При роботі з гуртком певний період (2-3 роки), юнацтво здобуває вищі ступені, проходить низку вишколів, заходів, організовує вже свої проекти і таким чином весь цей час грають у Велику гру, дотримуються її правил та законів. Впорядник/впорядниця спираючись на Правильний УПЮ (де описані повноваження діловодів, форми занять гуртка) проводить сходини (зайняття) з гуртком належним чином. Але в сучасному світі юнацтво важко зацікавити лише заходами, сходинами ( особливо, якщо сходини тільки 1 раз на тиждень) інтерактивними методами, їм потрібні також неформальні збірки і зустрічі. Трапляються моменти, коли дитина приходить до Пласту, займається, їздить на заходи, а потім їй перестає бути цікаво і вона відходить. На мою думку, виховнику варто приділяти гуртку увагу і поза пластовими зайняттями. Наприклад збиратися без одностроїв в кіно, грати в настільний теніс, ходити на каву і при цьому відкритіше спілкуватися на різні теми, які їх цікавлять. Тоді юнацтво зрозуміє, що гурток є і за межами сходин або заходів і також це ще краще здружить їх і покращить комунікацію. Дуже важливо щоб юнацтво відчувало себе вільним, щоб розуміли, що є закони, правила, меж,і але що і є моменти, коли можна вийти за ці межі. Але звичайно важливо впоряднику/впорядниці пояснити і навіть ввести правила таких неформальних збірок (бо вони можуть вийти з під контролю і перенестися на заходи, вишколи).
Приклад з мого юнацтва
В гуртку, у якому я юнакував, відбувалися сходини 1 раз на тиждень. З часом нам стало не вистачати того часу. І ми почали зустрічатися по 3-4 рази на тиждень. Ходити грати в приставку, кататися на роликах та і просто так. І завдяки цим неформальним зустрічам ми ще краще здружилися і коли вже перейшли в старшопластунство (вікова група 18+), всі були кращими друзями з якими і в вогонь і в воду.
На мою думку, неформальне коло спілкування корисне тим що:
Покращує комунікацію в гуртку, дає можливість юнацтву краще розкритися один перед одним;
Дає розуміння, що є свобода, а не тільки обмеження та правила;
Створює у гуртку команду і мотивує переходити в старшопластунство та набирати гурток;
Знаходиш найкращих друзів на все життя.
Також є варіант збільшення кількості сходин. Як відомо сходини відбуваються щонайменше 1 раз на тиждень, але кожен гурток може вирішити збиратися скільки завгодно разів. І тоді це може замінити неформальні зустрічі і дати такий самий ефект. Коли є хлопці віком 13 років, можна розповісти їм про гурткову систему і запропонувати впровадити в гуртку. “Гурткова система це – адаптована і засвоєна в більшому чи меншому ступені, але основне те, що мусять бути постійні малі групи, кожна під відповідальністю провідника, і ці групи мають бути організовані як пластові гуртки. Візьмемо гурток, що складається з шести хлопців. Оскільки ця одиниця створена для праці, гри, дисципліни, таборування, добрих вчинків, то важливо призначити здібного, відповідального пластуна, який міг би бути провідником у цій групі. Здібний не значить, що він він має бути дуже розумний. Йдеться про те, що він має вміти повести за собою друзів. Якості провідництва є частково, природними, а частково набутими. Природні якості дуже важливі, однак яким би досконалим не був хлопець, він не може стати справді успішним провідником, якщо не володіє тими особливими якостями – особистим магнетизмом, – що ведуть друзів в праці і грі. Набуті якості можна швидко розвинути звичайним пластовим вишколом за методом гурткової системи.” Гарний ефект виникає, коли старші юнаки виховують молодших або навіть стають підбратчиками. Через пару місяців дуже гарно видно, як дорослі хлопці змінюються і набувають вмінь провідників
Всі дорослі виховники є волонтерами і виділяють свій власний час для проведення сходин і за це не отримують матеріальної винагороди. І багатьом може бути складно збиратися більше 1 разу на тиждень. Але головне організувати процес, юнацтво підхопить і самі продовжать. Але як казав мій впорядник ” Покажи мені свій розклад дня і навіть якщо в тебе ЗНО, робота, 3 дітей, я знайду 1-2 години на день для проби”, тому все залежить від Вас.
Висновок
Після впровадження неформального кола спілкування, комунікація, командна робота, мотивація організовувати, дружність в гуртку покращиться і підніметься ефективність виховної роботи. Головне, щоб діти також розуміли, що виховник “на їхній хвилі” і не має якоїсь межі або прірви у спілкуванні та відкритості. Зазначу, що у моєму гуртку розвивається неформальне спілкування і діти знають, що можна розповісти речі, про які вони не в змозі поговорити з батьками. Але і також, що є правила, яких треба дотримуватися. Наприклад:
Розмови на вільні, відкриті теми, про які складно говорити з іншими;
Що відбувається на зустрічах, залишається на зустрічах. Тим самим діти знатимуть, що можна довіряти цьому колу спілкування;
Не переносити неформальні справи на пластові заходи та сходини. Повинна бути межа, і це важливо пояснити дітям