Фотографія автора

Woodbadge тренінг, який він і з чим його їдять

Wood Badge, вишколи

Отож, пощастило Наталі Медвідь та Миколі Музалі відсвяткувати новий рік у Німеччині, на скаутському тренінгу.

Спершу трішки про те, що це таке. Система підготовки скаут-лідерів у різних організаціях залежить від багатьох факторів, починаючи від умов, у яких скаутинг у цих країнах розвивався/розвивається закінчуючи рівнем розвитку самої країни і, відповідно, рівнем самосвідомості її громадян. І навіть незалежно від того, чи з гуртками працюють повнолітні лідери, чи старші скаути під наглядом повнолітніх, нижні сходинки тренінгової системи є більш-менш однакові – навчити, показати, звідки і як вчитись самому, допомогти зрозуміти, поділитись досвідом і помилками інших, аби майбутні лідери їх не повторювали. Відмінності проглядаються на вищих рівнях цієї системи, зокрема у такому тренінгу як Wood Badge, який ще називають Gilwell Training.

Wood Badge тренінг був заснований Бейден-Пауелом з метою розвитку в польових умовах лідерських задатків майбутніх керівників груп. Але це було більше 100 років тому… Чи змінилось щось з того часу? Яким є лідер 21 століття? Що для нас лідерство у скаутингу? Чи обмежується воно готовністю і вмінням керівника взяти відповідальність і організувати роботу своєї групи від А до Я – тобто від моменту її формування і допоки останній член не досягне віку переходу в наступну вікову категорію? Це вміння правильно організовувати наметовий табір, чи це все ж дещо більше і ширше поняття? Якого саме лідера і яким способом його розвивати – це справа кожної організації. Кожна країна дійшла до Wood Badge своєю стежиною, своїми падіннями і набиванням ґуль на своєму чолі.

У деяких країнах Wood Badge – це прототип вишколу виховників, який повинні пройти усі, хто хочуть займатись з групами, в інших – абсолютно відокремлений тренінг, який проходять лише бажаючі, що досягли певного рівня знань і досвіду та відбули ряд інших тренінгів; в одних країнах до участі заохочуються молоді скаути віком 20+, в інших – більш зрілі особи; в більшості організацій тренінг триває до півроку, але є й такі, де для досягнення треба відбути ряд тренінгів, що може затягнутись і на 5-8 років.

Темою нашого тренінгу був проектний менеджмент, тож під оцінку і вдосконалення попали пов’язані з цим вміння – спілкування, організаторські задатки, анімація, вирішення конфліктних ситуацій, а також подолання культурного і мовного бар’єрів. Ми проходили тести, кожного дня оцінювали свою діяльність, багато спілкувались з тренерами, а також нас заохочували щиро вказувати іншим на їхні помилки. Деякі моменти були дуже складні психологічно, рятувала лише невелика кількість учасників, що допомогло створити менш-більш теплу і комфортну сімейну обстановку. Дуже цікавим є підхід до досягнення консенсусу: немає голосування, немає погроз чи натиску, рішення повинні прийняти і всі і всіх воно повинно задовольняти. До прикладу, ми мали реалізувати проект в рамках тренінгу, у нас було всього 4 дні для того щоб: спланувати що робити, реалізувати, провести фід бек, відсвяткувати завершення. Якщо ви думаєте, що людям з різних країн, які володіють англійською на різному рівні, мають різні бачення скаутингу та всі є певним чином лідерами було важко, ви праві! Наша команда витратила ніч і день на узгодження того «а що власне будемо робити?» у всіх були настільки різні очікування, вподобання. Не можна ні на кого тиснути, кожен повинен був сказати «ТАК, це мій проект». Але в кожного були свої зауваги і вносячи одні зміни, проект втрачав свою цікавить для іншого учасника і так по колу..постійно. Але ми всі дорослі люди. Зібрались і все таки погодили. Далі реалізація, святкування, поділ на робочі групи – то було легко, у всіх великий досвід організації за плечима.

Другим етапом нашого Wood Badge було повернення додому та виконання домашнього завдання під контролем нашого ментора (наставника). Важливою умовою цього завдання був не масштаб зробленого, але пов’язаність із сферою власного самовдосконалення (може навіть не мати нічого спільного зі скаутингом). Так, до прикладу, серед пропозицій “домашнього завдання” тренери озвучили і покращення рівня англійської мови. Основним було щоб на самому тренінгу ви визначили свої слабкі сторони і по поверненню додому виконали проект, який буде повноцінним викликом.

Після реалізації проекту, на яку відводиться півроку, відбувається третій етап Wood Badge – оцінювання та обговорення проблем, викликів, шляхів їхнього подолання. На ньому також тренери вирішують, чи учасник гідно пройшов тренінг і чи має право носити почесну Gilwell хустку та дерев’яні кісточки і приєднатись до нетаємного, але від того не менш шанованого ордену Wood Badge.

Коментарі

  • Гарно написано.
    Оскільки в Україні вже 7 WBT учасників, то можемо почати думати і над нашим першим Вудбейдж

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *