Мета гутірки
Ознайомити юнацтво з ідеологами Пласту
Основний матеріал
Олександр Тисовський (Дрот)
Дрот народився 9 серпня 1886 року у Львові. Батько його Василь був професором державної хлопячої учительської семінарії. Вчив матиматику й фізику. Помер в 1919 році. Мати Вероніка-Анна з роду Баллабан. Померла в 1899 р. В родині було 4 дітей. Дрот був наймолодшим. По народній школі перейшов до гімназії з німецькою викладовою мовою. Від 3 кл. став учнем І Академічної Ґімназії з українською викладовою мовою у Львові, яку покінчив в 1904 р. з відзначенням. Зразу вписався до Львівського Університету на природничий факультет. Скінчив в 1910 році. Докторат зложив в 1911 році. Тогож року став професором тої ґімназії, яку закінчив. Рівночасно став секретарем і скарбником “Учительської Громади”. Крім того належав до товариства “Сокіл-Батько” і “Бояна”. Грав відбиванку, ситківку і ходив на ховзанку.
Крім Академ. Ґімназії вчив в українській дівочій семінарії і в німецькій евангелицькій ґімназії. Був членом НТШ. Дрот дуже любив спорт. Вчився плавати, фехтувати, ходив на руханку. Учився французької та англійської мови, стенографії і танків. Працював науково, писав до журналів на різні виховні й пластові теми. В 1911 році зорганізував Пласт, який поширився по цілому краю й поза його межами. У 1912 році дістав наукову стипендію міністерства освіти і відбув подорож до зоологічної станції в Трієсті, потім скінчив океанографічний курс в Берґен в Норвегії. Звиджував зоологічні музеї у Швеції, Норвегії і Німеччині. З початком війни 1914 р. виїхав до Відня де деякий час вчив на україн. ґімназійних курсах для середньошкільної молоді. Був покликаний до війська. В 1915 р. командирований до Львова до ґімназії. За зорганізування Пласту Дрот не мав спокою з боку польської влади. Терпів різні утруднення в праці і грозило йому перенестися до корінної Польщі. З приходом большевиків до Львова повстали нові труднощі й доводилося виконувати примусово працю поза своїм фахом, доки не покликано його на професора зоології на природничий факультет університету ім. Івана Франка. Далеко від центру можна було науково працювати, доки большевики не призначили Дрота на заступника декана факультету, замість хворого декана. З приходом німців знову все змінилося в устрою високого шкільництва. Дрота призначили викладачем Господарської Академії в Дублянах і професором Інституту Зоології. Вибрано його деканом і праця дещо унормувалася.Коли знову прийшли большевики – почалася евакуація. Деякий чає Дрот був в Криниці, а потім виїхав до Відня. У Відні Дрот перебував в приміщенні, де були зложені важніші речі, його наукові праці та частина бібліотеки. Підчас бомбування Відня згорів дім і все майно. З великим трудом знайшов приміщення, де перебуває до сьогоднішнього дня. Старший брат Степан був майором австрійської армії і підполковником УГА. Знаний пластовий діяч. Помер 1923 року. Дрот одружений з донькою проф. Кирила Студинського. Має сина Юрія, доктора музикології.
Іван Чмола
(06.03.1892 – літо 1941)
Походив із с.Солотвине, Богородчанського району, Івано-Франківської області. Він був надзвичайно енергійною людиною. Він вмів вплинути на інших власним прикладом. Добрий знавець і любитель природи, прекрасний спортсмен, він був людиною дії. Зовні здаючись людиною суворою і навіть в деякій мірі замкнутою в собі, він ставив високі вимоги не лише до своїх вихованців, а й до себе особисто. З молодих років Чмола перейнявся ідеями боротьби за свободу українського народу і віддавав їй всі свої сили. Він був вродженим провідником, який вмів запалити новою ідеєю інших.
У створеному І.Чмолою осередкові працю вели за скаутською методикою. Його члени мали теоретичні заняття, здавали іспити. Діяв правильник (список правил), якому підпорядковувалися всі заняття. Члени організації вважали себе українськими скаутами і дотримувалися скаутської ідеології. Для своєї діяльності вони використовували зроблені І.Чмолою та іншими пререклади скаутських підручників. Їх розмножували на ротопринті. Водночас всі захоплювалися подвигами військових, про які розповідав Чмола. В осередку панували точність і дисципліна. Багато вражень і наснаги її членам давали часті багатокілометрові прогулянки. Літом 1912 року на Говерлі було проведено перший табір в історії українського Пласту, в якому взяли участь 14 учасників.
В час Першої Світової війни І.Чмола відзначився своєю хоробрістю і організаторським хистом. Він був сотником, а пізніше – полковником Українських Січових Стрільців в Армії УНР під проводом Євгена Коновальця, був у російському (1915-1917) і польському (1920-1922) полоні. Після війни Чмола працював вчителем історії, географії і тіловиховання гімназії м.Яворів. Там він одним із перших приступив до організації Пласту. З 1924 по 1930 рік він є комендантом і душею пластових таборів на Соколі і Кам’янці, численних пластових мандрівок по Карпатах. У Яворові він створив і провадив 17 куренем юнаків ім.М.Драгоманова. І.Чмола був також курінним 1 куреня пластунів-сеніорів ім.С.Тисовського, комендантом першого сеніорського табору у Підлютому. Найвизначніший скаутмайстер Пласту в ділянці проведення таборів і вишколів (навчань), при ліквідації Пласту у 1930 році Чмола був ув’язнений як один із його організаторів і півтора року провів у польській тюрмі. Але і після звільнення він підтримує активні контакти із пластовим проводом і виконує його завдання. З 1932 по 1939 рік І.Чмола вчителює у гімназії Дрогобича, у 1939-1941 рр. є керівником педагогічного дому десятирічки. На початку Другої Світової війни Чмолу польський уряд заключив у концтабір Береза Картузька. У 1941 році він був заарештований НКВС і вивезений на заслання, де трагічно загинув.
Петро Франко
(21.06.1890 – літо 1941)
Народився у с.Нагуєвичі Дрогобицького району Львівської області. Закінчив Львівський політехнічний інститут. Захоплювався збиранням фольклорно-етнографічних матеріалів, писав оповідання. Діяльність організованого ним пластового гуртка проводилася на основі скаутського підручника Р.Бейден-Пауела і підручника польського скаутмайстра Мелковського. Вже у березні 1912 року гурток виріс у велику пластову організацію, яка нараховувала до 120 членів і проводила свою діяльність аж до початку Першої Світової війни. Головний ухил у роботі в осередку робився на фізичне виховання.
У 1913 році вийшла книжка П.Франка “Пластові ігри і забави”. А наступного року з початком військових дій П.Франко разом із усім своїм мандрівним пластовим табором вступив до лав Українських Січових Стрільців. З 1918 по 1920 роки П.Франко є керівником авіації Української Галицької Армії. Після війни він працює вчителем гімназії у Коломиї (з 1922 по 1930 рр.), далі займається Пластом, іменований скавтмастром (1924). Згодом переїжджає до Харкова, де обіймає посаду наукового співробітника у Науково-дослідному інституті прикладної хімії. Пізніше переїжджає до Львова і Яворова, де вчителює (1936-1939 рр.). П.Франко є членом Наукового Товариства ім.Т.Шевченка. З 1939 до 1941 року він працює деканом товарознавчого факультету Українського державного інституту Радянської торгівлі (з 1939 по 1941 рр.). Загинув Петро Франко у 1941 році у застінках НКВС.
До історії Пласту на Закарпатті from drageotee on Vimeo.
Ігри, які можна використати з цією гутіркою
"Дебати"
Для цієї гутірки добре провести дебати між юнацтвом. Усі правила дебатів можна знайти в залучених посиланнях.
"Хто швидше"
Приготувати дошку з портретами засновників, видрукувати і розрізати файл для гри. Поділити фрази між командами порівно.
Тоді по черзі кожен гравець команди читає фразу, і має прикріпити її під відповідним засновником. Виграє та команда яка правильно впорається з поставленим завданням.