Категорія: Пластова тематика

          I.      Пластова постава:

• на чому базується (Три Головні Обов’язки, Пластовий Закон)
• що собою являє ( риси характеру, дії, вчинки, сповнення обов’язку)
• як формується і виказується в житті ( самовиховання особистості, співпраця групи, загалу осіб )
• як точкується (ким, коли, якими критеріями…)
• життєві приклади
• як висновок: з нею не народжуються – її здобувають

          II.      Відзначення в Пласті:

• роль відзначення у пластовій методі виховання. Загальні положення
• як отримати, де носити ( офіційне вмотивування, надання… )
• види відзначень: І, ІІ, ІІІ, ІV
• спеціальні відзначення (види і особливості)
• як висновок: відзначення – приємна річ, але його треба заслужити, зокрема тою ж пластовою поставою

       III.      Перестороги.Викреслення та виключення з Пласту:

• визначення, класифікація та причини непластової поведінки
• міра відповідальності
• І, ІІ, ІІІ пластові перестороги: підстави і порядок надання, строк дії, втрата певних прав.Загальні положення
• роль гуртка, виховника (зв’язкового) у виправленні
• комендантська пересторога
• викреслення: формальні підстави і можливість поновлення
• виключення: назад дороги немає
• як висновок: пересторога – це ще не кінець, але причина добре подумати над своїми вчинками

Пластова постава

“Пластун чи пластунка, які стараються жити за Пластовим Законом – мають добру пластову поставу… ”(Пластовий довідник, стр.17)

Отже, коли прагнемо доброї пластової постави, то слідуємо за приписами Пластового Закону, отих нескладних 14-ти точок, котрі базовані на Трьох Головних Обов’язках пластуна і пластунки. Але бажання дотримуватись цих приписів й формувати свою власну добру пластову поставу повинне підкріплюватись певними чинниками, а саме:

• самодисципліна й самовиховання: свідоме дотримання певних рис характеру не для загалу, а передовсім для себе, для вироблення в собі позитивних людських якостей, навичок, звичок і т. д. І тільки виховуючи себе сам, за певної підтримки виховника й впливу пластового середовища, створюєш передумови до появи і закріплення цих якостей. Добра пластова постава не повинна бути самоціллю, а лише позитивною частинкою особистості пластуна, що слугує йому корисним інструментом для поборювання перешкод в житті;
• єдність: пластова постава певної групи чи загалу пластунів впливає на формування характерних рис його окремих членів – виробляються прикладні, загальні моделі дотримання приписів у конкретних життєвих ситуаціях, при збереженні індивідуальних граней особистості кожного.
• невіддільність:  дотримання стилю й краси пластового духу не тільки у Пласті, а й поза ним – у буденному, повсякденному житті. Дотримання усіх точок Пластового Закону, а не лише окремих його частин, або у окремий час. Так оті виховані якості стають невід’ємною частиною характеру і особистості. Один раз навчившись плавати, зможеш триматися на плаву все життя.
• комунікативність й товариськість: як було згадано вище, пластова постава хоч і є індивідуальним явищем, частиною кожного, але формується і виказується під впливом загалу і перед загалом. Своїм прикладом слід заохочувати інших, вести їх за собою – не гордуючи тими, хто тільки пробує ступати тернистим шляхом до ідеалу Св. Юрія.

Добра пластова постава виявляється повсякденно і всюди – в характері, в одязі, в розмові, грі , навчанні, праці чи сповненні обов’язків. Внутрішні риси постави пластуна не менш важливі. Здатність мати певний рівень знань та розвивати й вдосконалювати свої уміння/навики; бути професіоналом у своїй ділянці. Здатність дати і дотримати слова, проаналізувати ситуацію, мати сміливість взяти на себе провід й гідно сповнити обов’язок. Постійний, не позірний (не для загалу), щирий прояв цих якостей, а не окремих елементів – і є тим, про що пишуть у звітах “пластун виказав добру пластову поставу”.

Точкування пластової постави допомагає виховнику чи проводу оцінити поставу окремих осіб  протягом певного часового періоду, заохотити їх або поправити, допомогти вдосконалитись.

В гуртку точкуванням займається виховник і/або суддя. В курені –  курінний суддя доповідає Раді Гурткових про стан пластової постави і рекомендованих на відзначення /пересторогу.

Відзначення у Пласті

Відзначення в УПЮ існують для вирізнення одиниць, поведінка та діяльність яких були зразком та прикладом, гідним до наслідування іншими членами даного гуртка, куреня чи іншого середовища. Відзначаючи тих, які виявили себе зразковими, виховники хочуть заохотити юнацтво до стремління бути кращими.

Кожен потребує певного визнання, пошани серед оточуючих. Відзначення допомагають ствердити позитивну самооцінку пластуна, показати йому, що він на правильному шляху. Здобуток відзначеної особи заохочує юнацтво з її оточення й собі прагнути до звершень у справедливому змаганні. Пластове відзначення не є нагородою за “пластовість”, воно не є обов’язковим. Радше за все, відзначення – це підказка, живий приклад, як треба поводитись і чий приклад можна наслідувати.

Є чотири юнацькі відзначення (І, ІІ, ІІІ, ІV), Бронзовий Хрест за Геройський Чин та Залізний Пластовий Хрест.

Всі без винятку відзначення:

• визнаються та надаються тільки індивідуально;
• можна одержувати вез уваги на пластовий ступінь чи черговість багато разів, але за діяльність у певний період часу – тільки один раз;
• носяться безпосередньо над лівою кишенею пластової сорочки впродовж всього членства в УПЮ ;
• надається при урочистих нагодах за присутності інших пластунів ;
• проголошуються в курінному наказі та реєструються в
  картотеці куреня, незалежно від того хто це відзначення надав; в залежності від
  ступеня відзначення воно також реєструється на відповідному рівні (станиця, край) ;

Після переходу до УСП дозволяється носити тільки відзнаку І-го відзначення і відзнаки Бронзового Хреста за Геройський Чин та Залізного Пластового Хреста.

 

І, ІІ, ІІІ, ІV відзначення має свою відзнаку, на якій зображено: пластовий вузол, число відзначення і один символ пластового кличу СКОБ.

 І-ше відзначення

– надає КПС на пропозицію Крайового коменданта чи референта УПЮ за особливо зразкову пластову поставу та надзвичайну діяльність на терені краю. Пропозиція має бути підтриманою зв’язковим та Станичною Старшиною.

ІІ-ге відзначення

– надає Станична Старшина на пропозицію зв’язкового за зразкову пластову поставу та непересічну діяльність на терені станиці чи на крайовому або міжкрайовому таборі чи вишколі.

ІІІ-тє відзначення

– надає зв’язковий за зразкову пластову поставу та визначну діяльність у курені, станиці чи на таборі або вишколі.

ІV-те відзначення

– надає виховник або зв’язковий куреня за зразкову пластову поставу та визначну діяльність у гуртку, курені, станиці чи на таборі або вишколі.

Бронзовий Хрест за Геройський Чин

– це відзначення за врятування життя або інший геройський вчинок надає Начальний Пластун на пропозицію ГПБ на підставі документованого подання дотичної КПС.

Залізний Пластовий Хрест

– це відзначення за геройські вчинки у боротьбі за Батьківщину надає Начальний Пластун на пропозицію куреня і КПС, за згоди ГПБ. За поляглих геройською смертю це відзначення отримує родина загиблого пластуна або його курінь.

Перестороги у Пласті 

В Пласті кари не є потрібні й їх не надається. Молодь належить до Пласту добровільно, отже має власну добру волю самовиховуватися і ставати кращою. Якщо вона при цьому часом помиляється, немає потреби її карати – досить звернути її увагу на помилки й застерегти перед їх повторенням. Силувати до доброго тих, хто, незважаючи на перестороги, не виявляють бажання виправлятися і ставати кращими, або свідчать, що є нездатними виправити свої помилки, Пласт не має ані змоги ані потреби.

Коли ж будуть докази, що застосування пересторог супроти юнака не забезпечує оточення перед його непластовою поставою і поведінкою, тоді супроти такого юнака застосовуємо виключення із УПЮ. Перестороги є призначені тільки для юнаків, що склали Пластову Присягу. Перестороги є свідченням, що юнак/-чка своїм вчинком або поведінкою порушив свою Пластову Присягу. Перестороги надаються залежно від черги одержання або  міри провини: перша персторога, друга пересторога і третя пересторога (щораз рішучіше даючи зрозуміти юнакові його провину, оголошуються перед щораз більшим загалом пластунів). Коли ж дані перестороги не мали успіху, тоді остаточно стверджуємо, що даний юнак зломив свою Пластову Присягу і цим заслужив на виключення з Пласту. Окрім вищеназваних пересторог у Пласті не вільно застосовувати ніяких інших дисциплінарних методів.

Перша пересторога

Коли юнак вчинить щось не по-пластовому і легковажно й свідомо порушить один із Головних Обов’язків Пластуна чи одну з точок Пластового Закону або супроти Пластових Обов’язків, тоді цю справу слід обговорити на сходинах гуртка або на сходинах Ради гурткових (якщо це член курінного проводу). Якщо виявиться незаперечний доказ вини, тоді виховник гуртка або Зв’язковий КПС надає першу пересторогу, яку проголошується в курінному наказі та вписується в особисту картотеку юнака. Завданням усіх членів гуртка є всіма способами допомагати другові поправити свою поведінку, але водночас не потурати йому, і  дати зрозуміти,що він провинився.

Друга пересторога

Коли пластун, який отримав уже першу пересторогу, знову провиниться супроти Пластової Присяги або супроти якоїсь точки Пластового Закону, тоді  виховник чи гуртковий провід зобов’язаний зголосити це Раді гурткових та Зв’язковому КПС. Після проведення слідства Зв’язковий КПС може надати винному другу пересторогу, її слід подати до відома всім членам куреня в курінному наказі і зареєструвати в особистій картотеці пластуна. Про другу пересторогу Зв’язковий КПС усно або листом повинен повідомити батьків чи опікуна.

Третя пересторога

У випадку ще одної провини, третю (й останню) пересторогу з попередженням про можливе виключення з Пласту надає винному Зв’язковий КПС( після відповідного з’ясування обставин та вини). Отримавши третю пересторогу, юнак/чка має написати і підписати протокол з визнанням своєї вини і проханням дати йому ще один раз можливість виправитися. Цей протокол залишається в актах куреня. Третю пересторогу слід подати до відома на збірці у курінному наказі й зареєструвати в особистій картотеці юнака. Про третю пересторогу Зв’язковий КПС усно або листом мусить повідомити батьків чи опікуна юнака.

Якщо юнак виправив свою поведінку, перестороги йому можуть бути скасовані та викреслені з реєстру: І-ша – після 3-х місяців, ІІ-га  – 6-и місяців і ІІІ-я після 1-го року.

 Комендантська пересторога

За провини під час пластових занять (табір, зустріч, чи ман­дрівка), які організує і переводить хтось інший ніж курінь юнака чи місцева
станиця, комендант (і тільки комендант чи головний керівник заняття) може
надати так звану Комендантську Пересторогу.

• Комендантську пересторогу надається коли юнак вчинить дії, які є доказом того, що він легковажно і свідомо порушив один із ТрьохГоловних Обов’язків пластуна чи одну з точок Пластового Закону.
• У випадку, коли поведінка юнака загрожувала б здоров’ю чи безпеці його самого чи інших пластунів або перешкоджувала б нормальним заняттям, комендант може надати комендантську пересторогу з одночасним відісланням юнака додому, повідомляючи про це батьків чи опікуна та Зв’язкового КПС.

Викреслення

Юнака викреслюється з Пласту не коли він різко провиняється проти Пластового Закону, а коли він з якихось причин втрачає охоту пластувати, однак не маює сміливости чи рішучости добровільно виступити з Пласту.

Викреслення з  Пласту наступає:

• коли юнак пропускає пластові зайняття надто часто без виправдання впродовж довшого часу чи означеного Радою гурткових терміну;
• коли юнак не платить членського внеску без виправдання;
• коли хоче добровільно виступити з Пласту, але не виконав приписаних для цього вимог.

Юнаки, яких Рада гурткових вирішила викреслити з куреня, автома­тично втрачають усі свої права і не можуть брати участи в пластових сходинах і
заняттях ні носити пластового однострою.

Викреслений може бути наново прийнятий до Пласту, якщо він може переконливо довести, що причини попереднього викреслення більше не існують і на його поновне прийняття буде згода: гуртка до якого хоче вступити, Ради гурткових куреня та місцевого СПС. Наново прийнятим до Пласту повертаються попередньо отримані ступені, відзначення, вмілості тощо.

   Виключення

• Коли є докази, що стосування пересторог супроти юнака не забезпечує оточення перед його непластовою поставою і поведінкою, тоді супроти такого юнака застосовуємо виключення із УПЮ
• Виключення з Пласту застосовується до юнака тоді коли, не зважаючи на всі отримані перестороги, він далі діє на шкоду власну, шкоду інших пластунів і на шкоду Пласту, або коли він свідомо так провинився, що застосування тільки пластових пересторог було б занадто лагідним засобом, а зокрема коли вчинив злочин, що порушує державний закон.
• Рішення про виключення звичайно спершу приймає Рада гурткових, яка за згодою Зв’язкового КПС передає справу до вирішення СПС. У випадку вчинення злочину, що порушує державний закон СПС може з власної ініціятиви вирішити про виключення.
• Юнаки, яких Рада гурткових чи СПС вирішила виключити з Пласту, автоматично припинені в усіх своїх правах і не можуть брати участи в пластових сходинах і зайняттях ані носити пластового однострою.

Виключені з Пласту не мають права повернутися в члени Пласту.

Серед пластунів можемо виділити два типи спілкування: формальний (у відповідності до «пластової драбини», на Пластовому Порталі, у пластових документах тощо) та неформальний (на пластових акціях, в соціальних мережах спеціального зацікавлення, вечірках). У цьому вбачається певний феномен – сучасна пластова молодь активно вживає слова, які не так часто почуєш у повсякденному житті, застосовує її у різноманітних побутових ситуаціях. Не даремно ж у Пласті існує вимога – знати і спілкуватися українською мовою. Зараз, коли в Україні досить складна мовна ситуація, знання і правильне вживання української мови є справді важливим. Як зазначає Лариса Масенко у праці «Мова і суспільство. Постколоніальний вимір»: «Деформованість мовної ситуації України полягає в тому, що співвідношення українськомовної і російськомовної частин населення не відповідає співвідношенню українців і росіян на її території».

Сучасне мовне становище кардинально відмінне від того, що було на початку минулого століття. Сьогодні, на відміну від наприклад середини ХІХ ст. ми можемо вільно використовувати українському мову у всіх сферах життя. Яскравим прикладом, що обмежував вживання української мови у культурних сферах, а також витісняв її навіть із побутових є Емський указ 1876 р. Так історично склалося, що українська мова довгий час перебувала у скрутному становищі саме через втручання сусідніх держав. Зараз національна мова повноцінно виконує свою державотворчу функцію, проте значна кількість населення чомусь мало використовує її під час спілкування. І проблема не в тому, що людина не знає мови, а в тому, що свідомо відмовляється її вживати, можливо, через різноманітні «стандарти» у суспільстві або ж нею «не модно» спілкуватись. Дуже важливо подолати соціальну неповноту функціонування української мови, і великі надії покладають саме на підростаюче покоління.

А метою нашої гутірки є короткий огляд та пояснення найбільш уживаної пластової лексики.
Як зазначає закарпатський мовознавець Павло Чучка у статті «Пласт і українська мова на Закарпатті»: «Еталоном української літературної мови і мовлення, на який рівнялася тодішня (1920-30 роки. – прим. авт.) пластова молодь Закарпаття, були українські письменники, що писали про Пласт чи для Пласту, а також професійні артисти, сконцентровані в Ужгороді навколо С. Черкасенка, М. Садовського та ін. Ось де черпають натхнення пластуни, і згодом ведуть активну роботу щодо розвитку української мови… У місцевих пластових виданнях, наприклад, у такому часописі, як “Пластун” (1923-1935), досить рано було запроваджено загальноукраїнський правопис на фонетичному принципі».
Типові «пластові слова» ми умовно згрупуємо на кілька груп для полегшення їхнього аналізу. Першою групою вважатимемо ті лексеми, які прийшли до вжитку із доби Козаччини, що переважно вживаються для позначення певної «посади» чи структурної одиниці. У допомозі щодо їх тлумачення нам стане «Словник української мови» Бориса Грінченка у 4 томах.

Розглянемо такі слова з доби Козаччини, що стосуються сучасної пластової організаційної структури: кіш, курінь, гурток, станиця.
Слово «кіш» має 6 значень. Одне з яких – «Запорізька Січ». Відповідно є слово «кошовий», що позначає людину, яка керує Січчю. Наступною меншою організаційною структурною одиницею в сучасному Пласті є «курінь». Як це й історично було на Січі. Цікаво, що це слово у словнику Грінченка має аж 6 значень. Зокрема, п’яте значення – «частина запорозького війська», а «курінний» – начальник частини запорозького війська.
Слово «гурток» є зменшувальним від слова «гурт», що означає «скупчення людей». А слово «улад» мало б означати те саме, але Б. Грінченко дає йому зовсім інше пояснення. У його словнику немає такого іменника, а «улад» виступає прислівником і означає певну дію, що виконується «разом», «у такт».
Досить давніми є також і слова «бунчужний» та «хорунжий».

Так, слово «бунчужний» означає – «носителя гетьманського бунчука». Тому не дивно, що на різноманітних акціях сучасного Пласту «бунчужний» є символом влади, має право віддавати накази. «Хорунжого» Грінченко подає як «знаменоносця», а пластуни використали це слово із первісним значенням, тобто це «людина, яка несе знамено». Щодо слова «писар» – то це «писець», а «скарбник» – казначей, касир. «Провід» – це «керівництво». Цікаво, що слово «стійка» Грінченко пояснює як «караул».

Окремо можна виділити слова, які пов’язані із пластовою виховної програмою. Ця програма складається з певної кількості проб – своєрідних іспитів для кожного пластуна, які він складає у відповідності до свого віку. Сучасне значення «проб» – система пластових та загальних знань, умінь і навичок, осягнення яких веде до розвитку духовних, моральних, розумових, патріотичних, соціальних, фізичних, трудових якостей вихованців, збагачує їхню естетичну та екологічну культуру, допомагає формувати характер згідно з Пластовим Законом.

Саме слово «проба» має дуже цікаве тлумачення – «випробування». І вже із юних літ пластунам відомо, що після здачі проби відбувається процес, що носить назву – «іменування», тобто певне «призначення», «надання певного статусу». Іменувати в сучасному Пласту можуть «прихильником», «учасником», «розвідувачем» та «скобом» чи «вірлицею». Слово «прихильник» – має значення «сторонник», «поборник». Слова «учасник» і «розвідувач» мають те ж тлумачення, що і зараз. Мабуть, кожен «виховник» – той, хто виховує, пояснює дітям значення слова «скоб» – пластове гасло та привітання. Походить воно від назви орла. Також використовується для позначення пластового ступеня. А от що стосується слова «вірлиця», то мені особисто завжди було цікаве це невідоме і таємниче слово. А все виявилось зовсім просто – у словнику подається тлумачення слова «вірли», яке є формою множини від лексеми «орел». Це слово є типовим для жителів Наддністрянщини, у говірці яких вживається приставний [в] – ворел, і відповідно множина – вірли. «Вірлиця» – орлиця.

Зі словом «проба» багато в чому пов’язане й слово «сходини» – «зібрання» «зустріч людей, об’єднаних спільними інтересами». Бо ж на сходинах дуже часто юнаки та юначки здають точки проб. Ще одним цікавим словом у цьому контексті є слово «гутірка» – «розмова» (від діалектного «гуторити» – розмовляти).

Є ще кілька цікавих слів, які стосуються «курінної» тематики. Наприклад, слово «патрон». Уже з перших днів свого пластування юнацтво дізнається про «патрона» свого куреня. Патрон звісно не значенні «куля». У пластовому ж контексті значення слова «патрон» є «заступник», «покровитель» (у Стародавньому Римі «патрон» – багата, впливова особа, звичайно патрицій, що брала під своє заступництво вільних незаможних або неповноправних громадян або ж – святий, що вважається заступником людини, яка носить його ім’я, або заступником, захисником якого-небудь міста, общини).
Цікавим і часто вживаним є слово «позір», що має значення «привернути увагу», значення його не змінилося й сьогодні, лише слово зникло із повсякденного вжитку українців.
У цікавому значенні пластуни вживають слово «лава». Борис Грінченко подає його як багатозначне, і третім його значенням є саме «ряд», «шеренга». Звичайно, що перше значення – це дошка (або кілька дощечок) на стояках (іноді — прикріплена до стіни), на яку сідають або кладуть, ставлять що-небудь; ослін (Словник української мови в 11-ти томах). Але для пластунів лава – це зімкнутий лад, в якому пластуни стоять в прямій лінії, один побіч другого, усі звернені лицем вперед.
Перейдемо до слова «посвідка». Воно тлумачиться як «засвідчення чогось». Тому, після закінчення вишколу чи табору кожен учасник отримує посвідку, яка засвідчує його участь в акції.
Є ще безліч специфічних слів, що їх вживають пластуни у відмінному від традиційного значенні – «старшина» (не військове звання, а в значенні – керівництво); «постава» (зовнішній вигляд, осанка), «відзначення» (не «вшанування», а – нагорода, вирізнити когось з-поміж інших похвалою, нагородою тощо); «пересторога» (у значенні – попередження, зауваження) або ж – «обіт» (часто плутають зі словом «обід») – обіцянка, обітниця тощо.

Список використаної літератури
1. Грінченко Б. Д. Словарь української мови, т. 1-4. Київ,
2. О. Тисовський. Життя в Пласті. Посібник для українського пластового юнацтва. – 2006.
3. Масенко Л. Т. Мова і суспільство: Постколоніальний вимір. – 2004.
4. Мова і процеси суспільного розвитку. – 1980.
5. Чучка П. Пласт і українська мова на Закарпатті.

Нижче подаємо список слів, які вже є у словнику:
А
1.Абсолюторій
2.Абсольвент ЛШ
3.Автознавство
4.Автократичний стиль провідництва
5.Адміністративні справи
6.Азбука Морзе
7.Акторство
8.Алиськевич Андрій
9.Алиськевич Богдан
10.Алярм
11.Альбом гуртка, куреня
12.Альпіністика
13.Амазонки
14.Андріївські вечорниці
15.Аптечка особиста
16.Аптечка таборова
17.Астрономія
18.Австралія
19.Аргентина
Б
20.Байден-Пауел оф Ґілвел
21.Барви куреня
22.Бережани
23.Беретка
24.Бібліотека гуртка, куреня
25.Бортова механіка
26.Брама
27.Братчик (новацький виховник)
28.Будівництво літаків
29.Будівництво суден
30.Булава
31.Бунчужний
32.Бурлаки
В
33.Вартуй!
34.Ватра
35.“Ватра”
36.Відзнака
37.Відзнака гуртка
38.Відзнака Пласту
39.Відзнака табору
40.Відзначення
41.Відзначка
42.Військове пластування
43.Військовик
44.Вітрильництво
45.Вишивання
46.Вмілість
47.Вовкулаки
48.Водне лещатарство
49.Водне рятівництво
50.Водолаження
51.Впоряд
Г
52.Головна Пластова Булава
53.Головна Пластова Рада
54.Господарник
55.Гурток
56.Гуртковий
57.Гуртковий прапорець
58.Гурткова мандрівка
Ж
59.Життя в Пласті
З
60.Загальний Збір Станиці
61.Загальний Збір Округи
62.Закарпатська Округа
63.Золота Булава
64.Зоряний Вітер
К
65.Київ Станиця
66.Конференція Українських Пластових Організацій
67.Край
68.Крайова Пластова Старшина
69.Крайова Пластова Рада
70.Крайова Таборова Комісія
71.Крайовий Вишкільний Табір
72.Крайовий Летунський Табір “Чота Крилатих”
73.Крайовий Морський Табір
74.Крайовий Пластовий З’їзд
75.Кухня
Л
76.Легіон
77.Летунське пластування
78.Лілейка
79.Лісова Школа
80.Лісові Чорти
81.Луцьк Станиця
82.Лятрина
83.Львів Станиця
84.Лісові Мавки
М
85.Мандрівка
86.Мандрівництво
87.Метаморфози Крайовий мистецький табір
88.Морське пластування
Н
89.Намет
90.Начальний Пластун
91.Новак
92.Новацька вмілість
93.“Нявтека”
О
94.Однострій
95.Округа
96.Окружний Пластовий З’їзд
97.Окружна Пластова Рада
98.Окружна Пластова Старшина
99.Орликіада
100.Орден Залізної Остроги
101.Офіційний сайт Пласту – НСОУ
102.Осередок пластовий
П
103.Перші Стежі
104.Писар
105.Підручна книжечка пластуна/ки
106.Піонірка
107.Пластові улади
108.Пластовий вузол
109.Пластовий Довідник
110.Пластовий Портал
111.Пласт Прият
112.Пластун-прихильник
113.Пластун-розвідувач
114.Пластун сеніор
115.Пластун-скоб
116.Пластун-учасник
117.Пластунка-вірлиця
118.Площа для збірок
119.“Похилен Шафа”
120.Правильник
121.Прапор
122.Проба
Р
123.Референт
124.Референтура
125.Референт УПН
126.Референт УПС
127.Референт УСП
128.Референт УПЮ
129.Референт Фінансів
130.Рибальство
С
131.Свищик
132.Скарбник
133.Сокіл
134.Спортивно-Вишкільний Табір
135.Станична Пластова Рада
136.Станична Пластова Старшина
137.Станиця
138.Старший пластун
139.“Стежками Героїв”
140.Сходини
Т
141.Ті, що греблі рвуть
142.Тернопіль Станиця
143.Тернопільська Округа
У
144.Улади в Пласті
145.Улад Пластового Новацтва
146.Улад Пластунів-Сеніорів
147.Улад Пластового Старшунства
148.Улад Пластовго Юнацтва
Ф
149.Фрізбі
Х
150.Хустка
151.Хустка пластових уладів
Ц
152.Целібат Мурлики
Ч
153.Червона Калина
154.Черемош
155.Чорноморці
156.Чорноморські Хвильки
157.Чота Крилатих
Ш
158.Школа Інстукторів Лещатарства
159.Шеврон
160.Школа Булавних
161.Шнурівка
Щ
162.Щогла
Ю
163.“Юнак”
164.Юнак
165.Юнацтво
166.“Юнацтво”
167.Юначка
Я
168.Яма для відпадків
169.Яма для зливу

Вступ

Запропонуйте назвати причини того, що пластуни повинні носити однострій.
(Однострій – обличчя пластуна;
Одяг пластунів;
Щоб відрізняти нас від інших;…)

Історія однострою

Перший, хто запропонував пластунам одягнути однострій був Петро Франко. В 1913 на першому пластовому з’їзді було обговорення реферату «Однострої і прибори» С. Левицького. Колір однострою (темно-зелений, коричневий) таким є для маскування. Кожен елемент однострою мав практичне значення. Ось вони: капелюх, сорочка, краватка (хустини почали носити з 1926 року), шорти, пояс, взуття (чорні черевики), штуци, відзнаки, шнурок (на ньому зав’язували «вузол доброго діла» – пластун завжди мав пам’ятати про це).
Однострій в 1945 (який прийшов до нас з діаспори – Авґсбурга): Капелюх, де не можна роздобути – берет або пілотка з малою лілеєю з тризубом; сорочка хакі з 2 кишенями; штани короткі (2 пальці над коліном); панчохи зелені, оливкові; пластова хустка; свисток з шнурком (білий, зелений).
На сьогоднішній день однострої схожі за виглядом, проте можуть відрізнятись елементами, в залежності від куреня.

Однострій сьогодні

ЗАГАЛЬНІ ПОСТАНОВИ

1. Однострої українських пластунів і пластунок повинні бути всюди однакові так формою, як і барвою.
2. Форма одностроїв описана й ілюстрована рисунками в тексті цього Правильника. В деяких випадках Правильник залишає за крайовими пластовими старшинами устійнення форми одної чи другої частини пластового однострою, однакової для всіх членів даної крайової пластової організації.
3. Якщо не завжди і не всюди можна піднайти для пластових одностроїв таку саму барву і її відтінок, тоді ця барва і відтінок повинні бути однакові для всієї даної крайової пластової організації. Тому у випадках, де оцей Правильник не подає докладно барви якоїсь частини пластового однострою, або не описує подрібно її форми, або врешті подає альтернативу “або-або”, – то всюди там правом і обов’язком крайових пластових старшин є докладно устійнити барву чи форму тієї частини однострою, однакову для всього членства даної крайової пластової організації.
4. Барви пластових одностроїв і їхніх частин означені в цьому Правильнику числами. Ці числа – це числа ниток ДМЦ (Де-Ем-Це або ДІ-Ем-Сі) до вишивання. В усіх випадках, де число барви підкреслене, обов’язує докладно поданий відтінок барви ниток. Натомість там, де це число не підкреслене, обов’язує по змозі відтінок барви ниток ДМЦ, а якщо це неможливе, то подібний відтінок, але однаковий для всієї крайової пластової організації.
5. Є три основні барви, вживані для пластових одностроїв:
   • у пластунів: зелена 732
   • у пластунок: піскова 842 для блюзок і бронзова 801 для спідничок
6. Улади в Українському Пласті мають теж свої барви:
   • УПН: жовту 444, УПЮ: малинову 816, УСП: зелену 910
   • УПС: бронзову 801
7. Оцей Правильник встановляє однострої для всіх пластових Уладів пластунів і пластунок: а) на літо; б) на зиму; в) для окремих зайнять: спортових, водних, таборових. Час одягання літнього чи зимового пластового однострою устійнюють крайові пластові старшини, а із спеціяльних місцевих причин – станичні пластові старшини.

1. Накриття голови:

 

Для хлопців:Беретка одної барви, вибраної куренем чи самостійним гуртком. Замість береток, курінь може вибрати носити капелюхи.

Для дівчат:Беретка бронзової барви 801, викінчена навколо при голові гуцульською косичкою ширини 1/2 інча -13 мм- , плетеною із жовтої 444, червоної 321 і зеленої 910 волічки.

Заприсяжені пластуни на беретках носять велику лілею на щитику розміром 37х31 мм (для юнацтва – малинова барва 816)

Носять: на голові під голим небом, а теж під дахом, якщо пластун у службі зложену під лівим нараменником, відзнакою до переду, в приміщеннях.

2. Сорочка:

 

Для хлопців: Зеленої барви 732, спортового крою з коміром до запинання на ґудзик під бороду і до викладання. Закінчення коміра широке на 3 інчі – 7.5 цм. Позаду т.зв. “ґеска” без поздовжної закладки назверх чи до середини. На плечах нараменники, запинані на ґудзики. На грудях дві нашивані кишені розмірами 6 х 5 інчів – 17.5 х 15 цм – , закриті паточками, запинаними на ґудзики.

Для дівчат: Піскової барви 842, спортового крою, вшита з матеріялу, що добре переться і не мнеться (“пермапрес”), спереду запинана на ґудзики барви блюзки. Рукави довгі з маншетами, широкими на два інчі -5 цм-. На грудях дві кишені величини 5×4 інчі -12.5 х 10 цм- , вгорі закриті кляпами з обтятими рогами. Позаду “ґеска” без поздовжної закладки назверх чи до середини. Комір блюзки спортовий, до викладання, ширина коміра при закінченні: 3 інчі -7.5 цм-. На плечах нараменники до запинання на ґудзики.

Влітку на зарядження крайової пластової старшини пластуни можуть носити таку саму сорочку, але з короткими рукавами, які без манжетів закінчуються 2 інчі — 5 цм – повище ліктя.

Відзнаки на сорочці:

25 мм над лівою кишенею мала лілейка на малиновому щитику (28х22 мм)

а)      Відзнака приналежности до гуртка. Розмір – 5 см в діаметрі. Тло щитика є біле, а символ гуртка і обведення чорне. Носити під відзнакою приналежності до куреня, 75 мм від плеча.

б)      Відзнака приналежности до Куреня. Розмір 5х5 см. Висота числа 37 мм. Тло щитика є малинове, а число число біле. Носити на правому рукаві, 13 мм від плеча.

в)       Відзнаки приналежности до Самостійного Гуртка: Члени Самостійного Гуртка носять відзнаки аналогічно до а) і б) вище, з тою лише різницею, що число Самостійного Гуртка є подане римськими цифр.

Відзнаки пластових вмілостей:

1. Відзнака округла. Промір кола 1 3/16 ін. — 30 мм.
2. Тло щитика синє /334/, символ: малиновий /816/.
3. Обведення щитика широке на 1/8 ін. – 3 мм, малинової барви /816/.
4. Форма символу нормована Правильником УПЮ Частина III. – Іспити вмілости УПЮ.
5. Кожний край може вносити ознаки розрізнення ступенів вмілостей.
6. Спосіб виконання – як відзнаки новацьких умілостей.
7. Носити: 3 інчі – 75 мм під відзнакою гуртка, або 1 інч – 25 мм під відзнакою або відзнаками вишколів КПВ чи інших вишколів, потверджених ГПБулавою.

Відзнаки спеціальних вишколів (правий рукав, під відзнакою приналежності до гуртка):

• Школа Булавних
• Лісова Школа
• Золота Булава

Відзнака приналежності до Пласту носиться на лівому рукаві, 13 мм від плеча.

Відзнака приналежності до Пласту носиться на лівому рукаві, 13 мм від плеча.

Відзнаки пластових ступенів носиться назовні лівого рукава, посередині між ліктем і надпліччям. Право носити відзнаку даного ступеня набувається з хвилею іменування на цей ступінь.

1. Прихильник – Прихильниця
1. Довжина щитика: 3 інчі – 7.5 цм
2. Ширина щитика: 2 інчі – 5 цм
3. Тло щитика: зелене /910/
4. Обведення щитика: малинове /816/
5. Пластовий вузол: синій /334/ від права і жовтий /444/ від ліва (ясний шнурок)
6. Носити: на лівому рукаві, посередині між ліктем і надпліччям.
2. Учасник – Учасниця
Учасник носить відзнаку прихильника з такими змінами: замість пластового вузла синя ленточка /334/ з жовтим Обведенням /444/ та жовтим написом СКОБ! /444/ .
3. Розвідувач – Розвідувачка Розвідувач носить відзнаку учасника з доданою пластовою лілеєю білої барви з тризубом жовтої /444/ барви. Висота лілеї 2 інчі — 5 цм.
4. Скоб – Вірлиця
Скоб-Вірлиця носить відзнаку розвідувача з такими змінами: замість червоного. Обведення щитика червоний шнурочок /816/ а поза ним золотий віночок з дубових листків.
5. Пластун скоб – гребець
Пластун скоб – гребець носить відзнаку, подібну до відзнаки пластуна скоба, лиш лілея поміщена поверх адміральського якоря жовтої барви /444/, а гасло скоб є на стапелях якоря.
6. Пластун скоб – обсерватор Пластуна скоб-обсерватор носить відзнаку, подібну до відзнаки пластуна скоба, лиш замість ленточки є  пропелер біло-синьої /334/ барви, а гасло СКОБ є поміж крилами пропелера.
7. Гетьманський пластун скоб Гетьманська пластунка вірлиця носить відзнаку пластуна скоба – вірлиці з тією різницею, що замість ленточки з написом СКОБ на відзнаці вигаптовані дві схрещені булави жовтої /444/ барви, довжини 1 ін. -25 мм. Пластун скоб – вірлиця, пластун скоб-гребець, пластун скоб – обсерватор, гетьманський пластун скоб – вірлиця мають право носити відзнаку свого ступеня після переходу до УСП – замість відзнаки УСП.

Відзнака Фізичної Вправності
Юнаки і юначки носять відзнаки фізичної вправности, призначені для їхніх вікових груп.
(Виготовив пл.сен. Б. Титла)
а. Вікова група 13 – 14 рр.:
1. Відзнака прямокутна, широка на 7/8 інча – 22 мм і висока на 5/8 інча – 16 мм.
2. Тло відзнаки: зелене /703/
3. Обведення: срібне, 1 мм широке
4. Символ срібної барви, як на рисунку
5. Спосіб виконання: витиск у металі, або емаль на металі.
6. Носити: на паточці правої грудної кишені з лівого кінця.
б. Вікова група 15 – 16 рр.:
Відзнака як повище з тією різницею що тло відзнаки синє /809/, а символ і обведення золоте.
в. Вікова група 17 – 18 рр.:
Відзнака, як вище, лиш тло відзнаки малинове /816/, а символ і обведення золоте

Відзнаки Пластових Діловодств
Гуртковий: 2 срібні стрічки на лівій кишені.
Курінний: 2 золоті стрічки на лівій кишені.
Заступник гурткового: одна срібна стрічка
Член курінного проводу: одна золота стрічка

3. Хустка:

Для хлопців: Платок у формі прямокутного трикутника, величиною 25 х 25 інчів – 63 х 63 цм – , барви куреня або самостійного гуртка. Коли курінь чи самостійний гурток має дві барви, хустка складається з обох барв по половині, або одна барва може бути обшита на прямому куті другою барвою на ширину 1-го інча – 25 мм -. Хустка пластуна юнака далекого віддалення є малинової барви 816.
Носять: під коміром, поверх коміра на збірках і офіційних виступах, якщо так зарядить пластовий провід.

Для дівчат:
Хустка або крайка (залежно від вирішення куренем):
а) Хустка: читати вище
б) Крайка: в гуцульських барвах з переважаючою червоною барвою 321.
Носять: попід коміром, з переду зав’язану, як краватка.

4. Обручик до хустки:

плетений із трьох барв: зеленої 910, жовтої 444 і червоної 321, однаковий для всіх у крайовій пластовій організації.

5. Для хлопців:
Штани:

зеленої барви 732, короткі до колін, закінчені без закладки около 3 інчі-7.5 цм- повище яблука коліна. З боку, рівнобіжно до шва на висоті
бедер дві внутрішні кишені без паток.
Позаду теж дві внутрішні кишені без паток, ліва запинана на ґудзик. У поясі 6 пасочків із матерії для придержування пояса. Зимою такі ж штани, лиш довгі до кісток, внизу гладко закінчені, без закладок і без поширення або звуження ногавиць.

Для дівчат:
Спідничка:

Бронзової барви 801, вшита із шости клинів, ношена на поясі, широкому 1 і 1/2
інча -4 цм- , внизу дещо поширена у формі букви “А”. По боках дві внутрішні
еліпсоваті кишені. Змийка з лівого боку. Матеріял для спіднички вовняний, а на
літо легкий – т.зв. “пермапрес”.
Довжину спіднички визначує крайова пластова старшина.

6. Пояс: 
шкіряний бронзової барви 801, або нитяний зеленої барви 732, широкий на 1 і 1/4 інча – 3 цм- , запинаний на гладку металеву спряжку,
на якій є велика пластова відзнака. Форму спряжки визначує крайова пластова старшина.

7. Взуття:
чорні або бронзові гладкі шнуровані пів-черевики або черевики.

8. Підколінка:
Для хлопців: барви подібної, як однострій, сягають до висоти около 2 інчі -5 цм- понижче яблука коліна.
Зимою до довгих штанів: замість підколінок довгі до колін панчохи або скарпетки, барви подібної, як однострій.
Для дівчат: Бронзової барви 801.
Носять: увесь рік.

9. Шнурок до свистка:
Для хлопців: зеленої барви 732.
Для дівчат: Бронзової барви 801.
Носять: поверх хустки, по середині грудей злучений вузлом, звисає до долішнього краю кишені сорочки. Обидва кінці шнурка з прив’язаним до них свистком вкладається до лівої кишені сорочки.

Дискусія:

Для початку гутірки ми рекомендуємо,запитати в юнацтва хто на їхню думку є начальний пластун і, що він робить в житті. Ви можете для цього намалювати на картоні велику відзнаку начального пластуна, а тоді кожен буде вживатись в його роль, розповідати про себе  і передавати далі.

 

Начальний пластун – пластун, що стоїть на чолі всього українського пластового руху як уособлення організаційної єдності, його безперервної дії і традиції. Його права й функції мають в основному почесний і репрезентаційний характер.

  (відзнака начального пластуна)

Перший начальний пластун – Северин Левицький

Першим начальним пластуном був Северин Левицький (Сірий Лев). Народився він 6 вересня 1890 р. в селі Щуровичах, повіт Броди, Галичина, в родині громадського діяча. До середньої школи ходив у Бродах і там був діяльним членом таємного українського гуртка. Втратив скоро батьків (в 1908 році помер батько, а в 1904 мати).

Северин вчився дуже добре, про що свідчить одержання стипендії й у 1908 році закінчує середню школу. В осені цього ж року поступає на філософічний факультет Львівського університету. З приїздом до Львова бере активну участь у студентському житті, саме з приводу цієї активності він не зміг по закінченні навчання отримати державну посаду. Учительську працю почав у Яворові, в ґімназіі «Рідної Школи». Вже в короткому часі він організує і веде відділи Українських Січових Стрільців і у тому ж часі вперше зустрічається з діяльністю Пласту. Бере активну участь у бойових діях під час Перщої світової війни. По закінченні війни у вересні 1920 р. повертається до Львова і одержує працю в державній українській учительській семінарії. В цім часі стає спершу опікуном, а згодом зв’язковим Верховної Пластової Команди для 4-го Полку ім. Б. Хмельницькогою Того ж року заприязнюється з доктором Олександром Тисовським і стає його найближчим другом і співробітником. В квітні 1924 року відбувається перший повоєнний Верховний Пластовий З’їзд, на якому обирають його головою Верховної Пластової Команди. Зі здобуттям посади Верховного Отамана й фактичним очоленням Пласту, С. Левицький діє у таких напрямках як внутрішня реорганізація Пласту, поширення членства між ремісничу

й сільську молодь, відсіч намаганням відмежувати «шкільний» Пласт від головного Пластового проводу, поширення Пласту на Волинь, підпорядкування Верховній Пластовій Команді Пласту на Закарпатті й Буковині, організація еміграційних пластових осередків по  українських студентських центрах та ін. За його участі було створено нові пластові улади — новацький, старшопластунський і сеньйорський. В розгарі праці й успіхів приходить великий удар — 26 вересня 1930 р. польська влада заборонює Пласт. незважаючи на це, Северин Левицький очолює Ліквідаційну Комісію, що назовні проводила ліквідацію Пласту і одночасно створювала Пластовий Цент — організації, що опрацьовує нові форми існування пластового руху як «Вогні», «Доріст Рідної Школи», «Комісія Виховних Осель і Мандрівок Молоді», «Плай», що леґалізували пластову роботу. Таким чином пластова праця йшла без перерв, хоч і не є в одностроях. У липні 1944 р. покидає Львів і подається на еміграцію. Кінець Другої світової війни засиає його у Німеччині в Еґґенталі у Баварії. В часі перебування в Еґґенталі нав’язує зв’язки з членами Пластового Центру і є одним з ініціаторів відновлення пластового руху на еміграції. У жовтні 1945 р. відбувається в Карльсфельді пластова конференція, яка ухвалює створення Союзу Українських Пластунів на еміграції. Сірий Лев бере в ній активну участь. В 1947 р. на пластовому з’їзді в Реґенсбурґу проголошують його Начальним Пластуном. Відтоді стоїть він на чолі всьог українського пластового руху, як уособлення організаційної єдності, його безпереривноі дії і традиції. Його авторитетові підлягають усі вияви пластової діяльності, де б вони і в яких організаційних формах не проявлялись. Сірий Лев реорганізує 1 Курінь УПС ім. Степана Тисовського і стає його першим курінним. В 1949 р. переїздить до США й осідає в Баффало, де й мешкаєж до кінця своого життя. З осідку в Баффало Сірий Лев провадить свою діяльність — слідкує за проявами пластового життя у цілому світі, допомагає у пластовій діяльності дописами, доповідями, поїздками, участю в пластових з’їздах, конференціях чи святкуваннях, збиранням історичного матеріалу та широкою перепискою з пластовими проводами, а то й з поодинокими пластунами, у цілому світі.

У 1960 р. переживає ще один важкий удар — смерть дружини Оксани. Проте, він не покидає своєї праці — готує до друку свої спомини, що зв’язані з історією Пласту, бере активну участь у підготовці чергової великої Ради Українського Пластового Сеньйорату, цікавився підготовкою до урочистих святкувань 50-ліття Пласту. За два дні перед смертю Сірий Лев бере участь у раді станиці в Баффало, а опісля у святі до річниці бою під Крутами. Помер Северин Левицький 30 січня 1962 року.

Юрій Старосольський

Народився у Львові, син Володимира Старосольського і Дарії Шухевич. Дружина – Оксана з Сілецьких. Мав дочку Аню. Початкову освіту здобував у школах у Львові, а також у Відні та Лінці (Австрія), куди у часі Першої світової війни емігрував із батьками. З еміграції повертається 1922 року. Того ж року вступає до Пласту та стає членом гуртка «Вовки» Першого пластового полку (пізніше куреня) ім. Петра Конашевича-Сагайдачного (до 1925 р.). Його обирають гуртковим, а далі хорунжим куреня. 1923 року відбуває перший гуртковий табір у Ворохті — мандрівка до Дори. У 1924 році є учасником Першого Обласного пластового табору в Кам’янці біля Підлютого (Ґорґани) під командуванням Івана Чмоли. Табір містився у стайні для овець, яку пластуни пристосували до ужитку.У 1926 році із відзнакою закінчує Львівську академічну гімназію. Вищу освіту здобуває у Львівському університеті, відділ права — маґістр у 1931 році; Українському Вільному Університеті у Празі — докторат з права і політичних наук у 1940 році; Американському університеті у Вашингтоні — маґістр політичних наук — 1953 р. З 1926 року член куреня «Лісові Чорти», у 1928-1930 рр. курінний суддя. 1924–1930рр. – учасник таборів, що проходили у пластвій оселі “Сокіл” на одноіменній горі, які організували Лісові Чорти. Як правило, був членом проводу.

Як член Української військової організації (з 1926 р.) у десяту річницю Листопадового Зриву у 1928 році завішує на даху Львівського університету національний прапор. В часі навчання є провідним членом студентських організацій та спортивних клубів – зокрема, головою студентської «Правничої громади» у Львові, головою Секції адвокатських аплікантів, членом “Карпатського Лещатарського Клубу” у Львові.

1929 р. дістає завдання від Верховної Пластової Команди підпільно перейти кордон із Закарпаттям, щоб із закарпатськими пластунами їхати на світове скаутське Джемборі до Англії. Проте, коли це не вдалося, таборував із тамтешніми пластунами у Лугах біля Сваляви та відбув мандрівний табір вздовж Закарпатського Підгір’я. У 1930 році, крім табору на Соколі відбув тритижневу прогулянку човнами по Волині і Поліссі із куренем Лісові Чорти. Цього ж року польська влада забороняє діяльність Пласту.

У 1931–1939 рр. проходить адвокатську практику в канцелярії батька – Володимира Старосольського. По її завершенні успішно складає адвокатський іспит у Львові. У 1931– 1932 рр. був обозним (відповідав за господарку та харчі табору), а, насправді, комендантом таборів на “Соколі”, які відбувалися під іншими назвами, замість Пласту. 1932 року отримує Перше Пластове Відзначення за “ведення таборів після розв’язання Пласту в особливо важких умовах”. 1933 року стає членом пластової делегації на скаутське Джемборі в Ґеделе (Угорщина), завдяки тому, що нелегально перейшов польсько-чехословацький кордон. Того ж року був членом Пластового Проводу. 1931–1939 рр. – редактор, а потім співредактор із сестрою Уляною журналу для молоді «На сліді».

У 1935 р. написав слова до пісні «Сіріли у сумерку півночі шатра», друкована в журналі «На сліді» під заголовком «При ватрі». Вперше виконана з музикою пл. сен. Юрія П’ясецького, ЛЧ на Ювілейній Зустрічі у Міттенвальді 1947 року. Окрім того, є автором слів і музики пластової пісні «Ріками тихими».

Працював у адвокатській канцелярії – в Ярославі (1940–1941 рр.) та у Львові (1941– 1944 рр.) Під час німецької окупації був комендантом пластового табору у Шклі (1942) та комендантом інструкторського табору у Пасічній (1943). У 1942–1945 рр. є головним редактором пластового журналу «Дорога». 1945–1947 рр. є членом команди СУПЕ (Союзу Українських Пластунів Емігрантів), у 1945 –керівник Першого Пластового З’їзду на чужині в Карльсфельді (Німеччина). У 1947–1949 рр. член Головної Пластової Ради. У 1948 році з’являється його ще й сьогодні цінна книжка про ідеї та методи пластування «Велика гра». У 1951 р. є головуючим Першого Крайового Пластового З’їзду в США, котрий відбувся у Нью-Йорку. На цьому З’їзді обирається Головою Крайової пластової ради у США і виконує ці обов’язки до 1953 р. У 1967–1970 рр. знову повертається у склад Головної Пластової Ради, але вже на посаді Голови. У 1972 році стає Начальним Пластуном усіх пластунів світу. 1977 р. отримує Орден Вічного Вогню в золоті за довголітню громадську і, зокрема, наукову діяльність. Брав участь у всіх Ювілейних Міжкрайових Пластових Зустрічах, що відбулися за його життя. Відбув навколосвітню подорож – у грудні 1986 р. полетів до Австралії на ЮМПЗ через Каліфорнію, а повернувся у січні 1987 р. через Азію, Далекий Схід, Європу до CIF. Вертаючись, у час, коли в Україні був Святвечір, засвітив над берегом океану п’ять свічок як символи континентів і згадав усіх пластунів.

Голова Комітету з відзначення 1000-ліття Хрещення України в Америці 1988 року.  Помер у Сілвер Спрінґ, США. Похований на цвинтарі св. Андрея Первозванного в Бавн Бруку. На честь видатного українця пластовий курінь Уладу пластунів юнаків ч. 29 уТернополі носить його ім’я.

Любомир Романків

Любомир Романків – Начальний пластун із 1997 року, провідний науковець компанії IBM в галузі комп’ютерних технологій, винахідник процесів будови індуктивних і магніто- опірних мікроголовок для запису інформації, що уможливили появу “твердих дисків” та персональних комп’ютерів, автор і співавтор більш як 50 патентів. Народився 17 квітня 1931 в містечку Жовква, Львівської області. Живе в містечку Браєркліф Манор, штат Нью Йорк. Член НТШ, Академії інженерних наук ІВМ та Академії інженерних наук України. Нагороджений високими відзнаками американських наукових товариств. Діяч українських студентських та громадських організацій діаспори, член президії СКВУ. Активний діяч Пласту, був Головою ГПБ і ГПР, зараз є Начальним Пластуном, всебічно сприяє розбудові Пласту в Україні. Член 29-го Куреня УПС “Сіроманці”. Нагороджений вищими пластовими відзначеннями.

Пластове життя і діяльність

Член ВСУМ у Львові в 1943-44 роках. Став членом Пласту в 1946-му році в Берхтесгадені, Німеччина. І-ша проба й присяга. 1947-48 – II і III проби – Мюнхен-Фрайман, Німеччина. Гуртковий, кур. провід 1948-57 – Співорганізатор станиці Едмонтон, виховник, зв’язковий, гніздовий, кошовий, станичний. Ініціятор купна пл. дому. 1958-61 – Юнацький виховник в Бостоні, кошовий. 1965-77 – 2-ий заступник Голови КПС та секретар КПС в ЗСА. 1978-84 – Голова ГПБ; ступінь сен. керівництва; засновник Фонду Дрота. Ініціятор ЮМПЗ-82 в Европі. 1987-94 – Голова ГПРади. Ініціятор переговорів із Скавтовим бюром в Женеві про приняття Пласту до Світового Скавтінґу. Як Голова ГПР взяв участь в перших 4-ох З’їздах Пласту в Україні й допомагав унапрямлювати пластову працю. 1994 – Заступник Голови ГПБ для зв’язку зі Скавтовим Бюром. Разом з делегацією України брав участь у 18-му Світовому Джемборі. Репрезентував Пласт у розмовах із Скавтовим Бюром.

10 cерпня 1997 р. на пластовій г. Сокіл відбувся Ювілейний Збір до 85-ти ліття Пластової Присяги. На Ювілейному Зборі було проведено святкове заприсяження Начального Пластуна Л.Романківа, СМ. Очевидцями цієї події стали понад 1000 пластунів і пластунок. А передував інавгурації виборчий процес. Виборча комісія подала на голосування членству Пласту прізвища 5 пластунів/-ок, які кандидували на пост НП. Це були: Л.Романків, О.Гаврилюк, М.Лабунька, О.Кузьмович, Я.Пришляк. В результаті голосування, у першому раунді жоден з кандидатів не здобув необхідних 50%+1 голосів – з огляду на це було проведено другий раунд голосування. 6 травня 1997 р., на день Патрона Пласту Святого Юрія, Головна Пластова Рада і Виборча комісія повідомили, що “у висліді всепластового голосування Начальним Пластуном обрано пл. сен. кер. Любомира Романківа, СМ”. В 2003 р. закінчилася перша каденція Начального Пластуна, постало питання про чергові вибори. Було отримано дві номінації кандидатів на Начального Пластуна. З них тільки один погодився кандидувати на найближчу каденцію – Л. Романків. З уваги на відсутність інших кандидатів, відпала потреба проводити всепластове голосування.

Тому, 25 квітня 2003 р. Головна Пластова Рада й Виборча комісія проголосили, що Начальним Пластуном на наступну 6-річну каденцію залишається пл.сен.кер. Любомир Романків, СМ. Урочисте заприсяження Начального Пластуна відбулося під час 15-их Зборів КУПО, 31.Х.2003 р. у Києві. Повноваження Начального Пластуна визначаються Грамотою про Начального Пластуна, яка є інтегральною частиною Статуту КУПО. Десятирічна праця Л. Романківа на посту НП є колосальною і потребує окремого дослідження з історії Пласту. Створений ним Фонд
Начального Пластуна підтримав велику кількість проектів з розвитку організації в Україні. 26 жовтня 2009 року Комісія з вибору Начального пластуна оголосила про обрання Л. Романків втретє Начальним пластуном.

Пластові відзначення: III, II і І юнацькі; III й II старшопластунські; св. Юрій в Сріблі та в Золоті.

Громадська Діальність:

Організатор і Голова студентських товариств в Едмонтоні й Бостоні. Організатор і провідник укр. радіопрограми в Едмонтоні. Зорганізував акредитовані курси укр. культури в Мерсі Каледж, Н.Й. Член Президії СКВУ, голова Комітету Української Молоді при СКВУ. Член управи НТШ в ЗСА.

Професійна Діальність :

Доктор металургії і матеріалів (МІТ – 1962). Інженер хімії (1955). Голова Центру Електрохімічної Технологи і Мікроструктур в Дослідчому Інст. Т. Дж. Ватсона фірми “ІВМ”. Винахідник процесів будови індуктивних і магнето-опірних мікроголовок для записування інформації (уможливило “тверді диски” та особисті компютери). Автор і співавтор 50 патентів, 130 наукових статей. Член Академії Наук “ІВМ”, та Академії Інж. Наук України. Одержав золоті медалі Електрохімічного Товариства ЗСА, “ІЕЕЕ”, медалю Перкіна (найвище відзначення хім. індустрії ЗСА). Вичислений в “Хто є хто в науковому світі” та в “Хто є хто в Америці”.