самовиховання Архіви - Пластова банка

Плюси, мінуси і підводні камені “дистанційного” виховництва

Новий час — нові можливості і нові виклики.

Пластові виховники, в своїй більшості, — представники проактивної молоді, які часто підтримують та розуміють важливість громадської активності, пошуку та використання можливостей для розвитку. Відповідно, їх мобільність — внутрішньо та зовнішньо українська є вищою, ніж у середньостатистичних молодих людей. Зокрема це стосується академічної мобільності — програми обміну, переїзд, у зв’язку з вступом чи випуском із закладів вищої освіти; можливостей позаакадемічної діяльності — волонтерство чи стажування в інших містах або закордоном; та особистого життя — можна змінити роботу, одружитись, та в кінці кінців, без особливих причин переїхати в інше місто.

Наївно сподіватись, що 100% пластових виховників будуть залишатися в своєму місті та відкидати різноманітні можливості лише через наявність в них гуртків.

В кінці кінців, не завжди можливо ці можливості відкинути — іноді прийняти їх необхідно.

Саме тому з плином часу і глобалізації кількість «покинутих» гуртків зростає — якісь з них розпадаються, якісь знаходять нових виховників, а якісь — намагаються працювати самостійно з «номінальним» виховником. Виховники, в свою чергу, далеко не завжди морально готові залишити свій гурток і продовжують працювати з ним дистанційно.

От тільки не завжди подібна праця виходить ефективною та має результат, відповідно до мети Пласту.

Частина 1. Теоретична — сильні та слабкі сторони дистанційного виховництва.

Причини переходу на дистанційну роботу з гуртком в загальному викладені вище: в основному, це підвищення географічної мобільності серед молоді (виховників). Здавалося б, найкращим рішенням було б передати гурток в руки іншого виховника — та не завжди такий варіант видається можливим: часто в станицях і на діючі гуртки рук не вистачає.

Відповідно, лишається дві опції — покинути гурток або продовжувати з ним працювати на відстані. Питання лише в тому, як вийти з ситуації, що склалася, у форматі win-win. Для цього можна проводити різноманітні аналізи та планування, згідно ваших поточних умов. Одним з найпростіших методів для такого планування є проведення SWOT-аналізу ситуації.

**SWOT-аналіз (приклад)**
Сильні сторони	Слабкі сторони
– вищий рівень відповідальності та самоорганізації юнацтва – широкий спектр-інтернет ресурсів	– відсутність виховника фізично – порівняна недоступність для особистого контакту – менша кількість практичних занять – емоційна прірва між гуртком та виховником
Можливості	Загрози
– запрошення інструкторів он-лайн – подорожі гуртка в місто виховника – включення в програму сходин інтерактивних матеріалів (трелло, кахут…)	– зменшення зацікавлення в пластуванні – розчарування у виховнику – перехід юнацтва суто на “теоретичне” пластування – розпад гуртка

Сильні сторони:

– вищий рівень відповідальності та самоорганізації юнацтва: за рахунок відсутності виховника фізично, у юнацтва випрацьовується звичка брати відповідальність за організацію сходин на себе, вони частіше самостійно готують програму сходин та самі стежать за ритуалами (про них згодом);

– широкий спектр інтернет-ресурсів: коронавірусна криза принесла в світ багато викликів, але що стосується он-лайн навчання – ця сфера поповнилася купою нових і цікавих інструментів, які можна застосовувати і під час планування та проведення гурткових заходів.

Слабкі сторони:

– відсутність виховника фізично

– порівняна недоступність для особистого контакту: виховник для юнацтва, окрім всього, є саме тою підтримкою та старшим другом, якому можна довіритись, розказати про проблеми та «вилити душу». Але за фізичної відсутності останнього, важко вийти на контакт віч-на-віч. Розмови телефоном в свою чергу далеко не завжди мають той самий ефект, який має особиста розмова.

– менша кількість практичних занять: якщо юнацтво ще не має великого таборового досвіду або досвіду практичного пластування, то основним організатором мандрівок/теренівок є їх виховник (якщо ми говоримо не про курінні чи станичні заходи, а про відпрацювання практичних навичок в межах гурткової роботи). Виховник може потурбуватися про інструкторів, які би займалися з дітьми умовним розпалюванням багать та в’язанням вузлів по місцю, інакше – практичне пластування на таборі влітку може стати неприємним сюрпризом для юнацтва.

– емоційна прірва між гуртком та виховником: ми не одноразово говорили і чули, що в Пласті гурток з часом стає такою собі бандою. Коли ж ми викреслюємо присутність виховника, він вже не розділяє ті самі емоції, які відчувають діти, а вони, в свою чергу, не мають сильного емоційного контакту з впорядником.

Як бачимо на схемі, перехід на дистанційне виховництво, особливо на етапі закінчення першої-початку другої проби, має як сильні, так і слабкі сторони. Слабких сторін та загроз класично більше, тому наша основна задача – запобігти їх розвитку та спробувати перевести їх в першу половину квадрата. То як це зробити?*

*можете спробувати добрейнштормити квадрат, згідно особистого досвіду або пробувати робити це разом з вашим гуртком – якщо ситуація для вас актуальна. Результати пропрацьовуємо по цій же системі – шукаємо слабкі сторони та загрози і думаємо, як можна «перекинути» їх в першу половину квадрата.

Частина 2. Практична — як підготуватися та провадити діяльність в гуртку на відстані.

Дистанційне виховництво зазвичай не є дуже спонтанним рішенням. Ми плануємо переїзд щонайменше за місяць, відповідно до планування потрібно додавати не лише пошук квартири, але і підготовчу роботу з гуртком. Деякі пункти потребують більше, ніж місяць часу, тому адаптувати їх можна під свої умови і залучати до цього КВ, друзів-виховників з інших куренів, тощо.

1. Дати юнацтву якорі.

Уявімо дві ситуації: гурток, який не належить до куреня/пластує «теоретично»/перебуває на етапі здачі першої проби… і ідентичний гурток, який встиг трохи «покататися» — на табори, вишколи, курінні заходи, тощо. Якщо із рівняння фізично прибрати виховника — який гурток з більшою вірогідністю залишиться в Пласті?

Юнацтву (і всім нам, загалом) потрібно за щось чіплятися, щоб лишитися в організації. Поки вони не мають широкого досвіду — якорем для них в Пласті є в першу чергу їх виховник: його цікаві історії, авторитет і класні відзначки на однострої. У випадку ж, якщо вони «побачили світ» — кількість та якість цих якорів збільшується: це і таборові плани, і друзі, і атмосфера, і здача точок, проб та вмілостей, тощо.

Важливо зважати на чар пластування. В першу чергу під цим мається на увазі, що ваша дія має працювати не стільки на кількість, скільки на якість. Не потрібно відправляти дітей на всі вишколи округи та зголошувати на найкрутіші, по вашому, табори: концепція «швидше, вище, сильніше» може відклякнути і часто не працює.

Цільовими є, в першу чергу, емоції юнацтва.

Тому відправляйте дітей на цікаві для них табори, сприяйте спілкуванню в курені, розширюйте кругозір, «акліматизовуйте» в пластовому середовищі. (і не лише у випадках, коли плануєте їхати;)

2. Організувати самоорганізацію.

Іншими словами: донесіть важливість особистої відповідальності. Ця точка не може бути реалізована за 1 сходини. Більше того, вона важлива не лише для тих, хто планує вести гурток дистанційно, але і для ширшого пластового товариства.

Поступове зменшення ролі виховника при підготовці до сходин стане помічним, в іншому ж випадку – юнацтво не буде підготовленим до вирішення організаційних питань і занадто різке, непідготовлене перекидання відповідальності на них може налякати і демотивувати.

Пункт зменшує свою актуальність для тих, чий гурток переступив поріг другої проби та вже має певний досвід самоорганізації, але у випадку гуртків-першопробників він є досить важливим.

Що можна робити для розвитку відповідальності та самоорганізації?

Поступово давати юнацтву готувати елементи сходин (гутірку, гру, майстерку)
Виховувати наполегливість: фрази «Спробуй ще раз», «Не здавайся» — мають стати одними з девізів виконуваних дій.
Старше юнацтво варто залучати до роботи з молодшими гуртками, участі в підстаршині акцій.
Юнацтво має зрозуміти власні обов’язки: разом з ними можна зробити власні маніфести, прописати договори абощо.
Навичку відповідати за власні рішення та розставляти пріоритети потрібно виховувати поступово.

Гра «Хто на що здатний»: випадковим чином обирається ведучий. Кожен в колі має придумати йому завдання, яке той має виконати. Коли всі завдання проговорено, учасникам повідомляється, що насправді вони мають самі виконати свій наказ. Якщо юнак або юначка, придумуючи завдання, не подбала про важкість його виконання – слід проговорити з ними моменти емпатії та відповідальності за власні дії.

3. Зберегти довіру.

Юнацтво може негативно прийняти звістку про те, що виховник їде. Скоріше за все, так і станеться і до цього потрібно бути готовим. Тому юнацтву дуже важливу пояснити причини свого від’їзду та донести, що ти все одно лишаєшся їх виховником та другом.

Наша діяльність як виховників не обмежується трьома годинами на тиждень: з часом виховник стає тією людиною, яка може направити і підтримати; ментором, як звично говорити сьогодні. Відповідно, питання правильного підходу і особистого контакту з гуртком та кожним окремим його членом виходить на перший план.

У випадку, коли виховник постійно поруч – зробити це не так важко (або, принаймні, природно). В нашому ж випадку фізична відсутність виховника грає велику роль і з часом гурток, хочеш чи ні, відвикає від впорядника. Важливо зробити так, щоб це відвикання торкнулося лише звички бачити вас фізично, а спілкування і довіра все ще лишалися на попередньому рівні.

Можна провести сесію питань-відповідей, де щиро відповісти на всі питання, пов’язані з вашим від’їздом, які їх цікавлять, а можна просто поговорити і зробити акцент на тому, що відстань не змінить ваше до них ставлення.

4. Виховувати обов’язковість і традиції.

Кожен гурток має свої, давайте назвемо їх ритуали, — традиції, колективні звички, обов’язки (до точкування, наприклад) і таке інше. Ці ритуали важливо напрацьовувати впродовж всього пластування, але у випадку переходу на дистанційне виховництво, варто набрейнштормити нові актуальні ідеї, що з часом можуть теж перетворитися на традиції. Гарно, якщо такі ідеї будуть включати офлайн активності.

Що це може бути?

виховник щонайменше щокварталу має приїжджати до гуртка
раз на півроку-рік гурткова мандрівка в місто виховника (або будь-яке інше, де виховник може бути присутній)
загальна збірка на свята (наприклад, день народження гуртка)

тощо

Окрім подібних ритуалів, важливо виховувати двосторонню обов’язковість (не примус, а саме обов’язковість: систематичні сходини або заходи, якщо не було заявлено про інше).

Чому двосторонню – тому що без присутності гуртка, відповідальність за нього притуплюється не лише у юнацтва, але і у виховника. Варто віднайти особисту мотивацію до систематичного проведення сходин, планувати і виділяти на це час, підтримувати спілкування з гуртком в «позаробочий» час, щоб ілюзія присутності підтримувалась. Окрім цього можна ознайомитись з двофакторною теорією Герцберга і спробувати мотивувати себе згідно неї.

Якщо ж говорити про гурток – їм легше підтримувати обов’язковість хоча б через те, що вони лишаються групою і бачаться між собою. Наша задача, як виховника – власним прикладом показувати, що з нашою відсутністю нічого не змінюється і система сходин лишається тою ж, що і до переїзду.

Висновки.

Дистанційне виховництво позбавляє і вас, і гурток фізичного контакту. Очевидно, що такий підхід не може повною мірою забезпечити виконання пластової програми, зокрема на початкових етапах. Але оскільки дана форма роботи є, частіше, вимушеною, ніж обраною, якісною підготовкою і відповідальним ставленням, ми можемо забезпечити максимально ефективну роботу гуртка.

Основні тези, про які важливо не забувати під час дистанційної роботи, це: емоції юнацтва, тісний особистий контакт та систематичність ритуалів.

Бонус: поради виховниць, що мали досвід дистанційного виховництва.

ст.пл. Юля Блашко, ЧП: переїхала з Хирова на навчання в Кропивницький.

- Регулярні сходини з умовою: коли я – онлайн, дівчата мають бути разом і триматися купи.
- Гутірки могла читати я, але ігри завжди були “на” гуртку: вони придумували та проводили такі ігри, в яких могли б бути залучені вони і я одночасно.
- На будь-яких неформальних збірках – ватрах, курінних заходах, вечірках, – я була з ними на одній хвилі. Дівчата телефонували і, якщо це була, наприклад, костюмована вечірка, я теж мала костюм і відповідну атмосферу за екраном.

ст.пл. Оля Смолярчук: переїхала з Луцька в Харків на навчання в УАЛ, а згодом – до Києва.

- Працювати з гуртковою. Багато:) щоб ви були у співпраці, бо це основна опора в дистанційному виховництві. Вона і сходини може провести і порішати всі питання на місці.
- Обов’язково брати участь в великих акціях гуртка, змаганнях, мандрівках. Планувати час так, щоб в найбільш емоційні моменти бути з ними.
- Постійно бути на зв’язку з батьками, особливо коли дівчата ліняться ходити на сходини.
- Краще не лишати гурток якому 1-1,5 роки, бо вони ще не повністю сформовані як команда і їх легко розгубити, коли живий контакт не частий.
- Приїжджати на сходини хоча б раз в місяць.

ст.пл. вірл. Аня Олексин, Бунт:

- Найважливіший період виховництва (тим більше дистанційного) – перші рік-півтора. Тобто етап нульової та першої проб. Бо від того, як закладуться основи, як гурток “зіграється” як команда залежить дуже багато.
- Час від часу потрібно робити гурткові виходи: мандрівки, походи в гори. Це те, що найбільше згуртовує.
- Якнайшвидше змотивувати юнацтво їздити на крайові акції та табори: не зважаючи на ситуацію в станиці, курені, такі акції ще більше закохують в Пласт, створюють відчуття приналежності до величезної організації.
- Етап другої та третьої проб включеність виховника може бути не настільки велика. Він/вона більше виконує роль мотиватора та рольової моделі. Що стосується третьої проби, то важливо мотивувати юнацтво її здавати; не перекладати відповідальність на 11 клас і ЗНО, а все ж знаходити можливості допомагати складати план, допомагати в самих проєктах і рефлексувати по пройденому.
- Також важливо мати внутрішньокурінну (або внутрішньостаничну) взаємолію: залучати старше юнацтво до виховання молодшого, запрошувати в підстаршину акцій. Це допоможе зрозуміти, що їм довіряють, усвідомити власну відповідальність та побачити, що вони вже мають певні знання та досвід, якими можуть ділитися.
- По можливості, мотивувати брати участь в міжнародних акціях: джемборі, ЮМПЗ і т.д.

Впровадження внутрішньогурткових правил для підвищення ефективності роботи в гуртку

Проект на здобуття І ступеня КВ УПЮ

Вступ

При проводженні занять з юнацтвом і юнацьким гуртком зокрема дороговказом для впорядника/впорядниці завжди має слугувати правильник УПЮ. Там описані система юнацького самоврядування, повноваження діловодів, правила щодо юнацького однострою, види та формати занять гуртка і т.д. Але в процесі занять впорядник/впорядниця поступово усвідомлює, що правильник УПЮ не є вичерпним джерелом інформації для занять юнацтвом, томущо зіштовхується з багатьма дрібними моментами, проблемами в масштабах гуртка, які він не регулює або описання цих моментів є досить поверхневим і лишає багато простору для невизначеності. Мова йде в першу чергу про дисципліну і організаційні процеси на/до сходин/-ах.

Апелювання до пластового закону та індивідуальні усні директиви впорядника/впорядниці в кожній ситуації не є виходом з ситуації, оскільки не дають можливості юнацтву на самоврядування і містять в собі багато суб’єктивізму.

На мою думку, існує 3 виходи для усунення цієї невизначеності при виникненні такого роду моментів:

впровадження системи гурткових правил;
впровадження гурткового точкування;
комбінування двох попередніх методів.

Звісно, що третій варіант є найбільш оптимальним через свою комплексність, але в даному проекті я зосереджусь на системі гурткових правил, які є найбільш близьким і важливим елементом в діяльності гуртка особисто для мене.

Дефініція “Системи гурткових правил”

Це прописані в електронному або електронному вигляді документ з прописаними правилами, що регулюють проблемні ситуації, що регулярно виникають в процесі діяльності гуртка та спрямовані на їх вирішення. Дані правила передбачають заохочувальні завдання (НЕ покарання, оскільки їх в Пласті немає і ці завдання дійсно є заохоченням до виправлення юнаком/-чкою власної поведінки, комунікації тощо), що містять в собі виховний момент. До речі, дані правила можуть поширюватись і на впорядника/-цю і навіть краще якщо так буде (щоб мотивувати юнацтво, показуючи приклад).

Усі члени гуртка повинні мати доступ до цього документу. Дані правила поширюються на юнаків конкретного гуртка (хоча може бути так, що члени гуртка займають посади в курінному проводі і починають використовувати цей інструмент на рівні куреня, впровадивши його через раду гурткових).

Процес провадження системи гурткових правил

Гуртковий провід (головний орган юнацького самоврядування на рівні гуртка) в процесі організації роботи гуртка може зіштовхуватися з однотипними проблеми комунікаційного/організаційного характеру (запізнення, наявність одностроїв на сходинах і т.д.), які повторюються постійно.

Впорядник/-ця може наштовхнути/мотивувати гуртковий провід до впровадження системи гурткових правил за допомогою гутірки, обговорення на збірці тощо, АЛЕ ключовим моментом є те, що розробкою цих правил має займатися саме юнацтво (впорядник/-ця виконує лише дорадчу роль в цьому процесі і втручається у крайніх випадках).

В моєму розумінні мають бути наступні етапи цієї процедури:

розробка правил (проводиться гуртковим проводом, а також юнацтвом, що хоче долучитися до цієї ініціативи);
обговорення драфту документу з членами гуртка (в цьому процесі дуже важлива якісна модерація, щоб юнацтво зрозуміло доцільність впровадження цих правил, а також внесли пропозиції щодо змін або нових правил);
корегування правил відповідно до внесених на обговоренні пропозицій;
прийняття (на сходинах шляхом голосування абсолютною/кваліфікованою більшістю).

Впровадження даних правил в ідеалі має бути проговорено з усіма членами гуртка (наприклад якщо хтось був відсутній на обговоренні та прийнятті правил), а також зазначити дату початку дії правил. За їх виконанням має слідкувати гуртковий суддя або делегована людини у разі його/її відсутності.

Приклад системи правил в моєму гуртку (“Пантери” в курені ч. 93 ім. Св. Ап. Андрія Первозваного)

Пластун точний, саме тому юнаки мають з’являтися на усі гурткові сходини, мандрівки, акції тощо вчасно. За кожну хвилину запізнення юнак перед закриттям сходин має виконати 10 кроків ходіння качечкою (фізична вправа) під виконання гурткової пісні (рахування кроків доручається самому юнаку, довіряючи його словності, як пластуна). При попередженні мінімум за 2 години до гурткових активностей про запізнення через поважну причину юнак звільняється від виконання заохочувального завдання.
Юнак не допускається до гурткових, мандрівок і т.д. сходин без пластового однострою Винятком можуть бути гурткові акції, коли гуртковий попередньо повідомляє про необов’язкову наявність однострою або важлива причина з попередженням про відсутність однострою гурткового мінімум за 2 години до гурткової акції.
Гуртковий повідомляє про активності гуртка (курінні/гурткові сходини, мандрівки, станичні акції і т.д.) або їх відсутність на вихідних кожного тижня не пізніше середи (включно). Винятком може бути повідомлення про Свято Весни, курінний вертеп, курінний табір і інші активності, підготовка до яких вимагає більше часу, ніж 2 дні (томущо зазвичай сходини у мого гуртка в суботу). Сходини відміняються у випадку невчасного повідомлення гурткового.
Члени гуртка мають повідомити про присутність на активностях, в яких гурток братиме участь на вихідних до 23:59 п’ятниці (щоб організатори мали інформацію про точну кількість присутніх і могли підготуватися, якщо планується якась гра, майстерка тощо). У випадку неповідомлення або невчасного повідомлення про присутність юнак не допускається до сходин.
Пластун пильний, саме тому він не відволікається на гаджети під час сходин. Винятком може бути прохання впорядника/-ці або членів гурткового про використання їх під час сходин. Гаджети, які відволікають юнаків на сходинах, складаються у спеціальну коробку до кінця сходин, після чого повертаються власникам.

Примітки та висновки

Після впровадження даних правил основні проблеми із запізненням, комунікацією до сходин та одностроями на гурткових акціях була вирішена і випадки застосування заохочувальних завдань за порушення правил мали поодинокий характер (якщо конкретизувати, то за пластовий рік було всього 5 випадків запізнень, 2 випадки недопущення до сходин через відсутність однострою і 1 випадок недопущення до сходин через невідповідальну комунікацію.. Важливим моментом є те, що дані правила розповсюджуються і на мене як впорядника разом із заохочувальними завданнями у разі їх порушення, що показує нашу з юнаками рівність перед встановленими правилами. Система даних правил знайшла підтримку черед усіх членів гуртка, оскільки була обговорена попередньо з ними і юнаки відповідально ставилися до виконання правил навіть без контролю гурткового судді, що свідчить про зростання власної відповідальності.

Варто зазначити, що в моєму гуртку в комбінації з даними правилами функціонує і гурткове точкування, яке доповнює ці правила і підвищує рівень дисципліни та ефективності роботи під час занять, проте воно додалося вже пізніше, а ключову роль зіграло саме впровадження цих правил.

Розробка такого документу дає юнацтву досвід впровадження законодавчих ініціатив, включаючи роботу з документами, процесом їх впровадження у дію, що може знадобитися їм у майбутньому.

Даний документ може бути трансформований у більш комплексний документ – статут гуртка (куди до правил можуть додатися інформація про гурткове гасло, пісню, опис традицій і т.д.), але це вже трохи інша тема ☺

Проект для дівчат підлітків «Я – цінна, Я – особлива, Я – гідна»

Завантажити проект в форматі PDF можна тут.

Вид проекту: навчально-виховний
Цільова група: юначки віком 12-16 років
Мета проекту: допомогти юначкам відшукати справжні цінності. Висвітлити деякі проблеми підліткового віку, приділяючи особливу увагу емоційній, психологічній, тілесній, моральній сферах розвитку дівчини-підлітка та її поведінці. Показати невимовну гідність майбутньої жінки і її тіла, серця, краси та життя, відкрити у собі промінчик того світла якого так потребує світ. Створити проект для дівчаток, з турботою про них і про їхнє життя в підлітковому віці і як наслідок в подальшому. Адже дівчатка – це майбутнє, юні берегині роду.
Актуальність теми проекту: Відомо, що процес переходу від дитинства до дорослості відбувається складно. Висока швидкість життя, розмиті межі між виборами у житті, обезцінювання, нові можливості, буря гормональних змін і як результат замикання у собі. Не викликає жодного сумніву те, що період підліткового віку дитини є періодом не лише суттєвих фізіологічних змін у молодому організмі, але й часом глибоких та тендітних переживань юної особи та усвідомлення нею багатьох аспектів власної тілесності. Здається, що діти щойно вийшли з дитинства, і тут їхнє тіло неочікувано зривається, обличчя покривається прищами, тіло стає незграбним, психіка зверх емоційною, і світ перетворюється в хаос.
Короткий опис проекту: Перший в Тернополі позитивний проект для дівчат-підлітків «Я – цінна. Я – особлива. Я – гідна», має на меті допомогти юначкам відшукати справжні цінності. Висвітлити деякі проблеми підліткового віку, приділяючи особливу увагу емоційній, психологічній, тілесній, моральній сферах розвитку дівчини-підлітка та її поведінці.
Інформація про реалізацію проекту: проект розпочався у вересні 2013 року. Автор ідеї проекту – Марія Хомів, лікар-психотерапевт. Співорганізатор та менеджер проекту – Наталя Зелінка.

ВСТУП
«Але ось настане пора, коли небезпека лишатись в тугому пуп’янку болісніша, ніж ризик розквітнути. І з того дня можливо усе зміниться. І від нас у великий мірі залежить майбутнє цієї квітки.».
Анаїм Нін.

Відпустити і відділити – не перестаючи любити, берегти, не закриваючи на ключ, чи не саме складне завдання в житті батьків підлітків» – Марія Хомів, автор ідеї проекту, лікар-психотерапевт.
Питання роботи з підлітками, напевно були актуальними та будуть такими завжди. Для когось ця робота виникає коли в сім’і виростає донька даного віку, а хтось з цим питанням стикається на пластових заняттях зі своїм гуртком Звісно, так як ми не ідеальні батьки чи виховники наші дні виховання не минають безхмарно, так як не все так просто складається в реальності порівнюючи з початковими нашими уявленнями. Попри те що в Пласті здійснюється різностатеве виховання, програма є однаковою, як для хлопців, так і для дівчат, тому є важливим, впровадження даного проекту в пластову програму для юначок віком 12-16 років Усвідомлюючи цю важливість – було вирішенло розпочати особливий проект. Щоб показати невимовну гідність майбутньої жінки і її тіла, серця, краси та життя, відкрити у собі промінчик того світла якого так потребує світ. Створити проект для дівчаток, з турботою про них і про їхнє життя в підлітковому віці і як наслідок в подальшому.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ
Перший в Тернополі позитивний проект для дівчат-підлітків «Я – цінна. Я – особлива. Я – гідна», має на меті допомогти нашим юнкам відшукати справжні цінності. Висвітлити деякі проблеми підліткового віку, приділяючи особливу увагу емоційній, психологічній, тілесній, моральній сферах розвитку дівчини-підлітка та її поведінці.
Проект розпочався в вересні 2013 року. До початку проекту було проведено усне опитування 20 дівчат 11-15 років, про що хочуть почути дівчата і на які саме заняття вони б хотіли додатково відвідати.
На даному етапі проект завершили 42 випускниці віком 12-14 років, та 36 випускниць 14-16 років відкривши для себе цікаві, нові грані особистості, та отримавши деякі відповіді на свої найважливіші запитання.
Це навчання та вклад кожного тренера – безсумнівно є цінними в житті. І ми віримо що обов’язково стане в пригоді кожній дівчині та стане невід’ємною частиною виховної програми Пласту.
Заняття відбуваються по вихідних, 5-6 занять в місяць протягом 2-х місяців. Курс включає в себе 12 занять, кожне тривалістю 90-130 хвилин.
Наповненість теми залежить від віку дівчат та їх зацікавленості у темі. Вік враховується при подачі матеріалу.
Кількість учасниць в групі – 14-16. Місця проведення занять змінюються, залежно від тренера та теми матеріалу.
Залучені спеціалісти:
• лікар-психотерапевт;
• психологи;
• акушер-гінеколог;
• фотограф;
• інструктор по самозахисту;
• моделі;
• перукар;
• директор ресторан;
• танцювально-руховий терапевт.
Цільовою аудиторією є дівчата, поділені на дві групи: 12 (11) – 14 та 14 – 16 років.
Набір у групи відбувається 1 раз в квартал.
На початку та по звершенні проекту відбувається анкетування учасниць.
Дана модель заснована на принципах комплексної подачі матеріалу, яка охоплює доступність пояснень та відповідність віку. На перших заняттях встановлюється емоційний контакт з учасницями, формується довіра та зацікавленість у проекті , узгоджуються правила та очікування від занять. В подальшому роз’яснюється матеріал та формується впевненість у власних можливостях, та навиках. Дівчина – є центром нашого проекту. Ми за нею спостерігаємо. Намагаємось почути, передати знання та свої напрацювання. Показувати напрямки пошуку інформації та знань. Зацікавити, а не заставляти відвідувати. Дихати вільно та відчувати натхнення. А вони якщо захочуть-зможуть на це опертись та понести це далі.
Це унікальна можливість розвитку у віці 12-16 років. На заняттях курсу дівчата отримують найнеобхідніші знання про роль, правильне призначення і покликання жінки, представлені в доступній і захоплюючій формі і допоможуть кожній дівчині виростати і ставати щасливою, гармонійною, душевною.
На заняттях курсу кожна учасниця:
• дізнається і відчує, в чому її унікальність, цінність, гідність і краса;
• освоїть навики догляду за собою;
• побачить свої сильні і слабкі сторони;
• дізнається, як розуміти себе та інших;
• зрозуміє, як покращити стосунки з батьками, вчителями, молодими людьми і подругами, адекватно поводитись в різних ситуаціях;
• ознайомиться з основними елементами самозахисту;
• дізнається в доступній формі про статеве життя підлітків, небезпеки та наслідки;
• прислухається до фахових порад, що усе разом в комплексі, послужить основою для пізнання і розуміння себе як впевненої особистості і додасть сили у прийнятті рішень в підлітковому віці та подальшому житті.

РОЗДІЛ 2. ТЕМИ ЗАНЯТЬ
Шляхом узагальнення висновків анкет та поміток тренерів з 3-х попередніх груп, та наших можливостей було створено до цього моменту такий напрям проекту:
Перед першим заняттям ми проводимо ознайомлюючу 1- годинну зустріч для батьків, і дітей, що дозволяє їм детальніше ознайомитись з роботою проекту, отримати відповіді на ряд запитань та прослухати лекцію про мови любові та дізнатись про «5 П»: підтримку, приклад, першість, прийняття та партнерство.
0. Знайомство. Правила. Уміння знайомитись як спосіб представити себе. Створення позитивної мотивації до занять.
1. Здібність представлятись та дотримуватись правил. Схожості та відмінності. Мої здібності як точка росту. Мої маленькі дракони-недоліки. Історії про підлітків у різних країнах – крос-культурний досвід. Історії про хороших людей та їх досягнення. Мрія про себе-колаж.
2. Танець та пластика розкриває дівчину на чуттєвому рівні, знімає психологічну напругу, розвиває пластику та поведінкову гнучкість. Ритм, темп, координація рухів, дає доступ до внутрішніх ресурсів, створення образу «Я» через танець.
3. Демонстративне бажання привертати увагу – це основні інтереси підлітків. Сам тому лекція про зовнішність, та догляд за собою має велике значення у формуванні їхнього бачення унікальної зовнішності кожної з них. Як змінити в собі те, що можна і слід змінювати, як доглядати за шкірою, волоссям, викликати внутрішнє одобрення та радість.
4. Розуміння відмінностей між чоловіком та жінкою, розуміння особливостей своєї жіночності та гормональних змін – виховує повагу до себе. Передавання нашого жіночого досвіду та таємниць про істинно жіночі теми (місячні, гігієна, збереження своєї гідності, кохання, вагітність, народження) . Відповіді на запитання , які не завжди зручно ставити батькам.
5. Підлітки приміряють на себе своє життя через манери поведінки, різні ролі, вони невпевнені та легко вразливі. Пізнання своєї самооцінки та її покращення. Акторське мистецтво та знайомство захопливий досвід життя поза лаштунками. Маски в житті людини.
6. Корекція агресивних тенденцій поведінки підлітків, формування навичок самоконтролю та саморегуляції, дослідження границь тіла, стресостійкість (вправи з елементами тілесно-орієнтованої терапії, стрес-менеджменту, психогімнастики, релаксаційні вправи). Фізична підготовка – як основа здорового розвитку: задоволення на батуті.
7. Відвага, контакт і довіра, основи самозахисту. Хода і грація.
8. Я – християнка. Жити та розвиватись з глибоким уявлення про єдність людини і всесвіту через єдність з природою та Богом. Піклування про пошук Бога у своєму житті. Притчі та легенди. Атмосфера творчості та безцінний досвід роботи власними руками із підручних матеріалів. На вибір, та в залежності від можливостей: (прикраси своїми руками ,розмальовування пташок із кавової тканини, тварини з валяної шерсті, творення власної ляльки з серцем із тканини – прототипу себе).
9. Модель балансу 4 сфер життя. Тайм-менеджмент, планування та хаос, здоровий спосіб життя. Тютюн, алкоголь, наркотики, СНІД в середовищі молоді. Авторитет компанії. Вміння вчасно сказати «НІ», цінувати себе і гідно шанувати своє тіло. Мотивація до змін.
10. Я і мій образ, краса за допомогою фото (1 фото).
11. Особливості харчування української молоді. Пригощання та етикет. Принципи визначення відповідності ваги тіла нормі. Вимірювання друга. Портрет голодуючої та «мода на худорлявість» . Вітамінні шпаргалки.
12. Емоції, уміння проговорювати свої відчуття, навики комунікації, уміння відмовляти. Арт-терапія (робота з пластиліном). Любов та моделі для наслідування. 3 стадії взаємодії з людьми. Уміння радіти простому Настанова на щасливе дорослішання. Урочисте вручення дипломів та фото.
На підтримуючому постпроектному етапі заплановано проводити зустрічі двічі: взимку та влітку.
Взимку 2-х денна зустріч на тему: Робота з інтелектуальними іграми , розуміння через ігри моїх здібностей. Пізнання мови грошей та уміння цінувати їх. Різдвяні іграшки та традиції.
Влітку 2-х денна зустріч на тему: Книга рослин (гербарій). Розуміння природних біоритмів, боді-арт, дихання та співо- і музикотерапія.
Висвітлення ходу реалізації проекту: https://www.facebook.com/g.teen

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЗАРАХУВАННЯ ПРОЕКТУ

ПРО ВАЖЛИВІСТЬ ПРОЕКТУ
Підлітки – найбільш відкрита до змін і найбільш складна частина нашого суспільства. Є величезна потреба у практичному застосуванні психологічних знань для дітей та їхніх батьків теж.
Які ж потреби і особливості підліткового віку? Відомо, що процес переходу від дитинства до дорослості відбувається складно. Висока швидкість життя, розмиті межі між виборами у житті, обезцінювання, нові можливості, буря гормональних змін і як результат замикання у собі. Не викликає жодного сумніву те, що період підліткового віку дитини є періодом не лише суттєвих фізіологічних змін у молодому організмі, але й часом глибоких та тендітних переживань юної особи та усвідомлення нею багатьох аспектів власної тілесності.
Чутливі та ранимі. Складні, нестандартні, вредні, неслухняні, як лише їх не називають. Для когось сучасні підлітки- затуркані, наївні, егоцентричні, для когось- цікаві , авантюрні, самодостатні, незбагненні. А ще допитливі, технічно грамотні. Вони тільки навчаються вибудовувати стосунки з іншими, пізнають самих себе та свої можливості, й тому часто припускаються помилок.
Важливо знати, що в цьому віці діти потребують розвитку персоніфікації висловлювань, довірливого спілкування, навчання принципу надії (позитивного підходу в баченні можливостей кожної людини), принципу балансу (гармонізації своїх первинних та вторинних актуальних здібностей), принципу самодопомоги( як стратегії віри в себе, адаптації та розвитку особистості).
Більшість красунь, як і писав Джон Елдрідж, хочуть розкрити красу, подобатись, пережити романтичну пригоду, бути потрібною та коханою, стати дорослою, мати можливість вирішувати самостійно та бути важливими серед їхніх подруг та у класі.
Дитина прагне до самостійності та визнання своєї думки, дорослі стараються зберегти авторитет, але часто відчувають себе розгубленими. Цей нелегкий вік психоаналітик Ф.Дольто називала «стадією омара». Скидаючи один панцир і не встигнувши наростити інший- підліток виявляється беззахисним. Він обороняється через противагу дорослим. Підліток задумується над своїми якостями, здібностями, порівнює себе з іншими, шукає відповіді на запитаня: Хто я? Який я? Навіщо я? У випадку відхилення в розвитку особистості, зазначені особливості формування самосвідомості супроводжують негативними емоційними переживаннями.
Реалії життя переконливо засвідчують необхідність допомоги у розвитку та профілактиці здоров’я молоді. Значущість проблеми на сьогодні поглиблюється тим, що в системі цінностей і життєвих орієнтирів суспільної свідомості відбуваються істотні зміни. На теперішній час, у містах України, склалась неблагпориємна ситуація зі станом здоров’я та соціального виховання підлітків.
Мені боляче дивитись на тих вже дорослих жінок, які приходячи до психотерапевта, розповідають як розпочали рано жити дорослим житям, зовсім до нього не будучи готовими. Перші сумніви, розчарування, біль, зневага, зранення, аборти, зранення, осуд. Чому чудовий час юності має бути такий? Адже кожна дівчинка мріє стати щасливою, красивою, хорошою і коханою. А її батьки бажають , щоб їх донька виросла доброю, розумною і успішною. Як реалізувати ці мрії ? І чи завжди ми знаємо, які якості розвивати юній дівчині, щоб вона цвіла, як казкова квітка і перетворилася в майбутньому на впевнену в собі, ніжну та одночасно сильну, справжню жінку?
Тому так важливо опиратися на краще в дитині, вірити в її можливості; підтримувати в дитині те позитивне, яке є, викликати прагнення стати кращою; навчити її усвідомлювати свої думки та бажання та чути інших, реалістично оцінувати свої сильні і слабкі здібності, зберігати душевну рівновагу. А також-найти унікальне звучання кожної дівчини, розуміння своєї Божої іскри, розуміння свого тіла, та свої жіночої сутності є зоною найближчого розвитку щодо майбутнього наших дівчат.
Розвиток самосвідомості, самоповаги, емоційно-чуттєвої сфери, розуміння свої жіночої суті є зоною найближчого розвитку щодо підліткової компетентності. Формування рівня здорової культури- є трендом сучасного століття і необхідним для розвитку людей. Так важливо навчитись розвиватись по 4 сферах: турбуватись про потреби тіла, розуміти успіхи та невдачі, розвивати свої здібності та таланти, навчатись просити підтримку у інших, встановлювати нові контакти, вчитись реалістично приймати світ, себе та свої можливості.
Це можливо в межах просвітницької діяльності, моделювання позитивного психоемоційного діалогічного простору, формуванню морально-духовних цінностей гідних людей, розвитку комунікативних здібностей, підбору відповідно віку корисного матеріалу та формуванню довірливих взаємостосунків.
Східна мудрість стверджує – посій думку і ти пожнеш вчинок, посій вчинок і ти пожнеш звичку, посій звичку і ти пожнеш характер. Усвідомивши цю істину, ми отримуємо інструменти які є важливими для нашої самореалізації та для допомоги іншим.
Вірю, і знаю, що заняття є цікавими і залишить свій потрібний слід в житті. І звісно, якщо дитина окрім занять, друзів, вчителів, школи, насамперед буде оточена любов’ю тата та мами, її почуття значимості буде досить міцним і дасть змогу перейти ініціацію і сповідувати Божі закони на своїй батьківській землі.
Успіх нашої початкової роботи багато в чому залежить від того, наскільки батьки зможуть підтримати корисні зміни своїх дітей. Ми шукаємо єдність, не дивлячись не те, що ми різні. Вони-інші, як ми. На їх боці- молодість та енергія, на нашому- досвід та вік. Вони-закриті, але потребують підтримки, вони-цікаві, але треба щось про це знати.Ми, мами, колись були, такими як вони зараз. Але кожен з нас був і є унікальним. Особливим. Цінним. Гідним.

Марія Хомів – лікар-псохтерапевт, автор ідеї проекту.

ПРО ВАЖЛИВІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТУ У ПЛАСТОВУ МЕТОДУ ВИХОВАННЯ.
Безумовною цінністю є переживання власної Гідності та визнання цінності Гідності загалом. У підлітковому віці ми зустрічаємо дівчинку із спектром своєрідних їй відчувань, нових психологічних утворень. Згадую свій досвід виховництва та виклик створення умов освітнього процесу у гуртку. Це намагання та втілення бути гнучким до лабільності юначок, їх внутрішніх особистісних процесів, групових. У Пласті важливо діалогізувати простір між виховником, юначкою, групою юначок. Саме цей проект є вдалим прикладом неформальної освіти у межах постмодерну.

ст.пл.вірл. Олександра Ніздрань,
магістр психології, аспірантка Інституту соціальної та політичної психології (лабораторія психології мас та спільнот) НАПН України; психолог Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні, член Української спілки психотерапевтів.

Матеріали з пластового вишколу “Мудрість”

4-6 грудня 12 курінь УСП “Рутенія” та колишні члени Вовчої Ліги проводили вишкіл для старшопластунів – “Мудрість”. Цей вишкіл, – перший з циклу М.Ш.В., – мав теоретичний характер і був присвячений в основному знанням і практикам, що необхідні для планування, організації і проведення проектів, в тому числі пластових.

Ми віримо у принципи “відкритості” і “доступності” інформації, тому вирішили зробити доступними для пластової спільноти відеоматеріали і презентації з вишколу “Мудрість”.

Гутірка “Наради”

Гутірка “Успішний проект”

Гутірка “Тайм Менеджмент”

Майтерка “Кроссфіт”

Майстерка “Пластовий ніж”

Сподіваємося, що інформація стане вам корисною під час підготовки до проведення заходів та таборів.

Організація самовиховання особистості

Із сподіванням на співпрацю –

Зоряна Удич, Орл

Тел. (067)7100675

Email: chumazza@gmail.com

Дозвольте запропонувати на ваш розгляд методичні рекомендації для виховників УПЮ щодо організації самовиховання юнацтва.

Дані рекомендації укладені з метою популяризація ідеї самовиховання серед членів Пласту – НСОУ, формування у виховників основних знань, умінь та навичок щодо організації цього процесу для юнацтва, залучення до нього та надання фахової підтримки.

Аргументація актуальності:

Пласт позиціонує себе як організація самовиховного спрямування. Нажаль, аналіз діяльності виховників, програм УПЮ, тематики вишколів виховників та інструкторів, свідчить про недостатню підготовку пластових кадрів і залучення членів організації до усвідомленого самовиховання, розуміння ними змісту цього процесу, сформованість уявлення, вмінь та навичок самовдосконалюватися і допомоги у цьому іншим.

Розв’язання цієї проблеми можливе за рахунок здійснення цілеспрямованої підготовки пластових інструкторів та виховників, які б відповідали вимогам наставника юнацтва у самовихованні. Наразі, така підготовка може здійснюватися за допомогою проведення відповідних дошколів виховників та забезпечення їх відповідними матеріалами.

Апробація:

Методичні рекомендації апробовано на дошколі виховників «Хто, як не ми? Коли, як не зараз?» щодо організації самовиховання юнацтва (19 листопада 2011 р., станиця Тернопіль). Учасниками якого стали 21 виховник з Тернополя, Козови, Вінниці, Острога, Львова, Луцька, Чернівців, Вишгороду. Організатори – курінь УСП «Орликівці».

Опис та зміст рекомендацій:

Удич З. Організація самовиховання особистості: Методичні рекомендації для пластових наставників. – Тернопіль: Прінт-офіс, 2011. – 72, [2] с.

ЗМІСТ

Вступне слово та визначальні поняття	3
Теорія самовиховання особистості (Що до чого?)
1. Людина-Індивід-Особистість-Індивідуальність	5
2. Зміст поняття «самовиховання»	6
3. Мета, завдання, наслідки і види самовиховання	7
4. Умови ефективного самовиховання	8
5. Параметри, рівні і напрямки самовиховного процесу	10
6. Етапи самовиховання	11
7. Самооцінка особистоті	15
8. Методи самовпливу, формули самонавіювання	19
Методика організації самовиховання юнацтва (Як?)
9. Сутність підтримки юнацтва у самовихованні	24
10. Формування мотивації до самовиховання	26
11. Умови успішної організації самовиховання юнацтва	26
12.Управління самовиховним процесом юнацтва	27
13. Функції наставника юнацтва у самовихованні	30
14. Ведення документації	31
Наставник юнацтва у самовихованні (Хто такий і який?)
15. Основні вимоги до особистості наставника	34
16. Цінності та ціннісні орієнтації волонтера-наставника	36
17. Імідж наставника	37
18. Фактор стресу та інших ризиків у виховній діяльності	40
Додаткові матеріали виховникам
19. Ідеологічні основи самовиховання	44
20. Програми самовиховання та рекомендації відомих людей	47
21. Допоміжні матеріали в організації самовиховання юнацтва	51
22. Поради виховникам	60
23. Вислови про особистість, самовиховання та наставників	65
Корисні інтернет-ресурси	69

Вступне слово з методичних рекомендацій:

Вступне слово та визначальні поняття

«Усі перемоги починаються із перемоги над собою»

Народна мудрість

Становлення особистості сильної духом, здоровою тілом, із високим рівнем інтелекту й реалізованими талантами та потенціалом – ось потреба не лише сучасного суспільства, але й самої людини.

Процес самовиховання дозволяє не лише вдосконалюватися, позбуватися комплексів та негативних проявів особистості, а й пізнати себе, сформувати об’єктивну самооцінку, адекватно оцінювати свої можливості, розкрити власний потенціал, розвивати ті риси і якості, котрі необхідні для досягнення поставлених цілей у житті. Це, в свою чергу, сприяє самовираженню, самореалізації, формуванню особистості, яка веде здоровий спосіб життя і є стійкою до депресій, невдач та розчарувань. Така людина зможе досягнути відповідного становища у суспільстві, стати добропорядним громадянином, зразковим сім’янином та плідно працювати на користь громади, суспільства, держави, бути самодостатньою особистістю.

На певному етапі свого розвитку особистість формується під впливом багатьох факторів, особливо цілеспрямованого виховного впливу оточення. Та наступає час, коли особистість усвідомлюючи свою індивідуальність і потреби, починає самовдосконалюватися. Та найчастіше – зупиняється на певному рівні власного розвитку. НАЗАВЖДИ.

Найчастіше ця зупинка зумовлена тим, що людина просто не знає, що таке самовиховання, для чого воно і як ним займатися. На питання «Хто і коли їй має про це розповісти?» відповідь проста. Її суть полягає у тому, що самовихованням можна (і ТРЕБА!) займатися впродовж життя. А залучати до цього процесу потрібно ще у шкільному віці, щоб у процесі становлення особистості молода людина вже отримала досвід самовдосконалення і мала сформовану стійку потребу у постійному самовихованні. Стосовно того, хто ж має це зробити – питання спірне. З одного боку – це мають бути батьки, а з іншого – школа. В ідеалі ці дві «установи» мають об’єднати свої зусилля, спрямовані саме на залучення молоді до самовиховання. На жаль, сучасна система освіти та інститут батьківства через низку причин не справляються із цим завданням. Альтернативою є громадські організації. Серед них Пласт – Національна скаутська організація України (надалі – Пласт) посідає визначальне місце, оскільки давно визнана найефективнішим громадським об’єднанням самовиховного спрямування.

У статуті Пласту чітко визначається мета діяльності: «сприяти всебічному, патріотичному вихованню та самовихованню української молоді на засадах християнської моралі». Для реалізації одного із пріоритетного напрямків організації – залучення молоді до самовиховання – здійснюється цілеспрямована спеціальну підготовка виховників юнацтва.

Впродовж 100-літнього досвіду виховної діяльності у Пласті виробилися власні підходи до розв’язання проблеми розвитку особистості. Настав час говорити про їх уніфікацію, визначення пріоритетних напрямів, форм і методів саморозвитку особистості, про поєднання досвіду і теорії.

Дані методичні рекомендації є супровідним матеріалом для вишколів виховників, які започатковує курінь УСП «Орликівці». Їх основною метою є обмін досвідом виховної роботи, забезпечення виховників інформацією щодо процесу самовиховання і специфіки його організації для юнацтва.

Ключовими поняттями, на яких будується подана інформація, є «юнацтво», «виховник», «наставник у самовихованні», «особистість» і «гармонійний розвиток особистості». Вбачаємо за необхідність подати наше бачення їх суті.

– Юнацтво – у психолого-педагогічній літературі прийнято вважати, що юнацький вік припадає на період 14-18 років. У Пласті це поняття об’єднує і підлітків від 12 років. Зважаючи на це, мова йтиме про особистість віком 12-18 років.

– Виховник – вихователь, який організовує діяльність юнацького гуртка. Його праця у Пласті визначається як виховна діяльність. Зважаючи на це, пластові виховники є непрофесійними педагогами, які здійснюють навчання та виховання, впливаю, таким чином, на розвиток дітей та молоді. Сьогодні їх підготовка передбачає оволодіння основними знання та здобуття досвіду щодо відповідної роботи із юнацтвом, які ґрунтуються на пластових засадах та ідеалах. Процес становлення майбутніх виховників необхідно максимально наблизити до наукового обґрунтування, здобутків педагогіки і психології та поєднати із відповідним досвідом у Пласті. Це, в свою чергу, дасть змогу говорити вже про їх професійну педагогічну діяльність і безпосередню підтримку з боку держави.

Специфіка праці пластового виховника:

1) виховники у Пласті є волонтерами, тобто виховна робота здійснюється на добровільних засадах, без примусу та відповідної платні, і є незалежною від будь-яких партійних чи конфесійних впливів;

2) виховник займається із сталою групою – гуртком (до 8 осіб), члени якого є одного віку і однієї статі; відповідно виховниця працює із дівочим гуртком, а виховник – із хлоп’ячим (хоча допускаються і мішані гуртки за умови відсутності необхідної кількості виховників чи юнацтва);

3) передбачено, що виховник має один гурток, працює із його членами від створення і до переходу всіх його членів до Уладу Старших Пластунів, або закінчення пластування;

4) у переважаючій більшості виховники – це колишні члени юнацтва, які самі були активними учасниками пластової виховної системи, здобули необхідний рівень знань, вмінь та навичок і вже знайомі з особливостями праці виховників;

5) перед тим, як розпочати виховну працю, виховник проходить систему обов’язкових вишколів, метою яких є здобути теоретичні знання і розвинути необхідні психолого-педагогічні навички; надалі виховник здобуває своєрідні ступені кваліфікації (перший і другий ступінь Кадри Виховників; контроль та допомогу у реалізації поставлених виховних цілей надають уповноважені на місцях пластові органи (станична пластова старшина, станична пластова рада, осередок праці та ін.);

6) діяльність виховника щодо організації самовиховання є диференційованою, на що впливають як вік членів його гуртка, так і рівень їх інтелектуального розвитку, сформованість логічного та об’єктивного мислення, наявність у кожного власного ідеалу та мети самовиховання.

– Наставник у самовихованні (довірена особа) – спеціаліст, який надає кваліфіковану допомогу і підтримку у самовихованні особистості, допомагає здійснювати контроль за досягненнями у цьому процесі.

– Особистість – людина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільно значимого та індивідуально неповторного; це людина, яка характеризується із соціально-психологічного підходу: рівнем розвитку психіки, здатністю до засвоєння соціального досвіду, можливістю спілкування з іншими людьми.

– Гармонійний розвиток особистості – процес формування особистості, який враховує потреби самої людини, її задатки, потенціал, таланти, а також основні напрямки виховання: фізичний, розумовий, моральний, естетичний.

Надалі тлумачення термінів та понять, які зустрічаються у рекомендаціях, подаємо безпосередньо у тексті.

Звертаємо увагу на те, що ці методичні рекомендації, як і дошкіл виховників, є пілотним проектом куреня старших пластунок «Орликівці». Ми очікуємо на ваші зауваження, побажання та рекомендації, щоб удосконалити роботу з підготовки майбутніх виховників юнацтва і удосконалення роботи вже діючих.

Відомості про автора:

Пластова діяльність:

Дата вступу в Пласт – жовтень 1994 р.

Дата заприсяження (іменування) – 13 липня 1995 р.

Пластовий ступінь – розвідувачка

Станиця – м. Тернопіль

Вишколи:

– вишкільний табір „Золота булава” (1995 р. )

– вишкіл виховників УПЮ № 25 (5 квітня 1997).

Виховна діяльність:

– виховниця юнацьких гуртків «Арніка» (1997-1999 рр.), «Дріади» (1998-2000 рр.).

– засновниця і перша зв’язкова куреня УПЮ ч. 58 ім. Катерини Білокур

– ступінь КВ I

Професійна діяльність:

– освіта: історичний факультет ТНПУ ім. Володимира Гнатюка (1997-2002 рр.)

– педагогічна діяльність: вчитель історії тернопільської СЗОШ №30 (2000-2008 рр.); викладач кафедри педагогіки та гендерної рівності ТНПУ ім. Володимира Гнатюка (2008 і до сьогодні)

– захищено кандидатську дисертацію на тему: «Психолого-педагогічна підготовка майбутніх учителів з організації самовиховання старшокласників» (травень 2011 р., Інститут педагогічної освіти та освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України)

Прошу розглянути пропоновані методичні рекомендації на найближчому МРСК і дозволити до використання в Пласті під час дошколів виховників.

У разі зацікавлення є можливість поштового пересилання декількох примірників пропонованих методичних рекомендацій, про що прошу повідомити заздалегідь.

Скаутський метод – його основні елементи (до питання основ пластової виховної методики)

Скаутинг — це лікарство, що складається із різних складників, і, поки вони не змішані в правильних пропорціях у відповідності з рецептом, пацієнт не має звинувачувати лікаря у випадку, якщо результати його впливу неуспішні.”

Байден Пауел, Джемборі, 1922 р.

Долучившись свого часу як інструктор а згодом як і комендант до проведення вишколів виховників УПЮ, я почав розмірковувати над суттю пластової методики. Адже саме її потрібно якнайкраще подати на КВВ, щоб молодий виховник міг у всеозброєнні здобувати вершин у нелегкій праці з юнацтвом. На свій подив я побачив, що теоретичне розпрацювання цього питання є не надто велике в Пласті.

Звичайно, є «Життя в Пласті», «Велика Гра», «Посібник зв’язкового» і т.д. Але коли я ставив просте питання своїм пластовим друзям – які елементи пластової чи скаутської методики ви знаєте, відповіді були далекі від точного лаконічного викладу, без глибинного розуміння, переважно відповідач застрягав на питанні, а що таке методика взагалі…

На вишколах кандидатам рекомендують читати наперед «Велику Гру», в якій в 3 розділі загалом виділено основні елементи. Але стиль подання тут є розповідним, достатньо розмитим і більшість не виділяє суті із прочитаного.

Проаналізувавши цей текст, а також відповідну статтю Цьопи Паліїв на Пластовий Конгрес 1958 року, порівнявши викладені там тези із матеріалами ВОСРу, харцежів, російських скаутів, я вирішив узагальнити основні елементи скаутської (пластової) виховної методики.

Викладаю думки стисло та тезово.

1. Самовиховання через працю над собою та плекання характеру. Досягається через цілеспрямоване виховання з боку старшого досвідченішого друга та наставника. Самовиховання робить людину самостійною, самозарадною, самосвідомою щодо своїх прав та обов’язків, здатною самою приймати рішення та нести за них відповідальність. Це є найперше передумова доброго громадянина.

2. Гурткова система. Життя в своїй «банді», малій групі. Використання природнього потягу підлітків та юнаків до творення своїх мікро суспільств зі своїми законами, правилами, ідеалами. Відповідно взаємне виховання в гурті. Кожен кожного бачить. Давнє українське „а що люди скажуть” тут закладене. Противага українському індивідуалізму і хуторянству для плекання самоусвідомленої особистості, яка добре знає межу („золоту середину”) між колективізмом та індивідуалізмом.

3. Життя та виховання на лоні природи. Тільки в природі людина змушена завдяки інстинкту самозбереження давати собі раду, ворушити свій розум і волю, щоб задовільнити перші вітальні потреби (їсти, пити, спати, зігрітися, захиститися від стихій та звірів). Природа все розставляє на свої місця, заставляє бачити і сприймати все правдиво. А це плекає самостійність, силу характеру, вольові якості, потяг до найбільшої цінності, даної Богом – свободи.

А в місті все є навпаки. Людина стає гвинтиком в великому годиннику, де не має місця особистості. Людина стає безпечною, оскільки хтось (міліція, швидка допомога, пожежники, політики тощо) дбає за неї. Вона готова лише працювати та задовольняти потреби тіла, а дуже мало душі.

Природа ушляхетнює людину. Навчитися жити в гармонії з нею – одна із цілей Пласту.

4. Гра. Життя як гра. Праця як гра. Гра як основний виховний засіб. Інше сприйняття дійсності. Гра породжує веселий настрій та бадьорість, дає наснагу та оптимізм. Давні лицарі дивились на життя як гру, де колись прийде щасливий чи не дуже кінець, але все одно той самий – смерть, відхід на вічну ватру. Тому вони не турбувались про земне, минуще, тлінне. Таке відсторонене ставлення до світу і життя треба і нам плекати.

5. Навчання та виховання працею, дією. Як колись сказав класик: “праця зробила людину людиною”. Не постійне теотеризування, а вироблення навичок через постійне шліфування знань та вмінь у праці, дії. Добра праця – це свого роду священнодійство, прославляння Творця. Працюючи ми по суті співтворимо з небесним Отцем. Тому працьовитості слід привчати, особливо на сходинах, в мандрівках та таборах.

6. Всебічність виховання. Гармонійний, всесторонній розвиток особистості, пошук її талантів, здібностей, допомога їй у праці над розвитком своїх якостей, розкритті свого я, «пізнанні самого себе». Пошук «сродної праці».

7. Світ юнака. Знання юнацьких особливостей (гумор, відвага, віра у власні сили, бистрість, схильність до зворушень і переживань, довір’я, вірність, прагнення до самостійності, пригод, романтизм та ін.) – це зброя виховника у мистецтві виховання.

8. Система відзнак і символів. Молодь любить яскраве, особливе, те, що виділяє їх, любить колекціонувати, носити певні речі, що відображають її душевні переживання. Однострій, відзначки, проби та ін. – це все створює символічний світ в свідомості молодої людини, який допомагає розвивати добрі моральні та світоглядові цінності.

9. Дисципліна. Саме порядок і дисципліна дозволяють нам творити організацію та певні закони та правила. Всі маємо прагнути до самодисципліни через плекання обмежень та власного характеру. Етична максима пластуна тому звучить так: права треба здобувати працею, обов’язок іде перед правом, праця є основою права. Хто працює найбільше і найліпше — веде. Хто не веде — підпорядковується.

10. Підтримка старших. «Пластування – це гра для юнаків, під проводом юнаків, у якій старші брати можуть дати своїм молодшим браттям здорове оточення і заохотити їх до здорової діяльности, такої що помагає їм розкривати свої громадянські чесноти.» Бі-Пі. Опіка і допомога дорослих необхідна, але вона не має переходити межі слова – сприяти. Виховник в Пласті може показати юнаку Шлях, але йти по ньому він має сам.

11. Прогрес особистості. Система прогресивних програм саморозвитку – три проби, вмілості, спеціалізації.

12. Присяга та закон. Найважніше, що унапрямлює і дає цілісність вище наведеному, створює для нього сутність та мету – це наші світоглядові засади, система плекання характеру та сили волі. З них найперше вірність Богові та Україні. Без цього самовиховання стане егоїзмом та самозахопленням, життя в гурті – кроком до протиставлення суспільству, нації, схильністю до бандитизму. Життя в природі – звичайним туризмом, а то й гірше. Гра може затягнутися і зайти в тупик, дисципліна перетворюється на солдафонщину, а відзначки та символіка – на бутафорію чи музей.

Любов до Бога, а це значить дотримування його заповідей та слідування за ним у всьому, любов до України, а це значить мислення та діяння інтересами України (Української нації) ведуть пластуна до осягнення ним досконалості, мудрості, щастя.

Конкретно любов втілюється згідно другої найважливішої заповіді із Євангелія – „люби ближнього свого як самого себе” в другому Головному обов’язку пластуна – допомагати іншим.

Кожен пластун проходить шлях свого пластування від простого і безтурботного життя в грі, розвагах, мандрівках, спілкуванні в приємному товаристві, через усвідомлення свого покликання до служіння та жертовності в ім’я Правди, Свободи, Краси, Добра.

Система плекання характеру – це Пластовий закон. Це шлях щоденного вдосконалення, «пізнання самого себе».

Людина, котра володітиме такими якостями, які описані вище, природно ставатиме провідником у суспільстві, своєму оточенні, оскільки виділятиметься здатністю давати собі та іншим раду у складних життєвих обставинах через постійну активну працю над самим собою.

Це коротко можна висловити як: служіння, братерство, плекання характеру (праця над самим собою) – відображення трьох головних обов’язків.

Ст.пл. Микола Бігус, ОЗО