Впровадження класичної гурткової системи в умовах сучасного пластування-скаутингу

Завантажити проект в форматі PDF можна тут.

Для кого він має бути зреалізований? Для діючих та потенційних зв’язкових
Мета проекту: Дати можливість зв’язковим та потенційним зв’язковим куренів УПЮ отримати необхідні знання для впровадження класичної гурткової системи як моделі для роботи з юнацтвом в сучасних умовах пластування – скаутингу.
Актуальність теми проекту: Станом на сьогодні маємо в Пласті дещо викривлену від класичної скаутської виховну модель. Повернення до КГС як моделі роботи з юнацтвом в Пласті, як допоможе підсилити самовиховання старшого юнацтва, так і дозволить прискорити процес збільшення кількості членів організації без втрати якості виховного та посилити якість самовиховного процесу.
Короткий опис проекту: Даний МП містить інформацію яка потрібна для ведення юнацького куреня за КГС. Проект складається з розділів, кожен з яких має дати відповіді на питання “Чому?” “Як?”, “Кому?”, “Коли?” працювати над тим чи іншим елементом системи.
Інформація про реалізацію проекту: Проект писався паралельно з апробацією всього що в ньому описано. Всі подані матеріали є емпіричним досвідом автора проекту.

Дата, місце і тривалість виконання проекту по етапах:
1 етап (проведення практичних занять): від 29 серпня 2011 року в рамках праці куреня УПЮ ч. 1 ім. Короля Данила, а з жовтня 2014 року – в рамках праці з підготовчим куренем УПЮ ім. князя Романа Мстиславовича. Львів

2 етап (аналіз та збір інформації): від січня 2013 року на основі звітів провідників гуртків та власних спостережень за працею куреня в рамках нової системи. Львів

3 етап (опрацювання та оформлення матеріалу): від січня 2013 року. Львів

Короткий опис виконання проекту: Проект виконувався методом внесення даних спостережень за результатами експериментів, збору статистичних та інших даних від залучених до проекту пластунів, в основному провідників гуртків – юнаків, що ведуть гуртки за класичною гуртковою системою. Після логічного завершення експерименту (етап, коли з діючого куреня створюється новий, та юнаки, які були набрані іншими юнаками, що працювали з гуртками за класичною гуртковою системою, стають учасниками) інформація проаналізувалась, були внесені логічні, граматичні, стилістичні правки, відправлено на розгляд тих, хто теж практикували класичну гурткову систему, враховано та внесено окремі поправки.
Учасники і провід проекту, їх кількість: 1 – автор проекту. Рекомендації надавали: пл. розв. Юрій Мигалик, пл. розв. Дмитро Сунак, ст. пл. гетьм. скоб Роман Лозинський, ст. пл. гетьм. скоб Андрій Лузан, пл. сен. Микола Бігус, пл. сен. Юрій Юзич.
Результати виконання проекту, зауваги: Результати: реалізація проекту на практиці дала можливість підвищити ефективність виховання провідницьких здібностей юнацтва в курені УПЮ, створити нвоий курінь УПЮ, швидко збільшити кількість юнацтва в Пласті без втрати якості виховного процесу, налагодити процеси в співпраці в рамках КВ куреня.

Абревіатури
ДПГ – Дошкіл провідників гуртків
КВ  – Кадра виховників
КГС – Класична Гурткова Система
МП – Методичний проект
МРСК – Мала Рада Скобиного Кругу
РГ – Рада гурткових
УПЮ – Улад пластунів юнаків

Нові терміни
Провідник гуртка – юнак, що склав пластову присягу, має добру пластову поставу, є прикладом наслідування щонайменше в своєму курені, отримав дозвіл зв’язкового на ведення гуртка.
Дошкіл провідників гуртків (ДПГ) – збірка зв’язкового з усіма провідниками гуртків, метою якої є проаналізувати все що відбувалося з гуртками куреня від часу останнього ДПГ, зробити висновки на майбутнє, і, скласти план дій для гуртків на майбутнє.

I. Теоретичний блок

I.1 Що таке КГС?
Класична гурткова система – це скаутська система роботи з юнацтвом 11-17,5 річного віку. В її основі лежить робота в гуртках по 7-9 осіб, що об’єднуються в курені по 2-5 гуртків. Стратегію та контроль якості виховного процесу в курені готує та веде зв’язковий – старший пластун, який має позитивний досвід ведення гуртка та має мінімальну необхідну вишкільну кваліфікацію згідно скаутських норм. Кожен гурток веде провідник гуртка – старший юнак, який вже склав пластову присягу та на думку зв’язкового готовий нести цю місію.

I.2 Порівняння КГС та існуючої системи в Пласті
Після кількарічної роботи за обома схемами, зокрема в ролі зв’язкового, стає зрозуміло що є чотири ключові відмінності, які автоматично тягнуть за собою ряд дрібніших змін.
1. Перша відмінність – людина, яка є прямим провідником гуртка. За КГС гурток веде старший юнак що склав пластову присягу, тоді як в існуючій моделі цим займається старший пластун.
2. Друга, вона не є такою явною як перша, проте, її розуміння є вкрай важливим для коректного впровадження КГС. Це роль зв’язкового в курені. За КГС зв’язковий мусить регулярно та вийнятково якісно виконувати наступне:
• працювати з РГ (щотижня чи раз в два тижні),
• організовувати ДПГ (раз в два тижні),
• знаходити старших людей для гурткових та міжгурткових вилазок за місто,
• знаходити інстуркторів на табори,
• особисто добре знати кожного юнака куреня, слідкувати за його поступом в Пласті, направляти процес його самовиховання через пластову програму,
• складати та аналізувати спільно з провідниками гуртків довгострокові плани діяльності гуртків,
• планувати та впроваджувати роботу з батьками.

Не заперечно що і в існуючій системі зв’язковий міг би (і мав би) робити ці всі речі, що однозначно позитивно б вплинуло на процеси в курені, проте, на зовні та всередині частину цих всіх обов’язків забирають на себе впорядники старші 18 років, а саме – організація мандрівок, міжгурткових та гурткових виїзних акцій, вивчення психологічного портрету юнака, планування діяльності гуртка на рік та аналіз року що пройшов тощо.

Третьою відмінністю є установка зв’язкового щодо цілей для старших юнаків в рамках куреня. За КГС провідник гуртка має забезпечити перехід на ступінь пластуна- учасника (складання пластової присяги) щонайменше 6 юнаків свого гуртка за період до 3 років праці. Далі, юнаки мають йти до наступного пластового ступеня і до моменту здачі другої проби (перед здобуттям чергового юнацького ступеня) спільно зі своїм провідником гуртка та зв’язковим визначитись чи він
а) Працюватиме в Пласті як провідник гуртка,
б) працюватиме як братчик УПН,
в) займатиметсья більше адміністративною та інструкторською роботою в Пласті,
г) займатиметься проектами поза Пластом.В той сам час провідник гуртка, а також братичк УПН, що належить до цього ж куреня має цілитись на те, щоб стати зв’язковим/гніздовим відповідно.

Четверта відмінність полягає в принциповій відмінності у формуванні команди. За КГС команда покликається! Провідника вибирають за кращими якостями. Спершу – зв’язковий вибирає провідника гуртка, потім гуртковий, який бачить хто на що здатний – вибирає в гуртку собі заступника та допомагає обрати посади.
Згідно існуючої моделі маємо принцип демократичний. Де юнаки з-поміж себе вибирають посади, зокрема й провідника – гурткового.

I.3 Чому варто впроваджувати КГС?
Система що працює зараз, була напрацьована під впливом зовнішніх обставин. Люди сеньйорського та старшопластунського віку за кордоном не могли віддавати ролі провідників дітям, що взагалі не знайомі з Пластом, тому займали їх самі. Почала працювати класична “шкільна” модель виховання, де старші вчать молодших. Це призводить до втрати моменту самовиховання, оскільки чим більша різниця у віці, тим
менша площина дотику в знаннях, старші, банально, не порозуміються змолодшими за рахунок великої різниці життєвого досвіду, що містить світогляд, словниковий запас, жарти, стереотипи і т.п.

Що ж відбувається за КГС?
1. За КГС різниця у віці провідника гуртка та інших юнаків цього гуртка не суттєво (4-5 років). Старший юнак значно краще розуміє що відбувається в голові молодшого юнака, адже сам ним нещодавно був, тому йому простіше бути передбачити багато ситуацій на інтуітивному рівні, а також, юнаки з ним будуть більш відкритими, аніж зі старшою людиною, що в рази спрощує доступ до свідомості юнаків, впливу на них.

2. За КГС старший юнак буде менше бавитися в “маму” з юнаками, а більш рішуче діяти, значно менше їм підказувати деталей, спонукаючи їх самих швидко та ефективно шукати відповіді на питання, рішення на виклики. Таким чином, самовиховний ефект стає в рази вищим, аніж у випадку, коли гурток веде доросла людина

3. Ось момент на перший погляд непомітний, але є чиненайбільшою перевагою КГС. За КГС старший юнак проходить колосальний вишкіл плекання характеру, що є ключовим процесом самовиховання – вишкіл провідництва. Йому в руки дають “живий організм”, який складається з різних “клітин”, які невідомо як між собою взаємодіють, невідомо як ростуть, невідомо як вчинять в різних ситуаціях – юнацький гурток. Цитуючи всесвітньо відомого пластуна, друга Богдана Гаврилишина, “Найкращою школою менеджменту для
мене був мій пластовий гурток”

4. Зважаючи на свій юнацький максималізм старший юнак прийме ведення гуртка як гідний виклик і йому легко “намалювати” образ “супер-виховника”, яким він може стати, що більше мотивуватиме його до праці. Шлях, яким йтиме юнак буде тою ланкою, якої завжди бракувало існуючій системі в Пласті – ланкою самовиховання вищого порядку. Які об’єми інформації та з якою швидкістю треба буде навчитись опрацьовувати юному провіднику? Скільки дорослих життєвих викликів він буде змушений приймати та долати? Ті, хто до 18 років опановує мистецтво ведення гуртка на практиці, однозначно є гідними вихованцями Пласту, які тепер готові творити проекти широких масштабів на значно вищому рівні.

5. Оскільки за КГС провідник покликається на противагу демократичній моделі вибору провідника та інших посад в гуртку, можемо мати ситуацію коли люди не найкращим чином підібрані на посади, а також викривлення реальності, оскільки в реальності завжди є хтось, хто тебе кудись покликає, на що ти маєш заслужити своєю відповідною діяльністю. Так, вчителі в школах, запрошують учнів, які на їх суб’єктивну думку є кращими, до участі в олімпіадах, а думка береться на основі спостережень за успіхами конкретної дитини. Так вчитель фізкультури рекомендуватиме на міжшкільні змагання з певного виду спорту тих, хто себе проявили краще, не буде голосування. Так в університеті допомогти з важливою статтею професор попросить студента, який на його суб’єктивну думку є розумним та відпоідальним, тут теж не буде голосування серед студентів. Таким чином, КГС плекає першість, відображаючи більш реальну картину по відношенню до реального світу.

6. За теперішньої моделі часто трапляється що виховник може “приглушувати” ініціативу юнака чи навіть всього гуртка, в той час як будучи єдиним провідником в гуртку, юнак може сповна вправляти свої провідницькі здібності, а інші члени гуртка більш вільно проявляти свої якості, бо нема “старшої людини”, є “трішки старший провідник”. КГС дає можливість втримати юнака, який, можливо, хотів би трохи відійти від Пласту, який багатьом набридає після 15 років, оскільки в цьому віці з’являється маса альтернативних захоплень, обов’язків, загалом життєжвих викликів які потребують енергії та зусиль. Гурток/рій як привід залишитися в Пласті чудово працює. КГС дає можливість збільшувати кількість пластунів у швидшому темпі, оскільки гуртки набираються на кілька років швидше і їх набирає більше людей (бо, зазвичай, до 18 років в гуртку залишається менше людей, аніж їх є в 15-16).

II. Практичний блок

II.1 Як почати вести курінь за КГС
II.1.1 Вступна заввага
В кожної людини є свій погляд на одні й ті ж речі в усіх проявах життя. Так, в Пласті зустрічаємо часто різні непорозуміння через різне трактування одних й тих самих речей. Це не є загрозою яку треба ліквідувати (бо й не вийде, така природа людини – бути унікальною), це потрібно усвідомити та враховувати.
Для нашого випадку з веденням куреня в ролі зв’язкового, можемо використати це знання наступним чином: одна людина, яку команда куреня визнає та слідує як за зв’язковим має в себе в голові чітко сформувати бачення того як працювати з куренем. Коли чітке бачення має одна людина, якій довіряє команда, – це можна вважати хорошою стартовою позицією для успішної роботи з куренем. Далі, все залежить від того наскільки коректний план, наскільки зіграною є команда зв’язковго та від його провідницьких здібностей.
В кожної людини є свій погляд на одні й ті ж речі в усіх проявах життя. Так, в Пласті зустрічаємо часто різні непорозуміння через різне трактування одних й тих самих речей. Це не є загрозою яку треба ліквідувати (бо й не вийде, така природа людини – бути унікальною), це потрібно усвідомити та враховувати.
Перед тобою лежить місія скласти в себе в голові ідеальну картину того, до чого хочеш прийти і за який період часу, а також, як ти це будеш робити. Якщо в зв’язкового немає чіткого бачення стосовно шляху свого ж куреня, такий курінь приречений на занепад або передачу зв’язківства в кращому випадку.

Є три типові точки, в яких може розпочинати свій шлях за КГС майбутній зв’язковий:
1) діючий зв’язковий, що веде курінь УПЮ за існуючою моделлю та хоче перейти на КГС;
2) впорядник старшого гуртка, який відділяється від свого куреня УПЮ і творить новий, беручи на себе роль зв’язкового;
3) пластун, який ще не має гуртка, але з його набором хоче створювати курінь.

Розглянемо як діяти на перших порах зв’язковому залежно від “точки” в якій він знаходиться.

II.1.2 Я веду курінь і хочу перейти на КГС
II.1.2.1 Загальна концепція
Насамперед, маєш усвідомити що цей процес потребує кількамісячної підготовчої роботи для того щоб бути якісним. Ідеальний час підготовки – 1 навчальний рік. Термін може бути коротшим, але не рекомендую його робити коротшим за 6-7 місяців.
Протягом цього періоду підготовки зв’язковий має досягнути розуміння в КВ процесу переходу на КГС, підготувати юнаків ідейно та теоретично до того що вони отримають скоро цілком іншу роль в Пласті, яка є вкрай важливою, важкою, та, водночас, дуже класною. Станом на завершення підготовки потрібно набрати гуртки/рої спільно з юнаками. Далі – ретельно планувати з ними перші десять сходин, перші та другі курінні
сходини, Раду гуртка, іменування прихильниками, заглиблюючись в найдрібніші деталі, аналізуючи все й помагаючи зробити правильні висновки. Паралельно, потрібно по-новому працювати з Радою гурткових, в яку мають входити провідники гуртків, братчики роїв, а також решта старшого юнацтва, якщо ще залишились люди без виховних посад в цьому гуртку. Братчики роїв беруть участь в Раді з двох причин: а) щоб не втратити контакт з життям куреня, б) щоб планувати спільні заходу рою та гуртків/куреня. Не рекомендується давати провіднику гуртка посаду курінного якщо він цього року завершує школу та поступає у вищий навчальний заклад. Всі інші посади можуть обіймати провідники гуртків за браком інших старших юнаків у курені. Якщо є інші старші юнаки, краще їм доручати посади в Раді гурткових.
Протягом першого року роботи потрібно досягти наступного:
• новонабрані юнаки стали прихильниками Пласту;
• більше 90% новонабраних гуртків відбули курінний табір, щонайменше 75%
– пройшли вишкіл курінного табору;
• РГ навчилась працювати в новому форматі (див. IV.2.2);
• кожен гурток отримав число (що включає успішну установчу Раду гуртка, відповідне рішення в протоколі Ради гурткових, наявність назви, прапорця, сильветки, кличу, гасло, пісні тощо);
• нові гуртки успішно ведуть гурткові діловодства;
• гурток налічує щонайменше 7 активних членів (тобто від гуртка традиційно на заходах присутні щонайменше 7 юнаків);
• батьки юнаків з нових гуртків знають та довіряють провіднику гуртка, знають з яких питань звертатись до нього, а з яких до зв’язкового (див. ІІ.2.6, IV.2.4);
Наступний рік з половиною зв’язковий ще працює з куренем як зв’язковий, та поступово передає свої повноження одному з провідників гуртків, який найбільш успішно працюватиме зі своїм гуртком, буде визнаним авторитетом для інших провідників гуртків.
Кінцевою ціллю для кодного гуртка має бути стати ядром для нового куреня УПЮ, який працюватиме далі за КГС, при цьому опікуючись мінімум одним гніздом УПН.

II.1.2.2 Перехід на КГС «крок за кроком»
Крок 1. Перегляд кадрів. Для цього виписуєш абсолютно всіх юнаків свого куреня на одному аркуші по гуртках, інструкторів та впорядників на іншому аркуші. Списки мають містити пластовий ступінь та вік людей. Тепер ти маєш гарну картинку з ким тобі працювати далі.

Крок 2. Юнаки, що мають 15+ років, ступінь розвідувача/скоба або учасники які активно здають другу пробу є потенційними кандидатами для того щоб стати новацькими братчиками або провідниками юнацьких гуртків. Виписуєш їх окремим списком. В цьому новому списку на свій суб’єктивний погляд пишеш навпроти кожного юнака коротку характеристику по його пластовій поставі, а також по провідництву та ініціативності.
Юнаки яких ти не можеш відзначити на оцінку “добре” або вище за всіма цими показниками не можуть бути провідниками гуртків в твоєму курені, не рекомендуй їх на новацьких братчиків. Твоїм завдання як зв’язкового є подбати щоб ці юнаки знайшли собі місце в адміністративній чи/і інструкторській ділянках. Це дуже важливий момент, оскільки тобі з ними працювати, тобі за них відповідати і це не те місце, де треба ризикувати, тут має бути відчуття довіри.

Крок 3. Після того, уявляєш що ці всі люди набрали гуртки/рої і починаєш планувати в себе в голові перший пластовий рік з того моменту, як вони набрали гуртки. Глобально різниці в плані немає, типовий річний план можна взяти в традиційному посібнику зв’язкового. Фактично, йдемо по програмі УПЮ, по відзнаці прихильника, першій пробі. Лише додаємо такі елементи як ДПГ.

Крок 4. Тепер тобі треба проконсультуватися з виховниками цих юнаків. Це можна зробити на зустрічі КВ твого куреня, де окрім питання обговорення потенційних кандидатів на провідників гуртків, братчиків також корисно представити свій план по роботі куреня на наступний рік. Найбільше потрібно сконцентруватися на обговоренні слабких та сильних сторін кожного юнака-кандидата на провідника гуртка/братчика. Вартує виписати думки кожного члена КВ по юнаках, оскільки найближчий рік треба буде помагати юнаку розвивати свої силні сторони, та “підтягувати” слабкі.

Крок 5. Зараз ти готовий до дуже важливого етапу – “сіяння зерна” юнакам про те що вони вестимуть свої гуртки орієнтовно через рік (чи менше). На цьому етапі потрібно спланувати спеціальну збірку як мінімум, а як максимум денни (5-6 годин) вишкіл про роль юнацького гуртка, новацького рою в меті Пласту та як на це впливає КГС на відміну від існуючої. Для планування цього вишколу користуєшся даним МП, а також читаєш рекомендовану літературу. Ключові акценти – мета Пласту з точки зору провідника гуртка, провідництво, мистецтво створення умов для самовиховання. Юнаки можуть відреагувати по-різному. Зазвичай, найвідповідальніші скажуть що це зарано та важко, оскільки реально відчувають яка це відповідальність. Частина юнаків відреагує так само як відреагували ті, хто перші висловили свою думку щодо цього приводу. І власне тут потрібно дати чітку мотивацію через розуміння потреби такого кроку заради виконання місії Пласту з однієї сторони та дати масу позитивиних образів того, що отримають юнаки, ставши провідниками гуртків.

Крок 6. Протягом тих місяців що залишилися до курінного табору вартує зробити ще один вишкіл на тему провідництва, саморозвитку (рекомендації по вишколу в окремому розділі) та хоча б одну вилазку на природу, бажано з ночівлею. На цій вилазці потрібно в більш вільному форматі проговорити з юнаками їхнє ставлення до того що їм потрібно буде набирати гуртки. Вкрай важливо розуміти мотивацію юнака, стримуючі та прискорюючі фактори впливів на його рішучість щодо ведення гуртка, адже нав’язати це як обов’язок від якого не можна відмовляися не буде правильно, оскільки є ризик того що юнак таки не готовий евсти гурток і тоді він мучитиме себе, гурток та Раду гурткових, що неодмінно призведе до серйозних проблем для всіх. Як зв’язковий потрібно всети тонку гру з внутрішнім світом юнака, і акуратно його підводити під особисте вольове бажання стати провідником гуртка/братчиком рою.

Крок 7. Базовий вишкіл провідника гуртка. Даний вишкіл має містити теоретичний матеріал по роботі з батьками, безпекою при заняттях з юнацтвом, типові конфліктні ситуації, цілі гуртка на перший рік пластування, структура роботи рада гурткових-КВ в рамках КГС, права та обов’язки. Рекомендую це зробити на курінному таборі або після нього.

Крок 8. Перший ДПГ. Його потрібно провести орієнтовно 7-8 днів до набору гуртків. На цьому дошколі потрібно в деталях проговорити перші гурткові сходини через практичне виконання їх, де зв’язковий виступає в ролі провідника гуртка, а старші юнаки – юнацтва. Звичайно, нема сенсу проводити повні сходини, вартує відпрацювати лише модель. Зупинитись вартує на типових складних моментах які можуть виникнути, такими як бунтування юнаків, прихід батьків, якщо прийшло дуже мало людей, забагато людей тощо. На цьому дошколі потрібно чітко закласти модель перших сходин в голови провідників гуртків. Також тут зв’язковий має презентувати модель та спосіб заповнення записника провідника гуртка, дати завдання заготувати собі такі записники. Записник провідника гуртка має на меті фіксування даних про кожні сходини до їх початку (план), під час них (фіксування присутності, пройдених тем, цікавих ситуацій, результатів по іграх, гутірках, змагах тощо) та після них (аналіз, висновки). Дані зі зошита провідник гуртка потім використовує для формування квартального звіту про діяльність свого гуртка, річного звіту про діяльність свого гуртка (див. ДОДАТОК А).

Крок 9. Набір гуртків. Гуртки можна набирати найрізноманітнішими способами, тут жодних особливостей немає. Завданням зв’язкового є проконтролювати синхронність та якість набору всіма юнаками гуртків/роїв.

Крок 10. Другий ДПГ. Проводиться в той самий день коли й перші сходини завершилися чи наступного дня. Цей дошкіл, як і всі наступні дошколи, складатиметься з двох частин: а) аналіз проведення гурткових сходин що прошйли, перевірки записів у зошитах провідників гуртків; б) плануванням наступних сходин. Зв’язковий має ставитись до провідників гуртків як старший юнак до молодших, як і вони в своєму гуртку до своїх юнаків, вимогливо до завдань та якості та з порадами й підказками.

Крок 11. Протягом першого місяця рекомендується проводити сходини двічі на тиждень. Перші 10 сходин проходять як традиційно в Пласті. Після 8-х сходин можна пробувати змінити частоту дошколів на раз в два тижні, тоді плануватимуться двоє сходин наперід, а потім аналізуватимуться також двоє сходин. Звичайно, вища частота (раз в тиждень) сприяє вищій якості роботи.

Крок 12. Зв’язковий має підготувати та провести з провідниками гуртків спеціальний ДПГ, на якому готується модель Ради гуртка. Після 10 сходин кожен новий гурток має провести Раду гуртка. Це заняття є першою вилазкою за межі проведення типових сходин (домівка та її околиці). Особливістю Ради гуртка за КГС є те, що посада гурткового зберігається за провідником гуртка, що він озвучує на Раді, а також вибір заступника, якого вибирає сам провідник гуртка. Це має бути людина, яка проявила найвищий рівень провідницьких здібностей в гуртку за час перших 10-ти сходин. Якщо провідник гуртка вагається, то можна організувати голосування серед гуртка і його потрібно тоді зробити так щоб хлопці не просто проголосували,а проговорили між собою хто і чому саме так голосує, щоб після ради в хлопців не залишилось жодних образ один на одного. Інші посади в гуртку (писаря, скарбника, господарника) вибираються, як звичайно, через висування кандидатур самими гуртківцями, агітаційними виступами, голосуванням простою більшістю. Рекомендується щоб посаду мав кожен гуртківець, для чого провідник гуртка заздалегідь додумує посади та обов’язки (приклади: хронікар, фотограф, новинар, кухар, сміхун тощо). Провідник гуртка мусить визначитись чи він робить додаткові посади, чи ні. Для юн-ва має бути чітке пояснення що або всі задіяні, або є чітко визначені 5 посад.

Крок 13. До чотирьох місяців юнакування всі юнаки мають скласти відзнаку прихильника. Окремо зазначу про роботу з відзнакою прихильника: всі відзнаки провідник гуртка зберігає в себе і роздає юнакам під час гурткових сходин. Юнаки не знають кому і коли підписуються які точки, а бачать лише результат. Такий формат праці з пробами а) створює певну загадку, що підвищує рівень цікавості, б) зменшує ймовірність знищити, згубити відзнаки, підвищує ймовірність їх наявності на гурткових сходинах, в) дозволяє провіднику гуртка аналізувати стан здачі відзнак в будь-який час і формувати потрібну програму, г) на ДПГ всі провідники гуртків можуть приносити проби для поірвняння.

Крок 14. Зв’язковий організовує спільно з провідниками гуртків спеціальний ДПГ, на якому обговорює а) перевірку пластової готовності юнаків, б) церемоніал для переведення юнаків на ступінь прихильника.
А) Перевірка пластової готовності. Зв’язковий доручає провідникам гуртків організувати протягом наступних двох (чи більше) гурткових сходин перевірку відзнаки прихильника, щоб переконатися що юнаки не забули те чого навчились. Звичайно ж, це має бути у формі пластової гри, а не екзамену.
Б) Церемоніал на ступінь прихильника. На події має бути присутнім весь курінь, адже вручається курінна хустина, число куреня. Цей захід має бути святковим випробуванням, який запам’ятається як сакральне таїнство куреня молодому юнаку та стимулюватиме його і в подальшому розвиватися в та працювати на користь свого куреня як пластової одиниці через працю над собою та виконання доручених йому обов’язків. Збірка по організації цього заходу має мати місце хоча б за два тижні до його планової дати
проведення.

Крок 15. Після іменування прихильками нових гуртків зв’язковий збирає ДПГ, на якій формується план підготовки куреня до курінного табору. За результатми цієї збірки має бути чітко прописаний план що включає: а) орієнтовну легенду та цілі курінного табору, б) блоки гутірок, які проводитимуться протягом пів року розбиті по місяцях, в) список заходів окрім гурткових та курінних сходин які повинні пройти гуртки, сюди варто включати станичні, окружні заходи, а також екскурсії та мандрівки, г) вмілості, які будуть включені в піврічну програму гуртків Зв’язковий повинен націлити провідників гуртків на роботу згідно пластової проби, в цей час в юнаків може з’явитися багато ідей що відхиляються від класичної програми або ж зациклюються на окремих точках програми. Розвиток повинен бути рівномірним.

Крок 16. Продовжуємо проводити ДПГ щодватижні.

Крок 17. Кожні курінні сходини мають бути логічним завершенням блоку знань, який брали провідники гуртків на гурткових сходинах до цих курінних сходин. Курінні сходини є підсумковим змагом-грою попри традиційні пластові церемоніали.

Крок 18. Підготувати та перевести перший курінний табір. На курінному таборі достатньо двох досвідчених пластунів віком 18+ включно зі зв’язковим куреня, якщо присутні всі провідники гуртків. За специфікою – типовий пластовий табір. Відмінність за КГС – особлива роль в розвитку провідницьких здібностей провідників гуртків, за їх підготовкою до табору потрібно дуже ретельно прослідкувати, допомагати на всіх етапах, перевіряти якість, та не робити замість них, допомогти їм отримати задоволення від процесу та похвалити після табору за результат проробленої роботи.

Крок 19. Рада куреня, перша для юнаків нових гуртків. Її рекомендується проводити або в часі курінного табору, або в кінці серпня – на початку вересня після курінного табору. Раду слід ретельно підготувати в надрібніших деталях. Особливу увагу тут слід звернути на традиції куреня, пластові церемоніали. Зв’язковий має наголосити провідникам гуртків на те, що вони мають з сообливим захопленням розповідати своїм юнакам про Раду, що це щось сакральне, дуже важливе і визначальне для долі куреня на найближчий пластовий рік. Щодо вибору проводу на наступний рік, то тут є два варіанти: 1) в курені є ще старші юнаки що не ведуть гуртків/роїв, в цьому випадку вони мають увійти до курінного проводу, це потрібно коректно пояснити молодшим юнакам, що вони не потрапляють в курінний провід, оскільки на даному етапі свого пластування вони не справляться з тими обов’язками які належить виконувати Раді гурткових, 2) в курені відсутні інші старші юнаки, окрім тих які мають гуртки/рої, в цьому випадку можна зробити дублюючі посади – кожен провідник гуртка тримає під своєю опікою якогось молодшого юнака, якого сам або методом
голосування куреня, згідно традицій куреня) або ж повністю вести курінь старшим юнацтвом ще рік. При виборі слід врахувати часову зайнятість старших юнаків та рівень розвитку молодших). Зв’язковий мусить бути в цій ситуації людиною, яка підбадьорить, скажи що “Все буде гаразд”, що постійно їм допомагатиме і т.д., оскільки для старших юнаків це складний етап. Рішення має бути не вимушене, а усвідомлено прийняте кожним старшим юнаком.

Крок 20. Зв’язковий в часі Ради куреня чи одразу після неї проводить стратегічну сесію, на якій спільно з провідниками гуртків а) аналізує рік що пройшов на основі звітів провідників гуртків за річну діяльність (див. ДОДАТОК А), б) планує наступний пластовий рік. На основі річних звітів зв’язковий аналізує як ефективно працюють провідники гуртків.
А) Якщо звіт показує халатну, малоефективну роботу, то потрібно приймати вольове рішення з передачі юнаків що залишились в інший гурток до провідників гуртків, які справляються краще, при цьому заспокоїти юнака, в якого забирають гурток тим що виховництво є не для всіх і одразу запропонувати йому кілька варіантів чим він може займатися ще в Пласті чи суспільстві, при цьому захохотити інших провідників гуртків підтримати його.
Б) В план має входити всебічний (фізичний, інтелектуальний, емоційний, духовний, суспільний-провідницький) розвиток кожного юнака, що накладається з першою пластовою пробою, додатковими вмілостями. Наступний рік ДПГ проходить класично раз в 2 тижні, а гурткові сходини націлені на інтенсивну здачу першої проби

Крок 21. 2-й курінний табір. Як і минулого року, зв’язковий виступає ініціатором першої збірки до курінного табору. На збірку запрошуються всі старші юнаки куреня, не лише провідники гуртків. На ній інформує що це востаннє він ініціює збірку і наступний курінний табір провідники гуртків вже організовуватимуть самотужки. Тепер ролі юнаки ділять між собою самі, в тому числі вибирають в.о. коменданта з-поміж себе. Такі речі як батьківські збори, пошук місця, підготовка документації (юридичні аспекти) також виконують юнаки. Зв’язковий має собі скласти чіткий план контролю (про який не повідомляє юнакам) за виконанням завдань. Критично необхідні для переведенян табору завдання такі як батьківські збори, пошук місця, програма та кошторис, мінімальний необхідний реманент, узгодження табору з проводом Пласту на рівні Станиці/округи/кар зв’язковий допомагає виконувати з власної ініціативи у формі підказок, рекомендацій. Решту завдань можуть помагати виконувати інші виховники куреня та й зв’язковий на запит юнаків, не з власної ініціативи, що робиться для перевірки відповідалтності юнаків.

Крок 22. В кінці пластового року зв’язковий нагадує провідникам гуртків про звіт за рік їх діяльності. На спеціальній зібраній зв’язковим збірці спільно провідники гуртків та зв’язковий аналізують платсовий рік що пройшов. Також на цій збірці зв’язковий остаточно фіксує кандидата на наступного зв’язкового.

Крок 23. Станом на цей час провідники гуртків мають пройти спеціальний вишкіл чи дошкіл провідників гуртків станичного чи вищого рівня, на якому аналізуються й зачіпаються глибше питання мети скаутського руху, мети Пласту, пластової методи, аналіз типових помилок та упіхів сучасних виховників.

Крок 24. Рада куреня після 2-го курінного табору з моменту впровадження КГС. На цій Раді в провід куреня мають увійти молодші юнаки. Якщо в курені залишились старші юнаки які ще не залишають курінь, не набирають своїх гуртків, тоді з числа таких юнаків може бути обраний курінний. тоді його заступником мав би стати юнак який потенційно буде хорошим курінним через рік, рік на посаді заступника може бути чудовою перевіркою. Якщо ж провід повністю з молодших юнаків, тоді потенційний новий зв’язковий робить
перші 3 місяці все з кожним членом ради гурткових, при цьому помагаючи їм самостійно входити в свої ролі на самій раді гурткових. Якщо ж курінний з числа старших юнаків, тоді потенційний зв’язковий не заваджає йому вести курінь своїм авторитетом, а лише помагає виконувати перші 3 місяці діловодства хлопцям на інших посадах.

Крок 25. Одразу після другої Ради куреня з моменту впровадження КГС, зв’язковий проводить ДПГ, на якому планується перший місяць роботи гуртків, а також тема та мета перших курінних сходин. Наступний дошкіл потрібно запланувати після курінних сходин або, за потреби, перед ними.

Крок 26. Останній ДПГ, який проводить зв’язковий. Тут час передавати зв’язківство в руки вибраного раніше на цю роль провідника гуртка. На цьому дошколі діючий зв’язковий дає свої рекомендації як проводити наступні ДПГ:
• не змінювати регулярність (раз в 2 тижні);
• залучати на свої дошколи провідників гуртків іних куренів УПЮ, експертів-інструкторів в ділянках які в планах для впровадження в програму для юнаків;
• завести журнал (щоденник, мемуарник, записник, хроніку) дошколів, який веде новий зв’язковий, куди фіксувати в творчому форматі події, дату, місце, присутніх, рішенняя кщо такі були прйиняті;
• відтепер ДПГ стає повноцінною нарадою КВ куреня, всі інші рекомендації
• щодо проведення КВ можна брати з існуючої пластової літератури.

Крок 27. Орієнтовно в середині січня зв’язковий (якщо зв’язківство ще не передано, якщо передано, то попередній зв’язковий) нагадує ДПГ (а тепер КВ куреня) про те що вони роблять курінний табір самотужки, за потреби, допомагає їм порадами.

Крок 28. Подбати щоб новий зв’язковий перейшов вишкіл зв’язкових і щоб офіційно пластова старшина затвердила зв’язковим нову людину.

Крок 29. Після 3-го курінного табору (як варіант, на черговій Раді куреня) провести останню збірку з провідниками гуртків (тепер впорядниками), на якій спільно з ними намалювати карту подальшого шляху куреня. Карта має містити загальний опис заходів, які має пройти курінь, юнаки окремо аж до часу поки вони самі не стануть провідниками гуртків УПЮ, братчиками роїв УПН. Потрібно намалювати “ідеальну картину”: а) кожен юнак стає провідником гуртка або брачиком рою, б) кожен провідник гуртка створює свій окремий курінь УПЮ, який має при собі мінімум один рій УПН. Цикл має продовжуватись.

Коли приходить настане час готувати наступних провідників гуртків, на практиці зв’язковий має реально оцінити хто підходить, хто не підходить для відповідних ролей (див. критерії відбору в розділі ІІ.2).

II.1.3 Маю свій гурток. Хочу створити курінь за КГС на базі гуртка
II.1.3.1 Передумови
• Ти успішно ведеш гурток щонайменше 4 роки (за умови набору юнаків у віці 11-12 років),
• твої юнаки склали пластову присягу, завершують або вже завершшили другу пластову пробу УПЮ,
• серед твоїх юнаків є щонайменше двоє, в яких дуже добра або вище пластова постава, пластові та позапластові здобутки є вищими, аніж у їх ровесників, в них присутня креативність та наполегливість в роботі,
• їх відмічають як успішних юнаків інші юнаки, інші виховники
• вони користуються високим авторитетом в своєму курені.
• в тебе зарахований крайовий вишкіл виховників УПЮ
• ти найближчим часом (до 6 місяців) пройдеш або вже пройшов крайовий вишкіл зв’язкових.
• твій гурток налічує щонайменше 6 активних юнаків, які готові протягом мінімум одного року бути радою гурткових, краще – двох.

II.1.3.2 Концепція роботи
Концепція роботи не відрізняється від тої, яка є для зв’язкового що впроваджує КГС в існуючому курені (див. розділ ІІ.1.2). Різниця буде описана в особливостях, що подані нижче. Детальні кроки роботи читай з підрозділу вище.

II.1.3.3 Особливості
Особливістю тут є відсутність старшого досвідченого виховника як зв’язкового, старших виховників загалом. Це потрібно компенсовувати постійним саморозвитком як виховника, а також курсом оперативного розвитку відповідних здібностей у провідників гуртків. Це робиться через серії вишколів, тренінгів, дошколів. Твоєю роллю як юного зв’язкового буде, попри все те що описано в розділі вище, дбати про оцей оперативний курс розвитку твоїх провідників гуртків та себе. В поміч потрібно залучати сеньйорів та старших пластунів, що колись вели успішну виховницьку діяльність, професійних інструкторів.

II.1.4 Не маю куреня, гуртка, хочу створити курінь за КГС
II.1.4.1 Передумови
– Ти маєш зарахований КВВ УПЮ,
– ти вже пройшов або пройдеш найближчим часом (в межах 6 місяців) КВЗ
– в тебе є команда старших юнаків і/або старших пластунів (мінімум 3), які готові працювати з гуртками за КГС за твоїм провідництвом

II.1.4.2 Концепція роботи
Стратегічний план роботи такого куреня має складатися з таких етапів:
1) Вишкіл
2) Перші два роки роботи
3) “Нова гілка” в історії куреня

1. Вишкіл
Сюди входить вишкіл твій особистий та твоєї команди. Спершу маєш розуміти які необхідні знання та навики потрібні твоїй команді, та де їх можна отримати. Твоя команда має розуміти що таке класична гурткова система, для цього маєш сам це розуміти щоб впевнено та доступно переказати друзям. Для цього тобі потрібно перечитати літературу по КГС (див. список рекомендованої по КГС літератури), поспілкуватися з тими, хто вже впровадив КГС в своєму курені. Коли маєш сам необхідні знання, формуєш тези, на основі яких спілкуватимешся з командою. В будь-якому випадку тобі потрібно запалити ідеєю роботи за КГС твоїх друзів. Для цього можна використати інформацію з першого рохзділу цього методичного проекту, про переваги КГС. Важливо наголосити що робота за КГС потребуватиме постійної командною роботи для обміну досвідом та взаємопідтримки і в той сам час не обмежує можливості креативного підходу. По розмові зі своїми друзями маєш відчути чи вони готові працювати з тобою за твоєю методикою. В разі коли відчуваєш що готові, говориш з ними про план дій. Якщо хтось вагається, то може в цей момент покинути ряди команди. Всім хто залишився презентуєш план дій, а це: їх особистий вишкіл, набір юнацтва, перший рік праці, другий рік праці, час до “нової гілки” в історії куреня. Важливо дати своїм друзям по команді повну картину плану,давно перевірено що коли вся команда знає куди “пливе корабель”, то кожен на своєму місці зможе виконувати завдання більш цілеспрямовано, а також підказувати й страхувати інших членів команди розуміючи куди і як потрібно “плисти”. До їх особистого вишколу включається: а) література по КГС, б) спеціальний пластовий вишкіл – якщо це особи 17,5+ віку, тоді КВВ УПЮ, якщо ж це старші юнаки, тоді – вишкіл для провідників гуртків (станом на час написання цього методичного проекту такого вишколу немає розроблено, якщо буде, то відправити пластунів на нього, якщо ж ні – провести для них курс провідника гуртка), в) постійна робота над собою як учасників на дошколах виховників/провідників гуртків.

2. Перші два роки роботи
Різні сценарії мають місце залежно від того хто є членами команди – старші юнаки чи старші пластуни.
Якщо це юнаки, тоді курс роботи аналогічний до курсу роботи, описаному двома розділами вище – “Я веду курінь і хочу перейти на КГС”.
Якщо ж це старші пластуни, вони мають пройти КВВ УПЮ, набрати гуртки віком 13-14 років. Їх завданням є за перший рік роботи гуртка виявити найяскравішого лідера в гуртку. Саме цей юнак має стати гуртковим на першій раді гуртка. Другий рік роботи має підтвердити або знівелювати коректність вибору. На цьому етапі зв’язковий спільно з виховником кожного гуртка аналізує хто з юнаків конкретного гуртка може стати провідником гуртка/новацьким братчиком, адміністраторм чи/та інструктором (як зробити цей вибір описано в підрозділі ІІ.1.2.1). В ідеалі, виховник цього гуртка цілиться на те щоб стати зв’язковим нового куреня, зі своїми юнаками в ролях провідників гуртків, новацьких братчиків, інструкторів та адміністраторів.

3. “Нова гілка” в історії куреня
Кінцева ціль – кожен новонабраний гурток стає основою для нового куреня УПЮ. Це є ідеальним випадком. На практиці, скоріш за все, трапиться так, що не всі юнаки залишаться в Пласті. З тих що залишились до того віку, в якому можна починати працювати за КГС, не факт що всі будуть придатні до роботи з дітьми, а комусь краще стати братчиком в рої УПН. Тому, тут треба діяти по ситуації. Якщо кількість гуртків не перевищує 5, потрібно продовжувати працювати за КГС (див. модель роботи в розділі “Я веду курінь і хочу перейти на КГС”) до того часу поки не досягнеш кількості гуртків, що більша 5. Це має бути ціллю для провідників гуртків, виховників, самих гуртків – гурток стає ядром нового куреня зі своїм гніздом УПН.

II.1.4.3 Особливості
Особливістю роботи без стартової команди є низький рівень зіграності. Це може породити багато проблем в перші два роки діяльності. Тому тут зв’язковий мусить дуже добре розуміти мотивацію своїх друзів по команді, якомога швидше вивчити їх характери, звички, вміти попередити конфлікти, запобігти їм. Для цього рекомендую робити заходи окремо від куреня для зростання команди як одного організму. найкраще на неформальних спільних заходах обговорювати найближчі плани роботи з куренем, концентруватися на одному, максимум двома проектами, чітко ділити обов’язки. після кожного проекту дуже важливо збиратися для аналізу того що було. Як зв’язковий маєш бути готовим до чвар всередині групи, тут важливо не винести цього на рівень куреня, а залишити в групі. Це мають розуміти всі члени команди. Також вони мають розуміти що ти як зв’язковий відповідаєш за виховний процес і там де їх думка протирічить твоїй вони не можуть діяти на власний розсуд, а мусять з тобою це проговорити і останнє слово саме за тобою. Значно більше шкоди буде усім, якщо гурток відійде на ранній стадії від куреня. В цьому випадку ніхто нічого не виграє, а лише тимчасово задовільнить свої емоційні амбіції. Воно того не варте. Ці речі треба проговорювати на перших же ж збірках команди і періодично нагадувати, якщо відчувається підхід проблеми в цьому напрямку.

II.2 2. Юнак стає провідником гуртка
II.2.1 Вступні завваги
В цьому розділі розглядаємо “набір провідника гуртка” – те, що має мати кожен провідник гуртка до того як розпочнеться праця з гуртком. До “набору” відноситься література, базовий вишкіл, провідницькі здібності, пластова постава, порозуміння з батьками, ініціативність, регулярний саморозвиток, розуміння навколишніх процесів, активність, ігрова база, комунікабельність. Далі в цьому розділі розглянемо детальніше кожен інструмент – який він, де й коли його взяти, як використовувати.

II.2.2 Література провідника гуртка
Багато цікавої літератури можна знайти за цим посиланням. Мінімальний список літератури, який обов’язково пройти потенційним провідникам гуртків:
• «Пластовий гурток», автораства Євгена-Юрій Пеленського;
• «Гурткова система» , автораства Філіпас Роланда Еразма;
• «Пластова юність Степана Бандери» , автораства Юрія Юзича;
Гутірки «Дєді Юрка», авторства Юрія П’ясецького дожурналу «Юнак» в 1960-х рр. Є сучасне перевидання.
Звичайно ж, зв’язковий і сам має добре розуміти усю літературу з цього списку. Зазвичай, хлопцям не хочеться ґрунтовно читати, а інколи, взагалі читати літературу. Хлопці більш схильні схоплювати інфомрацію на практиці. Для цього рекомендую наступну методику. Потрібно протягом часу підготовки юнака до набору гуртка (з попередніх розділів пам’ятаємо що це рік або, в крайньому випадку, 6-7 місяців) робити періодичні збірки, на яких обговорювати конкретні розділи книжок, які за певний час до збірки давались як “домашнє читання”. Нагадувати про цю збірку рекомендую через соц.мережі, при телефонних дзвінках, які місять й інші теми, так, між іншим. Коли юнак кілька разів почує про це в різних інформаційних полях, ймовірність що він таки прочитає обумовлений розділ зростає. На цій збірці зв’язковий на власний розсуд задає питання про те що саме найбільше зацікавило юнаків в обумовленому розділі, що їм не ясно, що вони дізнались нового для себе, що вони б зробили так само, а що по-іншому і чому і т.д. Якщо таку збірку зробити цікавою, додати до неї різноманітні додаткові елементи – жарти, перегляди відео, співи, запрошувати інших пластунів, то бажання прийти на неї ще раз зросте. Такі збірки можна робити в рамках пластових заходів щоб економити час, та вони не мають перешкоджати плановій роботі гуртків, в яких є юнаки, плановій роботі куреня, здачі третьої проби і ні в якому разі – планованим часом з батьками, навчанню. За ці тонкощі дбає зв’язковий. Коли ці елементи виконані на високому рівні зі сторони зв’язкового – можна піднімати рівень вимогливості до роботи юнаків в цьому напрямку. Не добре вимагати в юнаків результатів, якщо сам не показуєш прикладу в якості роботи. Найкраще такі читання впроваджувати в час пластового року, коли немає інтенсивного навантаження по праці куреня в підготовці до зовнішніх занять. Методики для стимулювання читанню можуть бути найрізноманітнішими, проте результат має бути один – вся література перечитана та усвідомлена, тільки тоді ви з юнаками зможете говорити “однією мовою” на подальших збірках по роботі за КГС.

II.2.3 Базовий вишкіл
Старший юнак який є кандидатом на провідника гуртка має хороший “багаж” пластового досвіду за плечима – більше двох вишкільних таборів пройдено, взято участь не в одному заході станичного рівня, хоча б в двох заходах міжстаничного чи/і крайового рівня, він знає пластову структуру, природньо поучвається в пластвому середовищі, поділяє знає пластові традиції, намагаєтсья плекати пластові цінності в особистому житті. В нього багацько ідей, амбіцій, своє універсальне бачення світу, багато захолень, вже є певні розчарування, схильний до вибору крайнощів у прийнятті рішень. Завданням такого вишколу буде а) допомогти юнаку систематизувати свої знання про Пласт, усвідомити що є метою, а що є засобами і як тими засобами користуватись, де можна проявити креатив, а де дотриматись традицій тощо, б) дати знання які необхідні з точки зору пластуна який не просто самовиховується в середовищі пластунів, а сам сворює групі пластунів самовиховне середовище.
Такий вишкіл зв’язковий може провести силами своєї КВ, якщо хоча б троє людей в ній, в іншому випадку потрібно (і рекомендується) залучати пластунів з КВ інших куренів Станиці, тих хто вже є провідниками гуртків в інших куренях УПЮ.
Вишкіл потрібно провести в дві стадії.
На першій стадії юнакам читаються гутірки про провідництво та ініціативу, мету Пласту, пластову програму загалом. Вишкіл можна вкласти в 6-8 годин інтенсивного тренінгу з іграми. На виході юнак має систематизувати свої знання про Пласт, вміти чітко відрізняти мету Пласту від засобів, розуміти в загальному що є пластовою методикою.
Друга стадія є окремим вишколом, на який рекомендую залучати інструкторів з-поза меж свого куреня. В часі цей вишкіл має проходити ближче до самого набору гуртків, але, якщо виходить, то можна провести й в кінці весни-на початку літа (за 3-4 місяці до набору). Метою вишколу має бути донести до юнаків чіткі відмінності в ролі провідника гуртка в гуртку та рядового члена гуртка. Сюди входять базові поняття про психологію та фізіологію дитини у віці 11-13 років, про юнацький максималізм (про них самих, щоб розуміли що з ними відбувається і як це контролювати), про роботу з батьками як їхніми, так і їх майбутніх юнаків, а також про саморозвиток – що дасть їм праця провідником гуртка, як створити самовиховане середовище і яким воно взагалі має бути для новеньких гуртків. Якщо другий вишкіл проходив не безпосередньо перед набором гуртків, вартує зробити збірку на 1,5-2 години, на якій коротенько нагадати юнакам все що вони проходили на двох вишколах.

II.2.4 Провідницькі здібності
Юнак що стане провідником гуртка має мати провідницькі здібності до того як приступить до роботи зу гуртком. Людина що природньо не викликає бажання “йти за нею”, якою б хорошою вона не була, не зможе якісно вести гурток, оскільки в переломних ситуаціях юнацтво не прийме її волі, або прийме лише на словах, якщо це протирічить її думці. В пластуванні, як і в позапластовому житті, виникають ситуації де потрібно могти міняти думку інших в тих чи інших питаннях, інколи це треба робити різко, якщо вимагає ситуація, в екстримальних ситуаціях потрібен взагалі миттєвий послух провідникові.
Всього цього не може виконати той, хто не має провідницьких здібностей. Тобі як зв’язковому треба пам’ятати що гурток не може бути майданчиком для пробудження провідницьких здібностей, їх в гуртку лише можна розвивати. Тому тут мусить бути селекція ще до набору.
Як перевірити чи юнак має провідницькі здібності? На цю тему є багато різної літератури, від себе скажу кілька ідей, якими сам користувався. Юнак був гуртковим, курінним, заступником курінного, заступником гурткового і добре справлявся зі своєю роллю. Коли юнак щось говорить його думку слухають та поважають хоча б його ровесники та молодші. Юнак природньо володіє харизмою, вміє захопити аудиторією як жартами, так і розумною темою (сюди не входять хлоп’ячі “дурнички”). Юнак усвідомлює що може впливати на інших. Всі ці речі можна проявлялись або ні за час пластування. Якщо не так давно знаєш юнака, тоді потрібно зробити розслідування на цю тематику в його друзів пластунів, друзів по гуртках на крайових таборах, його виховника, його одногуртківців тощо. Також потрібно поговорити з його батьками, дізнатись як в нього з провідництвом на подвір’ї, в школі. Якщо хлопця не поважають в своєму оточенні поза пластом це може бути “червоним прапорцем” для того щоб ставати провідником гуртка, вартує дізнатись чи справді це причиина в тому середовище настільки негативне, чи справа в недостатку провідницьких здібностей в юнака.
Хорошим періодом для перевірки провідництва є рік підготовки юнаків до набору їх гуртків. В цей рік достатньо спостерігати за тим, як вони себе поводять на спеціальних вишколах, як здають свою пробу (зокрема, чи почали здавати третю якщо стали розвідувачами), як себе проявляють на заходах.
Отож, завданням зв’язкового є впевнитись в провідницьких здібностях юнака до того як він розпочне набирати гурток.

II.2.5 Пластова постава
Юнак якого бачиш кандидатом на провідника гуртка має демонструвати дуже добру пластову поставу. В такому віці юнаки часто захоплюються різноманітними дурницями, схильні проявляють агресивнивний стан, впадати в крайнощі тощо, тому пластову поставу не можна в цьому випадку прирівнювати до такого загального поняття як “чемний та сумлінний”, що можна часто спостерігати як оцінку пластової постави. Коли в юнака з’явиться свій гурток і він буде заряджений позитивною мотивацією зробити його “найкращим гуртком в світі”, тоді ці всі юнацькі пустощі відійдуть на задній план і залишиться гурток, він та його особисті дані, з допомогою яких він буде вести гурток до цілі. Завданням зв’язкового є зрозуміти до набору гуртків чи юнак сумлінно та наполегливо ставиться до завдань, які перед ним поставлені, це перевіряється елементарно давши кілька завдань різного пріоритету та різної складності і плюс/мінус один час. Якщо юнак виявляє наполегливість в їх виконанні, з власної ініціативи пересуває кінцеві терміни, грамотно розставляє пріоритет, загалом, відчувається що він переживає за те щоб завдання було виконаним, тоді такого юнака можна вважати сумлінним та наполегливим, навіть якщо він не довів усі завдання до кінця, адже завданням було перевірити його в планово складніших умовах. Якщо ж справився юнак зі складнішим завданням, це вартує відзначити й розраховувати. В цих же ж завданнях потрібно звертати увагу на те як юнак взаємодіє з іншими в частині “братерський і доброзичливий”, “увічливий”, “завжди доброї гадки”.
Стикаючись з різними людьми юнак має демонструвати ці точки пластового закону. І, звичайно ж, протягом періоду серйозногго навантаження перевіряється “зрівноваженість юнака”. Ці всі речі найкраще спостерігаються якраз в часі виконання завдань, можна поцікавитись в батьків, одногуртківців.
В кінці цього підрозділу наголошу, старший юнак все ще формується і пластова постава в 14 точках є ідеалом, а не проміжним пунктом, володіти досконало всіма 14-ма точками непритаманно нікому, це слід враховувати, слід дивитись на скільки юнак прагне до цього ідеалу при виконанні завдань, в повсякденному житті.
Якщо юнак з тих чи інших причин не бажає розвиватися в напрямку точок пластового закону, слід подумати над тим чи справді може він стати првіодником гуртка, адже якщо буде, то з нього молодші хлопці братимуть приклад.

II.2.6 Порозуміння з батьками
В даному випадку йдеться про батьків самого юнака. Зв’язковий, якщо ще не провів, то має провести відповідну розмову з батьками юнака про те що він є кандидатом на провідника гуртка і що це вимагатиме від нього систематичної сумлінної роботи. Юнак має мати чітку домовленість з батьками що він періодично витрачатиме час та зусилля на працю з гуртком, батьки мають розуміти що це включає регулярні гурткові сходини, додаткова вилазка за межі домівки раз в місяць, ретальна підготовка курінного табору, телефонні розмови, зокрема з батьками юнаків. При цьому роль зв’язкового не тільки поінформувати про затрати які понесе юнак, а й про здобутки які він отримає, а це особистий розвиток у провідництві, відвповідальності, комунікабельності, організованості. Також слід наголосити що всі процеси зв’язковий контролюватиме і юридична відвпіодальність за юнаків буде на ньому, щоб батьки не переживали надто. Батьки можуть спробувати відмовити юнака від цього чи навіть різко заборонити. тут роль зв’язкового зіграти пом’якшуючу роль в цьому пиатнні і розібрати в чому ж ральна причина.
Цей пункт може стати на заваді й вартує бути врахованим якщо виясниться що в юнака дуже напружені стосунки з батьками, він не справляється зі своїми домашніми обов’язками.
Аналогічно й у випадку, коли юнак – братчик новацького рою, тут лише, долучається до розмови й гніздовий.

II.2.7 Ініціативність
Як описано в кількох попередніх розділах, зв’язковий з допомогою завдань для юнака протягом року підготовки до набору гуртка перевіряє його. Ініціативність перевіряється в рамках тих самих завдань, а також в період коли їх менше. В часі виконання завдань юнак має подавати свої ідеї щодо вирішення проблем, сміло брати на себе обов’язки без підштовхувань зі сторони. Коли завдань мало, має проявляти ініціативу до праці.
Відсутність ініціативності – суттєва підстава не стати провідником гуртка. Якщо в юнака відсутня ініціатива, зв’язковий має з ним про це поговорити і домовитись про період за який юнак має продемонструвати розвиток в цьому напрямку.

II.2.6 Порозуміння з батьками
В даному випадку йдеться про батьків самого юнака. Зв’язковий, якщо ще не провів, то має провести відповідну розмову з батьками юнака про те що він є кандидатом на провідника гуртка і що це вимагатиме від нього систематичної сумлінної роботи. Юнак має мати чітку домовленість з батьками що він періодично витрачатиме час та зусилля на працю з гуртком, батьки мають розуміти що це включає регулярні гурткові сходини, додаткова вилазка за межі домівки раз в місяць, ретальна підготовка курінного табору, телефонні розмови, зокрема з батьками юнаків. При цьому роль зв’язкового не тільки поінформувати про затрати які понесе юнак, а й про здобутки які він отримає, а це особистий розвиток у провідництві, відвповідальності, комунікабельності, організованості. Також слід наголосити що всі процеси зв’язковий контролюватиме і юридична відвпіодальність за юнаків буде на ньому, щоб батьки не переживали надто. Батьки можуть спробувати відмовити юнака від цього чи навіть різко заборонити. тут роль зв’язкового зіграти пом’якшуючу роль в цьому пиатнні і розібрати в чому ж ральна причина. Цей пункт може стати на заваді й вартує бути врахованим якщо виясниться що в юнака дуже напружені стосунки з батьками, він не справляється зі своїми домашніми обов’язками.
Аналогічно й у випадку, коли юнак – братчик новацького рою, тут лише, долучається до розмови й гніздовий.

II.2.7 Ініціативність
Як описано в кількох попередніх розділах, зв’язковий з допомогою завдань для юнака протягом року підготовки до набору гуртка перевіряє його. Ініціативність перевіряється в рамках тих самих завдань, а також в період коли їх менше. В часі виконання завдань юнак має подавати свої ідеї щодо вирішення проблем, сміло брати на себе обов’язки без підштовхувань зі сторони. Коли завдань мало, має проявляти ініціативу до праці. Відсутність ініціативності – суттєва підстава не стати провідником гуртка. Якщо в юнака відсутня ініціатива, зв’язковий має з ним про це поговорити і домовитись про період за який юнак має продемонструвати розвиток в цьому напрямку.

II.2.8 Регулярний саморозвиток
Провідник гуртка є прикладом для наслідування юнаків свого гуртка. Оскільки в пластовій методі закладено стимулювання до постійного самовдосконалення пластуна, тоI.2.8 Регулярний саморозвиток Провідник гуртка є прикладом для наслідування юнаків свого гуртка. Оскільки в пластовій методі закладено стимулювання до постійного самовдосконалення пластуна, то й сам провідник гуртка має регулярно самомвдосконалюватись. Вище згадувалось про напрямки гармонійного розвитку особистості, а це фізичний, духовний, емоційний, інтелекуальний та суспільно-провідницький. Завданням зв’язкового є переконатись що провідник гуртка розуміє ці напрямки і знає в яких моментах юнаки бачитимуть чи постійно самовдосконалюється провідник гуртка. На прикладі духу – юнак мислить про нематеріальні речі, вірить у вище добро, формує свою думку, творить в ім’я чогось не матеріального, тіла – здоровий спосіб життя (щоденна руханка, заняття хоча б одним видом спорту, не вживання алкоголю, тютюну, інших забрудників нашого організму тощо), емоцій – харизматичність, любов до мистецтва провідника гуртка, інтелект – розвиток себе в якійсь конкретній справі на шляху до повної майсетрності в ньому, заробіток на цій справі грошей чи потенційний заробіток. Загалом, можна навести багато прикладів, головне – впевнитись що провідник гуртка це розуміє і дотримується.
Звичайно ж, це не має бути предметом для постійного вихваляння перед гуртком, це має бути природньо видно. Самовихваляння є дуже негативною рисою, яка навпаки відвертатиме юнаків від провідника гуртка або робитиме з них таких же “хвальків”, що не анйкращим чином відіб’ється на їх житті.
Якщо провідник гуртка самовдосконалюватиметься, той зможе до цього схтиляти юнаків свого гуртка в простішій мірі, це виходитиме для молодого юнака логічним.

II.2.9 Розуміння навколишніх процесів
Попри пластову постау та всі інші “інструменти”, провідник гуртка має “відчувати навколишні процеси”. Що це означає? В світі дуже багато речей відбувається не явно, на перший погляд, не логічно. Багато речей люди роблять емоційно, а не логічно обґрунтовано, багато передумов що спричиняють ті чи інші наші дії не є заздалегідь відомими, в цьому світі існує багато різних прошарків суспільства, в яких на одну і ту ж дію/подію виникає своя думка, своя реакція. Таким чином, багато дій від людей звичайною логікою не передбачиш. Через свій життєвий досвід людина спостерігає різноманітні життєві ситуації і на основі них будує якусь свою модель світу.
Провідник гуртка має розуміти що існують такі “невидимі лінії”, які спричиняють не логічі, на перший погляд, дії і всіляко заставлятии себе а) брати уроки з усіх можоливих ситуацій, збагачувати свій світогляд найрізноматнішими варіантами і будувати в себе в голові логічні зв’язки, мозок людини до цього природньо схильний, головне свідомо цього не блокувати. Провідник гуртка має мати власну позицію щодо навколишніх речей і попри це бути достатньо відкритим щоб приймати нові ідеї, нові моделі, тим самим збагачуючи свої позиції.
Такий навик є дуже корисним, адже як провідник гуртка, старший юнак має не лише вести гурток, а й вберігати його від потенційних небезпек, який молодий юнак не може передбачити. Та й загалом такий навик є дуже крисним в особистому житті що є додатковим аргументом зв’язковому, який говоритиме про необхідність цього навику провіднику гуртка.
Зв’язковий має провести розмову на цю тему з потенційним провідником гуртка та впевнитись що він розуміє про що йдеться і практикує вже або почне парктикувати такий саморозвиток.

II.2.10 Активність
Провідник гуртка має бути активною людиною. Тут не йдеться про те що інтроверт не може бути провідником гуртка, а про те що флегматичнтий стан людини є перепоною для того щоб вести гурток, а йдеться про життєві позиції. Не залежно від темпераменту, кожна людина може мати свою активну позицю стосовно речей. Це зв’язковий чітко бачить по тому як хлопець юнакує. Якщо ж не бачив, то потрібно поцікавитись щодо активності юнака в його друзів-пластунів, які це спостерігали.
Активність є необхідною, оскільки по-іншому з молодими хлопцями, яких набереш до гуртка не справишся без виражання своїх думок в активному стані, без високого бойового духу. Хлопці відчувають силу чи слабкість позиції інших і якщо позиція слабка (пасивна, малоактивна), вони все більше схиляються до того щоб зробити по своєму, навіть можуть почати принципово робити не так як говорить не активна людина.

II.2.11 Ігрова база
Зв’язковий має бути впевнений в тому що провідник гуртка має в себе в голові велитенську базу існуючих ігор, що розвивають, розуміє застосувати ту чи іншу гру до тої чи іншої теми занять, аудиторії, зовнішніх умов. Окремо, провідник гуртка має вміти моделювати свої ігри, мати креативний підхід до ігор, не боятись дещо змінити правила гри зважаючи на обставини тільки щоб макимально точно виконати мету гри, залишивши її цікавою. Ці вміння перевіряєтсья конкретними завданнями по організації та переведенні
ігор з молодшим юнацтвом протягом часу підготовки до набору гуртка. У випадку якщо юнаку бракує креативності чи бази ігор або обох речей, зв’язковий зобов’язаний допомогти не лише літературою та усними нагадуваннями, а демонструванням на особистому прикладі переведення ігор, формування своїх ігор, перевести вишкіл по пластових іграх.

II.2.12 Комунікабельність
Попри такі точки як “братерський і доброзичливий, “завжди доброї гадки” в пластовому законі зв’язковий має бути впевненим що юнак є комунікабельним. Сюди входить вміння спілкуватися з людьми в різних ситуаціях, в колах людей різного статусу в суспільстві, фінансового стану, вміти говорити з людьми з низькими моральними якостями, людьми зі загостреним почуттям справедливості, релігійними фанатиками, старшими, молодшими і при цьому всьому на першому місці тримати свою ціль – дістати певну інфомрацію чи донести її, чи, складніше, добитись чогось врозмові. При цьому відкидаючи власний емоційний аспект і діючи так щоб досягти цілі враховуючи емоційний настрій співрозмовників. Це робиться через спостереження за юнаком в таких ситуаціях, створенням таких ситуацій штучно. Якщо бачиш що юнак не знає як собі порадити, порадь йому відпоівідну літературу, фільми, цитати, покажи приклад сам, організуй відповідні гутірки. Це вартує зробити кілька разів, жо юнаків треба систематично “достукуватись”.
Коли ж юнак і після кількаразової спроби розвинути його в цьому напрямку не дає результатів потрібно визнати що він не може бути провідником гуртка, принаймні найближчий рік.

II.3 Дошкіл провідників гуртків
II.3.1 Вступ
Що собою являє ДПГ? Хто його має проводити? Як часто? Які цілі має викоунвати дошкіл, який результат потрібно досягти? Ці та інші питання спробую роз’яснити в цьому розділі.
ДПГ являє собою збірку провідників гуртків куреня зі зв’язковим та, за потреби, запрошеними інстуркторами, спеціальними гостями. Важливо, щоб кожен гість не був просто слухачем, а щось корисне вносив у дошкіл. За цим має прослідкувати саме зв’язковий.
Дошкіл має на меті проаналізувати пластове життя гуртків що пройшло від останнього дошколу, а також спланувати його до наступного ДПГ. Ключовий наголос робиться на гурткові сходини як найважливішим елементом пластової програми юнака.
В часі ДПГ зв’язковий чітко слідкує за дотрмианням регламенту, перевіряє записи в зошитах провідників гуртків, на запит дає свої поради. Перші два роки роботи зв’язковий має активно слідкувати за регулярністю дошколу, дбати про 100% присутність на ньому провідників гуртків куреня. Натсупні роки пластування провідники гуртків мають відчувати потребу в дошколі самі і вже пропонувати час та місце зв’язковому самоорганізувавшись. Це може настати й швидше, та якщо не натсало за 2 роки, потрібно міняти стратегію роботи з провідниками гуртків, більше розвивати самостійність, усвідомлення своєї ролі в Пласті.
Сам ДПГ не має тривати довше реальних гурткових сходин, а рекомендується вкладатись в 55-60 хвилин. Якщо буде завершеним швидше – це добре, головне досягнути цілей дошколу.
Кожен дошкіл має підготувати:
• аналіз сходини що відбулись від останнього дошколу, висновки прийняті на озброєння провідників гуртків
• теми на сходини до наступного ДПГ
• варіанти занять для сходин до наступного ДПГ
• обмін досвідом між провідниками гуртків
• аналіз інших пластових заходів
• позитивний запал продовжувати діяльність провідника гуртка,
• зв’язкового

II.3.2 Елементи ДПГ
ДПГ має містити наступні елементи: привіт, підготовка матеріалів до праці, обговорення сходин що відбулись, інші заходи, планування тематики наступних двох сходин, обмін новим досвідом, закриття.

II.3.2.1 Привіт
Важливо приємно розпочати збірку. Настрій має бути позитвиним, думки спрямовані на продуктивну працю для блага куреня в цілому, кожного гуртка зокрема, саморозвитку учасників дошколу. Якщо в учасників є певні сторонні думки їх потрібно усунути або штучно, або ж обговоришви. Завданням зв’язкового є побачити ступінь готовності юнаків до продуктивної праці, посприяти максимально спряитливій атмосфері. Можна, за потреби, для досягнення позитвиного настрою виділити до 8-10 хвилин часу через обговорення подій, що турбують юнаків. Не забуваємо й про елемент пластової традиції та дисципліни – відкриваємо ДПГ пластовим гаслом “СКОБ!” в поставі “Стурнко”.

II.3.2.2 Підготовка матеріалів до праці
Дошкіл в своїй суті є дуже серйозним елементом роботи за ДПГ і це має бути зрозуміло всім його учасникам. Маємо підтверджувати своє розуміння важливості процесу діями. Так, розпочати офіційну частину дошколу вартує з присідання в коло, розташування всіх учасників таким чином щоб всі один одного бачили. Далі потрібно витягнути свої пластові записники (зошити провідників гуртків, про які згадувалось в попередньому розділі), відкрити їх на сторінці останнього запису, підготувати ручки. Важливо щоб зв’язковий мав свій записник, в кому в хронологічній послідовності фіксуються плани, точки для контролю, інші питання що стосуються зв’язківства в курені.
Далі – перевіряємо чи всі з моменту останнього дошколу внесли відповідні записи про свої гурткові сходини що відбулись. Також важливо чи провідники гуртків взяли зі собою ручки та чи вони пишуть. Всі ці речі, за умови наявності, свідчать про те що юнак серйозно ставиться до свого обов’язку. Їх відсутність має послужити зв’язковому сигналом тривоги, адже юнак може халатно й до гуртка поставитись якщо банально не може внести записи, принести записник та ручку. На ці речі потрібно наголошувати. В разі повторення в того ж юнака тих самих проблем слід ретельно перевіритий ого парцю як провідника гуртка. Халатний пластун не може бути хорошим провідником (див. розділ ІІ.2). Цей процес може тривати від двох до 5 хвилин.

II.3.2.3 Обговорення сходин що відбулись
Тепер, кожен по черзі розповідає як провів сходини від попереднього ДПГ, а саме:
• як діти сприйняли тему сходин
• які бавились ігри
• які зробив для себе висновки по іграх та тематиці сходин
• чи були здані якісь точки рпроби,в мілості
• кого залучав з інстуркторів і як це відбулось
• які додаткові елементи залучав на сходини (наприклад, для майстерок – дерево, пилки, лобзики, шліфшкурку, фарби та пензлі, для співів – гітари тощо)
• демонстрація фотографій зі сходин (в Інтернеті, на телефонах, ноутбуці тощо)
Тут зв’язковий має відчути рівень ретельності підготовки юнаками своїх сходин, ступінь їх відповідальності. Якщо юнаки халатно готують сходини їм потрібно на це вказати, допомогти організувати якісно наступні. Вказівкою на молоякісну роботу може бути регулярна відсутність інструкторів, майстерок, різноманіття в іграх, відсутність прив’язки толкових висновків тощо. Ні в якому разі не потрібно занижувати самооцінку провідників гуртків, кричучи на них, лише вказувати поля для покращення через приклад в допомозі.
В цьому пункті мусимо витримати регламент, не більше 12 хвилин на всіх. Перший завжди говорить довше, бо нема відчуття підтиску часу. тут роль зв’язкового чітко регулювати регламент, помагати юнакам вкладати інфомрацію у відведений їм час.

II.3.2.4 Інші заходи
Якщо в часі між попереднім та цим ДПГ відбулись заходи, в яких гуртки брали участь, потрібно щоб кожен провідник коротко сказати свою думку в такому ключі: як кожен захід відбився на баченні Пласту його юнацтвом, чи був корисним, що було негативного і хтов цьому винен, як можемо на майбутнє підсилити чи втримати такі плючи від заходу, уникнути мінуси.
Висновки мають закарбуватися в провідників гуртків, якщо потрібно виконати певні дії (листа організаторам, розмова з юнаками, з батьками, з Радою Гурткових тощо), тоді потребу цих дій та кінцеву дату виконання фіксує сообі зв’язковий та юнаки, якщо ними взятий певний обов’язок.
Окремо обговорюються курінні сходини, якщо такі відбулись. Тут аналізуємо чи вийшло на курінних сходинах організувати якісну перевірку знань в цікавій формі, робимо висновки, за потреби, фіксуємо дії які потрібно зробити.
Даний розділ є менш пріоритетним, аніж обговорення сходин, тому йому приділяється до 7 хвилин часу максимум.

II.3.2.5 Планування тематики наступних двох сходин
Зараз ми готуємо чергову пару сходин для кожного гуртка. Визначаємо тематику. Це робиться з огляду на історичні події, українські традиції, потребу у виконанні певних точок пластової програми, заходи вищого рівня, в яких курінь запланував взяти участь. зазвичай рішення про тему прйимається в межах двох хвилин, це не є складним пунктом. Тут важливо щоб кожен висловив свою думку і всі прийняли консенсусом рішення. Якщо є різні варіанти потрібно аргументувати, вказувати актуальність. Мусить бути консенсус.
Далі, дивимось які точки пластової програми покривають наші теми кожні сходини мають давати можлвиість отримати знання, вміння що відпвіодають запиту проби яку здає юнак, вмілостей, ВФВ. І в кінці думаємо як перевірити ступінь засвоєння юнаками інформації, вмінь щоб провідник гуртка знав чи підписувати відповідну точку проби/вмілість/ВФВ.
Інформація обов’язково фіксується в зошитах провідників гуртків, що перевіряється зв’язковим.
Даній частині ми присвячуємо найбільше часу до 15 хвилин, вона є найважливішою складовою ДПГ.

Приклад вибору тематики
Маємо 10 січня. Зараз канікули. Скоро відбувадеться вшанування річниці загиблих під Крутами. Курінь бере в цьому заході участь. Отож, присвячуємо сходини спортивно-патріотичному напрямку. Гутірка про визвольні змагання, зокрема – про Крути, долучаємо патріотичні співи. Бавимося в рухливі ігри, зокрема можемо зіграти в сніжки на дворі, оскільки маємо сніг. Також можна перегнлянути кіно на патріотичну тематику. Обов’язково долучаємо дебати.
Як це накладається з пластовою програмою? Можемо доздати точку зі співами, участь в станичній тереновій грі є точкою в пробі, зачепимо перший головний обов’зок. Як перевірятимемо засвоєння знань? Юнаки зможуть в часі дебат продемонструвати своє розуміння першої точки. Під час заспіву пісень буде видно хто з юнаків засвоїв пісню, стараєтсья співати, потрібно на курінних сходинх повторно заспівати та поглянути, можемо влаштувати й змаг по гуртках. Не забуваємо перевірити знання авторів слів та музики.
(Тут зв’язковий також перевіряє чи дбало фіксують інформацію провідники гуртків).

II.3.2.6 Обмін новим досвідом
Даний елемент ведуть тільки провідники гуртків, зв’язковий хіба їх мотивує та підтримує бесіду, коли йому задають питання.
Тут провідники гуртків у вільному форматі розповідають про новий досвід який отримали і який на їх думку є дуже важливим для подальшої роботи з гуртком. В часі своєї роботи з гуртком кожен провідник гуртка стикається як з типвоими так і з унікальними ситуаціями і по своєму реагує на них, що призводить до певного результату. Чим більшою кількістю ситуацій-дій-результатів діляться провідники гуртків, тим більшою стає їх інфомраційна база, з якої вони потім черпатимуть. Інформація точно відкладеться в них у підсвідомості та в разі потреби мозок провідника гуртка зможе її дістати асоціативним рядом “ситуація-дія-результат”. тут говоримо як про негативний, так і позитивний досвід.
Даному елементу ми приділяємо до 7 хвилин.

Приклади
А. Юнаки привели багато друзів на сходини, які почали надміру бешкетувати та вживати не зовсім цензурну лексику. Провідник гуртка толерантно поставився до цього, після чого юнаки, які не приводили друзів пожалілись на це батькам, а частина собі на наступних сходинах дозволила також “вилазити на голову” провіднику гуртка, оскільки дисципліна була порушена. Висновок – не толерувати таких ситуацій, контролювати кількість нових осіб, пересвідчитись що ті розуміють правила, в разі порушення – людина що привела має понести відвовідальність перед гуртком, хлопці зі-зовні виведені за межі сходин, якщо не розуміють що роблять не так.
Б. На Раді Гуртка, оскільки було багато людей в гуртку, попри посади що згадуються в правильнику УПЮ (гуртковий, суддя, писар, скарбник, господар) було дано нові посади кожному юнаку, які провідник гуртка заготував наперід, роз’яснивши їх обов’язки. На наступних сходинах гуртка кожен юнак вживався в свою роль, це хороша практика.
В. Юнак пропустив багато сходин і просить для себе гутірки щоб здавати пробу, інші юнаки цього не хочуть і сваряться з ним. Що робити? Юнаки спільно обговорюють ситуацію, діляться досвідом зз цього приводу, висувають варіанти. Юнак приймає для себе рішення. Зв’язковий дає пораду в кінці, якщо той висновок до якого дійшли провідники гуртків суттєво різниться з його думкою. Знову ж таки, не категорична форма, а форма поради.

II.3.2.7 Закриття
Самі провідники гуртків підсумовують обрані теми, а також ключові омменти, які викликали найбільший ажіотаж в часі збірки. І закриваємо ДПГ пластовим гаслом “СКОБ!” в поставі “Стурнко”. Закриття триває 2-3 хвилини.

II.4 4. Рада гурткових
Фактично, Рада Гурткових за КГС нічим суттєво не відрізняється від РГ за тої моделі роботи з УПЮ, яка є зараз. Відмінністю є рекомендація брати братчиків УПН, які ще в курені, а також те, що найменше перші два роки молодші юнаки не входять в Раду Гурткових.
До РГ входять зв’язковий, курінні діловоди, провідники гуртків. Рада проходить щонайрідше раз в два тижні, за потреби – раз в тиждень.
При напруженому особистому графіку провідників гуртків (наприклад поступлення, багато позапластових обов’язків) РГ можна проводити після/до/паралельно з дошколом провідників шуртків. проте тоді зв’язковий мусить дуже чітко поставити цілі перед РГ та дошколом, щоб якість кожного збору не впала суттєво. Таке поєднання цих заходів не має стати регулярною практикою, адже в будь-якому випадку знижує якість кожного заходу. Ці заходи мають різні цілі.
На час, коли юнаки гуртків стануть учасниками і зможуть самі вже формувати свою РГ (щонайменше після двох роки пластування), провідники гуртків вже можуть не відвідувати Ради гурткових, на цьому етапі кожен гурток має мати делегата в РГ. Це може бути як член РГ-діловод, так і заступник гурткового чи гуртковий, якщо провідник гуртка вважає що гурток може обрати свого гурткового. Роль зв’язкового залишається тою ж, як і всіх інших діловодів.

II.5 Виклики, які ставить впровадження КГС в умовах сучасного Пласту
II.5.1 Виклик 1 – якість роботи на старті “свіжого” куреня
Під «свіжим» куренем тут мається на увазі курінь з молодим зв’язковим (18-20 років), в якого відсутні впорядники для гуртків, а присутні лише провідники гуртків – юнаки гуртка, в якому він був провідником гуртка, а з 17-17,5 років – впорядником.

Крок вирішення 1.1 – система перевірки занять булавою УПЮ перші 6 місяців роботи куреня

Крок вирішення 1.2 – готові напрацювання по перших 10-ти сходинах.

Крок вирішення 1.3 – деталізована система перевірки перших 10-ти сходин зі сторони зв’язкового (тут мається на увазі не фізичне виконання перевірки кожних сходин зв’язковим, а впровадження в життя системи перевірки цих занять, як варіант – кожні непарні сходини присутній інструктор з числа досвідчених впорядників Станиці).

Крок вирішення 1.4 – моделювання програми двох наступних сходин на дошколі гурткових (наприклад, в тижні 2-му тижні року, в середу, є дошкіл, на якому зв’язковий виконує роль провідника гуртка, а провідники гуртків – юнацтва, за такою основою провідники гуртків переводять сходини зі своїми гуртками в 3-му тижні, а в 4-му тижні – аналогічний підіхд, але з іншою тематикою, який і аналізуватиметься на дошколі в 5-му
тижні і т. д.).

II.5.2 Виклик 2 – юнак втрачає запал працювати з гуртком після кількох місяців роботи

Крок вирішення 2.1 – в першу чергу зв’язковий мусить попереджати такі моменти ще на етапі коли юнак не набрав гурток. За задачу собі не потрібно ставити “кожен юнак має стати провідником гуртка в 15-16”, а “юнак який міг би стати провідником гуртка в 15-16, має мати таку можливість та максимальну людську підтримку й фізичні умови щоб це зробити”.

Крок вирішення 2.2 – завданням зв’язкового є мати свій план спостереження саме за такими моментами, який не має бути явним, але точно 100% ефетивним. Якщо зв’язковий фіксує таку проблему, то відбувається розмова з юнаком, не завжди справа в тому що юнак не придатний до цього і “це не його сфера”, інколи справа може бути в якихось локальних подіях в його житті, які не довзоляють думати про щось інше, тоді потрібно підтримати цього юнака в тяжку хвилю і помогти “повернутись на колію” провідництва в гуртку.

Крок вирішення 2.3 – для попередження таких ситуацій, потрібно виловлювати їх в ще в “зародковій фазі”, що досить прсото зробити отримавши відповідну інфомрацію від РГ, окремих старших юнаків куреня, сигналом буде або пряме звернення щодо зниження активності гуртка молодого провідника гуртка, або його пасивність до справ куреня, з якими до нього звертається РГ. Час від часу потрібно самому задавати питання Раді Гурткових про те, які зараз виклики стоять перед радою гурткових, чи всі старші юнаки допомагають, як справи з молодшими гуртками.

Крок вирішення 2.4 – якщо в ході дослідження виявляється що юнак справді не готовий працювати з гуртком (не цікаво, “не йде”, реально нема часу), то правильним рішенням буде передати цей гурток до іншого гуртка який набраний в той самий час, якщо загальна кількість не перевищує 12-14 осіб. Але це потрібно зробити дуже урочисто за участі всього куреня, щоб гуртки що “зливаються” відчули від цього явище лише ще більше
натхнення до подальшого пластування. Або ж, в терміновому порядку знайти нового провідника гуртка/впорядника гуртка.

Крок вирішення 2.5 – якісні та надихаючі дошколи гурткових можуть попередити втрату охоти вести гурток.

Крок вирішення 2.6 – інколи, проблемою може бути ситуація в сім’ї, дуже важливо співпрацювати з батьками кожного з пврілдників гуртків, щоб вони знали роль свого сина, важливість цієї ролі. Може статись що батьки не дозволять провадити своєму сину такої діяльності, тому розмова має бути до набору гуртка і дуже добре продуманою,а аткож мають бути проміжні розмови після місяця занять, кварталу, половину року, року, 1,5 років. Далі – за потреби.

Крок вирішення 2.7 – якщо ж складеться ситуауція, що юнак не може працювати з гуртком і в курені немає гуртків того ж віку, тоді слід передати гурток до іншого куреня (також мусить бути урочистість). В протилежному випадку, найгірший варіант, гурток слід розпустити, але тут важливо правильно пояснити ситуацію батькам зі завчасним інформуванням про ситуацію що склалась станичний/окружний провід. Такий варіант якщо відбувся, це сигнал, що робота зв’язковою була не доброю і слід проаналізувати спільно зі станичною / окружною / крайовою булавою УПЮ чому так сталось і як виправити сиутацію
щоб вона не повторилась в майбутньому.

II.5.3 Виклик 3 – юнаки “просто пластують з гуртком”, не розуміючи “для чого це все”.
Крок вирішення 3.1 – внутіршня мотивація провідників гуртків буде високою, якщо в них в думках буде закладена потреба досягнути конкретного вимірюваного результату, який задається на ДПГ, результати потрібно закладати як довго, так і короткострокові, щоб давати розвиватись різномасштабному мисленню в юнаків, поступово збільшуючи кількість таких задач по мірі справляння з попередніми, важливо не “перегнути палку” з кількістю та різностроковістю. Опис результату – результат має бути чітко окресленим, визначеним в часі. Важливо досягнути результату. Досягнення обов*язково якісно відсвяткувати. Перше святкування має бути дуже якісним, щоб юнаки відчули момент гордості та радості за свою роботу, цьому посприяють присутні елементи висвітлення анйяскравіших моментів шляху до результату, висвітлення користі, можливість висловитись реалізаторам проекту, подяки тих, кому проект допоміг, слово від
кураторів проекту.

Крок вирішення 3.2 – дуже важливим є проведення періодичних (раз в квартал, з часом – в пів року) ідеологічних гутірок з провідниками гуртків на теми “Мета Пласту”, “Сучасні виклики Пласту” тощо. Важливо не так нав’язувати якісь думки, як дати можливість юнакам висловити свою позицію між собою, обговорити її, зрозуміти хто що і як бачить щоб знати з чим маємо справу. II.5.4 Виклик 4 – праця з батьками дітей, які є провідниками гуртків та які є батьками молодшого юнацтва має зачіпати різні аспекти пластування

Крок вирішення 4.1 – на різно проведені батьківські збори. Для батьких старшого юнацтва їх переводить зв’язковий, для молодшого юнацтва – на збірку приходять окрім зв’язкового провідники гуртків

II.5.5 Виклик 5 – Крайнощі провідників гуртків в підході до здачі проби їх юнаками.
Старші юнаки, зазвичай, слабо відчувають відповідальність за регулярну роботу з гуртками в частині якості. Вони скоріше схильні опускати регулярність, коли в їх житті з’являється щось цікавіше, адже вони ще досить юні. Такими крайнощами є надмірна прискіпливість (“В мене ніхто нічого не здасть, я тому крутий”) або ж надмірна халатність-доброта (“В мене юнаку головне проявити бажання мати підписаною точку, тоді я підпишу і мене будуть любити”). Це пов’язано з природною лінню та типовою підлітковою рисою – шукати відговірки (сленговою мовою молоді – «відмазки») для своїх вчинків, які трактуються як негативні. Адже вищеописані крайнощі задовільняють лінь, оскільки такі крайнощі не потребують особливих зусиль зі сторони провідника гуртка і в нього самого свторюється ілюзія що він хороший провідник гуртка.

Крок вирішення 5.1 – Зв’язковий повинен дотримуватись чіткої стратегії перевірки якості роботи кожного гуртка

Крок вирішення 5.2 – Зв’язковий має пам’ятати що провідник гуртка є його юнаком, який також потребує уваги та опіки і приділяти їх регулярно! Таким чином юнак відчуватиме потребу віддати й своєму гуртку таку ж увагу й матиме приклад як це робити.

Крок вирішення 5.3 – В довгостроковій перспективі халатність провідника гуртка проявляється при змаганнях між гуртками – влаштовуйте змагання між гуртками і гурток який програватиме часто відчує щов чомусь програє, що дасть поштовх для мобілізації і створить енергію, яку можна використати для “наверстання втраченого”.

II.5.6 Виклик 6 – старший юнак просто перестає вести сходини, обманює з причинами.
Крок вирішення 6.1 – Зв’язковий повинен дотримуватись чіткої стратегії перевірки якості роботи кожного гуртка

Крок вирішення 6.2 – Зв’язковий має пам’ятати що провідник гуртка є його юнаком, який також потребує уваги та опіки і приділяти їх регулярно! Таким чином юнак відчуватиме потребу віддати й своєму гуртку таку ж увагу й матиме приклад як це робити.

Крок вирішення 6.3 – В довгостроковій перспективі халатність провідника гуртка проявляється при змаганнях між гуртками – влаштовуйте змагання між гуртками і гурток який програватиме часто відчує щов чомусь програє, що дасть поштовх для мобілізації і створить енергію, яку можна використати для “наверстання втраченого”.

II.5.7 Виклик 7 – провідник гуртка робить все за гурток.
Це є шкідливо пластовій самовиховній моделі, оскільки молодші юнаки тоді не вчаться брати на себе ініціативу і коли прийде час їм самостійно вести гурток, курінь, організовувати заходи вони прсото не орієнтуватимуться як почати, бо чекатимуть що “є хтось хто це завжди почне та змодерує”.

Крок вирішення 7.1 – Зв’язковий повинен в часі року підготовки до набору гуртка попередити кандидатів на провідників гуртків про цю пастуку, пояснити як вона проявляєтсья на прктиці і чим це шкідливо для виховного процесу.

Крок вирішення 7.2 – Зв’язковий має мати свій план перевірки самостійності гуртків, що можна робити на курінних сходинах, мандрівках, таборах, вилазках за місто тощо. Просто потрібно дати азвдання гуртку і впенвитись що провідник гуртка відсутній як помічник.

Крок вирішення 7.3 – Зв’язковий може запровадити “календарні” обов’язки гурткам, про які домовляється з провідником гуртка що той не нагадуватиме про такі обов’язки гурткам. гурток має пам’ятати про цей обов’язок і самотужки визначатись хто, коли і як це зробить.

Крок вирішення 7.4 – Провідник гуртка має включати в пластову програму гутірки що пов’язані з ініціативою, провідництвом, бранням на себе обов’язків (окрім вже існуючих діловодств).

III. Приклад праці за КГС

В цьому розділі опишу як впродовж двох років впроваджував КГС в своєму курені ч. 1 ім. Короля Данила.

III.1 Передумови
Часом старту роботи беремо вереснь 2011-го року, коли новий зв’язковий вирішив апробувати в курені КГС. Юридично КГС стартувала в курені з моменту, коли в курінному звіті з’явилися гуртки, що ведуться за КГС провідниками гуртків без впорядників – осінь 2012 року. Проте, фактично, важливий шмат роботи був проведений протягом року підготовки куреня до старту праці за КГС. Тому стартом роботи куреня за КГС слід вважати час початку підготовки куреня до переходу на КГС – вересень 2011 року.
В цьому розділі подано інфомрацію про стан куреня в 2011 році, про роботу проведену зв’язковим за вересень 2011 – вересень 2012 рр. в напрямку підготовки куреня до переходу на КГС.

III.1.1 Курінь
До переходу на нову систему курінь складався з трьох гуртків УПЮ – двох середнього віку (14-15) та одного молодшого (12-13). В кожного гуртка був свій впорядник (старший пласатун). Кадра виховників куреня складалась з трьох впорядників та одного інстурктора – вихованця нашого ж куреня. Праця з гуртками йшла за існуючою в Пласті схемою: КВ вирішує загальну стратегію руху куреня, готує більшою мірою курінний табір, кожен впоярдник гуртка веде сходини на власний манер, спонукає здавати пластові проби, якщо юнаки не проявляють самі такої активності. Раз в два місяці курінь має мандрівку чи курінний вишкіл чи інший спеціальний захід. Щомісяця (окрім липня та серпня) проходять курінні сходини. Раз в два тижні проходить Рада Гурткових за участі курінного проводу, гурткових, зв’язкового.

III.1.2 Зв’язковий
Осінню 2011-го року, перебравши зв’язківство в курені ім. Короля Данила почав більше читати літератури про скаутську методику. Особливо зацікавила література про “Гурткову систему” Роланда Філіпса, оскільки все решта “вже десь знав, чув, бачив, робив”.
З цієї літератури почерпнув для себе таку думку що гурток може вести не виховник-старший пластун віку 18+, а старший юнак, що навіть точніше виконуватиме мету Пласту.
Люблячи екперементувати з новими ідеями одразу почав малювати модель як би така система наклалась на роботу в моєму курені. Одразу поставив перед собою останній звіт куреня за квартал, окремо виписав старших юнаків, почав думати над тим хто б з них міг стати юнацьким виховником. В процесі з’явилась думка що один юнак буде кращим новацьким виховником. Після того як виписав собі юнаків, почав міркувати над тим, які типові проблеми можуть виникнути при роботі з гуртками в юному віці, думати як їх можна буде подолати, адже якщо книга написана, значить хтось так колись працював і це дало свій результат.
Говорив на цю тему з різними старшими пластунами. Багато цікавих речей дізнався, багато думок “за” та “проти” такої моделі роботи (див. І-й розділ). В кінці дійшов висновку що така модель має право на життя і навіть може стати революцією в історії сучасного Пласту через вищий рівень самовиховання та суттєвий ріст чисельності організації.

III.1.3 Робота з потенційними провідниками гуртків
На Раді куреня 2011 року провів вільну розмову зі старшими юнаками на тему нової ідеї щодо розвитку куреня. Поговорили про те що куреня потрібна “свіжа сила”, проте немає старших пластунів які б набрали зараз гуртки (існуюча система вимагала саме старших пластунів). Тоді розповів юнакам про те що колись в Пласті, а загалом в класичному скаутингу, працює інша модель роботи, де гуртки працюють на чолі з провідником гуртка – тим чамим юнаком, тільки старшим та більш досвідченим. Таким чином можна буде досягти більшої кількості гуртків, людей в курені, отримати “свіжу силу”.
Хлопці, в яких побачив потенційних провідників гуртків з вересня наступного року були здивовані пропозицією, вони не знали що сказати. для них це було неочікуваним. В них була першочергова думка що це страшно, що вони не справляться, проте, відчувалось що вони десь в голові вже уявили себе в цій ролі і це їм давало нову перспективу на Пласт, нову свіжу енергію. Протягом цілого року періодично говорив з хлопцями на цю тему не забагато і не замало, рівно так щоб в голові зародилась думка про те що вони наберуть гуртки і що все буде гаразд. Правильною думкою було не лише періодично говорити на цю тему, а поступово відкривати нові деталі, вказувати, балансувати в діалогах первеаги як для організації в цілому, так і для них самих.

ось що я говорив юнакам свого куреня, коли мотивував їх стати провідниками гуртків:
А) Гурток буде вашою першою футбольною командою, яку особисто ви вестимете на всі її матчі і разом з ними братимете кубки, переживатимете поразки, тренуватиметесь до болі та сміху.
Б) В кожному з юнаків свого гуртка ви зможете побачити самого себе. Чим довше і краще працюватимете з юнаками, тим краще побачите себе збоку – свої сильні та слабкі сторони, таким чином зможете краще вивчити себе.
В) Носитимете сильветку гуртка на кишені однострою
Г) Зробите курінь в рази сильнішим
Ґ) Ви значно швидше здобудете той досвід, який можна здобути тільки будучи лідером скаутської групи – унікальний досвід світового класу
Д) Розвинете свої здібності психолога, менеджера (крута комбінація) і будете мати перевагу в шоколі, а в університеті значну перевагу
Е) Зможете мати свою мробільну групу для пластового заробітку яка за вами піде значно простіше, аніж ваші однолітки
Є) Допоможете Пласту швидше розвинутись
Ж) Добре діло! зробите Бо діти які підуть до ваг в гурток далеко не факт що взагалі би потрапили до Пласту.
З) Матимете крутий проект в третю пробу!
Періодично повторючи ці речі, псотупово відкриваючи юнакам деталі того чому зараз в Пласті така система, а не класична гурткова станом на серпень 2012 року троє юнаків були в повній бойовій готовності набирати осінню юнацькі гуртки та вести їх.
И) Зможете поділитись зі своїми юнаками тим найкращим що і вам дав Пласт.

III.1.4 Офіційна система
На той час в Пласті була присутня така система роботи з гуртками в куренях УПЮ, за якою кожен гурток має мати впоярдника, який є старшим пластуном, що має зарахований крайовий вишкіл виховників.
Проте, якраз в той час в організації почалось активніше обговорення саме класичної гурткової системи для Пласту. МРСК прйиняла відпоідну резолюцію по цьому питанні.
Можна було долучити свій курінь до експерименту і працювати за КГС. Долучив свій курінь до експерименту.
Проте, зазначу, що навіть якби не було прийнято цього правила, настільки був переконаний в потребі спробувтаи цю систему, що в будь-якому випадку би спробував її. Переповнювали різноманітні історичні приклади, коли більшість захищала існуючі моделі, а кращі відкидали лише через лінь і страх передл невідомим, ще не випробуваним.

III.2 2. Перший рік праці
III.2.1 Набір гуртків
На Раді куреня 2012 року остаточно визначились з трьома юнаками (друзі Бандит, Бульба, Вітер) що хлопці набирають гуртки. Хлопцям було по 15-16 років.
Два гуртки були набрані до жовтня місяця. Набір пройшов виключно силами самих юнаків і пройшов успішно. Зі свого боку лише порадив різні моделі можливого набору, наполіг на тому щоб хлопці домовилися зі заучем по виховній роботі в школі, в якиій проводили набір,а також наполіг на тому щоб набирали виключно хлопців одного вікового діапазону: 10,5-11 років. З третім виникли певні проблеми. Юнаку не вдалось домовитись про набір і йому було дуже соромно за це, то він сказав що набрав гурток і веде сходини, та хлопців ще мало. Коли ніхто не прийшов з гуртка на курінні сходини, то вже було ясно що гуртка нема (також не було списків, тай занадто часто пропускались сходини, коли їх хотів перевірити). На той час юнак погано показував себе і як рядовий член куреня, то ж отримав ряд пересторог. Перед третьою пересторогою юнак таки взявся за справу та набрав гурток, налагодив свою парцю в курені як рядовий юнак. З цього взяв висновок що потрібен ретельний контроль вже з моменту набору. В подальшому просив юнаків вести детальні зошити зі записами про кожні сходини (згадувані вище записники провідників гуртків), зберігати хоча б одне фото з кожного заняття гуртка.

III.2.2 Дошкіл провідників гуртків
З періодичністю раз в два тижні ми збиралися з хлопцями на дошкіл провідників гуртків. У випадку коли в когось виникали форс-мажорні обставини і він не брав фізичної участі, намагались зв’язатись по Skype чи телефонній конференції.
Суть таких дошколів була ось в чому.. Спершу ми обговорювали попередні двоє сходин, що вже пройшли – кожен юнак висловлював позитиви та труднощі, свої висновки висловлював, також оголошували ідеї, які впровадили на практиці в ході процесу сходин, а ми про них раніше не говорили. Юнаки демонстрували записи в своїх зошитах провідника гуртка, своєрідний доказ що робота ведеться, фіксація подій. Далі ми планували наступні двоє сходин – обирали тематику, висловлювали ідеї що форми проведення занять, різноманітні варіації можливих ігор.
Кожен собі фіксував ідеї, які йому сподобались в зошиті. Так всі бачили що це не просто обговорення. Коли ніхто нічого не записував, то зі свого боку я прямо питав чому так. Часто юнаки втрачали розуміння потреби фіксувати інформацію, тоді доводилось її нагадувати, підказувати що записати. Передостанній елемент дошколу – питання-обговорення, в часі якого кожен юнак висловлював питання (віталось, коли питання були записані в зошит після якоїсь події з гуртком), при цьому я спершу давав можливість відповісти на це питання іншим юнакам, заохочував доц ього. Коли ж відрповіді ні в кого не було, навіть варіантів, тоді дава свій варіант, питав чи зроузміло чому так і чи є якісь доповнення в когось. для мене було важливо щоб юнаки мене бачили не як старійшину. а як партнера, лише з трохи більшим досвідом.
Останній елемент дошколу – короткий підсумок того що ми пройшли, при чому самі юнаки це озвучували, а також ми визначали дату та місце наступного дошколу.
Також додам що дошкіл не робив надто довгим чи надто коротким, оптимальний час, який для себе визначив – 65 хвилин, при цьому хоча б 10-12 хвилин ми витрачали на веселощі – розмови на вільні теми, жарти тощо, за решту часу треба встигнути заплановані (описані вище) точки.
В кінці першого року роботи провідники гуртків підготували спеціальні статистичні звіти за річну діяльність, про звіти більше в розділі ІІІ.4 “Статистика”.

III.2.3 Рада гурткових
Протягом першого року праці курінний провід складався зі старшого юнака з іншого гуртка (середнього по віку, 3 роки в Пласті), який був курінним та заступника курінного – його одногуртківця, решту посад займали провідники гуртків. Таким чином гуртки були сповна представлені в Раді гурткових, юнаки що перший рік в Пласті не мали додаткових обтяжуючих обов’язків, посади що вимагають більше часу та зусиль для організації роботи куреня – курінний та заступник отримали юнаки що не ведуть гуртків. Також в Раду Гурткових увійшов “новоспечений” новацький виховник, щоправда, з часом його роль ставала все більше незроузмілою для загалу, оскільки кількість заходів що пересікались з новацькими фактично нульова, тому потреба в його участі в Раді гурткових природньо зникла. Можливо, я щось не так робив з боку зв’язкового, це питання вартує окремо дослідити. Дуже важливим позитивним моментом відзначу наявність старших юнаків в Раді гурткових як тих, хто були минулі роки в раді гурткових, таким чином покритий елемент передачі досвіду. З мого боку як зв’язкового важливо було прослідкувати щоб курінний та заступник мали відповідний авторитет в Раді Гурткових та в курені вцілому навіть попри те що молодші. Це потрібно убло робити постійно, оскільки старші хлопці з досвідом постійно вважають що ними ніхто не може керувати якщо молодший, має менше досвіду.

III.2.4 Курінний табір
Курінний табір, що став першим для гуртків за новою системою ми почали планувати з розподілу обов’язків. отож, існуюча Кадра Виховників куреня в складі 4-х осіб (3 впорядники та 1 інструктор) отримали ролі: комендант, нач. програми, фінансист-господарник та суддя-писар. Провідники гуртків отримали наступні ролі: заступник з питань програми-писар, суддя та керівник локальних проектів табору, відповідальний за
легенду та гуртковий етап. Тут важливо розуміти що ролі ми пропонували юнакам вибрати самостійно, наполягали лише на тому щоб заступник з питань програми був хтось з них, а далі (писар, суддя, фінанси, кухня, бунчужний, легенда тощо) запропонували їм вибрати за бажанням та тому “до чого лежить серце”. Юнаки зі “середнього” по віку гуртка розібрали наступні посади: гурткові трьох гуртків, бунчужний, писар, кухар, начальник господарської ділянки. Важливо було балансувати між тим що беруть на себе юнаки, а що старші пластуни. Старші пластуни перекрили питання вкладки, юридичні аспекти організації табору, роботу з батьками, при цьому до кожного елементу долучали когось зі старших юнаків як “глядачів”, щоб ті набирались досвіду спостерігаючи за роботою.
Табір “ХІІІ Стежа” пройшов успішно.

III.2.5 Робота з батьками
Після перших десяти сходин, перед останньою перевіркою на ступінь пластуна-прихильника (згідно відзнаки прихильника) було проведено перші батьківські збори.
Ключовий акцент був на тому що за виховний процес відвпіодають старші люди, які мають відпвіодний практичний досвід та зарахований курс теоретичний курс, а безпосередню роботу з дітьми ведуть старші юнаки які показали себе з найкращої сторони як скаути і мають необхідні щоб вести гурток, така практика є в світовому скаутингу. Жодних нарікань від батьків не було, лише були задані класичні запитання, які задають на будь-яких батьківських зборах виховникам, що свідчить про відсутність різниці для батьків в тому хто
веде сходини їх хлопців.
Попри це, було роздано контакти (електронна скринька, соц. мережевий профіль, мобільний телефон) виховників куреня та повідомлено в яких пиатннях звертатись: коли немає зв’язку з провідником гуртка, коли на думку батьків щось не так відбувається на сходинах з їх дитиною і вони не можуть про це поговорити з провідником гуртка з тої чи іншої причини, коли вони вважають що питання надто складне для розуміння підлітка. При цьому, провідники гуртків були присутніми на сходинах, як і їх батьки, яким в кінці сходин
дали слово.
Далі з батьками достатньо було зустрітись за 2 місяці до курінного табору та безпосередньо перед ним. Збори нічим не відрізняються від класичних пластових батьківських зборів. Лише з часом все більше елемнтів потрібно передавати на організацію провідникам гуртків, при цьому самому завжди бути присутнім та контролювати якість процесу до, під час та після робити обговорення.

III.2.6 Устрій та програма гуртків
Перші пів року гуртки що працювали за КГС не мали свого гуртквого. Всі інші посади були наявними, при чому Рада гуртка проводилась лише після 3-х місяців праці гуртка (можна було трохи швидше). За три місяці праці від гуртків вимагалось отримати число в курені, для чого вони думали гасла, шили сельветки, парпорці, провели Раду Гуртка. Інформацію з Ради гурткових приносив провідник гуртка.
Програма нічим не відрізнялась. Перші 3 місяці – грунтовний курс згідно відзнаки прихильника. Далі – традиції куреня, старт діловодств і початок першої проби, не інтенсивний курс, більший наголос на командні заняття, створення міцного колективу.

III.3 3. Другий рік праці
Другий рік праці відрізнявся від першого наступним:
• Рада гурткових почала складатися лише з членів “середнього” по віку гуртка, провідники гуртків не входили до Ради гурткових, при цьому курінним була та ж людина, що й минулого року, що відіграло дуже позитвину роль;
• Всі провідники гуртків отримали завдання на черговій Раді свого гуртка вибрати гурткового з числа юнаків свого гуртка, попри інші посади;
• Молодші гуртки отримували інформацію з Ради Гурткових через провідників гуртків (які не завжди ходили на Ради Гурткових, проте завжди дізнавались про рішення та до Ради давали свої пропозиції через засоби зв’язку що заохочувалось з боку зв’язкового);
• Курінний табір готували всі старші юнаки без втручання старших виховників, лише комендантом був (формально) старший пластун), на парктці всі аспекти курінного табору зробили старші юнаки (15-17 років);
• Дошколи провідників гуртків стали проводити раз в три тижні, що понизило якість роботи, тому повернулися до двох обов’язкових і якщо не виходило очну зустірч зробити, робили телекоференції або скайп-кофнеренції.
• Курінні сходини. Кожні курінні сходини (раз в місяць) були змагом-перевіркою тих знань та навиків, які були темами місяця для молодших гуртків. точки готували по черзі провідники гуртків та Рада Гурткових.
• Програма – перша проба
Все решта було ідентичним. Як і в кінці першого пластового року, провідники гуртків підготували статистичні звіти про діяльність гуртка (два гуртки з трьох цього разу, один провідник гуртка халатніше поставився до фіксації статистики протягом року і на момент напсиання цього проекту ще не подав свого звіту).

III.4 4. Стан куреня зараз
Станом на вересень 2014 року три гуртки, що були набрані старшими юнаками далі пластують, відбули два курінних табори, залишилисьв своїй більшості тим складом що й був на початку створення гуртка.
На Раді куреня (останні вихідні серпня) до нового проводу куреня увійшли виключно юнаки з трьох гуртків, що працювали вже за КГС
Якщо ознайомитись з додатками (див. ДОДАТОК А), можна буде побачити як саме працювали зі своїми гуртками провідники гуртків (участь в сходинах та інших заняттях, поступ в пробах, кадровий стан тощо).
Порівнюючи ті звіти з часами свого юнакування,а також з тим як сам працював з гуртком як впорядник відзначу що статистика не те що така ж, а краща!

III.5 Плани куреня (куренів) на майбутнє
Зараз курінь має 5 гуртків (2 старших та три що розпочали свій третій пластовий рік).
Двоє юнаків набиратимуть новацькі рої, ще двоє – юнацькі гуртки за тою ж КГС. Таким чином цього року в курені буде 7 гуртків (найтсраший гурток “випускається” з юнацтва перед літом 2015 року). Згідно пластової методики курінь має налічувати 2-5 гуртків, тобто потрібно виводити гуртки в інший курінь або створювати новий. Було прйинято спільне рішення з юнаками іншого старшого гуртка (з якого, власне і виходитимуть двоє новацьких братчиків та двоє юнацьких провідників гуртків) про те що вони стануть основою нового куреня, в якому числитиметься ще два нових гуртки, які будуть набрані до листопада 2014
року. тиками чином в курені Короля Данила до літа буде 4 гуртки, а в новому курені – 3. З вересня 2015 року кожен курінь складатиметься з трьох гуртків.
Зв’язковим залишатимусь в курені Короля Данила поки кандидатові на зв’язкового з числа провідників гуртків не буде зараховано вишкіл виховників УПЮ. Також в планах і вишкіл зв’язкових, перший методичний проект УПЮ. Для інших двох провідників гуртків також завдання на рік – проходження КВВ УПЮ та спробувати вибрати тему для методичного проекту. Провідники гуртків самостійно мають провести курінний табір, до якого долучатимусь хіба рекомендаціями на запит.
В той сам час новим куренем опікуватимусь як зв’язковий повністю. радою гурткових буде старший гурток, двоє провідників гуртків входитимуть в Раду як гурткові і при потребі візьмуть на себе додатковий обов’язок. Ключові посади ради гурткових будуть зайняті хлопцями що не вестимуть гуртків. При цьому один з юнаків вже попередньо виявив готовність бути наступним зв’язковим нового куреня (юнак був успішним курінним протягом двох років в курені Короля Данила). Для цього він братиме участь зі мною в усіх діях зв’язкового щоб навчатись на практиці.
В ідеалі, станом на жовтень 2015 року курінь Короля Данила матиме діючого зв’язкового, а курінь Романа Мстиславовча працюватиме лише з мінімальними рекомендаціями від діючого зв’язкового, а всю головну роботу вже виконуватиме потенційний майбутній зв’язковий (прогноз зміни зв’язківства – до квітня 2016 року, бажаний час – середина лютого 2016 року).

IV. IV. Впровадження КГС як системи

IV.1 1. Вступна заввага
В даному розділі буде описаний метод роботи з куренем та його структурний устрій за КГС, а також буде подано рекомендацій як ввести в Пласт методику “КГС” в цілому враховуючи сучасні умови.

IV.2 2. Устрій куреня та обов’язки структурних одиниць
В ідеалі, структурно курінь має складатися з Кадри виховників, Ради гурткових, гуртків, батьківської ради, опікунської ради.

IV.2.1 1. Кадра виховників
До КВ входять зв’язковий та провідники гуртків. Тісна співпраця йде з інструкторами та братчиками УПН, які юнакують чи юнакували в цьому курені УПЮ.
Завданням КВ є складати глобальний план праці куреня, зокрема співпраці з УПН. План складається на 4 роки. На початку кожної осені КВ має уточняти план праці з деталізацією року що стартує (“пластового року” – від вересня поточного, до вересня наступного року).
КВ також приймає рішення по тому хто з юнаків є кандидатом на братчика УПН, хто на провідника гуртка УПЮ з наступного пластового року і складає план дій щодо перевірки цих юнаків на придатність до цієї справи (див.II.2 для критеріїв). Зв’язковий особисто несе повну відповідальність за курінь перед вищими структурними підрозділами Пласту, тому, в разі потреби може прийняти будь-яке рішення авторитарно в рамках куреня. Даної ситуації слід уникати з точки зору потенційних конфліктів в КВ, та всі члени КВ мають
розуміти це правило і те, що велика відпоідальність дає великі можливості – обов’язко є підставою права.
Також КВ куреня дбає про якісне формування Батьківської Опікунської Рад (див. IV.2.4 та IV.2.5).
В інших аспектах КВ куреня за КГС не відрізняється від КВ куреня за існуючої моделі в Пласті.

IV.2.2 2. Рада Гурткових
До РГ входять курінний провід (курінний, заступник курінного, писар, скарбник, інші, за потреби), зв’язковий, провідники гуртків (з часом, замість провідників гуртків РГ відвідують гурткові з числа членів гуртка). На початку створення куреня, який має працювати за КГС, перші два роки провідники гуртків мають вести паралельно й курінні діловодства, якщо немає старших членів гуртка зі ступенем учасника та вище (виняток, прихильник, який дуже активно здає пробу, та здав її більшу половину, зокрема пройшов успішно вишкіл курінного табору в своєму курені).
Обов’язки РГ за КГС не відрізняються від обов’язків РГ за існуючої моделі в Пласті.
Важливм моментом є поступове делегування обов’язків від діючого зв’язкового до потенційного наступного, чи, навіть, наступних. Для цього зв’язковий передає одному з провідників гуртків інформацію про цілі конкретної РГ, на якій він заступатиме зв’язкового, про що також інформується діючим зв’язковим і курінний. Потім діючий зв’язковий перевіряє результати через звіт провідника гуртка, який пробував себе в ролі зв’язкового на Раді Гурткових. Це один з прикладів як на практиці відбувається підготовка нового потенційного зв’язкового. Більше того. Коли є кілька успішних провіднкиів гуртків, які добре ведуть свої гуртки, є амбітними та розуміють загалом мету Пласту на удмку зв’язкового, можна й по-черговою ротацією «в.о. зв’язкового» зайнятись, коли кожен провідник гуртка протягом певного періоду часу веде РГ під егідою діючого зв’язкового. Добре призначити ряд проектів, які має реалізувати РГ за часу діяльності конкретного провідника гуртка в ролі «в.о. зв’язкового», по цьому можна міряти успішність того чи іншого старшого юнака. Тут важливо щоб виконуючи обво’язки зв’язкового старший юнак чам не почав займатись технічними задачами, а, власне, функціями зв’язкового, за чим має прослідкувати діючий зв’язковий.

IV.2.3 3. Гуртки
Гурток складається з провідника гуртка та юнаків, яких він набрав спільно зі звязковим. Після двох років успішної діяльності, за умови збереження більшості того ж складу гуртка, що й був на початку існування гуртка, гурток вибирає з-поміж себе на черговій Раді гуртка й гурткового, попри решту гурткового проводу.
Обов’язки та суть діяльності гуртка за КГС нічим не відрізняється від роботи гуртка за існуючої моделі в Пласті.

IV.2.4 4. Батьківська Рада
В Батьківську Раду входять всі батьки/опікуни юнаків куреня. При роботі за КГС зв’язковому слід звернути особливу увагу на роботу з батьками та чітко пояснити формат роботи: хто такий зв’язковий, хто є провідники гуртків, інстурктори, з яких питань до кого звертатися. Сама Батьківська Рада, за умови доброї органіазції має допомгати Кадрі Виховників забезпечувати виховний процес через такі інструменти як зворотній зв’язок при індивідуальному контакті з провідниками гуртків, зв’язковим, через підтримку в матеріальних питаннях для забезпечення участі юнаків куреня в пластових заходах. З практичної сторони добре мати список активних батьків, які б займались координацією праці Батьківської Ради.
Робота з батьками за КГС нічим суттєво не відрізняється від роботи з Батьками за існуючої моделі в Пласті.

IV.2.5 5. Опікунська Рада
Опікунська рада – коло людей, які можуть та хочуть допомагати куреню розвиватися. Така Рада покликана для вирішення глобальних питань двох типів:
1) Матеріальних, таких як домівка, сприяння в проведенні заходів, дорогий реманент, органіазція дозволів тощо;
2) Стратегічно-рекомендаційних, таких як підказка зв’язковому сучасних трендів в суспільстві, на локальній території, якій працює курінь.
Важливо розуміти що Опікунська Рада не може приймати ніяких виховних рішень, лише рекомендації т адопомога. Зі свого боку зв’язковий має розуміти важливість цієї Ради та своїми діями не втратити корисні зв’язки для Пласту.
Робота з опікунською Радою за КГС нічим суттєво не відрізняється від роботи з Опікунською Радою за існуючої моделі в Пласті.

IV.3 3. Глобальні рекомендації з впровадження КГС для Пласту
Для впровадження КГС в сучасний Пласт потрібно зробити наступне:
1) Чітко сформувати схему підготовки провідника гуртка (є в даному МП);
2) Сформувати напрямні для проведення ШПГ та Вишколу зв’язкових (Автор проекту цього МП сформує);
3) Забезпечити всі пластові частини цим МП, створити можливість для звернення з поточними питаннями щодо впровадження системи на місці (автор даного МП готовий сформувати команду консультантів, а до моменту створення особисто відповідати на питання (КБ УПЮ за підтримки КПР, КПС);
4) Затвердити на черговій МРСК КГС як систему, яку може обрати для себе будь- який курінь УПЮ краю (МРСК);
5) Забезпечити при КБ УПЮ посаду, діловоди якої протягом 6 років (2 каденції КБ УПЮ за існуючої 3-річної каденції) відслідковуватимуть якість праці гуртків в порівнянні з тою системою яка існувала та звіряючи результат праці за КГС тим, який описаний в меті Пласту (МРСК, КБ УПЮ);
6) Сформувати команду, яка перші два роки дбатиме за якісне проведення ШПГ та вишколів зв’язкових, учасники яких планують працювати за КГС (автор цього МП готовий забезпечити цей процес).

V. Перелік опрацьованої літератури проекту

1) «Посібник зв’язкового», 197-го року випуску, 429 сторінок.
2) «Велика гра», авторства Юрія Старосольського (е-версія)
3) «Пластовий гурток», автораства Євгена-Юрій Пеленського (е-версія);
4) «Гурткова система» , автораства Філіпас Роланда Еразма (е-версія);
5) «Пластова юність Степана Бандери» , автораства Юрія Юзича (е-версія);
6) «Побудова команди», Божени Ковальчук (е-версія)
7) Гутірки «Дєді Юрка», авторства Юрія П’ясецького дожурналу «Юнак» в 1960-х
рр. Є сучасне перевидання.