Автознавство

1. Вправно водити авто і відповідати всім вимогам Державної автоінспекції.

Автоінструктори – про них складають легенди

Велика кількість шкіл, які навчають водінню, дозволяє вибрати відповідний для вас варіант. Високий рівень подачі матеріалу, кваліфікований викладацький склад, наявність власного автодрому та навчальні авто, оснащені додатковим устаткуванням – це мінімальні вимоги до школи, що дає уроки водіння. Якщо вам відмовилися показати державну ліцензію на навчання водінню, найкращий варіант для вас – не мати з такою школою жодних справ. Важливу роль відіграє і вартість навчання. Зверніться в кілька автошкіл, дізнайтеся повну вартість навчання, до якої входять теоретична частина, практичне навчання і надання автомобіля на іспит, і з’ясуйте, чи входять в обумовлену суму послуги, не передбачені договором. Чи є можливість перейти в іншу групу, або змінити інструктора з водіння, поцікавтеся, які автомобілі надаються для проходження практики. Обов’язково дізнайтеся, скільки годин включають в себе уроки практичного водіння, і скільки з них ви проведете за кермом, тому що в деяких закладах рулювання на тренажерах відноситься до практичного водіння.

Теоретична частина включає в себе ознайомлення з Правилами дорожнього руху, пристроями автомобіля, розбір екзаменаційних квитків і тактика водіння. Ставлячись до уроків водіння відповідально, ви з легкістю складете іспити з теорії. До практичної частини навчання треба ставитися не менш серйозно. Для когось досить 30-32 годин «накату», щоб відчувати себе за кермом більш-менш упевнено. Якщо ж ви вважаєте, що цього мало, то за окрему оплату інструктор з водіння проведе з вами стільки додаткових занять, скільки вам потрібно. Вибираючи інструктора з водіння, поцікавтеся, який відсоток курсантів, які здали іспити з першого разу. Якщо автоінструктор пояснює низький відсоток здачі тим, що «водити не кожному дано», подумайте, чи потрібен вам такий викладач. Не варто звертатися за послугами до школи, де практичні уроки водіння викладаються кільком учням одночасно. Пам’ятайте – лише від вас залежить, наскільки успішно ви здасте іспити і станете власником прав на водіння.

Інструктор з високою кваліфікацією допоможе подолати вам психологічні бар’єри, пов’язані зі страхом перед дорогою, додасть вам впевненості за кермом і допоможе не розгубитися у складній дорожній ситуації. Займаючись з вами індивідуально, приватний інструктор водіння встановить природу ваших проблем і підкаже способи їх вирішення. Якщо ви побоюєтеся сідати за кермо після ДТП, або змінили автомобіль з механічною КПП на автоматичну КПП, без допомоги кваліфікованого автоінструктора вам не обійтися.

Приватний інструктор водіння допоможе вам адаптуватися до складних умов руху, прищепить навички безпечного водіння і додасть упевненості на дорозі.

2. Відмінно знати правила автодорожнього руху.

За цим посиланням знаходиться ЗУ «Про правила дорожнього руху в Україні»

Та я рекомендую придбати у будь-якому книжковому магазині маленький збірник.

Там все ясніше розписано, та й друкований текст сприймається краще, за електронну версію.

3. Знати особливості водіння авта у несприятливих умовах.

Їзда в холодну пору року вимагає особливої уваги і вправності від водія, адже на зимових дорогах чатує чимало небезпек.

Ситуація: Старт з місця на слизькій дорозі

Небезпека: При різкому старті провідні колеса втрачають зчеплення з дорогою і починають ковзати в бік сусіднього авто.
Що робити: Зчеплення потрібно відпускати як можна плавніше. Необхідно також стежити, щоб передні колеса перед стартом обов’язково стояли рівно, оскільки навіть найменший кут повороту коліс гальмує машину і провокує пробуксовку.

Ситуація: Їзда мокрою бруківкою

Небезпека: Машину може занести, а водій втратить над нею контроль.
Що робити: Якщо ви потрапили на таку дорогу, ведіть машину вкрай обережно. Не повертайте різко кермо, не гальмуйте раптово. І, звичайно ж, краще рухатися на мінімальній швидкості (до 60 км/год).

Ситуація: Запітніле салону

Небезпека: Водієві важко контролювати дорогу.
Що робити: Не заносьте сніг в салон, від цього потіють вікна. Включайте кондиціонер. Обробіть вікна спеціальним аерозолями, які захищають скло від конденсату.

Ситуація: Їзда глибоким снігом

Небезпека: Ризик застрягти на засніженій дорозі.
Що робити: Потрібно підвищити прохідність автомобіля. На машині з переднім приводом краще розвантажити задню вісь – висадити пасажирів, що сидять ззаду і звільнити багажник. А в задньопривідній – навпаки збільшити навантаження на задню вісь – додати вантаж у багажник і на заднє сидіння. Долати важкі ділянки найкраще на першій або другій передачі.

Ситуація: Рух по ожеледі

Небезпека: Автомобіль може занести.
Що робити: Якщо вас заносить, не потрібно тиснути на гальмо. На передньопривідному авто поверніть кермо в бік заносу і трохи додайте газ. Якщо ж у вас машина з заднім приводом, також підрулюйте в бік заносу, але газ потрібно скинути.

Ситуація: Їзда зимовим містом

Небезпека: Втрата управління, зіткнення з іншими автомобілями та пішоходами.
Що робити: Завжди скидайте швидкість перед небезпечними місцями: перехрестями, зебрами, світлофорами і зупинками громадського транспорту.

Ситуація: Перетин трамвайних шляхів

Небезпека: При спробі перебудуватися через колію на зледенілих рейках машину може занести.
Що робити: Рухайтеся на мінімально можливій швидкості, щоб у вас був час зреагувати на небезпечну ситуацію.

Ситуація: Гальмування на слизькій дорозі

Небезпека: Втрата управління автомобілем (особливо на авто без ABS).
Що робити: Слід гальмувати серіями. Спочатку одне коротке натискання, щоб відчути, як веде себе авто, а потім поступово збільшуйте час і силу гальмування.

Ситуація: Їзда по колії

Небезпека: Машина може втратити маневреність або застрягти.
Що робити: Намагайтеся об’їжджати колію по узбіччю. Якщо це неможливо, в’їжджати і виїжджати з неї на мінімальній швидкості.

Ситуація: Обгін інших автомобілів

Небезпека: Можна зіткнутися з іншими авто.
Що робити: Взимку обганяти інші машини бажано тільки на знайомих ділянках траси. На всіх інших заздалегідь оцініть можливі аварійні ситуації та шляхи відходу від зустрічних машин.

4. Вміти підготувати авто для обслуговування в автосервісі.

Догляд за автомобілем взимку

У будь-яку пору року необхідно стежити за станом своєї машини, але догляд у морозну погоду має свої особливості.

Раз на два тижні потрібно “проганяти” кондиціонер.

Тиск у шинах через великі перепади температур може помітно змінюватися. Це позначається на їх зчіпних властивостях (особливо на слизьких дорогах і в снігу), тому при зміні температури потрібно проконтролювати і в разі необхідності підкоригувати тиск.

Для того щоб гумові ущільнювачі кондиціонера (клімат-контролю) не втратили своєї герметичності, раз на два тижні слід на 10-15 хвилин включати систему (при працюючій “печі”) для забезпечення циркуляції охолоджувача, змішаного з маслом.

Радіатори кондиціонера, виготовлені з алюмінієвого сплаву, дуже бояться корозійно активної солі, тому їх періодично – раз на тиждень – потрібно мити струменем води низького тиску.

Дорожня сіль, потрапляючи в мікротріщини і подряпини на кузові, може активізувати корозійні процеси. Для її видалення треба мити автомобіль у міру забруднення.

Днище автомобіля і колісні арки необхідно мити струменем високого тиску для видалення корозійно активної дорожньої солі. Періодичність даної операції – раз на два-три тижні.

Щоб захистити машину від дорожньої солі і зберегти глянець лакофарбового покриття, на кузов після миття бажано нанести шар воску (рідкого або твердого) або спеціальної захисної поліролі.

На станціях технічного обслуговування автомобілів нерідкі випадки обману клієнтів. Але є кілька способів уберегти себе від нечесного ставлення працівників СТО.

Порада перша – завжди будьте присутніми при проведенні діагностики.

У багатьох офіційних сервісних центрах клієнтам не дозволяють перебувати у зоні сервісу, посилаючись на техніку безпеки. Виключення робиться тільки якщо клієнт перебувє в сервісній зоні разом з майстром-приймальником. Скористайтеся цим – особисто контролюйте хід діагностики. Справа в тому, що більшість «розводів» починаються саме на стадії діагностики.

Ні в якому разі не показуйте, що ви не розбираєтеся в пристрої автомобіля. Якщо механік або майстер-приймальник бачить перед собою «чайника», у нього інстинктивно виникає бажання заробити якомога більше.

Користуйтеся послугами лише перевірених СТО. Якщо у вас ще немає досвіду в обслуговуванні автомобіля, зверніться до знайомих, у яких є машина такої ж марки. Відгуки про станції технічного обслуговування завжди можна прочитати на всіляких форумах. Взагалі автомобільні інтернет спільноти – дуже корисне і достовірне джерело інформації.

Намагайтеся не залишати автомобіль на СТО. Якщо ремонт займає кілька годин, краще почекати в зоні відпочинку клієнтів, а ще краще особисто бути присутнім при проведенні робіт. Автомеханіки – теж люди, а і їм властиво помилятися.

Якщо механік щось випадково зламає, то ви це побачите і зможете наполягти на усуненні допущеної помилки за рахунок автосервісу. Якщо вас не буде поруч, усунення виниклої несправності можуть включити в рахунок.

Якщо все ж таки довелося залишити автомобіль на сервісі, не соромтеся раптово з’явитися на СТО. Якщо виявите, що вашою машиною ніхто не займається або з неї знімають коробку передач, а ви просили лише поміняти масло, буде привід для серйозної розмови з працівниками сервісу.

Забираючи автомобіль з сервісу, завжди перевіряйте, щоб всі замовлені роботи були виконані. Часто в метушні працівники сервісу забувають усунути дрібні несправності, але взяти гроші за їх усунення не забувають практично ніколи.

Завжди забирайте з собою старі запчастини. Старі гальмівні колодки, приводні ремені та інші деталі, які вимагають регулярної заміни навряд чи вам знадобляться. Але, по-перше, ви будете впевнені в тому, що ці деталі поміняли, а по-друге, забираючи старі запчастини, ви, можливо, врятуєте інших клієнтів від «розводів» – добре помита стара запчастина іноді видається за нову.

Не довіряйте вивіскам. «Фірменість» сервісного центру не гарантує чесності його співробітникам. Як показує практика, менше за все «розводів» там, де персонал особисто зацікавлений у довгостроковому співробітництві з клієнтами. У авторизований сервіс є сенс звертатися, тільки якщо автомобіль знаходиться на гарантії.

Вимагайте документи, що підтверджують виконання робіт. У разі виникнення будь-яких неприємностей вони допоможуть вирішити питання в юридичному полі. Без документів звертатися до юристів за допомогою немає ніякого сенсу.

5. Навчити одного з друзів водити авто.

Кожен, хто вперше сідає за кермо, переживає страх, що він не впорається з управлінням, неправильно оцінить дорожну ситуацію і потрапить в ДТП або просто буде виглядати безглуздо, заглухнувши на перехресті. Впевненість приходить з часом, після надбання і закріплення навиків водіння, але отримати їх можна тільки шляхом самостійного водіння. Перший раз завжди страшно, тож давайте роздивимось дану проблему з психологічної точки зору, це буде корисно водіям-початківцям. Страх завжди можна подолати, головне – знати як.

Неоднозначність

Страх розуміється як неоднозначне явище: з одного боку, це добре, коли людина боїться і мобілізує всі сили і концентрує свою увагу на водінні; з іншого – людина в такому стані не завжди відрізняється адекватністю поведінки. На практиці, подолати страх повністю не вдасться, з набуттям досвіду це відчуття минає само собою, але необхідно його контролювати. Боятися можна до того моменту, як ви сіли за кермо, а далі необхідно вміти відкидати непотрібні думки і налаштовувати себе на безпечне водіння.

Попередня підготовка

Для водіїв, які мають мало досвіду у водінні автомобіля, необхідно заздалегідь готуватися до поїздки. Наприклад, ви знаєте, що вам сьогодні після роботи необхідно дістатися до дому, маршрут вам відомий, тому починайте з самонавіяння – я вже їздив цією дорогою, всі перехрестя мені відомі, складні місця я знаю і все повинен зробити добре. Потім спробуйте уявити весь маршрут руху в голові в деталях, аж до того, де яку передачу і сигнал повороту включити. Дані роздуми допоможуть вам заспокоїтися і додадуть упевненості в собі, більш того, якщо ви часто їздите одним і тим же маршрутом, то з часом рух буде доведений до автоматизму.

Ніколи не сяду за кермо

Є така певна каста людей, яка панічно боїться автомобілів і ніколи не сяде за кермо. У них немає ніяких психічних відхилень, але в кожного своя причина. Загалом, це справа кожного, і силоміць примушувати таких людей вчитися водінню просто немає сенсу. Лякає інша категорія, яка вміє їздити, але робить це так недбало і невміло, що перший виїзд нічим не відрізняється від поїздки після трирічного стажу. У таких водіїв, як правило, є проблеми з координацією і реакцією, можуть бути і глибокі психічні розлади.

Хто боїться більше?

Чоловіки відчувають менший страх, ніж жінки, оскільки вони тісніше пов’язані з різною технікою і знають фізичні основи процесів, які відбуваються в автомобілі. Жінки мають про це смутне уявлення або не мають його взагалі, тому їм незрозуміло, навіщо витискати зчеплення, і навіщо взагалі потрібна коробка перемикання передач. Це і є причиною виникнення страху, тому необхідно вивчати будову авто і розуміти, за рахунок яких сил автомобіль рухається і чим обґрунтовується та чи інша дія. Машина за своєю суттю – складний технічний пристрій, але якщо ви знатиметеся на всіх технічних процесах, які відбуваються в його “серці”, то вам буде набагато легше освоїти управління автомобілем.

Самонавіяння

Найчастіше, щоб побороти страх, водії використовують методи самонавіяння. Необхідно “налаштувати” себе на процес водіння автомобіля. За кермом ви повинні думати тільки про дорогу і ніякі інші думки не повинні вас турбувати. Самонавіяння відбувається індивідуально і залежить від психологічного типу конкретної людини, деяким досить підбадьорити себе добрим словом “поїхали”, іншим необхідно закрити очі і пригадати про приємне, але результат має бути однаковим – ви повинні заспокоїтися і виїхати на проїжджу частину з “холодною головою”, максимальною концентрацією та увагою.

Найпоширеніші страхи

Страх ніколи не виникає на порожньому місці, якщо людина боїться рушати на підйомі, значить, вона недостатньо опанувала даний навик, тому замість того, щоб боятися, вирушайте на автодром і займайтеся до тих пір, поки не навчитеся. Якщо ж людина розгублюється при русі в міських умовах, не бачить дорожніх знаків і світлофорів – розвивайте концентрацію уваги, тренуйтеся швидко оцінювати дорожню ситуацію в незнайомих умовах. Для цього необхідно практикувати виїзди в незнайому місцевість з досвідченим водієм і тренуватися, тренуватися. Ви повинні самі виявляти джерела страхів і намагатися закріпити необхідні навички для того, щоб вони поступово зникли.

Але, інстинкт самозбереження ще ніхто не відміняв, страх є стримуючим фактором у різних дорожніх ситуаціях, і професіонали називають це відчуття обережністю і акуратністю. Нічого не бійтеся, але будьте обережні і акуратні!