Загальне
Скачати опис місцевості
Добратися до Золочева можна маршрутами на Золочів:
Золочівський напрямок:
З головного автовокзалу: маршрутки Львів-Тернопіль (6.10, 9.30, 11.20, 12.00, 13.55, 17.45, 18.15, 19.00), Львів-Хмільник (7.15, 9.30), Львів-Кам’янець-Подільський (10.00), Львів-Чернівці (12.50), Львів-Заліщики (14.55), Львів-Волочиськ (16.05), Львів-Городок Хм. (16.35), Львів-Чортків (17.05), Львів-Козова (17.40).
Опис
- Цвинтар Дивізії “Галичина” – C
- Церква в с. Княже -J
- Хрест на честь проголошення незалежності України в с. Бони шин — K
- Могила борців за волю України в с. Почапи – M
- Закинута школа в с. Городилів – G
- Могила вояків УГА в с. Жуличі – A
- Гора Висока – S
- Гора Городисько – P
- Гора Свята – O
- Старовинна церква в с. Сасів – R
- Закинута церква в с. Білий Камінь – B
- Закинутий костел святого Йозефа в с. Ушня – W
- Криївка УПА в с. Гавареччина – Q
- Гора Біла – N
- Садиба Маркіяна Шашкевича в с. ПІдлисся – F
- Криївка під мостом між Ожидовом і Підлиссям -X
- Старовинний Хрест в с. Гутище – U
- Пліснинський монастир – V
- Олеський замок – H
- Підгірецький замок – Z
- Золочівський замок – L
Цей маршрут взято із змагань Осінній Рейд 2008. Маршрут складений по принципу змагань, тому послідовності точок немає, тому його можна пройти як за 2 дні, так і за 3 чи 4, якщо брати всі точки, а отже і відстань маршруту може бути різною. Маршрут Пролягає на межах двох районів: Буського та Золочівського.
Добравшись до Золочева, можна вибрати довільний напрям та послідовність мандрування цими точками, що на карті. Місця ночування можна також вибирати в залежності від власних сил. Води є вдосталь усюди. Також є густе сільське населення, яке зрадістю допоможе вам з водою.
Білий камінь
Недалеко від Білої Гори, яку оспівав у своїй поезії Маркіян Шашкевич, на березі річки
Західний Буг, що поволі котить хвилі синіх вод, в мальовничій долині, розкинулось давнє
село Білий Камінь. Село знаходиться на межі Подільської височини і Малого Полісся
на відстані 13 км на північ від райцентру (м. Золочів). Під ґрунтами залягають глинисті
маргелі, вапняки, піски, супіски, суглинки. Річка праворуч ніжно огортає село, творячи
прекрасні береги. В околицях села голубим плесом розкинулись два ставки та ряд чистих
цілющих джерел.
На гербі Білого каменя зображено святого Юрія у золотих латах, синій сорочці, зелених штанах, червоному плащі та чоботях на чорному коні в золотій упряжі, що золотим списом б’є зеленого змія із червоними пазурами, язиком та очима.
Перша писемна згадка про село сягає 1493 року і його першими жителями були гончарі. Приблизно в другій половині ХV століття графиня Тереза висилила в ліс сім’ї гончарів, щоб своєю роботою не задимлювали містечко. А згодом на землях, де поселились гончарі, по сусідству із Білим Каменем, виникло нове поселення Гавареччина.
За переказами місцевих жителів, назва гори і села Білий Камінь пов’язана з тим, що тут є багато білого каменю – лопоки. На пологих схилах гори можна побачити брили білого каміння, що свідчить про давнє походження та багату історію цих чарівних місць Надбужжя.
Року 1611 князь Юрій Вишневецький разом із дружиною Терезою на правому березі річки Західний Буг збудували розкішний замок (довжина – 58 м., ширина – 54 м.) у формі чотирикутника з восьмигранними вежами на кутах. У замку було 300 кімнат. Південно-
західне крило використовували як житлові приміщення. Саме у цьому замку, в сім’ї князя Яреми Вишневецького, народився син Михайло, що згодом став королем Польщі (1669-1673). Замок оточував парк із ставком (площею 28 га), який за красою і мальовничістю змагався зі Стрийським парком у Львові. На території парку стояв великий мурований підвал, від якого вів підземний хід до замку в Підгірцях. Праворуч від парку росла алея з декоративних кущів, що вела до найбільшої окраси міста – замку.
Велика Вільшаниця
Село Велика Вільшаниця розташоване на перехресті трьох географічних районів: Малого Полісся, Пасмового Побужжя і Подільської височини. Розкинулося в долині річки Гологірки за 56 км на схід від обласного центру (м. Львів), та 17 км на південний захід від районного центру (м. Золочів). Через територію села проходить автомагістраль Львів-Кіровоград-Знам’янка, а за 20 км від села розташована залізнодорожна станція “Красне”. Село простягається з півночі на південь до трьох кілометрів, займаючи південно-
західну частину Буго-Стирської міжрічної хвилястої рівнини та південну частину гір Гологір. Територія села має різноманітні природні умови. Але більшу частину території займає слабохвиляста рівнина, що безпосередньо прилягає до Гологоро-Кременецького
низькогірного краю Поділля. Мікрорельєф пониженої території в південно-західній частині характеризується невеликими западинами.
Гавареччина
На північ від Золочева, серед горбів та лісів, розташоване село Гавареччина – центр виробництва, відомої далеко за межами Галичини, гаварецької чорної кераміки. Першими жителями села були гончарі, яких переселила графиня Тереза із міста Білий Камінь, щоб вони своєю роботою не задимлювали містечко це приблизно в другій половині ХVcт. Гавареччина належить до тих небагатьох населених пунктів, де споконвіків, від покоління до покоління, дбайливо, як найбільшу святиню, передавали таємниці одвічного ремесла, де гончарний круг був невід’ємним атрибутом хатнього інтер’єру, а гончарська піч темніла на кожному селянському обійсті.