Фотографія автора

Природознавство (дерева, кущі, трави) (інструктаж)

Практичне пластування, Молодше юнацтво

Мета гутірки

Надати базові знання про рослинний світ України

План проведення

  • Подання теоретичного матеріалу
  • Висновки

Основний матеріал

ПРИРОДНІ ЗОНИ УКРАЇНИ

20% – Зона мішаних лісів. Зона мішаних лісів в Україні репрезентована Українським Поліссям. Північна межа співпадає з північним кордоном України, а південна межа лісостепу проходить через Львів- Житомир-Київ – Конотоп-Глухів. Клімат помірно континентальний, літо тепле, вологе, зима м’ яка, із частими відлигами. Велика густота річкової сітки, утворення боліт. Ґрунти зони дерново-підзолисті і болотні. Природну рослинність складають лісові, лучні і болотні види. Рослинність: великі площі зайняті мішаними та хвойними лісами. Тут ростуть соснові, сосново-дубові, дубово-грабові та вільхові ліси.Тварини: козуля, лось, дикий кабан, вовк, лисиця, рись, куниця, заєць, білка, борсук, із птахів – тетерев, глухар, рябчик. Водяться бобер, видра. Птахи: глухарі, білі сови, журавлі, лелеки.

35% – Лісостепова зона. Лісостепова зона простяглася від Прикарпаття до Сходу. Північна межа співпадає із Поліссям, а південна – по лінії Котовськ-Кіровоград-Полтава-Куп’ янськ. Типовими грунтами є сірі лісові ґрунти , а також типові чорноземи. Клімат помірно континентальний.Зима коротка і м’ яка, а літо тепле. Рослинність: у Лісостепу переважають широколистні ліси, головним чином діброви (дуби). Для Лісостепу є характерним поєднання тваринного світу Полісся і Степу. У лісах водяться лось, дикий кабан, козуля, вовк, борсук, куниця, білка. На степових ділянках типові тварини – заєць-русак, лисиця, гризуни (ховрашки, хом’ яки, миші); із птахів – сіра куріпка, перепелиця.

 40% – Степова зона. Степова зона простягається від лісостепу на південь аж до Кримських гір і Чорного та Азовського морів. Клімат: отримує найбільшу кількість сонячного тепла і найменшу кількість опадів. Ґрунти – звичайні чорноземи, типові чорноземи. Рослинність: Дерева найчастіше зустрічаються на півночі зони, а кущі по всій території. Ближче до води. Тваринний світ: крім численних дрібних гризунів у степу живуть землерийки, кроти, сліпці. Характерні для степу ховрашки, зустрічаються ласка, горностай, степовий тхір, борсук, лисиця та ін., із птахів – жайворонки, перепели, куріпки, орли.

4% – Зона Карпатських гір. Зона Карпатських гір розташована на південному заході країни. Найвищі вершини: Говерла, Петрос, Бребенескул, Піп Іван – зосереджені в масиві Чорногора. Клімат дуже вологий. Рослинність: тис ягідний, водяний горіх, сосна кедрова європейська, сосна звичайна, ялівець, ясенець білий, ковила. Тварини: кабан дикий, козулі, благородні олені. З птахів: горлиці, зозулі.

1% – Зона Кримськіх гір. Розташована на півдні Кримського півострову. Клімат помірно-континентальний. Клімат південного берегу Криму – субтропічний середземноморський. Рослинність: дуб пухнастий, скельний і звичайний, клен польовий; з чагарників: дерн, граб, шипшина; з трав: ковела, типчак, альпійка, осока. Тварини: олені, зозулі, лисиці, борсуки, білки. З птахів: гриф чорний, синиця, соловей, чайки, чаплі.

 ДЕРЕВА

Горобина (Sorbus)

Поширення: горобина звичайна росте в підліску або другому ярусі хвойних, мішаних, зрідка листяних лісів, та лісовик галявинах і узліссях. Будова: струнке листяне дерево висотою 15-20 м. Складні листки довжиною 25 см містять до 9 пар темно-зелених листків. Білі суцвіття з’являються в травні-червні. Плоди червоні ягоди з оранжевою м’якоттю. Тіньовитривала, морозостійка рослина. Поширена на Поліссі, в північній частині Лісостепу, а також у Карпатах, гірському Криму. Практичне використання: плоди їстівні, добрі в супах. Спочатку злегка відваріть і злийте воду, щоб зникла гіркота. Лікувальні властивості: в медицині використовують плоди й суцвіття горобини при сечокам’яній хворобі, порушенні обміну речовин, простуді, шлунково-кишкових захворюваннях, а відвар кори – при гіпертонії. У ветеринарній практиці міцний відвар з плодів використовують при легеневих хворобах тварин.

Береза (Bétula)

Поширення: росте в соснових, мішаних і листяних лісах. зрідка утворює чисті лісостани. Будова: листяне дерево висотою 25-30 м. Має білу кору та повислі гілки. Листочки серцевидні невеликі. Світлолюбна, морозостійка рослина. Практичне використання: бруньки берези є їстивні та доступні взимку. В березні розрізавши кору та забивши туди кілок, можна зцідити поживний та багатий на вітаміни сік. Внутрішню частину кори можна їсти. Береза дуже добре горить, незалежно від того чи вона суха, чи жива, чи трухлява, являється однією з найкращих дерев для горіння. Її кора один із найкращих в світі розпалів, якщо її здерти з дерева тонкою плівкою і підпалити, то отримаєте щось на зразок великого смоляного сірника. Лікувальні властивості: саме з берези виготовляють активоване вугілля, яке вживають при отруєннях, бактеріальних токсикозах. Кору берези використовують для накладання пов’язок при переломах кісток. Бруньки і листки використовують як сечогінний, жовчогінний, відхаркувальний засіб, запаленні нирок, шлункових хворобах, хворобах серця, як кровоочисний засіб. Зовнішньо листки застосовують для ванн при радикуліті, свіжими листками обкладають болючі місця при ревматизмі, настоєм бруньок або листків заливають рани, при цинзі натирають бруньками ясна, прикладають листки до пухлин і ударених місць; настоєм листків змазують уражені місця при хворобах шкіри, миють голову при випаданні волосся.

Горіх волоський (Juglans regia L.)

Поширення: в Україні поширений у садово-паркових культурах, у лісових насадженнях як плодова супутня порода, в лісосмугах і придорожніх посадках. Будова: високе могутнє дерево, 20 м заввишки з шароподібною, розлогою кроною. Товстий гіллястий стовбур вкритий ясно-сірою корою. Листки великі чергові 20-40 см завдовжки, непарно-перисті з 7-11 листочками, з яких верхній найбільший. Листочки цілокраї, яйцеподібні, влітку темно-зелені, блискучі, зісподу матові, при розтиранні з приємним характерним запахом. Плід — горіх різноманітної форми: від округлої до яйцеподібної (до 5 см завдовжки, до 3 см завширшки) . Зовнішня оболонка плода зелена, м’ясиста, внутрішня — дерев’яниста, зморшкувата, ребриста. Швидкоросла, світлолюбна, теплолюбна, посухостійка рослина. Цвіте у квітні — травні, плоди достигають у вересні. Практичне використання: горіхи їстівні багаті на білок та жири. Лікувальні властивості: у медицині для лікування різних хвороб використовують усі частини рослини: листки — при хворобах шкіри, як глистогінний і кровоочисний засіб; недостиглі плоди — при хворобах шлунка й кишечника; кору коренів горіха — як делікатний проносний засіб, а відвар з листя горіха використовують для зміцнення волосся та забарвлення його у колір шатенів.

 Акація(Acacia)

Поширення: акацію широко культивують по всій Україні, найбільші площі її насаджень зосереджені в Лісостепу і Степу. Трапляється в парках, садах, полезахисних і протиерозійних смугах, у захисних насадженнях уздовж доріг, поблизу пасік тощо. Будова: дерево родини бобових до 35 м заввишки. Крона велика, розлога. Кора сіра, темно-сіра або ж коричнувата, вподовж стовбурів і старих гілок вона потріскана; молоді гілки зеленуваті або червонуваті. Листки 18-20 см завдовжки, з 4-10 парами довгастих, довгасто-овальних або овальних листочків від 2 до 4 (6) см завдовжки. Зверху листочки зелені, зісподу блідо-зелені або сірувато-зелені, по жилках трохи опушені. Квітки 15-20 см завдовжки.Плід — довгасто-лінійний біб (4-8 см завдовжки), насінини ниркоподібні, коричневі або темно-бурі. Солевитривала, світлолюбна рослина. Цвіте у травні— червні. Лікувальні властивості: у науковій медицині використовують квітки акації при лікуванні захворювань нирок, сечового міхура і нирковокам’яної хвороби.

Граб звичайний (Carpinus betulus L.)

Поширення: росте у другому ярусі листяних, рідше мішаних лісів, зрідка утворює чисті насадження в похідних лісостанах . Поширений граб у Карпатах, Лісостепу, на Поліссі, зрідка в Степу. займає 3,7 % площі державного лісового фонду України. Будова: дерево родини березових 7-20 м заввишки з ребристим стовбуром, вкритим ясно-сірою гладенькою корою. Крона густа, циліндрично-округла. Листки чергові, овальні 6-15 см завдовжки, 3-6 см завширшки, загострені, при основі інколи серцеподібні, темно-зелені, голі. Квітки з простою оцвітиною. Плід – горішок 5-10 мм завдовжки, овальний, бурий, блискучий, ребристий, вгорі з залишками оцвітини. Тіньовитривала рослина. Цвіте у березні – квітні. Плоди достигають у вересні. Практичне використання: деревина граба дає дуже гарне паливо, використовується у столярстві та будуванні споруд на таборі.

 Дуб (Quercus)

Поширення: основна лісоутворююча порода Лісостепу, росте в суміші з сосною, грабом, ясенем, ялиною, буком. Росте на більшій частині України, в Степу – рідше, головним чином по долинах річок. Він займає 26,3% площі державного лісового фонду України. Будова: могутнє дерево родини букових 20-40 м заввишки з шатроподібною або широкопірамідальною кроною, міцними гілками і товстим стовбуром 1-1,5 м у діаметрі. Кора темно-сіра, товста з поздовжніми тріщинами. У молодих дубків кора сіра, гладенька. Листки 7-40 см завдовжки. Листорозміщення чергове. Плід –  жолудь. Голий, бурувато-коричневий 1,5-3,5 см завдовжки, на довгій 3-8 см завдовжки плодоніжці. Жолудь розміщений у блюдце- або чашоподібній мисочці 0,5-1 см завдовжки. Світлолюбна рослина. Цвіте у травні. Плоди достигають у вересні – жовтні. Практичне використання: з підсмаженого насіння готують каву. Для цього жолуді потрібно висушити і перетерти в порошок, жолуді можна їсти але для цього їх треба трохи підсмажити,можна разом з мурашками, для того щоб позбутися терпкого смаку. Лікувальні властивості: відвар кори використовують для полоскань при стоматитах, ангінах та при запаленні слизової оболонки глотки й гортані, а також для лікування опіків і при отруєннях алкалоїдами і солями важких металів. У народній медицині кору дуба використовують для припинення кровотечі з рани; внутрішньо відвар дубової кора використовують при виразці шлунка, при кровотечах із шлунка. У вигляді ванн дубову кору застосовують від надмірного потіння ніг.

 Бук (Fagus)

Поширення: Утворює зімкнуті чисті деревостани. При переході в більш високі гірські пояси до бука домішуються ялина і смерека. Поширений у Карпатах, де росте на висоті 250 – 1400 м над рівнем моря, а також у вигляді острівних масивів у західному Лісостепу. Займає 9,З% державного лісового фонду України. В Карпатах бук має грунтозахисне та протилавинне значення. Будова: заввишки 20-40 м. Стовбур вкритий гладенькою сріблясто-сірою корою. Листки яйцеподібні, цілокраї, майже шкірясті, зверху темно-зелені блискучі, зісподу світліші 4-40 см завдовжки і 2,5-7 см завширшки. Плід – блискучий коричневий тригранний горішок 1-1,6 см завдовжки, оточений повністю або частково коробочкоподібною мисочкою, яка при достиганні розтріскується на чотири лопаті. Досить теплолюбна, тіньовитривала рослина, вибаглива до вологості повітря. Цвіте в травні, плоди достигають у вересні – жовтні. Практичне використання: плоди бука вживаються в їжу піджареними або в вареному вигляді , в сирому вигляді можуть викликати отруєння шляхом викликання головних болей у людей і викидні у корів. Бук довго тримає грань, тому на ніч його можна закидати у вогонь, щоб зберегти тепло до ранку. Лікувальні властивості: зовнішньо ним лікують виразки шкіри і слизових оболонок.

 Ясен (Fraxinus)

Поширення: росте ясен у першому ярусі листяних лісів. Поширений у Лісостепу, рідше на Поліссі, в Криму. Він займає 1,4 % площі державного лісового фонду. Ясен білоцвітий занесений до Червоної Книги України з 1996р., розповсюджений на території Закарпатської області. Будова: високе дерево родини маслинових 20-40 м., заввишки з високо піднятою кроною і струнким стовбуром з ясно-сірою гладенькою корою, яка на старих деревах стає дрібнотріщинуватою. Пагони сірувато-зелені з вугільно-чорними великими бруньками. Листки до 40 см завдовжки. Квітки зібрані у більш-менш щільні волотисті суцвіття. Плід —   однонасінна сплюснута лінійно-ланцетна крилатка 2-2,5 см завдовжки, часто гвинтоподібно закручена. Довговічна, швидкоросла, тіньовитривала рослина. Цвіте у травні. Поширений у Лісостепу, рідше на Поліссі, в Криму. Практичне використання: на Кавказі недостиглі плоди маринують у розчині кухонної солі та в оцті і споживають як гостру приправу. Лікувальні властивості: у народній медицині використовують листя й кору ясена звичайного як протигарячковий засіб та від кашлю при хронічному захворюванні дихальних шляхів, при радикулітах і як протиревматичний і сечогінний засіб.

Липа(Tilia)

Поширення: росте у другому ярусі листяних, рідше мішаних лісів. Поширена майже по всій Україні, крім крайнього Степу, на Поліссі рідше. Будова: дерево до 25 м заввишки з густою, розлогою кроною. Стовбур могутній з темною корою. Листки 5-10 см завдовжки чергові. Зверху листя ясно-зелені, зісподу сизі. Квітки 3-11. Плід – яйцеподібно-кулястий горішок 5-7 мм завдовжки. Тіньовитривала, морозостійка рослина. Цвіте у червні-липні. Практичне використання: плоди липи їстівні й поживні, за смаком подібні до горіхів. Висушенні суцвіття можуть використовуватись для заварювання чаю. Лікувальні властивості: липа цінна лікарська рослина. У науковій медицині використовують висушені суцвіття як потогінний і бактерицидний засіб для полоскання рота. У народній медицині застосовують у сумішах з іншими рослинами при захворюваннях шлунка, печінки, кишечника, нирок. Вугілля з липи – при проносах, дизентерії, опіках, хворобах шкіри, виразках.

 Туя (Thuja)

Поширення: рід вічнозелених хвойних дерев і кущів родини кипарисових. В Україні вирощують як декоративні 4 види, найчастіше тую західну. Культивують у ботанічних садах і парках майже по всій Україні. Будова: до 20 м заввишки. Вона морозостійка, добре витримує задимлення і стриження; деревина легка, стійка проти гниття. Практичне застосування: з гілок туї можна робити шелест, адже вона як і кожна із сімейства хвойних непогано утримує вологу.

Тис ягідний,або негній-дерево ( Taxus baccata L.)

Поширення: рід вічнозелених хвойних дерев і кущів родини тисових. На території України тис ягідний природно росте лише у Криму. Занесений в Червону Книгу України. Будова: Тис ягідний — 10–20   м заввишки. Практичне застосування: дуже отруйний, отруйними є деревина(відомо, що можна вбити людину подавши їй напій у келисі, який виготовлений з тиса) та хвоя. Червоні ягоди, які достигають у вересні є також отруйними. Лікарські властивості: деревина має сильні бактерицидні властивості(у будинок виготовлений із тиса не проникає жодна інфекція)

 Сосна (Pinus L.)

Поширення: в Україні сосна займає близько 2,5 млн га. або 34% всієї лісової площі (перше місце перед дубом і смерекою). Будова: найпоширеніша сосна звичайна до 40 м заввишки; дерево живе 300-400, іноді й більше років.; порівняно з іншими шпильковими швидко росте. Сосна звичайна — світлолюбна, посухо- і холодостійка порода, невибаглива до ґрунтів; росте передусім на пісках, болотах, скелях тощо. Латинська назва сосни звичайної – Pinus sylvestris – походить від кельтських слів: “пін” – скеля, “сільвестріс” – лісова. Практичне застосування: з гілок сосни можна робити шелест, адже вона як і кожна із сімейства хвойних непогано утримує вологу, також її смола використовується, як аналог сухого спирту.

 Осика (Populus tremula)

Поширення: росте осика як домішка у хвойних, хвойно-листяних і листяних лісах. Займає 1,2 % площі державного лісового фонду. Будова: високе струнке дерево 20-30 м заввишки. з округлою кроною і циліндричним стовбуром, укритим гладенькою світло-зеленою корою. Листки 3-7 см завдовжки, округлі або округлояйцеподібні. Насіння дрібне, має чубок з сріблястих волосків.Морозостійка, світлолюбна рослина. Цвіте у березні — квітні. Практичне використання: дрова з осики горять добре, але швидко гаснуть, вугілля не утримує жару. Лікарські властивості: Кору осики використовують, як жарознижуючий засіб, її бруньки від проносу і дизентерії, сік з кухонною сіллю від зубного болю, а також при укусах змій.

 Тополя (Populus)

Поширення: росте по долинах і берегах річок, у заплавах, по берегах озер, утворюючи нерідко чисті осокорові лісостани. Тополя поширена звичайно по всій Україні, крім Карпат. Часто вирощують уздовж доріг, у парках. Будова: дерево 15-25 м заввишки з широкою кроною, товстим стовбуром, темно-сірою тріщинуватою корою. Листки широкоовально-трикутні, зверху темно-зелені Плід – дрібногорбочкувата коробочка 4-6 мм завдовжки . Насіння має чубок із сріблястих волосків. Світлолюбна рослина. Цвіте у березні —   квітні. Практичне використання: тополиний пух (волоски насіння) можна використовувати як замінник вати (як набивний матеріал). Лікувальні властивості: в медицині бруньки використовують зовнішньо при ревматизмі, опіках, для поліпшення росту волосся, молоді листочки – для заспокійливих ванн. Свіжий сік, вижатий з листків тополі, вживають при зубному болю і дзвоні у вухах. Тополеве вугілля вживається іноді при здутті кишечника.

 

 КУЩІ

Обліпиха крушиновидна (Hippophae rhamnoides L.)

Поширення: зустрічаються на прибережних скелях і на деякій відстані від моря серед піщаних дюн, а також в лісах. Невибагливість обліпихи до грунтових умов, посухостійкість, здатність розмножуватися кореневими паростками ставлять її в ряд цінних фітомеліоративних рослин. Вона придатна для: закріплення сипучих пісків, дюн, залісення балок, берегів водойм. У полезахисних смугах приваблює птахів. Будова: кущі можуть досягати висоти 5 м, мають довгі тоненькі листочки, шершаві на дотик, та великі колючки. Квіти мають вигляд чашки діаметром 3 мм; плоди діаметром 5-8 мм яскраво-оранжевого кольору. Світлолюбна, морозостійка рослина. Цвіте у травні, плоди достигають у вересні. Практичне використання: ягоди придатні до споживання мають кисло-терпкий, ароматний смак. Свіжовіджатий сік – чудовий засіб при звичайних простудах, втомі та виснаженнях. Цей сік використовується як консервант в суміші з медом та іншими фруктами. Ним також можна підсолоджувати чай з диких трав. Також плоди можна споживати сирими. Лікувальні властивості: плоди обліпихи – цінний лікувально-дієтичний продукт. Обліпихова олія, яка виробляється з плодів і насіння, використовується при променевих ураженнях шкіри, як бактерицидний засіб її використовують при багатьох інфекційних хворобах, при виразках шлунка і дванадцятипалої кишки. Олією лікують також екземи, деякі хвороби очей. Сік і плоди використовують при гіповітамінозах, зокрема при цинзі(недостачі вітаміну С); плоди з листками – для лікування ревматизму та хвороб шлунка; насіння – як добрий проносний засіб. У ветеринарній практиці гілки обліпихи застосовують для прискорення росту шерсті у овечок і надання їй блиску.

 Глід (Crataegus)

Поширення: росте в підліску мішаних і листяних лісів, частіше на узліссях, лісових галявинах, на схилах річкових берегів і балок, у байрачних лісах. Будова: листяний чагарник до 6 м згустою кроною і великими колючками. Колючки короткі до 2 см завдовжки, гострі, міцні. Цвіте в квітні-травні; квіти дрібні, білі, зібрані в суцвіття. Червоні плоди розміром до 1 см, овальні, з’являються між липнем та жовтнем. Світлолюбна, морозостійка, солевитривала рослина. Практичне використання: молоді проростки можна їсти сирими; мясисті плоди також можна їсти. Лікувальні властивості: в медицині плоди використовують при різних хворобах серця, при гіпертонії, головному болю. Квітки використовують при серцевих хворобах, нервових збудженнях, запамороченні голови.

 Терен колючий(Prunus spinosa)

Поширення: росте на узліссях, по чагарниках, балках, долинах річок. Поширений у Закарпатті, Карпатах, Розточчі – Опіллі, в західному Поліссі і в північному Лісостепу. Будова: Гіллястий кущ до 2 м заввишки. Весною в квітні цвіте рясним білим цвітом. В кінці серпня – початок вересня дає плоди темно синього кольору, які схожі на вишню, але менші за розмірами. Морозостійка, світлолюбна рослина. Практичне використання: плоди на смак є дуже терпкі, з них добрий компот. Також плоди вживають у їжу сирими, найкраще після легкого оморожування. Лікувальні властивості: використовують як дієтичний і лікувальний засіб при шлунково-кишкових захворюваннях. Плоди, квітки і кору терну застосовують як кровоочисний засіб, особливо при нашкірних висипах, масових фурункулах. Квітки терну корисні і при різних хворобах печінки. Квітки вважаються ніжним проносним засобом. Корені, кора і молода деревина мають протигарячкові і потогінні властивості. Листки терну рекомендують як сечогінний і проносний засіб. Верхній шар кори терну рекомендують прикладати при запаленнях шкіри. Відвари з коренів і листків використовують для полоскання ротової порожнини при захворюванні зубів і ясен.

 Шипшина (Rosa canina L.)

Поширення: росте на схилах, узліссях, рідше під пологом мішаних і листяних лісів, уздовж доріг, на пустищах. поширена шипшина собача на Поліссі, в Лісостепу, Степу. Будова: високий кущ 1,5-2,5 м заввишки з дугоподібно звисаючими гілками, вкритими міцними гачкуватими шипами. Плоди ягодоподібні (18-20 мм завдовжки), червоно-оранжеві, різні за формою, з численними волосистими сім’янками. Світлолюбна, морозостійка рослина. Цвіте у травні — червні, плоди достигають у серпні — вересні. Практичне використання: плоди шипшини використовують свіжими у вигляді чаю (відвару). Лікувальні властивості: плоди шипшини відіграють важливу роль у харчуванні людини як найбагатші і неперевершені джерела життєво необхідних вітамінів. У рослинному світі плоди шипшина мають найвищу вітамінну активність. Вони містять вітамін С , каротин, рибофлавін, вітаміни В2, Р, К, Е. Крім вітамінів, до складу плодів шипшина входять солі калію, кальцію, магнію, заліза, фосфору; лимонна і яблучна кислоти, цукри, фітонциди, ефірні олії, дубильні речовини. У народній медицині плоди застосовують при хворобах печінки, нирок, сечового міхура, серця, при підвищеній кислотності шлункового соку, туберкульозі легень, гіпертонії. Пелюстки, уварені з медом, застосовують при рожистих запаленнях шкіри, відвар коренів — при каменях у нирках і гіпертонії; гілки — при дизентеріях і розладах кишково-шлункового тракту.

 Вовчі ягоди (Daphne mezereum L.)

Поширення: поширені в підліску мішаних і листяних лісів. Тіньовитривала рослина. Цвіте у квітні-першій половині травня. Поширені вовчі ягоди на Поліссі, в Карпатах, Розточчі – Опіллі, в правобережному Лісостепу. Будова: кущ до 1,5 м заввишки з сірою або жовтувато-сірою корою та малочисельними прямостоячими тонкими пагонами. Квітки світло-рожеві або білі. Цвіте до появи листя. Плід – соковита ягода (6-7 мм завдовжки), овальна, яскраво-червона, чорного кольору. Практичне використання: всі частини вовчих ягід дуже отруйні.Навіть висушені рослини не втрачають токсичності. Нерідко ягодами вовчого лика отруюються діти, доза в 10-15 ягід уже смертельна. Через наявність у рослині пекучого гострого соку тварини її не їдять, проте відомі випадки отруєння коней. Симптоми отруєння у людини і ссавців: запалення слизових оболонок, слабість, тремтіння, розширення зіниці, пронос, блювання, непритомність. Протиотрута – ковтання льоду, морфій, слизові відвари. Лікувальні властивості: в медицині використовують сушену кору гілок вовчих ягід зовнішньо як протинаривний засіб.

Ліщина (Corylus avellana L)

Поширення: росте в підліску листяних і мішаних лісів. Тіньовитривала рослина. Цвіте у березні – квітні, плоди достигають у серпні. Поширена по всій Україні, крім крайнього півдня. Будова: деревовидний кущ (2-4 м заввишки). Кора темно-сіра. Гілки дугоподібно розходяться в різні боки, утворюючи оберненоконусоподібну крону. Пагони й молоді листки опущені. Листки широкі (7-16 см завдовжки і 4-8 см завширшки). Плід – горіх (15-20 мм у діаметрі). Практичне використання: завдяки високому вмісту жирів і білків плоди ліщини мають високу калорійність і є цінним продуктом харчування; їх їдять свіжими і підсушеними. Лікувальні властивості: відвар кори (1 столова ложка на 0.5л окропу, кип’ ятити 10 хв)по пів склянки по 4 рази на день до їжі як засіб що збуджує апетит. Настій листя 2 столові ложки на 0.5л.

 Бузина (Sambucus)

Поширення: росте в підліску листяних і мішаних лісів, по чагарниках, на лісових прорубах, узбіччі лісових доріг, на узліссях. Світлолюбна рослина. Цвіте у травні – червні. Поширена майже по всій Україні, особливо у правобережному і лівобережному Лісостепу, Закарпатті, Прикарпатті, рідше на Поліссі, в Степу, в Криму і в Карпатах. Будова: кущі висотою до 5 метрів. Цвіте білими маленькими квіточками зібраними в суцвіття зонтик. Практичне використання: суцвіття є як ліки, можна робити чай, мед. Вжиті всередину квіти викликають запізнілу реакцію на біль, тобто в екстремальних умовах їх можна використовувати, як знеболююче. Ягоди є отруйні. Лікувальні властивості: листки і кора рекомендуються при ревматизмі, артритах, водянці, діабеті, зовнішньо при болях у вухах, опіках, простудах.

 Ожина(Eubatus)

Поширення: зустрічаються на вирубках лісів, а також у лісах, що створює непролазні хащі. Будова: кущі, що стеляться по землі до 3 м заввишки і дає м’які плоди. Практичне використання: плоди вживають у їжу свіжими і сушеними, використовують також для приготування варення, сиропів, вин, мармеладів. Чай: 10г сухого листя заварюють на 0.5л окропу. Лікувальні властивості: кровоочисний, протиглисний засіб та засіб. Листки застосовують як антицинготний засіб, для полоскання горла, порошок з листків – для засипання ран. Ягоди, листки й корінь ожини мають жарознижувальну, потогінну, зміцнювальну й заспокійливу дію.

 Малина (Rubus idaeus)

Поширення: росте малина в підліску мішаних і рідколистяних лісів на галявинах, вирубках, часто утворює суцільні зарості. Поширена малина на Поліссі, в північній частині Лісостепу, в Карпатах. Культивується по всій Україні. Тіньовитривала рослина. Цвіте в травні —   червні, плоди достигають у липні. Будова: кущ висотою 1-2 м заввишки. Листочки темно-зелені. Плід — збірна, червона або жовта соковита кістянка овальної форми (8-16 мм завдовжки, 7-10 мм завширшки). Практичне використання: плоди придатні до їжі, також потрібно вважати, що на прорубах, де є малинники полюбляють гуляти ведмеді. Лікувальні властивості: народна медицина рекомендує використовувати ягоди і гілки при застуді, грипі, знесиленні після тривалої хвороби, як жарознижуючий засіб; листки — від кашлю, хвороб горла, пропасниці; квітки і листки зовнішньо — для виведення фурункулів на обличчі. Плоди малини використовують також для збудження апетиту і як антицинготний засіб.

ТРАВИ

Подорожник(Plantágo)

Поширення: присутній на степових шляхах. Рослина степових і кам’янистих схилів, рівнинних місць Степу і Криму, зустрічається в південній частині Лісостепу. Подорожник великий росте на галявинах, луках, уздовж просік, на лісокультурних площах і як бур’ян на розсадниках. Поширений по всій Україні. Тіньовитривала рослина. Цвіте у травні – липні. Будова: багаторічна трав’яниста рослина родини подорожникових (10-60 см заввишки) з коротким кореневищем і розеткою прикореневих листків. Стебло безлисте, тонкоборознисте, голе або трохи опушене. Листки яйцеподібні або еліптичні з трьома-сімома жилками. Практичне використання: молоді листочки можна їсти сирими. Старі ж слід готувати як овочі, видалити волокнисті ребра; після відварювання зберігають гіркоту, краще використовувати в супах,салатах. Лікувальні властивості: у народній медицині листки використовують як кровоспинний і ранозагоювальний засіб, при ударах, порізах, наривах, носових кровотечах. Але насправді кровоспинну дію має слюна якою ми зволожуємо подорожник перед тим, як прикласти до рани, а використовують його через високу популяцію та зручну будову. Настій з сушених листків можна використовувати при бронхіті і кашлю. Для приготування покласти дві чайні ложки в чашку з кипятком і настояти 10 хв.

 Кульбаба (Taráxacum)

Поширення: кульбаба лікарська росте в зріджених мішаних і листяних лісах, як бур’ян на лісокультурних площах, у розсадниках, парках і лісопарках, трапляється на пустирях, поблизу жител, доріг, по узліссях. Тіньовитривала рослина. Цвіте з квітня по серпень. Поширена по всій Україні, особливо в лісостепових районах. Будова: рослина заввишки 10-40см., листя блискучі, зеленого кольору, з глибокими вирізами, мають до 20 см і утворюють прикореневу розетку, всередині якої знаходяться молоді листочки,а ближче до землі старі. Поодинокі квіти жовтого кольору ростуть на стеблах довжиною до 30 см. Цвіте з березня по серпень. Практичне використання: молоді листочки можна їсти сирі, щоб зняти гіркоту потрібно вимочити у холодній воді декілька годин. Молоді бутони, що не мають стебла можна вживати. Старі краще варити виділивши центральну трубку. Очищені корінці можна варити як картоплю, вони приємні на смак. Висушені на сонці, обжарені і подрібнені корінці можна використовувати як замінник кави. Лікувальні властивості: подрібніть та відваріть свіжі листочки. При шлунково-кишкових захворюваннях приймайте ложці міцного відвару. Листки кульбаби містять вітамін С, каротин , вітамін Е, солі заліза, кальцію і фосфору. Відвари з них застосовують як вітамінний засіб при недокрів’ї, знесиленні, порушенні обміну речовин.

Кропива дводомна(Urtica dioica L.)

Поширення: росте у вільшняках, на забур’янених лісових площах, листяних і мішаних лісах. Тіньовитривала рослина. Цвіте у червні — серпні. Поширена по всій Україні. Промислова заготівля можлива в усіх областях, особливо в Лісостепу і на півдні Полісся. Будова: Багаторічна трав’яниста рослина родини кропивних (50-120 см заввишки) з повзучим, дерев’янистим, гіллястим кореневищем. Стебло пряме, чотиригранне, вкрите, як і вся рослина, довгими і короткими жалкими волосками. Листки (8 — 17 см завдовжки). Вони вкриті волосками, що жалять при дотику. Практичне використання: Листя кропиви можна їсти, але перед вживанням потрібно їх поварити 3-5 хв, щоб видалити мурашину кислоту. За вмістом білків кропива не поступається перед бобовими рослинами. Тому її застосовують, як харчову рослину в свіжому і квашеному вигляді. З неї готують перші страви (супи), салати (з відвареного листя), ікру, додають до картопляного пюре, котлет, використовують як начинку, вживають як приправу до м’яса та ін. Лікувальні властивості: у народній медицині кропиву рекомендують як сечогінний засіб, при проносі, пропасниці, ревматизмі, при хронічних хворобах шкіри, хворобах нирок, печінки, грижі, при застарілому кашлі, недокрів’ї, початковому туберкульозі, при нирковокам’яній хворобі. Зовнішньо кропиву застосовують для лікування ревматизму (жалять болючі місця або роблять ванни), при паралічі, корості, кропивниці, опіках, хворобах шкіри, для загоювання ран. Розтерте насіння кропиви застосовують при задусі ; корені — при зубному болі Відвар рослини знижує вміст цукру в крові. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку суміші листків, насіння, коріння, 1 хв кип’ ятять настоюють 10 хв і п’ютьпо 3 склянки на день. Свіжо віджатий сік кропиви (одна-двічайні ложки вдень) – чудовий тонізуючий засіб після тяжкого дня.

 Конюшина повзуча або біла (Trifolium repens)

Поширення: росте на схилах, уздовж доріг, на пустищах, засмічених місцях, у ярах, на межах, у канавах, на полях по всій Україні. Будова: однорічна рослина. Конюшина схильна до стелення; стебло 12-60 см довжини. Трьохлопатеві листки мають довжину 1-5 см. цвіте з травня по вересень. Квітки дрібні, неправильні, білі, блідо-рожеві або блідо-жовті, у головчастих кулястих суцвіттях на довгих квітконосах. Практичне використання: молоді листки можна вживати в їжу сирими; всі листки можна відварювати в супах. З сушених листків виходить хороший чай. Лікувальні властивості: Внутрішньо —   настій трави (3 чайні ложки трави на склянку окропу, настоюють 1 годину) по чверті склянки 4 рази на день.

 Чебрець (Thymus)

Поширення: в Україні зустрічаються 36 видів, у тому числі найпоширеніші Чебрець широколистий (Th. latifolius) і Чебрець звичайний (Th. serpyllum). Росте у хвойних і мішаних Лісах, на узліссях, галявинах, по чагарниках. Поширений на Поліссі і в Карпатах. Будова: невеличка рослина 10-20 см завдовшки стелиться по землі. Зустрічається на луках гірських полонинах переважно біля струмків чи вологих місць. Світлолюбна рослина. Цвіте у травні — липні. Практичне використання: Чай з чебрецю сприяє кращому обміну азотовмісних речовин, також в багатьох країнах його використовують, як ароматну приправу до страв. Лікувальні властивості: Вивари і настої з чебрецю зазвичай вживають у народній медицині при захворюванні дихальних шляхів тощо.

 Щавель (Rumex)

Поширення: росте у великій кількості на більшій частині Європи на луках та лісних галявинах і культивується як городина. Будова: гладке прямостояче стебло висотою 20-70 см. листки довжиною 3-12 см сидять, як правило, у основи рослини на довгих корінцях. Квітки, збільшуючись у розмірах, набувають пурпуроватого кольору. Практичне використання: молоді паростки та листя, багаті на вітаміни, можна споживати сирими; всі листя є хороші у використанні в супах (споживання у великих кількостях може викликати розлад шлунку). Ця рослина містить кислоту, яка надає їй характерного смаку. При вживання щавлю у великій кількості (особливо вареного, наприклад, в супах) кристали щавелевої кислоти можуть відкладатися в нирках або сечовому міхурі (так званне каміння). Лікувальні властивості: покладіть свіжі листки у чисту тканину і зробіть кулевидний згорток. Занурте згортоку киплячу воду потім побийте його палицею чи каменем, щоб роздробити листя. Відіжміть сік через тканину. Його можна використовувати для лікування порізів та натертих місць шкіри.

 Рогіз(Typha)

Поширення: водна рослина, розповсюджена повсюди її називають також “ комиш”. Росте на берегах по берегах водойм, у ровах, на лісових болотах, у вільшняках, заплавах. В стоячій та повільно текучій воді являється переважаючим видом. Будова: пряме кругле стебло 1-2,5 м довжиною; листя 1,5 м в довжину і 3-6 см вширину. Облягає стебло внизу. Темно-коричневе суцвіття має форму сосиски довжиною 15-25 см. Практичне використання: молоді проростки листків можна вживати в їжу,якщо відварити 3-8 хв. З жовтого пилку можна робити хліб. Кореневища багаті на крохмаль та цукор; їх можна їсти як вареними такі сирими. З них потрібно зняти оболонку та подрібнити. Лікувальні властивості: надземну частину рогозу використовують від наривів у ротовій порожнині, а волоски прикладають до наривів, що виникли внаслідок обмороження.

Папороть (Dryopteris)

Поширення: папороть росте в листяних і мішаних лісах, на узліссях вільшняків. Рослина тіньовитривала.Поширена майже по всій Україні. Будова: Папоротники багаторічні рослини від 30-150см висотою мають своєрідні листки, не цвітуть. Практичне використання: їстівними є зачатки пагонів висотою до 30 см потрібно вживати очистивши пагони від волосків та лусок. Також є сечогінним засобом, тому не варто робити із неї підстилки під намет або шелест. Лікувальні властивості: знижує кількість холестерину в крові.

 Жовтець (Ranunculus)

Поширення: Усіх видівжовтеців налічується близько 160, більшість з них зустрічається в помірних і холодних кліматах Північної півкулі. Світлолюбна рослина. Будова: листки чергові, цілісні або розсічені. Квіти одиночні або зібрані в складні суцвіття. Практичне використання: жовтець значного практичного застосування не має. Володіє їдким, а іноді й отруйним соком.

Брусниця звичайна (Rhodococcum vitis-idaea)

Поширення: поширена в Карпатах, де росте на полонинах, доходячи місцями до гірських вершин. Часом утворює суцільні зарості на площі у кілька гектарів. Будова: невеликий, до 30 см заввишки кущ, живе до 300 років. Стебло прямостояче з округлими короткоопушеними гілочками і з маленькими блискучими овальними листочками. Цвіте білими маленькими квіточками, плоди – червоні, придатні до споживання. Практичне використання: плоди придатні до споживання. Лікувальні властивості: відвар з листя використовують при проблемах з печінкою

 Чорниця (Vaccinium myrtillus L)

Поширення: поширена в Карпатах, де росте на полонинах, доходячи місцями до гірських вершин, також часто зустрічається у лісах. Часом утворює суцільні зарості на площі у кілька гектарів. Будова: невеликий, до 50 см заввишки кущ, живе до 300 років. Стебло прямостояче з округлими короткоопушеними гілочками і з маленькими блискучими овальними листочками. Цвіте білими маленькими квіточками, плоди – чорні, придатні до споживання. Практичне використання: плоди придатні до споживання. Лікувальні властивості: Висушені ягоди застосовують як в’ яжучий засіб при гострих і хронічних проносах, ягоди чорниці мають бактерицидні властивості, кислоти ягід поліпшують процеси травлення, покращують зір.

Деревій звичайний(Achillea millefolium)

Поширення: У природних умовах на території України деревій звичайний зустрічається практично в усіх районах. Росте у мішаних лісах на галявинах, в чагарниках, на лісокультурних площах, уздовж доріг. Надає перевагу сухим, недостатньо розвинутим типам грунтів. Будова: 20-100 см заввишки. Деревій належить до рослин, які утворюють так звані «відьмині кільця». Його кореневища радіусами відходять від материнської рослини і на відстані 15—20 см дають початок новим рослинам. Практичне використання: відвари і настої деревію знешкоджують шкідливих комах. Лікувальні властивості: свіжі молоді листочки розтирають і використовують як кровоспинний засіб при зовнішніх ранах і носових кровотечах. Щойно видавлений сік рослини, змішаний з медом, п’ють для збудження апетиту та поліпшення обміну речовин, при хворобах печінки. Суцвіття застосовують при грижі, листки при корості і лускатому лишаю.

 Лопух справжній(Arctium lappa L.)

Поширення: Росте як бур’ ян. Зустрічається на смітниках, біля жител і доріг, у лісах, на полях поодиноко і групами. Будова: дворічна трав’ яниста рослина до 1,5—2 м заввишки, із стрижневим м’ясистим розгалуженим (до 60 см завдовжки) коренем. Стебло прямостояче, ребристе, червонувате, шерстисте. Практичне використання: корені можна їсти сирими, вареними, печеними, смаженими. Особливо смачні коріння лопуха печені і смажені. Лікувальні властивості: Корінь в гомеопатичній практиці застосовують як сечогінне, зовнішньо — для миття голови при випаданні волосся.

 Вороняче око (Paris quadrifolia L.)

Поширення: вороняче око росте в листяних, рідше мішаних лісах, у чагарниках. Тіньовитривала рослина. Цвіте в травні – червні. Поширена у Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу. Будова: рослина 20-35 см заввишки має стебло на якому розмічені листки коловим розташуванням далі є одна ягідка темно синього кольору(чимось нагадує чорницю). Практичне використання: дуже отруйна. Лікувальні властивості: у ветеринарній практиці відваром висушених ягід напувають коней, хворих на ящур.

Суниці лісові (Fragaria Vesca)

Поширення: суниця лісова росте в хвойних і мішаних лісах, на лісових галявинах, серед чагарників, на узбіччях доріг і на узліссях. Світлолюбна рослина. Цвіте у травні, плоди достигають у червні – липні. Поширена на Поліссі, в Лісостепу, Карпатах. Будова: багаторічна рослина 15-20 см, листки складні трійчасті, розміщені на довгих черешках, має вусика. Плоди червоні маленьких розмірів. Практичне використання: плоди дуже приємні на смак, можна робити чай. Лікувальні властивості: у народній медицині лікування суницею дуже популярне. Їх використовують як потогінний і сечогінний засіб, при хворобах печінки, нирок, недокрів’ї та білокрів’ї, туберкульозі легень, безсонні; листки також при гіпертонії, для поліпшення роботи серця і обміну речовин. Корені суниці застосовують від ревматизму і як слабкий сечогінний засіб. Свіжі плоди прикладають до місць, уражених екземою.

 Пирій повзучий (Elytrigia repens)

Поширення: росте як бур’ян на залужених лісових і лісокультурних площах, лісосіках, забур’янених місцях. Світлолюбна рослина. Цвіте в червні – липні. Поширений по всій Україні, частіше в Лісостепу і Степу, утворює суцільні зарості, особливо на свіжих перелогах. Будова: багаторічна рослина, має кореневище, 50-60 см заввишки.Має суцвіття колос. Практичне використання: їстівне кореневище. Лікувальні властивості: у народній медицині кореневища застосовують при хворобах дихальних шляхів і нирок, як кровоочисний засіб, при частковій втраті зору.

 Собача кропива (Leonurus L.)

Поширення: росте на забур’янених місцях, біля жител, по всій Україні . Світлолюбна рослина Будова: баторічна трав’яниста рослина родини губоцвітих (25-100 см заввишки). Стебло прямостояче, розгалужене, чотиригранне, як і вся рослина опушене короткими або довгими відстовбурченими волосками. Плід — розпадний чотиригорішок. Горішки тригранні, зверху пласкі. Практичне використання: Можна висмоктувати пилок із квіток, в них міститься до 36% цукру. Лікувальні властивості: Настій собачої кропиви використовується при серцево-судинних неврозах, кардіосклерозі, стенокардії, міокардиті, склерозі мозкових судин, початковій стадії гіпертонії, легких формах базедової хвороби, при епілепсії.

 М’ята(Mentha)

Поширення: Рослина зустрічається по берегах річок, озер, канавах і болотах. Культивують у центральних районах РФ, в Україні і Кавказі. Будова: Кореневище повзуче. Стебло висотою 80-90 см, кремезне, чотиригранне, слабоопушенне, гіллясте, добре облистяне. Листки сидячі, від яйцевидно-довгастих до ланцетоподібних, загострені, по краю пильчато-зубчасті, опушені. Квітки дрібні, світло-бузкові або лілові, зібрані в кільчасте гроновидне суцвіття. Практичне використання: має значну кількість протеїну і є їжею для водоплавних птахів. Лікувальні властивості: виявляє жарознижуючі, сечогінні, антимікробні властивості.

ПЕРЕВІР НА ОТРУЙНІСТЬ

Їсти можна все ,але дещо тільки один раз. Для того щоб цей раз не був останній потрібно знати, що можна класти до рота, а що ні. Навколо нас є дуже велика різноманітність рослин і тварин які придатні до споживання. Звичайно вони на смак різко відрізняються від того, що ми їмо в дома. Тому не слід чекати, що усі ягоди – солодкі, а трава має смак капусти чи шпинату, чи салати. Якщо ж ягоди солодкі, то не слід захоплено поглинати їх у великих кількостях, бо більшість диких рослин є лікарські, а зловживати ліками не можна.

Отже перейдемо до того, що ж можна їсти.

По-перше якщо ви не впевнені в тому, чи можна це їсти, чи ні то, краще не їжте. Але якщо вибору немає то потрібно зробити тест на їстивність. Перевірка на їстивність:

1)     – ніколи не збирайте рослини у забруднених водоймах чи брудних місцях.

2)     – перед тим, як їсти помийте та виріжте усі гнилі й пошкоджені частини.

3)     – перевірте рослину на вміст у ній отрути. Для цього розітріть рослину та намастіть внутрішню поверхню запястя. Зачекайте 7-10 хв Якщо не буде пекти, свербіти, не виникає пухирів, то можна переходити до іншого пункту.

4)     – візьміть шматочок рослинки і потримайте її в роті 5 хв, якщо невиникає неприємних відчуттів то можна пожувати, якщо усе гаразд, не відчули сильної гіркоти, печії чи мильного присмаку проковтніть сік, а м’ якоть виплюньте. Почекайте 3–4 години.

 5)     – якщо все нормально, з’ їжте жменьку цієї рослини знову зачекайте добу. Все гаразд? Значить рослина їстівна.

6)     Уникайте рослин що є хворі, запліснявілі чи кишать різними комахами. Рослин з молочним соком (окрім кульбаби та кокосового горіха), з їдким, гірким або палючим смаком. Листки, що обпікають треба переварювати (наприклад – кропива).

7)     Не їжте тільки одну рослину або в певному вигляді готовності (сирі чи тільки варені).Старайтесь комбінувати робити салати або рослинну зупу, мішайте листки, горіхи, м’ які частини кори та кореневича. Тоді ви можете собі зробити досить смачну страву.

8)     Перевіряти рослини потрібно на одній людині з групи для того щоб потім точно знати причину небажаних наслідків.

Цей спосіб не є добрим для перевірки грибів і для них не застосовується.

 

ВИСНОВОК

Знання рослин є достатньо важливим навіть у нашому сучасному світі. Важливо, що коли ти користуєшся певною рослиною, точно знати, що це вона, а не якась інша з великої кількості флори Землі, яка призведе до небажаного ефекту. Також вважаю, що потрібно використовувати переваги сучасного світу у вивченні природознавства сьогодні. На даний час існує програма Leafsnap, створена спільними зусиллями Колумбійського університету, Університету Меріленда, Смітсонівського інституту і ресурсом FindingSpecies.org, вона дозволяє встановити назву рослини за зовнішнім виглядом одного листка. Користуватися додатком зовсім нескладно. Достатньо взяти неушкоджений листок, розмістити його на світлому фоні (підійде аркуш паперу, блокнот або біла футболка) і сфотографувати його за допомогою вбудованої камери. З фотографії додаток отримує контур листка, який звіряє з еталонними контурами, наявними в базі даних. Творці програми наголошують, що вони використовували ту ж технологію, яка застосовується для розпізнавання осіб – з тією лише різницею, що для розпізнавання рослин використовуються інші набори характеристик. Тому, якщо правильно підійти до справи, таке вивчення природознавства не лише зробить його цікавим для дітей, а й поглибить розумову базу інструктора. Також не слід забувати про зникаючі види рослин, які занесені у Червону Книгу України.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Оцінка *