ст. пл. Оля Євстахевич,
виховниця та зв’язкова 46-го куреня УПЮок ім. М. Богуславки (Київ)
Завантажити проект в форматі PDF можна тут.
Назва: “Свято Шевченка”
Вид заходу: Тереновий змаг для молодшого юнацтва
Мета: в цікавий і доступний спосіб перевести святкування традиційного заходу, уникаючи аналогії з шкільними святкуваннями (декламації віршів і спів хору), поєднати перевірку пластових елементів з перевіркою знань про Кобзаря.
Актуальність теми: Свято Шевченка – традиційний захід станиці Київ, як і кожної станиці, який останнім часом не зацікавлював наше юнацтво через ту ж таки традиційність. Після зими і перед початком весняних
мандрівок та Свята Весни юнацтво потребує руху, а для виховників в той самий час важливо перевірити готовність до початку таборування свого юнацтва (в даній тереновій грі – молодшого).
Інформація про реалізацію проекту: Тереновий змаг “Свято Шевченка” був переведений 9 березня 2002 року в Києві як станичний захід. Участь у змазі взяло 8 збірних команд юнацтва станиці як учасники і 12 старшопластунів як інструктори/помічники інструкторів на точках. Комендант змагу – ст.пл. Оля Євстахевич, бунчужний – ст.пл. Іван Кріпченко. Нагородження переможців (1,2,3 місце команди і 1,2,3 місце в індивідуальноум заліку) відбулось 12 квітня 2002 року на святкуванні 90 – річчя Пласту.
Анотація: Теренова гра передбачає проходження точок, які умовно називаються станціями. Вони є наступними: Географічна, Ономастична, Гра Кіма, Музична, Пластова, Індентифікаційна, Пошукова, Театральна. На кожній учасники мають окремі завдання, коли індивідуальні, коли – для всієї команди. Загальна тривалість змагу: 1,5 – 2 години. Кількість інструкторів: 8 осіб. Кількість команд: максимум – 8, мінімум – 2. Територія для виконання: квартал міста, бажано з великою кількістю архітектурних пам’яток, на які легко орієнтуватися для знаходження точки змагу (центр).
Зміст проекту:
Станції:
• Географічна ( проходження точки командне)– назвати і прочитати якнайбільшу кількість Шевченкової поезії, де б згадувалися географічні назви.
• Ономастична (від лат. onima – ім’я) (здають кожен індивідуально) – назвати чи прочитати (продекламувати) якнайбільшу кількість творів Шевченка (поезія, проза, картини), де згадуються імена.
• Гра Кіма (кожен індивідуально) – на точці юнацькій команді показується картина Шевченка “Катерина”, на яку вони уважно дивляться хвилину, а потім на окремому аркуші описують побачене і здають інструктору.
• Музична (командна, але бали за спів зараховуються при умові, що співає не менше 3-ьох осіб)– заспівати уривок з пісні на слова Т. Шевченка або назвати такі пісні.
• Пластова (командна)– команда юнацтва має назвати ті точки Пластового Закону, на які підібрано уривки з творів Шевченка.
• Ідентифікаційна (командна) – на розгляд юнацтва подаються картки з уривками поезій, два з яких не є Шевченковими, і картки з назвами творів. Потрібно правильно назвати уривки, а також назвати твір і автора не-Шевченкових уривків.
• Пошукова (командна) – “Знайди Шевченка”, букви слова “Шевченко” розкидані на невеликій території точки, зроблені або позначені різнопланово (з паперу, сірників, викладені листям, камінчиками, нашкрябані на землі або присутні на однострої інструктора). На цій точці встановлюється рекорд, в залежності від якого потім точкують команди.
• Театральна (командна) – команда розбивається на 2 частини і одна одній готують “пантоміму” – уривок з твору Шевченка, який друга команда має відгадати.
Проходження станцій відбувається по колу. На кожну точку відводиться 10 хвилин. Перед початком змагу інструктори забирають з собою команди на станцію, і з початком визначеного часу починають переведення точки. Після закінчення 10-ти хвилин інструктор називає місце наступної точки.
Початок і закінчення змагу – традиційний, пластовий (відкриття, молитва, прапор тощо, закриття бажано зробити біля пам’ятника Шевченка і покласти до нього квіти).
Результати змагу (індивідуальні і командні), а також вручення призів переможцям, на мою думку, вартує оголосити пізніше (особливо зважаючи на перевірку завдання станції “Гра Кіма”) і гарним днем для цього може бути день святкування Пластової Присяги 12 квітня.
Матеріали для інструкторів:
На станцію “Пластову” (на “добру гадку” 2 уривка для невеличкого запутування):
1. “… а дівчина при самій дорозі Недалеко коло мене Плоскінь вибирала. Як почула, що я плачу – Прийшла, привітала, Утирала мої сльози та поцілувала…” (Пластун братерський і доброзичливий).
2. “… І не встануть з праведними Злії з домовини; Діла добрих оновляться, Діла злих загинуть.” (Пластун справедливий).
3. “… Увечері посумую, А вранці заплачу. Зійде сонце – утру сльози, Ніхто не побачить…” (Пластун завжди доброї гадки).
4. “… Засне долина. На калині І соловейко задріма. Повіє вітер по долині – Пішла дібровою руна; Руна гуляє – Божа мова, Встануть сердеги працювать, Корови підуть по діброві, Дівчата вийдуть воду брать, І сонце глане – рай та й годі!..” (Пластун любить красу і дбає про неї).
5. “… Там найдете щире серце І слово ласкаве, Там найдете щиру правду, А ще, може, й славу …” (Пластун завжди доброї гадки).
На станцію “Індентифікаційну”:
А хто такий
У чорній киреї
Через базар переходить?
Став; розрива купу
Ляхів мертвих: шука когось.
Нагнувся, два трупи
Невеликих взяв на плечі
І, позад базару,
Через мертвих переступа,
Криється в пожарі
За костьолом.
(“Гайдамаки”)
Отак, ідучи попідтинню
З бенкету п’яний уночі,
Я міркував собі, йдучи,
Поки доплентавсь до хатини.
А в мене діти не кричать,
І жінка не лає,
Тихо, як у раї,
Усюди божа юлагодать –
І в серці і в хаті,
Отож я ліг спати.
А вже підпилий як засне,
То хоч коти гармати,
І усом не моргне.
(“Сон”)
Схаменіться! Будьте люди,
Бо лихо вам буде!
Розкуються незабаром
Заковані люди.
Настане суд, заговорять
І Дніпро і гори!
І потече сторіками
Кров у синє море
Дітей ваших… І не буде
Кому помагати:
Одцурається брат брата
І дитини мати.
(“І мертвим, і живим, і ненародженим”)
Стань і вдивляйся: скільки тих облич
Довкола виду твого, нібі німби,
Так сумовито виграють на дримбу,
Хоч Господа на допомогу клич.
Вдивляється у проруб край світів
Душа твоя, зайшовшись начуванням.
Тонкоголосе щемне віщування
В подобі лиць – без уст, очей і брів.
(Василь Стус)
Рученьки терпнуть, злипаються віченьки…
Боже, чи довго тягти?
З раннього ранку до пізньої ніченьки
Голкою денно верти…
(Павло Грабовський “Швачка”)