Від с. Клевань до с. Олика

Опис

Клевань (Рівненьска область), що розташоване за 20 км на північ від Рівного. Там ми і починаємо мандрівку.

Вікіпедія подає, що село є старим (посилання) але у самому селі навряд чи є щось, що вартувало б особливої уваги. Тому з нього йдемо далі.

Надзвичайне лісове диво – грандіозний зелений грот над закинутою залізницею знаходиться на Західному Поліссі за 7 км від селища Клевань. Дивовижна жива огорожа з дерев утворила над колією вишуканий лісовий коридор, який місцеві поліщуки назвали “Тунель кохання”. Після того як промисловці припинили активно користуватися залізничною колією та відповідно підрізати над нею гілки, ліс утворив над нею мальовничий й дуже охайний зелений коридор довжиною понад кілометр.

Після Тунелю кохання повертаємось у Клевань, звідти до Клеванського замку. він розташований за 3 км від села.

Історія Клеванського замку бере свій початок з похмурого середньовіччя і тісно пов’язана з відомим іменитим родом князів Чарторійських. Судячи з їхнього родового герба, походження роду – литовське. Герб являє собою червоне поле, на якому скаче вправо на білому коні вершник. Він тримає в лівій руці піднятий щит, а в правій – меч. Назва „князь Клеванський” вперше зустрічається в письмових актах від 5 лютого 1442 року, де мова йде про розподіл земель серед синів князя Василя; звідти відомо, що внук Василя, Федір Михайлович, побудував у Клевані замок, оточив його з усіх сторін кам’яними стінами і глибокими ровами.

З інших джерел відомо: споруджувати замок почав князь Михайло в 1475 році, а закінчував Федір. Князь Радзивілл з Олики подав у суд на Чарторійського за те, що останній побудував замок на городищі, яке належить йому. Судова справа затягнулась. Тоді князь Федір будує місто в Більові, просить у короля для нього німецького права, а саме – магдебурзького, яке це місто і отримало 1516 року.

Судова тяганина закінчилась у 1555 році, Радзівілл поступився, віддав свої права на городище за 1000 злотих. Так як князь Юрій в 1620-1630 роках в замку не жив, тому тут розташувався госпіталь. А в 1632 році Миколай Юрієвич відреставрував його і віддав єзуїтській колегії. Із часу вигнання останніх з Польщі (1773 р.) Клеванський замок пустував до початку ХІХ століття.

1817 року князь Костянтин почав перебудову замку. Була зруйнована східна стіна і на її місці побудовані два флігелі, де розташували повітове училище, якому передали бібліотеку Чарторійських. При училищі відкрито фізичний і мінеральний кабінети, ботанічний сад. Тадей Чацький заснував тут шестикласне училище, яке закрили в 1831 році за участь його вихованців у польському повстанні. Наступного року тут знову з’явилось училище, але 1834 року – переведено в м. Луцьк, а в замок з останнього була переведена гімназія. В 1836 році, на прохання князя Любомирського, Клеванська гімназія перебралась у м. Рівне, і замок знову став пусткою. Лише у 1842 році його купило удільне відомство, а 13 липня 1878 року сюди перевели з Дерманя духовне училище, яке знаходилось тут до 1915 року.

В 1916-1918 роках містечко Клевань перебувало в прифронтовій зоні. В замку розташувався ветеринарний евакопункт 11 армії Південно-Західного фронту. З 1918 по1925 роки спорожнілі приміщення зайняли ті жертви громадянської війни, яким ніде було жити. Наступні 10 років тут працювала семикласна школа. В 1935 році школа перебирається в новозбудоване приміщення, а в замку розмістили школу-інтернат для дітей-сиріт. З 1939 по 1953 роки тут були і пересильний пункт НКВС, і каральні органи німецької окупаційної служби. А з 1953 року аж до кінця 70-х років у замку навчаються учні школи механізації (згодом сільського професійно-технічного училища № 3). Потім приміщення займає лікувально-трудовий профілакторій. 1988 року замок спорожнів, тут з’явились реставратори Луцької дільниці.

Від замку прямуємо до усипальниці Радзивілів, що розташована північніше с. Олика.

Олика, розташована біля злиття річок Путилівки та Осенища, вперше згадується в Іпатіївському літописі під 1149 р. Змінивши багато власників, поселення у 1513 р. переходить до Яна Радзивіла і на 400 років стає вотчиною магнатів Радзивілів. Після 1793 р. місто починає занепадати. Збережені пам’ятки міста і досі нагадують про багату та цікаву історю цього міста.

Замок в Олиці почав будувати Микола Радзилів у 1558 р. Це один з перших в Україні бастіонних замків, квадратний у плані з чотирма кутовими бастіонами, отчений з трьох боків ровом. Через рів був збудований міст до брами. Внутрішнє подвір’я замку по периметру оточене чотирма двоповерховими корпусами-палацами, через що Олицький замок часто називають українським Версалем. У ХVІІІ ст. замок втратив свої початкові функції і був перебудований Михаїлом Казиміром Радзивілом на резиденцію. Замок залишався власністю Радзивілів до 1939 р. Біля замку знаходиться Величний Троїцький костел (1635-1640), збудований за проектом відомих архітекторів Бенедетто Моллі та Джованні Маліверна, пишно декорований скульптурами та різбленням у виконанні львівського скульптора Мельхіора Ампелі. Вважався найкрасивішим костелом Польщі, побудований у стилі барокко. На старому цвинтарі, серед магнатських могил знаходиться.

Петропавлівський костел (1540), який є найстарішим римо-католицьким храмом на Волині. В’їзд в Олику все ще охороняє прикрашена цегляними орнаментами. Луцька брама – єдиний збережений фрагмент колись потужних міських укріплень.