Завантажити проект в форматі PDF можна тут.
Опис проекту: Проект містить підбірку історій для обговорення та ігор до кожної точки Пластового Закону і може реалізовуватися під час року на сходинах або на таборі. Дана розробка розрахована на юнацтво віком 12-14 років.
Актуальність: вивчення Пластового Закону та Головних Обов”язків є важливою основою праці з юнацтвом. Часто виховники відтягують їх вивчення чи подають дуже оглядове представлення точок, мотивуючи це важкістю сприймання у молодших дітей або очевидністю матеріалу. Досвід станиці Київ показав, що після повного року пластування юнацтва, що перейшло з УПН, гуртки досі не лише не знають Закону, але й часом не підозрюють про його існування. Проблемою виховників є відсутність базових матеріалів для доступного пояснення юнакам Пластових правил гри, що на мою думку, повинно стати темою юнацьких сходин вже під час перших місяців пластування. Даний проект розрахований на 14 сходин та передбачає використання 30 хв часу щоразу (гутірка+гра), що дає можливість доповнювати програму відповідними інструктажами, майстеркою, піснями тощо.
Проект був реалізований на сходинах гуртка “Мавки” протягом 2002 року і довів свою ефективність. Всі юначки знають напам’ять весь Пластовий Закон, порядок точок та вміють пояснити своє розуміння кожної з них.
1.Пластун словний / Пластунка словна
Бідна жінка знайшла яйце. Дуже зрадівши, вона покликала свого чоловіка і дітей та сказала:
-Наші турботи і бідування скінчилися! Дивіться! Я знайшла оце яйце. Ми його не їстимемо, а занесемо до сусіда, щоб його квочка висиділа нам курчатко, яке стане куркою. Очевидно, і курку не будемо їсти, а розведемо багато курей, щоб мати багато яєць. Але не будемо їсти ні курей, ні яєць, а продамо їх і купимо телицю. Телиця виросте, народить телят і так будемо мати велике стадо. Продамо це стадо і купимо собі поле, потім продамо…, купимо…, продамо…. і купимо…
-Захоплено показуючи руками, які великі поля можна було б купити, вона ненароком випустила яйце, і воно розбилося.
Словність це не лише дотримання обіцянки, але й вкладання в кожне сказане слово змісту. Наші постанови часто є подібні до балачок цієї жінки: “ Зроблю…Налагоджу…Буду…” Минають роки , а ми не робимо нічого.
“Ерудит” Пластова словність передбачає точне і доречне використання слів. Адже, не знаючи, що саме обіцяв, важко дотримати слова. Спробуймо перевірити свою обізнаність з різноманіттям мови. Перед учасниками ставиться картка з написаним довгим словом чи виразом. Завдання гравців: протягом визначеного часу (декілька хвилин) скласти з написаних літер нові слова. Кожна літера може використовуватися тільки стільки разів, скільки вона зустрічається в заданому слові. Початкові слова чи фрази можуть стосуватися теми, що вивчається і допомагати запам’ятати певні поняття (наприклад, “Олександр Тисовський” або “Картографія”). Перемагає гравець, що написав найбільше слів. Додаткові точки може отримати той, хто склав найдовше слово.
“Пластовий попсутий телефон” В попсутий телефон грали всі, але має ця гра і незвичайний пластовий варіант. Гравці сідають в ряд чи коло на відстані 1-1,5 м один від одного. Виховник пошепки каже першому гравцеві якесь слово. Гравець повинен передати його далі, але дати лиш визначення цього поняття, не використовуючи самого слова. Другий гравець намагається позначити почуте одним терміном і передає його далі. Таким чином гравці 1,3,5 і т.д. кажуть сусідам пояснення до почутого слова, а гравці 2,4,6 і т.д. називають поняття одним словом і передають його. Від того, якими словами учасники користуються залежить успіх передачі слова.
2. Пластун сумлінний / Пластунка сумлінна
Одна княжна на свої уродини отримала від нареченого важку. Округлу посилку. Дуже заінтригована, що там таке, вона швидко відкрила її і знайшла там…гарматний снаряд. Розчарована князівна кинула його на землю. При падінні зовнішня оболонка снаряда розламалася. А в ній виявився менший снаряд зі срібла. Князівна взяла його в руки і , оглядаючи, випадково сильно натиснула пальцями. Срібна оболонка прорвалася, а всередині виявилася золота коробка. Цю коробку князівна відкрила дуже легко. Всередині, на червоному оксамиті, лежала обручка, оздоблена прекрасним діамантами, що творили слова: “Люблю тебе”.
Часом люди кидають почату справу, боячись її складності. Але сумлінна робота може принести неочікувані і дуже цінні результати.
“Передай депешу” Часто нам доводиться виконувати якісь доручення. Зазвичай ми стараємося втілити основні задуми, а деталі лишаються поза увагою. Проте не завжди дрібниці, на які ми не зважаємо, є неважливими. Спробуй своє вміння сумлінно виконувати завдання, враховуючи усі тонкощі. Для гри треба підібрати уривок тексту, який і виконуватиме роль дуже важливої депеші. В кімнаті лишається тільки виховник і один гравець, всі решта учасників будуть долучатися по одному пізніше. Виховник один раз чітко і виразно зачитує гравцеві текст, після чого запрошується новий учасник. Перший гравець намагається по пам’яті переказати почуте, намагаючись не пропустити деталей. Тоді в кімнату запрошується наступний, який чує від попереднього гравця “оригінальний” виклад тексту. Таким чином ланцюжком всі гравці слухають розповідь попередника. В кінці гри останній гравець переказує усім те, як він запам’ятав депешу, а виховник зачитує перший варіант тексту. Зазвичай різниця цих повідомлень є дуже разючою (особливо якщо брати художній твір з епітетами, порівняннями, власними назвами). Тоді гравці самі оцінюють рівень власної сумлінності, наприклад, силою аплодисментів.
3. Пластун точний / Пластунка точна
Одного разу старий чоловік, що помирав, покликав до себе трьох своїх синів і сказав:
– Мені недовго лишилося жити і я хотів би наостанок дістати від вас щось на згадку. Йдіть по світу і поверніться за тиждень, нехай кожен з вас принесе мені найцінніший подарунок. Пішли сини у світ. Один потрапив у далекі східні країни і вирішив принести батькові гілку з прекрасними квітами вишні (сакури), бо про їх красу багато говорили. Але треба було чекати два тижні. Другий потрапив на морське узбережжя і вирішив принести батькові найдивовижнішу мушлю, про яку стільки чув, але треба було чекати 10 днів до морського відпливу, щоб побачити дно. Третій же просто мандрував по світі і чув багато новин. Але так і не знайшов чогось надзвичайного. Пройшов тиждень але перші два брати вирішили зачекати, зате принести справді цінні речі. Наймолодший повернувся до батька. Старому було вже дуже тяжко і він втішився поверненням сина. Довго питав про подорож , а коли дізнався, що син не має подарунка , сказав:
– Я ніколи не мандрував по світі, а твої розповіді подарували мені таку можливість. Це дійсно цінний подарунок.
Через кілька днів повернулися двоє братів, але батька вже не застали. Вони принесли свої подарунки, які були дійсно прекрасні, але невчасні… Їх нікому вже було дарувати…
Точність передбачає перш за все вчасність будь-яких дій, так само треба намагатися бути точними в словах, діях і намірах.
“Дивний зоопарк” Один гравець виходить за двері, а решта задумують якусь тварину та розподіляють по учасниках окремі частини її тіла. Гравець повертається в кімнату і намагається намалювати тварину, керуючись лише поясненням інших гравців. Причому пояснення складаються з відповідей на поставлені питання, що передбачають відповідь “так” або “ні”. Наприклад, описуємо кота: Гравець, що малює: “Розмір голови цієї тварини перебільшує футбольний м’яч?” Гравець “відповідальний” за голову: “Ні”. “Тварина має пазурі?” Гравець, що описує лапи: “Так” І так далі. Навряд чи намальовані тварини будуть дуже схожі на себе, тому їх можна буде помістити лише в дивний зоопарк.
“Влучний стрілок” Учасники діляться на дві (чи більше) команд і отримують певну кількість предметів на кожного учасника (каштани, м’ячики, газетні кульки тощо). Гравці формують ряди і за сигналом намагаються влучити “снарядами” в ціль (відро, перевернута табуретка тощо), що стоїть на певні віддалі біля кожної команди. Закинувши всі предмети, гравці повинні стати в лаву і голосно вигукнути назву команди чи гуртка. Без останньої умови гра не припиняється і команда противників може наздогнати першунів. Саме точне дотримання інструкцій, що даються лише один раз на початку дасть можливість виграти.
Більшого азарту матиме гра, якщо замість мішені повісити декілька надутих повітряних кульок, а лучити в них міні-списами, зробленими з з’єднаних скотчем шпильок і олівців.
4. Пластун ощадний / Пластунка ощадна
Учні хасидського равина жалілися йому, що у світі шириться зло. Вирішивши прогнати всі темні сили, вони попросили у равина поради. Равин порадив їм, щоб вони взяли мітли і попробували очистити свої кімнати від темноти. Розчаровані учні все ж взялися до роботи, але нічого з того не вийшло. Тоді равин порадив своїм учням взяти міцні палиці і бити ними по темноті. Коли ж і це не дало бажаного результату, він порадив їм, щоб ті пішли до своїх кімнат і своїм криком протестували проти темноти. Коли ж і це не допомогло, равин сказав:
-Діти мої, хай кожен із вас запалить у темноті свічку!
Учні пішли до своїх кімнат, запалили свічки. Коли розглянулись довкола, темінь щезла.
Пластун заощаджує час, зусилля, гроші. Важливо ясно розуміти те. що хочеш зробити, щоб не марнувати дарма свого життя на пусті речі.
“Кроки” Гравці діляться на дві команди і мають завдання перейти певну відстань якнайшвидше, але… за допомогою найменшої кількості кроків. Перший учасник робить якнайбільший крок, вся команда підходить за ним. Далі максимально крокує другий учасник і так далі. Кожен крок забиратиме силу команд, тому просто швидке виконання завдання не принесе перемоги. Рахується кількість зроблених кроків.
5. Пластун справедливий / Пластунка справедлива
Були собі чоловік та жінка, які побралися. Він постачав їй усе, вона дбала про дім, виховувала дітей. Діти виросли, одружилися і пішли від них. Так буває завжди. Але діти вже не потребували їхньої допомоги, жінка перестала посміхатися, почала худнути, зблідла… Вона не могла їсти, не могла ходити. Чоловік сильно занепокоївся і завіз її до лікарні. Її оглядало багато лікарів, але ніхто не знаходив жодної хвороби.
Останній спеціаліст відвів чоловіка убік й обережно сказав:
-Я думаю, що ваша дружина не хоче більше жити.
Чоловік не сказав ані слова. Пішов, сів біля ложа дружини, взяв її знекровлену руку і впевненим голосом
сказав:
-Ти не помреш!
-Чому?-тихо спитала вона.
-Тому що я потребую тебе!-відповів чоловік.
-А чому ти не сказав цього раніше?-заптала жінка. І її очі заблищали.
Від тієї хвилі хвора почала одужувати. Вона знову стала жвавою та веселою. А лікарі і далі визначають її хворобу і питають, які ліки принесли таке швидке зцілення.
Часто ми діємо несправедливо по відношенню до інших через те, що не помічаємо справжньої цінності
речей та людей.
“Шкільні задачки” Мабуть, всім добре відомі задачки на поділ яблук чи слив поміж певною кількістю людей. Їх правильне розв’язання вимагає саме справедливого поділу. Чому б не спробувати знайти розв’язок в гуртку, але практично? Гурток отримує пакет з такою кількістю яблук, скільки є гравців.
Завдання: поділити яблука порівну, але щоб одне лишилося в пакеті. Гравці не мають ножа чи іншого гострого предмета. За умовою всі яблука вважаються рівними за розміром.
Розв’язання: кожен має дістати ціле яблуко, просто один учасник отримає його разом з пакетом.
6. Пластун увічливий / Пластунка увічлива
Одного разу вітер і сонце посперечалися між собою. Вітер хвалився, що він набагато сильніший від сонця:
-Я тобі докажу, що я сильніший від тебе. Подивись на цього старенького в плащі. Б’юся з тобою об заклад. Що скоріше за тебе змушу його скинути плащ.
-Гаразд,-мовило сонце,-побачимо.
Сонце заховалося за хмару, залишаючи в ній невелику шпарину, щоб спостерігати за вітром. А вітер дув, дув, піднімаючи велику бурю. А чим сильніше дув вітер. Тим сильніше старий закутувався в свій плащ. Нарешті вітер стомився, почав слабнути і в кінці зовсім стих. Тепер прийшла черга сонця. Воно визирнуло з-за хмари, лагідно посміхнулося до старенького. Через кілька хвилин так пригріло його, що той почав витирати з чола піт, а потім скинув з себе плащ. Таким чином сонце виграло суперечку з вітром.
Кожен сильний по-своєму. Хтось готовий довести свою правоту кулаками, хтось може збороти інших
знаннями. Але найпростіша сила криється в привітному слові і посмішці.
“Енциклопедія вітань” Учасникам пропонується стати авторами нової енциклопедії вітань. Але для цього треба згадати всі існуючі, а можливо, придумати і нові. Всі учасники по колу називають одне існуюче або вигадане привітання. Той, хто не зміг відповісти протягом 5 сек, вибуває з гри, але перед тим вітається з кожним гравцем по-пластовому.
“Люди до людей” Ця всім відома пластова гра може гарно ілюструвати тему увічливості серед пластунів. Гравці розбиваються на пари один провідник гри не має пари. Називаючи певні частини тіла, провідник примушує гравців вітатися саме таким чином (“рука до руки” або “ніс до носа”). Команда “люди до людей” передбачає швидкої зміни напарника. В той же час провідник намагається знайти пару і собі, тим самим зробивши ведучим іншого.
7. Пластун братерський і доброзичливий / Пластунка братерська і доброзичлива
Одного дня селянин, який жив неподалік від обителі. Підійшов до монастирської брами й енергійно застукав у неї своєю мозолистою рукою. Коли воротар відчинив, чоловік, усміхаючись, показав йому великий кетяг соковитого винограду:
-Брате-воротарю,-сказав селянин,-знаєте, кому хочу подарувати цей чудовий виноград?
-Може, настоятелеві або комусь із старших отців монастиря?
-Ні! Вам!
-Мені?!-монах з радості аж почервонів.-Хочете дати його саме мені?!
-Авжеж! Тому що ви зі мною поводилися як приятель і завжди допомагали мені, хочу, щоб ви поласували цим виноградом.
Монах-воротар поклав виноград на тарілку і поставивши її на стіл. Він довго-довго дивився на нього. Який гарний і смачний виноград! Та ось у нього майнула думка: “Чому не занести цей кетяг настоятелеві, щоб і його втішити?” Він узяв тарілку з виноградом і поніс до настоятеля.
Настоятель і правда щиро зрадів. Але пригадав собі, що в монастирі живе старий, хворий монах, і подумав: “Занесу йому цей виноград. Нехай і він хоч трохи потішиться”. І кетяг винограду потрапив до келії хворого монаха. Але недовго він і там протримався. Хворий подумав, що виноград, напевно, сподобається кухареві, який цілий день працює, і передав виноград йому. Але кухар послав його монахові-паламареві, а той поніс його наймолодшому монахові. І так від монаха. До монаха той виноград знову повернувся до воротаря.
Отак замкнулося коло радості.
Бажаючи добра собі, думай і про інших людей. Адже допомагаючи їм ти й сам отримаєш чимале задоволення.
“Побажання навпаки” Братерськість і доброзичливість часом вимагає чималих зусиль, адже обставини бувають найнесподіваніші. Кожен учасник отримує аркуш паперу і ручку. За сигналом ведучого всі мають написати якесь побажання (можна домовитися про однакове наперед), але лівою рукою(шульги пишуть правою). Після написання гравець повинен скласти папірець вчетверо і без допомоги рук покласти його на коліна гравця поруч. Виграє найшвидший гравець, додатково можна оцінити також найлаконічніше, найоригінальніше побажання, найрозбірливіший почерк. Коли всі гравці досконало опанують писання обома руками, можна переходити на ноги!
8. Пластун зрівноважений / Пластунка зрівноважена
Якось художник прийшов у гості до своєї приятельки, але застав її всю в сльозах. Вона розповіла йому, що ненавмисне розлила чорнило на хустину, якою вона дуже дорожила. Чим тільки не змивала пляму- нічого не виходило. Художник попросив дати йому цю хустину, а він щось придумає. І дійсно через кілька днів жінка отримала від нього невелику посилку. Коли відкрила її, не повірила своїм очам. Художник, взявши за основу композиції чорнильну пляму, розмалював хустину прекрасним візерунком. Хустина стала ще кращою, ніж була до того.
Нехай ніякі перешкоди не зможуть зашкодити тобі гідно вийти зі складного становища з посмішкою та хорошим настроєм.
“Тільки вдвох” Гравці розбиваються на пари і отримують аркуш паперу і ручку. За сигналом вони починають малювати спільний малюнок, разом тримаючи одну ручку. Під час малювання можна ввімкнути легку музику. Про тему малювання гравці наперед не домовляються. Виграє та пара, яка протягом 10 хвилин не промовить жодного слова і намалює найцікавішу картинку. Насправді не так вже й легко мовчи знаходити компроміс, стримуючи свої емоції!
“Останній герой” Всі гравці стають в певну позу (“ластівка”, підняти одну ногу і скласти руки на грудях, дуже щільно зіставити ноги тощо) і за сигналом починають перегони на виживання. Той, хто стане на другу ногу чи оступиться, вибуває з гри. Останнього героя треба гідно привітати.
9. Пластун корисний / Пластунка корисна
Устриця пожалілася сусідці:
-Відчуваю великий біль у моєму єстві.
Сусідка відповіла з гордим вдоволенням:
-Хвала хай буде небесам і морю! Я не відчуваю жодного болю. Я-здорова всередині і зовні. Добре мені!
Рак почув розмову двох устриць і звернувся до тієї, що була здорова і не відчувала болю:
-Так, тобі добре й ти здорова. Але біль, що відчуває твоя сусідка-це перлина неймовірної краси.
Приносити користь завжди приємно, хоч часом і не просто. Але усвідомлення власної корисності компенсує всі труднощі!
“Інструкція” Купуючи новий прилад, ми завжди перевіряємо наявність інструкції. Адже, якщо не знаючи, як правильно користуватися річчю, навряд чи можна дістати з неї користь. Уявіть собі, як живеться тим, хто взагалі не знає навіть приблизного призначення предмета! Учасникам пропонується один чи декілька звичних для нас предметів (вішак, тарілка, гребінець тощо), інструкції до використання яких безповоротно втратилися при перевезенні товару в заокеанські краї на продаж. Місцеве населення навіть приблизно не уявляє, що можна з тими речима робити… Завдання учасників: написати якнайдетальнішу інструкцію до використання. Після виконання завдання учасники міняються інструкціями і намагаються продемонструвати, як абориген, точно слідуючи інструкції, користується предметом( наприклад, пояснюючи використання ножа, неодмінно слід зазначити те, що тримати треба за рукоятку лезом від себе і лезом донизу і т.д.) Можна придумати також нові використання для предметів.
10. Пластун слухняний пластовій старшині / Пластунка слухняна пластовій старшині
Самуеля Тейлора Колріджа відвідав один шанувальник його поезії. Під час розмови вони торкнулися питання виховання дітей.
-На мою думку,-сказав гість,-дітям треба дати можливість свобідно думати і робити, що вони хочуть, як вони підростуть, навчаться самі приймати правильні рішення. Вважаю, що це є єдиний спосіб. Щоб вони виросли, вповні розкривши свої можливості.
У цей момент Колрідж перервав його:
-Я хочу показати тобі свій розарій,-сказав і вивів гостя з дому на город.
Коли вони прийшли на город, гість подивився і голосно викрикнув:
Але ж тут тільки бур’ян!
-Тут завжди було багато прекрасних троянд,-сказав Колрідж.-Але цього року я вирішив залишити город без втручання, хай росте, як хоче. І ось бачиш результат.
Всюди є свої правила, в Пласті теж. Добрий провідник зробить твоє пластування не лише цікавим, але й допоможе уникнути небезпек.
“Сліпе” підкорення” Ця гра покаже, що завжди треба точно знати свого провідника і підкоряючись лише його наказам, якісно та безпечно робити справу. Одному гравцеві зав’язують очі. На підлозі линвами викладається звивиста доріжка шириною 40 см. Обирається провідник, і лише він буде давати правильні накази, керуючи гравцем так, щоб він пройшов всю доріжку, не ступаючи за її межі. Гравцеві дається можливість протягом 1 хв. прослухати голос провідника, щоб краще його запам’ятати. За сигналом гравець починає йти, намагаючись виокремити з загальних розмов (всі інші гравці можуть говорити, неправильно підказувати) правильні команди. Виступивши за межі доріжки, гравець вибуває з гри.
11. Пластун пильний / Пластунка пильна
Стародавня перська казка оповідає про чоловіка, що жив однією думкою. Котра його ніколи не покидала,- мати золото, якнайбільше золота. Це прагнення з’їдало йому мозок, з’їдало і серце. В нього не було жодної іншої думки, жодного іншого бажання. Тільки золото і золото.
Коли той чоловік ішов містом, він нічого не бачив, крім крамниць золотарів. Він був так висліплений золотом, що не бачив багатьох гарних речей. Навіть срібла… не бачив людей, дітей, квітів, блакитного неба.
Одного дня терпець йому урвався, і він, вбігши до ювелірної крамниці, почав хапати все, що було зроблене з золота…
Звичайно, коли він виходив, на нього вже чекала поліція з наручниками. Його спитали:
– Як ти міг думати, що втечеш? Та ж у крамниці було повно людей!
– Повно людей?-здивовано перепитав чоловік.- Я не бачив там нікого. Я бачив тільки золото.
Треба помічати не лише очевидне, але й добре замасковане, але таке цікаве!
“Кім “в натурі” Один з гравців стає перед лавою, і всі учасники намагаються якнайдетальніше запам’ятати деталі його зовнішності і одягу. Потім гравець робить деякі зміни(зачесати волосся на інший бік, перечіпити відзначку, перешнурувати черевик…) і пропонує гравцям їх помітити. Перемагає найпильніший.
“Дистанційне малювання” Ведучий заготовлює наперед кілька контурних малюнків на папері в клітинку(лінія може йти лише по клітинці чи навскіс). Кожен учасник дістає чистий аркуш в клітинку і олівець. Ведучий скеровує рух олівців гравців командами типу “один вправо”, “три ліво скіс”. Команди надаються чітко, лише один раз і в досить швидкому темпі. В результаті гравці повинні отримати замкнений контур певного малюнку.
12. Пластун дбає про своє здоров’я / Пластунка дбає про своє здоров’я
Якось старий вчитель пішов зі своїм учням на прогулянку до лісу. Раптом учитель зупинився і, зацікавившись чотирма рослинами. Перша з них тільки-но почала прорізатися крізь землю, друга вже мала розвинене коріння і пустила назовні красиві листочки, третя виросла у невеликий кущ, а четверта була зрілим деревом.
Вчитель звернувся до свого учня:
-Вирви спочатку першу рослину.
Хлопчина без зусилля вирвав її двома пальцями.
-А тепер вирви другу.
Учень послухався, але тепер це було тяжче.
-А тепер третю.
Хлопець напружив усі свої сили, і лиш тоді зумів витягнути з землі кущ.
-Ну а тепер,- запитав учитель,- чи зможеш дати собі раду з четвертою рослиною?
Коли хлопець міцно схопив обома руками стовбур дерева і спробував витягти його з землі, то лиш ледь затріпотіли листочки.
-Ось так,сину, мається і з нашими поганим звичками. Коли вони ще молоді, ми можемо їх позбавитися, а коли вже старі і глибоко пустили коріння, нічого вже не поможе, незважаючи на наші щирі молитви і старання.
Завжди легше попередити проблему, аніж з нею боротися. Слідкуй за своїм здоров’ям з дитинства, щоб не проводити половину життя в лікарнях.
“Хто сильніший” Здоров”я означає силу, спритність і гарний настрій. Гравці діляться на пари і стають обличчям один до одного впритул ступнями та долонями. За командою гравці одночасно намагаються окремо чемпіонат переможців та переможених.
13. Пластун любить красу і дбає про неї / Пластунка любить красу і дбає про неї
Одного дня на пляжі зустрілися Краса і Гидота.
-Скупаймося в морі,- запропонувала Гидота Красі.
Роздягнулися й попливли морем. Через деякий час Гидота вийшла з води і, не знайшовши свого вбрання, взяла одяг Краси і пішла собі своєю дорогою. І Краса вийшла з води і, не знайшовши свого одягу, взяла вбрання Гидоти. Та й вона пішла собі своєю дорогою.
В світі є багато краси. Але так само є потворне, нашвидкуруч замасковане під прекрасне. Треба вміти вирізняти справжню красу і берегти її.
“Творимо красиве” Кожен гравець дістає набір шматочків розрізаної листівки з гарним краєвидом чи картиною (в будь-якому разі щось красиве). За сигналом гравці починають складати малюнки. Хто першим зробить з купки уламків шматочок краси стає переможцем.
14. Пластун завжди доброї гадки / Пластунка завжди доброї гадки
Буддійський монах спокійно повертався до свого монастиря в горах. Аж раптом його перестрів дуже голодний ведмідь. Побачивши поживу. Звір понісся на ченця. Переляканий, він кинувся тікати. Та несподівано опинився над прірвою. Отже, постав перед вибором: або кинутися в прірву, або потрапити в пащу ведмедя. Монах кинувся у прірву, але встиг схопитися рукою за корінь і повис у повітрі. Він трохи оговтався від страху і почав оцінювати своє становище. Поглянув униз і побачив тигра, що з відкритою пащею чекав, коли жертва упаде.
Подивився угору: там ведмідь своєю лапою силкувався досягнути його. Глянув на корінь, чи витримає? І оторопів… Його підгризали дві мишки. Монах ледь не зомлів. Коли ж він оговтався. То побачив недалеко від кореня кущик духмяних суниць. Що рум’яніли на сонці, поширюючи аромат. Вони немов запрошували, щоб їх зірвати!
Монах протягнув руку, зірвав дві, підніс до уст і сказав:
-Які гарні, які солодкі. Які запашні!
В житті буває непросто. Буває важко. Буває дуже важко. Але пластун завжди знайде в кожній ситуації щось приємне і… посміхнеться!
“плюс-мінус“ Виховник пропонує якусь ситуацію (можна і зовсім нереальну), а гравці, поділившись на команди “оптимістів” та “песимістів” шукають відповідні наслідки події. Після певного часу команди почергово називають одну точку. Непогано, якщо ведучий наперед продумає кілька додаткових позитивів, щоб в разі більшої винахідливості “песимістів”(і таке буває!) все ж завершити гру на веселій ноті(наприклад, якщо місяць на небі став зеленим то все переплутається, астрономи потраплять в психлікарню, а обличчя закоханих, що гуляють вночі, в світлі зеленуватих променів виглядатимуть просто жахливо, зате зелений колір заспокоїть тих, хто страждає на безсоння, місячна доріжка на воді нагадуватиме про трав’янисте літо, а собаки, не впізнавши місяць, перестануть на нього вити, і всі зможуть спокійно спати.) І нарешті…
Опрацювавши нарешті всі точки можна досягти їх розуміння, але часто юнакам важко запам’ятати всі точки та ще й по порядку. Дана пісенька допоможе в цьому. На жаль, передати її мелодію наразі неможливо, але і як віршик вона виглядає досить мило!
Про Пластовий Закон
Іван пластун був Словний і знав багато слів
Та до дівчат-пластунок підходити не смів…
СУМЛІННО посміхався і ТОЧНО їм моргав,
А ті не помічали, немов ловили гав.
Ось раз ішов зі сходин, аж тут іде Вона,
Іванові у серце постукала весна!
Навіщо ресторани, ті страви і вино(!!!),
Помислимо ОЩАДНО: ходімо у кіно.
Погодьтесь, СПРАВЕДЛИВО тим шансом скористав,
Підбігши, став на струнко і ВВІЧЛИВО сказав,
Що суто по-БРАТЕРСЬКИ із ЗИЧЕННЯМ ДОБРА
Дано вже на “Титанік” сходити їм пора.
А задля ЗРІВНОВАЖЕННЯ КОРИСТІ і забав,
Цей час прогулянковий давно уже настав.
Виховник дуже радив: “Сідай в останній ряд!”,
Іван СЛУХНЯНИЙ СТАРШОМУ купив квитки назад.
Дівчина ПИЛЬНО глянула й сказала на біду:
“Я ДБАЮ ЗА ЗДОРОВ”Я. З таким-от не піду,
Бо я ЛЮБЛЮ КРАСИВИХ і очі голубі…
До моїх мрій рівнятись далеко ще тобі!”
Іван ледь не заплакав, ледь стриматися зміг,
Нащастя, ДОБРУ ГАДКУ мав, топитись не побіг…
Пройшло чимало років, 5 зим і 3 весни.
З юнацьких одностроїв вже виросли вони.
Хоч кавалерів мала дівчина міліон,
Все ж вибрала Івана, бо знає він Закон!
Використана література:
Б.Ферреро Сорок казок у пустелі/ пер. з італ. Л.Гайдуківський.-Львів: Свічадо,2000.
П. Вортон.Історії та притчі. Для катехитів та вчителів.Пер. з польськ. М.Кивелюк.Львів:Свічадо,1998.
Можливо серед ігор хтось впізнає свої ідеї, але автори мені, на жаль, невідомі, тому точного джерела
назвати не можу.