Веломандрівка Мукачеве – Берегове – Виноградів – Хуст – Мукачеве

Опис

Ночівля: у тексті наведено готелі-санаторії, в яких ми зупинялися. Доступні ціни і душ переконали нас зупинятися у готельчиках, у Мукачевому, Береговому, Виноградові та Хусті їх є багато на вибір. Зрештою, якщо не боїтеся везти більше вантажу, то можна ночувати і в наметах, біля доріг є місця, де розставити табір (на жаль, про спеціалізовані кемпінги мова не йде).

Якщо вирушати у цю мандрівку зі Львова, то радимо їхати “мукачівською” електричкою (електропоїзд підвищеного комфорту “Львів – Мукачеве”). Радимо одразу запаковуватися у останній вагон у тамбур, щоб не заважати “пішим пасажирам” і, що навіть важливіше, щоб менше хтось зачіпав ваші ровери.

По прибутті на вокзал Мукачева перевірте востаннє, чи ніщо ніде не гойдається у велосипедах й рушайте дорогою ліворуч (десь “на 10 годину”) від вокзалу у напрямку Берегового. Одразу майте на увазі, що, дякуючи рідному Укравтодору, дорога не буде “переобтяжена” зайвими вказівниками і потрібно не соромитися питатися місцевого населення.

Першою вартісною зупинкою по дорозі є село Гать, у якому вартує сфотографуватися коло старої церковці. Ну, не дуже так і старої — 18 століття, перебудова у 1828, про що свідчить табличка. Як виявиться пізніше, цей храм чи не наймолодший сакральний об’єкт, який буде на нашому шляху.

У селі Яноші можна оглянути хіба старезний трактор перед винним домом та, власне, сам винний дім. “Будинок вина” має велику дегустаційну залу з купою різних вин – на загал, любителям таких штук мало б сподобатися. Ми ж п’ємо безалкогольної водички й рушаємо далі.

Наступна зупинка – площа Героїв у місті Берегове. Проте, нас ця радянська площа не дуже цікавить, тож рухаємося далі до центру міста в напрямку костелу.

Костел у Береговому щось із 13 століття – перебудовувася, звісно, але багато що лишилося старого. Справа на стіні, наприклад, видно сонячний годинник, котрий показує справжній місцевий час. Місцевий час, до речі, це цікавий “пунктик” цього регіону (як і двомовні, україно-угорські, таблички на будинках). Багато людей та закладів живуть за центральноєвропейським (читай – угорським) часовим поясом, позаяк їм так зручніше. Тож не забувайте перепитувати, якщо вам призначають зустріч.

Далі, щоб виїхати з міста, повертайтеся до площі Героїв, на яку заїжджаєте у місто, і просто рухайтеся далі тою дорогою, якою приїхали.Берегове – гарне і затишне містечко. Гарне, бо має купу кльових старих будинків. Багато будинків у центрі Берегового доведені до пуття, а деякі перлини ще чекають своєї черги. У місті також може вам зустрітися багато бездомних циганів, котрі будуть клянчити гроші, тож будьте обачними.

Одразу ж при в’їзді у село Мужієве поверніть праворуч. Перед першою ж хатою. І їдьте розбитою, дурацькою ґрунтовою дорогою, повз людські поля. Там на полі, посеред буряків та огірочків, стоїть храм 12 (дванадцятого!) століття.

Отак собі самотою, нікому, окрім якихось вар’ятів-краєзнавців, не потрібний стоїть у полі колишній домініканський костел Івана Хрестителя. Йому майже 900 років. До храму можна досить близько доїхати дорогою, яка почалася за першою хатою села – вона огинає поля і храм з правого боку, просто продовжуйте їхати і побачите.

Придорожнє село Бене, храм 13 століття.

Ще один храм – Нове Село.

Наступне місто на нашому шляху – Виноградів. При бажанні, у місті можна й заночувати. Нами було випробувано санаторій “Теплиця” на виїзді з міста із гарними двомісними номерами та велопарковкою. Радимо.

Далеко за центром Виноградова знаходяться руїни замку 13 століття “Канків”. Треба уважно дивитися по праву сторону, щоб не пропустити непримітну табличку-вказівник. На знимці вище – залишки готичної каплички 14 століття.

Навколо збережено руїни багатьох споруд замку, частини башт, оборонного муру. На жаль, немає кому взятися за збереження. Можна подумати, що в Україні просто купаотих пам’яток Середньовіччя, що з них отак можна “дбати”.

Виноградівський костел. Теж із 12-14 сторіччя, купа готичних вкраплень.

Центр Виноградова весь такий чистий, яскравий та кольоровий. Дуже гарно.

З такої відстані російська церква виглядає як мусульманська мечеть. До речі, ця церква і ЦУМ, що навпроти, це крайні точки “цікавинок Виноградова” з одного боку, а замок – з іншого.

А оце – католицький храм, в якому Служби Божі ведуться угорською.

Із Виноградова ми рушаємо на Хуст, до котрого всього 25 кілометрів рівниною.

По дорозі на Хуст неможливо не побачити Красне поле – “закарпатські Крути”. Зупиняємося, щоб підійти ближче.

На оцій рівнині після проголошення Карпатської України наші майже без зброї стримували наступ мадярів на столицю Хуст. Меморіальний комплекс відкрили нещодавно – здається, за Президента Ющенка.

У Хуст потрапляємо досить скоро, і якщо зараз травень, то можна одразу по окружній дорозі заїхати подивитися на “Долину нарцисів” – у той час вони цвітуть. Долина відкрита для відвідувачів допізна, вхід платний.

 

У Хустрі ми випробували санаторій “Урожай” – брудний, старий, совєцького типу. Не радимо.
Виявилося, що Долина нарцисів працює ледь не “до останнього клієнта”, до темна – точно.

Храм у Хусті – 14 століття, пізня готика. Неймовірна краса!

Залишилося ще побачити замок… Хто ж знав, що дорога страшна і ґрунтова під гору, не буде жодного вказівничка і навіть натяку? Орієнтуйтеся на відділок міліції і вибирайте дорогу вліво догори.

Та й сам замок занедбаний місцевими мешканцями й потопає у зелені та місцях “після шашликів”. До речі, про їжу. У Хусті у 9 з 10 кафешок у неділю “кухня не працює”. Взагалі не працює. Зовсім не працює. Ні, навіть яєшню вам не зготують. Може, хочете чіпсів з пивом? Ледве знайшли, де поїсти (коло готелю “Замок” біля залізничного двірця є два такі заклади).

Отакі краєвиди з руїн замку – захід сонця над Тисою. Мабуть, у ясну погоду тут видно на десятки кілометрів довкола.

Хуст ми покидаємо з самого ранечка, бо подолати 50 км до Мукачева через гірський перевал. Дорожнє покриття дуже добре, а на спусках можна розвивати швидкість понад 50 км/год (будьте дуже обачними!).

На перевалі у селі Широке можна придбати “найсмачніше домашнє вино”, проте дегустувати його, коли ви за кермом, зовсім не радимо.

У Мукачевому потрібно оглянути замок “Паланок” та центр міста з багатьма гарними будинками та старими церквами.