Провід
комендант: ст.пл.скоб Роман Задорожний, ОХ
бунчужний: пл.розв. Сергій Баглай
писар: ст.пл. прих. Мудрий Павло,ОХ
Учасники вишколу
Ілона Кащук пл.уч. 8096 822-33-23 с.г. “Фурії”/ Хмельницький
Анна Вержак пл.уч. 80954727487 Підг. к. ім. І. Вільде/ Чернівці
Степан Фарат пл.розв. 80934382582 Підг. к. ім. М. Палідовича-Карпатського/ Миколаїв
Ігор Радченко ст. пл.прих. 80661903424 ст. Нікополь
Юрій Скрипець пл.розв. 80935253911 Підг. к. ім. М. Палідовича-Карпатського/ Миколаїв
Артем Шевчик пл.прих. 80963971924 к.ч.85 ім. В.Ґерети/ Козова
Арсен Матяш пл.прих. 80976115968 к.ч.85 ім. В.Ґерети/ Козова
Ярослав Капустинський пл.прих. 80984677988 к.ч.29 ім. Юрія Старосольського/Тернопіль
Валентин Хома пл.прих. 80962643371 к.ч.29 ім. Юрія Старосольського
Програма вишколу:
11:00 Збір в станиці, реєстрація
11:30 Відкриття вишколу
12:00 Знайомство з вогненним шоу, історія, чар вогню
12:35 Гра
12:50 Обладнання, яке використовується у вогняному шоу
13:15 Гра
13:30 Тренування
14:10 Гра
14:25 Мистецтво театру: музика, заробіток, створення театрів, колективів
15:00 Перекуска
15:30 Фотографування вогняного шоу
16:00 Тренування
16:45 Техніка безпеки
17:10 Тренування з запаленими поями
17:30 Опитник
18:10 Вихід на місце виступу
18:35 Тренувальні виступи
19:30 Закриття
20:00 Розхід\Роз’їзд
Мистецтво, що підкорило вогонь
Вогонь – одна з чотирьох базових стихій, чи не найбільше зних манив людину, чарував, ніколи не давав спокою. Недарма ця стихія вважалась такою, що очищує, оберігає, дає нове життя і перероджує. Чи не у кожній язичницькій міфології у тій чи іншій формі бог вогню чи блискавки займає почесне місце серед очільників пантеону. Та й християнські обряди, звичаї і вірування не позбавлені ритуалів та легенд, пов’язаних із вогнем – у кожній церкві горять свічки, у середні віки саме через вогонь «очищали» тіла єретиків, а біблійна біблійний пророк Ілля був одним із найбільш шанованих простим людом християнських святих.
Попри всі намагання, приборкати вогонь нікому так до кінця і не вдалось. Проте така досконала і небезпечна стихія дала народження одному із найкрасивіших та найекстремальніших видів мистецтва – фаєршоу. Тих, хто підкорює вогонь – виконують різноманітні трюки з вогнем, а також використовують його у реалізаціях творчих ідей називають фаєрфайтерами.
Зародилось це мистецтво на узбережжях Тихого океану, ймовірно, у Новій Зеландії. Мужчини племен Маорі здавна виконували щось схоже на танець по-різному крутячи камінці на мотузках, таким чином тренуючи силу та вправність.
На початку ХХ століття австралійські бродячі цирки запозичили у них ці трюки, здогадавшись замість мотузка використовувати тонкий ланцюжок,а замість камінця – тканину, просочену гасом. Тканину підпалювали і під бій барабанів та бубнів розважали публіку танцями з вогнем. Культура «вогненного шоу» широко використовувалась рухом хіпі, пізніше її запозичили реконструктори та рольовики. Зараз саме вони найчастіше виконують трюки з вогнем, хоча мистецтво фаєршоу стало самостійним і зараз існують цілі «вогняні театри» та клуби.
Не варто забувати і про вклад у культуру «вогненного шоу» і південноамериканських індіанців – ті здавна жонглювали короткими тонкими паличками, підпаленими з обох боків. Також своєрідними «фаєрщиками» були середньовічні європейські «ковтачі вогню». Думаю, зайве пояснювати, що вони робили із запаленими факелами – назва говорить сама за себе.
Сучасні фаєршоу набагато видовищніші, ніж раніше – адже фаєрщики значно розширили свій «арсенал». Тепер вони використовують не лише звичайні пої (гніт, прикріплений на ланцюжку), а і «стаффи» – металеві палиці, до кожного кінця яких прикріплений гніт, «віяла» – декілька металевих лозин, що жорстко скріплені в одному кінці, кожен з яких в іншому кінці увінчаний невеликим гнітом, «кігті» – металеві лозини, що кріпляться безпосередньо до пальців, та багато, багато іншого (про це ще піде мова далі).
Це мистецтво є дуже видовищним, і, як не дивно, не дуже небезпечним, адже, по-перше, фаєрщики спершу довго відпрацьовують рухи із незапаленими інструментами, по-друге, шанс підпалити на собі одежу чи волосся дуже малий, якщо дотримуватись елементарних правил безпеки – збирати волосся у хвіст, чи пов’язувати косинкою, одягати вузький одяг із натуральних тканин, що закриває руки по кісточки та ноги по щиколотки, бажано темний, бо, на відміну від перспективи підпалити себе, перспектива забруднитись кіптявою дуже реальна.
Втім, не варто забувати, що фаєршоу перестає бути небезпечним лише за умов дотримання правил безпеки. Вони є доволі простими, тож не варто ними нехтувати. Наймасштабнішою подією для українських фаєрщиків є «Київський фестиваль вогню», що відбувається щороку у червні.
Усі небайдужі до магії вогню запрошуються поспостерігати за виступами та батлами, взяти участь у майстер-класах. Окрім, власне, виступів із вогнем у програмі передбачені також театральні та циркові номери, конкурс інсталяцій, фотографій, ярмарок.
Проте не завжди виступи фаєрщиків є санкціонованими – іноді вони проводяться зовсім без підтримки держави. Навіть такі широкомасштабні шоу, як «Київський фестиваль вогню» підтримують, в основному, приватні спонсори, а не державні структури. Менші ж виступи часто закінчуються проблемами із правоохоронними органами. Тому, якщо ви надумали чудового літнього вечора підзаробити, покрутивши пої чи помахавши віялами, подбайте про те, щоб поблизу не було жодних дерев’яних будівель та легкозаймистих речовин, застерігайте роззяв які зберуться на вас подивитися, щоб вони тримались на безпечній відстані.
ЯКІ ІНСТРУМЕНТИ ПОТРІБНІ ДЛЯ «ВОГНЯНОГО ТАНЦЮ»?
Найбільш поширене обладнання, вживане у “вогненному шоу” з прадавніх часів, — пій (скор. від poitoa — на мові маорі — «кулька в мішку на мотузочку»). Пої бувають декількох видів, розрізняються перш за все за типом використання («тренувальні» — для відробітку нових елементів і «бойові» — для виступів), по вигляду («вогненні» — пій просочується керосином і підпалюється, і «світлові» — пій світиться завдяки світлодіодним елементам або хімічним джерелам світла). Пої складаються з ґноту (який просочується в горючій речовині), ланцюга (тонкого, міцного і гнучкого ланцюжка) і петель, що надягаються на пальці. Вдеяких випадках замість петель використовуються спеціальні рукоятки. Існуютьтакож різновиди поїв, в яких на кінцях ланцюга прикріплений не один, а декілька ґнотів.
Комета – один великий ґніт на довгому ланцюжку (один великий пій).
Стафф, жердина (staff) — як правило металева труба (зрідка 6 — дерев’яна палиця), до кожного кінця якої прикріплений ґніт.
Девілстік (devilstick) — назва не має нічого спільного з дияволом і походить від грецького слова devil, яке означає «перекидати». Одне з найскладніших оснащень — зовні нагадує невеликий стафф, але в рух приводиться не гронами рук, а парою спеціальних паличок.
Віяла (fans) — декілька металевих лозин, що жорстко скріплені в одному кінці, кожен з яких в іншому кінці увінчаний невеликим ґнітом.
Даблстаффи, дабли (double staff, doubles) — два коротких стаффи. Кігті, або «вогненні пальці» — металеві лозини з ґнітом на кінцях, які, на відміну від віял, не скріпляються жорстко один з одним, а за допомогою спеціальних насадок або рукавичок кріпляться на пальцях.
Факели — двома факелами можна крутити в руках, а трьома і більше – жонглювати.
Видування вогню — виприскування з роту керосину крізь полум’я факела. В результаті в повітрі утворюється велика вогненна куля.
Вогненна скакалка (skip rope) – це скакалка, яка горить. Можна стрибати через неї поодинці, крутити нею, можна зробити мотузок довшим так, щоб двоє тримали і крутили, а третій стрибав, здійснюючи різні акробатичні трюки.
Обруч (hoop) – металевий обруч з 6-8 ґнотом. Можна крутити на тілі або на руках, підкидати в повітря. При невеликій вазі можна жонглювати або крутити декількома обручами одночасно
ТЕАТР ВОГНЮ
Театр Вогню – це театр, що спеціалізується на створенні вогняного шоу, або фаєр шоу – тобто постановок з використанням відкритого вогню. Найчастіше вистави відбуваються на відкритому просторі – на вулиці, площі, в парку і т. п. з тієї причини, що сценічна робота з вогнем накладає високі технологічні вимоги до сцени (негорючий матеріал сцени, відсутність дорогої апаратури та пожежної сигналізації над сценою, розмір сцени). Крім того, театр Вогню – досить молодий напрямок, і велика частина подібних театрів – це стихійні групи одиноких любителів поїв, “крутильників вогню”, які вирішили заробити грошей. На даний момент деякі групи вже існують досить довго, щоб заробити хорошу репутацію і почати цілеспрямовано вивчати сценографію, хореографію, драматургію і використовувати їх у своїх постановках. Головною особливістю театрів вогню слід вважати те, що їх, по суті, не можна класифікувати як “театр”, а, скоріше, як “перфоманс-група”. Подібна діяльність в англомовній термінології іменується “performance art”. Лише унікальні одиниці з них дійсно створюють драматичні спектаклі з яскраво вираженим сюжетом, персонажами,зав’язкою, розвитком та кульмінацією.
БІЛЬШЕ ПРО ВОЛОДІННЯ ІНСТРУМЕНТАМИ ФАЄРЩИКА
Пої – вид жонглювання кульками на мотузках, які тримають в руках і крутять у різних напрямах, схоже на жонглювання булавами (художня гімнастика). Вони походять від традиційного мистецтва народу маорі, Нова Зеландія, де пої є одним з елементів національного мистецтва капа хака (маорі Kapa Haka) (слово «пої» означає на мові маорі – «куля»). Народ маорі до цього дня зберігає традиції виконання пої. Такі виконання часто є обов’язковою частиною державних церемоній, святкових і громадських виступів. На даний момент мистецтво пої пішло далеко від оригінальної культури 8 маорі. У колах жонглерів зародилася ціла субкультура пої, що перетворила кручення поїв у хобі, тренування або шоу. Пій вважаються однією з форм жонглювання і пойстери стоять в одному ряду з жонглерами, крутильниками жердин та їм подібними. Крім того, пої увійшли в технічний арсенал цирків і вуличних театрів. Багато хто вважає, що вогненні пої – це максимум можливостей для пойстера. Вони складаються з ланцюга і кевларових (базальтових, азбестових, вуглеволоконних) «ґнотів», які вимочуються в горючі рідини (рідкий парафін, гас, солярка) і підпалюються. Пойстер, який працює з вогнем, повинен бути достатньо компетентний, щоб не піддати ризику ані глядачів, ні себе. Існує безліч видів вогняних поїв. Найпростіший – це пої з двома ґнотами. Є кілька видів ґнотів, що розрізняються за часом і яскравістю горіння:
Акордеони (Accordian). Досить популярні, оскільки їх простіше всього зробити самому, і вони досить яскраво горять. Але недолік в тому, що в центрі болтом можна затягнути туго, а в кутах щільність складання буде менша. Можна прошити кути дротом, але все одно виходить недостатньо щільно. Результат – не дуже великий час горіння, тому що паливо в них просто не утримується.
Роли (Rolls). Теж досить популярні. Їх можна зробити абсолютно різних розмірів, збільшуючи площу (взявши стропу ширшу) або обсяг. Перше – для розміру полум’я, друге – для часу горіння.
Monkey fist. Це такий великий вузол – мавпячий кулак. В’яжеться з мотузки. При їх виготовленні всередину потрібно вставляти який-небудь сердечник, тому такі ґноти завжди досить важкі. Але теж добре вбирають і добре горять.
Клубок. В основному з азбесту – беруть азбестову мотузку, роблять клубок і обмотують зверху сіткою з дроту.
Кафедрального типу. Один такий ґніт робиться з двох вузьких кевларових смужок. Дуже добре вбирають паливо і менше його розбризкують, так як у них менше щелин.
Moonblaze. Виготовляються за типом Кафедрального, але з більшої кількості стрічок і через це більше вбирають палива, менше розбризкують і довше горять.
Death Star. За описом – горять спочатку дуже яскраво, потім як звичайні кафедрали. Виготовляються за типом мунблейзів, але іншим за кутом складання.
Ізис (Isis). Вважається одним з найкращих ґнотів. Через те, що він складається з шнура, має відносно малу вагу, багато вбирає, має велику площу горіння і надходження кисню всередину й мало бризкається. Використовується для фітіля на стаффі і як ґніт для поїв.
Комети. Ґноти, які дають найбільше вогню, але і менше всього горять. Якщо їх зробити дуже великими, то їх стає складно крутити через розмір та вагу. Для деяких поїв використовуються по кілька ґнітей, які називаються «шашлики». Також є варіація поїв – вогненні змії (у російському варіанті також часто іменовані вогняними косами) (fire snakes) – коли замість ґніту використовується кевларова (азбестова, керамічна і т. д.) мотузка. Робота з такими поями виглядає майже так само, як робота з прапорами, але є один маленький нюанс, їх не можна зупиняти і не крутити, так як вогонь йде вгору до рук, якщо Ви їх зупинили, то покладіть на землю. Виготовляються безліччю способів починаючи від прив’язування азбестової мотузки до ланцюга, закінчуючи складним плетінням. Більшість пойстерів, як професіоналів, так і любителів воліє робити власні пої. Найпростіший варіант тренувальних поїв – це всього лише пара шкарпеток і пара тенісних м’ячиків. Більш складніші пої робляться з самих різних матеріалів.
Мотузки мало важать, їх легше купити, але ланцюг набагато міцніший, і завдяки спеціальним карабінам не 10 перекручуються і не заплутуються при крученні. Карабіни для ланцюгів також використовують для швидкої заміни ґнотів і для зняття ручок. Частина досвідчених пойстерів додає обважнювачі на ручку, для виконання різних трюків типу кидків. В інтернет- магазинах можна придбати безліч різних ґнотів і ручок. Таким чином, створення власних поїв обмежується тільки вашою фантазією.
Обертання жердини – це величезна гілка мистецтва жонглювання. Так само як і пойстери, крутильники жердин (стаффери) використовують один або дві жердини. Починати крутити держаки значно складніше і небезпечніше ніж пої, але все більше людей віддає перевагу трюкам з жердиною. Велика кількість схожих технік може бути взятою з бойових мистецтв типу bojutsu.
Контактний Стафф. Варто зауважити, що технік обертання стаффа декілька. Дві найбільш популярних техніки це – «спінова» (він анг. Spin – обертання, обертати, крутити) і «контактна» техніка. Спін – класика обертання жердини, яка найчастіше властива цирковим артистам і полягає в тому, що «стаффер» у процесі виконання номеру не випускає жердину (держаки) з рук (виняток – підкидання у повітря). Контактна техніка, у свою чергу, має на увазі під собою те, що артист намагається, навпаки, тримати стафф в руках найменший час, і полягає це в тому, що стафф контактує безпосередньо з тілом людини, наприклад з шиєю, торсом, зап’ястями, ліктями, плечами і т. д. Простіше кажучи, стаффер плавно «катає» жердину по тілу,використовуючи відцентрову силу стаффа. Для такої техніки стафф повинен виготовлятися специфічном чином: рекомендується використовуватися легший каркас (саму жердину, трубку) і більш важкі наконечники (ґноти). Така жердина також може відрізнитися від оригінальної («спінової») довжиною – спіновий стафф, своєю максимальною довжиною не повинен перевищувати відстань від землі до плеча стаффера, в той час як довжина 11 контактного Стаффа повинна бути не менше відстані від землі до плеча, тобто та довжина яка в спіновому стаффі є максимальною, у контактному буде мінімальною. У плані безпеки контактний стафф набагато небезпечніший від спінового, адже артист часто втрачає стафф з поля зору і орієнтується тільки по відчуттях (приклад – стафф знаходиться на спині). Частіше за все через помилки страждає шкіра шиї, рук від плеча до ліктя, спина від опіків, так що рекомендується використовувати засоби захисту від опіків пріоритетно на цих ділянках шкіри. Не рекомендується видувати полум’я з контактного шеста безпосередньо перед виступом, тому що від гасу рукоятка жердини стає більш слизькою (або іншого палива), що може призвести до опіків. Рекомендується тренуватися і вчитися крутити контактний стафф в тонкому одязі з рукавами, так як рукави оберігають від опіків на руках, а товщина одягу безпосередньо позначається на тому, наскільки добре ви відчуваєте стафф. Також варто звернути увагу на залежність матеріалу з якого зроблений одяг і рукоятка стаффа (її обмотка), наприклад, якщо кращі синтетичні тканини (що, до речі саме по собі не рекомендується, адже вони менш вогнетривкі, ніж натуральні тканини) то, виходячи з того, що стафферу завжди хочеться домогтися максимальнї єдності рукоятки Стаффа з одягом, треба використовувати гумові обмотки, або якщо одяг натуральний (бавовна, шерсть) то шкіряні. Крутити контактний стафф без обмотки (з металевою рукояткою) не рекомендуються.
Фаєр-шоу – навчання без мук
Ти ніколи не тирмав поїв чи стафа в руках, але тобі дуже, ну дуже хочеться навчитися? Насправді, навчитися красивому мистецтву фаєршоу не дуже складно, якщо уникнути певних типових лоя новачків помилок. Якщо кілька разів «обпектись» (в переносному значенні) на початку, можна розгубити весь запал (знову ж таки, в переносному значенні) до занять фаєршоу. Щоб цього не трапилось, варто знати, як починати вчитися. Повір на слово – теорія іноді не менш корисна, ніж практика.
Із яким інструментом ти не хотів би виступати надалі – почни з поїв, а не зразу хапайтесь за стаф чи віяла. Вони дають достатню свободу рухів і з ними найпростіше освоїти базові елементи, які потім використаєте і в роботі з нішим реквізитом. До того ж, робота, наприклад, з роуп-дартом, вимагає певної фізичної підготовки, і якщо ви хочете навчитись працювати з вогнем «вже і зараз», роуп-дартом ви навряд чи оволодієте.
Інша помилка, якої часто припускаються новачки – одразу починати тренуватись із «бойовим» реквізитом. Бойові пої досить важкі, і отримавши кілька разів по чолі чи інших тендітних місцях, можна втратити будь-яке бажання займатись далі. Але навіть найзапальніші початківці починають переживати, як би не вдаритись, замість того, щоб думати, як би правильно відпрацювати елемент. До того ж, гніт часто роблять зі скловати, і якещо ви не хочете, щоб після кожного заняття тіло нестерпно свербіло – спробуйте все ж взяти довгі шкарпетки, в носки яких заштовхаєте тенісні м’ячики, або мішечки з крупою (манна, пшенична або пшоняна каша найкраще підійдуть для цієї шляхетної мети).
Якщо тренувальні пої у вас вже готові, і ви сповнені рішучості навчитись із ними поводитись, у вас є кілька варіантів, як це зробити:
1) Із мережі Інтернет легко можна скачати відеоуроки. Їх безліч як на youtube, так і vkontakte. Обирайте відео більш-менш нормальної якості, краще англомовне (заодно можна покращити свій рівень англійської). Можна просто стягнути відео і спробувати повторити те, що роблять люди там, але це надзвичайно важко, і лише найнастирнішим і найпедантичнішим радимо займатись таким чином.
2) Знайти когось, хто покаже вам базові елементи наживо. Таких людей також можна відшукати через інтернет, але краще робити це через особисті знайомства, оскільки переважно уроки у досвідчених фаєрщиків коштують, м’яко кажучи, недешево. Після осягнення базових елементів вчитись по відео стає набагато простіше, адже подумки вже можна «розкласти» те, що робить майстер фаєршоу на екрані на простіші елементи.
Взагалі, є три рівні майстерності фаєрщика – на першому людина оволодіває базовими елементами, на другому – починає виступати синхронно з кимось, на третьому – це вже постановки цілих перформенсів. Якщо ви все-таки хочете перейти на інший реквізит, в принципі, буде достатньо володіти поями на першому рівні.
Корисні поради і маленькі секрети для тих, хто починає займатись фаєром:
1) Якщо ви працюєте з віялами чи стафом без обмотки, вам буде набагато зручніше крутити в рукавичках – ви не стиратимете шкіру.
2) Часто на гноти керосин просто наливають. Це неекономно, краще використовувати ємність для замочування.
3) Навчання піде значно краще, якщо ви стежитимете за своєю фізичною формою – банальна зарядка з вправами на розтяжку щоранку набагато покращує координацію рухів.
4) Звісно, ця істина дуже проста, проте про неї часто забувають — реквізит прослужить вам куди довше, якщо ви з ним бережно поводитиметесь. Слідкуйте, щоб гніт не бруднився, навіть досягнувши рівня, коли ви перестали бити себе по всьому, по чому можна, не тренуйтесь із “бойовим” реквізитом — від ударів і падінь, які неминучі, коли ви відпрацьовуєте нові елементи, він оббивається.
ТЕХНІКА ОБЕРТАННЯ ПОЯМИ
Airwrap – елемент, а точніше, сімейство елементів обертання поїв, коли ланцюжки зчіплюються між собою, прокручуються в такому стані деякий час, а потім знову розчіплюються. Compound Circles – техніка обертання поями, коли не тільки пої обертаються в руках, але і самі руки роблять кругові рухи. Поєднуючись, ці обертання утворюють дуже красиві візерунки.
Антіспін (antispin) – техніка обертання поями, коли пойстер робить великі кола прямими руками, причому пої і руки обертаються в протилежних напрямках. Як правило, використовується в елементах «квітка» і «фонтан»
Метелик (butterfly) – базовий елемент обертання поями.
Вісімка (weave) – базовий елемент обертання поями.
Врап (wrap) – родина елементів обертання поями, так чи інакше пов’язаних із зупинкою намотування одного або обох поїв на руку, ногу, іншу частину тіла або сторонній предмет. Найчастіше використовується для зміни напрямку обертання.
Видування вогню (firebreathing) – набравши в рот гас, з силою плюнути ним на палаючий смолоскип. Утвориться велика вогняне хмара.
Ізолювання (isolation) – техніка обертання поями, коли центр обертання знаходиться не близько кистей рук, а зміщується до середини ланцюга. Ефектно виглядає як з вогнями, так і з середини, але вимагає великої вправності.
Гіперлуп (hyperloop) – елемент обертання поями з серії airwrap’ов, коли пої, зчепившись прокручуються між руками, а потім розчіплюються з іншого боку.
Колесо (buzzsaw), Кроссер (crosser) – елементи обертання поями.
Млин (windmill) – базовий елемент обертання поями.
Пятибітка (пятибітна вісімка, 5 beat weave) – елемент обертання поями, різновид вісімки.
Фонтан (fountain) – елемент обертання поями.
Квітка (flower) – елемент обертання поями з серії Compound Circles.
Крокуючий метелик (thread the needle) – елемент обертання поями, різновид метелика.
Штопор (corkscrew) – елемент обертання поями. Інша назва – горизонтальний млин.
Спорядження
Девілстік (від грец. Devil – перекидати і англ. Stick – палиця) – палиця з ґнотами на кінцях, яку можна крутити і підкидати двома іншими паличками що менші.
Діаболо (diabolo) – предмет для маніпулювання, що нагадує велику котушку або іграшку йо-йо. У руках дві палички, між якими натягнута мотузка. Цією мотузкою діаболо можна підкидати, ловити, крутити й робити багато інших трюків.
Віяла (fire fans) – конструкція, за формою аналогічна звичайному віялу. За зовнішній стороні кріпиться кілька ґнотів (або один довгий ґніт). В основному віяла крутять дівчата на виступах. На покрутах зустрічається досить рідко.
Мотузки (fire snakes) – пої з коротким ланцюгом і довгими ґнотами, зробленими з кевларової або азбестової мотузки.
Вертлюг (swivel) – свого роду шарнір, який кріпиться до ланцюга, щоб та не закручувалася при обертанні пої.
Замочка – ємність з пальним, в яку опускаються пої і просочуються паливом. Як правило, представляє собою розрізану каністру або невеликий тазик чи відерце.
Карабін – пристрій, призначений для швидкого з’єднання елементів конструкції поїв. Звичайний туристичний карабін, тільки меншого розміру. Рекомендується використовувати карабіни з фіксатором, а інакше вони можуть зчепитися під час обертання поїв. Як це не дивно, трапляється досить часто.
Кафедральний (cathedrals) – різновид ґнотів для поїв.
Glow poi – пої, у яких замість ґноту прикріплені кулі або палички, що світяться в темряві.
Monkey Fist – великий вузол, сплетений особливим чином з товстої мотузки.
Люверси – заклепки з отворами. Прилаштовується до петель, щоб забезпечити кріплення ланцюга.
Метеор (meteor) – довга мотузка або ланцюг з двома ґнотами на кінцях. Її можна крутити як пої або як жердину.
Шкарпетки (sock poi) – тренувальні пої, зроблені з пари довгих шкарпеток. Зазвичай всередину кладуться тенісні м’ячики або мішечки з крупою.
Пальчики (fire fingers) – вісім або десять невеликих прутиків з ґнотами. Схожі на віяла, але не закріплені нерухомо, а надягають на пальці. Бувають двох видів: або кожен пальчик одягається окремо, або всі прироблені до рукавички.
Комети – пої особливої конструкції з ВЕЛИЧЕЗНИМ полум’ям.
Патисони – різновид ґнотів для поїв.
Завіси (finger straps) – дві петлі зі шкіри або міцної стрічки, які кріпляться до ланцюга, щоб за них можна було тримати пої і крутити їх. Одягаються на пальці.
Піропоі (піротехнічні пої) – пої, у яких замість ґнотів до кінців ланцюжків прилаштовується піротехнічні фонтани. При крученні з них на всі боки красиво розлітаються різнокольорові іскри.
Роли (rolled heads) – різновид ґнотів для поїв.
Треники – див. Тренувальні пої.
Тренувальні пої (practice poi) – пої, у яких замість ґнотів прироблені тенісні м’ячики або мішечки з крупою. Використовуються для тренування та вивчення нових елементів. Часто до м’ячика прив’язуються стрічки, які красиво майорять у повітрі при крученні.
Факел (torch) – невелика палиця, палаючи, з одного кінця. Природно, горить не сама палиця, а ґніт, намотаний на цей кінець. Часто використовується як джерело світла. Два факела можна крутити в руках, а трьома і більше — жонглювати.
Ґніт (wick) – палаючий елемент конструкції різних предметів для маніпулювання. Просочується паливом і підпалюється.
Шашлик (multiple poi heads) – різновид поїв. У шашлику на ланцюгу не один ґніт, а кілька
Жердина/стаф (staff) – палиця з ґнотами на кінцях, яку можна крутити в руках.
Шплінт – металева шпилька, яку іноді використовують при виготовленні ґнотів.
ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ І БЕЗПЕКИ
1) Звісно, палаюче волосся та одяг виглядають дуже ефектно, проте щоб уберегти себе від небажаних «спецефектів», вам слід завчити, як «Отче наш» – одяг – з натуральних тканин, щольно прилягає до тіла, волосся, навіть не дуже довге – зібране, можна навіть під косинку. Щодо волосся, до речі, – загорання безпосередньо від вогню – це не найгірше, що може з Вами трапитись. Як правило, в таких випадках Ви відбудетесь легким переляком і зіпсованою зачіскою. Воно також може заплутатись в ланцюгу, і тоді наслідки будуть набагато плачевнішими – без опіків не обійдеться.
2) Перед тим, як ви запалюєте пої, їх слід ретельно струсити. Якщо Ви цього не зробите, існує небезпека, що вже горючі залишки керосину попадуть на глядачів
3) Якщо тебе приваблює техніка дихання вогнем, не варто забувати, що керосин токсичний. Тому брізери часто використовують замість керосину звичайний спирт — він теж токсичний, але наслідки менш плачевні. Якщо Ти дихаєш вогнем, у жодному разі не можна цього робити проти вітру. Після “плювка” обов*язково витирай рот від керосину.
4) До посудини, в якій замочуватимете пої, в жодному разфі не можна підходити з відкритим вогнем. Посудина повинна знаходитись поза зоною, в яку будь-яким чином може потрапити відкритий вогонь — в процесі виконання трюків, наприклад. Варто пам*ятати, що замочка може не тільки загорітись, а й просто перевернутись, тому бажано, щоб хтось за нею стежив. Не варто також залишати біля неї свої речі (на випадок, якщо її хтось таки переверне).
5) Завжди заздалегідь готуйте вологу ганчірку для гасіння реквізиту. Кладіть її на поліетиленовий пакет, щоб вона не забруднилась об землю, адже бруд псує реквізит.
6) Якщо ви крутите в приміщенні (тут не йдеться про фаєршоу локального масштабу у власній увартирі — таким краще взагалі не захоплюватись, а про фестивалі, корпоративи і т. п.), обов*язково треба віджиматти гніт сухими серветками.
7) Прибирайте за собою сміття після закінчення виступу. Переважна більшість “відходів” – легкозаймисті, тому не полінуйтесь донести їх до сміттєвого контейнера — можливо саме ця проста дія допоможе запобігти пожежі.
8) Перевірка поїв перед виступом повинна стати вашою залізною звичкою. Перевірити слід гвинти, кільця, ланцюг, петлі, всі кріплення. Неперевірений інвентар не можна використовувати.
9) Якщо Ви крутите не в рукавичках, не давайте свій інвентар першому-ліпшому. Якщо ви крутите, наприклад, віяла, дуже часто трапляється, що руки стерті в кров і ви можете заразитись чим завгодно. Слідкуйте, щоб бруд і керосин не потрапляли на кільця, а краще – мийте їх після кожного використання.
Речі, які потрібно з собою взяти:
1. Реквізит (Стаф / пої/ віяла і т.д.)
2. Паливо
3. Замочка
4. Ганчірка для гасіння реквізиту
5. Пляшка води
6. Сірники / запальничка
7. Камера / фотоапарат (якщо є)
8. Аптечка
У багатьох фаєрщиків такий список висить на дверях. Слід завжди звірятись із ним перед виходом, після цього можна почуватись спокійно, адже знаєш, що нічого не забув.
В АПТЕЧЦІ МАТИ:
• Лідокаїн (краще спрей) – хороше знеболювальне. При сильних опіках без нього не обійтись.
• Пантенол – не лише знеболить місце опіку, а й пришвидшить загоєння.
• Бинти
• Ватні тампони.
• Бактерицидний пластир
• Знезаражуючий засіб – найкраще використовувати перекись водню.
Також добре мати з собою розчин фурациліну – при перев’язці варто змочити ним бинти, щоб вони не прилипли до рани.
При дотриманні всіх правил безпеки підпалити себе, насправді, досить важко. Проте, якщо раптом на Вас загорівся одяг – головне – не панікуйте. Від того, що Ви бігатимете з гучними криками «горю» полум’я тільки пошириться. Ляжте на землю, щоб збити вогонь. Якщо поруч із вами є асистент, чи ваші друзі, вони зорієнтуються і заллють місце загорання водою чи зібють його мокрою ганчіркою. Якщо діяти спокійно і оперативно, найвірогідніше, обійдеться без серйозних наслідків. Проте, якщо Ви все ж обпеклися, діяти слід так:
1) Охолодити місце опіку, щоб руйнування тканин від гарячої температури не продовжувалось. Найкраще – промити місце опіку холодною водою. Якщо до рани прилипли шматки одежі, їх у жодному разі не можна відривати – це повинен зробити лікар. Якщо на місці опіку зявились пухирі, їх у жодному разі не можна проколювати. Це не пришвидшить процес одужання, а збільшить ризик зараження.
2) Після охолодження місце опіку треба забризкати лідокаїном, через кілька хвилин – пантенолом.
3) Щоб опік швидше і безболісніше гоївся, можна ставити компреси із розчином фурациліну, або «Спасателем».
Варто пам’ятати — гас — токсична речовина. Якщо гас потрапляє в дихальні шляхи, може розпочатись гостре отруєння організму, є небезпека, що почнеться задишка, блювота, відбувається зниження вмісту цукру в крові (що, в свою чергу, призводить до запаморочення), при сильному отруєнні можливі незворотні зміни в тканинах печінки, порушення серцевих ритмів.
Якщо такі отруєння часті, розвивається анемія, змінюються структури кісткового мозку.
Тому, якими б видовищними і красивими не видавались виступи брізерів (тих, хто “плює” вогнем), краще гарно потренуватись з водою, а не з гасом. До того ж, керосин дуже шкідливий для зубів — звичайна пломба “розлазиться” після чотирьох-п*яти “плювків”, зубна емаль витримує такі “удари долі” трішки краще, але зловживати не варто.
У деяких людей на гас може розвинутись алергічна реакція, тому перш, ніж перший раз дихати вогнем протестуйте ділянку шкіри на зап*ясті або згині ліктя — для цього туди слід нанести невелику кількість керосину. Якщо на шкірі з*явились опіки, набряки, висип, краще навіть не починати “дихати вогнем”, адже слизова рота набагато чутливіша, ніж шкіра на руках.
Контакти клубів:
1. http://vkontakte.ru/club16074890 – Тернопіль
2. http://vkontakte.ru/club7278047 – Київ
3. http://www.fireart.com.ua/ – Київ
4. http://protynochi.com/ – Київ
5. http://fireart.com.ua/ru/shkola-ognennogo-iskusstva.html – Київ
6. http://www.fireshow.com.ua/index.php — Харків
7. http://vkontakte.ru/club2405068 — Kiev Fire Fest
8. http://www.firefest.info/ — Kiev Fire Fest
9. http://www.shadowsoffire.cv.ua/ – Чернівці
Про Вишкіл Вогняного Шоу “Фенікс”
З Пластового Порталу
28 листопада в Тернополі відбувався Вишкіл Вогняного Шоу “Фенікс”
Якось та й бувало, що ми уявляли себе чи великим Прометеєм, чи крутим супер героєм, який володіє стихією вогню, чи навіть самим Гаррі Поттером. Ось і чудова нагода навчитися, а можливо і втілити свою уяву в реальному житті 😉 28 листопада в станиці Тернопіль відбувся феєричний вишкіл вогняного шоу «Фенікс».
Розпочалося все зі звичайнісінького цирку. Учасники понапихавши в довгі шкарпетки тенісні м’ячики почали виконувати з ними небезпечні трюки та акробатичні танці.
Оцінивши все це дійство висококваліфіковані інструктори зразу взялися не за голову, а за працю. Через декілька годин пластуни навчилися вимальовувати шкарпетками в повітрі «вогняного мителика», «вісімку», «трибітну вісімку», «пилу» і, звичайно, власного творіння трюки.
Аби дати якихось перспектив цим старанним розмахуванням, організатори заходу надали корисні контакти з клубами, які займаються вогняним шоу в різних містах та місця, де можна придбати обладнання для нього, адже все таки мали надію, що хтось таки й стане в майбутньому справжнім фаєрщиком.
На вишколі учасники також ознайомилися з історією, видами знарядь (стафом, поями, кометою, віялом і ін.), фотографуванням і чарами вогняного шоу.
І ось, нарешті, можна було сховати шкарпетки в сумку або ж одіти їх назад на ноги і взяти в руки справжні запалені пої. Ось тут то й почали замічатися тремтіння рук, переляканий погляд і бажання втікти, але провід не надавав такої можливості. Найбільше переживалося за пташок, адже спочатку їх відлякували просто запахом шкарпеток, а тепер є вірогідність, що їх зажарять і подадуть на вечерю коменданту.
Та ні, все вийшло просто чудово! Таких позитивних емоцій годі було й очікувати! Вражень безліч! Учасники щасливі, комендант ситий, сусіди в шоці, а я просто хочу ще 😉
Автор новини: Ірина Боцюк
З Тернопільської газети “20 хвилин”
Навчать, як підкорити вогонь, пластуни у Тернополі 28 листопада, на вишколі вогняного шоу “Фенікс”.
Учасникам вишколу розкажуть про те, як користуватися різними знаряддями вогняного шоу. А кваліфіковані інструктори навчать базових елементів фаєршоу.
У програму вишколу входить навчання вогняного шоу з такими знаряддями, як пої, стаф, віяло, – розповідає організатор заходу Роман Задорожний.
Також учасників навчать, як тренуватися самостійно. Причому не купуючи ніякого обладнання, а використовуючи підручні матеріали. Також інструктори розкажуть про те, як заробити собі ім’я у цьому напрямку, про перспективи розвитку “фаєрщика”. Також, за словами Романа, учасники вишколу спробують разом поставити вогняне шоу, щоб учасники отримали можливість першого публічного виступу.
Також цікавим для учасників вишколу будуть корисні контакти з клубами, які займаються вогняним шоу в різних містах, – розповідає Роман. – А також контакти людей, які виготовляють і продають обладнання для вогняного шоу.
Автор новини: Віталій Дерех