Теоретичний матеріал, який допоможе юнацтву отримати необхідні знання для того, аби мати зарахованою цю точку
Гімн Пласту співається на усіх пластових урочистостях, він є складовою кожної пластової церемонії. У цьому гімні пластуни закликають себе до праці та осягнення пластових цілей життя. Пластовий гімн підбадьорює пластунів, закликає їх до змагань, скріплює їх духом та об’єднує їх почуттям солідарності.
Текст пластового гімну “Цвіт України і краса” 1911 року написав основоположник Пласту О.Тисовський. Гімн мав згуртувати молодь навколо трансформованих відповідно до українських традицій скаутських ідей. Автором музики пластового гімну став львівський поет-композитор Ярослав Ярославенко (справжнє прізвище Вінцковський).
У першій частині пісні розповідається про те, хто такі пластуни (“сонця ясного діти”, “вольного вітру брати”, “скобів орлиний рід”), якими вони намагаються бути, а їхня мета – працювати в Пласті для України (“любій отчизні наш труд”), виховати з себе нове громадянство (“в пласті росте новий люд”), яке забезпечить її краще майбутнє. У приспіві звучить заклик молоді вступати у пластові гуртки та єднатися навколо “пластового стягу” заради майбутнього батьків- щини.
Друга частина гімну є парафразом вірша Івана Франка “В дорогу”, який був написаний під час “великої студентської прогульки в 1884 році вздовж Карпат”. О. Тисовський пристосував ідеї та спостереження І. Франка про порядок та лад у природі, за якими навіть такі могутні сили, як сонце, хмари й вітер “знають свій шлях” у своєму безупинному русі, до пластової спільноти, яка любила мандрувати, жила в гармонії з природою і вважала себе “дітьми сонця”, “братами вольного вітру” тощо.
Як зазначив О. Тисовський, “пластовий гімн – це урочиста пісня, що зігріває духа, додає віри й завзяття поконувати труднощі, які намагаються припинити розгін пластунів на дорозі до великої цілі”.
Гімн Пласту
Цвіт України і краса
Скобів орлиний ми рід,
Любимо сонце, рух, життя,
Любимо волю і світ.
Пласт – наша гордість і мрія
Любій Отчизні – наш труд,
Буйний в нім порив, надія,
В Пласті росте новий люд.
Браття, пора нам станути в ряд,
Стяг пластовий підійняти,
Славу Вкраїні придбать!
Сонце по небу колує,
Знають і хмари свій шлях,
Вітер невпинно мандрує
По України полях.
Ми ж сонця ясного діти,
Вольного вітру брати,
Мали б в безділлі змарніти,
Цілі життя не знайти?!
На Закарпатті як гімн українських пластунів з 1923 року побутувала пісня “Гей, пластуни, гей, юнаки” слова якої написав Спиридон Черкасенко на замовлення провідників закарпатського Пласту, а музику Ярослав Ярославенко. Ця пісня й сьогодні загальновідома у пластовому середовищі як “Гімн закарпатських пластунів”. Як правило його застосовують під час церемонії закриття дня, певної акції тощо.
Гімн закарпатських пластунів
Гей, пластуни, гей юнаки!
Ми діти сонця і весни,
Ми діти матері-природи!
До нас шумить зелений бір,
В ліси, поля, до вольних гір
На ясні зорі, тихі води! (2 рази)
Гей, пластуни, гей юнаки!
Життя – не жарти, не казки,
А праця, бурі і негоди!
Гартуймо ж наш юнацький дух.
Юнацьке гасло – воля й рух!
Ніщо нам лихо, ні пригоди! (2 рази)
Гей, юнаки! Гей, пластуни!
Народу вольного сини!
Сини краси, сини природи,
Не зломимо своїх присяг
Веде нас гордо вольний стяг
До щастя, слави і свободи! (2 рази)
Щоб юнацтво пам’ятало слова можна зробити великі плакати з текстами гімнів, таким чином на кожних гурткових сходин вони зможуть бачити їх та пригадувати собі слова, можна також їх кольорово та яскраво оформити.
