Погодознавство

1. Розпізнати та назвати 10 формацій хмар, пояснити, яку погоду можна за ними передбачити.

Хмари – скупчення на певній висоті в тропосфері продуктів конденсації водяної пари (водяні хмари), чи кристалів льоду (льодяні хмари), чи тих і других (змішані хмари). При укрупненні хмарних елементів і зростанні їхньої швидкості падіння вони випадають із хмар у вигляді опадів.

Утворення хмар пов’язане з виникненням в атмосфері областей з високою відносною вологістю.

Хмари можна класифікувати в різний спосіб:

• за висотою формування,
• за формою та
• внутрішньою будовою.

Кожний рід хмар спостерігається у визначеному інтервалі висот (ярусі), що залежить від широти. У залежності від висоти основи виділяють:

• хмари верхнього ярусу – в основному складаються з крапельок води, тому що вони розташовуються на висотах нижче2 км. Однак, коли температура досить низька, ці хмари можуть також містити частки льоду і сніг;
• хмари середнього ярусу – звичайно зустрічаються на висотах 2-7 км для помірних широт, 2-4 км – для полярних і 2-8 км – для тропічних. Оскільки їхні висоти невеликі, то вони переважно складаються з крапельок води, однак, можуть містити і кристалики льоду, коли температура досить низька;
• хмари нижнього ярусу – в основному складаються з крапельок води, тому що вони розташовуються на висотах нижче 2 км. Однак, коли температура досить низька, ці хмари можуть також містити частки льоду і сніг.

Окремо виділяють

• хмари вертикального розвитку з основою на рівні нижнього ярусу і високими вершинами (іноді до 14 км і вище). Це — купчасті хмари, що мають вид ізольованих хмарних мас, вертикальні розміри яких одного порядку з горизонтальними. Викликаються вони звичайно або температурною конвекцією, або фронтальним підйомом, і можуть рости до висот у 12 км, реалізуючи зростаючу енергію через конденсацію водяної пари в межах самої хмари.

Роди хмар

За формою хмарних утворень виділяється 10 родів хмар, що взаємно виключають один одного:

• Перисті – окремі тонкі білі нитки, зібрані в пучки, гряди тощо.

Поява перистих хмар в західній частині горизонту в наших регіонах пов’язана з наближенням фронтів і циклонів.

Рівномірно розташовані на небосхилі перисті хмари говорять про стійкість даної погоди.

• Перисто-купчасті – гряди чи купи тонких білих хмар без тіні, побудовані з дрібних елементів.

Їх появлення пов’язане з наближенням холодного фронту.

• Перисто-шаруваті – хмари, “білясте прозоре покривало”, складене з льодяних кристалів.

З’являється при наявності навколо Сонця чи Місяця оптичних явищ – гало тощо.

Пов’язані з наближенням теплого фронту.

• Висококупчасті – білі або сірі хмари у виді шарів і гряд, побудованих із пластинчастих чи округлих мас та валів. Вони можуть мати затінені частини, що відрізняє їх від перисто — купчастих хмар.

Висококупчасті хмари звичайно виникають унаслідок поступового сходження повітря перед холодним фронтом.

Наявність висококупчастих хмар теплим і вологим літнім ранком звичайно означає, що до обіду на небі з’являться грозові хмари.

• Високошаруваті – у вигляді завіси ясно-сірого або синюватого кольору, у якій можна розрізнити смуги або волокна. Сонце і Місяць видні крізь ці хмари дуже смутно, приблизно як видна спіраль у матовій лампочці. Вони майже завжди перемежовують перисто-шаруваті.

Найчастіше такі хмари виникають у процесі опускання й ущільнення перисто-шаруватої хмари. Викликають опади. Високошаруваті хмари, покривають великі простори.

• Шарувато-купчасті – хмари у вигляді сірих чи білих пасм, валів, між якими просвічує небо.

Утворюються чи при порушенні шаруватих хмар, чи при злитті купчастих.

• Шаруваті – сірий, однорідний шар хмарності.

Опади не випадають.

Утворюються на фронтах, згодом розвиваються в шарувато-дощові.

• Шарувато-дощові— рівний сірий хмарний покрив, з якого випадають суцільні опади чи мряка.

Диск Сонця чи Місяця не просвічує, тому що покрив має велику вертикальну потужність.

• Купчасті хмари — хмари конвекції, у вигляді куполів, бугрів, башт, що розвиваються в вертикальному напрямку.

До них належать купчасті хмари правильної форми, разірвано-купчасті і могутні купчасті. Ці хмари опадів не дають У тропічних районах і навіть у помірних широтах улітку, особливо якщо хмари сформувалися в масах морського повітря, купчаста потужна хмара може дати локалізовані короткочасні сильні опади.

• Купчасто-дощові – хмари конвекції, темні основи яких знаходяться на висоті 100-200 м і складені з водяних крапель, а білі вершини простягаються до висоти8-10 км, інколи – до14 км і складені з льодових кристалів.

Ці хмари розростаються по вертикалі набагато більше ніж купчасті хмари гарної погоди. При досягненні вершиною висоти пір’ястих хмар, вона починає розмазуватися, приймаючи форму ковадла.. Купчасто-дощові хмари завжди дають сильні зливи, іноді з градом. Майже завжди в ньому співіснують рідка вода і крижані кристали, що викликає могутні електричні явища. Купчасто-дощова хмара являє собою природну електростатичну машину і, по-суті, це є грозова хмара

З ними пов’язані зливові опади і грозові явища.

2. Описати дію ртутного та анероїдного барометра.

Барометр (від грец. βάρος – вага, тиск та грец. μετρέω – виміряти) — прилад для вимірювання атмосферного тиску.

Розрізняють декілька типів барометрів:

• Барометри з рідиною

У них вага стовпчика рідини (води або ртуті) врівноважується тиском атмосфери. Зазвичай такі барометри являють собою скляну трубку, заповненою рідиною та запаяною з одного кінця. Трубка встановлюється вертикально, відкритим кінцем униз, у чашку з рідиною. Висота стовпчика рідини є пропорційна тиску, тому тиск вимірюется у міліметрах ртутного стовпа — “мм рт. ст.” або міліметрах водяного стовпа — “мм вод. ст.” (1 ммрт. ст. =13,5951 ммвод. ст.).

• Барометри без рідини

Так звані анероїди (від грец. α, “не” та грец. νηρος, “вологий” — тобто “безводний”), у яких зміна атмосферного тиску змушує стискуватися або розширюватися гофровану металеву коробку (вакуумну камеру) з розрідженим повітрям усередині. Ці деформації, за допомогою системи важелів та шарнірів, передаються стрілці, що рухається по шкалі, на якої стоять позначки, які відповідають тиску. Показники анероїда з часом змінюються, внаслідок зміни пружності стінок коробки, тому його необхідно час від часу звіряти з ртутним барометром.

Найчастіше, барометри застосовують для передбачення погоди.

3. Пояснити інформацію та зміни на синоптичній карті впродовж 4 днів.

Прогнози погоди складаються методами синоптичної метеорології. Синоптична метеорологія (від грец. синоптикус – здатний усе оглянути), – це розділ метеорології, що вивчає атмосферні процеси, які визначають умови погоди і її зміни з метою розробки методів прогнозу погоди.

Синоптична карта (грец. συνοπτικός, «доступний для огляду одночасно») – це географічна карта, на якій умовними знаками нанесені результати спостережень багатьох метеостанцій. Така карта дає наочне уявлення про стан погоди в даний момент. При послідовному складанні карт з’ясовуються напрямки руху повітряних мас, розвиток циклонів, переміщення фронтів. Аналіз синоптичних карт дозволяє передбачати зміни погоди. Можна відстежити зміни стану атмосфери, зокрема переміщення й еволюцію атмосферних збурень, переміщення, трансформація і взаємодію повітряних мас і т.д. В останні десятиліття синоптична інформація збагатилася результатами аерологічних спостережень. В останні роки також використовується супутникова інформація про стан океанів і частин суші, де немає метеостанцій. Фотографування хмарних систем із супутників дозволяє виявити зародження тропічних циклонів над океанами.

4. Пояснити, що таке абсолютна та відносна вологості та який їх вплив на погоду.
Описати 4 види туману.

Вологість повітря — вміст водяної пари в повітрі, характеризується пружністю водяної пари, відносною вологістю, дефіцитом вологи, точкою роси, — є одним з найважливіших параметрів атмосфери, що визначає погоду, а також те, наскільки комфортно почуває себе людина в даний момент часу.

Є два способи кількісної оцінки вологості:

Абсолютна вологість — маса водяної пари, що утримується в одиницях об’єму повітря.

Відносна вологість — відношення абсолютної вологості до її максимального значення при даній температури. При 100% відносній вологості в повітрі може відбутися конденсація водяних пар з утворенням туману, випаданням води. Температура, при якій це трапляється, називається точкою роси.

Оптимальна для людини вологість 40-60%

Туман — атмосферне явище, що полягає в скопиченні продуктів конденсації, звішених в повітрі безпосередньо над земною поверхнею. Виникає внаслідок охолодження повітря від земної поверхні чи випаровування з теплої води.

Тумани з водяних крапель спостерігаються головним чином при температурах повітря вище -20 °С.

Тумани в населених пунктах бувають частіше, ніж удалині від них. Цьому сприяє підвищений вміст гігроскопічних ядер конденсації (наприклад, продуктів згоряння) у міському повітрі.

Тумани перешкоджають нормальній роботі всіх видів транспорту, тому прогноз туманів має велике народно-господарське значення.

Є 4 види туману:

За способом утворення тумани поділяються на два види:

1)        Тумани охолодження — утворюються через конденсацію водяної пари при охолодженні повітря нижче точки роси.

2)        Тумани випаровування — є випарами з більш теплої поверхні, що випаровує, у холодне повітря над водоймами й вологими ділянками суші.

Крім того тумани розрізняють за синоптичними умовами утворення:

3)        Внутрішньомасові — що формуються в однорідних повітряних масах.

4)        Фронтальні — що утворюються на границях атмосферних фронтів.

Серпанок  (димка) — дуже слабкий туман. В серпанку видимість становить кілька кілометрів.

Внутрішньомасові тумани переважають у природі, як правило вони є туманами охолодження. Їх так само прийнято розділяти на кілька типів:

• Радіаційні тумани – тумани, що з’являється в результаті радіаційного охолодження земної поверхні й маси вологого приземного повітря до точки роси. Звичайно радіаційний туман виникає вночі в умовах антициклону при безхмарній погоді й легкому бризі. Часто радіаційний туман виникає в умовах температурної інверсії, що перешкоджає підйому повітряної маси. Після сходу сонця радіаційні тумани звичайно швидко розсіюються. Однак у холодну пору року в стійких антициклонах вони можуть зберігатися й удень, іноді багато діб поспіль. У промислових районах може виникнути крайня форма радіаційного туману – смог.
• Адвективні тумани – утворюються внаслідок охолодження теплого вологого повітря при його русі над холоднішою поверхнею суши або води. Їхня інтенсивність залежить від різниці температур між повітрям і поверхнею, що підстилає, і від вологовмісту повітря. Ці тумани можуть розвиватися як над морем, так і над сушею й охоплювати величезні простори, в окремих випадках до сотень тисяч км2. Адвективні тумани звичайно бувають при похмурій погоді й найчастіше в теплих секторах циклонів. Адвективні тумани більш стійкі, ніж радіаційні, і часто не розсіюються вдень.
• Морський туман – адвективний туман, що виник над морем у ході переносу холодного повітря на теплу воду. Цей туман є туманом випаровування. Тумани такого типу часті, наприклад, в арктиці, коли повітря попадає з льодового покриву на відкриту поверхню моря.

Фронтальні тумани утворюються поблизу атмосферних фронтів і переміщаються разом з ними. Насичення повітря водяною парою відбувається внаслідок випару опадів, що випадають у зоні фронту. Деяку роль у посиленні туманів перед фронтами грає падіння атмосферного тиску, що спостерігається тут і створює невелике адіабатичне зниження температури повітря.

До туманів також відносяться так називані сухі тумани (помоха, імла), у цих туманах частками є не вода, а дим, кіптява, пил і так далі.

Найчастішою причиною сухих туманів є дим лісових, торф’яних або степових пожеж, або степовий лесовий або піщаний пил, що піднімають і стерпні вітром іноді на значні відстані, а також викиди промислових підприємств.

Нерідкий й перехідний щабель між сухими й вологими туманами – такі тумани складаються з водяних часток разом з досить більшими масами пилу, диму й кіптяви. Це – так звані брудні, міські тумани, що є наслідком присутності в повітрі великих міст маси твердих часток, що викидають при топленні димовими, а ще більшою мірою – фабричними трубами.

5. Пояснити, що таке постійні та локальні вітри та як вони утворюються.

Вітер –  рух повітря відносно земної поверхні, викликаний нерівномірним розподілом атмосферного тиску і спрямоване із зони високого тиску до зони низького. Вітер характеризується швидкістю і напрямом. Швидкість виражається в м/с, км/год, в вузлах чи наближено в балах за шкалою Бофорта.

Бофо́рта шкала́ — шкала для наближеної оцінки сили (швидкості) вітру, створена в 1805 британським адміралом і гідрографом Френсісом Бофортом. Сила вітру за шкалою Бофорта визначається за його дією на оточуючі предмети і вимірюється в балах (від 0 до 17 балів). Нижче наводиться шкала Бофорта, прийнята за Міжнародною угодою 1946 (швидкість вітру дається для висоти10 м над поверхнею суші).

Різновиди вітру:

• Легіт, легковій — легкий вітерець
• Павітер
• Бриз — береговий морський
• Суховій — сухий і гарячий
• Степовик, степняк — степовий
• Фен — сухий і теплий, що дме з гір у долину
• Буревій, Борвій — сильний
• Поземка, поземок — низовий вітер узимку, що звичайно переносить сніг по землі
• Сіверко, сівер — холодний
• Борей — північний вітер
• Нот — південний вітер
• Евр — східний вітер
• Зефір — західний вітер
• Гірськодолинні вітри
• Постійні вітри.

Якщо є області постійного високого й низького тиску, то між ними утворюються постійні вітри. Це пасати, західні вітри помірних широт та північно-східні і південно-східні вітри.

Пасати (від голландського — постійні) — вітри, що дмуть від областей високого тиску (30° пн. ш. і пд. ш.) до області низького тиску (тобто екватора). Під впливом обертання Землі навколо своєї осі вони відхиляються й утворюють північно-східний пасат у Північній півкулі та південно-східний — у Південній. Над океаном їх швидкість становить 10 — 12 м/с, над суходолом — 5 — 7 м/с. З давніх часів вітри допомагали мореплавцям на вітрильниках долати простори океанів.

Західні вітри помірних широт дмуть від поясів високого тиску в 30-х широтах до 60-х широт обох півкуль. Західний напрямок пов’язаний з обертанням Землі навколо своєї осі. Зверни увагу: у Північній півкулі західні вітри відхиляються праворуч, у Південній — ліворуч. На суходолі вони спричиняють погіршення погоди, хмарність та опади (чому?).

Північно-східні і південно-східні вітри дмуть від полюсів (областей високого тиску) до 60-х широт обох півкуль. Північно-східні вітри поширені в Північній півкулі, а південно-східні — у Південній. Вони зумовлюють різке зниження температури і зменшують кількість опадів.

Локальні вітри (місцеві вітри).

Локальні ефекти вітроутворення виникають у залежності від наявності локальних географічних об’єктів. Одним з таких ефектів є перепад температур між не дуже віддаленими ділянками, що може бути викликаний різними коефіцієнтами поглинання сонячного світла або різною теплоємністю поверхні. Останній ефект найсильніше виявляється між сушею та водною поверхнею та викликає бриз. Іншим важливим локальним чинником є наявність гір, що виступають як бар’єр на шляху вітрів.

6. Пояснити такі атмосферні явища: теплі та холодні фронти, дощ, громовиця, циклон, тайфун, туман, веселка, роса, торнадо, міраж, полярне світло, град.

Атомсферні явища:

Фро́нт атмосфе́рний — перехідна зона між двома повітряними масами з відмінними фізичними властивостями (головним чином температурою та вологістю). Також, умовно, поверхня поділу між двома повітряними масами в атмосфері. Практично, фронти відомі лише в тропосфері, тому, вони також називаються тропосферними фронтами. Фронтом також називають лінію перетину фронтальної поверхні з поверхнею землі або з поверхнею рівня. З проходженням атмосферного фронту пов’язані різкі зміни погоди — посилення вітру, похолодання чи потепління, збільшення хмарності, часто з опадами. Класифікація атмосферних фронтів проводиться за різними ознаками. Наприклад, розрізняють теплі, холодні, малорухливі, або стаціонарні атмосферні фронти. При змиканні ділянок холодних і теплих атмосферних фронтів утворюються фронти оклюзії, або загасання.

Теплий фронт визначається як перехідна зона, де тепла повітряна маса заміняє холодну. Теплі фронти звичайно рухаються з південно-заходу на північний схід (США) і повітря позад теплого фронту тепліше і більш вологе, чим повітря поперед нього. Коли теплий фронт проходить, те повітря стає помітно тепліше і більш вологим, чим це було колись. Символічно теплий фронт представляється суцільною лінією з напівколами, що вказують до більш холодного повітря й у напрямку переміщення. На кольорових картах погоди теплий фронт малюється суцільною червоною лінією.    Частіше пов’язаний з системою шарувато-дощових опадів, суцільними дощами і подальшим потеплінням.

Холодний фронт визначається як перехідна зона, у якій холодна повітряна маса заміщає теплу. Холодні фронти в основному рухаються з північного заходу на південний схід. Повітря за холодним фронтом – більш холодне і більш сухе, чим поперед нього. Після проходження холодного фронту температура повітря може упасти більш ніж на 15 градусів протягом години. Символічно холодний фронт зображується суцільною лінією з трикутниками уздовж фронту, що вказують убік більш теплих температур і напрямку руху. На кольорових картах погоди холодний фронт зображується суцільною синьою лінією.    З проходженням холодного фронту, однак, починається швидке зростання тиску. Це зростання тиску може досягати 1-2 гПа/год., іноді 2-3 гПа/год. або навіть більше. Перед фронтом часто спостерігаються опади, а нерідко грози і шквали (особливо протягом теплого півріччя). Температура повітря після проходження фронту падає в результаті адвекції холоду, причому часом швидко і різко — на 5 … 10 ° С і більше за 1-2 години. Точка роси знижується одночасно з температурою повітря. Видимість, як правило, поліпшується, оскільки за холодним фронтом вторгається чистіше і сухіше повітря з північних широт. Зазвичай розрізняють два типи холодних фронтів:

• Холодний фронт першого роду, коли холодне повітря наступає повільно,
• Холодний фронт другого роду, що супроводжується швидким наступання холодного повітря.

Дощ – рідкі опади, що випадають з хмар у вигляді крапель діаметром від0.5 мм і більше. Рідкі опади з меншим діаметром крапель називаються мрякою. Краплі з діаметром, більшим 6-7 мм, розбиваються при випаданні на менші краплі. Інтенсивність дощу коливається від0.25 мм/год (мга) до 100 мм/год (злива).

Різновиди:

• Дощовиця
• Злива – сильний дощ
• Мряка, мжичка, мрячка, моква, мжа, мжиця — дуже дрібний і густий дощ
• Плова — дощ з бурею
• Проливень — сильний дощ
• Сльота – рідка суміш дрібних кристалів льоду (або снігу) і рідкої води
• Хвища — сильний і холодний дощ
• Хляпавка
• Хлющ, хлюща

Громовиця(гроза) – Гуркіт і тріск, що супроводжують електричні розряди в атмосфері.

Циклон – атмосферний вихор з низьким тиском в центрі. Вітри в циклоні в північній півкулі дмуть проти годинникової стрілки, і в нижньому шарі відхиляються до центру, в південній півкулі — за годинниковою стрілкою. Проходження циклону пов’язане з утворенням потужної хмарності і випадінням опадів.

Тайфун – різновид тропічного циклону, яка типова для північно-західній частині Тихого океану.

Туман — атмосферне явище, що полягає в скопиченні продуктів конденсації, звішених в повітрі безпосередньо над земною поверхнею. Виникає внаслідок охолодження повітря від земної поверхні чи випаровування з теплої води.

Веселка (також Райдуга) — оптичне явище в атмосфері, що являє собою одну, дві чи декілька різнокольорових дуг, що спостерігаються на тлі хмари, якщо вона розташована проти Сонця. Червоний колір ми бачимо із зовнішнього боку веселки, а фіолетовий — з її центральної частини.

Роса — дрібні краплі води, що утворились на поверхні Землі і предметах в результаті конденсації за умов охолодження при нічному ефективному випромінюванні.

Смерч, торнадо — атмосферне явище, що є стрімким воронкоподібним вихором заввишки до1,5 км, який витягується від купчасто-дощової хмари до поверхні води або землі. Усередині воронки смерчу повітря піднімається вгору, створюється розрідження. Коли воронкоподібний відросток хмари досягає землі, його ширина складає 50-500 м. Швидкість руху повітря в середині смерчу досягає 100 м/с при сильній висхідній складовій. Смерч проноситься над поверхнею із швидкістю 30-60 км/год і приблизно через30 км. втрачає свою руйнівну силу. Правда відомі випадки, коли смерчі зберігали живучість впродовж500 км. Виникнення пов’язане з локальною неоднорідністю атмосфери, чергуванням теплих і холодних шарів повітря.

Міраж (фр. mirage від лат. mirare – приблизний переклад: “поглянь на дивовижу”) – явище аномальної рефракції світла в атмосфері, при якому крім предметів в їх дійсному положенні, являються також їх уявні зображення, які є результатом повного внутрішнього відбиття в атмосфері.

Полярне сяйво  — оптичне явище у верхніх шарах атмосфери, світіння окремих ділянок нічного неба, що швидко змінюється. Сяйво спостерігається на відстані 20—25° північної і південної широт (північне полярне сяйво і південне полярне сяйво) від магнітного полюса Землі одночасно на всіх довготах, але з різною інтенсивністю. Відбувається в результаті світіння розріджених шарів атмосфери на висотах 60-1000 км під дією сонячного вітру (протонів і електронів). Заряджені частинки проникають в атмосферу з космосу і під дією магнітного поля Землі спрямовуються до північного або південного магнітного полюса, де вони входять у верхні шари атмосфери, бомбардують розріджені гази атмосфери і змушують їх випромінювати видиме світло.

Град — опади у вигляді льодяних ядер сферичної форми чи часток криги (градини), діаметром від 5 до50 мм, інколи більше, що випадають ізольовано, або в вигляді неправильних комплексів. Градини утворені тільки з прозорої криги або ряду її прошарків товщиною не менше1 мм, що чергуються з напівпрозорими прошарками.

7. Знати систему та шкалу Бюфорта для означення вітрів. Знати морські сигнали прапорами, світлами для визначення сили вітру.

Шкала Бофорта див. п. 5

СИГНАЛИ МОРСЬКІ — системи знаків для передачі інформації на судна та із суден. С. м. можуть бути звуковими, світловими (зоровими) і радіосигналами. Морські сигнали про шторми і сильні вітри — уніфікована система знаків і вогнів для попередження у будь-який час доби про очікувані шторми. Сигнали піднімаються на шторм-сигнальних щоглах портів, на берегових маяках та ін. сигнальних пунктах. Відповідальність за підйом сигналів покладається на управління порту, адміністрацію маяка, начальника сигнальної станції.

Сигнали про шторм або сигнали про вітри повинні вивішуватися в портах, на берегових маяках і в інших пунктах на спеціальних щоглах для сигналів, які називаються: Шторм-сигнальні щогли.  Іноді Шторм-сигнальні щогли називають штормовими щоглами для сигналів або просто сигнальними щоглами.  Для кожного вітрового сигналу існує своє позначення і досвідчена людина, побачивши відповідний символ вітрового сигналу, на штормовий щоглі для сигналів, відразу розуміє його значення.  Нижче наведено докладний опис сигналів шторму на штормових щоглах для сигналів.  А так само роз’яснення значення сигналів шторму, знаючи значення сигналів шторму на штормових щоглах, ви можете вільно розуміти яка сила вітру очікується і час на яке прогнозується наступ такої погоди.

Штормовий сигнал номер 1: Вдень на сигнальній щоглі чорний конус вершиною вгору.  Вночі на щоглі для сигналів 2 червоних вогні один над іншим.  Це штормовий сигнал говорить про те, що очікується шторм з північного заходу.  Сигнал урагану.

Штормовий сигнал номер 2: Вдень на сигнальній щоглі чорний конус вершиною вниз.  Вночі на щоглі для сигналів 2 білих вогні один над іншим.  Це штормовий сигнал говорить про те, що очікується шторм з південного заходу.  Сигнал урагану.

Штормовий сигнал номер 3: Вдень на сигнальній щоглі 2 конуса один над іншим вершинами вгору.  Вночі на щоглі для сигналів червоний вогонь над білим.  Це штормовий сигнал говорить про те, що очікується шторм з північного сходу.  Сигнал урагану.

Штормовий сигнал номер 4: Вдень на сигнальній щоглі 2 конуса один над іншим вершинами вниз.  Вночі на щоглі для сигналів білий вогонь над червоним.  Це штормовий сигнал говорить про те, що очікується шторм з південного сходу.  Сигнал урагану.

Штормовий сигнал номер 5: Вдень на сигнальній щоглі чорний кулю.  Вночі на щоглі для сигналів червоний вогонь.  Це штормовий сигнал говорить про те, що очікується вітер силою 6-7 балів.  Сигнал урагану.

Штормовий сигнал номер 6А: Вдень на сигнальній щоглі 2 чорних кулі один над іншим.  Вночі на щоглі для сигналів 2 червоних вогні розташованих горизонтально.  Це штормовий сигнал говорить про те, що очікується сильний шквал.  Сигнал урагану.

Штормовий сигнал номер 6В: Вдень на сигнальній щоглі чорний хрест.  Вночі на щоглі для сигналів 2 червоних вогні розташованих горизонтально.  Це штормовий сигнал говорить про те, що очікується ураган.

Штормовий сигнал номер 7: Вдень на сигнальній щоглі чорний прапор або циліндр.  Вночі на щоглі для сигналів 2 червоних вогні розташованих горизонтально.  Це штормовий сигнал говорить про те, що очікується поворот вітру направо.

Штормовий сигнал номер 8: Вдень на сигнальній щоглі 2 чорних прапора чи циліндра один над іншим.  Вночі на щоглі для сигналів 2 червоних вогні розташованих горизонтально.  Це штормовий сигнал говорить про те, що очікується поворот вітру вліво.

Сигнал вітру номер 9: Вдень на сигнальній щоглі в порту чорна фігура у вигляді букви Т в перекинутому положенні.  Вночі на сигнальній щоглі в порту трикутник з червоних вогнів вершиною вгору.  Це сигнал вітру – вітер силою 6 – 7 балів на морі (або 5 – 7 балів на озері) очікується з північного заходу.  Сигнал попередження.

Сигнал вітру номер 10: Вдень на сигнальній щоглі в порту чорна Т-подібна фігура в прямому положенні.  Вночі на сигнальній щоглі в порту трикутник з червоних вогнів вершиною вниз.  Це сигнал вітру – вітер силою 6 – 7 балів на морі (або 5 – 7 балів на озері) очікується з південного заходу.  Сигнал попередження.

Сигнал вітру номер 11: Вдень на сигнальній щоглі в порту 2 чорні Т-подібні фігури одна під одною в перекинутому положенні.  Вночі на сигнальній щоглі в порту червоний вогонь під трикутником з червоних вогнів вершиною вгору.  Це сигнал вітру – вітер силою 6 – 7 балів на морі (або 5 – 7 балів на озері) очікується з північного сходу.  Сигнал попередження.

Сигнал вітру номер 12: Вдень на сигнальній щоглі в порту 2 чорні Т-подібні фігури одна під одною в прямому положенні.  Вночі на сигнальній щоглі в порту червоний вогонь під трикутником з червоних вогнів вершиною вниз.  Це сигнал вітру – вітер силою 6 – 7 балів на морі (або 5 – 7 балів на озері) очікується з південного сходу.  Сигнал попередження.

Сигнал вітру номер 13: Вдень на сигнальній щоглі в порту 2 чорні Т-подібні фігури одна під інший: верхня фігура перекинута, нижня фігура в прямому положенні.  Вночі на сигнальній щоглі в порту 4 червоних вогню в вершинах ромба.  Це сигнал вітру – вітер силою 6 – 7 балів на морі (або 5 – 7 балів на озері) очікується шквалистих погода.  Сигнал попередження.

Примітка: зверніть увагу, що сигнали попередження піднімаються для вітру в 7 балів разом з сигналом номер 5.  На узбережжях озер для вітру в 5 балів піднімаються тільки сигнали номер 9 – 12 (без сигналу номер 5), а на морських узбережжях про 5-ти бальній вітрі попередження не робиться.

Для вказівки часу настання очікуваної погоди одночасно із сигналом попередження піднімаються сигнали часу.

Сигнал часу номер 14: На сигнальної щоглі в порту 3 чорні горизонтальні смуги, одна над іншою.  Значення сигналу часу – очікувана погода настане післязавтра.

Сигнал часу номер 15: На сигнальної щоглі в порту 3 чорні горизонтальні смуги, одна над іншою.  Значення сигналу часу – очікувана погода настане завтра.

Сигнал часу номер 16: На сигнальної щоглі в порту 1 чорна горизонтальна смуга.  Значення сигналу часу – очікувана погода настане сьогодні.

Вночі сигнали часу не вивішуються, а відсутність сигналу часу при вивішеному штормовому сигналі показує, що очікувана погода може наступити протягом найближчих 48 годин.

8. Вміти застосовувати головні принципи передбачення погоди.

Прогноз погоди — це науково і технічно обґрунтоване припущення про майбутній стан атмосфери в певному місці. Люди пробували передбачати погоду тисячоліттями, але офіційні прогнози з’явилися в дев’ятнадцятому столітті. Для складання прогнозу погоди збираються кількісні дані про поточний стан атмосфери, і за допомогою наукового розуміння атмосферних процесів проектується, як зміниться стан атмосфери.

Прогноз погоди буває:

• короткостроковий,
• довгостроковоий.

Якщо раніше прогнози ґрунтувалися в основному на зміні атмосферного тиску, поточних погодних умов і стану неба, то зараз для визначення майбутньої погоди застосовуються моделі прогнозування. Участь людини необхідно для вибору найбільш підходящої моделі прогнозування, на якій надалі буде ґрунтуватися прогноз. Це включає в себе уміння вибрати шаблон моделі, облік взаємозв’язку віддалених подій, знання принципів роботи та особливостей обраної моделі. Складна природа атмосфери, необхідність потужної обчислювальної техніки для вирішення рівнянь, що описують атмосферу, наявність похибок при вимірюванні початкових умов і неповне розуміння атмосферних процесів означають, що точність прогнозу знижується. Чим більша різниця між поточною датою і датою, на яку робиться прогноз (діапазон прогнозу), тим менша точність. Використання декількох моделей і приведення їх до єдиного результату допомагає знизити похибку і отримати найбільш імовірний результат.

Прогнозами погоди користується багато хто. Важливими прогнозами є штормові попередження, так як вони використовуються для захисту життя і майна. Прогнози температури і опадів важливі для сільського господарства, а отже, для трейдерів на фондових ринках. Температурні прогнози потрібні тепловим мережам для оцінки потреби у найближчі дні теплової енергії. Щодня люди користуються прогнозом погоди, щоб вирішити, що одягнути в цей день. Прогнози дощів, снігу та сильних вітрів використовуються для планування робіт та відпочинку на свіжому повітрі.

Для прогнозування погоди найкраще орієнтуватись на показання барометра. Якщо барометр протягом декількох днів повільно піднімається або ж стоїть незмінно високо (тиск більший760 мм), можна чекати взимку тривалого морозу, влітку сухої, ясної або жаркої погоди. Коли ж барометр швидко і невпинно падає — слід чекати опадів та вітру. Якщо барометр повільно падає під час хорошої погоди — чекай тривалу негоду. Швидке зниження тиску повітря (барометр падає) показує, що треба чекати сильного вітру або навіть бурі. Коли під час низького тиску повітря немає дощу, також може бути буря.

Передбачити погоду можна і за народними прикметами. Високі, білі, перисті та непрозорі хмари, що здаються непорушними у темно-голубому небі,— ознака встановлення ясної та сухої погоди. Якщо із заходу швидко наближаються перисті хмари, слід чекати негоди. Поява «баранчиків», маленьких перисто-купчастих хмар, які нагадують хвилі на піску, також є ознакою довгої негоди.

Купчасті хмари завжди розташовані ближче до землі, і тому здаються більшими, ніж перисто-купчасті. Якщо вони мають хвилеподібну будову, то це свідчить про близьку негоду, а коли схожі на білі грудки, що поступово розходяться,— це ознака ясної і теплої погоди.

Якщо хмари пливуть великими купами, що нагадують стіжки сіна і в другій половині дня починають розходитись, слід чекати гарної погоди, якщо густішають — грози. Коли купчасті хмари рухаються проти вітру, буде буря, за вітром — погода покращає. Після хмарного дня звичайно буває тепла ніч.

Якщо сонце ввечері заходить не в хмари, то наступний день буде гарний. Низькі хмари, що з’являються взимку надвечір у тиху та ясну погоду, свідчать про наближення морозу. Помутнілий, блідий місяць передвіщає дощ, чистий і яскравий — ясну погоду. Якщо влітку навколо місяця помітне червоне кільце, буде дощ і сильний вітер.

Дуже яскрава веселка передвіщає непогоду. Чим вона зеленіша, тим більше випадає дощу, а коли вона дужо червона, буде вітер.

Під час ясної погоди напрям вітру несподівано змінився — чекай зміни погоди та опадів. Погіршання погоди та опадів слід чекати і в тих випадках, коли вітер надвечір посилюється. Перед гарною погодою ніч завжди тиха. Передвісниками погоди також є туман і роса. Якщо туман починає оповивати вершини гір, слід чекати дощу, розсіювання його після сходу сонця передвіщає гарну погоду. Коли трава зранку суха, то надвечір буде дощ. Сильна роса звечора та вночі передвіщає погожий гарний день. Дрібний дощ перед сходом сонця свідчить про те, що буде гарна погода, а червона зоря — про вітряну погоду. Зоря на сході та заході сонця золотиста або .світло-рожева — безумовні ознаки ясної погоди. Небо при заході яскраво-жовтого кольору — слід чекати сильного вітру. Якщо місяць обведений світлим ореолом — чекай дощу.

Яскраві зірки та світлий так званий Чумацький шлях — ознака гарної погоди. Бліді та сильно мерехтливі вранці зірки — ознака опадів та вітру. Якщо дим піднімається прямо доверху, буде ясний день, якщо дим йде донизу, наближається волога погода.

Мисливці часто передбачають погоду, використовуючи різні так звані живі барометри. Наприклад, собака качається на спині, жаби гучно квакають, риба часто виплигує з води, ластівки кружляють над самою землею — це ознаки наближення дощу.

Коники стрекочуть тільки у суху і сонячну погоду. Мурашки перед ясною погодою старанно працюють і рухаються швидше, ніж звичайно.

Пташки безперервно співають — треба чекати гарної погоди. Якщо під час дощу на калюжах спостерігаються бульбашки, то він буде тривалим.

Взимку холодну погоду можна передбачити за поведінкою деяких птахів: ворона сидить на верхівці дерева — слід чекати морозу, горобці голосно цвірінькають — буде заметіль.

9. Відвідати метеорологічну станцію.

Метеорологíчна стáнція — станція для проведення спостережень за погодою. Складена з метеомайданчика, на якому розташована більшість приладів, що фіксують метеоелементи, і замкненого приміщення, в якому встановлюється барометр і барограф і ведеться обробка спостережень.

• Розрізняють аналогові й цифрові метеорологічні станції.
• На класичній (аналоговій) метеостанції є:
• термометр для виміру температури
• барометр для виміру тиску
• гігрометр для виміру вологості повітря
• анемометр для виміру швидкості вітру
• флюгер для виміру напрямку вітру
• осадомір для виміру осадів

У вузькому розумінні метеостанція – установа, що проводить метеорологічні спостереження. Основним офіційним метеостанціям світу присвоєні синоптичні індекси. Залежно від установленого обсягу спостережень, метеостанції мають певний розряд.

10. Знати про працю та публікації служби погоди в Україні. Знати, на якій радіохвилі служба погоди дає передбачення погоди.

Служба погоди — система забезпечення народного господарства і населення даними про фактичний стан погоди, а також складання прогнозів погоди.

Можна виділити два типи метеорологічної інформації:

• Первинну інформацію про поточну погоду, що отримується в результаті метеорологічних спостережень.
• Інформацію про погоду у вигляді різних даних, синоптичних карт, аерологічних діаграм, вертикальних розрізів, карт хмарності і т. д. Успішність складених прогнозів в значній мірі залежать від якості первинної метеорологічної інформації.

В Україні перші інструментальні метеорологічні спостереження почали проводити у Києві в 1771 році. Велике значення для метеорологічної науки мало відкриття в Україні університетів, завдяки яким у першій половині XIX століття проводилися систематичні наукові дослідження в галузі метеорології, кліматології, геофізики.

Сьогодні публікації служби погоди є досить поширеними. Чи не в кожній газеті є передбачення погоди  (десь на три дні, десь на тиждень). Також є багато сайтів, посвячених саме синоптиці, в яких можна дізнатися прогноз погоди не тільки на завтра, але й на тиждень, а то й місяць вперед. Телебачення та радіо його також активно поширює. На кожному каналі після (або перед) вечірніх новин можна дізнатися погоду на наступний день у всіх областях України. На радіо ж протягом дня можна почути прогноз погоди на цей же день і поточну температуру на вулиці.

11. Передбачити погоду протягом двох днів на таборі або на прогульці.

Ця точка є не тільки корисною для юнацтва, але й цікавою.

На таборі, після проведеної гутірки з погодознавства, можна провести змагання: хто якнайточніше передбачить погоду на 2  наступні дні.  (Для точного передбачення добре проінструктувати юнацтво по п.8)