Любов до книжок

чи вмілості)

б) привіт (“Відкриваємо наші сходини новацьким гаслом “Готуйсь!”);

в) пісня новаків і новачок

г) перевірка присутності (мовна гра: “назва книжки. Кожен, кого я назву на ім’я говорить назву книжки яку прочитав нещодавно”).

Артемчик дуже любив машинки, а книги йому не подобались. От скласти з них вежу, або скрутити підзорну трубу з тонкої книги у м’якій палітурці — це звичайно цікаво. А читати… Трошки нудно. Може це тому, що він ще цього не вміє робити сам?

А от Діана, старша сестра, дуже полюбляє читати. Тому на полках стоїть величезна купа книг. Артемчик пробіжить біля полиць та скине все на підлогу, от весело!

Одного разу, побачила Діана серед цього безладу книжку, яку хотіла прочитати.

— Це дуже цікава книжка. Я її візьму.

— Ні, це все моє! — відповів Артем.

— Ти ж навіть читати не вмієш! — Діана взяла з купи велику товсту книжку з яскравою обкладинкою, на якій були намальовані дивовижні ельфи. — Яка вона цікава та гарненька, — дівчинка відкрила книжку.

— Моє! — Артем теж cхопив книжку та діти почали тягнути її в різні сторони.

Ніхто не бажав поступитися, от і не витримала книга, залишила обкладинку з ельфами у руках хлопчика…

— Що ти накоїв! Вона ж одна з моїх улюблених!

На крик прибігла мати та наказала все прибрати і більше книги не ображати, бо вони наші друзі.

— Артем, подивись, ельфи на обкладинці похмурі! Мама, тато, як таке може бути?

— Справді дивно. Завтра обов’язково полікуємо книжку, а зараз пора спати — відповіла мати.

Вночі Артем прокинувся від якогось шуму. Він сів у своєму ліжечку та побачив величезну книжку без обкладинки, в неї були очі та довгі руки з ножицями. Вона старанно різала спортивний костюм Артемчика на маленькі шматочки.

— Ти що таке робиш?! — хлопчик був настільки здивований від побаченого, що навіть не злякався.

— Це моя помста!

— Ти пошкодила мій костюм! Батьки будуть тебе лаяти!

—Уявляю, як ти їм говориш, що вночі я порізала на шматочки твій одяг, — книжка затряслась від сміху. Але раптом посерйознішала. — Ти на мене подивись! Ти мене зовсім без мого яскравого, глянцевого, найкрасивішого костюму в світі залишив!!!

— Вибач мене, будь ласка! Завтра я все полагоджу! Чесне слово!

— Добре, я повірю тобі.

Зранку Артем попросив матір допомогти йому полагодити книжку.

— Звичайно! Треба добре ставитися до книжок і вони віддячать тобі, показуючи нові пригоди та відкриваючи дивовижні міста! Якщо бажаєш, ми почитаємо з тобою.

Того дня хлопчик уважно слухав історії з книг. Йому дійсно було цікаво. Він захотів скоріше навчитися читати самому, щоб робити це, коли забажаєш.

Вночі Артем знову прокинувся від якихось звуків. Він побачив купу книжок, які стояли біля його ліжка. Які ж вони були кумедні! З маленькими очима, в руках у деяких з них були музичні інструменти, а тонка висока книжка тримала диригентську паличку.

— Він прокинувся, починаємо! — зашепотіли книжки.

Після помаху диригентської палички деякі з них заграли на інструментах, деякі почали співати, а інші танцювали, смішно підскакуючи на тоненьких ніжках та розмахуючи сторінками.

— Якщо будеш нас читати, то дізнаєшся багато, — співали книжки.

— Дякую! Мені дуже сподобалось! Тепер я знаю, як це цікаво, читати книжки! — сказав хлопчик після вистави.

Наступного дня він сам попросив матір почитати йому, а потім ще сестру, коли вона повернулася зі школи, а ввечері ще і батька.

— Оце так диво! — сказала Діана.

— Я тепер кожен день хочу читати! — відповів Артемчик. — І з книжками буду поводитися дуже акуратно!

— До речі, ельфи на обкладинці знову посміхаються! — здивовано помітила дівчинка.

А ти знаєш грамоту і не любиш читати книжок.

Слова: Наталя Свойкіна
Музика: Наталія Антоник

І сторінки погортала.

Забруднилась – киця й мишка

Уночі її читали.

Плаче книжка, мишко,

Плаче, кицю, нишком,

Розлетілись сторінки

І обшарпались боки.

Я покличу в гості мишку

І покличу з нею кицю,

В бруді лапки брати книжку

Замазурам не годиться!

Не журися, книжко,

Миє лапки мишка,

Киця клеїть сторінки

І обшарпані боки.

Вийшло, як годиться:

Вміють мишка й киця

І читати залюбки,

І підклеювать боки!

Джерело: сайт “Українські пісні” http://www.pisni.org.ua

Видрукувати Нравки краще на папері щільністю 125г/см

Сьогодні виготовимо V-подібну святкову листівку. Заготовка такого плану: смужка висотою до 3 см (не враховуючи знизу країв для приклеювання), під кутом, зігнута посередині, із загнутими знизу краями, ширина – 10, 5 см. І коротша, близько 8 см. Найзручніше їх робити із зігнутого поздовж картону А-4. Для того, щоб відігнути знизу на смужці краї для приклеювання, посередині, на місці згину робимо знизу надріз.

Приклеювати слід краї заготовки до основи листівки – зігнутому на половину А-4 аркуші картону – щоб місце згину великого листка збігалося із місцем згину паперової смужки. Заготовка має виглядати V-подібно. Коли ви приклеїли смужки, спробуйте відкрити і закрити листівку – якщо смужки складаються і розкладаються – можна вирізати звірят, дерева і кріпити на першу (довшу) та другу (коротшу) заготовки.

Перш ніж приклеювати дерева, перевірте, чи вони не будуть завеликими, якщо згорнути листівку.

Розмальовувати та підписувати листівки потрібно на власний смак.

Підготовлено з сайту https://nravokids.com

*      пригадка черговим прибрати домівку після сходин;

*      згадуємо, хто чергує до і після наступних сходин.

в) привіт (“Закриваємо наші сходини новацьким привітом “Готуйсь!”);

г) розхід.