Мета: «Полегшити та вдосконалити комунікацію із батьками юнацтва та запобігти непорозумінням та конфліктам у гуртку»
Актуальність:
Пластовий гурток у середньому складається із 8-10 учасників, тобто приблизно 20 батьків із якими впорядник формує контакт з моменту створення гуртка та підтримує його протягом усього етапу юнацького пластування своїх вихованців. У період юнацької пластової програми формується особистість дитини. Юнак проходить через так званий період «метаморфоз» від середнього шкільного віку (11 років) , коли його думка повністю базується на думці батьків, до юності (18 років) , коли юнак вже самостійно приймає рішення, володіє скептичним мисленням та чітко може висловити власну позицію та думку . Тому відсутність комунікації та тісного контакту із батьками юнацтва протягом цього періоду викликає труднощі, які впливають на гурток, командну роботу і як наслідок ефективність виконання пластової програми. Даний проект має на меті знайти можливості побудови ефективної співпраці між впорядником і батьками.
Короткий опис проекту:
Методичний проект «Психологічні засади праці з батьками юнацтва» спрямований на формування цілісного ланцюга на зразок «Юнак-Виховник-Батьки». Він розкриває важливість співпраці із батьками та надає можливі засоби і методи залучення батьків до пластового життя їх дитини.
Чому важлива співпраця із батьками?
Налагоджений контакт із батьками та ефективна комунікація у гуртку є запорукою того, що батьки не заперечуватимуть, а навпаки підтримуватимуть пластування своєї дитини. Оскільки саме на юнацьку пластову програму припадає основний період формування особистості, впорядник часто стикається із загрозою того, що його юнак покине Пласт.
Як формується особистість юнака?
У віці 11-13 років авторитетами для дитини є її батьки . Вона спирається на їх переконання та формує власні погляди. Саме через це, із моменту створення гуртка та початку юнацького життя пластуна співпраця з батьками є дуже важливою. Адже позитивне ставлення батьків до усіх пластових заходів є запорукою успішного формування гуртка та подальшого повноцінного пластування дитини.
У 14-15 років розвивається вміння орієнтуватися на вимоги товаришів, враховувати їх. Серед таких вимог особливе місце займає необхідність відповідати певним “трендам”. Важливу роль у розвитку особистості підлітка відіграють взаємини з товаришами та близьким другом. До дружніх стосунків ставляться особливі вимоги: взаємної відвертості й розуміння, рівності, чуйності, здатності співпереживати, уміти зберігати таємниці тощо. У цей період формування особистості юнака, як ніколи раніше, потрібен приклад старшого товариша, яким мав би стати впорядник.
У цьому віці юнацтво прагнуть звільнитися від контролю та опікування з боку батьків , а також від встановлених ними норм і порядків. У цьому процесі є помітним домагання автономії у сфері поведінки (потреба і право самостійно вирішувати особисті проблеми), емоційної автономії (потреба і право мати власні, самостійно обрані уподобання) та нормативної автономії (потреба і право на власні норми і цінності) (І.С. Кон).
Порівняно легко досягається незалежність поведінки, передусім у сфері дозвілля. Емоційна автономність досягається з більшими труднощами, і цей процес дуже суперечливий. Якщо підлітковий період породжує передусім проблеми, пов’язані з дисципліною, то рання юність дає найбільше емоційних конфліктів, особливо у взаєминах з батьками.
Для того, щоб стати дорослішим юнак має на меті стати незалежнішим у стосунках із батьками, включити свої відносини з ними в нову, складнішу систему емоційних уподобань і симпатій, центром якої вже будуть не батьки, а він сам.
Ревниво захищає юнацтво своє право на власні переконання, моральні установи та цінності. З цією метою вони нерідко займають підкреслено максималістські позиції, висловлюють критичні думки з того чи іншого питання. Однак у значимих питаннях (вибір професії, політичних поглядів, світогляду тощо) вони і надалі залишаються залежними від думки дорослих, особливо батьків. Інша справа, коли йдеться про моду, смаки, способи проведення дозвілля тощо.
Батьки, як правило, хворобливо реагують на таке охолодження у стосунках з своїми дітьми. Проте це тимчасове явище, емоційний контакт з батьками відновлюється після завершення кризового періоду на новому рівні. Тому у цей період при відсутності достатньої комунікації між впорядником юнаком і його батьками, даний етап формування особистості може стати фатальним для пластування юнака.
У віці 16 -18 років, юнак має на меті самостійно аналізувати усі виклики суспільства, приймати рішення та обирати свою потенційну професію та те, чим він хоче займатися у майбутньому. Цей етап є третім переломним моментом у формуванні особистості, а також надзвичайно важливим із сторони комунікації із батьками та продовження пластування юнака із подальшим успішним переходом у старшопластунство.
Тому одним із численних викликів для впорядника є формування співпраці між батьками і юнацтвом. Бути тим, хто є другом та водночас наставником для юнацтва і приятелем, і можливо авторитетною молодою особою для батьків.
Методи і засоби формування команди «Батьки – Впорядник – Юнацтво»:
Тактика формування команди ґрунтується на стосунках і настроях та особливостях гуртка
( кількість юнаків, їхні улюблені заняття, конфлікти між юнаками та причини конфліктів тощо.)
На основі залученості до Пласту, можна виділити 3 групи батьків:
1 – Батьки не є пластунами та не були дотичними до Пласту.
Основний напрямок роботи, який може допомогти – це створення спільних акцій з батьками та детальне ознайомлення їх із пластовим життям дитини, основними засадами пластування. Важливим є пояснення, які саме можливості надає Пласт дітям. Нижче у документах прикріплена презентація із грою для батьків та юнацтва «Юнацьке пластування за 60 хв.» , яку можна провести на гурткових сходинах спільно з батьками. Дана гра має на меті показати чим живе юнацтво у цей період пластування, які винагороди можна здобути за кожен пройдений етап. А оскільки команди протягом гри є мішаними ( батьки і діти), дорослі переймаються юнацьким запалом та на власні очі бачать на скільки їх діти відповідально ставляться до кожної одержаної протягом гри вмілості чи відзначки, або курінної хустини. Згодом уже після проведеної акції стимулюють своїх дітей здавати проби, отримувати нові вмілості та у свою чергу сприяють пластовому життю своїх дітей.
2 – Батьки пластуни, Пластсприяти або ж є дотичними до Пласту.
У таких ситуаціях корисним буде долучати таких батьків до часткової організації гурткових та курінних акцій ( допомога із приміщенням, транспортним забезпеченням тощо, але саме допомога, а не завантаження роботою). Тоді батьки будуть відчувати себе теж учасниками гуртка, а згодом і куреня . Систематичні проведення Батьківської ради також є важливими для комунікації із батьками. Інформування про річний план праці куреня та детальний опис основних акцій протягом року ( таких як Свято Весни, Курінний табір, Крайові табори тощо.), а також повідомлення про план розвитку куреня ( переїзд на іншу домівку, закупівля нового реманенту або ремонт поточного майна) є запорукою того, що батьки є систематично повідомлені про те, чим займається курінь як у середині куреня так і кожен гурток безпосередньо. І як наслідок, у батьків не формується негативне ставлення до пластового життя своєї дитини.
3- Змішана спільнота батьків.
Можна використовувати поради для 1 і 2 групи.
Виграшним для кожного типу батьківського колективу є формування індивідуального підходу при роботі із юнаком та безпосередньо його батьками. У будь-якому разі спільна група для батьків у соцмережі, яка є активною, це хороший метод залучення батьків до пластового життя юнацтва та безпосередньої прямої презентації чим займається юнак у Пласті за допомогою відео чи фото. У межах гуртка такою мережею може бути спільна група у Facebook/Telegram/Whats App сторінка у Instagram, яку спершу веде впорядник, а згодом продовжує юнацтво, як варіант одного із різновидів діловодства.
Також , позитивним бонусом для батьків, може бути номінація «Найактивніші батьки року», або ж нагородження безпосередньо усіх батьків, які проявляли активність у розвитку гуртка чи куреня протягом року. Це допоможе батькам максимально зрозуміти захоплення своєї дитини пластовим життям, що спростить роботу впорядника із юнацтвом, та буде запобігати виникненню конфліктних ситуацій як з вихованцями так і з їх батьками.
Висновки:
Отже, Батьки – основні особи на яких орієнтується дитина при прийнятті рішень. Саме вони є ключовими особами, що мають безпосередній вплив на формування особистості дитини, визначення нею пріоритетів. У період юнацтва, з 11 до 18 років, припадає три переломних етапи формування особистості, через, що у впорядника можуть виникати не передбачувані конфлікти,як з батьками так і у межах гуртка між юнацтвом. Тому ключем до вирішення усіх непередбачуваних ситуацій є добре налагоджений контакт із батьками та відкрита комунікація. Щирість і відкритість – це запорука успіху у формуванні міцного командного ланцюга «Батьки-Впорядник-Юнацтво»
Посилання на додаткові матеріали:
– презентація гри “Юнацька програма за 60хв.”;
– макет грамот ;
– приклад презентації для проведення Батьківської Ради;