Категорія: релігійне виховання

1. Організаційний
2. Виховний

• попередньо зголосити в станицю храм, в якому курінь планує стояти стійку (щоб уникнути співпадінь);
• взяти в канцелярії станиці лист –  прохання до настоятеля храму;
• Довідатися і порадитися про:

1. ціль і пріоритети стійки пластунів біля Плащаниці;
2. спосіб розмови із парохом;
3. спосіб реєстрації всіх бажаючих взяти участь у стійці;
4. зобов’язаність зареєстрованого вистояти до кінця;
5. планування стійкування і виховної роботи на два повних днів – до суботи вечір;
6. листу цікавих людей, яких можна буде запросити на гутірку для юнаків/чок;
7. теми гутірок і практичні для того поради;
8. скільки і якої виховної роботи можна буде провести в тому дводенному періоді;
9. потребу доброго прикладу для юнаків/чок від старших пластунів і сеньйорів.

Другий етап (підготовка куреня до Великодньої стійки):

• зустрітись з настоятелем храму та серйозно обговорити організаційні моменти: години стійкування куреня, приміщення для перебування юнацтва, допомогу у виховній роботі, сповідь виховників і юнаків тощо.
• провести курінні сходини присвячені Великодній стійці (матеріали для сходин – рекомендації о. Михайла Димида «Про Великодню стійку», та ігри з матеріалу Ірини Янів «Релігійне виховання в Пласті»). Важливо наголосити юнацтву про духовні пріоритети близькості до Ісуса Христа, а відтак про технічні моменти стійки.
• Внутрішній стан – це очищення душі від гріхів через Сповідь, роздуми над Страстями Христовими, спільна і особиста молитва, тиша для того, щоб почути Божий голос.
• Оскільки зовнішній вигляд під час стійки важливий, тому варто провести перегляд стану одностроїв (в дівчат спідничка має покривати коліна, взуття відповідне до однострою – без каблуків, зачіска має бути скромна, не повинно бути ні макіяжу, ні жодних прикрас. У хлопців черевики мають бути вичищені, штани – попрасовані, і це не можуть бути джинси, ані камуфляжні).
• Юнацтво, що зголосилось стояти стійку, заздалегідь поділити на групи та скласти чіткий графік стійкування так, щоб кожен юнак чи юначка знали з котрої по котру годину вони повинні перебувати в храмі (наприклад, 8 осіб впродовж 2-4-ьох годин залежно від кількості осіб в курені). Це буде зручно для батьків (якщо буде відомо чітко години перебування на стійці, то в інший час діти допоможуть батькам вдома по підготовці до Великодня) і для виховників (чіткий графік забезпечить дисципліну і виховну програму під час стійки).

• Час перебування на стійці важливо використати правильно та з користю, а саме: провести  духовні бесіди, спільну і особисту молитву, Сповідь,  гру «Мовчанка», гру «Писанка» та  допомогти у храмі, а  теж вдома.

Автор: о. Іван Сиротинський

Якщо релігійне виховання лежить в основі плекання духовости дорослої людини, то тим більше воно необхідне для виховання молодих, яких характери щойно формуються.
Усі добрі прикмети пластуна — чи його патріотизм, чи гуманність, чи почуття обов’язку, чи любов природи і краси, лицарські прикмети — всі вони мають своє джерело у вірі в Бога. Людина потребує Бога і для свого внутрішнього спокою, який є першим і основним завдатком особистого щастя. У зв’язку з найновішими науковими відкриттями, зокрема з перебуванням людини у міжпланетних просторах посиливсь атеїстичний рух, зріс неспокій людини від того, що вона неспроможна своїм розумом без віри пізнати Бога. А тим часом релігійна людина і кожна вдумлива людина бачить Бога у творі, яким є Всесвіт. Треба тільки навчитись читати цю „Божу книгу”, вона є досконалішою для пізнання Бога як будьяка людська філософія. Мати, що вказуючи на небо, дає відповідь своїй дитині на питання „Де є Бог”, найближча до правди. Бог духова невидна істота перебуває скрізь у Всесвіті. Цю присутність Бога у безмежному просторі 300.000 миль від Землі відчули американські космонавти. Вони, відчуваючи велич Бога, пригадали це людству, посилаючи вістки на Землю через телевізію. Це був вияв людського розуму та щирий і спонтанний голос людської душі. Досліджуючи дивні і величні явища природи, наука нічого іншого не робить, як лише стверджує давнє, чесне і щире признання: „Небеса виявляють Божу славу і вселення звіщає діло Його рук”. А об’явлення Христа, який був історичною постаттю, і який зійшов на Землю, щоб бути між людьми „видимим Богом”, щоб показати людську душу, її життя і ціль — це ж діло Боже, щоб привернути людей до Бога, щоб вони могли Бога пізнати. Прикладом своєї жертви життя, а зокрема Христове воскресення, стало джерелом скріпленої віри людини в Бога. Тож зрозумілими є для нас слова св. Павла: „Якщо б Христос був не воскрес, тоді даремна була б ваша віра і пусте було б наше проповідування”.
Релігійне виховання важливе у нашому часі ще й тому, що народ український потребує більше як будьколи духової сили і відпорности на всі ворожі задуми знищити нас фізично, морально і духово. Божі закони незмінні, найтривкіші, ніщо їх не може заступити людині, ніяка найвишуканіша псевдоетика. Молода людина прагне сонця і радости, а їх не принесе їй сучасна мораль. Поможуть їй добрі виховні середовища і провідники, передовсім Пласт, спрямовуючи зацікавлення молоді на шлях добра і краси, а не навпаки — дозволяючи їй пливти за струмом псевдонаукових теорій, які спонукують сучасну молодь ганятись за псевдощастям, сходити на манівці. Усім нам відомо, що свою виховну ролю зможе виконувати Пласт тільки тоді, коли він буде мати добрих провідників. Тому й основною ціллю усіх наших заходів у напрямі покращання дії Пласту є заходи для підвищення тих ціх у членів кадр виховників, які, як найвищі людські чесноти, потягають молодших і заохочують їх наслідувати. Кожний пластовий виховник повинен уповні включити себе у коло тих, що їх мав на думці Іван Франко, кажучи про співвідповідальність кожного члена нації за мільйони, за які справжні провідники мають „дати одвіт” перед Богом.