Вмілість "Актороство ІІІ"

Продемонструвати знання драматургії доби класицизму, романтизму, реалізму та модернізму. Знати найвідоміших представників з кожної доби та їх твори.
Знати в загальному розвиток української драматургії та українського театру. Знати провідних театральних діячів України 19-20 ст. Знати, які українські драматурги творили в добу класицизму, романтизму, реалізму, модернізму, та їхні твори.
Прочитати три драматичні твори українських або світових авторів. Продискутувати вибрану драму з гуртком під такими аспектами: ідея твору, побудова драми, техніка діалогу та сценічні засоби.
Знати мистецтво актора: поведінка на сцені, театральні жести, гра обличчя, вживання модуляції голосу; уживаючи цих засобів, прочитати вголос кілька уривків драматичних творів.
Передплачувати часопис, в якому б приділялася увага українській та зарубіжній драматургії.
Провести з гуртком театральну мініатюру на пластовій ватрі чи на святі. [hidepost=1]

Підказки

1. Продемонструвати знання драматургії доби класицизму, романтизму, реалізму та модернізму. Знати найвідоміших представників з кожної доби та їх твори.

Вмілість вимагає серйозних знань з драматургії. В пригоді стане не тільки інтернет , але й бібліотека, бо інформації в мережі інтернет не так вже й багато.

2. Знати в загальному розвиток української драматургії та українського театру. Знати провідних театральних діячів України 19-20 ст. Знати, які українські драматурги творили в добу класицизму, романтизму, реалізму, модернізму, та їхні твори.

На рубежі 19-20 століття переважає соціально-психологічна драма. Потім, як відгук на суспільно-політичну ситуацію початку 20 століття, виникає політична драма. Людські характери досліджуються драматургами («Кассандра» Лесі Українки). Саме в творчості Лесі Українки чи не вперше в українській драматургії сягає свого апогею інтелектуальна, неоромантична драма, в якій увага з побутових обставин переноситься на психологію персонажів, досить складні й витончені інтелігентні переживання.
Новим кроком у розвитку драми стала творчість В. Винниченка, який наполегливо розробляв морально-етичну тематику, прагнучи осмислити суспільно-політичні проблеми засобами психологічної драми («Молода кров», «Чорна Пантера і Білий Ведмідь»).

Найвидатнішим представником українського ренесансу у драмі став Микола Куліш («Зона», «Патетична соната», «Вічний бунт», «Маклена Граса»). Активно розивався цей жанр у повоєнні роки. Соціально-побутова та психологічна драма домінують у творчості М. Зарудного, Олекса Коломійця, Юрія Щербака, Лариси Хоролець, О. Корнієнка.

Питання романтизму в українському театрі не досліджене. Історичні п’єси письменників-романтиків не здобули собі тривалого місця в театральному репертуарі. Романтичне забарвлення мала подеколи режисерська діяльність М. Старицького, М. Кропивницького й інших діячів українського театру.

Театральне мистецтво в більшій, ніж література, мірі залежить від політичного режиму, фінансових можливостей, підготовленості аудиторії. До 1861 року продовжував існувати кріпосний театр, і не тільки у садибах, але і в містах. У 1828 році офіційно було заборонено купувати до театру кріпаків, але і після цього кріпосні актори продовжували входити до складу деяких театральних труп. У 1789 театр був побудований у Харкові, але в ньому йшли тільки російські п’єси.

Першими українськими постановками були «Наталка Полтавка» в 1819 році і пізніше «Москаль-чарівник» у Полтавському любительському театрі. Вони стали можливими завдяки щасливому збігу обставин: підтримка генерал-губернатора Малоросії М. Репніна, керівництво трупою Іваном Котляревським, гра геніального актора Михайла Щепкіна, тоді ще кріпака. Театр діяв у Полтаві у 1818-1821 роках. Професійна ж українська трупа була створена тільки на початку 80-х років. Організаційними питаннями в ній займався Михайло Старицький, режисурою — Марко Кропивницький. Обидва були також драматургами. Їм вдалося об’єднати талановитих акторів: брати Тобілевичі (псевдоніми: Івана — Карпенко-Карий, Миколи — Садовський, Панаса —Саксаганський), Марія Заньковецька, Ганна Затиркевич, інші. Пізніше трупа декілька разів розділялася, але, що цікаво, всі чотири оформлені колективи продовжували працювати яскраво, мали великий успіх в Україні, на півдні Росії (тому що трупи були пересувними).

Великий знавець української мови, Михайло Старицький писав комедії (не гасне популярність «За двома зайцями»), драми («Не судилося», «Богдан Хмельницький»). Вони змальовували реалістичні картини сільського, міського побуту, передавали типові національні характери. Але ні Старицький, ні близький йому Кропивницький не виходили за рамки так званої «етнографічної драматургії». Творцем української соціальної драми став Іван Карпенко-Карий (Тобілевич). У основі його п’єс (драми «Бурлака», «Безталанна», комедії «Сто тисяч», «Хазяїн») лежать глибокі психологічні конфлікти, гострі соціальні протиріччя.

Більше можна дізнатись за такими посиланнями:

3. Прочитати три драматичні твори українських або світових авторів. Продискутувати вибрану драму з гуртком під такими аспектами: ідея твору, побудова драми, техніка діалогу та сценічні засоби.

Точка розрахована як гутірка чи гра, в якій ви маєте донести до гуртка , що саме таке ідея твору, побудова драми.
Найвідоміші драматичні твори ви зазвичай читаєте з предмету українська література в своїх навчальних закладах.
Виберіть ті твори, які вам найбільше сподобались, і в яких ви добре орієнтуєтесь.
При підбірці творів беріть до уваги те , що твори мають бути легко-зрозумілими для всіх учасників дискусії.
За цією посиланням можете вибрати на вибір драматичні твори http://www.ukrlit.vn.ua/5klas/12/drama.html

4. Знати мистецтво актора: поведінка на сцені, театральні жести, гра обличчя, вживання модуляції голосу; уживаючи цих засобів, прочитати вголос кілька уривків драматичних творів.

Зазвичай цього можуть навчити тільки актори, або викладачі акторського мистецтва.
Найкращим для вас варіантом буде, якщо ви з гуртком запросите актора на гурткові сходини, і він вам все детально розкажить і покажить.
В підсумку гурток підготує сценку з використанням читат з уривків драматичних творів.
Гурток або курінь може прийняти участь на крайових акціях, таких як День Пластуна чи Орликіада, де ваші набуті вміння стануть вам в нагоді, і ви позмагаєтесь з іншими куренями в акторській майстерності.

5. Передплачувати часопис, в якому б приділялася увага українській та зарубіжній драматургії.

В цій точці йдеть про те, що вам потрібно постійно перебувати в курсі театральних подій України чи саме своого міста
Ви можете або звернутись на пошту і передплачувати часопис («Кіно-театр», «Театр», «Театральна бесіда» і ін..) або переглядати інтернет сайти цих видань :

6. Провести з гуртком театральну мініатюру на пластовій ватрі чи на святі.

Точка стосується саме реалізації набутих вашим гуртком знань.
На будь-якій акції де потрібно показувати мініатюри (в пункті 4 вказані акції чи інші) покажіть те чому ви навчились. І тут все залежить від вашої фантазії, акторського мистецтва і імпровізації. Успіху.

підготував: Арсен Волосянко[/hidepost]

Вмілість “Актороство ІІІ”

Підказки

Залишити відповідь Скасувати відповідь