Фотографія автора

Як проводити пластову гутірку

гурток, курінь, пластова метода

Автор: Павло Палієнко (Посібник звязкового. Торонто–Нью-Йорк, 1970)

У першій мірі провідник гутірки (чи це гуртковий, упорядник, зв’язковий або якийнебудь член гуртка) повинен знати, „що це таке гутірка”.
Гутірка — це спосіб виміни думок, вражень, поглядів і знання в обмеженій групі людей (найменше чотири особи і не більше, ніж число членів гуртка). Гутірка не є виклад або лекція, де викладач подає слухачам дані про певну ділянку, не зважаючи на їхні зауваги і погляди. Гутірка є многостороння розмова між учасниками на певну тему і з певного метою. Усі присутні повинні по черзі взяти активну участь у гутірці на протязі призначеного часу, висловити свої думки, зауваги чи запити та щось додати до суті гутірки.
Коротко — гутірка є виміна думок у гурті на певну тему, а провідник гутірки не є викладачем, а тільки веде гутірку в напрямі призначеної мети і теми.

Мета гутірки

Питання: нащо провадити гутірки, що вони дають, кому з того і яка користь?
При допомозі гутірок виробляється вмілість логічного думання, висловлювання думок чи поглядів, як також виробляється ефектовну комунікацію (взаємнення) між одиницями. Крім того, виробляється вмілість інтенсивно слухати, аналізувати суперечні думки і погляди та відрізняти факти від фантазії. Очевидно, із часом також виробляється вмілість культурно дискутувати.
Гуторення (активна участь у гутірці) дає провідницьке знання юнакам, що мають провідницькі здібності. Вони виробляють умілість передавати, заохочувати, переконувати та (інколи) прямо захоплювати своїми ідеями, думками або метою певного завдання друзів у гуртку, а навіть переконати і схилити на свій бік опонентів. Дальшою метою гутірки є з’єднати думки гуртка, передати гурткові знання чи захопити гурток до дії. Хоча це все можна осягнути писаним словом, але гутірка безмежно більш ефективна тому, що слухачі є наставлені сприймати певні думки і можуть відразу на них реагувати. Тому, що вони сприймають почуту думку майже в той сам час, дуже важливо, щоб думка була ясна і не витворювала подвійного розуміння чи многосторонньої інтерпретації. У випадку двозначности думки не тільки тратиться нагода передати її слухачам, але навіть є небезпека негативної реакції. Думка мусить бути ясна, речення короткі і послідовні. (Методика висловлення думок є окремою темою, і її не будемо тут порушувати.)
Загально кажучи, метою гутірки є виміна думок між одиницями та вироблення ефективної провідницької вмілости взаємнення з іншими.

Роди гутірок

Гутірки поділяються на кілька родів, залежно від даної мети, тематики та методики проведення. Для пластового вжитку обмежимося до таких родів:

  1. Інформативна гутірка — ціль гутірки є поширити поміж членами гуртка знання у певній ділянці, наприклад, про ракети і лети у простори. У такій гутірці розмова спирається на фактах, а не на думках і поглядах одиниць, що їх висловлюють.
  2. Дискусійна гутірка — ціль гутірки є подати суперечні думки на тему, де факти не є знані або не устійнені. Також у випадку філософічної теми проводимо дискусійну гутірку.
  3. Вишкільна гутірка — ціль гутірки є систематичне вироблення певного знання.
  4. Організаційна гутірка — ціль гутірки є подати певну нову думку чи пропозицію щодо діяльности і ефектовно переконати більшість слухачів про її доцільність. Це конечно мусить бути проведене однією гутіркою, щоб тоді винести певну ухвалу.

Підготовка до гутірки

Провідник гутірки є сам гуртковий або призначений член гуртка.
Тема гутірки — усталена, як також завдання або мета гутірки. Найкраще виготовити річний плян і розкласти гутірки так, щоб була, де потрібна, тяглість тем. Такий плян дозволяє добре підготовити тяжчий матеріял або запросити доповідачів для більш технічних тем.
Гуртковий мусить знати зацікавлення членів гуртка та орієнтуватись, як вони будуть реагувати під час гутірки.
Перша гутірка повинна бути підготована на добре знану тему, щоб легко можна втягнути всіх членів до участи. Темою може бути нещодавна цікава подія, що була описана в газетах. У випадку, коли гуртковий не мав нагоди запізнатись краще з усіма членами гуртка або коли є багато нових членів, тоді можна призначити першу гутірку для плянування гутірок і добору різних тем. Таку гутірку треба почати, піддаючи кілька тем, і тоді дати нагоду присутнім висловити свої думки і пропозиції на інші додаткові теми.
Підготовка, звичайно, залежить також від роду гутірки. На деякі інформативні гутірки часом треба дістати сторонніх спеціялістів у ділянці, яку члени гуртка не могли б самі відповідно роз’яснити. У такому випадку також важливо, щоб члени гуртка підготовились загально до цієї теми, щоб могли хоча висловити думки чи доповнити певні деталі. Звичайно, треба пригадати сторонньому доповідачеві, що пластова гутірка не є виклад, навіть про суто технічні справи. Провідник гутірки мусить вичути ситуацію і спрямувати розмову на більш загальну сторінку такої теми.
Для дискусійних гутірок можна в деяких ситуаціях підібрати одиниць, що зможуть оборонити і супротивний погляд.
Час від часу треба проводити спонтанні дискусії без підготовки на суперечні теми, щоб виробляти швидкість реакції в дискусії.
Вишкільні гутірки приготовляємо заздалегідь і чергуємо провідників гутірки, як також конечно мати секретаря для записування важливіших ухвал і висновків та щоб мати тяглість теми.
Організаційні гутірки також готуємо подібно, як вишкільні, тільки всі факти слід подавати коротко, щоб можна було зробити висновок та ухвалу при кінці гутірки.

Завдання провідника гутірки

Провідник гутірки плянує всі деталі на визначену тему і готує відповідні матеріали, як також запрошує спеціялістів-доповідачів. Якщо є незнайомі особи у групі (гуртку), то він їх представляє. Він ясно визначає тему і засяг гутірки; призначає секретаря, який записує учасників гутірки, важливіші висновки та ухвали, щоб пізніше їх можна використати (виконати); старається заохотити всіх членів до активної участи, стримує одиниць, що хочуть домінувати в дискусії; сам бере участь, але не повчає групу; спрямовує дискусію до теми, стримує одиниць, що заходять у подробиці і розтягають дискусію; підсумовує важливіші кроки чи стадії гутірки; стримує емоційних дискутантів; при кінці гутірки підсумовує важливіші висновки та ухвали. Провідник мусить дотримуватись призначеного часу і навіть мусить закрити гутірку, хоч тема і не вичерпана. Така дисципліна є важлива для ділових, успішних гутірок.

Проведення гутірки

Гутірка мусить бути проведена у свобідній атмосфері, щоб одиниці могли висловлювати свої думки хоч і свобідно, але спокійно і неемоційно.
Провідник подає тему і підготовляє слухачів-учасників коротким вступом, згадуючи мету гутірки.
Триматись теми — це найважливіше завдання провідника гутірки, як уже було згадано попередньо.
Треба зацікавити учасників питаннями, а навіть, коли треба, до певної міри провокувати ними. Якщо учасники не звикли до гутірок і мало мають досвіду, провідник має укладати питання так, щоб відповідь не була тільки „так” або „ні”. Наприклад, для відкриття гуторення: „Який твій погляд або досвід у цій ділянці?” Або: „Порадь, про які факти ще нам треба довідатися, щоб краще зрозуміти цю справу?” тощо.
Для унапрямлення дискусії можна поставити таке питання: „До чого ми дійшли у відношенні до нашої мети в цій розмові?” А для осягнення висновку можна запитати: „Якщо ми думаємо провести цю ухвалу в дійсність, які наслідки вона матиме для нашого гуртка?”
У випадку, коли гутірка стає діялогом між двома більш аґресивними учасниками, провідник повинен перервати і запитати третю особу про її погляд на дану тему. Так затягаємо інших до гутірки і обриваємо обмежену розмову дискутантів.
Успіх гутірки полягає в осягненні висновків та ухвал усіма присутніми, навіть і тими, що тільки слухали. Тому провідник мусить упевнитись, що всі зрозуміли суть гутірки, слідкували за дискусією та зробили відповідний висновок. Залежно від роду гутірки, не всі можуть дійти до того самого висновку.
Підсумовуючи висновки гутірки, провідник зможе зорієнтуватись, як більшість зареаґувала на гутірку та чи дозволяє час на додаткові зівваження, щоб суть гутірки була для всіх цілковито ясна.

Оцінка проведення гутріки

Вертаючись до мети гутірки, стверджуємо, що поступ у виховннні пластунів полягає на провіренні їхнього розвитку і вироблення вмілостей. Гутріка є спосіб вироблення вмілости взаємнень з іншими особами, і поступ можжна і треба провірити по певнім часі (6-12 місяців), вертаючись до певної теми, що не мала твердих висновків і була тяжкою для зрозуміння. Пороці та сама тема буде цілковито інакше представлена, якщо зроблено справжній поступ у гуторенні.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *