Виряд / кошторис:
Виряд:
- Зручний одяг
- Перекус
- Светер
- Фотоапарат(за бажанням)
- Співаники
- Свідоцтво про народження
- Додаткові гроші(на всякий випадок)
Загальне
Мета: Привити любов до мандрівок, показати що по всій Україні є дуже гарні місцини. Здружити гурток, навчити планувати одноденну мандрівку.
К-сть: 7 юначок + 1 виховниця
Вік: 12 років
1. Зібрати всю необхідну інформацію: доїзд, матеріали для гутірки (міні- екскурсія).
2.Створити легенду.
3. Скласти програму з юначками(врахувати їхні побажання).
4. Скласти кошторис, розрахувати вкладку.
Програма:
Година | Що робим |
7.00- 7.30 | Збірка на вокзалі |
7.30-11.00 | Доїзд в поїзді(ігри, здавання точок) |
11.00-12.00 | Перекус, відкритя |
12.00-14.00 | Міні-екскурсія по замку |
14.00- 15.00 | Обід в санаторії |
15.00- 17.30 | Прогулка в парку, гутірка природознавство, фотосесія, закриття |
17.30-20.30 | Доїзд додому(враження, ігри) |
Опис
Поблизу с. Чинадійово на території розкішного парку санаторію “Карпати” знаходиться колишній мисливський замок-палац Шенборнів.
Після поразки визвольної війни 1703-1711 рр. всі маєтки князя Ференца II Ракоці перейшли до королівської казни, а в 1728 р. вся Мукачівсько-Чинадіївська домінія була подарована цісарем Карлом VI архієпископу Лотару-Францу фон Шенборну (1655-1729) у довічну власність, який в свою чергу доручив управління володіннями кузену та майбутньому спадкоємцю Фрідріху-Карлу фон Шенборну (1674 – 1746). Для ведення всіх справ було призначено управляючих і час від часу відправлялись інспектори для перевірки.
Граф Фрідріх Карл фон Шенборн для економічного розвитку краю заселив Мукачівсько-Чинадіївську домінію переселенцями з Німеччини, яким для заохочення видавались паспорти, грошові винагороди, земельні ділянки та матеріали для будівництва житла. Крім того ремісники звільнялись від податків на десять років, а селяни – на шість.
В 1746 р. Мукачівсько-Чинадіївську домінію успадкувала австро-угорська гілка родини – Шенборни-Бухгейми, які на відміну від своїх німецьких родичів вели світський спосіб життя. Новою володаркою маєтностей стала графиня Шенборн-Менфред. За господарювання її сина Євгена-Ервіна фон Шенборна-Бухгейма (1738-1817) домінія почала швидко розвиватися, завдяки продуманій політиці розвитку сільського господарства та ремесел.
У родини Шенборнів стало доброю традицією щоосені навідуватися у Сент-Міклош (назва Чинадійово почала використовуватися з 1944 р.) і влаштовувати полювання.
Саме для цього в 1890-1895 рр. в урочищі Берегвар на місці дерев’яного мисливського будиночку Ервіном-Фрідріхом фон Шенборном-Бухгеймом (1842-1903) було побудовано замок-палац, куди він та його спадкоємець Фрідріх-Карл фон Шенборн-Бухгейм (1869-1932)запрошували іменитих гостей з Будапешта та Відня.
В проект замку архітектора З. Грессерсона було закладено особливу символіку. Для прикладу, в Європі, а особливо у Німеччині, зустрічаються замки, в яких кількість веж відповідає кількості днів у році, а в проекті замку Шенборнів за основу був взятий астрономічний рік: кількість вікон – 365 – відповідає кількості днів у році, 52 кімнати – кількості тижнів, 12 входів – кількості місяців.
Замок побудований з цегли і покритий фігурною черепицею, а в архітектурному відношенні близький за типом до французьких ренесансних замків “доби мушкетерів”, де кожна деталь – чи то димохід, чи то вежа – не просто виконують свої прямі функції, але і виступають окрасою будівлі.
Особливу атмосферу задає різномасштабна конструкція дахів. Двері під’їздів та вікна над ними прикрашені вітражами.
На годинниковий вежі можна бачити фамільний герб родини Шенборнів.
На чотирьох різних за формою вежах замку встановлено флюгери, на яких вибито дату побудови замкау – 1890.
Замок складається з двоповерхового південного парадного крила, що завершується величною чотириповерховою вежею з годинником та двоповерхового північного господарського крила, які об’єднує церква-каплиця.
Замок розташований в центрі так званого англійського парку-дендрарію, який займає 19 га. Місце для розміщення замку було вибране настільки вдало, що навіть не було потреби змінювати довколишній ландшафт.
У парку росте безліч рідкісних видів рослин: самшит, катальпа, сосна Веймута, канадська ялина, японська вишня, рожевий бук, італійська гліцинія, сріблястий клен, оцетове дерево та інші. Тут можна зустріти також цікавих представників тваринного світу.
Озеро на території парку за своєю формою повторює контури Австро-Угорської імперії того часу. На озері плавали лебеді , а графські гості катались на човнах.
У 1928 р. після земельної реформи здійсненої чехословацьким урядом, Мукачево-Чинадіївська домінія була ліквідована. Граф, щоб не втратити своїх володінь організував фінансову операцію, за якою концерн “Біньон” з французьким, швейцарським та чеським капіталом придбав землі домінії за мінімальну ціну і відразу ж передав їх фірмі “Латориця”, головним акціонером якої був граф Шенборн.
Напередодні Другої світової війни замком Шенборнів хотів придбати сам Герман Герінг, але президента тоді вже існуючої Карпатської України А. Волошина не привабила обіцяна позика в 10 мільйонів марок, що на той час була досить не великою сумою, і німці отримали відмову.
Останній власник мисливського палацу граф Георг-Ервін фон Шенборн-Бухгейм (1906-1989) залишив Мукачево у вересні 1944 р. В 1945 р. замок було реорганізовано у будинок відпочинку, а у 1958 р., після візиту М. Хрущова, на його базі був відкритий перший кліматологічний санаторій в Закарпатті, який спеціалізувався на лікуванні серцево-судинних (кардіоневрологічних) захворювань. Будівля замку стала головним корпусом комплексу.
Для огляду та екскурсій з 9.00 до 17.00 відкриті камінний зал та бібліотека замку. В інтер’єрі частково збереглися парадні сходи та комини.
В пиміщеннях замку проходили зйомки кількох сцен радянського фільму-бестселлеру “Сімнадцять миттєвостей весни” та казки “Снігова королева”.
На території парку діє бювет з мінеральною водою “Поляна Купель” та є справжнє “Джерело Краси” з цілющою водою.
Всі бажаючі можуть відвідати невеличкий сувенірний базарчик.
Навпроти входу до санаторію , якраз біля траси Мукачево – Стрий знаходиться гарна старовинна будівля залізничної станції “Санаторій Карпати”.
В архітектурному плані будівля залізничної станції повністю повторює романтичний стиль палацу. Графи Шенборни в кін. 19 ст. потурбувалися про зручне транспортне сполучення на території своїх володінь.