Що таке ідейні основи Пласту? Це фундамент, на якому стоїть організація. Без них втрачається суть, місія, призначення.
В цій статті розкриваються ідеї, які лежать в основі скаутингу та пластування, заховані в різних речах, формах, текстах, але які допитливому пластунові дають відповіді на різні питання чому і навіщо постав та існує наш рух.
Зазвичай, під ідейними основами Пласту мають на увазі два тексти – Три головні обов’язки та пластовий закон (див статтю за посиланням). Крім них носіями базових ідей пластового руху є інші пластові символи, а також деяка атрибутика, яку пластуни використовують. Розглянемо кожен із них детальніше.
Три Головні обов’язки. Бути вірним Богові та Україні, допомагати іншим, жити за пластовим законом та слухатись пластового проводу.
В скаутингу їх роз’яснюють як обов’язки перед Богом та Батьківщиною, перед іншими людьми, перед самим собою у всебічному розвитку себе та плеканні характеру. Вони є скаутською обіцянкою, яку при нагоді скаути повторюють собі щоразу.
Зараз в Пласті це є і словами пластової присяги, які починаються “Присягаюсь своєю честю, що робитиму все, що в моїх силах, щоб…”
Вірність Богові. Вірність це інше ніж віра в щось. Вірність – це тісний зв’язок, побудований на довірі, усвідомленому виборі та великій любові.
“Віра без діл мертва” (Якова 2:26) – вірність Богові передбачає активну дію, а не лиш визнання, що Бог існує.
В меті Пласту чітко акцентовано, що пластова діяльність має здійснюватись з дотриманням засад християнської моралі.
Вірність Україні – це активний, як то кажуть “чинний” патріотизм. Любов до України, це не лише українська мова, пісня, вишиванка, синьо-жовтий прапор, але її також варто підтверджувати активною пластовою працею як відповідальні громадяни та провідники в тих сферах, в яких ми компетентні, де ми можемо найкраще прислужитись і до яких “серце лежить”.
Друга точка – Допомога іншим – це сучасний варіант давньої лицарської обітниці служити іншим, турбуватися про потребуючих, яка взята із основ християнського милосердя, виходить із заповіді любові – “люби ближнього свого як самого себе” (Матея 22:39). Бі-Пі писав, що скаути є наступниками лицарів в новітню епоху і можуть за їхнім прикладом чинити великі діла служіння в ім’я Бога, Батьківщини та для ближніх.
Третя точка – жити за пластовим законом – це плекання свого характеру, обітниця дотримуватись тих цінностей та ідеалів, які там записані. Обіцянка самому собі – це подібно як прийняти для себе і слідувати за Заповідями Божими.
Слухатись пластового проводу – це звертання уваги на потребу бути дисциплінованим. Найкраща дисципліна та, яка походить від усвідомленого налаштування на самодисципліну.
Пластовий Закон – це дороговказ для насталювання характеру кожного конкретного пластуна і пластунки.
Пластун словний, сумлінний, точний, ощадний, справедливий, увічливий, братерський і доброзичливий, зрівноважений, корисний, слухняний пластовій старшині, пильний, дбає про своє здоров’я, любить красу і дбає про неї, завжди доброї гадки. Це індивідуальний інструмент, з допомогою якого кожен із нас може самостійно працювати над собою, щоб ставати кращим, ніж був вчора (а не ніж інші).
А для чого ставати кращим? Щоб рости до ясних чинів, щоб зростати до вершин творчого буття, щоб бути щасливим. І щоб могти краще сповняти наші обов’язки вірності Богові, Україні, допомоги іншим.
Пластовий закон складений О. Тисовським на основі скаутського, а той в свою чергу склав засновник скаутингу Бейден Пауел, спираючись на відомі йому тексти лицарських кодексів честі. Отже, Пластовий закон націлює нас на дотримання лицарської культури самовдосконалення через плекання свого характеру, прагнення щодня працювати над собою.
Окрім трьох головних обов’язків та Закону ідейні засади можемо віднайти в таких пластових символах та атрибутиці:
Пластові гімни – це життєстверджуючі тексти, в яких закладено чимало смислів. Розберемо по частинах.
“Цвіт України і краса, скобів орлиний ми рід” – це поетична ілюстрація ідеї, що пластуни – це провідники суспільства, але цей стан треба здобути великою працею і наполегливістю, про що йдеться далі.
“Любимо сонце, рух, життя, любимо волю і світ” – це ілюстрація ідеї краси і величності людського буття, можливості вільно діяти і творити. Ідея “нової людини” як вільної самодостатньої особистості, здатної досягати найбільших вершин завдяки своїй праці та розуму. З кінця ХІХ – на початку ХХ століття такий погляд на людину все більше знаходив прихильників, зокрема і Бі-Пі заклав його у скаутинг.
Другий куплет – “Пласт наша гордість і мрія, Любій Отчизні наш труд, Буйний в нім порив, надія, В Пласті росте новий люд” – відображає ставлення до організації, до України як Батьківщини. Пласт постає не просто як громадське об’єднання, а подається як шлях і ціль всього життя, через які можна найкраще прислужитись своїй Батьківщині і через нього перемінитись в нову людину – як уже було згадано популярну концепцію тих часів, яка не втратила актуальності і тепер.
Приспів – “Браття, пора нам станути в ряд, стяг пластовий підійняти, славу Вкраїні придбать” – це заклик до організованості, до праці на благо України, прославлення її серед народів світу.
Друга частина Пластового гімну – це вірш І. Франка, в якому відображена ідея любові до життя, ідея корисного буття у праці, а не марнування в безділлі.
Щодо Гімну закарпатських пластунів, то в ньому закладені ті самі ідеї, що і в “Цвіт України і краса” – ідея патріотизму і жертовної праці для Батьківщини, ідея постійної праці над собою, ідея любові до життя, природи, ідея активізму. Але й також ідея боротьби та акцент на силі духу та волі, які треба мати, щоб в боротьбі перемагати. В кінці робиться акцент, що саме Пласт як шлях приведе нас, пластунів, “до щастя, слави і свободи” – нашого щастя, слави України і свободи людини у вільній країні.
Пластовий обіт. Первинно саме слова цієї пісні були текстом пластової присяги, яку в 1930-х роках та після ІІ світової війни поміняли, зробивши нею текст трьох головних обов’язків, а “Обіт” залишився церемоніальною піснею в кінці заприсяження.
Цей твір просякнутий символізмом. Спочатку перші рядки вказують на велику війну, що тривала у час творення цього тексту – “під громом гармат, у важкій боротьбі”. “На лицарську честь і на предківську славу” – ці слова чітко вказують на які ідеали орієнтується Пласт, на яку традицію спирається. Лицарська традиція, предківська слава – Русь, козацтво, січові стрільці.
Наступні чотири рядки розкривають пластове гасло “С.К.О.Б.” – сильно, красно, обережно і бистро.
Також розкриваються ті ж ідеї, які є в обох пластових гімнах – патріотизм, служіння, ідея боротьби за краще майбутнє, ідеал праці, ідея самовиховання та плекання свого характеру, ідеал творчої, самодостатньої вільної особистості, яка сміло дивиться на виклики і труднощі як “завдання великої гри”. Також робиться акцент, що надходить звільнення, щастя, омріяне майбутнє – “Щоб в думах журливих невольнича туга замовкла, а гордо щоб спів наш лунав” та “Щоб чола розхмарив і випрямив спини, щоб зір зняв до неба відроджений люд”.
Лілейка – пластовий символ, який виражає поєднання у Пласті скаутської та української національної ідеї через переплетення лілеї та тризубу.
Лілейка як давній лицарський символ символізує три пластові/скаутські обов’язки, подібні до лицарських, а також як давній символ в навігації – ідею вірного шляху, який заведе пластуна/скаута до кращого майбуття.
Пластовий привіт – три складені пальці – символізують три пластові обов’язки, а два з’єднані пальці – великий та мізинець – світове братерство та розвиток свого характеру та громадянських чеснот.
Вітання лівою рукою – особливість скаутів у всьому світі. Бі-Пі це описав у формі легенди про лицарів, які так вітались,
демонструючи свою довіру та відкритість, адже звільняли
свою ліву руку для привітання (опускаючи чи передаючи у праву руку щит), таким чином відкриваючи свій бік і стаючи більш вразливим.
Орел-СКОБ. Орел як символ є давнім в людській культурі, зокрема військовій. Є на гербах багатьох країн. Був введений в скаутинг Байденом Пауелом як символ вільної особистості, що стремить до вершин творчої самореалізації. Олександр Тисовський дуже творчо доопрацював цей образ, створивши штучно орла-скоба (поєднавши образ орлана-білохвоста із назвою іншого птаха “скопа”, щоб підходило до гасла “СКОБ”).
Орлино-скобина легенда є основою пластової програми в новацтві – “Орля сильне, красне, обережне та бистре”, та юнацтві – І проба “Скобиного крила”, ІІ проба “Скобиного хвату”, третя проба “Скобиного лету” за підсумком якої пластуни стають “скобами”, а пластунки – “вірлицями”.
Дуб, калина, мухомор, блискавка – ці символи є ілюстраціями чотирьох принципів чи підходів до пластування, виражених в пластовому гаслі – “Сильно, красно, обережно і бистро”. Використовуються в новацтві для окреслення ступенів, а в юнацтві як символи відзначень IV, ІІІ, ІІ та І. Історичного ідейного обгрунтування немає, хіба лише, що присутні традиційні для української культури дуб і калина, які використовуються в піснях, вишивці як символ чоловічого та жіночого начал.
Кольори уладів – жовтий, малиновий, зелений та коричневий (плюс тепер уже білий пташачий). Можна угледіти в них ідею циклічності життя – від весняних кольорових квітів, зеленого літа та коричневої осені. Але це є більше фантазія. Реальну ідею, закладену засновниками можна побачити у малиновому кольорі, вибраному для юнацтва, яке було першим уладом. Малиновий колір на початку ХХ століття традиційно сприймався як колір козацький – тут пряма паралель до назви руху – пластуни, яка взята з козацької культурної спадщини. Коли на початках шукали український відповідник назві “скаут”, то з пропозиції Петра Франка звернули увагу на термін “пластуни”, який запозичили з Кубані, де тоді активно відбувалось національне відродження, були тісні культурні зв’язки, листування. Пластунами в козаків називали розвідників, особливих стрільців, які охороняли прикордоння, а також робили глибокі вилазки в запілля противника. Пересування “по-пластунськи” стало загально відомою назвою переповзання по землі плазом на животі, маскуючись та підкрадаючись.
Св. Юрій як патрон Пласту та скаутингу є ілюстрацією прямого зв’язку із лицарською традицією, яку заклав Бі-Пі. Що українська лицарська традиція тісно пов’язана із загальноєвропейською свідчить навіть проста пісня “Гей нумо хлопці до зброї (Ой зібралися орли), де є слова “нам поможе святий Юр, ще й Пречиста Мати”… Написав її Марко Кропивницький в 19 столітті, опершись на фольклорну основу. Святий Юрій здавна шанувався в Україні як покровитель землеробства та скотарства.
Шнурик зі свищиком – яка історія цього аксесуару? Свисток як пристрій для видобування звуку відомий із давніх давен. Але саме у відомому нам вигляді він з’явився в Англії в 1880-х роках, коли фірма братів Гудсонів почала випускати свистки для поліції. В першу світову війну свистки першими використали британські офіцери для подачі звукових сигналів на полі бою в умовах великого шуму від канонади та вибухів. Можемо припустити, що свисток прийшов у скаутинг як символ провідництва і готовності вести за собою, віддавати накази, бо його мали право використовувати офіцери поліції та армії.
Вузлик на хустці є символом щоденного доброго діла, яке має зробити кожний пластун (реалізація 2 головного обов’язку)
Пластова палиця – введена в скаутинг Бі-Пі як багатофункціональний засіб, зокрема для вимірювання відстаней, як трекінгова палиця, для рятівничих чи піонірських потреб, для самооборони. Впоряд із пластовою палицею цілком нагадував впоряд військових із гвинтівкою. Перші пластові відділи тренувались вправ з палицями як із рушницями. Отже, пластова палиця є символом індивідуальної зброї, яка допомагає пластунові робити його добрі справи і добре пластувати. Тому ставитись до своєї палиці варто як до справжньої зброї.
Мілітарний дух – дух лицарства, княжих дружинників, козацтва, січового стрілецтва. Він виявляється червоною ниткою у різноманітних деталях пластового життя – впоряд, однострій та та ж пластова палиця, устрій, ієрархія, елементи пластової програми, пісні, пластова історія та ін. В новацькій пісні співається: “Як виростем великі, хоробрі вояки, відстоїм Україну, від вражої руки”.
Закочені рукави – це символ скаутського девізу – “be prepared” – будь готовий! Закладена ідея бути завжди готовим прийти на допомогу, бути приготованим цю допомогу надати. Бі-Пі рекомендував постійно ходити із закоченими рукавами, хіба було дуже холодно або спекотно, що треба було захистити руки.
Отже, ідейні основи відображені в різних матеріальних та нематеріальних символах Пласту, які допомагають молодій людині, яка стала на шлях пластування, краще пізнати його суть, призначення і стати добрим пластуном чи пластункою, плекаючи свій характер та світогляд.
Підсумуємо, які, на мою думку, можна виділити ідейні основи:
- Вірність Богові;
- християнська мораль;
- ідея патріотизму і жертовної праці для Батьківщини;
- служіння та допомога ближньому, іншим людям як вияв любові до них і прояв вірності Богові та Україні;
- ідея постійної праці над собою, ідея всебічного розвитку особистості (фізичне, емоційне, розумове, духовне, соціальне) кульмінацією якого є розвиток характеру, зростання до “вершин ідеї, духу і чину”;
- Цінування власної честі як ознака вільної людини;
- ідея новітнього лицарства яким є пластовий (скаутський) рух;
- козацька культурна спадщина, зокрема ідея козаків-пластунів як розвідників, назовництво, спосіб самоврядування тощо. Детальніше у статті та цій статті
- ідея нового люду, нової людини – свідомої, вільної, творчої, повновартісної особистості, здатної змінювати на краще себе і світ навколо себе;
- Ідея відповідального громадянства, активного життя в суспільстві;
- ідея провідництва в суспільстві як найкращого способу реалізувати себе як пластун;
- Віра в наше національне відродження, надія на краще майбуття – оптимізм, бадьорість духу.
- ідея любові до життя – життєрадісність, життя як “велика гра”;
- любов до природи – екологічність, плекання самозарадності в диких умовах. Природа як найкраще середовище пластування, розвитку особистості;
- любов до руху – фізична активність, спорт, здоровий спосіб життя, мандрівництво і таборування;
- ідея активізму – людей дії, чину, які весело і завзято беруться до праці і викликів. Протилежність до неробства, ледарства;
- ідея боротьби як шляху досягнення цілей;
- ідея волюнтаризму – акцент на силі духу та волі, які треба мати, щоб в боротьбі перемагати
- Ідея організованості (кооперації), зокрема через пластовий рух, інші форми громадської співдії та співпраці.
- Мілітарний дух, який виявляється в багатьох проявах – впоряд, структура, ієрархія, відзнаки, дисципліна,
- Будь готовий – ідея всебічної пластової готовності на всі виклики і труднощі, які можуть зустрітись на життєвому шляху. А щоб бути готовим, варто навчатись і тренуватись.