Презентація Пласту в дитячих оздоровчих таборах

Завантажити проект в форматі PDF можна тут.

Мета проекту:	ознайомлення з Пластом, скаутськими традиціями, популяризація Пласту серед дітей та молоді, які знаходяться в ДОТ, а також надання можливості пластовому юнацтву спробувати себе в якості інструкторів.
Актуальність теми проекту:	Пласт – одна з найчисельніших організацій українського скаутингу, зі своєю столітньою історією вона допомагає вихованню й самовихованню нового покоління фізично, інтелектуально, духовно розвинених,  культурних киян, дієвих українських патріотів.  Пласт є дуже цікавим місцем спілкування й самовиховання для усіх дітей, і до нього варто приходити якнайраніше, щоб належно загартовуватися й навчатися змалку. Але багато хто плутає пластунів з іншими дитячими організаціями не усвідомлюючи наскільки вона відрізняється від інших своєю унікальною системою виховання. Дослідження сучасного стану діяльності дитячих організацій та оздоровчих таборів свідчать про недостатню обізнаність нашого підростаючого покоління і бажання дізнатись більше, поринути в саму середину і спробувати свої сили. А також унікальна можливість пластовому юнацтву спробувати себе в якості інструкторів. Цей проект розрахований саме на це.
Короткий опис проекту:	Проект складається з теоретичної та практичної частини. Інструктори готують, як теоретичні гутірки про Пласт і світовий скаутинг, так і різні пластові ігри. Збірка, вихід з табору, інструктаж з ТБ, мандрівка, підготовка точок / теренова гра, рухливі ігри, підготовка до обіду, обід, гутірки, теренівка: смуга перешкод або туристична смуга, згортання точок / рухливі ігри, повернення до табору, показ відеороликів про Пласт.
Інформація про реалізацію проекту:	1. Цей проект вже був апробований спочатку на міжстаничному заході «Відкриття пластового року» в м. Слов’янську 30.09.2012р. (http://www.plast.org.ua/news?newsid=8496), де були  присутні діти зацікавлені Пластом. 2. А другий раз 18-19.07.2013 під час таборування «Школи успіху» на базі оздоровчого табору «Джерело» в м. Бучі. (http://www.plast.org.ua/news?newsid=9918). Результатом стало те, що керівники табору запросили нашу команду приїхати ще на дві зміни цього літа (3-4.08.2013 та 17-18.08.2013) і приїжджати наступного року. А також запропонували подальшу співпрацю не тільки з цим ДОТ «Джерело», а й протягом навчального року з дітьми, які навчаються в гімназії м. Києва. 3. Третій раз під час таборування на базі ІV Обласного відкритого наметового містечка «ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ» 22-25.08.2013 р. (http://www.plast.org.ua/news?newsid=10029). Результатом стало те, що керівники табору запросили нашу команду приїхати наступного року.

Інформація про виконання проекту

• дата, місце і тривалість виконання проекту по етапах

Дата: 18-19.07.2013 р.Б.

Місце: під час таборування «Школи успіху» на базі оздоровчого табору «Джерело» в м. Бучі Київській обл.

Виконання проекту по етапах:

• 1 етап – підготовка (червень – липень 2013 р.Б.)
• 2 етап – проведення (18-19.07.2013 р.Б.)
• 3 етап – звітування (вересень 2013 р.Б.) 

• опис виконання проекту

І етап: підготовка

На етапі підготовки були проведенні наступні дії:

Ще в травні поступила пропозиція від КПС провести презентацію Пласту для «Школи успіху» фонду братів Кличко. Одразу ж погодились, бо вже уявляли, що можна провести, які точки запропонувати. В червні почалась підготовка: переговори з фондом, складання самої програми, уточнення усіх моментів (для кого проводимо, для якої кількості дітей, якого віку, місце проведення, умови табору, погодження з дирекцією табору і т.п.)

• розроблені гутірки та практичні точки програми;
• розроблена програма;
• підібрано команду інструкторів;
• проведено попередній вишкіл (21-23.06.13) цих інструкторів для реалізації цього проекту;
• уточнено і змінено програму відповідно до умов табору та вимог керівництва. Тож, подаємо 3 програми, для можливого варіювання.

 

ІІ етап: проведення

Презентація проводилась відповідно до 2 програми розробленої на етапі підготовки:

 

18.07.2013 р.Б.

10⁰⁰-13⁰⁰     Робота на точках.

15⁰⁰-17³⁰     Проведення ігор «Знайомство з Пластом».

Перекус. (Приготування сосисок на вогні).

 

19.07.2013 р.Б.

10⁰⁰-13⁰⁰     Робота на точках.

15⁰⁰-16³⁰     Проведення ігор «Знайомство з Пластом».

Перекус. (Приготування сосисок на вогні).

 

ІІІ етап: звітування

 

Після проведення презентації, в період вересень 2013 р.Б. відбулося звітування, була розміщена новина на Пластовому порталі http://www.plast.org.ua/news?newsid=9918

• учасники і провід проекту, їх кількість

Учасники – 150 дітей віком 11-16р.

Інструктори на точках:

1. ст. пл. Рябокінь Руслан – (Київ),
2. ст.пл. Шелудешева Марина (Слов’янськ),
3. ст.пл.прих. Шерстюк Михайло (Краматорськ),
4. пл. учасниця Павленко Валерія (Слов’янськ),
5. пл.прих. Махмудов Арсен (Слов’янськ),
6. пл.прих. Неманкін Артем (Слов’янськ),
7. пл. новачка Шелудешева Оксана (Слов’янськ).

 

Провід складався з 4 осіб:

комендант: ст. пл. Рябокінь Руслан,

заступник коменданта з програми: ст.пл. Шелудешева Марина,

бунчужний: ст.пл.прих. Шерстюк Михайло,

писар: пл. учасниця Павленко Валерія.

• результати виконання проекту

Головним завданням даного проекту було ознайомлення з Пластом, скаутськими традиціями, популяризація Пласту серед дітей та молоді, які знаходяться в ДОТ. Також одним із завдань було надання можливості пластовому юнацтву спробувати себе в якості інструкторів.

Результатом стало те, що керівники табору запросили нашу команду приїхати ще на дві зміни цього літа і приїжджати наступного року. А також запропонували подальшу співпрацю не тільки з цим ДОТ «Джерело», а й протягом навчального року з дітьми, які навчаються в гімназії м. Києва.

• зауваги.

Зауваження щодо проведення проекту. Велика кількість учасників: 150 всього за 2 дні, 75 в один день, в кожній групі по 17-18 осіб, які приходили на точку. Обмеження в часі: не вистачало часу, щоб насолодитись проходженням етапу. Вихователі груп не допомагали у організації та налаштування належної поведінки дітей на точках. Тільки в деяких групах (4-ро з 9-ти) намагались допомогти при страхуванні. Показ відеороликів та фільму про Пласт не вдалось провести під час вечірньої програми, бо виникли технічні проблеми з пректором. Але ми вийшли з положення, розказуючи протягом 2-ох днів всім, хто зацікавився все, про що питались.

 

 Методичні рекомендації для реалізації проектів такого типу

Кожен проект такого напрямку потребує ретельної підготовки та кваліфікованих інструкторів. При можливості, потрібно залучати людей, які мають певний досвід або ж професійно займаються спортивним туризмом. Варто проводити вишколи або гутірки перед реалізацією проекту з майбутніми інструкторами, неодноразово наголошуючи, що перш за все це безпека. Перед виходом на точку з кожним юнаком провести детальний інструктаж з ТБ і перевірку їх знань, по можливості приїхати на 1-2 дні раніше на місце проведення для облаштування і провести «репетицію», опробувати всі точки самостійно, з юнацтвом.

Зауважимо, що під час проведення рухливих ігор термінологію використовуємо виключно загальноприйняту, бо діти не розуміють пластових термінів.

Місце проведення презентації має велике значення, воно має бути обране таким чином, щоб були дерева та відповідний рельєф для найкращого облаштування траси, теренових ігор, рухливих ігор і т.п.

А також не менш важливе перебування інструкторів в комфортних умовах: намети мають бути розташовані не далеко від туалету, умивальників, домовитись за гігієну та харчування з керівництвом табору.

Також треба враховувати завчасне проходження медкомісії і оформлення санітарних книжок та мед.довідок для юнацтва, бо таборовий лікар не допустить до роботи з дітьми.

Керівнику презентації необхідно заздалегідь погодити всі організаційні питання з керівництвом табору, щоб протягом проведення не виникало зайвих питань чи непорозумінь.

Цей проект може проводити команда в будь якому складі: УПЮ та УСП/УПС, чи просто УСП/УПС, але при належній спеціальній підготовці. Також можна провести і для дітей віком від 6 до 11 років, т.б. майбутнього новацтва, але з урахуванням вікових особливостей. Можна окремо проводити для дорослих, трошки змінивши підхід і теоретичну частину, як ми це зробили на «Чумацькому шляху» в Юріївці, де учасниками стали молодь (18-35р.).

Програма змінюється відповідно до можливостей та вимог самого оздоровчого табору, узгоджується з керівниками. Точки прогарами можуть корегуватись вже на місці. Треба бути готовим до змін і оперативно приймати рішення.

 

Зауваження щодо проведення проекту. Велика кількість учасників: 150 всього за 2 дні, 75 в один день, в кожній групі по 17-18 осіб, які приходили на точку. Обмеження в часі: не вистачало часу, щоб насолодитись проходженням етапу. Вихователі груп не допомагали у організації та налаштування належної поведінки дітей на точках. Тільки в деяких групах (4-ро з 9-ти) намагались допомогти при страхуванні. Показ відеороликів та фільму про Пласт не вдалось провести під час вечірньої програми, бо виникли технічні проблеми з пректором. Але ми вийшли з положення, розказуючи протягом 2-ох днів всім, хто зацікавився все, про що питались.

Загальні зауваги. По всім презентаціям, які ми провели, можу сказати, що точки програми можуть бути різноманітні, треба тільки враховувати вікову категорію, місцевість і побажання керівництва оздоровчих таборів.

 

Матеріали до проведення презентації

• детальний виклад методів подання цієї інформації учасникам

Нами були використані загально-педагогічні методи навчання при попередній підготовці інструкторів до реалізації цього проекту:

Словесні методи, до яких відносяться розповідь, лекція, бесіда та ін.

Наочні методи навчання є достатньо важливими для учасників вишколу, це є візуальне сприймання дійсності. Особливістю наочних методів навчання є те, що вони в тій або іншій мірі, сполучаються зі словесними методами. Тісний взаємозв’язок слова і наочності випливає з того, що діалектичний шлях пізнання об’єктивної реальності припускає застосування в єдності живого споглядання, абстрактного мислення і практики. 

Практичні методи навчання охоплюють надто широкий діапазон різноманітних видів діяльності учасників, застосовуючи такі прийоми: постановка завдання, планування його виконання, оперативного стимулювання, регулювання і контролю, аналізу підсумків практичної роботи, виявлення причин недоліків, корегування навчання для повного досягнення мети.

 

Індуктивні і дедуктивні методи навчання:

Інструктор ставить перед учасниками проблемні завдання, що вимагають самостійних міркувань до висновків і узагальнень. Учасники самостійно міркують над фактами і роблять висновки і узагальнення.

Репродуктивні і проблемно-пошукові методи навчання: їх застосовували за зразком раніше або щойно придбаних знань. Репродуктивні вправи особливо ефективно сприяють відпрацьовуванню практичних вмінь і навиків.

 

Методичні рекомендації по проведенню рухливих ігор.

70 дітей діляться на 5 груп по 14 осіб. В кожній групі є відповідальний за проведення – це юнак/ка. Ігри проходять по колу: 1 група протягом 12 хв. грає в 1 чи 2 гри, потім переходять до наступного інструктора (пластуна). Таким чином кожна група дітей пройде 5 точок рухливих ігор, де вивчить та пограє загалом в 10-20 ігор.

Підготовка до проведення гри починається з її вибору. Вибір гри насамперед залежить від завдання визначеного перед заняттям. Визначаючи його, враховуються вікові особливості учасників, їх розвиток, фізична підготовка, кількість гравців та умови проведення гри. При цьому враховується склад групи, місце проведення. Для кожної гри існує оптимальна кількість учасників.

Суттєво впливає на вибір гри місце проведення. Не можна провести гру, для якої немає необхідного інвентаря.

Інструктор повинен не тільки вибрати гру, але і попередньо проаналізувати її, тобто продумати весь процес гри, передбачити, які моменти гри можуть викликати у гравців той чи інший настрій, не чесну поведінку тощо. Необхідно заздалегідь продумати, яким чином запобігти тим чи іншим небажаним явищем.

Ігри можуть проводитися у приміщенні і на повітрі. В усіх випадках необхідно підготувати місце для гри, залучаючи до цього і самих гравців.

Ігри на повітрі мають велике оздоровче значення. Майданчик для гри повинен бути відповідним чином підготовленим: його слід вирівняти, прибрати сторонні предмети.

Для проведення рухливих ігор в якості інвентарю можуть використовуватись прапорці, кольорові пов`язки або жилети, м`ячі різних розмірів, гімнастичні палиці, кеглі, обручі, скакалки, канати та ін.

Ігровий інвентар повинен відповідати таким вимогам:

• він повинен бути безпечним при використанні – без гострих кутів, виступаючих гвіздків тощо;
• повинен за вагою і розміром відповідати силі гравців;
• повинен бути барвистим і яскравим, добре помітним (привабливим);
• стан інвентарю повинен відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, він повинен протиратися перед грою;
• у відповідності з правилами гри і з врахуванням числа гравців інвентар повинен бути у достатній кількості;
• інвентар повинен зберігатися в спеціально відведеному місці, бажано поряд з місцем проведення ігор.

Інвентар роздається учасникам або розставляється тільки після пояснення гри, оскільки передчасна його видача (особливо м`ячів) буде відволікати увагу гравців. Це роблять самі учасники гри, а вчитель слідкує, щоб вони виконували завдання швидко, точно і організовано.

Розмітка майданчика проводиться перед поясненням гри. До цієї роботи необхідно залучати гравців. Нескладну розмітку можна проводити одночасно з розповіддю про зміст гри. Для ігор, які часто проводяться, доцільно зробити постійну розмітку. Межі майданчика повинні бути чіткими, добре помітними, з ясно окресленими лініями. Не можна розмічати майданчик канавками, кілочками, планками, які виступають, та іншими способами, що можуть спричинити травмування гравців.

При визначенні меж майданчика необхідно пам`ятати про техніку безпеки, тому вони повинні бути віддалині не менш, ніж три метри, від стіни або інших сторонніх предметів, об які гравці можуть травмуватися. Особливо це важливо при проведенні ігор з використанням бігу на швидкість і пробіжок, в яких велика група забігає за межі майданчика.

Організація учасників передбачає їх розташування та місце інструктора під час пояснення гри, виділення ведучих, капітанів та помічників, поділ гравців на команди. Починаючи пояснювати гру, інструктор повинен розташувати гравців таким чином, щоб вони добре його бачили і чули. Учитель у свою чергу повинен добре бачити своїх гравців. Розташовувати учасників при поясненні гри у тому шикуванні, в якому вона буде проводитися. Це дозволяє відразу ж після інструктажу почати гру, не відволікаючи уваги учнів від її змісту і правил додатковими перестановками, після яких іноді доводиться знову починати поясненнями. Це достатньо часто відбувається при проведенні ігор з молодими школярами.

Є декілька способів шикування гравців під час пояснення рухливих ігор. Зауважимо, що термінологію використовуємо виключно загальноприйняту, бо діти не розуміють пластових термінів.

• У шеренгу.
• Коловий (гравці стають в коло, а інструктор – на лінії кола, між учасниками).
• У дві шеренги, одна навпроти іншої (інструктор розташовується на фланзі між шеренгами).
• У дві (або більше) колони (інструктор розташовується перед колонами, в яких найнижчі гравці стоять на першому місці).
• Врозсип, коли учасники розташовуються довільно в межах того майданчика, на якому вони будуть грати, а під час пояснення гри вони повинні наблизитися до однієї з меж майданчика, де перебуває керівник.

При будь-якому поясненні гри інструктор повинен керуватися загальними методичними правилами:

• не можна шикувати групу обличчям до яскравого джерела освітлення, оскільки гравці будуть погано бачити вчителя і погано сприймати його пояснення;
• якщо гравців не можна поставити в необхідне вихідне положення перед поясненням гри, тоді їх шикують таким способом, щоб було зручно перемістити їх до початку гри, витративши на це мінімум часу.

Під час проведення рухливих ігор інструктор постійно стикається з необхідністю вишикувати учниківв в шеренгу, коло, колони, змінювати шикування,переходячи з одного в інші. Тому інструктору необхідно навчитися робити все це правильно і швидко.

Успіх гри в значній мірі залежить від її пояснення. Для того, щоб гравці добре засвоїли зміст і правила гри, інструктору перед грою самому необхідно з`ясувати всі навіть незначні їх аспекти. До пояснення гри висуваються наступні вимоги:

• розповідь повинна бути короткою, оскільки тривале пояснення погано сприймається гравцями. Виключенням можуть бути ігри, що проводяться з дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку, які можна пояснити в казковій, захоплюючій формі;
• розповідь повинна бути логічною, послідовною, в наступному порядку: назва гри, ролі гравців і місця їх розташування, хід гри, розучування речитативу (за необхідності), мета гри, її правила, фінал і результат гри;
• розповідь повинна бути динамічною. Пояснювати гру потрібно спокійним голосом, іноді підвищуючи чи понижуючи його, щоб звернути увагу учнів на різноманітні моменту змісту гри. Недопустимим при поясненні є монотонний і млявий голос;
• розповідь повинна бути дохідливою для учнів: необхідно враховувати їх словниковий запас, не вживати незнайомих слів, а якщо вони вводяться, тоді необхідно пояснювати їх значення;
• необхідно враховувати настрій гравців. Якщо їх увага до розповіді послаблюється, тоді необхідно її скоротити;
• розповідь доцільна тоді, коли гра проводиться вперше, надалі можна нагадувати лише основні моменти гри і її правила;
• для кращого засвоєння гравцями змісту гри рекомендується розповідь супроводжувати демонстрацією, яка може бути лише фрагментарна;
• після пояснення гри необхідно з`ясувати, чи всі учасники зрозуміли зміст і правила гри. На можливі додаткові питання необхідно голосно відповідати, звертаючись до всіх гравців, оскільки деякі з них соромляться задавати питання;
• доцільно також підкреслити, що мова вчителя, перш за все, повинна бути грамотна і зважена.

Роль ведучого найбільш відповідальна, вимагає самостійних ініціативних рішень і дій перед всім колективом гравців. Активність ведучого, його винахідливість часто визначають весь хід гри. Бажано, щоб у ролі ведучого побувало якомога більше гравців. Існує кілька способів визначення ведучого, а застосовують їх залежно від умов занять, характеру гри та кількості гравців. Інструктор може призначити ведучим одного з гравців на свій розсуд, коротко обґрунтувавши свій вибір. Ведучого також можуть обрати самі гравці. Однак для цього необхідно, щоб вони добре знали один одного, інакше їхній вибір не завжди буде вдалим.

Можна призначити ведучого за результатами попередніх ігор. Цей вибір стимулює учасників домагатися кращих результатів. Часто застосовують жеребкування у вигляді лічби. Ролі ведучого можуть бути різноманітні і сприяти формуванню організаторських навичок та активності.

У командних іграх та естафетах змагаються між собою дві і більше команд, а розподіл гравців на команди може здійснюватися інструктором одним із наступним способом:

• за допомогою розрахунків;
• фігурним маршируванням;
• за вказівкою керівника;
• за вибором капітанів, які по черзі добирають собі гравців.

Усі способи розподілу на команди треба запроваджувати відповідно до характеру й умов проведення гри, а також складу гравців. У складних іграх із великою кількістю гравців необхідно залучати суддів-помічників, вони лічать очки або час, спостерігають за порядком і станом місця для гри.

Помічники і судді призначаються з учнів, звільнених за станом здоров`я від виконання фізичних вправ середньої та великої інтенсивності, для яких фізичне навантаження цієї гри протипоказане. Якщо таких учасників немає, то помічників та суддів призначають із числа гравців.

Керівництво грою, безперечно, найважчий і водночас вирішальний момент у роботі інструктора, бо тільки це може забезпечити досягнення запланованого результату. Керівництво грою включає декілька обов`язкових елементів:

• спостереження за діями учасників, гравців;
• усунення помилок;
• припинення проявів індивідуалізму, грубого ставлення до гравців;
• показ правильних індивідуальних і колективних дій;
• регулювання навантажень;
• стимулювання необхідного рівня змагальної активності у продовж усієї гри.

Спрямовуючи ігрову діяльність, вчитель допомагає вибрати спосіб вирішення ігрової задачі, домагаючись активності, самостійності і творчої ініціативи гравців. В окремих випадках він може включитися в гру сам, демонструючи, як краще діяти в тому чи іншому випадку.

Важливо своєчасно виправляти помилки. Краще це робити під час спеціальної перерви, а гравцям в цей час залишатися на своїх місцях. Пояснювати помилку потрібно стисло, демонструючи правильні дії. Коли цих прийомів не достатньо, застосовують спеціальні вправи, окремо аналізують ту чи іншу ситуацію і пояснюють спеціальні дії.

Відповідальним моментом у керівництві рухливими іграми є дозування фізичного навантаження, визначення якого є складнішим, ніж у фізичних вправах, не пов`язаних з ігровими діями. Ігрова діяльність своєю емоційністю захоплює дітей, і вони не відчувають втоми. Щоб уникнути перевтомлення учнів, необхідно своєчасно припинити гру або змінити її інтенсивність і характер навантаження.

Регулюючи фізичне навантаження в грі, інструктор може використовувати різноманітні прийоми: зменшувати або збільшувати час, відведений на гру; змінювати кількість повторень гри, розміри майданчика і довжину дистанції, яку пробігають гравці; корегувати вагу і кількість предметів, ускладнювати чи спрощувати правила гри й перешкоди, вводити короткочасні паузи для відпочинку або уточнення чи аналізу помилок.

Закінчення гри має бути своєчасним (коли гравці отримали достатнє фізичне й емоційне навантаження). Передчасне або раптове закінчення гри викликає незадоволення в учнів. Щоб уникнути цього, педагог повинен укластися в час відведений для гри.

Після закінчення гри необхідно підбити підсумки. При повідомленні результатів слід вказати командам і окремим гравцям на допущенні помилки та негативні й позитивні моменти в їхній поведінці. Бажано відзначити кращих ведучих, капітанів, суддів.

Як уже зазначалося, рухливі ігри використовуються для розв`язання освітніх, виховних та оздоровчих завдань відповідно до вимог програми. Залежно від завдань і характеру гри, її фізичного та емоційного навантаження, складу учнів вона може бути включена в усі частини уроку.

Підбір ігор для презентації Пласту визначається програмою. Однак можна використовувати найрізноманітніші рухливі ігри, вигадані самостійно чи взяті з інших джерел, якщо вони сприяють вирішенню поставлених завдань. Щоб вдало підібрати гру й провести її на хорошому рівні, важливо враховувати інтереси дітей, їхні фізичні можливості, особливості психічного розвитку.

Молодий шкільний вік (1-4 класи) характеризується достатнім розвитком серцево-судинної й дихальної систем. Це дає змогу проводити ігри зі значною інтенсивністю дій. Однак, незважаючи на велику рухливість, діти швидко втомлюються, увага їхня нестійка. Тому під час ігор важливі короткі перерви для відпочинку.

У дітей у цьому віці переважає предметно-образне мислення, тому рухливі ігри в основному мають бути сюжетного характеру, щоб учасники могли виявити артистизм і творчу активність.

Порівняно слабкий розвиток м`язової системи (особливо черевного пресу й спини) не допускає ігор з активним єдиноборством, перенесенням і передаванням одне одному важких предметів. Водночас хлопчикам 4 класу не протипоказані ігри з короткочасним силовим напруженням (перетягування, виштовхування).

Характер рухових ігор у молодших школярів різноманітний, але переважають колективні ігри з ведучим, командні ігри без вступу в безпосереднє зіткнення з суперником.

Головний зміст ігор – рухи, що сприяють удосконаленню й збагаченню рухового досвіду: ігри з бігом, стрибками, вивертанням, метанням у ціль і на дальність, подоланням незначних перешкод, які потребують переважного виявлення спритності й швидкості без великого тривалого напруження.

У молодшому шкільному віці діти вже можуть стримуватися, підкорятися в іграх загальним правилам поведінки, оцінювати вчинки інших. Тобто, вони вже мають певний досвід спілкування й спільної діяльності в колективі однолітків. Однак у дітей цього віку ще недостатньо розвинута здатність до розумового аналізу, незважаючи на те, що багато які з них уже повинні відповідально ставитися до своїх вчинків, приховувати переживання, виявляти почуття товариськості.

Особливості фізичного і психологічного розвитку дітей цього віку визначають методику організації рухливих ігор. Діти краще зберігають у пам`яті наочно-образне пояснення ігор, не люблять довго перебувати поза грою, коли вона ще не закінчена. Тому захвалених дітей учитель не повинен виводити із гри надовго, а ведучих призначає сам.

Середній шкільний вік (5-7 класи) характерний зростаючою стійкістю організму до виявлення фізичних зусиль. Інтенсивно зростають функціональні можливості, зникають неекономні рухи, які потребують надмірної затрати сил, що дає змогу дітям брати участь в іграх з більшою інтенсивністю й відносною тривалістю рухових дій.

У цьому віці міцніє кістково-зв`язуючий апарат, продовжує розвиватися м`язова система. Діти, особливо хлопчики, люблять ігри, де розвивається переважно сила. Хлопчики мають перевагу над дівчатками в іграх із бігом на швидкість, з метанням на дальність і в ціль.

Тому в ряді ігор дівчатка не можуть вступати в єдиноборство з хлопчиками. Їм більше подобаються ігри з ритмічними рухами, елементами рівноваги, хоча в більшості командних ігор дівчатка й хлопчики грають разом.

Сюжети рухливих ігор для дітей середнього шкільного віку символічні, і вони розуміють їхню умовність, але діють відповідно до правил із повною віддачею сил.

У цьому віці формується й зміцнюється вольова сфера, яскравіше виявляються такі якості, як сміливість, самостійність, рішучість та ініціативність. Діти можуть зосередитися на декількох умовах гри , здійснювати контроль над виконанням цілої групи правил. Тому можна використовувати командні ігри, де учасники вступають у безпосереднє зіткнення з суперником.

Організовуючи ігри, учитель повинен прагнути розвивати самостійність дітей, нерідко надаючи їм право самостійно обирати ведучих, розподілятися по командах, визначати план дій у грі. Водночас діти не завжди правильно розбираються у якому співвідношенні знаходяться самостійність і дисциплінованість, активність і витримка, сміливість і обережність. Рухливі ігри з великим фізичним і психічним навантаженням часто викликають спалахи різкості, нетерплячості. Учитель повинен пам`ятати про це, не допускаючи надмірного збудження й напруження.

Підлітковий вік (8-9 класи) умовно називають так, тому що в дітей 13-15 років спостерігається особливо інтенсивний розвиток і перебудова всього організму. По силенно росте кісткова система, у зв`язку з чим діти особливо додають у зрості. Продовжує і розвиватися і м`язова система, хоча вона ще відстає від загального росту тіла. Хлопчиків цього віку особливо захоплюють ігри з елементами силової боротьби.

Після великих фізичних навантажень пульс у цьому віці порівняно швидко відновляється, і це свідчить про те, що серцево-судинна система добре пристосовується до ігор відносно з тривалими руховими діями безперервного характеру.

Ускладнення розумової діяльності, продиктоване віком і умовами навчання, визначає  й поведінку дітей. Логічніше мислення дає змогу виявляти в іграх усе більшу самостійність, здатність до узагальнень і абстрактного мислення. Розвиненіша пам`ять і здатність до виявлення стійкої уваги дають змогу запам`ятовувати численні правила ігор, найдоцільніші ігрові прийоми та дії. Як правило, підлітки вже мають досвід участі в спортивних змаганнях і багатьох рухливих іграх, тому в складних за формою і змістом іграх вони вміло використовують раніше набуті рухові вміння та навички, що нерідко виявляється в нових поєднаннях і комбінаціях. У цьому віці активно розвивається почуття обов`язку, колективізму й дружби.

До 14-15 років закінчується розвиток рухового аналізатора, що сприяє поліпшенню координації, точності й економічності рухів. Тому значне місце в іграх відводиться виявленню спритності, швидкісно-силових якостей.

Отже, головний зміст рухливих ігор у 9 класах складають дії з м`ячем, стрибками, з лазіння й пере лазіння, метання в ціль, опір силою, орієнтування в просторі, подолання перешкод. Багато ігор характеризується яскраво вираженим змагальним началом, містять елементи спортивної техніки і тактики. У рухливих іграх для окремих гравців або груп нерідко встановлюються особливі ролі (капітан команди, нападаючий, захисник і т.д.). у зв`язку з тим, що дівчата поступаються хлопцям в іграх, які вимагають виявлення швидкісно-силових якостей, уміння діяти з м`ячем, складні командні ігри краще проводити роздільно. Якщо ж ігри проводяться спільно, гравці завжди бувають зацікавлені в тому, щоб до складу кожної команди входила однакова кількість хлопчиків і дівчаток.

У підлітковому віці в основному закінчується формування характеру, але разом із тим фізіологічна перебудова організму ускладнює діяльність нервової системи, що нерідко виражається у неврівноваженості, загостренні почуття самолюбства та ін.. тому керувати іграми треба з особливим тактом, витримкою, умінням, поєднуючи всі ці якості з вимогливістю, умінням уникати конфліктних ситуацій.

У роботі зі старшими школярами можна використовувати ігри для учнів попередньої вікової групи. Однак вони мають бути ускладнені щодо підвищення вимог до точності виконання різноманітних технічних прийомів. Старшокласники можуть широко застосовувати різні ігри,ігрові вправи сюжетно-конфліктного характеру без зіткнення та із зіткненням із суперником. Застосовуються також естафети , у яких дії виконуються в парах (передачі, що застосовуються в спортивних іграх, перенесення товариша, «тачка» , «гусінь» та інші), спортивні ігри з дещо зміненими правилами.

У педагогічній практиці відомо, що справжній організатор і вихователь повинен намагатися скоротити дистанцію у стосунках між собою і дітьми. Інструментом, що допомагає вирішити це, є гра.

 

Основні точки програми, які проводились з 10.00 до 13.00:

1. Переправа (паралельні перила)

2. Намети

3. Знайди і вгадай слово

4. «Прохід крізь стіну»

5. Переправа (верхня)

6. Переправа (метелик)

7. Переправа (трикутник)

_______________________________________________________

Методичні вказівки до проведення точок:

1. Переправа (паралельна)

Обладнання: линва 20 м x10 мм, 2 карабіни, 1 страхувальна система

Опис: між двома деревами, що знаходяться на різних берегах річки, натягуються дві паралельні між собою мотузки. Нижня мотузка використовується у якості опори, по якій учасники переходять на протилежний берег, використовуючи самострахування так само, як при переправі по колод – “вусом” за верхню мотузку (рис.1). Рухатись по мотузці дуже складно, як би вона не була натягнута. Досвідчені спортсмени для забезпечення стійкості роблять кроки, не втрачаючи контакту з мотузкою, – ковзаючи ногами по ній.

2 варіант. Переправа по паралельних перилах.

На місцевості, де відсутні схили достатньої крутизни, для імітації траверсу схилу використовують переправу по паралельних перилах. Це ускладнений елемент переправи по мотузці з перилами (див. вище “Переправи над водою”).

При переправі по паралельних перилах мотузки натягають таким чином, щоб відстань між ними була приблизно 1,5 м. Оскільки при траверсі схилу завжди є пункти проміжної страховки, то паралельні перила навішують між чотирма і більше деревами (див. рис. 2). Як правило, цей етап завжди готується інструкторами, командам залишається тільки виконати правильні дії при подоланні етапу, хоча інколи командам пропонується організувати самонаведення верхньої перильної мотузки. Це можливо здійснити наступним чином: в стороні від перил закріплюється мотузка, за яку тримається руками учасник, регулюючи таким чином свою рівновагу. Звичайно цей учасник обов’язково повинен бути на командній страховці.

Прикріпивши за допомогою вуса з карабіном до верхньої мотузки і тримаючись за неї двома руками, учасники змагань йдуть по нижній боком. Підійшовши до опори, необхідно без втрати страховки перейти на наступний проліт. Для цього спочатку необхідно пристебнути інший вус карабіном до верхньої мотузки за опорою (проліт “б”), лише потім відстібнути перший вус (проліт “а”). Якщо всі мотузки закріплені жорстко, то одночасно на всьому етапі можуть знаходитись декілька учасників – по одному на проліт. Але при цьому не треба порушувати вимогу “один учасник на мотузці”, тобто прикріплюватися до наступної мотузки можна тільки тоді, як її звільнив попередній учасник команди. Переправа цим способом можлива при досить сильному натягу мотузки як верхньої, так і нижньої.

2. Намети

Обладнання: 2 однакових намети

Опис: 14 осіб діляться на 2 команди. Кожна отримує 1 намет, який треба на швидкість розставити правильно і так само його зібрати.

3. Знайди і вгадай слово

Обладнання: маленькі папірці, на яких написано слово «Пласт», тонкі линви

Опис: натягується горизонтально линва між деревами майже паралельно, на відстані 40-50 см. одна від одної висотою до 40см, утворюється ніби драбинка під якою треба буде лізти по-пластунськи на животі, не торкаючись тулубом линв. 2-ий варіант треба йти переступаючи линву, але все це відбувається із зав’язаними очима. З команди на кожну літеру обирається окрема людина, поки він іде, вся команда має підказувати куди ступати ногою, щоб не зачепити або як краще пролізти, щоб не доторкнутись, потім має звернути увагу на підбирання папірця з літерою.

4. «Прохід крізь стіну»

Обладнання: линва 10-15 м.

Опис:   натягується вертикально линва між двома деревами майже паралельно, на відстані 40-50 см. одна від одної висотою до 1,5 м., утворюється ніби драбинка. Команді необхідно переправитись через умовну стіну, намагаючись якомога менше доторкнутись до линв. Вони можуть проповзати під низом, перелізати допомагаючи один одному, переправляючи через самий верх та ін.

5. Переправа (верхня)

Обладнання: линва 20 м x10 мм, 3 карабіни, 1 страхувальна система

Опис:

Під час переправи потрібно активно використовувати транспортну допоміжну мотузку, іноді закільцьовану між берегами. Безперервно працюючи нею, можна прискорити переправу. За вимогами безпеки на робочій мотузці може знаходитися лише одна людина чи відповідний вантаж.

У більшості випадків перший і останній учасник повинні бути найсильнішими в групі. Вантаж бажано переправляти, коли в початку і кінці переправи знаходяться не менше двох учасників. Допомога при причепленні і відчепленні необхідна навіть для досвідчених туристів – це економить сили і час.

Необхідно контролювати довжину “вуса” для прикріплення до суддівської мотузки, оскільки він часто в середині робочої мотузки, де прогин максимальний, починає гальмувати рух.

На не дуже крутій переправі рухатися потрібно головою вперед, енергійно підтягуючись на руках і допомагаючи ногами, які спираються на мотузку. При крутій переправі використовують додаткову страховку чи організовується рух ногами вперед (при спуску).

При облаштуванні навісної переправи над робочою мотузкою, по якій переправляються команда, навішують додаткову інструкторську страхувальну мотузку (рис. 7).

6. Переправа (метелик)

Обладнання: линва 3 шт. по 20 м x10 мм, 2 карабіни, 4 страхувальних системи

Опис: Виконується 1 учасником, 2-є старують, страхувальна линва зверху.
7. Переправа (трикутник)

Опис:  Виконується 2 учасниками, а 2-є стоять на страховці, підтримуючи виконавців за спину. Техніка виконання: приставними кроками боком, тримаючись за плечі один одного, одночасно пересуваються в один бік. Головне тримати рівновагу і не хитатись, не розкачувати линву. Спину тримати прямо, не прогинатись.

• перелік виряду, необхідний для виконання проекту і участі в ньому

•       линви – 10 шт
•       карабіни – 10 шт
•       намети – 2 шт
•       Особистий виряд

Точки (пункти-завдання) квесту:

Назва                                 Відповідальні

1. Переправа (верхня) – Рябокінь Руслан, Шелудешева Марина (Слов’янськ)

2. Знайди і вгадай слово – Павленко Валерія (Слов’янськ)

3. «Збери Україну» – Анісімова Зоя (Слов’янськ)

4.1. «Знавець грошей» – Клюсько Юлія (Слов’янськ)

4.2. «Прохід крізь стіну» – Швидкий Богдан (Слов’янськ)

5.  Підпишіть всі області України – Крутова Елеонора (Авдїївка)

6. Гра «Цікавий футбол» – Неманкін Артем (Слов’янськ)

7.1. Вікторина – Крутова Валентина (Авдїївка)

7.2. «Пограємо?» – Крутова Валентина (Авдїївка)

8. «Подружня пара» – Гетьманенко Тетяна (Краматорськ)

9. «Гусеничка» – Добродумова Вікторія (Краматорськ)

 

Методичні вказівки до проведення завдань:

1. Переправа (верхня)

Інструктори: Рябокінь Руслан, Шелудешева Марина (Слов’янськ)

Обладнання: линва 20 м x10 мм, 2 карабіни, 1 страхувальна система.

Опис: Під час переправи потрібно активно використовувати транспортну допоміжну мотузку, іноді закільцьовану між берегами. Безперервно працюючи нею, можна прискорити переправу. За вимогами безпеки на робочій мотузці може знаходитися лише одна людина чи відповідний вантаж.

У більшості випадків перший і останній учасник повинні бути найсильнішими в групі. Вантаж бажано переправляти, коли в початку і кінці переправи знаходяться не менше двох учасників. Допомога при причепленні і відчепленні необхідна навіть для досвідчених туристів – це економить сили і час.

На не дуже крутій переправі рухатися потрібно головою вперед, енергійно підтягуючись на руках і допомагаючи ногами, які спираються на мотузку. При крутій переправі використовують додаткову страховку чи організовується рух ногами вперед (при спуску).

При облаштуванні навісної переправи над робочою мотузкою, по якій переправляються команда, навішують додаткову інструкторську страхувальну мотузку (рис. 1).

 

2. Знайди і вгадай слово

Інструктори: Павленко Валерія (Слов’янськ)

Обладнання: маленькі папірці 5 на 5 см, на яких написано по 1 літері слово «Пласт», тонкі линви до 30 м загальною довжиною (можуть бути шматки).

Опис: натягується горизонтально линва між деревами майже паралельно, на відстані 40-50 см. одна від одної висотою до 40 см, утворюється ніби драбинка під якою треба буде лізти по-пластунськи на животі, не торкаючись тулубом линв. 2-ий варіант треба йти переступаючи линву, але все це відбувається із зав’язаними очима. З команди на кожну літеру обирається окрема людина, поки він іде, вся команда має підказувати куди ступати ногою, щоб не зачепити або як краще пролізти, щоб не доторкнутись, потім має звернути увагу на підбирання папірця з літерою.

3. «Збери Україну»

Інструктор: Анісімова Зоя (Слов’янськ)

Обладнання: пазл України, кожна область окремо + герби цих областей.

Опис: Учасники на швидкість мають зібрати пазли так, щоб утворилась Україна.

Мета: виявити знання з географії України.

4.1. «Знавець грошей»

Інструктор:  Клюсько Юлія (Слов’янськ)

Назвіть зобра­ження державних діячів й діячів культури і мистецтва на гривнях — національній валюті України.  Чому саме ці люди уособлюють сьо­годні Україну?

*  Відповіді:

1. Володи­мир Великий,

2. Ярослав Мудрий,

5. Богдан Хмельницький,

10. Іван Мазепа,

20. Іван Франко,

50. Михайло Грушевський,

100. Тарас Шев­ченко,

200. Леся Українка,

500. Григорій Сковорода

Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Богдан Хмель­ницький, Іван Мазепа і Михайло Грушевський — це ті політичні і державні діячі, яких об’єднувала палка любов до Батьківщини.

Тарас Шев­ченко, Леся Українка, Іван Франко, Григорій Сковорода — видатні письменники.

 

4.2. «Прохід крізь стіну»
Інструктор:  Швидкий Богдан (Слов’янськ)

Обладнання: линва 15 м. x6 мм

Опис:   натягується вертикально линва між двома деревами майже паралельно, на відстані 40-50 см. о
дна від одної висотою до 1,5 м., утворюється ніби драбинка. Команді необхідно переправитись через умовну стіну, намагаючись якомога менше доторкнутись до линв. Вони можуть проповзати під низом, перелізати допомагаючи один одному, переправляючи через самий верх та ін., але і кожен учасник з команди має пройти іншим шляхом.

 

5. Підпишіть всі області України.

Інструктор: Крутова Елеонора (Авдїївка)

Обладнання: ксерокопія з контурної карти України, кількість карт відповідно кількості команд.

Опис: Учасники на швидкість мають підписати всі області.

Мета: виявити знання з географії.

 

6. Гра «Цікавий футбол»

Інструктор: Неманкін Артем (Слов’янськ)

Обладнання: м’яч

Опис: гравці стають в коло нахилившись, ноги на ширині плечей, ступні торкаються ступней сусіда. Руками штовхають м’яч, намагаючись забити його будь кому між ногами, але кожен охороняє свої «ворота» руками, відштовхуючи м’яч іншому. Якщо все ж таки гол забитий, то прибирається 1 рука, потім якщо цьому гравцю забивають ще гол, той гравець стає іншим боком (задом до всіх) і грає так само, нахилившись вперед. Якщо цьому гравцю ще раз забивають. То він виходить з гри. Коло поступово звужується, грають доти, поки не залишиться 1 переможець.

 

7.1. Вікторина:

Інструктор: Крутова Валентина (Авдїївка)

Обладнання: чисті листки та окремо питання надруковані на аркуші А4, кількість відповідно кількості команд, годинник або секундомір.

Опис: інструктор засікає час, максимально 7 хв. на всі відповіді. Команда пише всі знайомі відповіді на чистий листочок, підписує його і по закінченні часу віддає інструктору на перевірку.

Питання:

1. Яка дата проголошення незалежності України?
2.В якому році і коли було прийнято конституцію суверенної України?
3. Існує малий герб України. Що означає цей символ та коли він був затверджений?
5. Назвіть автора трьохтомника “Історія запорозьких козаків”?
6.В якому році і коли суверенна Україна ввела свою грошову одиницю? Як вона називається?
7. Ми, українці, гордо називаємо себе козаками. Що означає слово козак?
8. Чиє ім’я носить головний корабель (фрегат)Військово-Морських Сил України?
10. Як називається найбільша гірська система в Україні, де вона пролягає та яка її довжина?
11. Назвіть символи державності України.
12. Скільки гетьманів правило в Україні понад двісті років? Назвіть першого и останнього гетьманів України?
13. Про яке місто йде мова? «Одне з найбільших і найстаріших міст Європи. Розташоване у середній течії Дніпра, в північній Наддніпрянщині. Політичний, соціально-економічний, транспортний та освітньо-науковий центр країни».
14. В Україні, на території кургану, поблизу с. Нововасилівка Миколаївської області знайдено найдавнішу скульптуру, яка датується V-ІV ст. до н.е. Як називається ця скульптура?
15. Назвіть літературний твір Т.Г.Шевченка, який найбільше разів перекладався и читається на 147 мовах народів світу?
16. Про кого йдеться мова? Українські боксери, обидва – чемпіони світу з боксу у важкій вазі (перші чемпіони світу з боксу у важкій вазі з усього колишнього СРСР), але ніколи не були противниками на рингу. Спільний професійний дебют відбувся 16 листопада 1996 року в Гамбурзі (Німеччина), в якому кожен з братів нокаутував суперника.
17. Назвіть ім’я українського політичного і громадського діяча який став автором першої в світі Конституції, як вона називалась і коли була затверджена?
19. Назвіть свято, яке символізувало об’єднання України? Як зараз називається це свято?
20. Про кого йдеться мова “Український стронґмен, володар титулів «Найсильніша людина України» та «Найсильніша людина світу» (2004). Член збірної України, яка виборола титул «Найсильніша нація світу» у 2003 та 2004 роках. Заслужений Майстер спорту України.
21. Адміністративна одиниця України, розташована між 44°23’ і 46°15’ північної широти та між 32°29’ і 36°39’ східної довготи. На заході і півдні омивається водами Чорного, на сході — Азовського морів. Дайте правильну назву цій адміністративній одиниці України.
22. Ми, українці, можемо пишатися тим, що на території нашої держави знаходиться географічний центр Європи. У якому місті знаходиться географічний центр Європи?
23. Назвіть єдину інженерну споруду, яка до 1985 року сполучала Лівобережну та Правобережну частину Херсонщини.
Відповіді до краєзнавчої вікторини присвяченої Дню Незалежності України

1. 24 серпня 1991 року Україна здобула незалежність
2. 28 червня 1996 року Україна отримала Конституцію – основний державний документ.
3. Малий герб Україні був затверджений 19 лютого 1992 року. Національний символ українців часів визвольних змагань ХХ століття. Тризуб визначався як знак княжої держави Володимира Великого і малий Державний герб України.
5. Яворницький Дмитро Іванович автор трьохтомника «Історія запорозьких козаків».
6. Гривня – національна валюта незалежної України. В обіг гривня ввійшла згідно з Указом Президента України Леоніда Кучми «Про грошову реформу в Україні» від 25 серпня 1996. Грошова реформа в Україні проводилася 2—16 вересня 1996 року, і з того часу гривня є грошовою одиницею України.
7. Слово козак у перекладі із турецького означає воїн, рицар.
8. «Гетьман Сагайдачний» – головний корабель України носить назву в честь відомого козака Петра Сагайдачного.
10. Найбільша гірська система в Україні – Карпати. Займають територію Закарпатської, частково Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Довжина Карпат приблизно 1500 км.
11. Символами державності України є: Державний Прапор України, Державний Герб України, Державний Гімн України.
12. Україною понад двісті років правило 66 гетьманів. Першим гетьманом був Дмитро Вишневецький, останній гетьман – Кирило Розумовський.
13. Київ.
14. Ця скульптура носить назву «кам’яна, або скіфська баба».
15. «Кобзар».
16. Брати Кличко Володимир і Віталій.
17. Пилип Орлик. Конституція була затверджена в 1710 році а називалась «Конституції прав і свобод Війська Запорізького».
19. День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві. І в час Незалежності України це свято носить назву Дня Соборності.
20. Василь Вірастюк.
21. Автономна Республіка Крим.
22. село Ділове, недалеко від міста Рахів, Закарпатської області.
23. Гребля Каховської ГЕС

 

7.2. «Пограємо?»

Інструктор: Крутова Валентина (Авдїївка)

Обладнання:стрічки або тонкі линви, годинник або секундомір

Опис: інструктор засікає час, максимально 5 хв.

1. Всі тримаються за мотузку двома руками. Їх завдання зробити вузол, не відриваючи рук.

2. Всі тримаються за мотузку двома руками. Їх завдання, з заплющеними очима, утворювати геометричні фігури, які називає ведуча.

 

8. «Подружня пара»

Інструктор: Гетьманенко Тетяна (м. Краматорськ)
Обладнання: тонкі линви  12 шт. по 1,5 м.

Опис: грає 12 людей з команди (решта може підказувати), які діляться на пари.

Кожній людині зв’язуються руки линвою, довжина якої 150 см, але одній горизонтально, а іншій вертикально, при чому руки одного перед грудьми іншого.

 

9. «Гусеничка»

Інструктор: Добродумова Вікторія (м. Краматорськ)
Опис: Команда сідає в колону по одному так, щоб руки попереднього стояли на носках заднього. Так, вони мають пройти певну відстань, не розірвавши колони, якщо ланцюжок розривається, все починається спочатку.
ПЕРЕЛІК ОПРАЦЬОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПРОЕКТУ

1.     Курилова В.И. Туризм Учебное пособие для студентов педагогических институтов по специальностям № 2114 «Физическое воспитание» и № 2115 «Начальное военное обучение и физическое воспитание». – М.: Просвещение, 1988. – 224 с.

2.  Бочелюк В.Й., Бочелюк В.В. Дозвіллєзнавство Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 208 с.

3.     Квартальнов В.А. Туризм М.: Финансы и статистика, 2002. – 320 с.

4.     Грабовський Ю.А., Скалій О.В., Скалій Т.В. Спортивний туризм Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2009. – 304 с.

5.     Сокол Т.Г. Основи туристичної діяльності Підручник / Під ред. доктора пед. наук, проф. Орлова В. Ф. – К.: Грамота, 2004. – 327 с.

6.     Жуков М.Н. Подвижные игры, М.: ИЦ Академия, 2000. — 160 с.

7.     Былеева Л.В., Коротков И.М. – Подвижные игры, М: 1982 г.

8.     Коротков И.М. – Подвижные игры в школе, М: 1979 г.

9.     Коротков И.М. – Подвижные игры для детей. М: 1978 г.

10. Яковлев В.Г., Ратников В.П. -Подвижные игры, Пр.: 1977 г.

Ресурси:

1.     http://tourlib.net/lib.htm
2.     http://teacher.at.ua/publ/rukhlivi_igri/43-1-0-4620
3.     http://scoutdruzynovym.wordpress.com/2010/06/22/ruhlyviigry/
4.     http://fizkultschool-402008.narod.ru/podvizhnye_igry.html
5.     http://mlschool.at.ua/publ/vchiteljam/rukhlivi_igri/2-1-0-25
6.     http://kuncevo.ucoz.ru/load/uroki/fizkultura/rukhlivi_igri/50-1-0-1372
7.     http://www.plast.org.ua/about/plast/

8.     http://www.plast.org.ua/?pageid=1085

9.     http://global-tour.in.ua/yak-pravilno-rozvesti-vognishhe-v-poxodi/