Вимоги до вмілості
Знає етнографічне районування України та розкаже у гуртку про етнографічні регіони України.
Вміє розрізнити етнографічну групу від етнічної групи (національної меншини).
Довідається та розкаже на сходинах, до якого етнографічного регіону належить місцевість, де народився та проживаєш та до якої етнографічної групи відносили себе твої предки.
Зробить власноруч 2-3 народних вироби (витинанку, писанку, різдвяний павук, ляльку-мотанку, герасівку, вінок, вертепну зірку тощо).
Разом із гуртком відвідає та візьме участь в одному із запропонованих народних святкувань: Андріївські вечорниці, Великодні гаївки, Купальське святкування, можливий також твій варіант.
Долучені документи
Матеріали для підготовки до здачі вмілості
1. Знає етнографічне районування України та розкаже у гуртку про етнографічні регіони України.
Етнографічне районування – це поділ України на регіони – це так звані території, що різняться комплексом етнокультурних прикмет (етнотопонімом (назвою), місцевим діалектом, народною архітектурою, одягом, господарськими заняттями, звичаями тощо), які сформувалися внаслідок ландшафтно-кліматичних, історичних особливостей.
Сучасна етнографія визначає існування таких етнографічних районів країни: Середнє Подніпров’я, Волинь, Полісся, Поділля, Слобожанщина, Південь України, Гуцульщина, Бойківщина, Лемківщина, Долиняни Закарпаття, Північне Прикарпаття.
Також є підрайони:
– Середня і Південна Київщина, Полтавщина, Черкащина в Середньому Подніпров’ї;
– Приазов’я, Нижнє Подніпров’я, Нижнє Побужжя, Крим і Буджак на Південній Україні;
– Покуття, Підгір’я, Опілля та Надсяння на Прикарпатті;
– “огаличанена” Волинь на Волині загалом;
– Західне, Середнє і Східне Полісся;
– Східне Поділля, Західне Поділля і Поділля Буковини.
Прийнято також визначати певні етнографічні підрайони на українських історично-етнографічних землях, що після ІІ Світової війни опинилися у складі сусідніх держав. Наприклад, Північна Лемківщина, територія якої тепер – у складі Польщі, та Південна Лемківщина в Словаччині.
Подібно до того, як межі різних природних умов не бувають виразними і чіткими (за винятком гір і низин), такими ж згладженими є і різниці окремих етнографічних районів, а отже, рідко можемо географічно точно визначити між ними кордони. Слід сказати, що одні складові традиційної культури певного регіону неоднаково поширені в просторі, ніж деякі інші компоненти того самого району. Наприклад, дуже згладжені та нечіткі відмінності між художнім ткацтвом і вишивкою Волині і Полісся, а в народному будівництві, екстер’єрі та інтер’єрі вони очевидні. Так само мало відмінні між собою похоронні обряди гуцулів, бойків, лемків, зате чіткі межі поширення традиційного одягу цих етнографічних груп.
Критерії етнографічного районування України. Етнографічне районування грунтоване на місцевих відмінностях народної культури: матеріальної та духовної. Народна культура – це вироблені впродовж тривалого часу форми організації і співжиття людей, види і способи вироблення матеріальних цінностей (засоби виробництва, продукти харчування, одяг, мова, вірування тощо).
2. Вміє розрізнити етнографічну групу від етнічної групи (національної меншини).
Етнографічна група – локально-територіальна частина етносу (народу), яка вирізняється особливостями матеріальної та духовної культури, побуту, інколи діалектом. Такими групами в Україні є гуцули, бойки, лемки, поліщуки, подоляни, волиняни.
Етнічна група (або національна меншина) – частина етносу, що проживає за межами своєї етнічної території. В Україні такими етнічними групами є поляки, росіяни, угорці, євреї, словаки, чехи, румуни та ін.
Рекомендована література
- Макарчук Степан Історико-етнографічні райони України. – Львів, 2012. – 352 с. http://chtyvo.org.ua/authors/Makarchuk_Stepan/Istoryko-etnohrafichni_raiony_Ukrainy/
- Етнографія України: навч. посібн. / за ред. проф. С. А. Макарчука. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – Львів, 2004. – 520 с. http://chtyvo.org.ua/authors/Makarchuk_Stepan/Etnohrafia_Ukrainy/
- Вовк Федір Студії з української етнографії та антропології. – Прага, 1928. http://elib.nplu.org/view.html?&id=431
- Українські традиції і звичаї: укр. етнографія, народ. вірування, традиції, звичаї, обряд. календар, свята, обереги / [авт.-упоряд. Скляренко В. М. та ін.]. – Харків, 2008. – 318 с. http://elib.nplu.org/view.html?&id=2471
- Сорочук Людмила Народна іграшка як вияв традицій народного виховання в українській родині / Л. Сорочук // Наукові записки [Національного університету “Острозька академія”]. Сер. : Культурологія. – 2010. – Вип. 5. – С. 645-650. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoakl_2010_5_82.
- Українська минувшина – етнографічний довідник: http://etnography.national.org.ua/mynuvshyna/index.html
- Електронний каталог книжок з етнографії «Культура України» http://elib.nplu.org/collection.html?id=32
- Сайт електронної бібліотеки «Україніка» (містить багато оцифрованих етнографічних книжок): http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?C21COM=F&I21DBN=AUTHOR&P21DBN=ELIB