Пластові Гімни

План проведення

• Теоретичний матеріал
• Ігри. Способи запам'ятовування

Гімн «Пласту» співається на усіх святах, він є складовою кожної пластової церемонії. У цьому гімні пластуни закликають себе до праці та осягнення пластових цілей життя. Пластовий гімн підбадьорює пластунів, закликає їх до змагань, скріплює їх духом та об’єднує їх почуттям солідарності. Перший куплет та приспів гімну написані доктором Олександром Тисовським, а другий куплет склав для пластунів Іван Франко. Музика : Ярослав Ярославенко.

«Цвіт України»
Цвіт України і краса
Скобів орлиний ми рід,
Любимо сонце, рух, життя,
Любимо волю і світ.

Пласт — наша гордість і мрія
Любій Отчизні — наш труд,
Буйний в нім порив, надія,
В Пласті росте новий люд.

Приспів: (двічі)
Браття, пора нам станути в ряд,
Стяг пластовий підійняти,
Славу Вкраїні придбать!

Сонце по небу колує,
Знають і хмари свій шлях,
Вітер невпинно мандрує
По України полях.

Ми ж сонця ясного діти,
Вольного вітру брати,
Мали б безділлі змарніти,
Цілі життя не знайти.

Приспів (двічі)

Гімн закарпатських пластунів

Окрім пластового гімну, пластуни на урочистостях співають ще Гімн закарпатських пластунів — гімн, котрий співали пластуни на Закарпатті до 1939 року. Як правило його застосовують під час церемонії закриття дня, певної акції тощо. Слова написав Черкасенко Спиридон, а музику Я.Ярославенко.

Гімн закарпатських пластунів
Гей, пластуни, гей юнаки!
Ми діти сонця і весни,
Ми діти матері-природи!
До нас шумить зелений бір,
В ліси, поля, до вольних гір
На ясні зорі, тихі води! 2 рази

Гей, пластуни, гей юнаки!
Життя — не жарти, не казки,
А праця, бурі і негоди!
Гартуймо ж наш юнацький дух.
Юнацьке гасло — воля й рух!
Ніщо нам лихо, ні пригоди! 2 рази

Гей, юнаки! Гей, пластуни!
Народу вольного сини!
Сини краси, сини природи,
Не зломимо своїх присяг
Веде нас гордо вольний стяг
До щастя, слави і свободи! 2 рази

1. Базовий текст пластового славня написав у 1884 році Іван Франко – під час першої мандрівки українських студентів Карпатами. Це був вірш “В дорогу”, де перший рядок починається так: “Сонце по небу колує”. “Ми ж, сонця ясного діти” це теж Франкове…)
2. У 1913 році – на другому році дії пластового руху – композитор Ярослав Вінцковський – “Ярославеноко” видав “Пластовий Марш”. Це була музична композиція до вірша Франка, яка вийшла в світ у львівському видавництві “Торбан”.
3. У травні 1918 року, ще в часі світової війни і незадового до Листопадового чину, Олександер Тисовський-“Дрот” публікує “Пластовий Гимн”, де додає перші дві строфи власного авторства. Див. цей текст на фото (це фрагмент сторінки газетки “Пластова стежа” від 28.05.1918).
4. Северин Левицький “Сірий Лев” згадував, що у 1921 році вищезгаданий композитор “Ярославено” на прохання “Дрота” пристосував свою музичну компоицію до тексту пластового гимну. Бандера і Шухевич співали саме текст, як на фото).
5. У 1961 році, 16 квітня, Головна пластова булава змінила текст 1918 року на той, який тепер співають пластуни. “Дрот” сам запропонував змінити третій рядок першої строфи, який мав неправильний наголос («ясні ве­селі в нас лиця» до того часу співалось «ли-и-ця»).

Спомини першого Кошового пластових відділів в Ужгороді, др. Володимира Комаринського :
“Ідея окремого гімну закарпатських пластунів зродилася десь у жовтні 1923 р. на сходинах Пластового Коша в Ужгороді. Спочатку ми співали той самий гімн («Цвіт України і краса»), що його співали пластуни в Галичині. Однак, ще тоді, він не відповідав обставинам на Закарпатті, бо його відродження мусіло йти постепенно, еволюційним шляхом. Слова «Україна», «українець», «український» у тім часі ще не прийнялися в народі, а чехословацька влада добачувала у них іреденту, тобто згамання відірвати Закарпаття від Чехословаччини».  І так було поручено команді Коша, якого я тоді був Кошовим, щоб постаратися про гимн для закарпатських пластунів. Хтось нам порадив звернутися до наддніпрянського поета Спиридона Черкасенка, що в тому часі жив в Ужгороді. Ми зразу удалися до нього… С. Черкасенко прийняв нас дуже мило і зразу погодився уложити текст гимну, однак він щиро признався, що про Пласт і його програму він мало що знає. Тому він поставив нам умову, що будемо його запрошувати на наші сходини і прогульки, бо хотів запізнатися із пластовим духом. І дійсно він точно приходив на наші сходини, ходив з нами на прогульки, разом з нами співав при вечірній ватрі, а навіть і харчувався з нашого котла. І вже по 4—5 тижнях він вручив нам текст гимну. Наш новий гимн ми прийняли з великим захопленням і всі вивчили його напам’ять. Тоді, на пораду мабуть покійного нашого опікуна, проф. Остапа Вахнянина, ми звернулися листом до композитора Я. Ярославенка у Львові, щоб він уложив нам музику. Маестро зробив нам приємну несподіванку, бо до місяця прийшов лист з музикою. Доперва пізніше я збагнув соборність закарпатського пластового гимну: текст уложив наддніпрянець, музику галичанин, а співали його закарпатці. Ми скоро вивчили наш гимн і запросили його автора, поета С. Черкасенка, на сходини, щоб він перший почув бадьорі слова: „Гей юнаки, гей пластуни…”. На ті сходини він приніс нам ще один цінний подарунок, рукопис віршованої п’єси: „Лісові Чари” у двох актах, повний пластової романтики… Тоді ми захотіли представитися ширшій публіці Ужгороду і в половині березня 1924 р. ми влаштували у залі міського театру пластову виставу. Так ми перший раз виступили перед батьками і прихильниками пластунів з п’єсою „Лісові Чари” і вперше відспівали наш пластовий гімн. Так почався його тріюмфальний похід.”
Текст пластового гимну появився друком у «Пластуні», 1923, ч. З, а під нотами того самого року, чч. 4—5.

Ігри, які можна використати з цією гутіркою