Мета гутірки
Навчитися не спізнюватися
План проведення
- Вступ
- Обговорення про ціну часу
- Вправа «що таке час?»
- Мозковий штурм «Пожирачі часу»
- Обговорення «Як навчитися не спізнюватися?»
- Гра «Мій час»
Основний матеріал
Вступ
Щоб дізнатися ціну року, запитай студента, котрий провалився на іспиті.
Щоб дізнатися ціну місяця, запитай мати, що народила передчасно.
Щоб дізнатися ціну тижня, запитай редактора тижневика.
Щоб дізнатися ціну години, запитай закоханого, що чекає свою кохану.
Щоб дізнатися ціну хвилини, запитай людину, що спізнилася на потяг.
Щоб дізнатися ціну секунди, запитай того, хто втратив близьку людину в автомобільній катастрофі.
Щоб дізнатися ціну однієї тисячної секунди, запитай срібного медаліста Олімпійських ігор.
Ось таке воно, ЧАС …
Вправа «що таке час?»
Учасники об’єднуються в малі групи. Групи отримують завдання намалювати те, як вони бачать час. Після виконання завдання групами ― презентація малюнків. Паралельно з презентацією ― обговорення.
Необхідні матеріали для проведення: папір, маркери.
Мозковий штурм «Пожирачі часу»
Учасники перераховують ті дії, на які витрачають час, призначений для чогось іншого, більш важливого. Приклад – комп’ютер, телевізор і т. д. Необхідні речі для мозкового штурму: фліп-чарт, маркер.
Як навчитися не спізнюватися
Як навчитися не запізнюватися. Для початку потрібно відповісти на два питання: чому я спізнююся? І навіщо мені потрібно приходити вчасно?
Спочатку розглянемо перше питання. Можливо, ви просто не вмієте правильно розподіляти свій час. Складіть план зборів і відведіть собі певний час на кожну дію. Наприклад, 15 хвилин на сніданок і 10 хвилин на душ. Заодно, зможете перевірити, чи дійсно ви витрачаєте саме цей час, чи його потрібно збільшити. Для початку можна поставити собі мету всюди приходити на 15 хвилин раніше. Якщо зустріч запланована на 15.00, запишіть в щоденнику, що ви повинні бути на місці вже о 14.45. Деякі люди переводять свої годинники на кілька хвилин вперед. Але не для всіх підходить такий самообман. Наша підсвідомість все одно пам’ятає про те, що насправді в запасі є ще час і можна не поспішати. Якщо ви завжди запізнюєтеся саме вранці, то постарайтеся все, що можливо, зробити звечора. Наприклад, приготуйте їжу і одяг заздалегідь, щоб зранку похапцем не займатися всім відразу. Не менш важливо змушувати себе вставати в певний час, не переводити по кілька разів будильник і не валятися в ліжку після пробудження більше 10 хвилин. Лягати також потрібно вчасно, тоді і вставати буде легше, і протягом всього дня вам, щоб «прокинутися», не доведеться літрами пити каву.
Друга причина запізнень може мати чисто психологічний характер. Одного разу, запитавши свою однокурсницю, чому та весь час спізнюється на лекції на півгодини, я отримала відповідь: «Якщо я ввійду в аудиторію вчасно, на мене ніхто не зверне уваги». Запізнення ― не кращий спосіб звернути на себе увагу. Особливо якщо це зустріч з пунктуальною людиною. Багатьох людей страшенно дратують ті, хто спізнюються, адже така поведінка дуже схожа на прояв неповаги до людини, яка вас чекає. Якщо ви не цінуєте час, це зовсім не означає, що його не цінують і ті, яких ви змушуєте чекати.
А може бути й так, що ви ненавидите чекати, але після кількох запізнень друзів або знайомих вирішили для себе, що тепер і самі не будете приходити вчасно, щоб не чекати інших. У цьому випадку вам потрібно навчитися «вбивати» час. Приїжджайте на домовлену годину, прихопивши із собою книжку. Тоді, якщо вам доведеться чекати, ви зможете з користю провести вільний час. Тепер треба відповісти на друге питання: навіщо мені приходити вчасно? Досить імовірно, ви спізнюєтеся, тому що розумієте ― ви можете собі це дозволити, і нічого вам за це не буде. До запізнень однієї моєї знайомої друзі настільки звикли, що завжди приходять на зустріч на годину пізніше і все одно чекають її ще близько півгодини або самі йдуть по неї додому. Інша справа, якщо ви запізнюєтеся на роботу або на зустріч з людиною, яка не буде чекати вас і п’яти хвилин. Щоб щось робити, потрібен стимул. Подумайте, чим загрожують ваші запізнення? Позбавлення премії, штраф, загроза звільнення, сварки з коханою людиною ― все це може стати хорошим стимулом приходити в призначений час. Навчитися керувати власним часом дуже важливо. Проаналізувавши причини своїх запізнень і усунувши їх, ви зможете уникнути багатьох незручних ситуацій, нескінченних виправдань і відчувати себе набагато впевненіше.
Ігри, які можна використати з цією гутіркою
Мій час
На фліп-чарті провідник зазначає шкалу часу. Тобто пряму лінію, із зазначеними на ній тимчасовими інтервалами -20 с, -15 с, -10 с, -5 с, 0, 5 с, 10 с, 15 с, 20 с. Група із закритими очима намагається зорієнтуватися в часі. Вони повинні відкрити очі рівно через 1 хвилину. Ведучий засікає час. Коли залишається 20 секунд, починає відміряти указкою цей час на шкалі. Учасники, що відкрили очі в той момент, коли, на їхню думку, закінчилася хвилина, наочно бачать, на скільки секунд вони помилилися, пішов час в "-" або в "+", тобто як працюють їхній внутрішній годинник. Висновки учасники роблять самі.
Дякую! Дуже класна гутірка! 🙂
Дуже корисна гутірка! Дякую автору! (:
Дуже цікава гутірка! Дякую
Дякую. Дуже змістовна, корисна і актуальна гутірка.
Дякую, знайшла швидко тему)