Тема компетентностей останніми роками в освітньому просторі України перебуває в активному обговоренні. Динамічний світ примушує постійно аналізувати чи ми йдемо в ногу з часом. Можемо побачити, як змінюються рекомендації Давоського форуму щодо ключових навичок життя протягом кількох років, як видозмінювались бачення ключових компетентностей для навчання протягом життя, рекомендовані в ЄС. Навіть під час розробки ключових компетентностей для “Нової української школи” можна було спостерігати активний пошук і зміни за порівняно короткий проміжок часу.
На виконання Стратегії Пласту 2030 з ініціативи Крайової пластової ради весною 2020 року провела свою діяльність робоча група із розробки проєкту пластових компетентностей, за підсумком якої було подано її напрацювання на ширший загал. Згідно результатів, було виокремлено 29 компетентностей, які, на думку більшості членів групи, варто розглянути як такі, що варто впроваджувати у пластовій освітній програмі і на основі них оновлювати проби та інших змістовні складові.
З літа 2020 триває експертне обговорення цього питання і в жовтні для продовження розвитку цієї справи крайовий провід вирішив ввести постійного діловода із розвитку пластових компетентностей, щоб на основі них оновити за кілька років пластові програми різних уладів.
У цій статті виокремлено ті компетентності, які, на думку автора, станом на зараз постійно розвиває пластова програма і на які, першочергово, варто звертати увагу в процесі оновлення освітнього наповнення. Інші компетентності, подані в напрацюваннях робочої групи, так чи інакше можна поєднати із запропонованими нижче чи вивести із них.
Звісно, раніше, в Пласті ми не дивились під цим кутом зору, але якщо оцінити із точки зору сьогодення, то визначні пластуни минулого розвивали в собі більшість із цих компетентностей, просто не називаючи це так.
Текст визначення компетентностей взято із формулювань робочої групи.
Духовна компетентність – здатність особистості реалізовувати у повсякденному житті та у різних сферах діяльності християнські цінності, давати відповіді на складні духовні питання і творити свої стосунки із Богом.
Формується на основі пізнання та реалізації трьох головних обов’язків пластуна, практикуванні свого релігійного віровизнання.
Ціннісно-світоглядна компетентність як здатність формувати свій світогляд на основі пластових цінностей та вартостей і застосовувати його у житті. Спроможність особистості визначати ціннісні орієнтири власної життєдіяльності, збагачувати систему цінностей та виявляти їх у самореалізації, готовність до певного типу поведінки в конкретних обставинах, формувати цінності суспільного світогляду.
Формується протягом всього шляху пластування, зокрема через пізнання і практикування пластових ідейних засад, вартостей, підходів до життя, прикладу авторитетних пластунів, читання класичної скаутської та пластової літератури. Найважливіший період – це 14-17 років (старше юнацтво).
Громадянська компетентність – здатність особистості бути свідомим, відповідальним, повновартісним громадянином місцевої громади та національної спільноти, патріотом своєї держави, здійснювати громадянські обов’язки, виконувати соціальні функції як громадянина своєї держави, брати участь у суспільному житті.
Формується через поступове плекання патріотичної та громадянської свідомості, любові до свого, рідного українського, відповідальності не тільки за себе, але і за оточуючий світ (напр. через провідництво на рівні гуртка чи куреня). Ключовим у формуванні є період 2-3 юнацької проби, а також вік студентського життя
Провідництво як здатність особистості бути лідером, вести за собою людей, брати на себе відповідальність за справи, проєкти та інших, організовувати команди та спільну роботу, формувати у будь-якому об’єднанні людей спільні цінності, цілі, завдання та пріоритети, культуру поведінки
Формується наскрізно через різноманітні форми пластової активності, але в першу чергу через виконання відповідальних функцій – капітана команди на змазі, гурткового чи курінного провідника, ситуативне лідерство під час ігор та загалом у тих справах, де є можливість розкрити свої знання та вміння, самостійність, здатність вести за собою інших. Кульмінаційний період з точки зору важливості – це період 3 проби, 15-18 років, коли є змога максимально себе проявити і попрактикуватись у провідництві.
Проектна компетентність як здатність самому та з командою застосовувати проєктний метод для втілення різноманітних ідей та задумів для реалізації місії Пласту.
Виробляється через застосування проектного підходу серед різноманітних форма пластової активності. Тепер це вже застосовується в період 2 проби (13-14 років), і особливо в старшому юнацтві (3 проба). Загалом ця компетентність дуже практична і корисна у професійному дорослому житті.
Волонтерство і служіння – здатність особистості та її стійка мотивація до суспільно корисної діяльності у будь-якій сфері, безкорисні дії, спрямовані на надання допомоги, покращення ситуації чи середовища.
Звісно, що основою є 3 головні обов’язки, зокрема другий. А також лицарська легенда Пласту. Суспільне очікування від Пласту – це якраз активна волонтерська позиція пластунів, ті добрі справи, які ми можемо творити для інших.
Життя в природі – здатність особистості використовувати наявні природні ресурси, а також їх адаптувати, модифікувати чи продукувати нові для забезпечення виживання та життєдіяльності в умовах дикої природи, здатність ефективно таборувати в різноманітних умовах, бути компетентним у різних ділянках практичного пластування.
Формується наскрізно крізь всю пластову програму від пташат, крізь новацтво та юнацтво, і завершується у старшопластунському віці (ЛШ/ШБ, різноманітні крайові табори, мандрівки, спеціалізації тощо).
Самозарадність – здатність особистості самостійно, безпечно, ефективно та з мінімальним залученням ресурсів вирішувати різноманітні завдання та ситуації у будь-якому середовищі, зокрема в екстремальних умовах.
Формується ще починаючи із новацької програми, але особливо важливим розділ юнацької проби «життєва зарадність», є юнацькі табори, вмілості І, ІІ, ІІІ пера.
Здоровий спосіб життя як здатність особистості плекати всебічне здоров’я, розумно використовувати ресурси та біоритми власного організму, запобігати захворюванням, зміцнювати всі системи організму й поліпшення загального самопочуття.
Починається розвиток корисних звичок ЗСЖ ще в пташат, ключовим є період середнього та старшого юнацтва, коли кількість викликів і загроз є великою, а цінності та вольові якості ще не кінцево сформовані.
Самовиховання як здатність постійно працювати над своїм характером, над своїм всебічним розвитком, спроможність усвідомлено та цілеспрямовано впливати на формування власної особистості шляхом розвитку позитивних рис та подолання негативних.
Перші навички самовиховання формуються ще в пташат, а ключовим звісно є юнацький період.
Доповнення 2023.
Актуальним є посилювати безпековий компонент програми, враховуючи виклики війни і її наслідків. Це може бути безпекова чи безпекова компетентність як здатність до безпечної поведінки, знання протоколів дій на випадок різних загроз, перебування в умовах бойових дій, окупації, під час мінної, радіаційної, хімічної небезпеки тощо.
Окремо слід посилювати компонент – початкова/базова військова підготовка. Чи це може бути як частина програми самозарадності та безпечної поведінки, чи як окрема програма на подобі програми тіловиховання.
Отже, на мою думку, варто зосередитись на аналізі саме цих компетентностей та на їх основі оновлювати пластові програми.
Фактично вони зберігають свою актуальність вже більше 100 років і саме завдяки ним виростали ті тисячі визначних пластунів, якими ми пишаємось і ставимо їх за приклад.
Із цим переліком вдало поєднується бачення всебічно розвинутої особистості по 5 напрямках, націлених на формування характеру, а також і пластовий метод із 8 складових, які так чи інакше застосовуються для вироблення тої чи іншої компетентності.
Різноманітні нові освітні компетентності можуть постійно змінювались, залежно від розвитку суспільства, а те, що пропонує Пласт, буде актуальним ще надовго, оскільки ці компетентності спрямовані на осягнення виховного ідеалу Пласту, який можна описати так (виходячи із мети Пласту, ідейних засад – трьох головних обов’язків та пластового закону, а також згаданих компетентностей):
Пластовий виховний ідеал (індивідуальний):
- християнин, вірний Богові, із розвинутими духовно-моральними християнськими засадами.
- патріот України, котрий захищає українські національні інтереси, плекає українську мову, культуру, вивчає і популяризує історію та традиції.
- волонтер, котрий усвідомлено реалізовує другий головний обов’язок – допомагати іншим, творити щоденне добре діло. Ініціює чи бере участь у корисних справах для суспільства, ближніх;
- свідомий, відповідальний і повновартісний громадянин місцевої, національної та світової спільноти;
- провідник суспільства, здатний вести за собою інших, формувати команди, реалізовувати проекти, очолювати відповідальні напрямки діяльності в різних сферах життєдіяльності;
- всебічно розвиненута особистість (фізично, емоційно, розумово, духовно та соціально) із сформованим характером та пластовим світоглядом, набором відповідних компетентностей;
- самозарадний пластун із розвинутими загальними навичками (soft skills) та готовністю ефективно діяти в різних обставинах і середовищах.
- Оборонець – пластун, здатний чинити спротив у випадку загрози національній безпеці та територіальній цілісності, знає своє місце в складі сил безпеки та оборони чи в який спосіб готовий сприяти їм.
Пластовий виховний ідеал (колективний):
- Нове покоління української молоді, виховане на основі ідейних засад Пласту, з допомогою пластової методики і виховних засобів.
- “Цвіт України, новий люд”, спроможні активні громадяни, здатні творити успішну Україну.