чим має прослідкувати діючий зв’язковий.

IV.2.3 3. Гуртки
Гурток складається з провідника гуртка та юнаків, яких він набрав спільно зі звязковим. Після двох років успішної діяльності, за умови збереження більшості того ж складу гуртка, що й був на початку існування гуртка, гурток вибирає з-поміж себе на черговій Раді гуртка й гурткового, попри решту гурткового проводу.
Обов’язки та суть діяльності гуртка за КГС нічим не відрізняється від роботи гуртка за існуючої моделі в Пласті.

IV.2.4 4. Батьківська Рада
В Батьківську Раду входять всі батьки/опікуни юнаків куреня. При роботі за КГС зв’язковому слід звернути особливу увагу на роботу з батьками та чітко пояснити формат роботи: хто такий зв’язковий, хто є провідники гуртків, інстурктори, з яких питань до кого звертатися. Сама Батьківська Рада, за умови доброї органіазції має допомгати Кадрі Виховників забезпечувати виховний процес через такі інструменти як зворотній зв’язок при індивідуальному контакті з провідниками гуртків, зв’язковим, через підтримку в матеріальних питаннях для забезпечення участі юнаків куреня в пластових заходах. З практичної сторони добре мати список активних батьків, які б займались координацією праці Батьківської Ради.
Робота з батьками за КГС нічим суттєво не відрізняється від роботи з Батьками за існуючої моделі в Пласті.

IV.2.5 5. Опікунська Рада
Опікунська рада – коло людей, які можуть та хочуть допомагати куреню розвиватися. Така Рада покликана для вирішення глобальних питань двох типів:
1) Матеріальних, таких як домівка, сприяння в проведенні заходів, дорогий реманент, органіазція дозволів тощо;
2) Стратегічно-рекомендаційних, таких як підказка зв’язковому сучасних трендів в суспільстві, на локальній території, якій працює курінь.
Важливо розуміти що Опікунська Рада не може приймати ніяких виховних рішень, лише рекомендації т адопомога. Зі свого боку зв’язковий має розуміти важливість цієї Ради та своїми діями не втратити корисні зв’язки для Пласту.
Робота з опікунською Радою за КГС нічим суттєво не відрізняється від роботи з Опікунською Радою за існуючої моделі в Пласті.

IV.3 3. Глобальні рекомендації з впровадження КГС для Пласту
Для впровадження КГС в сучасний Пласт потрібно зробити наступне:
1) Чітко сформувати схему підготовки провідника гуртка (є в даному МП);
2) Сформувати напрямні для проведення ШПГ та Вишколу зв’язкових (Автор проекту цього МП сформує);
3) Забезпечити всі пластові частини цим МП, створити можливість для звернення з поточними питаннями щодо впровадження системи на місці (автор даного МП готовий сформувати команду консультантів, а до моменту створення особисто відповідати на питання (КБ УПЮ за підтримки КПР, КПС);
4) Затвердити на черговій МРСК КГС як систему, яку може обрати для себе будь- який курінь УПЮ краю (МРСК);
5) Забезпечити при КБ УПЮ посаду, діловоди якої протягом 6 років (2 каденції КБ УПЮ за існуючої 3-річної каденції) відслідковуватимуть якість праці гуртків в порівнянні з тою системою яка існувала та звіряючи результат праці за КГС тим, який описаний в меті Пласту (МРСК, КБ УПЮ);
6) Сформувати команду, яка перші два роки дбатиме за якісне проведення ШПГ та вишколів зв’язкових, учасники яких планують працювати за КГС (автор цього МП готовий забезпечити цей процес).

V. Перелік опрацьованої літератури проекту

1) «Посібник зв’язкового», 197-го року випуску, 429 сторінок.
2) «Велика гра», авторства Юрія Старосольського (е-версія)
3) «Пластовий гурток», автораства Євгена-Юрій Пеленського (е-версія);
4) «Гурткова система» , автораства Філіпас Роланда Еразма (е-версія);
5) «Пластова юність Степана Бандери» , автораства Юрія Юзича (е-версія);
6) «Побудова команди», Божени Ковальчук (е-версія)
7) Гутірки «Дєді Юрка», авторства Юрія П’ясецького дожурналу «Юнак» в 1960-х
рр. Є сучасне перевидання.

Комплекс гутірок та тематичних екскурсій з історії України для УПЮ. Від племен до Революції гідності (на прикладі станиці Київ)

Завантажити проект в форматі PDF можна тут.

Мета проекту: Розкрити історію України для УПЮ через комплекс гутірок та тематичних екскурсій
Актуальність теми проекту: Здобуття теоретичних навичок з історії України, опрацювання точок першої та другої проби УПЮ, наочні приклади з історії України
Короткий опис проекту: Комплекс гутірок з історії України розраховані на отримання юнаками теоретичних навичок з певних точок програми УПЮ, наочного прикладу історичних подій через проведення тематичних екскурсій. Здобутті знання є засвоєнням точок І та ІІ проби УПЮ, які будуть опрацьовані в проекті
Інформація про реалізацію проекту: Проект буде реалізований через комплекс гутірок та тематичних екскурсій з історії України, на прикладі станиці Київ

Учасники і провід проекту, їх кількість: Учасниками проекту, в рамках проведення гутірок, стали юнаки підготовчого куреня ім. Володимира Великого, а саме члени гуртків «Жеребці» та «Черв’ячки». Учасниками проекту, в рамках проведення екскурсій, стали юнаки підготовчого куреня ім. Володимира Великого (члени гуртків «Жеребці» та «Черв’ячки»), діти зі східних регіонів України. Провід проекту: ст. пл. Руслан Рябокінь, СМ
Результати виконання проекту, зауваги: Проект був реалізований цілком. Юнаки підготовчого куреня ім. Володимира Великого через комплекс гутірок та тематичних екскурсій дізналися про важливі події з історії України, побачили історичні місця.

ЧАСТИНА І. ГУТІРКА №1.
Гутірка №1. Племена. Київська Русь. Галицько-Волинське князівство.

Інтерактивні методи.
Виховник проводить звичайні сходини, де основною темою стають Племена, Київська Русь, Галицько-Волинське князівство. Донести юнацтву важливі події цього періоду можна одним з поданих нижче методів навчання:

  • Мікрофон. Юнацтво швидко по черзі висловлю важливі події з даного періоду, передаючи один одному уявний “мікрофон”. Його варто підготувати перед сходинами. Затим виховник має виділити ті події які мають велике значення в історії України.
  • Мозковий штурм. Загальновідома технологія, суть якої полягає в тому, що все юнацтво по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки, які можуть бути важливі події з даного періоду. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань. Після того виховник має виділити ті події, які мають велике значення в історії України.
  • Два – чотири – всі разом. Є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію. Поставте юнакам запитання для обговорення, дискусії або аналізу гіпотетичної ситуації (важливі події з даного періоду). Після пояснення питання або фактів, наведених у ситуації, дайте їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально. Об’єднайте юнаків у пари і попросіть обговорити свої ідеї один з одним. Об’єднайте пари в четвірки і попросіть обговорити попередньо досягненні рішення щодо поставленої проблеми. Як і в парах, прийняття спільного рішення обов’язкове. Залежно від кількості юнаків на сходинах можна об’єднати четвірки в більші групи чи перейти до колективного обговорення проблеми – наскільки кожна подія важлива в даному періоді.

Виклад гутірки.
Чимало вчених схиляється до думки, що Київська Русь утворилася на власній основі, внаслідок тривалого процесу розкладу первісного общинного ладу та формування станового суспільства у східних слов’ян. Переростання органів племінного управління в державні органи сприяли перетворенню союзів племен у «княжіння» державного типу. Київська Русь об’єднувала фактично всіх східних слов’ян і була найбільшим державним утворенням у тогочасній Європі. її кордони простягалися від Ладоги й Білого моря до Чорного моря та від Карпат до верхів’їв Волги. Територія складала 1,1 млн. км2, населення — приблизно 5 млн. Найбільше місто — Київ (50 тис. жителів). Київська Русь була конгломератом понад 20 різних племен і народностей. Вона утворилася як велика середньовічна держава. Поряд з новими формами суспільного життя у слов’ян зберігалося чимало пережитків: повинності селян обмежувалися сплатою данини, скликалися народні збори — віче; для захисту кордонів Русі збиралося народне ополчення, існував звичай кровної помсти за вбитих родичів.

Зміцнення слов’янської держави прискорювало відмирання залишків первісних форм суспільного життя, розвиток соціальних відносин. Спираючись на постійні озброєні загони — дружини, князь у вирішенні питань державного життя не зважав на віче, а скликав раду бояр їм же належала і вся судова влада: суд став князівським. Князь і бояри захоплювали общинні землі та угіддя, силоміць примушували селян-смердів не лише платити данину, а й відробляти певні дні в їхніх господарствах. Крім цього, селяни мусили за наказом князя брати участь у військових походах для завоювання нових земель і відсічі нашестям кочівників зі сходу.

У процесі формування феодальних відносин виділилися окремі суспільні верстви. Київський великий князь вважався верховним власником усіх земель і уособлював державну владу. У залежності від нього перебували місцеві князі. Княжі воїни, дружинники, місцева знать утворювали стан бояр, які володіли удільними вотчинами. До панівної верстви також належала міська знать і священики. Дрібні торговці, ремісники належали до бідніших городян, перебували на нижчій сходинці соціальної ієрархії. Також нижчий щабель цієї ієрархії займали виробники-селяни, об’єднані у сільські територіальні общини. Основною категорією населення були особисто вільні смерди. Смерди сплачували державі данину, виконували на її користь певні повинності, мали власну землю. Феодально-залежним населенням були закупи (селяни, які потрапили у залежність через позику, коли віддавали або відробляли, то ставали вільними); рядовичі (селяни, які уклали договір і, таким чином, потрапили у залежність). Дворова челядь та холопи працювали на феодала і мешкали в його дворі, фактично перебували у становищі рабів. Хліборобство було провідною галуззю господарювання, але у степовій смузі значного поширення набуло скотарство. На той час існували вирубна (лісові місцевості) і перелогова (степ і лісостеп) системи землеробства. Не втратили свого значення промисли, особливо мисливство, рибальство і бортництво. Також велике значення в Київській Русі мало високорозвинене ремесло, найважливішою галуззю якого була чорна металургія. Значного рівня досягли також інші ремесла — ювелірне, гончарство, ткацтво та деревообробне виробництво. Значного розвитку набула торгівля.

Поступово внутрішня торгівля концентрувалася у містах. Через територію Київської Русі проходили три найважливіші торговельні шляхи: «із варяг у греки», «соляний», «залозний». В історії Київської держави можна виділити такі основні періоди:

  1. 882—972 рр. (з початку правління князя Олега до смерті князя Святослава) — період швидкого зростання Київської Русі. За цей час було створено величезне господарське й політичне об’єднання;
  2. 980—1054 рр. (охоплює князювання Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого) — доба закріплення Києвом своїх завоювань, досягнення вершини політичної могутності й стабільності, економічного та культурного розвитку. На противагу територіальному зростанню попереднього періоду в цей час переважає внутрішній розвиток. Видатною подією цього періоду було прийняття християнства;
  3. 1054—1240 рр. (охоплює період від смерті Я. Мудрого до зруйнування Києва монголо-татарами) — період безупинних князівських чвар, зростаючої загрози нападів кочівників та економічного застою. Він пов’язаний із періодом удільної роздробленості Київської Русі.

Цікаві факти:

  • Найдавніші згадки про приручення тварин на території України належать до епохи мезоліту — тобто VII-VI тис. до н.е. Як свідчать знахідки у мезолітичних шарах, першою свійською твариною був собака. В епоху міді-бронзи було приручено всіх основних сільськогосподарських тварин, в тому числі і коня, якого тоді ж пристосували до верхової їзди.
  • Початок землеробства на території України припадає на 2-у половину VI-V тис. до н.е., тобто на ранні етапи неоліту. Під час розкопок поселень племен буго-дністровської неолітичної культури виявлено керамічні вироби з відбитками зерен і полови злаків. За визначенням ботаніків, вони належать трьом видам: пшениці, ячменю та просу.
  • Вперше назва “Україна” з’явилася наприкінці XII ст. в Іпатіївському літописі у 1187 році у зв’язку зі смертю в Переяславі князя Володимира Глібовича. У літописі говориться: “…и плакашася по нем всі переяславци… бе бо князь добр и крепок на рати… и о нем же Украина много постона…”. За часів Галицько-Волинського князівства його землі одержали назву “Україна”, яка пізніше, з XVI ст., вживалася в документах в межах більшості заселених українцями земель, що увійшли до Польщі.
  • Першим кодексом норм давньоруського права є “Руська правда” — цінне джерело вивчення соціально-економічного і політичного життя, правової системи Київської Русі ХІ-ХІІ ст. Перші списки “Руської правди”, що, вірогідно, була укладена в Софійському соборі і містила основи українського, білоруського, російського та литовського права, знайшов у 1738 році В.М.Татіщев.
  • Перший на території нашої країни “перепис населення” зробив скіфський цар Аріант, прагнучи полічити кількість своїх підлеглих. Під страхом смертної кари він наказав всім дорослим чоловікам своєї держави принести по бронзовому вістрю стріли. Їх виявилося так багато, що цар вирішив спорудити з них собі пам’ятник. Він звелів розплавити вістря і відлити мідну посудину, яку було встановлено в священній місцевості Єксампеї, десь між Дніпром і Південним Бугом. Посудина ця вміщувала 600 амфор (щонайменше 6 тис. літрів), а товщина її стінок становила 6 пальців.

Ігри.
Невід’ємним елементом сходин є гра. Юнакам варто відійти від мозкового штурму та порухатись. Декілька прикладів ігор:

  • Гра “ВОГОНЬ”. Необхідні матеріали: крісло або стільчик. ВОГОНЬ – жвава i рухлива гра. Ціль полягає в тому, щоб всіх товаришів затягнути на вогонь і спалити, а самому залишитися ―неспаленим‖. Всі стають в коло, взявшись міцно за руки. Посеред кола стоїть крісло (часами два), що представляє вогонь. На знак виховника, хлопці пробують один другого затягнути на крісло. Якщо якийсь юнак порушить крісло якою-будь частиною тіла, то він є спалений і виходить із гри. Решта грачів продовжують гру без нього. Гра триває доки не залишиться один неспалений переможець. Якщо під час гри котрісь два хлопці не втримаються за руки і ніхто з них не признається, що він випустив руку, то оба є спалені. Вогонь-крісло не завжди мусить бути посеред кола. Як грають цю гру, то хлопці дуже часто перескакують через крісло і воно лишається поза колом. Це не проблема. Тому, що ціль є спалити сусіда, то коло завжди вертається до крісла.
  • Гра “АКУЛА”. Необхідні матеріали: 1 Акула, декілька риб. АКУЛА – жвава i рухлива гра. Юнак – акула, ―атакує зграю риб – решта гуртка – i пробує по одному їх з’їсти (вирвати з кола). Гурток вибирає одного, щоб був акулою. Всі інші є зграю риб (school offish). Всі лягають в коло (головою всередину, лицем до землі) зчіпляючись зігнутими ліктями, немов ланцюг. ―Риби‖ закривають очі, а ―акула‖ кружлає навкола них, вибираючи жертву. Вибравши котрогось юнака, акула пробує вирвати його з кола тягнучи його за ноги. Якщо акулі вдастся вирвати якусь рибу, то риба стає акулою і помагає виривати інших. Гра продовжується аж акулам вдасться розірвати останню пару риб, або поки акула не піддастся. Заввага: Акула, тягнучи риб за ноги, не може викручувати (тягнути) ноги риби-юнака через хребет другого. Це дуже болить. Може бути легке подрапання шкіри від тертя з підлогою чи килимом, якщо сорочка чи штани почнуть зісуватиься під час гри.

ЧАСТИНА ІІ. ГУТІРКА №2.
Гутірка №2. Українські землі у складі інших держав. XV – XIX столітті.

Інтерактивні методи.
Виховник проводить звичайні сходини, де основною темою стають Українські землі у складі інших держав. XV – XIX столітті. Донести юнацтву важливі події цього періоду можна одним з поданих нижче методів навчання:

  • Навчаючи — вчусь. Після того, як виховик назвав тему сходин і роздав картки із завданням (важлива подія даного періоду, та короткий опис, картки варто підготувати перед сходинами), юнацтву потрібно ознайомитися з інформацією, що міститься на картці. Кожен юнак повинен ознайомити зі своєю інформацією інших членів гуртка у будь який спосіб. Головне завдання полягає в тому, щоб кожен юнак поділився своєю інформацією з іншими юнаками та самому дізнатися про певну інформацію від них. Коли всі поділилися та отримали інформацію, бажано щоб кожен розповів про що він дізнався від інших. Затим виховник має виділити ті події які мають велике значення в історії України.
  • Незакінчені речення. Цей прийом дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає юнацтву змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо. Юнацтво має скласти «речення-історію» з важливих подій даного періоду. Затим виховник має виділити ті події які мають велике значення в історії України.
  • Дебати. Один із найбільш складних способів обговорення дискусійних проблем. У дебатах поділ на протилежні точки зору набуває найбільшої гостроти, оскільки юнакам необхідно довго готуватися й публічно обґрунтовувати правильність своєї позиції. Кожна група має переконати опонентів і схилити їх до думки змінити свою позицію – довести важливість тих подій які вони вважають що змінили хід історії. Однак можна поставити й інше завдання спільно вирішити поставлену проблему – що змінило хід історії. В такому разі юнаки повинні будуть, висловивши свою точку зору, уважно вислухати протилежну сторону, щоб знайти точки дотику. Важливо, щоб учасники дебатів не переносили емоції один на одного, а спілкувались спокійно.

Виклад гутірки.
Цьому гетьманові найбільше дісталося від істориків. Ким тільки не називали його! І зрадником російського народу, і зрадником українського народу, і великим злочинцем, і дворушником, і… Зрештою, сам перелік усіх тих ярликів забрав би тут дуже багато місця. Якщо образ Богдана Хмельницького прийнято було змальовувати всуціль світлими барвами, абсолютно ідеалізовано, то образ Івана Мазепи — за принципом контрасту — тільки в тонах темних, похмурих, зловісних. Надто багато всяких ідеологічних спекуляцій у тому, що подавалося нам за історичний портрет українського гетьмана, одного з найвидатніших синів свого часу. Мазепа ніколи не зраджував ні російський народ, ні, тим більш, український. Навпаки, своєму народові хотів він добра і волі і зробив для цього все, що було в його силах.

Цілий ряд Мазепиних попередників не зажив в українського народу слави й популярності. Вони допомагали російським вельможам гнобити простолюдинів рідної землі, заводити в себе за взірцем кріпосної Росії панські порядки, й основні свої зусилля витрачали на міжусобиці, боротьбу за владу. Україну тієї пори називають руїною, бо вона вже мало чим була схожа на себе. Нікому було дбати про просвіту й культуру бідніли монастирі, кращі розумові сили її вивозилися в Росію. Вже в перші роки свого гетьманства Мазепа багато зусиль віддає культурному відродженню краю. Він зарекомендовує себе щедрим меценатом. Відбудовуються і споруджуються — часто за його кошт — церкви й монастирі. І — не тільки у великих містах, а й у селах. Він постійно опікувався Києво-Могилянською академією. При ньому було споруджено один із її великих корпусів. За його гетьманування з’явилися численні школи, шпиталі. Сам Мазепа — один із найосвіченіших людей свого часу, він одержав справді блискучу освіту. — вчився і в Київській академії, і за кордоном. Був людиною набожною, кохався в мистецтві й літературі, сам писав вірші, і деякі з них згодом стали народними піснями. Йому приписується авторство однієї з найкращих народних пісень «Горе тій чайці, горе тій небозі…». Попервах Мазепа вірою і правдою служить Петру І, хоча й не належить до його слухняних маріонеток, бо за кожної нагоди відстоює українські права. Він заступається перед царем за козацьку старшину, всіма силами противиться, щоб людність України не конвоювали на всякі каторжні роботи (будівництво фортець, риття каналів) до Росії, бо царедворці взяли собі за правило жорстоко експлуатувати цю дармову робочу силу.

1695 року Петро І розпочав війну з Туреччиною і кримськими татарами й мобілізував на неї всі козацькі сили. Козаки не були як слід озброєні, їх погано постачали продовольством; значних втрат зазнавали вони й через бездарні дії російських воєначальників. Але не встигли вони вийти з однієї війни, як почалася інша. Бажаючи вийти до Балтійського моря, «прорубати вікно в Європу» для Росії, цар вступив у боротьбу з Швецією. Всі козацькі сили погнали з України на північ, і вони знову потрапили в ті ж обставини, що й на попередній війні. Загалом батальні події розгорталися для Росії безуспішно. Петро І лютував, часто ставив свої невдачі за провину козакам. На той час у нього вже визріла ідея скасувати на Україні козаччину й увести рекрутчину. Можливо, саме тоді й став визрівати у Мазепи план визволення України з-під ярма російського царату. Але він мусив таїтися з ним, нікому не відкриваючи свої карти. І не тільки тому, що був людиною обережною і далекоглядною. Довкола процвітали щедро заохочувані царатом і Петром І доноси й наклепи, з допомогою яких деякі старшини зводили один з одним рахунки, вимолювали собі нові привілеї, з усіх сил вислужуючись перед російським царем, пнучись у найвірнопідданіші престолу. Будь-який необережний крок міг одразу ж видати Мазепу з головою. Зрештою, 1708 року військовий суддя Кочубей з полковником Іскрою написали Петру І листа, в якому доповідали, що гетьман таємно листується з шведським королем Карлом XII. Мазепу врятувало те, що Петро І не повірив авторам листа й віддав Кочубея з Іскрою на військовий суд України, який і засудив їх до страти. Отож Мазепа не мав змоги засилати в народ своїх агітаторів із закликом до повстання. Богдан Хмельницький, готуючись до війни з шляхетською Польщею, був у набагато виграшнішому становищі проти нього. Мазепа мусив приховувати свій намір і від свого народу, і від свого найближчого оточення. І саме цим багато що зумовлено в перебігу всіх подальших подій. Усі свої сподівання він пов’язав з Карлом XII, пильно приглядався до його дій, потай радів воєнним успіхам шведського короля.

Історія не лишила нам свідчень про те, як саме домовлялися Карл XII і Мазепа, не відомі ніякі подробиці спільного плану дій. Чи вмовлялися вони, що з Польщі й Литви Карл поведе свої війська на Україну, важко про те сказати. Відомо тільки, що попервах шведський король мав іти на Смоленськ, а потім раптово поміняв свої плани й у вересні 1708 року його війська ступили на українські землі. Назустріч йому вирушив з військами російський цар. Мазепі він передав повеління негайно приєднатися до нього, щоб разом перестріти Карла XII. Мазепа зволікав з усіх сил, намагаючись виграти час. Він не знав думки своїх старшин, не відав, що почує від них, розкривши свої плани. І тут уже старшини з власної волі зажадали від нього, щоб не йшов до Петра, а вирушав назустріч Карлу XII для спільної боротьби проти російського царя. Лишивши в своїй резиденції Батурині сильну залогу, гетьман на чолі авторитетної депутації з найвпливовішої старшини і невеликим військом їде до Карла. На Січ послано гінця із закликом, аби запорожці приєднувалися до шведського короля. На зустрічі Мазепи з Карлом козацька старшина відразу ж виставила свої умови: «Україна обох сторін Дніпра з Військом Запорозьким і народом малоросійським має бути вічними часами вільна від усякого чужого володіння». Мазепа тільки збирався оповістити український народ про свій вчинок, пояснити його і закликати люд боротися проти російських військ, як це вже встиг зробити Петро І, вдавшись до безсоромної брехні й злісних наклепів на гетьмана. Він говорив, що Мазепа буцімто збирається віддати Україну у володіння польської шляхти, що він був прихованим католиком і тепер викорчовуватиме православну віру християнську, скрізь насаджуватиме унію. Петро ж обіцяв усім, хто його підтримає в боротьбі зі шведами, мало не рай небесний. Люд не знав, кому вірити; чимало пішло за російським царем, повіривши його запевненням.

Російські війська підійшли до Батурина й зажадали капітуляції. Але вірний Мазепі гарнізон і міщани категорично відмовилися здати ворогові фортецю. Мужньо утримували її оборонці, відбиваючи атаки нападників. Але знайшовся зрадник, який і допоміг узяти Батурин. Почалася жорстока розправа над його захисниками. Ріки крові потекли вулицями славного Батурина. Люд гетьманської резиденції нещадно вирізано, а місто вщент зруйновано. Воно взагалі перестало існувати. А Петро вже скликає у Глухові раду старшин, на якій Мазепу заочно позбавляють гетьманського звання й присуджують до страти. Налякані церковники з багатьох амвонів проголошують анафему Мазепі. Налякані жорстокістю російських військ й дезінформовані Петром люди не підтримують свого бунтівливого гетьмана. Тільки Військо Запорозьке йде на з’єднання з Карлом XII і Мазепою. Веде його славний кошовий отаман Кость Гордієнко. Решта ж козацьких військ — у стані Петра, під його пильним наглядом. Карається кожен, на кого падає підозра в співчутті до Мазепи. Карл XII поспішає на Січ, але раптом надовго спиняється під Полтавою. А в цей час російські частини приходять на Запорожжя, беруть штурмом Січ і руйнують її. Всіх козаків, які потрапили до рук солдатів, порубано. Ті, кому пощастило вціліти, втікають аж до Олешок, що належали татарам, і засновують там нову Січ, яка проіснувала дев’ятнадцять років. Шведський король разом з Мазепою зазнають під Полтавою тяжкої поразки. Мазепа знаходить прихисток у Туреччині. Вже старий (йому було за сімдесят літ) і хворий Мазепа болісно переживає поразку. Петро І пообіцяв туркам величезну суму грошей — триста тисяч талерів! — за голову Мазепи. Поряд із гетьманом лишилося зовсім вузьке коло відданої йому козацької старшини, з-поміж якої вирізняється генеральний писар Пилип Орлик, котрий після смерті Мазепи, ставши наказним гетьманом, віддасть усі свої сили боротьбі за визволення України від царського самодержавства. Мазепине життя згасає. Його віддані сподвижники поховали гетьмана на Дунаї, не в багатостраждальну українську землю, яку він хотів бачити вільною. Іван Мазепа — справді героїчна й одна з найзначніших постатей серед усього українського гетьманства. І не осуду й ганьби, а глибокої шани нащадків заслуговує він.

Цікаві факти:

  • Козацькі славнозвісні чайки не боялися ні бурі, ні оснащених важкими гарматами турецьких галер, до яких вони сміливо підходили впритул і брали на абордаж. Слово “чайка” походить від тюркського “чаік-чаік”, що значить човен, дубок. Вони були, як правило, понад 12 м завдовжки й 3-5 м завширшки. На кожному сідало кілька десятків веслярів, і, розсікаючи воду, чайка летіла, мов на крилах. У чайці вміщалося до 60 осіб з усім військовим спорядженням, до якого входило навіть кілька легких гармат, що називалися фальконетами. При попутному вітрі на чайці напиналося вітрило. Бували випадки, що козаки перевертали чайки догори дном і в такий спосіб наближалися до ворога. Потім серед турків ходили легенди про шайтанів у шароварах, які з’являлися з самісінького дна моря.
  • На овіяному козацькою славою острові Хортиця росте унікальний дуб. За переказами, цьому оспіваному в піснях та легендах дереву вже понад 700 років. Товщина його стовбура по колу — 6 м 32 см, діаметр крони — 45, висота — 33 м. На довгому своєму віці бачив він і чумаків, які, йдучи в Крим по сіль, зупинялися перепочити в його затінку, і орди татар, що вихором налітали на українські землі. Пам’ятає він і гетьмана Богдана Хмельницького та його побратимів, які спекотної днини пили воду з джерела. Не забув він і славних козаків-запорожців, бо ж росте неподалік козацької вольниці — у селі Мала Хортиця під Запоріжжям.
  • Найбільшою битвою з XVII ст. до середини XX ст. є Берестейська битва 1651 року між Україною і Кримом з однієї сторони, і Річчю Посполитою — з іншої. В ній брало участь до 600 тис. воїнів. Тільки битви другої світової війни, зокрема на Курській дузі, біля Москви і Берліна мали більші масштаби.
    Тварини України, що зникли. За княжої доби було в лісах і степах дуже багато різних тварин. З оповідань князя Мономаха знаємо, що він полював на турів і диких коней. Нині вже ні турів, ні диких коней в Україні немає. Вони повимирали. Але з різних описів наших літописців довідуємося про їхній вигляд та життя. Тур з вигляду був подібний до великого бика. На голові він мав великі і довгі роги, закручені вперед і дещо догори. Його шерсть була чорна, вздовж хребта йшла білява смуга. Живився рослинними кормами. Тура вважають за предка нашої домашньої худоби. Раніше тур був поширений у степу, лісостепу і лісах. Але потім його зовсім було винищено, і вже 300 років він не існує в Україні. Від тура залишилися тільки згадки в народних переказах. Вимер в Україні і дикий кінь, званий тарпаном. Нагадував він невеликого коня. Шерсть його була мишачого кольору, трохи світліша під черевом, уздовж хребта йшла темна смуга. Такі смуги були й на ногах. Останнього тарпана було вбито в Україні наприкінці минулого століття.
  • Скільки гетьманів було в Україні? Україною понад двісті років правили 66 гетьманів: перший був Дмитро Вишневецький, оспіваний у думах як Байда, останній — Кирило Розумовський. Одні булавою освячували визвольні змагання народу, для інших блиск гетьманських клейнодів вгамовував спрагу честолюбства і власних корисних інтересів.
  • Найпершим вищим навчальним закладом в Україні була Острозька Колегія, заснована в 1576 р. у м. Острог князем Костянтином Острозьким. Другий вищий навчальний заклад — Києво-Могилянська академія, заснована у 1623 р. шляхом об’єднання Київської братської і Лаврської шкіл. Це були на той час єдині вищі школи у східнослов’янському світі.

Ігри.
Невід’ємним елементом сходин є гра. Юнакам варто відійти від мозкового штурму та порухатись. Декілька прикладів ігор:

  • Гра “ДРАКОН”. Необхідні матеріали: гарний настрій. У багатьох китайських казках та легендах розповідається про драконів. Дракони там добрі й кумедні. Вони не чинять нікому ніякого лиха. Китайські діти люблять гратися в дракона. Перед тим як почати гру, всі шикуються одне за одним. Що більше дітей, то краще. Кожен з учасників гри кладе праву руку на плече сусідові, який стоїть попереду. Жива вервечка – це і є дракон. Хто веде у вервечці перед – драконова голова. Хто пасе задніх – його хвіст. Голова метляє на всі боки, прагне вхопити себе за хвоста. А хвіст не дяється, весь час прагне відринути вбік. Драконове тіло звивається, щоб допомогти хвостові. Та коли вже хвіст не вберігся і його вхопили, то сам стає головою.
  • Гра ―ЗАКІНЧИ РОЗПОВІДЬ‖. Необхідні матеріали: торба; різні речі: напр. помпа для ровера, книжка, файка, пластовий ніж, кусок шкірки зі сира, листок дуба, компас, лялька, цукор; різні накриття на голову напр. шапка військового, кашкет, беретка. Виховник приносить на сходини торбу в якій є різні речі: напр. помпа для ровера, книжка, файка, пластовий ніж, кусок шкірки зі сира, листок дуба, і т. д. Виховник починає розповідь, говорить біля 2 хвилини. Тоді перший юнак витягає з торби якійсь об’єкт, який він до цього часу не бачив. Він має продовжувати розповідь і вплести до розповіді об’єкт який він витягнув із торби. Говорить дві хвилини і тоді віддає розповідь наступному юнакові, який так само витягає об’єкт з торби і продовжує розповідь. Гра продовжується доки всі речі з торби не є витягнені. Тоді виховник закінчує розповідь. Є ще один різновид цієї гри: В торбі є різні накриття на голову: наприклад: шапка поліцая, військова шапка, беретка, солом’яний капелюх, жіночий капелюх з пір’ям, дитяча шапочка, і т.д. Виховник починає розповідь, перший юнак витягає шапку і продовжує розповідь, в яку вплітає особу якої шапку витягнув. Гра продовжується аж всі шапки з торби є зужиті. Виховник закінчує розповідь.

ЧАСТИНА ІІІ. ГУТІРКА №3.
Гутірка №3. XX століття – соціалістична республіка, розпад СРСР. Незалежність України.

Інтерактивні методи.
Виховник проводить звичайні сходини, де основною темою стають XX століття – соціалістична республіка, розпад СРСР. Незалежність України. Донести юнацтву важливі події цього періоду можна одним з поданих нижче методів навчання:

  • Робота в парах. Юнаки працюють в парах, виконуючи завдання. (Обговорення найважливіших подій в історії, на їхню думку, для утворення державності). Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часо-місткими або неможливими (обговорити подію, твір, взагалі інформацію, вивести підсумок уроку, події тощо, взяти інтерв’ю один в одного, про-анкетувати партнера). Після цього один з партнерів доповідає перед гуртком про результати.
  • Робота в трійках. По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок).
  • Карусель. Цей метод застосовується: для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій; для збирання інформації з якої-небудь теми; для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань; для розвитку вмінь аргументувати власну позицію. Як організувати роботу: 1. Розставте стільці для юнаків у два кола. 2. Учні, що сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а в зовнішньому – обличчям. Таким чином, кожен сидить навпроти іншого. 3. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє – рухливе: за сигналом виховника всі його учасники пересуваються на один стілець вправо і опиняються перед новим партнером. Мета – пройти все коло, виконуючи поставлене завдання (обговорити важливі події даного періоду).

Виклад гутірки.
Роз’єднаність українських земель, перебування їх у складі різних держав були не лише болючою проблемою великої європейської нації, а й одним із складних моментів політичного становища в Центральній та Східній Європі передвоєнної доби. Україна постійно привертала увагу багатьох європейських країн, але їх цікавило тільки те, як би загарбати українські землі й перетворити їх на свою колонію. Напередодні Другої світової війни населення Західної України становило близько 7 мли осіб. На всіх цих землях панувала іноземна адміністрація, яка проводила колонізаційну політику. Це викликало обурення українців, призводило до спротиву офіційним властям.

У 1925 р. було утворено Українське національне-демократичне об’єднання (УНДО) на чолі з К. Левицьким. У 1929 р. у Відні під керівництвом Є. Коновальця постала Організація українських націоналістів (ОУН), яка ставила за мету здобуття незалежності України. Посилився національно-визвольний рух у Закарпатті. 11 жовтня 1938 р. Закарпаття отримало від Чехословаччини автономію, яка, однак, була ліквідована угорською окупацією. Карпатська Україна, що проголосила свою незалежність 15 березня 1939 р., практично того ж дня припинила своє існування. Угорщина повністю окупувала Закарпаття. Нового удару по західноукраїнських землях було завдано 23 серпня 1939 р., коли В. Молотов і Й. Ріббентроп підписали радянсько-німецький пакт про ненапад. Таємним протоколом передбачалося розмежування сфер інтересів обох держав, а Західна Україна поряд з іншими територіями мала увійти до складу СРСР. Лемківщина та Холмщина потрапляли до німецької зони. 1 вересня 1939 р. нападом Німеччини на Польщу почалася Друга світова війна. 17 вересня польський кордон перетнули війська Червоної армії. Офіційною радянською пропагандою це було кваліфіковано як «визвольний похід» у Західну Україну. 22 вересня було встановлено попередню демаркаційну лінію між військами агресорів, а 28 вересня СРСР і Німеччина уклали договір про дружбу. 11 лютого 1940 р. в Москві була підписана економічна угода, згідно з якою на 15 травня 1941 р. Німеччина отримала від СРСР 632 тис. тонн хліба, 232 тис. тонн бензину, 23,5 тис. тонн бавовни, 50 тис. тонн марганцю, 900 кг платини тощо. У Бресті, Пінську, Ковелі відбулися спільні військові паради, що мало символізувати дружбу СРСР та Німеччини. У згаданому таємному протоколі йшла мова також про інтереси СРСР стосовно Південного Сходу Європи, зокрема Бессарабії. В кінці червня 1940 р. СРСР, скориставшись невтручанням Німеччини та її тиском на румунський уряд, зайняв Бессарабію, заселені українцями території Буковини та румунський округ Герца.

Отож відтоді майже всі українські землі, котрі перед тим перебували у складі інших держав, були зібрані докупи в межах СРСР. З одного боку, цей факт мав безумовне позитивне значення: возз’єднання західноукраїнських земель об’єктивно відповідало одвічному прагненню нашого народу до єдності, соборності. Але не можна не враховувати того, хто, навіщо та якими методами робив це. Сталін, ведучи політичний торг із Гітлером, насамперед дбав про подальше розширення своєї імперії, про створення «зони безпеки» на західних кордонах. До того ж Сталін прагнув якомога скоріше покласти край визвольному рухові населення Західної України. Для цього застосовувалися не лише репресії. З тактичних міркувань було зроблено ряд кроків, спрямованих на обмеження польського впливу на цих землях. Зокрема, українська мова стала мовою викладання у названому на честь І. Франка Львівському університеті. Однак у становищі нових територіальних надбань СРСР домінувало інше. Йшов жорсткий процес насильницької радянізації. Були заборонені всі українські партії, культурно-освітні організації, союзи, гуртки, греко-католицька церква, заклади «Просвіти», понад 80 різноманітних видань. Радянське керівництво смертельно лякала сама можливість впливу національне налаштованої Галичини на радянську Україну. Ось чому влада з такою наполегливістю насаджувала в Західній Україні відпрацьовану в СРСР тоталітарно-комуністичну систему.

Репресії проти населення ставали дедалі більш жорстокими та масовими. З осені 1939 р. за політичними мотивами, як правило, без суду і слідства було репресовано 10% населення Західної України. Довгождане возз’єднання українських земель виявилося кривавим. 22 червня 1941 р. Німеччина напала на СРСР. У загарбницьких планах фашистів Україна займала особливе місце. Згідно з планом «Ост» Німеччина мала намір депортувати з України десятки мільйонів людей, переселивши сюди колоністів-німців. Частину її земель передбачалося передати сателітам гітлерівської Німеччини. Вже перші дні війни показали слабкість СРСР. Незважаючи на масовий героїзм бійців, Червона армія, командний склад якої став жертвою сталінських репресій ще в передвоєнні роки, швидко відступала. До середини серпня 1941 р. німецькі війська захопили Галичину, Західну Волинь, Буковину, Бессарабію. 19 вересня фашисти взяли Київ, у жовтні — Одесу й Харків. До кінця 1941 р. була окупована майже вся Україна. Величезними були людські та матеріальні втрати.

Сподівання західних українців на те, що з приходом сюди німців і відступом більшовиків для них настане покращення, не справдилися. Хоча військові підрозділи ОУН на початку війни разом з німцями вели боротьбу проти Червоної армії, Гітлер і думки не мав про те, що Україна може стати самостійною державою. Це особливо стало ясним, коли проголошена у Львові 30 червня 1941 р. Українська держава була швидко зліквідована, а ініціаторів прийняття Акта про незалежність України — С. Бандеру і Я. Стецька — було запроторено до концентраційного табору Заксенгаузен. По всій Україні встановлювався окупаційний режим, який жорстоко переслідував усіх, хто чинив йому спротив. 20 серпня 1941 р. із значної частини республіки, окупованої німцями, був створений Райхскомісаріат Україна на чолі з фашистським катом Е. Кохом. Однак усе це не могло придушити опір населення. Зокрема, активну боротьбу проти окупантів розгорнули радянські партизанські формування. В окупованому Києві була створена Українська Національна Рада — політично-громадський центр під орудою ОУН. Діяли підпільні більшовицькі та націоналістичні організації, польські партизанські загони та ін. Якщо діяльність радянських партизанів концентрувалася в основному на Лівобережжі, то збройні формування ОУН, насамперед Українська повстанська армія, діяли на теренах Західної України. У липні 1944 р. було створено Українську головну визвольну раду. Більшовики однак, вбачали в ОУН— УПА посібників Німеччини, своїх ворогів. З цієї причини антинацистський рух в Україні послаблювався, його сили нерідко витрачалися на братовбивчу боротьбу між собою.

Події на фронтах, особливо після поразок Німеччини під Сталінградом та Курськом, стали розвиватися вже на користь антигітлерівської коаліції. Стратегічна ініціатива остаточно перейшла до Червоної армії. Почалося визволення Лівобережної України. Червона армія мала потрійну перевагу над німецькою в кількості військ, майже п’ятикратну — в техніці, значна частина якої поставлялася союзними державами, насамперед США та Великою Британією. Поповнена величезними людськими ресурсами, Червона армія розгорнула енергійний наступ. Протягом літа—осені 1943 р. були звільнені Харків, Чернігів, Полтава, у вересні — Донбас, а 6 листопада був звільнений Київ. Переможне форсування Дніпра завершувало корінний перелом у війні. Завершальний етап Другої світової війни посідає дуже важливе місце як у світовій історії, так і в історії України. Саме тоді починали формуватися нові погляди на повоєнну розбудову світу, на всю систему міжнародних відносин. І що ближчою ставала перемога над спільним ворогом, ці питання привертали дедалі пильнішу увагу політичних лідерів США, Великої Британії, СРСР. Що стосується ходу Другої світової війни в 1944—1945 рр., то тут ставало дедалі зрозумілішим, що антигітлерівська коаліція впевнено йде до перемоги над нацистською Німеччиною. Зокрема, 1944 р. став роком остаточного визволення українських земель від німецько-фашистських загарбників. У лютому 1944 р. в районі м. Корсунь-Шевченківський було ліквідовано велику групу німецьких військ. 26 березня радянські війська вийшли на державний кордон з Румунією. Після того як у першій половині травня 1944 р. був звільнений Крим, основні зусилля сконцентрувалися на західному напрямку. Під Бродами було розбито вісім німецьких дивізій, у тому числі дивізія СС «Галичина». Були звільнені Львів, Станіславів, Ужгород. На початку жовтня 1944 р. територія України була повністю очищена від окупантів, а наприкінці цього місяця було звільнено й Закарпаття. 29 червня 1945 р. між СРСР та Чехословаччиною укладено угоду про возз’єднання Закарпаття з Українською РСР.

Чималий внесок у розгром фашистів зробили радянські партизанські формування М. Наумова, О. Федорова. Певних успіхів досягло і з’єднання С. Ковпака під час свого карпатського рейду. Складовою частиною всеукраїнського руху спротиву нацистам були дії Української повстанської армії. Тільки восени 1944 р. вона здійснила 800 рейдів. Після того як по Західній Україні пройшли радянські війська, УПА організувала низку акцій з метою перешкодити мобілізації та депортації українського населення. Тоді ж із тактичних міркувань німці звільнили з концтабору С. Бандеру, Я. Стецька, А. Мельника. Однак своєї мети вони не досягли: ОУН—УПА не відмовилися від боротьби на два фронти — і проти більшовиків, і проти нацистів. Україна зробила величезний внесок у досягнення перемоги над нацистською Німеччиною та Японією. Щонайменше 5,3 млн осіб, або один із кожних шести мешканців України, загинули у Другій світовій війні. 2,3 млн українців було вивезено на примусову працю до Німеччини. Втрати України становлять 40—44% загальних втрат СРСР. Депортовані з Української РСР складають 78,6% усіх депортованих з СРСР. Матеріальні збитки в Україні оцінювались у 286 млрд крб (загальні збитки СРСР — 679 млрд, з яких 225 млрд припадає на Росію, 75 — на Білорусію, 20 — на Латвію, 17 — на Литву, 16 — на Естонію). Український народ, який став одним із переможців у цій кривавій бійні, сподівався, що після війни все буде інакше, що тоталітаризм і геноцид — то вчорашній день людства. Однак ці надії виявилися марними. Ще протягом довгих десятиліть. Москва відмовляла українському народові, як і іншим народам СРСР, у праві на вільний, самостійний розвиток, на власну незалежну державу.

7 грудня 1991 р. у Біловезькій Пущі зібралися лідери Білорусії (С. Шушкевич), Росії (Б. Єльцин) та України (Л. Кравчук), провели переговори (без залучення М. Горбачова, який повернувся до виконання обов’язків Президента СРСР) і наступного дня підписали угоду про створення натомість СРСР Співдружності Незалежних Держав (СНД). 21 грудня того ж року в Алма-Аті відбулася зустріч керівників незалежних держав колишнього СРСР (виняток становили Грузія та країни Балтії). У прийнятій декларації зафіксовано, що з утворенням СНД Радянський Союз припиняє своє існування. Так було перегорнуто останню сторінку в історії Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Ліквідація найбільшої у світі тоталітарної імперії, яка проіснувала майже 70 років, стала фактом глобального значення. Проголошення державної незалежності України 24 серпня 1991 р. принципово по-новому поставило питання державного, економічного та політичного розвитку України. Йшлося про нову і, як засвідчив подальший розвиток подій, надзвичайно складну сторінку її багатовікової історії. Проголошення незалежності України та завдання створення самостійної Української держави закономірно висунули проблему розгортання державотворчих процесів. Народ України заявив, що будуватиме державу суверенну й самоврядну, незалежну та відкриту, демократичну і правову. Наше з вами сьогодення – це період переходу від тоталітарно-комуністичного режиму до демократичної, незалежної, правової держави. Як свідчить досвід багатьох країн Центральної та Східної Європи, бажано все зробити для того, щоб цей період був якомога коротшим, щоб якомога швидше суспільство звільнялося від рудиментів комуністичної системи і переходило на сучасні ринкові рейки.

Цікаві факти:

  • Найбільші сходи в Україні — Потьомкінські сходи в Одесі — одна з видатних кам’яних споруд 1-ої половини XIX ст. Це складна інженерна споруда висотою 24 м і довжиною 142 м має 142 кам’яних сходинки і 10 площадок. Ширина нагорі — 125 м, внизу — 21 м. В її спорудженні взяли участь архітектори Ф.К.Бофф, Г.І.Торрічеллі та ін. Матеріал — цегла, черепашник, камінь.
  • У липні 1907 року український богатир, цирковий борець Терентій Корень дав на арені чикагського цирку незвичайну виставу: спокійно увійшов до клітки з величезним левом. Хижак блискавично кинувся на людину, але богатир міцним ривком підняв лева над головою і кинув з силою на пісок. За кілька секунд лев був мертвий, а борець був нагороджений єдиною в своєму роді медаллю з написом “Переможцю левів”.
  • П’ятикратним чемпіоном з легкої атлетики, 35-кратним рекордсменом світу є Сергій Бубка (1963 р. н.). Народився Бубка у місті Луганську, закінчив середню школу № 57 міста Донецька. У 1985 році закінчив Київський інститут фізкультури. Уславився як плигун з жердиною. Бубка — почесний громадянин Братислави, Парижа, Донецька.
  • Найдовшим словом в українській мові, що містить тридцять літер, є “дихлордифенілтрихлорметилметан” — назва одного з пестицидів.
  • Перший автомобіль з’явився на території сучасної України, а разом з тим і в усій тодішній Російській імперії у 1891 році в Одесі Купив у Франції це механічне чудо редактор газети “Одесский листок” В.В.Навроцький. То була одна з найперших ще дослідних моделей уславленої згодом фірми Панар-Левассор.
  • Найбільшим озером в Україні є Ялпуг (Ялпух) у заплаві Дунаю, в Одеській області. Довжина його 39 км, ширина до 5 км, пересічна глибина 2 м, а площа 149 кв. км. Живиться озеро переважно за рахунок паводкових вод Дунаю та річок Ялпуг і Карасулак. Найглибшим озером в Україні є Свитязь в басейні Бугу. Це одне з Шацьких озер на Волині. Довжина його 9,3 км, ширина 8,0 км, площа 24,2 кв. км, максимальна глибина 58,4 км.

Ігри.
Невід’ємним елементом сходин є гра. Юнакам варто відійти від мозкового штурму та порухатись. Декілька прикладів ігор:

  • Гра “ФРУКТИ”. Необхідні матеріали: гарний настрій. Іспанія – країна садів. Тут скрізь, де не глянь, росте виноград. Тут щедро родять апельсини й персики, гранати й інжир, мигдаль і лимон. Ну, а хто таку смакоту вирощує, той і пісні , й казки про це складає, і різні ігри вигадує. Гра ―Фрукти‖ проста, але цікава. Гурток дітей сідає кружка, і кожен обирає собі назву якогось фрукта: один- апельсин, інший – гранат, третій – лимончик. У середині кружка стоїть покупець. Стоїть собі, а тоді як гукне : ―Лимончик- гранат!‖ Гранат із лимончиком підхоплюються на ноги й стрімголов біжать, щоб помінятися місцями. А покупець теж гав не ловить. Шмиг – і вмостився на місце граната. Тепер гранатові бути покупцем.
  • Гра “НЕБО, ЗЕМЛЯ ВОДА”. Необхідні матеріали: знання. Аргентина – це величезний краї лісів і річок, краї пустель і скелястих гір. Мабуть, саме через те діти Аргентини придумали собі гру ―Небо, Земля, Вода‖. Той, хто водить, стає на середину кола і, вказавши на кого-небудь пальцем, вигукує : ―Земля!‖ У відповідь зразу ж треба назвати дику тварину чи свійську тварину. Хто загаявся- гру покидає. На слово ―Вода‖ називають якусь рибу. А на слово ―Небо – птаха. Повторюватись не дозволяється. Виграє той, хто дає швидкі відповіді найдовше.

ЕКСКУРСІЇ
Екскурсія №1. Трипільська культура. «Прадавня Аратта – Україна»

На березі Дніпра неподалік Дівич-гори, де знаходиться село Трипілля Київської області, є приватний музей.

Ми тут жили ще до часів потопу.
Наш корінь у земну вростає вісь.
І перше, ніж учити нас , Європо,
На себе ліпше збоку подивись.
Ти нас озвала хутором пихато.
Облиш: твій посміх нам не допече,
Бо ми тоді вже побілили Хату,
Як ти іще не вийшла із печер.
Борис Олійник

Дійсно, трипільці будували собі хати, обмазували зсередини і зовні, потім білили і фарбували – так само, як традиційно робили українці в селах. Деякі подібні на трипільські хати і дотепер можна знайти в глухих селах України і Молдови… Музей «Прадавня Аратта – Україна», знаходиться у селі Трипілля, поблизу якого більше ста років тому київський краєзнавець В. Хвойка відкрив трипільську археологічну культуру – комплекс речових залишків апофеозу Аратти. Засновниками приватного історико-археологічного музею ―Прадавня Аратта – Україна‖ є відомий колекціонер Олександр Поліщук, будівельник Володимир Лазоренко, художник Анатолій Гайдамака і науковець Юрій Шилов. Трипільська культура була поширена в основному на території нинішньої Правобережної України, лише невелика її частина була на території Молдови і Румунії. В українській землі і досі лежать мільйони не розкопаних пам’яток. Радянська наука засекретила всі дослідження Трипільської культури, які відбувалися до 1937 року, більш того – вчені-дослідники були розстріляні. Радянська влада, як і царська влада в 19 столітті, не могла допустити, щоб український народ мав в своїх історичних здобутках таку красномовну сторінку, як Трипільська культура. До Жовтневої революції на території України було зібрано більше 300 приватних колекцій Трипільської культури, які потім були законсервовані і десь сховані. Коли Олександр Поліщук вперше побачив трипільські речі, він здивувався, чому ніде немає інформації: речі є, а інформації про них і про цю культуру немає.

Інститут археології України продовжував традицію замовчування даних про цю величну культуру. Крім вузьких спеціалістів-археологів, що займалися дослідженням періоду неоліту і міді на території України, ніхто не знав ні про саму культуру, ні про територію її поширення. І донині інститут археології ревно ставиться до предмету свого дослідження – Трипільської археологічної культури, монополізуючи її і не допускаючи, щоб хтось, окрім їхньої профспілки – співробітників інституту, досліджував цю культуру і розглядав її не тільки як археологічний феномен або поза тими межами, ними ж встановленими. Коли Олександр Поліщук зібрав колекцію Трипільських речей, купляючи їх у приватних осіб і людей, які виїжджали на проживання за кордон і не могли ці речі вивезти, він почав міркувати над створенням Трипільського музею. Хвиля зацікавлення Трипільською темою або, говорячи словами Поліщука, ―вибух‖ почався приблизно у 1999 році завдяки його спілці з Шиловим і ще декількох чоловік, в числі яких покійний Сергій Платонов, відомий своєю колекцією, що експонувалася в Києво-Печерській лаврі і Софії Київській. В музеї представлено більше 500 предметів, в той час, коли в Національному історичному музеї України всього 100. Чому так? Бо інститут археології України, який має право на розкопки, чомусь ховає знайдені і описані речі, а не представляє на огляд громадськості, яка за останні роки вже хоч чує про Трипільську культуру, але все ще не бачить – всього того, що є по цій культурі. Коли потрапляєш в музей ―Аратта-Україна‖, де поруч з трипільськими речами можна побачити й предмети 19 століття в надзвичайно органічному з ними поєднанні, ти ніби опиняєшся в іншому вимірі – стоїш в трипільській світлиці, яка дивовижно нагадує українську, має таку ж піч – винахід трипільців, той самий дідух у куті, такі ж миски і горщики.

В музеї можна побачити не тільки матеріальні автентичні речі – там відчувається особлива атмосфера, а енергетика тієї землі заряжає тебе ще в дворі, де стоїть реконструйована трипільська хата, а на подвір’ї сидять жіночі глиняні статуетки – такі, які ліпили трипільці, тільки у збільшеному вигляді. Олександр Поліщук переконаний, що про Трипільську культуру мають знати всі українці, бо українці, за його словами, – це не те, що люди першого сорту, а ―вищі люди в світі. За ними стоїть велична Трипільська цивілізація, вони є прямими нащадками того народу, який породив всі індоєвропейські народи, що пішли і в Європу, і в Азію. Згадаймо хоча б арійців, які пішли в Індію та Іран, а через століття-тисячоліття поверталися, наприклад, у вигляді кіммерійців, скіфських і сарматських племен на територію України.

Адреса: вул. Риболовецька 1, с.Трипілля, Київська обл. Проїзд: від станції метро “Видубичі” маршрутним таксі “Київ-Стайки”, “Київ-Ржищів”, “Київ-Букрин”, “Київ-Канів” (через Ржищів) до зупинки “Школа-інтернат” в с.Трипілля. Час роботи: з 10-00 до 18-00, вихідний – понеділок (при домовленості по телефону можливе проведення екскурсій і в понеділок). Вартість екскурсії: Вхід до музею – 20 грн. Оплата послуг екскурсовода – 150 грн. (незалежно від кількості відвідувачів), сюди входить і оплата за вхід до музею. Послуги екскурсовода надаються тільки у разі попередньої домовленості. Тел. для довідок: +38(044)5209625, +38(067)7719010

Екскурсія №2. “Пам’яті Героїв Крут»
На місці історичних подій є меморіальний комплекс «Памяті Героїв Крут.

Пісня невідомого автора:

Впав на землю січневий мороз,
Срібним інеєм вкрилися віти.
Нам сімнадцяти ще не було,
Ой як нам ще хотілося жити!
Нас тут триста до бою пішло –
Рятувати свою Україну.
Ми залишили неньку, сестру,
Хтось, можливо, й кохану єдину.
Причаїлася тиха жура
Десь у Крутах, в сумнім полустанку.
Світлим полум’ям серце згора,
Ллється кров, та із самого ранку.
Впав на землю січневий мороз,
Срібним інеєм вкрилися віти.
Нас тут триста у Крутах лягло.
Всі твої, Україно, ми діти!

Музей розкриває героїчну сторінку української військової історії – бій під Крутами, який відбувся у січні 1918 року. Будівництво Меморіального комплексу «Пам’яті героїв Крут» розпочалось у 1990 році з ініціативи громадськості. З 2010 року музей став філією Національного військово-історичного музею України.

Автор меморіалу, Анатолій Гайдамака, створив пам’ятник у вигляді насипаного пагорба заввишки 7 метрів, на якому встановлено 10-метрову червону колону. Вона нагадує колони Київського університету, в якому навчалася більшість студентів, що загинули під Крутами. Біля підніжжя пагорба побудована капличка, а поруч із пам’ятником озеро у формі хреста. Музейна експозиція складається із залізничної платформи та чотирьох зал-вагонів. Експозиція розпочинається з відкритої залізничної платформи з гарматою. З такої гармати, укріпленої мішками з піском, сотник армії УНР Лощенко вів прицільний вогонь по наступаючих лавах червоноармійців. Огляд експозиції продовжується у залах-вагонах, що розповідають про розвиток українського національного руху початку ХХ століття, ключові події Української революції 1917 року, проголошення Української Народної Республіки, дії більшовицької Росії проти молодої Української держави, бій біля станції Крути та повстання на заводі «Арсенал» тощо. Особливістю 2-го експозиційного вагону є те, що він був призначений для проведення санітарного огляду вояків під час проведення військових дій. Зала-вагон №3 присвячена безпосередньо бою біля станції Крути, повстанню на заводі «Арсенал». Матеріали розташовані за принципом протистояння воюючих сторін, ліворуч – українські військовики, праворуч – більшовицькі, також відтворена карта-схема самого бою. Завершує експозиційний огляд музею 4-та зала-вагон, де розміщені копії документів та кіно-, фотоматеріалів, які висвітлюють часи Української революції (1918-1921 рр.), гетьманату П.Скоропадського, доби Директорії, ЗУНР. Музей розкриває значення бою під Крутами для подальшого розвитку національно-визвольної боротьби в Україні та виховання українських патріотів.

Адреса: Чернігівська обл., Борзнянський р-н, Печівська сільська рада, с. Пам’ятне, вул. Героїв Крут, 38.

Проїзд: кращим варіантом буде скористатися приміською електричкою.

Вартість екскурсії: вхід до музею – 15 грн. Екскурсії за домовленістю (+30683888372) Тел. для довідок: завідувач меморіального комплексу «Пам’яті героїв Крут» Данилевський Олексій Вікторович, тел.: +30683888372, mk_krytu@ukr.net

Екскурсія №3. Революція Гідності.
Україна сьогодні стоїть на переломному моменті в своїй історії, з яким не порівняються жодні події, що відбувались в роки минулі. Сьогодні Великі Дні, які увійдуть в скрижалі боротьби за Незалежність, коли саме народ взяв ситуацію в свої руки і, незважаючи на політиканів, продиктував власні умови та правила.

Весь світ бачив, що відбувалось в Києві, в самому серці Європи. Ганьба. Ганьба тим військовим (чи правоохоронцям), які стріляли по мітингувальниках. Стріляли прицільно, холоднокровно, стріляли з потужної зброї, кулі якої не могли стримати ні щити, ні бронежилети. Ганьба владі, яка віддавала накази вбивати … так, саме вбивати громадян своєї держави. Найбільший доказ ганебності, бездарності та злочинності влади, на мій погляд, це те, що люди ховались від своїх же правоохоронців, від тих, які повинні захищати інтереси народу … Ми з Вами повинні пам’ятати про те, що сталось, про героїчну загибель вояків Небесної Сотні та всіх, хто потрапив під кулі снайперів, найнятих владою. Їхні жертви повинні постійно нагадувати нам, за що боровся і за що стояв Майдан та ми повинні змінити країну на краще, в честь загиблих Героїв. Кожен з нас бачив хронологію подій по різному, хтось був безпосереднім учасником на передових позиціях, хтось забезпечував і ограновував надійний тил. Діти в той час спостерігати могли хіба що через інтернет-серурси, мас-медіа. Важливо їм показати ті місця які змінили нашу країну. Екскурсія, в більшій мірі мандрівка, триває 1,5-2 години. Її тривалість та маршрут можна розширити за власним бажанням. Варто залучити особу яка була безпосереднім учасником подій. Він як ніхто інший може розповісти про події які він «проніс через серце».

ПЕРЕЛІК ОПРАЦЬОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПРОЕКТУ:
1. Бойко О. Д. Історія України / О. Д. Бойко. – К.: Видавничий центр: «Академія», 2002.– 656 с.;
2. Довідник з історії України (А – Я):Посіб. для серед. загаль-ноосвіт. навч. закл. / Ред.: І.З. Підкова, Р. М. Шуста.– 2-е вид., доопрац. і доповн.– К.: Генеза, 2002.– 1135 с.;
3. Історія України. Комплексний довідник / укладачі Воропаєва В. В., Губіна С. Л., Земерова Т.Ю., Коніщева С. Є. Сідорчук В. П., Скирда І. М. – Харків: ФОП Співак В.Л., 2010. – 576 с.;
4. Михальчук П. Термінологічний і хронологічний довідник з історії України. Видання друге, доповнене і перероблене / П. Михальчук. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. – 192 с.;
5. Мітягін В. Ю. Усе. Історія України: довідник / В. Ю. Мітягін; за редакцією С.В.Кульчицького. – К.: Видавництво «Майстер-клас», 2009-2010. – 240 с.;
6. Мокрогуз, О. П. Інноваційні технології на уроках історії / О. П. Мокрогуз. – Харків : Основа, 2007. – 192 с.;
7. Інтерактивні методи навчання у підготовці спеціалістів для банківської системи України: Зб. наук. праць. – Суми – Харків, 2001. – 250 с.
8. Інтернет ресурси:
8.1. google.com.ua;
8.2. uk.wikipedia.org
8.3. osvita.ua
8.4. plastovabanka.org.ua

Проект для дівчат підлітків «Я – цінна, Я – особлива, Я – гідна»

Завантажити проект в форматі PDF можна тут.

Вид проекту: навчально-виховний
Цільова група: юначки віком 12-16 років
Мета проекту: допомогти юначкам відшукати справжні цінності. Висвітлити деякі проблеми підліткового віку, приділяючи особливу увагу емоційній, психологічній, тілесній, моральній сферах розвитку дівчини-підлітка та її поведінці. Показати невимовну гідність майбутньої жінки і її тіла, серця, краси та життя, відкрити у собі промінчик того світла якого так потребує світ. Створити проект для дівчаток, з турботою про них і про їхнє життя в підлітковому віці і як наслідок в подальшому. Адже дівчатка – це майбутнє, юні берегині роду.
Актуальність теми проекту: Відомо, що процес переходу від дитинства до дорослості відбувається складно. Висока швидкість життя, розмиті межі між виборами у житті, обезцінювання, нові можливості, буря гормональних змін і як результат замикання у собі. Не викликає жодного сумніву те, що період підліткового віку дитини є періодом не лише суттєвих фізіологічних змін у молодому організмі, але й часом глибоких та тендітних переживань юної особи та усвідомлення нею багатьох аспектів власної тілесності. Здається, що діти щойно вийшли з дитинства, і тут їхнє тіло неочікувано зривається, обличчя покривається прищами, тіло стає незграбним, психіка зверх емоційною, і світ перетворюється в хаос.
Короткий опис проекту: Перший в Тернополі позитивний проект для дівчат-підлітків «Я – цінна. Я – особлива. Я – гідна», має на меті допомогти юначкам відшукати справжні цінності. Висвітлити деякі проблеми підліткового віку, приділяючи особливу увагу емоційній, психологічній, тілесній, моральній сферах розвитку дівчини-підлітка та її поведінці.
Інформація про реалізацію проекту: проект розпочався у вересні 2013 року. Автор ідеї проекту – Марія Хомів, лікар-психотерапевт. Співорганізатор та менеджер проекту – Наталя Зелінка.

ВСТУП
«Але ось настане пора, коли небезпека лишатись в тугому пуп’янку болісніша, ніж ризик розквітнути. І з того дня можливо усе зміниться. І від нас у великий мірі залежить майбутнє цієї квітки.».
Анаїм Нін.

Відпустити і відділити – не перестаючи любити, берегти, не закриваючи на ключ, чи не саме складне завдання в житті батьків підлітків» – Марія Хомів, автор ідеї проекту, лікар-психотерапевт.
Питання роботи з підлітками, напевно були актуальними та будуть такими завжди. Для когось ця робота виникає коли в сім’і виростає донька даного віку, а хтось з цим питанням стикається на пластових заняттях зі своїм гуртком Звісно, так як ми не ідеальні батьки чи виховники наші дні виховання не минають безхмарно, так як не все так просто складається в реальності порівнюючи з початковими нашими уявленнями. Попри те що в Пласті здійснюється різностатеве виховання, програма є однаковою, як для хлопців, так і для дівчат, тому є важливим, впровадження даного проекту в пластову програму для юначок віком 12-16 років Усвідомлюючи цю важливість – було вирішенло розпочати особливий проект. Щоб показати невимовну гідність майбутньої жінки і її тіла, серця, краси та життя, відкрити у собі промінчик того світла якого так потребує світ. Створити проект для дівчаток, з турботою про них і про їхнє життя в підлітковому віці і як наслідок в подальшому.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ
Перший в Тернополі позитивний проект для дівчат-підлітків «Я – цінна. Я – особлива. Я – гідна», має на меті допомогти нашим юнкам відшукати справжні цінності. Висвітлити деякі проблеми підліткового віку, приділяючи особливу увагу емоційній, психологічній, тілесній, моральній сферах розвитку дівчини-підлітка та її поведінці.
Проект розпочався в вересні 2013 року. До початку проекту було проведено усне опитування 20 дівчат 11-15 років, про що хочуть почути дівчата і на які саме заняття вони б хотіли додатково відвідати.
На даному етапі проект завершили 42 випускниці віком 12-14 років, та 36 випускниць 14-16 років відкривши для себе цікаві, нові грані особистості, та отримавши деякі відповіді на свої найважливіші запитання.
Це навчання та вклад кожного тренера – безсумнівно є цінними в житті. І ми віримо що обов’язково стане в пригоді кожній дівчині та стане невід’ємною частиною виховної програми Пласту.
Заняття відбуваються по вихідних, 5-6 занять в місяць протягом 2-х місяців. Курс включає в себе 12 занять, кожне тривалістю 90-130 хвилин.
Наповненість теми залежить від віку дівчат та їх зацікавленості у темі. Вік враховується при подачі матеріалу.
Кількість учасниць в групі – 14-16. Місця проведення занять змінюються, залежно від тренера та теми матеріалу.
Залучені спеціалісти:
• лікар-психотерапевт;
• психологи;
• акушер-гінеколог;
• фотограф;
• інструктор по самозахисту;
• моделі;
• перукар;
• директор ресторан;
• танцювально-руховий терапевт.
Цільовою аудиторією є дівчата, поділені на дві групи: 12 (11) – 14 та 14 – 16 років.
Набір у групи відбувається 1 раз в квартал.
На початку та по звершенні проекту відбувається анкетування учасниць.
Дана модель заснована на принципах комплексної подачі матеріалу, яка охоплює доступність пояснень та відповідність віку. На перших заняттях встановлюється емоційний контакт з учасницями, формується довіра та зацікавленість у проекті , узгоджуються правила та очікування від занять. В подальшому роз’яснюється матеріал та формується впевненість у власних можливостях, та навиках. Дівчина – є центром нашого проекту. Ми за нею спостерігаємо. Намагаємось почути, передати знання та свої напрацювання. Показувати напрямки пошуку інформації та знань. Зацікавити, а не заставляти відвідувати. Дихати вільно та відчувати натхнення. А вони якщо захочуть-зможуть на це опертись та понести це далі.
Це унікальна можливість розвитку у віці 12-16 років. На заняттях курсу дівчата отримують найнеобхідніші знання про роль, правильне призначення і покликання жінки, представлені в доступній і захоплюючій формі і допоможуть кожній дівчині виростати і ставати щасливою, гармонійною, душевною.
На заняттях курсу кожна учасниця:
• дізнається і відчує, в чому її унікальність, цінність, гідність і краса;
• освоїть навики догляду за собою;
• побачить свої сильні і слабкі сторони;
• дізнається, як розуміти себе та інших;
• зрозуміє, як покращити стосунки з батьками, вчителями, молодими людьми і подругами, адекватно поводитись в різних ситуаціях;
• ознайомиться з основними елементами самозахисту;
• дізнається в доступній формі про статеве життя підлітків, небезпеки та наслідки;
• прислухається до фахових порад, що усе разом в комплексі, послужить основою для пізнання і розуміння себе як впевненої особистості і додасть сили у прийнятті рішень в підлітковому віці та подальшому житті.

РОЗДІЛ 2. ТЕМИ ЗАНЯТЬ
Шляхом узагальнення висновків анкет та поміток тренерів з 3-х попередніх груп, та наших можливостей було створено до цього моменту такий напрям проекту:
Перед першим заняттям ми проводимо ознайомлюючу 1- годинну зустріч для батьків, і дітей, що дозволяє їм детальніше ознайомитись з роботою проекту, отримати відповіді на ряд запитань та прослухати лекцію про мови любові та дізнатись про «5 П»: підтримку, приклад, першість, прийняття та партнерство.
0. Знайомство. Правила. Уміння знайомитись як спосіб представити себе. Створення позитивної мотивації до занять.
1. Здібність представлятись та дотримуватись правил. Схожості та відмінності. Мої здібності як точка росту. Мої маленькі дракони-недоліки. Історії про підлітків у різних країнах – крос-культурний досвід. Історії про хороших людей та їх досягнення. Мрія про себе-колаж.
2. Танець та пластика розкриває дівчину на чуттєвому рівні, знімає психологічну напругу, розвиває пластику та поведінкову гнучкість. Ритм, темп, координація рухів, дає доступ до внутрішніх ресурсів, створення образу «Я» через танець.
3. Демонстративне бажання привертати увагу – це основні інтереси підлітків. Сам тому лекція про зовнішність, та догляд за собою має велике значення у формуванні їхнього бачення унікальної зовнішності кожної з них. Як змінити в собі те, що можна і слід змінювати, як доглядати за шкірою, волоссям, викликати внутрішнє одобрення та радість.
4. Розуміння відмінностей між чоловіком та жінкою, розуміння особливостей своєї жіночності та гормональних змін – виховує повагу до себе. Передавання нашого жіночого досвіду та таємниць про істинно жіночі теми (місячні, гігієна, збереження своєї гідності, кохання, вагітність, народження) . Відповіді на запитання , які не завжди зручно ставити батькам.
5. Підлітки приміряють на себе своє життя через манери поведінки, різні ролі, вони невпевнені та легко вразливі. Пізнання своєї самооцінки та її покращення. Акторське мистецтво та знайомство захопливий досвід життя поза лаштунками. Маски в житті людини.
6. Корекція агресивних тенденцій поведінки підлітків, формування навичок самоконтролю та саморегуляції, дослідження границь тіла, стресостійкість (вправи з елементами тілесно-орієнтованої терапії, стрес-менеджменту, психогімнастики, релаксаційні вправи). Фізична підготовка – як основа здорового розвитку: задоволення на батуті.
7. Відвага, контакт і довіра, основи самозахисту. Хода і грація.
8. Я – християнка. Жити та розвиватись з глибоким уявлення про єдність людини і всесвіту через єдність з природою та Богом. Піклування про пошук Бога у своєму житті. Притчі та легенди. Атмосфера творчості та безцінний досвід роботи власними руками із підручних матеріалів. На вибір, та в залежності від можливостей: (прикраси своїми руками ,розмальовування пташок із кавової тканини, тварини з валяної шерсті, творення власної ляльки з серцем із тканини – прототипу себе).
9. Модель балансу 4 сфер життя. Тайм-менеджмент, планування та хаос, здоровий спосіб життя. Тютюн, алкоголь, наркотики, СНІД в середовищі молоді. Авторитет компанії. Вміння вчасно сказати «НІ», цінувати себе і гідно шанувати своє тіло. Мотивація до змін.
10. Я і мій образ, краса за допомогою фото (1 фото).
11. Особливості харчування української молоді. Пригощання та етикет. Принципи визначення відповідності ваги тіла нормі. Вимірювання друга. Портрет голодуючої та «мода на худорлявість» . Вітамінні шпаргалки.
12. Емоції, уміння проговорювати свої відчуття, навики комунікації, уміння відмовляти. Арт-терапія (робота з пластиліном). Любов та моделі для наслідування. 3 стадії взаємодії з людьми. Уміння радіти простому Настанова на щасливе дорослішання. Урочисте вручення дипломів та фото.
На підтримуючому постпроектному етапі заплановано проводити зустрічі двічі: взимку та влітку.
Взимку 2-х денна зустріч на тему: Робота з інтелектуальними іграми , розуміння через ігри моїх здібностей. Пізнання мови грошей та уміння цінувати їх. Різдвяні іграшки та традиції.
Влітку 2-х денна зустріч на тему: Книга рослин (гербарій). Розуміння природних біоритмів, боді-арт, дихання та співо- і музикотерапія.
Висвітлення ходу реалізації проекту: https://www.facebook.com/g.teen

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЗАРАХУВАННЯ ПРОЕКТУ

ПРО ВАЖЛИВІСТЬ ПРОЕКТУ
Підлітки – найбільш відкрита до змін і найбільш складна частина нашого суспільства. Є величезна потреба у практичному застосуванні психологічних знань для дітей та їхніх батьків теж.
Які ж потреби і особливості підліткового віку? Відомо, що процес переходу від дитинства до дорослості відбувається складно. Висока швидкість життя, розмиті межі між виборами у житті, обезцінювання, нові можливості, буря гормональних змін і як результат замикання у собі. Не викликає жодного сумніву те, що період підліткового віку дитини є періодом не лише суттєвих фізіологічних змін у молодому організмі, але й часом глибоких та тендітних переживань юної особи та усвідомлення нею багатьох аспектів власної тілесності.
Чутливі та ранимі. Складні, нестандартні, вредні, неслухняні, як лише їх не називають. Для когось сучасні підлітки- затуркані, наївні, егоцентричні, для когось- цікаві , авантюрні, самодостатні, незбагненні. А ще допитливі, технічно грамотні. Вони тільки навчаються вибудовувати стосунки з іншими, пізнають самих себе та свої можливості, й тому часто припускаються помилок.
Важливо знати, що в цьому віці діти потребують розвитку персоніфікації висловлювань, довірливого спілкування, навчання принципу надії (позитивного підходу в баченні можливостей кожної людини), принципу балансу (гармонізації своїх первинних та вторинних актуальних здібностей), принципу самодопомоги( як стратегії віри в себе, адаптації та розвитку особистості).
Більшість красунь, як і писав Джон Елдрідж, хочуть розкрити красу, подобатись, пережити романтичну пригоду, бути потрібною та коханою, стати дорослою, мати можливість вирішувати самостійно та бути важливими серед їхніх подруг та у класі.
Дитина прагне до самостійності та визнання своєї думки, дорослі стараються зберегти авторитет, але часто відчувають себе розгубленими. Цей нелегкий вік психоаналітик Ф.Дольто називала «стадією омара». Скидаючи один панцир і не встигнувши наростити інший- підліток виявляється беззахисним. Він обороняється через противагу дорослим. Підліток задумується над своїми якостями, здібностями, порівнює себе з іншими, шукає відповіді на запитаня: Хто я? Який я? Навіщо я? У випадку відхилення в розвитку особистості, зазначені особливості формування самосвідомості супроводжують негативними емоційними переживаннями.
Реалії життя переконливо засвідчують необхідність допомоги у розвитку та профілактиці здоров’я молоді. Значущість проблеми на сьогодні поглиблюється тим, що в системі цінностей і життєвих орієнтирів суспільної свідомості відбуваються істотні зміни. На теперішній час, у містах України, склалась неблагпориємна ситуація зі станом здоров’я та соціального виховання підлітків.
Мені боляче дивитись на тих вже дорослих жінок, які приходячи до психотерапевта, розповідають як розпочали рано жити дорослим житям, зовсім до нього не будучи готовими. Перші сумніви, розчарування, біль, зневага, зранення, аборти, зранення, осуд. Чому чудовий час юності має бути такий? Адже кожна дівчинка мріє стати щасливою, красивою, хорошою і коханою. А її батьки бажають , щоб їх донька виросла доброю, розумною і успішною. Як реалізувати ці мрії ? І чи завжди ми знаємо, які якості розвивати юній дівчині, щоб вона цвіла, як казкова квітка і перетворилася в майбутньому на впевнену в собі, ніжну та одночасно сильну, справжню жінку?
Тому так важливо опиратися на краще в дитині, вірити в її можливості; підтримувати в дитині те позитивне, яке є, викликати прагнення стати кращою; навчити її усвідомлювати свої думки та бажання та чути інших, реалістично оцінувати свої сильні і слабкі здібності, зберігати душевну рівновагу. А також-найти унікальне звучання кожної дівчини, розуміння своєї Божої іскри, розуміння свого тіла, та свої жіночої сутності є зоною найближчого розвитку щодо майбутнього наших дівчат.
Розвиток самосвідомості, самоповаги, емоційно-чуттєвої сфери, розуміння свої жіночої суті є зоною найближчого розвитку щодо підліткової компетентності. Формування рівня здорової культури- є трендом сучасного століття і необхідним для розвитку людей. Так важливо навчитись розвиватись по 4 сферах: турбуватись про потреби тіла, розуміти успіхи та невдачі, розвивати свої здібності та таланти, навчатись просити підтримку у інших, встановлювати нові контакти, вчитись реалістично приймати світ, себе та свої можливості.
Це можливо в межах просвітницької діяльності, моделювання позитивного психоемоційного діалогічного простору, формуванню морально-духовних цінностей гідних людей, розвитку комунікативних здібностей, підбору відповідно віку корисного матеріалу та формуванню довірливих взаємостосунків.
Східна мудрість стверджує – посій думку і ти пожнеш вчинок, посій вчинок і ти пожнеш звичку, посій звичку і ти пожнеш характер. Усвідомивши цю істину, ми отримуємо інструменти які є важливими для нашої самореалізації та для допомоги іншим.
Вірю, і знаю, що заняття є цікавими і залишить свій потрібний слід в житті. І звісно, якщо дитина окрім занять, друзів, вчителів, школи, насамперед буде оточена любов’ю тата та мами, її почуття значимості буде досить міцним і дасть змогу перейти ініціацію і сповідувати Божі закони на своїй батьківській землі.
Успіх нашої початкової роботи багато в чому залежить від того, наскільки батьки зможуть підтримати корисні зміни своїх дітей. Ми шукаємо єдність, не дивлячись не те, що ми різні. Вони-інші, як ми. На їх боці- молодість та енергія, на нашому- досвід та вік. Вони-закриті, але потребують підтримки, вони-цікаві, але треба щось про це знати.Ми, мами, колись були, такими як вони зараз. Але кожен з нас був і є унікальним. Особливим. Цінним. Гідним.

Марія Хомів – лікар-псохтерапевт, автор ідеї проекту.

ПРО ВАЖЛИВІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТУ У ПЛАСТОВУ МЕТОДУ ВИХОВАННЯ.
Безумовною цінністю є переживання власної Гідності та визнання цінності Гідності загалом. У підлітковому віці ми зустрічаємо дівчинку із спектром своєрідних їй відчувань, нових психологічних утворень. Згадую свій досвід виховництва та виклик створення умов освітнього процесу у гуртку. Це намагання та втілення бути гнучким до лабільності юначок, їх внутрішніх особистісних процесів, групових. У Пласті важливо діалогізувати простір між виховником, юначкою, групою юначок. Саме цей проект є вдалим прикладом неформальної освіти у межах постмодерну.

ст.пл.вірл. Олександра Ніздрань,
магістр психології, аспірантка Інституту соціальної та політичної психології (лабораторія психології мас та спільнот) НАПН України; психолог Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні, член Української спілки психотерапевтів.

Пластовий заробіток у діяльності куреня

Завантажити проект в форматі PDF можна тут.

Додатки знаходяться тут.

ВСТУП

Фінансове питання в діяльності куреня займає чільну роль, особливо, коли постає питання фінансування курінного табору чи закупки реманенту. В березні 2013 року я приступила до виконання обов’язків зв’язкової в новому курені, тож фінансове питання стояло і стоїть гостро, адже ніякої матеріальної бази курінь немає.

Неодноразово друзі і подруги виховники чули про існування поняття пластового заробітку, проте мало-хто має уявлення впровадження такого на практиці. Все реально! Головне відкинути невпевненість і страхи і слідувати чіткому алгоритму. З даним поняттям я знайома ще з юнацтва. Так, щорічно мій юнацький курінь (к.ч. 46 ім. Марусі Богуславки), в котрому я зростала, організовує подібні речі, формуючи бюджет майбутнього курінного табору. На прикладі впровадження пластового заробітку в курені, яким опікуюсь (підг. к. ім. Анни Всеволодівни), я спробую його для вас описати.

 

ПОНЯТТЯ ПЛАСТОВОГО ЗАРОБІТКУ

Пластовий заробіток – це будь-які заходи, що організовують пластуни, метою яких є назбирати гроші з певною ціллю.

Пластовий заробіток – найкращий спосіб та засіб, що привчає юнацтво цінувати куплений за зароблені гроші реманент, цінувати гроші, вміти планувати доходи та витрати, що є невід’ємною частиною життя кожної людини!

Пластовий заробіток рекомендовано організовувати задля спільної та конкретної мети. В інакшому випадку організація заробітку буде некоректною.

Метою та ціллю заробітку можуть стати:

  • Благодійність (допомога хворій подрузі, придбання однострої подрузі з незабезпеченої сім’ї);
  • Закупівля реманенту для куреня (тент, казан, пилка тощо);
  • Фінансування курінної акції (пріоритетніше табору, а також мандрівки, поїздки на змагання тощо.)
  • Покриття вкладки членами куреня (як елемент виховання: своїми, а не батьківськими грошима).

Для планування пластового заробітку використовується загальна схема планування заходів:

  1. Що?

Пластовий заробіток: продаж самостійно зготованої їжі, виробів ручної роботи, вертеп, концерт, захід (гроші з вкладки), послуга (малювання портретів, допомога в пакуванні товарів тощо).

  1. Чому? Для чого?

Тут ми конкретизуємо мету: курінні футболки, тент на табір, гроші на курінну мандрівку.

  1. Кому?

Цільова аудиторія: перехожі чи пластуни, батьки чи діти.

  1. Хто?

Визначаємо відповідальну особу за організацію та відповідальних за різні ділянки.

  1. Коли?

Визначаємо час і дату.

  1. Де?

Визначаємо конкретне місце: парк, центральна площа, приміщення тощо.

  1. Які межі?

Обмеження в діях, в часі.

  1. Як?

Проговорюється кожен елемент: як ми домовимось за приміщення, за яким рецептом готуватимем лимонад тощо.

Схема організації заробітку виглядає наступним чином:

Спершу нам необхідно розпланувати все та, визначивши певні часові рамки виконання, приступаємо до дій. По закінченню часу виконання ми перевіряємо готовність і реалізовуємо. Обов’язково проводимо аналіз опісля заходу, внаслідок чого при наступній організації заробітку використовуємо набутий досвід.

Ось за такою простою схемою втілюється в життя пластовий заробіток. Проте робота з юнацтвом у цьому напрямку дещо глибша, тому на прикладі власного досвіду нижче навожу алгоритм реалізації такого заробітку з підлітками.

 

АЛГОРИТМ ВПРОВАДЖЕННЯ ПЛАСТОВОГО ЗАРОБІТКУ В ЮНАЧЬКОМУ КУРЕНІ.

  1. Підготовка юнацтва.

Отже, ми самі ознайомились з даним поняттям, тепер варто познайомити з ним наше юнацтво. Дуже важливо дати уявлення дітям, що вони робитимуть і які вони можливості мають. Чому?  Тому що здебільшого юнацтво з цим не знайоме, бо це непоширене явище в Пласті. Пропоную до уваги план гутірки, котру читала на Школі Провідників Гуртків 2011 року в Києві (в додаток презентація):

«1. Вступна частина: 

  • Завдання подумати над усім, що може знадобитися гуртку,  потреба. 
  • Навіщо гуртку таки гроші?
    • Пластові витрати: реманент і т.д.
    • Акції: табори, мандрівки і т.д.
    • Інші: суспільна допомога, благодійність і т.д.

                 1.3 Трохи з історії: 

  • Скаути та їхній заробіток, пластуни – заробіток на початку заснування організації

У світовому скаутингу досить популярний заробіток. Так, дівчата-скаути в Америці продають власне печиво і реалізовується це все давно на рівні виробництва та упаковки на фабриках.

У пластунів на початках організації існували деякі види заробітку. (див. презентацію. Більше інформації з історії пластового та скаутського заробітку можна пошукати в мережі, проте достатньо юнацтво ознайомити з тим, що таке було і є.)

  1. Основна частина:

                 2.1 Де взяти гроші? 

  • Вмілості  

Велика таємниця пластових вмілостей – це те, що це в першу чергу не нашивки, а практичні уміння. Так, здобувши писанкарство, можна продавати писанки, мандрівництво – водити туристичні групи, шиття – шити одяг. Кожна вмілість передбачає те, що у скрутну хвилину скаут-пластун зможе заробити собі гроші хоча б одним із тих умінь, котрими тут оволодів.

  • Послуги: допомога, сусідам, організаціям у господарстві.

Живим прикладом такого є  моя однокласниця, що прибирала у сусідів раз на тиждень і отримувала 500 грн. на місяць. Так само можна піклуватись про дітей сусідів, бути нянею. Обдаровані юнаки можуть створювати за гроші сайти, чи «просувати» сайти. Пластовий заробіток може бути неодноразова дія. Ви можете робити щось на замовлення.

  • Збирання лікарських рослин, старого паперу і кольорових металів

Варіантом може послужити продаж різних рослин, а також здача металолому чи паперу, що є ще й екологічним вихованням.

  • Майстерки

Нині популярним є влаштовувати майстер-класи. Це може і стати джерелом заробітку. Також можна сміливо продавати речі ручної роботи.

  • Ощадність

Якщо гурток кожні сходини купляє печиво, то при розрахунку, як можна заощадити діти усвідомлюють, на які більш потрібні речі можна витратити гроші. Також на прикладі розписання своїх витрат на тиждень можна дати юнацтву зрозуміти, скільки на місяць можна заощадити і, за що, наприклад, поїхати на той чи інший захід.

  • Планування каси гурточка (особлива роль скарбника)

               2.2. Завдання придумати варіанти заробітку для гуртка

У презентації надані варіанти продажів на скаутських сайтах, ярмарків та вертепу (фотографії) як підтвердження того, що це діє.

               2.3. Труднощі

Задайте питання юнацтву, чи вбачають вони якісь труднощі в організації заробітку.

               2.4. Принципи пластового заробітку

  1. Висновки»

Такі гутірки можна проводити за допомогою й інших матеріалів. Ви можете їх проводити як для гуртка, так і для куреня чи ради гурткових. Якщо юнацтво ще ніколи не організовувало заходів варто підходити до цього питання більш трепетно. Необхідно зачитати гутірку про загальний алгоритм організації заходів, елементи якої ви можете побачити у попередньому розділі, та згодом вже про поняття заробітку.

  1. Планування з юнацтвом. Процес організації та контроль.

Отже, тепер наше юнацтво знає про пластовий заробіток. Варто провести збірку чи виділити час на сходинах для планування. Реалізація даного і подальших етапів дуже залежить від віку дітей, з якими ви працюєте.

  • 11 – 12 років

Роль головного організатора варто перебрати на себе, надавши кожній дитині певні обов’язки. Рекомендований термін початку організації не менше двох тижнів, оскільки діти в цьому віці не настільки мобільні в своїх діях, як старші, і дуже залежать від батьків. Так, якщо вашим проектом буде продаж булочок, то найімовірніше дитині буде потрібна допомога мами. Найкраще звісно зробити так, щоб юнацтво власноруч долучилось, тому варто виділити, окремий час для підготовки браслетиків чи спільної кулінарії.

Планування варто здійснити самостійно, або залучити дітей в формі цікавої гри чи «мозкового штурму». Якщо діти «ввійдуть у азарт» процес підготовки буде досить веселим і активним.

  • 13-15 років.

На даному етапі процес організації вартує віддати в руки дітям, але перебувати на постійному контакті з ними. По певним строкам, про які ви попередньо повідомили організаторів, робити контрольні перевірки організації. Рекомендований термін початку організації не менше 1-1,5 тижні.

Планування заробітку варто віддати бажаючому юнаку чи лідеру (гуртковому, курінному). Процес планування бажано провести на збірці чи сходинах, де буде присутній відповідальний виховник чи ви. Збірку необхідно спрямовувати в організаційне русло такими фразами, як: нам потрібно знайти місце, що ми робитимем. Необхідно тактовно та обґрунтовано підправляти недоречні ідеї. Особливого втручання процес не потребує, можна давати допускати юнацтву дрібні помилки, що послужать досвідом.

  • 16-18 років

Процес організації можна покласти повністю на юнацтво, подаючи це як проект на третю пробу чи в рамках долучення до організації курінного табору старшим юнацтвом. Тут ви граєте роль куратора. Ваше завдання час від часу уточнювати чи все гаразд та давати поради.

Кожна ситуація є унікальна, тому питання, як саме відбуватиметься процес організації потребує доброго знання юнацтва у своєму курені та гарної виховницької інтуїції.

  1. Реалізація.

Найбільші складнощі, які можуть виникати в процесі реалізації проекту – це відсутність попиту та як наслідок втрата мотивації вашого юнацтва.

Якщо те, що ви продаєте не має попиту, варто обдумати, чому так, та дати слушну пораду своєму юнацтву.

Попиту добре сприятиме те, що юнацтво в одностроях. Так люди це сприйматимуть не простим зароблянням грошей, а також і тим, що діти роблять гуртом, що допомагають виховній організації. Варто прописати, для чого ви збираєте гроші. Так, куплений браслетик, викликатиме у покупця почуття доброї справи і попит підвищиться. За рахунок цього наш курінь здобув високий попит. Також радимо робити такий захід в досить людному місці.

Складніше ж, якщо це організований концерт або вертеп. Тут чільне місце займає попередня реклама заходу. Для уникнення невдач варто почати організацію за місяць.

Аби підняти дух власному юнацтву у цій нелегкій справі можна спробувати продати один браслет самостійно при цьому, показуючи і приклад і те, що це реально.

Якщо це ваш перший заробіток, то можуть виникати складнощі з тим, що юнацтво боїться заговорити до незнайомців, тому дуже важливо, щоб вперше це проходило у великому гурті куреня, щоб ви перебували поруч.

Важливим елементом є юридичний аспект даного питання. Так, Пласт не є прибутковою організацією. Важливо розуміти, що гроші, які ви отримуєте внаслідок пластового заробітку є благодійними внесками на розвиток вашого куреня. Рекомендуємо не встановлювати фіксованих цін (наприклад, від 5 гривень) та збирати гроші в скриньки.

  1. Аналіз та звітність.

Який-би результат не спіткав нас наприкінці акції, ми обов’язково маємо провести аналіз. Спершу ми маємо обговорити причинно-наслідкові зв’язки різних ситуацій. Наприклад, чому ніхто не прийшов на нашу акцію – мало людей про неї знали. Проговорювати варто не лише негативні, але й позитивні моменти! Варто не забувати зазначити, завдяки діям котрих осіб ви мали успіх. Таким чином здобутий юнацтвом досвід запам’ятовується краще.

ОПИС ПЛАСТОВОГО ЗАРОБІТКУ ПІДГОТОВЧОГО КУРЕНЯ ІМ. АННИ ВСЕВОЛОДІВНИ

В моєму випадку був вік 13- 15 років. Я працювала з старшим гуртком куреня. Ми мали долучитись до акції «Пластова ярмарка» в рамках дня захисту дітей. Планування відбувалось на сходинах. Організатором обрали ініціативну юначку. Процес планування був досить активним і не потребував особливих втручань. Дівчата вирішили готувати печиво, як це роблять дівчата-скаути в США, а також зготувати лимонаду. Була визначена кількість печива з кожного гуртка в курені та осіб, що повідомлять іншим гурткам. Подія мала відбуватись в парковій місцевості, тому було вирішено частину товару носити в кошиках і пропонувати придбати, а частину продавати з місця. На кошиках мало писатись: «Збираємо на табір». Усі дівчата мали прийти в одностроях.

З свого боку я попередила організатора, що за три дні зателефоную та попрошу звіту за організацію, що і зробила.

На місці для дівчат було складно розпочати процес. Вирішенням цієї проблеми стало дружнє плече одна одної. Курінь гуртом почав кричати: «Домашнє печиво! Лимонад!» Ми мали два кошики і одну тацю. Шестеро дівчат, по двоє на тацю та кошики, пішли парком пропонувати людям печива. Троє-четверо постійно перебувало на місці. Одна юначка мала спеціальні фарби та трафарети, а також робила боді-арт. Поруч поставила табличку і також вигукувала про можливість бути розмальованим. Найбільше моральної підтримки надавало їм те, що вони разом.

Покупці цікавились одночасно і тим, що таке Пласт, і залюбки купляли печиво. Зокрема, про впізнаваність бренду дівчат-скаутів з печивом свідчать і перші покупці, що були американцями.

Результатом нашого заробітку стали веселі перерахунки грошей – 940 грн., за котрі ми докуповуємо реманент до курінного табору.

Деякі фото можна знайти тут:

http://photo.ukrinform.ua/ukr/current/indexa.php?asearch=TRUE&event_id=544898

P.S. В часі вербної неділі 2014 року один з гуртків куреня зреалізував власний заробіток поблизу церкви, що свідчить про те, що запущений процес економічного пластування в курені. Також дівчата бажають провести аналогічний заробіток цього літа, беручи собі це за традицію J Успіхів вам у реалізації!

 

Приклади пластового заробітку в станиці Київ:

  1. Традиційний «Великодній ярмарок» к.ч. 46 ім. Марусі Богуславки: http://kyiv.plast.org.ua/news/894-velykodni-jarmarok-13-kvitnja
  2. Вертепи: http://kyiv.plast.org.ua/news/629-jak-mihnovci-koljaduvaly

http://kyiv.plast.org.ua/news/439-15-ta-16-sichnja-koljaduvaly-divchata-z-kurenja-ch46-im-marusi-boguslavky